Размещено на http://www.allbest.ru

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені володимира даля

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент і маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах трансформаційної економіки

Осиченко Надія Іванівна

Луганськ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

Чернявська Євгенія Іванівна,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри управління трудовими ресурсами та економічної теорії.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Одінцова Галина Сергіївна, Харківський регіональний інститут Української академії державного управління при Президентові України, завідуюча кафедрою державного управління та менеджменту (м. Харків);

кандидат економічних наук, доцент Кузьменко Лариса Михайлівна, Інститут економіки промисловості НАН України, ведучий науковий співробітник відділу проблем управління виробництвом (м. Донецьк).

Провідна установа - Технологічний університет Поділля Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки та менеджменту (м. Хмельницький).

Захист відбудеться 23 травня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розісланий 22 квітня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Козаченко Г.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Трансформація командно-адміністративної системи в ринкову економіку зумовлює істотні зміни в економічній природі підприємства, його цілях, відношеннях власності, принципах організації й управління. Особливого значення для підприємств, які здійснюють свою діяльність в умовах ринків недосконалої конкуренції, набуває необхідність створення та закріплення конкурентних переваг. Особливості утворення капіталу і галузевої специфіки його переливу зумовлюють необхідність формування конкурентних переваг вже на стадії проектування, розробки конкурентної стратегії й організації економічної діяльності. Високий динамізм зовнішнього середовища в сучасних умовах обумовлює необхідність управління конкурентоспроможністю підприємства.

Конкурентоспроможність підприємства в самому загальному виді являє собою його здатність виробляти продукцію, що користується попитом, і на цій основі діставати прибуток. На жаль, процеси трансформації економіки в Україні супроводжуються негативними тенденціями: падіння обсягів і ефективності виробництва, скорочення платоспроможного попиту і ємності ринку, ріст числа збиткових підприємств, особливо в приватизованому секторі, тінізація економіки. За цих умов розробка й організація системи управління конкурентоспроможністю поряд із визначенням відповідних макроекономічних умов господарської діяльності підприємств є одним із найважливіших орієнтирів у поступальному перетворенні їх в ефективні суб'єкти ринкових відносин, значущими чинниками виходу економіки із системної кризи і переходу до економічного росту.

Необхідність подальших теоретичних розробок поняття конкурентоспроможності підприємства, формування системи управління нею за умов трансформаційної економіки, визначення найбільш значущих внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на рівень конкурентоспроможності підприємств зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначили її актуальність та практичну значущість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики наукових праць кафедри управління трудовими ресурсами й економічної теорії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, а також до Програми реструктуризації підприємств скляної промисловості корпорації "Укрбудматеріали", затвердженої постановою Ради від 26 серпня 1999 р., та розробки плану соціально-економічного розвитку Луганської області до 2010 року. Здобувачем, виходячи з виявлених тенденцій макроекономічного і мікроекономічного середовища на сучасному етапі, визначені найбільш значущі чинники впливу на конкурентоспроможність підприємств. Відповідно до цього зроблені конкретні пропозиції з конкурентної стратегії розвитку виробництва, здійснення програм реструктуризації.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування системи управління конкурентоспроможністю підприємства та визначення напрямків її постійного удосконалення за умов трансформаційної економіки.

Для досягнення поставленої мети дослідження вирішені теоретичні та практичні задачі:

досліджені основні принципи організації і управління економічною діяльністю підприємства з урахуванням його форми власності на засоби виробництва в трансформаційній економіці;

конкурентоспроможність товару, підприємства, галузі, країни, світового ринку розглянута з позиції їхньої взаємодії і субординації, що відбивають фундаментальні основи ринкової економіки;

запропонований підхід до аналізу, формуванню і управлінню конкурентоспроможністю підприємства із позиції кругообігу й обігу капіталу підприємства:

систематизовані методи, показники і критерії оцінки конкурентоспроможності підприємства; визначено критерій рівня конкурентоспроможності підприємств скляної галузі;

розроблено концепцію системи управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах трансформаційної економіки, визначені її структура і розглянуті найважливіші елементи;

проаналізований вплив на рівень конкурентоспроможності підприємства державної макроекономічної політики;

розглянуті особливості управління кругообігом та обігом капіталу в стратегічному та операційному управлінні;

визначені напрямки постійного удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах трансформаційної економіки;

показано можливість практичного застосування виконаних розробок та рекомендацій дисертаційної роботи.

Об'єктом дослідження є конкурентоспроможність підприємства за умов трансформаційної економіки. Предметом дослідження є теоретичні питання, основні принципи, методи і практичні аспекти формування системи управління конкурентоспроможністю підприємства та її постійного удосконалення в умовах трансформаційної економіки.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою проведених у дисертаційній роботі досліджень послугували наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених із трансформації економіки, конкурентоспроможності підприємства, організаційного і стратегічного менеджменту. Правове поле дисертаційного дослідження склали законодавчі і нормативні документи з питань регулювання економічної діяльності підприємства. При проведенні дослідження й узагальнення отриманих результатів здобувачем використані дані бухгалтерської і статистичної звітності, інструкції і нормативні документи державної корпорації "Укрбудматеріали", Державного інституту скла.

У процесі дослідження автором застосовувалися методи системного аналізу (при розкритті змісту поняття конкурентоспроможності підприємства); системно-структурного аналізу (при визначенні структури системи управління конкурентоспроможністю підприємства); логічного аналізу (при дослідженні впливу операційної системи управління на конкурентоспроможність підприємства); порівняльного аналізу (при дослідженні державного регулювання економіки, підприємств різноманітних економічних систем, підприємств-конкурентів); факторного аналізу (при визначенні внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на рівень конкурентоспроможності підприємства); балансовий метод (при оцінці вартості підприємства); відтворювальний аналіз (при дослідженні впливу кругообігу, обігу й економічного зростання капіталу на рівень конкурентоспроможності підприємства); методи маркетингового аналізу (при визначенні стратегії економічного зростання); ситуаційного аналізу (при зміні стратегії економічного розвитку).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в формування системи управління конкурентоспроможністю підприємств за умов трансформаційної економіки.

Наукова новизна здобутих результатів дослідження така:

показано, що в трансформаційній економіці процеси перетворення підприємств у суб'єктів ринку і конкурентноспроможні структури збігаються, звідки витікає висновок, що становлення і удосконалювання системи управління конкурентоспроможністю йде в контексті формування і розвитку адекватної ринковим відносинам загальної системи управління підприємством;

на підставі аналізу конкурентоспроможності підприємства з позиції кругообігу, обігу й економічного зростання капіталу уточнене поняття конкурентоспроможності підприємства як об'єкта управління в умовах трансформаційної економіки;

розроблено концепцію системи управління конкурентоспроможністю підприємства, елементи якої в субординації і взаємозалежності охоплюють всі сфери діяльності підприємства і відбивають модель його поведінки в завоюванні та утримуванні ринкових позицій;

сформульовано умови ефективного управління конкурентоспроможністю підприємства на підставі сполучення економічного обігу національної економіки і кругообігу, обігу й економічного зростання капіталу підприємства;

доведено, що управління процесом кругообігу й обігу капіталу, як підгрунтя системи управління конкурентоспроможністю підприємства, має в стратегічному та операційному управлінні принципові відзнаки, що накладає відбиток на постановку цілей управління, визначення способів їхнього досягнення, на формування системи прийняття рішень і її інформаційне забезпечення;

обгрунтований визначальний вплив відношень соціальної підсистеми на рівень конкурентоспроможності підприємства та економічну стратегію його розвитку в системі ринків недосконалої конкуренції.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані в дисертації результати і розроблені рекомендації є методичною базою організації управління конкурентоспроможністю підприємства за розглянутими напрямками.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, відносяться пропозиції щодо:

визначення рівня конкурентоспроможності підприємства на основі порівняння інтегральних показників підприємств-конкурентів, що враховують рівень конкурентоспроможності продукції та потенціал підприємства з позицій його можливостей і ефективності використання;

визначення характеру соціально-трудових відношень відповідно до принципів організаційного розвитку, що дозволяє інтегрувати інтереси основних учасників виробничого процесу і забезпечити стратегію виробництва конкурентноспроможної продукції, продуктивного використання ресурсів і економічного зростання підприємства;

формування мотиваційної системи, яка відбиває основні рольові функції персоналу у виробничому процесі і його винагороду, дозволяє визначити найбільше значущі напрямки удосконалення організації праці і системи управління конкурентоспроможністю підприємства.

Отримані результати дисертаційної роботи підготовлені до практичного використання у формі методичних рекомендацій і упроваджені на промислових підприємствах, підтвердженням чого виступають відповідні документи, що містяться в додатку до дисертації: державна корпорація "Укрбудматеріали" (довідка № 110/8 - 1166 від 14.11. 2001 р.), державне управління промислової політики Луганської облдержадміністрації (довідка № 208/1 від 27.04.2001 р.), ЗАТ Лисичанський склозавод "Пролетарій" (довідка № 277 від 25.10. 2001 р. ).

Особистий внесок здобувача. Положення, результати, висновки та рекомендації дослідження є особистим здобутком автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації доповідалися й одержали схвалення на V міжнародній науково-практичній конференції "Університет і регіон" (м. Луганськ, 1999, 2000 рр.), на міжнародній науково-практичній конференції "Психологічні і соціально-економічні проблеми трансформації сучасного суспільства" (м. Луганськ, 2000 р.), на міжнародній науково-практичній конференції "Тенденції розвитку ринку праці в Україні і проблеми працевлаштування студентів" (м Луганськ, 2001 р.), на Раді державної корпорації "Укрбудматеріали" по скляній галузі (м. Лисичанськ Луганської області,
2001 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 10 наукових працях, серед яких - 5 статей в наукових журналах, 2 статті - в збірниках наукових праць, 2 публікації - в матеріалах наукових конференцій, 1 стаття - в збірнику з проблем техніко-економічних показників роботи заводів і нових розробок в скляній галузі. Загальний обсяг публікацій - 4,8 д.а. Всі публікації належать автору.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновку, що викладені на 203 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 23 таблиці і 15 рисунків, які наведено на 18 сторінках. Список використаних джерел із 182 найменувань приведений на 17 сторінках і 1 додаток - на 4 сторінках.

конкурентоспроможність управління трансформаційний економіка

Основний зміст дисертаційної роботи

У дисертаційній роботі на основі проведених автором досліджень захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу конкурентоспроможності підприємства в системі трансформаційної економіки.

Поняття конкурентоспроможності застосовується при характеристиці таких об'єктів як товар, підприємство, галузь, країна. Конкурентоспроможність товару, підприємства, галузі, країни, світового ринку розглянута в роботі з позиції їхньої взаємодії і субординації, що відбивають фундаментальні основи ринкової економіки. За результатами цього аналізу зроблені такі висновки:

конкурентоспроможність підприємства виявляється у формі конкурентоспроможності товару (послуги);

чим вище конкурентоспроможність підприємств, тим вище конкурентоспроможність галузі, а галузева конкуренція безпосередньо впливає на підприємство та його конкурентну стратегію;

країна, держава, як її уособлення, істотно впливає на формування умов конкурентоспроможності підприємств. Особливо наочно видна роль країни у формуванні умов і передумов конкурентоспроможності підприємств в країнах із перехідною економікою, оскільки умови конкурентоспроможності підприємств значною мірою визначаються моделлю переходу до ринкової економіки;

оскільки підприємство не є самостійним суб'єктом світогосподарчих зв'язків, то його вихід на світовий ринок пов'язаний з економічною політикою держави. У свою чергу світовий ринок впливає на стан конкурентоспроможності національного підприємства, що в чималому ступені залежить від національної зовнішньоекономічної політики.

Реальні можливості аналізу, формування і управління конкурентоспроможністю підприємства надає запропонований підхід із позицій форми кругообігу й обігу капіталу підприємства:

де Г - гроші; Т - товар; Р - робоча сила; Зв - засоби виробництва; П - процес виробництва; Т - товарний капітал; Г - грошовий капітал.

Запропонований підхід за умов трансформаційної економіки має декілька переваг. По-перше, він формує в керівників підприємства чіткі уявлення про відтворювальну модель підприємства в умовах ринкової системи. По-друге, він показує, що конкурентоспроможність підприємства - це не іманентно притаманна йому властивість, а його характеристика, обумовлена підприємницькою діяльністю в порівнянні з іншими виробниками. По-третє, запропонований підхід дозволяє встановити найбільш значущі проблеми підприємства на кожному з етапів обігу капіталу і вжити заходів по перетворенню підприємств в ефективні ринкові структури.

Аналіз конкурентоспроможності підприємства з позицій кругообігу й обігу капіталу підприємства пропонується проводити в такій послідовності.

Першим кроком є визначення мети підприємства. Вищою метою підприємства і в трансформаційній економіці є одержання прибутку. Така мета зумовлює значну увагу до товару, що виробляється, та, відповідно, обумовлює необхідність аналізу руху капіталу на другій стадії його обігу, тобто на стадії виробництва. Умови виробництва продукції складають основу її конкурентоспроможності. В аналізі руху капіталу на стадії виробництва увагу повинно бути, в першу чергу, зосереджено на таких аспектах, як витрати виробництва і ціна, упаковка, зовнішній вигляд, післяпродажне обслуговування.

Оскільки одержання прибутку безпосередньо залежить від виробленої продукції, то наступним кроком в аналізі конкурентоспроможності підприємства є дослідження питань реалізації продукції, тобто дослідження капіталу на третій стадії його обігу. За результатами цього дослідження формується економічна позиція підприємства на ринку. В умовах трансформаційної економіки, особливо на початковому етапі, коли ще сильні старі стереотипи господарської діяльності, визначення позиції підприємства на ринку є умовою ефективного, конкурентноспроможного розвитку.

Останнім кроком в аналізі конкурентоспроможності підприємства є дослідження його ресурсної бази, руху капіталу на першій стадії його обігу, що характеризує також ринкові позиції підприємства. Найбільше актуальним питанням в умовах трансформаційної економіки на цьому етапі аналізу є придбання природних ресурсів, частина яких є об'єктом продажу приватних посередницьких структур, що витягають із цього надприбуток. У силу неефективного варіанта приватизації, припинення підприємств частину зазначених ресурсів підприємства змушені одержувати на міжнародних ринках, що зумовлює нові витрати. Необхідно підкреслити, що хоча в аналізі конкурентоспроможності підприємства чинники виробництва розглядаються останніми, але в реальній економічній діяльності підприємства і руху капіталу вони виступають першими, вхідними.

Погляд на конкурентоспроможність підприємства з позицій кругообігу й обігу капіталу надає підставу розглядати конкурентоспроможність підприємства як складний, системний комплекс певних характеристик економічної діяльності підприємства, починаючи із організації праці і виробництва, постачання, виробництва, збуту, задоволення запитів платоспроможних покупців і закінчуючи системою управління, які забезпечують високоефективне виробництво і розвиток підприємства.

Складовим елементом аналізу конкурентоспроможністю підприємства є визначення методів і показників її оцінки. Узагальнення методів оцінки конкурентоспроможності підприємств дозволило виділити такі групи методів: методи, в основі яких лежать принципи порівняльних переваг; методи, засновані на теорії рівноваги; методи, побудовані на основі теорії ефективної конкуренції; методи, побудовані на теорії якості товару; матричні методи оцінки конкурентоспроможності; інтегральний метод. Стосовно до умов трансформаційної економіки актуальною є оцінка конкурентоспроможності підприємства на основі оцінки продукції, що випускається, і оцінки потенціалу підприємства.

Оцінка конкурентоспроможності продукції проводиться шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. У сучасних умовах підприємствам доцільно також робити порівняння параметрів продукції, що випускається, зі продукцією, що випускалася в попередньому періоді. Це дозволить побачити динаміку конкурентоспроможності продукції, що випускається.

Потенціал підприємства з позицій його конкурентоспроможності повинен розглядатися в двох ракурсах: в аспекті можливостей підприємства й ефективного їх використання. Потенціал підприємства в аспекті можливостей, у свою чергу, розглядається в двох напрямках: вартості цілісного майнового комплексу і структури потенціалу. Оцінка вартості підприємства, як бізнесу, необхідна для оцінки його розвитку, росту і здійснюється за допомогою дохідного, порівняльного і витратного методів. Структурний підхід фіксує потенціали (чинники), що відіграють найбільш значущу роль у виробництві конкурентноспроможної продукції. Саме структурний підхід було використано в розрахунку узагальнюючого показника конкурентоспроможності підприємства скляної галузі.

Розділ 2. Система управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах трансформаційної економіки. Система управління конкурентоспроможністю підприємства охоплює сутнісні елементи його свідомої поведінки у виробничо-господарській діяльності і ринковій стратегії і являє собою сукупність елементів (форм, методів і т.ін.), за допомогою яких підприємство свідомо здійснює свою місію і прагне до досягнення поставлених цілей. Система управління конкурентоспроможністю є складовою частиною системи управління підприємством. В силу того, що в трансформаційній економіці процеси перетворення підприємств у суб'єктів ринку і конкурентноспроможні структури збігаються, то і становлення, і удосконалення системи управління конкурентоспроможністю йде в контексті формування і розвитку адекватної ринковим відносинам загальної системи управління підприємством.

Запропонована концепція управління конкурентоспроможністю підприємства носить системний характер, її елементи субординовані і взаємозалежні, створюючи певну цілісність, що відбиває модель, механізми управління конкурентоспроможністю з метою досягнення підприємством своєї місії і цілей як структури ринку. Схема розробленої системи управління конкурентоспроможністю підприємства подана на рис. 1. В цій системі важлива роль належить зовнішньому середовищу, на формування якого в трансформаційній економіці істотно впливає держава.

Держава створює соціально-економічні умови діяльності підприємств. В числі головних каналів впливу держави на діяльність підприємств необхідно відзначити створення законодавчої бази, регулювання розподілу і рівня прибутків; регулювання цін природних монополій; регулювання кредитно-грошової і бюджетно-податкової політики; участь і сприяння створенню підприємств ринкової інфраструктури; участь і сприяння розвитку інформаційних технологій.

Важливим елементом концепції управління конкурентоспроможністю підприємства є соціально-трудові відношення, формування мотиваційної системи і корпоративної культури, що утворюють єдине ціле. При формуванні системи управління конкурентоспроможністю підприємства свого рішення вимагають такі питання як регулювання формування і розподілу доходів; дотримання норм трудового законодавства; регулювання безпосереднього функціонування робочої сили і її мотивація; регулювання відношень власності й участі персоналу в управлінні підприємством. Дослідження характеру соціально-трудових відношень показує, що в Україні, як і інших країнах СНД, найбільш гострими з числа цих питань є питання оплати праці. На основній частині підприємств вона не відповідає вартості робочої сили. Низька заробітна плата у свою чергу підриває стимули до висококваліфікованої праці, зростання професіоналізму. Ситуація в чималому ступені обумовлена недооцінкою ролі персоналу в системі управління підприємствами на сучасному етапі трансформаційної економіки.

Рис. 1. Система управління конкурентоспроможністю підприємства

Підгрунтям системи управління конкурентоспроможністю підприємства є управління процесом кругообігу й обігу капіталу, економічного зростання, яке здійснюється в рамках як стратегічного, так і операційного управління. Управління процесом кругообігу й обігу капіталу спрямовано на формування конкурентних переваг не тільки на етапі виробництва, але і у сфері обігу. Кругообіг й обіг капіталу в стратегічному та операційному управлінні розглядається з різних позицій, що впливає на вибір, постановку цілей управління процесом кругообігу й обігу капіталу, визначення способів їх досягнення, на формування системи прийняття рішень і її інформаційне забезпечення, підбір виконавців та форми контролю.

Кругообіг й обіг капіталу в стратегічному управлінні в роботі розглядаються з позицій відтворення капіталу. Стратегічне управління виступає як форма управління економічним зростанням підприємства, насамперед, на основі інвестиційних проектів. Тому стратегічне управління процесом кругообігу й обігу капіталу пропонується здійснювати у формі інвестиційних проектів, в яких повинний бути врахований зв'язок "ринок - продукт - ресурси - потенціал підприємства - управління цілями". Відмінними рисами таких інвестиційних проектів є постановка цілей в залежності від результатів стратегічного аналізу різноманітних ринків (продукції, інформації та інформаційних технологій, інвестицій, ресурсів, праці), обов'язкова оцінка стану потенціалу підприємства та його перепроектування, а також стратегічний аналіз зовнішнього середовища, складовими частинами якого є аналіз : платоспроможного попиту і його структури, "ноу-хау" і технічних розробок, НДДКР, а також стану галузевої конкуренції. При впровадженні інвестиційних проектів, що спрямовані на відтворення капіталу підприємства та характеризуються комплексним підходом, найбільші труднощі викликає пошук реальних інвестицій. Саме через їх відсутність з різноманітних причин значна кількість проектів, що спрямовані на підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, так і не отримали впровадження .

В операційному управлінні кругообіг й обіг капіталу розглядаються з позицій формування поточних витрат. Тому в роботі показано, яке значення в сфері виробництва набувають організація праці, організація виробництва, управління персоналом, від рівня яких безпосередньо залежать витрати підприємства. Проведені дослідження дозволили дійти висновку, що в сфері обігу існують достатньо серйозні труднощі, обумовлені природою трансформаційної економіки. Вільне формування системи постачальників, з одного боку, вигідно для підприємства, оскільки дозволяє йому пред'являти реальні претензії по різноманітних аспектах постачань. З іншого боку, воно об'єктивно веде до виникнення і розвитку нового виду діяльності, який зумовлює зростання трансакційних витрат. При цьому важливо не те, що відбуваються зміни в системі постачань, а те, яким чином це відбувається, із яких причин, із якими наслідками для конкурентоспроможності підприємства. Одним із таких наслідків саме і є формування мережі посередників, що у силу монопольного характеру свого положення орієнтовані на монопольний прибуток і надприбуток. Інфраструктура ринку зайняла домінуюче положення стосовно до промислових підприємств, виробничого процесу, різко обмежуючи його умови і можливості, конкурентоспроможність.

Рис. 2. Структура інвестицій в основний капітал по формах власності.

Висока монополізація ринку ресурсів в умовах трансформаційної економіки негативно позначається на формуванні умов для забезпечення і росту конкурентоспроможності підприємств. Труднощі у сфері обігу обумовлені також і існуючою системою розрахунків між підприємствами, що здійснюють комерційні банки на основі грошово-кредитного механізму. В аспекті дослідження управління конкурентоспроможністю підприємства необхідно звернути увагу на те, що розлади, криза в кредитно-грошовому механізмі обумовлені неадекватним потребам обігу випуском кількості платіжних коштів, різкою зміною ринкових цін і вузькістю національного ринку. Порушення механізмів грошового обігу призводить до значного росту кредиторської і дебіторської заборгованості, що обмежують можливості розвитку підприємства.

Система управління конкурентоспроможністю підприємства є динамічною, що зумовлює необхідність її постійного удосконалення.

Розділ 3. Основні напрямки удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства на сучасному етапі. Постійне удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства зумовлено динамізмом та безперервною зміною ринкової ситуації, які властиві ринковій системі організації виробництва.

Удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства розглядається як безперервний процес, що здійснюється за багатьма напрямками. В роботі не тільки обгрунтований вибір тих напрямків, що розглядаються, але і показано, яким чином ці напрямки реалізуються в діяльності конкретного підприємства та їх вплив на підвищення його конкурентоспроможності.

Удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства, насамперед, пов'язано із системою організаційного забезпечення, що являє собою сукупність програм, форм, методів, інструментів, показників, за допомогою яких підприємство досягає поставлених цілей за рівнем своєї конкурентоспроможності. Розвиток системи організаційного забезпечення удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства повинен здійснюватися з позицій цілісності системи.

Найбільш значущим елементом системи організаційного забезпечення удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства є різноманітні програми, що у взаємозв'язку відбивають спрямованість діяльності підприємства на платоспроможний попит, запит споживачів, виробництво продукції, якісні параметри якої зіставляються із параметрами продукції конкурентів, і одержання на цій основі прибутку, що забезпечує економічне зростання підприємства. Найважливішими для сучасних українських підприємств є програми якості, виробництва, ціноутворення та фінансового розвитку. Саме виділення проблеми забезпечення якості продукції в окрему самостійну програму дозволить вітчизняним підприємствам витримати конкурентну боротьбу не тільки на українських, але, що є більш важливим, і на зарубіжних ринках. Підтвердженням цього є лідерство заводу Лисичанського склозаводу "Пролетарій", де декілька років тому було розроблено і реалізовано Програму якості у виробництві листового скла, що дозволяє йому поставляти більш, ніж 50% обсягу продажів на експорт.

В умовах трансформаційної економіки одним із значущих напрямків удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства є його реструктуризація. Реструктуризація підприємств - це складний та багатоаспектний процес, який починається із перегляду форми власності підприємства, основних параметрів економічної діяльності, цілей та місії підприємства та передбачає суттєві зміни в технології виробництва і принципово нові вимоги до якості продукції. Узагальнення наукових поглядів, змісту нормативних документів дозволили дійти висновку, що кожний напрямок реструктуризації підприємства повинен містити у собі момент системності і сприяти перетворенню підприємства в конкурентноспроможні структури ринку. Серед всіх напрямків реструктуризації підприємства перевага надається технічній підсистемі, першочерговим завданням перетворення якої є зниження витрат на виробництво.

Невід'ємним елементом удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства є формування нової системи мотивації праці, значущість якої зростає зі збільшенням масштабу підприємства. Значущість системи мотивації праці зумовлена роллю людського чинника в досягненні та закріпленні конкурентних позицій підприємства. Ця обставина зумовлює, з одного боку, високі вимоги підприємства до кадрів, а, з іншого, примушує керівників підприємства враховувати в економічній стратегії розвитку інтереси персоналу, що одержують відбиток, перш за все, у системі мотивації праці. Дослідження показали, що одним з актуальних питань формування мотиваційної системи є подолання існуючих протиріч у виробничій сфері, перехід до політики узгодження інтересів, забезпечення реальної участі персоналу в управлінні підприємством і результативністю виробництва.

В системі мотивації праці в роботі виділені п'ять основних взаємозв'язаних напрямків:

удосконалення організації праці (постановка цілей, розширення трудових функцій, збагачення праці, поліпшення умов праці і т.ін.);

поліпшення якості робочої сили (удосконалення професійно-кваліфікаційного рівня, створення системи посадового росту);

удосконалення соціально-трудових відношень і залучення до процесу управління підприємством персоналу (бригадні форми організації праці, гуртки якості, різноманітні форми участі в управлінні виробництвом);

матеріальне стимулювання (удосконалення оплати праці, преміальної системи, участь персоналу у власності і прибутку підприємства);

негрошове стимулювання (створення комплексних соціальних програм, що припускають як колективну, так і індивідуальну винагороду, споживання матеріальних благ, розробка систем гнучких пільг, психологічне заохочення і т.ін.).

Організація праці являє собою конкретні форми і методи з'єднання робочої сили і техніки в процесі праці, здійснюваного на основі певних принципів, що при переході до ринкової системи господарювання повинні бути переглянуті і перепроектовані. Організація праці включає дві взаємозалежні сторони - природно-технічну і соціально-економічну, що діалектично пов'язані одна з одною. Проведені дослідження показали, що і технічна, і соціально-економічна сторони істотно впливають на ефективність організації праці і формування синергітичного ефекту. Цей ефект виявляється в тому, що удосконалення організації праці в обох підсистемах дозволяє за допомогою технічних удосконалень, зміни соціально-економічних відношень і відношення до праці скорочувати витрати виробництва, забезпечувати високу якість продукції, формувати корпоративну культуру, сприяти розкриттю творчого потенціалу працівника.

Результати досліджень дозволяють стверджувати, що при розробці стратегії конкурентоспроможності підприємства необхідно забезпечити повне і глибоке включення робочої сили у виробничий процес, що можливо тільки в тому випадку, якщо організація праці відбиває, з одного боку, принципи змагальності, внутрішньої конкуренції праці, а, з іншого боку, відношення співробітництва. Така організація праці неможлива без обопільної згоди сторін: підприємства і робочої сили. Очевидно, що згода, яка включає в себе постановку цілей, функціональних обов'язків працівників, нормування праці, формування соціально-економічних умов праці, результативності праці, розробку форм і систем заробітної плати, премій, виплат із соціальних фондів розвитку і т.д., неможлива без адекватної системи оцінки і винагороди праці. Водночас варто підкреслити, що організація праці пов'язана із системою винагороди тою мірою, у якій її розвиток визначається соціальними чинниками.

Ефективність організації праці може бути обмірювана за допомогою системи показників. Порівняння показників підприємств-конкурентів дозволяє більш точно визначити рівень організації праці й елементи конкурентоспроможності кожного з виробників. Про динаміку цих показників по Лисичанському склозаводу "Пролетарій" у порівнянні з основними конкурентами можна судити за даними табл. 1.

Велику увагу в умовах сучасного етапу трансформації виробничої діяльності підприємства повинні приділяти поліпшенню якості робочої сили, що знаходить вираз в рості її професіоналізму, розробці трудової кар'єри, освоєнню нових спеціальностей, розширенню самостійності в організації і контролюванні трудового процесу на робочому місці. Істотним мотиваційним чинником стимулювання ефективної праці є рівень заробітної плати. Як соціально-економічна категорія заробітна плата відбиває відношення, що складаються в суспільстві з приводу специфічного товару - робочої сили. У роботі показано, що формувати систему оплати праці необхідно, насамперед, із використанням принципів узгодженості соціальних і

Таблиця 1
Показники продуктивності праці та прибутку на одного працівника серед основних виробників листового скла (тис. грн.)
Підприємство	Продуктивність праці	Прибуток на одного працівника
	роки	роки
	1996	1998	2000	1996	1998	2000
1. ВАТ "Констянтиновський склозавод"	10,3	13,12	8,48	0,7	- 4,8	- 5,3
2. ВАТ "Лисичанський склозавод"	12,6	11,27	16,07	1,0	- 3,1	0,6
3. Лисичанський склозавод "Пролетарій"	21,5	22,66	46,83	3,1	5,7	22,4
4. ВАТ "Львівський мехсклозавод	13,1	17,93	20,02	1,7	0,7	6,6

економічних інтересів зайнятих, орієнтації їхньої діяльності на кінцеві результати роботи підприємства, на посилення його конкурентоспроможності і зростання прибутку. Використання сучасних методик на Лисичанському склозаводі "Пролетарій", вибір найбільше ефективних форм і систем заробітної плати, стимулювання поточних і кінцевих результатів діяльності, заохочення підприємницької і винахідницької діяльності і т.ін. принесло суттєві результати: середня щомісячна заробітна плата на заводі в 2000 році склала 426 грн., а за перше півріччя 2001 року - 710 грн.

ВИСНОВКИ

Одержані в ході дослідження результати у сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання із формування системи управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах трансформаційної економіки. Рішення цього завдання полягає у формуванні системи управління конкурентоспроможністю підприємства, яку побудовано за стадіями кругообігу капіталу. Ця система має стратегічний характер та зазнає значного впливу соціальних чинників.

Основні висновки теоретичного та науково-практичного характеру і результати, які одержано в ході проведених досліджень, такі.

1. На підставі подальшого розвитку системного підходу до розкриття сутності конкурентоспроможності підприємства за умов трансформаційної економіки показаний взаємозв'язок конкурентоспроможності товару, підприємства, галузі, країни, світового ринку, що відбиває фундаментальні основи ринкової економіки.

2. Показані реальні можливості аналізу, формування і управління конкурентоспроможністю підприємства з використанням запропонованого підходу з позиції форми кругообігу й обігу капіталу підприємства. Запропонований підхід в умовах трансформаційної економіки формує в керівників підприємства чіткі уявлення про відтворювальну модель підприємства в умовах ринкової системи; показує, що конкурентоспроможність підприємства є характеристикою підприємства, яка обумовлена підприємницькою діяльністю в порівнянні з іншими виробниками; дозволяє встановити найбільш значущі проблеми підприємства на кожному з етапів обігу капіталу.

3. Розкрито послідовність проведення аналізу конкурентоспроможності підприємства з позицій кругообігу й обігу капіталу. За результатами цього аналізу доведено, що конкурентоспроможність підприємства є складним, системним комплексом певних характеристик економічної діяльності, починаючи із організації праці, виробництва, постачання, виробництва, збуту, задоволення запитів платоспроможних покупців і закінчуючи системою управління, які забезпечують високоефективне виробництво і розвиток підприємства.

4. Запропоновано методику визначення рівня конкурентоспроможності підприємства трансформаційної економіки на основі порівняння інтегральних показників підприємств-конкурентів, що враховують рівень конкурентоспроможності продукції, потенціал підприємства з позицій його можливостей і ефективності використання.

5. Система управління конкурентоспроможністю, як складова частина системи управління підприємством, охоплює всі елементи його свідомої поведінки у виробничо-господарській діяльності і ринковій стратегії і являє собою сукупність елементів (форм, методів і т.ін.), за допомогою яких підприємство здійснює свою місію і прагне до досягнення поставлених цілей. У відповідності до запропонованої концепції система управління конкурентоспроможністю підприємства носить системний характер, її елементи субординовані і взаємозалежні, створюючи певну цілісність, що відбиває механізми управління конкурентоспроможністю з метою досягнення підприємством своєї місії і цілей. Система управління конкурентоспроможністю підприємства є динамічною, що зумовлює необхідність її постійного удосконалення.

6. В концепції системи управління конкурентоспроможністю підприємства важлива роль належить зовнішньому середовищу, на формування якого в трансформаційній економіці істотно впливає держава. Державна політика має значущий вплив на розвиток конкурентного середовища, оскільки держава не просто є чинником конкурентного середовища, а, насамперед, суб'єктом її формування. Серед важливих елементів системи управління конкурентоспроможністю підприємства слід відзначити соціально-трудові відношення, формування мотиваційної системи і корпоративної культури, що утворюють єдине ціле, а підгрунтям - визнати управління процесом кругообігу й обігу капіталу, що здійснюється в рамках як стратегічного, так і операційного управління.

7. Кругообіг й обіг капіталу в стратегічному та операційному управлінні розглядається з різних позицій, що впливає на постановку цілей управління процесом кругообігу й обігу капіталу, визначення способів їх досягнення, на формування системи прийняття рішень і її інформаційне забезпечення, підбір виконавців та форми контролю. Кругообіг й обіг капіталу в стратегічному управлінні розглядається з позицій відтворення капіталу. Тому стратегічне управління процесом кругообігу й обігу капіталу пропонується здійснювати у формі інвестиційних проектів.

8. В операційному управлінні кругообіг й обіг капіталу розглядаються з позиції формування поточних витрат. Тому в роботі показано, яке значення в сфері виробництва набувають організація праці, організація виробництва, управління персоналом, від рівня яких безпосередньо залежать витрати підприємства, а також процеси, що відбуваються в сфері обігу. Серед таких процесів необхідно зазначити на ріст трансакційних витрат, що зумовлені формуванням нового виду діяльності - посередницької, та кризу в кредитно-грошовому механізмі, яка зумовлена неадекватним потребам обігу випуском кількості платіжних коштів, різкою зміною ринкових цін і вузькістю національного ринку.

9. Удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства, як безперервний процес, здійснюється за багатьма напрямками. В роботі не тільки розглянуті найбільш значущі напрямки цього процесу - розвиток системи організаційного забезпечення, реструктуризація підприємства, формування нової системи мотивації праці, але й показано, яким чином вони реалізуються на Лисичанському склозаводі "Пролетарій".

10. Різноманітні програми є основним елементом системи організаційного забезпечення удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства. У сукупності ці програми відбивають дії підприємства з формування платоспроможного попиту, задоволення запитів споживачів, виробництва продукції із якісними параметрами. Найважливішими для сучасних українських підприємств є програми якості, виробництва, ціноутворення та фінансового розвитку.

11. Узагальнення наукових поглядів, змісту нормативних документів дозволили дійти висновку, що кожний напрямок реструктуризації підприємства повинен містити у собі момент системності і сприяти перетворенню підприємства в конкурентноспроможну структуру ринку. Реструктуризація підприємств, що спрямована на підвищення їх конкурентоспроможності, перш за все, повинна забезпечити зниження витрат на виробництво.

12. Значущість нової системи мотивації праці зумовлена роллю людського чинника в досягненні та закріпленні конкурентних позицій підприємства, що примушує керівників підприємства враховувати в економічній стратегії розвитку підприємства інтереси персоналу. В роботі показано, що в системі мотивації праці необхідно ураховувати п'ять основних взаємозв'язаних напрямків: удосконалення організації праці, поліпшення якості робочої сили, удосконалення соціально-трудових відношень і залучення до процесу управління підприємством персоналу, матеріальне і негрошове стимулювання.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Осыченко Н.И Государственные предприятия в системе национальной экономики Украины// Вісник Східноукраїнського державного університету. - 2000. - № 4(26). - С. 207 - 210.

2. Осыченко Н.И. Прибыль и рентабельность как показатели конкурентоспособности предприятия в условиях транзитивной экономики // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наукових праць Східноукраїнського державного університету. Вип. 3. - Луганськ: СУДУ, 2000. - С.82 - 89.

3. Осыченко Н.И. Анализ понятия конкурентоспособности предприятия в трансформационной экономике// Вісник Східноукраїнського державного університету. - 2001. - № 1(35). - С. 170 - 180.

4. Осыченко Н.И. Конкурентная среда и управление конкурентоспособностью предприятий // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наукових праць Східноукраїнського національного університету. Вип. 4. - Луганськ: СНУ, 2001. - С. 34 - 41.

5. Осыченко Н.И. Методы и показатели оценки конкурентоспособности предприятия// Вісник Східноукраїнського державного університету. - 2001. -№ 5(39). - С. 218 - 224.

6. Осыченко Н.И. Мотивация труда в системе управления конкурентоспособностью предприятия // Вісник Східноукраїнського національного університету. - 2001. - № 8 (42). - С. 122 - 128.

7. Осыченко Н.И. Некоторые теоретические принципы анализа конкурентоспособности предприятия // Организатор производства. - 2001. - № 2(13). - С. 50- 52.

8. Осыченко Н.И. Мотивация труда как фактор конкурентоспособности предприятия.// Тези міжнародної науково-практичної конференції "Тенденції розвитку ринку праці в Україні та проблеми працевлаштування студентів". - Луганськ: вид-во СНУ, 2001. - С.81 - 83.

9. Осыченко Н.И. Программа внедрения энергосберегающих мероприятий на 1998 - 2000 гг. на стеклозаводе "Пролетарий" // Технико-экономические показатели работы заводов и новые разработки в стекольной отрасли корпорации "Укрстройматериалы" за 1999 год. - Киев - Константиновка, 2000. - С. 94 - 96.

10. Осыченко Н.И. Функции управления предприятием в условиях трансформационной экономики./ Проблеми педагогіки вищої школи на сучасному етапі, наукове забезпечення вирішення регіональних проблем, економіка, менеджмент і маркетинг, малий та середній бізнес. Зб. наукових праць Східноукраїнського державного університету. - Луганськ: вид-во СУДУ, 2000. - С. 136 - 137.

АНОТАЦІЯ

Осиченко Н.І. Управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах трансформаційної економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2002.

Показаний взаємозв'язок конкурентоспроможності товару, підприємства, галузі, країни, світового ринку, що відбиває фундаментальні основи ринкової економіки. Показані реальні можливості аналізу, формування і управління конкурентоспроможністю підприємства з використанням запропонованого підходу із позицій форми кругообігу й обігу капіталу підприємства. Розкрито послідовність проведення аналізу конкурентоспроможності підприємства з позицій кругообігу й обігу капіталу. Запропоновано методику визначення рівня конкурентоспроможності підприємства трансформаційної економіки на основі порівняння інтегральних показників підприємств-конкурентів. Розроблено систему управління конкурентоспроможністю, яка є складовою частиною системи управління підприємством. Розглянуті найважливіші елементи системи управління конкурентоспроможністю підприємства. Показано, яким чином розглядається кругообіг й обіг капіталу в стратегічному та операційному управлінні підприємством. Наведені напрямки удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства.

Ключові слова: підприємство, конкурентоспроможність, система, управління, капітал, кругообіг, стратегія.

АННОТАЦИЯ

Осыченко Н.И. Управление конкурентоспособностью предприятия в условиях трансформационной экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2002.

На основании дальнейшего развития системного подхода к раскрытию сущности конкурентоспособности предприятия в условиях трансформационной экономики показана взаимосвязь конкурентоспособности товара, предприятия, области, страны, мирового рынка. Показаны реальные возможности анализа, формирования и управления конкурентоспособностью предприятия с использованием предложенного подхода с позиции формы кругооборота и оборота капитала предприятия. Раскрыта последовательность проведения анализа конкурентоспособности предприятия с позиции кругооборота и оборота капитала. По результатам этого анализа доказано, что конкурентоспособность предприятия представляет собой сложный, системный комплекс определенных характеристик экономической деятельности, начиная с организации труда, производства, снабжения, производства, сбыта, удовлетворения запросов платежеспособных покупателей и кончая системой управления, которые обеспечивают высокоэффективное производство и развитие предприятия. Предложена методика определения уровня конкурентоспособности предприятия трансформационной экономики на основе сравнения интегральных показателей предприятий-конкурентов, учитывающих уровень конкурентоспособности продукции, потенциал предприятия с позиций его возможностей и эффективности использования.

Показано, что система управления конкурентоспособностью как составная часть системы управления предприятием охватывает все элементы его сознательного поведения в производственно-хозяйственной деятельности и рыночной стратегии и представляет собой совокупность элементов (форм, методов и т.д.), с помощью которых предприятие осуществляет свою миссию и стремится к достижению поставленных целей. Раскрыта роль внешней среды в управлении конкурентоспособностью предприятия. Проанализирована роль государства в ее формировании. Отмечена важность таких элементов системы управления конкурентоспособностью предприятия, как социально-трудовые отношения, формирование мотивационной системы и корпоративной культуры. Обосновано значение управления процессом кругооборота и оборота капитала, осуществляемого в рамках стратегического и операционного управления предприятия.

Показано различие позиций, с которых рассматриваются кругооборот и оборот капитала в стратегическом и операционном управлении предприятием, что влияет на постановку целей управления процессом кругооборота и оборота капитала, определение способов их достижения, на формирование системы принятия решений и ее информационное обеспечение, подбор исполнителей и формы контроля. Исходя из того, что кругооборот и оборот капитала в стратегическом управлении рассматриваются с позиций воспроизводства капитала, стратегическое управление процессом кругооборота и оборота капитала предлагается осуществлять в форме инвестиционных проектов. Показано, что в операционном управлении кругооборот и оборот капитала рассматривается с позиций формирования текущих затрат, что обусловливает особое внимание к организации труда, организации производства, управлению персоналом, от уровня которых непосредственно зависят затраты предприятия, а также процессы, которые происходят в сфере обращения. Приведены направления совершенствования системы управления конкурентоспособностью предприятия. Рассмотрены разнообразные программы, являющиеся основным элементом системы организационного обеспечения совершенствования системы управления конкурентоспособностью предприятия. Показано, что самыми важными для современных украинских предприятий являются программы качества, производства, ценообразования и финансового развития.