Основні напрями підвищення ефективності виробництва рису в південному регіоні України (на прикладі Херсонської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук: "ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА РИСУ В ПІВДЕННОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ (на прикладі Херсонської області)"

Спеціальність - економіка сільського господарства і АПК

МОРОЗОВ Роман Володимирович

Миколаїв - 2002



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Мармуль Лариса Олександрівна,

Херсонський державний аграрний

університет, завідувач кафедри

обліку та аудиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Хвесик Михайло Артемович,

Рада з вивчення продуктивних сил

України НАН України, завідувач

відділом водних ресурсів;

кандидат економічних наук, професор

Душин Борис Васильович,

Дніпропетровський державний

аграрний університет,

декан економічного факультету.

Провідна установа - Кримський державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України,

кафедра економіки, м. Сімферополь, смт. Аграрне.

Захист відбудеться 14.03.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївській державній аграрній академії за адресою : 54021, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференцзала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївської державної аграрної академії за адресою : м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий 12.02.2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Обґрунтування напрямів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва належить до основних пріоритетів агропромислової політики в Україні, теоретично і практично значимих завдань економічної науки.

Зернове господарство - основа аграрного сектора економіки Південного регіону України. Зерно є головним джерелом грошових надходжень та фінансовою базою аграрних підприємств. Рис - цінна зернова культура. На внутрішньому ринку рис є важливим продуктом харчування. Річна потреба у зерні рису з розрахунку на душу населення становить 6,0 кг на рік. Рисівництво є складовою частиною агропромислового комплексу і має свої організаційно-економічні особливості. На сьогодні в Україні виробництвом рису займаються в Херсонській, Одеській областях та в Автономній Республіці Крим.

Вітчизняними вченими розроблені основні теоретико - методологічні принципи ефективного сільськогосподарського виробництва, раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища в процесі агропромислової діяльності. Вони відображені у наукових працях В.Г. Андрійчука, О.Ф. Балацького, В.І. Бойка, П.П. Борщевського, В.І. Благодатного, О.А. Бугуцького, П.Ф. Веденичева, В.Г. В'юна, П.І. Гайдуцького, О.Д. Гудзинського, С.І. Дорогунцова, М.В. Зубця, І.І. Лукінова, М.Г. Лобаса, Л.О. Мармуль, М.Т. Масюка, В.Я. Месель-Веселяка, О.М. Онищенка, Д.К. Прейгера, І.А. Розумного, П.П. Руснака, П.Т. Саблука, В.П. Ситника, В.М. Трегобчука, М.А. Хвесика, О.М. Царенка, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина та інших вчених.

У той же час економічні і, особливо, екологічні проблеми галузі рисівництва досліджені недостатньо. На сучасному етапі забезпечення зростання та наближення обсягів і структури виробництва рису до потреб суспільства на основі оптимального використання ресурсів через відновлення старої виробничої структури галузі, орієнтованої на затратоємний тип виробництва в умовах планово - розподільчої системи робить неможливим ефективне відродження рисівництва. Тобто підвищення ефективності галузі повинно здійснюватись на якісно новій основі - через структурну трансформацію та екологізацію виробництва відповідно до умов відкритого ринку. При цьому важливою проблемою ефективного виробництва рису є підвищення його екологічної ефективності, яке базується на збереженні природних ресурсів, вирощуванні екологічно чистої продукції.

У сучасних умовах еколого - економічні особливості виробництва рису вимагають розробки концептуальних основ розвитку галузі на регіональному рівні з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду. Повною мірою це відноситься до Південного регіону України і Херсонської області зокрема. Сукупність визначених проблем, значимість та необхідність їх дослідження зумовили актуальність теми, вибір об'єкта та предмета дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження з теми дисертації проведені відповідно з програмами комплексних науково-дослідних тем, що виконувалися за завданнями № 20-3 Міністерства аграрної політики України "Вдосконалити і впровадити енерго -ресурсозберігаючі конструкції закритої чекової зрошувальної системи із замкнутим циклом водорозподілу у Причорноморській зоні України" на 1996 -1998 рр. (№ держреєстрації 0196U015902) і "Розробити і впровадити комплексну екологічно надійну технологію відновлення родючості ґрунтів на рисових зрошувальних системах півдня України" на 1999-2001 рр. (№ держреєстрації 0199U003597).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування основних напрямів підвищення ефективності виробництва рису в Південному регіоні України (на прикладі Херсонської області).

Відповідно до мети в дисертаційній роботі поставлені й вирішувалися такі задачі:

- обґрунтувати теоретичні і методичні засади визначення економічної та екологічної ефективності виробництва рису;

- зробити оцінку природно-економічних умов і агроресурсного потенціалу зони рисосіяння з позиції їх придатності для подальшого розвитку галузі рисівництва та підвищення ефективності виробництва рису;

- дати оцінку економічної та екологічної ефективності виробництва рису;

- обґрунтувати напрями підвищення економічної та екологічної ефективності виробництва рису.

Об'єкт дослідження. Об'єкт дослідження - сільськогосподарські підприємства, які спеціалізуються на вирощуванні рису в Херсонській області.

Предмет дослідження. Предмет дослідження - економічна ефективність виробництва рису та параметри екологічної стабільності зони рисосіяння.

Методологія та методика дослідження. Методологічною основою дослідження є розроблені економічною та екологічною наукою теоретичні та методологічні положення, спрямовані на визначення економічної та екологічної ефективності галузі рисівництва. Дослідження базуються на теоретичних і методологічних основах макро- і мікроекономіки.

Для оцінки економічної та екологічної ефективності виробництва рису використано методи емпірично-теоретичного дослідження: спостереження, порівняння, економіко - статистичний, математичного моделювання, системний аналіз. Сукупне і вибіркове використання цих методів дало змогу забезпечити достатню достовірність одержаних оцінок, прогнозних розрахунків, висновків.

Для формування бази даних, їх систематизації i аналізу використовувалася ПЕОМ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- сформульовано принципи й удосконалено методику визначення та оцінки економічної і екологічної ефективності виробництва рису;

- проведено комплексну оцінку природно-економічних умов і агроресурсного потенціалу зони рисосіяння Херсонської області з позиції їх придатності для подальшого розвитку галузі рисівництва та виявлення резервів підвищення ефективності виробництва рису;

- сформована база даних для моніторингу галузі рисівництва;

- обґрунтовано основні напрями підвищення економічної та екологічної ефективності виробництва рису в ринкових умовах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані нові методичні підходи дають можливість об'єктивно оцінити економічну та екологічну ефективність виробництва рису, обґрунтувати напрями підвищення ефективності виробництва рису в ринкових умовах.

Основні положення роботи використані при розробці та реалізації цільової комплексної програми розвитку галузі рисівництва в Херсонській області (Програма "Рис Херсонщини", 2000 р.). Результати досліджень передані в Міністерство аграрної політики України (1999 - 2001 рр.) і впроваджені у виробництво рисосіючих сільськогосподарських підприємствах Головним управлінням сільського господарства і продовольства при Херсонській облдержадміністрації. Створена база даних використовується при плануванні розвитку рисівництва в Херсонській області, а також у навчальному процесі і науково-дослідній роботі Херсонського державного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана в 1996 - 2001 рр. і містить результати досліджень, які одержані особисто автором при виконанні наукової тематики (збір, обробка і аналіз даних, створення бази даних для моніторингу рисівництва; визначення напрямків підвищення ефективності виробництва рису). З матеріалів публікацій здобувач використав, за узгодженням із співавторами, частину спільно одержаних результатів. У загальному обсязі досліджень на долю автора припадає 85 % матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях (Дніпропетровськ “Земельні ресурси України: рекультивація, раціональне використання та збереження”, 1996; Харків “Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу”, 2000; Миколаїв “Реформування сільського господарства: підсумки, проблеми, перспективи”, 2001), республіканських і регіональних науково-практичних конференціях (Київ “Проблеми економічного ризику: аналіз та управління”, 1998; Херсон “Інтеграція аграрної освіти, науки і виробництва АПК України в ХХІ сторіччі”, 1999; Каховка “Ефективне використання зрошуваних земель”, 2002), науково-методичних конференціях Херсонського державного аграрного університету та Миколаївської філії Національного університету “Києво - Могилянська Академія” (Миколаїв “Могилянські читання - 2000”), експонувались на виставках і виставках - семінарах (Херсон, “Енергозбереження, екологія”, 1998; Київ, Національний виставочний центр, 1999; Херсон “Агросвіт”, 2001).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць у наукових фахових виданнях.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 214 сторінках машинописного тексту, містить 19 таблиць, 7 рисунків та 8 додатків. Список використаних джерел включає 156 найменувань.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дисертаційного дослідження, сформульовані мета і задачі роботи, визначені предмет і об'єкт дослідження, відображена наукова новизна, практичне значення, апробація отриманих результатів та особистий внесок здобувача.

У першому розділі " Теоретичні і методичні засади визначення ефективності виробництва рису " уточнено сутність економічної і екологічної ефективності сільськогосподарського виробництва та рису зокрема, узагальнені критерії і показники економічної та екологічної ефективності виробництва рису, поглиблені теоретичні аспекти підвищення економічної і екологічної ефективності сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах.

Сутність еколого - економічної ефективності виробництва рису проявляється в одержанні певного ефекту при використанні агроресурсного потенціалу території і полягає у знаходженні оптимального варіанту, при якому підвищення економічного ефекту виробництва сприятиме зменшеню витрат на ліквідацію наслідків інтенсивного антропогенного втручання у навколишнє середовище.

Методика дослідження передбачає системний аналітичний підхід, а методичні аспекти оцінки економічної і екологічної ефективності виробництва рису зумовлюють застосування різноманітних показників ефективності системи землеробства, які характеризують ступінь результативності виробництва.

Ефективність системи землеробства (М. Г. Лобас, 1997) виражається натуральними та вартісними показниками і визначається як відношення вартості валової продукції і чистого доходу (прибутку) рослинництва до добутку площі сільськогосподарських угідь на їх оцінку в балах (формули 1, 2).



ВП ЧД

ЕВП = ------------ (1), ЕЧД = ------------- (2),

SУ ? КБ SУ ? КБ

де ЕВП, ЕЧД - ефективність системи землеробства по валовій продукції і чистому доходу;

ВП - валова продукція;

ЧД - чистий доход (прибуток);

SУ - площа умовної оранки сільськогосподарського підприємства, району, області, визначена шляхом перерахунку площ оранки, сіножатей та пасовищ в умовну оранку, за відповідними коефіцієнтами;

КБ - оцінка оранки в балах.

Застосовуючи методику оцінки ефективності системи землеробства по валовій продукції і чистому доходу, з урахуванням ступеня інтенсивності технологічних процесів у залежності від конкретних умов, можна оптимально використовувати ресурсний потенціал зернових культур і рису зокрема.

Підвищення екологічної ефективності сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах базується на збереженні та відновленні земельних ресурсів, вирощуванні екологічно чистої продукції. Одним з основних критеріїв еколого - економічної ефективності використання земельних ресурсів може бути коефіцієнт екологічної стабільності території (формула 3).

?Кi ? Si

КЕК.СТ = -------------- ? КР (3),

?Si

де КЕК.СТ - коефіцієнт екологічної стабільності території;

Кi - коефіцієнт екологічної стабільності угідь і - го виду;

Si - площа угідь і - го виду;

КР- коефіцієнт морфологічної стабільності рельєфу (Кр = 1 - для стабільних територій).

Підвищення еколого-економічної ефективності виробництва рису повинно базуватися на послідовній реалізації ряду принципів. Такими принципами в першу чергу є державне сприяння новим технологіям для реалізації цілей сталого розвитку; вирішення екологічних проблем найбільш ефективним чином; пріоритетність природоохоронних цілей; збалансованість економічних, соціальних та екологічних показників галузі рисівництва.

У другому розділі "Економічний аналіз ефективності виробництва рису в Південному регіоні України" досліджені сучасний стан і тенденції розвитку рисосіяння на півдні України, проведено аналіз природно-економічних умов і агроресурсного потенціалу зони рисосіяння з позиції їх придатності для подальшого розвитку галузі рисівництва, підвищення ефективності виробництва рису, здійснена оцінка економічної і екологічної ефективності виробництва рису.

Дослідження тенденцій розвитку галузі рисівництва дозволило визначити головні економічні, організаційно-технологічні причини спаду виробництва рису та намітити шляхи підвищення ефективності його виробництва.

Протягом 90-х років спостерігалися несприятливі економічні умови для всього агропромислового комплексу України (порушення господарських зв'язків, зміна податково - цінової політики, зменшення надходжень матеріально - технічних ресурсів тощо), які негативно вплинули на діяльність сільськогосподарських підприємств. Аграрний сектор України у 1991-1994 рр. працював в умовах гострої економічної кризи (не вистачало паливо - мастильних матеріалів, мінеральних добрив, запасних частин; склався диспаритет цін (розрив між індексами цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, що надходила в сільське господарство). Втративши купівельну спроможність, сільське господарство різко зменшило закупівлю технічних засобів, мінеральних добрив, внаслідок чого зменшилося виробництво продукції. Всі ці негативні ознаки вплинули на розвиток галузі рисівництва.

Аналіз сучасного стану розвитку галузі показав, що за період 1990 - 2000 рр. посівна площа під культурою рис в Україні зменшилася з 28,1 до 25,0 тис. га, у тому числі в Автономній Республіці Крим - з 16,7 до 15,7 тис. га, в Одеській області - з 5,2 до 3,9 тис. га, в Херсонській - з 6,2 до 5,4 тис. га. Валовий збір рису за період 1990-2000 рр. в Україні зменшився з 1413,4 до 1005,0 тис. ц, у тому числі в Автономній Республіці Крим - з 1035,4 до 695,5 тис. ц, в Одеській області - з 214,2 до 132,6 тис. ц. Головними економічними причинами спаду виробництва рису були підвищення цін на енергоносії, порушення господарських зв'язків, втрата ринків збуту, високий рівень інфляції.

Слід зазначити, що починаючи з 1999 р. спостерігається поступове підвищення посівних площ під сільськогосподарською культурою рис, зростання обсягів виробництва рису в Україні, наближення обсягів та структури виробництва до докризового рівня.

Показники економічної ефективності виробництва рису в зоні рисосіяння Херсонської області за період 1990 - 2000 рр. наведені у табл. 1.

Таблиця 1. Показники економічної ефективності виробництва рису в Херсонській області за період 1990 - 2000 рр.

Показники економічної ефективності Херсонська область. У тому числі

Скадовський район Голопристанський район Каланчацький район

Урожайність, ц/га 25,10 29,80 17,10 22,60

Рівень рентабельності, % 67,65 99,52 14,50 50,14

Затрати праці на 1 ц рису, люд.-год. 0,37 0,26 0,72 0,43

Собівартість 1 ц, грн. 29,37 25,11 43,58 31,77

Вартість продукції з 1 га, грн. 1235,92 1492,98 853,29 1078,02

Прибуток з 1 га, грн. 498,74 744,70 108,07 360,02

У Херсонській області вирощуванням рису займаються 15 сільськогосподарських підприємств. Виробництво рису є ефективним і економічно доцільним для рисосіючих сільськогосподарських підприємств за умов досягнення врожайності рису рівня 25,1 ц/га, при цьому забезпечується чистий прибуток на рівні 498,74 грн./га при рівні рентабельності 67,65 % (табл. 1).

Дослідження ефективності виробництва рису за показниками ефективності системи землеробства по валовій продукції і чистому доходу дає можливість виявити рівень ефективності окремих прийомів організації виробництва, визначити економічну доцільність вирощування рису та оптимально використовувати ресурсний потенціал галузі.

Результати роботи сільськогосподарських підприємств залежать від природних та економічних умов виробництва. Аналіз природно-економічних умов та агроресурсного потенціалу зони рисосіяння показав, що в Херсонській області створені достатні умови для вирішення складних економічних завдань галузі рисівництва і досягнення високих виробничо-фінансових результатів. Ефективність використання земельних ресурсів галузі рисівництва зумовлена структурою сільськогосподарських угідь, а ступінь ефективності визначається врожаєм рису. Структуру земельних ресурсів зони рисосіяння характеризують такі масштабні аспекти: загальна площа в територіальному вимірі становить 78955,6 га, або 100 %, у тому числі: сільськогосподарські угіддя - 62812,1 га (79,5 %), ліси та інші лісові площі - 1005,5 га (1,3 %), води - 5130,5 га (6,5 %), інші землі - 10006,5 га (12,7 %). Площа рисових сівозмін становить 15667 га, або 29,4 % ріллі зони рисосіяння.

За останні роки в зоні рисосіяння Херсонської області виникла складна екологічна ситуація. Основними причинами таких змін були: багаторічні скиди дренажних вод, а з ними токсичних складових гербіцидів і пестицидів; підтоплення посівних площ. У сучасних умовах в зоні рисосіяння Херсонської області формується техногенний тип агропромислового комплексу. Коефіцієнт екологічної стабільності територія рисосіяння Херсонської складає 0,31, що свідчить про екологічну нестабільність. Серед рисосіючих районів Херсонської області Голопристанський район характеризується як середньо стабільна територія (0,52), Скадовський - нестійко стабільна територія (0,38), Каланчацький - нестабільна земельна територія (0,28).

Екологічнозбалансоване функціонування галузі рисівництва потребує обмежень у використанні системи захисту рослин, збалансованого за елементами живлення застосування мінеральних добрив та інших засобів хімізації, яке виключає забруднення навколишнього середовища і забезпечує зростання обсягів виробництва рису.

У третьому розділі "Напрями підвищення ефективності виробництва рису" здійснено прогнозування розвитку рисосіяння, обґрунтовано основні напрями підвищення економічної та екологічної ефективності виробництва рису в ринкових умовах, внесено пропозиції щодо державного регулювання та підтримки розвитку галузі рисівництва в Південному регіоні України.

Прогнозні розрахунки, розроблені з урахуванням природно-економічних умов і агроресурсного потенціалу зони рисосіяння, показують, що середній рівень урожайності рису до 2005 р. в Херсонській області повинен досягти 33,4 ц/га. Посіви цієї культури доцільно розміщувати на площі 6800 га. Відповідно з розрахунками, виробництво рису, за цих умов, є ефективним і економічно доцільним.

На основі прогнозних розрахунків обґрунтовані організаційно-економічні заходи забезпечення ефективного розвитку галузі рисівництва. При цьому всі фактори - оптимальне розміщення посівів рису після кращих попередників у системі сівозмін, забезпечення рослин достатньою кількістю елементів мінерального живлення, застосування добрив і інтегрованої системи захисту рослин, своєчасне виконання всіх технологічних прийомів, технічних засобів, меліорації та інших виробничих можливостей на кращих агротехнічних фонах, що забезпечують найбільшу віддачу, повинні застосовуватися в їх взаємодії.

Для визначення кількісного впливу основних факторів на рівень ефективності виробництва рису в Херсонській області за період 1990-2000 рр. використовувалось багатофакторне кореляційно - регресійне моделювання.

За результатами досліджень була визначена кореляційна залежність ефективності виробництва рису від ряду факторів.

У1 = -8,4208 + 0,0205?х1 + 0,1266?х2 + 0,0957?х3 + 0,2729?х4 (4),

де У1 - ефективність виробництва рису по чистому доходу;

х1 - рівень рентабельності, %;

х2 - питома вага посівів рису у сівозміні, %;

х3 - ціна реалізації 1 ц, грн.;

х4 - система захисту рослин, кг/га.

За допомогою регресійного рівняння оцінено вплив факторів на рівень ефективності виробництва рису. Коефіцієнт множиної кореляції R = 0,982 свідчить про загальний рівень впливу факторів на ефективність виробництва. Загальний коефіцієнт детермінації (R2 = 0,965) вказує, що 96,5 % усіх змін ефективності виробництва рису були визвані дією досліджуваних факторів.

У комплексі заходів підвищення економічної ефективності виробництва рису важливим є поліпшення умов використання землі на основі підвищення її родючості і забезпечення зростання врожайності рису. Такі завдання доцільно вирішувати шляхом застосування сучасних комплексних екологічно надійної технологій відновлення родючості ґрунтів на рисових зрошувальних системах. рис виробництво економічний агроресурсний

Напрямом підвищення економічної ефективності галузі рисівництва є впровадження комплексної механізації виробництва. Вирішення цієї проблеми сприяє підвищенню продуктивності праці. При цьому матеріальною основою підвищення економічної ефективності виробництва рису, зокрема зростання продуктивності праці, є впровадження досягнень науково - технічного прогресу.

Збільшення врожайності рису - один із найважливіших напрямів підвищення ефективності виробництва рису. Екологічнозбалансоване функціонування галузі рисівництва можливе на основі впровадження енерго-ресурсозберігаючоі конструкції закритої чекової зрошувальної системи В.Й. Маковського з замкнутим циклом водовикористання. Підвищення економічної та екологічної ефективності виробництва рису можливе за умов застосування науково-обґрунтованих безгербіцидних і малогербіцидних технологій виробництва рису та технологій з елементами хімічного захисту рослин.

У ринкових умовах перспективним напрямом зростання ефективності виробництва рису є підвищення рівня забезпеченості сільськогосподарських підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні рису основними і оборотними фондами, поліпшення їх використання. Такі підходи в галузі рисівництва можуть бути здійснені шляхом створення інтегрованої господарської структури (асоціації). Організаційна структура асоціації передбачає групи: науково - дослідні структури, структури по обслуговуванню рисових зрошувальних систем, маркетингові та промислові структури з переробки сільськогосподарської продукції, машинно-технологічні станції, станції насінництва. Метою створення асоціації рисосіючих підприємств є координація господарської діяльності учасників асоціації і підвищення економічної ефективності галузі рисівництва.

Створення асоціації передбачає здійснення у рисосіючих підприємствах таких організаційно-економічних заходів: забезпечення виробничих підрозділів комплексом матеріально-технічних ресурсів; техніко-хімічне обслуговування підприємств; забезпечення чіткої організації виробництва і управління; виконання в повному обсязі та в оптимальні строки всіх технологічних процесів, передбачених технологічними картами; впровадження ефективних форм оренди.

Запропоновані напрями підвищення економічної ефективності виробництва рису використані при розробці та реалізації цільової комплексної програми розвитку галузі рисівництва в Херсонській області (Програма “Рис Херсонщини”, 2000 р.), а результати досліджень впроваджені у виробництво.



ВИСНОВКИ

1. Вирішення проблеми підвищення ефективності виробництва рису як комплексу організаційно - економічних, технологічних, агротехнічних, гідромеліоративних та екологічних заходів спрямовано на одержання оптимальної кількості продукції з кожного гектара сільськогосподарських угідь при мінімальних затратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з урахуванням екологічних вимог. Ефективний розвиток галузі рисівництва в сучасних умовах реформування економіки сільського господарства та АПК забезпечується на якісно новій основі - через структурну трансформацію виробництва і земельних відносин відповідно до умов відкритого ринку.

2. Дослідження тенденцій розвитку рисосіяння в Південному регіоні України показало, що за період 1990-2000 рр. посівна площа під культурою рис зменшилася з 28,1 до 25,0 тис. га (на 11 %), валовий збір - з 1413,4 до 1005,0 тис. ц (на 29 %), знизились основні показники економічної ефективності виробництва рису, спостерігалося погіршення екологічного стану навколишнього середовища. Виявлені тенденції характерні в цілому для регіону та рисосіючих підприємств Херсонської області, яка є типовою для регіону за природними, водогосподарськими, економічними, агротехнічними та екологічними умовами.

3. Аналіз розвитку рисосіяння показав, що за період 1990-2000 рр. посівна площа під сільськогосподарською культурою рис у Херсонській області зменшилася з 6,2 до 5,4 тис. га, у тому числі: в Голопристанському районі - з 1,1 до 0,3 тис. га, в Каланчацькому - з 3,5 до 2,9 тис. га. Виробництво рису в Скадовському районі, де спостерігався найбільший вплив науково-практичної діяльності Дослідної станції рису УААН, має сталу тенденцію до збільшення: посівна площа рису збільшилася з 1,6 до 2,2 тис. га, валовий збір - з 41,8 до 97,2 тис. ц. Середня врожайність рису за період 1990-2000 рр. у Херсонській області становила 25,1 ц/га.

4. Скорочення виробництва рису призводить до зниження прибутку рисосіючих підприємств регіону. Основними причинами зниження економічної ефективності рисівництва в умовах переходу до ринкової економіки були порушення господарських зв'язків та науково обґрунтованих технологій вирощування рису, суттєве погіршення ресурсного забезпечення галузі водою, сільськогосподарською технікою, мінеральними добривами та складна екологічна ситуація в зоні рисосіяння.

5. Зона рисосіяння Херсонської області відноситься до Південного економічного району (Північне Причорномор'я), де природні та водогосподарські умови сприятливі для вирощування рису і супутніх сільськогосподарських культур. Визначено, що структуру земельних ресурсів зони рисосіяння характеризують такі масштабні аспекти: загальна площа в територіальному вимірі становить 78955,6 га або 100 %, у тому числі: сільськогосподарські угіддя - 62812,1 га (79,5 %), ліси та інші лісові площі - 1005,5 га (1,3 %), води - 5130,5 га (6,5 %), інші землі - 10006,5 га (12,7 %). Площа рисових сівозмін становить 15667 га або 29,4 % ріллі зони рисосіяння Херсонської області.

6. Розроблена система економіко-математичних моделей ефективності виробництва рису дозволяє створити надійний інструмент дослідження і дає можливість оптимально використовувати ресурсний потенціал галузі. Основними факторами, які впливають на ефективність виробництва рису в сучасних економічних та екологічних умовах, є рівень рентабельності (значущість фактору становить 39,6 %), питома вага посівів рису в сівозміні (28,8 %), ціна реалізації (19,1 %), система захисту рослин (9,0 %) та інші (3,5 %). Економетричний аналіз показав, що всі фактори - оптимальне розміщення посівів рису після кращих попередників у системі сівозмін, забезпечення рослин достатньою кількістю елементів мінерального живлення, застосування добрив та інтегрованої системи захисту рослин, своєчасне виконання всіх технологічних прийомів, технічних засобів, меліорації та інших виробничих можливостей на кращих агротехнічних фонах, що забезпечують найбільшу віддачу, повинні застосовуватися в їх взаємодії.

7. Екологізація виробництва рису на півдні України потребує обмежень у застосуванні пестицидів, збалансованого за елементами живлення використання мінеральних добрив та інших засобів хімізації, яке забезпечує зростання обсягів виробництва якісної сільськогосподарської продукції. За коефіцієнтом екологічної стабільності територія рисосіяння Херсонської області характеризується в цілому як екологічно нестабільна, у тому числі: Голопристанський район - середньо стабільна територія, Скадовський - нестійко стабільна, Каланчацький - нестабільна земельна територія. Це свідчить, що у відповідності із Земельним кодексом України в зоні рисосіяння необхідне цільове економічне і екологічне регулювання земельних відносин при зміні форм землекористування та землеволодіння.

8. Встановлено, що науково обґрунтоване ефективне використання земельних і водних ресурсів в зоні рисосіяння можна забезпечити шляхом впровадження ресурсозберігаючих технологій вирощування екологічно чистої продукції (у межах 3-х кілометрової причорноморської санітарної зони доцільно застосовувати безгербіцидні та малогербіцидні технології, за її межами - технології з елементами хімічного захисту рослин); оптимізації структури землекористування (оптимальна посівна площа рису в межах 3-х кілометрової зони, де буде застосовуватися безгербіцидна технологія, повинна становити 37,5 % сівозмінної площі, за межами цієї зони на 50 % площі в сівозмінах доцільно використовувати природоохоронну технологію вирощування рису з елементами захисту рослин); використання дійових економічних важелів управлінні земельними, водними та іншими сільськогосподарськими ресурсами.

9. Перспективним напрямом підвищення ефективності галузі рисівництва є формування інтегрованої виробничої структури (асоціації) за участю сільськогосподарських товаровиробників, переробних підприємств, науково-дослідних установ, машино -технологічних станцій, насінницьких формувань, торгівлі та запровадження механізму взаємовигідних економічних відносин між учасниками інтеграції. Участь сільськогосподарських підприємств в асоціації дозволить зменшити собівартість виробництва, збільшити долю сільськогосподарських виробників у структурі ціни реалізації продукції рисівництва. Створення асоціації підвищує ефективність виробництва рису шляхом розробки та використання сучасних економічно доцільних та екологічно безпечних ресурсозберігаючих технологій вирощування рису; формування єдиної економічної та екологічної політики галузі; вдосконалення і реконструкції рисових зрошувальних систем та їх експлуатації; запровадження сучасних маркетингових технологій і механізму прямого співробітництва оптових торговельних організацій з виробниками сільськогосподарської продукції; вдосконалення системи організації переробки і зберігання продукції, орендних відносин і насінницкіх формувань.

10. Для підвищення ефективності виробництва рису необхідне державне управління в галузі на агрополітичному та адміністративному рівні, де доцільні такі напрями діяльності: регулярний аналіз і прогноз ситуації на зерновому ринку; розробка та фінансування державних цільових програм; економіко-екологічний моніторинг рисових зрошувальних систем; планування заходів по використанню водних ресурсів, у тому числі встановлення понижуючого коефіцієнту оплати за воду на рівні 0,08 або в розмірі 3,8 грн. за 1000 м3; здійснення контрольних функцій, в тому числі контроль за водоподачею, скидами дренажних вод, якістю сільськогосподарської продукції. Проведенні науково-обґрунтовані прогнозні дослідження свідчать, що природно-господарський і економічний потенціал Південного регіону України спроможний забезпечити ефективний розвиток галузі рисівництва.



СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ушкаренко В.А., Морозов В.В., Грановская Л.Н., Морозов Р.В. Формирование моделей экологически устойчивых степных агроландшафтов в системе мелиоративного мониторинга // Материалы междунар. конф. “Земельные ресурсы Украины: рекультивация, рациональное использование и охрана”. - Днепропетровск, 1996. - С. 48 - 49 (збір і обробка даних).

2. Ігнатенко М.Г., Мармуль Л.О., Петрова О.О., Морозов Р.В. Еколого-економічна ефективність водозабезпечення АПК Херсонської області // Таврійський науковий вісник. - 1997. - № 5. - С. 161 - 166 (збір і обробка даних).

3. Морозов Р.В. Оцінювання та оптимізація управління ризиком в галузі рисівництва // Матеріали Першої Всеукраїнської конф. “Проблеми економічного ризику: аналіз та управління”. - К., 1998. - С. 47.

4. Морозов Р.В. Економічна ефективність виробництва рису // Вісник Сумського державного аграрного університету. - 1999. - № 2. - С. 176 - 179.

5. Морозов Р.В. Економічні проблеми виробничтва рису в умовах півдня України: етапи і перспективи розвитку // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т. 2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ УААН, 2000. - С. 523 - 527.

6. Морозов Р.В. Пріоритети та основні напрями вдосконалення системи управління та регулювання галузі рисівництва // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2000. - № 2. - С. 122 - 125.

7. Ушкаренко В.О., Морозов О.В., Морозов Р.В. Економічна оцінка реалізації агроресурсного і агроекологічного потенціалу зони рисосіяння Херсонської області // Таврійський науковий вісник. - 2000. - №13. - С. 3-8 (збір, обробка і аналіз даних).

8. Ушкаренко В.О., Морозов Р.В. Теоретико-методологічні аспекти ефективного виробництва рису в ринкових умовах // Таврійський науковий вісник. - 2000. - №14. - С. 121 - 124 (удосконалення методики визначення і оцінки ефективності виробництва рису).

9. Мармуль Л.О., Морозов Р.В. Основні напрями підвищення ефективності виробництва рису в Південному регіоні України (на прикладі Херсонської області) // Таврійський науковий вісник. - 2002. - № 21. - С. 49 - 50 (обґрунтування напрямів підвищення економічної та екологічної ефективності виробництва рису).



АНОТАЦІЯ

Морозов Р.В. Основні напрями підвищення ефективності виробництва рису в Південному регіоні України (на прикладі Херсонської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Миколаївська державна аграрна академія, Миколаїв, 2002.

В дисертації обґрунтовано основні напрями підвищення економічної та екологічної ефективності виробництва рису в ринкових умовах. Сформульовано принципи і удосконалено методику визначення і оцінки економічної та екологічної ефективності виробництва рису. Проведено комплексну оцінку зони рисосіяння з позиції її придатності для подальшого розвитку галузі рисівництва. Сформована база даних для моніторингу рисівництва в Південному регіоні України.

Одержані результати доповнюють існуючий теоретичний та практичний досвід рисосіяння на півдні України, сприяють підвищенню економічної та екологічної ефективності галузі рисівництва та впроваджуються у рисосіючих сільськогосподарських підприємствах Херсонської області.

Ключові слова: рис, економіка, урожай, ефективність, організаційно-економічний механізм, моніторинг.



THE SUMMARY

Morozov R.V. Main lines to increase rice production efficiency in Southern Ukraine (Kherson region as a sample). - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree (Economics) in the major 08.07.02. - Agricultural Economics - Mykolayivska State Agrarian Academy, Mykolayiv, 2002.

Main lines of raising economic and ecological efficiency of rice production under market conditions have been substantiated. Principles of assessing economic and ecological efficiency of rice production were formulated, a technigue for estimating this efficiency was perfected. A wide range estimation of long term availability of rice sowing areas was made. Database for monitoring rice production in Southern Ukraine was created.

The results obtained contribute to the existing theoretical and practical experience of rice growing in the south of Ukraine, favor the increase in economic and ecological efficiency of rice production and they are also put into practice of growing agribusinesses of the Kherson region.

Key words: rice, economics, yield, efficient, organizational and economic mechanism, monitoring.



АННОТАЦИЯ

Морозов Р.В. Основные направления повышения эффективности производства риса в Южном регионе Украины (на примере Херсонской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Николаевская государственная аграрная академия, Николаев, 2002.

В диссертации научно обоснованы основные направления повышения экономической и экологической эффективности производства риса в рыночных условиях. Сформулированы принципы и усовершенствована методика оценки экономической и экологической эффективности производства риса.

Дана комплексная оценка зоны рисосеяния с позиции ее пригодности для эффективного развития отрасли рисоводства. Для условий Южного региона Украины определены резервы и предложены пути повышения экономической и экологической эффективности производства риса. Основными направлениями повышения эффективности производства риса являются: использование современных экологически безопасных ресурсосберегающих технологий выращивания риса; формирование единой экономической, экологической и водохозяйственной политики отрасли рисоводства; усовершенствование рисовых оросительных систем и условий их эксплуатации; внедрение современных маркетинговых технологий; внедрение механизма прямого сотрудничества оптовых торговых организаций с производителями сельскохозяйственной продукции, усовершенствование системы организации переработки продукции, арендных отношений и семеноводства. Обоснованы предложения относительно усовершенствования организационно-экономического механизма эффективного производства риса при создании ассоциации рисоводческих предприятий. Создана база данных для мониторинга отрасли рисоводства.

Полученные результаты дополняют существующий теоретический и практический опыт выращивания риса на юге Украины, способствуют повышению экономической и экологической эффективности отрасли рисоводства и внедряются в рисосеющих сельскохозяйственных предприятиях Херсонской области.

Ключевые слова: рис, экономика, урожай, организационно-экономический механизм, эффективность, мониторинг.

Размещено на Allbest.ru