Підтримання і розвиток потенціалу працездатності у великій міській агломерації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підтримання і розвиток потенціалу працездатності у великій міській агломерації

Економічна могутність країни та добробут її народу в першу чергу залежать від ефективності трудової діяльності. В економічній літературі радянських часів склалася певна система категорій та концептуальних моделей, зміст яких відображає суттєві особливості планової організації та командно-адміністративного регулювання трудової діяльності в соціалістичному суспільному виробництві. Розбудова соціально-орієнтованої ринкової економіки зумовлює необхідність як використання нових категорій (економічна активність, ринок праці, трудовий потенціал та інші), так і суттєвого переосмислення та відповідної корекції змісту старих в контексті ринкової моделі формування, розподілу та використання трудоресурсного потенціалу. Це вимагає активізації досліджень широкого комплексу чинників, які суттєво впливають на ефективність трудової діяльності в специфічних умовах перехідної економіки.

Надзвичайно важливим є пошук таких механізмів регулювання працездатності як на національному, так і на регіональному рівнях, які найбільш ефективні в надзвичайно складних, суперечливих та динамічних умовах перехідної економіки.

В умовах відкритої ринкової економіки знижується роль “вертикального” централізованого державного регулювання трудової діяльності і значно зростає роль “горизонтальних” механізмів регулювання на рівні міських агломерацій, які спираються на узгодження та координацію зусиль всіх суб'єктів, безпосередньо причетних до формування, відтворення, розподілу та використання трудоресурсного потенціалу. Але в нашій країні бракує наукових праць, в яких комплексно, системно досліджуються проблеми підтримання та нарощування потенціалу працездатності у великих міських агломераціях. Зокрема, практично відсутні дослідження тенденцій та перспектив розвитку в умовах перехідної економіки трудоресурсного потенціалу такого специфічного промислового центру, як Кривбас, який, з одного боку, є однією з важливих станових опор індустріальної могутності України, а з другого - складним і заплутаним вузлом гострих проблем (виробничих, структурних, техніко-технологічних, зовнішньоекономічних, соціальних тощо), без вирішення яких неможливе ефективне використання та подальший розвиток трудоресурсного потенціалу регіону.

Вибір теми дисертації обумовлений тим, що вона дає змогу, з одного боку, використовуючи певну систему категорій та соціально-економічних показників, запропонованих автором, простежити на рівні великої міської агломерації ті загальні тенденції та актуальні проблеми, які характерні в умовах перехідної економіки для динаміки трудоресурсного потенціалу промисловості України, а з другого - виявити специфічні регіональні особливості цих процесів та обгрунтувати певні практичні рекомендації по збереженню та підвищенню потенціалу працездатності такого надзвичайно важливого для економіки України промислового центру, яким є Кривбас.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу Дніпропетровського національного університету в рамках держбюджетних науково-дослідних тем “Методологічне обгрунтування стійкого розвитку Придніпров'я в умовах соціально-економічної кризи” (№ 117-95 а/б № державної реєстрації 0195V023123) та “Актуальні проблеми адаптації промислового сектора економіки України до ринкових перетворень (№ 05-191-00), в яких автор брав участь.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка і доповнення теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо підтримання і розвитку потенціалу працездатності в промисловому секторі Криворізької міської агломерації.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення слідуючих завдань:

розкрити особливості трансформації в умовах перехідної економіки змісту та взаємозв'язків таких понять, як “трудова діяльність”, “трудові ресурси”, “економічна активність населення”, “загальна та ринкова зайнятість”;

розкрити сутність та взаємозв'язок категорій “трудовий потенціал”, як найбільш широкого, глибокого та гнучкого поняття, яке характеризує потенційну здатність до праці, та “потенціал працездатності”, як поняття, яке відображає інтегральну характеристику реальної напруги трудової діяльності;

обгрунтувати теоретико-логічні моделі взаємозв'язків основних чинників, які впливають на рівень потенціалу працездатності та основних соціально-економічних показників, які відображають їх динаміку.

розкрити суттєві риси, можливості та обмеження ринків праці, як механізму регулювання процесів формування, розподілу та реалізації трудоресурсного потенціалу;

визначити роль і місце свідомого регулювання зайнятості з боку державних органів та громадських інститутів в так званих “змішаних” економічних системах;

проаналізувати особливості Криворізького промислового центру, структуру та динаміку його промислового виробництва і зайнятості з огляду на можливості формування, розвитку та ефективного використання наявного трудоресурсного потенціалу;

дослідити основні кількісні та якісні характеристики трудоресурсного потенціалу промисловості Кривбасу в сучасних умовах: демографічні показники та стан здоров'я, рівень та якість загальноосвітньої та професійної підготовки, творчий підхід до праці, здібності до співробітництва, колективної організації праці та взаємодії, здатність до організаційно-управлінської діяльності, рівень трудової та підприємницької мотивації;

запропонувати на основі проведених досліджень рекомендації щодо підтримання і розвитку потенціалу працездатності в промисловому секторі економіки України і, зокрема, в Кривбасі, як одному з найбільш важливих і специфічних її центрів.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є процеси формування та використання трудового потенціалу міської агломерації в умовах динамічного ринкового середовища

Об'єктом дослідження є трудоресурсний потенціал Криворізької міської агломерації.

Методологія та методика досліджень. Методологічною основою дисертаційного дослідження є основні теоретичні положення макро та мікроекономіки, економіки та соціології праці, економічної та соціальної статистики, а також офіційні документи, які визначають основні цілі, принципи та конкретні завдання реформування економіки України. В дисертаційній роботі використані загальноприйняті в економічній науці методи досліджень: теоретико-логічний аналіз, аналіз статистичної інформації, а також документів, пов'язаних з регулюванням зайнятості, експертні оцінки, соціологічні опитування тощо. Важливою її особливістю є системний комплексний підхід до дослідження процесів формування, розподілу та реалізації трудового потенціалу Криворізького промислового регіону в умовах перехідної економіки. Його прояв виявляється, по-перше, в аналізі специфічних процесів, які відбуваються на кожній фазі функціонування трудового потенціалу в їх органічному взаємозв'язку та взаємодії. По-друге, у міждисциплінарному характері дослідження з використанням окремих елементів понятійного апарату та концептуальних моделей ринкової економіки, економіки праці, соціології та психології праці, культурології та педагогіки. По-третє, в дисертаційній роботі органічно поєднуються теоретичний аналіз ключових понять та основних концепцій, дослідження динаміки реальних процесів формування, розподілу та використання трудового потенціалу Кривбасу в умовах перехідної економіки та рекомендації по їх оптимізації.

Наукова новизна роботи. Наукова новизна результатів дисертаційної роботи полягає в подальшому поглибленні теоретичних положень та методичних підходів щодо підтримання та розвитку потенціалу працездатності міської агломерації. У процесі дослідження були обгрунтовані і сформульовані нові наукові положення, що конкретизують результати роботи, а саме:

обгрунтовано зміст ключових для сучасного періоду понять “трудовий потенціал” та “потенціал працездатності”, запропоновані теоретико-логічні моделі взаємозв'язків основних чинників, які впливають на стан та динаміку трудового потенціалу та потенціалу реальної працездатності міської агломерації;

доведена необхідність постійного комплексного моніторингу динаміки потенціалу працездатності міської агломерації по основним кількісним та якісним параметрам та запропонована система необхідних для цього аналітичних соціально-економічних показників;

визначено суттєві риси, специфічні особливості та механізми формування ринків праці, які повинні забезпечувати гармонізацію особистісних трудових потенціалів з якісними характеристиками відповідних робочих місць та стимулювати ефективне використання і постійне збагачення, розвиток як людського, так і техніко-технологічного та фінансового потенціалу виробництва;

визначено чинники, які гальмують та деформують саморегулятивні механізми сучасних ринків праці та обумовлюють необхідність свідомого цілеспрямованого управлінського регулювання ефективності формування та використання трудового потенціалу за допомогою комплексу гнучких організаційно-правових, фінансово-економічних та політико-ідеологічних заходів;

дістала подальший розвиток концепція формування ринку праці в країнах з перехідною економікою, підгрунтям якої є орієнтація на створення не тільки ринкової інфраструктури, а й формування певного ринкового менталітету основних його суб'єктів, відповідно до специфічних особливостей національної культури та традицій;

обгрунтовано необхідність розробки та реалізації національної і регіональних комплексних програм розвитку та реалізації трудового потенціалу, які повинні забезпечувати: а) трансформацію системи освіти та виховання молоді відповідно до потреб ринкової економіки; б) створення високоякісних робочих місць в процесі структурної перебудови економіки; в) гармонізацію особистісного трудового потенціалу з потребами виробництва в процесі первинного розподілу та вторинного перерозподілу особистісного трудового потенціалу через ринкові механізми; г) формування сучасної корпоративної соціально-кадрової політики, яка забезпечує ефективне використання та розвиток особистісного трудового потенціалу; д) створення організаційно-правових та соціально-економічних умов для більш повного використання особистісного трудового потенціалу зростаючого числа людей старшого віку на основі подовження середніх термінів повноцінної трудової діяльності;

уперше запропоновано механізм формування на українських промислових підприємствах так званої “антропоцентричної” моделі соціально-кадрової політики, головними рисами якої є турбота про постійний індивідуалізований розвиток, збагачення та ефективне використання особистісного трудового потенціалу кожного працівника, створення ефективних організаційних, економічних та соціально-психологічних передумов для творчої самореалізації працівників та забезпечення високого синергетичного ефекту колективної виробничої діяльності.

дістало подальший розвиток поняття “гнучкі форми зайнятості” через включення до нього таких аспектів соціально-кадрової політики, як “гнучкі форми професійного навчання”, “гнучкі форми винагородження праці”, гнучкі форми професійно-трудової кар'єри”, “гнучкі форми організації управління” тощо.

Наукове значення дослідження. Наукове значення дослідження полягає в розвитку теорії формування, відтворення, розподілу та використання трудового потенціалу в умовах перехідної економіки. Одержані в результаті проведеного дослідження теоретичні положення сприятимуть поглибленому розумінню механізмів підтримання та розвитку потенціалу працездатності.

Практичне значення дисертації. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в практичній діяльності по вдосконаленню регулювання процесів формування, розподілу та використання трудового потенціалу працівниками державних служб праці та соціальної політики, зайнятості, професійної освіти, кадровими службами підприємств. Ряд положень дисертації може бути включеним у спецкурс “Ринок праці та зайнятість” для студентів, які навчаються по спеціальності “Управління трудовими ресурсами”, а також у системі підвищення кваліфікації спеціалістів по управлінню трудовими ресурсами.

Особистий внесок здобувача. У ході виконання дисертації здобувачем виконувались як індивідуальні розробки, так і в складі авторських колективів. Обгрунтування системи опорних категорій та теоретико-логічних моделей взаємозв'язків чинників, які впливають на потенціал працездатності, результати моніторингу динаміки трудоресурсного потенціалу Кривбасу за 1990-2000 рр., висновки та пропозиції, які містить робота, одержані автором самостійно. Колективний доробок стосується накопичення первинної статистичної та соціодіагностичної інформації, яка здійснювалась працівниками міського відділу статистики, міського центру зайнятості та кадровими службами провідних підприємств м. Кривого Рога за участю автора. В колективному дослідженні процесу формування професійного потенціалу робітників металургійних підприємств дисертант узагальнив досвід формування системи безперервного професійного зростання працівників на гірничо-металургійних підприємствах Кривбасу.

Реалізація результатів дослідження. Основні результати дослідження були використані працівниками Криворізького міського центу зайнятості при розробці регіональної програми зайнятості на 1999-2000 рр. Запропонована дисертантом система аналітичних показників стану та динаміки потенціалу працездатності міської агломерації використовується для проведення комплексного моніторингу стану та динаміки потенціалу працездатності Криворізької міської агломерації. Пропозиції про можливість запровадження в конкретних умовах підприємства “паралельних форм” підготовки резерву кваліфікованих спеціалістів та модульної системи підвищення професійної майстерності працівників враховані при розробці на Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті “Криворіжсталь” навчальних планів та програм підготовки кадрів та підвищення кваліфікації спеціалістів на 2002 рік.

Апробація результатів дослідження. Основні положення виконаного дослідження доповідались на IV Міжнародній конференції “Франція та Україна. Науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (м. Дніпропетровськ, 1997 р., семінар: “ Стратегія економічного розвитку промислових регіонів України), на Міжнародній науковій конференції “Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки” (м. Львів, 1998 р.) та регіональній науково-практичній конференції “Суспільне життя Криворіжжя на межі століть: потенціал, тенденції, перспектива розвитку (квітень 2000 р, секція “Соціально-економічний і трудовий потенціал Кривбасу: шляхи ефективного використання”), а також на щорічних конференціях вчених Дніпропетровського національного університету.

Публікації. За результатами дослідження самостійно та в співавторстві опубліковано 9 статей в фахових журналах і збірниках. Загальний обсяг опублікованого матеріалу складає 4.5 авт. арк., в тому числі особисто автору належить 3,3 авт. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів і 3 додатків. Повний обсяг роботи становить 201 машинописну сторінку, містить 13 таблиць на 13 сторінках, 11 малюнків на 11 сторінках, список використаних джерел з 130 найменувань на 10 сторінках та 3 додатки на 12 сторінках.

У першому розділі “Наукові основи активної трудової діяльності в умовах перехідної економіки” викладені теоретичні основи процесів підтримання та розвитку потенціалу працездатності міської агломерації. Звертається увага на те, що суттєвою рисою поняття” трудові ресурси”, яке виступає одним з опорних у вітчизняних дослідженнях трудоресурсного потенціалу є акцентація уваги переважно на кількісних параметрах при певній “нейтральності”, “байдужості” до якісних характеристик. В той же час характерною закономірністю прогресивного економічного розвитку є зниження загальних фізичних об'ємів робочого часу, який використовується в сучасному виробництві при загальному зростанні його продуктивності за рахунок підвищення якісних характеристик праці. З огляду на це, в дисертації особлива увага приділяється дослідженню системи якісних характеристик як потенційної, так і реальної здатності населення до праці. На думку автора, якісні характеристики потенційної здатності до праці найбільш адекватно відображає поняття трудовий потенціал, так як по аналогії з технічними системами, звідки запозичений термін “потенціал”, його рівень визначається не тільки кількістю елементів (у даному випадку чисельністю населення чи кількістю працездатних), а й “напругою”, “зарядом”, як кожного елемента, так і “силового поля” в цілому, (у даному випадку певними якісними характеристиками як окремих індивідів, так і соціальної спільноти в цілому, важливими для ефективної трудової діяльності). Поняття “трудовий потенціал” використовується для характеристики потенційної здатності до праці як окремої людини (ТПо.інд.), так і окремих міських агломерацій (ТПм.а.) та країни в цілому (національний трудовий потенціал ТПн).

Дисертант вважає, що доцільно виділяти і певним чином оцінювати слідуючі якісні характеристики особистісного трудового потенціалу: 1) психофізіологічна працездатність; 2) загальноосвітній потенціал; 3) кваліфікаційний потенціал, професійні знання та навички; 4) творчий потенціал; 5) комунікаційний потенціал, здатність до співробітництва, колективної співпраці; 6) ціннісно-мотиваційний потенціал. Пропонуються певні механізми формування узагальнюючих оцінок якісного рівня особистісного трудового потенціалу трудових ресурсів міської агломерації (Кя.о.т.п.т.р.м.а).з використанням комплексної статистичної та соціодіагностичної інформації та експертних оцінок.

На думку автора, незважаючи на те, що первинними суб'єктами трудової діяльності є окремі працівники з притаманним їм певним особистісним трудовим потенціалом, трудовий потенціал міської агломерації не можна розглядати, як просту арифметичну суму останніх. Міська агломерація, як соціально-економічна спільнота має специфічні інтерсуб'єктивні системні характеристики, які суттєво модифікують особистісні трудові потенціали, відкривають більший чи менший простір для їх реалізації, забезпечують певний синергетичний ефект від їх взаємодії. Важливе значення, зокрема, мають такі системні характеристики, як ступінь соціально-політичної консолідації міської агломерації, структура ціннісних орієнтацій основних категорій населення в сфері трудової діяльності, галузева та професійно-кваліфікаційна структура зайнятості, рівень конфліктності трудових відносин, ступінь зрілості ринкових трансформаційних процесів, ефективність механізмів регіональної координації регулятивних імпульсів, спрямованих на оптимізацію процесів формування, розподілу, використання та розвитку трудоресурсного потенціалу міської агломерації. Тому при визначенні рівня трудового потенціалу міської агломерації слід враховувати не тільки кількісні та якісні характеристики тієї сукупності людей, які входять до її складу, але й певну узагальнюючу оцінку найбільш важливих системних характеристик трудового потенціалу спільноти (Кс.я.т.п.м.а.).

Для визначення рівня трудового потенціалу міської агломерації запропоновано слідуючу формулу:

працездатність промисловий міський агломерація

ТПм.а = ТРм.а. · T · Кя.о.т.п.т.р.м.а. · Кс.я.тт.п.м.а. (1)

де ТРм.а. - чисельність трудових ресурсів міської агломерації;

Т - об'єм нормативного робочого часу одного працівника, визначеного у відповідності з діючим трудовим законодавством

Враховуючи те, що термін “трудовий потенціал” в більшості вітчизняних наукових праць використовується для характеристики гіпотетичної можливої здатності до праці безвідносно до реальних умов її практичної реалізації, в дисертаційній роботі для характеристики реальної здатності до праці використовується поняття “потенціал працездатності”, як інтегральна характеристика реальної напруги трудової діяльності, яка об'єднує кількісні та якісні характеристики як трудових ресурсів, так і конкретних умов трудової діяльності та певних системних особливостей, притаманних міській агломерації, як специфічній соціально-економічній спільноті. Суттєвий вплив на процес трансформації трудового потенціалу міської агломерації (ТПм.а.), як імовірної здатності до праці в реальний потенціал працездатності (ППЗм.а.), тобто в певну напругу реальної праці, мають такі чинники, як коефіцієнт зайнятості трудових ресурсів міської агломерації (Кз.т.р.м.а.), коефіцієнт якості робочих місць міської агломерації (Кя.р.м.м.а.) та коефіцієнт гармонічності зайнятості (Кг.з.т.р.м.а.). Можна запропонувати слідуючу логічну формулу трансформації трудового потенціалу в реальний потенціал працездатності:

ППЗм.а. = ТПм.а. · Кз.т.рм.а. · Кг.з.т.р..м.а. • Кя.р.м. м.а. (2)

Використовуючи компоненти формули 1, формулу 2 можна трансформувати слідуючим чином:

ППЗм.а. = ТРм.а · Т · Кз.т.р.м.а. · Кя.о.т.п.т.р.м.а. · Кс.я.т.п.м.а. · Кг.з.т.р.м.а. · Кя.р.м.м.а. (3)

Дисертант обгрунтовує систему показників, які характеризують динаміку рівня зайнятості, якості робочих місць та гармонічності, збалансованості зайнятості в міській агломерації.

Рівень гармонічності, збалансованості зайнятості в міській агломерації суттєво залежить від ефективності взаємодії ринкових та позаринкових регуляторів. Важливим завданням сучасних ринків праці є забезпечення постійного гнучкого, оперативного взаємоузгодження та взаємопристосування потреб та очікувань як потенційних працівників (“продавців” робочих послуг), так і роботодавців (“продавців” робочих місць). В дисертації досліджуються умови, необхідні для формування повноцінних регіональних ринків праці, виділені основні чинники, які обмежують можливості ринкового саморегулювання та обгрунтовується необхідність вмілого поєднання ринкових та позаринкових регуляторів процесів формування, розподілу та використання трудоресурсного потенціалу.

У другому розділі “Оцінка трудоресурсного потенціалу промислового центру щодо відповідності стану і перспективам розвитку”, досліджена динаміка основних соціально-економічних показників, які мають суттєвий вплив на рівень реального потенціалу працездатності Криворізької міської агломерації за період з 1990 по 2000 рр. Узагальнюючу уяву про характер тих змін, які відбулися в трудоресурсній сфері промислового сектору Кривбасу дають дані, приведені в таблиці.

В 90-х роках ХХ століття почалося зменшення населення міста Кривого Рога в зв'язку зі зниженням більш ніж на 10 промілей природного і припиненням механічного приросту (див. малюнок) Це створює передумови для зменшення в найближчі роки загального об'єму трудових ресурсів міської агломерації. З огляду на те, що питома вага працівників, які одержують заробітну плату меншу від прожиткового мінімуму зросла у 100 разів і склала в 2000 р. більше 60% від загальної чисельності зайнятих в галузях народного господарства міста, значно погіршилися умови поточного відтворення, в тому числі і фізичного, особистісного трудового потенціалу.

Таблиця. Динаміка соціально-економічних показників, які суттєво впливають на потенціал працездатності Криворізької міської агломерації

В умовах глибокої системної трансформаційної кризи загальна чисельність зайнятих в різних галузях господарського комплексу зменшилася майже на 30%, а зайнятих в промисловості майже на 15%, при скороченні обсягів виробництва основних видів промислової продукції приблизно в два рази. Переважно моногалузева структура зайнятості збереглася і навіть посилилася, так як гірничо-металургійні підприємства скоротили об'єми виробництва та зайнятості в менших обсягах, ніж підприємства інших галузей.

Загальний рівень освіти працівників і, особливо, молоді, яка вперше приступає до трудової діяльності зріс. Значно зменшилася (більш ніж на 40%) кількість зареєстрованих порушень трудової дисципліни на виробництві. Але деяке підвищення якості особистісного трудового потенціалу в умовах, коли суттєво погіршилися якісні характеристики умов праці, не могло компенсувати значне зменшення обсягів продуктивно використаного робочого часу.

Рис. Динаміка показників природного приросту населення Кривбасу (на 1 тис. жителів)

В ході першого етапу ринкової трансформації, коли відбувалися інтенсивні процеси руйнування старих виробничих відносин і тільки розчищалося “поле” для формування нових, погіршилися важливі системні якісні характеристики трудового потенціалу міської агломерації: знизилася збалансованість попиту та пропозиції на робочі послуги, з'явилося відкрите і значно зросло приховане безробіття, збільшилися трансакційні витрати, пов'язані з фінансовим та матеріально-технічним забезпеченням виробництва і реалізацією продукції; знизився престиж добросовісної продуктивної праці та рівень загальної культури організації та управління трудовою діяльністю тощо. Це привело, по експертним оцінкам динаміки продуктивності праці, до зниження рівня потенціалу працездатності міської агломерації приблизно на 40%.

Негативні тенденції в структурі та ефективності використання трудоресурсного потенціалу пов'язані як з об'єктивними труднощами адаптації до принципово нових умов господарювання (формування національної економічної системи і національного ринку на уламках єдиного народногосподарського комплексу СРСР, включення в надзвичайно насичений, висококонкурентний і динамічний світовий ринок залізорудної сировини та металопродукції), так і незавершеністю процесів трансформації відносин власності та формування ефективного сучасного менеджменту на більшості великих промислових підприємств Кривбасу.

У третьому розділі “Шляхи підтримання і розвитку потенціалу працездатності в промисловому центрі” обгрунтований комплекс заходів, реалізація яких, на думку автора, може суттєво підвищити як основні якісні характеристики трудоресурсного потенціалу, так і соціально-економічні умови для його продуктивного використання та розвитку, а також ефективність регулятивних механізмів підтримання та розвитку потенціалу працездатності міської агломерації.

Розрахунки, зроблені автором, показали, що при тих показниках загального приросту, які склалися в Кривбасі в кінці ХХ століття (-10,2‰ в 2000 р.), чисельність його населення вже в 2010 р. може зменшитися з 747 тис. чол. (в 2000 р.) до 674,2 тис. чол., тобто на 72,8 тис. чол. Вже в першій половині ХХІ століття населення міста може зменшитися на 40%, а в 60-70-х роках - приблизно в два рази. Це означає, що можливості екстенсивного зростання кількісних параметрів трудоресурсного потенціалу, яке було характерне для розвитку Кривбасу в минулому столітті повністю і безповоротно вичерпані. В нових умовах головними перспективними напрямками підтримання та розвитку потенціалу працездатності є вдосконалення механізмів формування і розвитку особистісного трудового потенціалу, подовження термінів його виробничого використання, підвищення якості робочих місць та системної якості трудового потенціалу міської агломерації, як специфічної соціально-економічної спільноти.

Для нових високотехнологічних робочих місць, які будуть функціонувати в конкурентних ринкових соціально-економічних умовах потрібний новий тип потенційних працівників зі значно вищими вимогами до рівня професіоналізму та принципово новими ціннісними орієнтаціями, стереотипами мислення та ділової поведінки. Це вимагає суттєвих змін на всіх етапах, всіх ланках формування та розвитку особистісного трудового потенціалу: в діяльності загальноосвітньої та професійної школи, у формах та методах корпоративної соціально-кадрової політики, в організації професійної перепідготовки тощо. Необхідно створити сучасний міський інформаційно-діагностичний центр професійної “самоорієнтації” молоді, а також налагодити діяльність широкої мережі шкільних та вузівських учбово-виробничих міні-підприємств. З метою забезпечення більш тісного органічного взаємозв'язку між учбовим процесом та практичною діяльністю доцільно запровадити “паралельні форми” базового професійного навчання, при яких теоретична підготовка чергується з повноцінною трудовою діяльністю за майбутньою професією. Зокрема, для підготовки кваліфікованих металургів пропонується така послідовність основних етапів “альтернативного” процесу навчання. На першому етапі мінімальне теоретичне навчання в базових профтехучилищах (один-два місяці) та практична праця від шести місяців до одного року на робочих місцях малокваліфікованої праці металургійних професій. Потім - тривале навчання на протязі одного-двох років з періодичним чергуванням теоретичних знань та практичної праці для оволодіння основними гірничо-металургійними професіями середнього рівня. Нарешті, для найбільш здібних, старанних та вольових - оволодіння найбільш висококваліфікованими металургійними професіями в процесі навчання в металургійних коледжах. З метою розвитку ефективної системи безперервного професійного зростання працівників на виробництві пропонується запровадити модульну систему підвищення професійної кваліфікації, а також створити сприятливі умови для діяльності на підприємствах постійно діючих учбово-творчих груп, які стимулюють розвиток творчої активності працівників. Необхідно підвищувати ефективність використання інтелектуального потенціалу швидко зростаючої соціально-професійної групи керівників та спеціалістів промислових підприємств, які повинні відігравати ключову роль в підвищенні науково-інформаційної ємності праці, як головної умови зростання її продуктивності.

Найбільш актуальною проблемою, від вирішення якої залежить збереження робочих місць та підтримання потенціалу працездатності промислового сектору Кривбасу є забезпечення сталої конкурентоспроможності гірничо-металургійного виробництва. Для цього, на думку дисертанта, потрібна докорінна перебудова головного виробничого ланцюга “сталь-прокат”, на основі будівництва об'єктів позапічної обробки сталі та установок безперервного виливання заготовок для сортових прокатних станів, що дозволить суттєво підвищити якість продукції, знизити втрати металу та енергоємність виробництва. Для підвищення конкурентноздатності гірничо-збагачувального комплексу важливе значення має завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.

Не менш важливою є проблема підвищення екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки виробництва. Для її вирішення передбачається, зокрема, реалізація як масштабних та капіталомістких заходів, які повинні створити передумови для оздоровлення та нормалізації екологічного стану в регіоні в цілому, (таких, наприклад, як багатоцільове очищення стічних вод міста Кривого рогу з використанням технологій та інвестицій відомої японської корпорації “Сумімото корпорейшн”), так і створення соціально-економічних умов, які повинні орієнтувати та стимулювати суб'єктів підприємницької діяльності на постійний пошук шляхів значного скорочення шкідливої екологонебезпечної “продуктивності” робочих місць.

Кривий Ріг - єдине в нашій країні велике місто, вся життєдіяльність якого пов'язана переважно з однією галуззю. Майже 90% від загального обсягу продукції, реалізованої підприємствами Кривбасу в 2000 р. (6,6 млрд. грн. з 7,4 млрд. грн.) припадає на гірничо-металургійний комплекс. Тому важливим шляхом для вирішення проблем ефективного використання трудоресурсного потенціалу Кривбасу є створення умов для галузевої диверсифікації робочих місць за рахунок переважного розвитку широкої мережі малих підприємств по виробництву товарів та послуг як виробничого призначення, так і для задоволення життєвих потреб населення регіону (частка малих підприємств в загальних обсягах виробництва продукції в м. Кривому Розі в 2000 р. складала тільки 2,1%, а кількість працівників, зайнятих на них наближається до 20 тис., що менше 5% від працездатного населення міста). Великі надії дисертант покладає на створення в Кривбасі зони особливого режиму інвестиційної діяльності з метою сприяння розвитку широкої мережі таких підприємств.

Важливим завданням на шляху вирішення проблеми підвищення якості робочих місць, як необхідної умови підтримання і розвитку потенціалу працездатності є підвищення їх мотиваційного потенціалу. Значні резерви тут є як в більш широкому використанні сучасних форм організації праці та управління, які надають більше можливостей для ініціативи, творчої активності, підприємливості, самостійності та відповідальності працівників, так і в пошуку найбільш ефективних в конкретних умовах окремих підприємств методів винагородження трудової діяльності. Дисертант, спираючись на матеріали соціологічних досліджень чинників, які впливають на мотивацію праці на провідних гірничо-металургійних підприємствах Кривбасу, вважає доцільним більш широке використання таких відомих соціально-економічних технологій, спрямованих на підвищення мотиваційного потенціалу робочих місць, як розвиток внутріфірмових ринків робочих послуг, розширення можливостей для творчої ініціативи в певних робочих групах, індивідуалізація грошових винагород, з орієнтацією на стимулювання розвитку особистих здібностей, високого професіоналізму та відповідальності за результативність колективної трудової діяльності, формування на підприємствах атмосфери трудової та творчої змагальності, широке використання конкурентних принципів внутріфірмового професійно-кваліфікаційного та посадового просування працівників тощо.

Важливою умовою підвищення системної якості трудового потенціалу міської агломерації є поглиблення процесів реформування економіки, зокрема формування ефективного корпоративного управління на великих підприємствах та їх ринкова реструктуризація, формування нової генерації господарників, підвищення ролі міської громади, органів місцевого самоврядування та трудових колективів в регулюванні процесів формування та ефективного використання трудового потенціалу. Узагальнюючи досвід першого етапу реформування економіки Кривбасу, дисертант особливу увагу звертає на необхідність законодавчого та організаційного забезпечення умов для “прозорості” корпоративного управління, систематичної комплексної громадської оцінки його реальної ефективності, формування місцевих та національного ринків корпоративного менеджменту , гарантування, з одного боку, прав, а з другого, соціальної відповідальності власників та вищого менеджменту промислових підприємств.

В умовах відкритої ринкової економіки значно зростає роль місцевого рівня регулювання процесів формування, розподілу, ефективного використання та розвитку трудоресурсного потенціалу. Це вимагає розбудови принципово нових місцевих механізмів такого регулювання, які спираються не стільки на централізоване адміністративне командування з боку галузевих владних органів, скільки на постійне узгодження інтересів, координацію та стимулювання зусиль всіх суб'єктів, причетних до процесів підтримання та розвитку потенціалу працездатності міської агломерації. З цією метою дисертант пропонує створити постійно діючий координаційний центр по проблемам підтримання та розвитку потенціалу працездатності міської агломерації. На думку автора, головними напрямками в його діяльності повинні бути слідуючі: постійний моніторинг основних тенденцій, які характеризують стан та перспективи розвитку потенціалу працездатності міста; дискусійне обговорення та розробка узгоджених рекомендацій по вирішенню ключових проблем, які суттєво впливають на потенціал працездатності; узагальнення та пропаганда передового досвіду учбових закладів, суб'єктів господарювання, служб зайнятості, громадських організацій в справі практичної реалізації багатопланових завдань по формуванню, ефективному розподілу, використанню та розвитку трудоресурсного потенціалу міської агломерації; громадська експертна оцінка як загального стану, так і найбільш важливих чинників, які характеризують рівень потенціалу працездатності на окремих підприємствах міста. Для інформаційного забезпечення діяльності координаційної ради доцільно створити міський інформаційно-аналітичний центр. Дисертант пропонує можливу організаційно-методичну структуру діяльності такого центру та певну комплексну систему соціально-економічних показників стану та динаміки потенціалу працездатності міської агломерації з використанням статистичних, аналітичних та соціодіагностичних джерел інформації.

Висновки