Оцінка соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом транспортних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

УДК: 656.1/5:331.108.0003.13(043.3)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Оцінка соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом транспортних підприємств

08.07.04 - економіка транспорту і зв'язку

Лукін Сергій Юрійович

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі логістики і транспорту Національного авіаційного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор Юн Геннадій Миколайович Національний авіаційний університет, завідувач кафедри логістики і транспорту

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Загорулько Валентин Миронович Національний авіаційний університет, професор кафедри маркетингу і ресурсозабезпечення кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Кочура Світлана Никифорівна Міжнародний науково-учбовий Центр інформаційних технологій та систем НАНУ і Міністерства освіти і науки України

Провідна установа - Національний транспортний університет, кафедра менеджменту та підприємництва, м.Київ

Захист відбудеться 5 липня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради в Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 2, ауд. 418.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий 28 травня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук,доцент Жебка В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

персонал соціальний економічний транспортний

У зв'язку з впровадженням у галузі транспорту ринкових методів господарювання важливе місце займає вдосконалення управління персоналом транспортних підприємств, зокрема оцінка структур та підвищення ефективності їх функціонування. При змінах у принципах управління персоналом, що відбуваються в Україні з 1991 року, постає проблема вдосконалення управління та взаємовідносин між структурними підрозділами підприємств, віщою ланкою державного управління та соціумом держави. Напрямкам реформування цих відносин та підвищенню ефективності управління на транспортних підприємствах було присвячено досить багато розробок таких вчених, як Бакаєв А.А., Герасимчук В.Г., Загорулько В.М., Зубенко Л.Г., Кононенко І.В., Костюченко Л.М., Кулаєв Ю.Ф., Коба В.Г., Финикова М.А., Ященко Л.А.

Для ефективного функціонування підприємства в сучасних умовах господарювання особливого значення набуває можливість оцінки соціально-економічної ефективності управління його персоналом, тобто всіх процесів, що порушуються змінами форми власності, рівня підпорядкування, соціально-економічної політики України. Але на шляху вдосконалення управління персоналом, як на окремому підприємстві, так і в соціумі України, не завжди були враховані особливості господарювання в умовах перехідної економіки. Аналіз науково-методичних джерел та досвіду внутрішнього менеджменту транспортних підприємств демонструє, що зараз немає науково обґрунтованої методики оцінки соціально-економічної ефективності управління персоналом. У проведеному дисертаційному дослідженні розглянути найважливіші складові такого управління та вплив їх на економічну ефективність діяльності підприємства.

Актуальність теми. У процесі створення в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки виникають чисельні проблеми, що пов'язані з існуванням на транспортних підприємствах структур і принципів управління старого адміністративно-командного зразку. Тому для підвищення якості процесу реформування цих структур є необхідною науково обґрунтована методика оцінки їх ефективності. Оцінивши соціально-економічну ефективність управління персоналом по відділах та зробивши відповідні зміни в політиці управління, можна змінити ефективність функціонування управління всього підприємства і підвищити економічну ефективність його роботи. Крім того, існує можливість визначити внесок окремих колективів і індивідів у процес діяльності підприємства в цілому і врахувати це при розподілі результатів - створення додаткових матеріальних стимулів.

Зрозуміло, що розробка такої методики оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом потребує вивчення усіх параметрів, які формують і впливають на процес функціонування та розвитку підприємства. Створення формалізованої методики оцінки є цілком логічним кроком на шляху розвитку вітчизняного менеджменту транспортних підприємств та повинно ґрунтуватися на загальних напрямах державної соціально-економічної політики. Враховуючи той факт, що на сучасному етапі розвитку систем управління в нашої державі виникає постійна необхідність пристосовувати їх ієрархічну структуру до нових умов господарювання, розробка методики оцінки є цілком природною.

На актуальність обраної теми в частині можливості проводити багатоваріантний аналіз організаційних структур та їх соціально-економічної ефективності вказує також низка урядових документів: Указу Президента України №599/2000 від 14.04.2000р. “Про Стратегію реформування системи державної служби в Україні”, рішення Кабінету Міністрів України (постанова №1686 від 09.11.2000р. “Про затвердження Концепції реформування транспортного сектору економіки в Україні”), наказу Міністерства економіки від 14.03.2000р. №28/51 ”Про затвердження Положення про критерії визначення пріоритетних видів економічної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності”.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Виконання дисертаційної роботи здійснювалося при проведенні наукових досліджень у Національному авіаційному університеті на кафедрі менеджменту авіаційних перевезень і робіт відповідно до планів науково-дослідних робіт за темою “Удосконалення комерційної експлуатації повітряного транспорту України в умовах ринкових відносин”.

Мета і задачі дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є розробка методичних основ і практичних рекомендацій для оцінки соціально-економічної ефективності і реформування ієрархічних структур управління персоналом транспортних підприємств.

Для досягнення поставленої мети були визначені і вирішені наступні задачі:

- обґрунтування потреби змін в існуючих системах управління транспортних підприємств;

- аналіз впливу структур та принципів управління на ефективність діяльності підприємств;

- аналіз існуючих методів оцінки ефективності управління персоналом;

- дослідження та наукове обґрунтування основних соціально-економічних параметрів, що впливають на ефективність діяльності підприємства (параметризація управління);

- розробка теоретичних основ оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом;

- розробка науково обґрунтованої методики оцінки структур управління персоналом підприємства з використанням експертно-статистичної інформації;

- формалізована оцінка управління персоналом деяких транспортних підприємств України і визначення обґрунтованих напрямків реформування.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є управління персоналом транспортних підприємств, яке прямо впливає на економічну ефективність його діяльності. Методи оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом транспортних підприємств є предметом даного дослідження.

Методологія та методичні основи дослідження. Для дослідження проблеми соціально-економічної оцінки управління персоналом транспортних підприємств України автор застосував якісні і кількісні соціологічні методи: глибинне інтерв'ю, анкетування й опитування експертів, а також методи системного аналізу і багатовимірного статистичного аналізу. Використання всіх цих методів викликано характером проблеми: необхідністю оцінки ефективності функціонування складної соціально-економічної системи, що враховує стиль керівництва, позитивні і негативні впливи навколишнього соціально-економічного середовища на колектив підприємства і ряду інших соціально залежних і соціально утворених факторів.

Наукова новизна одержаних результатів. Автором розроблені суспільно-політичні аспекти теоретичних основ оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом і практичні рекомендації для оцінки і реформування систем управління для транспортних підприємств. Вони базуються на параметризації управління високого ступеня і застосуванні експертних оцінок, заснованих на соціологічному дослідженні і подальшому розвитку методу експертно-статистичних оцінок та деяких положень багатомірного статистичного аналізу соціально-економічних досліджень.

Для коректної оцінки управління персоналом підприємства і напрямків реформування відповідних ієрархічних структур пропонується спочатку вивчити соціально-економічний стан системи управління. Спираючи на отриману інформацію можна більш коректно обрати шляхи підвищення ефективності діяльності транспортного підприємства шляхом оптимізації управління. Автором були розроблені науково-методичні рекомендації щодо оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом. Це дає можливість удосконалити існуючі структури і принципи управління застосовуючи методи формалізованої оцінки, які спираються на експертно-статистичні дані про підприємство, а також підвищити економічну ефективність діяльності підприємства в сучасних соціально-економічних умовах.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи були реалізовані на практиці для удосконалення системи управління низки транспортних підприємств України: Київського спеціалізованого АТП-1007, окремих структурних підрозділів АНТК ім.Антонова, ЗАТ АТП-13067, Київського ВАТ АТП-2562, державного підприємства “Рембудтранс”. Застосовуючи розроблену автором методику оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом ЕСОСУ на названих підприємствах була проведена реорганізація деяких рівнів управління, змінені принципи прийняття рішень і проведені заходи щодо формування коректної та ефективної ієрархічної структури. Результатом проведених заходів стало значне зниження плинності кадрів, кількості керуючих ланок, підвищення якості і швидкості прийняття рішення в кризових ситуаціях.

Особистий внесок здобувача. Матеріали, наведені в дисертаційної роботі і результати, що опубліковані в наукових працях [2, 4, 5, 7] за темою дисертації, отримано автором одноосібно.

У статті [1] здобувачем було розроблено загальну структуру факторів, що впливають на поведінку робітників підприємств.

У матеріалах опублікованих у [3] особистий внесок здобувача - визначення соціально-психологічних аспектів та проведення соціологічних досліджень.

Результати досліджень наведені в [6] здобувач особисто здійснював соціологічні дослідження та аналізував їх результати з позицій соціально-економічного управління.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися та одержали позитивну оцінку на наукових семінарах відділу соціально-економічних проблем і управління Національного НДІ охорони праці в 2000-2001 роках, на наукових семінарах кафедри менеджменту авіаційних робіт і перевезень Національного авіаційного університету в 2001 році, а також на 2-й і 3-й міжнародних науково-технічних конференціях АВИА-2000/2001

Публікації. Дисертаційна робота знайшла своє відображення в сімох публікаціях присвячених застосуванню нових принципів управління підприємствами, усі в наукових спеціальних виданнях ВАК України, загальним обсягом 2 друкованих аркушів, у тому числі автору належить 1,7 друкованих аркушів.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і додатків. Основний зміст роботи викладено на 169 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 34 таблиці, 15 рисунків. Список використаної літератури складає 157 найменувань. Допоміжна інформація і документальні дані наведені в 2 додатках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розглянута доцільність розробки наукової проблеми, обґрунтована її актуальність, сформульовані мета, задачі і наукова новизна дослідження, визначені теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ - “Сучасний стан управління персоналом на підприємствах” - присвячений концептуальним проблемам управління. Розглянуто сучасні методи оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом та особливості функціонування структур та принципів управління підприємств в Україні.

Сучасний етап розвитку суспільного виробництва характеризується постійно зростаючим значенням організації і управління. Зростаючі труднощі управління ведуть до збільшення чисельності управлінського персоналу, до якого зараховують усіх службовців, зайнятих процесами переробки економічної інформації. Необхідність оптимізації та оцінки якості управління викликана глибокими змінами в самому економічному розумінні управлінських процесів. Ріст складності, обсягів і швидкості виробничих і економічних процесів привів до відставання розвитку сфери управління в цілому, від розвитку виробництва. Виникала можливість втрати ефективності управління персоналом з одночасним падінням ефективності виробництва. Органи управління повинні встигати переробляти інформацію, яку створюють виробничі процеси, проводити розподіл і застосування в темпі, згідно об'єктивного ходу цих процесів. Екстенсивний ріст апарата управління -- ріст чисельності, створення нових проміжних ланок управління, як правило, веде до подальшого уповільнення процесів переробки інформації. Найбільшою проблемою стала організація взаємодії -- координація виробництва і розподіл. Оборотність засобів стала у вирішальній ступені залежати від оперативності управління. Багатоваріантність способів виробництва і капіталовкладень породила вимоги оптимальності розрахунків економічної ефективності. З безпосереднього контролю за поточними виробничими процесами центр ваги управління перемістився в область проблем роботи з інформаційними та людськими ресурсами. Про те, що вартість управління і ціна інформації стали важливими факторами рентабельності говорять багато фахівців із прогнозування, наприклад, Ансофф Р., Аммельбург Г. і інші. Тому при пошуку шляхів підвищення ефективності діяльності підприємств доцільно оцінити ефективність їх структур управління.

Принципи управління національних транспортних підприємств піддалися тим же політичним впливам 90-х років ХХ століття як і вся економіка України. Зміна базових принципів управління і підходів до соціально-економічної політики держави відбилося на ефективності фінансової діяльності транспортних підприємств. Економічні і політичні кризи відобразились і на соціальному захисті працівників. Особливо чітко це виявляється зараз, коли в Україні будується соціально-орієнтована ринкова економіка. З 1993 року чисельність працюючих у транспортній галузі практично не змінилася.

Зміна чисельності працівників за останні роки явно незначно, однак перехід до ринкового менеджменту без належного реформування структур управління транспортних підприємств, наприклад функціонування адміністративно-командної системи прийняття рішень, призвело до зниження економічної ефективності діяльності підприємств. Одну з головних ролей у цій кризі зіграли незадовільні принципи управління персоналом. Матеріальні наслідки некоректного управління персоналом транспортних підприємств - відсутність соціально-економічної складової - привели до банкрутства ряду транспортних підприємств. Інші підприємства були змушені шукати шлях реформування своїх структур і принципів управління.

Одним із шляхів, які були обрані передовими українськими транспортними підприємствами, став соціально-економічний розвиток систем управління. У цих системах був врахований досвід західних держав: головне - це людські ресурси. Таким чином, здійснення державних гарантій стосовно нематеріальних активів стало основою для розвитку сучасних систем управління транспортними підприємствами в Україні (наприклад: аеропорт Бориспіль). Відповідно зросли вкладення в соціальний захист у транспортній галузі.

Ці вкладення, разом з певним реформуванням структур управління персоналом і зниженням вертикального ієрархічного тиску на транспортні підприємства створили умови для розвитку сучасних принципів управління і формування сприятливого для персоналу соціально-економічного клімату.

Пошук організаційної структури, яка відповідала б високим вимогам XXI століття, є однією з основних цілей для підприємств, що прагнуть економічного росту.

Концепція сучасної організації своєю появою зобов'язана трьом основним факторам:

- розвитку атмосфери колективної причетності до загальних результатів завдяки створенню самокерованих команд як засобу підвищення продуктивності праці;

- підвищенню загальної продуктивності в більшій мері за рахунок управління процесами, чим функціями;

- оперативному обміну достовірною інформацією, яка формує інтеграцію всіх елементів організації (інформаційна технологія, в даному випадку, розглядається як конструкція нового ділового підприємства для заміни організаційної ієрархії).

Суть аргументації на користь радикальної зміни організаційної структури зводиться до того, що традиційна еволюційна концепція структурних змін виявилася недостатньої для значного підвищення рівня сервісу і продуктивності.

В основі управління персоналом підприємства повинні лежати напрямки соціального розвитку суспільства (соціуму) держави. Особливо це стосується національних підприємств, тому що Україна будує соціально-орієнтовану ринкову економіку. Соціальний розвиток суспільства, у свою чергу, прямо залежить від рівня задоволеності потреб його членів. Якщо буде задовольнятися мінімальний і звичайний рівень потреб, який відповідає критерію соціальної справедливості, то розвиток управління піде еволюційним шляхом. Для забезпечення високої ефективності управління персоналом транспортних підприємств можна використовувати ряд можливостей, наданих діями відділів кадрів, паблик рилейшнс, внутрішнього менеджменту.

У період реформ, який характеризується значним і безперервно зростаючим динамізмом соціально-політичних, економічних, науково-технічних, ідеологічних і інших змін, наукове вивчення соціальних змін у колективах набуло винятково важливе, часто глобальне, значення. Для підвищення ефективності діючих чи впровадження нових структур і принципів управління персоналом необхідно вивчити “верхні” і “нижчі” ланки управління, вивчити вплив минулого і майбутнього. Автор вважає, що без вивчення соціальних змін, які впливають на ефективність систем управління, без прогнозування перспектив їхнього розвитку неможливо науково обґрунтувати розвиток систем управління підприємствами, розробити і прийняти ефективні управлінські рішення.

У другому розділі - “Дослідження ефективності управління персоналом транспортних підприємств” - розглянуті основні типологічні риси управління персоналом транспортних підприємств, фактори, що впливають на його ефективність і напрямки оптимізації з погляду експертних оцінок. Проведене дослідження базується на анкеті, яка складається з питань, що охоплюють майже всі соціально-економічні функції системи управління. Усього питань 21, з них 18 відкритих, саме ці питання і лягли в основу проведеного аналізу. Для одержання достовірної картини ефективності принципів та структур управління персоналом на конкретних транспортних підприємствах проводився порівняльний аналіз відповідей на різні питання. Це дало можливість виявити загальні тенденції в прагненнях працівників і проблемах виникаючих при управлінні. Порівнюючи відповіді анкетуємих на різні питання були виявлені “чорні анкети” - підтасовані відповіді, спроби дати невірну або очікувану відповідь.

Досліджуваний об'єкт (підприємство, окремий структурний підрозділ та ін.) характеризується якоюсь “вихідною якістю”, що апріорі обумовлюється набором “вхідних параметрів”, які піддаються обліку і виміру. Тоді, ефективність роботи підприємства визначається в основному сукупністю таких параметрів, як прибуток від фінансово-економічної діяльності, вірність прийнятих управлінських рішень, плинність кадрів, якість інформаційних потоків тощо. Таким чином, можна розглянути задачу оптимізації управління персоналом підприємства. У даній роботі об'єктом дослідження є саме персонал підприємства або його структурного підрозділу, вихідною якістю -- ступінь оптимальності соціально-економічних параметрів від яких залежить ефективність його діяльності.

На основі розробленого інструментарію було проведено кількісне соціологічне дослідження методом анкетування. Опитування було зроблено на ряді транспортних підприємств України. В анкетуванні взяли участь 524 чоловіка - працівника транспортної сфери. Дослідження торкнулося всіх рівнів управління від вищого керівництва підприємств до рядових працівників. Це дозволило оцінити систему управління з всіх ієрархічних точок зору. Наявність в анкеті ряду контрольних питань і проведення додаткових індивідуальних опитувань дає можливість стверджувати, що дане дослідження має високий ступінь вірогідності. Для підтвердження цього результати дослідження були піддані експертному аналізу фахівцями кафедри менеджменту Національного технічного університету України “КПІ”, відділу соціально-економічних проблем і управління Національного науково-дослідного інституту охорони праці, кафедри менеджменту авіаційних робіт і перевезень Національного авіаційного університету, науково-технічної виробничо-впроваджувальної фірми “Технологія і прогрес”.

Одночасно з анкетуванням, автором використовувався якісний соціологічний метод - глибинні інтерв'ю з респондентами. Особисті бесіди з працівниками досліджуваних підприємств дозволили внести відповідні корективи в результати дослідження, що були отримані після аналізу даних, отриманих за допомогою анкетування. Це дозволило відстежити ряд випадків, коли при заповненні анкет використовувався тиск керівництва або було неправомірне заповнення анкет і необдумані відповіді респондентів.

На основі отриманих даних був зроблений попередній відбір вхідних параметрів з використанням додаткового експертного вивчення. Як показала практика, попередній набір вхідних параметрів буває надмірно великим, і це породжує значні обчислювальні та інтерпретаційні труднощі. Тому до проведення відповідного статистичного обстеження об'єктів потрібно зробити ретельний аналіз щодо відбору невеликого числа найбільш інформативних, з погляду їхнього впливу на досліджувану вихідну якість, вхідних параметрів. Експертно-статистична обробка цієї інформації дозволила одержати набір вхідних параметрів для розрахунку цільової функції оцінки, що характеризує соціально-економічну ефективність управління персоналом підприємства за допомогою розробленої автором методики оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом експертно-статистичним методом (ЕСОСУ).

Також були сформульовані напрямки оптимізації управління для підвищення фінансової ефективності його діяльності.

В якості експертів були залучені керівники транспортних підприємств, фахівці в сфері менеджменту і соціально-економічних процесів. У результаті статистичної обробки цих анкет був визначений остаточний набір описаних вище вхідних параметрів. Таким чином, проведене дослідження і його аналіз, залучення експертів і обробка отриманої інформації дозволили одержати основні дані для практичного застосування розробленої автором дисертації методики ЕСОСУ.

Третій розділ - “Розробка методики оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом транспортного підприємства” -присвячений безпосередньо розробці та апробації запропонованої автором методики оцінки ЕСОСУ.

Кожне підприємство має певний потенціал управління. Цей потенціал формується не тільки сьогоденням, але і несе на собі відбиток минулих тенденцій управління. Наявність орієнтованих у майбутнє довгострокових стратегій також впливає на розвиток управління підприємством, однак тут існує і зворотний зв'язок - некоректне управління здатне загальмувати досягнення далеких цілей. Сучасному керівнику необхідно мати можливість співвіднести ефективність управління різних груп, відділів, департаментів і окремих працівників підприємства, порівнюючи їхню роботу в різні періоди часу. Визначення слабких сфер і ланок в ієрархічній структурі підприємства дозволить поступово, в необхідному ступені, вносити корективи в загальну структуру, відслідковувати джерело проблем і локалізувати його. Тому для оцінки соціально-економічної ефективності управління персоналом існує необхідність у простій для використання методики.

Розглянемо традиційну структуру сучасного підприємства. Підприємство складається з окремих індивідуумів, які розміщуються на нижніх ієрархічних рівнях (А1, В1, С1, D1, …, Аn, Вn, Сn, Dn.). Далі знаходяться їх (індивідуумів) об'єднання, очолювані також окремими особистостям (У1, …, Уn). З підвищенням рівня управління в особистостей, що очолюють великі об'єднання індивідуумів (середній рівень (СУ), вищий рівень (ВУ), головний рівень (ГУ)), з'являється особистий допоміжний апарат - додатковий для середнього рівня (ДСУ), проміжний контроль для вищого рівня (ПВУ). Крім того, існують служби, що працюють на все підприємство (окремі відділи (ОО), але не є часткою жодного об'єднання. Їхній розмір може досягати 15% усієї чисельності працівників підприємства.

З підвищенням ієрархічного рівня управління, збільшується число охоплених ними рядових працівників, одночасно збільшується і розмір керуючого апарата. Процес росту числа рівнів управління супроводжується збільшенням обсягів інформації, що курсує між ними, і, крім того, збільшується число носіїв інформації: рапортів, службових записок, доповідей, листів. Збільшення числа носіїв інформації знижує інформаційну ємність (насиченість) кожного з них. Так, наприклад, при обміні між нижньою виконавською ланкою і першими лінійними керівниками проходить один документ у 70 000 - 100 000 знаків, а на рівні керівництва управлінням і керівництва цілим департаментом уже проходить біля тридцяти п'яти - п'ятдесятьох документів, кожний з яких не перевищує 3 000 знаків.

Усі ці об'єднання працівників є складними соціально-економічними управлінськими системами, які генерують процеси і явища, що відбиваються на потенціалі управління підприємства, відділу, працівника. Одна з головних складностей соціально-економічних процесів і явищ, зв'язаних з управлінням - велике число параметрів, які його характеризують (багатокомпонентність соціально-економічних систем), а також труднощі зв'язані з виявленням структури взаємозв'язків цих параметрів. У подібних ситуаціях, тобто коли рішення приймаються на підставі аналізу істотно стохастичної, тобто неповної або якоюсь мірою підданій випадковим флуктуаціям, і істотно багатомірної інформації, на думку автора доцільно використовувати методи прикладного багатомірного статистичного аналізу.

Опишемо загальну схему дослідження реальних соціально-економічних систем при використанні методів прикладного багатомірного статистичного аналізу зв'язаних з оптимізаційним підходом. При дослідженні будь-якої реальної системи або явища необхідно відправлятися від аналізу набору параметрів, які характеризують їх “поводження”, стан, умови і якість (ефективність) їхнього функціонування. Автор вважає, що з цього погляду зручно виділити наступні чотири типи параметрів (ознак), що описують управління персоналом:

Хt = (хt(1), … , хt(р)) - вектор описових параметрів, що характеризують об'єктивні, у тому числі нормативні функціонування досліджуваної системи в момент часу t. У даному випадку вектор являє собою характеристики діяльності ієрархічної структури підприємства і потоків інформації (обсяг, інформативна насиченість), які нею генеруються, деякі зведення про стан і ефективність планування діяльності підприємства;

Ut = (ut(1), …... , ut(l)) - вектор частково керованих (регульованих) ознак, які можна інтерпретувати як екзогенні. Він (вектор) представляє керуючі параметри і складається з характеристик управлінської діяльності на підприємстві, організаційної структури, чисельності працівників по окремих функціях управління, системи стимулювання й інших подібних показників, що узагальнено називають соціально-економічною справедливістю системи;

Yt = (yt(1), …... , yt(m)) - вектор поведінкових ознак, що характеризують поводження системи в основних окремих аспектах її функціонування (ендогенні змінні). У даному випадку цей вектор складається з різних характеристик ефективності діяльності підприємства, таких, як питома ефективність економічної діяльності і дієвість прийнятих управлінських рішень і проведених заходів;

Фt = (цt(1), …... , цt(N)) - вектор критеріальних ознак, що може бути інтерпретований як цільова вектор-функція, що задає спосіб виміру ступеня соціально-економічної ефективності функціонування управління. Він призначений для виміру єдиного інтегрального показника ефективності роботи підприємства і будується за допомогою експертно-статистичного методу.

Якщо кожна з критеріальних ознак цt(1), …... , цt(N) не тільки має цілком визначену змістовну інтерпретацію, але і може бути обчислена на підставі доступної інформації, то використовуючи вище перераховані змінні можна сформулювати загальну задачу оптимального планування і управління досліджуваною соціально-економічною системою, якою є персонал підприємства. Маючи на увазі, що змінні Хt і Yt є багатовимірними випадковими величинами, розподіл яких залежить від параметрів Ut , а цільова функція Фt стохастично залежить від вектора поведінкових ознак Yt (тобто Фt = Фt (Yt)), формулювання загальної оптимізаційної задачі може бути представлене у виді:

де: Т - часовий інтервал; М - знак операції усереднення (математичного сподівання); щt - значення функції, яка визначає порівняльну важливість оптимізаційних вимог; цt - цільова функція.

При обробці експертних даних необхідно зробити перевірку компетентності обраного кола експертів і зробити перевірку гіпотези Н0, що полягає у тому, що всі можливі варіанти ранжирувань рівноймовірні. Ця гіпотеза означає, що кожен експерт із рівною ймовірністю вибирає кожне з можливих ранжирувань, і результати ранжирувань не відбивають ніякого об'єктивного упорядкування.

Перевірка гіпотези Н0 проводиться таким чином. Підрахуємо статистику, числове значення якої характеризує ступінь узгодженості думок всіх експертів (коефіцієнт конкордації Кендалла):

'

де

Зазначимо, що максимальне значення коефіцієнта конкордації W дорівнює 1 і досягається при абсолютному збігу ранжировок всіх експертів, а мінімальне значення W дорівнює нулю і досягається у випадку справедливості гіпотези Н0, тобто при відсутності будь-якої погодженості в судженнях експертів, що брали участь в обстеженні.

Нехай т експертами зроблена оцінка в балах n об'єктів. Тоді для оцінки вектора b у лінійній апроксимації ц1(Х) може бути використаний метод найменших квадратів. А саме, нехай i-й об'єкт одержує від k-гo експерта бал щi(k) (i = = 1, ..., n; k = 1, ..., т). Ми вважаємо, що

(i = 1, ..., n; k = 1, ..., т).

Щодо випадкових похибок еi(k) ми вважаємо, що вони незалежні і відомі їх числові характеристики. Mei(k) = 0, Dei(k) = у2.

У цьому випадку найкращою оцінкою для вектора b є вектор, який мінімізує величину:

.

Цей вектор знаходиться як рішення системи лінійних рівнянь

j=1, 2, …, p.

Застосування багатовимірного експертно-статистичного аналізу дозволяє обробляти значні масиви соціально-економічної інформації. Цей метод дає можливість описати й оцінити соціально-економічну ефективність управління персоналом з урахуванням ряду якісних показників. Знання цільової функції дозволяє в даному випадку:

а). робити формалізовану оцінку системи управління підприємства, ґрунтуючись на знанні окремих, малосумісних у звичайних умовах показників, що характеризують ефективність його діяльності;

б). будувати плани реформування системи управління, особливу увагу приділяючи удосконаленню тих компонентів, що ввійшли в цільову функцію з відносно великими вагами і, отже, за рахунок яких можна домогтися найбільш істотної якісної зміни.

Після складання рівнянь і проведення попередніх арифметичних розрахунків перейдемо безпосередньо до визначення вагових коефіцієнтів.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації обґрунтована необхідність сучасного, науково обґрунтованого апарата оцінки і реформування управління персоналом. Це обумовлено складністю проблем соціально-економічної оцінки управління й у бажаності застосування формалізованих процедур прийняття рішень. Це підтверджується підвищенням ефективності діяльності підприємств при використанні додаткових зовнішніх інформаційних джерел.

2. Науково обґрунтовані фактори, що формують управління персоналом, напрямки оптимізації з урахуванням економічної ефективності, ієрархічної керованості, соціальній справедливості, вірогідності прогнозування, дієвості прийнятих рішень і проведених заходів.

3. Обґрунтовано методичні положення щодо формування апарата експертно-статистичного вивчення управління персоналом підприємства, формування попередньої моделі оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні, аналізу і проведення соціологічного обстеження колективу підприємства. Проведені необхідні розрахунки і розроблена методика оцінки ЕСОСУ.

4. Проведено формалізовану оцінку, за допомогою розробленої автором методики, систем управління ряду транспортних підприємств України. На основі отриманих результатів і з подальшим застосуванням методики ЕСОСУ були проведені заходи щодо змін у системі управління. У результаті підвищилася економічна ефективність реформованих підприємств: ВАТ Київське АТП-13067 - на 12 % знизилися адміністративні витрати, на 27 % знизилася плинність кадрів, на 20 % збільшилася заробітна плата; ЗАТ АТП-2562 - збільшення обсягу робіт на 15 %, збільшення прибутку на 1%; Київське спеціалізоване АТП-1007 - на 17 % збільшилася заробітна плата, на 15 % зменшились адміністративні витрати, Державне підприємство “Рембудтранс” - на 3 % збільшився прибуток, на 5 % зменшились невиробничі витрати.

5. У дисертації доведено, що проведення формалізованої оцінки управління персоналом підприємства дозволяє швидко і якісно виявити підлягаючи реформуванню ланки ієрархічної структури, провести порівняльний аналіз декількох варіантів реформування і вибрати оптимальні зміни в структурі та принципах управління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лисюк М.О., Лукин С.Ю. Зменшення соціальної ентропії системи працеохоронних заходів як напрямок поліпшення стану охорони праці. - Проблеми охорони праці в Україні: Збірник наукових праць. - К.: Національний НДІ охорони праці, 1999 - Вип.2.-С.40-46.

2. Лукин. С.Ю. Формирование общественного мнения для авиакомпаний в Украине. - Проблемы системного подхода в экономике: Сборник научных трудов: выпуск 5.-Киев:НАУ, 2001. - С.83-86.

3. Малихін О., Лукін С., Власова Н. Вплив соціально-психологічних факторів на рівень готовності працівника до ризику. - Вісник Національного технічного університету Україні “КПІ”. Серія “Гірництво”: Збірник наукових праць.-Київ:НТТУУ”КПІ”:ЗАТ ”Техновибух”,2000.-Вип. 4. - С.120-124.

4. Лукін С.Ю. Вплив вербального викладення правил техніки безпеки на ступінь їх дотримання. - Проблеми охорони праці в Україні: Збірник наукових праць. - К.: Національний НДІ охорони праці, 2000 - Вип.3. - С.68-71.

5. Лукін С.Ю. Використання стресогенних ситуацій у колективі для підвищення ефективності управління ним. - Соціальна психологія і педагогіка. - К.:2001 - № 7 - С.53-55.

6. Малихін О.В., Лучко І.А., Лукін С.Ю. Вплив людського фактору у формуванні певного ставлення працівників промислових підприємств щодо дотримання ними нормативних вимог охорони праці. - Проблеми охорони праці в Україні: Збірник наукових праць. - К.: Національний НДІ охорони праці, 2000 - Вип.4. - С.71-78.

7. Лукін С.Ю. Оцінка ефективності управління підприємством шляхом застосування експертно-статистичного методу побудови цільової функції. - Математичне моделювання в економіці: Збірник наукових праць. - К.: КНЕУ, 2002 -Вип. 5. - С.35-42.

Лукін С.Ю. Оцінка соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом транспортних підприємств.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04. Економіка транспорту і зв'язку. - Національний авіаційний університет, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено питанням оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом транспортних підприємств України. Обґрунтовані методичні положення щодо оцінки структур управління персоналом з урахуванням основних соціально-економічних параметрів, що впливають на ефективність діяльності підприємства, проведена параметризація управління. Розроблена методика оцінки структур управління персоналом підприємства з використанням експертно-статистичної інформації. Проведена формалізована оцінка управління персоналом деяких транспортних підприємств України і визначені обґрунтовані напрямки реформування. Розробка апарата експертно-статистичного вивчення управління персоналом підприємства, формування попередньої моделі оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні, аналіз і проведення соціологічного обстеження колективів підприємств показав, що на сучасному етапі розвитку систем управління України можна підвищити ефективність діяльності транспортних підприємств шляхом їх корегування. В дисертації доведено, що проведення формалізованої оцінки управління персоналом підприємства дозволяє швидко і якісно виявити підлягаючи реформуванню ланки ієрархічної структури, провести порівняльний аналіз декількох варіантів реформування і вибрати оптимальні зміни в структурі та принципах управління.

Ключові слова: транспортні підприємства, персонал, ієрархічне управління, експертно-статистична інформація, методика оцінки, реформування, соціально-економічна ефективність.

Лукин С.Ю. Оценка социально-экономической эффективности в управлении персоналом транспортных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.04. Экономика транспорта и связи. - Национальный авиационный университет, Киев, 2002.

Диссертация посвящена вопросам оценки социально-экономической эффективности в управлении персоналом транспортных предприятий Украины. Обоснованы методические положения касательно оценки структур управления персоналом с учетом основных социально-экономических параметров, которые влияют на эффективность деятельности предприятия, проведена параметризация управления. Разработана методика оценки структур управления персоналом предприятия с использованием экспертно-статистической информации. Проведена формализованная оценка управления персоналом некоторых транспортных предприятий Украины и определены направления реформирования.

Использование современных средств социологического наблюдения, таких как анкетирование и глубинные интервью, совместно со статистическими данными, позволяет сформировать первоначальный социально-экономический образ управленческих структур предприятия. Опираясь на полученные данные и используя положения многомерного статистического анализа, была разработана методика оценки социально-экономической эффективности в управлении персоналом (ЭСОСУ). Формализация социально-ориентированных факторов позволяет учесть стохастическую составляющую современного менеджмента - человека как психо-социальный и политико-экономический объект управления.

Разработка аппарата экспертно-статистического изучения управления персоналом предприятия, формирование предварительной модели оценки социально-экономической эффективности в управлении, анализ и проведение социологического исследования коллективов предприятий показал, что на современном этапе развития систем управления Украины можно повысить эффективность деятельности транспортных предприятий путем их корректирования.

Создание в Украине социально-ориентированной экономики выдвигает новые требования к развитию практического менеджмента и требует учета человеческих ресурсов не только как экономической, но и как социальной категории управления. Создание новых методов оценки эффективности управления персоналом предприятий отразиться на экономической эффективности их деятельности.

В диссертации доказано, что проведение формализованной оценки управления персоналом предприятия позволяет быстро и качественно выявить требующие реформирования звенья иерархической структуры, провести сравнительный анализ нескольких вариантов реформирования и выбрать оптимальные изменения в структуре та принципах управления.

Ключевые слова: транспортные предприятия, персонал, иерархическое управление, экспертно-статистическая информация, методика оценки, реформирование, социально-экономическая эффективность.

Lukin S.Y. Estimation of Socio-Economic effectiveness in Management by personnel of Transport enterprises. Manuscript.

Dissertation on competition for the degree of the candidate of Economics Sciences on specialty 08.07.2002-Economics of Transport and Communication. National Aviation University, Kiev, 2002.

Dissertation is devoted to estimation of Socio-Economic effectiveness in personnel management of transport enterprises in Ukraine. Parameters for management has been set with the help of: well known methodical regulations concerning. Personnel Management structure in relation to basic Socio-Economic parameters, which influences the effective working of enterprises. We have developed procedures for evaluating personnel management structures using expert -static information. At the same time we have developed “formalized evaluation” of personnel Management of some Ukrainian Transport companies and have defined the direction of reform.

Whiles developing means of export -Statistical study of personnel Management, forming of prototype models for evaluating Socio-Economical effectiveness in Management analysis and conducting of sociological investigation of companies showed that in contemporary stages of development of Ukraine's system of management, effectiveness of activities of Transport companies can be raised by correct and upgrading the system.

This dissertation carriers proof that formalizing evaluation of personnel Management allows for highlighting the reforms needed in the hierarchical structures rapidly and qualitatively, whole carring out comparative analysis of several variants of carrying out reforms and to choose the optimal changes in the structures and principle of Management.

Key words: Transport enterprises, personnel, hierarchical Management, expertly -statistic information, estimation methods, and reforming, Socio-Economical effectiveness.

Размещено на Allbest.ru