Грошово-кредитні механізми структурного розвитку економіки в умовах ринкової трансформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний Університет ім. В.Н. Каразіна

УДК 330.111.66

ГРОШОВО-КРЕДИТНІ МЕХАНІЗМИ СТРУКТУРНОГО

РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ РИНКОВОЇ

ТРАНСФОРМАЦІЇ

08.01.01 - економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Галієв Ернест Едуардович

Харків - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Яременко Олег Леонідович, головний консультант апарату Ради Національного банку України, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Міщенко Володимир Іванович, Українська академія банківської справи Національного банку України, м. Суми, проректор з підготовки наукових кадрів.

кандидат економічних наук Кричевська Тетяна Олександрівна, Інститут економічного прогнозування НАН України, м. Київ, старший науковий співробітник.

Провідна установа: Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії, м. Одеса.

Захист відбудеться “16” червня 2003 р. о 17 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, ауд. 5-67.

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного універсітету за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, 8 поверх, Центральна наукова бібліотека.

Автореферат розісланий “14” травня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Соболєв

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Протягом першого десятиріччя ринкової трансформації в Україні сталися значні зміни структури суспільного виробництва. Однак, досягнуті темпи структурних перетворень явно не відповідають тим змінам в устрої господарської системи, які пов'язані з роздержавленням і приватизацією економіки. Тому існує потреба в системному осмисленні структурних компонентів соціально-економічного розвитку в умовах ринкових реформ.

Багато які країни з перехідною економікою зіткнулися з цілим рядом несподіваних соціально-економічних феноменів, що мають структурне походження: низька еластичність національної пропозиції, надзвичайно високий рівень застійного безробіття, дуже значна і швидко зростаюча диференціація прибутків. Ці особливості обмежують набір інструментів державного регулювання перехідної економіки, істотно знижують його результативність і ставлять під питання прийнятність концептуальних основ цього регулювання, прийнятих у країнах заходу, для нестабільного монетарного середовища перехідної економіки. Тому існує нагальна теоретична та практична потреба в цілісному осмисленні передумов і механізмів впливу грошово-кредитних чинників на структурний розвиток перехідних економік.

Ступень наукової розробки проблеми. У вивчення та розробку певних сторін проблем взаємодії монетарних і структурних аспектів у рамках трансформаційної економіки істотний внесок зробили такі сучасні українські вчені і практики, як С. Галуза, А. Гальчинський, В. Геєць, Б. Губський, А. Гриценко, А. Дзюблюк, А. Колосов, Б. Кваснюк, В. Міщенко, І. Лукінов, В. Соболев, Р. Тіркало, А. Чухно, В. Шевчук, О. Яременко, а також російські дослідники Л. Абалкін, А. Бузгалін, С. Глазьєв, А. Ілларіонов, Ю. Ольсевич, А. Радигин, В. Радаєв та ін.

Значний інтерес під час розробки окремих питань монетарно-структурної проблематики представляють роботи таких західних вчених, як Дж. М. Кейнс, М. Алле, Е. Дж. Долан, Р. Дорнбуш, К. Кембелл, Ф. Мішкін, Р. Манделл, Дж. Сакс, П. Самуельсон, Л. Свенссон, С. Фішер, М. Фрідмен, Дж. Харріс, Р.Ф. Харрод, Д. Хікс. У цих дослідженнях були сформульовані важливі загальноекономічні положення, що характеризують передумови і природу взаємозв'язку фундаментальних економічних процесів. Сьогодні в світовій економічній науці розроблена глибока система критеріїв і механізмів монетарної політики держави, яка націлена на досягнення довгострокового і стабільного зростання. Дані положення стали методологічною основою виконання цього дослідження.

Однак, потрібно відзначити, що сама по собі проблема монетарного впливу на структурний розвиток перехідної економіки не стала поки ще предметом цілісних теоретичних моделей. Структурна ефективність різних варіантів національної монетарної політики не оцінюється й в практиці державного регулювання економіки. Важливі грошово-кредитні інструменти і інститути, що володіють певним структурним потенціалом, діють врізнобій. Надто повільний характер структурних зрушень в економіці України, Росії інших постсоціалістичних держав є не просто окремою проблемою, а може в перспективі стати головною перешкодою на шляху до побудови конкурентоздатної і збалансованої господарської системи. Економічна наука підійшла до цієї межі з досить розвиненим теоретичним інструментарієм і концептуальним напрацюванням, що дозволяє окреслювати і систематизувати зазначену низку проблем, здійснити їх аналіз і моделювання. Тим самим існують можливість і необхідність поглибленого теоретичного дослідження ролі монетарного чинника в структурному розвитку країн з перехідною економікою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках плану науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії й економічних методів управління Харківського національного університету ім. В. Н. Каразина № 01-21-01 "Інституційна складова ринкових перетворень".

Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження є комплексне теоретичне вивчення систем і форм впливу монетарного середовища на структурний розвиток перехідної економіки для обґрунтування і розробки шляхів підвищення ефективності ринкового реформування. Відповідно до поставленої мети визначені такі завдання дослідження:

ѕ проаналізувати і систематизувати структурні аспекти та можливості основних монетарних моделей, створених економічною наукою і на цій основі сформувати адекватний інструментарій дослідження;

ѕ дослідити передумови і механізми взаємодії монетарного та структурного чинників у ринковій системі;

ѕ обгрунтувати і систематизувати сучасні критерії структурного розвитку економічних систем різного типу;

ѕ дослідити спільні риси й особливості монетарної системи перехідного типу і на цій основі виявити специфічні тенденції розвитку грошово-кредитних процесів і механізмів;

ѕ проаналізувати особливості інституційного устрою монетарної системи, що формується, і їх вплив на структурні процеси;

ѕ оцінити вплив валютної складової грошово-кредитної політики держави на структурний розвиток національної економіки;

ѕ обґрунтувати шляхи оптимізації впливу монетарних чинників на структурні процеси в умовах ринкової трансформації;

Мета і завдання дослідження зумовили його внутрішню логіку і послідовність розгляду окремих проблем.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом даного дослідження є економічна система, що знаходиться в стані ринкової трансформації. Предметом дослідження стали прямі і непрямі структурні наслідки й ефекти різних варіантів монетарної політики держави, яка має на увазі стабілізацію і зростання національної економіки в умовах ринкового реформування.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає діалектичний метод як загальний науковий метод пізнання соціально-економічних явищ. У зв'язку зі складністю і неоднозначністю питань впливу монетарного середовища на структурні процеси і необхідністю проведення комплексного системного дослідження, були застосовані різні наукові методи, а саме методи системного, логічного, функціонального, історично-економічного та статистичного аналізу. Під час дослідження особливостей становлення монетарних механізмів структурного розвитку в трансформаційній економіці були використані елементи еволюційно-інституційного підходу. Для виявлення рамок і критеріїв впливу грошово-кредитної політики на структурні зрушення використовувалися методи економіко-математичного моделювання.

За теоретичну базу були взяті фундаментальні дослідження зарубіжних і вітчизняних економістів, зокрема, макроекономічні монетарні моделі, що розробляються в межах концепції регульованого ринку і в межах концепції максимальної ринкової свободи (кейнсіанство і монетаризм). Для аналізу монетарно-структурних залежностей в Україні використовувалися законодавчі та нормативні акти, статистичні збірники і дані про соціально-економічний розвиток України, матеріали і документи Національного банку України.

Наукова новизна результатів. У наслідок проведеного дослідження отримані наступні наукові результати:

1. Обґрунтовано висновок, що властива ринковій трансформації зміна інституційного статусу грошей вносить коливання структурних оцінок національної економіки, зумовлена не змінами об'єкту, а змінами в інструментах і процедурах оцінки, що знижує рівень достовірності інформаційної бази економічної політики держави і вимагає розробки і використання доповнюючих аналітичних методик.

2. На основі використання інструментарію альтернативних активів уточнена роль прискорення обігу товарно-матеріальних запасів у довгостроковій тенденції зниження швидкості обігу грошей.

економічна ринкове реформування монетарна

3. Виявлені специфічні чинники і внутрішні протиріччя уповільнення обігу грошей в умовах переходу до ринку, які відображають процес поступового формування системи монетарних інститутів.

4. Розкрито роль кредитування підприємств як істотної передумови стабільності національної грошової одиниці; на цій основі показано, що важливою інституційною межею розвитку національної монетарної системи стане масове кредитування обороту підприємств; у момент проходження цієї межі можна чекати короткострокового порушення рівноваги на грошово-кредитному ринку країни.

5. Розкрито структуротворчий характер неформальних кредитних преференцій, здійснюваних у рамках банківсько-промислових конгломератів, і на цій основі розроблено можливі сценарії структурного розвитку економіки України під впливом цих конгломератів.

6. Доведено, що в міру формування інституційних механізмів грошово-кредитної системи і поступового підвищення рівня монетизації економіки забезпечується адекватний рівень ліквідності активів реального сектора, і, тим самим, формується базисний механізм структурної рухливості господарської системи.

7. Охарактеризовано вплив монетизації економіки на структурні процеси та запропоновано трактування структурної задачі монетарної політики держави, як підвищення ймовірності шуканої структурної реакції системи, за допомогою утримання параметрів грошової маси на тій дільниці інтервалу монетизації, де спостерігається пік розподілу ймовірності функції бажаних структурних зрушень.

8. З метою розвитку концептуальних підвалин та практичних інструментів грошово-кредитного регулювання структурного розвитку економіки запропоновано доповнити існуючі показники національного монетарного моніторингу таким показником, як середній рівень скріплення ВВП у формі товарно-матеріальних запасів, який істотно впливає на темпи монетизації економіки (с. 79-80).

Положення та висновки дослідження, що викладені у п.п. 3, 5, 6, 7, є новими, а в п.п.1, 4, 6, 8 - суттево доповнюють положення, наявні в науковій літературі, та вносять до них часткову новизну.

• Теоретична і практична значимість отриманих результатів. Основні положення і висновки дисертаційної роботи мають значення для уточнення можливостей і шляхів грошово-кредитного забезпечення задач ринкового реформування економіки та її структурної перебудови. Систематизація структурних ефектів грошово-кредитної політики дає підстави для доповнення існуючих показників національного монетарного моніторингу таким показником, як середній рівень скріплення ВВП у формі товарно-матеріальних запасів, який істотно впливає на темпи ремонетизації економіки. Характеристика інституційних передумов поліпшення структури грошової маси може стати основою для вироблення цілісної системи заходів, які націлені на встановлення рівноваги між відсотковими ставками і рентабельністю активів у реальному секторі економіки. Результати і положення дисертаційної роботи можуть бути використані в учбовому процесі у вищих учбових закладах під час читання курсів “Основи економічної теорії”, “Макроекономіка”, “Фінанси”, “Грошовий обіг”, “Основи банківської справи”, “Державне регулювання економіки”.

Результати і рекомендації дисертаційної роботи можуть бути використані державними фінансовими органами в процесі розробки державних програм фінансової стабілізації і реструктуризації економіки України.

Окремі висновки дисертації були використані під час розробки Закону України „Про забеспечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції „Управление большими системами” (РАН Москва, 1997); на четвертій регіональній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених Харківщини” (Харків-2002); на міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування” (НБУ Київ, квітень 2002); на міжвузівській науково-практичній конференції „Проблемы равновесия экономических систем в условиях рыночной трансформации” (Народная украинская академия, Харьков, 2003).

Публікації. За темою дисертації було опубліковано 7 наукових робіт, у тому числі 3 статті у фахових наукових виданнях загальним об'ємом 1,2 д. а.

Структура й обсяг роботи. Дісертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури й додатків. Повний обсяг дисертації становить 234 с., основній зміст роботи викладено на 177 с. машинопису, список використаних джерел включає 219 найменувань. Дисертація містить в основному змісті 14 таблиць, 1 малюнок. Робота має 12 додатків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її мету й окреслено основні завдання, подано основний зміст нових наукових положень, охарактеризовано практичне значення та зв'язок з науковими програмами, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Основи дослідження впливу грошово-кредитних механізмів на структуру економіки у ринковій системі” розглядаються теоретичні передумови розкриття економічного змісту процесів впливу монетарних інструментів на структуру економіки.

На сучасному етапі ринкових реформ в Україні об'єктивно зростають теоретичне значення і практичні потреби в аналізі та систематизації чинників і механізмів впливу грошово-кредитних процесів на структурний розвиток перехідної економіки - і внаслідок формування зрілої і цілісної монетарної системи, і в силу загострення структурних проблем ринкової трансформації.

Грошово-кредитна система пов'язана зі структурою індустріальної економіки складним комплексом прямих і зворотніх зв'язків. Ця система служить інформаційним каналом між суб'єктами ринку, забезпечує їх необхідну взаємодію та єдність, інтегрує і координує діяльність відокремлених господарських одиниць. Грошово-кредитні ресурси забезпечують відтворювання, функціонування і розвиток структури економіки, що склалася. Сучасні структурні одиниці народногосподарської системи не можуть існувати поза адекватного з ним монетарного середовища.

У той же час власна інституційна структура і функції монетарної системи породжуються і детермінуються потребами в обслуговуванні інформаційно-ресурсного й продуктового обміну між функціонуючими галузями і галузями, що розвиваються. Гетерогенне ускладнення структурного аспекту господарської системи за рахунок підсилення інтеграційних зв'язків і глобалізації технологічного й інституційного розвитку породжує сьогодні нові можливості та нові проблеми в організації і функціонуванні монетарного середовища.

Перехідна економіка, після перших етапів ринкового реформування поверхневих стереотипів, що утворюються в зміні форм господарської поведінки, вступила до етапу глибокого внутрішнього переродження і формування себе як інституційної цілісності. В основі цих процесів лежить процес монетизації господарського життя суспільства. Завдяки цьому можливості саморозвитку та саморегулювання ринкової економіки поступово починають показувати себе не тільки як певні негативні ефекти непідконтрольності і стихійності, але вже і як можливості реальної адаптації й автоматичного відновлення рівноваги.

Структурна динаміка ринкової економіки забезпечується за рахунок міжгалузевого переливу капіталу і формування середнього для даної економіки співвідношення прибуток/ризик. Капітал природним образом переміщується із зон і галузей з несприятливим співвідношенням прибуток/ризик у галузі та зони з сприятливим співвідношенням. Крім цього, економічні суб'єкти, приймаючи інвестиційні рішення галузевої спрямованості, враховують висоту галузевих бар'єрів (витрати входу в галузь), наявність інституційних механізмів та інституційних обмежень, здатних впливати на міжгалузеву мобільність капіталу. Це - початкова структурна незбалансованість перехідної економіки, яка робить її особливо чутливою до змін ефективного попиту. У наслідок лібералізації і форсованої приватизації економічна система перехідного типу виявилася схильною до поверхнево-адаптивного типу структурних змін, які не спромоглися призвести до істотної оптимізації структури. Це серйозним чином ускладнює концентрацію господарських ресурсів на дійсно перспективних напрямках національного економічного розвитку.

У другому розділі “Критерії та механізми монетарного впливу на структурний розвиток економіки” розглянуто специфічні передумови актуалізації структурних проблем, властиві постсоціалістичним державам, і світові тенденції, що роблять цей напрямок розвитку життєво важливим: підсилення ролі структурного чинника в технологічному та інституційному розвитку; рухливість і гнучкість макроекономічних структур, які є умовою збереження цілісності і базисної якості; ускладнення структурного чинника, формування нових структурних одиниць, нової структурної взаємозалежності; актуалізація ролі третинного сектора.

Оскільки Україна за показником відносної енерговіддачі є однією з найбільш незбалансованих відносно структури держав світу, найважливішим критерієм оптимальних структурних зрушень повинне стати встановлення відповідності між рівнем споживання енергії і рівнем виробництва ВВП на душу населення.

Одним із каналів монетарного впливу на структуру економіки є монетарно детермінована частина попиту на залишки товарно-матеріальних запасів (ТМЗ). Коефіцієнти прямих витрат у матриці Леонтьєва приховано включають в себе і перехідний запас. Як вдалося показати, завдяки можливості взаємної субституції залишків ТМЗ і грошових залишків, попит на ТМЗ зростає у разі зростання цін і знижується у разі їх падіння. Це дозволяє уточнити зміст матриці прямих витрат за рахунок виділення в її складі коефіцієнтів додаткового компонента, що відображує ймовірностні зміни в потребах галузей.

Наявність немонетарних чинників попиту на залишки запасів в національній економіці дозволяє передбачити існування впливу цих чинників і на функцію попиту на гроші. Тому виникає необхідність істотного уточнення положення монетарної теорії про прямий зв'язок між грошовою масою, обсягом виробництва і рівнем цін. Принаймні, для перехідного стану господарської системи такий зв'язок реалізується через цілу низку інституційних і структурних опосередкувань, які повинні стати предметом теоретичного аналізу. Тенденція до уповільнення обертання грошей (що спостерігається нарівні з падінням еластичності банківських відсоткових ставок за відношенням до монетарних заходів держави) є непрямим свідченням поступових змін, що відбуваються в основах сучасних монетарних систем.

Як вдалося показати за допомогою спрощеної економіко-математичної моделі впливу рівня монетизації на структурні процеси, структурною задачею монетарної політики держави може бути ущільнення ймовірності шуканої структурної реакції системи, тобто утримання параметрів грошової маси на тій дільниці інтервалу рівня монетизації, де спостерігається пік графіка розподілу ймовірності функції шуканих структурних зрушень.

де m - рівень монетизації, b та c - параметри, які характеризують функціональну залежність між монетарним середовищем та структурним розвитком. Ці параметри можуть враховувати розвиток і надійність інституційних та інфраструктурних механізмів, що передають вплив монетарного чинника на структурні процеси.

У третьому розділі “Шляхи оптимізації грошово-кредитного впливу на структурні зміни в умовах ринкової трансформації” розглянуто конкретні засоби щодо вдосконалення монетарної політики як інструмента структурних зрушень в умовах перехідної економіки. Незавершеність інституційного устрою грошово-кредитного механізму породжує ряд специфічних перехідних організаційно-економічних утворень, що дозволяють частково заповнити дефіцит зрілих монетарних інститутів. Зокрема, в системі банківського кредитування реального сектора економіки України існує тенденція до утворення банківсько-промислових конгломератів, в основі яких лежить прагнення до нейтралізації чинників інституційної невизначеності довгострокового кредитування інвестицій. Така нейтралізація досягається шляхом неформальних трансакцій “кредитні преференції в обмін на реальний контроль над об'єктами кредитування”. Можливі структурні наслідки функціонування таких конгломератів неоднозначні: це може бути або консервація існуючої невигідної структури економіки України, або її повільна корекція, або відносно швидка оптимізація. У зв'язку з цим зростає значення взаємної збалансованості національної монетарної політики й інституційних перетворень в економіці. Інституційне та законодавче забезпечене поліпшення якісного складу грошової маси за рахунок зниження частки готівки та підвищення питомої ваги повільно обігових компонентів грошових агрегатів буде сприяти формуванню ресурсів для фінансування структурної перебудови економіки.

Банківська система володіє не тільки фінансовими можливостями структурної корекції економіки, але і певним потенціалом оптимізації корпоративного менеджменту підприємств - одержувачів кредитів. Банк-кредитор у наслідок більшої структурної свободи своєї діяльності більш схильний до структурних маневрів, ніж це може забезпечити внутрішній менеджмент галузевого типу. Тому банківську участь, що розвивається в корпоративному менеджменті підприємств-позичальників, потрібно розглядати як важливу передумову корекції їхнього внутрішнього менеджменту у бік структурних альтернатив.

Однією з важливих монетарних передумов оптимізації структурних змін в економіці України виступає її дедоларизація. Мова йде про поступовий процес скорочення валютних залишків у національних грошових агрегатах - М0, М1, М2. Цей процес дозволить забезпечити сполучення зберігаючої й інвестуючої поведінки господарських агентів, дасть можливість зосередити національні інвестиційні ресурси на процесах реструктуризації й оновлення суспільного капіталу.

Вибір конкретної моделі курсової політики НБУ повинен здійснюватися в широкому контексті монетарних і структурних обмежень, що відображають сучасну ситуацію в національній економіці та її тенденції. Українська гривня є валютою з обмеженим міжнародним попитом на неї, в той час структура національних резервів сконцентрована на доларах і євро. У наслідок цього виникає свого роду валютний важіль, що призводить до потенційно сильних поточних коливань. Оскільки головним каналом грошової емісії в Україні є викуп Національним банком валюти в експортерів, у разі сильних стрибків обмінного курсу, до таких же стрибків буде схильна і грошова маса в країні. Значні коливання курсу можуть призвести до утворення такого дефіциту або надлишку грошей, який і за умов слабкого зв'язку все одно “дотягнеться” до рівня цін. Недотримання таргетованих значень інфляції в той або інший бік призводить до зниження ВВП.

Висновки

Грошове господарство перехідного суспільства є досить специфічний і динамічний соціально-економічний феномен, який поєднує в собі і загальні закони монетарної системи як такої, і її особливі історичні форми і функції, що пов'язані з інтенсивними інноваціями в інституційному устрої економіки. Роль структурних зрушень у змісті процесів ринкової трансформації поступово підсилюється в міру формування базових передумов ринку. Економіка не може бути більшою мірою недержавною, аніж це дозволяє структура економіки, що є в наявності. Структурне вимірювання економічних систем найбезпосереднішим чином пов'язане з проблемами національної економічної безпеки, стабільності та зростання. Можливість структурного маневрування є особливо цінною в умовах високого рівня зовнішньоекономічної залежності, коли динаміка істотних чинників господарської діяльності практично непідконтрольна національним регулятивним механізмам. Тому переміщення центра ваги ринкових реформ у бік проблематики структурних зрушень представляється цілком закономірним і актуальним.

Стійкість грошово-кредитних умов інвестування, рівень і передбачуваність зростання цін, доступність кредитних ресурсів і рівень плати за них, депозитні альтернативи інвестора можуть і прямо, і непрямо позначатися на прибутковості інвестування в конкретні галузі, і на ризику такого інвестування. Відхід інвесторів з депресивних галузей різко прискорюється, якщо загальна інвестиційна ситуація є сприятливою. Високі відсоткові ставки ведуть до зростання альтернативної вартості інвестицій і сповільнюють структурний розвиток. Висока варіююча інфляція прискорює обертання грошових ресурсів і робить скрутним придання ним інвестиційної форми, що також консервує структуру економіки.

Порівняння неоднозначного досвіду структурного розвитку деяких держав, подібних до України за рівнем розвитку, дозволяє зробити висновок, що початковою умовою оптимізації структури економіки повинно стати перенесення центру ваги економічної політики на позитивну динаміку внутрішнього ринку. За виконання цієї умови виникають реальні можливості активізації внутрішніх ресурсів структурного розвитку, зокрема, національного машинобудівного комплексу. Оскільки продукція машинобудування характеризується високою часткою доданої вартості і високою чутливістю до монетарного середовища, політика грошово-кредитної стабілізації в тенденції представляється оптимальним монетарним забезпеченням структурних зрушень в економіці України.

Проведене дослідження дозволило зробити висновок про необхідність використання конкретно-історичного підходу до інструментів монетарного регулювання економіки. Ревізія концепцій і моделей, що лежать в основі монетарної політики промислово розвинених країн, наочно показує всю відносність відмінностей конкуруючих теоретичних підходів, коли йдеться про практичні задачі макроекономічного регулювання. Швидке якісне ускладнення інституційного устрою світової економіки, яке спостерігається на початку 21 століття, оновлення і зміна базових технологій міжнародних економічних зв'язків істотно модифікують монетарне середовище як на глобальному, так і на національному рівнях. Інструменти монетарної політики, що склалися, вже не повною мірою відповідають реальному соціально-економічному змісту грошово-кредитних відносин.

Сам факт значної невизначеності монетарної ситуації, що складається, і наслідків монетарної політики примушує ще раз повернутися до концептуальних засад грошово-кредитного регулювання. Адже, якщо деякі центральні банки не змогли в 2002 році запобігти дефляції, то точно так вони не зможуть нейтралізувати і зворотну інфляційну тенденцію, коли обіг грошей внаслідок глобальної нестабільності прискориться. Це свідчить про низьку передбачуваність поведінки ключових грошово-кредитних параметрів. Ця колізія - не тільки питання компетентності та професіоналізму конкретних керівників державних монетарних інститутів. Від цього залежить розв'язання такої фундаментальної інституційної проблеми ринку як довіра до банківської системи.

Це дозволяє зрозуміти причини істотних змін у критеріях і інструментах монетарної політики цілого ряду розвинених держав, що спостерігаються на межі століть. Йдеться про так звану політику “таргетуванння інфляції”, яка значно відійшла від жорстких монетаристських моделей і концепцій, характерних для практики монетарного регулювання у 80-і роки XX століття (не відкидаючи їх у принципі).

Акценти і приоритети національних монетарних механізмів не можуть просто копіюватися з існуючих зразків і стандартів промислово розвинених країн. Треба враховувати, що і там сьогодні немає єдиної точки зору або єдиної моделі оптимальної монетарної політики держави. Тим більше необхідний прагматичний конкретно-історичний підхід до монетарних моделей під час розв'язання питань критеріїв і меж грошово-кредитної політики держави в умовах ринкової трансформації економіки України. Інституційна неповнота і фрагментарність перехідної економіки породжують особливу “нелінійну” ситуацію, коли універсальні закономірності ринку проявляються відносно слабко, у той час як специфічні процеси пристосування і переродження старої системи становлять основний зміст господарських процесів і зв'язків.

Поступове формування збалансованої грошово-кредитної системи ринкового типу знайшло своє відображення в більш збалансованих і прагматичних підходах до монетарних інструментів державної економічної політики. Критичні й аномальні реакції структури економіки у відповідь на непродумані заходи монетарного характеру змінилися довгостроковими тенденціями оптимізації й адаптації.

У той же час існують серйозні проблеми функціонального і інституційного порядку, які роблять проблему стимулювання й оптимізації структурного розвитку української економіки гострою і актуальною. Важливою найближчою межею розвитку грошово-кредитної системи України повинен стати перехід до масового кредитування обігу підприємств, який буде передувати масовому кредитуванню інвестицій. У наслідок цього буде створений первинний механізм структурних змін - механізм поточної адаптації, який грає вельми важливу роль у забезпеченні структурної безпеки національної економіки.

Якщо ж такі механізми не запрацювали, то монетарні імпульси гасяться на проміжних інституційних ступенях, наприклад, на банківських операціях з державними цінними паперами. Той “навіс ліквідності”, який утворився в банківській системі України на початок 2003 року, зумовлений не стільки спекулятивними інтересами комерційних банків, скільки інституційною незабезпеченістю прав кредиторів. Незбалансованість між банківськими ставками (і депозитними, і кредитними) і рентабельністю активів підприємств реального сектору не може бути вирівняна виключно монетарними методами, а прагнутиме низки узгоджених заходів інституційного, податкового і правового характеру.

Вплив монетарного середовища на структурні процеси носить стохастичний характер. Проведене спрощене економіко-математичне моделювання монетарного впливу показало, що ймовірність шуканих структурних зрушень може особливим чином залежати від рівня монетизації національної економіки. Низький рівень монетизації породжує ситуацію галузевої іммобілізації економічних ресурсів. Хоча структурні процеси спостерігаються і в такій системі, інтенсивність їх є відносно низькою.

За умов досягнення гіпотетичного порогового рівня монетизації завдяки досягненню деякої критичної маси ліквідності стрибкоподібно формується цілісний механізм оптимальної структурної рухливості, що забезпечує адаптаційні поточні та довгострокові (що розвивають і що збагачують економіку) структурні зміни.

Найбільш серйозної уваги вимагають поточні та довгострокові структурні ефекти валютно-курсової політики держави в перехідній економіці. Суперечливий і нерідко негативний вплив зовнішньоекономічного середовища на економіку України вимагає зважених і продуманих рішень в цій галузі, які б націлювалися на стратегічні структурні задачі, пов'язані з місцем країни в системі міжнародного розподілу праці і глобальної конкуренції. Для такої незбалансованої і нестійкої трансформаційної економіки, як українська, підпорядкування монетарним нормам і критеріям високорозвинених постіндустріальних систем може породити цілу низку негативних поточних і довгострокових наслідків як фінансово-економічного, так і соціально-інституційного характеру. Наша економіка поки ще позбавлена деяких важливих “вбудованих стабілізаторів” ринкової системи, тому для неї особливо небезпечними можуть виявитися ті чинники глобальної нестабільності, які для розвинених країн не являють серйозної загрози.

економічний ринковий реформування монетарний

Список опубликованих праць

Статті у фахових виданнях

1. Галиев Э.Э. Воздействие монетарных факторов на структурную динамику переходной экономической системы // Вісник Харківського національного університету. Cерія економічна. - № 564. - Харків, 2002. - С.289-293 (0,5 д.а.).

2. Галиев Э.Э. О некоторых предпосылках замедления скорости оборота денег в переходной экономике Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 160. - Дніпропетровськ. 2002. - С.125-131 (0,5 д.а.).

3. Галиев Э.Э. О монетарном воздействии на структурное развитие переходной экономики // Вісник Харківського національного університету. Серія економічна.- №575.- Харків, 2002. - С.358-360 (0,2 д.а.).

ІНШІ Статті

4. Галиев Э.Э. Кредитные механизмы структурной перестройки экономики // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України. Збірник наукових статей. - Харків: Фінарт, 2002. - С.54-55 (0,1 д.а.).

5. Галиев Э.Э. О механизме воздействия монетарных факторов на структурную динамику переходной экономической системы // Вісник Харківського національного університету. - №551. - Харків, 2002. - С.89-94 (0,5 д.а.).

Тези доповіді

6. Галиев Э.Э., Пушкарь А.И. Модели формирования финансовой стратегии предприятия // Материалы международной научно-практической конференции. - Управление большими системами. - РАН. - Москва, 1997. - (0,1 д.а.).

7. Галиев Э.Э. Монетарные методы достижения равновесия и процессы рыночной трансформации // Проблемы равновесия экономических систем в условиях рыночной трансформации. - Народная украинская академия: Материалы межвузовской научно-практической конференции. - Харьков, 2003. - (0,1 д.а.).

Анотація

Галієв Ернест Едуардович. Грошово-кредитні механізми структурного розвитку економіки в умовах ринкової трансформації. - Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теория. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2003.

Проаналізовано і систематизовано структурні аспекти і можливості основних монетарних моделей, які створені економічною наукою. Досліджено передумови і механізми взаємодії монетарного і структурного чинників в ринковій системі. Виявлені специфічні чинники і внутрішні протиріччя уповільнення обігу грошей в умовах переходу до ринку, які відображують процес поступового формування системи монетарних інститутів.

Доведено структуротворчий характер неформальних кредитних преференцій, що здійснюються в рамках банківсько-промислових конгломератів, і на цій основі розроблені можливі сценарії структурного розвитку економіки України під впливом цих конгломератів. Охарактеризовано вплив монетизації економіки на структурні процеси і на її основі запропоновано трактування структурної задачі монетарної політики держави як ущільнення ймовірності шуканої структурної реакції системи за допомогою виведення і утримання параметрів грошової маси на тій дільниці інтервалу монетизації, де спостерігається пік графіка розподілу ймовірності функції шуканих структурних зрушень.

Ключові слова: гроші, кредит, структура економіки, монетарна політика, банківська система, перехідна економіка.

Аннотация

Галиев Эрнест Эдуардович. Денежно-кредитные механизмы структурного развития экономики в условиях рыночной трансформации. Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина. Харьков, 2003.

Проанализированы и систематизированы структурные аспекты основных монетарных моделей экономической науки. Обоснован вывод, что присущее рыночной трансформации изменение институционального статуса денег вносит колебания структурных оценок национальной экономики, обусловленные не изменениями объекта, а изменениями в инструментах и процедурах оценки, что снижает уровень достоверности информационной базы экономической политики государства и требует разработки и использования дополняющих аналитических методик. Уточнена роль ускорения оборота товарно-материальных запасов в долгосрочной тенденции снижения скорости оборота денег. Выявлены специфические факторы замедления оборота денег в условиях перехода к рынку, отражающие процесс постепенного формирования системы монетарных институтов.

Раскрыта роль кредитования предприятий, как существенной предпосылки стабильности национальной денежной единицы; на этой основе показано, что важным институциональным рубежом развития национальной монетарной системы станет массовое кредитование оборота предприятий; в момент прохождения этого рубежа можно ожидать краткосрочного нарушения равновесия на денежно-кредитном рынке страны. Раскрыт структурообразующий характер неформальных кредитных преференций, осуществляемых в рамках банковско-промышленных конгломератов, и на этой основе разработаны возможные сценарии структурного развития экономики Украины под воздействием этих конгломератов.

Доказано, что по мере формирования институциональных механизмов денежно-кредитной системы и постепенного повышения уровня монетизации экономики обеспечивается адекватный уровень ликвидности активов реального сектора, и тем самым формируется базисный механизм структурной подвижности хозяйственной системы.

Охарактеризовано влияние монетизации экономики на структурные процессы и на ее основе предложена трактовка структурной задачи монетарной политики государства, как уплотнение вероятности искомой структурной реакции системы посредством вывода и удержания параметров денежной массы на том участке интервала монетизации, где наблюдается пик графика распределения вероятности функции искомых структурных сдвигов.

Ключевые слова: деньги, кредит, структура экономики, монетарная политика, банковская система, переходная экономика.

Summary

Galiyev Ernest Eduardovich. Money-credit mechanisms of structural economy development in conditions of market transformation.

Thesis (manuscript) for a C.Sc. degree in Economics by speciality 08.01.01. - Economic Theory. - Kharkiv V. Karazin national university. - Kharkiv, 2003.

The structural aspects of basic money-models of economic science were analysed and systematized. It was substantiated a conclusion that inherent market transformation change of institutional money status brings in oscillations of structural appraisals of national economy, conditioned by not object changes, but by changes in tools and appraisal procedures, that brings down the authenticity level of information base of economic state politics and requires elaboration and using of complementary analytical methods. The acceleration role of goods-material supplies in long-term rate lowering tendency of money turnover was specified.

The economic-mathematical dominance model of monetarization of economy on structural processes was worked up and on its basis it was offered an interpretation of structural task of state monetary policy as a compression of probability of the sought after structural system reaction by means of separation and withholding of parameters of money amounts at that monetarization level interval, where a functional probability of distribution of graph peaks of the sought after structural changes existed.

Key words: money, credit, structure of economy, monetary politics, bank system, transitive economy.

Размещено на Allbest.ru