Мотиваційний механізм підприємництва в промисловому комплексі
Особливість стану підприємницького середовища в промисловому комплексі України. Аналіз тенденцій формування мотиваційного механізму. Основні критерії оцінки стабільності та майна фірми. Інфраструктурні компоненти стимулювання і забезпечення стійкості.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.06.2014 |
| Размер файла | 58,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості
УДК 338.45,658,5:669.1
Автореферат
МОТИВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДПРИЄМНИЦТВА
В ПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ
ЯГОРЛИЦЬКИЙ
ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ
Одеса - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Бутенко Анатолій Іванович, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, завідувач відділу розвитку підприємництва.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України, Долішній Мар'ян Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України (м. Львів), директор доктор економічних наук, професор, Редькін Олександр Семенович, Одеський державний економічний університет.
Міністерства освіти і науки України, професор кафедри менеджменту.
Провідна установа: Інститут економіки промисловості НАН України, відділ проблем ефективного використання виробничого потенціалу, м. Донецьк.
Захист відбудеться “31”травня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.
Автореферат розісланий “25”квітня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради М.Л. Тараканов
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Перехід України до ринкової економіки передбачає, в першу чергу, подолання економічної кризи і перехід суспільного виробництва на інтенсивний шлях розвитку. Серед найважливіших проблем такої перебудови чільне місце займає забезпечення економічної стабільності виробництва усіх форм власності. Деформація економічних та виробничих відносин, розбалансованість економіки, інфляційні процеси принципово змінили домінуючі поняття та концепції мотиваційної поведінки субєктів ринку. Необхідні нові, більш досконалі підходи до формування господарського механізму. Їх зміст полягає в обєктивному дослідженні і врахуванні внутрішньої стабільності промислового виробництва в складних динамічних економічних умовах та їх взаємодії з зовнішнім середовищем, впливу нових умов господарювання на результати виробничої діяльності і використання наявних ресурсів, іншими словами, - підприємницької привабливості промисловості.
Вивчення питань формування мотиваційного механізму підприємницької діяльності обумовлено кризовим станом національної економіки. Підприємницька діяльність як особливий для вітчизняної економіки організаційно-новаторський стиль господарської діяльності передбачає володіння навичками здійснення бізнесу, але багато чого залежить від рівня розвитку ринкових відносин та якості середовища, в якому здійснюється підприємницька діяльність. Підприємницьке середовище окреслює позиції усіх учасників ринку, проте його нестабільність, а від цього невизначеність, ґрунтовно торкає основи підприємницької діяльності в просторі і часі.
Проблемами дослідження господарського механізму функціонування промислового виробництва, оцінки підприємницького середовища в цій галузі, аналізу мотиваційних механізмів і підвищення стабільності підприємницьких структур у динамічному господарському середовищі займаються відомі вчені та фахівці: Амоша О.А., Бунич П.Г., Буркинський Б.В., Бутенко А.І., Грязнова Л.Г., Долішній М.І., Зайцев О.П., Золотарьов А.Н., Кучеренко В.Р., Львов Ю.А., Маковеєв П.С., Найдьонов В.С., Редькін О.С., Уткін Е.А., Чумаченко М.Г та інші. Однак багато питань створення якісного підприємницького середовища в промисловому комплексі на сучасному етапі залишаються невизначеними. Зміна напрямів економічної політики передбачає створення сприятливих умов до розвитку бізнесу в промисловому виробництві.
Зрозуміло, що основні глибинні причини положення, яке склалося, закладені в діючому господарському механізмі. Саме він визначає успішність функціонування промислового виробництва в усіх напрямках діяльності. Однак динамічність економічних факторів розвитку промислових підприємств, вітчизняні умови переходу до ринку не дають можливості повною мірою адаптувати закордонний досвід стосовно забезпечення розвитку вітчизняного промислового комплексу і вимагають постійного вдосконалення методичних основ підсилення функцій мотивації у господарській практиці. Всі ці обставини обумовили необхідність наукової розробки аспектів погодженості цілей і інтересів суб'єктів підприємницької діяльності, обґрунтування спрямованості і внутрішньої логіки мотиваційного механізму, а також необхідність наукової розробки економічних аспектів створення сприятливого підприємницького середовища і стабільності промислового виробництва, їх спрямованість, мету і задачі, внутрішню логіку і структуру дослідження.
Зв'язок з науковими планами, програмами. Робота є складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України в розрізі основних пріоритетних напрямків розвитку підприємництва, які виконувались відповідно до Координаційного плану НАН України, згідно з планом держбюджетної теми "Наукові засади визначення пріоритетів розвитку підприємницького сектору національної економіки" (2000-2002 рр., № держреєстрації 0100И000716). Автором розроблені принципи формування мотиваційного механізму активізації підприємницької діяльності.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення мотиваційного механізму підприємництва в промисловості з урахуванням сучасних підходів і практики його формування в умовах трансформації економіки на основі розробки теоретичних і прикладних проблем підвищення стабільності промислового виробництва.
Відповідно до цієї мети визначені такі задачі:
- систематизувати методологічні підходи до оцінки мотиваційних механізмів розвитку підприємницької діяльності;
- обґрунтувати теоретичні передумови посилення мотивації учасників виробничого процесу, орієнтованого на кінцеві результати;
- визначити складові механізму економічної підтримки виробника на основі вдосконалення системи ціноутворення, оподатковування і посилення мотивації трудового колективу;
- розробити методичні рекомендації по впровадженню методів мотивації діяльності підприємницьких структур, які здатні забезпечити стійкість і розвиток промислового виробництва;
- визначити критерії оцінки життєздатності промислового підприємства для запобігання погроз банкрутства і стимулювання антикризового управління.
Об'єктом дослідження обрано механізми мотивації підприємницької діяльності в промисловому комплексі.
Предметом дослідження є теоретичні та методологічні положення щодо забезпечення стабільності промислового виробництва на основі вдосконалення мотиваційного механізму підприємництва в промисловості.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є: загальна теорія управління підприємницькою діяльністю, теоретичні положення економічної науки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з економіки промисловості, проблем розвитку підприємницької діяльності, законодавчі акті Верховної Ради і постанови Кабінету Міністрів України.
Для вирішення задач дослідження використовувалися принципи діалектичної логіки, єдності логічного і теоретичного, системного аналізу, проблемно-цільовий підхід, методи класифікації, експертних оцінок. З метою забезпечення вірогідності висновків та рекомендацій використані методи порівняльного економічного аналізу при визначенні соціально-економічного положення промислового комплексу, абстрактного аналізу при обґрунтуванні часових та просторових параметрів підприємницького середовища, факторного аналізу, факторного розкладу та підстановок при обґрунтуванні мотиваційних умов забезпечення економічної усталеності промислового виробництва, виробничих функцій при оцінці впливу факторів виробництва на результативний показник, експертних оцінок при аналізі якості підприємницького середовища й оцінки бізнесу. Методи класифікації та порівняльного аналізу були використані для визначення соціально-економічного стану промислового комплексу та обґрунтування оціночної концепції бізнесу. Проблемно-цільовий підхід, експертні оцінки, системний аналіз використані при розробці умов оцінки майна фірми, визначені при обгрунтуванні конкурентоспроможності та конкурентних переваг промислової продукції. В процесі дослідження виробничих факторів усталеності промислового виробництва застосувались методи прогнозування, економіко-математичного та імітаційного моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на засадах удосконалення економічної оцінки сучасного рівня розвитку підприємницької діяльності розроблені та обґрунтовані методичні засади оцінки підприємницької діяльності в промисловому комплексі, формування мотиваційного механізму його розвитку, визначені фактори та обґрунтовані напрямки підвищення стабільності промислових підприємств у перехідний період. Найбільш суттєві результати, отримані особисто автором, що характеризують наукову новизну дослідження, такі:
дістала подальший розвиток концепція оцінки підприємницької діяльності в промисловості на основі показників використання виробничої потужності та максимізації прибутку, котра дозволяє запропонувати альтернативні підходи до управління підприємствами, які враховують мотиваційні фактори розвитку підприємництва;
вперше одержана універсальна модель визначення стабільності промислових підприємств, у межах якої окреслено значення стабільності субєктів виробничої діяльності, обґрунтовані його основні риси і напрямки;
дістало подальший розвиток обґрунтування передумов формування вітчизняного ринку промислової продукції та посилення мотивації учасників виробничого процесу в залежності від впливу різноманітних економічних і неекономічних факторів та розвитку різних форм власності;
вперше одержані і розраховані межі стабільності промислових підприємств на основі визначення коефіцієнта банкрутства, виходячи з рівня завантаження виробничих потужностей, при якому не створюється прибуток, котрий є одним з основних мотиваційних факторів розвитку підприємництва;
удосконалені критерії оцінки конкурентоспроможності промислової продукції на основі дослідження потреб, вигод та переваг, які можуть бути досягнуті в результаті використання мотиваційних факторів підвищення її якості;
дістало подальший розвиток організаційно-методичне забезпечення валютних механізмів та стимулів підвищення економічної зацікавленості товаровиробників у нарощуванні обсягів виробництва і реалізації продукції на основі ефективного використання виробничих ресурсів;
дістало подальший розвиток методичне обґрунтування необхідності застосування факторів мотивації при регулюванні оплати праці в перехідний період з метою стимулювання виробничої віддачі.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації теоретичні положення і практичні рекомендації дають можливість: сформулювати стратегічні напрямки розвитку промислового комплексу України на базі вдосконалення мотиваційного механізму розвитку підприємництва; розробити програму системної реструктуризації промислового виробництва і систем управління на основі запропонованого мотиваційного механізму; провести аналіз та оцінку стабільності підприємницької діяльності, розробити методичні рекомендації з визначенням заходів антикризового управління на рівні окремих підприємств та промисловості в цілому, включаючи використання мотиваційного механізму.
Результати дослідження можуть бути використані при розробці програм розвитку галузей промисловості, а також підготовки фахівців з підприємницької діяльності. Розроблені автором рекомендації щодо реструктуризації й управління виробництва та удосконалення мотиваційного механізму розвитку підприємництва використані Одеською облдержадміністрацією при розробці Програми розвитку малого підприємництва в Одеській області на 2001-2002 рр. (довідка №114-00/4 від 13.03.2002).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою, в якій викладено науковий підхід та практичні рекомендації щодо розвязання важливої проблеми - забезпечення стабільності промислового виробництва на основі вдосконалення мотиваційного механізму підприємництва в промисловості.
Апробація результатів роботи. Основні теоретичні, методологічні та практичні результати дослідження доповідались і одержали позитивну оцінку на науково-практичній конференції "Менеджмент і підприємництво в Україні: етапи становлення і перспективи розвитку" (червень 2000 р., м. Львів), VІ міжнародній науково-практичній конференції "Університет і регіон" (листопад 2000 р., м. Луганськ), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми теорії і практики соціально-економічної трансформації в Україні" (червень 2001 р., м. Одеса), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Малый и средний бизнес в Украине: состояние и перспективы развития" (жовтень 2001 р., м. Донецьк).
Публікації. За темою дисертації у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій опубліковано 12 наукових статей загальним обсягом 9,75 д.а., з яких особисто автору належить 3,09 д.а.
Загальна структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Основний зміст викладений на 216 стор., з них 15 таблиць на 15 стор., 6 малюнків на 6 стор., 6 додатків на 32 стор. Список використаної літератури з 185 найменувань.
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У проведеному дослідженні захищаються методичні положення і практичні рекомендації щодо формування мотиваційного механізму підприємницької діяльності та методів антикризового управління промисловим виробництвом.
У Вступі розкриті сутність та стан наукової проблеми, її значущість, підстави й вихідні дані для розробки теми, обґрунтовано необхідність проведення дослідження, актуальність і доцільність роботи для розвитку економічної теорії та практики в сучасних умовах трансформації суспільного життя, сформульовані мета й задачі дисертаційного дослідження, визначено основні елементи новизни особисто одержаних автором результатів, їх практичне значення.
В першому розділі “Теоретичні основи мотивації розвитку підприємництва в промисловості України” розглядається природа й особливості підприємницької діяльності в реальному секторі економіки України. Доведено, що підприємницька діяльність, як особливий організаційно-економічний новаторський стиль господарського поводження, потребує володіння навичками ведення бізнесу і тим, що зветься підприємницьким духом, однак це ще не означає неминучості досягнення успіху. Багато залежить від ступеня розвиненості ринкових відносин і від того середовища, в якому здійснюється підприємницька діяльність. Підприємницьким середовищем звичайно називають комплекс умов, що дозволяють підприємцю реалізувати свої цілі і функції. Ці умови різноманітні по своїй природі, напрямкам і періоду дії, ступеню впливу на кількісні й якісні характеристики підприємницької діяльності. Вони значною мірою визначають вибір напрямків і видів підприємництва, його масштаби і просторові межі, позиції суб'єктів ринкових відносин. Тому, для стимулювання мотивації підприємницької діяльності необхідно максимально сприятливе для неї підприємницьке середовище, яке створює всі передумови для цивілізованого функціонування бізнесу. Якісний стан підприємницького середовища прямо залежить від ступеня розвиненості ринкових відносин у країні. Сучасний стан розвитку ринку в Україні не можна розглядати як достатню умову для повноцінного розвитку підприємництва, тому що досі ще йде процес створення реальних передумов для нормального функціонування підприємницьких структур. Усе це позначається на процесі розвитку підприємництва в Україні і ставить задачу формування такого середовища, що було б засновано на спільних діях держави і підприємств. Узгодження цих дій базується на урахуванні сукупності факторів, що забезпечують сприятливі умови розвитку підприємництва. Однак, незважаючи на всі зусилля, в Україні темпи росту підприємницького сектора економіки усе ще недостатні для забезпечення економічного зростання в цілому. Однією з найважливіших причин цього є те, що в громадян нашої держави недостатньо розвиті спонукальні мотиви для спрямування зусиль у підприємництво. Позитивні зрушення в економіці можуть відбутися тільки у випадку домінування підприємницького сектора в економіці як за кількісними показниками (наприклад, чисельності зайнятих, частці у ВВП, обсягах виробленої продукції і т.д.), так і за якісними (рівень заробітної плати, прибутковість, рентабельність, тощо). Ці показники в сукупності можуть визначити результат підприємницької діяльності.
Проблема регулювання мотиваційного поводження підприємців при створенні і подальшому функціонуванні підприємницьких структур у цілому може бути зведена до регулювання відношення результату підприємницької діяльності (Р) до сукупних витрат, пов'язаних із входженням у цю сферу діяльності і подальшим функціонуванням (З). Це співвідношення обов'язково повинно бути більше одиниці. Якщо Р / З < 1, то ні про яку мотивацію до підприємництва не може бути і мови. У запропонованому співвідношенні регульованими є як чисельник, так і знаменник. На нашу думку, у стратегії державного регулювання розвитку підприємництва в даний час припущена кардинальна помилка, а саме: ця стратегія зорієнтована на регулювання власне підприємницької діяльності, з перевагою фіскальних методів, і без урахування мотиваційного механізму (в основу якого покладена максимізація прибутку), що спонукає до цієї діяльності. Тому головною задачею економічної політики України повинна бути переорієнтація регуляторної політики на регулювання умов вступу в підприємницьку діяльність і функціонування підприємницьких структур з максимально можливим скороченням З в цілому з ймовірним ростом Р - результатів підприємницької діяльності. Сукупність мотиваційних факторів розвитку підприємництва представлена на рис.1.
При цьому основні фактори впливу на мотивацію підприємницької діяльності, що визначають сприятливість підприємницького середовища і, в остаточному підсумку, ефективність діяльності підприємницьких структур, можна розділити на дві групи: економічні і неекономічні. Економічні спади і підйоми визначають стан товарно-грошової збалансованості, платоспро-можність і структуру попиту споживачів, наявність і доступність грошових ресурсів, рівень доходів на інвестований капітал, розміри кредитів, доходи населення, рівень безробіття і т.д. Дія цих факторів формує як споживчий, так і інвестиційний попит.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1. Класифікація факторів впливу на мотивацію розвитку підприємництва.
При цьому, як показало дослідження, вирішальний вплив на мотивацію підприємництва в промисловому комплексі та стійкість промислових підприємств здійснює система оподаткування. На думку автора, діючий механізм оподаткування може стати фактором консервування існуючого стану промисловості, тому що на його базі перспективи прогресивних перетворень мінімальні. Одним з найважливіших критеріїв стійкості промислових підприємств, на думку автора, є рівень інтенсивності їх розвитку, однак, діючий механізм не забезпечує економічну мотивацію виробництва конкурентоспроможної продукції і досягнення підприємницького доходу. При цьому комбінація зовнішніх і внутрішніх факторів підприємницького середовища утворює багато варіантів використання ресурсів для досягнення бажаного результату. Загальна оцінка бізнесу, межі нарощування обсягів виробництва при взаємозамінності ресурсів, з урахуванням встановлених обмежень, дозволяє встановити ефективність підприємницької діяльності на заданому технологічному, інформаційному, кваліфікаційному рівні, а також стимулювати розвиток промисловості.
Не менш важливою проблемою створення механізму мотивації, здатного забезпечити економічну стійкість промислового виробництва, є формування фондів винагороди за досягнуті результати. У сучасних умовах економічного розвитку країни засоби оплати праці складають основне джерело особистих доходів працівників. Тому мотиваційні механізми тісно взаємопов'язуються з утворенням фондів заробітної плати.
У другому розділі “Економічна мотивація підприємницької діяльності” визначається, що введення в господарську практику ринкових важелів і стимулів таких як ліберальні ціни, фондовий ринок, цінні папери, власні гроші не привело до технологічних зрушень, підйому промислового виробництва, залученню інвестицій, насамперед, через невідповідність цілей, інтересів і дій учасників підприємницької діяльності. Негативні явища в реальному секторі економіки багато в чому пов'язані з перекосами у фінансово-кредитній сфері, що робить практично неможливим здійснити мотиваційні зрушення. Доцільно відзначити, що економічна стратегія України досі не має інноваційної спрямованості, не сприяє переборенню відставання від розвинутих країн, їй властива сировинна орієнтація. Це проявляється, насамперед, в скороченні питомої ваги машинобудування за останні 10 років з 30,7 до 13,8 %. Небезпечною є також тенденція штучного обмеження внутрішнього споживання, в той час, коли частка експорту в структурі ВВП зросла з 26 до 53 %. Зовсім критичне становище склалося у сфері науково-технічних розробок: їх фінансування невпинно скорочується, витрати з бюджету на цей напрямок складають 0,23 %, а наукоємність ВВП - всього 0,9 %. Такі тенденції розвитку національного промислового комплексу призводять до зниження конкурентоспроможності України на світових ринках. Згадані процеси знаходять відображення і на регіональному рівні. Аналіз одеського регіонального промислового комплексу показав, що ініціатива підприємницьких структур у ньому практично неможлива внаслідок інституційних перепон. Серед галузей промисловості в Одеській області, як можна побачити з табл. 1, головними є: машинобудування і металообробка, харчова, хімічна й нафтохімічна, паливна. При цьому за останні роки питома вага виробництва продукції машинобудування і металообробки різко знизилася - з більше 30 % у 1992 р. до майже 16 % в 2000 р. Аналіз стану виробництва в машинобудівному комплексі Одеси за два роки (1999-2000) на прикладі 8 верстатобудівних підприємств на основі функціональної залежності між випуском товарної продукції (Q), витратами трудових ресурсів (L) і основних виробничих фондів (F) двох ресурсної моделі Коба-Дугласа (Q=a0LF = 0,2261 L1,796 F-0,2551) показав вкрай несприятливе положення в розглянутому секторі промислового комплексу. При такій результативності практично всі промислові підприємства м. Одеси є чи банкрутами, чи знаходяться на грані банкрутства.
Таблиця 1 - Виробництво промислової продукції за галузями (%)
|
Галузі промисловості |
Роки |
|||||||
|
1991 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
||
|
Всього по області, в т. ч. |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
|
|
Електроенергетика |
0,5 |
3,0 |
3,5 |
7,2 |
8,5 |
8,2 |
3,8 |
|
|
Паливна |
2,4 |
28,7 |
17,4 |
1,3 |
3,9 |
2,7 |
1,2 |
|
|
Металургія (чорна і кольорова) |
2,7 |
3,5 |
3,6 |
3,5 |
3,8 |
4,9 |
5,9 |
|
|
Хімічна і нафтохімічна |
4,0 |
12,4 |
22,7 |
22,6 |
17,9 |
18,1 |
24,3 |
|
|
Машинобудування і металообробка |
22,5 |
11,0 |
10,6 |
15,5 |
28,8 |
15,4 |
15,6 |
|
|
Харчова |
38,3 |
30,9 |
30,2 |
31,6 |
25,4 |
34,1 |
33,5 |
|
|
Легка |
9,9 |
1,4 |
1,5 |
1,4 |
1,1 |
1,0 |
1,3 |
|
|
Інші |
9,9 |
7,9 |
11,1 |
12,2 |
9,6 |
12,5 |
11,4 |
Причиною такого положення, крім загальновідомих фактів кризи національної економіки, є також те, що досліджувані підприємства неадекватно діяли в нових економічних умовах. Зміна господарської системи потребує перегляду самих засад економічної діяльності підприємств. Найбільш прийнятним засобом зняття протиріч, що виникають між запитами ринку і застарілими методами господарського поводження, є системна реструктуризація виробництва. Приватизація не завжди вирішує виникаючі протиріччя, а інвестиції ефективні тільки після проведення реструктуризації. Як правило, кризове положення на виробництві складається не однією, а безліччю причин, головною з яких є відсутність ефективних мотиваційних умов. Системна трансформація припускає зміну системи організації не тільки виробництва, але й оплати праці. Створення нової системи мотиваційного поводження покликано поєднати виробництво, технологію, менеджмент, маркетинг, ціноутворення, стимулювання, товарну політику і т.п. Правильно обрана мотиваційна політика визначає ціннісну установку і впливає на поводження співробітника. Тобто, значним недоліком у підприємницький діяльності в промисловості є низька культура господарювання, незважаючи на те, що у більшості областей України маються бізнес-центри, які здійснюють підтримку малого і середнього підприємництва через навчальні курси, консультаційні й інформаційні послуги.
Джерелом необхідної для прийняття ефективних управлінських рішень і забезпечення стійкості підприємств інформації є дослідження риків. В умовах НТП і загострення конкурентної боротьби за ринки збуту завдання аналізу ринку повинно полягати в допомозі виробнику у встановленні номенклатури продукції, яка знайде збут, і організації його найкращим чином. Недооцінка цього може призвести до банкрутства підприємства. Схема аналізу та прогнозування ринку промислової продукції наведена на рис. 2. Враховуючи циклічні закономірності розвитку економіки, які складають основу руху ринкової конюнктури, важливе значення мають фактори циклічного характеру, повязані з фазами економічного циклу. У той же час можна спостерігати погіршення чи поліпшення ринкової конюнктури у протилежні фази економічного циклу. Очевидно, це характеризує деяку автономність конюнктурного процесу, а також вплив факторів інших властивостей, нециклічних. Такі фактори мають в багатьох випадках помітний вплив на ринкові відносини, причому, сила впливу нециклічних факторів іноді є досить помітною. Звичайно нециклічні фактори розділяють на два класи: постійно діючі та дискретні, що діють періодично. Постійно діючі фактори, насамперед, охоплюють внутрішні умови розвитку країни. Вони повязані, як правило, з фундаментальними змінами у зовнішньому середовищі. До них відносяться, насамперед, зміни умов економічного розвитку, що реалізують досягнення науково-технічного прогресу (НТП), якість державного регулювання економіки, ступінь монополізації галузі, рівень конкуренції. Фактори дискретної дії охоплюють, насамперед, сезонність, стихійні лиха, соціальні конфлікти, політичні процеси. Суттєвий вплив на форми розвитку ринку мають також зовнішні умови розвитку держави та її залучення до системи світових економічних відносин. Стабільність позицій держави на світовому ринку позитивно впливає на внутрішню конюнктуру. Розвиток НТП викликає якісний стрибок у розвитку економіки, прискорює поновлення основного капіталу. Його вплив на ринок проявляється, насамперед, у тому, що конюнктура морально застарілого товару на ринку різко погіршується. Фактори, що впливають на стан ринку, при проведенні його оцінки повинні мати чисельне вираження, щоб можна було б урахувати силу їх впливу. Насамперед, слід визначити, як вони діють на попит і пропозицію, та чи відображують вони реальну картину попиту. Тут треба виділити різні його рівні: мікропопит - на окремі види товарів та макропопит - на групу товарів. Іноді під макропопитом розуміється регіональний попит, а мікро попит охоплює попит окремих фірм і підприємців. мотиваційний механізм стимулювання стійкість
У третьому розділі “Інфраструктурні компоненти стимулювання і забезпечення стійкості промислового комплексу” доведено, що в основі принципів довгострокової стратегії розвитку Одеського регіону лежать завдання по створенню необхідних умов відтворення промислового і фінансового капіталу, досягненню високого ступеня завантаження галузей економіки, поліпшенню якості життя, доводячи їх до параметрів на рівні промислово розвинутих регіонів Європи. Одеський регіон має унікальні можливості для залучення його як самостійної одиниці у великомасштабні міжнародні проекти, що вимагає ретельного аналізу внутрішніх переваг і адаптації до умов зовнішнього середовища. Управлінське обстеження внутрішніх сильних і слабких сторін регіону обумовлює напрямок подальшого розвитку й управління відповідно до стратегічних змін. Обґрунтоване визначення пріоритетів і тлумачення проведених досліджень має своїм наслідком прийняття таких управлінських рішень, що можуть стимулювати розробку і реалізацію життєздатних у довгостроковій перспективі програм і проектів. Щодо сучасних реалій вітчизняна економіка містить чимало передумов для створення ситуацій, що коли господарські структури виявляються неплатоспроможними і знаходяться на грані фінансового краху. Мова йде про недостатню ліквідність активів підприємства, що і характеризує кризові обставини. У роботі доведено, що вимагає серйозного аналізу узагальнення причин і наслідків невдалої мотивації дій підприємств, які виявились у ситуації неплатоспроможності. Хоча це явище чисто фінансове, але причини його виникнення можуть формуватися в різних напрямах підприємницької діяльності. Своєчасна діагностика причин та розробка заходів по їх усуненню дозволяє мотивувати дії по досягненню високого рівня стійкості суб'єктів господарювання. Фактори зниження здібностей підприємства адаптуватися до впливів зовнішнього середовища можна класифікувати як фінансові, комерційні, технологічні та організаційні.
До фінансових факторів автор відносить незадовільний менеджмент у галузі ліквідності, запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, а також не дотриманості відповідності між ризиком і очікуваними доходами. Наслідками цього можуть бути: неможливість своєчасної оплати рахунків через наяву засобів у мало ліквідних формах; затоварення; нездатність виконання фінансових зобов'язань унаслідок відсутності очікуваних доходів, тощо. До комерційних факторів можна віднести недостатнє враховування попиту споживачів, а також втрату конкурентоспроможності на сегменті ринку, що в змозі погіршити знаходження засобів диверсифікації бізнес-процесів у ліквідній формі.
Група техніко-технологічних факторів може обумовити кризові явища через відсталість технології, що обумовлюють перевищення середнього рівня витрат, зниження якості та не витримування конкуренції.
Суттєвий вплив незадовільного менеджменту на стан підприємства виявляє група організаційно-економічних факторів, які свідчать про відсутність стратегічних базових і функціональних альтернатив життєвого циклу підприємства та окремих бізнес-процесів. Методи аналізу і прогнозування можливого банкрутства підприємств вимагають особливого узагальнення, оскільки, незважаючи на відносну простоту розрахунків у процесі ухвалення рішення про ліквідацію юридичної особи, крім кількісних параметрів, необхідно визначене корегування з урахуванням якісних ознак. У процесі аналізу господарських ситуацій великого значення набувають критерії і показники, несприятливі значення яких не дають підстави розглядати поточний стан підприємства як критичний. Разом з тим, їхнє застосування дозволяє одержати інформацію про те, що за певних умов ситуація може різко погіршитися.
Аналіз стану промислового комплексу дає підставу вважати, що підвищення ефективності промисловості неможливо без підвищення інвестиційної привабливості її галузей. До основних напрямків вирішення цієї проблеми можна віднести: зниження податкового тиску на виробника; реструктуризацію боргових зобов'язань підприємств перед державою і кредиторами; структурні перетворення в управлінні державною власністю; формування на законодавчому рівні сприятливих умов здійснення інвестиційних проектів. Автором запропоновано провести експеримент по реструктуризації недоїмки в бюджети на підставі програми, що представляється кожним підприємством-боржником. У рамках бюджету створюється Фонд розвитку вітчизняного виробництва, з якого інвестуються стратегічно значимі для України виробництва на умовах цільового використання. Інвестиції у вигляді поповнення статутних фондів підприємств збільшують частку державної власності в загальній структурі виробництва. У методичному аспекті оцінка ефективності не може бути збережена цілком у зв'язку з новим відношенням до питань про те, що вважати “результатом”, що включати в “витрати” і які показники включати в систему оцінки ефективності підприємств у постприватизаційний період. За умовою ефективності закріплюється стратегічна функція орієнтації господарських структур на підвищення підприємницького доходу, визначення тенденцій розвитку. Оцінка ефективності діяльності підприємства важлива і необхідна для: держави, яка зацікавлена в стабільному надходженні податків; інвесторів, які роблять вибір об'єктів вкладення вільних коштів; кредиторів, які прагнуть звести до мінімуму ризик неповернення кредитів; акціонерів, які вирішують задачі продажу наявних у них цінних паперів; покупки додаткового пакета акцій, що збільшує їхню частку в статутному фонді даного акціонерного товариства. До числа не менш важливих проблем варто віднести скорочення частки матеріальних витрат. Як правило, це відбувається у відношенні витрат виробництва внаслідок росту цін на енергоносії і величини амортизаційних відрахувань при установці нового обладнання, частка матеріальних витрат при виробництві якого також зростає.
Для пристосування виробництва до постійних змін попиту, відновлення і підвищення конкурентоздатності кінцевої готової продукції в роботі доведено, що необхідно здійснення значних інвестицій в основний капітал. Максимального нарощування потужностей, які є в розпорядженні промислового виробництва, і збільшення обігових коштів у більшості випадків недостатньо. Особливо це відноситься до обробних галузей, потужності яких у даний час не пристосовані до вимог сучасного ринку. Успіх реалізації інвестиційної стратегії визначають такі фактори, як ресурсний потенціал країни, ступінь впливу держави на процеси відтворення, технологічний рівень, галузеві особливості, розвиток інфраструктури, науки і т.п. Інвестиції у промислове виробництво називають активними, саме завдяки їм створюються нові матеріальні цінності, збільшуються обсяги існуючих, удосконалюється процес виробництва. Однак виробник може не прагнути до капіталовкладень при сформованій кон'юнктурі ринку в галузі. Крім того, придбання за рахунок прибутку й амортизаційних відрахувань нових капіталомістких основних фондів неможливо - занадто великий термін акумуляції необхідних коштів.
Дивідендна політика відіграє велику роль у реалізації фінансової стратегії підприємства. Вона впливає на рівень добробуту інвесторів (вкладників капіталу) у поточному періоді; визначає розміри формування власних фінансових ресурсів, а ,відповідно, і темпи виробничого розвитку підприємства на основі самофінансування; впливає на фінансову стійкість підприємства; істотно впливає на вартість використовуваного капіталу ринкову вартість підприємства (акцій). Обрана фінансова стратегія й оцінка окремих факторів, що визначають формування дивідендної політики, дозволяють обґрунтувати вибір конкретного типу цієї політики на найближчий перспективний період.
Варто відзначити, що вкрай недостатня увага поки приділяється питанням впливу мотивації підвищення якості виробництва. Дослідження взаємозв'язків між факторами якості виробничої діяльності та отриманими результатами дозволяє виявити варіанти більш ефективного використання ресурсів для досягнення бажаного результату. У роботі показано, що характерною рисою стійкості є спроба виробника максимізувати очікуваний доход, який найчастіше залежить від його позиції щодо ризику.
Відповідно найбільш загальним для будь-якого підприємства вихідним параметром конкуренції може служити границя його стійкості. У промисловості ця границя може бути визначена, виходячи з рівня завантаження виробничих потужностей підприємства, при якому не утворюються доходи. Доведено, що критеріальний рівень завантаженості виробничих потужностей, характерний для нижньої межі беззбитковості, складає:
, (1)
де Q - обсяг виробництва продукції; qy - питомі умовно-постійні витрати по оплаті праці адміністративно-управлінського персоналу; е - сумарна частка нарахувань на витрати по оплаті праці; ІL - індекс змін цін на продукцію, що реалізується; Іn - індекс змін цін на матеріальні ресурси; ІN - індекс економії матеріальних ресурсів; р - питомі змінні матеріальні витрати; qp - питомі витрати по оплаті праці; г - питомі виплати податків; Мх - прибуток промислового підприємства.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ
Кризовий стан промисловості став наслідком закладених у надрах домінуючої в минулому системи господарювання протиріч. Централізоване планування призвело до втрати промисловістю здатності до технічної і технологічної конкуренції на світовому ринку. Сама господарська система була замкненою на собі, випадала зі світового ринкового процесу та була приречена до вимирання. В ринкових умовах більшість промислових підприємств були нездатними переорієнтуватись на нові засади господарювання. У промисловості спостерігалась невідповідність попиту і пропозиції, викликані глибокими диспропорціями в економіці. Вплив держави на цей процес незначний, тому державне регулювання в першу чергу повинне забезпечувати рівновагу між виробництвом і споживанням, грошовою і товарною масою, ростом виробництва, цін і прибутків, попитом на кредит і його пропозицію, помякшення конюнктури, а також створення мотиваційного механізму, який сприяє розвитку підприємництва.
У стратегії державного регулювання розвитку підприємницького сектора припущена кардинальна помилка, тому що ця стратегія зорієнтована на регулювання власне підприємницької діяльності, з перевагою фіскальних методів, без урахування мотиваційного механізму, який спонукає громадян до цієї діяльності. Тому головною задачею економічної політики повинна бути переорієнтація регуляторної політики на регулювання (спрощення) умов вступу до підприємницької діяльності (тобто створення максимально сприятливого підприємницького середовища) і функціонування підприєм-ницьких структур з максимально можливим скороченням сукупних витрат, пов'язаних із входженням у цю сферу діяльності в цілому з ймовірним ростом результатів від неї.
Механізм господарювання може бути ефективним тільки в тому разі, коли він забезпечує реалізацію економічних інтересів учасників ринку. У роботі доведено, що формування мотиваційного механізму повинно бути зорієнтовано на рішення конкретних виробничих задач, щоб його економічні форми і методи використовувались найбільш повно. В першу чергу, вони повинні компенсувати слабку стабільність підприємств шляхом зміни мотивацій виробничо-господарської діяльності.
Вирішальний вплив на мотивацію підприємництва і стабільність виробництва здійснює податкова система. У роботі доведено, що ефективна економіка повинна передбачати рівність економічних прав і обовязків усіх без виключення учасників ринку, в тому числі і держави. Для нормального функціонування економіки замість різноманітних податків на прибуток запропоновано оподаткування витрат учасників ринку через встановлення єдиного податку - з продажу, що значно посилить прагнення до максимізації прибутку.
Головною причиною втрати промисловими підприємствами ринків збуту є непродумана цінова політика. У роботі доведено, що ринкова ціна залежить не стільки від витрат виробника, скільки від оцінки корисності таких витрат покупцем. Держава часто намагається регулювати ціни, що призводить до перекручення мотиваційного механізму.
Принциповим упущенням в управлінні виробництвом стала непродумана товарна стратегія та упущення в управлінні. При першому спаді прибутків більшість промислових підприємств скоротили НІОКР, та роботи по оновленню продукції, що ускладнило проблеми її збуту. В роботі доведено, що для посилення відповідальності керівництва підприємств за стан виробництва необхідно обумовити процедуру безвідплатної передачі контрольного пакета акцій менеджерам підприємства, відповідальним за регулювання процедури санації.
Державне регулювання фонду заробітної плати робітників у виробничих підрозділах може значно помякшити негативні соціально-економічні наслідки впровадження ринкових відносин. У роботі обґрунтована ефективність запропонованого мотиваційного механізму збалансованого створення фондів грошових засобів для покриття відтворювальної вартості предметів споживання при переході від результатів одного відтворювального циклу до іншого.
Будь-які методи регулювання ціноутворення не здатні радикально змінити тенденцію зростання цін. У роботі доведено, що тільки переорієнтування економічних мотивацій виробничо-господарської діяльності підприємств на підприємницької засади можливе підвищення ефективності використання виробничих ресурсів, насичення товарного ринку та відродження конкурентоспроможності вітчизняного виробника.
Найбільш вагомим для усіх форм промислової діяльності вихідним параметром мотиваційної поведінки підприємств є межа їх стабільності, яка визначається можливою розорюваністю, коли така діяльність не дає прибуток. У роботі доведено, що така межа в промисловості може бути визначена, виходячи з рівня завантаження виробничих потужностей підприємства, при яких не створюються доходи.
В перехідний період регулювання оплати праці необхідне, але воно повинне здійснюватися з огляду на досягнення економічно і соціально ефективних для суспільства взаємовідносин між трудом і капіталом. У роботі доведено, що в сучасному промисловому виробництві, коли його ефективність в значній мірі залежить від використання передових технологій, а реалізація продукції - від вимог покупців до її споживчих якостей, тільки кваліфіковане і економічно мотивоване управління виробництвом має вирішальне значення для максимізації прибутку, тобто підвищення ефективності підприємницьких структур у промисловості.
ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Бутенко А.І., Кучеренко В.Р., Рак С.В., Ягорлицький В.А. Кон'юнктурний аналіз товарного ринку (За ред. д.е.н., проф. Кучеренка В.Р.). - Одеса. - 1999. - 156 с. Особистий внесок здобувача: розглянуті питання, пов'язані з аналізом кон'юнктури товарного ринку, а також проведено інтегральну оцінку ринкової ситуації.
2. Вдосконалення системи підготовки кадрів для підприємницької діяльності / Бутенко А.І., Шлафман Н.Л., Сараєва І.М., Стоянова М.М., Барабаш О.О., Лисюк В.М., Ягорлицький В.А. - Одеса: - ІПРЕЕД НАН України - 2001. - 48 с. Особистий внесок здобувача: розглянуто особливості підготовки кадрів для підприємницької діяльності в Україні.
3. Бутенко А.И., Ягорлицкий В.А. Бизнес как объект оценки // Экономические инновации. Вып. 5: Структурные и институциональные преобразования в переходной экономике. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экон.-экологич. исслед. НАН Украины. - 1999. - С.85-94. Особистий внесок здобувача: розглянуто бізнес як об'єкт оцінки, здійснено класифікацію підприємницької діяльності.
4. Бутенко А.И., Ягорлицкий В.А. Малое предпринимательство и стабильность регионального развития // Экономические инновации. Вып. 7: Модернизация экономики: современные идеи, стратегические ориентиры, возможные решения. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экон.-экологич. исслед. НАН Украины. - 2000. - С.217-224. Особистий внесок здобувача: досліджено структурні зміни в економіці, позитивним наслідком з яких є створення додаткових робочих місць в малому бізнесі.
5. Ягорлицький В.А. Обгрунтування оціночної концепції бізнесу // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ - 2000. - №1. - С.230-235.
6. Ягорлицький В.А. Оцінка вартості майна фірми // Економіст-2000 - №10. - С.15-17.
7. Ягорлицький В.А. Особливості підприємницького середовища в промисловості України. - Луганськ: вид-во Східноукр. нац. ун-ту. - 2000. - С.132-133.
8. Барабаш О.О., Ягорлицький В.А. Вплив розвитку ринкової інфраструктури на розвиток підприємництва в регіоні // Экономические инновации. Вып. 9: Современные проблемы развития экономического лизинга в Украине. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экон.-экологич. исслед. НАН Украины. - 2001. - с.111-118. Особистий внесок здобувача: розглянуто питання розвитку елементів ринкової інфраструктури та його вплив на формування та ефективне функціонування підприємництва в регіоні.
9. Ягорлицкий В.А. Объективные предпосылки мотивации конкурентоспособности промышленного производства // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - Т.4. (вип. 4). - Одеса: Астропринт, 2001. - С.354-370.
10. Бутенко А.І., Ягорлицький В.А. Проблеми та перспективи розвитку малого підприємництва в Україні і країнах СНД // Вісник соціально-економічних досліджень, вип. 8, ч. 1. - Одеса, 2001. - С.36-41. Особистий внесок здобувача: розглянуто особливості розвитку малого підприємництва в Україні.
11. Бутенко А.И., Ягорлицкий В.А. Мотивация предпринимательской деятельности: проблемы и пути совершенствования // Экономические инновации. Вып. 12: Предпринимательство: опыт, проблемы, перспективы развития. - Одесса: Инт проблем рынка и экон.-экологич. исслед. НАН Украины. - 2001. - С.9-17. Особистий внесок здобувача: розроблено мотиваційний механізм підприємницької діяльності.
12. Бутенко А.И., Ягорлицкий В.А. Институционализация переходных экономик как эффективный регулятор развития предпринимательской деятельности // Малий та середній бізнес в Україні: стан і перспективи розвитку. Матеріали Другої загальноукраїнської науково-практичної конференції. - Донецьк. - 2001. - С.18-21. Особистий внесок здобувача: розглянуто взаємозалежність розвитку ринкових інститутів та підприємницького сектора.
АНОТАЦІЯ
Ягорлицький В.А. Мотиваційний механізм підприємництва в промисловому комплексі. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук по спеціальності 08.07.01 - Економіка промисловості. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2002.
Дисертація присвячена питанням оцінки стану підприємницького середовища в промисловому комплексі України, виявленню тенденцій формування мотиваційного механізму підприємницької діяльності, стабільності промислових підприємств, розробці окремих теоретичних і прикладних проблем вдосконалення організаційно-економічного механізму підприємництва. В дисертації проаналізовані тенденції та закономірності розвитку підприємництва в промисловому комплексі, напрямки його мотивації. Запропонована методика розробки механізму щодо посилення мотивації підвищення стабільності промислових підприємств, розроблені критерії оцінки стабільності підприємницької діяльності, визначена межа стабільності та банкрутства підприємств, обґрунтовані умови оцінки майна промислових фірм.
Подобные документы
Побудова мотиваційного механізму на виробничих підприємствах. Формування цілей, стимулів і методів трудової діяльності. Організація економічного впливу на управлінський процес. Забезпечення державного регулювання та ринкової саморегуляції виробництва.
статья [109,8 K], добавлен 11.09.2017Аналіз становлення системи ціноутворення в агропромисловому комплексі України. Особливості ціноутворення в країнах із розвинутою економікою. Процес формування і реалізації механізму ціноутворення на аграрну продукцію, його вплив на досягнення дохідності.
статья [27,9 K], добавлен 11.09.2017Основи формування і контролю запасів на промисловому підприємстві. Види запасів, потреб в матеріалах. Облік виробничих запасів, їх кругообіг. Формування і складський облік запасів ПП "Юков Володимир Іванович". Нормування й аналіз виробничих запасів.
дипломная работа [654,8 K], добавлен 19.06.2011Зміни в аграрних відносинах та сільському господарстві. Зрушення в промисловому виробництві. Формування внутрішнього і зовнішнього ринку. Зрушення в сільському господарстві та аграрних відносинах, у промисловому виробництві, торгівлі.
реферат [33,3 K], добавлен 01.04.2006Загальна оцінка майна підприємства і джерел його формування. Проведення аналізу фінансової стійкості активів, ліквідності балансу, рентабельності, оборотності і платоспроможності фірми. Рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства.
курсовая работа [138,0 K], добавлен 11.12.2013Роль системи розподілу у процесі виробництва. Основні види та джерела доходів населення. Мотиваційний механізм економічної діяльності. Заробітна плата як винагорода, обчислена у грошовому виразі. Забезпечення соціальної справедливості і стабільності.
курсовая работа [349,8 K], добавлен 23.11.2014Основні фактори та передумови формування і розвитку потенціалу підприємства. Механізм оцінки потенціалу підприємства. Механізм оцінки конкурентоспроможності. Проблеми оцінки виробничої потужності. Порівняння підходів бенчмаркінгу і конкурентного аналізу.
курсовая работа [753,0 K], добавлен 22.02.2012Інформаційна база, основні методики, моделі і проблеми оцінки фінансового стану підприємства. Експрес-аналіз статей звітності та стан майнового положення. Оцінка фінансового стану: ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності.
курсовая работа [249,9 K], добавлен 30.11.2014Визначення особливостей процесу формування мотивації трудової діяльності на підприємствах та розробка напрямків і практичних рекомендацій щодо створення мотиваційного механізму. Види і методи мотивації та стимулювання працівників у редакції "OOPS!".
курсовая работа [371,5 K], добавлен 25.02.2013Економічний зміст майна організації та завдання його аналізу. Загальна характеристика господарської діяльності ВАТ "Запоріжтрансформатор", використання оборотних й необоротних активів. Шляхи поліпшення стану майна та основних засобів підприємства.
курсовая работа [244,0 K], добавлен 30.05.2009
