Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ГУК ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 338.45:621:658.011.7

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАПОБІГАННЯ БАНКРУТСТВУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04. - економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку та аналізу Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

ПАРТИН ГАЛИНА ОСТАПІВНА,

Національний університет “Львівська політехніка”, доцент кафедри обліку та аналізу

Офіційні опоненти

- доктор економічних наук, професор

ТЕРЕЩЕНКО ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, професор кафедри фінансів підприємств

- кандидат економічних наук, доцент

ШТАНГРЕТ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ,

Українська академія друкарства, доцент кафедри економіки, обліку і аудиту у видавничо-поліграфічному комплексі

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету "Львівська політехніка" (79013, м.Львів, вул.Професорська,1).

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, к.е.н. Завербний А.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток ринкової економіки неможливий без формування ефективного інституту запобігання банкрутству. Рівень ефективності інституту запобігання банкрутству в економіці країни визначається його здатністю забезпечувати розвиток вільної конкуренції, сприяти подоланню структурних та галузевих диспропорцій, активізувати інноваційні процеси, спонукати підприємства адекватно формувати елементи запобігання банкрутству, зумовлювати необхідність розробки загальнонаціональних стратегій підтримки вітчизняних виробників та становлення пріоритетів розвитку економіки, а найголовніше - бути основним індикатором у процесі природного відбору на ринкових засадах окремих видів продукції, підприємств, галузей економіки. Особливо актуальним питання банкрутства є для вітчизняної машинобудівної промисловості, більшість підприємств якої під час економічної кризи 90-х років минулого століття збанкрутували або опинилися на межі банкрутства.

Сучасний інститут запобігання банкрутству, як явище, в українській економіці не має глибокого коріння. В Україні відсутній достатній досвід для формування ефективних механізмів запобігання банкрутству, не накопичено підприємницької практики застосування інструментів запобігання банкрутству, що створює перешкоди для формування ефективного вітчизняного інституту запобігання банкрутству. Аналізуючи світову практику формування та розвитку інституту запобігання банкрутству, доцільно зазначити, що він є одним із найгнучкіших та найдинамічніших елементів як ринкової економіки, так і законодавства західних країн.

Ставлення до банкрутства в українському суспільстві, зокрема й у бізнес-середовищі, є переважно негативним. По-перше, через те, що він є новим і незнайомим для більшості людей. По-друге, банкрутство часто використовується в українських реаліях ведення бізнесу у приватних інтересах: для зміни форми власності, перерозподілу майна, обману партнерів по бізнесу, захоплення ресурсів тощо. Тому завдання розробки елементів вітчизняного інституту запобігання банкрутству є актуальним та потрібним. Особливо гостро стоїть потреба формування надійних та ефективних елементів запобігання банкрутству підприємств, зважаючи на високий рівень ризику та невизначеність підприємницької діяльності.

Проблематику формування та розвитку системи запобігання банкрутству підприємств розкривають у своїх працях такі вітчизняні та іноземні науковці, як Альтман Е.І., Бланк І., Бондар О.М., Брюховецька Н.Є, Булєєв І.П., Василенко В.А., Гальчинський А.С., Геєць В.М, Череп А.В., Грязнова А.Г., Іванова Г.П., Клебанова Т.С., Копилюк О.І., Кошкіна В.І., Кузьмін О.Є., Лігоненко Л.О., Мозенков О.В., Петрович Й.М., Семиноженко В.П., Слав'юк Р.А., Слісаренко О.О., Соколенко В.А., Тарасенко О.Г., Терещенко О.О., Чернявський А.М., Штангрет А.М. та інші. У роботах цих авторів розкрито сутність і значення інституту запобігання банкрутству для розвитку ринкової економіки, проаналізовано та класифіковано причини банкрутства, сформовано методичні підходи щодо оцінювання ймовірності банкрутств підприємств, а також щодо застосування заходів запобігання банкрутству тощо. банкрутство машинобудівний кластерний ризик

Разом з тим слід відзначити недостатність теоретичних напрацювань щодо розкриття сутності та особливостей управління системою запобігання банкрутству машинобудівних підприємств. Зокрема, подальших досліджень потребують питання ідентифікації та оцінювання рівня ризиків банкрутства, формування інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству. Крім того, в літературних джерелах існують розбіжності у тлумаченні основних понять, що розкривають зміст управління системою запобігання банкрутству підприємств, систематизації причин та ризиків банкрутства, а також недостатньо розкриті питання управління економічними ризиками, які спричинюють банкрутство підприємств.

Потреба наукової розробки окреслених проблем з урахуванням особливостей вітчизняної економіки зумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертаційного дослідження пов'язана з держбюджетною темою Національного університету “Львівська політехніка” “Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади” Національного університету “Львівська політехніка” (номер державної реєстрації 0107U000837), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 27.10.2006 р., № 732. Дисертаційне дослідження також виконано в рамках наукової тематики кафедри обліку та аналізу “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (номер державної реєстрації 0107U007840) та кафедри фінансів “Проблеми фінансово-кредитного регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (номер державної реєстрації 0106U000027).

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є розроблення теоретичних положень і прикладних рекомендацій щодо удосконалення системи запобігання банкрутству машинобудівних підприємств.

Для досягнення мети у роботі було поставлено такі завдання:

розробити методичні положення щодо ідентифікації ризиків банкрутства машинобудівних підприємств та їх кількісного оцінювання;

удосконалити метод кількісного оцінювання ризиків банкрутства підприємства на засадах використання кластерного аналізу;

підвищити результативність організаційно-економічного механізму інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємств;

доповнити та удосконалити класифікацію причин виникнення банкрутства;

науково обґрунтувати методичні рекомендації щодо формування системи запобігання банкрутству машинобудівних підприємств.

Об'єктом дослідження є процеси формування системи запобігання банкрутству машинобудівних підприємств.

Предметом дослідження є економіко-організаційні чинники формування системи запобігання банкрутству машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети було використано такі методи дослідження: систематизації та узагальнення (формування класифікації причин банкрутства підприємств - п. 1.1, виділення основних проблем розвитку державного регулювання банкрутства - п. 1.2, групування та систематизація методів запобігання банкрутству - п.1.3, класифікація ризиків банкрутства - п. 2.1); економіко-статистичний (ідентифікація ризиків банкрутства підприємств - п. 2.2, удосконалення кількісного оцінювання ризиків банкрутства - п. 2.3, прогнозування банкрутства підприємств - п. 3.1); аналітичний і структурно-логічний (розроблення рекомендацій щодо застосування методів оптимізації економічного ризику залежно від етапу життєвого циклу підприємства - п. 3.2, формування організаційно-економічного механізму інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємств - п. 3.3); графічний (для наочного представлення результатів дослідження).

Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та іноземних авторів, матеріали періодичних видань, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, національні та іноземні законодавчі і нормативно-правові акти, Інтернет-джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

розроблено методичні положення щодо ідентифікації ризиків банкрутства машинобудівного підприємства, які дають змогу визначити відносну ймовірність виникнення ризиків банкрутства підприємства та їхню структуру за рівнем небезпеки виникнення і впливу цих ризиків;

удосконалено:

метод кількісного оцінювання ризиків банкрутства підприємства на засадах використання кластерного аналізу з урахуванням об'єктивних і суб'єктивних показників, зокрема схильності менеджменту підприємства до ризиків;

організаційно-економічний механізм інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємства, який базується на: розподілі функцій, обов'язків і повноважень між підрозділами підприємства щодо інформаційного забезпечення; чіткому виділенні двох етапів інформаційного забезпечення - етапу обліку інформації та обміну нею та етапу аналізу інформації для прийняття управлінських рішень і вироблення заходів запобігання банкрутству;

дістали подальшого розвитку:

класифікація причин банкрутства підприємства за такими ознаками: дотримання чинного законодавства, рівень керованості, чинники, які зумовлюють банкрутство, рівень охоплення, рівень управління, механізм впливу, етапи функціонування підприємства, масштаби прояву, вагомість, види ресурсів, які зумовлюють банкрутство, етапи діяльності підприємства у певній сфері. Сформовано карту ризиків банкрутства підприємства, що дає змогу чітко встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виявляти ризики банкрутства на етапі їх виникнення та підвищувати здатність підприємства запобігати банкрутству;

методичні рекомендації щодо формування системи запобігання банкрутству підприємства, які передбачають 3 етапи: виявлення найсуттєвіших елементів формування системи запобігання банкрутству; аналіз альтернативних рішень у разі виникнення ризиків банкрутства; прийняття управлінських рішень щодо способів збереження чи ліквідації підприємства. На кожному з етапів виділено основні елементи, що формують саму систему запобігання банкрутству підприємства та засадничі правила її функціонування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні методичних рекомендацій щодо формування системи запобігання банкрутству машинобудівного підприємства, методичних положень щодо управління економічним ризиком машинобудівного підприємства, методичних положень щодо ідентифікації ризиків банкрутства підприємства, методу кількісного оцінювання ризиків банкрутства підприємства на засадах використання кластерного аналізу, розробленні організаційно-економічного механізму інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємства, що дасть змогу завчасно уникнути банкрутства підприємства та виробити стійкі засоби для його уникнення за умов економічної кризи.

Розроблені методичні та науково-прикладні рекомендації використані у діяльності Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 1-1/1181-2 від 22.11.07), а також у діяльності таких підприємств: ТОВ “Львівські автобусні заводи” (довідка № 925/07 від 27.09.07), ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” (довідка № 2286-18 від 25.10.07), ТзОВ Виробничо-комерційна фірма “ПІК-Лтд” (довідка № 97 від 30.11.2007).

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка”, зокрема у викладанні дисциплін “Фінансовий аналіз”, “Основи підприємництва”, “Економіка підприємства”, “Економічний аналіз” (довідка № 68-14-737 від 15.11.2007).

Особистий внесок дисертанта. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано й опрацьовано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті ідеї, положення і розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача і становлять його індивідуальний внесок. Внесок автора в колективні опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дисертаційного дослідження були розглянуті та схвалені на таких конференціях: перша міжнародна друга всеукраїнська наукова конференція студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2001 р.); міжнародна науково-прикладна конференція “Менеджмент і міжнародне підприємництво” (м. Львів, 2001 р.); міжнародна науково-практична конференція “Проблеми розвитку фінансової системи та обліку” (м. Львів, 2002 р.); науково-практична конференція “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (м. Львів, 2007 р.), а також на наукових семінарах кафедри обліку та аналізу Національного університету “Львівська політехніка”.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць, з них 8 - у фахових виданнях ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 4,22 др. ар., з яких особисто автору належать 3,82 др. ар.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок. Основний її зміст викладено на 178 сторінках. Робота містить 33 таблиці та 28 рисунків на 31 сторінці, 14 додатків, список використаних джерел із 180 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено мету та основні завдання, предмет та об'єкт дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні та прикладні аспекти запобігання банкрутству підприємств” наведено обгрунтування основних напрямів запобігання банкрутству підприємств, запропоновано класифікацію причин банкрутства підприємств, досліджено та систематизовано світовий та вітчизняний досвід у сфері запобігання банкрутству підприємств.

Дані Держкомстату свідчать, що частка збиткових машинобудівних підприємств у загальній кількості промислових підприємств є досить значна. Негативні тенденції у машинобудуванні не зупинились, а далі поширюються, про що свідчить статистика, наведена у табл. 1. Дослідження показали, що однією з основних причин наявності збиткових підприємств, а також великої кількості підприємств-банкрутів, є відсутність системи запобігання банкрутству.

Таблиця 1

Фінансові результати діяльності машинобудівних підприємств України, 2003-2007 рр.

Показники	Роки
	2003	2004	2005	2006	2007 (січень-листопад)
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, млн. грн.	390,7	1498,9	1812,8	1765,7	3561,1
Підприємства, які одержали збиток, у % до загальної кількості підприємств	47	39,3	38,1	34,6	34,3
Сума збитків, млн. грн.	1555,4	13551	1082,5	1648	1766,0

Як засвідчив огляд наукових джерел та аналіз практики функціонування інституту банкрутства в Україні, ефективне запобігання банкрутству підприємств можна здійснювати двома шляхами: зовнішній (спрямований насамперед на домінування публічного інтересу над приватним) - через удосконалення системи законодавчих актів, реформування організаційної складової інституту банкрутства та зміни негативного психологічного сприйняття інституту банкрутства у суспільстві; внутрішній - через оптимізацію системи запобігання банкрутству на засадах управління ризиками підприємства. На відміну від існуючого поділу причин банкрутства підприємств на зовнішні та внутрішні, вважаємо за доцільне всі причини банкрутства поділяти на три групи: сучасні загальносвітові економічні тенденції, національні політико-економічні причини та внутрішні причини підприємства. По-перше, врахування сучасних світових тенденцій дасть змогу підприємству формувати систему запобігання банкрутству, яка виконуватиме основну функцію - функцію випередження. По-друге, такий поділ буде корисний для великих підприємств (ТНК, БНК), які діють на багатьох ринках і через те, формуючи систему запобігання банкрутству, вони повинні враховувати й національні причини банкрутства. У роботі розроблено також класифікацію причин банкрутства підприємств, яку наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Класифікація причин банкрутства підприємств

Ознаки причин виникнення банкрутства	Види причин банкрутства підприємств
Дотримання чинного законодавства	Нормативно-законодавчі (формальні); неправові/ незаконні (неформальні)
Рівень керованості	Керовані; потенційно керовані; некеровані
Чинники, які зумовлюють банкрутство	Економічні; інноваційні; організаційні; соціальні; психологічні; політичні; адміністративно-законодавчі; природно-екологічні
Рівень охоплення	Корпоративні; структурних підрозділів
Рівень управління	Стратегічні; операційні
Механізм впливу	Прямі; непрямі
Етапи функціонування підприємства	Причини на етапі створення підприємства; причини на етапі зростання та зрілості; причини на етапі ліквідації підприємства
Масштаби прояву	Глобальні; загальнодержавні; регіональні; галузеві; місцеві
Вагомість	Головні; другорядні
Види ресурсів, які зумовлюють банкрутство	Інформаційні; енергетичні; фінансові; матеріальні; трудові
Етапи діяльності під-приємства у певній сфері	Входу на ринок; функціонування; виходу з ринку

На основі проведеного дослідження виокремлено недоліки та прогалини вітчизняного інституту запобігання банкрутству за трьома основними напрямами: законодавчі (недоліки продебіторського законодавства), організаційні (відсутність кваліфікованих санаторів та арбітражних керуючих, незадовільні матеріально-технічні умови в господарських судах, відсутність загальної інформаційної системи у підприємств-банкрутів тощо) та психологічні (неготовність сприйняття українським суспільством інституту запобігання банкрутству та домінування приватного інтересу над суспільним). На підставі цього виділено негативні тенденції, які спричинені або підсилюються існуючими недоліками державного регулювання банкрутства в Україні.

Інститут запобігання банкрутству є відносно новим явищем в економіці України. Водночас вивчення досвіду запобігання банкрутству підприємств дало змогу дійти висновку, що на практиці застосовуються різні методи (переважає використання реструктуризації та субсидування підприємств). Однак якість застосування цих методів є низькою, а рівень зловживань - досить значним. Світова ж практика спрямована насамперед на врахування публічного інтересу і лише потім - на задоволення приватного інтересу, що мінімізує зловживання і дає змогу реалізувати основний принцип розвитку світової економіки - рівні умови конкуренції.

У другому розділі “Ідентифікація та оцінювання ризиків банкрутства підприємств” розкрито суть поняття ризику банкрутства підприємства, запропоновано класифікацію ризиків банкрутства машинобудівних підприємств із встановленням причинно-наслідкових зв'язків між видами ризиків, виділено найбільш інтенсивні ризики банкрутства машинобудівних підприємств залежно від стадії життєвого циклу підприємства, розроблено методичні положення щодо ідентифікації ризиків банкрутства підприємства на засадах поєднувального аналізу, запропоновано удосконалений метод кількісного оцінювання ризиків банкрутства підприємств з урахуванням нефінансових показників. Розрахунок рівня ризиків у запропонованому методі виконується за допомогою кластерного аналізу.

Одним з основних елементів системи запобігання банкрутству підприємств є управління ризиками підприємства. Проаналізувавши визначення та тлумачення економічних ризиків, доходимо висновку про потребу дати наукове визначення ризику банкрутства підприємства. Ризик банкрутства - це вид економічного ризику, який досягає максимально можливого рівня і призводить до небезпеки виникнення невідповідності фінансово-економічного стану підприємства кредиторським вимогам (різних груп впливу). У процесі управління цей ризик доцільно знижувати або уникати. На основі сучасних підходів оцінювання рівня економічних ризиків встановлено сферу виникнення ризиків банкрутства підприємства за двома критеріями: ймовірність настання небажаного результату та обсяг збитків внаслідок настання економічного ризику.

Слід розрізняти поняття ризику банкрутства та рівня ризику банкрутства. Рівень ризику банкрутства визначають як добуток певного рівня ймовірності настання події на певний рівень можливих збитків.

На основі теорії Нортона та Каплана з метою удосконалення наявних класифікацій запропоновано враховувати чотири групи ризиків: ризики персоналу, ризики бізнес-процесів, ринкові ризики та споживачів і фінансові ризики. Таким чином, запропонована карта ризиків банкрутства підприємства дає змогу чітко встановлювати причинно-наслідкові зв'язки та виявляти ризики банкрутства на етапі їх зародження, що підвищить ймовірність запобігання банкрутству підприємства (рис. 1).



Рис. 1. Схема причинно-наслідкових зв'язків виникнення ризиків підприємства, сформована з використанням теорії Нортона-Каплана

Проаналізувавши практику діяльності машинобудівних підприємств і теоретичні праці, присвячені ризик-менеджменту й теорії життєвого циклу підприємства, дійшли висновку, що ризики за рівнем інтенсивності різняться на кожному етапі життєвого циклу підприємства. Тому для виявлення найсуттєвіших ризиків банкрутства підприємства було проведено опитування серед менеджерів підприємств (ТОВ “Львівські автобусні заводи”, ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Більшовик”, ТзОВ Виробничо-комерційна фірма “ПІК-Лтд”), а також сформовано карту ризиків банкрутства підприємства залежно від етапу життєвого циклу. Використання запропонованої карти ризиків підприємства, на відміну від наявних підходів, дає змогу менеджерам та управлінцям, зокрема ризик-менеджерам, насамперед здійснювати моніторинг ймовірності виникнення ризиків, які увійшли до карти. Як виявилось, найбільш суттєвими ризиками на сьогодні для діяльності машинобудівних підприємств є фінансові ризики, ризик персоналу, інноваційні ризики та ризик якості.

У дисертаційній роботі розроблено методичні положення щодо ідентифікації ризиків банкрутства підприємства. Вони передбачають 5 послідовних етапів, які наведено на рис. 2, і дають змогу мінімізувати вплив суб'єктивності оцінювання ризиків банкрутства експертами та максимізувати ефективність результатів.

До опитування, зокрема, було залучено власників, менеджерів, споживачів, кредиторів та постачальників таких підприємств: ТОВ “Львівські автобусні заводи”, ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Більшовик”, ТзОВ Виробничо-комерційна фірма “ПІК-Лтд”.



Рис. 2. Етапи ідентифікації ризиків банкрутства машинобудівного підприємства на засадах поєднувального аналізу

У результаті проведених досліджень та експертних опитувань різних представників груп впливу діяльності підприємств можна зробити висновок, що найнебезпечнішими для підприємств є фінансові ризики (особливо ризик ліквідності підприємства), оскільки вітчизняні машинобудівні підприємства, з одного боку, не володіють достатнім капіталом для оновлення основних фондів та запровадження нових технологій, а з іншого - зростання конкуренції внаслідок проникнення імпортної продукції та іноземного капіталу зумовлює необхідність постійного інвестування у розвиток підприємства. Це підтверджує і те, що на другому місці за небезпекою є виробничо-господарські ризики, найінтенсивнішим з яких є інноваційний ризик.

Аналізуючи отримані результати застосування методичних положень щодо ідентифікації економічних ризиків, слід зазначити, що високий рівень ризику персоналу спричинений насамперед недостатнім рівнем знань та професійних навичок для діяльності в конкурентному ринковому середовищі працівників машинобудівних підприємств (табл. 3).

Таблиця 3

Результати розрахунку відносної вагомості груп ризиків досліджуваних підприємств

Групи ризиків	Відносна вагомість	Відносна нормована вагомість	Оцінка вагомості ознаки
Фінансові	0,376797	1	Найнебезпечніша група ризиків
Виробничо-господарські	0,326723	0,831104	Друга за вагомістю група ризиків
Персоналу	0,216163	0,458194	Третя за вагомістю група ризиків
Кон'юнктурні	0,080317	0	Найменш небезпечна група ризиків
	1	-	-

У роботі обґрунтовано доцільність застосування методу кількісного оцінювання ризиків банкрутства підприємства з використанням кластерного аналізу і з урахуванням показника схильності менеджерів підприємства до ризиків; величини інвестицій в інноваційну діяльність та розвиток підприємства; низки фінансових показників. Скориставшись поняттям подібності об'єктів, розраховано міри відстані між ними. У кожний із кластерів потрапили об'єкти, які мають подібні характеристики. Класифікація машинобудівних підприємств згідно з кластерним аналізом отримана завдяки застосуванню статистичного пакету “Statistica”: кластер № 1 (ВАТ "Чернівецький завод сільськогосподарського машинобудування", ЗАТ "Автонавантажувач", ВАТ "Коммаш", ВАТ "Сімферопольсільмаш"), кластер № 2 (ВАТ "Львівський завод Автонавантажувач", ВАТ "Бердичiвський завод транспортного машинобудування", ЗАТ "Уманський завод сільгоспмашинобудування", ВАТ "Сумисільмаш", ВАТ "Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування").

Кластер № 1 має вищий рівень середніх значень практично за всіма змінними, крім змінної автономії. Відповідно рівень ризику підприємств, які увійшли у цей кластер, є нижчий порівняно з підприємствами кластеру № 2.

Аналізуючи практику діяльності досліджуваних підприємств, розраховані показники та результати кластерного аналізу, слід зауважити, що рівень ризику у двох кластерах є досить значущим. За результатами кластерного аналізу можна назвати кластер № 1 - кластером з високим рівнем ризику, а № 2 - кластером з максимальним рівнем ризику. Фактично об'єкти, які увійшли до другого кластеру, перебувають на межі банкрутства. Можна припустити, що найближчими роками, якщо не відбудеться кардинальних змін у діяльності та менеджменті на цих підприємствах, щодо них буде застосовано процедуру банкрутства.

У третьому розділі “Формування системи запобігання банкрутству підприємств та її організаційно-інформаційне забезпечення” запропоновано методичні рекомендації щодо формування системи запобігання банкрутству підприємства та метод прогнозування банкрутства підприємства, який, на відміну від наявних методів, враховує, крім фінансових показників, також низку нефінансових показників зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Також розроблено організаційно-економічний механізм інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємства.

Проаналізувавши практику застосування заходів запобігання банкрутству на вітчизняних підприємствах та теоретичні підходи ризик-менеджменту, стратегічного та оперативного менеджменту, антикризового управління, запропоновано методичні рекомендації щодо функціонування системи запобігання банкрутству підприємства, яка складається з 3 етапів: формування основних елементів системи запобігання банкрутству; аналіз альтернативних рішень при виникненні ризиків банкрутства; прийняття управлінських рішень щодо способів збереження чи ліквідації підприємства. На кожному з етапів виділено основні елементи, що формують саму систему запобігання банкрутству підприємства та засадничі правила її функціонування (рис. 3).

Наявні підходи кількісного та якісного прогнозування банкрутства підприємств мають низку недоліків. Основний недолік методів якісного аналізу полягає у складності отримання необхідної інформації для проведення такого аналізу. В Україні на сьогодні відсутні установи, які б надавали економічну інформацію про головних конкурентів підприємств, що давало б їм змогу порівнювати власні результати роботи з результатами конкурентів (бенчмаркінг). Законодавчо регламентовані норми моніторингу підприємств та кількісні методи прогнозування банкрутства базуються на аналізі фінансових показників, причому немає жодної градації допустимих значень для цих показників залежно від галузі діяльності підприємства. Головний недолік полягає в тому, що всі ці методи спрямовані на визначення ймовірності банкрутства шляхом ідентифікації відхилень у фінансових показниках. Однак, як відомо із сучасної теорії менеджменту, фінансові показники є пізніми показниками, які можуть констатувати факт настання кризи на підприємстві, але здебільшого не дають змоги її уникнути. З огляду на сказане в роботі запропоновано знаходити перші слабкі сигнали виникнення кризи шляхом використання якісних та кількісних показників.

На підставі дослідження прогнозних показників настання кризи на машинобудівному підприємстві ЗАТ “Автонавантажувач” побудовано симультативну модель. Запропонована модель матиме такий вигляд:

Y₁ = a₀ + a₁x₁ + a₂x₂ + a₃x₃ + a₄x₄ + a₅Y₂ + a₆Y₃,

Y₂ = b₀ + b₁x₅ + b₂x₆ + b₃x₇ + b₄x₈ + b₅ Y₃,

Y₃ = c₀ + c₁x₉ + c₂x₁₀ + c₃t,

де a, b, c - коефіцієнти, які визначають форму зв'язку між результуючими та незалежними змінними; Y₁ - обсяг збуту; Y₂ - обсяг виробництва товарів; Y₃ - індекс задоволення працівника; x₁ - кон'юнктура ринку; x₂ - витрати на збут та маркетинг; x₃ - обсяг товарних запасів готової продукції на складах підприємства; x₄ - наявність зривів у замовленнях; x₅ - матеріальні витрати; x₆ - якість продукції; x₇ - обсяг кредиторської заборгованості; x₈ - обсяг дебіторської заборгованості; x₉ - сумарні витрати на оплату праці; x₁₀ - плинність кадрів; t - період часу.

За результатами діяльності ЗАТ “Автонавантажувач” побудовано симультативну модель:

Y₁ = 5,2783 - 32,9749x₁ + 1,5077x₂ - 2,0115x₃ - 10,6901x₄ - 0,5145Y₂ + 47,4268Y₃,

Y₂ = -2,153 + 0,1x₅ - 59,3665x₆ + 0,4290x₇ - 1,3251x₈ + 53,7444Y₃,

Y₃ = 0,00031 + 0,0017x₉ + 0,9917x₁₀ + 0,0082t.

Коефіцієнти детермінації та кореляції для трьох моделей прогнозування банкрутства підприємства наведені у табл. 4. Значення коефіцієнтів кореляції трьох моделей для ЗАТ “Автонавантажувач” перевищують 0,8, що свідчить про наявність щільного зв'язку між залежною та незалежними змінними, який підтверджується і коефіцієнтом детермінації першої та третьої функцій. Згідно з коефіцієнтом детермінації для другої функції щільність зв'язку є дещо нижчою, однак, коли значення коефіцієнта перевищує 0,6, можна говорити про адекватність моделі. Отже, моделі, отримані внаслідок обробки даних, доцільно застосовувати для прогнозування банкрутства підприємства.



Таблиця 4

Оцінювання адекватності симультативних моделей прогнозування банкрутства підриємства

Номер з/п	Моделі	Коефіцієнти кореляції, r	Коефіцієнти детермінації, R2
1	Y1 = 5,2783 - 32,9749x1 + 1,5077x2 - 2,0115x3 - 10,6901x4 - 0,5145Y2 + 47,4268Y3,	0,953535	0,909229
2	Y2 = -2,153 + 0,1x5 - 59,3665x6 + 0,4290x7 - 1,3251x8 + 53,7444Y3,	0,809704	0,655621
3	Y3 = 0,00031 + 0,0017x9 + 0,9917x10 + 0,0082t.	0,991174	0,991149

Один з найважливіших висновків, отриманих за результатами аналізу симультативної моделі, полягає в тому, що підприємство повинно акумулювати капітал, необхідний для довготермінового зростання та уникнення банкрутства. При цьому реперними точками такого зростання повинні бути “ранні” показники, тобто ті, які було відібрано для побудови симультативної моделі прогнозування банкрутства підприємства. Запропонована модель дає змогу спрогнозувати рівень розвитку за кожним показником та сферами розвитку підприємства для успішного запобігання банкрутству.

З метою використання потенціалу заходів запобігання банкрутству підприємства слід сформувати інформаційне забезпечення, яке буде одним із основних елементів системи запобігання банкрутству підприємства. У роботі запропоновано організаційно-економічний механізм інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємства, який базується на обранні параметрів та індикаторів, порівняльних із параметрами та показниками зовнішніх банків даних, на залученні державними органами влади незалежних організацій, що здійснюють моніторинг підприємств і ринків, на чіткому виділенні двох етапів інформаційного забезпечення: етапу обліку інформації та обміну нею та етапу аналізу інформації для прийняття управлінських рішень і вироблення заходів запобігання банкрутству. Також слід чітко розподілити між підрозділами підприємства функції, обов'язки і повноваження щодо реалізації інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству (рис. 4).

Із врахуванням складності функціонування інформаційної системи через значний обсяг інформації, що стосується запобігання банкрутству, запропоновано модель комп'ютеризованого інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємства з використанням неформальних засобів інформаційного зв'язку (неформальні інструменти оброблення даних, неформальні технології передачі даних).

Важливо відзначити, що система повинна діяти постійно, незважаючи на етап розвитку підприємства чи галузі, наявні потужності підприємства та сприятливість зовнішнього середовища. Тобто процес управління системою запобігання банкрутству має бути неперервний, а не лише формуватися тоді, коли менеджери прогнозують появу ризиків банкрутства або ознаки кризи на підприємстві. Сучасне підприємство працює в середовищі, яке постійно змінюється, а це відповідно провокує появу нових ризиків та нових небезпек у діяльності підприємства.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - розроблення теоретичних положень та прикладних рекомендацій щодо формування системи запобігання банкрутству машинобудівних підприємств. Представлені у дисертаційній роботі наукові теоретичні та практичні результати сприятимуть удосконаленню управлінських систем підприємств і, як наслідок, - підвищенню загальної ефективності їх діяльності. Проведені дослідження дозволили зробити такі узагальнення та висновки:

1. Дослідження стану систем запобігання банкрутству підприємств дає змогу стверджувати, що вони є недостатньо розробленими для забезпечення стійкого розвитку машинобудівних підприємств та підтримання ними конкурентоспроможності на європейських і світових ринках. Існує два основні напрями запобігання банкрутству: зовнішній, який передбачає домінування публічного інтересу над приватним шляхом удосконалення системи законодавчих актів, реформування організаційної складової інституту банкрутства та зміни негативного психологічного сприйняття інституту банкрутства у суспільстві; внутрішній - оптимізація системи запобігання банкрутству на засадах управління ризиками підприємства. За таких умов необхідним є вироблення методичних положень, спрямованих на формування системи запобігання банкрутству підприємств.

2. На основі вивчення принципів формування та механізмів функціонування вітчизняного та іноземних інститутів банкрутства підприємств в дисертаційній роботі доведено необхідність активніше застосовувати різні методи запобігання банкрутству, спрямовані насамперед на врахування публічного інтересу і лише потім на задоволення приватного інтересу. Дотримання принципу задоволення публічного інтересу у високорозвинених країнах дає змогу забезпечити рівні умови конкуренції.

3. На підставі результатів експертного опитування в роботі розроблено карту ризиків, яка складається з таких груп: ризики персоналу, ризики бізнес-процесів, ринкові ризики та споживачів і фінансові ризики. Запропонована карта ризиків банкрутства підприємства дозволить менеджерам різних рівнів управління чітко встановлювати причинно-наслідкові зв'язки та виявляти ризики банкрутства на етапі зародження, що підвищить ймовірність запобігання банкрутству підприємства.

4. З метою мінімізації суб'єктивності оцінювання ризиків банкрутства експертами та максимізації ефективності результатів розроблено методичні положення щодо ідентифікації ризиків банкрутства підприємства. Вони передбачають такі етапи: формування експертної групи ідентифікації ризиків; проведення опитування представників груп впливу; застосування поєднувального аналізу; впорядкування ризиків; ідентифікація ризиків за кожним проектом. Ці методичні положення можуть використовуватись менеджерами підприємства з метою ідентифікації ризиків та їх уникнення.

5. У дисертаційній роботі виявлено, що найбільш небезпечними ризиками для підприємств є фінансові, на другому місці за рівнем небезпеки є виробничо-господарські ризики, а на третьому - ризики персоналу. Тому менеджерам підприємств і підприємцям при розроблені системи запобігання банкрутству підприємства пропонуємо насамперед звертати увагу на ці групи ризиків.

6. Кількісне оцінювання ризиків банкрутства підприємства здійснено з використанням кластерного аналізу шляхом урахування таких показників: показника схильності менеджменту підприємства до ризиків; величини інвестицій в інноваційну діяльність та розвиток підприємства; низки фінансових показників. Розроблена система кількісного оцінювання може використовуватися аналітичними підрозділами підприємства для мінімізації негативних наслідків, спричинених ризиками, та збитків від них.

7. На підставі дослідження прогнозних показників настання кризи на підприємстві сформовано симультативну модель прогнозування відхилень у показниках діяльності підприємства. Цю модель можуть використовувати працівники планово-економічних відділів підприємств для прогнозування тенденцій розвитку як фінансових, так і нефінансових показників діяльності підприємства та окремих факторів зовнішнього середовища.

8. Інформаційне забезпечення системи запобігання банкрутству підприємства, як формалізований порядок дій, спрямованих на отримання, аналізування, зберігання і передавання необхідної інформації до її користувачів, дає змогу прогнозувати кризові явища на підприємстві та уникати його банкрутства.

9. На підставі результатів виконаного дослідження можна запропонувати:

- керівним органам машинобудівних підприємств при формуванні системи запобігання банкрутству застосовувати теоретичні та прикладні положення дисертації, підвищувати ефективність управління шляхом кількісного оцінювання ризиків банкрутства та організації механізму інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству машинобудівних підприємств;

- Міністерству економіки України, Агентству з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій при розробленні нормативних документів з управління банкрутством на підприємстві використовувати сформульовані в дисертації рекомендації щодо систематизації методів запобігання банкрутству та управління ризиками банкрутства на машинобудівних підприємствах;

- Міністерству освіти і науки України при підготовці спеціалістів у сфері підприємництва та антикризового управління використовувати теоретичні та методологічні положення дисертації щодо особливостей та елементів формування системи запобігання банкрутству машинобудівних підприємств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. Гук О.В. Маркетингові стратегії з позицій антикризового управління // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Логістика - 2003. - № 472. - С. 42-47.

2. Гук О.В. Особливості діагностики банкрутства підприємств // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Проблеми економіки та управління. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”. - 2003. - № 484. - С. 45-49.

3. Гук О.В. Сутність та причини банкрутств підприємств // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - 2006. - № 575. - С. 58-64.

4. Гук О.В. Державне регулювання банкрутства в Україні // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. Проблеми економіки та управління - 2007. - № 582. - С. 150-157.

5. Гук О.В. Види ризиків, що зумовлюють банкрутство машинобудівних підприємств. // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Вип. III. Економічні науки. - Чернівці: Книги-XXI, 2007. - С. 219-230.

6. Гук О.В. Прогнозування банкрутства машинобудівних підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 228 В 4 т. - Т. II. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 431-440.

7. Загородній А.Г., Гук О.В. Ідентифікація ризиків банкрутства машинобудівних підприємств // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Розвиток територіально-виробничих систем (Збірник наукових праць). Вип. 6 (68) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Редколег.: відп. ред. д.е.н., проф. Є.І. Бойко. - Львів, 2007. - С. 184-205. (Особистий внесок автора: розроблено методичні положення щодо ідентифікації ризиків банкрутства).

8. Гук О.В. Національний та світовий досвід у сфері запобігання банкрутства підприємств // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. Менеджмент і підприємництво: етапи становлення і проблеми розвитку. - 2007. - № 599. - С. 86-93.

Публікації в інших виданнях

9. Загородній А.Г., Гук О.В. Ризики підприємницької діяльності та банкрутства підприємств // Праці Першої міжнародної другої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 1. - Донецьк: Дон НУ, 2001. - С. 92-94. (Особистий внесок автора: удосконалено класифікацію ризиків за ознаками).

10. Гук О.В. Методи оцінки невизначеності й ризику при прийнятті управлінських рішень // Міжнародна науково-прикладна конференція “Менеджмент і міжнародне підприємництво”: Зб. матеріалів. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2001. - С. 30.

11. Гук О.В. Стадії розвитку фінансової кризи на підприємстві // Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми розвитку фінансової системи та обліку”. - Збірник тез доповідей. Львів: НУ “Львівська політехніка”. 2002. - С. 30-32.

12. Гук О.В. Обліково-аналітичне забезпечення системи заходів попередження банкрутства підприємств // Тези доповідей науково-практичної конференції “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства”. Львів: НУ “Львівська політехніка” - 2007. - С. 54-55.

АНОТАЦІЯ

Гук О.В. Формування системи запобігання банкрутству машинобудівних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування). - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню проблеми розроблення теоретичних положень і прикладних рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування системи запобігання банкрутству машинобудівних підприємств. На засадах узагальнення літературних джерел розроблено класифікацію причин виникнення банкрутства підприємств, систематизовано світовий та вітчизняний досвід використання методів запобігання банкрутству підприємств, встановлено групи проблем у розвитку державного регулювання банкрутства в Україні. Удосконалено процес ідентифікації ризиків банкрутства підприємств, кількісного оцінювання ризиків банкрутства, використовуючи кластерний аналіз, запропоновано методичні рекомендації щодо формування елементів системи запобігання банкрутству підприємств, розроблено методичні положення щодо прогнозування банкрутства підприємств, дістали подальшого розвитку методичні рекомендації з управління економічним ризиком та створення інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємств.

Ключові слова: банкрутство, економічний ризик, ризик банкрутства, запобігання банкрутству, ризик-менеджмент, збиткове підприємство.

АННОТАЦИЯ

Гук О.В. Формирование системы предупреждения банкротства машиностроительных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (машиностроение и приборостроение). - Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2008.

Диссертационная работа посвящена решению проблемы разработки теоретических положений и прикладных рекомендаций по усовершенствованию процесса формирования системы мероприятий предупреждения банкротства машиностроительных предприятий. В диссертационной работе приведены теоретические обобщения и предложены методические основы управления экономическими рисками и предотвращения банкротства предприятия. Представленные в диссертационной работе научные и практические результаты будут содействовать усовершенствованию управленческих систем машиностроительных предприятий и, как следствие, повышению общей эффективности их деятельности.

В первом разделе “Теоретические и прикладные аспекты предупреждения банкротства предприятий” путем анализа литературных источников и практики деятельности предприятий обоснованы основные направления предупреждения банкротства машиностроительных предприятий, проанализированы недостатки государственного регулирования банкротства в Украине, предложена классификация причин банкротства предприятий, исследован и систематизирован мировой и отечественный опыт в сфере предотвращения банкротства предприятий. На основе проведенного исследования выделены недостатки и недоработки отечественного института банкротства по трем основным направлениям: законодательные, организационные и психологические. В диссертации выделены негативные тенденции, которые возникают или усиливаются вследствии существующих недостатков государственного регулирования банкротства в Украине.

Во втором разделе “Идентификация и оценка рисков банкротства предприятий” раскрыта сущность понятия риска банкротства предприятия, выделена сфера возникновения рисков банкротства по двум критериям - вероятность возникновения рисков и объем ущерба вследствии возникновения рисков. На основе теории Нортона и Каплана с целью усовершенствования существующих классификаций предложено учитывать 4 группы рисков: риски персонала, риски бизнес-процессов, рыночные риски и финансовые риски. Таким образом, предложена классификация рисков банкротства предприятий с установлением причинно-следственных связей между видами рисков, выделены наиболее интенсивные риски банкротства предприятий в зависимости от стадий жизненного цикла предприятия. Разработаны методические положения относительно идентификации рисков банкротства предприятия с использованием совместного анализа, который позволяет минимизировать субъективность полученных результатов вследствии опрашивания экспертов и максимально повысить качество результатов, поскольку к экспертной группе привлекаются представители всех групп влияния на деятельность предприятия. Предложен усовершенствованный метод относительно количественного оценивания рисков банкротства предприятий, учитывая нефинансовые показатели деятельности предприятия и используя для подсчета результатов кластерный анализ.

В третьем разделе “Формирование системы предупреждения банкротства предприятий и ее организационно-информационное обеспечение” разработаны методические рекомендации относительно системы предупреждения банкротства предприятия, которая состоит из трех принципиальных этапов: формирование основных элементов системы предупреждения банкротства, анализ альтернативных решений при возникновении рисков банкротства, принятие управленческих решений относительно способов сохранения или ликвидации предприятия. Предложены методические положения по прогнозированию возникновения банкротства предприятия с помощью построения симультативной модели, которая, в отличие от существующих, учитывает, кроме финансовых показателей, также ряд нефинансовых показателей внешней и внутренней среды предприятия. Предложен организационно-экономический механизм информационного обеспечения системы предупреждения банкротства предприятия. Он базируется на выборе параметров и индикаторов, сравнимых с параметрами и показателями внешних банков данных, на привлечении государственными органами власти независимых организаций, которые проводят мониторинг предприятий и рынков, на четком выделении двух этапов информационного обеспечения: этапа учета и обмена информацией и этапа анализа информации для принятия управленческих решений и выработки рекомендаций по предупреждению банкротства. Предложена модель компьютеризированного информационного обеспечения системы предупреждения банкротства предприятий с использованием неформальных средств информационной связи (неформальные инструменты обработки данных, неформальные технологии передачи данных). Сформированная система предупреждения банкротства предприятий должна быть согласована с другими элементами системы менеджмента предприятия, то есть она должна быть интегрирована в управленческую систему. Система планирования должна предоставлять информацию о развитии тенденций внешней среды и существующих ресурсах предприятия для формирования системы предупреждения банкротства. Система мотивации должна формировать стимулы, которые способствуют минимизации рисков банкротства, оптимизировать экономические риски с целью избежения банкротства предприятия. Система контроля будет надежным инструментом для выявления отклонений в деятельности предприятия и будет сигнализировать о необходимости использования системы предупреждения банкротства предприятия. Такая система должна действовать постоянно, несмотря на этап развития предприятия или отрасли, существующие мощности предприятия и благоприятность внешней среды.