Розвиток міжнародних фінансових відносин комерційних банків при переході до ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОИХ ВІДНОСИН КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ПРИ ПЕРЕХОДІ ДО РИНКУ

Спеціальність: Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Камінська Наталія В'ячеславівна

КИЇВ, 2002 РІК



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми за УДК 339.738. Стабільний розвиток національного господарства передбачає раціональне використання системи зовнішніх чинників економічного зростання. Важливою структурною складовою цієї системи виступають міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини, що опосередковують міжнародний рух товарів, капіталу, робочої сили і діють як невід'ємна ланка міжнародної економіки та окрема сфера міжнародного бізнесу. Серед основних суб'єктів цих відносин центральне місце посідають банки. За умов перехідної економіки розширюється та стає більш інтенсивною міжнародна фінансова діяльність комерційних банків (КБ). Вони все активніше беруть участь у здійсненні всього спектру міжнародних фінансових операцій і можуть суттєво сприяти розв'язанню завдань, що вирішуються країнами з транзитивною економікою.

При переході до ринку вплив міжнародної фінансової діяльності КБ на національну економіку відбувається по таких напрямам.

По-перше, КБ здійснюють міжнародні розрахунки на основі світових вимог до їх інформаційного, нормативно-правового та організаційно-технічного забезпечення. Це дозволяє, насамперед, створити належне середовище для розвитку зовнішньоторговельних операцій, впливає на ступінь ефективності використання експортного потенціалу нашої країни.

По-друге, КБ включаються в систему міжнародних фінансових відносин і мають змогу надавати кошти на цільове фінансування пріоритетних народногосподарських проектів.

По-третє, КБ можуть бути суб'єктами світових фінансових ринків, проводити фінансові операції на національному рівні, що дає їм змогу зробити вагомий внесок у зміцнення фінансової системи нашої країни, відкрити нові перспективні джерела валютних надходжень до держбюджету, створювати передумови для гармонійного входження України до світової фінансової системи, її інституційних органів.

Зазначені можливості та фінансова діяльність КБ можна оптимально реалізувати при умові наукового обґрунтування функцій останніх у сфері міжнародних фінансових відносин, раціонального механізму правового регулювання, організаційного економічного забезпечення їх дій в цьому напряму на національному та інтернаціональному рівнях.

Ці питання знайшли певне висвітлення в зарубіжній та вітчизняній літературі, зокрема, в праціях таких вчених, як: Балабанова І.Г., Боринця С.Я., Будкіна В.С., Василика О.Д., Гальчинського А.С., Голубовича А.Ф., Еліна Г.М., Климка Г.Н., Клочка В.П., Красавіної Л.Н., Кредісова А.І., Лукяненка Д.Г., Луцишиної З.О., Маркова О.М., Носкова І.Е., Очкасова В.І., Пахомова Ю.М., Перло В., Піскунова Ю.Д., Плотнікова О.М., Поручника А.М., Рогача О.І., Рокочі В.В., Савлука М.І., Савчука В.С., Сусіденка В.Т., Степаненка В.О., Суторніної В.М., Усоскіна В.М., Федосова В.М., Філіпенка А.С., Шпига Ф.І., Щирівської Є.Б., Шниркова О.І. та ін.

У наукових праціях цих авторів розглядаються теоретичні проблеми міжнародних фінансових відносин, аналізуються суттєві риси здійснення фінансових операцій, міжнародних розрахунків, особливості функцій світових фінансових ринків, специфіка міжнародної діяльності КБ тощо. Проте, окремі питання розвитку сучасних міжнародних фінансових відносин КБ, на наш погляд, ще не мають достатнього відображення в наукових дослідженнях. Зокрема, потребують подальшого наукового аналізу проблеми формування та розвитку міжнародних фінансових відносин КБ в умовах системної трансформації національної економіки, пошуку оптимальних форм і методів управління їх міжнародною фінансовою діяльністю на макро- і мікрорівнях, обґрунтування та розробка регіональних і галузевих моделей участі цих фінансових інститутів у міжнародному бізнесі, визначення комплексної методики розрахунків виробничої та соціально-економічної ефективності останніх та ін. Це обумовлює актуальність наукових досліджень в даному напряму і дає підставу для вибору теми дисертаційної роботи, формулювання її мети та конкретних завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами полягає в тому, що дисертаційна робота виконана у рамках наукової теми кафедри міжнародної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (01БФ040-01), яка є складовою комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України”.

Метою роботи є дослідження розвитку міжнародних фінансових відносин КБ в умовах переходу національної економіки до ринку та формування раціональної системи їх реалізації.

Основними завданнями дисертаційного дослідження є:

- розкриття ролі і місця банків у системі міжнародних фінансових відносин;

- дослідження економічного змісту та передумов розвитку міжнародної фінансової діяльності КБ України;

- аналіз нормативно-правового забезпечення міжнародних фінансових зв'язків КБ на національному і міждержавному рівнях;

- дослідження інституційних інструментів міжнародної фінансової діяльності КБ;

- розгляд вартісних важелів регулювання міжнародних фінансових відносин КБ;

- обґрунтування перспективних напрямів розвитку міжнародних фінансових відносин КБ в умовах трансформаційної економіки.

Досягання окресленої мети та конкретних завдань дослідження передбачає використання та розробку теоретичних і методичних положень, розв'язання практичних проблем, що притаманні міжнародним фінансовим відносинам КБ, які діють в умовах перехідної економіки. Об'єктом дисертаційної роботи є дослідження системи міжнародних фінансових відносин КБ, специфіки їх здійснення в умовах глобалізації світової економіки. Предметом дисертації є аналіз процесу формування та розвитку міжнародних фінансових відносин КБ у період ринкової трансформації національної економіки.

Під час проведення дисертаційного дослідження були отримані та обґрунтовані теоретичні висновки, узагальнення, практичні пропозиції, що спрямовані на системне пізнання та ефективне використання міжнародних фінансових відносин КБ нашої країни.

Методологічною основою роботи є: загальнонаукові методи пізнання соціально-економічних явищ і процесів, в тому числі системного аналізу, індукції і дедукції, сходження від абстрактного до конкретного, поєднання аналізу і синтезу, історичного і логічного, економіко-математичного прогнозування. Теоретичною базою дослідження стали висновки, узагальнення наукових публікацій, положення відповідних нормативно-правових документів національного законодавства, міжнародного валютного права. Фактологічною базою дисертаційного дослідження є статистичні дані міжнародних фінансових організацій, національні статистичні довідники, фактологічні дані монографічної та періодичної літератури, звітні матеріали КБ України. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в системному досліджені розвитку міжнародних фінансових відносин КБ та механізму їх реалізації в умовах ринкової трансформації національної економіки.

В процесі виконання дисертації були отримані наступні найбільш суттєві результати, які відображають новизну роботи та особистий внесок автора в розробку дослідженої проблеми:

- розробленні концептуальні положення про суть та характер міжнародних фінансових відносин банківської системи та її складової - комерційних банків. Доведено, що останні складають важливу і невід'ємну структурну ланку світової фінансової системи, яка в умовах глобалізації набуває нових рис, а саме:

а) орієнтація на більш тісне валютно-фінансове співробітництво з провідними КБ економічно розвинутих країн;

б) створення передумов для участі в операціях світового валютного ринку;

в) розвиток міжнародних кредитних відносин з міжнародними, регіональними, валютно-фінансовими організаціями;

г) включення в систему міжнародного міжбанківського електронного бізнесу:

- встановлені об'єктивні і суб'єктивні умови формування міжнародної фінансової діяльності КБ та дана їх класифікація на національному й інтернаціональному рівнях. Пріоритетними серед них виділені: рівень розвитку зовнішньоекономічного сектору країни, її валютно-фінансової системи, стан нормативно-правового забезпечення функціонування КБ, сукупність міжнародних фінансових чинників впливу на національну економіку;

- визначені характерні риси здійснення фінансових операцій КБ у міжнародній сфері в період ринкової трансформації національної економіки, зокрема, наявність жорсткого регулювання валютних операцій КБ, системне наближення до світових стандартів пропорційності у використанні традиційних форм міжнародних розрахунків КБ, обмежена дія міжнародних відносин філіалів крупних КБ, недостатня диверсифікація зовнішньоекономічних операцій КБ;

- розкрито економічний зміст та встановлено структуру механізму реалізації міжнародних фінансових відносин КБ як органічну сукупність нормативно-правових принципів, правил, положень, організаційно-економічних інструментів, вартісних важелів, форм і методів інформаційного забезпечення їх діяльності у сфері міжнародного фінансового бізнесу;

- запропонована комплексна методика розрахунків економічної ефективності міжнародних фінансових відносин КБ. Встановлена доцільність використання селективного підходу до аналізу прибутковості різних міжнародних фінансових операцій та визначено його місце в загальній оцінці рентабельності КБ;

- обґрунтовані пріоритетні напрями оптимізації міжнародної фінансової діяльності КБ при переході до ринку, до них віднесені:

а) прийняття заходів по оптимізації централізованих функцій управління КБ;

б) зміни акценту сил у відношенні між контрольними та безпосередніми банківськими функціями КБ в бік останніх;

в) створення умов для розширення операцій КБ з валютою на внутрішньому і зовнішньому ринку;

г) використання КБ перспективних форм міжнародних відносин;

д) участь КБ у міжнародних інвестиційних програмах.

Практичне значення роботи становлять пропозиції щодо оптимізації форм міжнародних фінансових відносин КБ, зокрема, здійснення міжнародних розрахунків, валюто-обмінних та кредитних операцій, перспективних фінансових методів залучення національного малого і середнього бізнесу до розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Положення дисертаційного дослідження про зміст, суттєві риси, механізм реалізації міжнародних фінансових відносин КБ та особливості їх функціонування у сфері міжнародного фінансового бізнесу в умовах перехідної економіки пропонується використовувати при читанні нормативних курсів “Міжнародна економіка”, “Міжнародні валютно-фінансові відносини” у вузах нашої країни.

Теоретична цінність роботи полягає в обґрунтуванні положень про міжнародну фінансову діяльність КБ у трансформаційній економіці як структурну ланку світової фінансової системи, характерні особливості розвитку останньої в умовах глобалізації, розробці положень про механізм реалізації міжнародних фінансових відносин КБ при переході до ринку, його основних структурних елементів, класифікації передумов формування та розвитку міжнародних фінансових відносин КБ країн з перехідною економікою, у визначенні пріоритетних напрямів участі КБ у міжнародному фінансовому бізнесі.

Апробація роботи.

Основні положення дисертаційного дослідження були апробовані на республіканських, міжвузівських наукових конференціях: “ Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України)” (Київ, 1999), “Міжнародна економіка: сучасні проблеми і перспективи розвитку”, (Київ, 1999), “Сучасні тенденції та пріоритети розвитку перехідної економіки”, (Сімферополь, 2000), “Міжнародна економіка і Україна: тенденції розвитку і пріоритети взаємодії”, (Київ, 2000), “Трансформаційна економіка в глобальному конкурентному середовищі” (Київ, 2001), а також доповідались на засіданнях кафедри міжнародної економіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,2 д. а., у т. ч.: 4 статті - у фахових наукових виданнях, 4 розділи у навчальних посібниках, 4 публікації у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження та складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (257 найменувань) та додатків. Загальний обсяг дисертації 189 сторінок, у т. ч.: 8 таблиць та 7 рисунків.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, показано ступінь розробки теми, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення.

У першому розділі “Теоретичні основи аналізу міжнародних фінансових відносин комерційних банків” розкривається зміст фінансової діяльності комерційних банків, визначено їх місце в системі міжнародних відносин. Основна увага зосереджена на дослідженні передумов, суттєвих рис, структури, особливостей формування і розвитку міжнародних фінансових відносин комерційних банків в умовах перехідної економіки. В теоретичному плані зміст останніх в роботі розкривається як відносини між комерційними банками та іншими суб'єктами господарської діяльності з приводу переміщення валюти і валютних цінностей на міжнародному і національному рівнях. В сучасних умовах діяльність банків у значній мірі зорієнтована на обслуговування зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів суспільного виробництва. Об'єктивною передумовою цього явища є те, що зараз жодна країна світу не може самостійно оволодіти всіма останніми досягненнями науки і техніки, що забезпечує стабільне зростання національного господарства.

Тому участь у господарських зв'язках, їх фінансове забезпечення є органічною складовою економічного розвитку кожної країни, основним методом використання на національному рівні переваг сукупного виробничого і науково-технічного потенціалу світового співтовариства.

В роботі обґрунтовано місце банків у вирішенні завдань по розширенню інтеграційних зв'язків між країнами світу. Роль банків у цьому процесі, насамперед, визначається рівнем їх участі у розвитку і функціонуванні світової валютної системи, міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин. Комплексний аналіз діяльності банків у даному напряму потребує дослідження конкретних рис, змін, особливостей, тенденцій, які властиві розвитку міжнародних фінансових відносин в умовах глобалізації господарського життя. Зокрема, при наданні фінансових послуг за кордоном перед банками відкривається кілька можливостей.

По-перше, вони можуть відкрити міжнародний відділ, що спеціалізується виключно на здійсненні зовнішніх послуг, зокрема, міжнародних розрахунків.

По-друге, із таким відділом банк може формувати відносини із кількома банками-кореспондентами, які розташовані у рамках стратегічно важливих пунктах за межами країни його місцезнаходження та надають різноманітні послуги.

По-третє, банки мають можливість створювати свою організаційну структуру в інших країнах, формуючи відділення, філії.

Така структура створює передумови для надання ширшого кола міжнародних банківських послуг.

Серед них, насамперед, треба відмітити: консультації з питань купівлі-продажу іноземної валюти юридичним та фізичним особам, здійснення переказів фізичних та юридичних осіб в іноземній валюті через мережу закордонних банків-кореспондентів, сприяння в перевірці реквізитів платежів в іноземній валюті та в підготовці заяв на переказ, проведення розслідувань по вхідним та вихідним платежам в іноземній валюті за дорученням клієнтів, конверсію безготівкових валютних коштів на рахунках юридичних осіб за курсом міжнародних валютних ринків, розрахунки із застосуванням акредитиву та інкасо, гарантійні операції. Головними формами участі банків в зовнішньоекономічних операціях є обслуговування потреб клієнтів щодо купівлі-продажу іноземних валют, здійснення міжнародних розрахунків та фінансування експортно-імпортних угод.

В дисертації досліджуються особливості операцій банків на валютних ринках. Вони спрямовані на купівлю і продаж іноземної валюти, що сприяє безперебійності розрахунків по міжнародних угодах, допомагають учасникам зовнішньоекономічної діяльності уникати чи зводити до мінімуму експозицію до іноземної валюти.

На наш погляд, цю діяльність банкам доцільно здійснювати по таким напрямам:

- організація валютних опціонів. Вони виступають альтернативою валютним угодам, що надаються банками клієнтам. Валютні опціони дають власникам право (але не зобов'язання) купувати чи продавати в майбутньому визначену кількість іноземної валюти по фіксованому курсу обміну або в момент закінчення чи до закінчення періоду дії цього опціону;

- надання позики в іноземній валюті. Банк може дати згоду на надання позики експортеру на визначену суму в іноземній валюті. При цьому експортер може обміняти її на вітчизняну валюту по поточному курсу і тоді погасити позику із наступних надходжень, отриманих в тій же іноземній валюті. Експортер може уникнути своєї експозиції шляхом узгодження активів в іноземній валюті (наступні надходження від дебіторів) з пасивами в іноземній валюті (позика);

- укладання форвардних валютних угод. Банк дає згоду продати або купити певну кількість іноземної валюти по фіксованому обмінному курсу для поставки її в майбутньому. Експортери та імпортери можуть уникнути своєї експозиції до іноземної валюти шляхом фіксації із своїм банком обмінного курсу наступних валютних надходжень або платежів;

- відкриття банківського рахунка в іноземній валюті. За умови, що фірми отримують прибутки і здійснюють платежі в іноземній валюті. Це усуває необхідність продажу та купівлі в тій мірі, в якій узгоджені надходження і платежі в іноземній валюті.

Дослідження ролі суттєвих рис та основних функцій комерційних банків в системі міжнародних фінансових відносин засвідчує, що по-перше, вони є однією з основних її структурних ланок, дія яких охоплює значний спектр міжнародних банківських послуг. По-друге, КБ виступають як офіційні фінансові посередники, що забезпечують на своєму рівні своєчасну реалізацію значної частини зовнішньоекономічних операцій в сфері виробництва, розподілу та обміну. По-третє, КБ все далі більше набувають статусу самостійних міжнародних інвесторів і кредиторів.

У другому розділі “Основні напрями реалізації міжнародних фінансових відносин комерційних банків” досліджуються особливості дії міжнародних розрахункових та валютних відносин комерційних банків розкривається механізм їх здійснення, роль основних його складових (правових норм, інституційних інструментів, вартісних важелів) в період ринкової трансформації національної економіки.

В роботі обґрунтовується економічна природа міжнародних розрахункових відносин, які пов'язані з розвитком і інтернаціоналізацією товарного виробництва і обігу. В них відображається відносно відокремлена форма руху вартостей в міжнародному обороті внаслідок різного часу виробництва, реалізації і оплати товарів, а також територіального розміщення ринків збуту.

Економічний зміст міжнародних розрахунків полягає, на нашу думку, в тому, що вони є органічною складовою сфери міжнародного обміну і конкретно проявляються у відносинах юридичних і фізичних осіб різних країн з приводу грошового відшкодування вартості, отриманих товарів та послуг. На практиці основні суб'єкти міжнародних розрахунків вступають у певні відносини, пов'язані із рухом товарно-розпорядчих документів і операційним оформленням платежів.

В міжнародних розрахункових відносинах комерційним банкам належить провідна роль, зростання якої залежить від масштабів зовнішньоекономічних зв'язків країни, купівельної спроможності її національної валюти, спеціалізації або універсалізації банків, їхнього фінансового положення, ділової репутації, мережі філій і кореспондентських відносин, загального рівня розвитку національних кредитно-банківських інститутів, банківської практики і традицій.

Предметна структура міжнародних розрахунків комерційних банків вимагає, насамперед, забезпечення експорту та імпорту товарів та послуг.

В дисертації розглядаються суттєві риси стратегії комерційних банків щодо підвищення рівня розрахункового обслуговування клієнтів. Їх реалізація передбачає проведення комплексних заходів, спрямованих на вдосконалення розрахункової діяльності. До них відносяться: автоматизація розрахунків з допомогою підключення до таких електронних систем, як SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Tekecommunication), IFDEX (International Factors Data Exchange) і інші, впровадження систем кредитних карток в розрахунках юридичних і фізичних осіб, організація практики для українських банківських робітників закордоном, орієнтація на стандартизацію і уніфікацію розрахунків по обслуговуванню зовнішньоекономічної діяльності, передусім експортно-імпортних операцій відповідно до сучасних вимог банківських установ країн світового співтовариства.

Включення комерційних банків України в світову систему міжнародних розрахунків відбувається водночас з їхньою адаптацією до ринкових реформ в Україні, зокрема, шляхом активізації і диверсифікації міжнародних торгових розрахунків.

Ці два процесу ідуть на основі посилення конкуренції комерційних банків України з іноземними і транснаціональними банками як всередині країни, так і на міжнародному ринку приватних капіталів. З метою зміцнення національної банківської системи, підвищення її надійності і конкурентні спроможності доцільно виважено використовувати досвід міжнародних торгових розрахунків. Це дозволить організувати зовнішньоторговельні розрахунки в Україні у відповідності зі світовими нормами, а не пристосовувати світові торгові відносини до специфічних особливостей внутрішніх розрахунків комерційних банків України.

Серед них, насамперед, треба відмітити: економічні і політичні відносини між країнами, положення країни на товарних і грошових ринках, ступінь використання і ефективність державних мір по зовнішньоекономічному регулюванню, валютне законодавство, міжнародні торгові правила і звичаї, регулювання міждержавних товарних потоків, послуг і капіталів, відмінність в темпах інфляції в окремих країнах, стан платіжних балансів, банківську практику, умови зовнішньоторговельних контрактів і кредитних угод, конвертованість валют.

Проведене дослідження практики міжнародних розрахунків засвідчує, що найбільше розповсюдження в сучасних умовах отримали два основних їх засоби. Це торгові розрахунки на умовах негайної оплати в розстрочку. Крім того, нерідко виділяються ще дві додаткові платіжні умови - комбінований платіж і кредит з опціоном негайного платіжа. Проте, виділення двох останніх умов в самостійні умови платіжа недоцільно, оскільки вони є лише похідними від основних платіжних умов.

В цьому зв'язку в роботі визначено схему платіжних умов зовнішньоторговельних контрактів (див. рис. 1).

Рис. 1. - Платіжні умови в міжнародній торгівлі:

Наведені платіжні умови передбачають використання різних форм міжнародних розрахунків. Їх фіксація у зовнішньоекономічних потребах відбиває відповідні економічні інтереси суб'єктів міжнародних розрахункових відносин. Практика нашої держави свідчить про нерівномірність питомої ваги окремих форм міжнародних розрахунків у загальному обсязі експортно-імпортних операцій. Тут на банківські перекази припадає понад 90% зазначених операцій. Головна причина такого співвідношення - намагання суб'єктів міжнародних розрахункових відносин зменшити ступінь комерційного ризику, знизити видатки при виконанні зобов'язань по контракту.

Розгляд банківського досвіду міжнародних розрахунків комерційних банків засвідчує, що в світовій практиці найбільш часто використовується кредит, повернення якого забезпечується векселем, незалежно від форми розрахунків і тривалості кредиту.

Поряд з переказними векселями достатнє розповсюдження отримали і прості векселі. При цьому експортери звичайно наполягають на тому, щоб вексель був акцептований першокласним банком. Банківський акцепт, або аваль підвищує надійність векселя, оскільки дії банків при цьому підкоряються нормам вексельного, а не загально-громадського права і в багатьох випадках, незважаючи на значну банківську комісію, є принциповою умовою для здійснення угоди.

Окрім векселів в якості забезпечення заборгованості по комерційному кредиту можуть видаватися документарні акредитиви і банківські гарантії. Корпоративні гарантії поручительства використовуються рідко із-за їхньої меншої надійності і значного ризику випуску підроблених документів.

Серед найбільш поширених форм міжнародних розрахунків комерційних банків визначено документарний акредитив. Переваги акредитивної форми розрахунків зводяться до наступного.

По-перше, це самостійна від торгового контракту угода, що містить як чітке зобов'язання платіжа на користь експортера, так і можливість отримання кредиту імпортером, він дозволяє використовувати кредитоспроможність і репутацію банка, що відкрив акредитив, в інтересах обох контрагентів, усуває ризик неплатежу з боку покупця, бо оплата документів гарантується банком-емітентом.

По-друге, підтверджений акредитив додає експортеру гарантію платіжа з боку ще одного банку, забезпечує ефективну допомогу і консультації банка з питань відкриття акредитиву, визначення і оформлення документів, що повинні бути наданні згідно його умовам, передбачає ретельну перевірку банками документів, на підставі яких здійснюється платіж.

По-третє, експортер не отримає платіжа, якщо не представить певні документи у відповідності з умовами акредитиву, дає можливість імпортеру отримати більш тривалий комерційний кредит, ніж при використанні інших форм розрахунків, імпортер може наполягати на відвантаженні товару в певні часові рамки шляхом внесення відповідної умови в акредитив.

По-четверте, підпорядкування Уніфікованим правилам і звичаям для документарних акредитивів, а також нормам звичайного права в більшості країн дозволяє використати акредитив при розрахунках фактично зі всіма країнами світу, акредитив може бути використаний як база для зовнішньоторговельного кредитування експортера, він дозволяє нейтралізувати окремі валютні і політичні ризики, авізування акредитиву через банк захищає бенефіціара від підробок і фальшивих акредитивів.

У третьому розділі “Оптимізація і перспективи розвитку міжнародних фінансових відносин комерційних банків України” розкриваються методичні підходи до розрахунку ефективності міжнародної фінансової діяльності комерційних банків нашої держави, обґрунтовуються преорітетні напрями їх здійснення.

Однією з основних банківських функцій у сфері світо-господарських відносин є обслуговування міжнародного руху капіталів. Проте, процес інтеграції українських банків у світовий фінансовий ринок протікає значно повільніше, ніж розвиток внутрішніх операцій.

Це обумовлено неповною визначеністю в сфері міжнародної діяльності комерційних банків, незначним досвідом по обслуговуванню міжнародних капіталів.

Важливим напрямом міжнародної діяльності українських банків є відкриття відділень закордоном.

Функції останніх, на наш погляд, мають бути спрямовані на розвиток кореспондентських відносин і співробітництва з відділеннями іноземних банків в Україні і за її межами, взаємин українських банків зі світовими фінансовими організаціями.

В роботі досліджені параметри фінансової діяльності комерційних банків України.

Зокрема про них свідчать такі показники:



Таблиця 1. - Фінансові параметри комерційних банків України (в млрд. грн.):

Рік	Капітал КБ	Активи КБ	Кредити, надані КБ	Прибуток КБ
1997	3,8	16	7,0	10,3
1998	4,6	20	8,8	4,58
1999	5,9	25,8	11,6	5,6
2000	7,4	30,3	14,2	7,3
2001	9,3	36,7	18,5	9,5
2002	12,0	42,0	23,7	11,3

Динаміка зазначених показників показує загальну тенденцію до зростання капіталу, активів, наданих кредитів комерційних банків. В той же час прибуток, що отримували комерційні банки України не визначається стабільністю. Що стосується його зниження у 1998 році, то тут ми маємо, насамперед, наслідок дії світової валютної кризи. Більш конкретну характеристику комерційних банків України можна отримати на основі розрахунку окремих відносних показників їх діяльності.

Таблиця 2. - Відносні показники функціонування банківської системи України (%):

Група банків	Відношення доходів до капіталу	Відношення доходів до активів	Відношення капіталу до активів	Відношення видатків до капіталу	Відношення видатків до активів
Найбільші банки	206,5	12,0	6,0	204,5	12,0
Зі 100% іноземним капіталом	89,0	18,5	20,5	60,0	12,5
3 уставним фондом більше 4 млн. грн.	126,5	20,0	15,5	108,0	17,0
3 уставним фондом менше 4 млн. грн.	78,5	21,5	27,5	69,0	19,0

Наведені дані засвідчують, що в системі великих українських банків спостерігається значне перевищення розмірів доходів і витрат над сумою капіталу, у той час як іноземні банки дотримуються нормальних співвідношень, прийнятих в економічно розвинутих країнах. Позитивні пропорції у групі середніх українських банків обґрунтовані, на нашу думку, незначними розмірами їх доходів і витрат. З огляду на ці тенденції, можна зробити висновок про те, що банки з іноземним капіталом уже зайняли своє місце на ринку банківських послуг України і надалі будуть розширювати свою діяльність. Тому національним банкам необхідно приймати до уваги можливість серйозної конкуренції з їх боку.

Поруч з цим доцільно створювати умови для розвитку стосунків між банками, зокрема, кореспондентських, що дозволить розвивати сферу фінансового обслуговування українських споживачів. В умовах недостатності внутрішнього ресурсного забезпечення суттєвого значення набуває залучення іноземних капіталів у вигляді кредитних ліній міжнародних фінансових організацій (МФО).

Основними міжнародними фінансовими організаціями, у сферу інтересів яких входить Україна, є Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку. Проекти міжнародних фінансових організацій в Україні охоплюють широке коло галузей: фінансово-банківський сектор, транспорт, виробництво товарів широкого вжитку, постприватизаційну підтримку, енергетику, агропромисловий комплекс і т. д.

При цьому особлива увага зосереджується на розвитку малого і середнього підприємництва, а також фінансово-банківського сектора.

Провідні банки України залучаються до обслуговування кредитних ліній, наданих МФО для реструктуризації виробничого потенціалу України і підтримки ринкових перетворень.

Серед них треба відмітити: КБ “Приватбанк”, Український кредитний банк, АППБ “Аваль”, АБ “Ажіо”, Ва-банк, АКБ “Надра”, АКБ “Киев-Приват”, АКБ “Укрсоцбанк”, Західноукраїнський кредитний банк, Укрексімбанк і деякі інші. Зміст взаємодії комерційних банків України з міжнародними фінансовими організаціями можна побачити, зокрема, у конкретній схемі здійснення експортно-імпортних операцій (див. рис. 2).

Рис. 2. - Принципова схема експортно-імпортних операцій в межах програми ЄБРР:

Наведена схема засвідчує, що тут КБ України виконують комплекс посередницьких фінансових операцій між клієнтами, ЄБРР, іноземним банком. Їх здійснення, безперечно є суттєвим методом залучення фінансових коштів міжнародних організацій, сприяння розвитку міжнародних торгівельних відносин суб'єктів, зокрема, малого і середнього бізнесу. Разом з тим ця діяльність зміцнює фінансовий стан комерційних банків України, розширює можливості їх участі у міжнародних фінансових відносинах.

Важливою умовою пошуку шляхів оптимізації міжнародних фінансових відносин комерційних банків є розрахунок ефективності їх діяльності в цій сфері. В дисертації обґрунтовані методичні засади оцінки рентабельності конкретних видів міжнародної фінансової діяльності комерційних банків України.

Розрахунок ефективності міжнародних фінансових відносин комерційних банків України доцільно проводити по таким напрямам.

По-перше, головним принципом тут має виступати селективний підхід, який передбачає чітке відмежування банківських продуктів, пов'язаних з міжнародними фінансовими операціями, від загальної сукупності операцій банку.

По-друге, необхідно проводити конкретний розрахунок рентабельності кожної міжнародної фінансової операцій комерційного банку.

По-третє, варто застосувати порівняльний аналіз та визначити значення, прибутковість окремих міжнародних фінансових операцій комерційних банків, що дозволить скорегувати стратегію іх участі в міжнародному фінансовому бізнесі.

По-четверте, на основі попередніх розрахунків необхідно чітко визначити сумарний прибуток комерційних банків від усіх напрямів його участі у міжнародній фінансовій діяльності.

По-п'яте, потрібно визначити частку міжнародних операцій в активах і пасивах комерційних банків. Комплексний аналіз отриманих даних дає підставу для встановлення довготривалих орієнтирів розвитку міжнародних фінансових відносин комерційних банків, націлює на оперативний перерозподіл банківських ресурсів з метою їх раціонального використання.

При розробці перспективних напрямів розвитку міжнародних фінансових відносин комерційних банків України доцільно спиратися на програмний підхід. В цьому зв'язку в роботі обґрунтовується положення про конкретні моделі функціонування міжнародних фінансових зв'язків комерційних банків України.

До них віднесені програми сприяння комерційних банків розвитку експортних та імпортних операцій, налагодження відносин з міжнародними організаціями, кредитно-експортними агентствами, залучення в сферу міжнародного бізнесу малих і середніх підприємців, розвиток фінансових зв'язків комерційних банків України з фінансовими інститутами окремих країн, інтеграційними об'єднаннями, забезпечення дієвості міжнародних фінансових відносин на рівні відділень, філіалів комерційних банків на території нашої країни та за її межами.



ВИСНОВКИ

Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні висновки та рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

1. Розкриті суттєві риси міжнародних фінансових відносин комерційних банків в умовах системної трансформації національної економіки. Зміст цього процесу полягає у формуванні стосунків між комерційними банками та суб'єктами міжнародної економіки з приводу акумуляції, розподілу та раціонального використання їх фінансових ресурсів з метою забезпечення оптимальної реалізації їх господарських завдань. До характерних рис діяльності комерційних банків у міжнародній сфері віднесено переважну спрямованість та тісне співробітництво з фінансовими інститутами економічно-розвинутих країн, посилення взаємодії з міжнародними валютно-фінансовими організаціями, формування передумов для участі в операціях світового валютного ринку, використання переваг міжнародного інформаційно-технічного забезпечення фінансової діяльності комерційних банків на національному і інтернаціональному рівнях;

2. Головними складовими міжнародних фінансових відносин комерційних банків є міжнародні розрахунки, валютні, кредитні та інвестиційні операції. Природа міжнародних розрахунків і їхня організація пов'язані з розвитком, інтернаціоналізацією товарного виробництва і обігу. В них виражається відносно відокремлена форма руху вартостей в міжнародному обороті із-за різниці часу виробництва, реалізації і оплати товарів, а також територіальної розрізненості ринків збуту. Міжнародні розрахунки спрямовані на забезпечення реалізації експортно-імпортних операцій, здійснення інших господарських операцій у міжнародній сфері, надання економічної допомоги окремим країнам. Переважна частина всіх міжнародних розрахунків здійснюється в процесі опосередкування міжнародних торгових відносин. Ефективна організація розрахунків сприяє нормальному кругообігу коштів, забезпечує безперебійність реалізації продукції на світовому ринку товарів, капіталу, послуг;

3. На основі аналізу фактологічних матеріалів визначені природні, матеріальні, виробничі, науково-технічні, фінансові, політичні, соціальні умови формування міжнародної фінансової діяльності комерційних банків. Дана їх класифікація на національному та інтернаціональному рівнях. Пріоритетними серед них виділені: рівень розвитку зовнішньоекономічного сектору країни, її валютно-фінансової системи, стан нормативно-правового забезпечення функціонування КБ, сукупність міжнародних фінансових чинників впливу на національну економіку;

4. Досліджені характерні риси здійснення фінансових операцій комерційними банками у міжнародній сфері в період здійснення ринкових перетворень в нашій країні. До них віднесені: по-перше, централізоване регулювання валютних операцій комерційних банків з боку НБУ. По-друге, застосування комплексних заходів з метою досягнення світових стандартів, пропорційності, використання перспективних та традиційних форм міжнародних розрахункових відносин комерційних банків. По-третє, недостатня правова компетенція крупних комерційних банків стосовно розширення міжнародних фінансових відносин філіалів. По-четверте, обмежена диверсифікація банківських послуг, пов'язаних із здійсненням світо-господарських зв'язків, що значно зменшує сферу функціонування міжнародних фінансових відносин комерційних банків нашої країни;

5. Визначені засади становлення та сутність механізму функціонування міжнародних фінансових відносин комерційних банків нашої держави, який формується як органічна сукупність правових, інституційних, вартісних, інформаційних заходів, спрямованих на розв'язання завдання інтеграції України у світовий фінансовий простір. В структурі даного механізму визначено 4 блоки. Перший блок - нормативно-правовий, включає принципи, норми, правила, звичаї, положення національного законодавства та міжнародного економічного права. Другий блок - організаційно-економічний, охоплює основні форми розвитку міжнародних фінансових відносин комерційних банків. Третій блок містить сукупність вартісних важелів, до яких віднесені ціни, валютний курс, процент за кредит, економічні санкції тощо. До четвертого блоку віднесена система інформаційного забезпечення міжнародної фінансової діяльності комерційних банків нашої країни;

6. Розроблена комплексна методика розрахунку економічної ефективності комерційних банків. Вона передбачає застосування економіко-математичних інструментів з метою визначення і обґрунтування рентабельності конкретних видів міжнародних банківських послуг, а також виведення загального показника прибутковості міжнародних фінансових відносин комерційних банків. На основі методики проведення розрахунків ефективності участі комерційних банків у міжнародному бізнесі пропонуються рекомендації по корекції їх діяльності на інтернаціональному рівні;

7. Виділені першочергові завдання по оптимізації регулювання розвитку міжнародних фінансових відносин комерційних банків України на макрорівні.

До них віднесені:

1) конкретизація принципів функціонування міжнародної фінансової діяльності комерційних банків України;

2) встановлення у нашій країні загального режиму здійснення валютних операцій;

3) визначення прав, обов'язків, відповідальності суб'єктів міжнародних фінансових відносин, функцій державних установ, що здійснюють валютне регулювання;

4) встановлення виваженого режиму валютного курсу національної грошової одиниці;

5) розробка заходів по використанню у міжнародній фінансовій діяльності комерційних банків валютних коштів громадян нашої держави;

6) обґрунтоване впровадження, орієнтація національного законодавства на міжнародні стандарти, вимоги реалізації фінансових відносин;

7) формування сприятливих умов по залученню і раціональному використанню іноземних інвестицій, міжнародних кредитів в Україні.

8. Визначені перспективні напрями розвитку міжнародних фінансових відносин комерційних банків України. Головними серед них є:

а) розробка та оперативне впровадження заходів по лібералізації централізованого управління комерційним банком;

б) встановлення гнучкого, гармонійного співвідношення між безпосередніми та контрольними функціями КБ у сфері зовнішньоекономічних операцій;

в) формування передумов для інтенсифікації діяльності КБ на світовому валютному ринку та на українському міжбанківському валютному ринку; міжнародний комерційний економіка

г) пріоритетне орієнтація на використання сучасних форм здійснення і технічного забезпечення розвитку міжнародних фінансових відносин;

д) залучення КБ до виконання міжнародних інвестиційних програм.



ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ

1. Камінська Н. Валютні операції комерційних банків // Вісник Київського університету. Економіка. - Вип.42.: 2000 - С. 67-69.

2. Камінська Н. Зовнішньоекономічна діяльність національних комерційних банків // Вісник Київського університету. Економіка. - Вип. 43.: 2000 - С. 86-87.

3. Камінська Н. Комерційні банки та їх місце в системі зовнішньоекономічних зв'язків України // Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Зб. наук. пр. - Вип. 28.: 2000 - С. 137-144.

4. Камінська Н. Міжнародні розрахунки комерційних банків // Вісник Київського університету. Економіка. - Вип. 48.: 2001 - С. 52-54.

Размещено на Allbest.ru