Науково-методичні основи визначення тіньової економіки в системі зовнішньоекономічних операцій

Размещено на http://allbest.ru

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ

ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Науково-методичні основи визначення тіньової економіки в системі зовнішньоекономічних операцій

Поліщук Наталія Євгенівна

Київ 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Науковий керівник- доктор економічних наук, Базилюк Антоніна Василівна, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, завідувач відділом.

Офіційні опоненти:- доктор економічних наук, ст. наук. співр., Мандибура Віктор Омелянович, Київський національний університет ім. Шевченка, професор кафедри;

- кандидат економічних наук, Прилипко Юрій Іванович, Інститут статистики Держкомстату України, завідувач сектором.

Провідна організація: Інститут економіки НАН України, відділ теоретичних проблем регулювання економіки (м. Київ).

Захист відбудеться 27 лютого 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої ради Д.26.801.01 Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28.

Автореферат розісланий 25 січня 2003 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

д.е.н.О.Ю. Рудченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність виконаного дослідження обумовлена значними масштабами тіньової економічної діяльності в зовнішньоекономічних відносинах. Це пов'язано з об'єктивними причинами перехідного періоду, в якому знаходиться країна на шляху до цивілізованої ринкової економіки, недосконалістю діючої системи зовнішньоторговельних відносин та недоліками валютного регулювання. Небезпечність розширення тіньової економічної діяльності в експертно-імпортних операціях визначається, перш за все, непідконтрольним вивозом капіталу з України, який загрожує її сталому економічному розвитку. За різними експертними оцінками щорічно з України вивозиться від 2 до 7 млрд. дол., які не враховуються державою і використовуються в особистих цілях.

Зважаючи на це, однією з найактуальніших задач для України на сьогоднішньому етапі розвитку національної економіки є припинення вивозу національного капіталу за межі України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а саме, в таких напрямках, де сконцентрований основний експортний потенціал України: гірничо-металургійна і хімічна промисловості в експорті та енергетична промисловість в імпорті. Вважається, що обмеження тіньової діяльності у цій сфері дозволить, принаймі, вдвічі збільшити інвестиційний потенціал України, зменшити її залежність від іноземного капіталу.

Боротьба з тіньовою економічною діяльністю визначено складовою частиною стратегічної політики держави, а в Указі Президента від 5 березня 2002 року “Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002 -2004 роки” визначені основні напрямки удосконалення системи контролю у різних сферах економіки, зокрема, в зовнішньоекономічній діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов'язана з тематикою і планами науково-дослідних робіт Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України на період з 1999 по 2002 роки, зокрема, з темою № 0199U003077 „Комплексний аналіз неформального сектору економіки та його структура” та темою № 0101U004704 „Розробка методологічного та програмного забезпечення аналізу тіньового сектору економіки і його впливу на макроекономічні показники”.

Основні положення і висновки дисертаційної роботи були використані при написанні автором на засадах співавторства розділів наукових звітів, які передавалися в Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України для використання в поточній роботі та підготовці програмних документів уряду. Автором проведено дослідження принципів і механізмів виявлення тіньової економічної діяльності в системі зовнішньоекономічних операцій, визначені її сутність, джерела формування і розповсюдження та обчислені її обсяги.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методичного апарату оцінки обсягів тіньової економіки в експортно-імпортних операціях, визначення основних причин її виникнення і розповсюдження, а також узагальнення схем і способів її здійснення, що дозволяють створити механізм розв'язання важливої народно-господарчої задачі - визначення системи заходів щодо обмеження тіньових оборотів у зовнішньоекономічній діяльності і залучення їх до легального обігу.

Відповідно до мети дослідження в процесі виконання роботи були поставлені та вирішені наступні завдання:

·уточнена суть тіньової економічної діяльності як економічної категорії;

·визначені основні джерела, канали та механізми формування тіньових оборотів в експортно-імпортних операціях, особливості їх виявлення та реалізації;

·проаналізовані основні тіньові схеми приховування доходів та оптимізації податкових внесків з використанням офшорних юрисдикцій, виявлена їх основна роль у формуванні тіньових доходів, що включає вивезення капіталу за кордон та ухилення від сплати податків;

·проаналізований зв'язок макроекономічних показників з нерегламентованим відтоком капіталу з урахуванням світового досвіду та діючої практики; тіньовий економіка зовнішньоекономічний податковий

·визначена пріоритетна роль нерегламентованого вивозу капіталу з України у загальних тіньових торговельних та фінансових експортно-імпортних оборотах;

·запропонована методика макрооцінки обсягів тіньових оборотів в експортно-імпортних операціях на основі статистичної бази платіжного балансу та експертних оцінок;

·проаналізовані нормативно-правові акти регулювання експортно-імпортних операцій та надані пропозиції щодо їх вдосконалення.

Предметом дослідження є формальні і неформальні економічні відносини суб'єктів економіки при здійсненні експортно-імпортних операцій в процесі формування, розподілу і перерозподілу фінансових активів.

Об'єктом дослідження є експортно-імпортні операції в Україні.

У роботі використані сучасні методи дослідження економічних процесів, таких, як: системний аналіз, економіко-статистичні методи, опрацювання інформації, метод логічного узагальнення результатів, експертних оцінок тощо. Для оцінки кількісних параметрів тіньової економічної діяльності було застосовано комплексну методологію з використанням системного підходу (обліково-статистичного та формально-правового) і непрямих методів на основі співставлень, припущень і опосередкованих розрахунків.

Інформаційну основу дисертаційної роботи склали офіційні статистичні дані, що характеризують результати економічного та соціального стану країни, законодавчі та нормативні документи, які регламентують зовнішньоекономічні відносини, міжнародні рейтинги основних економічних показників країни та різноманітних соціально-політичних факторів, аналітичні розрахунки автора, експертні оцінки тіньових оборотів в окремих напрямках зовнішньоекономічної діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів.

Отримано вперше:

· наукове узагальнення основних джерел та типових каналів і механізмів формування тіньових оборотів в експортно-імпортних торговельних та фінансових операціях. В межах розробленої їх класифікації визначені складові частини тіньових капіталів і їх цільова композиція, що дозволили зробити висновок про те, що значна частина тіньових оборотів формується на основі спотворення цін, здійснюється за допомогою псевдоугод та вивозу ліквідних активів за кордон з використанням “лоро”-рахунків і офшорних технологій;

· макрооцінка обсягів тіньових оборотів в експортно-імпортних операціях, яка враховує найбільш докладну статистичну базу платіжного балансу України, готівкову іноземну валюту, придбану населенням, та експертну оцінку неконтрольованих валютно-фінансових оборотів, що не включені у статистичний облік. Зроблена агрегована оцінка тіньових оборотів за 1995-2000 роки показала, що їх розмір значно перевищує інтегральний обсяг експорту капіталу, іноземні інвестиції та одержувані кредити разом узяті. Обмеження тіньових оборотів у зовнішньоекономічних операціях може, принаймі, вдвічі збільшити інвестиційний потенціал країни.

Дістало подальшого розвитку:

· визначення та описання типових схем переміщень товарних і фінансових потоків, які використовуються середнім і великим бізнесом (наприклад, у гірничо-металургійній та паливно-енергетичній промисловості) для вивозу капіталу за кордон з метою приховування розмірів реального виторгу. Здобуті результати свідчать про визначальну роль офшорних технологій в реалізації різнопланових схем відтоку капіталу та ухилення від оподаткування;

· розробка структури загального вивозу капіталу з країни, що враховує результати аналізу статей платіжного балансу та узагальнення експертних оцінок. Надана класифікація основних джерел та каналів втечі капіталу, визначені шляхи нелегального вивозу капіталу, що опосередковано не потрапляють у статистичні дані. На підставі аналізу статей платіжних балансів за 1996-2000 роки тіньові торговельно-фінансові обороти було кваліфіковано як стійкий відтік у великих розмірах економічних і фінансових активів у легальній та нелегальній формах, що скорочують фінансово-інвестиційні ресурси країни, спотворюють її макроекономічні показники.

Вдосконалено:

· сутність поняття тіньової економічної діяльності в зовнішньоекономічних відносинах як сукупності валютних, фінансово-посередницьких операцій, що знаходяться поза офіційним контролем і здійснюються на основі спотворення їх реальних параметрів (обсягів, цін, інших характеристик) і проводяться з метою повного або часткового ухилення від сплати податків та внесків, непідконтрольного вивозу ліквідних активів за кордон, обороти за якими не відображаються в офіційному статистичному обліку в явній формі, не виявляються в межах діючого законодавства і зменшують рентабельність легальних фінансових операцій. На відміну від діючого визначення запропонована дефініція розглядає утворення тіньових капіталів з урахуванням механізмів їх здійснення;

· перелік пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правових актів та валютного регулювання, а саме, пропонується: посилення контролю та вдосконалення методів регулювання експортно-імпортних цін на основі єдиної незалежної експертної оцінки, що дозволить значно зменшити неповернення валютного виторгу; здійснення стягування ПДВ за імпортом товарів і послуг на умовах передоплати не в момент перетинання кордону, а в момент переказу коштів, що робить фіктивні контракти невигідними; формування резервів під операції з резидентами офшорних юрисдикцій, що утруднить діяльність банків по заниженню своїх податкових платежів за рахунок використання офшорних схем; впровадження механізму факторингових операцій, що повинно гарантувати одержання платежів за експорт продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації принципи і механізми виявлення особливостей проявів тіньової економічної діяльності в системі зовнішньоекономічних операцій, визначення її сутності, джерел формування і розповсюдження та обчислення її обсягів запропоновані органам державного управління і мають практичне значення для прийняття управлінських рішень щодо подальшого зменшення тіньових оборотів в експортно-імпортних операціях.

Положення дисертації були використані при аналітичних розробках і доповідних записках, які були направлені в Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України і використані при розробці Державної програми детінізації економіки.

Особистий внесок здобувача. Всі роботи за результатами дисертаційного дослідження написані одноосібно, без співавторів та мають наукове і практичне значення.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були викладені на засіданнях відділу методології, регулювання та прогнозування цін Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Автор приймав участь у засіданні круглого столу “Безпека економічних трансформацій. 2000-2001 - від позитивних тенденцій в економіці до сталого зростання” (м. Київ, грудень 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Інвестиції ХХІ століття: шляхи активізації” (м. Умань, червень 2001 р.).

Публікації. Основні ідеї, положення та результати досліджень висвітлені у 7 одноосібних роботах, в тому числі 6 із них опубліковані у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 3,34 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 184 сторінкb, у тому числі 19 таблиць, 23 рисунки і список використаних джерел із 156 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

В роботі аналізуються основні причини виникнення і розвитку тіньової економіки, яка сьогодні є реальною, причому досить ефективною альтернативою офіційній економіці і працює за законами товарного обміну з ефективним механізмом стимулювання, розподілу та інвестування, що не спостерігається в сфері державного господарства.

В першому розділі „Характеристика тіньової економіки в експортно-імпортних операціях” узагальнені теоретичні положення щодо формування і розвитку тіньової економіки показали, що загальноприйняті визначення терміну тіньова економіка не відображають в повній мірі тіньові процеси в зовнішньоекономічній діяльності.

Проведений аналіз свідчить про те, що тіньова сфера в даному напрямку економіки охоплює діяльність, яка проводиться поза офіційним контролем і правовою регламентацією з приховуванням її значимих параметрів від правоохоронних і контролюючих органів, а також діяльність, яка спрямована на одержання економічної вигоди у формі присвоєння економічних благ, деформації конкурентного середовища в країні, виводячи з-під державного контролю та обліку значний обсяг грошового та фінансового обороту. Тому в роботі запропоновано нове визначення даного терміну, а саме, тіньова економічна діяльність в зовнішньоекономічних відносинах являє собою сукупність валютних, фінансово-посередницьких операцій, що знаходяться поза офіційним контролем і здійснюються на основі спотворення їх реальних параметрів (обсягів, цін, інших характеристик) і проводяться з метою повного або часткового ухилення від сплати податків та внесків, непідконтрольного вивозу ліквідних активів за кордон, обороти за якими не відображаються в офіційному статистичному обліку в явній формі і не виявляються в межах діючого законодавства.

Особливість даного визначення полягає ще і в тому, що воно розглядає не тільки тіньову діяльність в зовнішньоекономічних відносинах як таку, але й безпосередньо враховує шляхи формування тіньових оборотів.

Проблема загального вивозу капіталу у науково-методичному плані майже не пророблена через відсутність достовірної інформації про даний процес, особливо в його нелегальних формах. Найбільші труднощі полягають у визначені легального і нелегального вивозу капіталу.

У другому розділі „Аналіз тіньових оборотів в експортно-імпортних операціях” проведене узагальнення існуючих наукових джерел на дану тему дозволило зробити висновок, що загальний вивіз капіталу відбувається за трьома основними каналами: погашення зовнішньої заборгованості країни, експорт капіталу та втеча капіталу.

З представленого матеріалу слідує, що поряд із класичним вивозом капіталу, в основі якого лежить освоєння закордонних ринків збуту, доступ до закордонних джерел сировини, одержання за кордоном більш високого

прибутку, спостерігається і таке явище, яке можна кваліфікувати як “втеча капіталу”. Воно обумовлене несприятливим інвестиційним кліматом в країні, а також прагненням оптимізувати податкові платежі та внески.

Характерною ознакою цього процесу є стійкій відтік у великих масштабах економічних і фінансових активів у легальній і нелегальній формах, що скорочують фінансово-інвестиційні ресурси країни, свідчать про критичний рівень проблем у національній економіці і призводить до подальшого погіршення перспектив розвитку. Виходячи з цього, втеча капіталу є вагомою складовою частиною вивозу капіталу. Для виділення легальної і нелегальної складової в понятті „втеча капіталу” в роботі запропоновано використовувати два визначення: широке та вузьке. За широким визначенням під втечею капіталу слід розуміти такий вивіз капіталу з країни, що базується на протиріччі між інвестиційною метою окремих фірм та інвестиційними задачами країни.

Згідно "широкому" показнику, весь обсяг чистого нагромадження активів в іноземній валюті резидентами в приватному секторі розглядається як втеча капіталу, до обсягів якої включають не тільки нелегальний вивіз капіталу, але й частину легального вивозу.

Це, насамперед, такі статті платіжного балансу, як "Капітальні трансферти", "Портфельні інвестиції", "Інші інвестиції". Ці статті відносяться до втечі капіталу, оскільки характеризуються відтоком у великих обсягах грошових активів за кордон та низькою прибутковістю, що є характерними ознаками втечі капіталу. Таким чином, втеча капіталу в широкому розумінні містить у собі легальний і нелегальний капітал.

За вузьким визначенням "втеча капіталу" - це неконтрольований вивіз капіталу за кордон, що здійснюється різними способами з порушенням норм і законів країни походження і може бути оцінена за наступними статтями платіжного балансу: дані про зміну заборгованості, що вчасно не надійшла за експортним валютним і гривнєвим виторгом; вчасно непогашені імпортні аванси; "Помилки та упущення".

Необхідно зазначити, що стаття "Помилки та упущення" розраховується в платіжних балансах усіх країн відповідно до методології МВФ і відбиває різнорідність потоків формування вихідної інформації, тобто розбіжність між сумами кредитових і дебетових проводок. Значення цієї статті використовується в усіх країнах для здійснення порівняльного аналізу масштабів прихованого від державного обліку вивозу капіталів. Причому, звичайне для країни значення даного показника прийнято вважати статистичною похибкою (1-2 %), а перевищення його величини над величиною похибки - розцінювати як приблизний обсяг неврахованого вивозу капіталів. Порівняльна оцінка статті "Помилки та упущення" різних країн зображена на рис. 2. Для усунення ефекту масштабу та забезпечення порівнянних величин дані приведені у відсотках до суми кредитових статей відповідних платіжних балансів.

Для визначення обсягів тіньових оборотів в зовнішньоекономічній діяльності важливо знати джерела і механізми їх формування та схеми їх вивозу за кордон. Тому в другій главі дисертаційної роботи була розроблена класифікація тіньової економіки, визначені її складові частини і цільова композиція. Це дозволило зробити висновок про те, що значна частина тіньових оборотів формується переважно на спотворенні цін і здійснюється за допомогою псевдоугод, вивозу ліквідних активів за кордон з використанням “лоро”-рахунків і офшорних технологій.

Узагальнення сучасної практики організації переміщень товарних і фінансових потоків дозволило визначити найбільш типові схеми вивозу капіталу за кордон, які використовуються середнім і великим бізнесом для приховування розмірів реального виторгу. Здобуті результати свідчать про визначальну роль в цих операціях офшорних технологій, які дозволяють цілком легально приховувати значну частину одержаних доходів.

Складність і багатоступеневість зазначених схем свідчать про те, що реалізація їх можлива тільки при умові погодженого та налагодженого механізму кожного окремого етапу і вимагає для здійснення значної кількості висококваліфікованих спеціалістів (юристів, банкірів, менеджерів, тощо), які забезпечують чітке виконання послідовності дій в суворо регламентований час.

Крім того, для успішного проведення схеми необхідною умовою є централізоване керівництво та підтримка на достатньо високому рівні регламентуючих та контролюючих органів.

Сукупність всіх структурних одиниць схеми утворюють так званий корупційний ланцюг, кожна ланка якого отримує своє приховане винагородження. Загальні витрати на реалізацію такої схеми становлять приблизно 10% від загального обсягу капіталу.

Зважаючи на складність проявів тіньової економічної діяльності в зовнішньоекономічних відносинах і структурну різноплановість експортно-імпортних операцій, пов'язаних з формуванням, розподілом та перерозподілом тіньового доходу, у третьому розділі „Методика визначення масштабів тіньових оборотів в експортно-імпортних операціях” для оцінки кількісних параметрів тіньової діяльності було застосовано комплексну методологію з використанням системного підходу (обліково-статистичного та формально-правового) і непрямих методів на основі співставлень, припущень і опосередкованих розрахунків.

Макрооцінка обсягів тіньових оборотів в експортно-імпортних операціях показана в таблиці і враховує найбільш докладну статистичну базу платіжного балансу України, готівкову іноземну валюту, придбану населенням, та експертну оцінку неконтрольованих валютно-фінансових оборотів, що не включені у статистичний облік.

Розрахований рівень втечі капіталу за даними платіжних балансів за широким визначенням варто розглядати, як верхню межу, а за вузьким визначенням - як нижню. Проведені розрахунки свідчать про те, що обсяги тіньової діяльності мають однаковий рівень з втечею капіталу і значно перевищують одержані кредити, щорічні платежі по зовнішньому боргу.

З наведених даних видно, що зменшення тіньових оборотів спостерігається, починаючи з 1999 року. Отже, поширення даної тенденції дозволить значно зменшити залежність України від іноземних кредитів.

Необхідно також відмітити, що тіньові форми економіки зароджуються при умові, що встановлені законодавчими органами регулюючі засоби не в повній мірі відповідають дії об'єктивних економічних законів. Це призводить до створення умов для прихованої та нерегламентованої діяльності в експортно-імпортних операціях. Тому в роботі надані пропозиції по вдосконаленню нормативно-правових актів та валютного регулювання. Зокрема, пропонується здійснювати контроль та регулювання експортно-імпортних цін на основі єдиної незалежної експертної оцінки відповідно до досвіду міжнародної практики. Це дозволить значно зменшити неповернення валютного виторгу. Необхідно також ввести стягування ПДВ за імпортом товарів і послуг на умовах передоплати не в момент перетинання кордону, а в момент переказу коштів. Це зробить фіктивні контракти невигідними. Доцільним є також сформувати резерв під операції з резидентами офшорних юрисдикцій. Це утруднить діяльність банків по заниженню своїх податкових платежів за рахунок використання офшорних схем, а, отже, і обмежить вивіз активів з України. Крім того слід також розширити сферу дії факторингових операцій, які будуть гарантувати одержання платежів за експорт продукції.

Всі запропоновані заходи дозволять зменшити тіньові обороти за умови, що вони повинні охоплювати досить широкий спектр операцій, вводитися під твердим контролем, який передбачає створення і впровадження єдиної електронної системи контролю різних видів зовнішньоторговельних контрактів на різних етапах їх реалізації (від етапу реєстрації до етапу надходження валютної виручки при експорті, чи оплачених поставок при імпорті), супроводжуватися необхідними реформами і зміною економічної політики.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота присвячена розв'язанню дуже важливої народно-господарської задачі для подальшого розвитку економіки України і є, безсумнівно, актуальною. За останні роки процеси тінізації в господарстві України набули масштабів, які вже загрожують нормальному розвитку легальної економіки. Такий стан справ зумовило необхідність визначення різних аспектів тіньової економічної діяльності, її сутності, джерел формування та розповсюдження, що потребує методологічної розробки виявлення її різноманітних проявів та обчислювання її обсягів. Тому розкриття та вирішення цієї проблеми є дуже актуальними і своєчасними.

1. Тіньова економічна діяльність в зовнішньоекономічних відносинах відбиває спотвореність розподільного механізму в економіці і являє собою сукупність переважно легальних, але неконтрольованих експортно-імпортних операцій, що здійснюються на основі спотворення їх реальних параметрів (обсягів, витрат, цін, тощо) і проводяться з метою повного або часткового ухилення від сплати податків, вивозу капіталу за кордон, його конвертації та легалізації, обороти за якими не відображаються в статистичному обліку в явній формі і не виявляються в межах діючого законодавства.

На основі комплексного (формально-правового і обліково-статистичного) підходу визначено, що тіньова діяльність в даному сегменті економіки проводиться поза офіційним контролем і правовою регламентацією з приховуванням її значимих параметрів від правоохоронних і контролюючих органів (поза правового поля), а також діяльність, яка спрямована на одержання економічної вигоди у формі присвоєння економічних благ, прав на економічні блага, доходів від нееквівалентного збільшення економічних можливостей, зниження витрат і рівня ризику при здійсненні експортно-імпортних операцій.

2. Визначено, що основний механізм формування тіньових оборотів заснований на спотворенні експортно-імпортних цін, а основними джерелами формування є різноманітні торговельні угоди, укладені з метою оптимізації податкових платежів та інших внесків, вивозу ліквідних активів за кордон і мають непідконтрольний характер.

3. Зроблені на основі статей платіжних балансів за 1996 - 2000 роки розрахунки показали, що опосередкована оцінка вивозу капіталу складає приблизно 23 млрд. дол., а “втечі” капіталу - від 13 до 19 млрд. дол. Це свідчить про безперервний відтік у великих розмірах ліквідних активів за кордон, які кредитують інші економіки і мають безприбутковий характер для України (на протязі цих років сальдо доходів платіжних балансів країни від'ємне і становить -4330 млн. дол.).

4. Запропонована комплексна оцінка тіньових потоків в експортно-імпортних операціях розроблена на основі економіко-аналітичного аналізу платіжних балансів країни, узагальнення експертних оцінок основних неконтрольованих фінансових та товарних потоків в експортно-імпортних операціях та основних схем формування тіньових оборотів. Суть методики полягає у визначенні тіньових оборотів на базі неконтрольованих товарно-фінансових потоків (неповернення валютного виторгу за експортом, необґрунтовані авансові перерахування за імпортом в рахунок фіктивних контрактів на постачання товарів), експертної оцінки тіньових оборотів на основі спотворення цін та готівкової іноземної валюти. Визначено, що до 1998 року основний тіньовий оборот формувався за рахунок неповернення експортної валютної виручки, після 1998 року - за рахунок неповернення передплати за імпортом на основі псевдоугод, а з 2000 року - за рахунок оптимізації податкових платежів.

5. Визначено, що формування тіньових потоків (отримання тіньового доходу, розподіл та перерозподіл капіталу) реалізується переважно через посередницько-спекулятивні угоди з використанням офшорних технологій та шляхом різнопланових багатоланцюгових комбінацій. Проведені розрахунки свідчать про те, що обсяги тіньової діяльності у 1996 - 2000 роки мають однаковий рівень з втечею капіталу і досягають16279 млн. дол. (без урахування різниці цін) і значно перевищують одержані та погашені кредити (відповідно 8836 і 8226 млн. дол.) та іноземні інвестиції (3196 млн. дол.).

6. Порівняна оцінка вивозу капіталу, тіньових потоків за 1995 - 2000 роки показали подібний характер зміни з максимальним значенням у 1998 році. Визначено перевищення тіньових потоків над вивозом капіталу у 1997 році (коли тіньова діяльність в країні мала найбільший обсяг - 65,6%), яке склало відповідно при min оцінці 4255,5 млн. дол. і 3542 млн. дол., що свідчить про непідконтрольність певної частини оборотів.

Встановлено зменшення тіньових оборотів починаючи з 1999 року, що зумовлюється зниженням загального обсягу вивозу капіталу, зменшенням товарообігу (імпортом товарів та послуг) і неформальної торгівлі, а також удосконаленням чинного законодавства в зовнішньоекономічних відносинах. Аналітичний показник оцінки тіньових капіталів за 1995-2000 роки складає приблизно 27,65 % від експорту товарів та 17,35 % від товарообігу країни.

7. За результатами аналізу основних правових засад регулювання експортно-імпортних операцій розроблений перелік пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правових актів та валютного регулювання, а саме, пропонується: проводити контроль та регулювання експортно-імпортних цін на основі єдиної незалежної експертної оцінки, що дозволить значно зменшити неповернення валютного виторгу; здійснювати стягування ПДВ за імпортом товарів і послуг на умовах передоплати не в момент перетинання кордону, а в момент переказу коштів, що робить фіктивні контракти невигідними; формувати резерви під операції з резидентами офшорних юрисдикцій, що утруднить діяльність банків по зниженню своїх податкових платежів за рахунок використання офшорних схем; впровадити механізм факторингових операцій, що повинно гарантувати одержання платежів за експорт продукції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Поліщук Н.Є. Тіньова економіка в експортно-імпортних операціях // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. - К., 2000. - Вип. 9. - С. 52-56.

2.Поліщук Н.Є. Основні напрямки і механізми формування тіньових потоків в експортно-імпортних операціях // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. - К., 2001. - Вип. 12. - С. 107-110.

3.Поліщук Н.Є. Методичні підходи до вияву тіньових капіталів в експортно-імпортних операціях // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. - К., 2001. - Вип. 13. - С. 82-84.

4.Поліщук Н.Є. Характеристика способів і механізмів укриття тіньових оборотів в експортно-імпортних операціях // Актуальні проблеми економіки. - К., 2002. - № 2 - С. 50-55.

5.Поліщук Н.Є. Характеристика тіньової діяльності в експортно-імпортних операціях та методи її оцінки // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. - К., 2002. - Вип. 18. - С. 44-50.

6.Поліщук Н.Є. Основні принципи методології визначення параметрів тіньової економіки на основі сукупної зайнятості // Регіональні перспективи. - 2002. - № 3-4. - С. 166-167.

7.Поліщук Н.Є. Основні напрямки зменшення тіньових оборотів в експортно-імпортних операціях // Матеріали круглого столу “Безпека економічних трансформацій. 2000-2001 - від позитивних тенденцій в економіці до сталого зростання”. - К: Національний інститут наукових досліджень, 2001. - С. 53-55.

АНОТАЦІЇ

Поліщук Н.Є. Науково-методичні основи визначення тіньової економіки в системі зовнішньоекономічних операціях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2003.

В дисертаційній роботі досліджені причини появи, форми відтворення, джерела формування та канали реалізації тіньової економічної діяльності в експортно-імпортних операціях. На основі комплексного обліково-статистичного та формально-правового підходів дане визначення тіньової економіки як економічної категорії, проведена класифікація тіньових оборотів, підраховані їх обсяги на основі легального та нелегального вивозу капіталу та експертних оцінок, заснованих на різниці цін в експортно-імпортних операціях.

На основі аналізу механізмів проведення тіньових схем та діючого законодавства дані рекомендації щодо удосконалення правових норм в експортно-імпортних операціях.

Ключові слова: тіньова економіка, експортно-імпортні операції, схеми формування і реалізації тіньових оборотів, методи виявлення тіньових оборотів, оцінка обсягів тіньових оборотів.

Полищук Н.Е. Научно-методические основы определения теневой экономики в системе внешнеэкономических операций. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономикой, Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики и вопросам европейской интеграции Украины, Киев, 2003.

В диссертационной работе исследованы причины появления, формы воспроизведения, источники формирования и каналы реализации теневой экономической деятельности в экспортно-импортных операциях. Показана структура вывоза капитала из страны, которая учитывает результаты анализа статей платежного баланса и обобщенных экспертных оценок. Представлена классификация основных источников и каналов бегства капитала, определены пути нелегального вывоза капитала, которые непосредственно не отражаются в статистических данных. На основе анализа статей платежных балансов за 1996-2000 гг. теневые торгово-финансовые обороты были представлены как стойкий отток в больших размерах экономических и финансовых активов в легальной и нелегальной формах, что повлекло за собой значительное сокращение финансово-инвестиционных активов страны, исказило ее макроэкономические показатели.

На основе комплексного учетно-статистического и формально-правового подходов, а также особенностей источников формирования и форм проявления, дано определение теневой деятельности в экспортно-импортных операциях как экономической категории, проведена классификация теневых оборотов, рассчитаны их объемы на основе легального и нелегального вывоза капитала и экспертных оценок. Определено, что основной механизм формирования теневых оборотов основан на разнице экспортно-импортных цен, а основными источниками формирования являются торговые соглашения, которые заключены с целью оптимизации налоговых и других платежей. Дана сравнительная оценка вывоза капитала за 1995-2000 гг. Установлено максимальное значение данного показателя в 1998 г., а, начиная с 1999 г., наблюдается значительное уменьшение теневых оборотов, что связано со снижением общего объема вывоза капитала, уменьшением товарооборота, неформальной торговли, а также усовершенствованием системы регулирования и контроля внешнеэкономической деятельности.

Обобщены и представлены типовые схемы формирования теневых оборотов, основанных на разнице цен, механизме банкротства и вексельных обязательств с выводом капитала за рубеж через оффшорные и коррупционные цепочки. Показана определяющая роль оффшорных юрисдикций в оптимизации налоговых платежей, сокрытии теневого дохода и вывода капитала из-под государственного контроля.

На основе анализа механизмов проведения теневых схем и действующего законодательства даны рекомендации по усовершенствованию правовых норм в экспортно-импортных операциях.

Ключевые слова: теневая экономика, экспортно-импортные операции, схемы формирования и реализации теневых оборотов, методы выявления теневых оборотов, оценка объемов теневых оборотов.

Natalia E. Polishchuk. Scientific-Methodical Fundamentals of Estimate of the Shadow Economy in the System of Foreign Trade Operations. - The Manuscript.

The dissertation for the degree of the Candidate of Economic Sciences, specialty 08.02.03 - Organization of Management, Planning and Regulation of Economy. The Scientific and Research Economic Institute of Ministry of Economy and European Integration Issues of Ukraine, Kyiv, 2003.

The dissertation is devoted to scientific research of the reason of occurrence, forms of reproduction, sources of formation and channels of realization of shadow economic activities in export-import transactions.

The definition of shadow economy is given on the basis of complex registration-statistical and formal-legal approaches as an economic category. There is carried out the classification of shadow capitals and counted up their volumes on the basis of legal and illegal export of the capital and expert estimations which are based on a difference of the prices in export-import transactions.

Recommendations on improvement of rules of law in export-import transactions are given on the basis of the analysis of mechanisms of carrying out of shadow scheme and the current legislation.

Key words: shadow economy, export-import transactions, scheme of formation and realization of shadow capitals, methods of revealing of shadow capitals, an estimation of volumes of shadow capitals.

Размещено на Allbest.ru