Економічний механізм підвищення ефективності діяльності енергопостачальних підприємств

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних положень і методичних рекомендацій, необхідних для удосконалення економічного механізму підвищення ефективності діяльності енергопостачальних підприємств. Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішені такі завдання:

- обґрунтування поняття економічного механізму як інструменту підвищення ефективності діяльності підприємств;

- визначення найбільш суттєвих груп факторів та показників роботи енергопостачальних підприємств, які впливають на їх фінансовий стан;

- аналіз сучасних теоретичних підходів стосовно класифікації втрат електроенергії;

- розробка пропозицій щодо економіко-математичного обґрунтування капітальних вкладень у прилади обліку електроенергії;

- обґрунтування концептуального підходу до системи комерційного ціноутворення в електроенергетиці, що стимулюватиме скорочення дебіторської і кредиторської заборгованостей і на підставі цих досліджень удосконалення механізму управління грошовими потоками обленерго;

- розробка методичних засад розрахунку ефекту від впровадження економічного механізму підвищення ефективності діяльності енергопостачальних підприємств і відносних показників ефективності.

Об'єкт дослідження - економіко-організаційна діяльність підприємств енергетики в умовах трансформаційної економіки, проблеми підвищення її ефективності.

Предмет дослідження - методи підвищення економічної ефективності діяльності енергопостачальних підприємств, комерційного ціноутворення і обліку.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використовувалися такі методи: аналіз, синтез і порівняння - для дослідження сучасного стану електроенергетики України, факторів, що впливають на результати діяльності обленерго, а також методів оцінки ефективності інвестицій; систематизації - для класифікації втрат електроенергії; економіко-математичні - для обґрунтування вибору сучасного приладу обліку електроенергії і прогнозу тарифів на енергоносії; ланцюгових підстановок - для оцінки факторів, що впливають на фінансовий стан енергетичних підприємств. Джерелами інформації є законодавчі і нормативні акти з питань управління електроенергетикою; публікації закордонних і вітчизняних вчених, дані енергопостачальних підприємств про результати їхньої господарської діяльності, матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації:

вперше:

запропоновано методику економічного обґрунтування вибору приладів обліку електроенергії з використанням методів аналізу ієрархій, Парето-відсіювання неефективних варіантів за техніко-економічними показниками, ранжування факторів і оцінки засобів обліку порівняно з “ідеальним” приладом, що дозволяє удосконалити систему обліку електроенергії шляхом її автоматизації та використати погодинний тариф з оплати електроенергії, який забезпечує економію енергетичних та фінансових ресурсів;

удосконалено:

сутність поняття “економічний механізм”, що розглядається як інструмент підвищення ефективності діяльності енергопостачальних підприємств в умовах ринкової економіки і трактується через сукупність форм, методів, способів і прийомів, за допомогою яких здійснюється управління енерго- та грошовими потоками, що дозволяє здійснювати політику енергозбереження, скоротити витрати, підвищити прибуток підприємств;

класифікацію втрат електроенергії, які систематизовано, розподілено та визначено як технологічні, нетехнологічні та комерційні втрати, що дозволить енергопостачальним підприємствам знизити втрати покупної енергії та збільшити відрахування грошових коштів з розподільних на їх поточні рахунки на підставі розроблених показників коригування обсягів грошових надходжень;

методичне забезпечення оцінювання сукупного ефекту від втілення економічного механізму, яке включає способи вартісної оцінки ефекту від впровадження автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) і чистого грошового потоку від використання запропонованої комерційної системи ціноутворення, що дозволяє поетапно скоротити дебіторську і кредиторську заборгованості;

дістали подальший розвиток:

класифікація факторів, що впливають на ефективність діяльності енергопостачальних підприємств, розподілених на технічні, організаційно-управлінські, а також фактори, що формують доходи та витрати і за допомогою яких складено модель, котра дозволяє оцінити вагомість окремих факторів, та на відміну від попередніх враховує технологічні втрати, тарифи, обсяги покупної електроенергії, дебіторської заборгованості, а також накладні витрати обленерго;

система комерційного ціноутворення в електроенергетиці на основі застосування ступінчатих націнок, кумулятивних та подвійних ступінчатих знижок, що дозволить спочатку зменшити, а потім і ліквідувати дебіторську та кредиторську заборгованості енергопостачальних підприємств;

методичні підходи щодо прогнозування обсягів закупівлі та корисного відпуску електроенергії споживачам використовуючи регресивний аналіз та метод найменших квадратів, в результаті чого можна встановлювати оптимальні тарифи для енергопостачальних підприємств з урахуванням їхньої економічної безпеки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розробки автора можуть бути використані для підвищення ефективності діяльності енергетичних підприємств і в цілому галузі. Основні пропозиції дисертанта викладені на рівні конкретних методичних рекомендацій, і можуть бути застосовані в практичній роботі підприємств галузі, а також запропоновані для розгляду Мінпаливенерго України. Впровадження представлених методик сприятиме підвищенню ефективності діяльності енергопостачальних підприємств України, що в свою чергу дозволить забезпечити подальший економічний розвиток вітчизняних підприємств.

Підтвердженням практичної важливості розроблених автором науково-методичних основ є використання рекомендацій по обґрунтуванню вибору приладу обліку електроенергії у ВАТ "Крименерго" при впровадженні автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), що дало змогу покращити єдину систему обліку електроенергії (акт впровадження від 20.06.2002 р.), а також при розробці комерційного ціноутворення і системи управління грошовими потоками енергопостачальних підприємств, що дозволить знизити обсяги дебіторської та кредиторської заборгованостей (довідка про можливість впровадження в ВАТ “Західенерго” від 5.09.2002 р., в ВАТ “Крименерго” від 23.10.2002 р. та в ВАТ “ЕК “Житомиренерго” від 11.12.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновки дисертації, розроблені особисто автором. У роботах, виконаних у співавторстві, дисертантом запропоновано методику прогнозування обсягів купівлі, корисного відпуску електроенергії, покупного і роздрібного тарифів, накладних витрат, системи комерційного ціноутворення з використанням механізму коригування цін [6]; розглянуто основні напрямки підвищення ефективності системи обліку електроенергії - застосування АСКОЕ [7]; представлено процедуру формування економічного механізму підвищення ефективності діяльності обленерго [8].

Апробація результатів дисертації. Основні результати і висновки дослідження доповідалися і були схвалені на V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука й освіта-2002” (Дніпропетровськ-Житомир-Донецьк, 2002 р.), науково-практичній конференції “Оптимум-2000” (Харків, 2000 р.) ; III Міжнародному науковому конгресі “Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2003 р.).

Публікації. По тематиці дисертації опубліковано 8 робіт, 6 із яких - у наукових фахових виданнях з економічних наук, загальним обсягом 2,7 ум. друк. арк. Особисто автору належить 2,4 ум. друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Повний обсяг дисертації складає 280 сторінок. Робота містить 42 ілюстрації по тексту, 20 ілюстрацій на 20 сторінках, 21 таблиця по тексту, 21 таблиця на 34 сторінках, 7 додатків на 75 сторінках, список використаних літературних джерел включає 194 найменування на 14 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 170 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету й основні задачі дослідження, предмет і об'єкт дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - “Теоретичні і нормативно-правові аспекти ефективності діяльності енергопостачальних підприємств” - проведено дослідження теоретичних основ створення економічного механізму підвищення ефективності діяльності енергопостачальних підприємств, визначено його сутність, поняття та значення в умовах ринкової економіки, проаналізовано існуючі підходи до оцінки економічної ефективності інвестицій, інституціональні особливості електроенергетики України, а також сучасний стан підприємств галузі.

Економічний механізм - це один з інструментів підвищення ефективності діяльності підприємств у період переходу до ринкових відносин у галузі. Його впровадження сприятиме поліпшенню системи управління шляхом скорочення необґрунтованих матеріальних та грошових втрат і забезпечить зміцнення фінансового стану підприємств. Ці вагомі обставини зумовили проведення досліджень, результати яких наведено в дисертації. У роботі викладено результати аналізу існуючих теоретичних положень щодо понять “механізм”, “господарський механізм”, “економічний механізм” та встановлено, що їх застосування для енергопостачальних підприємств на сьогоднішний день вимагає удосконалення. Тому в роботі економічний механізм визначено як сукупність форм, методів, способів та прийомів менеджменту, за їх допомогою підприємства зуміють стабілізувати своє фінансове положення. Доведено, що цей механізм треба використовувати як у широкому розумінні (на макрорівні) - у рамках системи окремої держави, регіону, так і у вузькому розумінні (на мікрорівні) - у межах господарчо-фінансової діяльності підприємств.

Аналіз існуючих методичних підходів до розрахунку економічної ефективності інвестицій і в цілому господарських рішень показав, що при впровадженні заходів щодо поліпшення виробничо-господарської діяльності, спрямованих на підвищення фінансової стійкості суб'єктів господарювання, доцільно використовувати методику комплексної оцінки інвестицій і фінансових результатів. За її допомогою можна визначити, що підприємство одержить від застосування інвестицій та управлінських рішень.

Проведений аналіз інституціональних особливостей електроенергетики на сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні показав, що зараз проходить процес поступового переходу від спотового до збалансованого ринку, який базується на договірних відносинах між виробниками та постачальниками електроенергії за її обсягами і цінами. Аналіз досвіду зарубіжних країн свідчить про те, що обрана модель найбільшою мірою спирається на ринкові регулятори - попит та пропозицію. В Україні система ціноутворення між підприємствами галузі здійснюється на затверджених НКРЕ покупному і середньому (роздрібному) тарифах та встановлених відсотках відрахувань коштів на утримання цих підприємств. Відрахування залежать від рівня оплати кінцевими споживачами за електроенергію та рівня наднормативних технологічних втрат енергії (ТВЕ), а також заборгованості за отриману електроенергію. Детальний аналіз існуючої системи ціноутворення в галузі дозволив автору зробити висновок про важливість розробки системи комерційного ціноутворення, яка враховує рівень скорочення дебіторської заборгованості та ТВЕ.

Проведений аналіз сучасного стану підприємств галузі показав їх важке фінансове становище. Тому виникла необхідність дослідження факторів, що впливають на ефективність роботи енергопостачальних підприємств, і на цій основі - розробки економічного механізму з її поліпшення.

В другому розділі дисертації - “Аналіз факторів і розробка напрямків підвищення ефективності діяльності енергопостачальних підприємств” - було досліджено фактори, що впливають на фінансово-господарську діяльність підприємств, розроблено рекомендації щодо їх оцінки, зроблено уточнення класифікації втрат енергії та системи управління і оцінки ефективності використання грошових потоків.

Електроенергетика - одна з провідних галузей, тому у роботі розвинута класифікація факторів, що впливають на ефективність діяльності енергопостачальних підприємств, які агреговано в чотири групи - науково-технічні, організаційно-управлінські та фактори, що формують доходи і витрати. На рис. 1 наведено деталізовану схему факторів. За кожною групою розроблено показники оцінки впливу факторів на результати роботи обленерго.

Для оцінки впливу факторів на діяльність енергопостачальних підприємств складено факторну модель, яка виглядає так:

(1)

де Пр - прибуток підприємства; Т_ср - середній відпускний тариф; N_пот - об'єм відпуску електроенергії; ТВЕ - технологічні витрати електроенергії; Дз - дебіторська заборгованість; Т_пок - покупний тариф на електроенергію в ОРЕ; N_пок - об'єм закупки електроенергії в ОРЕ; Н_в - накладні витрати.

Проведені розрахунки дозволили зробити висновок про те, що найбільш важливими є такі фактори, як дебіторська заборгованість, покупний тариф за електроенергію та рівень технологічних втрат енергії. Визначені фактори (табл. 1) використано для вибору напрямків побудови економічного механізму підвищення ефективності діяльності енергопостачальних підприємств, одним з яких є розробка заходів по скороченню технологічних втрат енергії. Для цього у роботі на підставі аналізу літературних джерел та практичного досвіду проведено систематизацію видів втрат електроенергії, що дозволило уточнити їхню класифікацію, яку наведено на рис. 2. На підставі дослідження встановлено, що на загальний рівень ТВЕ впливають обсяги їх комерційних втрат - крадіжки, недосконалість системи обліку відпущеної енергії населенню, неплатежі та ін., а також некомерційних втрат, що пов'язані з похибкою лічильників, невикористанням погодинного тарифу, тощо. Тому в роботі запропоновано використовувати автоматизовану систему комерційного обліку електро-енергії, що базується на сучасних приладах обліку. Для економічного обґрунтування вибору лічильників розроблено економіко-математичну модель, що враховує техніко-економічні параметри приладів.

Рис. 1.Запропонована класифікація факторів, що впливають на ефективність діяльності енергопостачальних підприємств

Аналіз впливу факторів на діяльність ВАТ “Крименерго” наведено у табл. 1.

Таблиця 1 Фактори впливу на діяльність ВАТ “Крименерго” за 2000-2001 рр.

Проведений аналіз існуючих теоретичних положень проблеми управління грошовими потоками довів, що для енергопостачальних підприємств величини позитивного і негативного грошових потоків залежать від системи ціноутворення (алгоритму), наднормативних ТВЕ і заборгованості перед енергоринком за відпущену електроенергію.

У третьому розділі дисертаційної роботи - “Розробка економічного механізму підвищення ефективності діяльності енергопостачальних підприємств” - представлено процедуру розробки механізму, методику вибору засобів обліку електроенергії, що базується на застосуванні економіко-математичних методів, теоретичні засади використання комерційної системи ціноутворення, а також методичні аспекти розрахунку економічного ефекту від впровадження економічного механізму підвищення ефективності діяльності енергопостачальних підприємств.

У дисертаційній роботі запропоновано процедуру створення економічного механізму, яка складається з таких етапів: 1) розробка понятійного апарату; 2) аналіз існуючої системи руху інформаційних потоків; 3) побудова ефективної системи руху інформаційних потоків; 4) аналіз інформації про рух енергоресурсів; 5) економічний механізм енергопостачальних підприємств, що охоплює два напрямки - механізм управління коштами та енергопотоками; 6) оцінка ефективності впливу економічного механізму, яка включає оцінку ефективності системи обліку енергії та витрат, фінансової сталості підприємства; 7) коригування економічного механізму.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Запропонована класифікація втрат електроенергії

Наведені концептуальні підходи до формування економічного механізму дозволяють враховувати гостру потребу енергопостачальних підприємств в удосконаленні системи управління рухом електроенергії та грошових коштів, одночасному здійсненні цих процесів та оперативному визначенні їх ефективності.

Для вибору приладу обліку було проаналізовано лічильники “Альфа”, “Євроальфа”, “ZB”, “Indigo”, “Вигляд”, “ЕТ” (“Елвін”), ЦЕ6823, “Енергія-8”, “Енергія-9”, що порівнювалися між собою за техніко-економічними параметрами. На підставі Парето-відсіювання обрано два лічильники - “Енергія-9” і “Вигляд”. Було запрошено 10 експертів для проведення ранжування порівнюваних об'єктів, для скаляризації векторного показника. Статистична обробка результатів опитування експертів проводилася за формулою:

(2)

де - компромісна оцінка, що визначається для -го показника, ранг, призначений -му показнику -м експертом.

Сформовано об'єкт-“ідеал” і розраховано відстань від оцінюваного об'єкта до об'єкта-“ідеала”. Визначалися координати точки, що відповідає об'єкту-“ідеалу”:

(3)

За допомогою методу аналізу ієрархій розрахований вектор переваг:

, .(4)

де - максимальний власний вектор.

На підставі проведених розрахунків встановлено, що найкращим за техніко-економічними параметрами приладом обліку електроенергії обранє прилад обліку “Енергія-9”.

Таким чином, у роботі вперше розроблено методичні засади щодо економічного обґрунтування вибору оптимального лічильника електроенергії з використанням Парето-відсіювання неефективних варіантів за різними техніко-економічними показниками. Для ранжування факторів сформовано критерій оцінки варіантів і наведено систему оцінки засобів обліку порівняно з “ідеальним” приладом обліку електроенергії.

У дисертаційній роботі запропоновано методику прогнозування обсягів корисного відпуску електроенергії, покупного тарифу, накладних витрат і середнього тарифу на основі теоретичної кривої у вигляді полінома першого ступеня:

(5)

Методика дозволила розраховувати оптимальні тарифи для енергопостачальних підприємств на основі аналізу беззбитковості. Доведено, що прибуток енергопостачальних підприємств - це так званий “запас міцності”. Тоді для обленерго запропоновано встановлювати коефіцієнт економічної безпеки (КЕБ) - це доля прибутку, закладена у роздрібному тарифі.

У дисертаційній роботі наведено теоретичні засади щодо застосування комерційного ціноутворення з використанням:

- ступінчатих націнок як засобу стимулювання своєчасної оплати за електроенергію. У цьому випадку відсоток націнки до тарифу буде тим вищий, чим вища величина дебіторської заборгованості;

- кумулятивних знижок стосовно споживачів, що мають великі обсяги дебіторської заборгованості. При цьому відсоток знижки буде тим більший, чим більший обсяг заборгованості, що одноразово погашається;

- систему подвійних ступінчатий знижок при погашенні існуючої дебіторської і кредиторської заборгованості обленерго одночасно (рис. 3).

Дослідження свідчать, що відсоток знижки при погашенні кредиторської заборгованості вищий, ніж відсоток знижки при погашенні того ж обсягу дебіторської заборгованості. Тому виникає величина додаткового доходу, яка спрямована на прискорене погашення боргів перед енергоринком. Загальний обсяг ступінчатих знижок обленерго за дебіторською заборгованістю дорівнює сумі планових накопичень, що затверджуються для кожного енергопостачального підприємства. У дисертаційній роботі представлено розрахунок погашення дебіторської і кредиторської заборгованостей ВАТ “Крименерго” з використанням системи подвійних ступінчатих знижок.

Рис. 3. Залежність величини ступінчатих знижок від відсотка погашення дебіторської і кредиторської заборгованості

Сума погашення дебіторської заборгованості за роками визначалася з допомогою коефіцієнта К_д, що розраховувався по формулі:

(6)

де ДЗ_м - сума дебіторської заборгованості, тис. грн., ПН - максимальна сума знижок, яка дорівнює величині встановлених планових накопичень, тис. грн. Для ВАТ “Крименерго” К_д дорівнює 5.348 (489,3/91,49). Графік погашення дебіторської заборгованості наведено в табл.2.

Таблиця 2 Розрахунок суми погашення дебіторської заборгованості

Графік погашення кредиторської заборгованості складено з використанням коефіцієнта К_к , що розраховувався за формулою (7) і показано у табл.3.

(7)

де КЗ - суми кредиторської заборгованості, тис. грн.; ЧДЗ - чиста дебіторська заборгованість, що спрямована на погашення кредиторської заборгованості, тис. грн.

Для ВАТ “Крименерго” К_к дорівнює 1,4597 [733,097/ (397,81+104,41)].

Таблиця 3 Графік погашення кредиторської заборгованості, млн. грн.

Величина максимального відсотка знижки погашення дебіторської заборгованості дорівнює 18,69% [(91,49/ 489,3)*100]. Тоді максимальний відсоток знижки до покупного тарифу дорівнює 31,49% [(230,877/733,097)*100].

Методичні підходи щодо оцінки впровадження економічного механізму підвищення ефективності діяльності енергопостачальних підприємств базуються на визначенні сукупного економічного ефекту за розрахунковий період від заходів впровадження інновацій та системи комерційного ціноутворення, а також на відтворенні показників руху грошових потоків, які характеризують платоспроможність підприємств.

У дисертації запропоновано оцінку ефективності впровадження економічного механізму здійснювати за допомогою сукупного економічного ефекту, що складається з розрахунку економічного ефекту від впровадження автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії на базі лічильників “Енергія-9” та системи комерційного ціноутворення, що базується на використанні подвійних ступінчатих знижок і управлінні дебіторсько-кредиторською заборгованістю та з розрахунку відносних показників ефективності руху коштів. Ефект від впровадження економічного механізму підвищення ефективності діяльності енергопостачальних підприємств (Е_ст ) розраховується за формулою:

(8)

де Е_т - економічний ефект за розрахунковий період, млн. грн.; ЧГП_п - чистий грошовий потік, який визначається за розрахунковий період, млн. грн.

Згідно з існуючим методичним підходом, економічний ефект визначається як різниця між результатами і витратами. При цьому вартісна оцінка результатів впровадження автоматизованої системи комерційного обліку (АСКОЕ) визначається так:

(9)

де DЕ_ком - економія енергії при заміні індукційних лічильників на електронні прилади, млн. кВт·г; Т_п - покупний тариф, грн./кВт·г; --D Е_г - економія від упровадження АСКОЕ, що розраховується як добуток величини зниження роздрібного тарифу, отриманого від використання погодинного тарифу, на обсяг реалізованої енергії, млн. грн.; Е_реал - вартісна оцінка реалізованої електроенергії, млн. грн.; _t - коефіцієнт приведення (дисконтування).

Вартісна оцінка витрат визначається як дисконтована сума витрат, пов'язаних з реалізацією електроенергії та впровадженням АСКОЕ.

Відносні показники руху коштів складаються з коефіцієнтів достатності, ліквідності, ефективності та реінвестування грошового потоку. Вони показують доцільність використовування інвестицій, що поступають в енергопостачальні підприємства у вигляді відсотка від наднормативних ТВЕ, а також достатній рівень чистого грошового потоку, що направляється на фінансування заходів по фінансовому оздоровленню обленерго.

Таким чином, одержані результати показали, що застосування розробленого автором економічного механізму створює можливість енергопостачальним підприємствам знизити дебіторську і кредиторську заборгованість і зміцнити їх фінансовий стан.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження в сукупності вирішують наукову задачу удосконалення теоретико-методичного забезпечення підвищення ефективності діяльності енергопостачальних підприємств на базі побудови удосконаленого економічного механізму. Основні висновки по результатах даної роботи полягають у такому.

1. Аналіз інституціональних особливостей та стану енергопостачальних підприємств України підтвердив, що для забезпечення економічного зростання держави необхідно налагодити ефективну роботу галузі. Обґрунтовано, що одним з найбільш перспективних напрямків фінансової стабілізації обленерго є побудова економічного механізму, що дозволить покращити систему управління діяльністю цих підприємств та енергетики у цілому.

 2. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і удосконалено сутність поняття “економічний механізм”, що включає засади ефективного управління енергетичними та грошовими потоками в умовах формування ринкових відносин в державі. Економічний механізм представлено у широкому розумінні - у рамках галузі, й у вузькому розумінні - у межах виробничої та фінансової діяльності підприємства.

3. Дослідження теоретичних засад стосовно факторів, що впливають на ефективність діяльності промислових підприємств, дозволило обґрунтувати доцільність використання для енергопостачальних підприємств чотирьох груп чинників - науково-технічних, організаційно-управлінських, факторів, що формують доходи та витрати. Доведено, що у період переходу до ринкових відносин у галузі організаційні та управлінські фактори треба розглядати разом, тому що удосконалення системи управління потребує змін у системі організації виробництва. Для оцінки впливу чинників складено факторну модель, за допомогою якої встановлено, що найбільш важливими з точки зору фінансового результату діяльності енергопостачальних підприємств є дебіторська заборгованість, величина покупного тарифу та технологічні втрати електроенергії.

4. Проведено аналіз існуючих теоретичних підходів щодо класифікації втрат електроенергії, який показав, що в спеціальній літературі немає єдиного підходу до визначення втрат електроенергії і методики їх визначення. Запропоновано розподілити втрати на технологічні, нетехнологічні і комерційні, що дасть можливість скоротити їх наднормативний обсяг та крадіжки електроенергії.

5. На базі економіко-математичних методів: аналізу ієрархій, регресійного аналізу і порівняння з “ідеальним” засобом обліку електроенергії розроблено методичні рекомендації по економічному обґрунтуванню прийняття управлінського рішення вибору найкращого приладу обліку електроенергії. Ці методичні підходи можна застосовувати при оцінюванні інвестиційних проектів технічного переозброєння виробництва. У результаті дослідження виявлено, що лічильник “Енергія-9” має найкращі техніко-економічні показники. Його доцільно використовувати енергопостачальним підприємствам в автоматизованій системі комерційного обліку енергії (АСКОЕ).

6. Запропоновано теоретичні основи комерційного ціноутворення в електроенергетиці на базі методу беззбитковості, коефіцієнту економічної безпеки підприємства, а також кумулятивних, ступінчатих і подвійних ступінчатих знижок для погашення дебіторської і кредиторської заборгованості. У роботі запропоновано подвійну ступінчату знижку та обґрунтовано її максимальну абсолютну величину на підставі прогнозу обсягу реалізації продукції і тарифу на покупну енергію, що розраховані методом найменших квадратів. На базі урахування часу (графіка) погашення дебіторської і кредиторської заборгованостей за електроенергію представлено методичні рекомендації щодо управління рухом коштів енергопостачальних підприємств шляхом розрахунку їх позитивного, негативного та чистого грошових потоків.