Оздоровлення державних фінансів у період ринкової трансформації економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська Академія державного управління при Президентові України

УДК: 336.1.001.73(477)

Оздоровлення державних фінансів у період ринкової трансформації економіки України

25.00.05 - галузеве управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Романюк Ольга Іванівна

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі державного управління і менеджменту Української Академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент РОМАНЮК Ольга Панасівна, Українська Академія державного Управління при Президентові України

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор ФЕДОСОВ Віктор Михайлович, Київський Національний економічний університет, завідувач кафедри фінансів; Заслужений діяч науки і техніки України.

кандидат економічних наук СТЕПАНКОВА Тетяна Михайлівна, Кабінет Міністрів України Радник Прем'єр-Міністра України

Провідна установа:Інститут економічного прогнозування НАН України, м. Київ. український бюджетний приватизація

Захист відбудеться 12.03.2002 року о 1 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 в Українській Академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ-57 вул. Ежена Потьє. 20, к. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української Академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий 11.02.2002 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради В.К. Майборода

Вступ. На сьогоднішній день важливого значення набуває проблема трансформації системи державних фінансів України, як однієї з головних ланок економічної системи в цілому. Розробка ефективних форм і методів фінансової політики стає актуальною в умовах необхідності забезпечення умов економічного зростання. Зміни функцій держави при переході до ринкової економіки вимагають відповідних змін в сфері державних фінансів, яка характеризує фінансову діяльність держави.

Актуальність теми дослідження визначається тим, що дисертаційна робота тісно пов'язана з розробкою найважливіших проблем теоретичного і практичного спрямування стосовно комплексного оздоровлення системи державних фінансів України в цілому, і окремих її складових одиниць зокрема, в період ринкової трансформації економіки України.

На сьогоднішній день актуальними для України лишаються проблеми: неоптимальної податкової структури, великого податкового тиску на вітчизняного товаровиробника, антистимулюючої системи надання податкових пільг, неоптимальної структури видатків, недостатнього соціального забезпечення, неконкурентоспроможність, неліквідність, неприбутковість підприємств державного сектору та приватизованих підприємств.

Антистимулююча роль вітчизняного оподаткування проявляється не тільки у розмірах сплачених податків і зборів, а й у безпрецедентній практиці постійного внесення змін у податкове законодавство, нечіткості викладу інструктивного матеріалу, у складнощах оскарження дій податкових органів.

Надмірно високий рівень податкового тиску на товаровиробника в Україні суттєво скорочує можливості інвестування виробництва, що є однією з перешкод на шляху до економічного зростання.

Оздоровлення фінансів включає в себе оздоровлення державних фінансів і фінансів підприємств.

Під оздоровленням державних фінансів ми розуміємо комплекс заходів, що призводять до налагодження роботи бюджетної системи, позабюджетних фондів, фінансових інститутів в країні, а також підвищення ефективності кожного підприємства.

Оздоровлення державних фінансів безпосередньо пов'язане з оздоровленням фінансів підприємств, адже, якщо не відбуватимуться зміни на мікрорівні, тобто на рівні кожного окремого підприємства, дуже важко буде досягти значних змін на макрорівні. Для того, щоб запрацювала економіка країни необхідно відродити виробництво, тобто вітчизняного виробника, який би мав змогу працювати реально у мінливому ринковому середовищі. Оздоровлення державних фінансів, яке передбачає відповідні зміни в податковій, видатковій, кредитній, інвестиційній політиці призведе до створення необхідного підприємницького клімату, уможливить ефективну роботу підприємств, що знаходяться як в державній так і в приватній власності. Покращання показників роботи підприємств, в свою чергу призведе до підвищення доходних статей бюджету і зменшення видаткових статей внаслідок скорочення субсидіювання збиткових підприємств та скасування непродуктивних пільг.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота проводилася на кафедрі економічної політики Української Академії державного управління при Президентові України і виконана відповідно до Зведеного плану наукової діяльності Академії за комплексним науковим проектом "Державне управління та місцеве самоврядування".

Об'єктом дисертаційного дослідження є стан, основні тенденції розвитку системи державних фінансів України в цілому та в розрізі її окремих складових, сукупність економічних взаємовідносин, які виникають в процесі формування, розподілу, обміну, споживання фінансових коштів на державному рівні та на рівні підприємств.

Метою проведеного дослідження є оцінка сучасного стану державних фінансів України, вивчення проблем в розрізі окремих складових системи державних фінансів та розробка пропозицій щодо шляхів оздоровлення системи. З цією метою в роботі поставлені наступні завдання дослідження:

1.детально вивчити історичну трансформацію державних фінансів з моменту створення Української держави;

2.провести порівняльний аналіз окремих елементів української системи державних фінансів та міжнародних систем, визначити найбільш життєздатні елементи перетворень в системі державних фінансів країн перехідної економіки, з метою запозичення зарубіжного досвіду;

3.проаналізувати правову базу функціонування державних фінансів України;

4.виявити основні проблеми розбудови податкової та видаткової політики;

5.з'ясувати основні причини неефективного функціонування державних підприємств;

6.розробити основні напрямки реформування бюджетної (податкової та видаткової) політики;

7.обґрунтувати необхідність процесів бюджетної (фіскальної) децентралізації, з'ясувати сутність цих процесів;

8.запропонувати основні напрямки удосконалення процесу приватизації та дослідити таке явище як реструктуризація;

9.пояснити необхідність проведення децентралізації управління підприємствами, як необхідної складової процесу реструктуризації.

Дана робота являє собою одну з перших спроб комплексного розв'язання проблеми управління системою державних фінансів України в контексті взаємозв'язку основних складових системи: державного бюджету та фінансів підприємств державної та комунальної власності.

Основою дослідження стали роботи українських економістів таких як: Д. О. Василика, Т. П. Вахненко, А. С. Гальчинського, В. М. Гейця С. Д. Дзюбика, В. М. Заболотного, О. І. Кілієвича, І. О. Короткевича, А. М. Кошика, І. О. Луніної, О. В. Мертенса, І. В. Розпутенка, О. П. Романюк,І. О. Федіва, В. В. Юрчишина, а також роботи зарубіжних економістів: Ю. Немеца, Г. Райта, Л. Гоффмана, А. Зіденберга, Ф. Мьоллерс, М. Шніцер, Я. Гонціаж. Для аналізу сучасного стану системи державних фінансів, визначення проблемних аспектів, основних напрямків удосконалення бюджетної політики та пристосування підприємств державного сектору до функціонування в умовах ринкового господарства використовувались матеріали досліджень, проведених зарубіжними спеціалістами такими як: Б. Гаврилишин, К. Валліч, Р. Бйорд, Р. Ебел, Я Ехдай, Ю. Немек, В. Фокс, Р. Мельхем, Р. Бал, Е. Кандева, С. Балей, науковцями з Гарвардського інституту міжнародного розвитку, Інституту економічного розвитку Світового банку, фахівцями Державного комітету розвитку підприємництва, Міжнародного центру перспективних досліджень, Головного бюджетного управління Міністерства Фінансів України, Управління економічної і соціальної політики Адміністрації Президента України дослідження, проведені спеціалістами з Фонду державного майна України.

Окремі питання розробки та впровадження бюджетної політики, реструктуризації та приватизації підприємств, фіскальної децентралізації та децентралізації управління підприємств висвітлюються різними авторами в публікаціях "Вісника Національного банку України", "Вісника Академії державного управління", журналах "Аспекти самоврядування", "Банківська справа", "Віче", "Економіка України", "Економіст", "Економічні реформи сьогодні", "Економіка, фінанси, право", "Економічний часопис", "Людина і влада", "Національна безпека і оборона", "Нова політика", "Право України", "Регіональна економіка", "Фінанси України". Окремі питання оздоровлення державних фінансів висвітлювались у кандидатських дисертаціях Вишневської М. К., Гетьмана В. П., Мельника В. М., Моряк Т. П., Онишко С. В., Тимошенко Ю. В., Юргеневича С. В., та докторській дисертації Розпутенко І. В. Але згадані роботи присвячені окремим проблемним галузям системи державних фінансів і не містять аналізу функціонування системи в цілому в розрізі її головних складових: державного бюджету і фінансів підприємств державного сектору.

Дослідження, проведені на сьогоднішній день, не дають цілісного уявлення про політику управління державними фінансами в умовах трансформації економіки України, яка б дала змогу по можливості врахувати інтереси всіх суб'єктів фінансових відносин і змусити запрацювати систему державних фінансів ефективно, враховуючи нові вимоги ринкового середовища.

Гіпотеза дослідження. Запровадження запропонованих заходів щодо формування ефективних механізмів управління системою державних фінансів України в розрізі її головних складових дасть можливість визначити оптимальні варіанти формування податкової, видаткової політики за умов застосування фіскальної децентралізації управління, а також формування ефективної політики щодо управління державних підприємств, яке включає в себе приватизацію і реструктуризацію за умов застосування політики децентралізації управління підприємств в залежності від економічної доктрини держави. Теоретичні положення, висновки і пропозиції, зроблені в результаті наукового дослідження дадуть можливість ефективно розбудовувати політику управління державними фінансами, з урахуванням наслідків та змін всередині системи.

Методи дослідження. Методологічною базою роботи є система загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, таких як аналіз, для визначення окремих складових податкової та видаткової політики та їх співвідношення, синтез для дослідження функціонування системи державного бюджету і фінансів підприємств державного сектору; індукція, дедукція, логіка, статистичні та математичні методи дослідження, які використовувались для дослідження діяльності приватизованих і державних підприємств. Базу дослідження доповнюють положення сучасної економічної теорії, роботи провідних вчених і фахівців в області державного управління, державних фінансів. Використані також економіко-аналітичні й описові методи, методи обліку фактографічного матеріалу, інтерпретації експертних оцінок.

В процесі дослідження використовувалися статистичні дані Державного комітету статистики України, Державного комітету розвитку підприємництва України, Інституту законодавства Верховної Ради України, Міністерства фінансів України, Управління економічної політики Адміністрації Президента України, Фонду Державного майна України, Світового Банку, а також результати досліджень зарубіжних і національних наукових центрів України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розкритті проблем управління державними фінансами, формування механізмів податкової і видаткової політики, у визначенні основних напрямків фіскальної децентралізації управління, в обґрунтуванні суті та необхідності процесів приватизації та реструктуризації підприємств державного сектору, з впровадженням процесів децентралізації управління підприємствами. У дисертації вперше у науковій вітчизняній літературі:

проведено системний аналіз формування та виконання державного бюджету та розбудови бюджетної політики з початку створення Української держави до сучасного моменту;

систематизовано та критично оцінено правову базу функціонування державних фінансів за згаданий період;

дістало подальший розвиток вивчення міжнародного досвіду реформування окремих складових системи державних фінансів в період ринкової перебудови економіки, виявлено позитивні перетворення, які можуть бути імплементовані в Україні;

виявлено проблемні моменти формування сучасної податкової політики;

розроблена оптимальна структура податків в розрізі прямих і непрямих груп;

визначено основні гальмівні чинники сучасної податкової політики, що зашкоджують розвитку підприємницьких структур в Україні;

доведено необхідність відмови від варіанту жорсткої податкової політики, що має місце на сучасному етапі економічного розвитку;

зроблено спробу систематизувати основні чинники економічної політики, що заважають нормальній роботі сучасних підприємств;

виявлено проблемні моменти, що мають місце в структурі державних видатків України та в розрізі окремих статей видатків;

виявлено, що основною проблемою реформування видатків виступає не стільки скорочення окремих статей скільки їх раціональне цільове використання;

проаналізовано стан підприємств державного сектору, виявлено проблемні зовнішні та внутрішні фактори функціонування державних та приватизованих підприємств;

запропоновано основні шляхи удосконалення бюджетної політики з урахуванням потреб як державних структур так і підприємців;

обґрунтована необхідність проведення бюджетної децентралізації, як головної частини реформування бюджетної системи в цілому;

обґрунтована необхідність проведення децентралізації управління підприємствами, як складової частини процесу реструктуризації підприємств;

дістали подальший розвиток питання суті та необхідності процесів приватизації та реструктуризації сучасних державних підприємств;

розроблено комплексну стратегію оздоровлення державних фінансів на сучасному етапі, яка включає реформи, спрямовані на досягнення органічного функціонування системи державних фінансів України.

Практичне значення одержаних результатів. Практична значимість роботи полягає в:

розробленні конкретних рекомендацій щодо реформування податкової системи та системи видатків України;

запропонуванні основних шляхів бюджетної децентралізації та децентралізації управління підприємствами;

представленні основних напрямків реструктуризації державних підприємств на сучасному етапі;

створенні комплексної моделі оздоровлення державних фінансів України, яка може бути застосована на сучасному етапі ринкових перетворень.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки здійснені автором дослідження, були покладені в основу доповідей дисертанта на наукових конференціях: "Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні" (Київ, 1999), "Державна регіональна політика та місцеве самоврядування" (Київ 2000), "Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні" (Київ, 2001), а також семінарах "Local & Regional Tax Administration in Transition Countries" (Місцеве і регіональне податкове управління в країнах перехідної економіки) (Київ, 1998), "Податок на додану вартість" (Київ, 1998), програмах теоретико-практичних курсів "Стратегічна реструктуризація" (Київ, 1999), "Реструктуризація українських підприємств" (Київ, 1999-2000), "Intergovernmental fiscal relations and local financial management" (Міжурядові фіскальні відносини і місцеве фінансове управління) (Будапешт, 2001).

Крім того, основні теоретичні положення дисертації набули практичного втілення під час роботи в проекті Світового банку "Низковитратна реструктуризація українських підприємств" при розробці рекомендацій щодо удосконалення процесу фінансового планування та прогнозування діяльності підприємств, впровадження систем управлінського обліку. Практичні рекомендації щодо удосконалення системи управління державними видатками були імплементовані під час роботи в проекті USAID "Підтримка економічної та фіскальної реформи в України" при розробці рекомендацій щодо удосконалення роботи галузевих міністерств в Україні (Київ, 2001).

Теоретичні питання цієї теми обговорювалися на засіданнях кафедри економічної політики Української Академії державного управління при Президентові України.

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 5 статей у фахових журналах та збірниках.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації - 217 сторінок друкованого тексту (в т. ч. 196 сторінок основного тексту), 6 таблиць, 10 рисунків, в т.ч. додатків на 5 сторінках (4 таблиці). Список використаних джерел містить 173 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі представленої дисертації обґрунтовано актуальність наукового дослідження, сформульовано загальну мету, яка деталізована в конкретних завданнях її досягнення. Викладено наукову новизну досягнутих в ході дослідження результатів, їх теоретичну і практичну значущість.

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи функціонування державних фінансів" розглядається ретроспектива системи державних фіанансів з початку формування Української держави і до сучасного етапу розвитку ринкових відносин, проводиться критичний огляд існуючого законодавства з питань розвитку окремих елементів системи державних фінансів України, аналізується зарубіжний досвід щодо реформування системи державних фінансів країн перехідної економіки і розвинутих країн.

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

проблеми, які об'єктивно існують на сьогодні в галузі державних фінансів накопичувались поступово;

недосконала система управління місцевими бюджетами внаслідок нераціонального планування видатків призводила до виникнення бюджетного дефіциту. Становлення фінансової системи не відбувалося рішуче і ефективно;

реформи впроваджувались несистемно: відповідні зміни податкової політики, спрямовані на зниження податкового тиску, не супроводжувались зменшенням видаткових статей бюджету;

значний податковий тиск на суб'єктів господарювання, існування великої кількості непродуктивних пільг, нестабільність податкового законодавства та інші прорахунки податкової політики призводили до ухилення від сплати податків, заглиблення в тінь, падіння виробництва, що, в свою чергу, відбивалося на недофінансування видаткових статей бюджету, розкручуванні боргової піраміди;

жорстка податкова політика, що впроваджувалась в період ринкової трансформації в зарубіжних країнах, дає очікуване збільшення доходів тільки на дуже короткий термін, а потім об'єктивно призводить до зменшення доходів підприємств і їх намагань уникнути сплати податків, що, в свою чергу, скорочує доходи. Вирішення проблеми полягає у стимулюванні виробництва, розвитку приватного сектору шляхом зниження податкового тиску на підприємства;

для розвинутих країн характерне привалювання прямих податків над непрямими;

серед видаткових статей бюджету в успішно прореформованих країнах важливу частку складали інвестиційні витрати. Скорочення витрат відбувалося за рахунок переходу від державного медичного, соціального, пенсійного забезпечення до державного медичного, соціального, пенсійного страхування, а також за рахунок встановлення контролю за всіма групами видатків;

однією з головних статей зниження видатків виступає приватизація державних підприємств, що має супроводжуватися їхньою реструктуризацією;

правова база державних фінансів характеризується нестабільністю, певною неузгодженістю податкових законів з іншими законодавчими актами, ускладненою системою документообігу;

недоліками законів є їх орієнтація на виконання суто фіскальної функції, в складному оформленні процедур оподаткування, існуванню великої кількості нестимулюючих пільг;

задля вирішення подібних суперечностей необхідно якомога швидше прийняти Податковий кодекс, в якому має бути закріплене положення щодо стимулювання збільшення доходів господарюючих суб'єктів, а також доходів громадян. Аналіз проектів Податкового кодексу приводить до висновку, що він потребує суттєвого доопрацювання в частині удосконалення терміну виникнення податкового зобов'язання, щодо введення податку на реалізацію. Крім того неузгоджені питання гармонізації відносин між платниками податків і ДПА, неврегульовані положення щодо прав платників і податкових органів.

У другому розділі "Основні складові реформування державних фінансів" аналізуються проблемні аспекти формування, управління державним бюджетом України, а також управління фінансами державних підприємств та досліджуються основні недоліки роботи щодо приватизації підприємств державної форми власності. Акцент робиться на взаємопов'язаність цих двох елементів системи державних фінансів України і на необхідності досліджувати систему, зважаючи на зміни як на макро- так і на мікрорівні.

Проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки:

податкова система на сьогодні не є така, що повністю відповідає потребам сьогодення. Зокрема, в Україні відбувалося тривале погіршення відношення податкових доходів до ВВП, відбувається збільшення неподаткових відомчих надходжень і відносне зменшення податкових;

невелика частка податкових надходжень у порівнянні з розвинутими країнами частково пояснюється наявністю бартерної та тіньової економіки, а також наявністю великої кількості непродуктивних пільг;

в Україні зберігається тенденція переважання питомої ваги непрямих податків, в результаті чого втрачається можливість стимулювання виробництва і відбувається накопичення проблем в бюджетній сфері;

серед прямих податків переважає податок на прибуток підприємств. На відміну від розвинутих країн, основною причиною цього є невеликий рівень особистих доходів громадян, надзвичайно високий рівень нарахувань на заробітну плату;

найбільш негативним моментом податкового навантаження є велика питома вага стягнень з собівартості продукції, дослідження доводить, що питома вага податків у виручці підприємства становить 20 -30% залежно від структури собівартості. Роботі підприємців заважає не тільки податковий тягар, й і сама процедура оподаткування;

серед недоліків, притаманних плануванню видатків, можна виділити: недоліки процесу підготовки та виконання бюджетів, недостатність адресності соціального захисту, існування великої кількості пільг, надання пільгових кредитів під гарантію Уряду, проблема контролю за потоками державних ресурсів, низький рівень капіталовкладень;

для виробничої системи України характерними рисами була гіпертрофована централізація і концентрація промислового виробництва, при цьому переважання традиційних галузей періоду індустріалізації;

основною проблемою для більше 80% державних та 90% приватизованих підприємств є їх фінансове становище: для державних і нещодавно приватизованих підприємств високий рівень банкрутства, низька інвестиційна привабливість;

проблемною складовою системи державних фінансів лишається сфера державних підприємств, яка характеризується: довготривалим спадом виробництва, невиправданим зростанням цін на ресурси і товари, браком фінансових коштів і тривалою невиплатою заробітної платні, різким погіршенням фінансово-економічних показників діяльності і рядом інших негативних чинників;

неефективне управління призводить до: нестачі боргових коштів, неможливості залучення коштів зовнішніх інвесторів, прикладами неефективного управління є: використання одночасних заходів, наприклад, розпродаж запасів сировини, використання взаємозаліків тощо;

державна економічна політика орієнтована на викорінення "тіньової" економіки, шляхом введення тотального контролю за діяльністю суб'єктів економіки, не створює на жаль умов для легальної економічної діяльності.

У третьому розділі "Основні шляхи оздоровлення державних фінансів" досліджуються основні напрямки реформування системи державних фінансів, доводиться необхідність та основні напрямки реформування бюджетної системи України в напрямку фіскальної децентралізації управління, розглядаються основні шляхи реформування системи управління підприємствами, а саме реструктуризація, що проводиться як на приватизованих, так і на державних підприємствах. Одним з головних факторів успішної реструктуризації вважається проведення децентралізації управління підприємствами. Крім того, в роботі представлена комплексна стратегія оздоровлення державних фінансів, тобто перелік заходів реформування головних складових системи державних фінансів, що повинні впроваджуватись в життя взаємопов'язане та не суперечити один одному.

Проведене дослідження дозволяє виділити наступні шляхи оздоровлення державних фінансів:

існуюча податкова система повинна відповідати вимогам: ефективності, прозорості, забезпечення генеруючого механізму надходження доходів у відповідності із зростанням ВВП;

реформування потрібно проводити у напрямку зниження податкового тиску, зокрема нарахувань на фонд заробітної плати, скорочення нестимулюючих пільг, припинення практики списання податкової заборгованості перед бюджетом, вдосконалення процедури банкрутства, зменшення кількості загальнодержавних податків, спрощення процедури оподаткування;

вдосконалення видаткової складової Державного бюджету повинно проводитись у напрямках: удосконалення складання і виконання бюджетів; виконання бюджетів повинно здійснюватись підконтрольно і відповідально; необхідно перейти від медичного, соціального, пенсійного забезпечення до медичного, соціального, пенсійного страхування, як це зроблено в розвинутих країнах. Необхідно також розробити раціональну політику стосовно позабюджетних фондів, податкових пільг, а також відмовитись від політики надання пільгових кредитів, неповернення кредитів, надання дотацій безнадійно збитковим підприємствам, списання або реструктуризації боргів тощо. Замість використання секвестру для контролю за потоками грошових коштів необхідно якнайшвидше переходити до сучасної системи казначейства. Необхідно збільшити питому вагу статті на державні капітальні вкладення;

перелічені бюджетні реформи повинні доповнюватись політикою бюджетної (фіскальної децентралізації), яка складається в делегуванні відповідних повноважень по розпорядженню фінансовими коштами "згори" "донизу", що сприяє більш ефективному використанню державних коштів і задоволенню потреб населення регіонів;

причинами необхідності проведення процесів бюджетної децентралізації управління є: посилення продуктивності економіки нації: максимізується фактор соціального забезпечення, можливість кращої мобілізації доходів на місцевому рівні, краще забезпечення представлення послуг на місцях і більш ефективний розподіл повноважень;

головною передумовою підвищення ефективності діяльності на макрорівні при переходів до ринкових умов господарювання є приватизація підприємств державного сектору, що супроводжується реструктуризацією, структурною перебудовою з метою забезпечення ефективного розподілу і використання всіх ресурсів підприємства;

для інвесторів необхідно створити сприятливі умови шляхом продажу цілісного майнового комплексу або контрольного пакету акцій стратегічно важливих підприємств або підприємств-монополістів без обтяжливих умов, в т. ч. без інвестиційних зобов'язань. Необхідно забезпечити відкритість всіх способів приватизації, вдосконалити систему управління державними корпоративними правами, посилити контроль за ходом приватизації, скоротити кількість пакетів, що належать державі до оптимального рівня, законодавчо та нормативно врегулювати питання приватизації природних монополій, створити протягом найближчого часу реєстр державного майна;

процеси реструктуризації підприємств повинні супроводжуватись процесами децентралізації управління підприємствами, яка являє собою якісну перебудову управлінської структури підприємства з метою більш ефективного виконання поставлених завдань окремими бізнес-одиницями, які швидко пристосовуються до ринкових умов і нововведень;

перелічені заходи сприятимуть збільшенню гнучкості бюджету і покращенню його виконання, шляхом правильного перерозподілу видатків і доходів, а отже сприятимуть оздоровленню всієї цілісної системи державних фінансів;

всі перелічені заходи необхідно впроваджувати в життя комплексно з урахуванням всіх взаємозв'язків між окремими системи державних фінансів.

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки:

1. Ретроспективний аналіз свідчить, що такі проблеми, як існування державного боргу, бюджетний дефіцит, централізована виробнича інфраструктура, недостатня увага субсидіюванню приватного сектору, економіки накопичувались поступово, ще з часів існування колишнього СРСР. Проблемним моментом лишалась несистемність підходу до реформ, оскільки реформування податкової системи - в напрямку зниження податкового тиску, зниження інфляційного потенціалу не супроводжувалось відповідним зниженням видатків, запровадженням системи неемісійного обслуговування державного боргу. Система управління місцевими бюджети призвела до того, що вони виявились причиною розкручування бюджетного дефіциту внаслідок непрозорого планування видатків. Крім того, спостерігалися часті зміни в системі оподаткування, високий податковий тиск на підприємства, монополізація виробництва.

Основні прорахунки в розбудові сучасної податкової політики такі як: значне навантаження на суб'єктів господарювання, зокрема значні нарахування на фонд оплати праці, часта зміна об'єктів, баз та періодів оподаткування, надмірна кількість податкових пільг, що створила нерівні умови для господарювання, можна було побачити ще в 1996 році. Перераховані проблеми призводили до того, що відповідно і видаткові потреби держави не могли бути профінансовані у достатньому обсязі, створювався значний неофіційний сектор економіки, відбувалося виникнення масових факторів ухилення від оподаткування, затримки податкових надходжень, виникала додаткова потреба у кредитних ресурсах, розкручувалася боргова піраміда.

2. Вивчення досвіду зарубіжних країн, що стикалися з подібними проблемами свідчить про те, що в процесі реформування економіки східноєвропейські країни такі як Польща, Чехія, Словенія, Угорщина, для подолання бюджетного дефіциту використовували такі методи як: скорочення видатків, а саме бюджетних дотацій підприємствам, суттєве зменшення інвестиційних та оборонних витрат, зменшення кількості пільг, введення спеціальних податків, підвищення податків. Однак, як свідчить досвід реформ в цих країнах, невиважена податкова політика пов'язана з підвищенням податкового тиску дає очікуване збільшення доходів тільки на дуже короткий термін, а потім об'єктивно призводить до зменшення доходів підприємств і намагань їх уникнути сплати податків, що в свою чергу скорочує доходи.

Досвід цих країн свідчить, що подолати подібне становище можна тільки за рахунок відродження виробництва, розвитку приватного сектору, шляхом зниженням податкового пресу на підприємства (зменшенням питомої ваги податку на прибуток підприємств за рахунок збільшення прибуткового податку), це призводить до того, що податкові доходи держави починають зростати разом з доходами підприємств.

В розвинутих країнах переважають прямі податки над непрямими, велика питома вага непрямих податків характерна для країн з низьким життєвим рівнем населення.

Країни, які провели успішне реформування бюджетної політики важливу роль приділяли скороченню державних витрат, встановленню прозорого контролю в управління державними витратами. Ефективність державних витрат в країнах з транзитною економікою залежить від части інвестиційних витрат. В період трансформації економіки зростала частка соціальних витрат. Питання відносно збільшення соціальних витрат вирішувалось трансформацією соціального забезпечення в соціальне страхування. Одним з головних шляхів вирішення проблем зменшення видатків є приватизація державних підприємств, яка супроводжується реструктуризацією. Вона дозволяє скорочувати видатки у вигляді дотацій підприємствам державного сектора з одного боку, а з іншого сприяє стабільним надходженням до бюджету у вигляді податків.

3. Детально вивчаючи питання оздоровлення державних фінансів, необхідно приділити увагу правовій базі, на основі якої функціонує ця система. Вивчаючи це питання ми дійшли висновку, що вадами сучасного податкового законодавства є: непрозорість, неузгодженість окремих податкових законів між собою, часта їх зміна, ускладнена система документообігу, неузгодженість податкових законів з іншими законодавчими актами.

Що стосується змістовної наповненості законів, то основними недоліками при законодавчому закріпленні податкової політики є те, що відбувається реалізація суто фіскальної функції податків, що дестимулює розвиток виробництва, проблема полягає також в складному оформленні процедур оподаткування. За останні роки проводилась активна робота в напрямку спрощення процедур нарахування та сплати податків малого та середнього бізнесу, однак стимулюючу дію нових законів гальмує нестабільність податкового законодавства, і недотримання норм вже прийнятих законів на практиці, а також існування великої кількості пільг, що призводить до нерівномірного розподілу податкового тягаря.

Основний шлях подолання подібних суперечностей - закріпити в Податковому кодексі науково-обгрунтовану політику доходів, спрямовану на максимізацію доходів господарюючих суб'єктів, а також доходів громадян. Існуючі проекти Податкового кодексу потребують удосконалення в частині виникнення терміну податкового зобов'язання, щодо введення податку на реалізацію, узгодження питань гармонізації відносин між платниками податків і ДПА, врегулювання положень щодо прав платників і податкових органів.

Досліджуючи проблемні питання системи державних фінансів України в розрізі окремих складових, можна виділити такі сфери, що потребують реформування:

4. В галузі державного бюджету України:

Проблеми функціонування сучасної податкової системи:

В структурі податків переважають непрямі податки, що гальмує стимули до розвитку виробництва.

В податковій структурі розвинених країн, де основну фіскальну функцію відіграє ПДВ, який фактично слугує податком з реалізації, що сприяє вимиванню реальних грошових засобів з економіки і поглиблює кризу неплатежів.

Серед прямих податків більшу питому вагу в Україні має податок на прибуток, вадою якого є те, що він сплачується авансом не тільки за реалізовану продукцію, у підприємств внаслідок цього вилучаються обігові кошти. Менша порівняно з розвинутими країнами частка прибуткового податку з громадян пояснюється низькою часткою оплати праці у ВВП, низьким рівнем особистих доходів, а також високим рівнем нарахувань на заробітну плату.

Існує також великий податковий тиск, зумовлений в Україні великою питомою вагою нарахувань на фонд заробітної плати, що призводить до ухилення від сплати податків і гальмує підприємницьку активність.

Бартеризація господарських зв'язків призводить до зростання ланцюгу неплатежів податків.

Вадою є також існування великої кількості необґрунтованих пільг, що сприяє нерівномірному розподілу податкового тягаря.

Складність обчислення, суперечливість і неузгодженість законів при оподаткуванні також негативно відбивається на підприємницькій діяльності.

Проблеми функціонування сучасної видаткової системи:

Відсутність адресності соціального захисту, існування цілої низки нецільових субсидій.

Переорієнтація витрат на користь виплати заробітної плати за рахунок капітальних витрат, що негативно відбивається на виробничій сфері.

Існування великої кількості пільг, що частково не фінансуються.

Практика надання кредитів під гарантію уряду, що не повертаються, надання пільгових кредитів, дотацій субсидій і позичок господарюючим суб'єктам, що фактично спрямовуються на покриття збитків існуючих підприємств.

Проблема бюджетного дефіциту, як наслідок дисбалансу між доходною і витратною частиною бюджету.

5. В галузі функціонування державних підприємств:

Проблеми характерні для державних і приватизованих підприємств: відсутність чіткої фінансової стратегії та маркетингової служби на підприємствах, недостатність оборотних коштів для відновлення виробництва, застарілі технології, відсутність функції планування та прогнозування діяльності, пристосованої до ринкових умов, неефективна методологія визначення собівартості продукції, відсутність управлінського обліку.

Оцінюючи умови діяльності як приватизованих, так і державних підприємств виявлено незначні розбіжності. Наприклад, якщо для державних підприємств доступніші кредити, то особливістю приватизованих підприємств є те, що рівень платоспроможного попиту на продукцію у них вищий.

Приватизація впроваджувалась без належної реструктуризації підприємств державного сектору, тому показники діяльності приватизованих підприємств в більшості нижче ніж підприємств, що знаходяться у власності держави.

З метою вирішення окреслених проблем задля комплексного оздоровлення системи державних фінансів пропонується вжити наступні заходи в розрізі основних її складових:

6. Реформування бюджетної політики

Реформування податкової політики:

Провести поступову реструктуризацію податкової системи в напрямку збільшення питомої ваги прямих податків над непрямими.

Знизити податковий тиск на підприємців і громадян шляхом зниження нарахувань на фонд заробітної плати, ставок оподаткування доходів фізичних осіб. Зниження ставок прибуткового податку і ПДВ має супроводжуватися відміною пільг і поступово.

Вдосконалити механізм нарахування та сплати ПДВ.

Вилучити з оподатковуваної бази податку на прибуток сум, що спрямовуються на рефінансування.

Припинити практику податкової заборгованості перед бюджетом.

Максимально спростити безпосередньо процедури оподаткування для підприємців.

Реформування видаткової політики:

Удосконалити механізм планування видатків, на основі встановлення пріоритетності державних програм і посилення контролю за використанням державних коштів.

Здійснити поступовий перехід від державного пенсійного, соціального, медичного забезпечення до державного пенсійного, соціального медичного страхування.

Посилити адресності соціальної допомоги.

Скасувати соціально невиправдані і економічно необґрунтовані пільги.

Стимулювати розвиток недержавної системи соціального захисту.

Удосконалити структуру видатків на освіту і охорону здоров'я шляхом раціоналізації їх структури та розвитку мережі недержавних установ.

Відмовитись від політики щодо надання пільгових кредитів, неповернення кредитів, дотації безнадійно збитковим підприємствам, списання або реструктуризації боргів.

Переходити до сучасної системи казначейства, замість використання секвестру для контролю за потоками грошових коштів.

Змінити структуру державних витрат шляхом збільшення витрат на капітальні вкладення.

Вирішити проблему бюджетного дефіциту шляхом оптимізації видаткової політики та розбудові податкової політики, яка спрямована на стимулювання виробництва.

Бюджетна децентралізація

7. Перелічені заходи реформування бюджетної політики повинні супроводжуватися заходами децентралізації бюджетної системи, а саме необхідно:

Оптимізувати розмір територіальної громади та інших територіальних колективів, яку необхідно здійснити в ході адміністративної реформи.

Забезпечити більш високий рівень самостійності місцевих органів влади у всіх аспектах їхньої діяльності.

Делегувати "згори" "донизу" завдання національного значення лише за умов їх повного фінансування з державного бюджету.

8. Реформування управління державними підприємствами.

Удосконалити процедури приватизації державних підприємств, а саме: посилити контроль за ходом проведення приватизації; скоротити кількість пакетів акцій, що належать державі, до оптимального рівня; законодавчо та нормативно врегулювати питання приватизації природних монополій; створити протягом найближчого часу реєстр державного майна з систематизованою інформацією про всі елементи державної власності.

Провести реструктуризацію державних і приватизованих підприємств, відновлення порушених прав акціонерів, розробку конкретної програми заходів по ліквідації заборгованості по оплаті праці, ринкову оцінку активів підприємства, інвентаризацію майна і здійснення реструктуризації майнового комплексу підприємства, розробку цілісної фінансової стратегії підприємства, відновлення маркетингової функції на підприємстві, виявлення ключових внутрішніх та зовнішніх проблем, розробка стратегії розвитку підприємства.

9. Децентралізація управління підприємствами

Заходи реструктуризації обов'язково повинні включати в себе питання децентралізації управління підприємствами, як заходів оптимізації корпоративної синергії. Для успішної децентралізації необхідно вирішити цілу низку завдань:

Визначити чітку місію стосовно кожної підприємницької одиниці підприємства.

Не допускати проміжних рівнів між підрозділами і головним керівництвом.

Залишити функції маркетингу, збуту, виробництва і розробки товарів, функції забезпечення, пов'язані з логістикою і контролем якості, а також адміністративні якості управління за підрозділами материнського підприємства, доки не з'являться суттєві втрати в синергії.

Наділити підрозділи реальним правом голосу при виборі менеджерів підприємства.

Процес оздоровлення державних фінансів повинен запроваджуватися комплексно з урахуванням всіх наслідків змін всередині системи.

СТАТТІ ТА ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ НА НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЯХ

1. Оздоровлення державних фінансів в період ринкової трансформації економіки України // Збірник Наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князева. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. Вип. 2. - В 2 ч. Ч. 1. - 289-294;

2. Вплив реструктуризації підприємств на оздоровлення державних фінансів // Збірник Наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князева. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 1. - С. 218-227;

3. Оздоровлення державних фінансів і децентралізація управління підприємствами - Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - №2. - С. 154-162;

4. Реформування податкової системи України, як один з факторів оздоровлення фінансів підприємств // Збірник Наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князева. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. - В 4 ч. Ч. 4. - 226-232;

5. Проблеми функціонування державних підприємств - Збірник Наукових праць УАДУ, 2001- р.

АНОТАЦІЯ

Романюк О. І. Оздоровлення державних фінансів в період ринкової трансформації економіки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.05 - галузеве управління. - Українська Академія державного управління при Президентові України, Київ, 2001.

У дисертації ретроспективно оцінено розвиток державних фінансів з початку формування української державності і до сучасного етапу, вдалі спроби та можливі помилки на шляху реформування. Розглянуто зарубіжний досвід проведення реформ елементів системи державних фінансів у країнах Східної Європи та розвинутих західних країнах. Оцінено позитивні кроки на шляху реформ та можливі схеми, що можуть бути застосовані в Україні. Проведено критичний огляд існуючого законодавства, що стосується розробки бюджетної політики, правових засад формування міжбюджетних відносин, проведення процесів приватизації підприємств державної власності.

Виділено проблеми, які існують в сфері управління системою державних фінансів України в розрізі головних складових системи: управління державним бюджетом та управління фінансами підприємств державної форми власності.

На основі проведеного аналізу визначено основні шляхи удосконалення системи управління державними фінансами України: заходи коригування податкової політики, політики управління державними видатками та управління підприємствами державної форми власності.

Доведено необхідність фіскальної децентралізації управління, як важливого засобу підвищення дієздатності бюджетної системи України та важливої складової проведення процесу реструктуризації державних підприємств.

Обґрунтована необхідність проведення комплексних перетворень на макро- і на мікрорівні, тобто як на рівні держави, так і на рівні підприємств. Формування ефективної бюджетної політики повинно супроводжуватися відповідними змінами в приватизаційній, інвестиційній, монетарній політиці держави.

Ключові слова: держава, управління, державні фінанси, бюджетна політика, податки, видатки, децентралізація, реструктуризація, приватизація.

АННОТАЦИЯ

Романюк О. И. Оздоровление государственных финансов в период рыночной трансформации экономики Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.05 - отраслевое управление. - Украинская Академия государственного управления при Президенте Украины, Киев, 2001.

В диссертации ретроспективно оценено развитие государственных финансов с начала формирования украинской государственности и до современного этапа, успешные попытки и возможные ошибки на пути реформирования. Рассмотрен зарубежный опыт проведения реформ элементов системы государственных финансов в странах восточной Европы и развитых западных странах. Оценено позитивные шаги на пути реформ и возможные схемы, которые могут быть использованы в Украине. Проведен критический обзор существующего законодательства, которое касается разработки бюджетной политики, правовых основ формирования межбюджетных отношений, проведение процессов приватизации предприятий государственной собственности.

Выделены проблемы, которые на сегодня существуют в сфере управления системой государственных финансов Украины в разрезе главных составляющих системы: управление государственным бюджетом и управление финансами предприятий государственной формы собственности.

На основе проведенного анализа определены основные пути усовершенствования системы управления государственными финансами Украины: пути корректирования налоговой политики, политики управления государственными расходами и управления предприятиями государственной формы собственности.

Доказана необходимость фискальной децентрализации управления, как важного способа повышения дееспособности бюджетной системы Украины и важной составляющей проведения процесса реструктуризации государственных предприятий.

Обоснована необходимость проведения комплексных преобразований на макро и на микро уровне, то есть как на уровне государства, так и на уровне предприятий. Формирование эффективной бюджетной политики должно сопровождаться соответственными изменениями в приватизационной, инвестиционной, монетарной политике государства.

Ключевые слова: государство, управление, государственные финансы, бюджетная политика, налоги, расходы, децентрализация, реструктуризация, приватизация.

ABSTRACT

Olga I. Romanyuk. Public finance rehabilitation in a period of market economy transformation. - Manuscript.

The thesis for a Kandidat of Science Degree (Public Administration) by Specialty 25.00.05 - Management of Specific Sector of Public Administration: Economic Policy. - Ukrainian Academy of Public Administration, Office of the President of Ukraine, Kyiv, 2001.

Public finance development from the beginning of Ukrainian State formation to the present phase, the successful attempts of reform and possible mistakes on the way of reform were estimated in the dissertation. It was observed the foreign experience of elements of public finance system reform conducting in Eastern European countries and developed Western countries. Positive steps on the path to reforms and possible schemes, which can be used in Ukraine, were estimated. The critical analysis of the existing legislation, which concerns the budget policy development, legal base of intergovernmental fiscal relations, privatization process of public-owned enterprises conducting.

The problems, which exist in the sphere of public finance management in Ukraine in the context of the main constituents of the system: state budget management and finances of public-owned enterprises management, were distinguished.

On the base of the conducted analysis the main ways of public finance management of Ukraine improvement: methods of adjustment of tax policy, expenditures policy management and management of state-owned enterprises.

It was proved the necessity of fiscal decentralization management as the important way of the budget system of Ukraine efficiency increase and the important constituent of the restructuring process of state enterprises conducting.

The necessity of complex reorganizations conducting on the macro and micro level (in other words, on the level of the state and enterprises) was proved. The formation of effective budget policy must be accompanied by the relative changes in privatization, investment, and monetary policy.

Key words: state, administration, public finance, budget policy, taxes, expenditures, decentralization, restructuring, privatization.

Размещено на Allbest.ru