Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Орловська Анна Богданівна

УДК [338.33:330.35](088.87)(477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ВИРОБНИЦТВА, ЯК факТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ в УМОВАХ перехОдУ України ДО РИНКУ

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

Львів - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємства Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:кандидат економічних наук, доцент Кончаківський Іван Васильович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Малий Іван Йосипович, Київський національний економічний університет, професор кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів;

кандидат економічних наук, доцент Рібун Любомир Володимирович, Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри економічної теорії.

Провідна установа - Національний університет “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України, кафедра теоретичної економіки та економіки України.

Захист дисертації відбудеться “ 4 ” липня 2002 р. о 15.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка, м. Львів, пр. Свободи, 18, ауд. 115.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий “ 3 ” червня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Панчишин С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення економічного зростання є одним з найважливіших завдань усіх країн світу. Національна економіка, що зростає, спроможна повніше задовольняти потреби людей і ефективніше розв'язувати соціально-економічні проблеми. Економічні перетворення у країнах, де тривалий час централізоване директивне планування визначало макроструктуру національної економіки, у більшості випадків супроводжуються помітними змінами у цій структурі та глибоким трансформаційним спадом. Тому особливої ваги набуває дослідження суті процесу реструктуризації національної економіки, закономірностей його розвитку та інструментів регулювання як і впливу на економічне зростання.

Проблеми взаємозв'язку галузевої структури національного виробництва та економічного зростання для економічної науки не є новими. У вітчизняній та зарубіжній літературі їм присвячено чимало грунтовних праць, орієнтованих на вивчення окремих аспектів такого взаємовпливу. У світовій економічній науці існує ціла низка так званих структурних теорій економічного зростання.

Вагомий внесок у дослідження взаємозв'язку структурних змін у національній економіці та їх впливу на економічне зростання зроблено А.Смітом, Дж.С.Мілем, К.Марксом, М.Туган-Барановським, Дж.М.Кейн-сом, Й.Шумпетером та іншими.

У другій половині ХХ ст. економічна наука приділяє значну увагу механізмам впливу структурних змін та структурної політики на економічне зростання. Цим проблемам присвячені праці В.Леонтьєва, Г.Манківа, Г.Поля, С.Фішера, А.Гельба, Дж.Данінга, Р.Баро та інших економістів. Серед вітчизняних дослідників впливу структури економіки на її динаміку слід назвати І.Акімову, Ю.Бажала, В.Геєця, М.Долішнього, С.Злупка, Л.Збаразьку, І.Лукінова, В.Коломойцева та інших.

У вітчизняній літературі питання, пов'язані з проблемами впливу реструктуризації економіки на її зростання найчастіше висвітлюються і полемізуються на сторінках наукових журналів “Економіка України”, “Фінанси України”, “Економіст”, “Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні” та у часописах “Голос України”, “Галицькі контракти”, “Урядовий кур'єр”, “Дзеркало тижня” тощо. Разом з тим не всі аспекти цієї складної і багатогранної проблеми з'ясовані та отримали належне обгрунтування. Багато положень носять суперечливий та дискусійний характер.

Сучасний етап ринкової трансформації економіки України характеризується погіршенням її галузевої структури та інвестиційним спадом, що матиме довгострокові негативні наслідки на економічне зростання. У вітчизняній економічній науці проблема впливу структури виробництва на економічне зростання розроблена, на наш погляд, недостатньо. Передовсім слабо досліджено об'єктивні передумови погіршення галузевої структури вітчизняної економіки в умовах незалежності, детально не проаналізовано вплив на цей процес заходів стабілізаційної політики. Відчувається нестача узагальнення досвіду державного впливу на процес структурної перебудови національної економіки у країнах, що розпочали економічні перетворення дещо швидше. Залишаються недостатньо вивченими окремі аспекти процесу формування нової структури вітчизняної економіки та впливу макроекономічного середовища на раціоналізацію структури виробництва та економічне зростання. Усе це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, обгрунтування її мети, цілей, завдань, а також логіку викладення матеріалу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз впливу змін у структурі вітчизняної економіки на її динаміку в умовах переходу до ринку.

Для дослідження цієї мети у дисертації поставлено такі завдання:

проаналізувати суть та основні складові галузевої структури національної економіки, використовуючи методологічний інструментарій сучасної економічної науки;

простежити еволюцію структури економіки України і запропонувати критерії для оцінки рівня її раціональності;

вивчити і узагальнити досвід раціоналізації структури виробництва для прискорення економічного зростання у країнах з перехідною економікою;

проаналізувати вплив структури виробництва на зростання вітчизняної економіки у командно-адміністративній системі;

виявити основні макроекономічні чинники, що спричинилися до змін структури вітчизняної економіки та падіння національного обсягу виробництва у 90-х роках;

запропонувати конкретні рекомендації щодо раціоналізації структури вітчизняної економіки для прискорення та усталення її зростання.

Предметом дисертаційного дослідження є особливості та закономірності змін у структурі вітчизняної економіки та їх вплив на динаміку обсягу національного виробництва.

Об'єктом дослідження є структура вітчизняної економіки в умовах її ринкової трансформації.

Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження виступає система економічних законів та принципів, розроблених економічною теорією щодо проблем структури національної економіки та економічного зростання. Інформаційною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних економістів, українські та зарубіжні статистичні матеріали, законодавство України та інших країн, дані міжнародних організацій, результати соціологічних обстежень тощо.

У роботі застосовано методологічний апарат економічної науки, різноманітні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Серед них методи наукового абстрагування, факторний та статистичний аналіз, методи зіставлень і групувань, порівняльний аналіз, історичний метод, системний підхід тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист, належать такі:

здійснено комплексний аналіз перебудови структури виробництва як умови усталеного зростання економіки України у періоді її ринкової трансформації;

на підставі аналізу еволюції економіки України запропоновано критерії для оцінки рівня раціональності структури вітчизняної економіки;

на основі світового досвіду визначено зв'язок наявної в країні структури виробництва із торговельною стратегією держави;

виявлено основні макроекономічні чинники змін у галузевій структурі вітчизняної економіки та вплив цих змін на її динаміку у 90_х роках ХХ ст.;

окреслено основні напрями формування сприятливого макроекономічного середовища в Україні та запропоновано конкретні рекомендації щодо раціоналізації структури виробництва у вітчизняній економіці як джерела прискорення її зростання.

Теоретична значимість роботи полягає у поглибленні наукового аналізу впливу перебудови структури виробництва на економічне зростання в умовах ринкової трансформації економіки України і виявленні основних тенденцій цієї перебудови.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні рекомендацій щодо активізації структурної перебудови вітчизняної економіки, як важливої умови її усталеного зростання. Результати дослідження можуть бути використані державними органами при проектуванні програм структурної перебудови економіки України. Наукові результати дисертаційного дослідження, а також нові методичні підходи доцільно використовувати у процесі викладання економічних дисциплін, при підготовці навчальних посібників та розробці спецкурсів з економічної теорії.

Апробація результатів. Основні положення та результати роботи доповідались на наукових та науково-практичних конференціях і отримали схвальні відзиви на щорічних наукових конференціях викладачів та аспірантів економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 1998-2001 рр.), на Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Економічна система України: європейський вибір”, (Львів, 3-5 травня 2000 р.), на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Формування нової парадигми економічної теорії в Україні”, присвяченій 10-річчю від дня заснування кафедри економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка, (Львів, 23-24 листопада, 2001 р.).

Публікації. За результатами досліджень автором опубліковано 6 статей (5 статей у фахових наукових виданнях та 1 стаття у матеріалах конференції) загальним обсягом 2,2 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Основний зміст роботи викладено на 179 сторінках машинописного тексту. Робота містить 36 таблиць, 10 рисунків та 7 додатків. Список використаної літератури налічує 156 найменувань.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми, з'ясовано міру розробленості поставленої тематики, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено новизну роботи, її теоретичне та практичне значення.

У першому розділі дисертаційного дослідження - Теоретико-методологічні засади дослідження структури виробництва та економічного зростання - визначено суть структури виробництва, зіставлено тлумачення цього поняття в радянській та в сучасній економічній літературі, подано еволюцію галузевої структури виробництва в Україні, досліджено теорії економічного зростання, а також проаналізовано наявні у світовій практиці підходи до проведення структурних реформ.

У першому параграфі цього розділу основна увага зосереджена на розкритті суті структури виробництва, як співвідношення між галузями, яке виражає макроекономічні пропорції і стан суспільного поділу праці в умовах відповідної економічної системи. Структура національного виробництва відображає внутрішню його будову, що обумовлена рівнем розвитку економічних ресурсів і системою їх організації. Проведений дисертантом огляд еволюції господарства дає змогу простежити, як сформувалась сучасна структура виробництва в Україні.

Структура національного виробництва характеризується певними пропорціями, а саме відтворювальними, галузевими, територіальними, зовнішньоекономічними тощо. Основна увага в дисертації акцентується на галузевому аспекті структури виробництва. У командно-адміністративній економіці галузева структура виробництва найчастіше розглядалась як сукупність галузей лише його матеріальної сфери. На думку дисертанта, такий підхід є обмеженим. Автор акцентує увагу на тому, що поняття структури національного виробництва відображає всі макроекономічні пропорції загалом, а не лише ту їх частину, яка охоплює галузі матеріального виробництва.

Аналіз галузевої структури національної економіки дає змогу визначити рівень її прогресивності. Дисертант поділяє думку, згідно з якою критерієм прогресивності галузевої структури є таке співвідношення її складових, за якого потреби економіки у певних видах продукції задовольняються з найменшими затратами ресурсів і в найкоротший строк. Загалом прогресивність структури виробництва характеризується випереджувальним зростанням галузей, які випускають переважно кінцеву продукцію (машинобудування, хімічна промисловість тощо).

Дисертант виходить з того, що одним із показників, який характеризує ефективність економічного розвитку країни, є співвідношення між видобувною і обробною промисловістю. Висока частка в економіці галузей обробної промисловості є ознакою високого її розвитку. Що більше виробляється продукції кінцевого споживання на одиницю спожитої сировини та енергії, то раціональніше використовуються первинні природні ресурси, досконаліша структура національної економіки, а отже, ефективніше розвивається виробництво.

Комплексний аналіз поняття структури національної економіки дав змогу визначити критерії її раціональності. Дисертант вважає, що під раціональною структурою національної економіки слід розуміти таку структуру виробництва та його обслуговування, за якої сформовано необхідну кооперацію для виготовлення кінцевої продукції в такій кількості і якості, що вона має адекватний попит на ринках збуту, а виробництво здатне вдосконалюватись і розвиватись.

У другому параграфі реферованого розділу проведено аналіз наявних теорій економічного зростання. У параграфі зазначено, що наприкінці 50-х років М.Абрамовиц, С.Кузніц, Р.Солоу, Е.Денісон, Дж.Кендрік та інші досліджували проблеми економічного розвитку. Найважливішим їх висновком було те, що немає єдиного джерела, яке повністю визначало б економічне зростання. Вони дійшли висновку, що у ХХ ст. головним фактором економічного розвитку став науково-технічний прогрес, який передбачає застосування нової технології, використання нових методів управління та форм організації виробництва, що дають змогу ефективніше поєднувати економічні ресурси для досягнення більшого обсягу виробництва.

У дисертації зазначено, що для оцінки впливу факторів виробництва на економічне зростання, були розроблені моделі Харрода-Домара, Солоу, ендогенні моделі тощо. Проте жодна з них не враховувала впливу структурних змін на економічне зростання.

У дисертації акцентується на тому, що принципово новий напрям аналізу впливу змін у структурі виробництва на розвиток економіки розвинув В.Леонтьєв, який у 30-х роках ХХ століття побудував модель аналізу взаємозв'язків між різними галузями економіки, яку було названо моделлю “затрати-випуск”. Цей метод використовувався для дослідження структури американської економіки у 30-х роках. Значну увагу тут приділено аналізу динамічної моделі “затрати-випуск”, за допомогою якої можна прогнозувати темпи зростання галузей, необхідні для цього капітальні вкладення та економічне зростання загалом.

Однак ані статична, ані динамічна модель “затрати-випуск” не створені для виведення певних правил економічного зростання. Проте за даними матриці, яка використовується у динамічній моделі, можна простежити міжгалузеві та міжчасові зв'язки, які складають аналітичну картину економічного зростання. економіка ринок виробництво

Реферований параграф завершується аналізом структуралістських концепцій економічного зростання. Дисертант зазначає, що найвідоміші представники структуралістського підходу У.Ростоу, У.Льюіс, С.Кузніц, Г.Ченері, І.Свенісон та інші виходили з того, що центральним процесом структурних змін є індустріалізація. Прихильники цього напрямку обгрунтували існування безпосереднього звязку між структурою економіки і темпами економічного зростання.

У параграфі проаналізовано концепцію економічного зростання з врахуванням структурних змін, яку розвинув І.Свенісон (див. рис.1). Відповідно до його підходу основними визначниками економічного зрос-тання є зміни структури споживання та галузевої структури економіки.

Рис. 1. Пояснення економічного зростання за І.Свенісоном

І.Свенісон зазначав: якщо економічне зростання спричиняє збільшення рівня доходів, то це змінює структуру попиту, яка може модифікувати структуру виробництва, пов'язану з виникненням нових високотехнологічних галузей, наслідком чого є економічне зростання. Цю логіку, яку І.Свенісон називав “здоровим колом”, можна застосувати лише до економіки, яка перебуває у фазі піднесення.

Дисертант зазначає, що прихильники структуралістського напрямку зосереджують увагу виключно на структурних змінах і залишають осторонь аналіз впливу на економічне зростання інших факторів, зокрема науково-технічного прогресу.

У третьому параграфі реферованого розділу проаналізовано досвід раціоналізації структури виробництва у низці країн із перехідною економікою для прискорення економічного зростання. Автор підкреслює, що одним із найважливіших напрямів раціоналізації структури виробництва цих країн є їх зовнішньоекономічна стратегія.

Використовуючи дослідження Світового банку, дисертант показує, що тип торговельної стратегії помітно впливає на виробничу діяльність та валовий внутрішній продукт країни. Упродовж останньої чверті ХХ століття швидше розвивались країни із зовнішньоорієнтованою торговельною стратегією. Структура національного виробництва таких країн характеризується переважним розвитком тих галузей, які мають порівняльні експортні переваги. Підтримання урядом цих галузей забезпечує країні високі темпи економічного зростання.

Дисертант поділяє думку, що невдалий вибір моделі економічного розвитку (ухил у напрямі імпортозаміщувальної торговельної стратегії) спричинив тривалий період економічної та політичної нестабільності у країнах Латинської Америки. Лише у кінці 80-х - початку 90-х років ХХ ст. після проведення економічних реформ, зокрема лібералізації зовнішньої торгівлі, у більшості країн регіону відновилось економічне зростання.

У дисертації підкреслено, що на відміну від країн Латинської Америки, ряд країн Південно-Східної Азії (Південна Корея, Сінгапур, Тайвань та інші) використовують стратегію розширення експорту і завдяки їй досягли високих темпів економічного зростання. За повоєнні роки вони стали високотехнологічними конкурентоспроможними державами на світових ринках. На першому етапі індустріалізації ці країни використовували стратегію заміщення імпорту. Після досягнення промисловістю потенціалу, необхідного для світової конкуренції, здійснювалась лібералізація економіки і перехід до експортоорієнтованої стратегії. Досягнення високого рівня ВВП передовсім пояснюється раціональною структурою виробництва, в якій переважають експортні галузі.

На основі проведеного аналізу у дисертації зроблено висновок, що на початкових стадіях розвитку національної економіки стратегія заміщення імпорту сприяє захисту молодих та слабких галузей. Після зміцнення і утвердження цих галузей необхідним є перехід до експортної стратегії, яка сприятиме формуванню раціональної структури виробництва в країні.

У другому розділі дисертації - Проблеми та напрями раціоналізації структури вітчизняної економіки як джерела прискорення економічного зростання - проаналізовано структуру виробництва в умовах командно-адміністративної системи та її вплив на нинішній стан національної економіки, виявлено причини структурних деформацій в умовах переходу до ринку та досліджено вплив макроекономічного середовища на раціоналізацію структури виробництва та досягнення економічного зростання.

У першому параграфі другого розділу простежено галузеву структуру виробництва в Україні у командно-адміністративній системі. Дисертант виходить з того, що у складі так званого народногосподар-ського комплексу СРСР економіка України перебувала у колоніальному становищі. Упродовж десятиліть розвиток галузей, які працюють безпосередньо на задоволення потреб населення, стримувався шляхом вилучення у них великої частини нагромаджень, перерозподілу їх в інтересах військово-промислового комплексу і важкої промисловості. У результаті склалась незбалансована, деформована, позбавлена внутрішніх імпульсів для свого розвитку структура економіки. Про нераціональність структури виробництва в СРСР свідчить той факт, що у порівнянні з розвиненими країнами частка базових галузей була фактично вищою у два рази, а машинобудування, навпаки - меншою удвічі.

Автор зазначає, що високі темпи економічного зростання в Україні у 1930-1960 рр. забезпечувалися головно примусовою виснажливою експлуатацією таких факторів, як праця, капітал, і обмеженням зростання життєвого рівня населення. При цьому перевага надавалась базовим галузям, темпи розвитку яких значно перевищували аналогічні показники галузей, що виготовляли предмети споживання. З кінця 60-х років темпи розвитку економіки СРСР значно уповільнилися, що на думку автора, пов'язане з нежиттєздатністю командної системи. У реферованому параграфі коротко проаналізовано низку чинників, що зумовили занепад економіки радянського типу. Водночас у цьому параграфі підкреслено, що радянська економіка була структурно розбалансована, що обмежувало можливості її розвитку у тривалому періоді.

Дисертант вважає, що важливою причиною розбалансованості радянської економіки була догма про випереджувальне зростання засобів виробництва порівняно з виробництвом предметів споживання. Дедалі більше інвестицій спрямовувалось у галузі важкої промисловості, а частка інвестицій у житлове будівництво та соціальну інфраструктуру зменшувалась. У промисловості в загальному обсязі продукції провідне місце належало засобам виробництва (група “А”): у 1990 р. їхня питома вага становила майже 70 % проти 30 % групи “Б”.

У параграфі підкреслено, що причиною розбалансованості економіки УРСР була також догма про переважання великого виробництва над малим. Створювалась значна кількість великих підприємств, які згодом перетворювались на монополістів у своїх галузях. Важливою причиною розбалансованості економіки було те, що в Україні виробничий цикл здебільшого був незавершеним. За деякими оцінками, 70-80 % загальної кількості промислових виробництв не мали на території України замкнених технологічних циклів, особливо у машинобудуванні та хімічній промисловості. Іншою вагомою причиною деформації структури виробництва був потужний військово-промисловий комплекс.

На думку автора, до наростання розбалансованості економіки вела непродуктивна структура розподілу інвестицій. Усі рішення про здійснення інвестицій ухвалювались державними плановими органами. Домогосподарства, купуючи цінні папери чи заощаджуючи у формі вкладень у банках, гарантували безперебійне фінансування інвестиційних проектів, але не впливали на їх відбір. Радянське планування не забезпечувало ефективного розвязання основних питань організації економіки.

У реферованому параграфі зазначено, що повільне зростання вітчизняної економіки в умовах командної системи зумовлювалось низкою слабин цієї системи. По-перше, в командній системі, незважаючи на відчайдушні зусилля, не вдалося знайти продуктивного показника, яким оцінюють успішність діяльності підприємства. По-друге, з розвитком національної економіки ускладнюються взаємозв'язки між окремими секторами, галузями, підгалузями і виробництвами. В економіці доводиться координувати більше господарських зв'язків. Традиційні методи планування уже не спрацьовують; командна економіка переростає свій плановий механізм. По-третє, основним недоліком командної системи була відсутність дійових економічних стимулів, особливо до праці і нововведень Надмірна централізація породила такі негативні явища, як корупція і хабарництво, що ще більшою мірою підривали стимули до праці.

У дисертації показано, що низка негативних тенденцій у розвитку української економіки спричинялась тотальним одержавленням власності. Державні підприємства не були зацікавлені у використанні нових досягнень науки і техніки, бо, випускаючи традиційну продукцію за усталеною технологією, вони перебували у кращому фінансовому стані. Структура виробництва та напрямки використання виробленої продукції повністю визначались державними органами. Все це вело до зниження ефективності функціонування економіки - уповільнювались темпи зростання продуктивності праці, знижувалась фондовіддача, зростали енерго- та матеріаломісткість продукції. Відсутність конкуренції усунула стимули до підвищення якості продукції й зниження витрат виробництва.

У другому параграфі реферованого розділу проаналізовано зміни у структурі вітчизняного виробництва, які відбулися в Україні за час її незалежного існування. На момент здобуття Україною незалежності керівництво країни не мало чіткого плану дій стосовно переходу до ринкової економіки. Уряд виступав за поступове реформування економіки, збереження державного регулювання процесів виробництва, обміну та розподілу, а також системи державних замовлень.

Таблиця 1 Структура промислового виробництва в Україні, %

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Орловська А. Структура вітчизняної економіки в умовах її ринкової трансформації // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львів. ун-ту. - Львів: Інтереко, 1999. - Вип. 5. - С.23-27.

Орловська А. Фактори економічного зростання в умовах ринкової трансформації економіки України // Вісник Львів. ун-ту. Сер. екон. - 1999. - Вип. 29. - С.9-12.

Орловська А. Раціоналізація структури виробництва як фактор економічного зростання в умовах переходу України до ринку // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львів. ун-ту. - Львів: Інтереко, 2000. - Вип. 6. - С.57-64.

Орловська А. Формування сприятливого макроекономічного середовища як неодмінна умова раціоналізації структури виробництва та економічного зростання // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львів. ун_ту. - Львів: Інтереко, 2001. - Вип. 8. - С.105-110.

Орловська А., Бич Ю. Удосконалення управління персоналом підприємства як чинник економічного зростання // Вісник Львів. ун-ту. Сер. екон. - 2000. - Вип. 30. - С.357-361.

Орловська А.Б. Раціоналізація структури виробництва як фактор економічного зростання в умовах переходу України до ринку // Економічна система України: європейський вибір. Зб. наук. статей учасників Міжнародної наук. конф. - ЛНУ імені Івана Франка, 2000. - С.97-98.

АНОТАЦІЯ

Орловська А.Б. Раціоналізація структури виробництва як фактор економічного зростання в умовах переходу України до ринку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2002.

У дисертації досліджується структура виробництва вітчизняної економіки та її вплив на економічне зростання в умовах переходу до ринку. Коло розглянутих питань охоплює теоретико-методологічні засади дослідження структури виробництва та економічного зростання, аналіз світового досвіду проведення структурних змін, шляхи формування сприятливого макроекономічного середовища як неодмінну умову раціоналізації структури виробництва та економічного зростання. Основну увагу зосереджено на дослідженні структури виробництва вітчизняної економіки у 90-ті роки та виявленні причин її недосконалості. Аналізуються заходи економічної політики, які помітно впливають на становлення сприятливого макроекономічного середовища.

Обгрунтовано низку критеріїв оцінки важливості галузі, що дає змогу визначати пріоритетні галузі та формувати раціональну структуру національної економіки.

Ключові слова: структура виробництва, економічне зростання, макроекономічне середовище, бюджетна політика, податкова політика, амортизаційна політика.

АННОТАЦИЯ

Орловская А.Б. Рационализация структуры производства как фактор экономического роста в условиях перехода Украины к рынку. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2002.

В исследовании рассматривается структура производства отечественной экономики и её влияние на экономический рост в условиях перехода к рынку. Круг рассматриваемых вопросов охватывает теоретико-методологические основы исследования структуры производства и экономического роста, анализ мирового опыта проведения структурных изменений, пути формирования благоприятной макроэкономической среды как неотъемлемого условия рационализации структуры производства и экономического роста.

В исследовании раскрыто сущность структуры производства. Отмечено, что понятие “структуры производства” отображает все макроэкономические пропорции в целом, а не только ту их часть, которая охватывает отрасли производственной сферы. В диссертации прослежено формирование нынешней структуры производства в Украине.

Особое внимание в диссертационном иссследовании уделено анализу опыта развивающихся стран в проведении структурных изменений. В работе показано, что значительное влияние на производственную деятельность имеет тип торговой стратегии. На протяжении последней четверти века более высокие темпы экономического роста демонстрировали страны с внешнеориентиро-ваной деловой стратегией.

В диссертации анализируется структура производства в условиях командно-административной системи, когда в Украине сформировалась нерациональная структура производства. Основными причинами этого были: догма о преимущественном росте средств производства по сравнению с ростом предметов потребления; чрезмерное развитие крупных предприятий; неэффективная структура распределения инвестиций; чрезмерная государственная собственность; полный контроль государства над предприятиями и др.

Особое внимание уделяется анализу изменений в структуре отечественного производства в 90-е годы ХХ ст. В работое показано, что падение объёма производства сопровождалось ухудшением структуры национальной экономики. В последние три года наблюдается рост производства, но продолжает расти удельный вес энерго- и материалоемких отраслей и снижается вес отраслей, которые производят продукцию инвестиционного комплекса.

На формирование рациональной структуры производства и обеспечение экономического роста значительное влияние оказывает макроэкономическая среда, которая складывается под влиянием экономической политики. Для обеспечения благоприятной макро-экономической среды важно правильно сочетать структурную и налоговую политику, поддерживать эффективную амортизационную политику, вести жесткую бюджетную политику, создавать условия для развития малого и среднего предпринимательства.

Ключевые слова: структура производства, экономический рост, макроэкономическая среда, бюджетная политика, налоговая политика, амортизационная политика.

ANNOTATION

Orlovska A.B. Rationalization of production structure as a factor of economic growth under conditions of transitional economy of Ukraine/

The dissertation for applying for the candidate of economic sciences degree in speciality 08.01.01 - economic theory - The Ivan Franco National University of Lviv, Lviv, 2002.

The production structure of domestic economy and its influence on the economic growth in the transition economy of Ukraine are investigated. The circle of considered problems includes theoretical and methodological bases of investigation of production structure and economic growth, analysis of world experience of structural changes, the ways of forming of macroeconomic environment as an essential condition of rationalization of production structure and economic growth. The main attention is focused on the investigation of domestic production structure during 90^th years and the finding out the reasons of its imperfection. There is given analysis of economic policy methods that have significant influence on forming favourable macroeconomic environment.

A number of criteria for evaluation appreciation of branch importance is determined. It enables to define the main branches and form the rational structure of domestic economy.

Key words: production structure, economic growth, macroeconomic environment, budget policy, tax policy, amortization policy.

Размещено на Allbest.ru