Роль зовнішньої торгівлі в економічному розвитку в умовах ринкової трансформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н.КАРАЗІНА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РОЛЬ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ В ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

КУЛІНІЧ ОКСАНА АНДРІЇВНА

Харків - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії технології та організації харчування Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Ушакова Наталія Григорівна, Харківська державна академія технології та організації харчування, зав. кафедри економічної теорії та зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Яременко Олег Леонідович, Харківський гуманітарний університет “Національна українська академія”, зав. кафедри виробничого та фінансового менеджменту;

кандидат економічних наук, доцент Носова Ольга Валентинівна, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, доцент кафедри загальної економічної теорії

Провідна установа - Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії, м. Донецьк

Захист відбудеться “ 20 ” грудня 2002р. о 15:15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 при Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна за адресою: пл. Свободи, 4, Харків, 61077.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою: пл. Свободи, 4, Харків, 61077, ауд. V-67.

Автореферат розісланий “ 15 ” листопада 2002 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

АННОТАЦИЯ

Кулинич О.А. Роль внешней торговли в экономическом росте в условиях рыночной трансформации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2002.

В диссертационной работе определены: сущность, роль и место внешней торговли как формы международных экономических отношений и средства экономического роста в период рыночной трансформации, исследованы состояние и динамика внешней торговли Украины, проанализированы факторы повышения эффективности ее функционирова-ния, раскрыто влияние структуры внешнеторгового комплекса региона (на примере Харьковской области) на перспективы развития внешней торговли Украины, охарактеризованы методы государственного регулирования внешней торговли в Украине в период рыночной трансформации.

В работе предложен механизм реализации конкурентных преимуществ Украины на разных уровнях: стабилизация и наращивание производства, реализация временных конкурентных преимуществ и реализация конкурентных преимуществ, воплощенных в технологиях.

В диссертационном исследовании разработаны стратегическая модель экономического развития смешанного типа для Украины: экспорто-ориентированная для целого ряда отраслей промышленности, “догоняющая” для отраслей машиностроительного комплекса, производства товаров массового спроса и АПК, и инновационная в отраслях оборонного комплекса и целого ряда приоритетных направлений науки и техники, сформулированы условия эффективной реализации требований модели.

Ключевые слова: рыночная трансформация внешней торговли, конкурентные преимущества, институциализация внешнеторговой политики, либерализация внешней торговли, государственное регулирование, смешан-ная модель економического роста, показатели повышения еффективности.

АНОТАЦІЯ

Кулініч О.А. Роль зовнішньої торгівлі в економічному розвитку в умовах ринкової трансформації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. - Харківський національний університет ім. Каразина, Харків, 2002.

Дисертаційна робота містить дослідження ролі зовнішньої торгівлі в економічному розвитку в умовах ринкової трансформації економіки України, визначення чинників підвищення ефективності функціонування зовнішньої торгівлі і розробку адекватної перехідним умовам модель економічного росту.

У дисертаційній роботі на основі фундаментальних теоретичних концепцій, що дозволяють характеризувати міжнародну торгівлю як чинник розвитку міждержавних економічних відносин і загальної економічної взаємозалежності, розкрита роль зовнішньої торгівлі в сучасній економіці як основної форми міжнародних економічних відносин і засобу економічного зростання в період ринкової трансформації.

Проведено якісний і кількісний аналіз стану і виявлені перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України, оцінено їх вплив на процес ринкових перетворень.

Розкрито взаємозв'язок стану динаміки і структури зовнішньоторговельного комплексу Харківської області, як одного з найбільше розвинутих регіонів України.

Зроблено висновок про необхідність підвищення регулюючої ролі держави в процесі ринкової трансформації зовнішньої торгівлі.

Сформульовано зміст державної торгової політики, адекватної задачам ринкової трансформації, і запропоновані механізми реалізації деяких її складових.

Розроблено практичні рекомендації, спрямовані на:

- вирішення задачі структурної трансформації економіки за умови реалізації стратегічної моделі економічного розвитку змішаного типу для України;

- використання механізму реалізації конкурентних переваг на різних рівнях;

- застосування методів державного регулювання зовнішньої торгівлі, що враховують властиві перехідній економіці особливості взаємозв'язку між економічним ростом, лібералізацією зовнішньої торгівлі і інституціалізацією зовнішньоторговельної політики.

Ключові слова: ринкова трансформація зовнішньої торгівлі, конкурентні переваги, інституціалізація зовнішньоторговельної політики, лібералізація зовнішньої торгівлі, державне регулювання, змішана модель економічного росту, чинники підвищення ефективності.

SUMMARY

Kulinich O.A. Role of foreign trade in the economic development under the market transformation. - Manuscript.

Thesis for the competition of candidate of economic sciences on specialty 08.01.01 - economic theory. - Kharkov National University named after Karazin, Kharkov, 2002.

The thesis contains research of the role of foreign trade in the economic transformation of the Ukrainian economy, definition of the factors of raising the efficiency of foreign trade functioning and development of the economic growth model adequate to transitive conditions.

On the basis of fundamental theoretic concepts allowing to characterize international trade as a factor of the development of interstate economic relations and general economic interdependence, the author reveals the role of foreign trade in contemporary economics as a major form of international economic relations and as a means of economic growth under market transformation.

Condition of foreign trade of Ukraine has been qualitatively and quantitatively analyzed, perspectives of its development have been revealed and its influence on the market transformation process has been estimated.

Interrelation of the dynamics condition and the structure of foreign trade complex in Kharkov region as one of the most highly developed regions in Ukraine has been revealed.

A conclusion about the necessity to raise the regulating role of the government in the process of foreign trade transformation has been made.

The contents of the governmental trade policy adequate to the tasks of market transformation have been formulated, and mechanisms of a number of its components have been suggested.

The author developed practical recommendations directed at:

· Solving the problem of structural transformation of economics on condition of realization of the strategic model of economic development of mixed type for Ukraine;

· Use of the mechanism of realization of competitive advantages on various levels;

· Application of methods of governmental regulation of foreign trade taking into account peculiarities of interrelations between economic growth, liberalization of foreign trade and institualization of foreign trade characteristic to transitive economics.

Key words: market transformation of foreign trade, competitive advantages, institualization of foreign trade, liberalization of foreign trade, governmental regulation, mixed model of economic growth, factors of raising efficiency.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми:

Трансформація національної економіки у ринкову передбачає її включення до світогосподарських зв'язків, перетворення у відкриту економіку. Переваги активної участі у світогосподарських зв'язках в тому, що вони виступають тим каналом, через який імпульси й вимоги світового економічного і технічного прогресу передаються національному науково-технічному і виробничому комплексу.

Більшість з тих проблем, з якими зіткнулася Україна у процесі реалізації стратегії соціально-економічних перетворень, є породженням невідповідності внутрішніх і глобальних тенденцій соціально-економічного розвитку, неготовності національного господарства до інтеграції у світову економіку. У той же час досвід функціонування країн із перехідною економікою свідчить, що в умовах скорочення внутрішнього попиту на промислову продукцію важливим чинником досягнення макроекономічної стабілізації й зростання може стати зовнішня торгівля.

Цілеспрямована державна зовнішньоторговельна політика може мати наслідком такі економічні результати, як:

- підвищення темпів зростання національного доходу;

- оптимізацію і збалансованість важливих макроекономічних пропорцій;

- прискорення технічного прогресу;

- підвищення концентрації виробництва та ефективності інвестиційної діяльності.

Вказані обставини актуалізують проблему підвищення ефективності використання зовнішньоторговельного сектору як засобу стабілізації національної економіки та нарощування економічного зростання, аналізу ситуації, що склалася у зовнішньоторговельному секторі, і визначення шляхів підвищення економічної ефективності зовнішньої торгівлі. Крім того, існують передумови, що детермінують тісну взаємодію української економіки і світового господарства. До них слід віднести:

- досить розвинуті внутрішній розподіл і кооперацію праці;

- ресурсну обмеженість (особливо стосовно забезпеченості паливно-енергетичними ресурсами);

- традиційні господарські зв'язки з республіками колишнього СРСР, і насамперед, з Росією;

- усе зростаючу необхідність одержання нових технологій, інвестиційних і фінансових ресурсів з високорозвинених країн.

Вирішення зазначених соціально-економічних проблем здебільшого залежить від глибини їхньої наукової розробки.

Світова економічна теорія набула значного досвіду у дослідженні проблем зовнішньої торгівлі, її економічної природи, місця і ролі в економічній системі ринкового типу. Особливо відзначимо у цьому зв'язку роботи А.Сміта і Д.Рікардо, Р.Торенса, Дж. Ст.Мілля, Хекшера-Оліна, Г. Хаберлера, К. Нувенхузе, Р. Купера та інших.

Розробкою проблем функціонування зовнішньоторговельного сектору національної економіки у дореформений період розвитку займалися такі вчені-економісти як В.І.Попов, Е.П.Бабін, А.В.Алексєєв, А.К.Шуркамін, В.В.Ачаркан, О.Д.Баковецький, Г.Аболіхіна, О.Т.Прочан та інші, які зробили значний внесок у їхній розвиток. Але, на сьогодні, у зв'язку з якісними змінами, що відбулися у національній економіці, роботи зазначених авторів не є настільки актуальними. Це пов'язано з тим, що зовнішня торгівля не мала для СРСР критично важливого значення і виконувала функцію, що компенсує, доповнюючи внутрішньогосподарський оборот відсутніми імпортними товарами, для оплати яких держава була змушена розвивати експорт. Експортна діяльність радянських підприємств стимулювалася державними органами управління головним чином задля покриття імпортних потреб і виконання зобов'язань у рамках міждержавних угод, особливо з країнами-членами РЕВ і рядом країн, що розвиваються, які входили до політичної орбіти СРСР.

Постсоціалістична економічна література, присвячена розкриттю проблеми функціонування зовнішньої торгівлі у перехідній економіці представлена роботами таких учених-економістів, як Н.С.Гомов, А.С.Філіпенко, І.В.Бураковський, В.С.Будкін, Н.Н.Кірієнко, О.П.Гаврилюк, А.З. Колосов, А.І.Кириченко, А.В.Кредисов та інші.

Проте порівняно маловивченим залишається ряд теоретичних проблем, пов'язаних, зокрема, з використанням зовнішньоторговельної сфери як засобу економічного зростання у перехідній економіці, її місця у процесі ринкової трансформації, факторів, що визначають її ефективний розвиток.

Відзначені актуальні проблеми, що мають теоретико-методологічне і практичне значення, визначили напрямок наукового пошуку і зміст дисертаційного дослідження.

Мета і задачі дослідження.

Виходячи з актуальності теми й з огляду на ступінь наукової розробки проблематики, була сформульована мета дисертації:

дослідження ролі зовнішньої торгівлі в економічному розвитку за умов ринкової трансформації економіки України, визначення напрямків подальшого розвитку зовнішньої торгівлі України і розробка конкретних механізмів їхньої реалізації.

Для досягнення поставленої мети, у дисертації сформульовано і виконано наступні задачі:

- було розкрито теоретичні основи дослідження зовнішньої торгівлі й особливості її функціонування у перехідний період;

- вивчено і узагальнено досвід функціонування зовнішньоторговельного сектору в країнах з перехідною економікою;

- визначено зростаюче значення зовнішньої торгівлі для України за умов ринкової трансформації економіки як засобу переходу до стійкого економічного зростання;

- вивчено й узагальнено досвід регулювання зовнішньоторговельної сфери в умовах економічної трансформації;

- визначено конкурентні переваги української економіки й засоби і можливості їхньої реалізації;

- проведено аналіз кількісних і якісних змін товарної та географічної структур зовнішньої торгівлі України;

- визначено чинники підвищення ефективного функціонування зовнішньої торгівлі України;

- визначено складові стратегічної моделі економічного розвитку для України, що була розроблена з урахуванням використання зовнішньоторговельних факторів.

Об'єкт і предмет наукового дослідження.

Об'єктом дисертаційного дослідження є економічні відносини, що пов'язані з функціонуванням зовнішньоторговельного сектору національної економіки за умов її трансформації у ринкову.

Предметом наукового дослідження є роль зовнішньої торгівлі в економічному розвитку за умов ринкової трансформації й питання формування державної зовнішньоторговельної політики, що спрямована на використання зовнішньоторговельного сектора як засобу економічного зростання.

Методологічною й теоретичною основою дослідження є положення економічної теорії, що розкриті у роботах зарубіжних і вітчизняних економістів, фундаментальні дослідження в області зовнішньої торгівлі, пакет законодавчих і нормативних актів з питань регулювання зовнішньоторговельного сектору за умов реформування економіки та її трансформації у ринкову.

Інформаційна база дослідження.

Інформаційною базою дослідження виступили законодавчі акти й інші офіційні документи з питань функціонування і розвитку зовнішньої торгівлі України, статистичні щорічники та повідомлення Державного комітету статистики України, монографічні дослідження, збірники наукових праць, матеріали науково-практичних конференцій, журнальні й газетні публікації, публікації з Інтернету. Аналітична частина роботи виконана на основі обробки даних Державного комітету статистики України, Облдержкомстату Харківської області.

Наукова новизна отриманих результатів.

Наукова новизна положень і результатів, одержаних особисто здобувачем, полягає в наступному:

1) виявлено тенденцію зміни ролі зовнішньої торгівлі за умов глобалізації й економічної інтеграції країн, що полягає у перетворенні зовнішньої торгівлі на специфічну форму внутрішніх зв'язків, інтегрованих регіональних та міжнародних економічних структур;

2) зроблено висновок про ускладнення форм міжнародної торгівлі у напрямку їхнього часткового перетворення на елемент інвестиційно-фінансових операцій (міжнародний лізинг, франчайзінг, контракти на управління й т.п.);

3) розкрито механізм включення національної економіки до системи світогосподарських зв'язків, що сприяє економічному зростанню за допомогою органічного ув'язування зовнішньоекономічної політики зі структурним регулюванням;

4) розкрито роль зовнішньої торгівлі при переході національної економіки до економічного зростання через механізм реалізації конкурентних переваг на різних рівнях:

- стабілізація і нарощування виробництва;

- реалізація тимчасових конкурентних переваг;

- реалізація конкурентних переваг, втілених у технологіях.

5) показано, що державне регулювання зовнішньої торгівлі має враховувати особливості взаємозв'язку між економічним зростанням, лібералізацією зовнішньої торгівлі й інституалізацією зовнішньоторговельної політики, що властива перехідній економіці;

6) сформульовано стратегічну модель економічного розвитку змішаного типу для України, що базується на підвищенні ефективності функціонування зовнішньоторговельної сфери і яка поєднує: експортно-орієнтовану, “наздоганяючу”, “інноваційну” стратегії.

Практичне значення отриманих результатів.

Практична значимість полягає в обґрунтуванні подальшого розвитку і поглибленні зовнішньоторговельної діяльності за допомогою використання сучасних підходів до розуміння ролі і місця зовнішньоторговельної сфери при переході від раніш закритої економіки до цивілізованих ринкових відносин, інтеграції національного господарства у світову економіку. Концептуальне обґрунтування дозволяє використовувати результати дослідження на практиці державного регулювання зовнішньоторговельної сфери в перехідній економіці, а також у системі економічної освіти.

Апробація результатів дисертації.

Результати дисертаційного дослідження й окремі теоретичні і практичні положення були представлені на наукових і науково-практичних конференціях Харківської державної академії технології й організації харчування: "Актуальні науково-методичні проблеми в підготовці спеціалістів вищої кваліфікації для торгівлі і харчування" (1997р., м. Харків), "Прогресивні ресурсозберігаючі технології та їх економічна обґрунтованість у підприємствах харчування. Економічні проблеми торгівлі” (1998р., м. Харків), “Організаційно-фінансові проблеми розвитку підприємств торгівлі та харчування” (1999р., м.Харків), “Підвищення конкурентоспроможності підприємств торгівлі і харчування” (2000р., м. Харків), "Економічна стратегія розвитку торгівлі та послуг в умовах ринкових реформ" (2001р., м. Харків).

Публікації.

За темою дисертаційного дослідження опубліковано 4 статті у фахових наукових виданнях загальним обсягом 1,2 друкованих сторінок.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів і семи підрозділів, висновку і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації 189 сторінок, що включає 41 таблицю, 15 малюнків. Було використано 217 джерел літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

зовнішній торгівля економіка ринковий

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначені мета і завдання, об'єкт і предмет дослідження, його загальна методологія в рекомендованої ВАК України послідовності.

У першому розділі - “Теоретичні основи дослідження зовнішньоторговельного комплексу в перехідній економіці”, що складається з трьох підрозділів, розглянуто теоретичні й методологічні проблеми функціонування зовнішньої торгівлі, розкрито роль і місце зовнішньоторговельного сектору за умов ринкової трансформації, проведено аналіз міжнародного досвіду використання зовнішньої торгівлі для вирішення задачі переходу до економічного зростання на основі зростаючої участі у міжнародному поділі праці й розкрито механізм реалізації такої участі, який полягає в органічному ув'язуванні структурного регулювання і зовнішньоекономічної політики держави. Проаналізовано конкурентні переваги економіки України й окреслені шляхи їхнього використання з метою більш активного включення до системи світогосподарських зв'язків.

Зроблено висновок про те, що українська економіка є частиною світової економіки й не може успішно розвиватися у відриві від неї, тому будь-які техніко-економічні орієнтири її розвитку мають обиратися з урахуванням світового рівня. Це передбачає істотне посилення впливу зовнішніх факторів на темпи, пропорції й характер економічного зростання у країні, внутрішнє ціноутворення і регіональний розвиток.

Незважаючи на швидкий розвиток та істотні перетворення практично усіх форм міжнародних економічних відносин, провідне місце серед них продовжує займати міжнародна торгівля, причому в умовах глобалізації й економічної інтеграції країн її роль також змінюється. Сучасна зовнішня торгівля перетворюється у специфічну форму внутрішніх зв'язків інтегрованих регіональних і міжнародних економічних структур.

Результати аналізу сучасних форм міжнародної торгівлі - міжнародного лізингу, франчайзінгу, контрактів на управління і т.п. - вказують на їхнє ускладнення і розширення у напрямку часткового перетворення на елемент інвестиційно-фінансових операцій.

В умовах ринкових перетворень Україні, що володіє певним промисловим і сільськогосподарським потенціалом, необхідно забезпечити нову якість зовнішньоторговельної діяльності, спрямованої на найшвидше її включення у світову господарську систему.

Сформована в економіці України ситуація визначила вибір методів, який був зроблений органами державного управління, - поступова лібералізація зовнішньої торгівлі з послідовним скороченням адміністративних обмежень та їхнім заміщенням ринковими інструментами регулювання при адекватних мірах державного контролю.

Світовий досвід пропонує дві моделі економічного зростання, використання яких лежить в основі індустріалізації й переходу до стійкого економічного росту. Перша модель передбачає розвиток національної економіки з переважною орієнтацією на експорт, друга - на заміщення імпорту.

З огляду на стан економіки України, доцільною є побудова економіки, що орієнтована на експорт. При цьому найбільш раціональним й ефективним курсом зовнішньоекономічної політики має стати напрямок на залучення іноземних інвестицій, що обумовлено станом платіжного балансу і зовнішнього боргу; відсутністю достатньої вітчизняної бази для модернізації виробничого апарату машинобудування, особливо у галузях, що забезпечують експорт товарів і послуг. Інвестиційні уливання в змозі забезпечити створення експортного потенціалу на базі передових галузей, а також модернізації та швидкого зростання виробництва, здатного наситити ринок для внутрішнього споживання, що може замінити імпорт продовольства, товарів народного споживання і нескладної техніки.

Потенційно значна ємність внутрішнього ринку України не тільки не суперечить, але і підтверджує необхідність експортної орієнтації економіки. Розрахунки на власні зусилля у модернізації виробничого апарату необгрунтовані, оскільки потребують гігантських капіталовкладень, що не можуть бути забезпечені внутрішніми фінансовими ресурсами, і для яких не існує відповідних світовому рівню технологій.

Прийняття курсу на подолання розриву з розвинутими країнами шляхом активного економічного співробітництва з ними і просування на цій основі шляхом інтеграції у світове господарство відповідає світовим об'єктивним тенденціям і забезпечує Україні входження до категорії розвинутих країн у розумні історичні строки.

Вступаючи до активного міжнародного економічного співробітництва, країни, що стартують, проходять в області структурної перебудови експорту ступіні технологічних сходів від сировини до наукомістких товарів.

Першим ступенем взаємодії з лідируючими світовими партнерами для країни, що не має ніяких конкурентоспроможних товарів на світовому ринку, окрім сировини і первинних матеріалів, стає їхній експорт. Виручка від експорту сировинних товарів, доходи від експорту послуг й іноземні інвестиції служать ключовими джерелами модернізації ранжированих галузей переробної промисловості, продукція яких поступово займає усе більше місце за обсягом й по значенню в експорті, перетворюючись на головне знаряддя зовнішньоторговельної експансії.

У наступному циклі за рахунок модернізації виробництва інших галузей країна стає експортером капіталомістких виробів. Далі алгоритм повторюється, і країна стає експортером техноємких виробів. Потім настає етап експорту наукомісткої продукції, або, як її називають, “продукції високих технологій”. Завершується цей підйом ступенем прогресу науково-технічного співробітництва в області досліджень і розробок.

Головна перевага даної стратегії для країни, що розвивається, - можливість “купити час” ціною експортної спеціалізації та залучення іноземних інвестицій і, таким чином, за розумний історичний строк скоротити і цілком усунути відставання від світових лідерів за рівнем добробуту.

Зовнішньоторговельна політика країни - прогресуючого експортера - полягає в тому, що виручка від експорту використовується для придбання за імпортом переважно передової технології й устаткування, для купівлі ліцензій, ноу-хау, а також оплати у валютному еквіваленті тієї частини доходів від іноземних інвестицій, яку власники вивозять за кордон. Позитивний торговий баланс представляє собою як умову, так і інструмент цієї політики.

Стратегія зростаючої участі у міжнародному поділі праці продемонструвала чимало переваг, і самим наочним прикладом цього стали країни Південно-Східної Азії.

Оптимальним варіантом, що забезпечує економічний і технологічний розвиток, підвищення життєвого рівня виявилася орієнтація на включення національної економіки до системи світогосподарських зв'язків як єдиного комплексу. Характерна риса такого курсу - органічне ув'язування структурного регулювання і зовнішньоекономічної політики.

Експортна орієнтація економіки й лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків - як основна задача зовнішньоторговельної політики України - вимагає визначення існуючих і потенційних конкурентних переваг українських товаровиробників і механізму реалізації цих переваг.

Ключем до розуміння наших позицій на зовнішніх ринках виступає інтегрований критерій конкурентоспроможності - рівень ефективності використання ресурсів.

Природні конкурентні переваги України: достатня чисельність робочої сили, вигідне географічне положення, багаті природні ресурси є потенційними і потребують розвитку та реалізації. До аналізу основних, властивих українській економіці конкурентних переваг - можливостей аграрно-виробничої сфери і ВПК, наявності високих технологій, дешевої робочої сили - варто підійти критично: це і низька якість праці, і відсутність менеджменту, маркетингу в “соціалістичному” виробництві, і невідповідна сучасним вимогам інфраструктура розвитку науки.

Процес відкриття економіки має відповідати стану конкурентоспроможності національних виробників, інакше вони будуть витиснуті з внутрішнього ринку під тиском сильних іноземних конкурентів.

У контексті розробки довгострокової зовнішньоторговельної політики, необхідно оптимально збалансувати коротко-, середньо- і довгострокові інтереси держави, ув'язавши їх з динамікою економічних реформ і структурних перетворень у народногосподарському комплексі.

Для України цей механізм умовно повинен складатися з трьох взаємопогоджених рівнів, на кожному з яких реалізуються конкурентні переваги відповідного рівня.

Перший рівень: стабілізація і нарощування виробництва у певних напрямках, що відповідають стратегічним цілям, із зсувом акценту на готову продукцію.

Другий рівень: реалізація деяких тимчасових переваг, забезпечених відносно невисокою вартістю робочої сили, наявністю розвинутих виробничих фондів та технологічних знань, а також матеріальних ресурсів.

Третій рівень: реалізація конкурентних переваг, втілених у високих технологіях - як існуючих, так і майбутніх. Але, як уже відзначалося, їхня реалізація вимагає створення відповідних умов. Мова йде, з одного боку, про державну підтримку за рахунок субсидій, а з іншого, - про підтримку їх високої конкурентоспроможності на міжнародному ринку через систему міждержавних угод і домовленостей, через відстоювання ринкових ніш і допустимий рівень протекціонізму.

На сьогоднішній день зовнішньоторговельна діяльність значною мірою лібералізована без закріплення за державою відповідних контрольно-регулюючих функцій, адекватних ринковій економіці, без обліку специфіки періоду ринкової трансформації.

Процес трансформації національної економіки у ринкову передбачає інтеграцію економіки України у світове господарство, перетворення її у відкриту економіку. Оскільки ті конкурентні переваги, які є в Україні на сьогодні, не є достатньою умовою безперешкодного та швидкого завоювання країною гідної ніші на зовнішньому ринку, а повна лібералізація економіки на даному етапі може привести до виникнення цілого ряду негативних наслідків, - процес відкриття національної економіки має здійснюватися у результаті її структурної перебудови, поетапно і виважено, з урахуванням особливостей національного господарства.

У другому розділі - “Стан зовнішньої торгівлі України і її вплив на процес ринкових перетворень” - на основі офіційних статистичних даних проведено кількісний і якісний аналіз стану і перспектив розвитку зовнішньої торгівлі України і Харківської області, виявлено тенденції зміни її товарної й географічної структури; розкрито зміст державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні та визначено напрямки підвищення ефективності зовнішньоторговельної політики, спрямованої на включення зовнішньоторговельної сфери у механізм стабілізації економіки і переходу до економічного зростання на основі змішаної моделі економічного росту; виявлено фактори, що визначають ефективне функціонування зовнішньої торгівлі і сформульовано практичні рекомендації з підвищення ефективності її державного регулювання.

Причиною тих проблем, з якими зіткнулася Україна у процесі реалізації своєї стратегії соціально-економічних перетворень, виявилася невідповідність внутрішніх і глобальних тенденцій соціально-економічного розвитку, неготовності національного господарства до інтеграції у світову економіку.

Аналіз стану та перспектив розвитку зовнішньої торгівлі України свідчить про перевищення частки експорту чорних металів (33%) і виробів з них (5%) над часткою експорту машин, устаткування і механізмів (11,8%). Подібне співвідношення експорту сировини й експорту продукції високого ступеня переробки є ознакою структури експорту економіки, що знаходиться у стані кризи.

Достатньо динамічний розвиток зовнішньоекономічних відносин України, що спостерігався у 2000 році, супроводжувався негативними явищами, пов'язаними насамперед із структурними деформаціями вітчизняної економіки.

По-перше, основний приріст експорту товарів і послуг у 2000 році досягнуто завдяки нарощуванню постачань продукції металургії і хімічної промисловості.

По-друге, не розроблено певних механізмів нарощування експорту в галузях, що випускають продукцію з високим рівнем доданої вартості.

По-третє, не розвивається належним чином сучасна інфраструктура зовнішньої торгівлі - система довгострокового кредитування, страхування експортних ризиків, інформаційного забезпечення експортерів і т.п.

По-четверте, на фоні збільшення обсягів експорту товарів намітилася тенденція до застою в експорті послуг. Це пов'язано насамперед із нераціональністю їхньої структури - переваженням транспортних послуг. Така однобічність, як і надмірна залежність від надання транзитних послуг Росії, що проводить політику диверсифікації маршрутів транспорту своїх експортних вантажів, стала основною причиною загального скорочення у 2000 році обсягів експорту послуг на 2,4% при збільшенні їхнього імпорту на 21%.

Так само як і для України в цілому, головним зовнішньоторговельним партнером Харківської області є Росія. Експорт українських товарів у Росію виріс на 46,7%, що і забезпечило 24,1% від всіх експортних постачань; імпорт із Російської Федерації складає 41,7% від загального обсягу імпорту. Позитивною є динаміка торгових відношень України і з іншими країнами-членами СНД.

Товарна структура експорту у 2000 році поліпшилася за рахунок збільшення постачань продукції фармацевтичної промисловості, пластмас і виробів з неї, машин і пристроїв, електричних машин, засобів наземного транспорту. Велика частина харківського експорту також подана високотехнологічною і наукомісткою продукцією (машини й устаткування, літальні апарати, продукція ВПК).

Протягом 2000 року виявилася тенденція переваження питомої ваги експорту послуг у країни СНД над експортом послуг в інші країни світу. Головною складовою експорту послуг стали послуги, пов'язані з дослідженнями і розробками в області природних і технічних наук.

Для реалістичної оцінки сучасного рівня і можливостей інтеграції України у світове господарство необхідно враховувати той факт, що у світі перемагає тенденція диверсифікації і розширення зовнішньоекономічних зв'язків країн, посилення їхньої господарської взаємозалежності.

Державне регулювання зовнішньої торгівлі повинно враховувати не тільки сучасні тенденції нерівномірності міжнародних інтеграційних процесів і посилення міжнародної конкуренції, але й властиві перехідній економіці особливості взаємозв'язку між економічним зростанням, лібералізацією зовнішньої торгівлі і інституціалізацією зовнішньоторговельної політики.

Для побудови ринкової моделі зовнішньоекономічної діяльності, перетворення експортного виробництва в невід'ємну частину господарської діяльності підприємств при рівнобіжному вирішенні задач забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світових ринках необхідно створення відповідних організаційно-технічних, торгово-економічних чинників і стимулів.

Під лібералізацією зовнішньої торгівлі можна розуміти істотне зниження нетарифних торгових бар'єрів, включаючи обмеження на придбання валюти з метою імпорту, зниження рівня і скорочення числа тарифних обмежень, скасування експортних субсидій, а також зменшення впливу центральної влади на процес прийняття рішень на рівні підприємств, залучених до зовнішньоекономічних відносин.

У сучасній економічній науці для визначення закономірностей сучасного світового економічного розвитку, країни світу групуються за декількома критеріями, що відносно легко формалізуються та квантифікуються, і які визначають рівень лібералізації або ступінь відкритості економіки.

Як узагальнений показник ступеня ліберальності економічної політики використовується індекс економічної свободи, за яким Україні відводиться сьогодні тільки 106 місце в числі 156 держав.

Держава, що володіє особливим правовим статусом, є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, від імені якого виступають спеціалізовані державні органи, межі компетенції яких визначаються чинним законодавством України. Вищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України.

Крім системи центральних органів управління існує система органів місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю. У Харкові такими є головне управління економіки, у складі якого існує відділ зовнішньоекономічних зв'язків і управління зовнішньоекономічними зв'язками. По Харківській області управління здійснюється відділами: міжнародних зв'язків, міжнародних інвестицій, зовнішньоекономічних зв'язків і прикордонних зв'язків.

Інструменти, що звичайно використовує держава для регулювання міжнародної торгівлі, можна розділити на тарифні (засновані на використанні митного тарифу) і нетарифні (квоти, ліцензії і т.п.). Проте, їхнє застосування у перехідній економіці ускладнено недостатнім економічним обгрунтуванням законів і нормативних актів з питань тарифного і валютного регулювання, оподатковування і системи пільг, що порушує стабільність правового поля. Це призводить до ускладнення умов підприємництва не тільки національним виробникам, але й іноземним учасникам економічних відносин.

Подолання такого положення потребує:

- усунення бар'єрів, що перешкоджають вступу України в ГАТТ/ВТО і висновку договору про вільну торгівлю з Європейським Союзом;

- виключення будь-якого втручання у правове поле конкуренції без детального обгрунтування економічної доцільності з точки зору позитивного впливу на конкурентоспроможність економіки;

- наближення вітчизняних умов господарювання до світового рівня.

Розглядаючи державне регулювання як один із важелів зовнішньоторговельної політики держави, що безпосередньо впливає на ефективність зовнішньої торгівлі, варто враховувати негативні наслідки, що може спричинити за собою надмірне застосування протекціоністських мір. Мова в першу чергу йде про відповідні дії країн зовнішньоторговельних партнерів. У цьому випадку буде мати місце зворотній ефект, а положення вітчизняних експортерів не тільки не поліпшиться, а, навпаки, виникнуть нові проблеми з виходом на зовнішні ринки. Тому дії держави в області зовнішньоторговельних відносин повинні бути зваженими і продуманими, і здійснюватися відповідно до міжнародних традицій і домовленостей.

Україні сьогодні потрібна модель економічного зростання, що розроблена адекватно умовам національної економіки, які сполучають низьку конкурентоспроможність у технологіях масового використання, істотні заділи по ряду передових напрямків сучасної науки, значні експортні можливості галузей чорної металургії і хімічної промисловості. Поєднання зазначених умов дозволяє реалізувати змішану модель економічного зростання - експортноорієнтовану для цілого ряду галузей промисловості, "наздоганяючу” для галузей машинобудівного комплексу, виробництва товарів масового попиту й АПК, та інноваційну в галузях оборонного комплексу і цілого ряду пріоритетних напрямків науки і техніки. Реалізація вказаної моделі дозволить практично одночасно вирішити завдання структурної трансформації економіки і створити умови для притоку іноземних інвестицій в Україну.

Реалізація сформульованої моделі економічного зростання носить стратегічний характер і потребує вирішення ряду тактичних задач, однієї з яких є визначення паритету валютного курсу. Так, у теперішніх умовах економічно виправдано мати трохи девальвовану гривню, а імпорт повинен опинитися на грані рентабельності.

Необхідно відмовитися від прив'язки національної валюти до американського долару і установити вільний ринковий курс, який засновано на попиті та пропозиції. При цьому необхідно виключити можливість емісії гривні, оскільки це може призвести до її різкого падіння. Найважливішою тактичною задачею є регулювання структури імпорту. Введення Україною обмежень на той чи інший вид імпорту може мати своїм наслідком небезпеку обмежувальних мір з боку країн зовнішньоторговельних партнерів до вітчизняного експорту - джерела валютних надходжень. Тому необхідно віддати перевагу регулюванню режимами сприяння: зниженню мита, пільгам і так далі для стимулювання бажаних категорій імпорту.

Крім наведених тактичних задач, що потребують негайного вирішення для успішної реалізації моделі економічного росту, існує реальна необхідність у посиленні валютного контролю в країні. Ця необхідність обумовлена відтоком капіталу за кордон за допомогою проведення зовнішньоторговельних операцій через підставні фірми, “недоброчинність” контрагентів, заниження (завищення) контрактних цін і т.п.

Реалізація функції державного впливу на економіку тісно пов'язана з контролем за пересуванням капіталу, що дає можливість уряду проводити економічну політику, що відповідає внутрішнім інтересам країни, не приймаючи до уваги реакцію іноземних інвесторів. Введення капітального контролю дозволить підпорядкувати управління грошовою масою вирішенню макроекономічних задач, усунувши хаотичний вплив короткострокових капіталів.

Проблема розробки адекватних механізмів включення економіки України у сучасні цивілізаційні процеси і структури є надзвичайно складною. Тому мова повинна йти не про безконтрольну лібералізацію зовнішньої торгівлі, як це відбувалося в попередні роки, а про поступовий, регульований з боку держави, процес відкриття національного ринку з одночасним здійсненням цілеспрямованої протекціоністської політики стосовно власного товаровиробника і споживачів, підкріпленої жорстким валютним регулюванням, сертифікацією продукції за європейськими і світовими нормами і стандартами.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє сформулювати наступні загальні висновки і рекомендації.

1.Вивчення фундаментальних теоретичних концепцій дозволяє характеризувати міжнародну торгівлю як ініціюючий чинник розвитку міждержавних економічних відносин і загальної економічної взаємозалежності.

2.Механізм реалізації участі України у міжнародному поділі праці полягає в органічному ув'язуванні структурного регулювання і зовнішньоекономічної політики держави і є результатом аналізу міжнародного досвіду використання зовнішньої торгівлі для вирішення задачі переходу до економічного зростання.

3.Аналіз динаміки розвитку міжнародних економічних відносин за ряд останніх років дозволив виявити ряд сформованих довгострокових тенденцій: зберігання стабільних темпів економічного зростання; підвищення ролі зовнішньоекономічного чинника у господарському розвитку; глобалізація фінансових ринків і посилення взаємозв'язку національних економік; зростання питомої ваги сфери послуг; розвиток регіональних інтеграційних процесів.

4.Ускладнення форм міжнародної торгівлі відбувається під впливом формуючих тенденцій світового господарства у напрямку розвитку інвестиційно-фінансових операцій - міжнародного лізингу, франчайзингу, контрактних форм управління зовнішньоекономічною діяльністю, міжнародних інвестицій.

5.Вибір методів державного регулювання, заснованих на поступовій лібералізації зовнішньої торгівлі з послідовним скороченням адміністративних обмежень і їхнього заміщення ринковими інструментами регулювання при адекватних засобах державного контролю, визначено ситуацією, що склалася в економіці України.

6.Недостатнє економічне обгрунтування законів і нормативних актів з питань тарифного і валютного регулювання, оподатковування і системи пільг, порушує стабільність правового поля, що призводить до ускладнення умов підприємництва не тільки для національних виробників, але й для іноземних учасників економічних відносин, підриває можливості ефективного розвитку зовнішньої торгівлі.

Подолання такого положення потребує:

- усунення перепон, що перешкоджають вступу України в ГАТТ/ВТО і висновку договору про вільну торгівлю з Європейським Союзом;

- виключення будь-якого втручання в правове поле конкуренції без детального обгрунтування економічної доцільності з точки зору позитивного впливу на конкурентоспроможність економіки;

- наближення вітчизняних умов господарювання до світового рівня.

7.Проведення економічних реформ і структурних перетворень в Україні потребує розробки довгострокової зовнішньоторговельної політики, що дозволяє реалізувати конкурентні переваги з урахуванням специфіки сучасного періоду трансформації національної економіки.

8.Проведений економіко-статистичний аналіз товарно-географічної структури зовнішньої торгівлі України свідчить про достатньо низький рівень ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

9.Виявлено взаємозв'язок між економічним зростанням, лібералізацією зовнішньої торгівлі і институціоналізацією зовнішньоторговельної політики у перехідній економіці.

10.Вирішити задачу структурної трансформації економіки і створити умови для притоку іноземних інвестицій в Україну дозволяє реалізація змішаної моделі економічного зростання - экспортноорієнтованої для цілого ряду галузей промисловості, “наздоганяючої” для галузей машинобудівного комплексу, виробництва товарів масового попиту й АПК, і інноваційної в галузях оборонного комплексу і цілого ряду пріоритетних напрямків науки і техніки.

11.Реалізація сформульованої моделі дискретного в галузевому аспекті економічного зростання носить стратегічний характер і потребує вирішення ряду тактичних задач: визначення паритету валютного курсу; посилення валютного контролю в країні; контроль за просуванням капіталу.

12. Вирішення проблеми розробки механізмів включення економіки України у сучасні цивілізаційні структури пов'язано з регульованим із боку держави процесом відкриття національного ринку з одночасним здійсненням цілеспрямованої протекціоністської політики стосовно вітчизняних товаровиробників і споживачів, підкріпленої жорстким валютним регулюванням, сертифікацією продукції за європейськими і світовими нормами і стандартами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях.

1. Кулинич О.А. Либерализация внешней торговли как фактор экономического роста в переходной экономике. //Прогресивні ресурсозберігаючі технології та їх економічна обгрунтованість у підприємствах харчування. Економічні проблеми торгівлі: Зб. наук. пр. Харк. держ. акад. технол. та орг. харч.ування. - Ч. 2. - Харків, 1998. - 217-220с.

2. Кулинич О.А. Условия перехода к рыночной модели внешнеэкономической деятельности. //Актуальні науково-методичні проблеми в підготовці спеціалістів вищої кваліфікації для торгівлі і харчування: Зб. наук. пр. Харк. держ. акад. технол. та орг. харч.ування. - Харків, 1998. - 144-146с.

3.Кулинич О.А. Об условиях перехода к рыночной модели внешнеэкономической деятельности. //Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія № 459. - Харків, 1999. - 19-24с.

4. Кулинич О.А. Место внешнеторгового сектора в условиях рыночной трансформации. //Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Економічна серія №534. - Харків,2002. - 330-336с.

Размещено на Allbest.ru