Підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 504.456.003.13

Підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів

Спеціальність: 08.08.01 - Економіка природокористування і

охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Рубель Олег Євгенович

Одеса - 2003



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Степанов В'ячеслав Миколайович Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Александров Іван Олександрович Інститут економіки промисловості НАН України, завідувач відділу економіко-екологічних досліджень

доктор економічних наук, професор Ковальов Володимир Георгійович Одеський державний екологічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту природоохоронної діяльності

Провідна установа Інститут економіки НАН України, відділ ресурсного потенціалу АПК (м. Київ)

Захист відбудеться “9” жовтня 2003 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “5” вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Тараканов М.Л.



Рубель О.Е. Підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Одеса, 2003.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню концептуальних, теоретичних і методичних підходів до підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь Азово-Чорноморського регіону України.

На основі загальносистемних дослідницьких підходів і економіко-екологічної теорії розроблено основи удосконалення національної економіко-екологічної політики в сфері використання ресурсів водно-болотних угідь, розглянутих як ведуча складова національного природного багатства України. економічний екологічний угіддя господарський

На базі загальної параметричної теорії систем розроблено методичні підходи до моделювання та економіко-екологічного прогнозування трансформацій природно-господарських комплексів водно-болотних угідь. Запропоновано методичні підходи до оцінки і сценарного прогнозування трансформацій водно-болотних угідь, прогнозування результатів програмно-проектної діяльності, пов'язаної з використанням їхніх ресурсів. На основі системного підходу, принципу інтегрування оцінки речовинно-просторових ресурсів з показниками основних господарських і екологічних функцій, принципу комплексування різних методологічних і методичних підходів до оцінки природно-ресурсного потенціалу розроблена методологія інтегральної оцінки природно-ресурсного потенціалу водно-болотного угіддя. Запропоновано підходи до створення ефективної економіко-екологічної стратегії сталого використання інтегрального природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь.

Ключові слова: водно-болотні угіддя, економіко-екологічна ефективність, інтегральний ресурс, природно-ресурсний потенціал, приморські регіони, економіко-екологічна політика.



Рубель О.Е. Повышение экономико-экологической эффективности использования природно-ресурсного потенциала водно-болотных угодий приморских регионов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. Одесса, 2003.

Диссертационная работа посвящена исследованию концептуальных, теоретических и методических подходов к повышению экономико-экологической эффективности использования природно-ресурсного потенциала водно-болотных угодий Азово-Черноморского региона Украины.

В работе проведена оценка современного состояния структуры и объемов природно-ресурсного потенциала водно-болотных угодий как значимой составляющей природного национального богатства Украины. Являясь одной из Сторон Рамсарского соглашения о водно-болотных угодьях, Украина должна выполнять взятые на себя обязательства по их охране, восстановлению и рациональному использованию. Реализация таких заданий является важным элементом государственной экономической и экологической политики, которая должна формироваться на основе комплексных экономико-экологических исследований и эффективных управленческих решений, подходы к которым представлены в диссертационной работе.

Высокая актуальность заданий эффективного природопользования в сфере водно-болотных угодий, а также необходимость совершенствования основ соответствующей национальной экономико-экологической политики определили направление диссертационной работы, ее цели и построение структуры исследований.

Важным методологическим вопросом экономико-экологических исследований является уточнение понятийно-категориального аппарата, формирующего порядок научной работы. В работе уточняется и расширяется понятие интегральный ресурс, исследуются основы оценки, структуризации, классификации, моделирования экономико-экологических природно-хозяйственных систем водно-болотных угодий и трансформаций их природно-ресурсного потенциала.

Приведенная в работе классификация типов водно-болотных угодий позволяет решать задачи комплексного анализа их трансформаций на основе эконологических подходов в рамках направлений системного метода исследований. Рассмотрены основные тенденции трансформаций природно-ресурсного потенциала водно-болотных угодий на примере водно-болотных угодий приморского типа.

В работе утверждается необходимое условие формирования соответствующей национальной, внешней, международной политики в системе государственного управления, нацеленной на создание и эффективное функционирование необходимых институциональных образований и экономико-экологических правовых механизмов как ведущего фактора долгосрочного и эффективного использования природно-ресурсного потенциала водно-болотных угодий.

Специфика экономико-экологического анализа показателей экономико-экологических систем тяготеет к более полному использованию потенциала оценки ресурсов. Методологической основой предлагаемого в работе комплекса методических подходов оценки интегрального ресурса водно-болотных угодий является системный подход, принцип интегрирования оценки пространственно-вещественных ресурсов с показателями основных хозяйственных и экологических функций, принцип комплексования различных методических подходов, обусловленный особенностями формирования экономико-экологических систем водно-болотных угодий, концепция общей экономической стоимости экосистемы.

Методической основой разработанных подходов к интегральной стоимостной оценке природно-ресурсного потенциала водно-болотного угодья является использование подходов к оценке совокупной экономической ценности, основанной преимущественно на рентном, затратно-восстановительном, рыночном и других методах оценки природных ресурсов. В соответствии с проведенным нами ранжированием методических подходов, ведущую роль для интегральной стоимостной оценки природно-ресурсного потенциала водно-болотного угодья играет рентный подход, а прочие играют роль вспомогательных. Использование предложенных структурных подходов к оценке природно-ресурсного потенциала иллюстрируется в работе на примере дельты Дуная.

Предложенные в работе сценарные методы экономико-экологического прогнозирования позволяют снизить риски, связанные с реализацией проектов природоохранного характера. Применение сценарных методов экономико-экологического прогнозирования позволит уменьшить неопределенность планируемых мероприятий и может быть использовано в процессе формирования системы экологического страхования проектных (программных) целей.

Реализация принципов, задач, направлений национальной стратегии в сфере водно-болотных угодий, намеченных в работе, является интегрированным инструментом реализации государственной политики в сфере рационального природопользования. Дальнейшая проработка и совершенствование элементов национальной стратегии рационального хозяйственного использования водно-болотных угодий на базе подходов, высказанных в диссертации является важной в контексте реализации обязательств Украины, как стороны Рамсарского соглашения, в контексте дальнейшего сохранения и создания ресурсной базы перспективного и гармоничного развития Украины.

Ключевые слова: водно-болотные угодья, экономико-экологическая эффективность, интегральный ресурс, природно-ресурсный потенциал, приморские регионы, экономико-экологическая политика.



Rubel О.Е. The increasing of economic-ecological efficiency of use of natural resource potential of wetlands of seaside regions. - The manuscript.

The dissertation is written on specialty 08.08.01 - The economy of the natural resources' use and nature protection. The institute of the market problems and economic and ecological research of the NAS of Ukraine. Odessa, 2003.

The dissertational work is devoted to research of conceptual, theoretical and methodical approaches for increase of economic-ecological efficiency of use of natural resource potential of wetlands of Azov Sea and the Black Sea region of Ukraine.

The principals of perfection of a national economic-ecological policy in sphere of use of resources of wetlands, considered as conducting making national natural riches of Ukraine are developed on the basis of system research approaches and the economic-ecological theory.

The methodical approaches for modeling and economic-ecological forecasting of transformations of natural economic complexes of wetlands are developed on the basis of the general parametrical theory of systems. Methodical approaches to an estimation and alternative forecasting of transformations of wetlands are offered, to forecasting of results to the design' activity connected with their resources using. On the basis of the system approach, a principle of integration of an estimation of spatial-material resources with parameters of the basic economic and ecological functions of wetlands, a principle of aggregation various methodological and methodical approaches to an estimation of resource potential are described, the methodology of an integrated estimation of natural resource potential of wetlands are provided.

Key words: wetlands, economic-ecological efficiency, integrated resource; resource potential, seaside regions, economic-ecological policy.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Адекватні сучасним тенденціям наукової думки розвиток і вдосконалення економіко-екологічної теорії вимагають активної реалізації комплексу її підходів і принципів, включаючи принцип цілісності і різноманітності економіко-екологічних систем. Це обумовлює актуальність розвитку економіко-екологічних досліджень природно-господарських систем, пов'язаних з різними типами природних об'єктів. Важливе місце серед останніх займають водно-болотні угіддя, особливо цінні природні об'єкти, збереження та відновлення яких є надзвичайно важливим з екологічної, економічної, господарської, соціальної та інших точок зору. Разом з тим, у відношенні водно-болотних угідь апарат економіко-екологічних досліджень потребує подальшого розвитку. Вирішення цієї актуальної задачі має поєднати в собі цілу низку теоретичних і практичних завдань економіки природокористування.

Небезпека можливих наслідків деградації та втрати водно-болотних угідь потребує нових кардинальних підходів до формування схем управління і використання їхнього природно-ресурсного потенціалу, економічної оцінки інтегрального ресурсу водно-болотних угідь, реалізації заходів щодо зобов'язань України в рамках Рамсарської конвенції, участі в процесі формування міжнародної політики природокористування (Зустріч на вищому рівні “Планета Земля”, Ріо-де-Жанейро - 1992 р., Всесвітній самміт з питань сталого розвитку, Йоганнесбург - 2002 р. та ін.).

Україна має великий ресурс водно-болотних угідь. Площа водно-болотних угідь (ВБУ) Азово-Чорноморського регіону України перевищує 5 млн. га, що складає більше половини ВБУ всього узбережжя Чорного й Азовського морів. Збереження прибережно-морських і морських, річкових і заплавних, озерних, болотних і лугових екосистем є основним напрямком Концепції збереження біологічного різноманіття України. Відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі до 2015 року в Україні мають бути визначеними нові водно-болотні угіддя, що відповідають вимогам статусу ВБУ міжнародного значення, має бути складений перелік ВБУ загальнодержавного і місцевого значення, розроблені відповідні схеми управління. Завдання державної політики в галузі охорони і раціонального використання ВБУ в Україні потребують підвищення економіко-екологічної ефективності їхнього використання на базі відповідних наукових обґрунтувань.

Економіко-екологічні підходи до вирішення питань використання природно-ресурсного потенціалу (ПРП), а також, загальнопарадигмальні напрямки охорони і раціонального використання навколишнього природного середовища, в тому числі територій, які містять водні об'єкти, розглянуті в цілій низці робіт відомих українських та іноземних вчених: М.Т. Мелешкіна, Б.В. Буркинського, В.М. Степанова, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, О.Ф. Балацького, Л.Г. Мельника, С.К. Харічкова, В.Г. Ковальова, Н.Г. Ковальової, Е.А. Зіня, Н.Ф. Реймерса, В.Я. Шевчука, Ю.А. Ізраеля, Ю. Одума, B. Commoner, G. Teyl. Найбільш загальні питання збереження, відновлення й ефективного використання водно-болотних угідь висвітлені в роботах, що видані під егідою Рамсарського бюро: С. Rubec, M. Finlayson. Низка міжнародних інститутів - RIZA, Нідерланди (W. Iedema, Jeroen C.J. van Vetten), Auen-Institut, Німеччина (G. Rast) - здійснюють дослідження, які присвячені окремим ВБУ. Однак широкого узагальнення ролі водно-болотних угідь як об'єктів комплексних економіко-екологічних досліджень, зокрема в Азово-Чорноморському регіоні, в цілому дотепер не було здійснено.

Особлива важливість питань, пов'язаних з ефективним використанням природно-ресурсного потенціалу ВБУ, необхідність пошуку нових ефективних рішень на концептуальному, теоретичному, методологічному, методичному рівнях обумовили напрямки вибору мети, тематики і постановки задач дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи одержані при виконанні науково-дослідних робіт у рамках держбюджетної теми “Економіко-екологічне прогнозування ресурсно-екологічних трансформацій у приморських регіонах України” (номер державної реєстрації 0101U00708), що розробляється Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України в 2001-2003 р.р. Автором розроблено концептуальні методичні підходи до економіко-екологічного прогнозування ресурсно-екологічних трансформацій водних об'єктів, що особливо охороняються (на прикладі водно-болотних угідь) Азово-Чорноморського узбережжя України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і методичних підходів до підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів України.

Реалізація зазначеної мети обумовила необхідність вирішення таких задач:

- уточнити і розширити базовий понятійно-категоріальний апарат дослідження природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь;

- визначити підходи до економіко-екологічної класифікації типів водно-болотних угідь, структури їхніх основних ресурсів і природно-господарських функцій;

- удосконалити підходи до оцінки трансформації природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів;

- розробити структурні моделі національної і міжнародної економіко-екологічної політики використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь;

- розробити методичні підходи до економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів;

- розробити систему економіко-екологічного прогнозування результатів програмно-проектного управління, пов'язаного з використанням водно-болотних угідь;

- розробити механізми формування і реалізації довгострокової національної стратегії використання водно-болотних угідь.

Мета і задачі роботи визначили основні напрямки досліджень і зміст дисертаційної роботи.

Об'єктом дослідження є економіко-екологічна система використання інтегрального ресурсу водно-болотних угідь приморських регіонів України.

Предметом дослідження є економіко-екологічні механізми і методичні підходи до комплексного ефективного і сталого використання природних ресурсів водно-болотних угідь.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є національна нормативно-правова база, міжнародна база правових відносин, економіко-екологічна теорія, методи економіко-екологічних узагальнень, понятійно-категоріальний апарат еконології. В роботі використовувались загальнонаукові методи економічних досліджень, методи загальної параметричної теорії систем, експертних оцінок, методи системного аналізу, наукових аналогій, сценарного прогнозування, аксіологічний, програмно-проектний підхід.

Методи системного аналізу та методи загальної параметричної теорії систем використані при розробці методичних підходів до моделювання і економіко-екологічного прогнозування трансформацій природно-господарських комплексів водно-болотних угідь. Методи експертних оцінок і економіко-екологічного аналізу використовувались при розробці методичних підходів до оцінки і сценарного прогнозування трансформацій водно-болотних угідь, прогнозування результатів програмно-проектної діяльності, пов'язаної з використанням їхніх ресурсів. Для формування моделі економіко-екологічної політики використання водно-болотних угідь застосовувались нормативно-ціннісні, системні структурно-функціональні, історичні методи дослідження. Методологічною основою розробленого комплексу методичних підходів до оцінки природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь є: системний підхід, принцип інтегрування оцінки просторово-речовинних ресурсів з показниками основних господарських і екологічних функцій водно-болотних угідь, принцип комплексування методологічних і методичних підходів до оцінки природно-ресурсного потенціалу, методологія концепції загальної економічної вартості екосистеми. При формуванні пропозицій щодо створення ефективної економіко-екологічної стратегії сталого використання інтегрального природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь застосовувався метод наукових аналогій, загальнофілософські, аксіологічні підходи, методи екологічної психології, економіко-екологічна інноваційна аксіоматика, системний і структурний підходи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

- уточнено і розширено понятійно-категоріальний апарат економіко-екологічних досліджень природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь, на основі еконологічної теорії обґрунтовано комплексне визначення інтегрального ресурсу водно-болотних угідь;

- запропоновано інтегральну економіко-екологічну класифікацію водно-болотних угідь, в основу якої покладений принцип функціонального структурування природно-ресурсного потенціалу, комплексна якісна і кількісна оцінка ресурсів;

- удосконалено методичні підходи до комплексної оцінки тенденцій і закономірностей трансформації структури природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів з урахуванням перспективних можливостей ефективного використання їхніх ресурсів;

- розроблено структурні моделі систем національної і міжнародної економіко-екологічної політики використання водно-болотних угідь на основі дослідження економіко-екологічних комунікацій;

- узагальнено, розширено і доповнено методичні підходи до інтегральної економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів з використанням концепції загальної економічної вартості економіко-екологічної системи;

- одержала подальший розвиток система використання сценарних методів економіко-екологічного прогнозування ефективності програмних (проектних) управлінських рішень, пов'язаних з використанням ресурсів водно-болотних угідь;

- розроблено механізми формування і реалізації довгострокової національної стратегії використання водно-болотних угідь на основі інноваційних принципів управління природокористуванням.

Практичне значення одержаних результатів пов'язане з вирішенням важливого науково-практичного завдання - підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь України, виконання міжнародних угод в галузі охорони і раціонального використання природних ресурсів шляхом формування комплексної науково-обґрунтованої державної політики в сфері раціонального використання збереження і відновлення водно-болотних угідь. Наукові положення, висновки і рекомендації, які викладені в дисертаційній роботі, використані Державною гідрометеорологічною службою (Госгідромет) при плануванні розробок із проблем глобальних змін клімату та їх екологічних і економічних наслідків (довідка № 22/18-717 від 4 січня 2003 р.), Науковою радою з проблем навколишнього середовища і сталого розвитку НАН України при підготовці спеціального засідання Президії НАН України, присвяченого результатам роботи Всесвітнього самміту зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі та при розробці пропозицій НАН України щодо доцільності ратифікації Україною Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (довідка № 9п/09 від 25 лютого 2003 р.), міжнародною асоціацією Євроберег-Україна при розробці Оптимізованої схеми природокористування для приморської частини Тилигулського лиману і Плану комплексного управління прибережною зоною Тилигулського лиману (довідка від 15 червня 2002 р.), Комісією з питань екології Одеської обласної ради при підготовці висновку “Про екологічний стан території басейну озера Сасик Татарбунарського району” (довідка № УПК-16-02 від 4 лютого 2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено особистий авторський підхід і особисто розроблені автором методичні підходи до формування ефективної економіко-екологічної стратегії сталого використання інтегрального природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь. Розроблено систему наукових підходів до економіко-екологічних досліджень водно-болотних угідь, у тому числі інтегральна економіко-екологічна класифікація водно-болотних угідь, інтегровані методичні підходи до економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь і прогнозуванню його трансформацій. Автором дисертаційної роботи використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистого наукового внеску в публікаціях, що видані у співавторстві.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, наукові висновки і рекомендації доповідались та одержали позитивну оцінку на: Міжнародному науково-практичному симпозіумі “Розповсюдження інновацій з економіки сталого розвитку” (Донецьк, 15-16 березня 2001 р.), II міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції” (Суми, 22-25 травня 2001 р.), II міжнародній науково-практичній конференції “Причорномор'я на порозі XXI сторіччя: тенденції глобалізації та регіоналізації соціально-економічного розвитку” (Феодосія, 18-21 вересня 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми природокористування та екології” (Миколаїв, 10-12 жовтня 2001 р.), Міжнародній науковій конференції “Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища - 2002” (Одеса, 25-27 вересня 2002 р.), Молодіжній науковій конференції “Довкілля - ХХІ” (Дніпропетровськ, 23-24 жовтня 2002 р.), Четвертому міжнародному науково-практичному семінарі з проблеми: “Застосовність принципів комплексного управління береговою зоною для оптимізації довгострокового економічного розвитку зони Тилигулського лиману” (Одеса, 25 жовтня 2002 р.), Національній конференції зі сталого розвитку (Київ, 20-22 листопада 2002 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (Рівне, 22-23 травня 2003 р.), Другій міжнародній конференції “Формування транспортної мережі Чорноморського регіону” -- (Одеса, 12-13 червня 2003 р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 7,5 друкованих аркушів, з них особисто автору належить 2,4 друкованих аркушів, 1 робота опублікована в колективній монографії, 6 статей опубліковано в фахових виданнях України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Повний обсяг дисертації складає 233 сторінки, у тому числі 12 таблиць на 13 сторінках, 31 рисунок на 30 сторінках, 4 додатки на 13 сторінках. Список використаної літератури складається з 186 найменувань на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, сформульовано мету і задачі дослідження, наукова новизна і практична значимість одержаних результатів і положень, що виносяться на захист.

У першому розділі “Методологічні аспекти вивчення природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів” досліджуються основи оцінки, структуризації, класифікації, моделювання економіко-екологічних природно-господарських систем водно-болотних угідь і трансформацій їхнього природно-ресурсного потенціалу.

Водне середовище забезпечує основний ресурс для усіх видів екосистем і діяльності людини. Більша частина водних об'єктів є цінними носіями генофонду. Окрему категорію особливо цінних водних об'єктів представляють водно-болотні угіддя (ВБУ), охорона і сталий розвиток яких регламентується Рамсарською конвенцією, участь у якій підтверджено Законом України від 29 жовтня 1996 року № 437/96-ВР. Відповідно до сучасних державних програмних документів завдання національної політики в галузі охорони і раціонального використання ВБУ в Україні передбачають максимізацію ефективності їхнього використання в рамках найбільш природних, екологічних та економічно ефективних напрямків.

Найважливішим питанням економіко-екологічних досліджень ВБУ є уточнення понятійно-категоріального апарату, що формує ядро методології наукової роботи. Досить широке охоплення Рамсарським визначенням ВБУ природних об'єктів ускладнює задачі подальшої класифікації водно-болотних угідь, вивчення особливостей функціонування їхніх економіко-екологічних систем і розробки принципів і підходів до їхнього інтегрованого управління і господарського освоєння.

Традиційне розуміння інтегрального ресурсу, як системної сукупності всіх конкретних видів природних ресурсів - речовинних, енергетичних, інформаційних - системи факторів життя суспільства в сполученні з матеріальними і трудовими ресурсами, носить, на нашу думку, виражений територіально-господарський відтінок і розглядається нами як “інтегральний ресурс - 1”. У зв'язку з цим в роботі введено поняття “інтегральний ресурс - 2”, пов'язаний з ландшафтно-територіальним підходом. Таким чином може бути дано право на існування поняття “інтегральний ресурс водно-болотних угідь”.

Для оцінки фонду водно-болотних угідь України варто прийняти площу не менш 5,4 млн. га, тобто без морських акваторій, це - більш 8 % території України, більш 23 % Азово-Чорноморського регіону (з урахуванням Донецької і Запорізької областей).

На нашу думку, економіко-екологічна класифікація болотних угідь повинна проводитися в послідовності від загального - до окремого, мати можливість розширюватися до двомірної і багатомірної, базуватися на комплексних функціональних ознаках. Базисом для такої класифікації можуть бути елементи Рамсарської класифікаційної системи. Одним із шляхів структуризації природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь є виділення речовинно-просторової і функціональної складової.

Форми трансформацій водно-болотних угідь, що найбільш часто зустрічаються, пов'язані з впливом сільського господарства, побутовим і промисловим забрудненням, розробкою нерудних корисних копалин, вирубкою лісів, різноманітними гідромеліоративними перетвореннями, у тому числі відділенням лиманів від морів. Така зміна структури природно-ресурсного потенціалу ВБУ (ПРП ВБУ) має системно оцінюватись з метою розробки відповідних прогнозів. Для оцінки трансформацій водно-болотних угідь нами застосовується розроблена матриця структурних змін ПРП ВБУ, основана на базі застосування експертних підходів.

Реальні процеси використання ПРП ВБУ проходять у відповідних природно-господарських комплексах на визначених територіях. У роботі на базі застосування категорій “річ”, “властивість”, “відношення” запропоновано системне уявлення природно-господарського комплексу водно-болотного угіддя, як економіко-екологічної системи, що включає структури формування і використання їхнього природно-ресурсного потенціалу. При дослідженні природно-господарського комплексу водно-болотного угіддя і його інтегрального ресурсу нами використовуються підходи загальної параметричної теорії систем (ЗПТС) за А.І. Уйомовим.

Економіко-екологічна (ЕЕ) система водно-болотного угіддя в категоріях загальної параметричної теорії систем може бути описана таким виразом:



(S) = def [R(m)]P (S) = def R[(m)P] , (1)

де (S) - економіко-екологічна система водно-болотного угіддя; Р - атрибутивний концепт, який позначає властивості природної середи (техногенного середовища), характерні для водно-болотного угіддя; R - реляційна структура, яка позначає комплекс функцій водно-болотного угіддя; m - субстрат, що позначає відповідно категорію ресурсів ВБУ.

Використання методології дослідження економіко-екологічної системи водно-болотного угіддя на базі постулатів ЗПТС з метою прогнозування трансформацій природно-господарського комплексу (ПГК) водно-болотного угіддя дає можливість систематизації інформації про ПГК ВБУ, моделювання процесів у ПГК, прогнозування трансформації ПГК, є методологічною основою уточнення понятійно-категоріального апарату економіко-екологічних досліджень ВБУ.

В другому розділі “Методологічні і методичні підходи до формування економіко-екологічної політики використання ресурсів водно-болотних угідь” розроблені підходи до моделювання і прогнозування систем національної і міжнародної економіко-екологічної політики на підставі урахування комунікативних економіко-екологічних взаємодій.

Найважливішим фактором ефективного використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь є формування відповідної національної, зовнішньої, міжнародної політики, націленої на створення та ефективне функціонування необхідних інституціональних структур і економіко-екологічних правових механізмів.

Запропоновані в роботі структурні моделі національної і міжнародної економіко-екологічної політики можуть бути використані для розробки підходів до підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу ВБУ з урахуванням інформаційних, оптимізаційних, контрольних, комунікаційних, інтеграційних механізмів. На їхній базі в роботі пропонується розгорнута система формування національної стратегії використання ресурсів водно-болотних угідь.

Для формування ефективної національної внутрішньої і зовнішньої політики в сфері управління ВБУ особливо важливими є основні міжнародні принципи, що склалися в сфері міжнародного природокористування і економіко-екологічної політики, пов'язаної з ВБУ: охорони навколишнього середовища; міжнародного співробітництва; трансграничного співробітництва; суверенітету держави над своїми природними ресурсами; міжнародної відповідальності за збитки, нанесені навколишньому середовищу; сталого розвитку; раціонального використання природних ресурсів; біосферного підходу та ін. Важливі принципи міжнародного співробітництва закладені безпосередньо в документах Рамсарської конвенції. Це принцип “раціонального використання” (ст. 2 Конвенції), принцип “міжнародного співробітництва” (ст. 5).

Важливою властивістю міжнародної економіко-екологічної політики є її багатовекторність, що відноситься до інституціональної, нормативно-правової, ідеологічної структур. Докладний аналіз економіко-екологічної політики національного і міжнародного рівня, на нашу думку, пов'язаний з необхідністю впровадження нових категорій і спеціальних відповідних механізмів, одним з яких могла б стати економіко-екологічна комунікація, що розуміється нами як сукупність взаємодій суб'єктів економіко-екологічної політики в процесі її формування на різних рівнях.

З аспектами економіко-екологічної комунікації пов'язані основні методологічні підходи до її реалізації: технічний, психологічний, ідеологічний, інноваційний, інвестиційний. Останні два можуть бути подані як специфічна категорія інноваційно-інвестиційної комунікації.

Подані підходи до аналізу, структуризації і прогнозу взаємодій у сфері комплексного ресурсокористування водно-болотними угіддями можуть бути застосовані для розробки і прогнозування ефективної національної, включаючи зовнішню, економіко-екологічної політики в сфері управління ресурсами ВБУ, спрямованої на підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь, раціоналізацію його форм, структури та змісту.

У третьому розділі “Методичні підходи до економіко-екологічної оцінки природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь” розроблені інтегровані методи оцінки природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів, а також агреговані підходи до використання сценарних методів для економіко-екологічного прогнозування трансформацій водно-болотних угідь.

Специфіка економіко-екологічного аналізу і впровадження показників для економіко-екологічних систем тяжіє до більш повного використання потенціалу оцінки ресурсу (фактичної - до господарського впливу і після, або прогнозної). Стале управління ресурсами ВБУ вимагає стабільності обсягів і якості їхніх ресурсів, і оцінка ПРП ВБУ в даному випадку є одним з інструментів досягнення такого стану.

Методологічною основою поданих методичних підходів оцінки ресурсів ВБУ є: системний підхід до формування й оцінки інтегрального ресурсного потенціалу водно-болотних угідь; принцип інтегрування оцінки просторово-речовинних ресурсів з показниками основних господарських і екологічних функцій водно-болотних угідь; принцип комплексування різних методологічних підходів до оцінки природно-ресурсного потенціалу, обумовлений особливостями формування економіко-екологічних систем водно-болотних угідь.

Інтегральна вартісна оцінка природно-ресурсного потенціалу водно-болотного угіддя (P_INT) включає три елементи: оцінку просторово-речовинних ресурсів водно-болотних угідь (P_S), господарських функцій (P_E) і екологічних функцій водно-болотних угідь (P_EG):

P_INT = P_S + P_E + P_{EG .} (2)



Методичною основою вартісної оцінки природно-ресурсного потенціалу водно-болотного угіддя є використання підходів до оцінки сукупної економічної цінності, заснованої переважно на рентному, витратно-відновлювальному, ринковому та інших методах оцінки природних ресурсів. Причому, відповідно до проведеного нами ранжирування методичних підходів, провідну роль в інтегральній вартісній оцінці природно-ресурсного потенціалу водно-болотного угіддя грає комплекс рентних підходів, а інші відіграють допоміжну роль.

Використання запропонованих структурних підходів до оцінки природно-ресурсного потенціалу водно-болотного угіддя ілюструється в роботі на прикладі дельти Дунаю на базі матеріалів проекту “Збереження біологічної різноманітності дельти Дунаю” (1994 - 1999 р.).

Альтернативним шляхом оцінки природно-ресурсного потенціалу може служити прямий витратно-відновлювальний підхід, успішно апробований на дослідницьких полігонах у США. Так, питомі витрати на створення штучного водно-болотного угіддя складають до 310 000 дол. США на 1 га, а з урахуванням інтродукційних та інших біотехнологічних робіт - до 500 тис. дол. на гектар штучних водно-болотних угідь, що цілком співвідноситься з одержаними нами результатами.

Основними задачами економіко-екологічного прогнозування трансформацій ВБУ є: забезпечення максимальної ефективності програмно-проектної діяльності, пов'язаної з використанням природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь; обґрунтування шляхів відновлення і збереження природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь; створення передумов для сталого функціонування природно-господарських комплексів водно-болотних угідь.

Як окремий проект (програма), пов'язаний з використанням природно-ресурсного потенціалу ВБУ, так і природно-господарський комплекс (ПГК) ВБУ в цілому може бути поданий як система в основі якої лежить тріада “річ - властивість - відношення”, крім того ПГК ВБУ в нашому дослідженні розглядається як економіко-екологічна (ЕЕ) система, що формується за рахунок зв'язків трьох типів: потребозадовілняючих, проблеморозв'язуючих, середостворюючих. Для обох типів ЕЕ прогнозів можуть бути застосовані методи: дедукції (при ЕЕ прогнозуванні, пов'язаному з проектною діяльністю), індукції (для ЕЕ прогнозування параметрів ПГК ВБУ).

Під економіко-екологічним ефектом варто розглядати величину ПРП, тобто зміну природно-ресурсного потенціалу водно-болотного угіддя в сторону ЕЕ збитків або збільшення ПРП. Цей ефект розглядається нами, насамперед, як ефект в економіко-екологічній системі, що характеризує відповідний їй концепт Р (формула 1). Прогноз економіко-економічних показників проекту базується на результатах оцінки ринкових перспектив реалізації інновацій, що лежать в основі проекту і відповідної економіко-екологічної складової і призначений, в основному, для визначення фінансової ґрунтовності проекту.

Як базовий оціночний показник для проектів нами обраний показник прогнозної економіко-екологічної оцінки (E_P) проекту як математичне очікування грошової оцінки події:

, (3)

де R_i - відповідна i-му з вибірки k варіанту рентабельність проекту_, F_i - його імовірність визначена експертним методом.

Аналогічний підхід використаний нами для оцінки ЕЕ ефекту в ЕЕ системі водно-болотного угіддя. В роботі розроблено прогнозні сценарії для варіантів прокладки судноплавного каналу Дунай - Чорне море, а також для відновлення ПГК на прикладі Стенцівсько-Жебриянських плавнів.

У четвертому розділі, “Формування ефективної економіко-екологічної стратегії сталого використання інтегрального природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь” представлено розроблені автором основи цілевизначення національної економіко-екологічної політики в сфері раціонального використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь, на основі проаналізованих в роботі дефініцій екопсихології і біоетики. Запропоновано основні напрямки впровадження економіко-екологічних ефективних управлінських і технічних підходів до освоєння природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів. Подано структуру, основні задачі і напрямки реалізації довгострокової національної стратегії використання водно-болотних угідь.

Формування ефективної економіко-екологічної політики можливо, на нашу думку, лише за умови тісної взаємодії всіх її складових: інституціональної, комунікативної, нормативної підсистем, а також культурної, ідеологічної. Воно має базуватися на розумінні системи управління ресурсами водно-болотних угідь як єдиної економіко-екологічної системи, якій притаманні відповідні специфічні властивості: синергетичність, емерджентність та ін. Ефективна економіко-екологічна політика в сфері сталого використання інтегрального природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь, критерієм ЕЕ ефективності якої є визначення ВБУ як однієї з ведучих ланок в системі ЕЕ взаємодій людства, повинна містити в собі крім елементів цілевизначення, інституціональних та нормативних заходів, реальні модельні приклади успішного використання сучасних технологій, ноу-хау, які є замикаючими елементами в економіко-екологічному інноваційно-інвестиційному процесі. Окремі з них найбільш актуальні, на нашу думку, для ефективного використання ресурсів водно-болотних угідь: ефективне рибне господарство, перспективні напрямки розвитку сільського господарства, екологічний туризм, нетрадиційна енергетика в сукупності з біосферним підходом і методами ефективного використання інвестиційних механізмів.

Мобілізація рибогосподарського потенціалу водно-болотних угідь може бути пов'язана з пошуком нових ринків продукції, розвитком системи спортивного рибальства. Території водно-болотних угідь мають високий потенціал розвитку органічного землеробства, тобто такого, при якому максимально можлива частина добрив одержується з натуральної сировини. Важливе місце серед типів ресурсного потенціалу водно-болотних угідь займає туристично-рекреаційний. Перспективним напрямком раціонального природокористування на територіях водно-болотних угідь є освоєння нетрадиційних (у першу чергу, поновлюваних) джерел енергії. Провідним механізмом рішення проблеми конфліктності у використанні високого ресурсного потенціалу водно-болотних угідь є застосування широкого спектру комунікативних механізмів як при вирішенні двосторонніх задач (рибне господарство - мисливство), так і багатобічних задач у процесах комплексного відновлення функцій водно-болотних угідь, пов'язаних з наданням їм особливого природоохоронного статусу.

Метою національної стратегії (далі Стратегія) у сфері використання водно-болотних угідь є досягнення рівня ефективного комплексного використання їхнього природно-ресурсного потенціалу з умовою збереження і відновлення його повноти, як умови довгострокового економіко-екологічного і соціально-економічного добробуту нації. Мета і задачі Стратегії формують відповідні напрямки її реалізації: формування і розвиток переліку водно-болотних угідь; розвиток організаційної системи; удосконалювання нормативної бази в сфері водно-болотних угідь; трансграничне, міжнародне співробітництво; ефективний регіональний розвиток, розвиток стимулів ефективного використання ресурсів водно-болотних угідь; реалізація інноваційно-інвестиційних стратегій в сфері використання водно-болотних угідь; поліпшення наукових, науково-практичних знань про водно-болотні угіддя і підвищення ролі науки в процесах ефективного ресурсокористування; моніторинг у сфері управління ресурсами водно-болотних угідь; економіко-екологічне прогнозування трансформацій природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь; розробка і реалізація заходів щодо збільшення обсягів поглинання водно-болотними угіддями парникових газів; розвиток системи освіти в сфері природокористування, пов'язаного з водно-болотними угіддями; підвищення суспільного усвідомлення ролі водно-болотних угідь; сприяння залученню недержавних організацій і місцевих громад до рішення питань раціонального використання водно-болотних угідь; застосування біосферних підходів для формування економіко-екологічної політики.

Реалізація поставлених нами задач і напрямків їхнього вирішення в рамках формування національної стратегії в сфері водно-болотних угідь підкріплена конкретними пропозиціями і механізмами, методичними розробками, представленими в дисертаційній роботі.



ВИСНОВКИ

Дослідження проблем підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь визначило мету, задачі і напрямки обґрунтування перспективних рішень у сфері розробки відповідних організаційно-економічних заходів щодо комплексного раціонального природокористування в економіко-екологічних системах, пов'язаних з особливо цінними природними об'єктами, в даній дисертаційній роботі.

В дисертації розроблено теоретичні положення і нові рішення актуальної наукової задачі підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів України. Інтегральний науковий і практичний результат роботи полягає в такому:

1. Встановлено, що завдання державної політики в галузі охорони і раціонального використання водно-болотних угідь в Україні потребують максимізації ефективності їхнього використання в рамках найбільш природних, екологічних і економічно ефективних напрямків. Визначення цілей організаційно-господарських механізмів у сфері водно-болотних угідь має бути тісно пов'язане з необхідністю випереджаючого інтегрованого управління природними і природно-техногенними системами.

2. В дисертаційній роботі уточнено і розширено категорії, пов'язані з інтегральним ресурсом водно-болотних угідь. Для оцінки фонду водно-болотних угідь України варто прийняти площу не менш 5,4 млн. га, тобто без морських акваторій це - більше 8 % території України. Оцінка формування інтегрального ресурсу водно-болотних угідь потребує аналізу різноманіття типів водно-болотних угідь, їхніх ресурсів, включаючи широкий діапазон їхніх функцій. Подана в роботі класифікаційна система може розглядатись як базова для формування економіко-екологічної класифікації водно-болотних угідь Азово-Чорноморського регіону.

Використання методології вивчення самоорганізації водно-болотного угіддя саме як економіко-екологічної системи з метою прогнозування трансформацій його в якості природно-господарського комплексу дає можливість створення більш повного інформаційного базису, є основою моделювання економіко-екологічних процесів, прогнозування напрямків трансформацій і планування ефективного використання інтегрального ресурсу.

3. В роботі установлюється необхідна умова формування відповідної національної, зовнішньої, міжнародної політики, націленої на створення та ефективне функціонування відповідних інституціональних структур і економіко-екологічних механізмів, як ведучий фактор довгострокового й ефективного використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь. Представлені підходи до аналізу, структуризації і прогнозу взаємодій у сфері комплексного використання водно-болотних угідь спрямовані на розробку ефективної національної, включаючи зовнішню, економіко-екологічної політики.

4. Встановлено, що специфіка економіко-екологічного аналізу показників економіко-екологічних систем тяжіє до більш повного використання потенціалу оцінки ресурсів. Методологічною основою запропонованого комплексу методичних підходів оцінки інтегрального ресурсу може бути принцип інтегрування оцінки просторово-речовинних ресурсів з показниками основних господарських і екологічних функцій, принцип комплексування різних методичних підходів, обумовлений особливостями формування економіко-екологічних систем водно-болотних угідь, концепція загальної економічної вартості екосистеми.

Інтегральна вартісна оцінка природно-ресурсного потенціалу дельти Дунаю (яка входить до Дунайського біосферного заповідника), за нашими розрахунками, складає 21145 млн. дол. США, а питома оцінка - 0,4-0,5 млн. дол. США за гектар водно-болотного угіддя.

Запропоновані в роботі сценарні методи економіко-екологічного прогнозування дозволяють знизити ризики, пов'язані з реалізацією проектів природоохоронного характеру. Застосування запропонованих сценарних методів економіко-екологічного прогнозування дозволить зменшити невизначеність планованих заходів і може бути використано в процесі формування системи екологічного страхування проектних (програмних) цілей.

5. Формування ефективної економіко-екологічної політики в сфері сталого використання інтегрального природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь має базуватися на розумінні системи управління ресурсами водно-болотних угідь як єдиної економіко-екологічної системи, якій притаманні відповідні специфічні властивості таких систем: синергетичність, емерджентність та ін., на інноваційних принципах управління природокористуванням, представлених у дисертаційній роботі як єдиний комплекс науково-дослідницьких і науково-практичних підходів.

Реалізація національної стратегії в сфері використання водно-болотних угідь є інтегрованим інструментом реалізації державної політики в сфері раціонального природокористування в цілому. Подальше удосконалення елементів національної стратегії раціонального господарського використання водно-болотних угідь на базі підходів, висловлених у дисертаційній роботі, є винятково важливим в контексті реалізації зобов'язань України як сторони Рамсарської угоди в рамках подальшого збереження і створення ресурсної бази перспективного і гармонійного розвитку України.



публікації за темою дисертації

1. Степанов В.Н., Крыжановский Р.А., Громова Е.Н., Доманюк Е.А., Крулякова Л.Л., Пономаренко Е.Н., Холодов Д.В., Рубель О.Е., Степанова Е.В. Мобилизационная стратегия в использовании природно-ресурсного потенциала региона / В кн. Политика мобилизации интегрального ресурса региона, Т. 1. -- Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2002. -- С. 65-144. (Особистий внесок здобувача - розробка підходів до мобілізації ресурсного потенціалу природно-господарських комплексів із особливим статусом (на прикладі водно-болотних угідь).

2. Рубель О.Е. Использование лизинга в сфере освоения нетрадиционной энергетики природно-хозяйственных комплексов Украинского Придунавья // Экономические инновации, вып. 9. Современные проблемы развития экологического лизинга в Украине.-- Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2001, -- С. 6-12.

3. Рубель О.Е. Эколого-экономические проблемы устойчивого использования природно-ресурсного потенциала водно-болотных угодий Украинского Придунавья // Экономические инновации. Вып. 10. Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития (экономические трансформации, экономика и экология). Сборник науч. работ. -- Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2001. -- С. 265-271.