Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 330.131.7:504.062(477)

Спеціальність 08.08.01 - Економіка природокористування

і охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Організаційно-економічні

інструменти ризик-менеджменту екологічних небезпек

Ізотов Сергій Олександрович

Одеса - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному політехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Харічков Сергій Костянтинович, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мельник Леонід Григорійович, Сумський державний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки

кандидат економічних наук Андрєєва Наталія Миколаївна, Одеський припортовий завод, головний спеціаліст

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ методології сталого розвитку та екологічної безпеки (м. Київ).

Захист відбудеться " 29 " травня 2003 р. о 14.00. годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий " 18 " квітня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Тараканов М.Л.

Анотації

Ізотов С.О. Організаційно-економічні інструменти ризик-менеджменту екологічних небезпек. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2002.

Дисертація присвячена питанням теоретичного обґрунтування та розробки методичної бази організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек.

Уточнено економіко-екологічний зміст поняття "ризик екологічної небезпеки" (РЕН), вперше визначено термін "ризик-менеджмент екологічних небезпек" (РМЕН); запропоновано та обґрунтовано принципи побудови системи ризик-менеджменту екологічних небезпек; розроблено комплексний критерій якості навколишнього середовища території, який дозволяє провести ранжирування територій за ступенем безпеки проживання населення для підтримання прийнятного рівня екологічної безпеки; розроблено рекомендації з організації процесу РМЕН і запропоновано опитний лист для визначення ризик-менеджером РЕН; розроблено систему організаційно-економічних інструментів РМЕН; сформульовано методичні підходи і розроблено елементи оцінки і управління ризиком у робочій зоні (на прикладі ОПЗ); розроблено організаційно-методичні елементи оцінки та управління ризиком на токсично-небезпечних об'єктах (на прикладі ОПЗ); удосконалено організаційно-методичні основи формування регіональної системи страхування РЕН як інструмента РМЕН.

Ключові слова: ризик екологічної небезпеки, організаційно-економічні інструменти, ризик-менеджмент екологічних небезпек, система, стратегія, екологічна безпека.

Изотов С.А. Организационно-экономические инструменты риск-менеджмента экологических опасностей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - Экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2002.

Диссертация посвящена вопросам теоретического обоснования и разработке организационно-методической базы организационно-экономических инструментов риск-менеджмента экологических опасностей.

Целесообразность данной разработки продиктована необходимостью развития и углубления теоретических и концептуальных основ совершенствования механизмов и инструментария обеспечения экологической безопасности социально-экономического развития, в том числе разработки рыночных механизмов регулирования риска экологической опасности и введения риск-менеджмента экологических опасностей в общую систему этих инструментов.

Объектом исследования является организационно-экономический механизм риск-менеджмента экологических опасностей промышленных предприятий в условиях переходной экономики Украины.

Предметом исследования являются методологические и научно-практические основы формирования и реализации организационно-экономических инструментов риск менеджмента экологических опасностей.

Научная новизна полученных результатов состоит в развитии и углублении известных, обосновании ряда новых теоретических и методических положений, в комплексе определяющих концептуальные основы и организационно-методическую базу организационно-экономических инструментов риск-менеджмента экологических опасностей.

В работе с позиций комплексного подхода и современных условий социально-экономического развития общества уточнено экономико-экологическое содержание понятия "риск экологической опасности" (РЭО); впервые определено понятие "риск-менеджмент экологических опасностей" (РМЭО).

Предложены и обоснованы принципы построения системы риск-менеджмента экологических опасностей (РМЭО) (системности, оправданности практической деятельности, оптимизации защиты, непрерывности, комплексности, "ненулевого" риска, превентивности, последовательности, логического подхода).

Разработан комплексный критерий качества окружающей среды территории, позволяющий провести ранжирование территорий по степени опасности проживания для населения для поддержания приемлемого уровня экологической безопасности.

Разработаны рекомендации по организации процесса РМЭО, представляющие собой систему взаимосвязанных управленческих функций по решению проблемы РЭО с использованием управленческих средств и методов воздействия на субъектов природопользования; предложен опросный лист для выявления риск-менеджером РЭО.

Разработана система организационно-экономических инструментов РМЭО, представляющая собой систему форм, принципов, методов, инструментов управления РЭО, которые охватывают экономические отношения, сложившиеся между субъектами и объектами регулирования в процессе определения и реализации целей, направленных на минимизацию угрозы возникновения и ослабление последствий потенциальных катастроф.

Сформулированы методические подходы и разработаны элементы оценки и управления риском в рабочей зоне (на примере ОПЗ), предусматривающие определение величины риска и сокращение средней продолжительности жизни на основе нормативных данных ПДК загрязняющих веществ и позволяющие дать прогноз воздействия неблагоприятных экологических факторов искусственного техногенного генезиса на здоровье населения или индивида, получить интегрированные количественные и качественные показатели, связывающие вероятностную величину заболеваний от конкретных источников риска.

Разработаны организационно-методические элементы оценки и управления риском на токсико-опасных объектах (на примере ОПЗ), предусматривающие приведение прогнозируемого сценария экологических, экономических и социальных последствий аварийного выброса аммиака и разработку рекомендаций по повышению устойчивости функционирования токсико-опасных объектов, безопасности населения и окружающей среды на отдельной территории.

Усовершенствованы организационно-методические основы формирования региональной системы страхования РЭО как инструмента РМЭО, которая в отличие от традиционных представлений, предусматривает системный учет в качестве ее составляющих следующих служб: мониторинга риска; качества природной среды и реабилитации здоровья человека; экологической экспертизы; разработаны элементы оценки экологического страхового взноса.

Ключевые слова: риск экологической опасности, организационно-экономические инструменты, риск-менеджмент экологических опасностей, система, стратегия, экологическая безопасность.

Izotov S. A. Organizational and economical tools of risk-management of ecological dangers. - the Manuscript.

The dissertation for degree of candidate of economical sciences for specialty 08.08.01 - Economy of nature exploitation and preservation of the environment. - Institute of market problems and economical-ecological researches of National Academy of Sciences of Ukraine, Odessa, 2002.

The dissertation is devoted to questions of a theoretical substantiation and development of organizational methodical base of organizational and economical tools of risk-management of ecological dangers. The economical and ecological concept "risk of ecological danger" (RED) is specified, definition of the term "risk-management of ecological dangers" (RMED) at first is given; principles of construction of system of risk-management of ecological dangers are offered and proved principles of construction of system of risk-management of ecological dangers are offered and proved; the complex criterion of quality of an environment of the territory is developed, allowing to carry out ranging of territories on a degree of danger of residing for the population for maintenance of an acceptable level of economic safety; recommendations for the organization of process RMED are developed and the questionnaire for definition of risk-manager RED is offered; the system of organizational and economical tools RMED is developed; methodical approaches are formulated and elements of an estimation and management of the market in a working zone are developed; organizational methodical elements of an estimation and management of risk on toxically dangerous objects are developed; organizational and methodical bases of formation of regional system of insurance RED as tool RMED are advanced.

Key words: risk of ecological danger, organizational and economical tools, risk-management of ecological dangers, risk-management of ecological dangers, system, strategy, ecological safety.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Досягнення сталого соціально-економічного розвитку України потребує узгодження стратегій, що спрямовані на економічний зріст і охорону навколишнього середовища. Нерегульований ринковий механізм не забезпечує автоматичного рішення багатьох екологічних проблем. Стан сучасної української економіки ускладнює положення справ в екологічному середовищі. Існує серйозна небезпека подальшого погіршення екологічної ситуації. Її обумовлюють: не дотримування підприємствами технологічної дисципліни, зріст аварійності виробництва; зріст ризику техногенних катастроф, що обумовлений значним зносом устаткування у всіх галузях національної економіки, а також реалізацією екологічно небезпечних проектів і застосуванням недосконалих технологій; фінансові труднощі підприємств не дозволяють здійснювати природоохоронні заходи; неузгодженість рішень, які приймають органи влади всіх рівнів, в галузі використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки через відсутність в законодавстві положень про розмежування їх повноважень.

Рівень безпеки проживання населення, що склався в Україні, визначається величиною ризику як від можливих природних і техногенних катастроф, так і від негативних процесів, що поступово формуються в навколишньому природному середовищі і в середовищі самого населення. Тому рішення проблем прогнозування, попередження і зниження втрат від катастроф і небезпечних подій набуває великого значення для подальшого розвитку України як незалежної держави.

Особливого значення тепер набуває формування раціональної і дієвої системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек на національному, регіональному, місцевому рівнях стосовно до умов ринкової економіки. Ця система повинна бути спрямована на реалізацію сучасної еколого-економічної безпеки держави з використанням комбінації взаємозалежних цілей, засобів, еколого-економічних критеріїв прийняття рішень в галузі природокористування, охорони природи і розв'язання ресурсно-екологічних проблем з мінімальними витратами праці і коштів.

В останні роки спостерігається інтенсифікація наукових досліджень і експериментальних прикладних розробок щодо проблем управління ризиками, економіки катастроф. Значний внесок в їхній розвиток вносять вітчизняні і закордонні наукові школи економістів-екологів, найбільш відомі серед яких такі: Рада по вивченню продуктивних сил України, Інститут економіки промисловості НАН України, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Сумський державний університет, Донецький державний технічний університет, Одеський національний університет ім. І.І Мечнікова та ін.

В той же час багатоплановість, складність і недостатність розробки проблеми формування організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек, наявність ряду дискусійних питань і невирішених задач, актуальна необхідність їх системної наукової розробки і практичного застосування визначили вибір теми дисертаційної роботи, сформували мету і побудову структури дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно з тематичними планами науково-дослідних робіт Одеського національного політехнічного університету в 1998-2000 рр. Її результати використані при виконанні теми "Формування стратегії антикризового управління суб'єктами господарювання" (номер держреєстрації 400-054), в рамках якої автором розроблено структуру системи збору інформації і управління ризиками підприємства; у рамках теми "Розробка методів визначення екологічного ризику для множини різнорідних факторів довкілля" (номер держреєстрації 351-32) автором розроблені теоретичні основи інтегрованої оцінки екологічного ризику у разі сумісної дії комплексу різнорідних факторів довкілля.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретичних та методичних положень, а також розробка практичних рекомендацій стосовно формування та реалізації системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек як сучасного ринково-орієнтованого механізму організації та управління природокористуванням.

Виходячи з цієї мети у даній роботі визначені такі основні задачі дослідження:

виявити основні тенденції проявлення екологічних небезпек в Україні;

уточнити економіко-екологічній зміст категорії "ризик екологічної небезпеки" (РЕН) як фактора соціально-економічного розвитку України в умовах перехідної економіки;

систематизувати і обґрунтувати принципи формування ризик-менеджменту екологічних небезпек;

розробити методичні основи оцінки ризиків екологічних небезпек;

виявити особливості і розробити елементи організації процесу ризик-менеджменту екологічних небезпек;

розробити систему організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек;

виявити особливості і розробити методику оцінки і управління ризиками у робочій зоні (на прикладі Одеського припортового заводу);

проаналізувати можливості оцінки і управління ризиком на токсично-небезпечних об'єктах (на прикладі Одеського припортового заводу)

обґрунтувати побудову організаційних структур ризик-менеджменту екологічних небезпек регіонального рівня.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічний механізм ризик-менеджменту екологічних небезпек промислових підприємств в умовах перехідної економіки України.

Предметом дослідження є методологічні і науково-практичні основи формування та реалізації організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек.

Методи дослідження. Методологічну основу виконаного дослідження склали теоретичні положення економічної науки, праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених в області проблем взаємодії природи і суспільства, економічної ефективності природокористування, ризик-менеджменту.

У процесі дослідження використано методи:

логічного та якісного аналізу і синтезу - при визначенні стану та оцінки управління РЕН, критичному аналізі наукових праць з питань ризик-менеджменту, результатів науково-дослідних робіт;

статистичні - при обробці інформації для визначення тенденцій проявлення екологічних небезпек в Україні;

експертних оцінок - при розрахунках імовірності і масштабів РЕН;

комплексного і системного підходу, логічного моделювання систем - при розробці методологічних основ ризик-менеджменту екологічних небезпек, побудові системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек і системи регіонального страхування РЕН.

Інформаційною базою дослідження є закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств та відомств, інших органів державного рівня управління. Використано аналітичні огляди, звіти та статистичні матеріали з питань економічного розвитку та природокористування в Україні, монографічну літературу, періодичні наукові видання, прогнозні і аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в розвитку і поглибленні відомих та в обґрунтуванні ряду нових теоретичних і методичних положень, що у комплексі визначають концептуальні основи й організаційно-методичну базу організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек.

Найбільш значні результати дисертаційного дослідження, що автор виносить на захист, такі:

з позицій комплексного підходу і сучасних умов соціально-економічного розвитку суспільства уточнено економіко-екологічний зміст категорії "ризик екологічної небезпеки" (РЕН); вперше визначено термін "ризик-менеджмент екологічних небезпек" (РМЕН);

запропоновано та обґрунтовано принципи побудови системи ризик-менеджменту екологічних небезпек (РМЕН) (системності, виправдання практичної діяльності, оптимізації захисту, безперервності, комплексності "ненульового" ризику, превентивності, послідовності, логічного підходу);

розроблено комплексний критерій якості навколишнього середовища території, який дозволяє провести ранжирування територій за ступенем безпеки проживання населення для підтримання прийнятного рівня екологічної безпеки;

розроблено рекомендації з організації процесу РМЕН, які являють собою систему взаємозалежних управлінських функцій з рішення проблеми РЕН з використанням управлінських заходів і методів впливу на суб'єктів природокористування; запропоновано опитний лист для визначення ризик-менеджером РЕН;

розроблено систему організаційно-економічних інструментів РМЕН, яка являє собою систему форм, принципів, методів, інструментів управління РЕН, які охоплюють економічні відносини, що склалися між суб'єктами та об'єктами регулювання у процесі визначення і реалізації цілей, які спрямовані на мінімізацію загрози виникнення та ослаблення наслідків потенційних катастроф;

сформульовано методичні підходи і розроблено елементи оцінки і управління ризиком у робочій зоні (на прикладі ОПЗ), що дозволяють дати прогноз впливу небезпечних екологічних факторів штучного техногенного генезису на здоров'я населення чи індивіду, отримати інтегровані кількісні та якісні показники, що зв'язують імовірнісну величину захворювань від конкретних джерел ризику;

розроблено організаційно-методичні елементи оцінки та управління ризиком на токсично-небезпечних об'єктах (на прикладі ОПЗ), які передбачають наведення прогнозного сценарію екологічних, економічних і соціальних наслідків аварійного викиду аміаку і розробку рекомендацій з підвищення сталості функціонування токсично-небезпечних об'єктів, безпеки населення і навколишнього середовища на окремій території;

удосконалено організаційно-методичні основи формування регіональної системи страхування РЕН як інструмента РМЕН, яка на відміну від традиційних уявлень, передбачає системний облік в якості її складових таких служб: моніторингу ризику, якості природного середовища і реабілітації здоров'я людини, екологічної експертизи; розроблені елементи оцінки екологічного страхового внеску.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати, зроблені на їх основі відповідні висновки і розроблені пропозиції збагачують і розвивають регіональні основи теорії взаємодії суспільства і природи в системі "техносфера - навколишнє середовище - людина".

Розроблені в дисертації методичні рекомендації з оцінки і управління ризиком у робочій зоні і на токсично-небезпечних об'єктах реалізовані в практичній діяльності Одеського припортового заводу (довідка № 16/03 від 06.03.02 р.), ВАТ "Ексімнафтапродукт" (довідка № 02/774 від 11.10.02 р.).

Результати дисертаційної роботи використовуються в Одеському національному політехнічному університеті при викладанні навчальних курсів "Планування на підприємстві", "Основи менеджменту", "Безпека життєдіяльності". економічний менеджмент екологічний

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, в якій викладено персональний авторський підхід і особисто отримані теоретичні і практичні результати щодо формування організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек.

Автором у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які є результатом власного наукового внеску в публікаціях, виданих у співавторстві (уточнення наведені у списку наукових публікацій автора за темою дисертації).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися здобувачем і обговорювалися на наукових і науково-практичних конференціях: Международной научно-практической конференции "Современное состояние и перспективы развития гуманитарных наук (социология, социальная психология, менеджмент)" (Одеса, 1997 г.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Маркетинг та логістика в системі менеджменту" (Львів, 9-11 листопада 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Теорія та практика управління у трансформаційний період" (Донецьк 4-6 жовтня 2001 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Управління персоналом: економіка, інновації, освіта" (Львів, 19 жовтня 2001 р.); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Теорія і практика перебудови економіки" (Черкаси, 23-25 жовтня 2001 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (Донецьк, 11-14 грудня 2001 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України" (Донецьк, 3-4 вересня 2002 р.).

Наукові результати дослідження обговорені й одержали позитивну оцінку на наукових семінарах кафедри менеджменту Одеського національного політехнічного університету в 1997-2002 рр.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 14 наукових роботах обсягом 8,4 друкованих аркушів, з яких особисто автору належить 6,7 друкованих аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 2 додатків. Загальний обсяг роботи складає 182 сторінки комп'ютерного тексту, у тому числі 154 сторінки основного тексту, 9 таблиць на 8 сторінках, 11 рисунків на 10 сторінках, список використаних джерел з 144 найменувань на 13 сторінках, 2 додатки на 7 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі розкрито актуальність теми, ступінь дослідження проблеми, її зв'язок з науковими темами; сформульовано мету і завдання дослідження; викладено методологію та методику дослідження; обґрунтовано наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення; відзначено ступінь апробації та впровадження в економічну практику основних результатів дослідження.

У першому розділі "Методологічні основи ризик-менеджменту екологічних небезпек" проаналізовано сучасний стан економіки та виявлено основні тенденції проявлення екологічних небезпек в Україні; на основі практичних досліджень здійснено систематизацію поглядів і критичний аналіз існуючих точок зору про поняття "ризик екологічної небезпеки" і методи його оцінки; вперше визначено термін "ризик-менеджмент екологічних небезпек"; запропоновано і обґрунтовано принципи ризик-менеджменту екологічних небезпек.

Тенденції розвитку економіки України на сучасному етапі полягають у широкому використанні потенційно небезпечних технологій та виробництв, істотному погіршенні екологічних характеристик окремих регіонів, господарському освоюванні територій з високою імовірністю екологічних небезпек, катастрофічному старінні основних фондів. Сучасну ресурсно-екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову. Таке положення є не лише наслідком Чорнобильської катастрофи, а й значною мірою наслідком ресурсно та екологічно необґрунтованого господарювання В дисертації констатується, що серед європейських країн Україна має найбільший інтегральний рівень антропогенних та техногенних навантажень на природне середовище практично по всій території, який приводить до погіршення стану здоров'я, зменшенню тривалості життя населення. Таким чином, екологічна небезпека стає перешкодою соціально-економічного розвитку суспільства.

В роботі запропоновані шляхи переборення негативно складених тенденцій, які полягають, у першу чергу, в удосконаленні економіки, організації і управління комплексної системи запобігання і ліквідації екологічних небезпек, формуванні організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек.

В роботі дано теоретичне обґрунтування понять, зв'язаних з ризик-менеджментом екологічних небезпек з виділенням низки взаємозалежних явищ і уточненням сутності таких понять, як "небезпека", "ризик", "екологічний ризик", "ризик екологічної небезпеки", розроблено вперше категорію "ризик-менеджмент екологічних небезпек".

Ризик екологічної небезпеки (РЕН) - це комплексна категорія, яка повинна розглядатися на п'ятьох рівнях: об'єктовому, локальному, територіальному, регіональному, глобальному. Між всіма цими рівнями існує достатньо тісний внутрішній та зовнішній взаємозв'язок. РЕН відображає імовірність впливу та масштаби розповсюджування соціально-екологічних, біосферно-екологічних та ресурсно-екологічних небезпек на людей, засоби праці та навколишнє середовище, внаслідок якого можливі повне або часткове припинення випуску продукції, надання послуг, руйнування технічних об'єктів і систем, забруднення навколишнього природного середовища, ушкодження здоров'я та загибель людей.

Ризик-менеджмент екологічних небезпек (РМЕН) - це сукупність науково-технічних, організаційно-управлінських, правових, соціально-економічних заходів, які здійснюються з метою зниження імовірності появи екологічно небезпечних ситуацій антропогенного та природного характеру, ліквідації їх наслідків та відшкодування збитку, який нанесено населенню і навколишньому середовищу.

В роботі запропоновано і обґрунтовано наступні принципи побудови системи РМЕН.

Принцип системності припускає, що кожне явище у сфері РМЕН потрібно вивчати як конкретну систему його складових частин, як єдність взаємозалежних і взаємодіючих предметів, процесів, відношень.

Принцип виправдання практичної діяльності припускає, що ніяка діяльність, при якій можлива поява надмірного РЕН для окремого підприємства, не може бути виправдана, якщо вигода від неї для суспільства не перевищує збитку, викликаного нею, навіть коли ця діяльність вигідна для регіону, території в цілому.

Принцип оптимізації захисту припускає, що витрати на засоби "індивідуального" захисту підприємства від надмірного РЕН треба включати в суму витрат на реалізацію заходів по забезпеченню екологічної безпеки підприємств, що являють собою елементи безпеки в екологічній сфері.

Принцип безперервності припускає, що ризик-менеджмент повинен відповідати масштабу і характеру екологічної небезпеки.

Принцип комплексності припускає використання сукупності методів дослідження аналізу РЕН.

Принцип "ненульового" ризику припускає, що технологій і виробництв, повністю гарантованих від ризику аварійних і надзвичайних ситуацій, не існує. Тому в системі РМЕН необхідно виконання ряду вимог по досягненню або збереженню певного рівня надійності промислових систем, систем контролю і управління виробництвом, визначенню наявності і стану систем автоматичного виявлення і ліквідації надзвичайних і позаштатних ситуацій.

Принцип превентивності припускає, що пріоритет у сфері РМЕН повинен віддаватися заходам, які передбачають зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Принцип послідовності припускає, що політика в області РМЕН повинна бути сформульована у вигляді поєднання стратегічних і тактичних цілей або довгострокових цілей.

Принцип логічного підходу припускає не тільки структуризацію рішень кожної проблеми в системі РМЕН у відповідності з поставленими цілями, але і вибір найбільш ефективного шляху їх досягнення.

Ці принципи визначають необхідність формування нової управлінської парадигми положення якої повинні виражати об'єктивні потреби економіки, що реформується, екології та суспільства в цілому і дозволяють виявити головні і ключові моменти, використання яких при побудові системи організаційно-економічних інструментів РМЕН, допоможе Україні прискорити перехід до екологічно сталого розвитку та здійснити його з найменшими економічними, екологічними і соціальними втратами, тобто найменшими ризиками екологічних небезпек.

У другому розділі "Методична база побудови і функції організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек" розроблено методичні основи оцінки ризиків екологічних небезпек; обґрунтовано та розроблено елементи організації процесу ризик-менеджменту екологічних небезпек; розроблено систему організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек.

В дисертації для ранжирування територій за ступенем безпеки проживання населення для підтримання прийнятного рівня екологічної безпеки пропонується використовувати розроблений автором комплексні 1 критерій якості навколишнього середовища (Kn) n-ої території, що визначається за формулою:

, (1)

де Nz - кількість захворілих людей на n-ій території за рік;

Nn - чисельність населення, яке проживає на n-ій території;

Ypl - очікуваний рівень працездатності населення, яке проживає на n-ій території;

Yf - фактичний рівень працездатності населення, яке проживає на n-ій території;

Uvp - річний валовий внутрішній продукт n-ої території, млн. грн.;

Uzs - річний збиток від забруднення навколишнього середовища n-ої території, млн. грн.;

Ups - річний відвернутий сукупний збиток, який нанесено n-ій території, млн. грн.;

Use - річний соціально-економічний збиток, який нанесено n-ій території, млн. грн.;

Uec - річний еколого-економічний збиток, який нанесено n-ій території, млн. грн.

Якщо критерій якості навколишнього середовища дорівнює 1000 балів, то в даному випадку стан якості навколишнього середовища ідеальний; якщо Kn <1000, то в даному випадку спостерігається тенденція погіршення якості навколишнього середовища.

В роботі розроблено рекомендації з організації процесу РМЕН, які являють собою систему взаємозалежних управлінських функцій з рішення проблеми РЕН з використанням управлінських заходів і методів впливу на суб'єктів природокористування.

Розглянуто функції об'єкту управління (організація вирішення РЕН; організація роботи по зниженню величини РЕН; організація процесу страхування РЕН; організація економічних відносин і зв'язків між суб'єктами природокористування) та суб'єкту управління (прогнозування, організація, регулювання, координація, стимулювання, контроль) стосовно до РМЕН.

Автором введено в роботу поняття ризик-менеджера екологічних небезпек; запропоновано опитний лист для визначення ризик-менеджером ризиків екологічних небезпек.

В процесі дослідження виявлено, що методи управління РЕН (адміністративно-правові, організаційні, соціально-психологічні, економічні) стосовно до РМЕН повинні використовуватися комплексно, в системі, з пріоритетом економічних методів управління.

В дисертаційному дослідженні автором розроблено систему організаційно-економічних інструментів РМЕН, яка визначається як система форм, принципів, методів, інструментів управління РЕН, які охоплюють економічні відносини, що склалися між суб'єктами та об'єктами регулювання у процесі визначення и реалізації цілей, спрямованих на мінімізацію загрозі виникнення та ослаблення наслідків потенційних катастроф.

Як основні інструменти РМЕН пропонуються організаційні та економічні, які забезпечують зниження РЕН і компенсацію економічних наслідків в умовах ринкових відносин між суб'єктами природокористування. Запропоновано структуру системи організаційно-економічних інструментів РМЕН .

У третьому розділі "Ризик-менеджмент екологічних небезпек на об'єктах мезо- і мікроекономічного масштабу" сформульовані методичні підходи і розроблені елементи оцінки і управління ризиком у робочій зоні (на прикладі ОПЗ); розроблені організаційно-методичні елементи оцінки та управління ризиком на токсично-небезпечних об'єктах (на прикладі ОПЗ); удосконалено організаційно-методичні основи формування регіональної системи страхування РЕН як інструмента РМЕН.

В дисертаційній роботі сформульовані методичні підходи і розроблені елементи оцінки і управління ризиком у робочій зоні (на прикладі ОПЗ), що передбачають визначення величин ризику і скорочення середньої тривалості життя (СТЖ) на основі нормативних даних ГДК забруднюючих речовин і дозволяють дати прогноз впливу небезпечних екологічних факторів штучного техногенного генезису на здоров'я населення чи індивіду, отримати інтегровані кількісні та якісні показники, що зв'язують імовірнісну величину захворювань від конкретних джерел ризику. Розглянемо ключовий фрагмент методики.

В роботі рекомендовано величину ризику у робочій зоні (Rрз) визначати за формулою:

, (2)

де ГДКрз - гранично допустима концентрація шкідливих речовин повітря робочої зони;

ГДКсс - гранично допустима концентрація шкідливих речовин середньодобова;

ЛК 50 - середньосмертельна концентрація шкідливих речовин.

Індивідуальний ризик для людей, працюючих у робочій зоні (Rі) визначається за формулою:

, (3)

де Q - імовірність перебування людей, працюючих у робочій зоні.

Скорочення середньої тривалості життя (СТЖ) за рік трудового стажу визначається за формулою:

, (4)

де Тк - кількість календарних днів у році.

На базі даної методики виконано оцінку величин ризику і СТЖ у робочій зоні (на прикладі Одеського припортового заводу) (див. табл. 1). Цю оцінку можна розглядати як збиток, нанесений антропогенним впливом на навколишнє середовище і вимірюваний кількістю днів СТЖ. Такий підхід до оцінки якості атмосферного повітря дозволяє ввести критерій ризику і відповідні доповнення у діючу нормативну базу забезпечення промислової і екологічної безпеки у межах системи РМЕН.

В дисертації розроблені організаційно-методичні елементи оцінки та управління ризиком на токсично-небезпечних об'єктах (на прикладі ОПЗ), які передбачають наведення прогнозного сценарію екологічних, економічних і соціальних наслідків аварійного викиду аміаку і розробку рекомендацій з підвищення сталості функціонування токсично-небезпечних об'єктів, безпеки населення і навколишнього середовища на окремій території.

Залежно від розглянутого сценарію розвитку аварійної ситуації, необхідно враховувати величину і характер небезпечних викидів, напрямок їхнього перенесення, відстань до небезпечного об'єкта, метеорологічні умови, рельєф місцевості, розташування населених пунктів, щільність населення й інші фактори, а також намічати необхідні заходи щодо захисту населення і навколишнього природного середовища в регіоні.

При цьому реалізуються принципи наукової обґрунтованості комплексного підходу, досягнення узгодженості розвитку економіки і охорони навколишнього природного середовища, забезпечення ефективності рішень не тільки у межах конкретного підприємства, але і галузі або окремого економічно й екологічно цілісного регіону.

Для управління ризиком на токсично-небезпечних об'єктах необхідно використовувати економічні механізми РМЕН: прийняття на державному рівні стратегічної концепції "ненульового" ризику; впровадження державних стандартів безпеки; законодавче визначення джерел компенсації збитку потерпілому населенню і господарствам.

Структура системи збору інформації і управління РЕН підприємства, яка розроблена автором, реалізована у бізнес-плані ВАТ "Ексімнафтопродукт".

В дисертації удосконалено організаційно-методичні основи формування регіональної системи страхування РЕН як інструмента РМЕН, яка на відміну від традиційних уявлень, передбачає системний облік в якості її складових таких служб: моніторингу ризику, якості природного середовища і реабілітації здоров'я людини, екологічної експертизи. Запропоновано структуру регіональної системи страхування РЕН.

Страхування РЕН необхідно розглядати як інструмент системи організаційно-економічних інструментів РМЕН, що дозволяє створити фінансово-економічну основу для відшкодування шкоди. Розглянуто цілі, задачі, функції, принципи страхування РЕН; розроблені елементи оцінки екологічного страхового внеску.

Реалізація системи страхування РЕН дозволить здійснити комплекс заходів, що дозволяють знизити ризик забруднення навколишнього природного середовища, створити правовий механізм регулювання процесів страхування у сфері РЕН, використовувати страхові резерви як позабюджетне джерело фінансування відбудовних та запобіжних заходів в цій сфері, дати надійний страховий захист підприємствам, які становлять небезпеку для навколишнього природного середовища.

Висновки

Дослідження сутності змісту та характерних рис сучасних ситуацій, що породжують виникнення екологічних небезпек, обґрунтування та дослідження питань формування і функціонування системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек визначили мету, задачі та зміст даної дисертаційної роботи.

В дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі розвитку і поглиблення концептуальних основ і організаційно-методичної бази формування і функціонування системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек.

Інтегральний науковий результат дисертаційного дослідження знайшов свою конструктивну реалізацію в наступному комплексі концептуально-методологічних і методичних положень стосовно принципів і підходів формування та функціонування системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек:

екологічні небезпеки та ризики їх формування і прояви, об'єктивна реальність яких обумовлена сутнісним змістом і причинно-наслідковими факторами, займають одне з домінуючих місць у системі факторів екологічної безпеки соціально-економічного розвитку. В зв'язку з цим в дисертації з позицій комплексного підходу уточнено економіко-екологічний зміст поняття "ризик екологічної небезпеки" (РЕН); вперше визначено термін "ризик-менеджмент екологічних небезпек" (РМЕН);

методологічним базисом становлення моделі системи організаційно-економічних інструментів РМЕН є сукупність принципів (системності, виправдання практичної діяльності, оптимізації захисту, безперервності, комплексності, "ненульового" ризику, превентивності, послідовності, логічного підходу), використання яких допоможе Україні прискорити перехід до екологічно сталого розвитку та здійснити його з найменшими економічними, екологічними і соціальними втратами, тобто найменшими ризиками екологічних небезпек;

розроблено рекомендації з організації процесу РМЕН, які являють собою систему взаємозалежних управлінських функцій з рішення проблеми РЕН з використанням управлінських заходів і методів впливу на суб'єктів природокористування; запропоновано опитний лист для визначення ризик-менеджером РЕН;

розроблено комплексний критерій якості навколишнього середовища території, заснований на оцінці показників захворюваності населення, працездатності населення, наведеної величини еколого-економічного збитку, який нанесено n-ій території;

розроблено систему організаційно-економічних інструментів РМЕН, яка забезпечує зниження ризиків екологічних небезпек і компенсацію економічних наслідків в умовах ринкових відносин меж суб'єктами природокористування.

Сформульовані, обґрунтовані і подані в роботі організаційні і методичні рішення, які конкретизують і деталізують теоретичні і концептуально-методологічні результати дослідження, створюють основу їх практичної реалізації. Їх основний зміст полягає в тому, що:

запропоновано методичні підходи і розроблено елементи оцінки і управління ризиком у робочій зоні (на прикладі ОПЗ), що передбачають визначення ризику та скорочення середньої тривалості життя людини на основі нормативних даних ГДК забруднюючих речовин;

розроблено організаційно-методичні елементи оцінки та управління ризиком на токсично-небезпечних об'єктах (на прикладі ОПЗ) шляхом встановлення умов їх функціонування і розробки основних задач з організації формування стратегії РМЕН;

удосконалено організаційно-методичні основи формування регіональної системи страхування РЕН як інструмента РМЕН, яка на відміну від традиційних уявлень передбачає системний облік в якості її складових таких служб: моніторингу ризику, якості природного середовища і реабілітації здоров'я, людини, екологічної експертизи; розроблені елементи оцінки екологічного страхового внеску.

Визначення концептуально-методологічної бази й головних напрямків формування і функціонування системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек, обґрунтування підходів щодо вибору і адаптації їх до реальних економічних умов сьогодення, теоретичні й організаційно-економічні основи яких розкриті в дисертаційній роботі, являють собою реальний внесок у розвиток і поглиблення сучасної економічної теорії природокористування і охорони навколишнього середовища, реалізацію її практичної функції в інтересах забезпечення екологічної безпеки сталого соціально-економічного розвитку України та її регіонів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Изотов С.А. Формирование системы риск-менеджмента экологических опасностей. - Одесса: Астропринт, 2002. - 63 с. (3,7 д. а.).

2. Изотов С.А., Басиль Е.Е. Разработка комплексных критериев опасности в системе "техносфера - окружающая среда - человек" // Труды Одесского политехнического университета. Вып. 2 - Одесса: Одесский политехнический университет. - 1997. - с. 140-142 (0,37 д. а.). Особистий внесок здобувача - запропоновано комплексний критерій якості навколишнього середовища території (0,27 д. а).

3. Изотов С.А. Оценка последствий аварийного выброса аммиака из крупнотоннажных емкостей-хранилищ // Труды Одесского политехнического университета. Вып. 2. - Одесса: Одесский политехнический университет. - 1998. - С. 198-201 (0,37 д. а.).

4. Сааджан В.А., Сааджан И.А., Изотов С.А. Конкурентоспособность предприятия и экологический риск // Труды Одесского политехнического университета. Вып. 3. - Одесса: Одесский политехнический университет - 1999. - С. 269-272 (0,5 д. а.). Особистий внесок здобувача - запропоновано функції страхування екологічних ризиків та економічні інструменти управління екологічними ризиками (0,16 д. а.).

5. Изотов С.А., Степанов В.Н. Добровольное и обязательное экологическое страхование как механизмы управления региональными рисками // Труды Одесского политехнического университета. Вып. 2. - Одесса: Одесский политехнический университет. - 2000. - С. 271-276 (0,6 д. а.). Особистий внесок здобувача - розроблено елементи оцінки екологічного страхового внеску та запропоновано структуру регіональної системи страхування екологічних ризиків (0,4 д. а.).

6. Продиус Ю.И., Изотов С.А., Продиус О.И. Формирование стратегии управления экологическими рисками // Труды Одесского политехнического университета. Вып. 3. - Одесса: Одесский политехнический университет. - 2000. - С. 242-247 (0,5 д. а.). Особистий внесок здобувача - розглянуто етапи формування стратегії управління екологічними ризиками (0,4 д. а.).

7. Цабиева Т.О., Гарас О.Н., Изотов С.А. Управление процессами экологизации транспорта // Труды Одесского политехнического университета. Вып. 2. - Одесса: Одесский политехнический университет. - 2002. - С. 250-254 (0,46 д. а). Особистий внесок здобувача - запропоновано напрямки екологізації транспорту (0,15 д. а.).

8. Изотов С.А. Социально-психологические проблемы восприятия риска в условиях развития современных промышленных структур // Материалы международной научно-практической конференции "Современное состояние перспективы развития гуманитарных наук (социология, социальная психология, менеджмент). - Одесса: ОГПУ. - 1997. - С. 125-128 (0,2 д. а.).

9. Продиус Ю.И., Изотов С.А., Продиус О.И. Логистика как фактор обеспечения конкурентоспособности предприятия // Тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Маркетинг та логістика в системі менеджменту". - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка". - 2002. - С 247-248 (0,2 д. а.). Особистий внесок здобувача - пропозиції щодо врахування екологічної оптимізації життєвого циклу продукції з використанням підходів логістики (0,08 д. а.).

10. Продиус Ю.И., Изотов С.А., Продиус О.И. Мотивация персонала как инструмент управления риском на промышленном предприятии // Тези доповідей та повідомлень ІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Управління персоналом: економіка, інновації, освіта". - Львів: Лв ЦНТЕІ. - 2001. - С. 48-52 (0,5 д. а.). Особистий внесок здобувача - запропоновано фактори мотивації персоналу, які забезпечують зниження імовірності появи небезпечних подій (0,3 д. а.).

11. Продіус Ю. І., Ізотов С. О., Слівка С.В. Забезпечення конкурентноздатності підприємства // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Теорія і практика перебудови економіки. - Черкаси: ЧДТУ. - 2001. - С. 149-152 (0,17 д. а.). Особистий внесок здобувача - запропоновано показники, які характеризують зв'язок між виробничою діяльністю промислових структур, якістю навколишнього середовища і конкурентноздатністю товаровиробників (0,08 д. а.).

12. Продиус Ю.И., Изотов С.А., Продиус О.И. Причины инвестиционного кризиса // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції "Теорія та практика управління у трансформаційний період", Т. 1. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 2001. - С. 230-233 (0,2 д. а.). Особистий внесок здобувача - розглянуто причини виникнення інвестиційної кризи (0,05 д. а.).

13. Изотов С.А., Продиус Ю.И. Организационно-экономические инструменты управления экологическим риском // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання". Частина 1. - Донецьк: ДонНЦ. - 2001. - С. 17-19 (0,2 д. а.). Особистий внесок здобувача - запропоновано організаційно-економічні інструменти управління екологічним ризиком (0,1 д. а.).

14. Изотов С.А. Риск-менеджмент экологических опасностей регионального уровня //Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції "Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України". - Донецьк: ІЕП НАН України. - 2002. - С. 240-244 (0,5 д. а.).

Размещено на Allbest.ru