Економічні аспекти розвитку соціальної інфраструктури села

Економічні основи підвищення ефективності функціонування соціальної інфраструктури у сільській місцевості. Економіко-математичні моделі оптимізації розміщення об’єктів соціальної інфраструктури, шляхи покращення її матеріально-технічного забезпечення.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 06.07.2014
Размер файла 235,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний аграрний університет

УДК 631.1:338.431.2

Економічні аспекти розвитку соціальної інфраструктури села

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Гоголь Тетяна Василівна

Луганськ 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Подільській державній аграрно-технічній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Доманчук Дмитро Потапович, Подільська державна аграрно-технічна академія Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри організації виробництва та бізнесу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Орлатий Михайло Кузьмович, Українська Академія державного управління при Президентові України, м. Київ професор кафедри управління містом

кандидат економічних наук, доцент Попов Володимир Миколайович, Луганський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри менеджменту і права

Провідна установа: Державний Агроекологічний університет України Міністерства аграрної політики України, кафедра менеджменту організацій, м. Житомир.

Захист відбудеться 11.07.2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м. Луганськ-8, ЛНАУ, головний навчальний корпус, аудиторія 202.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ-8.

Автореферат розісланий 10.06.2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Кальченко В.Г.

економічний соціальний інфраструктура село

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із найважливіших напрямів аграрної політики, спрямованої на підвищення життєвого рівня населення, є забезпечення функціонування та розвитку соціальної сфери села. Однак глибока економічна криза негативно позначилася на розвитку соціальної інфраструктури села: катастрофічно скорочується мережа її підприємств і організацій, спостерігається низький рівень забезпеченості населених пунктів її об'єктами соціального призначення, внаслідок чого жителі все дедалі більшої кількості сіл не можуть задовольнити свої найневідкладніші життєві потреби. Внаслідок тривалого реформування в реальному житті склалася ситуація, коли за створення соціальної інфраструктури практично ніхто не несе відповідальності. Державне регулювання не адекватне існуючій ситуації і не приносить бажаних результатів, а місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування не в силі вникнути в хід розв'язання важливих господарських завдань. Реформування соціальної інфраструктури, що відбувається не в повній мірі, стосується питань інноваційної діяльності та управління цими процесами. У регулюванні інноваційної діяльності недостатньо застосовуються економічні методи і ця проблема в соціальній сфері залишається, в основному, предметом теоретичних досліджень.

У цих умовах проблема прискорення формування ефективних механізмів функціонування і розвитку соціальної інфраструктури села стає вирішальним. Напрями вирішення цього питання в різних аспектах знайшли своє відображення в працях вчених-економістів В.Я. Амбросова, О.А. Біттера, О.А. угуцького, О.Г. Булавка, М.Х. Вдовиченка, С.О. Гудзинського, Д.П. Доманчука, Д.Ф. Крисанова, Г.І.К упалової, М.К. Орлатого, І.В. Прокопи, К.В. Прокопишак, В.М. опова, В.П. Рябоконя, П.Т. Саблука, Р.І. Тринька, М.О. Шепотько, В.В. Юрчишина.

На сьогоднішній день проблемі інвестування розвитку соціальної інфраструктури в умовах скорочення інвестиційних можливостей місцевих та державних бюджетів приділена недостатня увага. Актуальність дослідження визначається об'єктивною необхідністю подолання кризових процесів, що мають місце у аграрному секторі економіки на основі комплексного підходу до формування ефективних механізмів і напрямів розвитку соціальної інфраструктури на селі, які визначаються процесами оновлення суспільства. Ефективне функціонування соціальної інфраструктури в сільській місцевості можливе за умови системного підходу до реалізації заходів з пріоритетних напрямків її подальшого розвитку, тому всі компоненти соціальної інфраструктури повинні бути предметом єдиного, цілісного процесу управління і планування. Створення оптимальних умов соціального розвитку кожного сільського поселення і на цій основі забезпечення сільських жителів належною соціальною інфраструктурою потребує невідкладного опрацювання. Така ситуація та наявність дискусійних питань вимагає глибокого комплексного аналізу стану соціальної інфраструктури на селі та обґрунтування перспектив її подальшого розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації та зміст дослідження безпосередньо пов'язані з планом науково-дослідних робіт Подільської державної аграрно-технічної академії, які координувалися відповідними завданнями: “Розробити механізм мотивації формування і використання трудового потенціалу в аграрному секторі Поділля” (номер державної реєстрації 0198UОО5239; 1998-2000 рр.), “Розробити економічний механізм організації ефективного розміщення сільськогосподарського виробництва в регіоні” (номер державної реєстрації 0102UОО3536; 2002-2004 рр.).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування економічних основ і напрямів підвищення ефективності функціонування соціальної інфраструктури у сільській місцевості. Поставлена мета зумовила вирішення таких завдань:

- обґрунтувати пропозиції щодо визначення економічної суті категорії “соціальна інфраструктура села” та удосконалення класифікації її об'єктів;

- обґрунтувати основні методологічні підходи, за допомогою яких можна адекватно вивчити і відобразити тенденції розвитку соціальної інфраструктури села та фактори, що впливають на її розвиток;

- шляхом системного аналізу провести оцінку розвитку сільської соціальної інфраструктури та фінансово-економічних основ її функціонування;

- розробити методичні підходи до складання економіко-математичних моделей задач оптимізації розміщення об'єктів соціальної інфраструктури села;

- визначити і обґрунтувати шляхи покращення матеріально-технічного забезпечення соціальної інфраструктури на селі;

- обґрунтувати пропозиції щодо активного формування та ефективного функціонування соціальної інфраструктури на селі.

Об'єктом досліджень виступає соціальна інфраструктура сільських населених пунктів Хмельницької області.

Предметом дослідження є система економічних відносин суб'єктів функціонування соціальної інфраструктури на селі. Предмет дослідження розглядається відносно сучасного і перспективного розвитку галузей сільської соціальної інфраструктури.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи є методологія і загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. В залежності від мети і завдання у роботі використовувалися такі методи дослідження: аналіз і синтез, узагальнення - при дослідженні теоретичних аспектів формування, розвитку та функціонування соціальної інфраструктури на селі; різноманітні прийоми статистичного методу, а саме: порівняння, графічний, ряди динаміки, групування статистичних матеріалів - при дослідженні сучасного стану соціальної інфраструктури на селі; кореляційний аналіз, моделювання (при факторному аналізі, прогнозних розрахунках, розробці шляхів і напрямів удосконалення економічних відносин та розвитку соціальної інфраструктури села); абстрактно-логічний (розробка гіпотези і концепції перспективного розвитку соціальної інфраструктури та її територіальної організації).

Наукова новизна одержаних результатів у дисертаційній роботі полягає у подальшому розвитку теоретичних, методологічних і практичних положень проблеми ефективного функціонування і розвитку сільської соціальної інфраструктури. У дисертації проведено комплексне дослідження соціальної інфраструктури села, що дозволило одержати наступні теоретичні і практичні результати, що складають наукову новизну і особистий внесок автора:

- поглиблено і удосконалено теоретико-економічну суть поняття “соціальна інфраструктура села” і запропоновано класифікацію об'єктів соціальної інфраструктури села в залежності від характеру послуг, що надаються сільському населенню (житлове і комунальне господарство, галузі соціально-культурного призначення, галузі соціально-побутового призначення);

- визначено методологічні підходи до системного дослідження закономірностей, пропорцій і тенденцій розвитку соціальної інфраструктури села, які, крім характеристики кількісних та обґрунтування якісних змін, включають і виявлення резервів фінансових ресурсів;

- розроблено економічні напрями щодо удосконалення благоустрою сільського житлового фонду з використанням показника тривалості нагромадження необхідних фінансових ресурсів і урахуванням діючих механізмів у країнах з розвиненими ринковими відносинами та обґрунтована необхідність дотацій з державного бюджету на розвиток житлового будівництва на селі;

- за допомогою методів економіко-математичного моделювання розроблена економіко-математична модель оптимального територіального розташування об'єктів шкільної мережі в сільських поселеннях, критерієм оптимальності якої виступає мінімум загальної суми витрат на організацію шкільної освіти, а обмежуючим параметром в даній моделі виступає час, який школяру потрібно витратити, щоб добратися з дому до школи з врахуванням його віку і інших факторів;

- визначено і обґрунтовано нові види господарської діяльності суб'єктів соціальної інфраструктури села в умовах рекреаційної зони з наданням статусу сімейного підприємства, функціонування яких сприятимуть облаштуванню сільських поселень та визначено пріоритети подальшого розвитку соціальної інфраструктури села;

- розроблена модель акумулювання коштів на розвиток соціальної інфраструктури сільських поселень, яка передбачає створення на рівні сільської ради регіонального фонду соціального розвитку села. Його діяльність дозволить поліпшити адресність фінансового забезпечення соціальної інфраструктури та благоустрою сільських населених пунктів.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні дослідження, які виконані в рамках дисертації, складають основу наукових положень і висновків стосовно підвищення ефективності розвитку та функціонування соціальної інфраструктури в сільській місцевості. Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що вони є підґрунтям для прийняття рішень при виборі важелів, що впливають на підвищення ефективності функціонування соціальної інфраструктури в регіоні. Результати досліджень та рекомендації були використані при проведені прогнозних розрахунків і при формуванні планів соціально-економічного розвитку сільських поселень Хмельниччини на перспективу (довідки: Хмельницького обласного управління статистики №01/133-28 від 25 листопада 2002 р.; Головного управління сільського господарства та продовольства Хмельницької обласної державної адміністрації № 9/1106 від 26 листопада 2002 р.).

Окремі узагальнення та теоретичні положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі на економічному факультеті Подільської державної аграрно-технічної академії.

Особистий внесок здобувача. Одержані наукові результати дисертаційного дослідження, огляд наукової літератури, збір статистичних даних, методів їх обробки, статистична обробка і аналіз економічних матеріалів, висновки і пропозиції та опубліковані наукові праці є наслідком особистої роботи і підготовлені автором. Основні наукові положення і висновки, які наведені в дисертаційній роботі і винесені на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації і результати досліджень обговорювались на науково-практичних конференціях, семінарах та в навчальному процесі. Зокрема, на конференціях професорсько-викладацького складу Подільської державної аграрно-технічної академії (м. Кам'янець-Подільський) 2000-2002 рр., на Всеукраїнській конференції молодих учених економістів-аграрників “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (Інститут аграрної економіки УААН, м. Київ, 22-23 листопада 2001 р.), на другій науково-практичній міжнародній конференції “Причорномор'я на порозі ХХ1 сторіччя: тенденції глобалізації і регіоналізації соціально-економічного розвитку” (Феодосійський регіональний центр ХДТУ, м. Феодосія, АР Крим, 18-21 вересня 2001 р.).

Публікації. Результати проведених дисертаційних досліджень опубліковані в 6 працях, підготовлених самостійно, з яких 4 - наукові статті у фахових виданнях, 2 - тези і матеріали конференцій. Загальний обсяг публікацій - 1,8 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 210 сторінках комп'ютерного тексту, з них: 171 сторінка - основний текст, 18 сторінок - список використаних літературних джерел, із 202 найменувань. Дисертація містить 41 таблицю, 5 рисунків та 16 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - “Теоретичні та методологічні основи формування і функціонування соціальної інфраструктури села” розглядаються теоретичні положення і аналізуються твердження вітчизняних та зарубіжних авторів, щодо визначення категорії “соціальна інфраструктура села”, її класифікації, проводяться дослідження методів і механізмів регулювання інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури на селі в системі державного та регіонального управління економікою.

Соціальна інфраструктура села - сукупність підприємств і організацій, які активно приймають участь у відтворенні робочої сили, забезпечують сприятливі умови життєдіяльності сільського населення на виробництві та в побуті.

У дисертації проведена диференціація соціальної інфраструктури села за видами та запропоновано класифікацію її об'єктів, з урахуванням характеру послуг що надаються населенню, яка найбільш повно, на нашу думку, відображає сучасне розуміння соціальної інфраструктури на селі. Умовно її можна поділити на три блоки: житлове і комунальне господарство, галузі соціально-культурного призначення, галузі соціально-побутового призначення.

На основі огляду літературних джерел у роботі окреслено коло питань, на які має вплив розвиток соціальної інфраструктури в сільській місцевості: соціальна сфера, соціальна політика, сільський сектор, сільський розвиток, повноцінне життєве середовище, соціальний розвиток.

У нових умовах господарювання з метою децентралізації управління та максимального врахування місцевих інтересів і потреб здійснюється перерозподіл функцій між державою, місцевими органами влади та місцевого самоврядування у сфері інвестування розвитку соціальної інфраструктури на селі на користь останніх. У зв'язку з цим вони повинні отримати дійові засоби впливу на інвестиційні процеси на підвладній території через механізм регулювання інвестицій з використанням регіональних важелів впливу, який дозволить узгодити інвестиційні наміри усіх інвесторів на території регіону з його потребами та ресурсами для досягнення найвищої ефективності інвестиційних процесів у регіоні.

Організаційна структура, специфічні особливості соціальної інфраструктури села та необхідність розробки економічного механізму регулювання її розвитку і функціонування зумовили логічну схему, послідовність проведення досліджень, порядок розгляду окремих питань, структурну побудову дисертаційної роботи.

З огляду на реалізацію досвіду розвинених країн з урахуванням менталітету нації, з метою вибору оптимальних шляхів покращення функціонування соціальної інфраструктури, нами розроблений економічний механізм активного формування і ефективного функціонування соціальної інфраструктури на селі, що сприятиме оздоровленню демографічної ситуації на селі, створенню реальних умов для зміцнення у ньому відроджувально - демографічного потенціалу (рис.1).

Принципово нові вимоги до методів дослідження соціальної інфраструктури на селі пред'являються в пореформений період в умовах загострення соціальних проблем, що зумовлюється різнохарактерністю форм господарювання, які неможливо охопити однорідними показниками, а також недостатністю інформаційної бази. У дисертації обґрунтовано, що для виявлення закономірностей, пропорцій, тенденцій розвитку соціальної інфраструктури необхідно провести її аналіз, який передбачає: 1) характеристику динаміки і структури соціальної інфраструктури; 2) оцінку сучасного рівня забезпечення сільських населених пунктів соціальною інфраструктурою; 3) порівняльний аналіз рівня розвитку соціальної інфраструктури; 4) обґрунтування якісних змін потреби населення в об'єктах соціальної інфраструктури в сільській місцевості; 5) характеристику якісно нових тенденцій в зміні потреб в об'єктах соціальної інфраструктури; 6) прогноз необхідних капітальних вкладень та виявлення резервів фінансових ресурсів.

Рис. 1 Схема економічного механізму активного формування та ефективного функціонування соціальної інфраструктури села

У другому розділі - “Аналіз сучасного стану і розвитку сільської соціальної інфраструктури” проведена оцінка рівня забезпеченості сільських населених пунктів досліджуваного регіону складовими елементами соціальної інфраструктури села з позицій наявності та визначення забезпеченості відповідними об'єктами певних контингентів населення, аналізу забезпеченості ними поселень і характеристики досліджуваного регіону в порівнянні з максимальними і мінімальними по областях та середніми показниками по Україні; здійснено аналіз стану інвестування та фінансування об'єктів соціальної інфраструктури села.

Найвагоміша складова соціальної інфраструктури - житловий фонд. Аналіз сучасної ситуації свідчить, що в селах Хмельниччини в 2001 р. нараховувалося 309,7 тис. житлових будівель, в яких розташовано біля 315,5 тис. квартир загальною площею 18,1 млн. кв. м. У приватній власності перебуває 98% усього житлового фонду, решта - державний, колективний житловий фонд і фонд житлово-будівельних кооперативів. За рівнем забезпеченості сільського населення житлом Хмельницька область займає п'яте місце по Україні: на одного сільського жителя припадає в середньому 26,8 кв. м житла; у міських поселеннях цей показник на 17,9% нижчий.

Для найбільш вичерпної характеристики житлового фонду, крім наявності будинків та їх площі, важливими є якісні показники, зокрема з інженерного облаштування житла. Результати досліджень показали, що хоча комфортність проживання населення порівняно з 1990 р. та 1995 р. поліпшилась, проте залишається низькою: у 2000 р. частка будинків, що мали центральне опалення, становила 15,5%, водопостачання - 5,3%, каналізацію - 3,8%, природний газ - 21,9%, скраплений газ - 65,8%. В процесі дослідження визначено, що за рівнем благоустрою сільського житлового фонду Хмельниччина утримує позиції в групі областей із слабо розвиненими видами інженерного облаштування будинків. Про якість житла свідчить і час його побудови: 16,3% наявного житла збудовано у довоєнний період, 57,3% - у 1944-1970 рр., 16% - в 1971-1980 рр., 7,6% - в 1981-1990 рр. і лише 2,8% - після 1990 р.

Для більш ймовірного виявлення тісноти зв'язку між розміром сільського житлового фонду (кв.м) та такими факторами, як чисельність сільського населення (чол.), грошові доходи населення (тис.грн.), розмір інвестицій в житлове будівництво підприємствами різних форм власності та населення (тис.грн.), обсяги введення в експлуатацію житлових приміщень підприємствами різних форм власності та приватним сектором (тис.грн.), нами

був використаний кореляційно-регресійний метод статистико-економічного аналізу. Після проведення розрахунків рівняння множинної регресії отримало вигляд:

Ухі = 0,2229 + 0,1387•Х1 - 0,00004•Х2 + 0,000805•Х3 - 0,00001•Х4 + 0,000081•Х5 + 0,000028•Х6

Розглянута вище множинна регресійна модель вказує на те, що в досліджуваних об`єктах підвищення рівня факторних ознак (Х1, Х3, Х5, Х6) на одиницю зумовлює збільшення результативної ознаки (розмір сільського житлового фонду) в середньому відповідно на 0,14; 0,0008; 0,000081 і 0,000028 одиниць.

При дослідженні впливу двох факторних ознак частковий коефіцієнт кореляції характеризує тісноту лінійного зв`язку результативної ознаки (У) з однією із факторних ознак. При виключенні дії решти факторних ознак отримали наступні часткові коефіцієнти кореляції:

(rxy1=-0,758; rxy2=0,423; rxy3=0,630; rxy4=-0,715; rxy5=-0,566; rxy6=0,084).

Встановлено, що найбільший вплив на результативну ознаку має розмір інвестицій у житлове будівництво населенням.

Коефіцієнт множинної кореляції в нашому випадку Д6 = R62 * 100 = 0,532 = 28,1% З цього можна зробити висновок, що варіація розміру сільського житлового фонду на 28,1% обумовлена змінами досліджуваних факторних ознак.

Проведені нами дослідження показують, що економічна криза як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні створила несприятливі умови для розвитку об'єктів соціально-культурного призначення на селі, що зумовило процеси їх руйнації та закриття. За останні сім років значно погіршилися основні показники розвитку та діяльності галузей соціальної інфраструктури, за виключенням телефонного зв'язку і забезпечення житлом: за період з 1995 р. по 2001 р. кількість бібліотек скоротилася на 21,4%, закладів клубного типу - на 7%, кіноустановок - на 60,4%, підприємств побутового обслуговування - на 63,7%. Місткість дошкільних закладів зменшилась на 25,5%, а наявні дитячі заклади розміщені в 569 селах, крім цього 847 сіл, або 60% від загальної кількості населених пунктів, не мають цих закладів. У формуванні існуючої мережі закладів соціально-культурного призначення значну роль відігравали сільськогосподарські підприємства. Як показують дослідження, до 2000 р. дитячі дошкільні та загальноосвітні навчально-виховні заклади в сільських населених пунктах будувалися в основному за рахунок фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств і тільки в 1996 р. з державного бюджету виділені кошти на забудову дитсадка на 15 місць; в 2001 р. будівництво цих установ не проводилося. Аналогічна ситуація спостерігається із забезпеченістю і іншими об'єктами. В процесі дослідження визначена необхідність відкриття 76 шкіл, 77 дошкільних установ, 91 закладу охорони здоров'я, причому у багатьох селах виявилися потрібні для цього приміщення (табл.1).

Таблиця 1

Забезпеченість сільських населених пунктів Хмельниччини закладами соціально-культурного призначення

Назва закладів

Наяв-ність на початок 2001 р., од.

Частка сіл, в яких ці заклади є, %

Села, де заклади відсутні, але є в поселеннях до 3 км

Кількість сіл, в яких сільради вважають за необхідне відкрити заклади

1990 р.

1995 р.

2000 р.

Школи

917

63,0

65,0

64,9

300

76

Дитячі дошкільні заклади

578

44,7

38,7

40,8

326

77

Клуби та будинки культури

1179

91,0

88,2

82,4

161

5

Бібліотеки

844

76,3

75,6

59,6

302

18

Дільничні лікарні

42

4,9

4,7

2,4

Лікарські амбулаторії

93

3,0

3,1

6,6

136

91

Фельдшерсько-акушерські пункти

1006

71,3

72,9

71,5

Встановлено, що ринок побутових послуг на селі в порівнянні з ринком товарів невеликий. Закриття побутових підприємств пов'язане із зниженням якості, вагомості побутових послуг, платоспроможності сільського населення і, як наслідок цього, спостерігається погіршення технічного стану будівель побутового обслуговування. Ця сфера не приваблює інвесторів на відміну від торгово-посередницької діяльності, тому у 2000 р. відбувся приріст на 967 од. торгівельних закладів і на 83 од. закладів громадського харчування приватної форми власності.

Під час реформування колективних сільськогосподарських підприємств новоствореним агроформуванням, які виступили їх правонаступниками, передано на обслуговування об'єкти соціальної інфраструктури вартістю майже 350 млн.грн. Виявлено, що на даний час передано у комунальну власність територіальних громад 160 шкіл, 132 дитсадки, 259 закладів культури, 150 медичних установ та ряд інших об'єктів та інженерних мереж. Ще на утриманні новостворених агроформувань залишається 182 дитячих садки, 40 шкіл, 138 об'єктів охорони здоров'я, 218 закладів культури, утримання яких обходиться в 2,7 млн. грн. щорічно.

Вивчення та аналіз питань, пов'язаних з витратами сільськогосподарських підприємств на утримання соціальної інфраструктури та відшкодування їх з бюджету свідчать, що на протязі 1995-1999 рр, незважаючи на погіршення економічного стану агроформувань Хмельниччини, витрати на будівництво об'єктів соціальної сфери не зменшувалися, а в деякій мірі спостерігається тенденція до їх зростання. І все це робилося в першу чергу завдяки тому, що держава майже повністю щороку відшкодовувала затрати на будівництво цих об'єктів. Це, звичайно було стимулом для сільськогосподарських підприємств і разом з тим для сільського населення створювалися умови для проживання. Проте, коли за 1999 р. не було проведено відшкодування затрат, різко (майже вдвічі) скоротилися обсяги будівництва об'єктів соціальної сфери в 2000 р., а в 2001 р. таке будівництво не проводилося.

На рівень розвитку соціальної сфери у значній мірі впливають умови формування місцевих бюджетів (цей процес головним чином залежить від виробничої діяльності тих галузей економіки, які підпорядковані місцевим радам) та їх використання. Значну частину у формуванні власних доходів місцевих бюджетів Хмельницької області відіграють податкові надходження (83,9%) і теперішня доходна частина бюджету формується в основному лише за рахунок прибуткового податку з громадян та місцевих зборів, з яких останні не мають постійної основи.

Слід відзначити, що трансферти в сільській місцевості також займають значну частину у формуванні доходів сільських рад. Так, у 1998 р. сільські ради одержали 13,2 млн. грн. дотацій і субвенцій з районних та міських бюджетів, що становить 45,6% всіх доходів, у 1999 р. - 54,7%, у 2000 р. - 56%, у 2001 р. - 56,2% від загальної суми доходної частини бюджетів сільської місцевості. Загальна сума доходів в сільській місцевості в 2001 р. збільшилася порівняно з 1998 р. на 20,2 млн. грн., або в 1,7 раза. В цілому ж надходження в сільській місцевості на протязі досліджуваного періоду становлять 4,7-6,8% доходної частини місцевих бюджетів області (разом з трансфертами), що, звичайно, є дуже низьким показником.

Розрахунки показують, що частка фінансування освіти в сільській місцевості на протязі 1998-2001 рр. складає 15-16% від загальної кількості видатків; видатки місцевих бюджетів на охорону здоров'я в сільській місцевості в розрахунку на одну особу становили у 1998 р. - 4,7 грн., а у 2001 р. - 5,9 грн. на рік. Щодо фінансування фізкультури і спорту в сільській місцевості, то воно відбувалося лише в частині підтримки в належному стані спортивних споруд, а інші статті витрат залишалися без уваги місцевих органів влади. В частині видатків територіального бюджету на житлове господарство сільської місцевості, то майже всі кошти по цій статті витрат направлялися на ремонт житлового фонду, і лише починаючи з 2000 р. місцевими бюджетами виділялися кошти на утримання об'єктів соціальної сфери, що передаються до комунальної власності в сумі 5 тис. грн., а в 2001 р. ця сума збільшилась до 516,6 тис. грн..

В третьому розділі - “Шляхи поліпшення формування і функціонування соціальної інфраструктури села” - проведено оцінку інвестиційних можливостей сільських домогосподарств на ринку житла і обґрунтовано реальні можливості нагромадження суми засобів на газифікацію сільських житлових будинків, розроблена модель оптимального розташування сільських загальноосвітніх шкіл, запропоновано впровадження нових форм організації сфери послуг на селі, розкрито основні аспекти фінансової підтримки соціальної інфраструктури.

Найефективнішим шляхом вирішення проблем комунального облаштування сіл вважається газифікація. У процесі дослідження було з'ясовано, що в сільській місцевості Хмельницької області фінансування програм розвитку газифікації з державного бюджету на протязі останніх років виконується в мінімальних обсягах: в 2000 р. виділялися кошти в сумі 1 млн. грн., в 2001 р. на виконання Постанови Кабінету Міністрів України “Про розподіл державних централізованих і державних капітальних вкладень на реалізацію Чорнобильської будівельної програми та переліки об'єктів, що фінансуються за їх рахунок у 2001 р.” від 2 квітня 2001 року №312 на цілі було виділено 1,2 млн. грн. На газифікацію одного села в середньому кошти виділялися в межах 50-60 тис. грн., тому, якщо ці витрати порівняти з вартістю прокладки 1 км труб можна сказати, що цієї суми буде достатньо лише для прокладки труб на відстані близько кілометра.

З метою проведення аналізу витрачання коштів сільських домогосподарств на газифікацію своїх помешкань, нами було проведено дослідження, в результаті якого встановлено, що підключення газу до житлового будинку обійдеться сільській родині в межах 2500-3000 грн. Оцінюючи інвестиційні можливості населення на ринку житла за показником тривалості нагромадження суми засобів визначено, що якщо би сільська сім'я всі свої доходи в 2001 р. спрямувала на газифікацію житлового будинку, їй би для цього знадобилося 6 місяців, а доходи, які перевищують споживчі витрати, їй необхідно було б заощаджувати ці кошти 3,8 роки.

Основною складовою грошових доходів є заробітна плата, яка у 2001 р. була в 2 раза менше від середнього рівня заробітної плати по галузях економіки та в 2,8 раза нижче встановленого прожиткового мінімуму. Заробітна плата працівників сільського господарства Хмельницької області, як і України в цілому, значно відрізняється від заробітної плати відповідного працівника в країнах з розвиненими ринковими відносинами. Розрахунки показують, що для того, щоб врівноважити купівельну спроможність працівника сільського господарства Хмельницької області з відповідним працівником Австрії, необхідно місячну заробітну плату сільськогосподарського працівника досліджуваного регіону встановити на рівні 611,86 грн. На нашу думку, одним із шляхів досягнення зазначеного рівня є фінансова підтримка сільськогосподарського виробника з боку держави, тобто дотування.

Вважаємо, що головним у вирішенні проблеми соціального обслуговування населення є формування оптимальної територіальної мережі об'єктів соціальної інфраструктури, яка б надавала можливість загальної доступності щоденно необхідних соціальних послуг населенню. Нами за допомогою методів економіко-математичного моделювання обґрунтовано модель оптимального розташування сільських загальноосвітніх шкіл, критерієм оптимальності якої є мінімум грошових витрат на організацію шкільної освіти, а обмежуючим параметром виступає мінімум сумарного часу, який витрачається на переміщення учнів до місця навчання. Об'єктом дослідження нами було обрано групу сільських населених пунктів Гуменецької і Нігинської сільських рад Кам'янець-Подільського району.

Вважаємо, що суб'єктам господарювання на селі, які мають на своєму балансі об'єкти соціальної інфраструктури, необхідно надавати пільги щодо оподаткування. Це, на наш погляд, ефективніший метод фінансування з боку держави, ніж, наприклад, бюджетне відшкодування відповідних витрат суб'єктів господарювання, оскільки ці кошти повертаються, як правило, наступного року, що в умовах інфляції не відповідає затраченим коштам. До того ж таке відшкодування здійснюється частково не реальними коштами, а у формі взаємозаліків, що також негативно впливає на господарську діяльність підприємств.

Проведення дослідження розвитку рекреаційної зони регіону свідчить, що поряд з традиційними, перспективними є запровадження нових форм організації сфери послуг на селі, а саме - сільського зеленого туризму, які вигідні як для користувачів, так і для виробників цих послуг. Це сприятиме збільшенню податкових надходжень в бюджет за рахунок місцевих податків і зборів, здешевленню послуг і підвищенню їх якості, забезпечить зайнятість сільських жителів, а також дозволить ефективно і за цільовим призначенням використовувати землі природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення і разом з тим підтримувати їх в належному стані без значних дотацій з боку держави. Доцільним є розвиток малих підприємств, предметно зорієнтованих форм відпочинку, тому в регіоні перспективу має сімейне підприємство в умовах рекреаційної зони, засноване на власності і праці членів однієї сім'ї, так як в цьому випадку мають місце як підприємницька діяльність, так і ведення особистого підсобного господарства.

Одним із шляхів розбудови соціальної інфраструктури села є створення регіонального фонду розвитку соціальної інфраструктури села на базі сільської ради (рис.2). Метою фонду є акумуляція коштів юридичних та фізичних осіб, державного та місцевого бюджетів для наступного їх перерозподілу на різні види соціальних витрат (фінансування соціальної інфраструктури, благоустрій населених пунктів, вулиць). Основними функціями є вивчення стану розвитку об'єктів соціальної інфраструктури села, взаємодія з державними органами управління з питань організації та фінансової діяльності, взаємодія з підприємствами всіх форм власності з питань розвитку та утримання об'єктів соціальної інфраструктури, а також аналіз їх діяльності, контроль за дотриманням законодавства, надання інформаційних та консультаційних послуг, рекламна діяльність.

Подальше та більш повне фінансове забезпечення функціонування об'єктів соціальної інфраструктури в сільській місцевості створюватиме кращі умови життя для селян, впливатиме на розвиток нових форм господарювання у галузях соціальної сфери, сприятиме активному розвитку малого підприємництва, створення додаткових робочих місць, збільшенню асортименту та якості послуг.

Рис. 2 Формування джерел фінансування фонду розвитку соціальної інфраструктури села

Галузевий підхід до управління соціальною сферою потребує розробки механізму функціонування сільської соціальної інфраструктури, у якому чільне місце має належати місцевим органам влади та органам місцевого самоврядування, це стосується і забезпечення пріоритетності села як територіального сектора суспільства, і створення жителям різних поселень соціально рівних можливостей задовольнити свої найнеобхідніші життєві потреби.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено теоретичне узагальнення і запропоноване вирішення наукової проблеми, що полягає у дослідженні та розробці науково- методичних і практичних рекомендацій активного формування і ефективного функціонування соціальної інфраструктури села. Результати досліджень дають підстави для наступних висновків:

1. Визначаючи економічну сутність соціальної інфраструктури села доцільно застосовувати запропоноване за результатами досліджень уточнене визначення “соціальної інфраструктури села” - сукупність підприємств і організацій, які активно приймають участь у відтворенні робочої сили, забезпечують сприятливі умови життєдіяльності сільського населення на виробництві та побуті. Аналіз категорії соціальна інфраструктура села забезпечує використання запропонованої у роботі класифікації її об'єктів в залежності від характеру послуг, що надаються сільському населенню.

2. В процесі дослідження встановлено, що нові соціально-економічні умови, які склалися на селі - формування багатоукладного агропромислового виробництва, диференціація послуг, що надаються населенню підприємствами різних форм власності, а також зміна соціальних потреб сільських жителів у видах послуг, потребують по-новому вирішувати питання джерел інвестицій у будівництво об'єктів соціальної сфери, а також фінансування поточних витрат. Основними складовими фінансового механізму є бюджетне фінансування із використанням економічних стимулів і правового регулювання, використання приватного фінансування господарюючих суб'єктів в сільській місцевості, грантів місцевої адміністрації, спеціальних форм оподаткування, а також державних гарантованих кредитів, місцевих позичок, залучення особистих заощаджень на позиковій основі.

3. В процесі дослідження проведене наукове узагальнення і систематизація існуючих методик оцінки розвитку соціальної інфраструктури села і визначено, що її аналіз повинен здійснюватися на основі інформаційної бази, яка включає такі елементи: характеристику динаміки і структури соціальної інфраструктури; оцінку сучасного рівня забезпечення сільських населених пунктів соціальною інфраструктурою; порівняльний аналіз рівня розвитку соціальної інфраструктури; обґрунтування якісних змін потреби населення в об'єктах соціальної інфраструктури; характеристику якісно нових тенденцій в зміні потреб в об'єктах соціальної інфраструктури; прогноз необхідних капітальних вкладень та виявлення резервів фінансових ресурсів.

4. Здійснено комплексний аналіз житлово-побутових умов сільського населення, в ході якого виявлено, що важливим напрямом їх покращення є активізація індивідуального комфортабельного житлового будівництва на селі. В результаті проведених досліджень виявлена кореляційна залежність між розмірами сільського житлового фонду та обсягами інвестицій приватних забудовників.

5. Дослідження свідчать, що для сільської місцевості досліджуваного регіону властива неповна структурованість мережі об'єктів соціально-культурного призначення, що є результатом сучасного розвитку освітянських, медичних і культурних закладів, для яких характерне погіршення фінансового стану, моральний та фізичний знос матеріально-технічної бази. Під час реформування колективних сільськогосподарських підприємств новоствореним агроформуванням, які виступили їх правонаступниками, передано на обслуговування об'єкти соціальної інфраструктури вартістю майже 350 млн.грн. Ще на утриманні новостворених агроформувань залишається 182 дитячих садки, 40 шкіл, 138 об'єктів охорони здоров'я, 218 закладів культури тощо, утримання яких обходиться в 2,7 млн. грн. щорічно.

6. Результати проведеного аналізу свідчать, що капітальні вкладення в житлове будівництво в сільській місцевості здійснюються на 56% приватними забудовниками, а їх обсяги значно знизилися по всіх джерелах фінансування. Вивчення питання здійснення витрат сільськогосподарських підприємств на утримання об'єктів соціальної інфраструктури та відшкодування їх з бюджету показало, що незважаючи на погіршення економічного стану агроформувань Хмельниччини, спостерігалася тенденція до зростання інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури завдяки практично повному відшкодуванню їх з бюджету. Проте, коли за 1999 р. не було проведено відшкодування даних затрат, різко (майже вдвічі) скоротилися обсяги будівництва об'єктів у 2000-2001 рр.

Проведене дослідження стану формування доходів і видатків місцевого бюджету дають підстави стверджувати, що він є дотаційним, і не здатний в повному обсязі задовольнити потребу у фінансуванні об'єктів соціальної сфери на селі.

7. Основними методами залучення коштів населення у здійсненні інвестицій у покращення благоустрою сільських житлових будинків повинні стати удосконалення системи оплати праці, запровадження державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Результати розрахунків і оцінка інвестиційних можливостей населення на ринку житла за показником тривалості нагромадження суми засобів свідчать, що якби середньостатистична сільська сім'я всі свої доходи в 2001 р. спрямувала на газифікацію типового житлового будинку, то їй для цього знадобилося 6 місяців, а доходи, які перевищують споживчі витрати, їй необхідно було б заощаджувати ці кошти 3,8 роки. Враховуючи діючі механізми країн з розвиненими економічними відносинами вважаємо, що для прискорення процесів благоустрою житлових будинків необхідно, щоб селяни мали реальні можливості отримувати заробітну плату (612 грн.), достатню як для самостійного фінансування будівництва житла, так і для повернення взятих для цього кредитів.

8. За допомогою методу економіко-математичного моделювання обґрунтовано модель оптимального розташування сільських загальноосвітніх шкіл, критерієм оптимальності якої є мінімум грошових витрат на організацію шкільної освіти, а обмежуючим параметром виступає мінімум сумарного часу, який витрачається на переміщення учнів до місця навчання. Об'єктом дослідження нами було обрано групу сільських населених пунктів. Як показали результати розрахунків, оптимальним є розташування нової загальноосвітньої школи в с. Слобідка-Гуменецька, місткістю 150 учнівських місць, що дасть можливість при мінімумі затрат на організацію шкільної освіти (646,9 тис. грн.) і мінімальному часі на переміщення учнів до місця навчання (не більше 30 хв.) забезпечити охоплення навчанням всього шкільного контингенту (1020 чол.), що сприятиме комплексному облаштуванню сільських територій.

9. У дисертації обґрунтовано та запропоновано напрями вирішення проблеми регулювання державних інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури з використанням податкових важелів впливу, що є ефективнішим методом фінансування з боку держави, на відміну від бюджетного відшкодування витрат суб'єктів господарювання, які утримують на своєму балансі об'єкти соціальної інфраструктури села.

10. Поряд з традиційними, перспективними є і нові форми організації сфери послуг на селі, а саме - зелений туризм, які вигідні як для користувачів, так і для виробників цих послуг. Доцільним є розвиток малих підприємств, предметно зорієнтованих форм відпочинку, тому в регіоні перспективу має сімейне підприємство в умовах рекреаційної зони, засноване на власності і праці членів однієї сім'ї, так як в цьому випадку мають місце як підприємницька діяльність з метою одержання прибутку, так і ведення особистого підсобного господарства.

11. Створення регіонального фонду розвитку соціальної інфраструктури на базі сільських рад дозволить на сучасному етапі забезпечити адресність фінансових витрат, зберегти наявні об'єкти соціальної інфраструктури та розширити їх мережу. Визначним чинником докорінного підвищення ефективності розвитку соціальної інфраструктури на селі є формування регіональної системи з елементами державного регулювання, в основу якої покладено раціональне використання наявного ресурсного потенціалу та можливостей використання діючих підприємств і організацій шляхом запровадження спеціального режиму інвестиційної політики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гоголь Т.В. Деякі аспекти розвитку соціальної інфраструктури села в нових умовах господарювання // Аграрна наука - селу: Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. - Кам'янець-Подільський, 2000 - Вип. 8. С.321-323. - 0,22 д.а.

2. Гоголь Т.В. Проблеми освітнього обслуговування сільського населення // Аграрна наука - селу: Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. - Кам'янець-Подільський, 2001 - Вип. 9. - С.308-311. - 0,31 д.а.

3. Гоголь Т.В. Деякі аспекти фінансового забезпечення розвитку соціальної інфраструктури села // Экономические инновации - Вып.11. Сборник научных работ. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2001. - С.198-201. - 0,29 д.а.

4. Гоголь Т.В. Організаційно-економічні аспекти розвитку сільського зеленого туризму як складової соціальної інфраструктури села // Науковий вісник аграрної науки Причорномор'я Миколаївської державної аграрної академії. У двох томах. Т.1. - 2001 - С.122-126. - 0,25 д.а.

5. Гоголь Т.В. Регіональні проблеми реформування оздоровчого комплексу в сільській місцевості // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2000.- №7(1). - С.163-168. - 0,37 д.а.

6. Гоголь Т.В. Концептуальні основи пріоритетності соціального розвитку села в умовах реформування аграрного сектору економіки // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. У чотирьох частинах. За редакцією П.Т. Саблука. Ч.1. Соціально-економічні проблеми села. - К.: ІАЕ, 2001. - С.89-91. - 0,17 д.а.

АНОТАЦІЇ

Гоголь Т.В. Економічні аспекти розвитку соціальної інфраструктури села. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Луганський національний аграрний університет, м. Луганськ, 2003.

Розглянуто теоретичні основи формування та функціонування соціальної інфраструктури на селі в умовах аграрної реформи та пореформений період. Визначено методологічні підходи до системного дослідження тенденцій розвитку соціальної інфраструктури села та факторів, що впливають на її розвиток. Проведена оцінка рівня забезпеченості сільських населених пунктів досліджуваного регіону складовими елементами соціальної інфраструктури села з позицій наявності та визначення забезпеченості відповідними об'єктами певних контингентів населення; здійснено аналіз стану фінансування об'єктів соціальної інфраструктури села.

Запропоновано економіко-математичну модель з оптимізації територіального розташування об'єктів шкільної мережі в сільських поселеннях на основі переходу від організації обслуговування в межах окремих поселень до створення систем, які охоплюють відносно великі території. Обґрунтовані основні напрями удосконалення благоустрою сільського житлового фонду з використанням показника тривалості нагромадження необхідних фінансових ресурсів. Розроблені пропозиції щодо активізації процесів активного формування і ефективного функціонування соціальної інфраструктури на селі.

Ключові слова: соціальна інфраструктура, послуги, фінансування соціальних витрат, розвиток, економіко-математичне моделювання, оптимізація.

Gogol T.V. Economical Aspects of Rural Social Infrastructure Development.-Manuscript.

Thesis to gain Candidate of Economical Sciences Degree on Specialty 08.07.02.-Economics of Agriculture and Agrarian Industrial Complex .- Lugansk National Agriculture University, Lugansk, 2003.

The theoretical base of forming and functioning of the rural social infrastructure in conditions of agrarian reform is shown in this thesis. Also there you can find the definition of the methodological approaches to systemic investigation of the rural social infrastructure development and factors, which influence this development. The author conducted the evaluation of the provision the rural settlement in the researched region by the rural social infrastructure constituent elements from the point of view the presence of provision the appropriate objects of definite social level of population; the financing of the objects of the rural social infrastructure.

The economical management model of optimizing the school objects location in the rural settlements, suggested in this thesis, is based on the transition from organizing the service within the definite settlements to creation the system which covers comparatively large arrear. The author also motivated the base directions of the rural housing fund improvement using the index of duration the process of accumulation necessary finance resources. She made proposals for activisation the prossesis of forming and effective functioning the rural social infrastructure.

Key words: social infrastructure, service, financing of social expenses, development, economic-mathematical modeling, optimization.

Гоголь Т.В. Экономические аспекты развития социальной инфраструктуры села. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. -Луганский национальный аграрный университет. - Луганск, 2003.

В первом разделе “Теоретические и методологические основы формирования и функционирования социальной инфраструктуры села” - рассматриваются теоретические положения и анализируются позиции отечественных и зарубежных авторов по определению категории “социальная инфраструктура села”; приведена классификация ее объектов; проводятся исследования методов и механизмов регулирования инвестиций в развитие социальной инфраструктуры в системе государственного и регионального управления экономикой.

Во втором разделе “Анализ современного состояния и развития сельской социальной инфраструктуры” - приведена оценка уровня обеспеченности сельских населенных пунктов исследуемого региона элементами социальной инфраструктуры с позиций наличия и определения обеспеченности соответствующими объектами определенных контингентов населения, анализа обеспеченности ими населенных пунктов; проведен анализ состояния инвестирования и финансирования объектов социальной инфраструктуры села.

В третьем разделе “Пути усовершенствования формирования и функционирования социальной инфраструктуры села” - проведена оценка инвестиционных возможностей сельских домохозяйств на рынке жилья и обоснованы реальные возможности накопления суммы средств на газификацию жилых сельских домов, разработана модель оптимального размещения сельских общеобразовательных школ, предложено использования новых форм организации сферы услуг на селе, раскрыты основные аспекты финансовой поддержки финансовой инфраструктуры.

Проведенные исследования позволили получить такие научные результаты:

- усовершенствовано теоретико-экономическую сущность понятия “социальная инфраструктура села” и предложена классификация объектов социальной инфраструктуры в зависимости от характера услуг, предоставляемых сельскому населению;

- определены методологические подходы к системному исследованию закономерностей, пропорций и тенденций развития социальной инфраструктуры села, которые, кроме характеристики количественных и обоснования качественных изменений, включает выявление резервов финансовых ресурсов;

- разработаны пути по усовершенствованию благоустройства жилищного сельского фонда с использованием показателя длительности накопления необходимых финансовых ресурсов, учетом действующих механизмов в странах с развитыми рыночными отношениями и обоснована необходимость дотаций из бюджета на развитие жилищного строительства н селе;

- при помощи методов экономико-математического моделирования разработана экономико-математическая модель оптимального территориального размещения объектов школьной сети в сельской местности, в которой в качестве критерия оптимальности выступает минимум общей суммы затрат на организацию среднего образования;

- определены и обоснованы новые виды деятельности субъектов социальной инфраструктуры села в условиях рекреационной зоны с предоставлением им статуса семейного предприятия, функционирование которых позволит улучшить финансовое обеспечение социальных программ, и определены приоритеты дальнейшего развития социальной инфраструктуры села;


Подобные документы

  • Значення та сутність комплексу соціальної інфраструктури у розміщенні продуктивних сил регіонів. Передумови розвитку і розміщення соціальної інфраструктури. Територіальна структура та регіональні відмінності забезпеченості соціальною сферою населення.

    курсовая работа [187,5 K], добавлен 18.12.2009

  • Інфраструктура як економічна категорія, її сутність та функції. Особливості формування ринкової інфраструктури в Україні, порівняння з іншими країнами. Роль держави у формуванні ринкової інфраструктури, її проблеми і перспективи подальшого розвитку.

    курсовая работа [83,7 K], добавлен 22.11.2014

  • Економічні теорії та базисні інститути національної економіки. Характеристика економічного потенціалу. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки. Інституціональні чинники її розвитку. Функціонування інфраструктури національного ринку.

    тест [18,3 K], добавлен 15.01.2010

  • Державна політика як фактор забезпечення єдності економічної соціальної ефективності. Роль підприємства в досягненні єдності економічної і соціальної ефективності. Державна політика сприяння підприємництву. Вдосконалення техніки і технології виробництва.

    дипломная работа [184,7 K], добавлен 02.04.2011

  • Теоретичні засади аналізу інвестиційної інфраструктури агро-промислового комплексу України. Нормативне забезпечення аналізу аграрного сектору. Місце та роль інвестицій в розвитку АПК система статистичних показників розвитку інфраструктури комплексу.

    курсовая работа [43,8 K], добавлен 01.07.2019

  • Роль цементу у будівництві виробничих потужностей, житла та соціальної інфраструктури України. Домінування іноземного капіталу в структурі власності цементних підприємств. Причини скорочення експорту цементу та зменшення попиту на будівельну продукцію.

    статья [20,4 K], добавлен 27.08.2017

  • Структура земельних угідь. Наявність та ефективність використання матеріальних ресурсів. Склад основних виробничих фондів. Рівень розвитку та ефективність виробничої, соціальної інфраструктури. Екологічний стан виробництва сілськогосподарської продукції.

    отчет по практике [77,7 K], добавлен 10.12.2014

  • Функції ринкової інфраструктури: забезпечуюча та регулююча. Валютна політика держави та міжнародних валютно-фінансових організацій. Стан та шляхи вдосконалення ринкової інфраструктури в Україні. Організаційно-технічна та фінансово-кредитна підсистеми.

    курсовая работа [48,5 K], добавлен 29.10.2013

  • Розвиток національної зовнішньої торгівлі та логістичних систем внутрішніх перевезень. Передумови формування та шляхи забезпечення реалізації транзитного потенціалу України. Підвищення інвестиційної привабливості об’єктів транспортної інфраструктури.

    курсовая работа [48,7 K], добавлен 08.06.2017

  • Основні тенденції розвитку корпоративної соціальної відповідальності за період 2010-2014 рр. Підходи до оцінювання рівня корпоративної соціальної відповідальності малого бізнесу. Обґрунтування основних показників розвитку цієї сфери на макрорівні.

    статья [94,4 K], добавлен 05.10.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.