Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н. Каразіна

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Трансформація споживчого ринку та його регулювання в перехідній економіці

Гродецька Тетяна Миколаївна

Харків - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Воробйов Євген Михайлович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти доктор економічних наук, доцент Тютюнникова Світлана Володимирівна, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління;

кандидат економічних наук, доцент Довгаль Олена Андріївна, Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія", завідувач кафедри економічної теорії.

Провідна організація Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії, м. Донецьк.

Захист відбудеться 24 січня 2003 р. о 17.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України за адресою: 61077, м. Харків, майдан Свободи, буд.4, ауд. V-67.

З дисертацією можна ознайомитись в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, м. Харків, майдан Свободи, буд. 4.

Автореферат розісланий 20 грудня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми дослідження. Системна трансформація України в напрямку ефективної соціально орієнтованої ринкової економіки пов'язується, перш за все, з переходом до типової в розвинутих країнах системи взаємозв'язку виробництва і потреб, в якій останні реалізуються через свою платоспроможну форму - попит. Подібна спрямованість економічних реформ передбачає відмову від централізовано-планової моделі, зорієнтованої, в першу чергу, на досягнення необхідних обсягів виробництва, а не на забезпечення реальних потреб.

У контексті визначених завдань особливого значення набувають проблеми функціонування споживчого ринку як основного механізму реалізації потреб в товарах та послугах невиробничого характеру, відтворення людини в сукупності її фізичних, інтелектуальних та духовних якостей. Незбалансованість споживчого ринку приводить до неможливості оптимального використання трудового, інноваційного і творчого потенціалу робочої сили, викликає макроекономічну нестабільність та соціальну напруженість. Саме тому проблема державного регулювання та стабілізації на даному ринку є тією ключовою проблемою, на якій замикається багато інших. Це обумовлює необхідність розробки нового комплексного підходу до формування споживчого ринку, його структури, умов та методів стабілізації, процесів, що відбуваються у сфері особистого споживання.

Цілий ряд положень теорії споживання знайшли своє відображення в роботах К. Маркса, Г. Зіммеля, В. Зомбарта, М. Вебера, А.І. Левіна, Н.Я. Петрикова, А.П. Яркіна, Л.Я. Баранової, В.Д. Бєлкіна, Н.В. Белоха, В.П. Соловйова, А.Н. Шохіна та інших. Проблема особистих економічних потреб знайшла своє відображення в роботах В.В. Радаєва, В.М. Бєлоусова, Е.Г. Кудєліна, Г.С. Саркісянца, І.Н. Шутова, А.А. Чухно, У.Г. Чернявського, Л.Ф. Столмова та інших. Широкий матеріал щодо аналізу основних принципів побудови ринкового механізму встановлення рівноваги та використання конкретних форм і методів державного впливу на даний процес представляють собою моделі, розроблені такими представниками світової економічної думки, як Дж.М. Кейнс, Л. Мізес, Ф. Найт, П. Самуельсон, М. Фрідмен, С. Хансен, Ф. Хайєк, Д. Хікс, Й. Шумпетер та іншими.

Проте, в даних роботах проблеми функціонування споживчого ринку не є безпосереднім предметом дослідження, а виконують лише допоміжну роль. Необхідного підходу до розробки єдиного цілісного методу дослідження споживчого ринку, його структури, умов стабілізації та можливостей державного регулювання поки що не знайдено. Немає єдності й щодо ролі держави в цих процесах.

Актуальність питань трансформації споживчого ринку та його регулювання, їх недостатня наукова розробленість і дискусійність багатьох важливих проблем визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах теми науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна "Трансформаційна економіка: загальні тенденції і особливості їх прояву в Україні" (номер державної реєстрації 0199U004422).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного політико-економічного аналізу трансформації споживчого ринку, його структури, механізмів стабілізації та регулювання, розробці практичних рекомендацій по вдосконаленню захисту прав споживачів в Україні. Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

– визначити сутність, структуру та основні трансформаційні зрушення споживчого ринку в перехідній економіці;

– виділити та систематизувати різні види споживчих ринків;

– розкрити особливості особистого споживання в перехідній економіці;

– виявити пріоритетні напрямки державного регулювання споживчого ринку;

– розробити заходи вдосконалення захисту прав споживачів в Україні.

Об'єктом дослідження є споживчий ринок в умовах перехідної економіки.

Предметом дослідження став процес трансформації споживчого ринку, його регулювання в перехідній економіці.

Методологічну основу дисертації складає діалектичний метод як загальний науковий метод пізнання соціально-економічних явищ. Комплексно-системне дослідження споживчого ринку обумовило застосування різних конкретно-наукових методів: системного, логічного, функціонального аналізу, порівняльного, історико-економічного та статистичного.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що на основі системного економічного аналізу питань функціонування споживчого ринку проведено комплексне теоретичне дослідження трансформації споживчого ринку та його регулювання в перехідній економіці. Дослідження має досить різнобічну розробку цілого ряду нових методологічних проблем, які відкривають перспективу для подальшого аналізу. У зв'язку з цим науковою новизною є такі положення:

1) визначено й розкрито зміст споживчого ринку як системи економічних відносин, яка виражає прямі та зворотні зв'язки суб'єктів господарської діяльності щодо руху споживчих товарів (послуг) та реалізує їх економічні інтереси;

2) виявлено та охарактеризовано особливості трансформації споживчого ринку:

– динамічні зрушення в насиченості споживчого ринку (відхід від товарного дефіциту, зростання долі послуг);

– ускладнення структури споживчого ринку за рахунок його наповнення принципово новими, ексклюзивними та індивідуалізованими товарами та послугами;

– зростання частки продукції приватних підприємств та багатьох видів імпортованої продукції на ринку;

– зміна масштабів та характеру тінізації споживчого ринку - перехід від тіньового розподілу благ до відкритої реалізації товарів тіньового виробництва;

3) виділено та систематизовано види споживчих ринків в трансформаційній економіці за різними критеріями: за суб'єктами господарювання - державні та приватні; за територіальною ознакою - національні, регіональні, міські, сільські; за ступенем легалізації - легальні, "сірі", "чорні"; за соціальною ознакою - ступенем доступності благ різним верствам населення;

4) розкрито особливості особистого споживання в перехідній економіці як багатомірного процесу:

– задоволення базових людських потреб як способу виживання за рахунок зменшення культурних та соціальних потреб;

– змінювання характеру особистого споживання (індивідуалізація);

– змінювання рівня та структури споживання;

– поглиблення розшарування споживачів за соціальними ознаками;

5) виявлено пріоритетні напрямки державного регулювання споживчого ринку: підвищення купівельної спроможності за рахунок зростання доходів населення; розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва; регулювання цін на соціально значущі товари та послуги; створення умов для розвитку цивілізованої конкуренції в рамках культури підприємництва; зменшення регіональної диференціації за рівнем розвитку споживчих ринків;

6) охарактеризовано деформації споживчого ринку в перехідній економіці:

– розбалансованість пропозиції споживчих благ та платоспроможного попиту населення за обсягом та структурою, асортиментом та якістю;

– наявність значних цінових диспропорцій (при продажу товарів однієї якісної категорії на різних ринках);

– зростання частки торгівлі товарами тіньового походження та розширення сфери надання тіньових послуг;

7) запропоновано засоби вдосконалення захисту прав споживачів в Україні:

– впровадження системи екологічної безпеки споживача - екологічного маркування продукції згідно світового досвіду з метою недопущення на споживчий ринок України неякісних продуктів харчування (генетично змінених продуктів, забруднених токсичними хімічними сполученнями, біологічними компонентами або мікроорганізмами);

– розвиток споживчої культури та освіти населення;

– посилення контролю за додержанням прав споживачів, а також над виробниками за додержанням заявлених показників безпеки та якості товарів;

– оновлення норм та стандартів якості товарів та послуг.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає в розробці теоретичних та методологічних основ нового, вдосконаленого методу дослідження споживчого ринку, що може бути використане при розробці заходів, спрямованих на стабілізацію споживчого ринку, підвищення життєвого рівня населення. Крім того, методологія та основні положення даної роботи можуть бути реалізовані в навчальному процесі при викладанні окремих тем курсу "Економічної теорії".

Особистий внесок здобувача. Дисертація є закінченим, самостійно здійсненим дослідженням, яке має наукове та практичне значення. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано автором особисто. Особистим внеском здобувача є обґрунтовані та сформульовані ідеї, наукові положення та рекомендації щодо рішення проблем вивчення, стабілізації та регулювання споживчого ринку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовано автором на 3 міжнародних науково-практичних конференціях: "Соціальні пріоритети в транзитивній економіці" (м. Харків, 1999 р.), "Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління" (м. Харків, 2000 р.), "Украина в 2000 году: трансформация в рыночную экономику" (м. Сімферополь, 2000 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, у тому числі 4 статті у фахових наукових виданнях загальним обсягом 1,29 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація має вступ, два розділи, висновок, список використаних джерел із 150 найменувань. У дисертації є 12 таблиць, 18 ілюстрацій. Загальний обсяг дисертації 183 стор. машинописного тексту, основний зміст викладено на 172 стор.

Основний зміст

Розвиток ринкових відносин призводить до того, що внутрішні суперечності ринкової системи не можуть бути розв'язані без участі держави, оскільки економіка як система суспільних відносин функціонує одночасно з розвитком держави. Остання стає суб'єктом організації раціонального відтворення всього господарського життя та узгодження і реалізації різноманітних економічних інтересів суспільства в цілому. Держава, як верховний власник, реалізує свої потенційні можливості через відповідні функції, які є стрижнем економічної політики і "матеріалізуються" через механізм державного регулювання. Останнє становить органічну складову економічної політики.

У розділі приділено увагу трансформації механізму регулювання споживчого ринку, згідно з історичною послідовністю проаналізовано такий механізм в умовах командно-адміністративної системи, на початковій стадії трансформації і далі. Відмічено, що особливості розвитку економічних інтересів суб'єктів господарювання в централізовано-плановій економіці свідчать про відсутність у механізмі встановлення рівноваги на споживчому ринку спрямованості економічного інтересу виробника на взаємодію з економічним інтересом споживача. Доведено, що специфіка монополізму на споживчому ринку на початку трансформації обумовлена не стільки високим рівнем концентрації виробництва та великим розміром підприємств відносно внутрішньогалузевого ринку, скільки дуже вузькою предметною спеціалізацією виробництва.

Неоднорідність споживчого ринку за структурою та процесами, що протікають на ньому, свідчить про те, що встановлення рівноваги між попитом та пропонуванням відбувається при неузгоджених економічних інтересах і тому не має стійкого характеру. У зв'язку з цим, постає необхідність дослідження шляхів створення в Україні такого механізму, що був би здатним погоджувати економічні інтереси і, таким чином, встановлювати рівновагу попиту та пропонування на споживчому ринку.

У дисертації підкреслюється, що державне регулювання здійснюється за рахунок різних форм та інструментів впливу, об'єднаних в певну модель, і не є однаковими для різних економічних систем. Автором здійснена спроба визначення факторів, які безпосередньо впливають на формування тієї або іншої моделі державного регулювання, визначають об'єкт та інструменти впливу на процес стабілізації споживчого ринку. Таким чином, досягнення стійкої рівноваги на споживчому ринку стає можливим лише в результаті функціонування господарчого механізму, здатного узгоджувати суперечливі інтереси економічних суб'єктів і створювати систему стимулів для їх реалізації в певних умовах. Необхідними факторами досягнення споживчої рівноваги є конкуренція, ціни рівноваги, державне регулювання у формі певної моделі, яка формується під впливом факторів економічного, соціального і надбудовного характеру. Зазначені фактори визначають основні параметри моделі державного регулювання споживчого ринку: об'єкт, форми та інструменти впливу, характер функціонування та національну специфіку.

Аналіз історичних умов, в яких відбувалось формування реформістської та консервативної моделей державного регулювання економіки, дозволив зробити висновок, що поява даних моделей зумовлена, насамперед, дією факторів економічного порядку, а саме, існуючим технологічним способом виробництва та рівнем розвитку ринкової інфраструктури.

Оскільки основною специфічною особливістю української економіки є наявність значного впливу держави на економічні процеси, то формування механізму досягнення рівноваги на споживчому ринку повинно відбуватися за максимальної участі державних інститутів. Підкреслюється, що в сучасних умовах розвитку України використання основних важелів реформістської або консервативної моделей державного регулювання у чистому вигляді не є правомірним. Про це свідчить аналіз факторів, що впливають на формування моделі державного регулювання.

Якщо розглядати фактор технологічний, то необхідно констатувати, що загальною характеристикою економіки є те, що в Україні існує переплетення різних технологічних способів виробництва з перевагою часткової механізації в промисловості і домінуванням ручної праці в сільському господарстві. Технологічна багатоукладність свідчить про неможливість використання в чистому вигляді як реформістської, так і консервативної моделей регулювання.

Аналіз соціальних факторів доповнює дане ствердження. Централізовано-планова модель економіки створила досить сильну систему адміністративного управління та контролю, що базувалася на концентрації економічної і політичної влади, системах вертикальної диференціації доходів та статусних переваг, стандартах споживання, які значно відрізнялися в залежності від статусу в ієрархії системи. У суспільстві склався певний соціальний прошарок адміністративних та партійних функціонерів, який відігравав провідну роль в проведенні тієї чи іншої державної економічної політики. Реформування економіки в напрямку створення змішаної моделі, де перевага віддається ринковим регуляторам, вступило в суперечність з інтересами даної соціальної групи, яка сформувалась в специфічний механізм "гальмування" реформ. Поряд з цим, ідеї реформування економічної системи не знайшли широкої підтримки в державі, неабияким фактором чого залишається відсутність в структурі населення досить впливового класу. Отже, ми можемо констатувати, що в даних умовах соціальна база функціонування ринкових моделей досягнення рівноваги в економіці України ще залишається неоформленою.

Значну роль в такому становищі відіграють фактори надбудовного рівня. Історичні та економічні умови формування української нації, пануюча релігія та ідеологія сформували специфічну психологію українського народу, однією із найголовніших рис якої є досить сильна надія на державу в плані вирішення багатьох своїх проблем. Таким чином, специфічна психологія, архаїчні елементи політичної та економічної свідомості більшості населення, відсутність розвинутої демократії свідчать про неможливість ефективного функціонування в таких умовах як реформістської, так і консервативної моделей державного регулювання.

Вирішення таких завдань пов'язується з проблемою створення специфічної моделі державного регулювання процесу досягнення рівноваги на споживчому ринку в перехідний період. В основу такої моделі автором дисертаційного дослідження закладено методи селективного інвестування, створення необхідної законодавчої бази інвестиційних процесів, форми залучення заощаджень населення, підтримка малого бізнесу, формування системи державної соціальної підтримки домогосподарств та окремих споживачів в сучасних умовах, стимулююча податкова політика, підтримка національного виробника.

На підставі вищесказаного у розділі визначено пріоритетні напрямки державного регулювання споживчого ринку: підвищення купівельної спроможності за рахунок зростання доходів населення; розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва; регулювання цін на соціально значущі товари та послуги; створення умов для розвитку цивілізованої конкуренції в рамках культури підприємництва; зменшення регіональної диференціації за рівнем розвитку споживчих ринків.

споживчий ринок перехідна економіка

Крім того, в роботі запропоновано цілий комплекс практичних засобів щодо вдосконалення захисту прав споживачів. Обґрунтовано необхідність впровадження системи екологічної безпеки споживача - екологічного маркування продукції згідно з світовим досвідом з метою недопущення на споживчий ринок України неякісних продуктів харчування (генетично змінених продуктів, забруднених токсичними хімічними сполученнями, біологічними компонентами або мікроорганізмами), а також посилення контролю за дотриманням прав споживачів та за дотриманням виробниками заявлених показників безпеки та якості товарів. Доведено, що на даному етапі розвитку споживчого ринку України необхідно на державному рівні підтримувати розвиток споживчої культури та освіти населення.

У заключній частині підведені основні підсумки дослідження, а також сформульовано основні результати.

Висновки