Механізм управління господарсько-економічною діяльністю підприємств фармацевтичної галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський університет економіки та права

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

Механізм управління господарсько-економічною діяльністю підприємств фармацевтичної галузі

Калініченко Ганна Вадимівна

Дніпропетровськ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському університеті економіки та права.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений працівник промисловості України Ткаченко Володимир Андрійович, Дніпропетровський університет економіки та права, завідувач кафедри економіки підприємства, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Тридід Олександр Миколайович, Харківський державний економічний університет, перший проректор

кандидат економічних наук Мєшко Наталя Петрівна, Дніпропетровський національний університет, доцент кафедри банківської справи

Провідна установа: Донецький національний університет, кафедра економіки підприємства, Міністерство освіти і науки України, м. Донецьк

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Шаповал В.М.

Анотація

ринок прибуток інновація

Калініченко Г.В. Механізм управління господарсько-економічною діяльністю підприємств фармацевтичної галузі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Дніпропетровський університет економіки та права, Дніпропетровськ, 2003.

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню проблеми удосконалення механізму управління господарсько-економічною діяльністю підприємств фармацевтичної галузі.

При переході до ринкових відносин відбуваються значні зміни в здійсненні господарсько-економічної діяльності підприємств, що потребують удосконалення методів і прийомів управління.

Виявлено основні тенденції розвитку фармацевтичного ринку з боку змін обсягів виробництва, імпорту і експорту, а також надано практичні рекомендації щодо стратегії подальшого розвитку, впровадження інновацій і підвищення прибутковості.

При застосуванні модернізованого методу регресійного аналізу розроблено економіко-математичну модель ефективного управління господарсько-економічною діяльністю підприємства. Оцінка ефективності господарсько-економічної діяльності за допомогою запропонованої динамічної моделі розкриває ефективність використання ресурсів підприємства, дозволяє прогнозувати обсяги реалізації, валового доходу і витрат для оптимізації норми прибутку підприємства в цілому. Крім того, визначено вплив чинників на результуючий показник і взаємозв'язки між цими чинниками, а також надано можливість виявити резерви, що забезпечують підвищення ефективності господарської діяльності підприємства.

Запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення механізму управління господарсько-економічною діяльністю підприємств з урахуванням впливу виявлених особливостей, які впроваджено на підприємствах фармацевтичної галузі. Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практику діяльності підприємств фармацевтичної галузі: Обласне комунальне підприємство “Фармація”, ТОВ “Нова Фарм”, ТОВ “Ель Фарма”, ТОВ “Техмедсервіс”, ТОВ ТПК “В-Плюс”.

Ключові слова: механізм управління, господарсько-економічна діяльність, ефективність, модель, норма прибутку, стратегія розвитку підприємств.

Аннотация

Калиниченко А.В. Механизм управления хозяйственно-экономической деятельностью предприятий фармацевтической отрасли. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Днепропетровский университет экономики и права, Днепропетровск, 2003.

Диссертационная работа посвящена исследованию и усовершенствованию механизма управления хозяйственно-экономической деятельностью предприятий фармацевтической отрасли в современных условиях хозяйствования. Проанализированы особенности функционирования предприятий в связи с влиянием внешних и внутренних факторов, а также стратегической цели. В связи с этим предложены пути увеличения целевой нормы прибыли как главного аспекта повышения эффективности управления на предприятии.

Определено, что управленческие решения необходимо подкреплять построением экономико-математичеких моделей с помощью компьютерных систем поддержки принятия решений. Эти системы позволяют преодолеть организационную сложность, обеспечивают сочетание эффективной структуры и взаимодействия хозяйственного механизма, а также достоверность и точность выводов, получаемых в результате анализа и моделирования данных для принятия управленческих решений.

В работе проведен анализ состояния хозяйственно-экономической деятельности предприятий фармацевтической отрасли, на основе которого была проведена классификация предприятий и разработаны основные стратегии дальнейшего развития.

Выявлены и проанализированы основные тенденции развития дистрибьюторского сегмента фармацевтического рынка и предложены рекомендации для улучшения их хозяйственной деятельности.

Выявлены основные каналы дистрибьюции, проанализированы недостатки и преимущества в каждом конкретном случае.

При оценке эффективности различных инструментов продвижения лекарственного средства проведено рыночное исследование, в результате которого эффективность этих инструментов оценена по коэффициенту оборота лекарственных средств в аптеках. Благодаря выведенному коэффициенту стало возможным оптимизировать остатки лекарственных средств в аптечной сети.

На основе проведенного анализа простроена модель управления хозяйственно-экономической деятельностью предприятия. С помощью модернизированного регрессионного анализа, выполненного по множеству показателей, удалось выполнить структурное и параметрическое моделирование хозяйственно-экономической деятельности предприятия. Полученная модель позволяет прогнозировать объемы выручки, валового дохода предприятия и затрат для оптимизации нормы прибыли.

Разработаны рекомендации по усовершенствованию механизма управления хозяйственно-экономической деятельностью предприятий: оптимизировать ассортиментную политику; оптимизировать ценовую политику; разработать эффективную налоговую политику; обеспечить эффективное управление собственными финансовыми ресурсами; обеспечить оптимизацию политики управления оборотными активами; обеспечить управление операционными циклами и повышением прибыли.

Результаты диссертационной работы внедрены на предприятиях- дистрибьюторах фармацевтической продукции.

Ключевые слова: механизм управления, хозяйственно-экономическая деятельность, эффективность, модель, норма прибыли, стратегия развития предприятия.

Annotation

Kalinichenko A.V. Mechanism of pharmaceutical enterprises economic activity management. Manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of the of candidate economic sciences on a speciality 08.06.01 Economics, organization and management of the enterprises. Dniepropetrovsk university of economics and law. Dniepropetrovsk, 2003.

The thesis is dedicated to the research and improvement of the mechanism of pharmaceutical enterprises economic activity management under modern production conditions. The systems of computer support for decision theory models provide the combination of efficient structure and interaction of economic mechanism as well as reliability and accuracy of conclusions drawn as a result of data analysis for taking managerial decisions.

The complex program of the pharmaceutical branch development was analyzed as a whole. The management model of enterprise economic activity was built on the basis of the scientific analysis.

The model allows to forecast the amount of receipts, gross profit of enterprise, to optimize the profit norm received within a year as a result of business sales. The author worked out the recommendations on improving the mechanism of enterprise economic activity management: to optimize the assortment, tax and price policy of the enterprise, to provide efficient management of one's own financial resources, to optimize the policy of current assets management and the increase of profitability.

The results of the thesis were introduced at the enterprises distributing pharmaceutical product.

Key words: mechanism of management, economic activity, efficiency, model, market, profit norm, the strategy of enterprise development.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Однією з гострих проблем перехідного періоду економіки України є удосконалення управління господарсько-економічною діяльністю підприємств, яке дозволяло б суб'єктам господарювання зберігати й зміцнювати своє становище на ринку, а також збалансовано розвиватися. У сучасних умовах підприємства одержують самостійність для здійснення виробничої й підприємницької діяльності. При цьому враховуються попит на вироблену продукцію, можливості розширення виробництва та збільшення обсягів реалізації, наявність для цього відповідних видів ресурсів, а також забезпечення зростання прибутків власників і працівників.

Підприємницька діяльність здійснюється в умовах господарської невизначеності та ризику. Це висуває на перший план питання фінансової стабілізації, різко зростає значення внутріфірмового і стратегічного управління. Важливими складовими механізму управління є аналіз, оцінка та моделювання господарсько-економічної діяльності підприємств. Вони надають інформацію для прийняття адекватних і своєчасних управлінських рішень.

Проблеми теорії і практики управління підприємством займають важливе місце в дослідженнях таких зарубіжних вчених, як Л.О. Бланк, К. Карлберг, В.В. Ковальов, Т. Скоун, О.С. Стоянова, Л.М. Павлова, М. Фрідмен, К. Хеддервік та ін. Вагомий внесок у розробку теоретичних питань прийняття управлінських рішень, методів аналізу, оцінки й моделювання господарсько-економічної діяльності, використання нових інформаційних технологій в управлінні зробили вітчизняні вчені і фахівці: В.М. Гриньова, В.А. Ткаченко, Б.І. Холод, М. Г. Чумаченко та ін.

В умовах переходу до ринку постає завдання так перебудувати або адаптувати всю систему управління підприємством, щоб вона відповідала вимогам ринкових відносин. Саме тому необхідно створити ефективну систему управління господарсько-економічною діяльністю підприємства. Визначення й реалізація цієї системи належить до складних й трудомістких завдань, які на вітчизняних підприємствах, як правило, не вирішуються належним чином.

Фармацевтична промисловість є дуже привабливою галуззю, тому що займається виробництвом соціально значущого продукту, потреба в якому постійно зростає. У межах збільшення прибутків виробники фармацевтичної продукції та їхні дистриб'ютори зобов'язані звертати увагу на соціальну відповідальність перед кінцевим споживачем і суспільством у цілому. У зв'язку з цим необхідно коригувати внутрішню господарсько-економічну політику фірми з урахуванням принципово нового зовнішнього середовища.

Підприємства в нових умовах господарювання повинні максимально задовольняти певні запити споживачів з виведенням на ринок нових лікарських засобів, підвищувати конкурентоспроможність завдяки впровадженню системи забезпечення якості та досягнення відповідності міжнародним стандартам виробництва лікарських засобів.

Таким чином, актуальність зазначених проблем в умовах перехідного періоду, необхідність розширення економічної і господарської самостійності підприємств, зміни форми власності, невизначеність господарсько-економічної ситуації і мінливість економічного середовища обумовили необхідність подальшого дослідження питань удосконалення управління господарською діяльністю підприємств, вибору та прийняття управлінських рішень з використанням економіко-математичних методів і економетричних моделей на ПЕОМ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота містить результати досліджень, що проводилися автором на кафедрі економіки підприємства Дніпропетровського університету економіки та права відповідно до науково-дослідних робіт за комплексною темою “Організаційно-економічні чинники розвитку технологічного і методичного забезпечення систем управління промисловими підприємствами в умовах ринкових відносин” (державний реєстраційний номер 0100U000948). Внесок автора полягає у розробці і виконанні основних етапів моделювання управління господарсько-економічною діяльністю підприємств на підставі модернізованого методу регресійного аналізу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-методичне обґрунтування і удосконалення механізму управління господарсько-економічною діяльністю підприємств фармацевтичної галузі, моделювання обсягів реалізації і валового доходу для збільшення норми прибутку на основі урахування взаємозв'язку комплексної системи управління господарською діяльністю підприємств й оптимізації розміру ресурсів.

Досягнення поставленої мети обумовлює необхідність вирішення таких задач:

- виявити основні проблеми й особливості господарювання підприємств в умовах переходу до ринку;

- визначити шляхи збільшення цільової норми прибутку як головного аспекту підвищення ефективності управління й впровадження інновацій;

- проаналізувати господарсько-економічну діяльність провідних підприємств фармацевтичної галузі з наданням практичних рекомендацій щодо подальшого їх розвитку та підвищення прибутковості;

- проаналізувати основні тенденції розвитку підприємств фармацевтичного ринку: динаміку обсягів виробництва, імпорту й експорту;

- виявити і проаналізувати основні тенденції подальшого розвитку підприємств дистриб'юторського сегмента фармацевтичного ринку й запропонувати заходи для поліпшення їх господарсько-економічної діяльності;

- розробити модель ефективного управління господарсько-економічною діяльністю, що забезпечить раціональне використання матеріальних і фінансових ресурсів підприємства й збільшення норми прибутку.

Об'єктом дослідження є господарсько-економічні процеси і результати діяльності підприємств фармацевтичної галузі в умовах сучасного середовища.

Предметом дослідження є механізм управління господарсько-економічною діяльністю підприємств фармацевтичної галузі.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ, фундаментальні положення економічної теорії, сучасна теорія управління господарсько-економічною діяльністю підприємств, теоретичні і методологічні положення вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем управління організаціями, монографічні видання вітчизняних і зарубіжних вчених.

Крім того, для вирішення поставлених задач у дисертаційній роботі було використано такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: теоретичного узагальнення - для вивчення тенденцій розвитку підприємств фармацевтичної галузі й уточнення окремих стратегій управління; наукового обґрунтування - для з'ясування сутності та виявлення складових механізму управління господарсько-економічною діяльністю підприємств фармацевтичної галузі; аналізу та системного підходу - для дослідження складу та взаємозв'зку між елементами механізму управління господарсько-економічною діяльністю підприємств фармацевтичної галузі; класифікації - для вивчення і узагальнення різних стратегій розвитку підприємств дистриб'юторського сегмента фармацевтичного ринку; статистичний - для дослідження розвитку підприємства за минулі роки; економіко-математичного моделювання - для виконання структурного й параметричного моделювання показників обсягу виручки від реалізації і валового доходу для визначення розміру підвищення норми прибутку. Для забезпечення оперативності і точності розрахунків обчислення здійснено на ПЕОМ в редакторі Excel 7.0 for Windows 98 та в інтегральній системі для комплексного статистичного аналізу й обробки даних в середовищі Windows “Statistica”.

Інформаційною базою дослідження є дані первинної статистичної звітності й облікові дані діяльності підприємств фармацевтичної галузі, аптечних закладів, а також підприємств оптово-роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами і, зокрема, Обласного комунального підприємства “Фармація” м. Дніпропетровська.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці механізму управління господарсько-економічною діяльністю підприємств фармацевтичної галузі; вивченні впливу сучасних тенденцій розвитку підприємств при моделюванні обсягів реалізації і валового доходу для підвищення цільової норми прибутку, в результаті чого:

вперше:

- визначено і систематизовано внутрішні і зовнішні чинники, які впливають на зміну кола завдань управління господарсько-економічною діяльністю фармацевтичних підприємств при переході до ринкових відносин;

- розроблено модель ефективного управління господарсько-економічною діяльністю підприємства для оптимізації обсягів реалізації та валового доходу і підвищення норми прибутку;

удосконалено:

- основні напрямки стратегії розвитку підприємств дистриб'юторського сегмента фармацевтичного ринку в нових умовах господарювання;

- метод оцінки ефективності різних інструментів просування лікарських засобів в аптечній мережі;

- класифікацію каналів дистриб'юції;

отримали подальший розвиток:

- метод регресійного аналізу при побудові математичної моделі управління господарсько-економічною діяльністю.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій щодо удосконалення механізму управління господарсько-економічною діяльністю підприємств фармацевтичної галузі.

Підтвердженням практичного значення одержаних результатів є використання основних розробок та рекомендацій дисертаційного дослідження на таких підприємствах фармацевтичної галузі: Обласне комунальне підприємство “Фармація” (лист № 24/1 від 03.09.2003 р.), ТОВ “Нова Фарм” (лист 27/12 від 24.01.2003 р.), ТОВ “Ель Фарма” (лист № 35 від 17.08.2003 р.), ТОВ “Техмедсервіс” (лист № 21/7 від 21.07.2003 р.), ТОВ ТПК “В-Плюс” (лист 54 від 28.07.2003 р.). Економічний ефект від впровадження рекомендацій становить 106 тис. грн, що підтверджено відповідними документами.

Крім того, результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Дніпропетровського національного гірничого університету (акт впровадження додається).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно написаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового завдання з формування ефективної стратегії розвитку підприємств дистриб'юторського сектору фармацевтичного ринку й обґрунтування основних аспектів удосконалення механізму управління господарсько-економічною діяльністю підприємств фармацевтичної галузі.

Особистий внесок автора дисертації в наукових роботах, написаних у співавторстві, наведено у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися й одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях: V міжвузівській науково-практичній конференції “Системність на полі невизначеності” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку XXI століття” (м. Полтава, 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.), VІ міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми ефективного регіонального та корпоративного управління в умовах невизначеності та динамічності зовнішнього середовища” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.) та на постійно діючому Міжвузівському науково-практичному семінарі при Дніпропетровському університеті економіки та права.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи повною мірою відображено у 9 наукових роботах, які надруковано у фахових виданнях, загальним обсягом 3,6 умов.-друк. арк., з яких особисто автору належить 3,2 умов.-друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків, викладена на 184 сторінках машинописного тексту, містить 35 рисунків, 20 таблиць. Список використаних джерел включає 170 найменувань.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі “Концептуальні підходи до удосконалення системи управління економікою в ринкових умовах” розглянуто особливості сучасних методів і підходів удосконалення системи управління економікою в ринкових умовах. Необхідною умовою виходу економіки з кризового стану є розробка стратегії забезпечення підприємств фінансовими і іншими ресурсами та ефективної системи управління.

Для організації ефективної діяльності підприємства необхідно визначати стратегічну місію та відповідні цілі для її досягнення, які формуються під впливом внутрішнього і зовнішнього середовища. Їх сукупність повинна відповідати цілому ряду вимог, основні з яких такі:

- цілі підприємства мають бути достатньо точними й містити способи їх вимірювання;

- цілі, які ставить перед собою підприємство, повинні бути орієнтовані у часі;

- переважна більшість цілей має відповідати вимогам взаємної підтримки, тобто дії та рішення, які необхідні для досягнення певної цілі, не повинні вступати в протиріччя з іншими цілями.

На рис. 1 подано структурну схему підготовки і прийняття управлінських рішень, яка складається із з'ясування мети, розробки і прийняття рішень та організації виконання і контролю.

Управління підприємством являє собою процес впливу на колектив людей з метою досягнення визначених цілей, основними з яких є одержання максимального прибутку, забезпечення фінансової стабільності й ефективне використання власних і позикових коштів. Саме тому запропоновано шляхи збільшення цільової норми прибутку як головного аспекту підвищення ефективності управління.

Цільова норма прибутку - норма прибутку, яку прийнято в результаті розробки стратегії діяльності підприємства як мінімально припустиму та таку, що відповідає інтересам всіх зацікавлених груп, які безпосередньо впливають на діяльність підприємства і його кінцеві результати (акціонери, працівники, органи державної влади, кредитори, постачальники та ін.). Отже, цільова норма прибутку - це прибуток, який підприємство повинно отримати в результаті господарсько-економічної діяльності для того, щоб забезпечити не лише поточне виконання своїх зобов'язань, але й сталий розвиток в економічному, політичному та соціальному середовищі.

Таким чином, розглядаються чотири основних типи інновацій, що породжують прибуток:

1) виробництво нового товару, що відрізняється підвищеною якістю порівняно з існуючими виробами;

2) освоєння нового ринку;

3) впровадження нового методу виробництва або освоєння нового джерела сировини і матеріалів;

4) організаційно-управлінські нововведення.

Загальним для всіх підприємств залишається визначення головної мети ефективного та результативного управління, тобто заплановане використання обраних ресурсів з метою створення ринкової вартості, здатної покрити усі витрачені ресурси й забезпечити прийнятний рівень доходу на умовах, що відповідають очікуваному ризику власників підприємства.

Під час проведення досліджень щодо управління господарсько-економічною діяльністю підприємства виявлено, що максимізація прибутку на певному етапі діяльності підприємства не забезпечує автоматичного зростання його ринкової вартості.

За останні роки в практиці діяльності підприємств важлива роль відводиться побудові центрів відповідальності в межах організаційної структури підприємства. У межах цих центрів (затрат, виручки, прибутку та інвестицій) керівник несе повну відповідальність за виконання доведених йому планових показників.

Слід відзначити, що значну увагу необхідно приділяти приведенню форм і методів управління у відповідність до вимог ринкової економіки. Управлінські рішення слід підкріплювати побудовою економіко-математичних моделей. При створенні моделі ефективного управління господарсько-економічною діяльністю підприємств необхідно враховувати фактори, які мають пріоритет для конкретного використання.

Побудова економіко-математичної моделі виявилася найбільш важливою та відповідальною частиною досліджень, яка вимагала застосування аналітичних і математичних навичок для вивчення сутності явищ, що моделювалися.

Другий розділ “Сучасний стан та тенденції розвитку підприємств фармацевтичної галузі України” присвячено аналізу господарсько-економічної діяльності і стратегії розвитку провідних підприємств-виробників фармацевтичної галузі та їхніх дистриб'юторів.

Необхідно зазначити, що ядром фармацевтичної галузі є виробництво лікарських засобів, яке динамічно розвивається. Питома вага медико-біологічного виробничого комплексу в загальних обсягах промислового виробництва України на початок 2000 р. склала 0,9%, а на початок 2002 р. цей показник перевищив 1,2%. Фармацевтична промисловість - одна з успішно діючих і прибуткових галузей з середнім рівнем прибутковості продажу 30%.

Найбільші фармацевтичні компанії розташовані в м. Києві і Харківській області. У структурі виробників лікарських засобів виділимо три групи, щоб скласти більш повне уявлення про стан фармацевтичної галузі.

Перша група охоплює п'ять головних підприємств з найбільшими потужностями. Їхня продукція охоплює значний сегмент фармацевтичного ринку України (кожне займає більше 10% ринку вітчизняних лікарських засобів). Вони мають високий технічний і професійний рівень. Лідери виробництва лікарських засобів в Україні - ВАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця”, ВАТ “Київмедпрепарат”, ВАТ “Фармацевтична фірма “Здоров'я”, ВАТ “Фармак” і ВАТ “Борщаговський ХФЗ”. Головна стратегія подальшого розвитку цих підприємств - повномасштабне впровадження системи забезпечення якості, приведення виробництва у відповідність до вимог міжнародної виробничої практики (GMP), нарощування обсягів виробництва й реалізації продукції, освоєння і випуск нових лікарських препаратів.

Друга група нараховує близько трьох десятків підприємств, які характеризуються помітним потенціалом виробництва деяких лікарських форм. Продукції кожного з них належить від одного до декількох відсотків загальної кількості вітчизняних лікарських засобів. Вони працюють над підвищенням технічного рівня власного виробництва.

Третя група охоплює більше сотні підприємств з незначним виробничим потенціалом. Кожне з них виробляє, як правило, лише декілька найменувань лікарських засобів в одній-двох лікарських формах. Їхня продукція сумарно становить не більше 5% загальної кількості вітчизняних лікарських засобів. Технічний стан цих підприємств вимагає переоснащення і удосконалення технологій виробництва.

Отже, загальна тенденція виробництва лікарських засобів в Україні визначається першими двома групами виробників.

Обсяг фармацевтичного ринку України традиційно обчислюється за формулою: власне виробництво лікарських засобів + імпорт + експорт.

Обсяг вітчизняного ринку лікарських засобів у 2002 р. склав 682,4 млн дол. США (виробництво - 320,2; імпорт 402,1; експорт - близько 40 млн дол. США), що майже на 15% більше, ніж у 2001 р.

Як і в минулі роки, у 2002 р. чітко простежується сезонність функціонування фармацевтичного ринку з традиційним збільшенням обсягу в IV кварталі (рис. 1). Однією з характеристик фармацевтичного ринку є частка вітчизняних препаратів. Динаміка цього показника визначається за формулою: (виробництво - експорт) / обсяг ринку · 100 %.

Рис. 1. Поквартальна динаміка українського фармацевтичного ринку у 2002 р.

Спостерігається звичайна картина: з початку року частка вітчизняних лікарських засобів на ринку збільшується, а наприкінці року - зменшується. Ці зміни повторюються з року в рік і пов'язані з різким збільшенням надходження імпортних лікарських засобів на ринок України в IV кварталі.

Слід зазначити, що в 2002 р. обсяг виробництва вітчизняних лікарських засобів в грошовому вимірі збільшився порівняно з 2001 р. незначно - лише на 4,3%, тоді як обсяг імпорту - на 25,3%. Це відбувається на фоні чітко визначеної тенденції до зменшення частки вітчизняних лікарських засобів на українському фармацевтичному ринку.

Все менш важливу роль у формуванні показників обсягу фармацевтичного ринку відіграє експорт лікарських засобів. Дані Держкомстату свідчать про те, що якщо у 1997 р. було експортовано 32,5% вироблених в Україні ліків, то в 2002 р. - тільки 12,5%.

Таким чином, зарубіжні ринки збуту поступово закриваються для вітчизняної продукції. У країнах ближнього зарубіжжя, куди в основному постачаються українські препарати, впроваджуються програми підтримки власних виробників, посилюються вимоги до реєстрації лікарських засобів, встановлюються нетарифні обмеження (не допускається на ринок несертифікована продукція).

Виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновок, що на даному етапі розвитку фармацевтичного ринку України важливу роль відіграють підприємства-дистриб'ютори, які головним чином займаються імпортом лікарських засобів. Тому імпорт поки що займає вагому частку фармацевтичного ринку.

У зв'язку з цим важливим фактором розвитку фармацевтичної галузі є сильна й конкурентоспроможна система дистриб'юторів лікарських засобів. Особливу увагу необхідно звернути на діяльність оптових підприємств з продажу медикаментів та аптечних мереж (табл. 1).

Таблиця 1. Рейтинг тридцяти провідних компаній-дистриб'юторів станом на початок 2001 р.

1. Фалбі	11. Система аптек Гастро	21. Бізнес-Центр Фармація
2. Біокон	12. Фалвест Фарм	22. Інтерфарм
3. Оптима- Фарм	13. Артур - К	23. Ліки України
4. ВВС-ЛТД	14. Ганза	24. Інфарма
5. Альба Україна	15. Людмила	25. Росфармак
6. Фармако	16. Данфарма	26. Фармінвест
7. БаДМ	17. Медфарком	27. Крок
8. Біокон	18. Хелс	28. Київоблфармація
9. Фармаімпекс	19. Укр-Мегабакс	29. Сатурн-Фарм
10. Віпекс-Фарм	20. ОКП “Фармація”	30. Ель фарма

Стратегія великих дистриб'юторських компаній сьогодні в першу чергу спрямована на створення конкурентних переваг, що зосереджені на підвищенні якості обслуговування підприємств роздрібної торгівлі, а по-друге, на поглинання великими підприємствами малих. Найбільша комплексна проблема - забезпечення злагодженого механізму управління їх господарсько-економічною діяльністю. Вирішення даної проблеми полягає в проведенні аналізу на підставі статистичної інформації про стан діяльності дистриб'юторських компаній. Прогнозуючи таким чином обсяги товарообігу та інші показники діяльності, підприємства одержують можливість проводити ефективну політику управління.

Виділено таки канали дистриб'юції:

1. Вітчизняний виробник роздрібні компанії. Пряма поставка товарів від компанії-виробника роздрібному підприємству призводить до відносно високих роздрібних цін, оскільки на малих партіях неможливо одержати знижки, тому вартість поставок цих партій товару досить висока.

2. Вітчизняний виробник філії оптових компаній роздрібні підприємства. Значна кількість українських фармацевтичних виробників заснувала свої власні дистриб'юторські компанії для того, щоб одержувати прибуток від оптової діяльності й тим самим зменшувати витрати на дистриб'юцію.

3. Вітчизняний виробник незалежні оптові підприємства роздрібні підприємства. Третій канал дистриб'юції для лікарських засобів вітчизняного виробництва включає в себе великі оптові компанії. Обсяги продажу через такі оптові підприємства становлять близько 15% загальних внутрішніх продаж українських виробників фармацевтичної продукції, оскільки вони віддають перевагу імпортним лікарським засобам внаслідок більш високих доходів від їх реалізації.

У свою чергу, роздрібна торгівля фармацевтичною продукцією здійснюється виключно через аптеки та кіоски, відкриті цими аптеками. Такі кіоски повинні бути зазначені в ліцензії, яку має аптека, що дає право на їх функціонування.

В умовах українського фармацевтичного ринку найбільш ефективним засобом просування товару є реклама, спрямована безпосередньо на споживача. Більше того, пряма реклама у поєднанні з популярною літературою набагато швидше й ефективніше діє на провізорів аптек і лікарів, від яких чималою мірою залежить подальше просування препаратів.

Для того, щоб оцінити ефективність різноманітних інструментів просування фармацевтичної продукції на ринку, було проведено відповідне дослідження. Ефективність цих інструментів було оцінено за коефіцієнтом обігу ліків в аптеках. Цей коефіцієнт визначається за наступною формулою:

К= (Ок + Нс + Рс) / (Оп + Н + Нс),

де К - коефіцієнт швидкості руху препарату;

Оп, Ок - залишки препарату на початок (Оп) та кінець (Ок) періоду, який досліджується;

Н - надходження препарату за певний період;

Нс - середньомісячне надходження препарату;

Рс - середньомісячна реалізація препарату за період, який досліджується.

Таким чином обчислено коефіцієнт швидкості руху препарату для кожного інструменту просування. Одержані результати можна поділити на такі три групи:

- препарати з уповільненою швидкістю руху (0,5 < К < 1,0);

- препарати з постійною швидкістю руху (0,26 < К < 0,49);

- препарати з високою швидкістю руху (0 < К < 0,25).

У третьому розділі “Моделювання ефективного управління господарсько-економічною діяльністю підприємств фармацевтичної галузі” запропоновано модель, яка дозволяє прогнозувати обсяги товарообігу, валового доходу підприємства та витрат для оптимізації норми прибутку підприємства.

Вибір управлінського рішення - складний і відповідальний процес, який має складатися з розробки загальних стратегічних намірів, визначення конкретних та деталізованих дій для одержання доходів і контролювання витрат. У цьому процесі важливою є оцінка показників, які обумовлюють позитивний та негативний вплив на розвиток господарської діяльності. Тому виникає необхідність виявлення зв'язку між проблемами господарської діяльності й наявними статистичними методами, які можна використовувати для оцінки цих проблем.

Для комплексного статистичного аналізу й обробки даних у середовищі Windows “Statistica” було сформовано базу даних “FARMEC” фармацевтичного підприємства ОКП “Фармація”. Відповідно до обраної системи показників проводився аналіз господарсько-економічної діяльності, основною метою якого було вирішення проблеми вибору з безлічі всіх показників, що описують об'єкт дослідження, кращих показників, що визначають розміри виручки і валового доходу підприємства.

Для вирішення поставленого завдання запропоновано модернізований метод регресійного аналізу при побудові математичної моделі ефективного управління господарсько-економічною діяльністю підприємства.

На етапі структурного моделювання одержано показники, за допомогою яких можна розраховувати виручку від реалізації і валовий доход.

При моделюванні виручки від реалізації обов'язковими будуть такі показники: собівартість реалізованого товару (х₂), оплата від покупців (х₆), надходження товару (х₈), залишки товарних запасів на підприємстві (х₉), адміністративні витрати (х₁₉), витрати на збут (х₂₀), кредиторська заборгованість перед постачальниками (х₂₃), кредиторська заборгованість із заробітної плати (х₂₄), дебіторська заборгованість постачальників (х₂₆), дебіторська заборгованість покупців (х₂₇):

Х1 = 47162,36 - 1,031х₂ + 0,033х₆ + 0,012 х₈ + 0,02 х₉ - 0,474 х₁₉ - 0,714 х₂₀ - 0,025 х₂₃ - 0,32 х₂₄ - 0,072 х₂₆ + 0,043 х₂₇

Коефіцієнт детермінації склав R² = 0,99796. Отримана модель одержала практичне застосування, тому що відхилення розрахункових результатів від фактичних незначне й складає 3%. Аналіз моделі підтверджує, що одержаний математичний напрямок дії досліджуваних показників відповідає її економічній інтерпретації.

Для валового доходу (х₅) як кращі показники обрано: виручку від реалізації товару (х₁); собівартість реалізованого товару (х₂); податок на додану вартість (х₃).

У класі лінійних моделей із заданою точністю запропоновано математичну модель для прогнозування валового доходу:

Х5 = -2976,798 + 0935 x₁ - 0,933 x₂ - 0,990 x₃.

Одержані моделі не тільки формально підтверджують закономірні економічні факти, а й надають можливість прогнозувати обсяги реалізації продукції й валового доходу.

Аналіз даних, які було включено до статистичної сукупності, виявили значну їх мінливість. При цьому середні значення факторів не збігаються з найбільш імовірними їхніми значеннями, при яких досягається висока норма прибутку. Це свідчить про те, що на підприємстві є невикористані резерви.

Таким чином, резерв зростання прибутку R визначається за формулою:

R_i = Y_i (X _iв - Х _і); R₀ = Y_i (X _iв - Х _і),

де R_i - підвищення норми прибутку при досягненні найбільш імовірного значення і-го фактора ,%;

R₀ - загальний резерв зростання прибутку за всіма факторами, %;

Y_i - збільшення прибутку при зміні фактора на одиницю відповідного вимірювання;

X _iв - найбільш імовірне значення і-го фактора в періоді, що планується;

Х _і - середнє значення і-го фактора в базисному періоді.

За допомогою модернізованого регресійного аналізу, виконаного за значною кількістю показників, здійснено структурне і параметричне моделювання господарсько-економічної діяльності підприємства. Отримана модель дозволяє прогнозувати розміри виручки, валового доходу і витрат для оптимізації норми прибутку підприємства, отриманої ним у результаті реалізації продукції.

Таким чином, для удосконалення механізму управління господарсько-економічною діяльністю підприємств фармацевтичної галузі розроблено і запропоновано такі рекомендації:

- оптимізувати асортиментну політику;

- оптимізувати цінову політику, засновану на зменшенні величини постійних витрат підприємства і зниженні питомих змінних витрат;

- розробити ефективну податкову політику;

- забезпечити ефективне управління власними фінансовими ресурсами;

- забезпечити оптимізацію політики управління оборотними активами;

- забезпечити управління операційними циклами і підвищення прибутковості.

Формування і реалізація моделей для прогнозування обсягів реалізації і валового доходу, а також впровадження механізму управління господарсько-економічною діяльністю підприємства з урахуванням впливу виявлених тенденцій розвитку дозволило: при постачанні товарно-матеріальних цінностей досягти ритмічності поставок, що призвело до скорочення матеріальних запасів розміру і вивільнило оборотні кошти; стабілізувати становище на ринку, скоригувати асортиментну політику, виробити подальшу стратегію розвитку; при управлінні збутом - зменшити дебіторську заборгованість, а також залучити платоспроможних клієнтів; збільшити оборотні кошти шляхом оцінки граничного значення позикових коштів у господарській діяльності.

Висновки

1. Виявлено і досліджено основні проблеми й особливості господарювання підприємств фармацевтичної галузі з урахуванням умов ринкових перетворень. При переході до ринкових відносин відбуваються значні зміни в здійсненні господарсько-економічної діяльності підприємств, що потребує удосконалення методів і прийомів управління.

2. Запропоновані шляхи щодо збільшення цільової норми прибутку як головного аспекту підвищення ефективності управління. У зв'язку з цим досліджено норму прибутку, як мінімально припустиму, прийняту в результаті вивчення стратегії діяльності підприємства, що дозволяє забезпечити не лише поточне виконання зобов'язань, але й сталий розвиток в економічному, політичному та соціальному середовищі.

3. Проаналізовано господарсько-економічну діяльність підприємств фармацевтичної галузі. Виявлено основні тенденції розвитку фармацевтичного ринку з боку зміни обсягів виробництва, імпорту і експорту, а також надано практичні рекомендації щодо стратегії подальшого розвитку, впровадження інновацій й підвищення прибутковості.

4. На даному етапі розвитку фармацевтичної галузі України важливу роль відіграють підприємства-дистриб'ютори, що займаються імпортом лікарських засобів, який становить вагому частку фармацевтичного ринку.

У зв'язку з цим важливим фактором розвитку фармацевтичної галузі є сильна й конкурентоспроможна система дистриб'юторів лікарських засобів. Особливу увагу в проведеному досліджені приділено діяльності оптових підприємств з продажу медикаментів та аптечних мереж.

5. Обґрунтовано стратегії великих дистриб'юторських компаній, що спрямовані на створення конкурентних переваг, які, по-перше, зосереджені на підвищенні якості обслуговування підприємств роздрібної торгівлі, а по-друге, на поглинання великими підприємствами малих. Виявлено найбільшу комплексну проблему - забезпечення злагодженого механізму управління їх господарсько-економічною діяльністю. Її вирішення полягає в проведенні аналізу на підставі статистичної інформації про стан діяльності дистриб'юторських компаній й прогнозуванні показників діяльності, що надає підприємству можливість проводити ефективну політику управління.

6. Класифіковано основні канали дистриб'юції, проаналізовано недоліки й переваги в кожному конкретному випадку і надано практичні рекомендації.

7. Для оцінки ефективності різноманітних інструментів просування лікарських засобів, було проведено ринкове дослідження. Ефективність цих інструментів оцінювалася за коефіцієнтом обігу ліків в аптеках, за допомогою якого обчислюється швидкість руху лікарських засобів, виходячи з цього, з'являється можливість оптимізації їх залишків.

8. При застосуванні модернізованого методу регресійного аналізу розроблено економіко-математичну модель ефективного управління господарсько-економічною діяльністю підприємства. Оцінка ефективності господарсько-економічної діяльності за допомогою запропонованої динамічної моделі розкриває ефективність використання ресурсів підприємства, дозволяє прогнозувати обсяги реалізації, валового доходу і витрат для оптимізації норми прибутку підприємства в цілому. Крім того, визначається вплив чинників на результуючий показник і окремі взаємозв'язки між цими чинниками, а також надається можливість виявити резерви, що забезпечують підвищення ефективності господарської діяльності підприємства.

9. Запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення механізму управління господарсько-економічною діяльністю підприємств з урахуванням впливу виявлених особливостей, які впроваджено на підприємствах фармацевтичної галузі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Калиниченко А.В. Расчет коэффициента ликвидности на основе анализа финансово-хозяйственного состояния предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2000. Випуск 1. С. 7986.

2. Ткаченко В.А., Калиниченко А.В. Оценка достаточности капитала предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2001. Випуск 68. С. 1927 (особистий внесок автора: на прикладі розглянутого підприємства розраховано оптимальну структуру капіталу, а також проведено оцінку достатності капіталу та інвестиційної привабливості.).

3. Калиниченко А.В. Оценка результатов финансово-хозяйственной деятельности предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 2001. Випуск 88. С. 2834.

4. Калініченко Л.Т., Калініченко Г.В. Удосконалення системи управління ефективністю виробництва // Матеріали 2-ї міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації”. - Економічний вісник Національної гірничої академії України. Дніпропетровськ. - 2001. - № 2. - Том 1. - С. 196198 (особистий внесок автора: запропоновано низку заходів щодо удосконалення управління ефективністю виробництвом).

5. Калиниченко А.В., Валиков В.П. Система информационного обеспечения управления прибылью // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2002. Випуск 118. С. 2231 (особистий внесок автора: запропоновано інформаційну систему управління прибутком підприємства, що формується на основі зовнішніх і внутрішніх джерел інформації).

6. Калиниченко А.В., Мищенко А.П., Валиков В.П. Менеджмент и роль менеджера в принятии управленческих решений предпринимательской деятельности // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2002. Випуск 121. С. 133141 (особистий внесок автора: визначено головне коло завдань менеджера в прийнятті управлінських рішень).

7. Калиниченко А.В. Концепция и пути повышения целевой нормы прибыли // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ.- 2002. Випуск 124. С. 712.

8. Калиниченко А.В. Общие условия и ситуационные аспекты принятия управленческих решений // Матеріали VI Міжвузівської науково-практичної конференції “Проблеми ефективного регіонального та корпоративного управління в умовах невизначеності та динамічності зовнішнього середовища”. - Дніпропетровськ: ДУЕП. - 2001. - С. 5359.

9. Калиниченко А.В. Модель прогнозирования финансового состояния предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2002. Випуск 143. С. 160165.

Размещено на Allbest.ru