Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.158:331.024.2

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРАЦІ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Лаврук Оксана Степанівна

Дніпропетровськ - 2003

АНОТАЦІЯ

Лаврук О.С. Соціально-економічні проблеми використання праці сільської молоді в аграрному секторі економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена вивченню і розробці теоретичних положень, методичних і практичних рекомендацій щодо ефективного використання праці сільської молоді як стратегічного ресурсу держави в ринкових умовах розвитку аграрного сектору економіки.

Розкрито сутність і місце сільської молоді в складі трудових ресурсів, особливості використання її праці в аграрному секторі. Визначено основні складові мотиваційного механізму трудової діяльності молодих працівників. Досліджено основні тенденції демографічних процесів формування ресурсів праці молоді. Проведено поглиблене дослідження освітньої та професійно-кваліфікаційної підготовки сільської молоді та її становища на ринку праці. Проаналізовано рівень зайнятості, трудової участі молоді та продуктивності її праці в аграрних підприємствах. Виявлено вплив професійної орієнтації молоді та стану розвитку об'єктів соціальної інфраструктури на закріплення трудових ресурсів молоді в сільськогосподарському виробництві. Складено прогнозні моделі та розраховано чисельність сільської молоді в розрізі статево-вікових груп до 2011 р. і рівня їх зайнятості до 2006 р. в аграрних формуваннях Хмельницької області. Розроблено практичні рекомендації щодо підвищення зайнятості та продуктивності праці сільської молоді в аграрному секторі.

Ключові слова: праця, сільська молодь, трудові ресурси, мотивація, ринок праці, професійна орієнтація, зайнятість, продуктивність праці.

АННОТАЦИЯ

Лаврук О.С. Социально-экономические проблемы использования труда сельской молодежи в аграрном секторе экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2003.

Диссертация посвящена изучению и разработке теоретических положений, методических и практических рекомендаций по эффективному использованию труда сельской молодежи как стратегического ресурса государства в рыночных условиях развития аграрного сектора экономики.

Раскрыта сущность и место сельской молодежи в составе трудовых ресурсов, особенности использования ее труда в аграрном секторе. В связи с тем, что первым и основным условиям жизни молодого человека является труд, он выступает главной формой проявления его сущности. В процессе труда молодежь развивает свои физические и интеллектуальные способности, совершенствует свое мастерство, приобретает новые трудовые навыки, расширяет и углубляет свои знания. Установлено, что в современных условиях роль и значение молодежи, ее привлечение и закрепление в аграрном секторе возрастает, а решение таких важных вопросов как совершенствование воспитания, получение образования и профессионально-квалификационной подготовки, профориентация и повышение уровня трудовой активности требует комплексного подхода. Исходя из этого, определены основные составляющие мотивационного механизма трудовой деятельности молодых работников. Доказано, что при разработке мотивационного механизма, адаптированного к социально-экономической ситуации в государстве, следует учитывать особенности формирования мотивации труда сельской молодежи: демографическую ситуацию в сельской местности, развитие производственной и социальной сферы, формы хозяйствования, сезонный характер производства.

Все это позволило изучить основные тенденции процесса формирования ресурсов труда молодежи. Проведено углубленное исследование образовательной и профессиональной подготовки сельской молодежи и ее положение на рынке труда. Особое место в работе отведено становлению полноценного рынка труда молодежи, предусматривающего широкую индивидуализацию форм, режимов та условий занятости, а также самой структуре жизнедеятельности молодежи: распределение работников на обучение, размер трудовой нагрузки, свободного времени, чередование трудовой деятельности с общеобразовательным и профессиональным обучением.

Это вызвало необходимость анализа уровня занятости, трудовой активности молодежи и производительности ее труда в аграрных предприятиях. Исследованиями выявлено существенные отличия в численности занятой молодежи во всех отраслях экономики и аграрных формированиях Хмельницкой области, установлено, что уровень ее трудовой активности ниже нормативной. Эту ситуацию подтвердили результаты проведенного выборочного обследования аграрных предприятий области.

Выявлено влияние профессиональной ориентации молодежи и состояние развития объектов социальной инфраструктуры на закрепление трудовых ресурсов молодежи в сельскохозяйственном производстве. Поэтому для обеспечения адекватного профессионального самоопределения молодежи, учитывая ее способности, интересы, состояние здоровья и спрос на рынке, необходимо интенсивно развивать формы и методы профессиональной ориентации и переориентации молодого поколения не только в государственных службах занятости, но и в информационно-консультативных центрах сельских общеобразовательных учреждений. Выявлена важность развития объектов социальной инфраструктуры, способствующих создания новых рабочих мест для молодежи и закреплению ее в сельской местности. Всестороннее и полное исследование проблемы невозможно без изучения изменений в формировании и использовании труда молодежи. Поэтому были составлены прогнозные модели и рассчитана численность сельской молодежи в разрезе половозрастных групп и уровень ее занятости в аграрных формированиях. Проведенные исследования позволили разработать практические рекомендации по повышению занятости и производительности труда молодежи в аграрном секторе экономики.

Ключевые слова: труд, сельская молодежь, трудовые ресурсы, мотивация, рынок труда, профессиональная ориентация, занятость, производительность труда.

SUMMARY

Lavruk O.S. Social and economic problem of utilyzing labour by the village yourth in agrarian sector of economy. - Manuscript.

There was opened the essence and place of the rural youth in the structure of labour resources, the features of its labour use in agrarian sector. The main components of motivation mechanism in labour activities of the young workers were determined. The were investigated the main tendencies of demographic processes in forming resources of the youth's labour. Deep study of educational and professional training of the rural youth and its status in labour market were also carried out. The level of employment, labour activities of the youth and its labour productivity at the agrarian enterprises were analysed. There was revealed the influence of the youth's professional orientation and situation in the development of units of social infrastructure on appointing the youth's labour resources in agricultural production. The prognosis models were formulated as well as there was estimated the number of the rural youth in the connection of sex and age groups and the level of its employment in agrarian formations. There were also elaborated the practical recommendations on the youth's employment and labour productivity raising in the agrarian sector of economics.

Key words: labour, rural youth , labour resources, motivation, labour market, professional orientation, employment, labour productivity.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Подільській державній аграрно-технічній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор ЛОТОЦЬКИЙ Іван Іванович, Подільська державна аграрно-технічна академія, завідувач кафедри соціально-трудових відносин і статистики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник ЯКУБА Катерина Іллівна, Інститут аграрної економіки УААН (м. Київ), головний науковий співробітник відділу аграрної та соціальної політики

кандидат економічних наук, доцент РОМАНОВА Валентина Василівна, Хмельницький інститут регіонального управління та права Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри регіонального та муніципального управління

Провідна установа: - Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра аграрної економіки (м. Київ)

Захист відбудеться 28 листопада 2003 р. о 10 годині на засідання спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 в Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий 24.10. 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне вирішення завдань ефективного функціонування і подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва першочергово залежить від формування справжнього господаря на українській землі, раціонального розподілу і використання трудових ресурсів, серед яких чільне місце займає сільська молодь. Лише високий рівень її трудової активності і зацікавленості в результатах своєї праці забезпечить відродження аграрного сектору економіки, сприятиме підвищенню ефективності виробництва сільськогосподарської продукції і загальному розвитку держави.

Важливі зміни характеру і змісту праці, що відбуваються нині в сільському господарстві, висувають підвищені вимоги до професійних здібностей молоді. В сучасних умовах необхідні висококваліфіковані працівники, які уміли б масштабно мислити, систематично поглиблювати свої знання, змінювати спеціальність у відповідності з динамічними потребами ринку праці. Тому провідними напрямами діяльності суспільства повинні бути не тільки підготовка підростаючого покоління до праці, залучення його до сільськогосподарського виробництва, але й досягнення високого рівня закріплення молодих кадрів на селі, створення таких умов, які б сприяли високопродуктивній праці молоді з високою професійною майстерністю, новаторською жилкою. Забезпечення реалізації даних напрямів знаходяться в прямій залежності від духовного і патріотичного виховання молоді, адже процвітання нації залежить від доброти звичаїв, а останні - від виховання людини. Все це визначає актуальність дослідження проблеми формування ресурсів праці сільської молоді, їх професійного самовизначення, становлення соціально-трудових відносин в умовах пореформеного розвитку сільськогосподарських підприємств.

Вагомий науковий внесок у вивчення трудових ресурсів, проблем життєдіяльності, духовного розвитку населення, насамперед жінок і молоді, та підвищення ефективності праці зробили такі відомі вчені: Н.В.Анішина, В.О.Архіпов, О.А.Бугуцький, В.В.Бовкун, М.Х.Вдовиченко, О.І.Вишняк, Т.Р.Зарихта, О.І.Здоровцов, Ю.М.Краснов, Г.І.Купалова, Е.М.Лібанова, І.І.Лотоцький, В.І.Лишиленко, І.О.Мартинюк, В.В.Онікієнко, С.І.Пирожков, В.В.Романова, І.Х.Степаненко, М.Х.Тітма, В.Г.Швець, К.І.Якуба та багато інших. Однак багатогранність, складність і невичерпність проблем професійно-освітньої підготовки сільської молоді, її зайнятості, трудової активності та закріплення в сільській місцевості в умовах відсутності соціально-економічної стабільності, пореформеного розвитку аграрного сектору потребує нових підходів для її подальшого і всебічного вивчення.

В зв'язку з цим виникає необхідність проведення комплексних і системних досліджень соціально-економічних проблем використання праці сільської молоді стосовно умов розвитку ринкової економіки та становлення сільськогосподарського виробництва. Важливість, практичне значення, актуальність, специфічність та недостатня наукова розробка вищеназваних питань обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили її теоретичну спрямованість, структурну побудову і характер дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом наукових досліджень, виконаних автором згідно плану науково-дослідних робіт Подільської державної аграрно-технічної академії за темою: “Розробка заходів по підвищенню економічної ефективності сільськогосподарського виробництва на основі обліку і економічного аналізу раціонального використання виробничих, трудових, фінансових ресурсів і капітальних вкладень, інвестиційної та податкової діяльності в аграрному секторі економіки” (номер державної реєстрації 0103U000929). Автором досліджувалися соціально-економічні проблеми формування та використання ресурсів праці сільської молоді в сільськогосподарському виробництві.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування механізму формування і розвитку трудового потенціалу сільської молоді в сучасних умовах та розробка рекомендацій щодо широкого залучення молоді у виробництво і ефективного використання її праці в сільськогосподарських підприємствах.

Відповідно до поставленої мети в дисертації поставлені і вирішувалися такі задачі: трудовий сільськогосподарський молодь

? вивчення соціально-економічної сутності та уточнення визначення “сільська молодь”;

? виявлення особливостей праці молоді в сільському господарстві;

? визначення структурних елементів мотиваційного механізму трудової діяльності молодих працівників;

? виявлення основних факторів впливу ринку праці на працевлаштування сільської молоді;

? дослідження особливостей професійно-кваліфікаційної підготовки сільської молоді;

? обґрунтування оцінки трудової діяльності сільської молоді в ринкових формах аграрного господарювання;

? розробка методики прогнозування чисельності та моделей зайнятості сільської молоді в господарствах досліджуваного регіону;

? опрацювання напрямів покращення демографічної ситуації, ефективного використання праці та закріплення молоді на селі.

Об'єктом дослідження є процеси відтворення і використання праці молоді в сільському господарстві Хмельницької області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань комплексної оцінки праці сільської молоді як виробничого ресурсу в аграрному секторі економіки.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження послужили фундаментальні положення економічної науки, системний підхід до вивчення економічних процесів, відповідні наукові праці провідних вітчизняних економістів-аграрників, зарубіжних фахівців, практиків, законодавчі акти, урядові рішення і постанови.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний, історичний (при формулювання теоретичних узагальнень і висновків, критичному аналізі результатів дослідження інших авторів); монографічний (при визначенні передового досвіду на рівні окремих господарств); економіко-статистичний (при виявленні та аналізі тенденцій розвитку і ефективності використання об'єкту дослідження; при вивченні впливу на нього ряду факторів); розрахунково-конструктивний (при складанні прогнозних моделей чисельності та зайнятості сільської молоді), соціологічний аналіз (при анкетному обстеженні і вибірковому опитуванні сільської молоді) та ін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

w запропоновано авторський підхід до сутності визначення поняття “молодь” як соціально-економічної категорії, яке характеризує завершення соціального, фізичного і духовного становлення особистості, певний соціальний стан, трудову активність та готовність до продуктивної зайнятості;

w знайшло подальший розвиток визначення елементів мотиваційного механізму розвитку та регулювання трудової діяльності молоді. Встановлено, що крім відомих чинників слід враховувати: демографічну ситуацію на селі, розвиток виробничої і соціальної сфери, ринкові форми господарювання, сезонний характер виробництва;

w знайшли подальший розвиток проблеми сільської молоді на ринку праці в напрямі забезпечення продуктивної зайнятості через пропозицію розробки стратегічної концепції державної і регіональної політики управління зайнятістю, заснованій на реальній ціні товару “робоча сила”;

w знайшли подальший розвиток напрями перебудування існуючої системи професійної підготовки молоді із врахуванням нових сфер прикладання праці, які б охоплювали всі рівні навчально-освітнього циклу з практичною орієнтацією та організацією в закладах освіти системи професійної орієнтації молоді, яка відповідає вимогам ринкової економіки;

w знайшли подальший розвиток методичні підходи оцінки розвитку соціальної інфраструктури через встановлення сукупності факторів щодо інтегральної оцінки відхилень розрахункових економічних показників в розрізі адміністративних районів області;

w запропоновано авторський підхід до методики прогнозування чисельності і зайнятості молоді в сільському господарстві.

Практичне значення одержаних результатів. Найбільшу практичну цінність для забезпечення ефективного використання праці сільської молоді мають:

· пропозиції щодо покращення профорієнтаційної роботи серед сільської молоді на основі проведення навчальних курсів пізнання професії та створення навчально-методичних кабінетів професійної орієнтації, які враховані відділом освіти Новоушицької райдержадміністрації (довідка №3/437 від 25.08.2002 р.);

· заходи стосовно підготовки і перепідготовки молодих фермерів та розроблені рекомендації по створенню, забезпеченню дальшого розвитку молодіжних господарств і їх асоціацій. Знайшли застосування в діяльності Хмельницького обласного центру навчання та підтримки приватних сільськогосподарських товаровиробників (фермерів) (довідка №5 від 09.01.2003 р.);

· результати прогнозування чисельності і зайнятості сільської молоді, використані управлінням сільського господарства і продовольства Кам'янець-Подільської райдержадміністрації при складанні планів соціально-економічного розвитку району на перспективу (довідка №01-09-62 від 25.03.2003 р.);

· рекомендації щодо покращення демографічної ситуації, забезпечення високого рівня конкурентоспроможності сільської молоді на ринку праці, підвищення рівня зайнятості, трудової активності і ефективності її праці в сільськогосподарських підприємствах, які позитивно оцінені і використані Головним управлінням сільського господарства і продовольства Хмельницької обласної державної адміністрації при розробці державної програми сприяння зайнятості трудових ресурсів (довідка №14-6/191 від 11.04.2002 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовувалися в навчальному процесі на економічному факультеті Подільської державної аграрно-технічної академії при викладанні курсу “Економіка праці” (довідка № 134 від 3 червня 2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено особисте бачення автора на існуючі соціально-економічні проблеми використання праці сільської молоді та запропоновано напрями її розв'язання в сучасних умовах розвитку аграрної сфери економіки. В статті [10 за переліком в авторефераті] дисертанту належить аналіз чисельності молоді у вищих навчальних закладах, які знаходяться на бюджетному фінансуванні в досліджуваному регіоні. Отримані наукові результати і висновки в дисертації є особистими розробками автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та результати проведених досліджень доповідалися і обговорювалися на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців Подільської державної аграрно-технічної академії (м. Кам'янець-Подільський, 1998 - 2003 рр.), науково-практичній конференції “Проблеми реформування власності колективних сільськогосподарських підприємств” (м. Житомир, 2000 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (м. Харків, 2001 р.), Всеукраїнській конференції молодих учених аграрників “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (м. Київ, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю Луганського державного аграрного університету “Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України” (м. Луганськ, 2002 р.) та Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК в післяреформований період” (м. Мелітополь, 2002 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць, з них 9 - особистих, в тому числі 6 - у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 1,5 д.а.

Структура і зміст роботи. Структура дисертаційної роботи відповідає її цільовій спрямованості, визначеним завданням і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертація викладена на 190 сторінках основного тексту, містить 44 таблиці, 21 рисунок. Список використаних джерел становить 171 найменування. Дисертація має 16 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її значимість, визначено об'єкт, предмет і завдання дослідження, сформульовано наукову новизну одержаних результатів, показано їх апробацію і впровадження, можливості теоретичного і практичного використання.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження використання праці сільської молоді” узагальнено соціально-економічні особливості праці сільської молоді. Досліджено теоретичні положення і проаналізовано погляди вітчизняних і зарубіжних дослідників стосовно сутності соціально-економічної категорії “молодь” і визначено її вікові межі. Запропоновано авторський підхід до встановлення структурних елементів мотиваційного механізму трудової діяльності молодих працівників. Розкрито концептуальні підходи до формування і регулювання ринку праці молоді.

Сільськогосподарська праця, яка виникла внаслідок суспільного поділу, є доцільною трудовою діяльністю, направленою на виробництво сільськогосподарської продукції, що використовується для споживання населенням і промислової переробки. Для сільського господарства характерне переплетіння процесів економічного і природного відтворення. Специфічність розвитку аграрного сектору залежатиме не тільки від інтенсивності його виробництва, але і раціонального використання праці молоді як стратегічного ресурсу. Тому при визначенні соціально-економічних особливостей праці сільської молоді є сенс враховувати: специфіку її фізіологічних і психологічних рис, складність адаптації в трудовому процесі сучасних аграрних формувань, необхідність самореалізації і забезпечення трудової віддачі, переміщення значної частини виробництва в особисті господарства, неадекватність рівня ефективності праці і її матеріальною винагородою, обмеженість своєчасної і цілеспрямованої реалізації професійних здібностей і знань, відсутність дієвого механізму реалізації законодавчих актів стосовно забезпечення соціального захисту сільської молоді.

Вітчизняні та зарубіжні наукові думки по різному визначають поняття “молодь” та обґрунтовують її вікові межі. Встановлено, що молодь - це соціально-демографічна група, яка характеризується завершенням соціального, фізичного і духовного становлення особистості, певним соціальним становищем в суспільстві, найбільшою трудовою активністю та готовністю залучення її до продуктивної зайнятості. Враховуючи все це, автор прийшов до висновку, що доцільніше віковими межами молоді вважати 16-29 років. Доведено, що поняття “юність” відрізняється від поняття “молодь”. Перше характеризує віковий період у фізіологічному і психологічному розвитку кожної особи, пов'язаний із фізіологічним дозріванням і освоєнням ролей дорослого, тоді як молодь виступає соціальною спільністю людей, які мають конкретне місце в соціальній структурі суспільства, певний соціальний статус і виконують ряд соціальних ролей.

В економічній літературі існують різні погляди з приводу визначення складу трудових ресурсів сільського господарства. Автор вважає, що до наступних слід включати не тільки всіх працездатних членів підприємства, але і підлітків від 12 до 15 років, а також осіб пенсійного віку та непрацездатних працівників у працездатному віці, які приймають участь у виробництві. Молодь є основним джерелом поповнення трудових ресурсів, але їй властиві специфічні характеристики: високий освітній рівень до моменту вступу в трудову діяльність; територіальна, галузева і професійна мобільність; найбільш тривалий період підготовки до професійної діяльності; здатність швидко адаптуватися до нових форм господарювання на селі.

Пошук методів стимулювання праці сприяє посиленню мотивації трудової діяльності молоді та підвищенню ефективності використання трудових ресурсів. В роботі розглянуто різні концепції мотивації праці і виявлено, що ця економічна категорія для молоді означає складний процес взаємодії об'єктивних і суб'єктивних чинників виробництва, під впливом яких формується комплекс взаємопов'язаних між собою внутрішніх спонукань трудової участі працівника, що відображають сукупність його професійних орієнтацій, інтересів і потреб. При побудові мотиваційного механізму, адаптованого до соціально-економічної ситуації в державі, слід враховувати особливості формування мотивації праці сільської молоді, зокрема: демографічну ситуацію на селі, розвиток виробничої і соціальної сфери, форми господарювання, сезонний характер виробництва. При цьому головним чинником має бути сприйняття працівника як особистості, тобто визначення тієї ролі, яку виконує молода людина на виробництві, її рівень освіти, кваліфікації та інші ціннісні орієнтири. Найважливішим стимулом до праці повинен бути диференційований рівень заробітної плати, поставлений у відповідність до рівня ефективності праці і до розміру доходу конкретного господарства.

Встановлено, що політика зайнятості має ключове значення для формування цивілізованого ринку і попередження соціальних негараздів. Тому ринок праці, як невід'ємний елемент ринкової системи господарювання, виконує важливу функцію в системі відтворення робочої сили, оскільки підвищуються вимоги до якісних характеристик працівників, ефективного використання робочої сили, стимулювання професійної мобільності. Функціонування ринку праці обумовлює існування безробіття, рівень якого вище природного викликає не тільки погіршення матеріального становища, падіння життєвого рівня сільського молоді, але й несе значні моральні і психологічні збитки для безробітних. В цих умовах спостерігається тривожна тенденція до зростання самогубств, наркоманії, розлучень, злочинності серед молоді. Тому необхідно першочергово сприяти зайнятості молоді на селі та зростанню привабливості її трудової діяльності шляхом створення та розвитку підприємств сільської промисловості, соціальної інфраструктури, виробничого і сервісного обслуговування сільськогосподарських підприємств. Потрібно на державному рівні вдосконалити систему соціального захисту і надання гарантій вивільненим працівникам і тим, хто вперше виходить на ринок праці.

В другому розділі “Формування та використання трудових ресурсів молоді в ринкових умовах розвитку аграрного сектору” проведено системний аналіз проблем формування трудових ресурсів молоді, розглянуто рівень зайнятості та ефективність використання її праці в сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області.

Дослідженнями встановлено, що процес формування трудових ресурсів молоді відбувається в умовах демографічної кризи. За результатами проведених досліджень чисельність сільського населення області за останні тридцять років зменшилася на 480,5 тис. чол., або на 40,6%, а його питома вага в загальній чисельності населення за цей час скоротилася з 73,3 до 49,3%. Спостерігається інтенсивне зменшення чисельності дітей, підлітків, що свідчить про значне погіршення вікової структури селян. Основними рисами такого явища є надзвичайно низька частка молоді і високий рівень старіння населення. Так, в 2001 році питома вага молоді в загальній чисельності сільського населення становила лише 16,5% (115,8 тис. осіб) проти 24,6% в міських поселеннях.

Важливою характеристикою демографічних процесів є статева структура молоді. При вивченні демографічних процесів в області спостерігається кількісна перевага дівчат і жінок. В 2001 році питома вага юнаків і чоловіків в загальній структурі сільського населення склала 45,2%, а дівчат і жінок - 54,8%. В результаті на кожну тисячу жінок-селянок припадало 825 чоловіків. Все це спровокувало протягом останніх років (1991-2001 рр.) різке зниження народжуваності та низьку питому вагу населення найбільш активного репродуктивного віку (20-24 роки). Аналіз динаміки повікових рівнів народжуваності свідчить про невпинне їх зниження в усіх групах, а найбільш стрімким (на 40,7%) воно спостерігається серед жінок 20-24 років та тих, хто народив дитину до 20 років (на 35,4%). В умовах різкого зниження народжуваності спостерігалося прогресування смертності населення. Внаслідок цього природний рух сільського населення за досліджуваний період охарактеризувався різким погіршенням і в 2001 році коефіцієнт природного скорочення становив (-13,1⁰/₀₀) проти (-9,1⁰/₀₀) в 1991 році. Основною причиною такої ситуації слід вважати погіршення життєвого рівня і медичного обслуговування мешканців села, скорочення обсягу виробництва і сфери прикладання праці сільської молоді.

Доведено, що значний вплив на кількісний склад і статево-вікову структуру молоді мав її механічний рух, який за досліджуваний період значно посилився (рис. 1).

Дослідженням встановлено, що за 1991-2001 рр. внаслідок відпливу молодих людей село втратило 15,6 тис. чоловік - соціально активних, грамотних молодих громадян, потенційних і реальних господарів землі. Їх питома вага серед вибулих за цей період в середньому по області становила 54%, тоді як в загальній кількості прибулих до сільської місцевості - 47%. Особливої уваги заслуговують особи у віці 15-19 років. Із загальної чисельності вибулих із села хлопці і дівчата віком 15-19 років становили 28%, а серед молоді 15-29 років частка сільських мігрантів цієї вікової групи склала 52%. Із сільської місцевості у віці 15-19 років вибуло в 2,3 рази більше, ніж прибуло. Зменшення на селі частки молодого покоління ще більш загострює існуючу проблему забезпечення сільськогосподарського виробництва кваліфікованими кадрами молоді.

Рис. 1. Міграція сільської молоді

В сучасних умовах безперервна зміна характеру і типу сільськогосподарського виробництва вимагає розширення знань і професійного профілю молодого працівника. Зазначимо, що в системі освіти спостерігається невідповідність між загальною середньою і професійною освітою. Розвиток загальної середньої освіти не доповнюється відповідним розвитком професійної освіти. За останні десять років, через складні економічні умови, недостатнє бюджетне фінансування спостерігалася тенденція до зменшення на 17,1% (на 7 закладів) кількості професійно-технічних училищ, а тому в 2001 році діяло лише 34 заклади профтехосвіти, зокрема 14 - аграрного профілю, що готували кваліфікованих робітників для сільськогосподарського виробництва, з них 8 - розміщені в сільській місцевості. Контингент всіх цих закладів за період дослідження скоротився на 900 учнів і в 2001 році становив 14,8 тис. чоловік, з яких 74,7% були випускниками неповної і 22% - повної середньої школи. В цей же час рівень працевлаштування випускників професійно-технічних закладів знизився з 84,5 до 79,6%.

Слід відмітити, що кількість вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації скоротилася на 16,7%, що викликало зменшення чисельності студентів на 35,3%. При цьому спостерігалося зростання кількості закладів ІІІ - ІV рівнів, а чисельність в них студентської молоді зросла в 1,9 рази. Все це вказує на те, що молодь після отримання повної середньої освіти надає перевагу подальшому навчанню у закладах освіти вищого рівня акредитації. В 2001 році у вищих аграрних навчальних закладах навчалося 7650 чоловік, з яких 70,6% були студентами закладів ІІІ - ІV рівня акредитації. Із загального контингенту студентів аграрного профілю сільська молодь склала 70%, з яких 30% навчалося за цільовим направленням у закладах І-ІІ рівнів акредитації і 38% - у ІІІ - ІV рівнів акредитації, що дозволило їм після закінчення навчання гарантовано працевлаштовуватися в сільському, лісовому і водному господарстві, виробничих галузях агропромислового комплексу і соціальній сфері села.

Загострення ситуації на ринку праці, за рахунок переважання пропозиції праці над її попитом, привело до збільшення (в 4,4 рази) чисельності безробітної молоді. Вибіркові спостереження, проведені в господарствах області, показали, що з кожним роком чисельність вивільненої сільської молоді зростає, а її питома вага в загальній чисельності безробітних коливається від 19,5 до 47,3%. Серед безробітної сільської молоді домінують жінки та дівчата (56,2%), яким при наданні місця роботи в більшості випадків відмовляють не тільки керівники сільськогосподарських підприємств, але й приватні господарі. Дослідженням встановлено, що серед офіційно зареєстрованого безробітного населення переважають особи вікової категорії 15-19 та 20-29 років (60%), які мають повну загальну і професійно-технічну освіту.

Досить гострою залишається проблема працевлаштування випускників шкіл, професійно-технічних та вищих закладів освіти, які навчалися не за цільовим направленням. Так, в 2001 році з питань працевлаштування до служби зайнятості звернулося 25,8 тисяч молодих людей (з яких 19% були випускниками закладів освіти), що в 2,2 рази більше, ніж в 1995 році. Все це характеризує важке становище сільської молоді на ринку праці, що значною мірою пояснюється низьким рівнем її конкурентоспроможності.

Соціальна незахищеність і невлаштованість молоді, погіршення умов проживання, високий рівень безробіття спонукають молодь на необдумані, нерідко злочинні вчинки. Аналіз складу засуджених за віковими категоріями дав змогу зробити висновок про “омолодження” обличчя злочинності. Слід зазначити, що в 2001 році неповнолітніми та за їх участю скоєно 786 злочинів, де майже кожний другий злочин був тяжким. Серед неповнолітніх, які скоїли злочини, 202 особи навчалися у середніх навчальних і професійно-технічних закладах освіти, семеро - у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації. Все це свідчить про низький рівень проведення педагогами і спеціалістами виховної роботи серед молоді.

Дослідження показали, що в сучасних умовах відбувається інтенсивне переміщення робочої сили молоді в аграрному секторі - із агроформувань і державних підприємств до фермерських та особистих селянських господарств (табл. 1).

Так, в області за даний період часу чисельність працюючої молоді в сільськогосподарських формуваннях зменшилася на 15,8 тис. чол., або на 49%, а в державних підприємствах - відповідно на 4,3 тис.чол., або на 93,6%. Натомість збільшилася чисельність (в 3,5 рази) в селянських (фермерських) та особистих селянських господарствах (в 2,3 рази). За даними проведеного аналізу, в аграрній сфері області основною і традиційною сферою прикладання праці на селі залишається сільське господарство, основними галузями якого є рослинництво і тваринництво, де зосереджено (54,5%) працівників сільськогосподарських підприємств області, серед яких (51,3%) складає молодь. Але за останні роки спостерігалося зменшення частки молоді майже всіх вікових груп, як серед жінок, так і серед чоловіків, в загальному числі працівників рослинництва з 18,3 до 7,7%, тваринництва - з 16,1 до 7,3%.

Таблиця 1

Динаміка зайнятої молоді в сільському господарстві Хмельницької області

*до 2000 р. - колективні сільськогосподарські підприємства

В цілому за 1995-2001 рр. чисельність молоді в рослинництві зменшилася на 36%, тваринництві - на 39,6%. Робота в цих галузях стала непрестижною через відсутність відповідних умов праці, низький рівень механізації виробничих процесів, заробітку і недосконалу організацію виробництва.

Це підтверджують результати вибіркових обстежень не тільки щодо частки молоді в чисельності працівників аграрних господарств Хмельницької області, але й рівня трудової активності молоді (табл. 2).

Таблиця 2

Рівень трудової участі молоді в господарствах Хмельницької області, 2001р.*

*за даними вибіркового обстеження

Внаслідок вказаних вище причин трудова активність молоді - кількість відпрацьованих людино-годин одним молодим працівником - в 2001 році порівняно із середнім показником була нижчою відповідно на 10,1%. В останні роки, в зв'язку із скороченням розмірів виробництва, відбувається помітне зменшення числа відпрацьованих працівниками людино-годин в більшості агроформувань області. Все це негативно відбивається на обсягах виробництва сільськогосподарської продукції, зростання яких безпосередньо залежить від інтенсивності цього процесу та підвищення продуктивності праці, яка за останні роки зменшилася на 8,1%. При проведенні статистичного дослідження встановлено, що найбільший вплив на результативний показник - продуктивність праці - мали трудова активність і середньорічна оплата праці одного працівника.

В передових господарствах області (СТОВ ВФ “Мрія” Кам'янець-Подільського району, СТОВ “Агрофірма ”Україна”, СТОВ “Козацька долина” Дунаєвецького, СГК “Летава” Чемеровецького) ці показники були значно кращими. Тому досвід не тільки в організації виробництва, але й використання праці сільської молоді потребує вивчення і широкого впровадження.

Встановлено, що високого рівня зайнятості і трудової активності молоді в аграрному секторі області можна досягти лише за умови стабілізації економічної діяльності всіх агроформувань і перетворення сільського господарства в одну із провідних галузей виробництва. Важливе значення при цьому повинно мати становлення раціональної структури сільськогосподарського виробництва та забезпечення ефективного функціонування його найбільш престижних і важливих галузей, створення всіх необхідних умов для збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та високопродуктивної праці молоді.

В третьому розділі „Основні напрями ефективного використання праці сільської молоді в аграрному секторі” визначені основні напрями закріплення та підвищення ефективності праці сільської молоді в агроформуваннях області.

Важливе значення, як показали дослідження, для підвищення рівня залучення молоді до сільськогосподарського виробництва відіграє науково обґрунтована профорієнтаційна робота, яка повинна бути спрямована на досягнення гармонійності і збалансованості між професійними інтересами, можливостями людини і потребами суспільства в конкретних видах професійної діяльності. Проте результати проведеного анкетування свідчать про невідповідність профорієнтаційної роботи сучасним вимогам. Виявилось, що тільки 28% випускників дали ствердну відповідь на запитання “Чи вибрали Ви собі професію?”, 46% вагаються у правильності вибору і 11% не обрали ще свого шляху. Серед молоді існує ще досить велика частка (15%) таких, які втратили надію отримати бажану професію через відсутність коштів на оплату навчання.

Встановлено, що вирішальним фактором вибору майбутньої спеціальності майже для половини випускників загальноосвітніх закладів є думка батьків (45%), особисті зацікавлення і уподобання у виборі професії переважають в 26% респондентів, порадами спеціалістів та повідомленнями засобів масової інформації скористалися лише 14 і 15% опитуваних молодих людей. Тому важливим завданням профорієнтації є надання кваліфікованої допомоги сільській молоді в проведенні оцінки своїх можливостей при виконанні роботи різного роду трудової діяльності у сільськогосподарському виробництві, конкретних рекомендацій про вибір професії та можливих шляхах оволодіння нею. Виявлено, що така робота повинна здійснюватися компетентними консультантами-психологами на основі вивчення професійних інтересів, нахилів, здібностей, медичного висновку про стан здоров'я та врахування потреб ринку праці.

При проведенні профорієнтаційної роботи важливо встановити найважливіші мотиви вибору професії - за результатами анкетування вони неоднакові для юнаків і дівчат (рис. 2).

Умовні позначення:

внутрішнє коло - юнаки

зовнішнє коло - дівчата

Рис. 2. Пріоритети випускників у виборі професії

Визначено, що найвагомішим чинником у прийнятті рішення про майбутню професію серед юнаків стали престижність і перспективність (36%), власні уподобання і бажання багато заробляти склали відповідно 25 і 22%. Дещо різняться мотиви вибору професії серед дівчат, в яких на прийняття рішення найбільше впливає фактор відповідності майбутньої професії уподобанням та здібностям (45%), досить високий рівень заробітної плати та умов праці (23%). Проте, як не прикро, сучасна молодь в своїй майбутній діяльності не бажає керуватися необхідністю професії для країни. Даному мотиву вибору професії віддали перевагу лише 4% опитуваних.

Для забезпечення адекватного професійного самовизначення молоді, із врахуванням їхніх нахилів, інтересів, стану здоров'я та попиту на ринку, доцільно забезпечити подальший розвиток форм та методів професійної орієнтації та переорієнтації підростаючого покоління не тільки в державних службах зайнятості, але й в інформаційно-консультативних центрах сільських загальноосвітніх закладів.

В умовах подальшого посилення процесів реформування аграрної економіки виникає потреба в розробці і реалізації заходів щодо соціальної переорієнтації сільської молоді. Особливо важливого значення набуває розвиток соціальної інфраструктури, яка є одним із важливих факторів не тільки соціальної стабільності, забезпечення сільської молоді новими робочими місцями та закріплення її на селі, але й ефективного ведення сільськогосподарського виробництва.

Відродження і розвиток соціальної сфери села безпосередньо залежить від капітальних вкладень, загальний розмір яких за останні роки в області зменшився на 73,1%. Зниження рівня забезпечення сільських жителів підприємствами сфери обслуговування та їх платоспроможного попиту викликало помітне скорочення обсягу наданих послуг сільському населенню, що в свою чергу призводить до масового відпливу трудових ресурсів молоді із сільської місцевості.

Комплексне дослідження проблеми використання праці молоді неможливе без передбачення майбутніх змін і розроблення конкретних варіантів рішень щодо формування трудових ресурсів молоді (рис.3).

Потреба в прогнозуванні виникає на різних рівнях управління трудовими ресурсами. Запропонована методика визначення чисельності і зайнятості сільської молоді базується на використанні програм розрахунку експоненціального згладжування, лінійної апроксимації по методу найменших квадратів, функціональної системи Statistica. За результатами проведених розрахунків в перспективі спостерігатиметься зменшення чисельності сільської молоді молодшого віку і зростання частки старших вікових груп як серед чоловіків, так і жінок. До 2011 року відбуватиметься наростання процесів старіння населення, що створюватиме підґрунтя для подальшої кризової ситуації в сільській місцевості. Для стабілізації уповільнення процесів старіння необхідно розв'язати цілу низку найбільш важливих соціально-економічних проблем сільської молоді, удосконалити систему соціального захисту населення, забезпечити високий рівень розвитку сільськогосподарського виробництва.

Прогноз позицій молоді на ринку праці, динаміки і структури її зайнятості, кваліфікованого складу свідчить про перелив робочої сили в приватний сектор. В перспективі чисельність молоді, що зайнята у фермерських господарствах, збільшиться в 3,9 рази, а в особистих селянських господарствах - в 2,4 рази. Внаслідок цього частка молоді в загальній чисельності працюючих зросте до 15,5%.

Високого рівня зайнятості і трудової активності молодих працівників можна буде досягти лише за умови відновлення докризового рівня виробництва і перетворення сільського господарства досліджуваного регіону в одну із провідних галузей виробництва, становлення раціональної структури і ефективного підприємництва ринкових форм господарювання на селі.

Рис. 3. Прогнозна модель формування і використання праці сільської молоді

Розроблені прогнозні моделі необхідні, перш за все, для розробки правильної і цілеспрямованої державної і демографічної молодіжної політики.

Дослідженнями встановлено, що прогноз зайнятості дозволить своєчасно визначити розмір трудових ресурсів молоді в певному часовому інтервалі, сприятиме забезпеченню збалансування попиту і пропозиції робочої сили, розробці програми оптимізації галузевого і територіального розміщення сільської молоді працездатного віку в аграрному секторі.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження стану формування і використання праці сільської молоді в аграрному виробництві дають змогу зробити висновки, що мають теоретичне і практичне значення:

1. Теоретико-методологічне дослідження проблем молоді показало, що на даний час відсутній єдиний підхід до визначення соціально-економічної сутності молоді і загального критерію щодо її вікової межі. Така ситуація пояснюється рядом специфічних особливостей фізіологічних, психологічних, соціально-економічних, демографічних аспектів наукового дослідження молоді. Встановлено, що молодь являє собою соціально-вікову групу, якій притаманні ряд специфічних характеристик і особливостей використання її праці, має конкретне місце в суспільстві і певний соціальний статус, характеризується специфічною направленістю соціальних завдань та інтересів. До категорії “молодь” необхідно відносити населення віком від 16 до 29 років. Адже саме в цей період молоді люди досягають соціальної і фізіологічної зрілості, найбільшої трудової активності, певного соціального становища у суспільстві, готові до залучення їх до продуктивної зайнятості.

2. Дослідження показали, що функціонування ефективної системи мотивації є важливим стратегічним завданням, оскільки вона безпосередньо впливає на становлення молодого працівника як активного суб'єкта виробництва, зацікавленого в підвищенні ефективності своєї праці. Вирішальними чинниками мотиваційного механізму мають бути: задоволення матеріальних потреб для досягнення певного рівня добробуту; посилення престижності аграрної праці; підвищення рівня механізації та автоматизації сільськогосподарських робіт; створення в сільській місцевості розгалуженої мережі об'єктів соціальної інфраструктури; психологічне усвідомлення необхідності виконуваної роботи і відчуття реального власника на землю та майно. Всі ці складові налаштовують і спонукають молодь до високої трудової активності та зростання продуктивності аграрної праці.

3. Скорочення обсягів виробництва привело до зростання чисельності вивільнених і незайнятих працівників, що загострило кон'юнктуру ринку праці. Сприяти зайнятості молоді на селі потрібно шляхом збільшення престижних, механізованих робочих місць у галузях сільського господарства і соціальної інфраструктури, створення соціально-економічних і правових умов захисту молоді від безробіття, стимулювання розміщення в сільській місцевості підприємств по переробці і зберіганню сільськогосподарської продукції, виробництву будівельних матеріалів, розвитку служб виробничого і соціального обслуговування.

4. Основними рисами загрозливого характеру відтворення сільського населення є надзвичайно високий рівень його старіння і, відповідно, низька питома вага (17%) молоді у загальній його чисельності. За результатами розрахованих прогнозних моделей в перспективі слід чекати зменшення (на 16%) загальної чисельності сільської молоді Хмельницької області. Зокрема, чисельність юнаків і чоловіків скоротиться на 15%, дівчат і жінок - на 17%. Зменшення в сільській місцевості області молодого покоління ще більше загострюватиме існуючу до цих пір проблему забезпечення сільськогосподарського виробництва кваліфікованою робочою силою. Вихід із вказаної ситуації можливий через розробку заходів щодо стабілізації економіки, підвищення життєвого рівня сільського населення, особливо молоді, та проведення обґрунтованої економічної і соціальної політики щодо її соціального захисту.

5. Дослідження стану і основних тенденцій розвитку трудових відносин свідчать про зростання чисельності безробітної молоді, неможливість її самоствердження і забезпечення високого рівня конкурентоспроможності. В зв'язку з цим молодіжний ринок повинен розвиватися на основі збалансованих пропорцій між професійно-кваліфікаційною структурою випускників навчальних закладів та сучасними потребами ринку праці. Випускники шкіл, професійно-технічних та вищих навчальних закладів будуть конкурентноспроможнішими на ринку праці за умов оволодіння молодими людьми кількома спеціальностями.