Еколого-економічні проблеми розвитку продуктивних сил Північного Причорномор'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еколого-економічні проблеми розвитку продуктивних сил Північного Причорномор'я

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ефективність розвитку і розміщення господарства, підвищення його соціальної спрямованості значною мірою залежить від вирішення екологічних проблем. Поява нових суб'єктів господарювання, форм власності, кризова ситуація в технічному переоснащенні підприємств, наявність застарілих технологій з високим рівнем ресурсоспоживання поглиблюють негативний вплив економічної діяльності на природне середовище. Забруднюючий вплив промислового виробництва, а також неефективне використання мінеральних добрив, отрутохімікатів, інших токсичних речовин у сільському господарстві разом з нераціональним землекористуванням призводять до ерозії грунтів, їх засоленості, зниження родючості, зникнення багатьох корисних видів рослин і тварин.

Тотальне забруднення навколишнього середовища - повітря, грунтів, поверхневих вод викликає фізико-хімічні зміни властивостей природних компонентів, порушуючи хід природного розвитку біологічних систем, негативно впливаючи на фізичний стан людей. Виникає загроза недостатньої адаптації людини і екосистем до тих змін, що відбуваються в природному середовищі.

В цих умовах особливої уваги заслуговують дослідження екологічних проблем господарської діяльності в регіонах зі складною екологічною ситуацією. Серед таких регіонів України, Північне Причорномор'я займає одне з перших місць. Значні території Миколаївської, Одеської і Херсонської областей відносяться до категорії забруднених і надзвичайно забруднених.

Розробці наукових проблем, пов'язаних з підвищенням ефективності охорони, відтворення та використання природно-ресурсного потенціалу, вирішенням еколого-економічних проблем, присвячені роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких праці Бачинського Г.А., Бистрякова І.К., Борщевського П.П., Буркінського Б.В., Веклич О.О., Вернадського В.І., Галушкіної Т.П., Гамрикіна Т.П., Горленко І.А., Данилишина Б.М., Дорогунцова С.І., Коваля Я.В., Коржунової Н.В., Міщенко В.С., Олійника Я.Б., Паламарчука М.М., Паламарчука О.М., Руденко В.П., Руденко Л.Г., Сахаєва В.Г., Степанова В.Н., Топчієва О., Трегобчука В.М., Фащевського М.І., Федоріщевої А.М., Харічкова С.К., Хвесика М.А., Яблукова А.В., Яницького О.Н. та ін.

Разом з тим, нинішня складна еколого-економічна ситуація дає усі підстави стверджувати, що актуальність дослідження екологічних проблем не зменшується. Багато проблем природокористування залишаються ще недостатньо дослідженими, особливо ті, що стосуються комплексної оцінки антропоприродної взаємодії, тому існує потреба в подальшому розвитку теоретико-методологічних проблем природокористування. Це пов'язано з тим, що ще недостатньо глибоко розроблені питання, які стосуються змістовності окремих понять, розробки принципів дослідження, методів аналізу оцінки дії факторів забруднення навколишнього середовища, визначення способів і механізмів вирішення екологічних проблем в нових умовах господарювання. Тому і постає гостра потреба розробки теоретико-методологічних питань економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, що дозволить більш глибоко пізнати складні еколого-економічні процеси та їх взаємообумовленість, появу еколого-економічних проблем, які виникають в різних сферах господарської діяльності. Розв'язання зазначених вище питань важливо для розвитку відповідної галузі науки, а також більш глибокого обгрунтування шляхів вирішення практичних проблем розвитку господарства в умовах побудови ринкової економіки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконані дослідження пов'язані з програмою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з темами: 3.1.5.58 «Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу», (номер держреєстрації 01000V000089), в межах якої автором здійснено оцінку екологічної ситуації при розміщенні продуктивних сил обласних регіонів Північного Причорномор'я; 3.1.5.59 «Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз)» (номер держреєстрації 0199V003691), в рамках якої автором проведено аналіз природно-ресурсного потенціалу в регіоні та визначено шляхи його раціонального використання.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад комплексного дослідження еколого-економічної ситуації та обгрунтування практичних рекомендацій по вирішенню еколого-економічних проблем розвитку продуктивних сил в регіоні.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв'язання таких найважливіших задач:

- визначення та узагальнення теоретико-методологічних підходів до комплексного дослідження еколого-економічної ситуації в регіоні;

- з'ясування наукової сутності поняття «антропоприродна взаємодія» та його супідрядність з поняттями «екологічна ситуація» та «еколого-географічний підхід»;

- виявлення та обґрунтування принципів комплексного дослідження еколого-економічної ситуації в регіоні та розробка методичних засад її оцінки;

- виявлення взаємозв'язків між господарською діяльністю та природним середовищем і визначення основних еколого-економічних проблем, які виникають в процесі цієї взаємодії;

- здійснення аналізу і оцінка впливу господарської діяльності в Північному Причорномор'ї на навколишнє природне середовище та розробка науково обгрунтованих рекомендацій по вирішенню еколого-економічних проблем розвитку продуктивних сил регіону.

Об'єктом дослідження є процеси господарського природокористування та їх вплив на навколишнє середовище та життєдіяльність населення.

Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні та методичні засади оцінки еколого-економічної ситуації та механізм вирішення еколого-економічних проблем розвитку продуктивних сил регіону.

Методи дослідження - методологічною основою дисертаційного дослідження були фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові досягнення вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері функціонування продуктивних сил, регіональної економіки, економіки природокористування і охорони навколишнього середовища.

Дисертаційне дослідження грунтувалось на системних (комплексних) теоретико-методологічних засадах з урахуванням економічних, екологічних та соціальних наслідків функціонування господарського комплексу регіону із застосуванням сучасних методів вивчення еколого-економічних процесів.

Інформаційною базою дисертації були законодавчі та нормативні акти України з питань екологічної політики, матеріали органів державної статистики.

Вирішення поставлених у роботі завдань та обробка даних здійснювались на ПЕОМ з позиції системного підходу з залученням економіко-статистичного, порівняльного та інших методів. При дослідженні впливу промислового та сільськогосподарського природокористування на екологічну ситуацію в областях Північного Причорномор'я застосовувалися методи системно-структурного та порівняльного аналізу, індексний метод, метод статистичних групувань. Для визначення найбільш екологічно небезпечних територій, покомпонентної та інтегральної оцінки стану природного середовища, при визначенні основних еколого-економічних проблем застосовувалися методи ранжування, типології, відносних величин та ін. Зокрема, для визначення впливу окремих галузей і виробництв на забруднення компонентів природного середовища застосовувалися методи ранжування, типології, групування тощо. Для визначення екологічної ситуації в регіоні застосувався метод еталонної оцінки. Порівняльний метод використовувся для співставлення регіональних рівнів забруднення навколишнього середовища зі стандартами (гранично допустимими нормами). Методи порівняльний, індексний, відносних величин використовувалися для визначення проблем і особливостей екологічної ситуації на території регіону.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш суттєвих наукових результатів дисертаційного дослідження відносяться наступні:

- поглиблено теоретико-методологічні підходи до дослідження еколого-економічної ситуації, які, на відміну від вивчення впливу окремих галузей і сфер діяльності на природне середовище, враховують систему виробничо-екологічних та соціально-екологічних взаємозв'язків;

- визначено і обгрунтовано науковий зміст поняття «антропоприродна взаємодія» як системи взаємодіючих виробничих і соціальних зв'язків людини з конкретним середовищем та встановлено його супідрядність з поняттями «екологічна ситуація» та «еколого-географічний підхід»;

- сформульовано та обгрунтовано принципи дослідження еколого-економічної ситуації, які, на відміну від галузевих підходів, поєднують покомпонентну та інтегральну оцінки;

- розроблено методичні підходи до комплексної оцінки природного середовища, які доповнюють існуючі за рахунок залучення сукупності показників еталонної оцінки екологічної ситуації, ранжування регіонів за сумарними показниками екологічного навантаження, а також показників кратності перевищення стандартів забруднення навколишнього середовища;

- здійснено за допомогою сукупності соціальних, техногенних і економічних показників регіонально-компонентну оцінку екологічної ситуації в регіоні, яка склалася в результаті антропоприродної взаємодії;

- удосконалено методологію формування системи нормативів плати за користування морськими акваторіями, в яку введено коефіцієнти, що враховують особливості екосистем конкретних районів морів;

- розроблено науково-обгрунтовані рекомендації по вдосконаленню господарського механізму природокористування з метою ефективного вирішення еколого-економічних проблем раціонального розвитку продуктивних сил регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних результатів визначається тим, що розроблені дисертантом методологічні положення щодо змісту понятійного апарату, принципів дослідження, практики природокористування створюють наукові передумови підвищення ефективності використання природних ресурсів. Вони відкривають додаткові можливості комплексного вирішення еколого-економічних проблем, збалансування розвитку різних сфер економіки з включенням екологічних пріоритетів в механізми природогосподарських відносин.

Теоретичні та методичні розробки можуть бути використані для вдосконалення наукових основ еколого-економічного обгрунтування територіальної організації господарства, визначення еколого-економічних проблем та пріоритетних шляхів їх вирішення.

Окремі положення дисертації використані при виконанні науково-дослідних робіт, що проводяться в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України по темах: 3.1.5.58 «Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу» (розділ - природно-ресурсний потенціал); 3.1.5.59 «Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного та соціального розвитку України (регіональний розріз)» (довідка №25/276-1-10 від 04.06.2002 р.).

Розроблені в дисертації рекомендації були також використані управліннями земельних ресурсів Одеської, Херсонської та Миколаївської областей (довідки відповідно за №03-11/218 від 05.04.2002 р.; №02-07/215 від 26.03.2002 р.; №90/714-1/900 від 19.04.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено результати авторських розробок щодо медотологічних і методичних засад дослідження екологічної ситуації та удосконалення економічного механізму вирішення еколого-економічних проблем в регіоні. Автору особисто належать усі подані в дисертації та авторефереті наукові результати та практичні рекомендації. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача вказаний у переліку основних праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були апробовані на міжнародній науково-практичній конференції «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (м. Київ, 17-18 травня 1999 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення» (м. Київ, 21-22 березня 2000 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення» (м. Київ, 18-19 березня 2002 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у 9 наукових працях загальним обсягом 5,0 др. арк., серед них 3 статті - у наукових фахових виданнях (дисертант є одноосібним автором усіх наукових праць, опублікованих у фахових виданнях).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (200 найменувань) і містить 24 таблиці та 1 рисунок. Повний обсяг дисертації становить 224 стор., із загальної кількості таблиць та рисунку лише 5 займають всю площу сторінки, список використаних джерел - 17 стор.

Основний зміст роботи

екологічний економічний господарський причорномор'я

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження еколого-економічних проблем» розглянуто сутність антропоприродної взаємодії та її вплив на екологічну ситуацію, розроблені теоретико-методологічні засади дослідження еколого-економічних проблем регіону, сформовано методичні положення дослідження екологічної ситуації регіону.

Аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з еколого-економічних проблем дозволив зробити висновок, що головна увага дослідників зосереджується на вивченні впливу різних видів господарської діяльності на компоненти природного середовища. Насамперед, це стосується використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища щляхом зменшення його забруднення. Актуальною є ідея збалансованого економічного, екологічного і соціального розвитку.

В результаті взаємодії людини з природним середовищем відбуваються зміни властивостей останнього. Така система взаємозв'язків відноситься до класу соціально-екологічних. Якщо розглядати систему взаємодії між виробничою діяльністю та природним середовищем, то така система відносин входить до класу виробничо-екологічних. Протиріччя, які виникають в результаті цих відносин є базою виникнення еколого-економічних проблем.

Для вирішення наукової проблеми дисертаційного дослідження у системі відносин суспільства і природи були вичленені дві підсистеми - виробничо-екологічна і соціально-екологічна. Сукупність відносин, які охоплюються цими підсистемами, найбільш повно відображає сутність еколого-економічної взаємодії. Така взаємодія включає як дію господарської діяльності і людини на природне середовище і зміну властивостей його компонентів, так і дію змінених компонентів природи на особливості господарської діяльності і здоров'я людини. Найбільш повно ця сукупна взаємодія виражається запропонованим в дисертації поняттям «антропоприродна взаємодія». На відміну від покомпонентної та погалузевої взаємодії господарства і природи в роботі розглядається комплекс видів взаємодії людини і її господарської діяльності з навколишнім середовищем.

В дисертаційному дослідженні поглиблено наукову сутність понять «екологічна ситуація» та «еколого-географічний підхід», які за змістом пов'язані з поняттям «антропоприродна взаємодія». Встановлено, що екологічна ситуація є проявом антропоприродної взаємодії, а еколого-географічний підхід підкреслює просторову диференціацію взаємодії суб'єктів в межах конкретного природного середовища. Таким чином, екологічна ситуація сприймається не лише як сприятливість природного середовища потребам суб'єкта, а еколого-географічний підхід не лише як просторові відмінності екологічної ситуації, а як певний стан антропоприродної взаємодії суб'єктів з конкретним середовищем.

Виявлені та обгрунтовані еколого-економічні проблеми, які відображають сутність антропоприродної взаємодії. Серед них проблема збалансування господарського природокористування та збереження сприятливого екологічного середовища. Її сутність виражається у досягненні відповідності між ресурсовикористанням і збереженням сприятливих для людини і біоти якостей природних компонентів. Другою проблемою є проблема забезпечення економічно ефективного природокористування. Змістом цієї проблеми є отримання достатнього економічного ефекту від використання певних видів ресурсів, які перевершують можливі негативні зміни і втрати в навколишньому середовищі. При цьому, економічний ефект повинен бути такий, який забезпечував би відтворення і збереження екологічного середовища в цілому чи відтворення порушених природних властивостей окремих його компонентів. Третя еколого-економічна проблема полягає у дотриманні відповідності між темпами використання природних ресурсів і пов'язаної з цим зміни природного середовища, з одного боку, та зростанням економічних витрат для збереження та відтворення достатньої якості природного середовища, з іншого. Четверта проблема пов'язана з недостатньою правовою урегульованістю питань природокористування стосовно різних форм власності і господарювання. Суть її полягає у неспівмірному тиску на природу через виснажливе природокористування заради короткострокової економічної вигоди і зниження відтворювальної здатності природних компонентів. Ця проблема набула особливої гостроти в останній період, поскільки суб'єкти господарювання найбільшу зацікавленість мають, насамперед, у швидкому зростанні прибутку.

П'ята проблема полягає у зростанні згубної дії зміненого природного середовища на здоров'я населення. Ця проблема має широкий економічний і соціальний характер. По-перше, несприятливе природне середовище призводить до зростання захворюваності населення, зниження його продуктивної здатності, інтенсивності трудової діяльності і таким чином позначається на економічних показниках виробничої діяльності. По-друге, на підтримання і відновлення здоров'я населення необхідне зростання витрат, що виражається, насамперед, у витратах на охорону здоров'я. По-третє, крім прямих економічних витрат, несприятливе природне середовище позначається на фізичному відтворенні нових поколінь, якості їх здоров'я та генофонді.

В дисертації сформульовані методологічні засади дослідження екологічної ситуації регіону. Це стосується визначення принципів дослідження екологічної ситуації, які, на відміну від існуючих, охоплюють покомпонентну та інтегральну оцінку природного середовища і його вплив на економічну та соціальну ситуацію в регіоні. Зокрема, принципи взаємообумовленості економічного розвитку і екологічного стану регіону, покомпонентної та комплексної оцінки природного середовища, оцінки механізму компенсації за порушення природного середовища в результаті господарської діяльності, оцінки територіальної організації продуктивних сил з урахуванням екологічної ситуації в місцях їх розміщення і її соціальної і економічної значимості.

Розроблені методичні засади комплексної оцінки природного середовища за допомогою систематизованої сукупності соціальних, техногенних, технологічних та економічних показників по визначених територіальних таксонах (екологічно сприятливих регіонах, екологічно несприятливих регіонах та регіонах екологічного ризику) з використанням методів еталонної оцінки, співставлення регіональних рівнів забруднення навколишнього середовища зі стандартами по окремих компонентах, кратності перевищення гранично допустимих концентрацій забруднювачів природного середовища, а також негативного впливу забрудненого природного середовища на показники здоров'я населення - розповсюдженість певного виду захворювань, первинну інвалідність та смертність від певних хвороб.

Визначені теоретико-методологічні засади та методичні основи дослідження дають можливість комплексно проаналізувати екологічну ситуацію в Північному Причорномор'ї, встановити основні еколого-економічні проблеми та визначити механізми щодо їх вирішення.

У другому розділі «Аналіз та оцінка впливу господарської діяльності в Північному Причорномор'ї на навколишнє природне середовище» дана оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону, проаналізовано роль населення і господарського комплексу у формуванні екологічної ситуації в регіоні.

Комплексний аналіз статистичної інформації свідчить про те, що природно-ресурсний потенціал Північного Причорномор'я досить значний. Його компонентна структура включає мінеральні, водні, земельні, лісові, фауністичні і рекреаційні види ресурсів. За інтегральним показником оцінки природно-ресурсного потенціалу Північне Причорномор'є займає четверте місце з дев'яти в цілому по Україні.

Цей потенціал має чітко визначену земельно-водно-рекреаційну спрямованість, становить основну частку природного багатства регіону і є базою розвитку різних галузей господарства. Особливості геоморфологічних, кліматичних, гідрологічних, рекреаційних, земельних та мінерально-сировинних ресурсів і умов дозволили виділити Причорномор'я як окремий природно-господарський регіон. Для цього регіону найбільш несприятливими природними процесами є недостатня зволоженість, періодична посушливість, розвиток просадок і карсту. Має місце повторне засолення і підтоплення земель. Вирішення цих проблем вимагає проведення значних меліоративних робіт, вдосконалення агропромислового, промислового, рекреаційного природокористування та проведення природоохоронної діяльності з метою збереження навколишнього природного середовища.

Регіональні особливості соціально-економічного розвитку та господарської діяльності обумовили формування і територіальну організацію виробничої та невиробничої сфер і характер їх взаємодії з навколишнім природним середовищем. Так, приморське розташування регіону обумовило розвиток морегосподарського комплексу і структуру та територіальне зосередження виробничої діяльності в узбрежній смузі. Розташування регіону на важливих транзитних магістралях, що забезпечують зовнішньоторгівельні, транзитні та внутрішньорегіональні зв'язки, сприяло економічному розвитку узбрежної смуги і розміщених тут промислових підприємств. Таким чином, це призвело до формування морегосподарського територіально-виробничого комплексу.

Сприятливі природні умови та родючі земельні ресурси обумовили розвиток певної сукупності агропромислових комплексів, зокрема, зернопромислового, плодоовочеконсервного, олійно-жирового, виноградарсько-виноробного, які мають міжрегіональне значення.

Зростає роль і рекреаційно-туристичного комплексу. Його розвиток і розміщення приурочені, як правило, до морської смуги, берегів річок та інших водоймищ. Це призвело до формування рекреаційно-оздоровчих ареалів. Таким чином, виробничий, морегосподарський та оздоровчий рекреаційно-туристичний комплекси, які розташовані в приморській смузі, створюють антропогенно-техногенне навантаження на компоненти природи, призводять до зміни їх фізико-хімічних властивостей і породжують екологічні проблеми.

Оцінка техногенного навантаження на навколишнє середовище за допомогою розрахунків, які стосуються шкідливих викидів в атмосферу за різними джерелами забруднення (загальні обсяги та в розрахунку на одиницю площі і одного жителя) з урахуванням кількості джерел, їх галузевої належності показала регіональні відмінності забруднення атмосферного повітря. Встановлено, що територіальними ядрами найбільшого забруднення є портові міста - Одеса, Миколаїв, Іллічівськ, Південне, а серед галузевих джерел найпотужнішими - суднобудівні та судноремонтні підприємства, машинобудівні заводи, рибопереробна промисловість, електроенергетика, комунальне господарство, транспорт.

Це ж стосується і узбережних водних просторів, де скупчується значна частка забруднюючих речовин - нафтопродуктів, завислих речовин, сульфатів, хлоридів, фосфору, азоту, фенолів, пестицидів, нітратів, заліза, міді, цинку, ртуті тощо.

Статистичні дані свідчать і про те, що має місце стійка тенденція зростання забруднення поверхневих вод, що пов'язане з зростаючими масштабами скидання стічних вод промисловими підприємствами та житлово-комунальним господарством. Зростає і безповоротне водоспоживання основними галузями господарства (табл. 2).

Зростання антропогенного впливу на природне середовище погіршує стан узбережних морських вод, що набуває стійкої тенденції і утворюються антропоприродні регіони з несприятливою екологічною ситуацією - узбережжя морів, особливо в місцях діяльності портів, в гирлах річок та зонах впливу міст.

Застосування нормативного методу до оцінки якості природного середовища та даних медичної статистики дозволили встановити негативний вплив забруднення водних ресурсів на стан здоров'я населення. Підтвердженням цьому є масові захворювання, де причиною є недоброякісна вода. Це стосується розповсюдження гепатиту А та кишкових інфекцій. Про стан низької якості води свідчить і те, що проби води у водопроводі не завжди відповідають вимогам стандарту.

Застосування індексного методу для оцінки динаміки виробництва продукції та зміни забруднення навколишнього середовища показує в останні роки тенденцію зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, хоч загальні обсяги їх ще значні.

У Північному Причорномор'ї при загальній, дещо нижчій щільності населення порівняно з загальнореспубліканськими показниками сформувались високоурбанізовані ареали (Одеса, Миколаїв, Херсон з приміськими поселеннями), зосереджені в яких виробництво і населення створюють значний тиск на природні компоненти - повітря, воду, землю, змінюючи їх фізико-хімічні властивості.

Сприятливі природно-кліматичні умови та різноманітні рекреаційні ресурси обумовили розвиток рекреаційного комплексу. Важливою еколого-економічною проблемою розвитку цього комплексу є раціональне поєднання господарської, рекреаційної та природоохоронної діяльності, оптимізація рекреаційного природокористування, поєднання економічних інтересів з необхідністю збереження навколишнього природного середовища, зменшення негативного впливу на його компоненти.

У третьому розділі «Основні напрямки розв'язання еколого-економічних проблем Північного Причорномор'я» визначені основні напрямки підвищення ефективності природоохоронної діяльності в регіоні, економічні механізми їх вирішення, визначені основні напрямки удосконалення територіальної організації продуктивних сил та комплексного розвитку регіону.

Обгрунтовано висновок про те, що в результаті інтенсивного і недостатньо контрольованого впливу господарської діяльності на компоненти природи відбувається погіршення фізико-хімічних і біологічних властивостей навколишнього природного середовища в Північному Причорномор'ї.

Підвищення ефективності природоохоронної діяльності в регіоні пов'язане з вирішенням проблем зниження впливу стаціонарних та пересувних об'єктів на забруднення атмосферного повітря. Важливими заходами, які сприятимуть зменшенню забруднення повітря є впровадження на основних забруднюючих джерелах пилогазоочисного обладнання, контроль за ефективністю його діяльності, особливо на теплових електростанціях.

На тлі наведеного вище аналізу та оцінки техногенного впливу морегосподарського комплексу Північного Причорномор'я на навколишнє природне середовище можна визначити характер типових екологічних небезпек функціонування морегосподарського комплексу.

Для вирішення проблем утворення і накопичення токсичних відходів в регіоні важливим має бути впорядкування вивозу та зберігання відходів виробництва та споживання. Особливо це стосується дотримання гідроізоляції та обвалування відходів у випадках відкритого зберігання хімічних та органічних добрив, зливання неочищених промислових стічних вод, скидання побутового сміття, нафтопродуктів та інших речовин. Реалізація цих заходів сприяли б поліпшенню екологічної ситуації в регіоні.

Гострота екологічних проблем в регіоні вимагає застосування різноманітних механізмів, які сприяли б їх вирішенню. Перехід до ринкової економіки в значній мірі піднімає пріоритет економічного механізму, який дозволяє регулювати вплив тих чи інших факторів як на природні системи, так і на сферу виробничо-господарської діяльності.

Економічний механізм повинен включати оцінку збитків від забруднення навколишнього середовища, плату за забруднення природи, оцінку економічного та соціального ефекту від реалізації природоохоронних заходів, умови отримання інвестицій на здійснення природоохоронної діяльності, систему штрафних санкцій за порушення господарюючими суб'єктами природоохоронного законодавства та нормативних актів тощо.

В системі механізмів управління природоохоронною діяльністю належне місце повинні зайняти так звані «екологічні платежі» для відшкодування заподіяних природному середовищу і людині збитків. Для стимулюючої ролі екологічних платежів варто їх включати у собівартість виробленої продукції. Важливим стимулюючим регулятором природоохоронного механізму для товаровиробника може бути застосування прогресивної шкали плати за використання природних ресурсів, викиди забруднюючих речовин в атмосферу і скиди забруднених стічних вод, завдяки якій при перевищенні нормативу забруднення прогресивність шкали різко зростає.

Важлива роль у вирішенні екологічних проблем має належати інвестиційній політиці, основним принципом якої повинен стати принцип цільового резервування фінансово-кредитних ресурсів природоохоронного значення. Важливе місце в удосконаленні діяльності фінансово-кредитного механізму має відіграти досконала система організаційного забезпечення - формування екологічних банків, бірж, компаній з страхування екологічних ризиків, ринку прав на викиди (скиди) забруднюючих речовин в навколишнє середовище та ін. Для Північного Причорномор'я це особливо актуально, поскільки мова йде про забезпечення успішної реалізації Державної програми захисту і відновлення Азовського і Чорного морів.

Важливу роль в економічному механізмі природокористування належить капітальним вкладенням на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. Провідним напрямком має стати вдосконалення техніки і технології, надання усій системі виробничо-господарської діяльності екологічного спрямування. Це буде сприяти успішному виконанню Державної програми соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я на період до 2010 р.

Пріоритетність екологічного фактору в територіальній організації виробництва та комплексному розвитку територій повинна бути в основі політики розвитку і розміщення продуктивних сил. Критерієм оцінки екологічної ефективності розміщення виробничих об'єктів повинна стати екологічна ємкість території, зокрема техногенне навантаження на одиницю площі.

Ще одним важливим напрямком поліпшення екологічної ситуації є вибір пріоритетів екологічного оздоровлення регіону. Такими пріоритетами повинні бути найбільш еконебезпечні території - великі міста і високоурбанізовані регіони з найбільш несприятливою екологічною ситуацією, узбережна приморська зона. Сукупність видів діяльності по зменшенню антропогенного тиску на природне середовище і поліпшенню екологічної ситуації повинна включати загальногосподарські, соціально-економічні та природозберігаючі заходи. Вони включають систему заходів з урахуванням особливостей природних умов по конкретних регіонах і ареалах, особливостей їх виробничої діяльності, гостроти екологічних проблем та інших місцевих умов.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає в розробці теоретико-методологічних засад комплексного дослідження еколого-економічної ситуації, що формується в результаті антропоприродної взаємодії, визначенні основних еколого-економічних проблем та напрямків їх вирішення в умовах ринкових перетворень економіки. Це знайшло відображення в обгрунтуванні теоретико-методологічних, методичних і практичних положень щодо визначення основних еколого-економічних проблем Північного Причорномор'я та розробці рекомендацій щодо їх розв'язання в контексті ринкових трансформацій економіки, що має істотне значення для подальшого розвитку економіки природокористування та охорони навколишнього середовища.

За результатами проведеного дослідження зроблені такі висновки.

1. Екологічна ситуація охоплює систему взаємодії між суспільством і природою, яка складається з соціально-екологічних та виробничо-екологічних відносин. При зазначеному підході враховується як дія виробничої діяльності, так і власне самої людини на природне середовище, а також зворотня дія зміненого середовища на виробничу діяльність і саму людину. Такий підхід дозволяє більш повно описати особливості екологічного процесу в регіоні. Результатом антропоприродної взаємодії є певна екологічна ситуація, що відображає ступінь сприятливості компонентів середовища потребам суб'єкта і його життєдіяльності.

2. Поглиблено наукову сутність понять «антропоприродна взаємодія», «екологічна ситуація» та «еколого-географічний підхід». Встановлено, що екологічна ситуація є проявом антропоприродної взаємодії, а еколого-географічний підхід підкреслює просторову диференціацію взаємодії суб'єктів в межах конкретного природного середовища. Таким чином, екологічна ситуація сприймається як певний стан антропоприродної взаємодії суб'єктів з конкретним середовищем.

3. Визначені основні наукові принципи, як вихідні положення дослідження та управління еколого-економічним розвитком. Зокрема, принцип додержання збалансованого екологічного і економічного розвитку; принцип ефективного використання коштів на збереження та відновлення природного середовища; принцип дослідження і управління еколого-економічним розвитком регіону на основі вивчення і оцінки природно-ресурсного потенціалу, покомпонентного визначення стану природного середовища, типології екологічних проблем; принцип управління екологічним розвитком на основі розробки економічного механізму компенсації за використання природних ресурсів і навколишнього середовища в господарській діяльності; принцип вдосконалення механізму розвитку і розміщення продуктивних сил.

4. Розроблені методичні засади комплексної оцінки природного середовища за допомогою систематизованої сукупності показників з використанням методів еталонної оцінки, співставлення регіональних рівнів забруднення навколишнього середовища зі стандартами по окремих компонентах, кратності перевищення гранично допустимих концентрацій забруднювачів природнього середовища тощо. Запропонований спосіб розрахунку диференційної норми плати за використання морських природних ресурсів та розміщення відходів.

5. Виявлені та обгрунтовані еколого-економічні проблеми, які відображають сутність антропоприродної взаємодії. Серед них проблема збалансування господарського природокористування та збереження сприятливого екологічного середовища; проблема забезпечення економічно ефективного природокористування; проблема дотримання відповідності між темпами використання природних ресурсів і пов'язаної з цим зміни природного середовища, з одного боку, та зростанням економічних витрат для забезпечення достатньої якості природного середовища, з іншого; проблема правової урегульованості питань природокористування стосовно різних форм власності і господарювання; проблема зростання згубної дії зміненого природного середовища на здоров'я населення. Розкрито зміст проблем та особливості їх прояву по території регіону.

6. Для вирішення екологічних проблем Північного Причорномор'я необхідно визначити господарський статус цього регіону і перспективи його розвитку з урахуванням можливого зростання його зовнішньоекономічних функцій, господарського освоєння ресурсів Чорного моря, агропромислового та рекреаційного потенціалів, збереження біосферного потенціалу узбережної зони тощо. Особливої уваги заслуговує визначення розвитку в майбутньому морегосподарського комплексу і його складових - суднобудування і пов'язаного з ним верстато - та приладобудування, риболовства та видобутку морепродуктів, діяльності флоту та переробки експортно-імпортних вантажів, розвитку приморського рекреаційного комплексу тощо.

Це обумовлено тим, що виробнича діяльність морегосподарського комплексу сприяла формуванню регіонів з найбільш несприятливою екологічною ситуацією. Причому ядрами таких регіонів є порти та зони впливу міст.

7. Екологічна ситуація в Північному Причорномор'ї значною мірою обумовлюється розвитком, структурою та територіальною організацією виробництва і населення. Для зменшення негативного впливу на природне середовище необхідно, щоб в основі регіональної політики враховувались виробничо-екологічні та соціально-екологічні зв'язки і залежності, а для зниження обсягів міжрегіональних забруднень потрібна розробка міждержавних та міжрегіональних угод з питань охорони навколишнього середовища.

8. Для поліпшення екологічної ситуації в Північному Причорномор'ї першочергове значення має розробка економічних механізмів вирішення екологічних проблем. Економічна оцінка збитків при забрудненні середовища чи інших втратах стає основним важелем у взаємовідносинах природокористувача і держави. Тому так важливо мати правовий механізм відшкодування заподіяних природному середовищу і людині збитків. У зв'язку з цим першочергової ролі набувають так звані «екологічні платежі», вони включають плату за ресурси та забруднення навколишнього середовища.

9. Важлива роль в економічному механізмі природоохоронної діяльності належить капітальним вкладенням на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. Тут важливим є визначення пріоритетів у використанні коштів на природоохоронні цілі в залежності від гостроти екологічних проблем.

Актуальною є розробка економічного механізму впровадження нових засобів очистки токсичних викидів в атмосферу та скидів у відкриті водоймища. Фінансування цієї діяльності повинно здійснюватися, в першу чергу, підприємствами з застосуванням відповідних економічних механізмів. Регіональні і місцеві державні адміністрації повинні конкретизувати екологічні пріоритети та розробити сукупність заходів, які сприяли б вирішенню проблем охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ольшанська О.В. Економіко-екологічні проблеми Північного Причорномор'я. - К.: РВПС України НАН України, 1999. - 38 с.

2. Ольшанська О.В. Основні напрямки вирішення еколого-економічних проблем Північного Причорномор'я. - К.: РВПС України НАН України, 1999. - 23 с.

3. Ольшанська О.В. Науково-методичні засади дослідження антропогенного впливу на економічну ситуацію в регіоні // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. Наук.зб. - К.: КНЕУ. - 2001. - Вип. 9. - С. 172 - 178.

4. Ольшанська О.В. Проблеми господарського природокористування в Північному Причорномор'ї // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб.наук. пр.: В 2-х ч. - К.: РВПС України НАН України. - 2001. - Ч. 2. - С. 13 - 20.

5. Ольшанська О.В. Основні економічні механізми вирішення екологічних проблем (на прикладі Північного Причорномор'я) // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб.наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 2001. - С. 126-128.

6. Ольшанська О.В. Методологічні засади дослідження еколого-економічних проблем регіону // Природокористування і охорона навколишньго середовища.: Зб.наук. пр. - К.: РВПС України НАН України, 1998. - С. 179 - 185.

7. Ольшанська О.В. Територіальна організація продуктивних сил і проблеми комплексного розвитку регіону // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України»: В 3-х ч. - К.: Знання. - 1999. - Ч. 3. - С. 13-14.

8. Ольшанська О.В., Баранова Л.В., Латиш І.В., Тиква Л.М. Вплив водокористування на агропромисловий розвиток регіону // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення». - К.: Знання. - 2000. - С. 88-90. (Особистим внеском автора є аналіз проблем водокористування в АПК з точки зору впливу на навколишнє природне середовище).

9. Ольшанська О.В. Екологічні проблеми сільськогосподарського використання земельних ресурсів в Північному Причорномор'ї // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан та перспективи розвитку». - К.: Знання. - 2002. - С. 81-82.

Размещено на Allbest.ru