Розділ перший "Споживання плоского прокату і методи прогнозування споживання" присвячений особливостям впливу промислового виробництва на формування обсягу внутрішнього ринку плоского прокату, а так само аналізу сучасних вітчизняних і зарубіжних методів короткострокового прогнозування споживання плоского прокату.

Плоский прокат є основною товарною позицією в світовій торгівлі продукцією чорної металургії. За станом на 2001г., питома вага плоского прокату зросла до 57% від загального обсягу торгівлі основними видами продукції чорної металургії (в натуральному виразі). В цілому, в світі простежується тенденція до збільшення частки плоского прокату в загальному обсязі світової торгівлі, при деякому зниженні частки сортового прокату (рис. 1).

Рис. 1. Співвідношення обсягів світового виробництва сортового і плоского прокату

Загальносвітова динаміка споживання є сукупністю змін обсягів ринків окремих країн. Незважаючи на загальну тенденцію збільшення споживання плоского прокату в світі за останні 10 років, різні країни мають різну динаміку споживання і лише властиві їм чинники впливу на обсяги власних ринків металопродукції.

Основним чинником внутрішнього впливу на споживання прокату є попит з боку металоспоживаючих галузей промисловості. Кожна держава має свої особливості в економіці, що у свою чергу зводить до неоднорідності споживаючих галузей. Наприклад, в Україні і Росії основними металоспоживаючими галузями є трубна та будівельна, в США - автобудівна, будівельна і виробництво побутової техніки, в країнах ЄС - машинобудівна, суднобудівельна, в країнах Близького Сходу - трубне виробництво і цивільне будівництво.

На думку автора, чинники, що впливають на формування обсягів споживання плоского прокату можна поділити на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні чинники можна класифікувати як природні та штучні. Під природними чинниками маються на увазі можливості зміни споживання плоского прокату у країни за рахунок поставок споживачам для переробки на наявних потужностях. Зміни обсягів споживання пов'язано тільки з природним попитом з боку споживачів.

Штучними чинниками є внутрідержавні заходи по стимулюванню попиту на плоский прокат, які включають зниження податків для споживачів або виробників плоского прокату. До таких чинників можна віднести і обмежувальні заходи іншої держави, які направлені на зниження імпорту продукції підприємств - споживачів плоского прокату.

До зовнішніх чинників впливу відносяться світові економічні тенденції, здатні торкатися внутрішніх ринків кожної держави. Разом з світовими кризами, які в першу чергу виражаються змінами в динаміці ВВП, під зовнішніми чинниками маються на увазі тенденції в зміні цін на основні сировинні та енергетичні ресурси. Більш детально цей вплив розглянутий автором в Розділі 2.

Дослідження зовнішніх та внутрішніх чинників, а так само причинно-наслідкових взаємостосунків, що впливають на споживання плоского прокату, є основною задачею прогнозування кон'юнктури ринку металопродукції для ГМК України. Особливу увагу автором надане попиту на прокат в Україні, що пояснюється наступним: прагненням понизити залежність від зовнішнього ринку за рахунок нарощування внутрішнього споживання, значним перевищенням об'ємів експорту над внутрішнім споживанням і, як наслідок, сильною залежністю від кон'юнктури зовнішнього ринку, значним потенціалом вітчизняного машинобудування, яке починає нарощувати об'єми виробництва.

Вітчизняні та зарубіжні аналітики в своїх дослідженнях використовують в основному узагальнену прогнозну оцінку, одержану на підставі методу статистичних оцінок, методу балансу, метод трендовых моделей та методів експертних оцінок.

Як показує практика, сучасні методи короткострокового прогнозування зарубіжних фахівців дають в середньому точність прогнозу 90%, вітчизняних - 75%. Результати зарубіжних прогнозів споживання прокату більш точні, ніж вітчизняні. Причиною цьому може служити більш стабільний стан економіки розвинених країн в порівнянні з економікою України. З другого боку, українські аналітики підсумовують суб'єктивні результати методу експертних оцінок, одержаних на основі застарілих методик або неточних статистичних даних.

На думку автора, вищезгадані причини роблять питання короткострокового прогнозування актуальним об'єктом дослідження, що вимагає зміну методів прогнозування або створення нового методу, максимально наближеного до сучасних реалій економічних змін.

Розділ другий "Обґрунтування підходів до розробки методики короткострокового прогнозування споживання плоского прокату" присвячений аналізу методичних основ короткострокового прогнозування споживання плоского прокату, моделюванню зв'язку між ВВП і споживанням плоского прокату, а так само моделюванню зв'язку між динамікою світових цін на нафту і ВВП на прикладі України, Росії, США, Туреччини, Ірану та Індії. Вибір даних ринків дозволяє провести дослідження в країнах, що мають істотну відмінність в рівні економічного розвитку, а також у ступені залежності економіки держави від зовнішніх економічних чинників.

Розробка економічного методу короткострокового прогнозування, на думку дисертанта, повинна включати п'ять кроків: постановка проблеми і виявлення конкретного феномена, що підлягає вивченню; формулювання гіпотези про відносини між відповідними змінними; дедукція з гіпотези висновків, що перевіряються, і/або прогнозів; перевірка вірності висновків і/або точності прогнозів з використанням реальних даних або подій (ex post); ухвалення або перегляд теорії або моделі, виходячи з результатів перевірки.

Формулювання гіпотези зв'язку чинників і споживання прокату повинно спиратися на той факт, що дана продукція не остання ланка в загальному ланцюзі споживання. Автор послідовно розглядає питання причинно-наслідкового зв'язку, при формуванні внутрішнього ринку плоского прокату.

Чинники формування ринку розділяють на дві групи: постійно діючі і непостійне діючи - тимчасові. До числа останніх відносять чинники випадкові, спекулятивні та сезонні. У свою чергу постійно діючі чинники підрозділяються на циклічні та нециклічні. Постійно діючі чинники є головними, визначаючими стійкі тенденції розвитку ринку і, на думку автора, вони представляють першорядний інтерес в процесі аналізу і розробки прогнозів.

В методиці не передбачений вплив на економіку країн можливих природних катаклізмів, економічних або політичних конфліктів, які можуть вплинути на зміну і результативних показників чинників. Виключається вплив непостійно діючих тимчасових і випадкових чинників.

Зважаючи на те що світовий ринок металів є частиною міжнародної торгівлі, в якій ситуація визначається станом і тенденціями розвитку світової економіки, дисертант послідовно розглядає питання зв'язку між рівнем ВВП держави і обсягом споживання плоского прокату.

Темпи і напрям динаміки ВВП залежать від її минулого, у тому числі структури і механізму її функціонування, досягнутого рівня розвитку, характеру середовища і типу зв'язків з нею, потенціалу національної економіки. Минуле національної економіки служить певним "обмежувачем". З майже нескінченної безлічі шляхів розвитку вона може вибрати лише відповідні її природі, рівню розвитку, сформованим в процесі минулого її розвитку. Розвиток економіки відбувається відповідно до "принципу безперервності Візера", який свідчить, що картина змінюється не довільно, але кожний подальший момент злагоджений з попереднім станом.

В різних країнах існують різні чинники впливу на розвитку економіки і різний зв'язок між динамікою ВВП і споживанням плоского прокату. Якісний аналіз проводиться шляхом експертного аналізу графіків динаміки ВВП і обсягів споживання плоского прокату.

Для математичного аналізу зв'язку між рівнем ВВП і споживанням плоского прокату данні наводиться до порівняного вигляду. Для цього визначаються базисні коефіцієнти зростання. Якісний аналіз зв'язку передбачає визначення тісноти зв'язку. Розрахунок тісноти зв'язку пропонується обчислювати як емпіричний коефіцієнт детерміації (ЕКД), який показує частку варіації зміни споживання плоского прокату під впливом ВВП.

Аналіз тісноти зв'язку пропонується проводити між динамічними рядами базисних коефіцієнтів зростання споживання плоского прокату і ВВП по формулі знаходження емпіричного кореляційного відношення (ЕКВ), значення якого представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Показник ЕКВ для рядків ВВП і споживання плоского прокату

Автор пропонує згрупувати досліджувані країни наступним порядком:

Країни із слабкою залежністю внутрішнього ринку плоского прокату від рівня економіки - США, Туреччина, Іран. При тісноті зв'язку з <0,3 розвиток держави практично не сприяє розвитку металоспоживчих секторів індустрії. Пріоритетними напрямками вкладення капіталу є агрокомплекс, індустріальні неметалоспоживчі сектори, фінансові структури.

Країни з помірною залежністю внутрішнього ринку плоского прокату від рівня економіки - Індія. При тісноті зв'язку 0,5> з ? 0,3 розвиток держави сприяє розвитку металоспоживчих секторів індустріального комплексу, проте разом з тим існують додаткові напрями витрат державної казни направлені на розвиток агрокомплексу, індустріальних неметалоспоживчих секторів, фінансових структур.

Країни з помітною та тісною залежністю внутрішнього ринку плоского прокату від рівня економіки - Україна, Росія. При тісноті зв'язку з ? 0,5 пріоритетним напрямом в державі є збільшення потужностей по переробці плоского прокату. Розвиваються потужності в машинобудівному, транспортному секторах, а так само у виробництві труб і будівництві.

Кількісний (функціональний) аналіз зв'язку полягає у знаходженні залежності шляхом визначення рівняння регресії.

Для знаходження функціональної залежності між ВВП і споживанням плоского прокату використовується двомірна лінійна модель кореляційного і регресійного аналізу.

Перевірка адекватності проводиться за допомогою дисперсійного F-критерію Фішера.

У всіх аналізованих країнах, автором наголошується еластичність впливу розвитку економіки на споживання плоского прокату.

При розгляді динаміки ВВП у Розділі 1, було відзначено, що існують зовнішні чинники, здатні торкатися внутрішніх ринків кожної держави. Такими чинниками є обсяги здобичі та вартість природних енергетичних ресурсів.

Починаючи з другою половиною 20 століття головним джерелом енергії є нафта - 40% від енергоресурсів, що використовуються у світі.

В світі здобувається більше 20 сортів нафти. Кожний сорт має власну ціну. Тому для відображення загальносвітових тенденцій динаміки цін на нафту прийнято спиратися на ціну нафти-сирцю Brent, вироблюваної державами-членами ОПЕК, вираженої через так звану "корзину" ОПЕК.

На думку автора, для української металургійної промисловості, частка якої у ВВП в 2000 році складала 28,2%, коливання цін на нафту грають найважливішу роль. Аналіз динаміки експортних цін на плоский прокат і цін на нафту показує загальну синхронність коливань (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка середніх експортних цін на плоский прокат виробництва України і світових цін на нафту

Приклад 2001 року показав, що зниження ефективності діяльності ГМК України на 21% пов'язане із зниженням цін на прокат на світових ринках, які були тісно пов'язані з падінням цін на нафту. Збільшення або зниження цін на нафту приводить до зміни прибутку нафтовидобувних і нафтотранспортуючих країн, що у свою чергу приводить до зміни попиту на плоский прокат. Основними споживачами нафти на даний момент є США, на частку яких доводиться майже чверть світового споживання нафти. В російській економіці експорт нафти і газу відповідає за 50% всього експорту та 22% реального ВВП. Нафтогазовий комплекс є основою енергопостачання РФ і однією з її найважливіших народногосподарських галузей. В даний час він формує більш 40% федерального бюджету. Доходи від транзиту російської нафти і газу формують 10-12% ВВП України. Бюджет Ірану приблизно на 50% наповнюється за рахунок експорту нафти.

Прибуток від зміни цін на нафту дозволяє вкладати засоби в будування нових трубопроводів, проводити реконструкцію і ремонт існуючих магістралей, а для нафтодобувних країн також є одним з головних чинників поліпшення внутрішньоекономічної ситуації. Всі ці зміни приводять до збільшення попиту на прокат.

Залежно від цін на енергоносії змінюється собівартість багатьох товарів і послуг, де є нафтова складова. Автор констатує, що при нинішній структурі економіки, коливання цін на енергоносії здатне посилити вже існуючі негативні макроекономічні процеси.

Якісні і кількісні показники зв'язку між ВВП і ціною на нафту визначаються по алгоритмах, аналогічних знаходженню зв'язку "ВВП-прокат" (табл. 2.).

В процесі статистичного аналізу враховуються зіставність даних по тимчасовому періоду, оскільки деякі країни, наприклад Іран, Індія і В'єтнам, ведуть статистику власних річних макроекономічних показників з квітня по березня місяць, а дані з продажу природних ресурсів в світі усереднюються з урахуванням тимчасового періоду січень-грудень.

Таблиця 2

Значення ЕКВ для рядів ціни на нафту і ВВП досліджуваних країн

Автором пропонується наступна градація досліджуваних країн:

При тісноті зв'язку з ? 0,7 на динаміку зміни рівня ВВП країни основний вплив має рівень ціни на нафту. Такими країнами є нафтодобувні та нафтотранспортуючи держави. Серед досліджуваних країн це Україна, Росія та Іран.

При тісноті зв'язку 0,7> з ? 0,5 на динаміку зміни рівня ВВП країни рівень ціни на нафту має помітний вплив. Такими є США та Туреччина, держави які мають найвагоміші зовнішньоторговельні відносини з країнами добувними або транспортуючими нафту.

При тісноті зв'язку з <0,5 на динаміку зміни рівня ВВП країни рівень ціни на нафту не має помітного впливу. В основному це держави з більш розвиненим аграрним сектором, ніж промисловим і не є ні добувними ні транспортуючими нафту - Індія.

Для знаходження функціональної залежності між ВВП та коливанням цін на нафту використовується двомірна лінійна модель кореляційного і регресійного аналізу:

Порівняння якісного та кількісного аналізу дозволяє зробити висновок про те, що проведений математичний аналіз може показати дещо відмінну картину залежності на відміну від графічного (експертного) аналізу. Одержані математичні дані по США і Туреччині свідчать про більшу залежність ВВП від рівня цін на нафту. Проте графічний аналіз більш інформативний в плані знаходження загальних тенденцій і форм залежності.

В Розділі 3 "Побудова прогнозної моделі споживання плоского прокату залежно від динаміки цін на нафту" проходить заключний етап розробки методології короткострокового прогнозування плоского прокату.

Якісні та кількісні показники зв'язку, автором визначаються по алгоритмах, аналогічних знаходженню зв'язку "ВВП-прокат" і зв'язки "ВВП-нафта". Показник ЕКВ для рядів ціни на нафту та ВВП, що відображає тісноту зв'язку, показаний в таблиці 3.

Таблиця 3

Значення ЕКВ для зв'язку "нафта-прокат" досліджуваних країнах

Український ринок плоского прокату характеризується тісним теоретичним зв'язком з динамікою цін на нафту. Ринок США - помітним зв'язком. Інші досліджувані країни - помірної.

Для знаходження функціональної залежності між споживанням плоского прокату та коливанням цін на нафту використовується двомірна лінійна модель кореляційного та регресивного аналізу:

У всіх досліджуваних країнах відмічається низька еластичність зв'язку "нафта-прокат", проте, на думку дисертанта, враховуючи той факт, що ланцюгові темпи приросту ціни на нафту досягають величин більш 80% (99/98 роки), а ланцюгові темпи приросту споживання плоского прокату рідко досягають 40% можна рахувати, що теоретичний зв'язок "нафта - прокат" - еластичний (рис. 3).

Рис.3. Динаміка світового споживання плоского прокату і світової ціни на нафту

Для встановлення більш точної залежності між ціною на нафту і споживанням плоского прокату в дисертації послідовно проведений зв'язок між цими показниками через рівень ВВП, який, як доведено в розділі 2, має вплив на формування обсягів внутрішнього ринку металопродукції, але у свою чергу має залежність від коливань цін на нафту.

За час збільшення в короткостроковому періоді ціни на нафту, у державі складається сприятлива обстава для розвитку економіки в цілому, що у свою чергу приводить до накопичення фінансів на внутрішньому ринку. Чим більше споживаючий потенціал країни, тим більше тривалий час не спостерігається зміна напряму динаміки споживання плоского прокату у наслідок можливого надалі зниження показників координуючого чинника (ціни на нафту). З другого боку, при можливому збільшенні показників координуючого чинника (КЧ) споживання плоского прокату може зменшитися, якщо зниження металоспоживчого потенціалу в попередній період був більше, ніж прогнозоване збільшення при прирості КЧ.

Порівнювана величина металоспоживчого потенціалу (МП) визначається як темп приросту споживання плоского прокату в передпрогнозний період. Саме цей період, на думку автора, необхідно розглядати на предмет можливої зміни, оскільки економіка будь-якої країни в прогнозний період плануватиметься і розвиватиметься на основі одержаних показників останнього року згідно принципу Візера.

Порівнювана величина КЧ визначається як базисний темп приросту середніх показників координуючого чинника в періоди від передування передпрогнозному року до передпрогнозного року і від передпрогнозного року до прогнозного року включно. Підставою для вибору такого періоду служить той факт, що ціни на нафту діють на економіку країни з деяким запізнюванням від 0,5 до 1,5 років

Порівнюваний показник можливої зміни споживання плоского прокату під впливом зміни координуючого чинника визначається з урахуванням коефіцієнтів регресійного аналізу теоретичного зв'язку "нафта-прокат" по наступній формулі:

Y = (1)

де Y - ланцюговий темп приросту можливої зміни споживання плоского прокату; а_{1нп -} коефіцієнт регресії рівняння нафта-прокат; х_n - прогнозне значення координуючого чинника; x_n-1 - передпрогнозне значення координуючого чинника; x_n-2 - значення координуючого чинника в рік, передуючий передпрогнозному; Е_{нп -} коефіцієнт еластичності рядів нафта-прокат;

Показники МП та КЧ можуть бути більше, менше або рівно нулю. При порівнянні МП та Y, на думку дисертанта, доцільно використовувати модульні величини, оскільки інтерес представляє абсолютний вплив один на одного цих показників.

- Темп приросту споживання плоского прокату в передпрогнозному році більше 0 (МП>0).

При показнику координуючого чинника більше 0 (зростання цін на нафту) в прогнозному році відбуватиметься зростання споживання плоского прокату. Дане твердження ґрунтується на ухваленні координуючого чинника як основі формування економіки країни. За наявності позитивного розвитку МП, сумарне зростання показників КЧ не може привести до зниження споживання плоского прокату.

При показнику координуючого чинника менше 0 (зниження цін на нафту) необхідно провести розрахунок можливого зниження об'ємів споживання плоского прокату під впливом зниження КЧ. Якщо |Y|<|МП| то зниження споживання прокату не передбачається, оскільки знижуюча "сила" менше накопиченого за рік потенціалу і він зможе протистояти можливому зниженню економіки країни в цілому. Якщо |Y|>|МП|, то неминуче відбудеться зниження показників споживання плоского прокату.

У разі, коли |Y|=|МП| об'єми споживання плоского прокату в прогнозному році будуть рівні передпрогнозним.

При показнику координуючого чинника рівного 0 (ціна на нафту постійна) обсяги споживання плоского прокату дотримуватимуться інерційністі в своїй динаміці - відбудеться збільшення споживання.

- Темп приросту споживання плоского прокату в передпрогнозному році менше 0 (МП<0).

При показнику координуючого чинника більше 0 (приріст КЧ>0) необхідно провести розрахунок можливого збільшення обсягів споживання плоского прокату під впливом збільшення КЧ. Якщо |Y|<|МП| те збільшення споживання прокату не передбачається, оскільки "сила" менш знизився за рік потенціалу і вона не зможе протистояти зниженню економіки країни в цілому. Якщо |Y|>|МП|, то неминуче відбудеться збільшення показників споживання плоского прокату.

При показнику координуючого чинника менше 0 (КЧ<0) в прогнозному році відбуватиметься зниження споживання плоского прокату тільки в тому випадку, якщо |Y|>|МП|. Частина економіки країни, яка розвиває споживання прокату під дією "сили" ще більшою, ніж падіння МП, не матиме нагоди до зміни падаючої тенденції своїх показників. Якщо ж |Y|<|МП|, тоді можливе збільшення об'ємів споживання плоского прокату.

У разі, коли |Y|=|МП| обсяги споживання плоского прокату в прогнозному році будуть рівні передпрогнозним.

При показнику координуючого чинника рівного 0 (КЧ=0), сумарна дія на економіку з боку КФ буде рівна 0. Прагнення економіки до розвитку приведе до збільшення ринку металопродукції.

Як зрозуміло з пропонованої оцінки напряму траєкторії зміни об'ємів споживання плоского прокату, залежно від попереднього стану ринку зміна ціни на нафту може грати роль що як підвищує, так і знижуючу при одному і тому ж знаку. Тому після визначення напряму розвитку ринку плоского прокату автором пропонується в кінцевих прогнозних формулах використовувати значення зміни ціни на нафту узяте по модулю і розділити алгоритм визначення прогнозної величини на "прогнозне збільшення" і "прогнозне зниження".

Прогнозна оцінка для споживання плоского прокату, що збільшується, знаходиться на підставі наступної формули:

Y_п=Y _п-1* (1+|К _Y|) (2)

Для прогнозного показника, що знижується:

Y_п=Y _п-1* (1-|К _Y|) (3)

де Yп - прогнозне значення споживання плоского прокату; Yп-1-предпрогнозне значення споживання плоского прокату; К _{Y. -} прогнозний темп приросту споживання плоского прокату узятий по модулю. Абсолютизоване значення даного коефіцієнта аргументовано тим, що при визначенні цього показника використовуватимуться коефіцієнт еластичності (Е) і сили зв'язку (а1), які характеризують усереднену залежність між результативним та чинниковим ознаками і можуть мати різні знакові діапазони, які у свою чергу спричинять зміну знака К _Y.

Прогнозний темп приросту споживання плоского прокату знаходиться на підставі встановленого зв'язку між ВВП і споживанням плоского прокату:

К _{Y =}а_1вп* (4)

де

а _1в-п - коефіцієнт рівняння регресії ВВП-прокат; К_В - прогнозний темп приросту ВВП; Ев-п - коефіцієнт еластичності в парі ВВП-прокат.

Прогнозний темп приросту ВВП показує можливу зміну частки металоспоживчих галузей у ВВП в прогнозному році, і знаходиться на підставі встановленого зв'язку "нафтою - ВВП":

К_В =а_1в-н* (5)

де

а _1в-н - коефіцієнт рівняння регресії ВВП-нафта; К_н - коефіцієнт прогнозного темпу приросту ціни на нафту; Е _в-н - коефіцієнт еластичності в парі ВВП-нафта.

Коефіцієнт прогнозного темпу приросту ціни на нафту визначається як базисний темп приросту середніх показників координуючого чинника в періоди від передування передпрогнозному року до передпрогнозного року і від передпрогнозного року до прогнозного року включно.

К_н= (6)

Залежно від передпрогнозної економічної ситуації його абсолютне значення впливає на прогнозну оцінку зміни обсягів ринку плоского прокату. Тоді формула прогнозу обсягів споживання плоского прокату для прогнозованого збільшення:

Y_п= Y _п-1* (7)

Формула для прогнозованого зниження споживання плоского прокату:

Y_п= Y _п-1* (8)

Беручи до уваги значення адаптації як здатність модельної системи координувати свою структуру згідно процесу розвитку реальної системи, автор припускає, що при повторному збільшенні або повторному зменшенні середньорічного рівня ціни на нафту відбувається зниження його впливу на економіку держави. В ході експериментів, направлених на вивчення і моделювання зв'язку між показниками ціни на нафту, ВВП і споживання плоского прокату, автором виявлена наступна емпірична закономірність моделі. При повторному середньорічному збільшенні або повторному зниженні цін на нафту необхідно додати додаткового дільника у формулу знаходження коефіцієнта еластичності в рядах "ВВП-нафта" і "ВВП-прокат". Величина дільника рівна значенню ЕКВ в цих рядах.

Прогнозний темп приросту споживання плоского прокату при повторенні напряму руху координуючого чинника виглядає таким чином:

К_Y = з _н-В* з _В-п * (9)

Використовування адаптивної складової K_Y - ??це проміжний етап процесу дослідження.

На підставі запропонованої методики автором проведена апробація методики, яка включає 21 експеримент ex-post по прогнозуванню обсягів споживання плоского прокату в Україні, Росії, США, Туреччині, Індії і Ірані. Помилка прогнозів не перевищує 4,5%, за винятком прогнозу для Туреччини в 2000 році унаслідок втручання випадкового чинника - стихійної біди.

Висновки

1. В дисертації розв'язано наукове завдання обґрунтування методики економічного короткострокового прогнозування споживання плоского прокату.

2. Обґрунтовано використовування економічного показника держави - ВВП, як головного внутрішнього чинника, що впливає на розвиток ринку металопродукції.

3. Обґрунтовано використовування як головного зовнішнього чинника, впливаючого на економіку держави, вартість паливно-енергетичних ресурсів. Зокрема, використовування світової ціни на нафту Brent, як найпоширенішого енергетичного ресурсу.

4. Розроблений методичний підхід до прогнозування обсягів споживання плоского прокату на підставі зв'язків з ВВП держави та світових цін на нафту

5. По пропонованій методиці, згідно оцінки ex-post, спрогнозовані обсяги споживання плоского прокату в Україні, Росії, США, Туреччині, Ірані і Індії в період 1996-2001 років (всього 21 експеримент). Помилка прогнозів не перевищує 4,5%, за винятком прогнозу для Туреччини в 2000 році унаслідок втручання випадкової чинника - стихійної біди. Сучасні методи і підходи, що використовуються в короткостроковому прогнозуванні споживання плоского прокату зарубіжними фахівцями дають в середньому помилку прогнозу 10%, вітчизняних - 25%.

6. Результати дисертації були використані на ВАТ "Запоріжсталь" для короткострокового прогнозування ситуації на світових ринках збуту основної продукції комбінату.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Яценко О.В. Залежність обсягів ринку плоского прокату України від світових цін на нафту // Металургійна і гірничорудна промисловість. - 2003. - №1. - С.120-122.

2. Штехно Ю.О., Яценко О.В. Туреччина. Динаміка споживання плоского прокату // Сталь. - 2000. - №12. - С.81-84 (Особистий внесок дисертанта: визначені основні чинники, що впливають на попит плоского прокату, проаналізована сучасна ситуація на ринку).

3. Бень Т.Г., Штехно Ю.О., Яценко О.В. Прокат для шейхів // Металоспоживання та збут. - 2001. - №3. - С.80-82 (Особистий внесок дисертанта: проведений аналіз виробників плоского прокату).

4. Яценко О.В. Прогноз стану ринку чорного плоского прокату Росії на 2001р. Погляд з України. // Металоспоживання та збут. - 2001. - №5. - С.76-78.

5. Деревянко Т.В., Яценко О.В. Ринок спеціальних сталей США // Металоспоживання та збут. - 2001. - №10. - С.74-76 (Особистий внесок дисертанта: досліджений сегмент ринку плоского прокату, побудовані прогнози).

Додаткові публікації

Яценко О.В. Обґрунтування методики економічного прогнозування споживання плоского прокату - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Національна металургійна академія України, Дніпропетровськ, 2003.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методологічних основ прогнозування споживання прокату і розробці нової методики економічного прогнозування споживання плоского прокату. Містить нові узагальнення і новий методологічний підхід до визначення прогнозної оцінки споживання. В дисертаційному дослідженні вперше використані показники динаміки зміни світової ціни на нафту Brent для прогнозування споживання плоского прокату на внутрішньому ринку окремої держави. Обґрунтовано механізм впливу ціни на нафту на рівень ВВП. Методом кореляційно-регресійного аналізу знайдено кількісний зв'язок між рівнем ВВП і обсягом споживання плоского прокату. Обґрунтовано методику і визначено алгоритм короткострокового прогнозування споживання плоского прокату з використанням показників динаміки світових цін на нафту.

Ключові слова: обсяг споживання плоского прокату, валовий внутрішній продукт, ціна на нафту, внутрішній ринок, тіснота зв'язку, внутрішні та зовнішні чинники, функціональна залежність, еластичність зв'язку, прогнозування зміни місткості ринку плоского прокату.

Яценко А.В. Обоснование методики экономического прогнозирования потребления плоского проката. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Национальная металлургическая академия Украины, Днепропетровск, 2003.

Диссертация посвящена углублению теоретико-методологических основ прогнозирования потребления проката и разработке новой методики экономического прогнозирования потребления плоского проката. Содержит новые обобщения и новый методологический подход к определению прогнозной оценки потребления. В диссертации научно обосновано использование экономического показателя государства - ВВП, как главного внутреннего фактора, влияющего на развитие рынка металлопродукции и использование в качестве главного внешнего фактора влияющего на экономику государства стоимости топливо-энергетических ресурсов. В частности, использование мировой цены на нефть Brent, как наиболее распространенного энергетического ресурса.

С целью оценки влияния внешних и внутренних факторов на формирование рынка металлопродукции определена корреляционная связь между колебаниями мировых цен на нефть, ВВП государства и объемом потребления плоского проката на внутреннем рынке. С целью нахождения математической зависимости, установлена регрессионная связь между ценой на нефть и потреблением плоского проката через уровень ВВП, которая позволяет определить количественную величину изменения объемов потребления плоского проката в прогнозный период. Автором в диссертации установлена регрессионная связь между ценой на нефть и потреблением плоского проката через уровень ВВП.

На этой основе разработана методика прогнозирования потребления плоского проката, которая позволяет провести краткосрочное прогнозирование для дальнейшего планирования сбыта.

Результаты диссертационной работы использованы на ОАО "Запорожсталь" при разработке стратегии продаж 2002 г. (акт от 12.02.03).

Ключевые слова: объем потребления плоского проката, валовой внутренний продукт, цена на нефть, внутренний рынок, теснота связи, внутренние и внешние факторы, функциональная зависимость, эластичность связи, прогнозирование изменения емкости рынка плоского проката.

Annotation