Принципи побудови і шляхи реформування податкової системи України: політекономічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.01.01 - Економічна теорія

Принципи побудови і шляхи реформування податкової системи України: політекономічний аспект

Вишневська Олена Миколаївна

Донецьк 2003

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Донецькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)

Науковий керівник доктор економічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Тарасенко Галина Дем'янівна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедрою економічної теорії

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Дмитриченко Лілія Іванівна, Донецький національний університет, професор кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук Єгорова Тетяна Михайлівна, Міністерство фінансів України, заступник начальника управління аналітичного забезпечення - начальник відділу департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра

Провідна установа

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії

Захист відбудеться "26" листопада 2003 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д11.051.01 Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано 23 жовтня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.

1. Загальна характеристика роботи

оподаткування україна збір

Актуальність теми. Реалізація стратегічного курсу України на побудову соціально орієнтованої економіки європейського типу вимагає радикального підвищення ефективності суспільного сектору господарства і його центрального елементу - податкової системи. Разом з тим загальновизнано, що саме в цьому відношенні залишається багато невирішених проблем. Одна з головних причин такого положення - недостатній розвиток податкової теорії періоду трансформаційних перетворень економіки.

У промислово розвинених країнах наука про податки спирається на надійний фундамент результатів, що накопичувалися протягом багатьох десятиліть у рамках відомих наукових напрямів, таких як податкові теорії економіки добробуту, оптимального оподаткування, суспільного вибору. У їхній розвиток вагомий внесок зробили фахівці зі світовим ім'ям: Е. Аткінсон, Дж. Б'юкенен, Ч. Маклур, Р. Масгрейв, Дж. Стігліц, В. Танці, М. Фелдстайн та інші. Проте, за визнанням основоположника сучасних теорій суспільних фінансів Р. Масгрейва, навіть у розвинених країнах у сфері оподаткування багато проблем ще далекі від остаточного вирішення й подальші перспективи у цьому відношенні поки залишаються невизначеними.

Що ж стосується вітчизняних досліджень, то багато з них присвячені переважно прикладним аспектам оподаткування, а фундаментальні роботи О. Василика, І. Луніної, П. Мельника, В. Опаріна, А. Соколовської, В. Федосова, що з'явилися в останні роки, не охоплюють усього спектра виникаючих тут актуальних питань. Особливо великі прогалини спостерігаються в частині політекономічного обґрунтування принципів оподаткування, адекватних умовам трансформаційних перетворень і переходу на інноваційний шлях розвитку економіки. Необхідність подальших досліджень у цій сфері визначили вибір теми і методів дослідження, його мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено відповідно до плану наукових досліджень Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України (тема "Політична економія: актуальні проблеми в умовах транзитивності", номер державної реєстрації Н-21-99) та Інституту економіки промисловості НАН України, м. Донецьк (теми "Наукові основи формування системи місцевих фінансів", номер державної реєстрації 0198U005735, і "Напрямки реформування податкової системи України", номер державної реєстрації 0101U001182). У рамках зазначених тем автором особисто виконане обґрунтування нової системи принципів оподаткування і розроблені пропозиції по удосконаленню податкового законодавства.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є політекономічне обґрунтування принципів побудови і шляхів реформування податкової системи України. Для її досягнення в роботі поставлено і вирішено комплекс теоретичних, методичних і практичних задач:

виявлено роль і форми податків на різних етапах розвитку суспільства і матеріального виробництва;

досліджено еволюцію поглядів і розкрито економічну сутність і функції податків у сучасних умовах;

виконано політекономічний аналіз основних моделей податків: як еквівалентного обміну між платниками податків і урядом і як примусових однобічних платежів;

обґрунтовано цілісну систему принципів оподаткування;

виконано аналіз і виявлено особливості рівня, складу, ставок і структури податків в Україні;

сформовано кластери країн-членів ЄС, що є однорідними за характеристиками застосовуваних у них податків, і на цій основі конкретизовано напрямок європейського вектора розвитку податкової системи України;

розроблено рекомендації з удосконалення податкової системи України і пропозиції по внесенню змін і доповнень до чинного законодавства.

Об'єкт дослідження - принципи побудови та особливості функціонування податкових систем України та інших європейських країн.

Предмет дослідження - економічні відносини, що виникають у процесі формування системи податкових доходів суспільного сектору господарства.

Методи дослідження. Теоретичну і методичну базу дослідження складають теорія пізнання, праці класиків економічної науки, провідних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем суспільних фінансів. Зокрема, у роботі використано:

методи формальної і діалектичної логіки - для дослідження ролі, сутності і функцій податків, обґрунтування пропозицій по удосконаленню податкової системи України;

методи статистичного кореляційного і кластерного аналізу - для виявлення факторів, що впливають на рівень і структуру податків, для формування однорідних за фіскальними параметрами груп європейських країн.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних і науково-методичних положень, що визначають шляхи удосконалення податкової системи України на основі використання адаптованих до умов економічних трансформацій принципів оподаткування.

До найбільш важливих результатів, що визначають наукову новизну дисертаційної роботи, відносяться такі:

уперше:

розроблено новий методичний підхід до обґрунтування принципів оподаткування, який засновано на послідовному виконанні процедур: виділення базисних принципів оподаткування і дослідження їх особливостей та сфери застосування; ідентифікації комплексу обмежень (вихідних передумов) базисних принципів; подальшого зняття частини обмежень і обґрунтування додаткових принципів оподаткування, що враховують особливості сучасного етапу функціонування суспільного сектору господарства;

з використанням методів багатомірного статистичного аналізу проведено угрупування країн-членів ЄС за факторами, що визначають рівень і структуру податків; на основі ідентифікації специфіки податків у кожному із сформованих кластерів та з урахуванням значень параметрів, що характеризують національні особливості України, уточнено фіскальний напрямок європейського вектора її розвитку;

удосконалено:

періодизацію еволюції ролі і форм податків на основі врахування комплексу з чотирьох взаємопов'язаних економічних факторів: способу виробництва, основних джерел національного доходу, напрямів державних витрат і способів їхнього фінансування;

систему принципів оподаткування за рахунок її структуризації на базисні (еквівалентності і платоспроможності) і додаткові (гнучкості, субсидіарності, політичної відповідальності, чистого доходу, нейтральності, економічності, первинності бухгалтерського обліку) принципи;

дістали подальшого розвитку:

методика міждержавного порівняльного аналізу рівня податків з урахуванням чинника тіньової економіки;

методичні підходи до підвищення ефективності податкової системи України і приведення її у відповідність з європейськими вимогами, що передбачають формування нового інституціонального середовища оподаткування, заснованого, на відміну від нинішньої ситуації, на фіскальній транспарентності, безумовному дотриманні прав платників податків і явно вираженому зв'язку між податками і зворотним потоком суспільних послуг.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання розроблених принципів оподаткування і пропозицій по реформуванню податкової системи сприятиме підвищенню обґрунтованості й ефективності податкової політики України. За результатами виконаних досліджень були підготовлені наукові доповіді і доповідні записки органам влади різних рівнів, а окремі викладені в них пропозиції використано в процесі удосконалення господарського законодавства (лист Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України № 15-24/84 від 06.02.2002 р. і лист Центру законодавчих ініціатив при Донецькій обласній Раді № 16/11-17 від 28.11.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації отримані здобувачем самостійно. В ній викладений авторський підхід до вирішення наукової задачі обґрунтування принципів оподаткування і розробки пропозицій по удосконаленню податкової системи України. Більшу частину наукових публікацій з теми дослідження (9 з 10) підготовлено одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дослідження обговорювалися й були схвалені на міжнародній і регіональних науково-практичних конференціях: "Проблеми теории и практики управления в современной экономике" (м. Донецьк, 1999 р.); "Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года" (м. Донецьк, 1999 р.); "Город, регион, государство: проблеми распределения полномочий" (м. Донецьк, 2000 р.); "Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика і перспективы развития" (м. Донецьк, 2001 р.); "Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування в Східно-українському регіоні" (м. Донецьк, 2001); " Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика и перспективы развития" (м. Донецьк, 2002 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 10 робіт, у тому числі 6 у фахових періодичних виданнях. Загальний обсяг публікацій - 3,15 д.а., з яких особисто автору належить 3,01 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел з 152 найменувань і 4 додатків. Загальний обсяг роботи (до списку використаних джерел) - 174 с., з яких 11 рисунків займають 7 і 14 таблиць - 8 с.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і задачі дисертації, показано наукову новизну одержаних результатів, практичне значення висновків та рекомендацій.

Перший розділ "Основи теорії податків" визначає, що в історичній перспективі відносне значення податків незмінно зростає. Сьогодні в розвинених країнах світу вони становлять у середньому близько 40% ВВП, що приблизно в 4 рази більше, ніж 100 років тому. Таке положення пояснюється тим, що тепер податки - це не просто джерело фінансових ресурсів на утримання органів влади і національну оборону, а один з найбільш дієвих інструментів регулювання макро- і мікроекономічних процесів.

Податки формують фінансову основу функціонування держави і є невід'ємним елементом системи соціально-економічних відносин, характер і ступінь участі якого змінюються відповідно до еволюції суспільства і матеріального виробництва. Тому немає і не може бути податкових систем, які б однаково підходили для всіх часів і народів. Кожен історичний період і особливості окремих країн накладають свій відбиток на способи побудови механізму фінансування державних видатків. Як свідчать результати політекономічного аналізу, до низки головних факторів, що визначають еволюцію ролі і форми податків, відносяться не тільки рівень розвитку матеріального виробництва, але й основні джерела національного доходу і функції держави, що реалізуються через напрями урядових витрат (табл. 1).

Тому на сьогодні чимало країн, що розвиваються, усе ще змушені стягувати переважно непрямі податки на зовнішню торгівлю і спрощені форми прямих податків. У постіндустріальному суспільстві, для якого є характерними великі масштаби суспільного сектору господарства і застосування новітніх інформаційних технологій, на перший план висунулися податки, що менше від інших перешкоджають на громадженню у вигляді розвитку особистих здібностей і творчого потенціалу громадян - це універсальні непрямі податки на споживання й обов'язкові відрахування на соціальне страхування.

Дослідження еволюції поглядів на економічну сутність і функції податків показало, що податки мають специфічну суспільну властивість - двоїстий характер. Відображаючи реальні протиріччя, які властиві економіці в умовах демократії, вони виступають водночас і як еквівалентні платежі громадян в обмін на суспільні послуги обраних органів влади, і як форма примусового вилучення частини їхніх доходів. Таким чином, якщо характеризувати економічну сутність податків, то в демократичній державі, що реалізує умови суспільного договору, вони є добровільними еквівалентними внесками у власних інтересах кожного громадянина, а за формою її прояву через сферу публічно-правового регулювання - незалежними від бажання окремого індивіда обов'язковими безеквівалентними платежами.

У цьому зв'язку підкреслюється, що в даному випадку відносини приневолення - це не є чимось тільки зовнішнім і ворожим відносно громадян, насправді - втіленням їхньої власної волі і вільного вибору, що надає фундаментальну цінність моральним підвалинам у взаємовідносинах між членами суспільства. Однак такий стан справ формується не автоматично, а за умови безперебійного функціонування механізму зворотного зв'язку між органами представницької демократії, з одного боку, та їхніми виборцями - платниками податків, з іншого. В цьому сенсі ефективність податкової системи в сучасних умовах є заручником ступеня досконалості демократичних інститутів.

У другому розділі "Формування системи принципів оподаткування" обґрунтовано, що особливості податкових систем, застосовуваних у тих чи інших умовах, визначаються принципами оподаткування. Фінансова наука, починаючи з часу свого відокремлення в окрему галузь економічного знання, висунула багато (більше десяти) різних принципів оподаткування. Однак традиційні дослідження страждають істотним недоліком, пов'язаним з тим, що в процесі обґрунтування принципів, як правило, не вказують чітко всі ті вихідні посилки й обмеження, у межах яких вони зберігають свою справедливість.

У цьому зв'язку методику дослідження проблеми було запропоновано побудувати інакше. А саме, почати з найбільш простих (базисних) моделей податкових відносин, але з явно і чітко вираженими положеннями про те:

по-перше, на яких ідеях (чи неявних посилках) їх засновано;

по-друге, які податкові проблеми можуть бути за їх допомогою вирішено;

по-третє, які обмеження (вихідні передумови) даної моделі, що використовується;

по-четверте, яка можлива сфера застосування отриманих результатів дослідження.

В процесі подальшого розвитку базисних моделей вихідні обмеження знімаються і, завдяки цьому, в дослідження включається комплекс нових факторів, які визначають специфіку сучасної соціально-економічної і політичної ситуації.

Застосування даної методики дозволило обґрунтувати систему принципів оподаткування, що складається з двох підсистем.

Таблиця 1 Податки на різних етапах державного і господарського розвитку

Історичні періоди	Спосіб виробництва	Основні джерела доходів	Основні напрями державних витрат	Основні джерела фінансування	Форми оподаткування	Роль податків
Давні рабовласницькі держави (Єгипет, Греція, Рим)	Рабовласницький	Сільське господарство	Високі непродуктивні витрати на утримання верховної влади, збройні сили, видовища. Незначні продуктивні витрати - на інфраструктуру	Данина, домени, податки	Непряме оподаткування торгівлі й імпорту товарів. Епізодичне пряме натуральне чи грошове оподаткування	Мобілізація доходів
Середньовічна Європа	Феодальний	Сільське господарство, ремісництво	Високі непродуктивні витрати на утримання голови держави і державного апарату, збройні сили. Відносно невисокі продуктивні витрати - на інфраструктуру	Домени, регалії, податки	Прямі різноманітні, але однотипні в натуральній і грошовій формі податки на землю, індивідуумів. Непряме оподаткування торгівлі	Мобілізація доходів, регулювання окремих сторін господарського життя
Класичний капіталістичний період	Капіталістичний	Промислове виробництво	Продуктивні витрати на інфраструктуру, у т.ч. промислову. Непродуктивні - на утримання державного апарату, збройні сили	Податки, монополії	Пряме грошове оподаткування доходів фізичних осіб. Акцизи та інші непрямі податки на торгівлю	Мобілізація і перерозподіл доходів, регулювання економічних процесів на мікрорівні
Сучасний період - розвинені держави	Змішана економіка	Надання послуг, промислове виробництво	Високі продуктивні витрати на формування людського капіталу (освіта, охорона здоров'я), НДКР, інформаційну і промислову інфраструктуру. Високі непродуктивні витрати - на соціальне забезпечення, вирішення екологічних проблем. Відносно невисокі витрати - на утримання державного апарату, національну оборону	Податки	Непряме універсальне оподаткування споживання. Пряме грошове оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб. Обов'язкові відрахування на соціальне страхування	Мобілізація і перерозподіл доходів, корегування екстерналій, інструмент мікро- і макроекономічного регулювання

Перша - базисні, загальновизнані у економічній теорії принципи оподаткування:

принцип вигоди або еквівалентності (benefit principle) - відповідність податків вигодам, які отримано платниками від користування суспільними послугами - який визначає, за що вносяться податки, але безвідносно до того, як ці платежі розподілено між окремими індивідами;

принцип платоспроможності (ability-to-pay principle) - відповідність податків спроможності платників їх вносити - що визначає, як зобов'язання по сплаті податків повинні бути розподілені між платниками, але безвідносно до того, за що вони вносяться (вимоги горизонтальної і вертикальної рівності)

Друга - додаткові принципи оподаткування, що знімають певні обмеження базисних принципів і враховують такі обставини.

(1). Особливу роль держави в змішаній економіці:

принцип гнучкості - здатність податкової системи до трансформації та/або адекватної автоматичної реакції у відповідь на зміни умов господарської діяльності платників податків і макроекономічної ситуації в цілому;

принцип субсидіарності - раціональне поєднання загальнодержавних, з одного боку, і регіональних та місцевих податків, з іншого боку, встановлення та стягнення яких є прерогативою органів регіонального і місцевого самоврядування, уповноважених надавати суспільні товари і послуги в інтересах мешканців даної території.

(2). Особливості демократичного механізму прийняття фіскальних рішень:

принцип політичної відповідальності - фіскальні рішення повинні відбивати дійсний вільний вибір громадян, а податкова система повинна містити вбудовані механізми, які б гарантували її відповідність інтересам виборців і стримували прагнення органів влади до неконтрольованого розширення діапазону своїх податкових повноважень.

(3). Специфіку сучасних баз оподаткування:

принцип чистого доходу - податки потрібно обмежувати сумою прибутку суб'єктів господарювання, і вони не повинні зачіпляти його джерело (капітал);

принцип нейтральності - податки повинні чинити мінімальний вплив, що викривляє економічні рішення на ефективних ринках.

(4). Трансакційні видатки стягнення податків:

принцип економічності - податки потрібно конструювати так, щоб витрати на їхнє стягнення були якомога меншими в порівнянні з величиною доходів, що одержуються;

принцип адміністративної простоти - податки повинні бути, за можливістю, простими, зрозумілими, легко обчислювальними і зручними для сплати;

принцип первинності бухгалтерського обліку - побудова податкового обліку на базі бухгалтерського.

В розробленій системі принципів, цілісність якої обумовлена послідовним генезисом складових елементів, окремі податкові принципи суперечать один одному, як суперечливими є за своєю сутністю й самі податки. Тому що, з одного боку, їх потрібно будувати таким чином, щоб регулювати господарські процеси і перерозподіляти доходи, з іншого боку - вони повинні відповідати вимозі нейтральності; з одного боку, податки треба прагнути зробити стабільними і простими, з іншого боку - вони повинні бути гнучкими і багаторівневими і т.д. Проте це є цілком нормальним явищем. Важливо тільки, щоб зазначені протиріччя не носили антагоністичного характеру, коли, загострюючись до конфлікту, вони вже створюють загрозу цілісності і нормальному функціонуванню самої господарської системи, але, щоб, навпроти, відбиваючи діалектичну суть цієї категорії, взаємодію протилежних сторін фіскальних відносин, їхню внутрішню єдність і взаємопроникнення, вони виступали джерелом подальшого розвитку. Для цього, потрібно, по-перше, щоб демократичним і не антагоністичним було саме суспільство, яке робить вибір на користь стягнення тих чи інших податків, і, по-друге, застосовувати податкові принципи на практиці з урахуванням специфіки соціально-економічних реалій, що визначають основні напрями сучасного етапу розвитку конкретної держави.

У третьому розділі "Обґрунтування шляхів реформування податкової системи України" доводиться, що реалізація обґрунтованих принципів оподаткування на практиці вимагає визначення особливостей податкової системи України. Проведений її аналіз показав, що за критерієм відношення суми фактично сплачених податків до ВВП (tax ratio) у порівнянні з іншими європейськими країнами (у тому числі з транзитивним типом економіки), середній рівень податків в Україні не є надзвичайно високим і становить в останні роки 30-35% ВВП. Але при цьому важливо враховувати, що, по-перше, завдяки численним індивідуальними та галузевим пільгам податки розподілено між платниками дуже нерівномірно. І, по-друге, що приблизно половину (від 40 до 80% за різними оцінками) знову створеної вартості, яка приходиться на тіньову економіку, виведено з-під оподаткування. Це дає підставу стверджувати про атрофований стан суспільного сектору господарства, основним джерелом доходів якого є податки. В Україні питома вага податків у реальному ВВП приблизно в 1,5 рази менше, ніж у розвинених європейських країнах.

За критерієм складу і ставок податків Україна не має принципових відмінностей від промислово розвинених країн, а також тих держав, що успішно вирішують проблеми ринкової трансформації господарства. Що стосується структури податків, то для неї є характерною відносно низька питома вага прибуткового податку з громадян, який краще від інших враховує індивідуальні особливості платників податків і відповідає базисному принципу платоспроможності. Такий стан справ обумовлений не стільки українськими ставками прибуткового податку (у більшості країн ЄС верхні ставки податкової шкали більші від української і становлять, наприклад, у Нідерландах - 60%, Бельгії - 57, Іспанії - 56, Франції - 54%), скільки низькими задекларованими доходами громадян, які навіть з урахуванням паритету купівельної спроможності усе ще істотно відстають від європейського рівня.

Акцентуючи увагу на європейському виборі України, важливо враховувати, що країни-члени ЄС не є однорідними у фіскальному відношенні. Їхнє угрупування за факторами, що впливають на рівень і структуру податків, виконане з використанням методів багатомірного статистичного аналізу, дозволило виділити три кластери країн: "південний", "центральний" і "північно-східний" (табл. 2).

Стратегічним орієнтиром для України, виходячи з таких об'єктивних критеріїв, як природні, інституціональні і культурні особливості, можуть служити країни "центрального" кластеру (типовий представник - Франція). На практиці це означає, що в перспективі податковий коефіцієнт, який визначає відносні розміри суспільного сектору господарства і можливості державного регулювання економіки та вирішення соціальних проблем, в Україні повинен стати істотно більшим, досягаючи приблизно 40% ВВП. При цьому головним способом його зростання має бути підвищення відносного значення прогресивного прибуткового податку з громадян.

Посилення регулюючої функції держави в Україні і реалізація стратегічного курсу на європейську інтеграцію передбачають збільшення сум сплачуваних податків. Головний напрям вирішення цієї проблеми полягає в тому, щоб забезпечити переважно добровільний характер участі громадян у фінансуванні суспільних витрат, їхню внутрішню згоду (compliance) сплачувати податки. Тому що за допомогою тільки адміністративного тиску і штрафів цю проблему не вирішити. А для цього потрібно не винаходити якісь нові податки (як свідчить досвід європейських країн, у тому числі колишніх соціалістичних, можна добиватися високих кінцевих результатів і при традиційному їхньому складі) і не радикально знижувати ставки податків (вони й тепер не є якимись надзвичайно високими), а сформувати нове інституціональне середовище оподаткування, яке було б засноване, на відміну від нинішньої ситуації, на безумовному дотриманні прав платників і явно вираженому зв'язку між податками і зворотним потоком суспільних послуг. З цією метою запропоновано заснований на раніш обґрунтованих принципах оподаткування комплекс таких заходів переважно інституціонального характеру:

введення конституційних гарантій недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

надання статусу конституційних законів Бюджетному і Податковому кодексам України;

законодавче забезпечення правила інституціональної симетрії, яке передбачає, по-перше, що рішення про нові державні витрати повинні прийматися водночас із заходами, що забезпечують стягнення додаткових сум податків чи залучення інших дохідних джерел, і, по-друге, що дохідні і видаткові повноваження повинні бути зосереджені в руках тих самих органів влади, які відповідальні за свої дії перед виборцями України;

законодавче закріплення принципу фіскальної децентралізації, відповідно до якого фінансування суспільних послуг, наданих певним рівнем влади, повинне здійснюватися головним чином за рахунок платежів громадян, що цими послугами користуються, а тому віднесення до кола місцевих податку на майно;

спрощення способів розрахунку податкових зобов'язань і приведення їх у відповідність із принципами бухгалтерського обліку; виходячи з цього визнання доходів суб'єктів господарювання за принципом завершених операцій, тобто по факту надходження грошей, але тільки за раніше відвантажені товари (роботи, послуги), а витрат - по факту сплати грошей, але тільки за раніше оприбутковані товари (роботи, послуги).

Таблиця 2 Результати кластерного аналізу для країн-членів ЄС

Кластери	Середня зимова температура (жовтень-березень), °С	ВНП виходячи з ППС, дол./чол.	Споживання енергії, тут/чол.	Питома вага населення з освітою вищою за середню, %	К-т покриття в наукомістких виробництвах (експорт у % до імпорту)	Емісія CO2 у розрахунку на душу населення	Загальні податкові надходження, у % до ВВП	прибутковий податок з громадян	податок на прибуток підприємств	відрахування на соціальне страхування	податки на товари і послуги	Інші податки
Іспанія	10,6	21 000,0	2,3	35,1	43,0	7,1	35,1	6,9	2,8	12,2	10,5	2,7
Португалія	11,0	18 700,0	1,9	21,2	42,0	6,0	34,3	5,8	4,0	8,7	14,2	1,6
Греція	10,0	17 800,0	1,8	49,9	19,0	8,3	37,1	5,3	3,2	11,5	13,6	3,5
У середньому по "південному"	10,5	19 166,7	2,0	35,4	34,7	7,1	35,5	6,0	3,3	10,8	12,8	2,6
Ірландія	7,9	31 400,0	2,9	51,3	171,0	10,9	32,3	9,7	3,9	4,2	12,4	2,1
Італія	9,0	26 100,0	2,3	42,2	70,0	7,4	43,3	11,4	3,3	12,3	11,9	4,4
Великобританія	6,0	25 400,0	2,7	61,7	92,0	8,9	36,3	10,5	3,8	6,2	11,7	4,1
Франція	7,0	25 100,0	2,9	61,9	107,0	6,2	45,8	8,1	2,9	16,6	12,3	5,9
Нідерланди	5,7	28 600,0	3,8	61,2	99,0	11,1	42,1	6,4	4,2	16,8	11,8	2,9
Бельгія	5,0	26 900,0	4,1	57,4	97,0	11,7	45,7	14,0	3,6	14,5	11,6	2,0
У середньому по "центральному"	6,8	27 250,0	3,1	56,0	106,0	9,4	40,9	10,0	3,6	11,8	12,0	3,6
Фінляндія	2,1	25 900,0	4,8	71,5	154,0	10,6	46,2	14,7	4,2	11,8	14,3	1,2
Швеція	2,0	25 600,0	4,0	76,6	144,0	5,9	52,2	18,6	3,2	13,2	11,2	6,0
Німеччина	2,2	26 500,0	3,0	81,2	99,0	10,1	37,7	9,4	1,8	14,8	10,6	1,1
Данія	3,8	29 900,0	2,8	79,6	114,0	9,4	50,4	25,5	3,0	2,1	16,3	3,5
Австрія	0,4	27 800,0	3,1	73,9	77,0	7,7	43,9	10,1	1,8	15,1	12,4	4,5
У середньому по "північно-східному"	2,1	27 140,0	3,5	76,6	117,6	8,7	46,1	15,7	2,8	11,4	13,0	3,3

Висновки

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі обґрунтування принципів оподаткування, адаптованих до умов ринкової трансформації економіки, й удосконалення на цій основі податкової системи України.

Воно спирається на такі основні наукові результати й положення.

1. Удосконалена періодизація еволюції ролі і форм податків, що побудована на врахуванні комплексу з чотирьох взаємопов'язаних факторів: способу виробництва, основних джерел національного доходу, напрямів державних витрат і способів їхнього фінансування. Обґрунтування того, що еволюція форм оподаткування має не просто пасивний запізнілий характер, а, навпаки, активно взаємодіє з податковою базою, прискорюючи чи сповільнюючи її розвиток.

2. Обґрунтування того, що в демократичній державі податки за своєю економічною сутністю є добровільними еквівалентними внесками у власних інтересах кожного громадянина, а за способом прояву через сферу публічно-правового регулювання - незалежними від бажання окремих громадян примусовими платежами. Тому ефективність податкової системи - заручник реального ступеня свободи громадян, що забезпечується демократичним суспільством. Механізм приневолення до сплати податків, закладений у нормах цивільного і господарського права, може діяти безперебійно тільки за умови його опори на надійний фундамент свободи волі громадян, що діють у своїх власних інтересах. З цієї причини податки настільки дієві, наскільки є надійним механізм зворотного зв'язку між фіскальними рішеннями влади і реальним вибором індивідів.

3. Методичний підхід до обґрунтування принципів оподаткування, що заснований на послідовному виконанні таких процедур: дослідженні особливостей і сфери застосування базисних принципів оподаткування; ідентифікації комплексу їхніх обмежень (вихідних передумов); знятті частини обмежень і обґрунтуванні додаткових принципів оподаткування, що враховують особливості сучасного етапу функціонування суспільного сектору господарства.

4. Удосконалена система принципів оподаткування за рахунок її структуризації на базисні (принципи вигоди і платоспроможності) та додаткові, які враховують комплекс нових факторів, що визначають специфіку сучасної соціально-економічної і політичної ситуації (принципи гнучкості, субсидіарності, політичної відповідальності, чистого доходу, нейтральності, економічності, первинності бухгалтерського обліку). Обґрунтування особливого значення базисних принципів тим, що вони відбивають два основних аспекти, дві протилежні, але взаємодоповнюючі сторони фіскальної проблематики: відносини в комплексі громадянин-уряд, які визначають, за що вносяться податки (але безвідносно до того, як ці платежі розподілені між окремими індивідами); відносини в комплексі громадянин-громадянин, що визначають, як зобов'язання по сплаті податків повинні бути розподілено між платниками (але безвідносно до того, за що вони вносяться).

5. Подальший розвиток методики міждержавного порівняльного аналізу податків з урахуванням фактора тіньової економіки; обґрунтування того, що ожении, чем тор хозяйства находится в более критерієм податкового коефіцієнту (частки фактичних внесків платників до бюджету та позабюджетних фондів у ВВП) податки в Україні не є надзвичайно високими, й що в цілому приватний сектор господарства знаходиться у відносно кращому положенні, ніж суспільний, основним джерелом доходів якого є податки.

6. Обґрунтування того, що країни-члени ЄС не є однорідними за фіскальними параметрами і що з цієї причини європейський вектор розвитку України потребує уточнення. Виконане за допомогою методів багатомірного статистичного аналізу угрупування країн-членів ЄС за факторами, що впливають на рівень і структуру податків, на кластери: "південний" (Іспанія, Португалія, Греція), "центральний" (Ірландія, Італія, Великобританія, Франція, Нідерланди, Бельгія) і "північно-східний" (Фінляндія, Швеція, Німеччина, Данія, Австрія). При цьому, за своїми об'єктивними параметрами (виходячи з геополітичних і соціальних особливостей), стратегічним орієнтиром для України може служити "центральна" група європейських країн (типовий представник - Франція). На практиці це означає, що в перспективі питома вага податків у ВВП повинна поступово підвищуватися (а не скорочуватися, як це спостерігається в останні роки), наближаючись до нормального для центральноєвропейських країн значення в 40% ВВП, насамперед за рахунок істотного (у 2-3 рази) зростання частки прогресивного прибуткового податку, обумовленого поступовим збільшенням реальних декларованих доходів громадян України.

7. Обґрунтування того, що підвищення ефективності податкової системи України і приведення її у відповідність з європейськими вимогами передбачає не стільки зміни складу чи ставок податків, скільки формування нового інституціонального середовища оподаткування; заснованого, на відміну від нинішньої ситуації, на забезпеченні добровільної згоди фізичних і юридичних осіб брати участь у фінансуванні суспільних витрат. Розроблений комплекс законодавчих заходів, що реалізують вимоги раніше обґрунтованих принципів оподаткування і направлених на: запобігання податкової дискримінації; досягнення інституційної симетрії і фіскальної децентралізації; забезпечення явно вираженого зворотного зв'язку між сплачуваними уряду податками і зворотним потоком суспільних послуг; зміну правил визнання доходів і витрат юридичних осіб; спрощення порядку розрахунку податкових зобов'язань, ґрунтуючись на повсюдно визнаних принципах бухгалтерського обліку.

Реалізація цих пропозицій дозволить створити умови фіскальної транспарентності у відносинах між платниками податків і органами влади, і завдяки цьому підвищити значення і ефективність суспільного сектору господарства, що є обов'язковою передумовою переходу України на інноваційний шлях розвитку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях.

1. Попова Е.Н. К вопросу об экономической роли налогов // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1999. - Т. 2. - С. 76-82.

2. Тарасенко Г.Д., Попова Е.Н. Проблемы совершенствования налоговой системы // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. - Харків. - 2000. - № 468. - С. 251-254.

Особистий внесок: обґрунтовано недоцільність заміни ПДВ податком з реалізації.

3. Вишневская Е.Н. Проблемы развития и реализации принципов налогообложения // Регион, город, предприятие в условиях переходной экономики - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2000. - С. 58-62.

4. Вишневская Е.Н. К вопросу о методике исследования принципов налогообложения // Финансы, учет, банки. - Донецк: ДонНУ. - 2001. - С. 83-86.

5. Вишневская Е.Н. Проблемы формирования системы принципов налогообложения // Финансы, учет, банки. - Донецк: ДонНУ. - 2002. - С. 116-121.

6. Вишневская Е.Н. Пути совершенствования налоговой политики Украины // Економіка промисловості. - 2003. - № 1. - С. 167-171.

Публікації за матеріалами конференцій

7. Попова Е.Н. Некоторые направления совершенствования налоговой системы Украины в свете опыта развитых стран // Материалы II междунар. науч. конф. молодых ученых-экономистов "Проблемы теории и практики управления в современной экономике". Том 2. Управление экономическими процессами на макроуровне. - Донецк: ДонГТУ Минобразования Украины, ИЭП НАН Украины, ИЭИПИ НАН Украины, Юго-Восток. - 1999. - С. 79-84.

8. Попова Е.Н. О направлениях совершенствования системы налогообложения // Материалы регион. науч.-практ. конф. "Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года". Секция "Бюджетно-налоговая и денежно-кредитная политика". - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток. - 1999. - С. 76-79.

9. Вишневская Е.Н. Некоторые направления развития местного налогообложения в свете европейского опыта // Матеріали міжнар. конф. "Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування у Східноукраїнсікому регіоні". - Донецьк: ІЕПД НАН України. - 2001. - С. 132-134.

Інші публікації

10. Попова Е.Н. К вопросу о направлениях развития налоговой системы Украины // Труды Донецкого государственного технического университета. Серия: экономическая. Выпуск 5. - Донецк: ДонГТУ. - 1999. - С. 243-254.

Анотація

Вишневська О.М. Принципи побудови і шляхи реформування податкової системи України: політекономічний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - Економічна теорія. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2003.

Дисертацію присвячено вирішенню актуальної наукової задачі обґрунтування принципів оподаткування, адаптованих до умов ринкової трансформації економіки, й удосконалення на цій основі податкової системи України. Удосконалено періодизацію еволюції ролі і форм податків, що побудована на врахуванні комплексу з взаємопов'язаних факторів. Досліджено еволюцію поглядів і розкрито економічну сутність і функції податків у сучасних умовах. Обґрунтовано цілісну систему принципів оподаткування, що складається з двох підсистем - базисних та додаткових принципів оподаткування. Сформовано кластери країн-членів ЄС, однорідні за характеристиками застосовуваних у них податків, і на цій основі конкретизовано напрямок європейського вектора розвитку податкової системи України. Розроблено рекомендації з удосконалення податкової системи України і пропозиції по внесенню змін і доповнень до чинного законодавства. Результати роботи використано органами центральної влади та місцевого самоврядування в процесі удосконалення господарського законодавства.

Ключові слова: податок; податкова система; економічна сутність податків; функції податків; принципи оподаткування; кластерний аналіз, господарське законодавство.

Аннотация

Вишневская Е.Н. Принципы построения и пути реформирования налоговой системы Украины: политэкономический аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - Экономическая теория. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2003.

Диссертация посвящена решению актуальной научной задачи обоснования принципов налогообложения, адаптированных к условиям рыночной трансформации экономики, и совершенствования на этой основе налоговой системы Украины.

Обосновано, что в демократическом государстве налоги по своей экономической сути являются добровольными эквивалентными взносами в собственных интересах каждого гражданина, а по способу проявления через сферу публично-правового регулирования - независимыми от желания отдельных граждан принудительными платежами. Поэтому эффективность налоговой системы - заложник реальной степени свободы граждан, обеспечиваемой демократическим обществом. Механизм принуждения к уплате налогов, заложенный в нормах гражданского и хозяйственного права, может действовать бесперебойно только при условии его опоры на надежный фундамент свободы воли граждан, которые действуют в своих собственных интересах.

Предложен методический подход к обоснованию принципов налогообложения, который основан на последовательном выполнении следующих процедур: исследовании особенностей и области применения базисных принципов налогообложения; идентификации комплекса их ограничений (исходных предпосылок); снятии части ограничений и обосновании дополнительных принципов налогообложения, которые учитывают особенности современного этапа функционирования общественного сектора хозяйства.

Усовершенствована система принципов налогообложения за счет ее структуризации на базисные (принципы выгоды и платежеспособности) и дополнительные, которые учитывают комплекс новых факторов, определяющих специфику современной социально-экономической и политической ситуации (принципы гибкости, субсидиарности, политической ответственности, чистого дохода, нейтральности, экономичности, первичности бухгалтерского учета).

Получила развитие методика межгосударственного сравнительного анализа налогов с учетом фактора теневой экономики; обосновано, что по ожении, чем тор хозяйства находится в более критерию налогового коэффициента налоги в Украине не является чрезвычайно высокими, и что в целом частный сектор хозяйства находится в относительно лучшем положении, чем общественный, основным источником доходов которого являются налоги.

Обосновано, что страны-члены ЕС не являются однородными по фискальным параметрам и что по этой причине европейский вектор развития Украины нуждается в уточнении. Выполнена посредством использования методов многомерного статистического анализа группировка стран-членов ЕС по факторам, которые влияют на уровень и структуру налогов, и выделены кластеры: "южный", "центральный" и "северо-восточный". Обосновано, что по объективным параметрам (исходя из геополитических и социальных особенностей) стратегическим ориентиром для Украины может служить "центральная группа" Европейских стран (типичный представитель - Франция). На практике это означает, что в перспективе удельный вес налогов в ВВП должен постепенно повышаться (а не сокращаться, как это наблюдается в последние годы), приближаясь к нормальному для центрально-европейских стран значению в 40% ВВП в первую очередь за счет существенного (в 2-3 раза) роста доли прогрессивного подоходного налога, обусловленного постепенным увеличением реальных декларируемых доходов граждан Украины.

Обосновано, что повышение эффективности налоговой системы Украины и приведения ее в соответствие с Европейскими требованиями предусматривает не столько изменения состава или ставок налогов, сколько формирование новой институциональной среды налогообложения; базирующейся в отличие от нынешней ситуации, на обеспечении добровольного согласия физических и юридических лиц принимать участие в финансировании общественных расходов. Разработан комплекс законодательных мероприятий, направленных на реализацию требования ранее обоснованных принципов налогообложения и обеспечивающих соблюдение явно выраженной обратной связи между уплаченными правительству налогами и обратным потоком общественных услуг.

Результаты работы использованы органами центральной власти и местного самоуправления в процессе совершенствования хозяйственного законодательства.

Ключевые слова: налог; налоговая система; экономическая сущность налогов; функции налогов; принципы налогообложения; кластерний анализ; хозяйственное законодательство.

Summary

Vishnevskaya E.N. The principles of construction and the ways of reforming of the Ukrainian tax system: political economic aspect. - Manuscript.

Thesis for the candidate of economic science degree in speciality 08.01.01 - Economic theory. Donetsk national university, Ministry of education and science of Ukraine, Donetsk, 2003.

Dissertation is devoted to the decision of actual scientific task - to argument the principles of taxation adapted to the terms of economy market transformation, and to improve on this basis the Ukrainian tax system. The division into the periods of evolution of taxes role and forms, which is built on consideration of complex from associate factors, is improved. Evolution of looks is explored and economic essence and functions of taxes in modern conditions is exposed. The integral system of principles of taxation, which consists of two subsystems - base and additional principles of taxation, - is grounded. The clusters of countries-members of EU homogeneous by characteristics of applied in them taxes are formed, and on this basis the direction of the European vector of the Ukrainian tax system development is specified. Recommendations on improvement of the Ukrainian tax system and suggestion on bringing of amendments and supplements in the laws currently in force are developed. Research results are used by the organs of central power and local self-government in the process of economic legislation perfection.

Keywords: tax; tax system; economic essence of taxes; functions of taxes; principles of taxation; clustering analysis; economic legislation.

Размещено на Allbest.ru