Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

УДК 334.75 : 330.322

ОРГАНІЗУВАННЯ ТА ІНВЕСТУВАННЯ

доктор економічних наук, професор Терехов Віктор Іванович, Університет економіки та права “КРОК”, м.Київ, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

кандидат економічних наук Горин Михайло Петрович, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник

Провідна установа:

Національний інститут стратегічних досліджень при Адміністрації Президента України, м.Київ

Захист відбудеться “19” грудня 2003 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м.Львів-13, вул. С.Бандери, 12, 4 корпус, ауд.301-Б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м.Львів-13, вул. Професорська, 1. інтегрований господарський інвестиційний

Автореферат розісланий “18”листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент Пащенко І.Н.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток національної економіки значною мірою залежить від рівня інвестиційної активності вітчизняних підприємств. Знаходження шляхів мобілізації вітчизняних джерел фінансування інвестиційних проектів і залучення інвестиційних ресурсів саме у виробництво є необхідними умовами активізації інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств, стабілізації їх розвитку, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної промисловості, а також оздоровлення економіки України загалом. Формування інтегрованих виробничо-господарських структур дає змогу активізувати інвестиційну діяльність підприємств завдяки виникненню ефекту масштабу та синергічного ефекту, шляхом об'єднання фінансового, матеріального, трудового, інтелектуального та інформаційного потенціалу підприємств-учасників інтегрованої структури і залучення його до інвестиційного процесу. Вагомий внесок у теорію дослідження фінансування інвестиційної діяльності підприємств та їх об'єднань, формування і функціонування інтегрованих виробничо-господарських структур, реалізації інвестиційних проектів, зробили такі відомі вітчизняні та зарубіжні вчені: І.Алексєєв, М.Афанасьєв, Ю.Бажал, Л.Бакаєв, О.Балацький, І.Бланк, Є.Бойко, С.Гальперін, В.Геєць, М.Герасимчук, А.Гойко, В.Голіков, М.Горин, М.Долішній, А.Загородній, В.Захарченко, В.Козик, О.Кузьмін, Є.Крикавський, О.Лапко, Є.Ленський, А.Макулов, Б. Малицький, М.Міллєр, Ф.Модільяні, А.Пересада, Й.Петрович, Ж.Поплавська, Ю.Стадницький, В.Терехов, В.Хобта, Р.Холт та інші. У працях названих авторів значну увагу приділено питанням ефективності залучення і використання інвестиційних ресурсів при реалізації інвестиційних проектів, регулювання інвестиційної діяльності підприємств та їх об'єднань, доцільності формування різних видів інтегрованих виробничо-господарських структур.

Незважаючи на велику кількість наукових праць і значні досягнення в теорії та практиці управління об'єднаннями підприємств, зокрема їх інвестиційною діяльністю, є частина питань, які залишаються постійним об'єктом дискусій. Це стосується, насамперед, раціоналізації процесу формування інтегрованих виробничо-господарських структур, методичних підходів до реалізації учасниками інтегрованих виробничо-господарських структур інвестиційних проектів, оцінки ефективності таких проектів тощо.

Пошук можливостей розв'язання вказаних проблем зумовив вибір теми дисертаційної роботи, яка націлена на удосконалення процесу формування і функціонування інтегрованих виробничо-господарських структур, зокрема на підвищення ефективності інвестиційних проектів, які вони здійснюють. Недостатність теоретичних і практичних рекомендацій щодо раціоналізації процесу формування інтегрованих виробничо-господарських структур, методичних підходів до реалізації інвестиційних проектів їх учасниками, знаходження шляхів підвищення ефективності цих проектів зумовили напрямки проведеного дослідження і визначають його актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає науковому напряму кафедри економіки і менеджменту інвестицій та нерухомості Національного університету “Львівська політехніка” “Інвестиційна та інноваційна діяльність підприємств, оцінка проектів та нерухомості”. Дисертаційне дослідження проводилось в рамках наукового напряму “Розробка методів управління інвестиційними потоками об'єднання” при виконанні теми “Особливості розвитку будівельних об'єднань та їх інвестиційного забезпечення” (11.2001-12.2002рр., замовник-корпорація будівельних підприємств “Карпатбуд”), що виконана за безпосередньої участі автора.

Обраний напрямок дисертаційного дослідження пов'язаний з держбюджетною темою кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” ДБ/ІНВЕСТ “Формування умов забезпечення інвестиційної привабливості підприємств та механізмів залучення іноземних інвестицій” (номер державної реєстрації №0102U001182), затвердженою рішенням НТР Національного університету “Львівська політехніка”, протокол № 12 від 17.12.2001 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є встановлення особливостей інтегрованих виробничо-господарських структур і розробка на цій основі теоретичних положень і практичних рекомендацій з вдосконалення процесу їх формування та інвестування.

Для досягнення мети у роботі були поставлені такі завдання:

· визначити особливості функціонування різних видів інтегрованих виробничо-господарських структур, уточнити класифікацію інтегрованих виробничо-господарських структур та суб'єктів інвестиційної діяльності в межах таких структур;

· дослідити процес формування інтегрованих виробничо-господарських структур;

· визначити елементи механізму інвестиційної діяльності в межах інтегрованих виробничо-господарських структур;

· виділити особливості реалізації інвестиційного проекту в межах інтегрованих виробничо-господарських структур і визначити шляхи підвищення ефективності проекту;

· розробити методичні основи оцінювання економічного ефекту спільної інвестиційної діяльності підприємств-учасників інтегрованої виробничо-господарської структури.

Об'єктом досліджень є процес формування і функціонування інтегрованих виробничо-господарських структур.

Предметом дослідження є теоретичні положення і методологічні рекомендації щодо організування інтегрованих виробничо-господарських структур та їх функціонування в інвестиційній сфері.

Теоретичною базою дисертації є законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, які регулюють формування та функціонування об'єднань підприємств, праці провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, статистичні довідники та опубліковані в періодичних виданнях матеріали, що стосуються проблем утворення та ефективності функціонування інтегрованих виробничо-господарських структур, реалізації інвестиційних проектів підприємствами-учасниками інтегрованих виробничо-господарських структур.

Методи дослідження. У дисертації використано такі загальні методи наукового пізнання: порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення (при дослідженні обсягу і структури залучених в Україну інвестиційних ресурсів); статистичного аналізу (при виявленні тенденцій на інвестиційному ринку України і чинників, які їх зумовлюють); структурно-логічний метод моделювання (при виділенні етапів процесу формування інтегрованої виробничо-господарської структури, при обґрунтуванні послідовності етапів процесу реалізації інвестиційного проекту в межах інтегрованої виробничо-господарської структури, при побудові моделі взаємодії елементів механізму інвестиційної діяльності в межах інтегрованих виробничо-господарських структур, при розробці методу оцінювання економічного ефекту від реалізації інвестиційних проектів підприємствами-учасниками інтегрованої виробничо-господарської структури).

Таблиця1 Кількість інтегрованих виробничо-господарських структур, що внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, од.*

*Джерело: Показники Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України: Статистичний бюлетень/ Ред. Р.В.Павелко.- К.: Державний комітет статистики, 2002.- 54с.

Згідно зі статистичними даними в Україні активне формування різних форм об'єднань підприємств спостерігається в промисловості, сільському господарстві, у галузі торгівлі та в галузі операцій з нерухомістю, а серед різних видів об'єднань найбільша кількість асоціацій. Вітчизняна статистика не фіксує такі відомі у світі об'єднання як картелі, стратегічні альянси тощо, які можуть відіграти суттєву роль у господарстві країни, а у законодавстві знаходять відображення у категорії “інші”.

У дисертаційній роботі розглянуто особливості формування і функціонування різних видів ІВГС, що надалі дало можливість оцінити переваги здійснення інвестиційної діяльності в умовах інтегрованих виробничо-господарських структур. Розроблено узагальнюючу класифікаційну характеристику кожного з видів ІВГС, ознаками якої стали: вид інтегрованої виробничо-господарської структури; установчі документи, які є необхідними для створення і функціонування певного виду ІВГС; організаційно-правова форма ІВГС; термін функціонування; мета створення; характер взаємин між підприємствами-учасниками ІВГС.

Визначення особливостей ІВГС дало змогу уточнити їх спільні переваги і недоліки, визначити переваги і недоліки кожного з видів ІВГС і обґрунтувати на цій основі доцільність їх створення, а також уточнити їх класифікацію. ІВГС класифіковано за такими ознаками: за змістом (асоціації, корпорації, консорціуми тощо), за характером утворення (горизонтальні, вертикальні, конгломератні), за формою утворення (договірні, статутні), за принципом утворення (створені за галузевим, територіальним принципом, змішані), за рівнем жорсткості управління (м'які й жорсткі), за територіальною ознакою (транснаціональні, національні, регіональні), за галузевою приналежністю (галузеві, міжгалузеві), за метою утворення (для координації діяльності, для поглиблення спеціалізації; для розширення ринку збуту; для зменшення ризику; для реалізації великих цільових програм; для досягнення додаткового економічного ефекту тощо), за стратегією розвитку (об'єднання із стратегією активного і обмеженого зростання, стратегією згортання і комбінованою стратегією), за стратегією управління інвестиціями (об'єднання з активною і пасивною стратегіями управління інвестиціями).

Особливості інвестування, тобто процесу проведення інвестиційної діяльності в межах ІВГС, визначаються складом учасників такої структури і характером їх взаємодії, якими є: можлива участь фінансово-кредитних установ в ІВГС, частка банку у прибутках підприємств-учасників; перманентний рух інвестиційних потоків між учасниками ІВГС; визначення потреби ІВГС у розмірі інвестиційних ресурсів; можливість розподілу інвестиційних ризиків між учасниками ІВГС; паралельне в часі управління керівництвом ІВГС мегапроектами, мультипроектами і монопроектами. Інвестиційна діяльність учасників ІВГС вимагає розробки стратегії проведення їх спільної діяльності; визначення складу учасників, яких доцільно залучити до інвестиційної діяльності та функцій учасників ІВГС при реалізації інвестиційного проекту; визначення доцільності залучення зовнішніх щодо ІВГС джерел фінансування інвестиційних проектів та формування оптимальної структури джерел фінансування інвестиційного проекту.

Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що незважаючи на низку переваг, які виникають внаслідок формування ІВГС, для отримання позитивних ефектів необхідно провести ретельний аналіз доцільності створення інтегрованих виробничо-господарських структур, що досліджувалось у другому розділі дисертації.

У другому розділі - “Дослідження доцільності та умов інтеграції підприємств” - проаналізовано умови доцільності створення ІВГС, критерії відбору учасників для створення ІВГС, встановлено послідовність етапів процесу формування ІВГС.

Різноманіття видів ІВГС вимагає урахування їхніх особливостей при організуванні, яке включає процес формування ІВГС, налагодження взаємодії між учасниками, забезпечення можливості розподілу і координації функцій тощо. Проведені дослідження показали, що рішення про створення ІВГС приймається під впливом низки чинників, які можна класифікувати за такими ознаками: за характером впливу (універсальні та спеціальні); за змістом (економічні, фінансові, правові, соціальні); за характером виникнення (об'єктивні і суб'єктивні). Аналіз переваг і недоліків різних видів ІВГС, а також впливу різних видів ризиків на інвестиційну діяльність підприємств-учасників ІВГС дав змогу обґрунтувати доцільність формування ІВГС, яка обумовлюється: виникненням додаткового економічного ефекту від об'єднання учасників, можливістю зменшення впливу різних видів ризиків на інвестиційну діяльність учасників ІВГС; можливістю акумуляції інвестиційних ресурсів учасників ІВГС й зменшення часу на пошук інвестиційних ресурсів для фінансування проектів; привабливістю потужної інтегрованої виробничо-господарської структури для інвесторів, орієнтації основної діяльності ІВГС на пріоритети державної промислової політики тощо.

З метою забезпечення ефекту інвестиційної діяльності в межах ІВГС і уникнення дублювання функцій її учасниками при реалізації інвестиційного проекту у роботі уточнено класифікацію суб'єктів інвестиційної діяльності. Виділено інвесторів, учасників, які забезпечують реалізацію інвестицій та реципієнтів. Інвесторів класифіковано за такими ознаками: за приналежністю до резидентів; за правовим статусом; за формою власності; за способом формування інвестиційних ресурсів; за цілями інвестування; за характером вкладень; за часом виникнення економічного ефекту від інвестиційної діяльності; за сферою прояву економічного ефекту від інвестиційної діяльності. З урахуванням уточненої класифікації суб'єктів інвестиційної діяльності, які є учасниками ІВГС, виділено і обґрунтовано критерії, за якими слід здійснювати відбір суб'єктів для утворення ІВГС або визначати доцільність залучення додаткових учасників до вже існуючої ІВГС, визначено умови, які слід брати до уваги в процесі реалізації інвестиційної діяльності учасниками ІВГС, вимоги, яким має відповідати підприємство для того, щоб вступити до ІВГС на засадах рівноправного партнерства та показники оцінки оптимальності складу учасників ІВГС. Дослідження показали, що критерії, за якими слід здійснювати відбір суб'єктів для утворення ІВГС, обумовлюються функціями, які можуть виконувати суб'єкти у структурі ІВГС, джерелами й обсягом фінансових та інших видів ресурсів, якими володіє підприємство - потенційний учасник ІВГС. За результатами проведених досліджень виділено дев'ять етапів процесу формування ІВГС (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Етапи процесу формування інтегрованих виробничо-господарських структур

Внаслідок реалізації усіх етапів процесу формування ІВГС стає можливим створення і ефективне функціонування інтегрованих виробничо-господарських структур, в межах яких кожне підприємство-учасник може досягнути мети, яка була недосяжною для нього в умовах функціонування поза ІВГС.

У третьому розділі - “Механізм спільної інвестиційної діяльності учасників інтегрованих виробничо-господарських структур” - досліджено механізм реалізації інвестиційного проекту в ІВГС, розроблено методичні положення прийняття управлінських рішень щодо доцільності спільного проведення інвестиційної діяльності учасниками ІВГС та метод оцінки економічного ефекту від реалізації інвестиційних проектів учасниками ІВГС.

Дослідження показали, що елементами інвестиційної системи є: суб'єкти інвестиційної діяльності, якими є підприємства-учасники ІВГС, постачальники матеріальних та енергетичних ресурсів, органи державного управління інвестиційною діяльністю, споживачі, посередники тощо; функції суб'єктів інвестиційної діяльності (планування та організування інвестиційної діяльності, мотивування суб'єктів інвестиційної діяльності, контролювання та регулювання інвестиційної діяльності); інвестиційний процес, що включає етап підготовки інвестиційного проекту до реалізації, етап вкладення коштів у придбання або створення активів, етап виконання робіт за проектом, отримання фінансових та інших результатів внаслідок реалізації інвестиційного проекту та завершення інвестиційного проекту і відображений на рис. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прийняття управлінських рішень щодо реалізації інвестицій у структурі ІВГС здійснюється в умовах діючого механізму інвестування, який використовується в ІВГС, а також із врахуванням доцільності спільної інвестиційної діяльності учасників ІВГС за розробленими методичними положеннями з оцінювання економічного ефекту спільної інвестиційної діяльності учасників інтегрованої виробничо-господарської структури (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черговість фінансування інвестиційних проектів необхідно формувати як за рівнем пріоритетності проектів, так і за рівнем прибутковості підприємств-учасників. Пріоритетність проектів визначається за якісними показниками, результатом яких є виникнення соціального ефекту, посилення конкурентних позицій підприємств тощо, а також за кількісними показниками, основним з яких може бути коефіцієнт загальної ефективності капітальних вкладень. Щодо прибутковості самих підприємств учасників, то цей показник варто застосовувати для визначення найбільш надійного підприємства - учасника ІВГС.

Економію затрат часу на акумулювання коштів, що необхідні для започаткування інвестиційного проекту і-го підприємства (Ті), можна розрахувати як різницю між витратами часу на акумулювання необхідних інвестиційних ресурсів без використання коштів спільного фонду фінансування інвестиційних проектів (Ті) (джерелами надходження коштів до якого можуть бути відрахування частини прибутку учасників інтегрованої виробничо-господарської структури від проведення основної діяльності, від реалізації цінних паперів та інші надходження, що не заборонені чинним законодавством) і витратами часу, які необхідні для започаткування проекту за рахунок коштів фонду (Тфі). Величини Ті і Тфі можна визначити, використовуючи ретроспективний аналіз. Для здійснення більш точного розрахунку розглянемо графік залежності терміну нагромадження коштів для реалізації інвестиційного проекту від джерел його фінансування (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Залежність терміну нагромадження коштів для реалізації інвестиційного проекту від джерел його фінансування

Промені a і b відображають щомісячні відрахування частини прибутку, які повинно здійснювати і-те підприємство, щоб нагромадити необхідні для започаткування інвестиційного проекту інвестиційні ресурси (К_і) у випадку незалежного функціонування і при використанні коштів фонду відповідно. Наявні в централізованому фонді грошові ресурси, які можуть бути використані для реалізації інвестиційних проектів учасників ІВГС (П_ф), в загальному вигляді можна розрахувати за такою формулою:

m

П_ф = П_і,(1)

і=1

де П_і - інвестиційні ресурси і-го підприємства (і=1,m), які можуть використовуватися для фінансування інвестиційного проекту, тис. грн.;

m - кількість учасників ІВГС.

У разі використання і-тим підприємством ресурсів централізованого фонду фінансування інвестиційних проектів (П_ф), термін на акумулювання необхідних для започаткування інвестиційного проекту ресурсів можна зменшити до Т_фі, тобто на величину (Т_і-Т_фі). Величини Т_і і Т_ф можна визначити, використовуючи такі формули:

Т_і = К_і / П_і (2)

Т_фі = К_і / П_ф, (3)

Економію витрат коштів, що необхідні для реалізації інвестиційного проекту кожним з підприємств, доцільно розраховувати як різницю між обсягом витрат і-того підприємства, що виникають в процесі започаткування проекту без використання коштів фонду та за рахунок коштів фонду фінансування відповідно.

Приріст прибутку підприємства при здійсненні спільної інвестиційної діяльності можна розрахувати як різницю між обсягом прибутку, який отримує і-те підприємство в результаті фінансування проекту за рахунок власних коштів, і обсягом прибутку, який підприємство отримало б в результаті фінансування проекту за рахунок коштів фонду відповідно.

Наступний етап вимагає розрахунку середнього рівня економії затрат часу на акумулювання коштів, які необхідні для реалізації інвестиційних проектів у межах ІВГС. Для цього необхідно використати таку формулу:

- N

Т = Т_i / N, (4)

i=1

деТ - середній рівень економії затрат часу на акумулювання коштів, які необхідні для реалізації інвестиційних проектів у межах ІВГС;

Т_i - економія часу на акумулювання коштів, необхідних для реалізації інвестиційних проектів кожним з n підприємств;

N - кількість підприємств, які започатковують інвестиційні проекти.

Середній рівень приросту прибутку підприємств у результаті реалізації інвестиційних проектів у межах ІВГС можна розрахувати за такою формулою:

- N

Р = Р_i / N, (5)

i=1

де Р - середній рівень приросту прибутку підприємств у результаті реалізації проекту за рахунок використання коштів фонду, тис.грн.;

Р_i - приріст прибутку n-ного підприємства у результаті реалізації проекту за рахунок використання коштів фонду, тис.грн.;

За результатами проведених розрахунків можна порівняти середній рівень затрат часу і приросту обсягу прибутку на підприємствах, які використовують фінансові ресурси фонду, із значеннями цих показників на підприємствах-учасниках ІВГС, які не отримують такого фінансування. У тому випадку, якщо аналіз показав, що умови Т Т_і й Р Р_і або хоча б одна з цих умов не виконані, то керівництво об'єднання підприємств повинно шукати резерви поліпшення ефективності використання коштів фонду фінансування інвестиційних проектів, які реалізують учасники ІВГС. Головними характеристиками економічного ефекту від спільної інвестиційної діяльності учасників ІВГС є: скорочення середніх витрат часу на реалізацію інвестиційних проектів учасників ІВГС; ріст середнього обсягу прибутку підприємств у результаті реалізації інвестиційних проектів за рахунок внутрішніх джерел фінансування ІВГС.

ВИСНОВКИ

У дисертації досліджено комплекс питань теоретичного і практичного характеру, які пов'язані з організуванням інтегрованих виробничо-господарських структур та їхнього функціонування в інвестиційній сфері. До основних висновків і пропозицій можна віднести такі:

1. Прискорення розвитку національної економіки вимагає формування ІВГС для активізації інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств шляхом залучення до інвестиційного процесу фінансового, матеріального, трудового, інтелектуального та інформаційного потенціалу учасників ІВГС. Проведені дослідження показали, що використання учасниками ІВГС внутрішніх інвестиційних ресурсів сприяє: економії грошових коштів; зниженню вартості ресурсів; прискоренню оборотності поточних активів; прискоренню окупності інвестицій; зростанню рентабельності вкладених коштів.

2. За результатами огляду літературних джерел і проведених досліджень у дисертації уточнено класифікацію ІВГС з метою підвищення об'єктивності рішень керівників підприємств щодо вибору виду ІВГС. Використання нових ознак класифікації ІВГС, зокрема за стратегією розвитку та за стратегією управління інвестиціями, дасть можливість керівникам підприємств виділити основні напрямки інвестиційної діяльності ІВГС. Результати дослідження різних видів ІВГС і врахування характерних ознак кожної, використання нових класифікаційних ознак таких структур можуть бути рекомендовані органу державного контролю й регулювання процесів економічної концентрації і захисту економічної конкуренції - Антимонопольному Комітету України.

3. Дослідження учасників ІВГС і їхніх функцій при реалізації інвестиційного проекту дозволило уточнити класифікацію суб'єктів інвестиційної діяльності, зокрема виділити інвесторів, учасників, які забезпечують реалізацію інвестицій та реципієнтів, що дасть можливість усунути розбіжності при визначенні суб'єктів інвестиційної діяльності. Окрім уточнення класифікації суб'єктів інвестиційної діяльності, у дисертаційній роботі виділено і обґрунтовано критерії, за якими керівництву ІВГС слід визначати доцільність залучення додаткових учасників або здійснювати відбір суб'єктів для утворення ІВГС. Дослідження показали, що ці критерії зводяться до функцій, які можуть виконувати суб'єкти у структурі об'єднання, до обсягу і джерел фінансових та інших видів ресурсів, якими володіє або до яких має доступ потенційний учасник ІВГС. Урахування досліджених особливостей різних видів ІВГС, виявлених переваг і недоліків кожного з видів таких структур, визначених чинників, які впливають на формування і функціонування ІВГС, а також критеріїв відбору учасників для створення ІВГС дозволить керівникам підприємств приймати об'єктивні рішення щодо доцільності створення ІВГС.

4. У процесі формулювання рекомендацій щодо організування ІВГС у дисертації виділено і обґрунтовано послідовність етапів процесу створення ІВГС, якими є: визначення мети, якої прагнуть досягти учасники ІВГС, і завдань, які необхідно вирішити для реалізації цієї мети; обґрунтування терміну, на який підприємства планують об'єднати свою діяльність; вибір способу інтеграції; визначення характеру взаємин між учасниками; вибір виду ІВГС; формування організаційної структури управління ІВГС; визначення напрямів інтеграції, розробка стратегії проведення спільної діяльності; розрахунок ефективності створення ІВГС; підготовка документації для реалізації проекту формування ІВГС. В результаті проведення керівниками підприємств всіх етапів процесу формування ІВГС можливим стає формування і ефективне функціонування ІВГС, в умовах яких кожне окреме підприємство-учасник отримує можливість досягти мети, яка була недосяжна для підприємства при незалежному функціонуванні.

5. Удосконалено механізм проведення спільної інвестиційної діяльності підприємствами-учасниками ІВГС шляхом уточнення його складових елементів, якими є: суб'єкти інвестиційної діяльності, функції суб'єктів інвестиційної діяльності, інвестиційний процес і взаємозв'язки, що виникають між елементами механізму. За результатами проведених досліджень уточнено елементи процесу реалізації інвестиційного проекту та визначено особливості реалізації інвестиційного проекту в межах ІВГС, якими є визначення: функцій кожного учасника ІВГС при реалізації проекту; доцільності залучення додаткових учасників для реалізації інвестиційного проекту; обсягу інвестиційних ресурсів, що є в ІВГС і які необхідно залучити із зовнішніх щодо ІВГС джерел фінансування; доцільності залучення інвестиційних ресурсів із зовнішніх джерел і оптимальної структури джерел фінансування інвестицій.

6. Метод оцінювання економічного ефекту від спільної реалізації інвестиційних проектів учасниками інтегрованої виробничо-господарської структури базується на порівнянні часу, що необхідний підприємствам для пошуку фінансових ресурсів для фінансування інвестиційних проектів за умови незалежного функціонування і при проведенні спільної інвестиційної діяльності в межах ІВГС, та обсягу власних витрат на підприємствах-учасниках ІВГС, які використовують кошти централізованого фонду ІВГС, із значенням цього показника на підприємствах-учасниках, які не використовують коштів фонду. Головними характеристиками економічного ефекту є: скорочення середніх витрат часу на реалізацію інвестиційних проектів учасниками ІВГС; ріст середнього обсягу прибутку підприємств у результаті реалізації інвестиційних проектів за рахунок внутрішніх джерел фінансування об'єднання підприємств. Використання цієї методики на практиці дозволить керівникам підприємств та ІВГС ухвалювати ефективні рішення щодо управління інвестиційними ресурсами в межах інтегрованих виробничо-господарських структур.

7. Уточнені, удосконалені і розроблені у дисертації класифікації, механізми, методичні підходи націлені на удосконалення процесу формування і функціонування ІВГС, пройшли апробації та впроваджені в об'єднаннях підприємств. За їхніми результатами розрахований ефект від проведення спільної інвестиційної діяльності учасниками об'єднання. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції вийти із законодавчою ініціативою щодо прийняття закону про інтегровані виробничо-господарські структури, а також інших нормативних актів, що регулюватимуть різні аспекти формування та діяльності всіх видів ІВГС, враховуючи особливості їх створення і функціонування, що були досліджені в дисертаційній роботі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. Бажанова-Мацьків Прізвище змінено на підставі актового запису про укладення шлюбу №1403 від 09.08.1997р. (Довідка №356 видана обласним відділом РАГС управління юстиції 03.06.2003р. ) А.І. Роль банків та інших фінансових установ в структурі фінансово-промислових груп // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Становлення фінансової системиУкраїни та проблеми її стабілізації: Щорічник наукових праць. Випуск ХІІ. - Львів: НАН України. Інститут регіональних досліджень, 2000. - Ч.2.- С.193 - 197.

2. Бажанова-Мацьків А.І. Фінансово-промислова група як система залучення і використання внутрішніх інвестицій // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2000.- №405. - С.117 - 121.

3. Козик В.В., Бажанова Прізвище змінено на основі свідоцтва про розірвання шлюбу І-СГ № 0536990від 20.09.2001р. А.І. Чинники інвестиційного процесу // Проблеми економіки та управління. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002.- №448.- С.219 - 223. (Особистий внесок автора: удосконалення класифікації суб'єктів інвестиційної діяльності).

4. Бажанова А.І. Шляхи зменшення впливу несистематичного ризику інвестиційного проекту // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні: Зб. наук. праць. Вип. 2 (ХХХІІІ) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2002. - Ч.2.- С.74 - 78.

5. Козик В.В., Бажанова А.І. Механізм залучення і використання інвестиційних ресурсів // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - Львів: Видавництво Національного університета “Львівська політехніка”, 2002.-№ 457.- С.282 - 287. (Особистий внесок автора: алгоритм процесу реалізації інвестиційного проекту та схема залучення і використання інвестиційних ресурсів в межах об'єднань підприємств).

6. Козик В.В., Бажанова А.І. “Логістичні аспекти формування об'єднань підприємств” // Логістика. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2003. - № 469. - С. 48 - 53. (Особистий внесок автора: послідовність етапів процесу формування об'єднань підприємств).

Додаткові публікації

7. Кузьмін О.Є., Бажанова А.І. Вплив факторів внутрішнього і зовнішнього середовища на зовнішньоекономічну діяльність підприємства // Організаційно- економічне забезпечення функціонування локальних (точкових) вільних економічних зон. - Чернівці, 1996. - Ч І. - С.38 - 40 (Особистий внесок автора: аналіз факторів, що впливають на зовнішньоекономічну діяльність підприємства).

8. Бажанова-Мацьків А.І. Можливості залучення інвестицій в умовах фінансово- промислової групи // Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації // Матеріали ХІ міжнар. наук. - практ. конф. - Чернівці, 2000.- С.79 - 81.

9. Бажанова-Мацьків А.І. Участь у ФПГ як стратегія підприємств // Матеріали VІ міжнар. наук.-практ. конференції “Теорія управління організацією: стан та перспективи”.- Київ -Трускавець: НТУУ “КПІ”; КНЕУ; ДДПУ, 2000.- С.13.

10. Бажанова А.І. Промислово-фінансові групи. Умови успіху і труднощі створення // Матеріали студ. наук.-практ. конференції “Управління організацією: теорія і практика” 20 - 21 березня 1997р.-Київ: НТУУ “КПІ”, 1997.- С.13 - 15.

11.Бажанова - Мацьків А.І. ФПГ як система залучення внутрішніх інвестицій // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конференції “Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку”. - Львів: ДУ “Львівська політехніка”, Інститут підприємництва та перспективних технологій, 2000.- С.90 - 91.

12. Бажанова А.І., Горячка І.В. Фінансово-промислові групи: проблеми формування та пришвидшення інноваційних процесів // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб. наук. - прикл. праць. - Львів, 1996.- С. 99 - 100.(Особистий внесок автора: визначення недоліків фінансово- промислових груп).

13. Козик В.В., Бажанова А.І. Ефективність об'єднання промислового і фінансового капіталу // Економічні науки. Науковий вісник Чернівецького торговельно - економічного інституту Київського національного торговельно - економічного університету: Зб. наук. пр. за матеріалами ХІІІ міжнародної наук. - практ. конференції. Вип.ІІ. Економічні науки. У 2 - х ч. - Чернівці: АНТ Лтд.,2002.- Ч.2.-С.262 - 266. (Особистий внесок автора: визначення видів ризиків, вплив яких може бути зменшений внаслідок створення різних типів об'єднань підприємств, а також причини зменшення цього впливу на діяльність учасників об'єднання).

14. Бажанова А.І. Використання інвестиційних ресурсів в межах виробничо- господарського об'єднання// Проблеми впливу фінансової системи на інноваційний розвиток економіки: Зб. тез доповідей.- Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2003.- С. 46 - 48.

АНОТАЦІЯ

Бажанова А.І. Організування та інвестування інтегрованих виробничо-господарських структур. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою, Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2003.

У дисертації розглядаються проблеми формування інтегрованих виробничо-господарських структур і їхньої діяльності в інвестиційній сфері. Метою дослідження була розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій стосовно удосконалення процесу формування інтегрованих виробничо-господарських структур і їхньої діяльності в інвестиційній сфері. В ході вирішення комплексу завдань, що були поставлені в дисертаційній роботі, одержано такі наукові результати: на основі проведеного аналізу різних видів інтегрованих виробничо-господарських структур удосконалено класифікацію інтегрованих виробничо-господарських структур; з нових позицій запропоновано проведення етапів процесу формування інтегрованих виробничо-господарських структур і обґрунтовано їхню послідовність; уточнено класифікацію суб'єктів інвестиційної діяльності; набув подальшого розвитку механізм проведення інвестиційної діяльності підприємствами-учасниками інтегрованої виробничо-господарської структури; удосконалено процес реалізації інвестиційних проектів в межах інтегрованих виробничо-господарських структур; вперше розроблені методичні положення з оцінювання економічного ефекту від спільної інвестиційної діяльності підприємств-учасників інтегрованої виробничо-господарської структури, які реалізують проекти за рахунок використання коштів спільного фонду фінансування інвестиційних проектів.

Ключові слова: інтегрована виробничо-господарська структура, инвестування, економічний ефект, организування, інвестиційний проект.

АННОТАЦИЯ

Бажанова А.И. Организация и инвестирование интегрированных промышленно-хозяйственных структур. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирование и регулирование экономикой, Национальный университет “Львивська политехника”, Львов, 2003.

В диссертации рассматриваются проблемы формирования объединений предприятий и их инвестиционного обеспечения. Автор доказывает целесообразность формирования интегрированных промышленно-хозяйственных структур с целью активизации инвестиционных процессов в Украине. Проведенные исследования показали, что использование участниками объединений внутренних инвестиционных ресурсов будет способствовать: экономии денежных средств; снижению стоимости ресурсов; ускорению оборотности текущих активов; ускорению окупаемости инвестиций; росту рентабельности инвестированных средств. Целью исследования была разработка теоретических положений и методико-практических рекомендаций относительно усовершенствования процесса формирования объединений предприятий и их инвестиционной деятельности. Для достижения этой цели в работе необходимо было выполнить такие задания: уточнить классификации интегрированных промышленно-хозяйственных структур и субъектов инвестиционной деятельности в таких структурах; выделить этапы процесса формирования интегрированных промышленно-хозяйственных структур и обосновать последовательность их реализации; уточнить взаимосвязь между элементами механизма инвестиционной деятельности предприятий-учасников интегрированных промышленно-хозяйственных структур; усовершенствовать процесс реализации инвестиционного проекта в промышленно-хозяйственном объединении; разработать алгоритм оценки экономического эффекта от реализации инвестиционных проектов участниками интегрированной промышленно-хозяйственной структуры. На основе уточненных особенностей различных видов объединений, их преимуществ и недостатков, а также их деятельности в инвестиционной сфере в диссертации выделены этапы процесса формирования объединений предприятий, обоснована последовательность их реализации, уточнена взаимосвязь между элементами механизма привлечения инвестиционных ресурсов в объединения предприятий и усовершенствован процесс реализации инвестиционного проекта в пределах промышленно-хозяйственного объединения. Усовершенствована класификация интегрированных промышленно-хозяйственных структур путем уточнения существующей класификации и использования новых признаков, таких как стратегия развития и стратегия управления инвестициями. Исследование учасников интегрированных промышленно-хозяйственных структур позволило выделить субъектов инвестиционной деятельности, которыми являются: инвесторы, учасники, которые обеспечивают реализацию инвестиций, и реципиенты. Этапами процесса формирования интегрированной производственно-хозяйственной структуры являются: определение: цели, которую стремятся достичь участники; срока, на который предприятия планируют объединить свою деятельность; способа и уровня интеграции; характера взаимосвязи между участниками; выбор вида объединения; формирование организационной структуры управления объединением; направлений интеграции, разработка стратегии проведения совместной деятельности и расчет эффекта создания объединения; подготовка документации для реализации проекта формирования объединения. В диссертации разработан метод оценки экономического эффекта от реализации инвестиционных проектов в пределах промышленно-хозяйственного объединения, который базируется на сравнении среднего уровня издержек времени и уменьшения издержек финансовых ресурсов предприятий в результате реализации инвестиционных проектов за счет внутренних источников финансирования объединения, с уровнем этих показателей на предприятиях-участниках объединений, которые используют средства фонда, со значениями этих показателей на предприятиях-участниках, которые не используют средств из фонда. Использование метода позволит принимать эффективные решения относительно управления инвестиционными ресурсами в пределах промышленно-хозяйственных объединений.