Управління інвестиційною діяльністю в умовах ринкової економіки

одержав подальший розвиток понятійний апарат - уточнено з точки зору системного підходу поняття: “інвестиції”, “інвестиційна діяльність”, “інвестиційний клімат”, “інвестиційний потенціал”; удосконалено класифікацію інвестиційних ризиків за такими ознаками: ступінь передбачення; ступінь динамізму; сфера проявлення; період виникнення;

дістав подальшого розвитку процес дослідження інвестиційного клімату, що охоплює наступні етапи: аналіз інвестиційного макроклімату країни, оцінка інвестиційного мікроклімату регіону; запропонований SNW-підхід до оцінки інвестиційного мікроклімату;

В роботі розроблено комп'ютерні програми щодо оцінки економічної доцільності проектів і побудови фінансового профілю, оцінки ефективності реалізації інвестиційних проектів в середовищі табличного процесора Excel для Windows, використання яких забезпечить підсилення стратегічного спрямування інвестиційної діяльності підприємств і підвищення її ефективності в сучасних умовах.

Розроблені в дисертації рекомендації щодо оцінки привабливості інвестиційних проектів, вибору стратегій управління інвестиційними ризиками на основі визначення ризик-позиції підприємства, комплексна система управління інвестиційною діяльністю підприємства були впроваджені в практику промисловими підприємствами Донецької області: ТОВ “Три медведя”, ЗАТ “АВК”, що підтверджене актами про впровадження.

Результати дисертаційного дослідження використовувались при виконанні трьох госпдоговірних тем: № 753/2000 “Розробка методичних рекомендацій щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємства” (№ держреєстрації 0101 U 007790); № 771/2001 “Розробка рекомендацій щодо оптимізації здійснення імпортних закупівель в оптовій торгівлі” (№ держреєстрації 0101 U 007791); № 873/2002 “Розробка рекомендацій щодо вдосконалення механізму зовнішньоекономічних операцій”.

Окремі результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін: “Управління проектом”, “Фінансовий менеджмент”, “Маркетинговий менеджмент”, “Стратегічний менеджмент”, а також при виконанні курсових, дипломних і магістерських робіт.

Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень. Теоретичні узагальнення і положення, висновки і рекомендації отримані автором самостійно на основі проведеного дослідження системи управління інвестиційної діяльності в промислових підприємствах Донецької області. Аналітична частина роботи виконана на основі обробки звітних даних промислових підприємств, а також проведених автором опитувань їхніх керівників, фахівців.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і отримали позитивну оцінку на 6 наукових конференціях: науково-практичної конференції викладачів ДонДУЕТа за підсумками науково-дослідної роботи за 2000-2001 р., на 5 конференціях за межами університету: 6-му Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій в економіку України” (м. Слов'яногорськ, 2000 р.); Міжнародної науково-практичної конференції “Методологія та практика менеджменту на порозі XXI століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2000 г.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Шляхи зміцнення фінансово-економічної самостійності регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2000 р.); Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій в економіку України” (м. Слов'яногорськ, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Тенденції глобалізації і регіоналізації соціально-економічного розвитку (інвестиційна і інноваційна політика, ринкові механізми і структури)” (м. Херсон, 2001 р.)

У першому розділі “Інвестиційна діяльність в умовах реформування економіки України” розглянуто сутність та особливості інвестиційної діяльності підприємств України; розкрито її роль на сучасному етапі ринкових перетворень; виявлено вплив факторів інвестиційного клімату на інвестиційну активність підприємств; визначено необхідні умови стратегічного спрямування інвестиційної діяльності підприємств в умовах ринкової економіки.

Незважаючи на велику кількість праць вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених проблемам інвестиційного процесу, теоретичні розробки його сутності та адаптації до ринкових умов господарювання не знайшли поки що достатнього висвітлення. Відсутня єдина точка зору про сутність понять “інвестиції”, “інвестиційна діяльність”, “інвестиційний потенціал”. Виходячи з цього в роботі уточнено трактування ряду понять в цієї сфері.

Під інвестиціями найбільш доцільно розуміти капіталовкладення, одноразові затрати на здійснення заходів науково-технічного прогресу й інші затрати, необхідні для реалізації проектів з метою досягнення економічного і соціального ефекту.

В дисертації визначено, що інвестиційна діяльність - це цілісний процес, який охоплює планування обсягу інвестицій, оцінку привабливості і фінансову підтримку проектів, створення інформаційної бази про новітні технології, оцінку інноваційної активності і створення сприятливого інвестиційного клімату.

Подальше вивчення специфіки інвестиційної діяльності підприємств України дозволило стверджувати, що її розвиток обумовлений особливостями інвестиційного клімату в країні.

Інвестиційний клімат розглядається як узагальнена характеристика сукупності факторів, які визначають привабливість і доцільність інвестування в ту або іншу господарську систему (економіку країни, регіону). Слід розрізняти інвестиційний макроклімат (сукупність факторів макрорівня, що забезпечують і сприяють інвестиційної діяльності вітчизняних і зарубіжних інвесторів) та інвестиційний мікроклімат (сукупність мікроекономічних факторів, що характеризують безпосередньо регіон інвестування).

В дисертації зроблено обгрунтований висновок, що в мінливому ринковому середовищі одним із найважливіших принципів, на яких повинна базуватись організація інвестиційної діяльності, є принцип забезпечення її стратегічного спрямування, що можливо за таких умов як формування перспективних напрямків інвестиційної діяльності; систематичне виявлення інвестиційних ризиків і інвестиційних можливостей підприємства; розробка оптимальних інвестиційних стратегій підприємства.

В процесі прийняття стратегічних інвестиційних рішень необхідно систематично виявляти і оцінювати інвестиційні ризики і можливості підприємства. У роботі проведено узагальнення видів інвестиційних ризиків і на цій основі запропоновано їх класифікацію за такими ознаками: ступінь передбачення; ступінь динамізму; сфера проявлення; період виникнення. Проведене дослідження дозволило визначити основні детермінанти інвестиційних ризиків на кожній стадії життєвого циклу проекту (рис. 1).

У другому розділі дисертації “Дослідження інвестиційного менеджменту підприємств” досліджено практику інвестиційної діяльності підприємств вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку Донецької області, з позиції комплексного і системного підходів здійснено діагностику процесу управління інвестиційною діяльністю підприємств, досліджено інвестиційні ризики підприємств.

Дослідження практики інвестиційної діяльності вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в роботі було проведено за наступними напрямками: аналіз мікроклімату територій пріоритетного розвитку; аналіз надходження інвестицій; оцінка освоєння інвестицій; оцінка ефективності інвестиційної діяльності; характеристика інвестиційного портфеля.

Оцінка інвестиційного мікроклімату ТПР, яка здійснювалась на основі SNW-аналізу, дозволила зробити висновок про те, що найбільш сприятливий інвестиційний мікроклімат спостерігається на території пріоритетного розвитку м. Донецька, у якій 11 із 18 розглянутих факторів інвестиційного мікроклімату характеризують сильну позицію ТПР по відношенню до інших регіонів. В даній ТПР спостерігається найвищий рівень рентабельності промислових підприємств - 13,4%, спостерігається висока інвестиційна активність підприємств.

В процесі аналізу надходження інвестицій на території пріоритетного розвитку було виявлено, що найбільше надходження інвестицій в обсязі 217403,9 тис. дол. США передбачено проектами на ТПР м. Донецька, найменше - 1004,3 тис. дол. США - на ТПР Слов'янського району.

Оцінка освоєння інвестицій показала, що в найкращому ступені освоєні інвестиції в ТПР м. Макіївки, ТПР м. Маріуполя і ТПР м. Донецька. В даних містах загальний обсяг освоєних інвестицій склав 95,9%, 78,4%, 72,0% відповідно.

Оцінка ефективності інвестиційної діяльності територій пріоритетного розвитку дозволила зробити висновок про те, що найбільш ефективно здійснювалася реалізація інвестиційних проектів на ТПР м. Донецька і ТПР м. Макіївки. В даних ТПР з початку реалізації проектів вироблено продукції в розмірі 7,5% і 11% до обсягу, передбаченого проектами, відповідно; отримана виручка від реалізації виробленої продукції в розмірі 7,3% і 10,1% до обсягу, передбачених проектами. На ТПР м. Донецька створено 70,7%

робітничих місць до передбаченого проектами числа, збережено - 72%. На ТПР м. Макіївки ці показники склали 86,5% і 100,5% відповідно.

Діагностика інвестиційного портфеля територій пріоритетного розвитку і вільних економічних зон показала, що інвестиційні проекти знаходяться на різноманітних стадіях свого життєвого циклу, що дозволило провести їх угрупування. Було визначено, що найбільше число інвестиційних проектів реалізується на території пріоритетного розвитку м. Донецька. Слід відзначити, що більшість інвестиційних проектів цієї ТПР (58%) знаходяться на експлуатаційній стадії свого життєвого циклу. На інших ТПР мають перевагу інвест-проекти, які знаходяться на передінвестиційній стадії ЖЦП.

Діагностика процесу управління інвестиційними проектами дозволила виявити відмітні особливості даного процесу в залежності від стадії ЖЦП, на якій знаходиться інвест-проект. Це дозволило розробити систему управління проектом на основі концепції ЖЦП в розрізі динамічного, функціонального і предметного аспектів (рис. 2).

В процесі управління інвестиційними проектами на передінвестиційній фазі особливе значення має виявлення інвестиційних можливостей підприємства на основі діагностики їх інвестиційного потенціалу, яку необхідно проводити в три етапи: аналіз структури інвестиційного потенціалу, оцінка рівня використання інвестиційного потенціалу, виявлення резервних інвестиційних можливостей підприємства. В результаті діагностики було виявлено, що можливості інвестиційного потенціалу не використовуються ні в одному із підприємств, що досліджувалися. Рівень використання інвестиційного потенціалу варіюється від 39% до 58%.

На наступному етапі процесу управління інвест-проектами на передінвестиційній стадії було здійснено оцінку привабливості інвестиційних проектів за напрямками: оцінка економічної доцільності реалізації інвест-проектів, оцінка ступеня ризику, закладеного в інвестиційний проект. Для оцінки економічної доцільності інвестиційних проектів в роботі був використаний метод, оснований на концепції дисконтування. Визначення економічної доцільності проектів здійснювалося на основі порівняльної оцінки таких показників, як чиста поточна вартість (NPV), індекс прибутковості (PI), внутрішня норма прибутку (IRR). Для побудови фінансового профілю проектів розроблена комп'ютерна програма в середовищі табличного процесора EXCEL.

На етапі контролю процесу управління інвест-проектами на передінвестиційній стадії ЖЦП доцільно проводити якісну оцінку розробленості інвестиційних проектів. Для цього необхідно проаналізувати наявність і розробленість розділів їх бізнес-планів. Результати дослідження свідчать, що в 73,6% проектів, що досліджувалися, не розраховано всі показники ефективності інвестицій, відсутні інтегральні таблиці показників, експертні висновки. В 63,2% інвестиційних проектах при оцінці ефективності інвестицій не використовуються дисконтні показники, які враховують фактор часу.

В процесі управління інвест-проектами на інвестиційній стадії ЖЦП особливе значення мають такі етапи, як аналіз стану проекту, планування проектних робіт, ініціалізація робіт, контроль, в рамках якого необхідно здійснювати оцінку інвестиційних якостей проектів: досягнення контрольних точок (етапів) в виконанні календарного плану робіт (графіку); витрата фінансових коштів; забезпеченість будівництва об'єкту основними видами сировини, матеріалів і енергетичних ресурсів; ступінь відповідності організаційної структури проекту, якість передвиробничого маркетингу.

На експлуатаційній стадії ЖЦП особливе значення в процесі управління відводиться оцінці ефективності реалізації інвестиційних проектів. В роботі за допомогою розробленої комп'ютерної програми був зроблений аналіз показників, які характеризують ефективність реалізації інвестиційного проекту: обсяг виробленої продукції, чистий прибуток, рівень рентабельності виробництва, рентабельність інвестицій, показники оборотності товарних запасів, показники, що характеризують досягнення соціального ефекту (створення і збереження робітничих місць). Було визначено, що більша частина проектів реалізуються ефективно. Збиток від інвестиційної діяльності на даному етапі отриманий лише в 8% підприємствах, що досліджувалися. Високий соціальний ефект мають 44% інвест-проектів, в яких перевиконано план по створенню нових робітничих місць.

Дослідження інвестиційних ризиків було проведено за наступними напрямками: ідентифікація інвестиційних ризиків в залежності від стадії ЖЦП, оцінка ризиків експертним шляхом за наступними критеріями: імовірність ризику, небезпека ризику, важливість ризику; ранжування інвестиційних ризиків за зонами на основі побудови профілю позиціювання ризику. Оцінка інвестиційного ризику показала, що для всіх підприємств, які реалізують проекти на передінвестиційній стадії високий ступінь важливості має ризик невірного визначення терміну життя проекту, неправильної оцінки технологічної здійсненності і економічної ефективності. Оцінка інвестиційного ризику проектів на інвестиційній стадії ЖЦП показала, що для підприємств, які реалізують інвест-проекти по створенню нового виробництва, найбільш небезпечними є ризик збільшення вартості будівництва із-за низької якості проектно-дослідницьких робіт, запізнення введення потужностей з-за недобросовісності підрядчика.

Критичним для підприємств цієї стадії, що освоюють нові сучасні технології, є ризик підсилення залежності від постачальників та ризик набуття неконкурентоспроможних технологій.

Оцінка інвестиційних ризиків по проектам на експлуатаційній стадії ЖЦП показав, що спостерігається підвищений ступінь ризику збільшення ринкових цін на ресурси, сировину і матеріали. Розробка профілів позиціювання інвестиційних ризиків повинна стати основою для прийняття стратегічних рішень в процесі управління ними.

У третьому розділі “Стратегічний менеджмент інвестиційної діяльності” розглянуто комплексну систему управління інвестиційною діяльністю підприємств, розроблено механізм стратегічного ризик-менеджменту підприємств в умовах ринкової невизначеності.

В сучасних умовах ринкових перетворень необхідний системний, комплексний підхід до управління інвестиційною діяльністю. Комплексна система управління інвестиційною діяльністю наведена на рис. 3.

Система управління інвестиційною діяльністю підприємств повинна забезпечити трансформацію його інвестиційних можливостей в конкурентні переваги. В цьому зв'язку в рамках комплексної системи управління інвестиційною діяльністю особливе значення набуває підсистема управління інвестиційним потенціалом підприємства.

Досягнення конкурентних переваг підприємства в значній мірі забезпечується правильно вибраною стратегією управління інвестиційним потенціалом підприємства, тому що ефективність інвестиційної діяльності підприємства залежить від його спроможності до нарощування і активного використання маркетингових, виробничих, інноваційних, кадрових можливостей, які складають інвестиційний потенціал. В роботі розроблено оптимальні стратегії управління інвестиційним потенціалом для підприємств, що досліджувалися. Основою розробки цих стратегій став рівень використання як всього інвестиційного потенціалу, так і окремих його підсистем, який дозволив визначити ступінь ініціювання стратегічних змін за кожною із них. В даних стратегіях в залежності від необхідності проведення стратегічних змін визначаються типи стратегічної реакції підприємства: реакція статус-кво, реакція внутрішньої гнучкості та інноваційна реакція з глибиною змін від 1 бала (несуттєві зміни) до 5 (перетворюючі нововведення) в елементах інвестиційного потенціалу.

В роботі зроблено обгрунтований висновок, що в складних нестабільних ринкових умовах, обумовлених постійними змінами, з'являється об'єктивна необхідність управління інвестиційними процесами з використанням сучасного механізму стратегічного менеджменту, необхідність розробки стратегій управління інвестиційною діяльністю в умовах ризику і невизначеності.

Тому одним із важливих елементів комплексної системи управління інвестиційною діяльністю є підсистема управління інвестиційними ризиками.

Важливим аналітичним показником, який істотно впливає на рівень інвестиційного ризику, є ступінь чутливості інвестиційного проекту до ризиків, для визначення якого в роботі запропонована матриця чутливості інвест-проектів (табл. 1).

Матриця чутливості інвест-проектів передбачає розрахунок таких параметрів, як:

Запас стійкості інвест-проекту (Рirr);

Ступінь надійності бізнесу (Xр).

Показник - запас стійкості інвест-проекту - є індикатором рівня ризику проекту. Для його розрахунку необхідно показник внутрішньої норми дохідності (IRR) порівняти з тим рівнем окупності вкладень, що вибирається в якості стандартного. Цей стандартний рівень бажаної рентабельності (ставка дисконту) називають бар'єрним коефіцієнтом HR. Чим в більшому ступені IRR перевищує прийнятий бар'єрний коефіцієнт, тим більше запас стійкості проекту і тим менш страшні можливі помилки при оцінці величини майбутніх грошових надходжень.

Для ранжування інвест-проектів за даним показником, нами розроблені наступні критерії: Рirr 10% - високий запас стійкості інвест-проекту;

3% Pirr 10% - середній запас стійкості інвест-проекту;

Pirr 3% - низький рівень стійкості інвест-проекту.

Ступінь надійності бізнесу - це показник, який відображає рівень діапазону безпеки, в основі якого лежить розрахунок точки беззбитковості. Чим менше значення резерву безпеки, тим вище ризик попадання в область збитків. Визначення точки беззбитковості нами здійснювалося на основі розробленої комп'ютерної програми.

Результати, які отримуються шляхом розробки матриці чутливості інвест-проектів, повинні стати основою розробки стратегічних рішень щодо адаптації підприємств до інвестиційних ризиків.

На основі розробленої матриці чутливості можна визначити ризик-позицію інвест-проекту:

Сильна ризик-позиція вказує на те, що підприємство в процесі здійснення проекту володіє внутрішніми резервами, за допомогою яких воно може протистоять негативному впливу ризик-факторів.

Середня ризик-позиція свідчить про наявність незначних внутрішніх резервів і слабкого ступеня адаптації підприємства до ризик-факторів.

Слабка ризик-позиція вказує на практично повну відсутність внутрішніх резервів і сильну доступність підприємства ризик-факторам в процесі реалізації проекту.

Аналіз матриці чутливості інвестиційних проектів до ризиків, які знаходяться на експлуатаційній стадії ЖЦП показала, що в найбільш сприятливих секторах матриці знаходиться 11.1% проектів ТПР м. Донецька. В інших ТПР в даному секторі матриці проекти відсутні.

Для підсилення стратегічної адаптації інвестиційної діяльності підприємствам, що досліджуються, в роботі запропоновано стратегії управління інвестиційними ризиками, що містять конкретні заходи щодо нівелювання ризиків, які ранжовані за ступенем важливості в залежності від того, на зниження ризику якої зони (зони критичного, підвищеного або мінімального ризику) вони спрямовані.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання на підставі удосконалення існуючих та пропозицій нових підходів щодо управління інвестиційною діяльністю.

Основним науковим результатом роботи є теоретичне обґрунтування, дослідження і розробка способів удосконалення інвестиційного менеджменту.

1. У теоретичному напрямку автор прийшов до таких висновків:

запропоновано методику діагностики інвестиційних ризиків: за розробленим алгоритмом здійснена комплексна оцінка інвестиційних ризиків, побудовано профілі позиціювання інвестиційних ризиків;