Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

Мотивація праці в сільськогосподарських підприємствах

Ломовських Людмила Олександрівна

Харків 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор Мартьянов Віктор Павлович, завідувач кафедри організації виробництва та агробізнесу Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Амбросов Володимир Якович, завідувач Харківського відділу Інституту аграрної економіки УААН;

кандидат економічних наук, професор Горкавий Володимир Кузьмич, завідувач кафедри статистики і економічного аналізу Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва

Провідна установа: Сумський національний аграрний університет, кафедра організації сільськогосподарського виробництва, основ підприємництва і агробізнесу

Захист дисертації відбудеться 15.01. 2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В.Докучаєва за адресою: 62483, Харків, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корп. 1., ауд. 213.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва

Автореферат розісланий 13.12. 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В.Македонський

1. Загальна характеристика роботи

мотивація сільськогосподарський механізаторський колектив

На сучасному етапі трудовий потенціал аграрного сектору економіки використовується не на належному рівні. Причиною є недосконалість мотиваційного механізму, який має поєднувати у собі економічний, соціальний та соціально-психологічний підходи до вирішення цієї проблеми. Сьогодні виникла така ситуація, що вкрай необхідно задовольнити як економічні, так і соціальні та соціально-психологічні потреби селян. Про те, що вирішенню цих проблем стали приділяти належну увагу, свідчать не тільки публікації вчених, а і нормативно-правові акти. Так, в Указі Президента України “Про першочергові заходи щодо підтримки розвитку соціальної сфери села” від 15 липня 2002 р. намічена розробка проектів законодавчих актів, зокрема Національної програми соціального розвитку села на період до 2011 р., спрямованих на забезпечення належного рівня життя та побуту селян, захисту їх прав, підвищення престижності селянської праці.

Актуальність теми дослідження. Як зазначено у Державній програмі розвитку соціальної сфери села на період до 2005 р., позитивні зрушення в сільському господарстві, які розпочалися в 2000 р., поки що не забезпечили належного поліпшення умов життєдіяльності сільського населення, майже не зростають реальні доходи селян, головним джерелом сукупного доходу яких залишаються надходження від низькопродуктивної праці в особистих підсобних господарствах. Практично не відновлюється діяльність підприємств і закладів сфери обслуговування, припинилося оновлення матеріальної бази соціальної інфраструктури. Усе це негативно позначається на соціально-демографічній ситуації на селі і не сприяє підвищенню продуктивності праці, більш повному і ефективному використанню трудових ресурсів.

Крім того, сьогодні виникла необхідність застосування нових мотиваційних підходів, які ґрунтувалися б на обліку і використанні економічних, соціальних і соціально-психологічних аспектів сучасного виробництва. Це і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Стан вивчення проблеми. Проблеми теоретичних і методологічних положень практичного обґрунтування мотивації праці знайшли відображення в роботах як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Перші згадки на дану тему зустрічаються в роботах А. Сміта, Ф. Тейлора, Е. Мейо. Вагомий внесок у розвиток теорії мотивації серед зарубіжних вчених зробили А. Маслоу, Ф. Герцберг, В. Врум, Л. Портер, Е. Лоулер. Питання мотивації та оплати праці досліджували такі вітчизняні вчені, як В.Я.Амбросов, Л.О. Антоненко, О.А. Бугуцький, М.Х. Вдовиченко, В.К. Горкавий, О.Д. Гудзинський, В.С.Дієсперов, Й.С. Завадський, А.М. Колот, Г.І.Купалова, А.В.Македонський, М.Й. Малік, В.П. Мартьянов, М.І.Нижній, М.К. Орлатий, Л.В.Романова, П.Т.Саблук, М.Ф. Соловйов, І.Х. Степаненко, А.В.Токар, О.В. Ульянченко, В.Й. Шиян, В.В. Юрчишин, К.І. Якуба та ін.

Але вивчення та узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду щодо проблем мотивації праці показало, що далеко не всі аспекти цього питання досліджені в достатній мірі, особливо в сільськогосподарських підприємствах. Насамперед це стосується досліджень залежності показників економічної ефективності роботи працівників сільськогосподарських підприємств від їх соціального та соціально-психологічного стану. Ми ще дуже мало знаємо про те, які саме чинники мотивують працівника до високоефективної праці. У середині минулого століття цій проблемі багато уваги приділяли зарубіжні вчені, експерименти яких в основному пов'язані з промисловістю. А психологія сільського працівника значно відрізняється від міського, тим більше іноземного.

Низький рівень мотивації праці, матеріального та морального стимулювання створив у країні таку ситуацію, коли працівники не зацікавлені в результатах роботи підприємства і, відповідно, у високих результатах індивідуальної продуктивності праці. Низький рівень заробітної плати (за 1990-1999 рр. розмір реальної заробітної плати зменшився у 3,82 раза) та ріст її заборгованості призвели до того, що інтереси селян стали все більше і більше відмежовуватися від інтересів суспільного виробництва.

Таким чином, виникла об'єктивна необхідність виявити основні напрямки формування соціально-економічного механізму мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах, визначити і обґрунтувати більш ефективні напрямки використання трудових ресурсів через розвиток агробізнесу в сучасних умовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри організації виробництва та агробізнесу Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, яка входить у державну наукову програму “Розробка пропозицій по економічному механізму господарювання в реформованих сільськогосподарських підприємствах” (державний номер реєстрації - 0101 U 006663).

Мета і задачі дослідження. Метою є обґрунтування і розробка рекомендацій щодо удосконалення механізму формування мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах на етапі становлення і розвитку ринкового механізму господарювання.

Відповідно до поставленої мети в роботі визначені такі завдання:

дослідити теоретично-методологічні аспекти мотивації праці;

виявити економічні, соціальні і соціально-психологічні особливості функціонування трудових колективів сільськогосподарських підприємств у різних умовах господарювання;

розробити методику визначення впливу мотиваційних чинників на рівень життя працівників села та на економічні показники їх роботи;

встановити рівень зв'язку трудової активності та мотивуючих чинників;

визначити принципи соціально-психологічної сумісності механізаторів;

обґрунтувати рекомендації щодо поліпшення економічного, соціального та соціально-психологічного стану трудових колективів і кожного індивідуума.

Об'єктом дослідження є питання мотивації праці членів трудових колективів сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і практичні проблеми механізму мотивації праці, зокрема економічні, соціальні та соціально-психологічні процеси, що відбувалися у трудових колективах сільськогосподарських підприємств у 1983-1988 рр. і 1999-2002 рр.

Соціологічне обстеження рівня життя, доходів працівників сільськогосподарських підприємств, соціального та соціально-психологічного стану, що склався у виробничих колективах, значущості тих чи інших факторів мотивації праці проводилося шляхом анкетного опитування механізаторів, як найбільш значущої категорії працюючих на селі.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, інтеграційний та системний підходи до вивчення положень економічної теорії, а також економічних, соціальних і соціально-психологічних явищ у трудових колективах сільськогосподарських підприємств. Методологічною основою стали також фундаментальні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі дослідження соціально-економічних проблем сільськогосподарської праці.

Інформаційною базою дослідження виступили закони України, укази Президента України, постанови Уряду, різні нормативні акти, офіційні матеріали комітету статистики України і Харківської області, річні звіти сільськогосподарських підприємств, дані соціологічних досліджень, проведених кафедрою організації виробництва та агробізнесу Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва у 1983-1988 рр. і автором - у 1999-2002 рр., спеціальні літературні та інші джерела.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); монографічний і системного аналізу (вивчення й аналіз економічних, соціальних і соціально-психологічних процесів, які мали місце у виробничих колективах, а також вивчення стану роботи допоміжних сільськогосподарських підприємств); соціологічний (анкетування механізаторів сільськогосподарських підприємств Харківської області); розрахунково-конструктивний, рядів динаміки і порівняльний (порівняння економічних, соціальних і соціально-психологічних процесів у виробничих колективах по роках); графічний; статистичного групування, регресійний (вивчення впливу чинників мотивації на рівень трудової активності і показники продуктивності праці); кластерний (для визначення сумісності механізаторів); дискримінантний (для прогнозування рівня трудової активності) аналізи.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в наступному:

вперше на регіональному рівні розглянуто комплекс теоретичних, методичних і практичних аспектів мотивації праці у розрізі економічних, соціальних і соціально-психологічних питань;

запропоновано ввести в економічну теорію і практику таке інтеграційне поняття, як “економічний, соціальний та соціально-психологічний розвиток колективу”. Планування розвитку трудових колективів у сучасних умовах слід проводити як за соціально-економічним, так і соціально-психологічним напрямами;

набуло подальшого розвитку вивчення економічних, соціальних і соціально-психологічних процесів, що відбуваються на сучасному етапі у трудових колективах сільськогосподарських підприємств, на основі соціологічного обстеження рівня життя, доходів безпосередніх виробників, зокрема механізаторів;

проведено порівняння результатів дослідження, яке охопило досить широке коло питань в умовах розвитку ринкових відносин у 1999-2002 рр., з аналогічними дослідженнями в умовах впровадження колективного підряду у 1983-1988рр.;

розроблено та впроваджено методику визначення впливу соціальної активності працівників, а також економічних, соціальних і соціально-психологічних процесів, що відбуваються у трудових колективах, на економічні показники виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств;

встановлено рівень взаємозв'язку трудової активності та показників продуктивності праці механізаторів з чинниками мотивації праці, а саме: оцінкою економічного, соціального та соціально-психологічного розвитку колективу працівником, соціальною активністю, задоволеністю роботою, життям, рівнем реалізації бажання сумлінно і активно працювати; зв'язок між усіма переліченими мотиваційними чинниками; трудової активності механізаторів і досліджуваних мотивуючих чинників, згрупованих згідно з теоріями мотивації зарубіжних вчених і класифікації, запропонованої вітчизняними вченими;

визначено принципи сумісності механізаторів у первинних підрозділах і розроблено основи прогнозування рівня їх трудової активності;

на підставі розробленої методики та інших підходів сформульовані пропозиції щодо поліпшення економічного, соціального та соціально-психологічного стану трудових колективів.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження доведені до рівня методичних і практичних рекомендацій, які можуть широко й ефективно використовуватися в сільськогосподарських підприємствах і сприяти підвищенню рівня трудової активності в середньому на 10-12%. Практичний інтерес має використання запропонованої методики визначення рівня взаємозв'язку економічних, соціальних і соціально-психологічних процесів, що відбуваються у виробничих колективах, з трудовою активністю їх членів і на показники продуктивності їх праці. Методика використана у власних дослідженнях, впроваджена в практику окремих сільськогосподарських підприємств, їх підрозділів, а також у навчальний процес економічного факультету Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Впровадження у виробничий і навчальний процеси підтверджуються довідками. Розробки автора викладені у методичних вказівках до виконання курсового проекту для студентів економічного факультету. Результати дослідження можуть бути використані для визначення і розкриття потенційних можливостей і особистих здібностей безпосередніх учасників сільськогосподарського виробництва.

Особистий внесок здобувача. Узагальнено результати анкетних досліджень, які показали рівень життя селян, їх ставлення до реформування сільськогосподарських підприємств, рівень їх соціальної активності, стан економічного, соціального та соціально-психологічного розвитку окремих членів виробничих колективів і колективів у цілому. Проведено порівняння даних досліджень двох різних періодів розвитку економіки України, які характеризуються різними показниками економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Розроблено і застосовано методику для визначення впливу чинників мотивації праці на її результативність. Отримані й оброблені дані анкетування 1999-2002 рр. Оброблені дані аналогічного анкетування 1983-1988 рр.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи викладені у доповідях на підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (м. Харків, 2000, 2001, 2002 рр.); на науковій конференції молодих вчених (м. Харків, 2000р.); на обласній конференції молодих вчених “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова” (м. Харків, 2001р.); на Всеукраїнській науковій конференції молодих учених-аграрників “Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу” (м. Харків, 2000р.); на міжнародній конференції студентів і молодих вчених “Сталість, екологізація та ефективність сільськогосподарського виробництва в умовах аграрної реформи (м. Харків, 2002р.); на міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу” (м. Харків, 2000р.), “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (м. Харків, 2001р.), “Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК” (м. Харків, 2001р.), “Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України” (м. Луганськ, 2002р.); на Міжнародному ІІІ Україно-Австрійському симпозіумі (м. Чернівці, 2000 р.).

Публікації. Розробки та результати досліджень опубліковані у 10 наукових працях загальним обсягом 2,9 ум. д.а., у фахових виданнях - 6 публікацій.

Обсяг дисертаційної роботи. Робота викладена на 200 сторінках комп'ютерного тексту, в т.ч. основного тексту 170 сторінок. Дисертація містить 47 таблиць, 8 рисунків, додатки розміщені на 102 сторінках. Список використаної літератури нараховує 191 найменування.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, мету та завдання дослідження, визначено предмет і об'єкт дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Наукові та практичні основи мотивації праці” розглянуто теорії мотивації зарубіжних вчених, мотиваційні аспекти в дослідженнях вітчизняних вчених, роль людського фактора в укріпленні аграрного сектору економіки, визначено соціально-економічне значення мотивації праці в сучасних умовах.

Аналіз літературних джерел дав можливість визначити суть понять “мотивація праці” і “механізм мотивації праці”, визначити різницю між мотивами і стимулами. У новій економічній літературі, присвяченій проблемам саме мотивації праці, мова йде про те, що при вирішенні питань підвищення рівня продуктивності праці ми звикли розглядати лише матеріальну зацікавленість працівників, що розгляд механізму мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах зводиться до аналізу таких чинників, як рівень оплати праці, її стимулюючою функції та своєчасності виплати, особливостей формування натуральної частки фонду оплати праці, порівняння рівнів номінальних і реальних доходів. Сучасний розвиток мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах розглядається ще і з позицій проведеного реформування відносин власності на селі. Але всі вищеперелічені чинники насправді є не мотивами, а стимулами, оскільки вони є не внутрішніми, а зовнішніми збуджувальними чинниками дій людини. Тому у зв'язку з розвитком таких наук, як економічна соціологія та психологія, які тривалий час у нас не визнавалися, теоретики і практики все частіше ведуть мову про необхідність поєднання економічних і соціально-психологічних досліджень.

Дійсно, з позицій теорії справедливості С.Адамса, для людини важливо як її дії та заслуги співвідносяться з діями та заслугами інших. Зростання продуктивності праці має бути пов'язане з ростом оплати праці. Але, крім того, вважаємо, що з позицій мотивації важливо виявити не тільки рівень співвідношення продуктивності й оплати праці, а і рівень самої задоволеності працівника розміром заробітної плати (можливо, незважаючи на те, скільки і як він працює).

Таким чином, мотивація праці з економічних позицій - це спонукання до високопродуктивної праці.

Під механізмом мотивації праці вітчизняні вчені розуміють систему тісно пов'язаних між собою матеріальних, соціальних і психологічних факторів, які активізують трудову діяльність. Різниця між мотивами і стимулами, як зазначалося, полягає в тому, що перші являють собою внутрішні, а останні - зовнішні збуджувальні чинники дій людини. Крім того, мотивацію слід сприймати як імовірнісний процес: що мотивує конкретну людину в одній ситуації, може не спричинити на неї ніякого впливу в іншій ситуації або на іншу людину в такій самій ситуації.

Еволюція організації праці була спрямована на підвищення мотивації працівника через прагнення зробити його учасником прийняття рішень. Ті процеси реформування, які відбуваються на сьогоднішній день у сільському господарстві, в деякій мірі також спрямовані на це. Але, як зазначив М.Й.Малік, не всі, хто можуть бути господарем землі, хочуть займатися її обробітком, оскільки люди визнають, що це велика відповідальність.

Підвищення рівня продуктивності праці ряд економістів пов'язує із вивченням людини, її здібностей, потреб, а також з аналізом механізму формування й розвитку її трудової мотиваційної системи. На сучасному етапі система матеріального стимулювання не дозволяє працівникові забезпечити задоволення своїх потреб на мінімально необхідному рівні навіть при високоефективній індивідуальній праці. Недостатній розмір заробітної плати є небезпечним як у соціально-економічному, так і у соціально-психологічному плані.

Розвиток сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі має відбуватися таким чином, щоб виробники реалізовували продукцію не тільки як сировину, а і в переробленому, готовому до вживання вигляді, оскільки у сільських мешканців з'являються більш широкі можливості для вибору професії, покращується соціальна сфера села тощо.

Більш ефективною, ніж індивідуальна, є колективна праця, але не всяку групу людей можна назвати колективом, оскільки важливими характеристиками колективу є дружні стосунки його членів, співробітництво, взаємовиручка, допомога. Від активності та ініціативи трудового колективу в значній мірі залежить успішність вирішення виробничо-економічних завдань. У зв'язку з цим була визначена необхідність розробки методів виявлення внутрішніх резервів людини і застосування їх на практиці.

У другому розділі “Аналіз чинників мотивації праці в різних умовах господарювання” наведена методика проведення досліджень, яка передбачає розробку анкети з економічних, соціальних і соціально-психологічних процесів, що відбуваються в колективах підприємств, і анкетування членів колективів сільськогосподарських підприємств. Відповіді оцінюються за бальною системою. По окремих відповідях, у залежності від рівня їх значущості, оціночний бал може помножуватися на відповідний коефіцієнт. Далі визначається сума балів і ділиться на кількість запитань, по яких проводилася оцінка. Одержаний середній бал буде характеризувати бальну оцінку економічного, соціального та соціально-психологічного стану проанкетованого члену колективу. При дослідженні його рівня в цілому по колективу визначається сума балів по кожному респонденту, а потім по всіх учасниках анкетування. Одержана сума балів ділиться на кількість респондентів, а потім - на кількість запитань. Це вже буде середній оціночний бал економічного, соціального та соціально-психологічного стану колективу в цілому. Одержані таким чином бали можна порівняти як по окремих працівниках, так і по колективах.

Порівняння розміру одержаних балів з економічними показниками виробничої діяльності окремих респондентів або колективів за певний рік чи в динаміці дасть можливість виявити рівень залежності ефективності виробництва від соціальних, соціально-психологічних та економічних умов.

Наведена схема є доцільною для розрахунків при досить невеликій кількості запитань, а також при аналізі та порівнянні окремих відповідей респондентів. Спрощення розрахунків можна досягти, якщо за основу дослідження прийняти одне або кілька узагальнених запитань, що характеризують задоволеність людини роботою або життям.

Можна вважати, що економічні та соціально-психологічні чинники мають між собою певний зв'язок. Наприклад, рівень матеріального стимулювання, безумовно, впливає на добробут, а звідси - і на психологічний стан працівників підприємства. У свою чергу, задоволеність життям може визначити рівень мотивації до праці, яка, як відомо, в значній мірі визначає стан економіки господарства.

Розглянемо динаміку оплати праці в сільському господарстві в порівнянні з промисловістю і в середньому по Україні (табл. 1).

Таблиця 1 Середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки

Галузь	1985	1990	1996	1997	1998	1999	2000	2001*
	крб.	грн.
Україна, всього	168	244	126	143	153	178	230	305
В т.ч.: промисловість	202	278	153	174	184	217	310	406
сільське господарство	143	232	68	84	89	102	111	147
Сільське господарство, % від середнього по Україні	85,1	95,1	54,0	58,7	58,2	57,3	48,3	48,2
Сільське господарство, % від промисловості	70,8	83,4	44,4	48,3	48,4	47,0	35,8	36,2

Як свідчать дані табл.1, у сільському господарстві питома вага оплати праці має чітку тенденцію до скорочення у порівнянні з середньою по Україні і промисловістю, що не може не впливати на соціально-психологічний стан працівників.

У поняття “економічний, соціальний та соціально-психологічний розвиток колективу” (розвиток колективу) включені такі чинники: умови праці; можливість використовувати власні знання, досвід, творчі можливості; ступінь поваги, якою користується професія у суспільстві; розмір заробітної плати; організація праці; виконання виробничих задач колективу; власне виконання роботи; можливість брати участь в управлінні роботою підрозділу; можливість підвищення кваліфікації; перспектива підвищення заробітку; перспектива поліпшення житлових умов; умови для відпочинку у вільний час; можливість стати керівним працівником; суспільне визнання заслуг; психологічний клімат.

Вивчення впливу віку працівників на рівень їх трудової активності підтвердило висновки вчених, що найбільш працездатними є люди у віці 30-49 років.

Рівень трудової активності ми визначали як відношення нормативного виробітку за певний час до фактичного, у відсотках.

Методика дозволила оцінити соціальну активність кожного окремого механізатора, визначити середню оцінку соціальної активності по колективах як по окремому досліджуваному питанню, так і в середньому, загальний рівень соціальної активності по області як по окремому питанню, так і в середньому.

Соціальна активність сільських жителів значно знизилася: вони стали рідше читати, купувати книги, користуватися послугами бібліотеки, дивитися телевізор, слухати радіо, відвідувати Будинок культури, концерти, бувати за межами села.

У 1999-2002 рр. у порівнянні з 1983-1988 рр. найбільше знизилися такі показники соціальної активності, як користування послугами бібліотеки (у 3,2 раза), передплати газет, журналів (у 2,9 раза) і слухання останніх новин (у 2,1 раза) та сільськогосподарських передач по радіо (у 3,0 раза). Крім того, сільськогосподарські працівники стали в 1,9 раза рідше дивитися сільськогосподарські програми по телебаченню і в 1,7 раза рідше бувати за межами рідного села. Загальний рівень соціальної активності (оціненої за п'ятибальною системою) в цілому по області знизився на 1,26 бала (в 1,8 раза) і в 1999-2002 рр. склав 1,70 бала. Більше двох балів цей показник становив лише у небагатьох колективах.

Все це свідчить про те, що слід звернути увагу на підвищення соціальної активності сільського населення, оскільки від цього в певній мірі залежить і продуктивність праці, а від неї - розмір оплати праці і добробут працівників.

Не було виявлено чіткої залежності рівня трудової активності механізатора від його освіти, від стажу роботи в сільському господарстві, від того, скільки років він працював за своєю професією. За сучасних умов, на думку механізаторів, знизилася роль інформації про стан справ у господарстві. Крім того, в умовах зміни відносин власності у членів трудових колективів стало менше можливостей обирати безпосереднього керівника за власним бажанням. При обранні безпосереднього керівника більшість керувалася тим мотивом, що він має бути досвідченим спеціалістом. Аналіз групи соціально-трудових нормативів показав, що навантаження механізаторів на роботі зменшилося.

У механізаторських сім'ях значно зменшився розмір середньомісячного грошового доходу на одного члена сім'ї. Більшість механізаторів визнала велику роль особистого господарства у своїй родині і хотіла б збільшити його розміри. Однак більшість селян Харківської області ще не повністю усвідомила можливість бути господарем своєї землі і незначна їх кількість бажала б взяти земельний пай для ведення фермерського господарства.

Значно погіршився ступінь задоволеності механізаторів окремими сторонами своєї роботи, в наслідок чого зросла конфліктність. Але можна сказати, що задоволеність механізаторів стосунками у колективі в цілому змінилася незначно.

Середній рівень розвитку механізаторських колективів за п'ятибальною системою оцінки становив 3,16 - у 1999-2002 рр., 3,91 - у 1983-1988 рр., тобто знизився на 0,77 бала. За оцінками працівників, найбільше знизився розмір заробітної плати - з 3,60 бала до 2,05 бала - в 1,8 раза, або на 1,55 бала. У півтора раза зменшилася і оцінка перспективи підвищення заробітку (з 3,86 до 2,58). За оцінками опитуваних, приблизно на одиницю зменшилися такі показники, як ступінь поваги, якою користується їх професія у суспільстві, можливість взяти участь в управлінні роботою підрозділу, можливість підвищення кваліфікації. Незначні зміни відбулися лише у соціально-психологічному мікрокліматі груп: оцінка стосунків з колегами, відношення до себе оточуючих людей, свого відношення до них майже не змінилася і залишилася на рівні чотирьох балів. Ці показники отримали найвищі оцінки.

Розрахунки показали, що задоволеність роботою у 1999-2002 рр. в порівнянні з 1983-1988 рр. за семибальною системою знизилася в 1,2 раза і склала 5,14 бала, життям - в 1,4 раза і склала 4,49 бала. Реалізація бажання працювати у 1983-1988 рр. не досліджувалась, а у 1999-2002 рр. вона склала 5,50 бала.

Більшість механізаторів вважала, що саме той вид авансування, який впроваджений у колективі, і є найбільш доцільним для застосування. Переважна більшість механізаторів для більш повного задоволення роботою хотіла б отримувати грошові премії, в той час як найбільш поширеним заохоченням була усна подяка керівника. Як показали результати досліджень 1999-2002 рр., у більшості механізаторів від заохочення поліпшувався настрій, а за даними 1983-1988 рр., - виникало бажання краще працювати. Працівники частіше стали отримувати зауваження чи покарання. Не завжди самі “покарані” вважали покарання справедливими, і навіть справедливі покарання іноді викликали негативні емоції, що відповідно впливало на результати роботи.

У третьому розділі “Економічні та соціально-психологічні принципи формування трудових колективів у реформованих сільськогосподарських підприємствах” показано, що рівень ефективності виробництва, в т.ч. рівень трудової активності, мають тісний зв'язок з економічним, соціальним і соціально-психологічним станом працівників, їх задоволеністю роботою, реалізацією бажання сумлінно й активно працювати. Соціальна активність має незначний вплив на трудову активність, а задоволеність життям - середній (табл.2).

Таблиця 2 Взаємозв'язок чинників мотивації праці і рівня трудової активності механізаторів у досліджуваних сільськогосподарських підприємствах Харківської області

Назва	Період дослідження, роки	Коефіцієнт кореляції (R)	Коефіцієнт детермінації (R2)	Фактичне значення критерію Фішера (F)
Взаємозв'язок: рівня трудової активності та усередненої оцінки розвитку колективу	1999-2002	0,8319	0,6920	593,14
оцінки кожного окремого фактора, включеного у поняття “розвиток колективу”	1999-2002	0,7320	0,5357	19,23
усереднених оцінок соціальної активності та розвитку колективу	1999-2002	0,8324	0,6929	296,76
оцінки задоволеності роботою	1999-2002	0,8524	0,7266	701,68
оцінки реалізації бажання сумлінно й активно працювати	1999-2002	0,7312	0,5346	303,30
оцінки задоволеності життям іусередненої оцінки розвитку колективу	1999-2002	0,2280	0,0520	14,47
усередненої оцінки розвитку колективу	1983-1988	0,1535	0,0236	2,90
оцінки кожного окремого фактора, включеного в поняття “розвиток колективу”	1999-2002	0,4736	0,2243	4,82
оцінки кожного окремого фактора, включеного в поняття “розвиток колективу”	1983-1988	0,4270	0,1823	1,61
оцінки задоволеності роботою і оцінки кожного окремого фактора, включеного в поняття “розвиток колективу”	1999-2002	0,7371	0,5434	19,83
оцінки кожного окремого фактора, включеного в поняття “розвиток колективу”	1983-1988	0,7004	0,4906	6,93
усередненої оцінки розвитку колективу	1999-2002	0,7686	0,5909	381,09
усередненої оцінки розвитку колективу	1983-1988	0,7178	0,5152	131,80
оцінки реалізації бажання сумлінно й активно працювати та оцінки кожного окремого фактора, включеного в поняття “розвиток колективу”	1999-2002	0,6534	0,4270	12,42
усередненої оцінки розвитку колективу	1999-2002	0,8232	0,6776	554,80
оцінки задоволеності роботою	1999-2002	0,7334	0,5378	307,19

Крім того, з даних табл. 2 видно, що тісний кореляційний зв'язок між собою мають і самі досліджувані чинники мотивації праці, тобто задоволеність роботою, реалізація бажання працювати і розвиток колективу.

Отримані результати дозволяють накреслити наступну схему (рисунок).

Взаємозв'язок рівня трудової активності і чинників мотивації праці

У 1983-1988 рр. не вивчалися показники рівня трудової активності по кожному окремому опитаному механізатору, тому ми не маємо можливості підтвердити результати регресійних аналізів за 1999-2002 рр. аналогічними за 1983-1988 рр. Взаємозв'язок мотивуючих чинників з економічними показниками виробничої діяльності можна підтвердити ще й іншим шляхом. Визначивши рівень розвитку колективів, соціальної активності їх членів, задоволеності роботою і життям, реалізації бажання працювати в середньому по кожному з досліджуваних колективів, ми порівняли їх з показниками економічної ефективності по відповідних сільськогосподарських підприємствах, при розташуванні яких у порядку зростання результативної ознаки, простежується зростання і факторних ознак (табл. 3).

Таблиця 3 Взаємозв'язок продуктивності праці і мотивуючих чинників у досліджуваних сільськогосподарських підприємствах Харківської області

Групи господарств за рівнем розвитку колективу, балів	Кількість у групі	Середня оцінка, балів	Вироблено валової продукції на одного працівника
		розвитку колективу	задоволеності роботою	реалізації бажання працювати	задоволеності життям	соціальної активності
В умовах впровадження колективного підряду	1981-1985 рр. крб. *
до 3,9	5	3,6	5,7	х	6,1	2,7	6546
понад 4,0	4	4,3	6,4	х	6,0	3,1	9781
у середньому	9	3,9	6,0	х	6,1	2,9	7983
В умовах реформування сільського господарства	1999-2000 рр. грн. **
до 2,9	5	2,7	4,8	5,0	4,1	1,6	3648
3,0-3,4	4	3,3	5,6	5,8	4,8	1,9	5175
понад 3,5	5	3,7	5,9	5,8	5,1	1,6	6409
у середньому	14	3,2	5,4	5,5	4,7	1,7	5245

Проаналізувавши показники виробничої діяльності СТОВ “Мартинівське” (колгосп “Червона Україна”) Красноградського району Харківської області у 1983, 1987 рр. та 2000 р. і, простеживши їх динаміку, маємо ще один доказ, який свідчить про те, що при зростанні досліджуваних мотивуючих чинників, зростають показники економічної ефективності виробництва (табл. 4).

Таблиця 4 Залежність показників економічної ефективності виробництва від мотивуючих чинників у СТОВ “Мартинівське” (колгосп “Червона Україна”) Красноградського району Харківської області

Рік	Середня оцінка, балів	Вироблено валової продукції на одного працівника, грн.*
	розвитку колективу	задоволеності	соціальної активності
		роботою	життям
1983	4,3	6,8	6,5	3,2	10485
1987	4,5	6,8	6,3	3,2	10740
2000	2,3	3,6	3,9	1,1	3609

Вивчення теорії А.Маслоу дало нам можливість згрупувати досліджувані нами фактори мотивації і визначити рівень впливу задоволеності тієї чи іншої групи потреб на трудову активність механізаторів. У відповідності до теорії Ф.Герцберга нами були проведені аналогічні дослідження і отримані відповідні результати. Аналогічний аналіз був проведений і на основі класифікації мотиваторів, запропонованої українськими вченими, що підтвердило те, що в сучасних умовах стимулююча функція заробітної плати дійсно втрачена.

Для більш ефективної діяльності колективів добір працівників доцільно проводити з врахуванням їх психологічної сумісності. Високоефективним помічником в цьому може стати кластерний аналіз, який дозволяє об'єднувати різні процедури, що використовуються для проведення класифікації, в результаті чого вихідна сукупність об'єктів розподіляється на групи об'єктів, схожих між собою у більшій мірі.

Дискримінантний аналіз показав, що на його основі з високою достовірністю можна прогнозувати рівень трудової активності працівників. Побудовані дискримінантні функції дозволяють на основі результатів вимірів параметрів досліджуваного об'єкту вказати групу, до якої він належить. Так, для групи механізаторів з рівнем трудової активності 70-90% класифікаційна формула наступна:

у1 = -25,72 + 10,88Х1 + 4,87Х2 + 3,12Х3,

де у1 - група механізаторів; Х1 - оцінка розвитку колективу; Х2 - задоволеність роботою; Х3 - реалізація бажання працювати.

Для другої групи механізаторів з рівнем трудової активності 90-110%:

у2 = -69,21 + 14,97Х1 + 11,42Х2 + 4,59Х3.

Для третьої групи механізаторів з рівнем трудової активності понад 110%:

у3 = -113,55 + 20,19Х1 + 14,03Х2 + 5,66Х3.

Соціально-економічне планування колективу є одним з напрямків підвищення рівня економічних, соціальних і соціально-психологічних чинників, які виступають мотиваторами до праці, що в свою чергу має вплинути на рівень трудової активності, на формування на селі масового за кількістю середнього класу працівників.

Висновки

В умовах подальшого розвитку ринкових трансформацій в агропромисловому комплексі України для підвищення рівня трудової активності сільськогосподарських працівників реформованих підприємств все більшого значення набуває високоефективна мотивація їхньої праці. Тому планування розвитку трудових колективів слід проводити за економічним, соціальним і соціально-психологічним напрямком, що включає в себе цілий ряд відповідних заходів.

Ситуація, яка склалася навколо приватної власності, поки що не в повній мірі сприяє її утвердженню, про що свідчать результати досліджень, основна частина яких була проведена до середини 2001 р. На той період в умовах реформування аграрного сектору економіки частка селян ще не визначилася щодо змін, які відбуваються. Значна їх кількість недостатньо інформована про майбутню ефективність цих заходів. Результати досліджень показали, що між задоволеністю механізаторів наслідками реформування і покращенням їх матеріального стану в результаті цього існує кореляційний зв'язок, рівень якого наближений до середнього. Не встановлено зв'язку між поліпшенням матеріального стану сімей механізаторів і тим, чи вважають вони достатньою орендну плату у встановленому розмірі від вартості паю.

Порівняння результатів анкетування механізаторів у 1983-1988 рр. і у 1999-2002 рр. показало значне зниження рівня їх життя та соціальної активності. Відповідно знизилась і їх оцінка задоволеності життям. Значно погіршився рівень економічного, соціального та соціально-психологічного розвитку виробничих колективів, що привело до зниження задоволеності працівників своєю роботою. Змінилося ставлення працівників до різних видів заохочень. Якщо раніше лише близько половини механізаторів у вигляді заохочення хотіли б отримувати грошову премію, то тепер - майже всі, що свідчить про недосконалість системи оплати праці і про втрату її стимулюючої функції. Крім того, нині на підприємствах форми заохочень застосовуються значно рідше або не застосовуються зовсім.

Встановлено тісний кореляційний зв'язок рівня трудової активності механізаторів і мотивуючих чинників (економічного, соціального та соціально-психологічного розвитку колективу, задоволеності роботою, реалізації бажання працювати); а також між цими мотивуючими чинниками; середній кореляційний зв'язок - між рівнем трудової активності і задоволеності життям і слабкий - між рівнем трудової і соціальної активності. Виявлено позитивний зв'язок досліджуваних мотивуючих чинників з продуктивністю праці механізаторів.

Класифікація елементів, включених у поняття “економічний, соціальний та соціально-психологічний розвиток колективу”, за теорією А.Маслоу показала, що в сучасних умовах через низький рівень заробітна плата втратила стимулюючу функцію. Більш тісний взаємозв'язок з рівнем трудової активності має рівень задоволеності потреб вищих рівнів (визнання та самовираження) у порівнянні з нижчими (фізіологічні, безпеки, соціальні). Це свідчить про те, що сільські працівники вважають потреби вищих порядків більш задоволеними, ніж нижчих порядків. У найближчий час середньомісячну заробітну плату в сільському господарстві необхідно підняти у декілька разів.

Вивчення впливу на рівень трудової активності досліджуваних факторів, класифікованих згідно з двофакторною теорією Ф.Герцберга, показало, що рівень задоволення як гігієнічних факторів, так і мотивуючих має позитивний вплив на рівень трудової активності. Рівень впливу на рівень трудової активності обох груп факторів приблизно однаковий.

Групування потреб відповідно до класифікації вітчизняних вчених показало, що на сучасному етапі на трудову активність механізаторів найістотніший вплив має рівень задоволення виробничо-побутових потреб, потім - духовних, матеріальних і соціальних. І, незважаючи на недосконалість виробничо-побутових умов і нерозвиненість духовних потреб, саме рівень їх задоволення в складі економічного, соціального та соціально-психологічного розвитку колективу має найбільший вплив на рівень трудової активності механізаторів.

Результати, отримані при проведенні кластерного аналізу, показали, що його можна використовувати при формуванні колективів, для визначення їх мікрогруп, що сприяє зростанню трудової активності працівників, а відповідно, і продуктивності праці. Проведений дискримінантний аналіз свідчить про високий рівень достовірності, а відтак, його можна використовувати при плануванні (прогнозуванні) рівня трудової активності механізаторів.

Для зростання рівня трудової активності сільськогосподарських працівників необхідно сформувати відповідну соціально-економічну та соціально-психологічну атмосферу, в якій і працівники, і роботодавці відчували б себе комфортно. Оскільки оплата праці, організація та умови праці, творче зростання тощо - це важливі чинники мотивації до високопродуктивної праці, тому особливу увагу слід приділяти їм і в сучасних умовах реформування соціально-трудових відносин на селі.

Список опублікованих праць

Ломовських Л.О. Роль переробного виробництва в розв'язанні соціально-економічних питань на селі // Вісник ХДАУ.-2001.- №5. - С. 265-268.

Ломовських Л.О. Аналіз чинників мотивації праці в трудових колективах // Зб. наук. пр. ЛДАУ / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Елтон, 2002. - № 14 (26).- С. 295-300.

Ломовських Л.О. Вплив соціально-психологічних чинників на рівень трудової активності механізаторів // Вісник ХНАУ. - 2002. - № 8.-С.72-77.

Ломовських Л.О. Економічні та соціально-психологічні аспекти реформування сільськогосподарських підприємств // Вісник ХНАУ. - 2002. - № 7. - С.189-196.

Ломовських Л.О. Вплив соціальних та психологічних процесів на економічні фактори // Вісник ХНУ. - № 506. Серія: “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. - Ч.1. - С. 310-312.

Ломовських Л.О. Підвищення мотивації праці на основі покращання економічного, соціального та соціально-психологічного стану в трудових колективах // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія: В 2 т. - Т.2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: 2000. - С. 427-433.

Ломовських Л.О. Оцінка економічного та соціально-психологічного дослідження стану трудового колективу // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія: В 2 т. - Т.2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: 2001. - С. 683-684.

Ломовських Л.О. Вплив мотивуючих чинників, класифікованих за різними підходами, на рівень трудової активності механізаторів Харківської області // Вісник СНАУ. - 2002. - №1. - С. 132-135.

Ломовських Л.О. Деякі економічні та психологічні питання мотивації праці // Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: Матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників, Харків, 11-13 жовтня, 2000 р. / Харк. держ. аграр. ун-т. - Харків, 2000. - С. 74-76.

Lomovskykh L. The methods of definition of social and socio-psychological processes in the production collectives on the economic efficiency of the production / III Symposium. Ukraine - Osterreich. - 2000. - C. 161.

Анотація

Ломовських Л.О. Мотивація праці в сільськогосподарських підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2002.

У роботі розкрито результати теоретичних і практичних досліджень з мотивації праці. На основі розробленої методики досліджень здійснено комплексний аналіз ставлення механізаторів до проведених реформ, рівня їх життя, доходів, потреб; визначено рівень їх соціальної активності, рівень задоволеності життям, роботою, рівень бажання добросовісно і активно працювати, рівень економічного, соціального та соціально-психологічного розвитку механізаторських колективів.

Вивчено вплив зазначених чинників мотивації на рівень трудової активності та показники економічної ефективності виробництва. На основі кластерного аналізу розроблені принципи сумісності механізаторів. Побудована дискримінантна функція, яка дозволяє прогнозувати рівень трудової активності.

Ключові слова: мотивація праці; чинники мотивації; рівень трудової активності механізаторів; рівень економічного, соціального та соціально-психологічного розвитку колективу; планування розвитку колективу.

Аннотация

Ломовских Л.А. Мотивация труда в сельскохозяйственных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2002.

Изложены результаты теоретических исследований проблем мотивации труда: повышение уровня производительности труда необходимо связывать с изучением человека, его способностями, потребностями, с анализом механизма формирования и развития его трудовой мотивационной системы. Рассмотрены вопросы социально-экономического значения мотивации труда: в сегодняшних условиях система материального стимулирования не позволяет работнику обеспечить удовлетворение своих потребностей на минимально необходимом уровне. Недостаточный размер заработной платы является небезопасным как в социально-экономическом, так и социально-психологическом плане. Определена роль трудового коллектива: от его активности и инициативности зависит успех решения производственно-экономических задач. Коллективный труд более эффективен, чем индивидуальный. Разработана методика исследований по данному направлению, основной задачей которой является изучение влияния социально-психологических факторов на показатели экономической эффективности, уровень трудовой активности работников.

Большое внимание в работе уделено изучению отношения крестьян, в частности механизаторов, к вопросам собственности. Изучен уровень развития коллективов, а также уровень социальной активности сельских жителей. Рассмотрены вопросы стимулирования, поощрения и наказания работников.

К сожалению, ситуация, которая сложилась вокруг частной собственности, пока что не в полной мере оказывает содействие ее утверждению, о чем свидетельствуют результаты исследований. Так, они показали, что в условиях реформирования аграрного сектора экономики многие крестьяне еще не определились в большинстве вопросов относительно изменений, которые происходят на современном этапе. Значительная их часть плохо осведомлена относительно проведения паевания земли и имущества. Кроме того, как показали результаты регрессионных анализов, между удовлетворенностью механизаторами следствиями реформирования и улучшением их материального состояния в результате этого существует корреляционная связь, уровень которой приближен к среднему. Не выявлено связи между улучшением материального состояния семей механизаторов и их удовлетворенностью арендной платой установленного размера.

Проведенное сравнение результатов анкетирования механизаторов 1983-1988гг. и 1999-2002 гг. показало, что значительно снизился уровень их жизни, их социальная активность. Соответственно снизилась и их оценка удовлетворенности жизнью. Значительно снизился уровень экономического, социального и социально-психологического развития производственных коллективов, что привело к снижению уровня удовлетворенности каждого своей работой. Значительно изменилось отношение работников к разным видам поощрений. Так, если раньше лишь около половины механизаторов указали, что в виде поощрения хотели бы получать денежную премию, то теперь - почти все, что свидетельствует о несовершенстве системы оплаты труда и о потере ею стимулирующей функции. Кроме того, на предприятиях поощрения стали применяться реже.

Исследования показали, что не существует четкой зависимости между уровнем трудовой активности механизаторов, их образованием, стажем работы в сельском хозяйстве и по своей профессии. Подтвердились выводы предыдущих исследователей, что наиболее работоспособными являются люди среднего возраста.

Анализ полученных данных свидетельствует, что на уровень эффективности производства, в т.ч. на уровень трудовой активности, значительное влияние оказывает социально-психологическое состояние работника, то есть его оценка социально-психологического развития коллектива, удовлетворенность работой, реализация желания добросовестно и активно работать. Уровень социальной активности и уровень удовлетворенности жизнью незначительно влияет на уровень трудовой активности.

Проведена группировка исследуемых мотивирующих факторов согласно теории потребности А. Маслоу, двухфакторной теории Ф. Герцберга и классификации, предложенной украинскими учеными. Изучено влияние каждой из групп факторов на уровень трудовой активности механизаторов.

Для более эффективной деятельности коллективов отбор работников целесообразно проводить с учетом их психологической совместимости. Высокоэффективным помощником в этом может стать кластерный анализ.

Проведенный дискриминантный анализ показал, что на его основе с высокой достоверностью можно прогнозировать уровень трудовой активности работников. Основная цель данного анализа состоит в построении дискриминантной функции, которая позволяла бы на основе результатов измерений параметров исследуемого объекта указать группу, к которой он принадлежит.

Социально-экономическое планирование коллектива является одним из направлений повышения уровня экономических, социальных и социально-психологических факторов, которые выступают мотиваторами к труду, что в свою очередь может повлиять на уровень трудовой активности работников.

Ключевые слова: мотивация труда; факторы мотивации; уровень трудовой активности механизаторов; уровень экономического, социального и социально-психологического развития коллектива; планирование развития коллектива.

Annotation

Lomovskykh L.O. Labour Motivation at the agricultural enterprises. - Manuscript.

The thesis is presented to complete for the Degree of Candidate of Economic Science, speciality 08.07.02 - Economy of Agriculture and Agro-Industrial Complex. - Kharkiv National Agrarian University named after V.V. Dokuchayev, Kharkiv, 2002.

The results of theoretic and practical labour motivation investigation are shown in the manuscript. The machine-operators' attitude to the agricultural reform, their living standard, level of income, and demands, have been analysed on the basis of the methods of investigation offered by us. The level of their social activity, satisfaction, with their life and job, the level of desire to work honestly and actively, the level economic, social and socio-psychological development of machine-operators' collectives have been determined.