Економічна оцінка інноваційного потенціалу вугледобувних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВУГЛЕДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Фесенко Інна Анатоліївна

Луганськ - 2003

Анотація

Фесенко І.А. Економічна оцінка інноваційного потенціалу вугледобувних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація та управління підприємствами. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню та розробленню теоретичних і прикладних питань щодо удосконалювання організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності вугледобувних підприємств, оцінці інноваційного потенціалу шахт та розробленню рекомендацій для поліпшення його використання.

У роботі визначено особливості інноваційних процесів на вугледобувних підприємствах, які значною мірою зумовлюються природними умовами видобутку вугілля.

Уточнено сутність поняття “інноваційний потенціал підприємства”, який пропонується визначати не тільки на підставі обліку власних ресурсів підприємства, а також тих, котрі можна залучити. Запропоновано нові класифікаційні групи інновацій за ознакою їх ефективності. Наведено алгоритм розрахунку вартості шахт у процесі приватизації, який враховує галузеві особливості. Розроблено методичні рекомендації з внутрішньо-фірмового інноваційного обліку і стимулювання інноваційної діяльності. Запропоновано методику планування інноваційної діяльності та оцінювання інноваційного потенціалу шахт.

Ключові слова: економічна оцінка, інноваційний потенціал, вугледобувні підприємства, мотивація, планування, вдосконалення.

Аннотация

Фесенко И.А. Экономическая оценка инновационного потенциала угледобывающих предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2003.

Диссертация посвящена изучению и разработке теоретических и прикладных вопросов совершенствования организационно-экономического механизма инновационной деятельности угледобывающих предприятий, оценке инновационного потенциала шахт и разработке рекомендаций по улучшению его использования.

Механизм организационно-экономического обеспечения инновационной деятельности угледобывающих предприятий рассматривается как составная часть стратегии управления развитием шахты. Конечной целью управления инновационной деятельностью является достижение стабильной и долгосрочной эффективности производства (для рентабельных шахт) или снижение убыточности (для нерентабельных шахт).

Управление инновационной деятельностью осуществляется на основе планирования указанного вида деятельности, экономической оценки эффективности инновационных проектов и стимулирования процесса их реализации. Разработана система мер по активизации инновационного процесса, обусловленная совершенствованием системы его планирования и стимулирования.

Важным направлением активизации инновационной деятельности и обеспечения стратегической устойчивости угледобывающих предприятий является диверсификация производства, представляющая собой переход к многопрофильному производству с переливом капитала в наиболее прибыльные отрасли. Сохранение капитала может быть обеспечено реинвестированием и диверсификацией производства, то есть вложением части амортизационных отчислений и части прибыли в капитал других предприятий и в другие виды деятельности.

В работе определены особенности инновационных процессов на угледобывающих предприятиях, которые в значительной мере определяются природными условиями добычи угля. Показано, что шахты далеко не полностью исчерпали свой инновационный потенциал, как в области применения новой техники и технологии, организации производства, труда и управления, маркетинга, так и в других видах деятельности, в частности, в использовании тепла недр земли.

Уточнена сущность понятия “инновационный потенциал предприятия”, который предлагается определять не только на основе учета собственных ресурсов предприятия, а также тех, которые можно привлечь со стороны.

В результате проведенных исследований установлено, что для значительной части инноваций не существует прямой зависимости между эффектом, который получает предприятие или собственник, и эффектом, который получает национальная экономика в целом. Исходя из этого предложены новые классификационные группы инноваций по признаку их влияния на макроэкономические показатели, получаемого эффекта и влияния на изменение системы хозяйствования.

Приведен алгоритм расчета стоимости шахт в процессе приватизации, который учитывает отраслевые особенности, в частности, зависимость срока службы шахт от отработки балансовых запасов угля, а также то, что специализированные здания и сооружения шахт не могут быть использованы на цели, не связанные с добычей угля, и не могут быть переданы для использования на других предприятиях и пр.

В диссертации произведена экономическая оценка геотермального потенциала шахт. Установлено, что за счет его использования на каждой из шахт может быть создано около 50 новых рабочих мест и дополнительно по-

лучено около 2 млн. грн. дохода.

С целью совершенствования работы по подбору и расстановке кадров предложена система внутрифирменного инновационного учета, направленная на согласование интересов собственников и наемных работников творческого труда, на оценку их вклада в конечные результаты деятельности предприятия, а также на создание благоприятных условий инноваторства для всего персонала. Разработаны методические рекомендации по внутрифирменному инновационному учету и стимулированию инновационной деятельности.

Предложена методика планирования инновационной деятельности и оценки инновационного потенциала шахт. Эта методика устанавливает единый порядок планирования инноваций и определения их экономической эффективности. Методикой предусматривается проведение анализа инновационной деятельности, выработка стратегической позиции, определение целей деятельности и миссии предприятия, составление бизнес - портфеля с учетом диверсификации производства.

Ключевые слова: экономическая оценка, инновационный потенциал, угледобывающие предприятия, мотивация, планирование, совершенствование.

Annotation

Fesenko I.A. An economic estimation of innovational potential of the coal-mining enterprises. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on the speciality 08.06.01 - Economy, organization and management of the enterprises. - Eastern-Ukrainian national university named by Vladimir Dal Ministry of education and science of Ukraine, Lugansk, 2003.

The dissertation is devoted to study and development both theoretical and applied questions of perfection of the organization-economic mechanism of innovational activity of coal-mining enterprises, estimation of innovational potential of the mines and development of recommendations on improvement of its application.

In the work the features of innovational processes on the coal-mining enterprises are determined which are largely defined by natural conditions of coal production.

The essence of the concept “innovational potential of the enterprise” is specified which is offered to be determined not only on the basis of the account of the own resources of the enterprise, but also it is possible to attract from outside. The new classification groups of innovations due to the degree of their efficiency are offered. The cost account algorithm of mines is indicated during privatization, which takes into account branch features. The methodical recommendations on in-firm innovational account and stimulation of innovational activity are developed. The technique of planning innovational activity and estimation of innovational potential of mines is offered.

Key words: an economic estimation, innovational potential, coal-mining enterprises, motivation, planning, perfection.

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донбаському гірничо-металургійному інституті Міністерства освіти і науки України (м. Алчевськ).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Кліяненко Борис Терентійович,

Луганська філія Інституту економіко- правових досліджень НАН України, директор.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Яковлєв Анатолій Іванович, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки та маркетингу (м. Харків);

кандидат економічних наук, доцент Осика Олександр Павлович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економіки підприємства (м. Луганськ).

Провідна установа - Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, кафедра менеджменту у виробничій сфері (м. Донецьк).

Захист відбудеться 26 червня 2003 року о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, Луганськ - 34, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розісланий 22 травня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У ринковій економіці інноваційне підприємництво стає важливішим заходом забезпечення конкурентоспроможності та довгострокової стійкості підприємства.

Багаторічний досвід роботи зарубіжних підприємств у ринкових умовах господарювання дозволив більшості з них сформувати ефективний механізм управління інноваційними процесами, виділити інноваційну діяльність як важливу функцію управління, як модель розвитку. У той же час більша частина українських підприємств, особливо у вугільній промисловості, виявилась не готовою до активної інноваційної діяльності в умовах господарської самостійності та конкуренції з боку товаровиробників інших країн. Як наслідок, відбулося значне зниження ефективності виробництва, втрачено значну частину внутрішнього товарного ринку.

Основною причиною становища, що склалося, є низький рівень адаптації управлінських і технологічних служб підприємства до ринкових умов господарювання, недостатня готовність персоналу до інноваційної діяльності з урахуванням галузевої специфіки.

Особливого значення активізація інноваційної діяльності набуває в умовах реструктуризації вугільної промисловості, яка здійснюється урядом України і передбачає вивід галузі з кризового стану. Досягнення цієї мети можливо лише за умов найбільш повного використання інноваційного потенціалу вугледобувних підприємств.

Вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність визначаються нагальною потребою вдосконалення організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності вугледобувних підприємств, на основі економічного оцінювання інноваційного потенціалу шахт та розроблення рекомендацій з поліпшення його використання.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донбаського гірничо-металургійного інституту за темою “Обґрунтування умов збереження та розвитку виробничо-економічного потенціалу вугледобувних підприємств Донбасу” (номер державної реєстрації 0102U002978). Здобувачем обґрунтовані способи оцінки інноваційного потенціалу вугледобувних підприємств. Нові класифікаційні групи інновацій та характеристику галузевих особливостей інноваційного потенціалу підприємств використано у науково-дослідній роботі Інституту економіки промисловості НАН України за темою “Розробка науково-методичних основ активізації інноваційного розвитку промисловості в регіоні” (номер державної реєстрації 0100U00528Н).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та реалізація принципових підходів до економічної оцінки інноваційного потенціалу на основі комплексної розробки теоретичних, методичних і практичних питань функціонування механізму організаційно-економічного забезпечення інноваційної діяльності.

Відповідно до зазначеної мети в дисертаційній роботі поставлено та вирішено такі завдання:

досліджено основні теоретичні закономірності інноваційної діяльності підприємств в умовах перехідної економіки;

обґрунтовано об'єктивну необхідність вдосконалення організаційно-економічного механізму управління інноваційною діяльністю на вугільних шахтах;

визначено нові напрямки інноваційної діяльності на вугледобувних підприємствах;

надано рекомендації щодо вдосконалення механізму організаційно-економічного забезпечення інноваційної діяльності вугледобувних підприємств;

удосконалено систему обліку та мотивації інноваційної діяльності на вугледобувних підприємствах;

розроблено методичні основи планування інноваційної діяльності та економічного оцінювання інноваційного потенціалу шахт.

Об'єктом дослідження є система управління інноваційними процесами на підприємствах.

Предметом дослідження є логіка, основні принципи, методи економічної оцінки інноваційного потенціалу шахт та практичні аспекти удосконалення управління інноваційними процесами.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою проведених у дисертаційній роботі досліджень стали положення економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі інноваційного менеджменту. Інформаційну базу дисертації становили нормативно-правові документи, які регламентують діяльність підприємств, офіційні статистичні матеріали, дані первинного обліку та звітності шахт, матеріали конференцій, результати досліджень та спостережень автора.

При проведенні досліджень використовувалися такі методи: структурно-логічного аналізу (при побудові логіки та структури роботи); метод угрупування (при виділенні нових класифікаційних груп інновацій); статистичні методи (при економічному оцінюванні інноваційного потенціалу шахт); комплексний метод (при розробці рекомендацій щодо активізації інноваційної діяльності).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні положень економічного оцінювання інноваційного потенціалу вугільних шахт та напрямків активізації їх інноваційної діяльності. Наукова новизна результатів дослідження, які подаються до захисту, полягає в такому:

виявлено закономірності й особливості інноваційних процесів на вугледобувних підприємствах. Інноваційний потенціал шахт з оновлення продукції, що виробляється, об'єктивно обмежений, тому що вони створювалися як монопродуктові підприємства. Важливою особливістю шахт є також постійне погіршення гірничо-геологічних умов видобутку вугілля при збільшенні глибини розробки пластів і зменшення їх інноваційного потенціалу в міру доробки запасів вугілля;

розкрито поняття “стратегія інноваційної діяльності” як невід'ємна частина економічної стратегії, довгострокові, найбільш принципові, важливі рішення, постанови, програми, наміри уряду, адміністрації регіонів, керівництва підприємств відносно здійснення інноваційної діяльності з метою підвищення конкурентоспроможності продукції, що виробляється;

уточнено сутність поняття “інноваційний потенціал підприємства”, яке пропонується розуміти як узагальнену характеристику можливостей підприємства здійснити вперше чи відтворити (сприйняти) ефективні нововведення на підставі використання власних та залучених ресурсів;

запропоновано нові класифікаційні групи інновацій: за ознакою їх впливу на макроекономічні показники, які включають інновації перерозподілу, інновації економічного падіння та інновації економічного зростання; за ознакою зміни системи господарювання та оцінювання їх результативності;

розроблено підхід до оцінки вартості шахт, що приватизуються, який враховує галузеві особливості їх діяльності, такі як термін служби пов'язаний з відпрацюванням запасів вугілля, неможливість використання більшої частини спеціалізованих основних фондів на цілі, не зв'язані з видобутком вугілля, зростання собівартості видобутку вугілля у зв'язку з поглибленням відпрацювання пластів, урахування умов неповного використання виробничої потужності видобутку вугілля та необхідні інвестиції для підвищення виробничої потужності;

запропоновано систему внутрішньофірмового інноваційного обліку та стимулювання інноваційної діяльності, яка забезпечує єдиний підхід до стимулювання усіх видів інноваційної діяльності та виходить з однаково важливої ролі технічних і нетехнічних інновацій в підвищенні ефективності роботи підприємств.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані в дисертації результати та розроблені рекомендації в процесі їх використання сприяють активізації інноваційної діяльності вугледобувних підприємств.

Практична цінність дослідження обумовлена таким:

запропоновано використання галузевих складових інноваційного потенціалу шахт щодо використання супутніх енергоносіїв та надано їх оцінку;

надано рекомендації щодо удосконалення механізму організаційно-економічного забезпечення інноваційної діяльності вугледобувних підприємств. Зазначений механізм розглядається як складова частина стратегії управління розвитком шахти;

запропоновано алгоритм розрахунку ціни придбання шахти з урахуванням галузевих особливостей, що включають термін служби, який пов'язаний з відпрацюванням балансових запасів вугілля; неможливості використання більшої частини основних фондів на цілі, які не пов'язані з видобутком вугілля, та майнового підходу для оцінювання вартості шахт; зростання собівартості видобутку вугілля з відпрацюванням більш глибоких горизонтів; урахування умов неповного використання виробничої потужності.

Отримані результати дисертаційної роботи використовуються в практичній діяльності державних холдингових компаній по видобутку вугілля, котрі діють в Луганській області, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатках до дисертації: ДХК “Ровенькиантрацит” (довідка № 487 від 24.10.2002 р.) та ДХК “Краснодонвугілля” (довідка № 623 від 12.11.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора в галузі удосконалення методики економічної оцінки інноваційного потенціалу. Внесок автора у колективно опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися та були схвалені на науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, співробітників і студентів Донбаського гірничо-металургійного інституту (м. Алчевськ, 2001, 2002 р.р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Університет і регіон” (м. Луганськ, 2001 р.); на першій міжнародній, другій всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених “Управление развитием социально-экономических систем: глобализация, предпринимательство, устойчивый экономический рост” (м. Донецьк, 2001 р.); на міжрегіональній науково-практичній конференції “Перспективы развития угольной промышленности в ХХІ веке” (м. Алчевськ, 2002 р.); на всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління інноваційними проблемами виробничо-підприємницької діяльності” (м. Кременчук, 2002 р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано в 11 працях, у тому числі 2 статті опубліковано в наукових журналах, 6 - у збірниках наукових праць, 3 публікації - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,7 д.а., з яких особисто автору належать 2,2 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 178 сторінках друкованого тексту, у тому числі 19 таблиць і 12 рисунків, які подано на 13 сторінках. Список використаних джерел із 171 найменування вміщено на 17 сторінках і 5 додатків - на 9 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

Розділ 1. Теоретичні основи інноваційної діяльності вугледобувних підприємств. У теперішній час загальновизнаними є інноваційна теорія прибутку та інноваційна концепція розвитку, відповідно до яких завдяки інноваційній діяльності можна забезпечити прибутковість підприємства та його стійкість на тривалий час. За останнє десятиріччя інноваційна діяльність підприємств України суттєво знизилась. Це актуалізує питання інноваційного розвитку підприємств у сучасних умовах. Особливого значення інноваційна діяльність набуває для вугледобувних підприємств, які є монопродуктовими, здебільшого збитковими та мають обмежений потенціал інноваційного розвитку.

У формуванні державної інноваційної політики та управлінні інноваційною діяльністю важливе значення має визначення тих інновацій, які мають найбільший вплив на економічний розвиток. За результатами проведених досліджень встановлено, що для значної кількості інновацій не існує прямої залежності між ефектом, який одержує підприємство або власник, та ефектом, який отримує національна економіка від цієї інновації в цілому.

На підставі вивчення механізму формування ефекту в національній економіці запропоновано нові класифікаційні групи інновацій за ознаками їх впливу на макроекономічні показники, зміну системи господарювання та одержання ефекту.

Теоретичний аналіз узагальнення наукових праць показав, що в більшості випадків інноваційний потенціал підприємств оцінюється на підставі врахування тільки внутрішніх чинників. Практика останніх років показує, що багато підприємств, навіть ті, які 10-15 років тому посідали передові позиції у своїх галузях, не можуть сьогодні здійснювати свою діяльність без зовнішніх інвестицій та іншої зовнішньої підтримки. Однак, за наявності такої підтримки, після технічного переозброєння, реструктуризації та оновлення продукції вони стають конкурентоспроможними. Тому в роботі пропонується розглядати і оцінювати інноваційний потенціал шахт як можливості підприємств здійснювати вперше чи відтворити (сприйняти) ефективні нововведення на підставі використання власних та залучених ресурсів.

Інноваційний потенціал шахт є обмеженим відносно інноваційного потенціалу підприємств інших галузей. Він значно залежить від природних умов розробки родовищ корисних копалин і зменшується зі збільшенням строку служби шахти.

Вугледобувні підприємства мають суттєві специфічні особливості щодо інноваційної діяльності. Шахти - це монопродуктові підприємства, їх виробнича структура зорієнтована тільки на видобуток вугілля. Однією з особливостей шахт є також постійне погіршення умов видобутку вугілля з поглибленням відпрацювання пластів. Тому з багатьох упроваджених інновацій, навіть з великим потенціалом економічного ефекту, не забезпечується прибутковість виробничої діяльності.

Проведений аналіз показав, що рентабельної роботи шахти можна досягти лише за умов використання усіх складових інноваційного потенціалу, у тому числі нетрадиційних, повязаних з використанням тепла надр землі.

Розділ 2. Аналіз інноваційної діяльності на вугледобувних підприємствах. Вкрай незадовільний стан інноваційної діяльності останнього десятиріччя зазнається в урядовій програмі “Українське вугілля”. У загальному парку діючого обладнання на шахтах питома вага очисних механізованих комплексів і прохідницьких комбайнів нового технічного рівня становить лише 2%, нових навантажувальних машин і стрічкових конвеєрів - 0,5%. На шахтах, де розробляються пласти крутого падіння, близько 70% видобутку вугілля забезпечується відбійними молотками. Промислово-виробничі фонди вугледобувних підприємств галузі зношені в середньому на 65 відсотків. Причини кризового стану вугільних підприємств виходять з різних рівнів, у тому числі з галузевого, який досліджується в дисертації.

У роботі показано, що першим кроком щодо формування інноваційної стратегії розвитку підприємства є розроблення й прийняття місії та філософії організації. Без цього рішення та дії керівництва й працівників будуть виходити з особистих уявлень про цінності організації.

Інноваційна стратегія, яка побудована на підставі місії та філософії організації, націлює персонал на досягнення загальної мети. Розроблення місії та філософії організації посідає особливе місце у вугільній промисловості, де термін функціонування підприємств є завжди обмеженим. Тому першим кроком щодо активізації інноваційної діяльності підприємства повинно стати розроблення місії та філософії організації з урахуванням етапу життєвого циклу, на якому воно знаходиться.

Стосовно вугледобувного підприємства розкрито сутність стратегії інноваційної діяльності та її найважливіші складові: забезпечення конкурентоспроможності вугілля, довгострокової стійкості підприємства, збереження акціонерного капіталу після допрацювання родовища, зайнятості працівників. У роботі наведено можливі стратегічні позиції шахт - пристосування, традиційна, залежна, комбінована та інші.

У теперішній час, коли більшість вугледобувних підприємств перебуває у кризовому стані, найважливішим питанням стає фінансування інноваційної діяльності підприємств галузі. У дисертації пропонується збільшити залучення коштів за рахунок надання державних гарантій інвесторам та використання таких методів фінансування, як лізинг, факторинг, форфейтинг.

Механізм організаційно-економічного забезпечення інноваційної діяльності є важливою складовою частиною реалізації стратегії управління розвитком вугледобувного підприємства взагалі. У роботі визначено основні елементи цього механізму, які зумовлюють результативність інноваційної діяльності.

Планування інновацій та інноваційної діяльності є необхідним значущим етапом інноваційного менеджменту. Узагальнення та систематизація принципів планування, наведених у економічній літературі й нормативних актах, дозволили уточнити ці принципи, до яких належать: принцип дотримання загальнодержавних інтересів, принцип соціального орієнтування планів, принцип науковості, принцип спадкоємності планів різних стадій та горизонтів планування, принцип реалістичності планів, принцип ранжирування обєктів планування за їх важливістю, принцип варіантності планів, принцип економічного обґрунтування планів і таке інше.

Розділ 3. Оцінка інноваційного потенціалу, мотивація і планування інноваційної діяльності. Незважаючи на те, що упродовж останнього десятиріччя шахти перетворено на відкриті акціонерні товариства, а виробничі обєднання з видобутку вугілля - на холдингові компанії, радикальних змін у відносинах власності не відбулося. Вивчення стану справ у вугільній промисловості показало, що суттєва активізація інноваційної діяльності уможливлюється лише за умов приватизації підприємств. Завдання реального роздержавлення та приватизації шахт міститься в програмі “Українське вугілля”.

У дисертації запропоновано алгоритм розрахунку вартості шахт у процесі приватизації, який враховує галузеві особливості, а саме:

термін існування шахт, безпосередньо повязаний з відпрацюванням балансових запасів вугілля;

більша частина основних фондів - це спеціалізовані будівлі та споруди, вони не можуть використовуватися в жодному напрямку, крім видобутку вугілля, й не можуть бути демонтовані та передані для використання на інших підприємствах;

для оцінювання вартості шахт не можна використовувати майновий підхід оцінки активів і витрат на утворення нового подібного підприємства. Це повязано з тим, що насправді абсолютно точно відтворити умови шахти, яка допрацьовує свої запаси вугілля не можна;

з переходом на відпрацювання більш глибоких горизонтів зростає собівартість видобутку вугілля;

як правило, при частковому використанні виробничої потужності шахт видобуток вугілля завжди збитковий.

Розрахунок вартості шахти пропонується проводити за такою формулою:

де с - фактична собівартість видобутку 1 т вугілля по шахті, грн./т;

d - частка умовно постійних витрат у собівартості видобутку шахти;

Д_ф - фактичний річний видобуток вугілля по шахті в році, що передував роздержавленню, тис. т;

М_пл - можлива (планована) виробнича потужність шахти після реалізації інвестиційних проектів, тис. т;

П_ф - фактичний прибуток, отриманий шахтою в році, що передував роздержавленню, тис. грн.;

Р - додаткові реалізаційні результати після здійснення інвестиційного проекту, тис. грн. на рік;

З - додаткові поточні витрати після здійснення інвестиційного проекту, тис. грн. на рік;

k₁ - коефіцієнт, який усереднює показники ефективності за весь період допрацювання запасів;

k₂ - коефіцієнт, що враховує термін допрацювання запасів (термін повернення інвестицій);

И - інвестиції, які потрібні для підвищення виробничої потужності до М_пл, тис. грн.;

Д - дебіторська заборгованість, тис. грн.;

О - зобов'язання вугледобувного підприємства, тис. грн.;

R - середня рентабельність альтернативних інвестицій у національній економіці, частки;

Шахти як монопродуктові підприємства, діяльність яких упритул повязана з гірничо-геологічними умовами, мають обмежений потенціал інноваційної діяльності. Однак через те, що видобуток вугілля здійснюється на великих глибинах, шахти мають свій специфічний інноваційний потенціал, повязаний з використанням тепла надр землі. Цей потенціал до теперішніх часів у промислових масштабах майже не використовувався. Важливою особливістю використання геотермальної енергії шахт є така залежність: чим більша глибина розроблення пластів, тим більше можливостей використання геотермальної енергії й компенсації зростаючих витрат на видобуток вугілля. На деяких глибоких шахтах температура породи на горизонтах відпрацювання корисних копалин перевищує 40 ⁰С.

Перевага шахт як джерел геотермальної енергії полягає в тому, що для використання глибинного тепла землі немає потреби у розвідуванні родовищ, спеціального будівництва термоводозаборів, у додаткових витратах на видобування і транспортування геотермального теплоносія, утилізації відпрацьованої термальної води тощо. Основними теплоносіями на шахтах є повітря вихідного струменя, вода, яка відкачується, порода та вугілля, що видається на поверхню.

Загальний геотермальний потенціал шахт ДХК “Ровенькиантрацит” та ДХК “Краснодонвугілля” наведено у табл. 1. Для ДХК “Ровенькиантрацит” він дорівнює 37,2 тис. т вугілля, а для ДХК “Краснодонвугілля” - 33,5 тис. т.

На кожен конкретний час на основі наявних досягнень науково - технічного прогресу вартісне оцінювання інноваційного потенціалу шахт може бути виконано на основі приросту середньорічного прибутку шахт (зниження збитків) чи сумарного чистого дисконтованого грошового потоку від упровадження наявних інновацій.

У процесі реструктуризації вугільної промисловості України відбувається закриття шахт і в цьому зв'язку актуалізується питання: які шахти перспективні, а які - безперспективні.

До безперспективних пропонується відносити тільки ті шахти, реалізація інноваційного потенціалу яких, на основі всіх наявних у цей час досягнень НТП не може забезпечити їхньої рентабельної роботи.

Всі інші шахти можна віднести до перспективних. Причому адаптованими до існуючих умов господарювання можна буде вважати ті шахти, рентабельність роботи яких після реалізації інноваційного потенціалу буде не нижчою рентабельності альтернативних інвестицій в національній економіці.

Головною складовою інноваційного потенціалу підприємства є його інтелектуальний ресурс - персонал. Незважаючи на глибоке опрацювання багатьох теоретичних і практичних питань інноваційної діяльності, низка питань мотивації інноваційної діяльності працівників залишається мало вивченою.

З метою удосконалення роботи з підбору та розподілу кадрів, морального та матеріального стимулювання інноваторів, у роботі запропоновано створення внутрішньофірмових систем інноваційного обліку. Наявність системи внутрішньофірмового обліку та стимулювання інновацій дозволить узгоджувати інтереси власників та найманих працівників творчої праці, одержувати обєктивну оцінку здатності окремих працівників займатися інноваційною діяльністю, оцінювати їх внесок у кінцеві результати діяльності підприємства, а також створювати сприятливі умови для інноваторства.

У практиці планування діяльності підприємств, яка склалася в теперішній час, не існує єдиної методики планування інноваційної діяльності.

З урахуванням особливостей існуючих умов господарювання в дисертації запропоновано методику планування інноваційної діяльності та економічного оцінювання інноваційного потенціалу підприємства. Ця методика встановлює єдиний порядок планування інновацій та визначення їх економічної ефективності.

Висновки

У дисертаційній роботі на підставі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення й практичне вирішення актуального науково-практичного завдання з економічного оцінювання інноваційного потенціалу вугледобувних підприємств. Основні висновки й результати, що випливають із наукових досліджень, зводяться до такого.

1. Уточнено сутність поняття “інновація”. Запропоновано нові класифікаційні ознаки інновацій, які відображають раніше неформалізовані сторони інноваційних процесів: оцінювання ефективності інновацій, їх вплив на макроекономічні показники та зміну системи господарювання.

2. Запропоновано модель інноваційного процесу, яка найбільш повно відображає його структуру. Уточнено поняття “інноваційний потенціал підприємства”. Під інноваційним потенціалом підприємства слід розуміти узагальнену характеристику можливостей підприємства здійснювати вперше або відтворювати ефективне нововведення на підставі використання власних та залучених ресурсів.

3. Визначено особливості інноваційних процесів на вугледобувних підприємствах. Шахти є монопродуктовими підприємствами, їх виробнича структура зорієнтована на видобуток корисних копалин. Тому інноваційний потенціал шахт щодо оновлення продукції є обмеженим. Шахтам властиве постійне погіршення гірничо-геологічних умов видобутку вугілля і, як наслідок, зростання витрат на видобуток вугілля.

4. Уточнено сутність стратегії інноваційної діяльності. Стратегія інноваційної діяльності як невідємна частина економічної стратегії - це довгострокові, найбільш принципові, важливі рішення, установлення, програми, наміри уряду, адміністрації регіонів, керівництва підприємств щодо реалізації, здійснення інноваційної діяльності з метою підвищення конкурентоспроможності продукції.

5. Дано оцінку геотермального потенціалу шахт ДХК “Ровенькиантрацит” та ДХК “Краснодонвугілля” за такими теплоносіями, як вугілля, порода, вода, повітря.

6. Запропоновано алгоритм розрахунку ціни придбання шахти з урахуванням галузевих особливостей, що включають термін служби, пов'язаний з відпрацьовуванням балансових запасів вугілля; неможливість використання більшої частини основних фондів на цілі, не зв'язані з видобутком вугілля; зростання собівартості видобутку вугілля у зв'язку з відпрацьовуванням більш глибоких горизонтів; урахування умов неповного використання виробничої потужності видобутку вугілля.

7. Розроблено рекомендації з внутрішньофірмового обліку інновацій і стимулювання інноваційної діяльності нетехнічного характеру. При обґрунтуванні рекомендацій здобувач виходила з однаково важливої ролі технічних і нетехнічних інновацій у підвищенні ефективності роботи шахт, з необхідності однакового обліку інновацій і єдиного підходу до стимулювання інноваційної діяльності.

Рекомендації включають загальні положення з характеристикою інноваційної пропозиції, передбачають порядок складання, подавання і розгляду заяви на інноваційну пропозицію, класифікацію пропозицій у залежності від їхнього економічного потенціалу, а також порядок використання інноваційної пропозиції та виплати винагороди його авторам на договірних умовах.

8. Розроблено методику планування інноваційної діяльності й економічного оцінювання інноваційного потенціалу шахт з урахуванням методології планування (принципів, методів і етапів планування, організації контролю за виконанням планів).

9. Апробація теоретичних положень з економічного оцінювання інноваційного потенціалу вугледобувних підприємств з урахуванням галузевої специфіки дозволяє потверджувати, що запропонована методика планування інноваційної діяльності й економічного оцінювання інноваційного потенціалу шахт органічно вписується в існуючу систему керування вугільними підприємствами, доповнює і розвиває її за рахунок наведених вище теоретичних і практичних результатів.

економічний інноваційний шахта вугільний

Перелік основних опублікованих автором праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях

1. Фесенко И.А., Акмаева Н.В. Оценка отраслевых составляющих инновационного потенциала угледобывающих предприятий// Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. Сб. науч. трудов Института экономики промышленности НАН Украины. - Донецк, 1999. - Т. 2. - С. 82 - 87.

Особистий внесок автора: надано економічну оцінку геотермального потенціалу шахт ДХК “Ровенькиантрацит”.

2. Фесенко И.А. Инновационный потенциал угледобывающих предприятий // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Вип. 22. - Донецьк: ДонДТУ, 2000. - С. 160 - 165.

3. Фесенко И.А. О новых классификационных группах инноваций// Наукові праці Донецького державного технічного університету. Вип. 34. - Донецьк: ДонДТУ, 2001. - С. 226 - 230.

4. Фесенко И.А. Особенности инновационных процессов на угледобывающих предприятиях // Вісник Східноукраїнського національного університету. - 2001. - № 12 (46). - С. 221 - 225.

5. Клияненко Б.Т., Фесенко И.А., Жуков В.А. Мотивация инновационной деятельности наемных работников творческого труда // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Вип. 53. - Донецьк: ДонНТУ, 2002. - С. 13 - 18.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях

6. Фесенко И.А. Инновационные резервы шахт // Сборник научных трудов Донбасского горно-металлургического института. Вып. 13. - Алчевск: ДГМИ, 2001. - С. 117 - 121.

7. Фесенко И.А. Новые направления инновационной деятельности угледобывающих предприятий // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Університет і регіон”.- Луганськ: СУДУ, 2001.- С. 194.

8. Фесенко И.А. Некоторые особенности в оценке эффективности инноваций // Праці першої міжнародної, другої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 1. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 214 - 216.

9. Фесенко И.А. Влияние инновационной деятельности на макроэкономические показатели // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету: Наукові праці КДПУ. Вип. 4 (15). - Кременчук: КДПУ, 2002. - С. 3 - 4.

10. Фесенко И.А., Акмаева Н.В. Оценка стоимости угледобывающих предприятий как объектов разгосударствления собственности // Сборник научных трудов, посвященных 45-летию ДГМИ, “Перспективы развития угольной промышленности в ХХІ веке”. - Алчевск: ДГМИ, 2002. - С. 277 -282.

11. Акмаев А.И., Фесенко И.А., Белозерцев О.В. Сопутствующие энергоносители шахт // Энергосбережение. - 2002. - № 10. - С. 2 - 4.

Размещено на Allbest.ru