Формування доходів населення в період становлення ринкових відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 330.51

ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ

РИНКОВИХ ВІДНОСИН

Спеціальність 08.09.01 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Полякова Світлана Володимирівна

Київ 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Технологічному університеті Поділля (м. Хмельницький) Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Торгова Лідія Володимирівна, Технологічний університет Поділля Міністерства освіти і науки України, декан факультету бізнесу та права

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Лібанова Елла Марленівна, заступник директора Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України;

кандидат економічних наук Палій Олена Михайлівна, доцент кафедри європейської інтеграції Національної академії державного управління при Президентові України Міністерства освіти і науки України.

Провідна установа: Київський національний економічний університет, кафедра управління персоналом, м. Київ.

Захист відбудеться „29” березня 2004 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “24” лютого 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Бандур С.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Економічні перетворення, що відбуваються в Україні, вимагають пошуку дієвих концептуальних засад формування національної соціальної політики, складовою якої є політика доходів населення. Перехід від командно-адміністративних до ринкових методів господарювання без належного науково-методологічного забезпечення призвів до фактичного усунення держави із сфери регулювання доходів, зростання соціальної напруженості у суспільстві. Економічні реформи проводяться без чіткого розмежування державних та ринково-регулятивних функцій, що спричинює кризу виробництва, різку поляризацію доходів у суспільстві, загальне падіння рівня життя населення. Низький рівень державних соціальних стандартів, нераціональні міжгалузева, міжрегіональна, міжкваліфікаційна диференціації заробітної плати, відсутність комплексних підходів до її реформування створили несприятливі умови для повноцінного відтворення і ефективного функціонування трудового потенціалу. Падіння платоспроможного попиту населення не дозволяє активізувати розвиток вітчизняного виробництва, вирішити проблему зайнятості, а відтак - і проблему підвищення доходів у суспільстві.

Світова економічна наука набула значного досвіду щодо дослідження питань формування доходів у суспільстві. Вагомий внесок належить економістам далекого зарубіжжя - Брю С., Гутману П., Кейнсу Д., Макконеллу К., Мальтусу Т., Нордгаузу В., Петті В., Рікардо Д., Семюелсону П., Сміту А., Хіксу Д., Шумпетеру Й. Слід зауважити, що у наукових працях зазначених авторів не відображено специфіки країн з перехідною економікою, що призводить до неприйнятності беззастережного копіювання зарубіжного досвіду.

Різні аспекти проблеми формування доходів досліджують провідні вчені України: Базилюк А.В., Богиня Д.П., Бондар І.К., Гнибіденко І.Ф., Задоя А.А., Заяць Т.А., Кір'ян Т.М., Коваленко С.О., Колот А.М., Куценко В.І., Лагутін В.Д., Лібанова Е.М., Мандибура В.О., Маршавін Ю.М., Новіков В.М., Новікова О.Ф., Онікієнко В.В., Палій О.М., Соколик М.П., Сологуб О.П., Торгова Л.В., Тютюнникова С.В., Чумаченко Ю.М.; вчені близького зарубіжжя: Абакумова Н.Н., Абалкін Л.І., Войтов А.Г., Вол-гін М.А., Єлісєєва І.І., Жеребін В.М., Пашков А.В., Подовалова Р.Я., Романов А.М. та інші.

Вивчення соціальних проблем і шляхів їх вирішення стосуються переважним чином макроекономічного рівня. Однак на сучасному етапі надзвичайно важливими є наукові дослідження, пов'язані з оцінкою регіональних особливостей формування і розподілу доходів, пошуком ефективних механізмів забезпечення зростання добробуту населення регіонів, тенденції соціально-економічного розвитку яких не відповідають загальноукраїнським. Дослідження здійснено переважно на прикладі Хмельницької області, яка належить до групи областей з низьким рівнем доходів населення, що обумовлює актуальність обраної теми дисертаційної роботи.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з виконанням наукових досліджень за темою: „Концепція інформаційного забезпечення фінансово-інвестиційної та інноваційної діяльності”, передбачених планом НДР Технологічного університету Поділля, № державної реєстрації 0102U004047. В межах цієї теми особисто автором проводились дослідження процесів інвестування розвитку малого бізнесу як засобу підвищення доходів населення, результатом яких є авторська методика розрахунку економічної ефективності надання одноразової допомоги безробітним на започаткування власної справи.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методологічних засад вивчення процесу формування і розподілу доходів у суспільстві та розробка практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня добробуту населення. Відповідно до визначеної мети в роботі були поставлені і розв'язувались такі завдання:

- поглибити соціально-економічну сутність категорії „доходи населення”;

- розробити класифікацію складових сукупних доходів населення з урахуванням міжнародного досвіду;

- визначити напрямки та принципи формування державної політики доходів населення, розробити схему взаємодії державних органів виконавчої влади і суб'єктів соціальної політики;

- розвинути методологію вивчення процесу формування доходів населення регіону; дохід соціальний оподаткування державний

- оцінити діючу систему оподаткування доходів громадян та розробити напрямки її удосконалення;

- удосконалити механізм інвестування розвитку малого бізнесу в регіоні та доповнити систему показників оцінки його ефективності.

Об'єктом дослідження є процес формування доходів населення України в контексті соціально - економічних перетворень.

Предметом дослідження є методологічні, методичні, прикладні проблеми формування та розподілу доходів у суспільстві.

Методи дослідження. Методологічними засадами дисертаційної роботи є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, що стосуються проблем формування і розподілу доходів у суспільстві. У роботі використано такі методи дослідження: системний підхід (для визначення сутності і змісту соціально-економічних категорій „дохід”, „доходи населення”, „тіньові доходи”, „соціальна політика”, „соціальний захист”, визначення видів доходів, виявлення взаємозв'язків між факторами соціально-економічного розвитку регіону і рівнем доходів населення); історико-логічний (для виявлення історичних джерел, причин виникнення та етапів еволюції соціальної політики); статистично-аналітичні (для оцінки співвідношення зайнятості населення та розмірів доходів від найманої праці); кореляційно-регресійний (для аналізу впливу соціально-економічних факторів на формування доходів населення); індексно-матричного моделювання (для комплексної оцінки розвитку регіону і можливості підвищення рівня доходів населення).

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну та виносяться на захист, належать такі:

- поглиблено соціально-економічну сутність категорії „доходи населення”, яка, на відміну від існуючих визначень, охоплює не лише первинну, а й вторинну складову;

- розроблено класифікацію сукупних доходів населення, яка відрізняється від запропонованих раніше комплексністю, охопленням найвагоміших критеріїв та елементів, що дозволяє здійснювати найбільш глибокий аналіз складу та джерел їх формування;

- визначено принципи та напрямки формування державної політики доходів населення, на основі яких розроблено схему взаємодії державних органів виконавчої влади і суб'єктів соціальної політики; виділено її організаційно-економічний, соціально-економічний та фінансовий блоки;

- запропоновано новий методологічний підхід до вивчення процесів формування доходів у суспільстві, який, на відміну від існуючих, спирається на індексно-матричний метод моделювання економічних процесів;

- здійснено оцінку системи оподаткування доходів громадян, запропоновано та обґрунтовано її прогресивну шкалу (як альтернативу новій системі оподаткування), запровадження якої дає можливість перенести податкове навантаження з населення, що отримує низькі доходи, на населення з більш високими доходами;

- удосконалено механізм державного інвестування розвитку малого бізнесу як засобу підвищення доходів населення, який, на відміну від діючого, передбачає наявність зворотного зв'язку типу „центр зайнятості безробітний”; запропоновано методику оцінки ефективності його функціонування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення, викладені автором у дисертації, доведені до рівня методичних розробок та прикладних рекомендацій, які дозволяють створити вагомі передумови для підвищення доходів населення регіону. Їх практична цінність визначається тим, що вони зорієнтовані на удосконалення механізму регулювання доходів населення України в період економічних перетворень.

Наукові розробки автора знайшли практичне застосування, що підтверджується відповідними довідками. Зокрема, рекомендації щодо напрямків реформування податкової системи використовуються у роботі Федерації профспілок України (довідка № 04-41-1505 від 09.10.2003 р.).

Основні методичні розробки щодо вдосконалення механізмів інвестування розвитку малого бізнесу в регіоні знайшли застосування у практичній діяльності Хмельницького міського центру зайнятості (довідка №12-01/ 864 від 24.09.2003 р.). Низка основних положень дисертаційної роботи використовується у викладанні навчальних дисциплін „Економіка праці”, „Мотивація і оцінка персоналу” у Технологічному університеті Поділля (довідка № 14-07/ 132 від 17.09.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку” 23-26 березня 2000 р., м. Львів (довідка №12-14 від 26 березня 2000 р.); „Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини” 12-16 червня 2000 р., м. Вінниця (довідка №01-01/941 від 19.07.2000 р.); „Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки” 19-20 вересня 2000 р., м. Київ; „Раціональне використання природних ресурсів. Проблеми екології, енергозбереження, економіки, освіти та інформації в умовах ринкових відносин” 24-28 червня 2001р., м. Черкаси (довідка №171/1 від 27.06.2001 р.); „Мотивація трудової діяльності в умовах формування конкурентного середовища” 11-13 червня 2003 р., м. Хмельницький (довідка № 44/18 від 11 червня 2003 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 14 одноосібних наукових праць, у тому числі 8 статей у фахових виданнях і 6 - в збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 4,2 др. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 113 найменувань та 14 додатків. Повний обсяг дисертації становить 200 стор. комп'ютерного тексту, в тому числі 1 таблиця і 2 рисунки, що займають 3 стор.; список використаних джерел займає 10 стор., додатки - 16 стор.

Основний зміст роботи

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи формування доходів населення в перехідній економіці” розкрито теоретичні передумови вивчення сутності та змісту категорії „доходи населення”; узагальнено міжнародний досвід проведення соціальної політики та визначено можливості його застосування в умовах України; розглянуто існуючі методологічні підходи до вивчення процесів формування доходів населення.

На основі аналізу наукових здобутків у сфері формування та розподілу доходів у суспільстві поглиблено соціально - економічну сутність категорії „доходи населення” яка, на відміну від існуючих визначень, охоплює не лише первинну, а й вторинну її складову. На думку дисертанта, доходи населення слід трактувати як сукупність грошових та натуральних надходжень громадян з різних джерел в результаті розподілу та перерозподілу створених у суспільстві благ, які використовуються не лише для підтримки фізичного, морального, економічного стану індивіда, а й інтелектуального його розвитку. Необхідність охоплення вторинної складової доходів населення автор вбачає в тому, що за умов перехідної економіки зростає роль соціальних трансфертів, які населення отримує через механізми перерозподілу суспільних благ. Крім того, для окремих категорій домогосподарств такий вид доходу має найбільшу питому вагу. В дисертації розроблено класифікацію системи сукупних доходів населення за певними критеріями, яка дає змогу здійснювати найбільш глибокий та всебічний аналіз джерел їх формування. Зокрема, виділено 11 критеріїв та 25 елементів цієї системи (табл. 1).

Більшість з них досить широко розглянуто сучасними економістами і не мають значних розходжень у тлумаченні. Але зміст елементів за критерієм „Відношення до процесу праці” залишається предметом дискусії вчених. Доведено, що доходи є головним джерелом задоволення матеріальних і духовних потреб та подальшого розвитку індивіда. Їх формування відбувається в результаті розподілу (первинні) та перерозподілу (вторинні) створених в суспільстві благ.

До первинних належать заробітна плата та надходження від підприємницької діяльності, які є головним джерелом доходів економічно активного населення. Крім означених вище, працюючі можуть отримувати і вторинні доходи - від власності на капітал, землю, природні ресурси, трансфертні платежі. Роль останнього виду надходжень особливо зростає у перехідній економіці, коли захисту з боку держави потребує, поряд з безробітними та економічно неактивним, і зайняте населення. Головними джерелами доходів економічно неактивних індивідів є соціальні трансферти (пенсії, субсидії, допомоги тощо); надходження від власності та продажу продукції особистого підсобного господарства.

Вивчення міжнародного досвіду функціонування ринкових механізмів перерозподілу суспільних благ дозволило автору окреслити основні напрями вдосконалення державної політики у соціальній сфері України: проведення постійного моніторингу соціально-трудових процесів; законодавче закріплення філософії повного використання індивідом власних можливостей; вирівнювання пенсійного віку для чоловіків та жінок з поступовим його підвищенням; активізація політики експорту робочої сили через механізм державного регулювання з метою зростання рівня доходів від найманої праці; гармонійне поєднання адресних та універсальних форм соціальної допомоги, спрощення механізму їх надання.

Таблиця 1

Структура системи сукупних доходів

Критерії	Елементи системи сукупних доходів
Ресурсний	Доходи найманих працівників (оплата праці) Доходи від власності на капітал, землю і природні ресурси (процент і рента) Доходи від підприємницької діяльності (підприємницький дохід) Трансфертні платежі
Спосіб одержання	Законні (від діяльності, яка не суперечить чинному законодавству) Незаконні (контрабанда, продаж зброї і т.п.)
Право власності	Власні (заробітна плата, пенсія) Запозичені (позика, кредит)
Відношення до процесу праці	Трудові (підприємницький дохід, заробітна плата) Нетрудові (спадщина, проценти на вклади і т.д.)
Натурально-вречевлений	Матеріальні (грошові, натуральні) нематеріальні (покращення умов праці, престиж)
Ступінь ризику	Пов'язані з ризиком (дохід від підприємницької діяльності, дивіденди, проценти і т.п.) Не пов'язані з ризиком (заробітна плата, пенсії, стипендії, допомоги, орендний дохід)
Розподільний	Первинні (заробітна плата, прибуток) Вторинні (пенсії, соціальні виплати)
Величина	Загальні (до сплати податків) Наявні (після сплати податків)
Ступінь споживання	Номінальні (нараховані) Реальні (скореговані на індекс цін)
Суб'єкти споживання	Індивідуальні Родинні Колективні
Ступінь мобільності	Мобільні (залежать від отримувача) Іммобільні (пільги, безкоштовні послуги)

Разом з тим, дисертант підкреслює необхідність врахування національних особливостей при формуванні політики доходів, що визначаються соціально-економічними, суспільно-політичними та культурно-етнічними факторами.

Економічні умови, що склались в Україні, вимагають відмови від стихійного формування доходів, розробки дієвих засобів, методів і механізмів їх регулювання. В більшості країн (в т.ч. і в Україні) вплив держави на сферу доходів проявляється через механізми регулювання заробітної плати. У науковій літературі розглядаються функції соціальної держави, однак не дається чіткого визначення її функцій саме у процесі розподілу та перерозподілу суспільних благ. З огляду на це, автором пропонуються чотири головних функції: регуляторна, контролююча, мотиваційна та соціальна, які охоплюють найважливіші аспекти формування доходів і спроможні бути основою політики держави у цій сфері. Реалізація функцій держави у процесі розподілу та перерозподілу суспільних благ має здійснюватись на основі науково обґрунтованих принципів. В економічній літературі виділяють ряд принципів реалізації соціальної політики, складовою якої є політика доходів населення. На думку дисертанта, остання має специфічні особливості, що обумовлює необхідність визначення принципів, притаманних державі саме у сфері доходів. Враховуючи вище вказане, в якості базових принципів розробки ефективної політики держави у сфері формування доходів населення автором пропонуються наступні: соціальна спрямованість програм перспективного розвитку суспільства; соціальна справедливість, солідарність усіх верств населення; наукове обґрунтування розмірів державних соціальних стандартів; адресність державної соціальної допомоги, зміст яких конкретизовано відповідно до сфери застосування.

В умовах ринкової економіки доходи залежать від індивідуальних і колективних результатів праці, ефективності економіки в цілому. На основі дослідження цих взаємозв'язків в дисертації виділено чотири групи факторів, які впливають на формування доходів від трудової діяльності: фактори, які залежать від працівника (професія, освіта, досвід роботи, кваліфікація, інтенсивність праці, життєва позиція, особистісні якості); фактори, пов'язані з підприємством (галузь народного господарства, тип підприємства, форма власності, місце розташування, технічний рівень, фінансовий стан, організаційний рівень); фактори, пов'язані з станом економіки в цілому (економічний потенціал, фаза економічного циклу, економічна політика держави, рівень податкового навантаження); соціальні фактори (спосіб формування соціального бюджету, частка соціальних витрат у ВВП, розгалуженість соціальних програм, частка безкоштовних соціальних послуг у загальній їх величині). Автор дійшов висновку, що на формування доходів будь-якого індивіда впливають чинники двох рівнів: загальнодержавного (стан економіки країни, державна соціальна політика, ступінь розвинутості підприємницької діяльності, рівень зайнятості населення, фіскальна політика тощо) та особистісного (здатність особи до навчання та перенавчання, її організаторські та професійні здібності, здатність йти на ризик, втілювати у виробництво новітні технології, передову техніку та інші).

У другому розділі дисертації „Особливості формування доходів населення в період становлення ринкових відносин” представлено результати аналізу динаміки найважливіших складових доходів населення: надходжень від найманої праці, власності та підприємницької діяльності, трансфертних платежів. Вони, зокрема, свідчать, що рівень середньомісячних грошових доходів окремих домогосподарств в значній мірі залежить від регіону, в якому вони розташовані. Для більш повної характеристики диференціації регіонів України за величиною середньомісячних грошових доходів у 1999-2002 рр. автором побудовано ряди розподілу (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл регіонів України за рівнем середньомісячних грошових доходів домогосподарств у 1999-2002 рр

Величина грошових доходів, грн/міс	Середнє значення доходів в групі	Рівень доходів	Кількість регіонів	Перелік регіонів
			всього	в % до підсумку
1999 рік
147-208,75	177,88	низький	17	63,0	Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сум-ська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська
208,75-270,5	239,63	нижче середнього	29	33,3	Донецька, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Одеська, Херсонська, м.Севастополь
270,5-332,25	301,38	середній	9-	-	-
332,25-394	363,13	вище середнього	11	3,7	м. Київ
2002 рік
390,0-480,5	435,25	низький	15	55,6	Вінницька, Волинська, Житомирська, Кіровоградська, Луганська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська
480,5-571,0	525,75	нижче середнього	10	37,0	Автономна Республіка Крим, Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Миколаївська, Харківська
571,0-661,5	616,25	середній	1	3,7	м.Севастополь
661,5-752,0	706,75	вище середнього	1	3,7	м. Київ

Джерело: розраховано автором за даними щорічника „Витрати і доходи домогосподарств України у 2002 році”.

Визначено їх моду ; медіану; середнє значення грошових доходів у групах.Переважна більшість регіонів України характеризується низьким рівнем середньомісячних грошових доходів домогосподарств. Так, в 1999 р. доходи, нижчі від середнього рівня, були зафіксовані у домогосподарств 96% регіонів, у 2002 р.- 93% регіонів.

За аналізований період ситуація дещо покращилась в Дніпропетровській, Миколаївській, Харківській областях, Автономній Республіці Крим, які з першої квартильної групи перемістились в другу, та м. Севастополі. Однак погіршення показників в Одеській та Херсонській областях призвело до їх переміщення з другої групи в першу, яка характеризується найнижчими рівнями доходів. Розрахунок коефіцієнтів контрастів за кількістю областей, середнім значенням грошових доходів в інтервалі, загального коефіцієнта контрастів підтверджує раніше зроблений висновок про різку поляризацію домогосподарств за розмірами середньомісячних грошових доходів в залежності від місця розташування.

Найвищий рівень середньомісячних грошових доходів у 1999-2002 рр. зафіксовано в домогосподарств м. Києва, який більш ніж в 2 рази перевищує мінімальний їх показник у Чернігівській області. Для аналізу закономірностей розподілу, інтенсивності структурних зрушень, оцінки точності результатів групування автором розраховані абсолютні та відносні характеристики варіації: розмах варіації; середнє лінійне відхилення; дисперсія; середнє квадратичне відхилення; коефіцієнт варіації.

Порівняно з іншими регіонами України ситуація в Хмельницькій області близька до критичної, оскільки рівень середньомісячних грошових доходів домогосподарств навіть серед областей першої інтервальної групи є одним з найнижчих. Низькою залишається і частка оплати праці в грошових доходах. Так, у 1999 році вона становила 45%, у 2000 - 38,3%, у 2001 - 38,9%, у 2002 р. - 36,1%. (рис.1).

Рис. 1 Структура грошових доходів домогосподарств Хмельниччини у 1999-2002 роках

Зниження такого важливого показника викликане незбалансованістю попиту та пропозиції на ринку праці. За оцінками спеціалістів, у Хмельницькій області не працює близько 60% підприємств, решта хоча і працює, але заборгувала працівникам значні суми заробітної плати. У сфері формування доходів працюючих за багатьма напрямами домінують негативні тенденції: незадовільні міжгалузеві та міжпосадові співвідношення у рівнях оплати праці, низька частка заробітної плати у ВВП, собівартості продукції тощо.

Високим залишається рівень заборгованості із виплат заробітної плати: станом на 1 січня 2003 року працівникам народного господарства Хмельниччини не виплачено 68,9млн.грн., у тому числі за рахунок бюджету - 0,3млн.грн. Майже 108,3 тис. працівників не отримали своєчасно заробітну плату, з яких 59,3% - зайняті у сільському господарстві, 27,8% - робітники і службовці промислових підприємств. Кожному працівникові, який мав заборгованість по заробітній платі на зазначену дату, не виплачено в середньому 586грн.

Важливим джерелом доходів населення є надходження від власності та підприємницької діяльності. Поглиблення процесів приватизації, акціонування підприємств дало змогу працівникам отримувати не лише дохід від безпосередньої трудової діяльності (заробітну плату), а й дивіденди на акції і дохід на вкладений у підприємство капітал. Однак прорахунки у процесі приватизації, допущені з різних причин (відсутність чіткого законодавства; запровадження практики „паперової приватизації”; відсутність культури корпоративного управління тощо), не дозволили досягнути позитивних результатів: переважна більшість підприємств збанкрутувала або припинила діяльність. Багато підприємств стали приватною власністю однієї або декількох осіб, головна мета яких - збільшення власного капіталу. Однак як одноосібне, так і колективне управління підприємством мають позитивні та негативні моменти. На думку автора, проблема полягає у пошуку оптимального співвідношення між кількістю акцій, яка має належати трудовому колективові та одноосібному власникові. Встановлено, що чим більша частка акцій належить одноосібному власникові, тим менше враховуються інтереси колективу.

Проведений дисертантом аналіз витрат домогосподарств Хмельниччини на купівлю акцій, сертифікатів, валюти та вкладів до банків свідчить про вкрай низьку інвестиційну активність населення, тому і надходження від таких операцій у розрахунку на одне домогосподарство залишаються незначними. В Україні ще не створено дієвого механізму використання заощаджень населення, які суттєво впливають на формування інвестиційних ресурсів держави. В умовах, коли зайнятість не забезпечує нормального рівня життя, важливим джерелом реальних доходів населення є малий бізнес. Здійснена дисертантом оцінка показників розвитку малого підприємництва в Україні та Хмельницькій області, зокрема, дає підстави для висновку щодо кризової ситуації у цьому секторі економіки: не сформовано „критичної маси” малого підприємництва; частка зайнятих на малих підприємствах відносно загальної чисельності зайнятих в народному господарстві області та держави в цілому складає в середньому 6% (в розвинених країнах - не менше 50%). Тому і частка доходів від підприємницької діяльності у структурі грошових доходів домогосподарств залишається невисокою.

Оцінка діючої в Україні пенсійної системи дає підстави для висновку, що вона також знаходиться у глибокій кризі. Розміри державних пенсій складають менше третини прожиткового мінімуму. Середньомісячна величина пенсій в країні становить менше 50% від середньомісячної заробітної плати, тоді як за світовими стандартами цей показник має бути не нижчим за 70%.

Як свідчить проведений автором аналіз, головною причиною низького рівня доходів переважної частини населення є безробіття. За даними обласного центру зайнятості, рівень безробіття у Хмельницькій області у 1997-2002рр. не перевищував 4%. Однак офіційні дані не повною мірою відображають фактичний рівень безробіття через поширеність прихованої його форми. Багато працівників перебувають у вимушених відпустках, зайняті неповний робочий день (тиждень). Більшість вивільнених працівників поповнює комерційні структури, переходить у сферу нерегламентованої зайнятості.

З осіб, що звертались до служб зайнятості, працевлаштовано лише третю частину, а частка громадян, знятих з обліку без працевлаштування, зросла із 26,5% у 1997 р. до 31,2% у 2002 р. Аналіз витрат центрів зайнятості Хмельницької області на соціальний захист безробітних свідчить, що акцент робиться переважно на пасивні заходи.

У третьому розділі „Основні напрями підвищення рівня доходів населення в умовах переходу до ринкової економічної системи” розглянуті шляхи удосконалення державної політики у сфері доходів населення, нові методологічні підходи до оцінки її ефективності.

Результати проведених аналітичних розрахунків дозволили автору зробити висновок щодо наявності взаємозв'язку і взаємообумовленості рівня та динаміки доходів і головних елементів розвитку економіки. Частину доходів населення отримує через державні перерозподільні механізми, ефективність функціонування яких залежить від економічного стану держави. Оцінку перерозподільної політики держави дисертант пропонує проводити у три етапи. На першому етапі визначається ефективність функціонування ринкової системи на підставі показників сукупної та факторної продуктивності. На другому етапі досліджується процес створення валового внутрішнього продукту (валового випуску - для регіонів), визначаються розміри та причини втрат. Для цього автор пропонує використовувати метод індексно-матричного моделювання. На відміну від інших моделей, що застосовуються в рамках методу „витрати-випуск” (наприклад, модель В.Леонтьєва), елементи яких адитивні, а суми по векторах-рядках і стовпчиках урівноважені, елементи матричної моделі поля ефективності пов'язані між собою багатогранними мультиплікативними зв'язками, реагують на всі зміни стану ефективності, оскільки вони кількісно відображаються у вихідних параметрах, що дозволяє комплексно досліджувати розподільні та перерозподільні процеси в суспільстві. На третьому етапі пропонується проводити оцінку розподілу ВВП із використанням розробленої автором індексно-матричної моделі. Апробація запропонованої методики дає підставу для віднесення Хмельницької області до регіонів з низьким рівнем економічного розвитку, які потребують особливої уваги з боку держави під час проведення заходів бюджетної, кредитної, інвестиційної політик.

Одним з головних напрямків державної політики у сфері доходів автором визначається інвестування розвитку малого бізнесу як засобу підвищення доходів економічно активного населення. Дисертантом пропонується удосконалений механізм надання безробітним одноразової допомоги на започаткування власної справи, який передбачає наявність зворотного зв'язку типу „центр зайнятостібезробітний” (рис 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Механізм державної підтримки організації безробітним власного бізнесу

Для оцінки ефективності його функціонування розроблено комплекс оригінальних показників: 1) ступінь задоволення заяв на виплату одноразової допомоги - визначає рівень організації підготовчої роботи з безробітним, яка передує зверненню по допомогу; 2) ступінь ефективності державної політики сприяння підприємництву - відображає дієвість існуючих механізмів підтримки малого бізнесу, заснованих на прямому фінансуванні; 3) коефіцієнт відсіву - визначає частку знов створених підприємств, які не змогли знайти власне місце у ринковому середовищі; 4) коефіцієнт ринкової стійкості започаткованих безробітними підприємств - відображає кількість діючих підприємств, яка припадає на кожне підприємство, що припинило або не розпочало діяльності; 5) коефіцієнт ефективності діяльності знов створених структур малого бізнесу - відображає співвідношення числа прибуткових та збиткових підприємств; 6) ступінь покриття витрат - дає змогу оцінити відповідність коштів, що виплачуються безробітним, фактичним потребам на відкриття власного бізнесу.

На думку автора, дієвий механізм державного регулювання доходів має забезпечувати взаємозв'язок і взаємообумовленість суб'єктів, об'єктів та засобів економічної політики. На базі конкретизованих дисертантом принципів розробки ефективної політики у сфері доходів населення, функцій держави в процесі їх формування та розподілу, вивчення особливостей проведення державної політики на різних етапах розвитку суспільства, автором розроблено схему взаємодії державних органів виконавчої влади та суб'єктів соціальної політики, виділено її блоки та напрямки реалізації.

На основі проведених досліджень обґрунтовано необхідність поетапного реформування політики доходів населення. Як альтернатива новій системі оподаткування, автором пропонується удосконалена прогресивна шкала з неоподаткованим мінімумом у розмірі мінімальної заробітної плати та меншою кількістю ставок оподаткування; обґрунтована доцільність її застосування.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв'язання важливого науково-прикладного завдання щодо удосконалення державного регулювання процесу формування доходів населення, що знайшло відображення у розробці нових методичних підходів до дослідження розподільних та перерозподільних відносин, удосконаленні механізму реалізації політики держави у сфері доходів. Результати роботи дають підстави для таких висновків:

1. У період трансформації економічної системи та переходу до ринкових умов господарювання в усіх сферах суспільного життя відбуваються радикальні перетворення. Елементи соціальних гарантій, що діяли у командно - адміністративній економіці, виявилися несумісними з ринковими механізмами, які передбачають право вибору для кожного індивіда щодо одержання та розподілу власних доходів. Досвід реформування суспільних відносин у постсоціалістичних країнах підтверджує неминучість кризових явищ в економіці, масштаби та глибина впливу яких на стан добробуту населення залежать від дієвості механізмів підтримки його доходів.

2. Формування доходів є однією з найбільш гострих соціально-економічних проблем, оскільки їх розміри характеризують рівень добробуту, можливість задоволення матеріальних та духовних потреб і подальший розвиток індивіда. Дохід як економічна категорія належить до числа найскладніших і являє собою сукупність грошових та натуральних надходжень громадян в результаті розподілу та перерозподілу створених у суспільстві благ для підтримки фізичного, морального, економічного та інтелектуального стану індивіда. Таке визначення, на відміну від існуючих, охоплює первинну та вторинну їх складову.

Розроблена автором класифікація сукупних доходів населення дозволяє здійснити більш глибокий та всебічний аналіз складу і джерел їх формування за певними критеріями та елементами. Найважливішими джерелами формування грошових доходів є: заробітна плата та пов'язані з нею виплати; доходи від власності та підприємницької діяльності; надходження з суспільних фондів споживання. Головну частку серед негрошових доходів складає продукція особистого підсобного господарства.

3. На формування доходів індивіда впливають чинники двох рівнів: загальнодержавного та особистісного. До чинників першого рівня ми відносимо: державну соціальну політику; ступінь розвинутості підприємницької діяльності; фіскальну політику; рівень зайнятості населення. Чинники другого рівня - це професійні та організаторські здібності особи; здатність до навчання те перенавчання; ступінь авантюризму тощо. Аналіз взаємозв'язку доходів працівників і результативності виробництва дозволив нам виявити чотири групи факторів, які впливають на формування доходів від трудової діяльності: фактори, що залежать від працівника; фактори, пов'язані з підприємством; фактори, пов'язані з станом економіки; соціальні фактори.

4. Конкретизовано сутність основних функцій, притаманних державі у процесі формування і розподілу доходів у суспільстві: регуляторної; контролюючої; мотиваційної та соціальної. Відповідно до сфери застосування поглиблено зміст базових принципів розробки ефективної державної політики у сфері формування доходів населення, спроможних бути основою соціальної політики держави: соціальної спрямованості програм перспективного розвитку суспільства; соціальної справедливості, солідарності усіх верств населення; наукового обґрунтування розміру державних соціальних стандартів; адресності державної соціальної допомоги.

5. При формуванні державної соціальної політики слід враховувати національні особливості, які визначаються соціально-економічними, суспільно-політичними та культурно-етнічними факторами. Перевага має надаватись активним заходам, що забезпечуватимуть підтримку рівня доходів, поєднання системи планування з регульованим ринком. Основними напрямами вдосконалення сфери соціального захисту в Україні слід вважати: законодавче закріплення філософії повного використання кожною особою власних можливостей стосовно забезпечення необхідними життєвими благами і лише у разі їх недостатності - звернення за допомогою до держави; відміна пільгових пенсій (крім тих, що фінансуватимуться за рахунок роботодавців); вирівнювання пенсійного віку чоловіків та жінок з поступовим його підвищенням; гармонійне поєднання адресних та універсальних форм соціальної допомоги; підвищення рівня доходів від найманої праці шляхом активізації політики експорту робочої сили через механізм державного регулювання; створення системи моніторингу соціально-трудових відносин.

6. Ситуація у сфері формування доходів населення є напруженою з наступних причин: падіння рівня реальних доходів; зниження частки заробітної плати у грошових доходах населення; незбалансованість попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці; значний розрив між розмірами загальнодержавної та регіональної середньомісячних заробітних плат; наявність заборгованості з виплат працівникам народного господарства; значна диференціація заробітної плати по областях, районах, сферах зайнятості; високий рівень прихованого безробіття; відсутність ефективних механізмів державної підтримки малого бізнесу та самозайнятості; нестабільність і недосконалість законодавства, що регламентує розвиток підприємництва; невирішеність питання фінансового забезпечення прийнятих у сфері соціального захисту населення законодавчих актів; поширення регулюючої ролі центрів зайнятості лише на фіксовану частину ринку праці тощо.

7. Побудова ефективного механізму перерозподілу суспільних благ вимагає поглибленого вивчення регіональних особливостей розвитку економічних систем. Аналітико-дослідницьку роботу у процесі проведення заходів соціальної політики слід здійснювати у чіткій послідовності: визначення ефективності функціонування ринкової системи на підставі показників сукупної продуктивності; побудова індексно-матричних моделей з метою вивчення процесу створення валового внутрішнього продукту (валового випуску - для регіонів); оцінка розподілу ВВП (валового випуску). Апробація запропонованої методичної схеми дослідження дозволила виявити, що в країні існує багато невирішених проблем: зростання обсягів ВВП досягається за рахунок екстенсивних факторів; поширюється тенденція до „проїдання” створеного продукту; поглиблюється суперечливість між необхідністю зростання доходів населення та відсутністю для цього макроекономічних передумов.

8. Розроблена автором схема взаємодії державних органів виконавчої влади та суб'єктів соціальної політики включає три основних блоки: організаційно-економічний, соціально-економічний та фінансовий, взаємоузгоджене функціонування яких за певними напрямками є запорукою успішної реалізації державної соціальної політики. У якості пріоритетних напрямків державної політики у сфері доходів повинні бути наступні: скорочення нерівності у розподілі соціальних і економічних ресурсів шляхом абсолютного зменшення різниці в доходах; підвищення ефективності політики держави у сфері зайнятості з акцентом на активні її заходи, що стимулюють попит та пропозицію робочої сили; стимулювання розвитку вітчизняного виробництва через удосконалення фіскальної, фінансово- кредитної політик тощо.

9. З метою удосконалення механізму інвестування розвитку малого бізнесу як засобу підвищення доходів населення на регіональному рівні у центрах зайнятості в роботі пропонується організувати бюро аналізу та інформаційної підтримки підприємництва як складову частину відділу статистики, моніторингу та прогнозування. Головними напрямками його діяльності мають стати: надання безробітним інформації щодо видів діяльності та місця знаходження представництв організацій, що займаються підтримкою розвитку малого бізнесу в регіоні та за його межами; співробітництво з органами державної виконавчої влади щодо підтримки підприємництва на перших етапах організації діяльності; інформування безробітних щодо пріоритетних напрямків розвитку економіки регіону; підбір спеціалістів з числа безробітних та фінансування їх найму за Програмою надання дотацій роботодавцям на створення робочих місць; моніторинг функціонування структур малого бізнесу, відкритих на основі надання центрами зайнятості одноразової допомоги на започаткування власної справи; оцінка ефективності їх діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Полякова С.В. Стратегічне планування рівня доходів населення //Вісник Технологічного університету Поділля: Серія: економічні науки: В 3 ч. -2000. №4. Ч.3. С. 72-75.

2. Полякова С.В. Теоретичні аспекти формування доходів населення //Вісник Технологічного університету Поділля: Серія: економічні науки: В 2 ч. -2000. №6. Ч.2. С. 56-59.

3. Полякова С.В. Дослідження впливу факторів на процес формування доходів населення //Вісник Технологічного університету Поділля: Серія: економічні науки: В 2 ч. 2001. №2. Ч.2. С. 153-156.

4. Полякова С.В. Методологія дослідження процесу формування доходів населення //Вісник Східноукраїнського національного університету (м.Луганськ). 2001. №8 (42). С. 47-51.

5. Полякова С.В., Буга Т.В. Характеристика розвитку людського потенціалу та проблематика оцінки бідності // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Сб. науч. тр.: В 3 т. Донецк: Институт экономики промышленности НАНУ. 2001. Т.2. С. 82-86. Особистий внесок дисертанта оцінка причин та загальносвітових тенденцій бідності населення.

6. Полякова С.В. Податкова система як інструмент державної політики у сфері регулювання доходів населення //Вісник Технологічного університету Поділля: Серія: економічні науки: В 2 ч. 2002. №2. Ч.1. С. 66-69.

7. Полякова С.В. Оцінка дієвості механізму соціального захисту населення на регіональному рівні// Социально-экономические аспекты промышленной политики: Сб. науч. тр. Донецк: Институт экономики промышленности НАНУ, 2003. С. 200 208.

8. Полякова С.В. Удосконалення методологічного інструментарію аналізу процесу формування доходів населення //Вісник Технологічного університету Поділля: Серія: економічні науки: В 2 ч.2003. №6. Ч.2. С. 56-59.

Статті в інших наукових виданнях

9. Сівець (Полякова) С.В. Вплив державної політики на формування доходів населення // Придніпровський науковий вісник. Дніпропетровськ. 1998. №108 (175). С. 63-66.

10. Сівець (Полякова) С.В. Доходи і витрати сімей в Україні у період ринкової трансформації економіки// Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини: Зб. наук. пр. К.: ФАДА, ЛТД. 1999. №5. С. 378-380.

11. Полякова С.В. Дослідження взаємозв'язку ринку трудового резерву та доходів населення// Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини: Зб. наук. пр. К.: ФАДА, ЛТД,. 2000. №7. С. 230-232.

12. Полякова С.В. Особливості формування доходів сільського населення в умовах переходу до ринкових відносин // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини: Зб. наук. пр. К.: ФАДА, ЛТД. 2000. №8. С. 224-226.

13. Полякова С.В. Реформування системи пенсійного забезпечення населення України // Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економікиКиїв: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. 2000. С. 123 127.

14. Полякова С.В. Фінансовий портфель громадянина: джерела формування та напрямки використання// Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини: Зб. наук. пр. К.: ФАДА, ЛТД. 2001. №9. С. 181-184.

Анотація

Полякова С.В. Формування доходів населення в період становлення ринкових відносин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико - методологічних засад вивчення процесу формування і розподілу доходів у суспільстві та розробці практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня добробуту населення. На основі ретроспективної оцінки теоретичних поглядів і підходів у роботі визначені сутність і зміст категорії „доходи населення”, розроблено систему критеріїв та елементів системи сукупних доходів, яка дозволяє здійснювати глибоку та всебічну оцінку особливостей формування кожної доходної складової.

Автором проаналізовано та узагальнено накопичений міжнародний досвід функціонування ринкових механізмів перерозподілу суспільних благ, визначено напрями його застосування в умовах України.

В роботі здійснено оцінку регіональних тенденцій формування найважливіших складових доходів населення. З метою забезпечення комплексності проведення досліджень у сфері доходів автором запропоновано використання методу індексно - матричного моделювання. Обґрунтовано пріоритетні напрямки державної політики у сфері доходів; запропоновано шляхи удосконалення механізму надання допомоги на започаткування власної справи; розроблено показники для оцінки ефективності його функціонування.

Ключові слова: дохід; доходи населення; соціальна політика; бідність; соціальний захист; заробітна плата.

Аннотация

Полякова С.В. Формирование доходов населения в период становления рыночных отношений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию проблем формирования доходов населения, совершенствованию теоретико-методологических основ их изучения.

В работе рассмотрены основные теоретические аспекты изучения процессов распределения и перераспределения общественных благ, на основании ретроспективной оценки теоретических взглядов и подходов уточнено определение категории “доходы населения”, разработаны критерии и элементы системы совокупных доходов, позволяющие более глубоко и всесторонне их исследовать. Проанализирован, обобщен и адаптирован к украинским условиям накопленный международный опыт проведения государственной социальной политики, составной частью которой является политика доходов населения.

В диссертации дана оценка действующей в Украине методологии изучения процесса формирования доходов населения, выявлены некоторые ее недостатки и предложены пути совершенствования на основе применения методов индексно-матричного моделирования экономических процессов. Проведенное исследование позволило сформировать основные направления государственного регулирования сферы доходов населения, разработать схему взаимосвязи государственных органов исполнительной власти и выделить ее организационно-экономический, социально-экономический и финансовый блоки с соответствующими направлениями их реализации.

В диссертации предложено поэтапное исследование влияния политики государства на сферу доходов населения. Разработаны соответствующие каждому этапу индексно-матричные модели для комплексной оценки распределительных и перераспределительных процессов; определены приоритетные направления государственной политики в сфере доходов; выявлены недостатки функционирования механизма государственного инвестирования организации безработным собственного бизнеса и разработаны направления по его совершенствованию; предложено оригинальную методику оценки эффективности функционирования механизма государственной поддержки развития малого предпринимательства.

Ключевые слова: доход; доходы населения; социальная политика; бедность; социальная защита; заработная плата.

Summary

Polyakova S.V., Formation of population incomes during the period of setting market relations. - Manuscript.

The dissertation in candidacy for a degree of kandydat ekonomichnykh nauk in speciality 08.09.01 - the Demography, economy of labour, social economy and politics. - Council of Ukrainian National Academy of Science on studying productive forces of Ukraine, Kyev, 2004.

The dissertation is devoted to improving the theoretical-methodological basis of studying the process of development and distribution of public benefits and design of practical recommendations aimed at increasing of income level of population.

Essence and contents of category "incomes of population" are defined in this work on the basis of retrospective assessment of theoretical views and approaches. System of criteria and elements, which allows carrying out deep and all-round analysis of peculiarities of formation of every profitable compound, has been developed. The author has analyzed and generalized available international experience of market mechanisms functioning in redistribution of public benefits. Directions of its application in Ukraine are determined.

Estimation of regional tendencies in formation of major sources of population incomes is carried out in this work. The author offers to use index - matrix-modelling method for maintenance an integrated approach to conducting researches in the sphere of incomes.

Priority directions of state policy in sphere of incomes are presented; ways of improvement of mechanism for granting assistance to set up own business have been offered; parameters for estimation of efficiency of its functioning have been developed.

Key words: income, incomes of population, a social policy, poverty, social protection, wages.

Размещено на Allbest.ru