Соціально-економічний розвиток регіону і формування нового типу споживача

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківська державна академія міського господарства

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНУ І ФОРМУВАННЯ НОВОГО ТИПУ СПОЖИВАЧА

Фірсова Ірина Вікторівна

Харків - 2003

Анотація

Фірсова І.В. Соціально-економічний розвиток регіону і формування нового типу споживача. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Харківська державна академія міського господарства, Харків, 2003.

Дисертація присвячена вирішенню наукових і практичних проблем соціально-економічного розвитку регіону в діалектичному взаємозв'язку з новим типом споживача, який отримав назву “гібридного”.

У роботі узагальнено, вдосконалено та систематизовано методологічні аспекти категорії “соціально-економічний розвиток регіону”, виявлено теоретичні й практичні передумови формування концептуального зв'язку “регіон - споживач,” виведено на категоріальному рівні новий тип споживача, у зв'язку з чим дані рекомендації щодо організації ефективної маркетингової діяльності в регіоні, приділена увага розвитку підприємництва, уточнені поняття сільського та екологічного туризму, адаптована до умов Харківщини концепція франчайзингу, на основі розробленої дисертантом методики проаналізовані динаміка зайнятості в регіонах України, а також галузева структура Харківської області.

Ключові слова: соціально-економічний розвиток регіону, концептуальний зв'язок “регіон - споживач”, коефіцієнт розміщення, франчайзинг, “гібридний” споживач, сільський туризм, підприємництво, галузева структура.

Аннотация

Фирсова И.В. Социально-экономическое развитие региона и формирование нового типа потребителя.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика - Харьковская государственная академия городского хозяйства, Харьков, 2003.

В диссертации рассматриваются научные и практические проблемы социально-экономического развития региона в диалектической взаимосвязи с формирующимся новым типом потребителя, получившим название “гибридного”.

В работе обобщены, усовершенствованы и систематизированы прикладные аспекты категории “социально-экономическое развитие региона”, выявлены теоретические и практические предпосылки формирования концептуальной связи “регион - потребитель”, выведен на категориальном уровне новый тип потребителя, в связи с чем даны рекомендации по организации эффективной маркетинговой деятельности в регионе, уделено внимание развитию предпринимательства, уточнены понятия сельского и экологического туризма, адаптирована к условиям Харьковщины концепция франчайзинга, на основе разработанной диссертантом методики проанализированы динамика занятости в регионах Украины, а также отраслевая структура Харьковской области.

Ключевые слова: социально-экономическое развитие региона, концептуальная связь “регион - потребитель”, коэффициент размещения, франчайзинг, “гибридный” потребитель, сельский туризм, предпринимательство, отраслевая структура.

Summary

Firsova I.V. Social -Economical Development of a Region and New Type Consumer Formation.

Dissertation for academic degree of Candidate of Sciences in Economics, speciality 08.10.01 - Development of Productive Forces and Regional Economics. - Kharkiv State Academy of Municipal Economy, Kharkiv, 2003.

Scientific and practical issues of a region social-economical development have been highlighted in the dissertation in dialectical interconnection with a forming new type consumer, named “hybrid”.

Practical aspects of a category “social-economical development of a region” have been synthesized, improved and systematized, and theoretical and practical prerequisites of a conceptual linkage “region - consumer” have been revealed. During the Soviet Union period we used to have centrally planned development policy that viewed Ukraine and its development as a part of the Soviet Union. So now, when Ukraine is an independent country with its own goals, strategies and problems, it is especially important to understand the principles of successful regional development, and to educate professional who can implement them.

Currently regional economic development issues are considered to be of a high importance for the Ukrainian economic science, because all economic phenomena take place within geographical space. Economic issues invariably involve either questions concerning the place of specificity of particular activities, or alternatively questions relating to the overcoming of space and geographical distance. For example, all commodities are traded at various market location.

A special attention has been paid to the consumer role in a region social-economical development, and to the importance of human economical and social needs satisfaction. New type of a consumer has been derived on a categorical level. Today consumers combine timeless human needs and behaviors with new online activities. So the new “hybrid” consumer is a combination of traditional and cyber, rational and emotional, wired and physical. Recommendations on building marketing and business strategies to reach this new consumers have been offered.

The importance of entrepreneurship development in a region has been highlighted, and the categories of rural and ecological tourism have been defined more exactly. Franchising concept has been adapted to Kharkiv region current conditions.

On the basis of Ukrainian and foreign scientists researches made and methods offered a new technique of a region social-economical situation analysis and optimization has been developed in the dissertation. This technique consists of three stages: 1. Region social-economical situation analysis; 2. Territorial development priorities choice; 3. The program of social-economical development of a region preparation and implementation. Some calculations for the regions of Ukraine have been made using methods of this technique. As a result, Ukrainian regional employment dynamic and Kharkiv region sectoral structure have been analyzed on the basis of location coefficient calculation in order to give some recommendations concerning social-economical situation optimization and sustainable economical development achievement.

Key words: social-economical development of a region, conceptual linkage “region - consumer”, location coefficient, franchising, hybrid consumer, rural tourism, entrepreneurship, sectoral structure.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській державній академії міського господарства, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, професор

КАЙЛЮК Євген Миколайович,

Харківська державна академія міського господарства, завідувач кафедрою менеджменту і маркетингу міського господарства

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

АМОСОВ Олег Юрійович,

Українська Академія державного управління при Президентові України Харківський регіональний інститут, заступник директора;

кандидат економічних наук, доцент

МОМОТ Тетяна Валерійовна,

Харківська державна академія міського господарства, доцент кафедри економіки будівництва.

Провідна установа - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України (м. Київ).

Захист відбудеться “12” листопада 2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.089.01 в Харківській державній академії міського господарства за адресою:

61002, м. Харків, вул. Революції, 12, к. 424.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Харківської державної академії міського господарства (61002, м. Харків, вул. Революції, 12).

Автореферат розісланий “10” жовтня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.е.н., доцент Лелюк Н.Є.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У наш час поряд зі світовими тенденціями загальної глобалізації і конвергенції все більшої ваги набуває аналіз таких складових частин країни, як регіони. Адже ефективність функціонування національної економіки України значною мірою залежить від рівня соціально-економічного розвитку регіонів, що на сьогодні відзначаються суттєвою галузевою, територіальною та функціональною диференціацією. Саме з цих причин виникає гостра необхідність розробки політики соціально-економічного розвитку для кожного окремо взятого регіону країни.

Відсутність у минулому власної регіональної політики в Україні призвела до виникнення значних диспропорцій у територіальній структурі національної економіки, неефективного використання переваг територіального поділу праці, природно-ресурсного та науково-виробничого потенціалу регіонів, надмірного забруднення природного середовища у багатьох містах і районах. Не досягнуто комплексного розвитку міст, селищ і сіл, не реалізуються можливості окремих регіонів щодо міжнародної інтеграції України, розвитку спільного підприємництва в галузі туризму, оздоровлення і відпочинку, залучення до господарської діяльності іноземних інвестицій тощо.

Розробка теоретико-методологічного інструментарю удосконалення регіонального розвитку є невідкладним завданням практики реформування українського суспільства. Вирішення цього складного завдання пов'язане з дослідженням організаційних, юридичних, економічних та фінансових аспектів життєдіяльності регіонів, формування теорії та методології державної регіональної політики. Необхідність та актуальність наукового пізнання регіонального розвитку з урахуванням ринкових механізмів господарювання обумовлюється потребою гармонізації просторового буття українського суспільства, задіяння територіальних резервів для вирішення завдань економічного і соціального розвитку, якісної трансформації економіки країни.

Вже існує інструментарій дослідження та аналізу регіонів як у міжнародній практиці й працях західних регіоналістів, так і в розробках українських вчених, серед яких А.Н. Алимов, З.В. Герасимчук, А. Вебер, Б.М. Данілішин, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, Л.М. Зайцева, С.Н. Злупко, У. Ізард, О.В. Калитка, В.С. Кравців, О.П. Крайник, А.С. Мошенець, В.І. Павлов, В.І. Пила, Р.І. Тринько, Й. Тюнен, О.Л. Фіщук, О.І. Фурдичко та ін.

В Україні розроблені певні науково-методологічні основи для формування та реалізації регіональної політики. Проте ряд авторів відзначає недостатню методологічну базу, відсутність всебічної інформаціі про соціально-економічні процеси в областях. Не створена єдина методика оцінки соціально-економічного стану регіонів, недостатньо опрацьовані методи планування та прогнозування їх розвитку й трансформації галузевої структури.

Отже, актуальність визначеної теми дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю розробки методики оцінки соціально-економічного розвитку регіону, що є основою складання науково обгрунтованих програм регіонального розвитку. На сьогодні окремі методи й методики, розроблені як українськими, так і західними вченими-регіоналістами, але цим методикам бракує комплексності й поєднання окремих методів для досягнення найкращих практичних результатів.

Слід зазначити, що особливістю розвитку сучасної економічної науки є посилена увага до загальнолюдських цінностей, їх ролі й місця у функціонуванні соціально-економічних систем на всіх рівнях. Тому особливо актуальним є розміщення потреб людини в центрі дослідження регіональних явищ, приділення особливої уваги питанням зайнятості і споживання, що мають місце в цьому дисертаційному дослідженні. Актуальним також є врахування маркетингових аспектів розвитку виробничої й невиробничої сфери регіону для найбільш ефективного функціонування економіки й задоволення потреб сучасного споживача, що відповідає практично обгрунтованим сучасною дійсністю тенденціям розвитку науки й практики, присвяченим соціально-економічним аспектам регіоналістики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дослідження були використані при підготовці Стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року (довідка №88/02-20 від 09.07.03), а також Програми соціально-економічного розвитку Барвінківського району Харківської області на період до 2010 року (довідка № 212 від 26.05.2003 р.).

Мета і основні задачі дослідження. Метою даної роботи є визначення передумов сталого соціально-економічного розвитку регіону, встановлення інструментарію і важелів, що забезпечують дослідження механізму соціально-економічного розвитку регіону з урахуванням формування нового типу споживача, розробка основних напрямів методичних і практичних рекомендацій щодо поліпшення умов життєдіяльності людини і соціально-економічного розвитку на рівні регіону.

Реалізація мети роботи обумовила необхідність розв'язання наступних завдань:

визначити етапи становлення ринкової моделі соціально-економічного розвитку регіону;

дослідити й систематизувати теоретико-методологічний інструментарій регіонального управління;

розглянути соціально-економічний стан і структуру регіону в плані оптимального задоволення потреб споживача;

здійснити порівняльну характеристику розвитку регіональної економіки на прикладі споживача далекого зарубіжжя і Харківської області;

визначити методологічні підходи до дослідження стабілізації економіки регіону з урахуванням споживчого фактора;

дослідити параметри й ступінь впливу інтересів споживача на соціально-економічний розвиток регіону;

визначити галузеву структуру економіки Харківського регіону як фактор, що може впливати на інтереси споживача;

виявити особливості поведінки споживача в сучасних умовах.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є розвиток системи “регіон - споживач” в її цілісності, предметом дослідження - особливості становлення та соціально-економічного розвитку системи “регіон - споживач”.

Методологія та методика дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали наукові положення сучасної економічної теорії, теорії розміщення продуктивних сил, праці вітчизняних і закордонних вчених з питань регіональної економіки, маркетингу, регіонального розвитку й розвитку галузей виробничої та невиробничої сфери регіону, формування регіональної політики.

Методологічні принципи дослідження базуються на концепції розвитку соціальної інфраструктури як територіального комплексу, формування його територіальної структури на основі системи розселення; соціальної орієнтації ринкової економіки і розвитку сфери послуг; організаційного та економічного механізму управління цими процесами.

У роботі використані методи статистичного й порівняльного економічного аналізу, наукової абстракції, історичного й логічного підходів, методи регіонального й міжрегіонального аналізу. Дослідження регіональних особливостей соціально-економічного розвитку Харківської області проводилось шляхом збору, узагальнення та аналізу статистичних даних із застосуванням методу моделювання економічних процесів.

При написанні дисертаційної роботи були вивчені, проаналізовані й систематизовані концепції та положення монографічних досліджень українських і закордонних вчених, збірники наукових праць, матеріали наукових конференцій, статті періодичних видань, дані облстатуправління Харківської області стосовно її соціально-економічного становища.

Наукова новизна роботи полягає в наступному:

Вперше:

пропонується система оцінки та оптимізації соціально-економічного розвитку регіону на засадах методологічних підходів, розроблених українськими вченими;

виводиться на категоріальному рівні новий тип споживача, що отримав у дисертації назву “гібридний”;

удосконалено:

поняття сільського туризму як засобу стимулювання економічного розвитку;

дістали подальший розвиток:

база джерел сучасного маркетингу та регіональної економіки шляхом введення сучасних понять світової економіки;

існуюча концепція франчайзингу стосовно використання для умов Харківського регіону;

розуміння змісту категорії “регіон”, а також еволюція регіональної політики і наукової думки в нашій державі, що дозволяє найкращим чином визначити сучасні тенденції і намітити перспективи розвитку регіональної економіки України з урахуванням передумов, що сформували сучасну ситуацію;

визначення категорії “соціально-економічний розвиток регіону”, дослідження її комплексних характеристик;

вирішення теоретичних і практичних завдань щодо соціально-економічного розвитку регіону з урахуванням формування нового типу споживача.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність дисертації полягає в тому, що отримані результати реально відображують рівень розвитку українських регіонів та умов, в яких вони існують. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методики оцінки соціально-економічного розвитку регіону, виведенні нового типу споживача, а також запропонованих рекомендаціях щодо розробки маркетингових стратегій, які використовуються на рівні Харківської області й окремих районів Харківського регіону (довідка № 66 від 22.05.2003). Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Харківського державного технічного університету сільського господарства (довідка № 01-173 від 23.06.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі положення, що виносяться на захист, належать особисто автору і не містять ідей, результатів і розробок, що належать співавторам, разом з якими опубліковані наукові праці. Участь автора в спільних публікаціях охарактеризовано в супровідних документах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях і семінарах: американо-український бізнес-симпозіум “Глобальне партнерство” (м. Харків, 1999); конференція “Суспільство на шляху перетворень: конфлікти та перспективи на межі тисячоліть” (м. Харків, 1999), Міжнародна наукова конференція “Культурний туризм для миру і розвитку” (м. Москва, 2000); ІV науково-практична конференція молодих економістів “Сучасні проблеми розвитку виробництва” до 70-річчя Харківського державного економічного універсітету (м. Харків, 2000); ІV міська науково-практична конференція “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених Харківщини” (м. Харків, 2001); Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності і господарювання” (м. Харків, 2001); Міжнародна науково-практична конференція “Сталий розвиток міст” (м. Харків, 2002); перша обласна конференція молодих науковців “Тобі Харківщино - пошук молодих”, що проводиться у межах обласного форуму “Освіта, наука, виробництво - шляхи інтеграції” (м. Харків, 2002); ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Сталий розвиток міст. Проблеми і перспективи енерго-ресурсозбереження житлово-комунального господарства” (м. Харків, 2003).

Крім того, результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу факультету економіки та менеджменту та наукових семінарах кафедри менеджменту і маркетингу в міському господарстві Харківської державної академії міського господарства, а також Університету Небраски - Лінкольну (США).

Публікації. За результатами дослідження у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 2,21 друк. арк., в тому числі автора 2,06 друк.арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, дев'яти підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків по роботі, списку використаних джерел та 7 додатків. Повний обсяг дисертації становить 191 сторінку тексту, який включає 10 таблиць і 9 рисунків, 7 додатків на 14 сторінках, список використаних джерел з 229 найменувань на 18 сторінках, обсяг основного тексту дисертації складає 153 сторінки.

економіка соціальний регіон споживач

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі розглянуто сутність категорій “регіон” та “соціально-економічний розвиток регіону”, а також теоретичні й практичні передумови формування концептуального зв'язку “регіон - споживач”.

Перспективи соціально-економічного оновлення України визначаються реаліями сьогодення: економічною політикою держави, її нормативно-правовим забезпеченням, особливостями політичної ситуації, рівнем життя населення тощо. Розвиток регіональної економіки опосередковується тенденціями, пріоритетами і факторами, що визначають стан національної економіки в цілому. Для кращого розуміння таких тенденцій і факторів потрібно розглянути ті історичні подіі й пріоритети соціально-економічної регіональної політики України, що формували й визначали сучасний стан вітчизняної регіональної економіки.

Під регіоном розуміємо частину території країни, що характеризується комплексом притаманних їй природно-географічних, економічних, екологічних та інших ознак. Регіон може співпадати з межами адміністративно-територіальної одиниці або об'єднувати декілька таких одиниць.

Слід зазначити, що оскільки ринкова економіка як тип господарювання не викликає супротиву як стратегічний пріоритет розвитку України, то актуальним завданням є розробка ринкового інструментарю регулювання регіонального розвитку. При цьому важливо враховувати дію законів товарного виробництва і конкретні політичні, економічні та соціальні умови, що впливають на тактику та стратегію процесів реформування економіки взагалі і господарських структур конкретних регіонів зокрема.

Удосконалення механізмів управління регіональними господарськими комплексами базується передусім на досягненнях такої наукової дисципліни, як регіональна економіка. Її предметом є просторовий розподіл і кооперування економічної діяльності. Спочатку ця галузь знання будувалася за аналогією із загальною економічною теорією. Основна відмінність її полягала в тому, що вона детально вивчала географічний простір як джерело різноманітних явищ у сфері розміщення - розподілу. На наступних стадіях більше уваги приділялося саме властивостям географічного простору і їх впливу на просторово-часову еволюцію складних територіально-економічних систем. У даний час регіональна економіка є багатою за змістом дисципліною, що тісно пов'язана з проблемами аналізу міського господарства, населення і природних ресурсів. Вона може визначати поєднуючий підхід до проблем, що виникають на перехрещенні економічної теорії і географії. Вважається, що регіональна економіка є одним з найпотужніших інструментів дослідження економічних аспектів посткомуністичної трансформації.

Взагалі весь період 70-річного існування колишнього Союзу можна умовно поділити на шість періодів, що досить помітно відрізняються своєю регіональною політикою. Вражаючим у цих періодах (за винятком періоду Великої Вітчизняної війни й післявоєнного відновлення економіки) є послідовний контраст, що представлений спочатку підтримкою регіональної економіки і політичного підходу (20-і роки), потім посиленням централізації і галузевого управління (30-ті і 40-і роки), далі спробою зміцнення принципів регіонального управління (1957-1965 рр.) і знову поверненням до централізовано-галузевих принципів (1966-1980 рр.). Період 80-х років характеризувався загальним ослабленням соціалістичної системи поряд з поступовим ослабленням централізованого управління і демократизацією суспільства. Завдяки цим процесам значно виросла увага до регіональних аспектів політики, прискорився розпад Союзу на окремі держави.

Слід зазначити, що для економічного підходу до оцінки ефективності розміщення продуктивних сил, який використовувався за часів колишнього Союзу, типовим було недостатнє врахування інтересів населення регіону, виробничого потенціалу території і місцевих природних умов. У результаті багато регіонів стали вузько спеціалізуватися на певних видах діяльності, що були вигідними з точку зору національної економіки, але не забезпечували нормальних життєвих умов на даній території. Ці проблеми територіальної організації у деякій мірі згладжувалися функціонуванням національної економіки, а недоліки надмірної спеціалізації компенсувалися централізованим розподілом ресурсів. Проте на кінець 80-х років криза надмірної спеціалізації стала більш гострою, що поглибило зростання регіональних економічних диспропорцій.

В умовах розпаду Союзу і переходу до ринкової економіки неспроможність регіональної політики стала великою руйнівною силою. Розрив економічних зв'язків у ситуації надмірної спеціалізації був основною причиною глибокої кризи виробництва в усіх регіонах колишнього Союзу. Руйнуюча дія цієї кризи призвела до деформації структурних елементів господарського комплексу. Успадкована від старої системи глибока структурна деформованість економіки України ускладнила перехідний період, поглибила негативні тенденції в розвитку національного господарства.

Серед найнебезпечніших для економіки України наслідків кризи є поглиблення територіальної диференціації регіонів за рівнем ресурсного забезпечення, показниками демографічного розвитку, інвестиційної та підприємницької активності, зайнятості, соціального забезпечення.

З переходом до ринкової економіки системотвірною основою регіонального відтворення в межах концепції сталого розвитку є розробка і реалізація регіональної соціально-економічної політики, побудованої на довгостроковій і поточній маркетинговій стратегії. Слід пам'ятати, що формування і розвиток регіонів є результатом діяльності людей, тому в центрі уваги регіональної економіки й регіональної політики повинна знаходитися людина з усім різноманіттям видів її діяльності та потреб. Отже, соціально-економічний розвиток регіону - це процес, який повинен забезпечити зростання економічного добробуту населення регіону шляхом ефективного використання наявних регіональних ресурсів.

У другому розділі на основі розробок українських і закордонних вчених пропонується методика оцінки соціально-економічного розвитку регіону і його оптимізації.

Реформування господарства України в сьогоднішніх соціально-економічних умовах потребує нового підходу до визначення перспективи розвитку територіальних форм організації продуктивних сил регіону, зокрема до розробки стратегії і тактики соціально-економічного розвитку регіонів України.

На базі досліджень українських і західних регіоналістів, а також на основі практичного досвіду розвитку регіональної економіки в нашій країні дисертантом розроблена методика оцінки соціально-економічного стану регіонів і його оптимізації, що розглядає регіон в трьох основних напрямках: структурно-галузевому, демографічному і екологічному. Слід зазначити, що ці запропоновані напрямки вивчення та оцінки соціально-економічного стану і структури регіону і методи, що використовуються в їх межах, можуть бути схожими і переплітатися. Основна різниця полягає у відправній точці дослідження, якою може бути природа, виробництво або людина. Для комплексного аналізу соціально-економічного стану регіону необхідно провести дослідження по всіх трьох напрямках і узагальнити їх результати.

Методика дослідження складається з трьох етапів: 1. Оцінка соціально-економічного стану регіону; 2. Вибір пріоритетів територіального розвитку; 3. Складання та впровадження програми соціально-економічного розвитку регіону.

Завданням першого етапу є збір і аналіз інформації для складу характеристики регіону як територіальної соціально-економічної системи. Завданням другого етапу є визначення напрямків структурних зрушень в економіці на основі проведених на першому етапі аналізу і оцінки соціально-економічного стану регіону і зібраної інформації, а також визначення (прогнозування) наслідків таких зрушень як для економіки регіону в цілому і окремих її галузей, так і для регіонів-сусідів і економіки держави.

Результатом використання методики є розробка на третьому етапі і впровадження програми соціально-економічного розвитку регіону на період 5 - 10 років з можливим коригуванням за підсумками кожного року, що є за своєю сутністю індикативним планом.

У дисертації обгрунтовано, що економічне зростання повинно здійснюватись без підриву соціальних цінностей і сприяти зростанню суспільного добробуту, забезпечувати всебічний розвиток людини, соціальну справедливість у суспільстві, створювати нормальні умови для відтворення населення.

У світовій практиці регіоналістики велика увага приділяється показникам, що пов'язані із зайнятістю населення і його міграцією, визнається їх велике значення для регіонального і міжрегіонального аналізу. На основі розрахованої дисертантом динаміки середньорічної зайнятості працівників у галузях економіки по регіонах України за період 1990 - 2001 рр., проведені подальші розрахунки регіонального коефіцієнту розміщення для Харківської області, який дозволяє визначити галузеву структуру економіки регіону за такою формулою:

,(1)

де E_ir - регіональна зайнятість в галузі i,

E_r - загальна зайнятість в регіоні r,

E_in - державна зайнятість в галузі i,

E_n - загальна державна зайнятість.

Таблиця 1. Розподіл і значення коефіцієнтів розміщення і динаміка галузевої структури Харківського регіону

Галузь	1990 р.	1995 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р.	2001 р.
Промисловість	1,17	1,09	1,07	1,06	1,13	1,04
Сільське господарство	0,6	0,7	0,8	0,9	0,8	0,8
Транспорт	0,9	1,16	1,15	1,01	1,04	1,03
Зв'язок	1,01	0,9	0,9	1,05	1,02	1,01
Будівництво	1,15	1,04	1,08	1,09	1,02	0,9
Торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання і збут, заготівля	0,9	0,9	0,8	0,8	0,9	0,9
Житлово-комунальне господарство і невиробничі види побутового обслуговування населення	1,1	1,1	1,0	1,01	1,06	1,08
Охорона здоров'я, фізична культура і соціальне забезпечення	0,9	1,0	1,03	1,08	1,05	1,04
Освіта	1,0	1,04	1,03	1,04	1,06	1,04
Культура	0,9	0,9	0,8	0,8	0,8	0,8
Мистецтво	0,8	1,0	0,9	1,0	1,06	1,06
Наука й наукове обслуговування	2,04	2,53	2,39	2,4	2,36	2,4

Якщо значення цього коефіцієнта перевищує 1, галузь вважається базовою для економіки регіону, або експортною по відношенню до інших регіонів країни. Визначальним в такому групуванні є те, що діяльність галузей базової сфери залежить переважно від зовнішніх по відношенню до місцевої економіки економічних умов, тоді як небазова сфера складається з галузей, функціонування яких залежить переважно від внутрішніх по відношенню до місцевої економіки умов. Визначення зовнішньої і внутрішньої залежності тут пов'язане з розміщенням ринків збуту продукції галузей. Підприємства, що мають ринки державного і світового рівня, будуть продавати майже всю свою продукцію за межі регіону, в якому вони розташовані. При цьому ринковий попит на таку продукцію практично повністю залежатиме від умов ринкового попиту за межами місцевої економіки. Такі підприємства називають базовими, або експортно-базовими.

У таблиці 1 показана також динаміка зміни галузевої структури Харківської області, що дозволяє зробити певні висновки щодо тенденцій розвитку економіки регіону, а також виявити напрямки її реструктуризації. Реструктуризація економіки регіону покликана сприяти її стабілізації. Стабілізація й розвиток - дві взаємопов'язані категорії, що відображують процес якісних соціально-економічних змін в Україні. Слід зазначити, що стабілізація економіки пов'язана передусім з накопиченням передумов і створенням умов усередині економічної системи для подальшої позитивної динаміки. Тому стабілізація за своєю сутністю розуміється як початкова стадія циклу економічного розвитку, що передує сталому економічному зростанню.

У третьому розділі запропоновані заходи з реалізації результатів розрахунків методики, наведені в попередньому розділі, а також з нівелювання дисбалансу розвитку регіонів і найкращого задоволення потреб споживача нового типу, формування якого сьогодні відбувається.

Для стабілізації економіки Харківського регіону дисертантом порпонуються заходи, що включають розвиток сільського туризму, а також удосконалення бази засобів розміщення на основі франчайзингу. В дисертації виконано обгрунтування передумов розвитку таких видів діяльності в Харківській області, а також аналіз конкретних пропозицій щодо застосування франчайзингу українськими готелями. Актуальність розвитку такого виду підприємницької діяльності зазначена і в Програмі розвитку туризму в Харківській області на 2002 - 2010 рр.

Сільський туризм розглядається як вид підприємницької діяльності, що сприяє розвитку малого бізнесу, є джерелом додаткового прибутку для фермерських господарств. Він також сприяє розвитку інфраструктури в сільській місцевості, покращенню іміджу регіону, деякому нівелюванню дисбалансу розвитку села і міста, створенню додаткових робочих місць й підвищенню рівня життя населення.

Для більш успішного і ефективного розвитку підприємницької діяльності в регіоні необхідно приділяти належну увагу маркетингу. Говорячи про маркетинг, слід зазначити, що в останні роки західні економісти і маркетологи розглядають новий ринковий простір і, відповідно, нову форму маркетингу та новий тип споживача, а саме - віртуальний. Це пов'язано з розвитком інтернет-технологій. Такі моделі припускають існування і формування абсолютно нових видів споживання і збуту, що цілком орієнтовані на віртуальний простір і використовують усі переваги нових технологій.

Однак, на нашу думку, припущення, що віртуальний споживач і віртуальний маркетинг мають витіснити традиційні форми споживання, є невірним і надто категоричним.

Більше того, таке трактування є дещо помилковим. Дійсно, в наш час відбувається відхід від так званого традиційного споживача, який не має доступу до сучасних інтернет-технологій або не бажає користуватися їх перевагами. Але існування віртуального споживача, який відмовляється від традиційних способів споживання, викликає сумніви. Тому є сенс говорити про появу нового типу споживача, який поєднує в собі традиційне й нове, раціональне й емоціональне, віртуальне й фізичне. Цей тип споживача у дисертаційній роботі дістав умовну назву “гібридного”, оскільки поєднує в собі риси, характерні як для традиційного, так і для віртуального споживача.

Це зовсім не означає існування трьох окремих сегментів регіонального ринку: традиційного, віртуального і гібридного споживача. У реальності існує конвергенція, тобто фактично всі ринки мають справу з гібридним споживачем, прямо або побічно (навіть якщо хтось не знаходиться в режимі он-лайн, його поведінка все одно підпорядкована впливу пропонуємих нових технологій, продуктів, послуг). Ось чому, орієнтуючись на споживача, слід розглядати саме такого, гібридного споживача, який, в свою чергу, є гетерогенним, тобто існує низка різних сегментів таких споживачів.

Безумовно, ступінь сполучення традиційних і віртуальних сегментів у новому, гібридному споживачі буде різна для розвинутих країн Заходу, де ще в 90-х роках став можливим розгляд віртуального споживача як споживача нового типу, у зв'язку з високим ступенем розповсюдженості і доступності нових інтернет-технологій, і для України, де інтернет вже став повсякденністю, але не може розглядатися як окремий, переважаючий над традиційним ринок збуту. Різною буде також комбінація цих характеристик і для окремих галузей.

Отже, поява нового, гібридного типу споживача робить необхідним і появу нових підходів до маркетингу. При цьому основні й найбільш радикальні зміни в маркетингу ери сучасних цифрових технологій пов'язані не стільки з самими новими технологіями і новими каналами збуту, а з перетвореннями, змінами, що відбуваються із споживачем і його свідомістю. Нові технології змінили поведінку споживача - його сподівання і уявлення щодо взаємовідносин із компаніями, які надають йому свою продукцію та послуги. Розглядаючи такий новий тип споживача, сучасні компанії можуть припуститися двох основних видів помилок:

трактувати його як абсолютно нове явище;

розглядати його як такого, що нічим не відрізняється від традиційного споживача.

У дисертаційному дослідженні показана згубність таких помилок.

Безумовно, не треба вважати, що традиційний маркетинг є взагалі неактуальним і неефективним в сьогоднішніх умовах. Навпаки, традиційний маркетинг може і повинен стати ще більш ефективним, взявши до уваги новий тип споживача, що тепер формується. Саме розумне, збалансоване поєднання традиційних маркетингових стратегій зі стратегіями маркетингу он-лайн, при відмові від надмірного консерватизму або надмірного захоплення новими, віртуальними ринками збуту і відносинами зі споживачами дасть найбільш ефективний і взаємовигідний для споживача, компанії, регіону, країни в цілому результат.

Слід підкреслити, що ми не пропонуємо паралельне використання двох різних маркетингових стратегій, їх існування пліч-о-пліч. Це було б надмірним спрощенням. Точні пропорці\, в яких треба змішувати ці дві складові, залежать від конкретної галузі або компанії. Кожна компанія повинна визначити розумний, правильний для неї баланс між “реальним”, ”фізичним” бізнесом і віртуальним бізнесом, який дозволить їй найкращим способом задовольняти попит сучасного споживача. Перегляд правильності такого балансу слід проводити регулярно, в міру змінення технологій і споживачів.

Необхідно почати з розуміння комплексності поведінки і мотивацій споживача, а потім використати цю інформацію для розробки таких продуктів і послуг, що будуть найкраще відповідати цим потребам. Тільки тоді можлива розробка маркетингових, бізнес і організаційних стратегій. Адже неможливо відповісти на запитання щодо маркетингу продукту і його способів, не відповівши спочатку на запитання, для кого цей продукт було розроблено і на кого він орієнтований.

Крім того, розміщуючи споживача в центрі процесу, слід розуміти, що в нього з'явилися нові можливості, якими він раніше не володів. У той же час треба враховувати і постійні, незмінні принципи споживача. Важливо не зосереджувати свою увагу на чомусь одному - старому чи новому, фізичному або віртуальному, а формувати інтегрований підхід до вивчення споживача і маркетингу.

Використовуючи інтернет-технології слід розуміти, що продаж за допомогою інтернету не зможе замінити звичайну роздрібну продаж, і що інтернет можна застосовувати не тільки для продажу продукції чи послуг, але й для того, щоб підвищити попит на товари, що пропонуються звичайними, не віртуальними магазинами.

Інтернет перевернув маркетинг з ніг на голову, як це показано на рис. 3. Традиційно компанія була ініціатором інформаційних потоків і комунікацій і використовувала для цих процесів такий інструмент, як технології. Поява інтернету призвела до зміни балансу сил, віддаючи технології в руки споживача. За допомогою цього інструменту споживачі самі стали знаходити інформацію, створюючи об'єднання, групи і ринковий попит на заміни пропонованих компаніями цін, стратегій і послуг. Напрямок потоку змінився в протилежний бік. У той же час, компаніі отримали ще більш сучасні, розвинуті технології для роботи з інформацією і задоволення специфічних вимог споживачів.

Висновки

У дисертаційній роботі теоретично узагальнено поняття соціально-економічного розвитку регіону, досліджено діалектичну взаємодію регіонального розвитку і споживача, приділено увагу розвитку підприємництва в регіоні, а також невиробничій сфері і шляхам задоволення потреб людини. Це знайшло відображення в розширенні й поглибленні понятійного апарату, методичних підходів до аналізу соціально-економічного розвитку, що має певне значення для подальшого розвитку основ регіональної економіки.

За результатами проведеного дослідження сформульовані такі висновки:

Кінцевою метою функціонування будь-якої економічної системи є досягнення стійких темпів економічного зростання і створення умов для забезпечення життєдіяльності людей. Регіональна економіка як складова частина економічної науки має на меті досягнення високого рівня забезпечення задоволення потреб населення відповідного регіону. Для створення гідних умов існування людини, покращення її добробуту як необхідна умова пропонується затвердження науково обгрунтованих програм соціально-економічного розвитку регіону.

Обгрунтовано методологічні підходи до визначення категорії “соціально-економічний ровиток регіону”, досліджено її комплексні харатеристики. Вона відображує єдність і розвиток всіх аспектів, сфер і фаз суспільного відтворення з урахуванням єдності продуктивних сил і соціально-екномічних відносин, що проявляються у процесі життєдіяльності людини. Основні складові даної категорії визначаються за економічною, соціальною, екологічною, демографічною сферами суспільного виробництва. При розробці методологічних підходів до визначення “соціально-економічного розвитку регіону” особлива увага приділена структурно-галузевим аспектам, зайнятості й системі розселення.

Регіональний підхід до аналізу соціально-економічного розвитку визначає необхідність більш детального дослідження поняття “регіон”. У роботі визначено його завдання, особливості, функції та принципи роботи в трансформаційному до ринкового середовищі. Доведена певна еволюція розуміння змісту цієї категорії, а також еволюція регіональної політики і наукової думки в нашій країні, що дозволяє визначити сучасні тенденціі і накреслити перспективи розвитку регіональної економіки України з урахуванням передумов, що сформували сучасну ситуацію.

Розроблено методику аналізу соціально-економічного стану регіону і його оптимізації, що базується на методах українських і закордонних вчених-регіоналістів, з узагальненням і систематизацією досягнень сучасної економічної думки.

Сформульовано концепцію функціонування системи “регіон-споживач”, що передбачає визначення в сучасних умовах основних форм і напрямків оптимальної просторової взаємодії об'єктів соціально-інфраструктурного комплексу регіону і населення, якому вони надають послуги. Забезпечення потреб населення в послугах вимагає, щоб розміщення і розвиток галузей відбувалися у взаємозв'язку, комплексно. При такому розміщенні затрати часу споживача на отримання послуг і витрати на їх надання мають бути мінімальними.

У результаті проведених розрахунків динаміки зайнятості населення та галузевої структури економіки виділено потенційні резерви Харківського регіону, важливе місце серед яких належить геополітичним та географічним, адже регіон перетворився на прикордонний у процесі утворення державної незалежності. Значну роль також відіграють наукові, аграрні й рекреаційні пріоритети.

Приділено увагу маркетинговим аспектам функціонування регіонального соціально-економічного комплексу. Запропоновано нові підходи до організації діяльності підприємств і формування маркетингових стратегій, що є наслідком виведеного дисертантом на категоріальному рівні поняття нового “гібрідного” типу споживача, при дослідженні якого враховуються останні досягнення НТП та світової наукової думки.

Доведено важливість приділення особливої уваги задоволенню інтересів споживача на регіональному рівні. Це відводить значне місце у функціонуванні територіальних соціально-економічних комплексів невиробничій сфері, внаслідок чого визначені тенденції розвитку сфери послуг і уточнені поняття “екологічний” і “сільський” туризм.

Запропоновано шляхи використання концепції франчайзингу в готельному господарстві на регіональному рівні.

Розглянуто шляхи нівелювання диспропорцій регіонального розвитку і запропоновано стратегічні орієнтири для удосконалення його організаційно-економічного механізму.

Основні роботи, опубліковані автором за результатами досліджень

Фирсова И.В. Влияние туристской отрасли на экономику: региональный аспект. // Сучасні проблеми розвитку виробництва. Збірник матеріалів Четвертої науково-практичної конференції молодих економістів. - Харків: Модель Всесвіту, 2000 - С. 254 - 256 (0,25 друк. арк.);

Firsova I.V. Franchising in the Transforming Ukrainian Society. // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності і господарювання: кол. монографія у двох томах. За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2001. - Т.2. - С. 377 - 380 (0,36 друк. арк);

Фирсова И.В. Использование новейших информационных технологий в продвижении и сбыте туристского продукта (сфера размещения) // Вісник Харківського університету №506. Серія: “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м.Харкова”. - Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2001. - Ч. 2. - С. 60 - 62 (0,18 друк. арк.);

Firsova I.V. Hotel Sector Development within the Modern City Structure // Коммунальное хозяйство городов. Серия: Экономические науки: Научн. - техн. сб. Вып. 37 - К.: Техніка, 2002. - Вып. 37 - C. 210- 213 (0,18 друк. арк.).

Фірсова І.В. Сільський туризим як засіб стимулювання економічного розвитку АПК Харківщини // Вісник Харківського універсітету, №551. Серія: “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м.Харкова”. - Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2002. - Ч. 1. -С. 243 - 248 (0,21 друк. арк.);

Фірсова І.В. Значення розвитку готелів для міського господарства // Коммунальное хозяйство городов. Серия: Экономические науки: Научн. - техн. сб. Вып. 44 - К.: Техніка, 2002. - Вып. 44 - C. 203- 207 ( 0,33 друк. арк.);

Firsova I.V. Entrepreneurship Opportunities of Rural Tourism in a Region // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч.4 Стабілізація доходів сільських товаровиробників. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 331 - 333 (0, 21 друк. арк.);

Кайлюк Є.М., Фірсова І.В. Теоретичні і практичні аспекти регіонального розвитку міст. // Коммунальное хозяйство городов. Серия: экономические науки: Научн. - техн. сб. Вып. 48 - К.: Техніка, 2003. - Вып. 48 - C. 40 - 44 ( 0,25 друк. арк.). Особистий внесок автора: виявлено і обгрунтовано соціально-економічні причини існуючих проблем сучасних міст у регіонах України, що розглядаються в єдності з роллю та інтересами споживача нового типу.

Фирсова И.В. Регулирование деятельности в туризме. // ХХХ научно-техническая конференция преподавателей и сотрудников Харьковской государственной академии городского хозяйства. Программа и тезисы докладов. Ч. 3. Общественно-экономические науки. - Харьков: ХГАГХ, 2000 - С. 17 - 18 (0,12 друк. арк.)

Фирсова И.В. Предпосылки развития сельского туризма в Харьковском регионе. // ХХХІ научно-техническая конференция преподавателей и сотрудников Харьковской государственной академии городского хозяйства. Программа и тезисы докладов. Ч. 3. Общественно-экономические науки. - Харьков: ХГАГХ, 2000 - С. 8 - 9 (0,12 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru