Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.43:649.134

ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Лялькова Наталія Григорівна

Дніпропетровськ - 2002



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Мельник Леонід Юхимович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри економічної теорії та економіки сільського господарства.

Оіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Чупіс Анатолій Віталійович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, доцент Коба Катерина Евстафіївна, Таврійська державна агротехнічна академія, завідувач кафедри аналізу та фінансів.

Провідна установа - Національний аграрний університет Кабінету міністрів України, м. Київ.

Захист відбудеться 01 липня 2002 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпро-петровськ-27, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпро-петровськ-27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий 31 травня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Миронова Р.М.



АНОТАЦІЯ

Лялькова Н.Г. Економічне регулювання інвестиційного процесу в сільському господарстві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02. - економіка сільського господарства і АПК. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2002.

Досліджено фактори, що визначають рівень інвестиційної активності в умовах розвитку ринкових відносин на підставі аналізу сучасних теорій інвестування. Запропонована нова формула обсягу інвестицій у сільське господарство в умовах розвитку ринкових відносин. Удосконалено економічну структуру інвестицій.

Встановлено сучасні особливості оцінки економічної ефективності інвестицій. Удосконалено методичні підходи до виміру ефективності розробки і реалізації інвестиційного проекту. Визначений вплив ринкових перетворень в економіці на інвестиційний процес у сільському господарстві.

Проведена економічна оцінка відтворення основних засобів у регіоні. Визначено ефективність та виділено можливі джерела інвестиційного процесу в аграрній сфері. Вперше запропонований економічний механізм реалізації інвестиційного проекту з урахуванням об'єктивної та суб'єктивної оцінок. Проведений розрахунок економічного ефекту від реалізації інвестиційних проектів у сільському господарстві.

Ключові слова: економічне регулювання, ефективність, інвестиційний процес, оцінка, проект.



АННОТАЦИЯ

Лялькова Н.Г. Экономическое регулирование инвестиционного процесса в сельском хозяйстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2002.

Основными факторами, которые определяют уровень инвестиционной активности в условиях развития рыночных отношений являются: наличие или отсутствие прибыли как основного источника накопления; размер ставки банковского процента; привлекательность операций с государственными ценными бумагами; наличие или дефицит в экономике ликвидных ресурсов.

Предложена формула объема инвестиций в сельское хозяйство в условиях развития рыночных отношений. Данная формула характеризует прямую зависимость инвестиций от уровня прибыли и от наличия ликвидных ресурсов в экономике и обратную - от ставки банковского процента и прибыльности операций с государственными ценными бумагами.

Усовершенствована экономическая структура инвестиций. Определено, что реальные инвестиции принимают форму прямых инвестиций, инновационных, структурных, формируются как из чистых инвестиций, так и из амортизационного фонда. Финансовые инвестиции принимают форму венчурних, портфельных, аннуитета и формируются из средств сбережения. Инвестиции в человеческий капитал формируются при реализации таких инвестиционных программ как: прямое инвестирование, инновационное, структурное, финансовое, иностранное.

Установлены современные особенности оценки экономической эффективности инвестиций. Определено, что для создания механизма оценки экономической эффективности инвестиций, который в большей степени отвечает сформированным экономическим реалиям, необходимо использовать заграничный опыт проведения инвестиционных расчетов, в котором широко используются динамические методы оценки экономической эффективности. Оценка экономической эффективности сегодня должна носить комплексный характер, который учитывает всю полноту внешнего влияния (экологических, социальных и других факторов) и внутренних возможностей (риски, учет неопределенности).

Усовершенствованы методические подходы к измерению эффективности разработки и реализации инвестиционного проекта. Определены общие принципы, на которых базируется методический подход к измерению эффективности разработки и реализации инвестиционного проекта. інвестиція аграрний економічний

Определено влияние рыночных преобразований в экономике на инвестиционный процесс в сельском хозяйстве. В развитии современной украинской экономики выделены основные типы закономерностей: общеэкономические, трансформационные. Указаны основные задачи государственной инвестиционной политики в области централизованных инвестиций. Выделены пути внебюджетных источников финансирования инвестиций с целью расширения масштабов привлечения. Определены следующие направления преодоление инвестиционного кризиса в аграрном секторе: создание благоприятного инвестиционного климата; создание благоприятных условий для приоритетного развития частных инвестиций; увеличение объемов государственных инвестиций и повышения их роли в структурной и инвестиционной политике; привлечение иностранных инвестиций; реорганизация, санация и банкротство несостоятельных аграрных предприятий.

Определено, что внутреннее финансирование в современном украинском аграрном секторе является не эффективным. Повышению эффективности инвестиционного процесса в сельском хозяйстве будет способствовать фонд воспроизводства арендованного имущества. Предложены мероприятия по усовершенствованию механизма создания и использования фонда, которые предоставят возможность повысить эффективность инвестиционного процесса в сельском хозяйстве. Выявлено, что финансирование инвестиций за счет выпуска ценных бумаг, долгосрочного банковского кредитования, лизинга на данном этапе является довольно сложным. Перспективным источником финансирования инвестиций в данное время следует считать ипотеку.

Предложен экономический механизм разработки и реализации инвестиционного проекта с учетом объективной и субъективной оценок. Такой механизм позволяет: реализовать требование системного подхода к оценке условий реализации инвестиционного проекта; принять более обоснованное решение на базе выявленных главных характеристик, которые составляют оценку проекта.

Рассчитан экономический эффект от реализации инвестиционных проектов в сельском хозяйстве на примере выращивания подсолнечника.

Ключевые слова: экономическое регулирование, эффективность, инвестиционный процесс, оценка, проект.



ANNOTATION

Lialkova N.G. Economic regulation of investment process in agriculture. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate's of sciences (economics) by specialty 08.07.02. - Agrarian (rural) economics and agrarian-industrial complex (AIC). - Dnepropetrovsk state agricultural university. Dnepropetrovsk, 2002.

The dissertation is devoted to the research of the investment process and to the development of mechanisms of investment activity execution in agriculture under market reforms conditions.

Factors that determine the level of investment activity based on the analysis of the modern theory of investment are investigated. New formula of investment volume under market reforms conditions is proposed. Economic structure of investments is improved.

Modern peculiarity of assessment of economic effectiveness of investments is determined. Methodical approaches as for the determination of economic efficiency of investments and investment project realization are perfected. Influence of market reforms in economics on the investment process in agriculture is shown.

Economical assessment of the fixed capital reproduction in the region is conducted. Potential sources of the investment process in the sphere of agriculture and their effectiveness is determined and pointed out. First mechanism of impartial and subjective assessment of investment projects is suggested. Economic effect from the realization of investment projects in agriculture is calculated.

Key words: economic regulations, effectiveness, investment process, assessment, project.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективний розвиток аграрних підприємств в умовах ринкових перетворень в Україні неможливий без активізації інвестиційного процесу, істотного збільшення обсягу інвестицій, обрання найефективніших джерел фінансування. Аграрне виробництво у даний час є інвестиційно непривабливим. Інвестори воліють вкладати свої кошти у більш ліквідні галузі економіки. Тому в 2000 р. інвестиції в основний капітал сільського господарства в 11,4 раза менші, ніж у промисловості і займають лише 3,7% загального обсягу інвестицій в економіку України.

Проблеми інвестування виробництва та економічного регулювання інвестиційного процесу завжди знаходилися в центрі уваги вітчизняних науковців: Я.К. Білоуська, О.М. Голованова, М.Я.Дем'яненка, І.Й. Дороша, М.І. Кісіля, М.М. Кропивка, І.І. Лукінова, П.Т. Саблука, а також зарубіжних - Д. Кейнса, Л. Койка, І. Фішера та інших.

Та все ж, окремі питання вимагають детальнішого опрацювання. Зокрема, недостатньо досліджено вплив сучасних ринкових перетворень на інвестиційний процес у сільському господарстві. Наукою й практикою майже не виділені шляхи економічного регулювання інвестиційного процесу в сільському господарстві.

Актуальність проблеми, її практичне значення і недостатня теоретична розробленість обумовили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були одержані і досліджені в межах держбюджетної наукової тематики економічного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету і скоординовані з тематикою робіт Інституту аграрної економіки УААН “Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкових умовах” (номер держ. реєстрації 0196U16303).

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка обгрунтованих пропозицій та практичних рекомендацій щодо економічного регулювання інвестиційного процесу в сільському господарстві.

Для досягнення цієї мети в роботі вирішувались завдання:

- дослідження факторів, що визначають рівень інвестиційної активності в умовах розвитку ринкових відносин;

- удосконалення економічної структури інвестицій;

- встановлення сучасних особливостей оцінки економічної ефективності інвестицій;

- визначення впливу ринкових перетворень в економіці на інвестиційний процес у сільському господарстві;

- здійснення економічної оцінки відтворення основних засобів у регіоні;

- визначення ефективності та виділення потенційних джерел інвестиційного процесу в аграрній сфері;

- розробка економічного механізму об'єктивної та суб'єктивної оцінок інвестиційних проектів;

- розрахунок економічного ефекту від реалізації інвестиційних проектів у сільському господарстві.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є інвестиційні процеси в сільськогосподарських підприємствах України, а поглибленого дослідження - інвестиційні проекти селянських фермерських господарств Василівського району Запорізької області.

Предметом дослідження є сукупність організаційно-економічних відносин, що виникають і розвиваються в процесі економічного регулювання інвестиційного процесу в сільському господарстві.

Методи дослідження. При написанні дисертації застосовано такі методи проведення економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану та джерел інвестиційного процесу в сільському господарстві), монографічний (вивчення впливу ринкових перетворень в економіці на інвестиційний процес в сільському господарстві), розрахунково-конструктивний та експериментальний (розробка спільного інвестиційного проекту у сільському господарстві) та інші.

Матеріалами для дослідження стали спеціальна література з проблем теорії та практики економічного регулювання інвестиційного процесу в сільському господарстві, нормативні документи, статистичні дані.

Наукова новизна отриманих результатів обіймає коло таких питань:

· вперше виявлена можливість застосування теорій автономних інвестицій для наукового обгрунтування інвестиційного процесу в умовах ринкових перетворень та визначені фактори інвестиційної активності у сільському господарстві на підставі аналізу сучасних теорій інвестування;

· запропонована нова формула обсягу інвестицій у сільське господарство в умовах розвитку ринкових відносин на підставі наукових методів неокласичної, кейнсіанської економічних теорій та фундаментального економічного аналізу;

· представлено авторську розробку економічної структури інвестицій в умовах розвитку ринкових відносин, що включає реальні, фінансові та інвестиції в людський капітал;

· удосконалено методичні підходи до виміру ефективності розробки і реалізації інвестиційного проекту, що полягають у створенні механізму комплексної оцінки економічної ефективності інвестицій;

· вперше запропонований економічний механізм розробки і реалізації інвестиційного проекту, що враховує об'єктивну та суб'єктивну оцінки.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці спільного інвестиційного проекту вирощування соняшнику у таких фермерських господарствах Василівського району Запорізької області: СФГ “Даня”, СФГ “Дар”, СФГ “Дари ланів”, СФГ "Надія”, СФГ “Нове”, СФГ “Орбіта”, СФГ “Орбіта СМ”, СФГ “Січ”, СФГ “Чисті ключи”, СФГ "Чонгов” (акт № 84-03 від 04.03.2002 р., дов. № 168 від 25.02.2002 р.).

Основні положення, висновки й пропозиції роботи використані в практичній діяльності аграрних підприємств Запорізької області щодо вдосконалення методики оцінки інвестиційних проектів (дов. № 08-20 від 18.03.2002 р.). Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні таких курсів: економіка сільського господарства і АПК, фінанси АПК, управління сільськогосподарським виробництвом (дов. № 14 від 27.04.2002 р.).

Особистий внесок здобувача до праць, опублікованих із співавторами, полягає в наступному: [6] - виділення напрямків розвитку ринкових перетворень, що впливають на інвестиційний процес у сільському господарстві.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Соціально-економічні аспекти збалансування потреб в трудових ресурсах", м. Кіровоград (2000 р.), "Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі", м. Чернівці (2000 р.), "Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу: соціально-економічні та правові аспекти", м. Запоріжжя (2000 р.), “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування”, м. Запоріжжя (2001 р.), "Інвестиції XXI століття: регіональні аспекти", м. Умань (2000 р.), “Актуальная Россия: вопросы экономической теории и практики”, м. Волзьк (2000 р.); на Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених-аграрників "Молодь України і аграрна реформа", м.Харків (2000 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 12 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалах науково-практичних конференцій, загальним обсягом 1,6 обл.вид. арк., з них 5 - у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел та додатків.

Повний обсяг роботи - 178 сторінок, з яких: 6 рисунків займають 3 сторінки, 24 таблиці - 10, список використаних джерел (127 найменувань) - 10, 7 додатків - 8 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Економіко-теоретичні основи інвестування в умовах ринкових перетворень у сільському господарстві” визначено, що з розвитком різних форм власності змінилася і структура інвестицій (табл. 1). Причому, інвестиції в основний капітал державної форми власності знизилися у 2000 р., порівняно з 1990 р. на 98,72%, і склали всього 11,49%. Найбільшу частку у загальній структурі займає колективна форма власності - 68,95%.

Відбулося істотне згортання інвестиційної активності одночасно із переорієнтацією інвестиційних ресурсів з довгострокових інвестиційних проектів на задоволення короткотермінових потреб в предметах праці (добривах, паливно-мастильних матеріалах тощо) в межах одного виробничого циклу. Якщо в цілому по Запорізькій області та по основних галузях АПК за останні роки відбувається збільшення темпів росту інвестицій в основний капітал, то у сільському господарстві, навпаки, відбувається зниження (табл. 2).

Так, у 2000 р. найвищі темпи росту спостерігалися у харчосмаковій промисловості - у 2,2 рази. Темп зниження інвестицій в основний капітал харчосмакової промисловості у 1999 р. прямо пов'язаний з темпом зниження у сільському господарстві в 1998 р., оскільки така галузь економіки є безпосереднім споживачем продукції аграрних підприємств. Отже, зниження припливу інвестицій у 1999 р. в основний капітал харчосмакової промисловості вплинуло на скорочення інвестицій в основний капітал сільського господарства у 2000 р.

Вплив на інвестиційну діяльність згаданих вище негативних чинників у сільському господарстві був значно відчутнішим, ніж в інших галузях економіки, оскільки оборот капіталу тут значно довший. Інвестори воліють вкладати свої кошти у більш ліквідні галузі економіки. Якщо у 1990 р. обсяг інвестицій в основний капітал сільського господарства Запорізької області становив 20,4% від їх загального обсягу по всіх галузях економіки, то в 2000 р. - лише 3,9%.

Як основа для пояснення існуючих тенденцій, найуспішніше можуть бути застосовані ринкові теорії інвестування. По-перше, відповідно до теорії Дж.М. Кейнса, інвестори (із суб'єктивної точки зору) згодні вкладати власні кошти в інвестиційний проект тільки за умов, коли дохід від нього перевищує відсоток по державних облігаціях.

По-друге, відповідно до неокласичного підходу до теорії автономних інвестицій, розмір інвестиційної активності підприємств приватного сектора обернено пропорційно залежить від ставки банківського відсотка, а останній -- від облікової ставки НБУ (об'єктивна залежність). Облікова ставка знизилася з 62,3% у 1996 р. до 30,6% у 2000 р., однак вона все ще залишається одним з важливих бар'єрів, що гальмують розвиток інвестиційних процесів у реальних секторах вітчизняної економіки.

По-третє, обсяг інвестиційних вкладень самих виробничих підприємств у сучасних умовах прямо залежить від величини минулих і очікуваних прибутків, що відповідає основному положенню гіпотези прибутку. Незважаючи на те, що 2000 р. сільськогосподарські підприємства України закінчили з прибутком у сумі 1411 млн. грн., попередні три збиткові роки (загальна сума збитку за 1997-1999 рр. склала 10866,5 млн. грн.) звели нанівець прибутковість аграрних підприємств. Аграрні підприємства не мають засобів для здійснення інвестицій за рахунок власних джерел. З іншого боку, будучи нерентабельними, аграрні підприємства не можуть одержати комерційні кредити у фінансових установах, що не бажають надавати грошові кошти через ризик не отримати їх назад.

Дефіцит ліквідних ресурсів не дозволяє повною мірою використовувати виробничі потужності, що інтенсифікує спад, згортання інвестицій і "проїдання" основних засобів.

Таким чином, основними факторами, що визначають рівень інвестиційної активності в умовах розвитку ринкових відносин, є: наявність (чи відсутність) прибутку як основного джерела нагромадження; розмір ставки банківського відсотка; привабливість операцій з державними цінними паперами; наявність (чи дефіцит) в економіці ліквідних ресурсів.

Узагальнюючи вищесказане, на наш погляд, було б правомірним навести формулу обсягу інвестицій у сільське господарство в умовах розвитку ринкових відносин (1):

, (1)

де І_t - обсяг інвестицій;

Р - прибуток;

в - довгострокові кредити;

С^* - вкладення у державні цінні папери;

L - ліквідні ресурси.

Ця функція характеризує пряму залежність інвестицій від рівня прибутку, що є в розпорядженні фірм, котрі проводять інвестування, а також від наявності ліквідних ресурсів в економіці: чим вище рівень прибутку фірм і чим більше ліквідних ресурсів існує в економіці, тим більшу інвестиційну активність виявляють господарюючі суб'єкти. Ставка банківського відсотка і прибутковість операцій з державними цінними паперами впливають на інвестиційний процес: збільшення процентної ставки і ріст привабливості операцій з державними цінними паперами є причиною зниження інвестицій у реальні сектори економіки в умовах переходу до ринкової економіки.

Визначено, що реальні інвестиції набувають форми прямих інвестицій, інноваційних, структурних, формуються як з чистих інвестицій, так і з амортизаційного фонду. Фінансові інвестиції набувають форми венчурних, портфельних, ануітета і формуються з засобів заощадження. Інвестиції в людський капітал формуються при реалізації таких інвестиційних програм, як пряме інвестування, інноваційне, структурне, фінансове, іноземне. Джерелами інвестування в людський капітал є: сфера споживання, державні закупівлі.

У другому розділі “Сучасний стан та джерела інвестиційного процесу в сільському господарстві” проведено аналіз підходів і методичних рекомендацій оцінки економічної ефективності інвестицій. Це дозволило зробити такі висновки: методи оцінки економічної ефективності інвестицій, розроблені в період дореформеної економіки, не є задовільними для сучасного стану економічного розвитку як у теоретичному, так і в практичному аспектах. Для створення механізму оцінки економічної ефективності інвестицій, що більшою мірою відповідає сформованим економічним реаліям, необхідно використовувати закордонний досвід проведення інвестиційних розрахунків, тобто більш широкого застосування динамічних методів оцінки економічної ефективності. Оцінка економічної ефективності сьогодні має бути комплексною, враховувати всю повноту зовнішнього впливу (екологічних, соціальних та інших факторів) і внутрішніх можливостей (ризики, урахування невизначеності). Оцінка економічної ефективності не може бути повною без урахування суб'єктивного фактора реалізації інвестиційного рішення. Багатоваріантність реалізації одного й того ж інвестиційного рішення як результат впливу об'єктивних і суб'єктивних факторів на процес прийняття та реалізації інвестиційних рішень конче вимагає сьогодні використання програмних засобів аналізу, оцінки й експертизи.

Загальні принципи, на яких базується методичний підхід до визначення ефективності розробки і реалізації інвестиційного проекту такі: системність, в основі якої лежить урахування багаторівневої системи; об'єктивність і суб'єктивність всебічної оцінки інвестиційного проекту; комплексність - всебічний аналіз усіх наслідків реалізації інвестиційного проекту як безпосередньо в рамках розглянутої системи, так і за її межами; варіантність, тобто досить повне дослідження всіх можливих і доступних альтернатив реалізації інвестиційного проекту; обмеженість і доступність ресурсів, що використовуються для реалізації даного варіанта проекту; повнота обліку витрат і ефекту; вірогідність і порівнянність варіантів; вибір дисконтної ставки порівняння; урахування фактора часу в усіх його проявах; керованість процесів оптимізації, вибору і реалізації порівнюваних варіантів заходів; адаптивність - можливість ефективного пристосування варіанта розробки, функціонування і розвитку проекту, до можливих, заздалегідь точно відомих змін у характері, змісті та напрямку його реалізації.

Перші роки реформ збіглися з поглибленням кризи вітчизняної економіки в цілому і, зокрема, аграрного сектора. Сільське господарство до 1991 р. було одним з провідних виробників валового внутрішнього продукту. Частка АПК у валовому внутрішньому продукті країни становила 25%. Вихід валової продукції сільського господарства у порівняних цінах 1996 р. знизився з 49 млрд. грн. у 1990 р. до 26 млрд. грн. у 2000 р., або майже вдвічі (табл. 3).

У 2000 р. збитковими були тільки 33,7% господарських товариств, 27,9% - приватних, 36,5% - виробничих кооперативів, 44,7% - державних та 65,7% - інших сільськогосподарських підприємств. Зменшення обсягів виробництва суспільного сектора не було компенсоване розширенням приватного сектора, тому рівень рентабельності у 2000 р. становив тільки 9,0%. Разом з тим, у 2000 р., порівняно з 1998-1999 рр., дещо збільшилася частка валової доданої вартості сільського господарства у загальній структурі за галузями економіки (табл.4). Порівняно з 1998 р., цей приріст становив 0,1%, а з 1999 р. - 0,3%. Це можна вважати першою ознакою реформаторських дій, започаткованих у 1999 р. згідно з Указом Президента “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”.

Протягом 1992-1998 рр. діяв ряд політичних, економічних, організаційних факторів, які не дали змоги в усій повноті використати переваги ринкової економіки. Погіршилося матеріальне становище значної частини населення, різко зросла диференціація доходів. Стосовно природи кризи - думки фахівців розходяться.

Існує позиція, згідно з якою криза - просто фаза економічного циклу, що діяв до останнього часу в пригніченому стані. На наш погляд, більш точна інша позиція, що пов'язує розглянуту кризу безпосередньо з процесом трансформації планової системи. У цьому тлумаченні криза постає своєрідним явищем, виступає наче специфічною закономірністю початкового етапу перехідної економіки. Її причиною є не просто "поточна невідповідність", що виявляється в економіці, але величезний потенціал значних макроекономічних "невідповідностей", накопичених в роки планової економіки і стримуваних нею в прихованій формі. Вона пов'язана з перебудовою економічної системи, і тому одержала назву "трансформаційного спаду", або "перехідної кризи".

У розвитку сучасної української економіки, на наш погляд, правомірно виділяти два основних типи закономірностей: загальноекономічні, характерні для будь-якого перехідного періоду, для будь-якої економічної трансформації суспільства; властиві лише сучасній економіці в умовах ринкових перетворень, трансформації планової системи в ринкову.

До числа загальноекономічних закономірностей входять: нестійкість економічного розвитку; альтернативний характер перехідних процесів; поява і розвиток особливих (перехідних) форм економічних відносин; особливий характер протиріч між новими і старими елементами виробничих відносин, а не протиріччя функціонування - усередині кожного виробничого відношення, як це характерно для економічної системи, що вже сформувалася; історичність, тобто попередній характер перехідної економіки, що змінюється періодом зрілого розвитку економічної системи. До ряду закономірностей, характерних тільки для економік, що знаходяться в умовах ринкових перетворень, слід віднести інвестиційну кризу.

Це обумовлює необхідність розробки загальної для всієї української економіки та, зокрема, сільського господарства, інвестиційної політики. Основними задачами державної інвестиційної політики в області централізованих інвестицій є: збільшення масштабів державного інвестування, підтримка інфраструктурних і життєвозабезпечуючих виробництв; підвищення фінансової дисципліни в частині виконання державних зобов'язань по фінансуванню інвестиційних витрат; розширення масштабів часткового державно-комерційного фінансування ефективних інвестиційних проектів приватного капіталу.

З метою розширення масштабів залучення позабюджетних джерел фінансування інвестицій намічаються: зміцнення фінансової бази інвесторів на основі здійснення нової гнучкої амортизаційної політики, розширення практики прискореної амортизації основного капіталу; послідовна зміна акцентів приватизаційної політики з фіскальних задач поповнення дохідної частини бюджету на реконструювання виробництва і підтримку інвестиційних проектів; стимулювання інвестиційної активності малого і середнього підприємництва, з цією метою проведення політики його активної державної підтримки, що враховує галузеві і регіональні особливості розвитку цього сектора економіки; формування умов і механізмів залучення в інвестиційну сферу особистих заощаджень і розвиток необхідних гарантій по забезпеченню надійності внесків населення.

Нами виділені наступні напрямки подолання інвестиційної кризи у аграрному секторі: створення сприятливого інвестиційного клімату; створення сприятливих умов для пріоритетного розвитку приватних інвестицій; збільшення обсягів державних інвестицій і підвищення їхньої ролі в структурній і інвестиційній політиці; залучення іноземних інвестицій; реорганізація, санація і банкрутство фінансово неспроможних аграрних підприємств.

Власних коштів сільгосппідприємств вистачає тільки для покриття поточних витрат, придбання насіння і добрив. Власних джерел фінансування інвестицій не вистачає.

Перехід до ринкових умов господарювання вимагає внесення в амортизаційну політику істотних корективів, що адаптують її до нових умов. Підвищенню ефективності інвестиційного процесу у сільському господарстві буде сприяти фонд відтворення орендованого майна. На даний час механізму щодо створення та використання фонду не існує. Практично не можливо визначити, які суми слід направляти у створений фонд.

Тому ми пропонуємо, по-перше, на кожному аграрному підприємстві виділити в натурі кожному співвласнику частку належного йому майна, що має бути затверджено не тільки майновим сертифікатом, але й відповідним актом на право приватної власності, як це відбувається з земельними паями. Тільки після врегулювання цих питань можна буде створювати зазначений фонд. При цьому кожний співвласник буде точно знати, яка частка фонду йому належить. Відповідно він буде зацікавлений у результатах сільськогосподарського виробництва і створення необхідної суми коштів від амортизації майна для його заміни або поліпшення. Ми вважаємо, що кошти створеного фонду повинні акумулюватися тільки на окремому рахунку у банку. Оскільки тільки така система буде сприяти ефективному здійсненню інвестиційного процесу у сільському господарстві.

Наступний вид фінансування інвестиційного проекту передбачає емісію акцій. При реорганізації господарств члени, які вступають у них, не вносять у капітал підприємства нічого додатково. Як вступний внесок, виступають земельні і майнові паї - частини, що вже існували раніше у колишніх колгоспах і радгоспах. Тому навіть при первинному розміщенні акцій (паїв, часток) новостворені підприємства не одержують засобів, необхідних для проведення ефективного інвестиційного процесу. Інвестори не воліють також вкладати кошти в акції збиткових сільськогосподарських підприємств. Таким чином, фінансування інвестицій за рахунок випуску цінних паперів є для сучасного українського аграрного сектора на даному етапі досить складним.

Значення такого джерела фінансування інвестиційних проектів, як банківські кредити, в Україні значно нижче, ніж у розвинутих країнах Заходу. Українські комерційні банки надають своїм клієнтам в основному короткострокові кредити під закупівлю оборотних коштів, а не під довгострокові інвестиційні проекти. За останні роки знову зріс інтерес до іпотеки у зв'язку з реформуванням. Земля та майно сільськогосподарських підприємств надійшла у приватну власність. Тому вони можуть найближчим часом стати об'єктами застави.

Ще одним способом здійснення інвестиційного процесу в аграрній сфері виступає лізинг. Однією з форм надання у лізинг техніки є створення МТС. Однак на сьогоднішній день існує кілька проблем, зв'язаних з діяльністю МТС: труднощі комплектації станції технікою у зв'язку з браком коштів; невідпрацьована система розрахунків аграрних підприємств із МТС; відсутність податкових пільг.

У третьому розділі “Економічне регулювання інвестиційного процесу в сільському господарстві через реалізацію ефективних інвестиційних проектів” запропонований економічний механізм розробки і реалізації інвестиційного проекту з урахуванням об'єктивної і суб'єктивної оцінок, що дозволяє: реалізувати вимогу системного підходу до оцінки умов реалізації інвестиційного проекту; відбити в системі показників і їхніх характеристик сучасні реалії економічних відносин в умовах ринку, посилення значення соціально-економічних критеріїв; виявити можливі втрати при реалізації інвестиційного рішення, скорегувати або змінити його параметри до реалізації, збалансувати складові ефекту, підвищити ефективність загалом; прийняти більш обгрунтоване рішення на базі виявлених головних характеристик - позитивних і негативних, що складають оцінку проекту.

У 1997 р. фермерські господарства Василівського району Запорізької області розробили спільний інвестиційний проект по вирощуванню соняшнику. Фінансування проводилося за рахунок власних засобів аграрних підприємств і за рахунок наданих Першим Українським Міжнародним банком та АТ Дрезднер банк кредитних засобів. Кількість придбаної техніки до 1999 р., а також її функціональне призначення дозволяє говорити про повний технологічний пакет для вирощування насіння соняшнику. У 1999 р. був отриманий найменший дохід. Однак за рахунок незначних, у порівнянні з 2000-2001 рр. витратами, рівень рентабельності у 1999 р. був вищим і склав 27,9%. Найбільшу частку витрат становлять виплати за кредитами, тому зменшення такої частки у 2002-2004 рр. приведе до збільшення рівня рентабельності до 39,9%.

Розрахована ефективність інвестиційного проекту за запропонованими нами показниками дозволяє говорити про його високу ефективність. Чиста поточна вартість склала 443401 дол. США. Індекс рентабельності інвестицій дорівнює 1,43. Внутрішня норма прибутку дорівнює 28%. Так як проект повністю фінансується за рахунок кредиту банків, то 28% - верхня межа, перевищення якої зробить проект збитковим. Строк окупності інвестицій складає 1,36 роки. Річний економічний ефект економії ресурсів складає 52962 дол. США.



ВИСНОВКИ

1. Основними факторами, що визначають рівень інвестиційної активності в умовах розвитку ринкових відносин, є: наявність (чи відсутність) прибутку як основного джерела нагромадження; розмір ставки банківського відсотка; привабливість операцій з державними цінними паперами; наявність (чи дефіцит) в економіці ліквідних ресурсів.

2. Нами запропоновано формулу обсягу інвестицій у сільське господарство в умовах розвитку ринкових відносин. Вона характеризує пряму залежність інвестицій від рівня прибутку та від наявності ліквідних ресурсів в економіці і обернену - від ставки банківського відсотка і прибутковості операцій з державними цінними паперами.

3. Визначено, що реальні інвестиції набувають форму прямих інвестицій, інноваційних, структурних, формуються як з чистих інвестицій, так і з амортизаційного фонду. Фінансові інвестиції набувають форму венчурних, портфельних, ануітета і формуються з засобів заощадження.

Інвестиції в людський капітал формуються при реалізації таких інвестиційних програм, як пряме інвестування, інноваційне, структурне, фінансове, іноземне. Джерелами інвестування в людський капітал є: сфера споживання, державні закупівлі.

4. Для створення механізму оцінки економічної ефективності інвестицій, що у більшому ступені відповідає сформованим економічним реаліям, необхідно використовувати закордонний досвід проведення інвестиційних розрахунків, у якому широко використовуються динамічні методи оцінки економічної ефективності. Оцінка економічної ефективності сьогодні повинна носити комплексний характер, що враховує всю повноту зовнішнього впливу (екологічних, соціальних та інших факторів) і внутрішніх можливостей (ризики, урахування невизначеності).

5. Загальні принципи, на яких базується методичний підхід до виміру ефективності розробки і реалізації інвестиційного проекту такі: системність; об'єктивність і суб'єктивність всебічної оцінки інвестиційного проекту; комплексність; варіантність; обмеженість і доступність ресурсів; повнота обліку витрат і ефекту, вірогідність і порівнянність варіантів; вибір дисконтної ставки порівняння; урахування фактора часу у всіх його проявах; керованість процесів оптимізації, вибору і реалізації порівнюваних варіантів заходів; адаптивність.

6. У розвитку сучасної української економіки виділено основні типи закономірностей: загальноекономічні, трансформаційні. Вказано основні завдання державної інвестиційної політики в області централізованих інвестицій: збільшення масштабів державного інвестування, підтримка інфраструктурних і життєвозабезпечуючих виробництв; підвищення фінансової дисципліни в частині виконання державних зобов'язань по фінансуванню інвестиційних витрат; розширення масштабів часткового державно-комерційного фінансування ефективних інвестиційних проектів приватного капіталу.

7. Намічені шляхи позабюджетних джерел фінансування інвестицій з метою розширення масштабів залучення. Виділені такі напрямки подолання інвестиційної кризи у аграрному секторі: створення сприятливого інвестиційного клімату в цілому; створення належних умов для пріоритетного розвитку приватних інвестицій; збільшення обсягів державних інвестицій і підвищення їхньої ролі в структурній та інвестиційній політиці; залучення іноземних інвестицій; реорганізація, санація і банкрутство фінансово неспроможних аграрних підприємств.

8. Внутрішнє фінансування в сучасному українському аграрному секторі є не ефективним. Підвищенню ефективності інвестиційного процесу у сільському господарстві буде сприяти фонд відтворення орендованого майна. Запропоновані заходи удосконалення механізму щодо створення та використання фонду нададуть можливість підвищити ефективність інвестиційного процесу в сільському господарстві. Фінансування інвестицій за рахунок випуску цінних паперів, довгострокового банківського кредитування, лізингу є на сьогодні досить складним. Перспективним джерелом фінансування інвестицій можна вважати іпотеку.

9. Запропонований економічний механізм розробки і реалізації інвестиційного проекту з урахуванням об'єктивної і суб'єктивної оцінок дозволяє: реалізувати вимогу системного підходу до оцінки умов реалізації інвестиційного проекту; відобразити в системі показників та їхніх характеристик сучасні реалії економічних відносин в умовах ринку, посилення значення соціально-економічних критеріїв; виявити можливі втрати при реалізації інвестиційного рішення, скорегувати або змінити його параметри до реалізації, збалансувати складові ефекту, підвищити загальну ефективність; прийняти більш обгрунтоване рішення на базі виявлених головних характеристик, що складають оцінку проекту.

10. Розраховано економічний ефект від реалізації інвестиційних проектів у сільському господарстві на прикладі вирощування соняшнику. Чиста поточна вартість становить 443401 дол. США. Індекс рентабельності інвестицій дорівнює 1,43. Внутрішня норма прибутку дорівнює 28%. Оскільки проект повністю фінансується за рахунок кредиту банків, то 28% - верхня межа, перевищення якої зробить проект збитковим. Строк окупності інвестицій складає 1,36 роки. Річний економічний ефект економії ресурсів складає 52962 дол. США.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Лялькова Н.Г. Організаційно-правові форми колективних господарств в аграрному секторі економіки України і можливі шляхи їхнього удосконалення // Держава та регіони (серія: економіка та підприємництво). - 2001. - № 1. - С. 59-65.

2. Лялькова Н.Г. Роль держави у формуванні інвестиційного клімату // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 48. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - С. 101-114.

3. Лялькова Н.Г. Стан, проблеми та перспективи розвитку агропромислового комплексу Південно-Східного регіону // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. - 2000. - №2. - С. 195-197.

4. Лялькова Н.Г. Финансовая политика государства в реформировании аграрного сектора экономики // Экономика и управление. - 2000. - №5. - С. 7-9.

5. Лялькова Н.Г. Функціонування кредитної системи в агропромисловому виробництві // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 35. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - С. 68-74.

6. Гришечко Н.Г., Корецкий Н.Х., Скирко Ю.И. Экономический потенциал и проблемы развития коллективных сельскохозяйственных предприятий // Економічні та фінансові проблеми сільськогосподарського виробництва в перехідний період до ринку: Збірник наукових праць Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 1997. - С. 71-72.

7. Лялькова Н.Г. Використання фінансових важелів в регулюванні та управлінні інвестиціями // Інвестиції XXI століття: регіональні аспекти. Збірник доповідей Міжнародної науково-практичної конференції 17-18 листопада 2000р. м. Умань. - К.: Науковий світ, 2000. - С. 120-123.

8. Лялькова Н.Г. Инвестиционная политика иностранных государств (на примере Украины) // Актуальная Россия (вопросы экономической теории и практики) / Под ред. Ю.М. Осипова, О.В. Иншакова, М.М. Гузева, Е.С. Зотовой: в 2 т., Т.1. - Волгоград: Волгоградский государственный университет, 2000. -- С. 304-307.

9. Лялькова Н.Г. Підприємницька діяльність в агропромисловому секторі як сучасна форма господарювання // Тези доповідей Другої міжнародної конференції "Наука і освіта'99". Том 20 Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1999. - С. 18-22.

10. Лялькова Н.Г. Розвиток і проблеми формування територіально-виробничого комплексу Південно-Східної України // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених - аграрників. - Харків: ХДАУ, 2000. - С. 76-77.

11. Лялькова Н.Г. Стан та проблеми розвитку кредитної системи України на етапі реформування агропромислового комплексу // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Збірник наукових статей міжнародної науково-практичної конференції "Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі" у 2 частинах. Вип. 1, частина 1. - Чернівці: ПП Кондратьєв, 2000. - С. 70-74.

12. Лялькова Н.Г. Тенденції та розвиток іноземного інвестування в економіку Південно-Східного регіону. // Соціально-економічні аспекти збалансування потреб в трудових ресурсах. Матеріали Міжнародної науково - практичної конференції. - Кіровоград: ДТУ, 2000. - С. 91-95.

Размещено на Allbest.ru