Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут економічного прогнозування

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

Державне регулювання іноземного інвестування

Захарін Сергій Володимирович

Київ 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіки НАН України.

Науковий керівник

член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Герасимчук Микола Семенович, Інститут економіки НАН України, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу ефективності інвестицій та відтворення основних фондів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Лапко Олена Олександрівна, Інститут економічного прогнозування НАН України, завідувач відділу технологічного прогнозування та інноваційної політики;

кандидат економічних наук, доцент Воронкова Таїсія Євгенівна, Київський інститут інвестиційного менеджменту, доцент кафедри фінансів.

Провідна установа Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем екоомічної стратегії, прогнозування та регулювання економіки, м. Київ.

Захист відбудеться “14” березня 2002 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економічного прогнозування НАН України, 01011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий “11” лютого 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.

1. Загальна характеристика роботи

За умов нестачі внутрішніх інвестиційних ресурсів залучення іноземних інвестицій може стати вагомим чинником зростання і ефективної структурної перебудови економіки. Майже всі країни світу, в тому числі з колишнього соціалістичного табору, здійснюють заходи, спрямовані на підвищення привабливості національної економіки для іноземного капіталу.

Актуальність теми. Державна інвестиційна політика в умовах перехідної економіки передбачає вжиття дійових важелів регулювання, спрямоване перш за все на стимулювання вкладення інвестиційних ресурсів (у тому числі іноземних).

Проте владні інституції (органи державного регулювання) України виявилися неспроможними вирішувати складні завдання трансформаційного періоду. Більшість чиновників все ще бачать себе контролерами, а не партнерами товаровиробників, у тому числі іноземних. Не можна визнати оптимальною і структуру державних органів регулювання іноземного інвестування. Функції щодо визначення умов провадження інвестиційної діяльності розпорошені між багатьма органами.

Отже, проблема формування дійової системи державного регулювання іноземного інвестування, визначення загальних принципів владного впливу на інвестиційну діяльність взагалі та діяльність іноземних інвесторів зокрема, удосконалення механізмів застосування важелів стимулювання надходжень інвестиційних ресурсів з-за кордону має як теоретичне, так і практичне значення.

Вагомий внесок у дослідження актуальних проблем і тенденцій іноземного інвестування в Україні належить: О. Амоші, Ю. Бажалу, В. Білошапці, О. Гаврилюку, В. Геєцю, М. Герасимчуку, Б. Губсько-му, О. Зав'яловій, Б. Кваснюку, О. Колосову, В. Коссаку, Л. Лазебни-ку, І. Лукінову, Д. Лук'яненку, Є. Максименку, В. Мартиненку, Л. Нейковій, А. Омельченку, А. Пересаді, А. Поручнику, А. Семено-ву, Н. Татаренко, М. Чумаченку, А. Чухну та іншим.

Проте фундаментальних досліджень цієї актуальної проблеми в Україні ще недостатньо. Кількість монографій і статей, присвячених визначенню теоретичних основ міжнародного інвестування, а також дослідженню тенденцій міжнародного інвестування й участі в цьому процесі України, є досить обмеженою. Не розроблені питання державного регулювання іноземного інвестування, не визначена стратегія залучення та використання іноземних інвестицій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною планової теми Інституту економіки НАН України "Джерела, структура і мобільність інвестицій та їх економічне регулювання" (№ державної реєстрації 0195U021370).

Автором розроблено конкретні науково обґрунтовані пропозиції щодо поліпшення інвестиційного клімату української економіки для капіталу нерезидента, досліджено питання державного регулювання іноземного інвестування, вироблено стратегію залучення іноземних інвестицій в економіку нашої держави.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є удосконалення науково-методичних засад та механізму державного регулювання іноземного інвестування в умовах трансформації економіки України в ринкову систему господарювання.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі наукові задачі:

дослідити визначення категорій "інвестиція", "іноземна інвестиція", "інвестиція за кордон" різних авторів, висловити критичні зауваження щодо окремих визначень, узагальнити основні теорії міжнародного інвестування;

дослідити методи і важелі державного регулювання іноземного інвестування, що застосовуються в Україні та за кордоном;

проаналізувати сучасний стан інвестування української економіки, визначити роль іноземних інвестицій в цих процесах;

вивчити існуючу практику державного регулювання іноземного інвестування в Україні, а також досвід інших країн, окреслити переваги та недоліки державної політики окремих держав у сфері регулювання іноземного інвестування;

дослідити умови іноземного інвестування в Україні та розробити заходи щодо удосконалення механізму державного регулювання іноземного інвестування і стратегію підвищення привабливості української економіки для капіталу нерезидентів;

розробити практичні рекомендації щодо організації моніторингу інвестиційного клімату на різних рівнях, визначити й застосувати методику оцінки інвестиційної привабливості об'єктів інвестування.

Об'єктом дослідження є економіка України.

Предметом дослідження є система державного регулювання іноземного інвестування, а також економічні відносини з приводу іноземного інвестування.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичні методи пізнання та системний підхід до аналізу економічних відносин, що виникають у результаті іноземного інвестування. Теоретичною базою дослідження є сучасні теоретичні положення економічної науки, зокрема, теорія відтворення, теорія нагромадження і теорія інвестицій.

Використовувались методи економіко-статистичного, порів-няльного і факторного аналізу, наукової абстракції, економіко-математичного моделювання, експертних оцінок.

Інформаційною базою дослідження слугували: результати досліджень у сфері інвестування, опубліковані в наукових виданнях; офіційні статистичні дані Державного комітету статистики України; законодавчі й інші нормативні акти щодо регулювання інвестиційної діяльністі; аналітичні, статистичні та інші матеріали економічних служб і підрозділів органів державної влади та управління.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що визначають новизну, полягають у наступному:

доведено необхідність прискореного розвитку внутрішніх джерел капіталотворення порівняно з залученням зовнішніх ресурсів як додаткового джерела капіталу; вказано, що фондовий ринок, який у розвинутих країнах є потужним засобом залучення інвестиційних ресурсів (у тому числі іноземного походження), в нашій країні до цього часу виступає як приватизаційний, а не як інвестиційний елемент ринку;

обґрунтовано, що іноземний інвестор повільно реагує на застосування окремих важелів державної економічної політики (зокрема, податкових, амортизаційних, заходів щодо зайнятості та ін.), але уважно ставиться до системи пільг та гарантій захисту інвестицій;

на основі методу кореляційно-регресійного аналізу доведено існування суттєвої залежності між макроекономічною ситуацією в країні та надходженням іноземних інвестицій (нерезидент реагує на зростання ВВП, реального виробництва, ставки по кредитах); разом з тим виявлено слабкий зв'язок між динамікою показників споживчого ринку та надходженням іноземних інвестицій, що говорить про бажання нерезидента розширити географію своєї присутності, використовуючи доступніші фактори виробництва (робочу силу, сировинні ресурси, обладнання тощо);

на основі адаптації методу стандартизації показників розроблено методику комплексної оцінки інвестиційного клімату, яка дозволяє визначити інтегральний показник інвестиційної привабливості країни (галузі, регіону тощо), також запропоновано враховувати пріорітетність тих чи інших груп показників у межах бази оцінки, визначено критерії, за якими обираються чинники, що використовуються при оцінці інвестиційного клімату;

на основі розробленої методики здійснено оцінку інвестиційного клімату галузей промисловості і регіонів для іноземного капіталу, проведено типізацію галузей промисловості і регіонів за інтегральним показників інвестиційної привабливості.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати можуть бути використані:

органами державної влади та управління в процесі реалізації державної політики в сфері іноземного інвестування;

під час проведення наукових досліджень щодо іноземного інвестування у майбутньому;

у процесі вдосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо іноземного інвестування.

Окремі положення дисертаційного дослідження можуть бути використані під час викладання навчальних дисциплін студентам економічних вузів та факультетів.

Ряд положень та висновків дослідження використовуються Фондом державного майна України (лист № 3/16-4305 від 09.01.2001) Окремі результати дисертаційного дослідження впроваджено компанією “British Airways”, компанією “Beapeer”, ЗАТ “Видавнича група “Сегодня”.

Апробація результатів дисертації. Отримані наукові результати доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях "Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі XXI століття" (Київ, 2000) та "Проблеми розвитку Києва та столичного регіону" (Київ, 1999), всеукраїнському конкурсі "Економічні реформи в Україні: позиція молоді" (Київ, 1998).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 5 наукових праць загальним обсягом 2,7 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Вона викладена на 191 сторінці машинописного тексту, в тому числі список використаних джерел містить 150 найменувань і займає 12 сторінок, 18 таблиць, які займають 13 сторінок.

2. Основний зміст

У першому розділі “Іноземне інвестування як об'єкт державного регулювання” доводиться об'єктивна необхідність державного регулювання процесів іноземного інвестування в ринковій економіці, особливо в період трансформаційних змін.

На сучасному етапі розвитку світового господарства однією з найактуальніших проблем для країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються, є залучення та ефективне використання іноземних інвестицій. Успішне вирішення цього завдання залежить насамперед від вдалої державної політики у сфері регулювання іноземного інвестування. Це пояснюється провідним впливом держави на внутрішньогосподарчі та внутрішньополітичні процеси.

Необхідність подальшого теоретичного і практичного осмислення сучасних аспектів іноземного інвестування у країнах з різним рівнем розвитку зумовлена появою нових тенденцій інтернаціоналізації і глобалізації господарських процесів, а також появою нових об'єктів інвестування - країн перехідної економіки. Поза увагою держави не можуть залишатися ті потенційні інвестиційні джерела, які знаходяться за межами країни і котрі здатні у випадку залучення до національної економіки прискорити економічне зростання.

Доведено, що формування конкурентоспроможної економічної структури суспільства потребує мобілізації всіх національних ресурсів, абсолютного використання національних переваг. На мотивацію, обсяги та напрями міжнародного інвестування впливає багато факторів: політико-економічні (політична стабільність, ступінь державного втручання в економічні процеси, ставлення до іноземного інвестора, дотримання дво- та багатосторонніх угод), ресурсні (наявність природних ресурсів, демографічна ситуація, географічне положення, трудовий потенціал), загальноекономічні (темпи економічного росту, співвідношення споживання та заощаджень, ставка відсотка, норма чистого прибутку, рівень та динаміка інфляції, конвертованість валюти, стан платіжного балансу). На стан міжнародного інвестування впливають і глобально-економічні фактори (стан розвитку світової економіки, міжнародних ринків, стабільність світової валютної системи, рівень інтеграції, розвиток міжнародної інвестиційної інфраструктури).

Аналіз соціально-економічних досягнень деяких країн дає змогу виділити позитивні й негативні сторони залучення та використання іноземних інвестицій. Серед позитивних сторін такі: збільшення обсягів капітальних вкладень та зменшення строків їх накопичення; поліпшення платіжного балансу; впровадження сучасних технологій, ноу-хау, в тому числі у сфері менеджменту, маркетингу, на підприємствах фінансового сектора; прискорення темпів структурної перебудови економіки; стимулювання розвитку експорту та зниження рівня імпортозалежності; підвищення рівня зайнятості. Негативні сторони: трансферт за кордон частини прибутку; витіснення з ринку внутрішніх товаровиробників та постачальників; жорстка експлуатація місцевих сировинних ресурсів; збільшення залежності економіки країни від негативних світогосподарських тенденцій. Більшість дослідників вважають, що найголовнішими чинниками, що зумовлюють іноземне інвестування, мають бути привабливий інвестиційний клімат приймаючої країни та наявність у цій країні економічного росту.

Розвиток економічних відносин за умов трансформації передбачає дійове державне регулювання. Одним із об'єктів державного регулювання економіки є іноземне інвестування.

Державне регулювання іноземного інвестування є одним з видів соціального управління і являє собою врегульовану нормами права виконавчу та розпорядчу діяльність відповідних органів державної влади щодо ефективного залучення та раціонального використання іноземних інвестицій з метою економічного зростання та підвищення рівня життя народу. Регулювання іноземного інвестування здійснюється уповноваженими державними органами - представницькими, виконавчими, судовими. Але провідне місце в цьому процесі належить економічному апаратові держави, на який покладено завдання проведення державної політики щодо іноземного інвестування.

Державне регулювання іноземного інвестування має ґрунтуватися на таких засадах: взаємна відповідальність іноземних інвесторів і держави; дотримання основних прав і свобод іноземних інвесторів; юридична відповідальність іноземних інвесторів за порушення законодавства або міжнародних договорів; заохочення іноземних інвесторів, які направляють інвестиції у програми (проекти), визначені як пріоритетні; удосконалення законодавства щодо іноземних інвестицій.

Країни-реципієнти мають багато інструментів, за допомогою яких вони впливають на процеси залучення та реалізації капіталів нерезидентів. Подано характеристику форм і методів державного регулювання іноземного інвестування, проаналізовано зарубіжну практику державного регулювання інвестиційних процесів. Зроблено висновок, що нерезидент повільно реагує на застосування окремих важелів державної економічної політики (зокрема, податкового навантаження, амортизаційних норм, стандартів якості продукції тощо), але уважно ставиться до системи пільг у приймаючій країні та гарантій захисту інвестицій.

У другому розділі “Стан і умови інвестиційної діяльності в Україні” проаналізовано сучасний стан інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні, досліджено сучасні тенденції іноземного інвестування, визначено проблеми, що перешкоджають здійсненню інвестицій та впровадженню інвестиційних проектів, у тому числі за участю нерезидента.

За період з 1991 по 1997 рр. обсяг капітальних вкладень (інвестицій в основний капітал) скоротився майже в п'ять разів. У 1998 р. наступив позитивний перелом - інвестиції почали зростати.

За даними Державного комітету статистики України, обсяг іноземних капітальних вкладень в Україні становив у 1997 р. 132 млн.грн, у 1998 р. - 421 млн.грн. Ці дані викликають певний сумнів, оскільки лише двома іноземними компаніями - "ДЕУ" та "Кока-Кола" - за ці роки було здійснено в Україні в декілька разів більший обсяг капітальних вкладень. Так, за даними Міністерства промислової політики України, іноземний учасник СП "АвтоЗАЗ-ДЕУ" у 1997 р. вклав 4,4 млн.дол.США, а у 1998 р. - ще 165,6 млн.дол.США капітальних вкладень. Інший крупний проект - будівництво заводу безалкогольних напоїв компанії "Кока-Кола Аматіл Україна" на Київщині, де загальна сума інвестицій перевищила 230 млн.дол.США

За даними Державного комітету статистики України, станом на початок 2001 р. загальний обсяг вкладених в українську економіку прямих іноземних інвестицій становив 3865,5 млн.дол.США. Проаналізовано тенденції іноземного інвестування у галузевому і регіональному аспектах.

На початок 1998 р. частка іноземного капіталу в статутних фондах українських комерційних банків становила 12 % (у 1996 р. - 1,2 %, у 1997 р. - 4,1 %). В Україні станом на початок 2000 р. зареєстровано 30 банків за участю іноземного капіталу, в тому числі статутні фонди восьми банків були повністю сплачені нерезидентом.

Роль нерезидента у розв'язанні інвестиційних проблем за допомогою наданих кредитів та позик посилюється. Хоча абсолютні обсяги вкладень залишаються ще незначними. Проте потрібно відмовитись від практики надання іноземних кредитів підприємствам під гарантії уряду, оскільки створюється додаткове навантаження на бюджет, як правило, невиправдане. Гарантувати повернення коштів мають банки, інвестиційні фонди, самі підприємства або їхні партнери.

Фондовий ринок виступає скоріше як приватизаційний, а не інвестиційний (як у інших країнах) елемент ринкової інфраструктури, а тому фондову діяльність потрібно переорієнтувати на інвестиційне та інноваційне забезпечення економіки (в тому числі за участю нерезидента). Для цього слід стандартизувати системи обліку і звітності, завершити формування інфраструктури фондового ринку, розвивати біржову та розрахунково-клірингову систему з цінних паперів, удосконалювати оподаткування операцій з цінними паперами, забезпечити стабільність правового регулювання фондового ринку.

Одна з причин, що стримує широке залучення іноземних інвестицій - макроекономічна нестабільність. Відомо, що цей фактор найвідчутніше впливає на обсяги залучених коштів нерезидентів. Деякі дослідники навіть вважають економічне зростання приймаючої країни вирішальним фактором для позитивної динаміки залучення іноземних коштів. Проте це є хоча й необхідною, але недостатньою умовою виникнення сталих інвестиційних мотивацій для підприємців. Її має супроводжувати прийнятний рівень прибутковості вкладень як у проект в цілому, так і окремо для нерезидента.

Основними факторами, які негативно впливають на інвестиційний клімат і обумовлюють високий ризик інвестування, є: непослідовний характер реформування економіки, правова, економічна й політична нестабільність, недосконала фінансово-кредитна й податкова система, низький рівень розвитку ринкової інфраструктури, високий рівень тінізації економіки. Водночас Україна має ряд факторів, які приваблюють нерезидента: місткий ринок, низька ціна робочої сили, вигідне географічне положення, сприятливі кліматичні умови.

Треба визнати, що в Україні створено певні передумови для залучення й ефективного використання капіталу нерезидентів. Відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Створено низку спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку, в яких встановлено пільговий режим господарської та інвестиційної діяльності, реалізуються проекти за участю нерезидентів. Поки що обсяги надходжень інвестицій нерезидентів не можна визнати задовільними, оскільки такі зони були націлені не на вирішення проблем інвестиційного наповнення економіки, структурного та технологічного оновлення виробництва, забезпечення реалізації інноваційної парадигми розвитку суспільства, а на вирішення внутрішніх короткострокових завдань кризового періоду (наповнення місцевого бюджету, подолання безробіття, реалізації соціальних програм тощо).

Законодавче регулювання іноземного інвестування має непослідовний, нестабільний та непередбачуваний характер. Доводиться констатувати, що досі не розроблено й не закріплено системи правових принципів стимулювання іноземного інвестування, не створено стабільного законодавчого регулювання. Все це унеможливлює формування високопривабливого інвестиційного клімату.

У третьому розділі “Підвищення ефективності державного регулювання іноземного інвестування” зроблено акцент на розроблені науково обґрунтованих пропозицій щодо підвищення привабливості інвестиційного клімату в Україні та регулювання інвестиційної діяльності (в тому числі іноземного інвестування), запропоновані конкретні зміни до ряду нормативно-правових актів щодо регулювання залучення капіталу з-за кордону.

Слід пам'ятати, що прийняття змін до правових актів, як правило, сприймається об'єктами негативно. Така "нормотворча практика" не визнається цивілізованим ринком. Інвестор, який вклав кошти, фактично дав зрозуміти, що він прийняв існуючі правила. Проте невідомо, чи прийме інвестор нові правила.

Досі не вирішено питання щодо теоретичного обґрунтування впливу тих чи інших факторів на обсяги залучених іноземних інвестицій в Україні. Значною проблемою є і відсутність достовірної статистичної інформації щодо інвестування, формування й розподілу ВВП, результатів діяльності підприємств, структурних змін. Мають місце помилки та недоліки організації збору та узагальнення статистичної інформації у сфері інвестиційної діяльності (в тому числі у сфері іноземного інвестування).

Динамiчно розвиватися iнвестуванню не дає можливості стан розвитку банкiвської системи. Сьогоднi українські банки практично не виконують однієї з найважливiших функцiй - кредитування економiки з метою забезпечення її зростання. За таких умов держава повинна подбати про створення потужного Iнвестицiйного банку, але справа гальмується. Необхiдно також скасувати обмеження щодо iнвестування комерцiйних банкiв у статутнi фонди пiдприємств.

Розраховано коефіцієнти кореляції між результативним чинником (обсяг вкладених іноземних інвестицій) та деякими факторними чинниками (реальною річною зміною промислового виробництва, ВВП, ставкою по кредитах, реальною відсотковою зміною наявних доходів населення та роздрібного товарообороту). Висновок: існує залежність між збільшенням надходжень іноземних інвестицій та покращанням основних макроекономічних показників. Тобто вирішення проблеми збільшення обсягів залучених іноземних інвестиційних ресурсів значною мірою залежить від макроекономічної стабілізації і наявності тенденцій економічного зростання. Разом з тим нерезидент поки що не дуже адекватно реагує на коливання показників споживчого ринку. Це говорить про бажання крупних іноземних інвесторів, які вкладають значні кошті, “закріпитися” на ринку, розширити географію своєї присутності.

Під час визначення рівня інвестиційної привабливості галузі чи регіону доцільно застосовувати метод стандартизації показників досліджуваних явищ. Щоправда, базова методика має ряд недоліків: не враховується значущість різних факторів при оцінці інтегрального показника інвестиційної привабливості, не визначаються та не обґрунтовуються критерії, за якими можуть вибиратися ті чи інші фактори для аналізу. Усунуто вказані недоліки, описано обмеження, які характерні для аналізу макроекономічних об`єктів.

Описано алгоритм розрахунку. Спочатку необхідно визначити фактори, які впливають на досліджуване явище. Кількість цих факторів може бути різною. Із збільшенням взятих до уваги факторів збільшується рівень достовірності отриманих результатів. Але рекомендується брати не менше трьох факторів.

Критерії, за якими слід вибирати фактори, що будуть враховані під час дослідження, зводяться до такого. Фактор, що береться до уваги, повинен мати чітке кількісне вираження, яке базується на даних статистики чи звітів. Наприклад, такими факторами можуть бути: ВВП, обсяг виробництва, загальний прибуток, рентабельність, фондовіддача тощо. При цьому в дослідника не повинно бути сумнівів щодо достовірності кількісних виразів досліджуваних факторів. Не слід брати до уваги фактори, кількісний вираз яких базується на даних опитувань або експертних оцінок. Фактори повинні мати властивість до порівняння. До уваги доцільно брати фактори, які враховуються в реальному господарському житті.

Зрозуміло, що потенційний інвестор, вирішуючи питання щодо вкладення коштів, приймає до уваги безліч факторів, у тому числі географічні, природнокліматичні, особисті тощо. Але дослідник повинен враховувати лише ті фактори, які впливають на явище найбільш суттєво й відчутно. Малозначущі фактори до уваги брати не варто.

Після того як фактори, що впливають на досліджуване явище, обрано, слід перейти до побудови аналітичних та розрахункових таблиць.

У першу таблицю вписуються необхідні дані, що кількісно характеризують фактори в різних об'єктах дослідження. Визначається середня величина кожного фактора по групі досліджуваних об'єктів. У другу таблицю заносяться розрахункові дані - різниця між даною та середньою величиною фактора по кожному об'єкту, а також квадрат цієї різниці. Потім визначається стандартизоване відхилення змінної для даного фактора в межах досліджуваної сукупності.

Нарешті визначається бальна оцінка кожного окремого фактора в окремому об'єкті дослідження шляхом ділення кожного фактичного значення фактора на стандартизоване відхилення. Отримуємо факторну бальну оцінку.

В останній колонці другої таблиці визначається інтегральна бальна оцінка кожного об'єкта дослідження шляхом сумування всіх факторних бальних оцінок цього об'єкта.

У третій таблиці представляються результати, групуються об'єкти дослідження.

У роботі наведені відповідні формули.

Крім того, в процесі формування інтегральної оцінки рівня інвестиційної привабливості окремих об'єктів необхідно враховувати пріоритетність тих чи інших груп показників у межах бази оцінки. Іншими словами, потрібно брати до уваги, що одні фактори інвестиційної привабливості в межах сукупності об'єктів порівняння є вагомішими, ніж інші. Тому дослідник може, враховуючи велику значимість окремих факторів порівняно з іншими факторами, що беруться до уваги, збільшити їх вплив на інтегральну бальну оцінку. Це досягається шляхом множення бальних оцінок по окремих факторах на відповідний коефіцієнт. При цьому значення коефіцієнта залежатиме від результатів попередніх досліджень.

У разі, якщо беруться до уваги фактори, які негативно впливають на досліджуване явище, слід множити бальні оцінки таких факторів на від'ємні величини.

Насамкінець слід зазначити, що методика визначає мотивації інвестування лише в економічному аспекті. Соціальні, психологічні, політичні, географічні чинники до уваги не беруться.

Під час визначення інвестиційної привабливості галузі слід врахувати такі фактори: рентабельність (характеризує ефективність інвестицій), інвестиції в основний капітал (характеризує наявність об'єктів вкладення капіталу), кількість великих та середніх підприємств (характеризує величину галузі), частка галузі в загальному обсязі промислового виробництва (характеризує рівень виробництва та реалізації).

Наведено відповідні розрахунки. Згідно з отриманими даними рейтинг галузей за інвестиційною привабливістю має такий вигляд (табл. 1):

Таблиця 1 Рейтинг галузей промисловості України за інвестиційною привабливістю

Рейтинг галузей промисловості за надходженням іноземних інвестицій та рейтинг інвестиційної привабливості галузей промисловості, визначений на основі методу стандартизації показників, майже тотожні. Це говорить про те, що запропонована методика може бути прийнятною і застосовуватись у практичних дослідженнях та при вирішенні конкретних народногосподарських завдань.

Визначимо інвестиційну привабливість регіонів України з використанням методу стандартизації показників досліджуваних явищ. Під час визначення інвестиційної привабливості регіонів слід враховувати такі показники (чинники): інвестиції в основний капітал на одного мешканця (характеризує рівень інвестиційної активності в розрізі регіонів), введення основних фондів (характеризує величину виробничого комплексу регіону), сума кредитів, наданих суб'єктам господарювання (характеризує економічну активність підприємств та підприємців), роздрібний товарооборот на одного мешканця (характеризує місткість ринку та платоспроможність споживачів).

Наведено відповідні розрахунки. Згідно з отриманими даними рейтинг регіонів за інвестиційною привабливістю має такий вигляд (табл. 2):

Таблиця 2 Рейтинг регіонів за інвестиційною привабливістю

Отримані результати щодо визначення оцінки інвестиційної привабливості регіонів у цілому адекватно відображають існуючі регіональні тенденції іноземного інвестування.

Потужним фактором залучення додаткових іноземних інвестицій може стати створення цивілізованого ринку землі.

Інвестиційні відносини між економічними суб'єктами України та Росії не відповідають вимогам сьогодення. Тому держава повинна подбати про пожвавлення інвестиційних потоків між двома країнами. Для цього слід гармонізувати законодавство обох країн щодо процесу регулювання залучення та використання інвестицій, створити сприятливіший інвестиційний режим для суб'єктів обох країн, вжити заходів щодо усунення подвійного оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями та спрощення митних процедур, забезпечити сталі взаємні гарантії захисту інвестицій тощо.

Висновки

У дисертації наведені теоретичні узагальнення щодо ролі і місця держави в процесі залучення та ефективного використання іноземних інвестицій, обґрунтовано шляхи підвищення інвестиційної привабливості економіки України для іноземного капіталу, отримано практичні результати щодо удосконалення механізму державного регулювання інвестиційних процесів, вироблено методику оцінки інвестиційного клімату галузей та регіонів.

1. Збільшення обсягів та оптимізація структури іноземного інвестування можлива лише за умов підвищення привабливості інвестиційного клімату та створення відповідно до ринкових засад механізму взаємодії іноземного інвестора та органів державної влади (державного апарату), а також наявності сталого економічного росту та подальшої лібералізації економіки. Провідна роль у вирішенні цих проблем на сучасному етапі, без сумніву, повинна належати державі.

2. Нерезидент повільно реагує на застосування окремих важелів державної економічної політики (зокрема, податкових, амортизаційних, заходів щодо зайнятості та ін.), але уважно ставиться до системи пільг у приймаючій країні та гарантій захисту інвестицій.

3. Фондовий ринок виступає скоріше як приватизаційний, а не інвестиційний (як у інших країнах) елемент ринкової інфраструктури, а тому фондову діяльність треба переорієнтувати на інвестиційне та інноваційне забезпечення економіки (у тому числі за участю нерезидента). Для цього слід стандартизувати системи обліку і звітності, завершити формування інфраструктури фондового ринку, розвивати біржову та розрахунково-клірингову систему з цінних паперів, удосконалювати оподаткування операцій з цінними паперами, забезпечити стабільність правового регулювання фондового ринку.

4. Функціонування спеціальних (вільних) економічних зон, на території яких діють суттєві пільги для інвесторів (у тому числі іноземних), не спричинило значних інвестиційних вкладень з-за кордону, оскільки такі зони були націлені не на вирішення проблем інвестиційного та інноваційного наповнення економіки, а на вирішення внутрішніх короткострокових завдань кризового періоду (наповнення місцевого бюджету, подолання безробіття, реалізація соціальних програм тощо). Необхідно переорієнтувати політику щодо створення спеціальних (вільних) економічних зон на вирішення проблем стратегічного розвитку економіки, вжити подальших заходів державної підтримки інноваційних виробництв, зменшити адміністративне навантаження на господарську діяльність, забезпечити правову стабільність регулювання.

5. Статистичну інформацію щодо іноземного інвестування не можна визнати достовірною, що підтверджено конкретними прикладами та розрахунками. Мають місце помилки та недоліки організації збору та узагальнення статистичної інформації у сфері інвестиційної діяльності, в тому числі за участю нерезидентів. Необхідно розробити адекватну вимогам сьогодення систему статистичних показників щодо інформаційного забезпечення інвестиційної та будівельної діяльності на території держави, в тому числі в розрізі регіонів та галузей. У звітності слід відображати всі фактично здійснені капітальні вкладення, дані про джерела інвестиційних ресурсів, вести спостереження напрямів вкладення іноземних інвестицій, узагальнювати дані про рух портфельних інвестицій (у тому числі за участю нерезидента). Слід також провести роботу по запровадженню в практику розрахунків макроекономічних показників, які характеризують ефективність інвестування.

6. Проведено аналіз залежності обсягів залучених іноземних інвестицій від різних макроекономічних показників. Доведено залежність між збільшенням надходжень іноземних інвестицій та покращанням основних макроекономічних показників (змін ВВП, промислового виробництва, динаміки ставки по кредитах). Тобто вирішення проблеми збільшення обсягів залучених іноземних інвестиційних ресурсів значною мірою залежить від макроекономічної стабілізації і наявності тенденцій економічного зростання. Разом з тим нерезидент майже не реагує на коливання показників споживчого ринку. Це говорить про бажання крупних іноземних інвесторів “закріпитися” на ринку, розширити географію своєї присутності.

7. Для іноземного інвестора не треба вводити якихось особливих пільг. Необхідно прийняти окремий закон, який би врегулював порядок надання пільг інвесторам (і внутрішнім, і іноземним), що реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях чи регіонах. Механізм надання таких пільг повинен стати дієвим важелем державної інвестиційної політики.

8. Під час визначення інвестиційної привабливості галузей і регіонів доцільно застосовувати методику оцінки інвестиційного клімату макроекономічних об'єктів, розроблену на основі методу стандартизації показників досліджуваних явищ. Удосконалено базову методику, яка раніше використовувалась у мікроекономічних дослідженнях, зокрема, запропоновано враховувати значущість різних факторів при оцінці інтегрального показника інвестиційної привабливості, визначати та обґрунтовувати критерії, за якими можуть обиратися чинники для аналізу. Описано обмеження, характерні для аналізу макроекономічних об`єктів. Результати, отримані за цією методикою, в цілому адекватно відображають наявні тенденції іноземного інвестування.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Захарін С.В. Податкові важелі державного регулювання іноземного інвестування // Фінанси України.-2000.- № 7.- С. 94-101.

2. Захарін С.В. Стратегія підвищення інвестиційної привабливості економіки України для іноземного капіталу // Фінанси України.-2000.- № 12.- С. 87-95.

3. Захарін С.В. Активізація іноземного інвестування промисловості України // Економіка України в перехідний період: зб. наук. праць Інституту економіки НАНУ.- К.: Інститут економіки НАНУ.- 2000.- С. 43-54.

4. Захарін С.В. Моніторинг інвестиційного клімату // Фінанси України.- 2001.- №1.- С. 111-117.

5. Захарін С. Оптимізація форм і методів державного регулювання іноземного інвестування // Економіка України.- 2001.- № 4.- С. 40-44.

Анотація

ЗАХАРІН С.В. Державне регулювання іноземного інвестування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою, Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2001 р.

У дисертації досліджено теоретично-методологічні та науково-практичні засади формування і реалізації державної політики щодо ефективного залучення та використання іноземних інвестицій. Проаналізовано стан і умови інвестиційної діяльності в Україні, сучасні тенденції іноземного інвестування, інвестиційний клімат. Сформульовано пропозиції з підвищення інвестиційної привабливості української економіки та активізації процесів інвестування (в тому числі за участю нерезидента).

Ключові слова: інвестиції, іноземні інвестиції, державна інвестиційна політика, інвестиційний клімат, державне регулювання іноземного інвестування.

Аннотация

ЗАХАРИН С.В. Государственное регулирование иностранного инвестирования. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и регулирования экономикой. Институт экономического прогнозирования НАН Украины, Киев, 2001 г.

В диссертации исследуются теоретико-методологические и научно-практические основы формирования и реализации государственной политики по эффективному привлечению и использованию иностранных инвестиций.

Увеличение объемов и оптимизация структуры иностранного инвестирования возможны только при условии повышения инвестиционной привлекательности страны и создания в соответствии с рыночными принципами механизма взаимодействия иностранного инвестора и органов государственной власти (государственного аппарата), а также наличия стабильного экономического роста и дальнейшей либерализации экономики. Ведущая роль в решении этих проблем на современном этапе, без сомнения, принадлежит именно государству.

Проанализировано состояние и условия инвестиционной деятельности в Украине, исследованы современные тенденции иностранного инвестирования и инвестиционный климат.

Основными факторами, которые негативно влияют на инвестиционный климат и обуславливают высокий риск инвестирования, являются: непоследовательный характер реформирования экономики, правовая, экономическая и политическая нестабильность, несовершенная финансово-кредитная и налоговая системы, низкий уровень развития рыночной инфраструктуры, высокий уровень тенизации экономики. В то же время Украина имеет ряд факторов, которые привлекают нерезидента: емкий рынок, низкая цена рабочей силы, выгодное географическое положение, благоприятные климатические условия.

Законодательное регулирование иностранного инвестирования имеет непоследовательный, нестабильный и непредсказуемый характер. Приходится констатировать, что пока еще не удалось разработать и закрепить систему правовых принципов стимулирования иностранного инвестирования.

Сформулированы предложения по повышению инвестиционной привлекательности украинской экономики и активизации процессов инвестирования (в том числе с участием нерезидента).

Проведен анализ зависимости объемов привлеченных иностранных инвестиций от макроэкономических показателей. Нерезидент заметно реагирует на колебания наиважнейших макроэкономических показателей - изменений ВВП, промышленного производства, динамики ставки по кредитам. То есть, решение проблемы увеличения объемов привлеченных иностранных инвестиционных ресурсов в значительной мере зависит от макроэкономической ситуации и наличия тенденций экономического роста. Нерезидент пока еще не адекватно реагирует на колебания показателей потребительского рынка. Результаты анализа инвестиционной привлекательности объектов инвестирования (отраслей, регионов) на основе метода стандартизации исследованных показателей, предложенного в диссертации, в целом очень близки к существующим тенденциям иностранного инвестирования.

Ключевые слова: инвестиции, иностранные инвестиции, государственная инвестиционная политика, инвестиционный климат, государственное регулирование иностранного инвестирования.

Annotation

ZAKHARIN S.V. Governmental regulation of the foreign investments. - Manuscript.

Thesis to compete for the scientific degree of the candidate of economic sciences on the speciality 08.02.03 - organization of economic control, planning and regulation, Institute of economic forecasting from National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

This thesis studies the theoretical-methodical and scientific-practical principles of planning and implementation of the governmental policy of efficient involving and use of foreign investments. In this thesis the actual conditions of the investment activity in Ukraine have been analyzed, also current tendencies of foreign investments and the foreign investments climate have been studied. This work formulates some propositions to improve the investment attractiveness of the Ukrainian economics and to activate the investment processes (including those where non-resident is involved).

Key words: investments, foreign investments, governmental investment policy, investment climate, governmental regulation of the foreign investments.

Размещено на Allbest.ru