Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Розвиток прядильної промисловості неможливий без тісних зв'язків з іншими галузями економіки,серед яких чільне місце посідає текстильна промисловість (швейна), машинобудування устаткування транспорту та торгівлі. Особливо важливе співробітництво з торгівлею, тому що прядильна промисловість повинна забезпечити населення одним з трьох основних елементів матеріальних благ (одяг, житло).На сучасному етапі у зв'язку з переходом до ринкової економіки роль галузевих економічних розробок прогнозового характеру зберігається, оскільки регулювання розвитку й розміщення підприємств має велике значення і в умовах ринкової економіки. Так, у СШA майже 50 %, а в Італії майже 70 % економіки регулюється державою. Однак методи регулювання в розвинених країнах світу мають інший характер: не адміністративно-бюрократичні заходи, а економічні (у вигляді, наприклад, особливої податкової політики стимуляційного або гальмівного характеру). Велике значення мають правові важелі управління розвитком економіки. Такі розробки пошукового характеру -- це особливі державні програми розвитку певної галузі виробництва. Отже, галузеві схеми розміщення господарства України повинні бути аналогічними закордонним, науково обґрунтованими, мати більш рекомендаційний, а не директивний характер. Чільне місце посідають також техніко-економічні обґрунтування (ТЕО) розвитку й розміщення окремих об'єктів господарства (як нових, так і старих, які необхідно реконструювати). ТЕО після уточнення і затвердження є основою для підготовки проектної документації. Отже, прогнозові або техніко-економічні документи обґрунтування розвитку й розміщення галузей та окремих їх підприємств матимуть в майбутньому велике значення для раціонального та ефективного розвитку й розміщення господарства. Проте на такі галузі, як сільське господарство, частково легка й харчова галузі промисловості, сфера побутових послуг та інших подібних виробництв, де найефективніший розвиток малих форм організації, приватних засобів господарювання, такі розробки значно менше впливатимуть.

Методи економічного обґрунтування галузевого розміщення виробництва в загальному вигляді включають такі найважливіші етапи: аналіз сучасного розвитку і розміщення галузі; визначення основних умов і факторів розвитку галузі й окремих підприємств на перспективу;

Стратегія розвитку текстильної промисловості повинна базуватися на використанні науково - технічного прогресу, застосування сучасних матеріалів, сировини і новітніх технологій, а також на виготовленні продукції, яка відповідає міжнародним стандартам, технічному переоснащенню підприємств, що дозволить забезпечити розвиток галузі.

собівартість прядильний калькуляція прибуток



1 Розрахунок плану виробництва продукції

1.1 Розрахунок режимного фонду роботи обладнання за рік

Розрахунок режимного фонду роботи обладнання за рік визначаю за формулою, год.:

Тр = Д * Тз * Кз , (1.1)

де : Д - кількість робочих днів за рік;

Тз - тривалість зміни, годин;

Кз - коефіцієнт змінності.

Тр = 251 * 8 * 2 = 4016

1.2 План технологічного процесу

В таблиці 1.1 приведено план технологічного процесу виробництва пряжі

Таблиця 1.1 - План технологічного процесу.

Операції технологічного процесу	Найменування машини	Марка машини	Продуктивність машини за годину,кг/год
1. Тіпання	Тіпальна машина	АРТ-120-Ш1	645
2. Фарбування	Фарбувальний апарат	«АКДУ-06-01»	267
3. Чесання	Чесальна машина	«Октир»	55,6
4. Складання та обробка стрічок	стрічкові машини II,III,IV переходів	«Сант-андреа-новара»	242
5. I Гребнечесання	Гребнечесальна машина	«Сант-андреа-новара»	47,82
6. Складання та обробка стрічок	Стрічкові машини V,VI переходів	«Сант-андреа-новара»	242
7. II гребнечесання	Гребнечесальна машина	«Сант-андреа-новара»	4
8. Складання та обробка стрічок	Стрічкові машина VII,VIII	«ЛГС-40-Ш»	148,41
9. Отримання Крученої рівниці	Рівнична машина	«Сант-андреа-новара»	38
10. Прядіння	Прядильна машина	«Коньетекс» FL-7	8,65

1.3 Технічна характеристика пряжі

В таблиці зведені основні технічні показники , які характеризують чистововняну пряжу лінійної щільності 22Ч2 текс.

Таблиця 1.2 - Технічна характеристика пряжі

Найменування показників	Найменування показників і їх розмірність	Значення
Лінійна щільність	Текс	22Ч2
Допустимі відхилення конденційної лінійної щільності від нормальної	%	2,0
Відносне розривне навантаження	Текс	4,8
Подовження, не менш	%	5,3
Конденційна вологість пряжі	%	18,25

1.4 Розрахунок виробничої програми

Виробнича програма підприємства - система конкретних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам відповідно договорів.

Виробничу програму розраховую у натуральному і вартісному виразі.

Початковими даними для розрахунку виробничої програми є дані технічної характеристики пряжі, дані діючого підприємства та попередні розрахунки.

Розрахунок виробничої програми зведено до таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Виробнича програма.

Найменування пряжі	Лінійна щільність, текс	Обладнання в заправці	Режим роботи
		Кількість веретен на машинах	Кількість машин	Кількість веретен на всіх машинах	Коефіцієнт змінності	Тривалість зміни, год.	Кількість робочих днів за рік
1	2	3	4	5	6	7	8
Чистововняна пряжа	22	416	195	81120	2	8	251

Продовження таблиці 1.3

Кількість робочих годин за рік	Кількість веретено-годин в заправці за рік	Продуктивність 1000 веретен за годину	Простої	Веретено-годин в роботі за рік	Виробництво пряжі за годину
		КМ	КГ	%	Веретено-годин в простої за рік		КМ	КГ
9	10	11	12	13	14	15	16	17
4016	325777,92	947,33	20,8	4,228	13773,89	312004,03	18666	1618,52

Продовження таблиці 1.3

Виробництво пряжі за рік	Вихід пряжі із суміші, %	Потреба в суміші
Тис. км	Тон	В тому числі за ґатунками
		I ґатунок	II ґатунок
		%	Тон	%	Тон		За рік, тон	За годину, кг
18	19	20	21	22	23	24	25	26
296274,4	6500	98	6370	2	130	86	7558,1	1882



1. Виробіток пряжі за рік визначається за формулою, тис. км:

В = , (1.2)

де: Мз - кількість камер на усіх машинах;

Тр - кількість годин роботи обладнання за рік;

КПО - коефіцієнт працюючого обладнання;

Нnкм - норма продуктивності 1000 веретен за годину, км.

В = = 296274,4 тис. км.

2. Величина коефіцієнту працюючого обладнання визначається за формулою:

КПО = 1 - , (1.3)

де: а - відсоток планових простоїв, %.

КПО = 1 - = 0,96

3.Продуктивність 1000 веретен за годину визначається за формулою, кг:

Нnкг = , (1.4)

де: Т - лінійна щільність пряжі, текс.

Нnкг = = 20,8

4. Кількість веретено-годин в заправці визначається за формулою, тис.

Вг.запр = , (1.5)



Вг.запр = = 325777,92

5. Кількість камеро годин в роботі, тис.:

Вг.роб = , (1.6)

Вг.роб =

6. Кількість веретено-годин в простої, тис:

Вг.пр = (1.7)

Вг.пр = = 13773,89

7. Виробіток пряжі за рік в тонах визначається за формулою:

Вт = (1.8)

Вт = = 6500

Виробіток пряжі в тонах за ґатунками визначено у відповідності з питомою вагою пряжі I і II ґатунків, виходячи з фактичної сортності, досягнутої на підприємстві, передбачених заходів по покращенню підготовки сировини, втіленню нового обладнання та прогресивної технології.

8.Виробіток пряжі за годину в км визначається за формулою:

Вкм.год = (1.9)

Вкм.год = = 18666

9. Виробіток пряжі за годину в кг визначається за формулою:

Вкг.год = (1.10)

Вкг.год = =1618,52

10. Потреба суміші за рік визначається за формулою, тон:

Дсум.рік = *100 (1.11)

де: Кв - пряжа із суміші.

Дсум.рік = *100 = 7558,1

11. Потреба в суміші за годину визначається за формулою, кг:

Дсум.год = (1.12)

Дсум.год =



2. Розрахунок собівартості продукції

Собівартість є важливим якісним показником роботи підприємства. Раціональне використання матеріальних ресурсів, сучасна організація праці, форми та методи моральної та матеріальної зацікавленості робітників в кінцевих результатах праці являються факторами зниження собівартості, що дають додаткові засоби до збільшення прибутку підприємства.

Собівартість - це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції.

2.1 Розрахунок потреби в сировині

Потреба в сировині на кожному переході визначається за формулою, кг

В = (13)

Де: В - кількість сировини на попередньому переході, кг/год.;

У - відсоток угарів на даному переході.

Кількість угарів визначається за формулою, кг:

У = В - В* (14)

Кількість безповоротних витрат визначається за формулою, кг:

К_б/в = (15)

Де: В - кількість сировини, яка надійшла на даний перехід, кг.;

У_б/в - відсоток безповоротних витрат.

Розрахунок потреби в сировині проведено в таблиці 2.1

2.2 Розрахунок балансу сировини

При розрахунку балансу сировини використовувала прогресивні норми, що досягнуті передовими підприємствами. Початковими даними для розрахунку балансу сировини є потреба в сировині за рік, а також ціни на сировину та відпадки виробництва, що взяті за даними підприємствами.

Розрахунок виконується в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Баланс сировини.

Прибуткова частина	Витрачальна частина
Компонен-ти суміші	% до підс-умку	Кількіть тон	Ціна за 1 тону, тис.грн	Сума, тис.грн	Продукція та відходи	% до підс-умку	Кількіть тон	Ціна за 1 тону, тис.грн	Сума, тис.грн
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.Вовна мериносова 70 якості, I довжини, нормальна	50	4811,85	45,6	219420,36	Пряжа	68	6500		376966,266
2. Вовна мериносова64 якості, I довжини, нормальна	38	3656,88	37,2	136035,93	Відходи:
					Гребне очіс	12	1148,80	0,98	1125,82
					Кінці сор.	3,5	335,06	1,7	569,602
					Мичка	2	191,46	1,02	195,28
					Кінці рівниці	3,5	335,06	2,7	904,662
					Крут.кінці	2,4	229,76	1,08	248,14
3.Капронове штапельне волокно	8	736,57	33	24306,81	Здір	3,0	287,202	0,87	249,86
					Підміть	1,5	143,601	0,90	129,24
4.Кінці стрічки	4	368,10	1,7	625,77	Безповоротні угари	4,1	392,50	-	-
					Підсумок відходів	32	3073,4		3422,605
Разом:	100	95,73,4		380388,87	Разом:	100	9573,4		380388,87

На основі даних балансу визначаю вартість пряжі в собівартості продукції, тис.грн.:

Спр = Сс - Свід. (1.16)

де: Сс - вартість сировини;

Свід. - вартість звортніх відходів.

Спр = 380388,87-3422,605=376966,266

2.3 Розрахунок сполучення обладнання

Сполучення обладнання розраховується за всіма технологічними переходами технологічного процесу, виходячи з кількості напівфабрикату на даному переході за годину, норми продуктивності обладнання та коефіцієнту працюючого обладнання. Розрахунок виконується в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Сполучення обладнання.

Найменуван-ня обладнання	Виробіток напівфабрикат-ів, кг/год.	Продуктивніс-ть машин, кг/год.	Плановий відсоток простоїв	Кількість машин за розрахунками	Прийнято машин
1	2	3	4	5	6
1.Тіпання	2108,75	645	4,228	3,75	4
2.Фарбування	2293,15	267	4	9,86	10
3. Чесання	2272,53	55,6	4	46,9	47
4. Стрічкова машина 2 переходу	2107,75	242	4	10,0	10
5. Стрічкова машина 3 переходу	2097,75	242	4	9,95	10
6. Стрічкова машина 4 переходу	2086,815	242	4	9,90	10
7.Гребнечес-альна машина	2076,4	47,82	4	49,87	50
8. Стрічкова машина 5 переходу	1807,94	242	4,228	8,58	9
9. Стрічкова машина 6 переходу	1798,91	242	4,228	8,53	9
10. II Гребнечесальна машина	1789,95	47,82	4,228	42,99	43
11. Стрічкова машина 7 переходу	1718,38	148,41	4,228	11,57	12
12. Стрічкова машина 8 переходу	1709,78	148,41	4,228	11,52	12
13.Рівнична машина	1701,24	38	4,228	46,63	47
14.Прядіння	1618,5	8,65	4,228	195	195

Кількість машин, потрібних для безперервного протікання виробничого процесу визначається за формулою, машин:

М = , (1.17)

де: В - потреба в сировині (або напівфабрикаті) на даному технологічному переході, за годину (приймаю за даними таблиці 2.1 «Потреба в сировині»).

Нn.кг - норма продуктивності обладнання за годину, кг

М1 = = 3,75

М 2= = 9,86

М 3= =48,33

М 4= =10,0

М5 = = 9,95

М6= = 9,90

М7 = =49,87

М8 = = 8,58

М9 = = 8,53

М10 = = 42,99

М11 = =7,39

М12 = =7,36

М13 = =46,63

М14 = =195

КПО = 1 - (1.18)

КПО = 1 - = 0,96

2.4 Розрахунок вартості палива та води на технологічні потреби

Величина витрат на паливо та воду на технологічні цілі за даними калькуляції підприємства 0,25грн. на 1 кг пряжі. На весь випуск пряжі за рік ця величина складає, тис грн.:

Впал.=Вт*Впал. (1.19)

де: Вт - виробіток пряжі за рік, тон,

Впал. - витрати на паливо та воду за даними калькуляції підприємства на 1 кг пряжі, грн.

Впал.=6500*0.25 = 1625

2.5 Розрахунок штатів та фонду оплати праці робітників прядильного виробництва

Оплата праці - це будь-який заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, що його трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Оплата праці складається з основної заробітної плати й додаткової оплати праці. Розміри оплати найманого працівника залежить від результатів його праці з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства.

Існують дві форми заробітної плати, що базуються на тарифній системі - відрядна та погодинна.

За функціональним призначенням доплати й надбавки є самостійними елементами заробітної плати, які призначаються для компенсації або винагороди за суттєві відхилення від нормальних умов праці, котрі не враховано в тарифних ставках і посадових окладах.

Розрахунок виконується в таблиці 2.5

Початковими даними для розрахунку кількості і фонду оплати праці основних та допоміжних виробників являється розрахована раніше кількість технологічного обладнання по переходам.

Перелік професій робітників визначено характером робіт, які виконуються в прядильному виробництві.

Передбачено раціональне розташування робітників відповідно вимог накової організації праці.

Норми обслуговування визначені розрахунками, або прийняті по додатковій літературі, або за даними фабрики, при цьому враховано механізацію допоміжних робіт, і, якщо можливо, суміщення професій.

Розрахунки проведені по кожному відділу та цеху виробництва.

Методика розрахунку кількості робочих і фонду оплати праці при відрядній формі оплати праці оператору чесальної машини

Визначаю явочну кількість робочих за одну зміну, за формулою:

Чя = , (1.20)

де: Мз - кількість машин в заправці, од.;

Но - норма обслуговування, осіб/машин.

Визначаю явочну кількість робочих в усіх змінах, за формулою:

Чя = = 19,5

Чя = * Кзм , (1.21)

де: Кзм - коефіцієнт змінності.

Чя = *2 = 39

Норма виготовлення робочого за годину при індивідуальному обслуговуванні визначаю за формулою, м/годину (або шматків/годину):

Нвир = Нпм*Но, (1.22)

де: Нпм - норма продуктивності одиниці обладнання за годину, м (шматків)

Нвир= 86,18*1 = 186,18

Відрядну розцінку визначаю за формулою, грн.:

Рвідр = , (1.23)

де: Тст - годинна тарифна ставка робочого певної кваліфікації, грн.

Рвідр= = 0,101

Визначаю фонд оплати праці за виготовлену продукцію за формулою, тис. грн.:

Фвир = Врік*Рвідр (1.24)

Фвир = 10063,4*0,101 = 1016,40

де: Врік - кількість продукції, що виготовлена за рік, тис. м (тис. шматків).

Доплата за роботу в вечірній час складає 20% від тарифної ставки, визначаю за формулою, тис. грн.:

Дв = , (1.25)

Дв = = 106,173

де: Чя - кількість осіб в усі зміни;

Тв - кількість годин роботи в вечірній час за добу (8 годин);

Тст - тарифна ставка.

Доплата відрядникам за планові простої обладнання ведеться, виходячи із 100% тарифної ставки погодинника того ж розряду, тис. грн.:

Опп = , (1.26)

де: а - відсоток планових простоїв обладнання;

Тст.погод. - тарифна ставка погодинника того ж розряду;

Мз - машин в заправці.

Опп = =42,46

Резерв відпустки приймається в розмірі 9% від суми основної і додаткової заробітної плати і розраховується за формулою, тис. грн.:

Рвідп = (1.27)

Рвідп = = 104,85

Фонд додаткової заробітної плати складає, тис. грн.:

Фдод = Дв+Опп+Рвідп (1.28)

Фдод = 106,173+42,46+104,85 = 253,48

Разом фонд оплати праці складає, тис. грн.:

ФОП = Фвир+Фдод (1.29)

ФОП = 1016,40+253,48 = 1269,88

Середньомісячна заробітна плата визначається за формулою, тис. грн.:

Зср = (1.30)

Зср = = 2251,56

Методика розрахунку кількості робочих і фонду оплати праці при погодинній формі оплати праці оператору лабазу

Кількість відпрацьованих людино-годин визначаю за формуло:

Олг=Чя*Д*Тзм (1.31)

Олг=4 *251*8 = 8032

Фонд оплати праці за відпрацьований час визначаю за формулою,тис грн.:

Фчас = , (1.32)

де: Тстав - тарифна ставка погодинника, грн.

Фчас = = 80,72

Доплата за роботу в вечірній час складає 20% від тарифної ставки і визначаю за формулою, тис. грн.:

Дв = (1.33)

де: Чя - кількість осіб в усі зміни;

Тв - кількість годин роботи в вечірній час за добу (8 годин).

Дв = =8,07

Резерв відпустки приймається в розмірі 9% від суми основної і додаткової заробітної плати і розраховую за формулою, тис. грн.:

Рвідп = (1.34)

де: Фчас - за відпрацьований час;

Дв - доплата за роботу у вечірній час.

Рвідп = = 8,7

Фонд додаткової заробітної плати складає, тис. грн.:

Фдод = Дв+Рвідп. (1.35)

Фдод = 8,07+8,7=16,77

Разом фонд оплати праці складає, тис. грн.:

ФОП = Фчас + Фдод (1.36)

ФОП = 80,72 + 16,77 = 97,49

Доплата за планові простої погодинникам не розраховується

Середньомісячну заробітну плату визначаю за формулою, тис. грн.:

Зср = (37)

Зср = =2031,04

Так, як в розрахунках були враховані не всі професії робітників то чисельність не врахованих умовно приймається в розмірі 5%, таким чином чисельність всіх робітників складає, людин:

Чр = (1.38)

де: Чя - чисельність усіх робітників в усіх змінах, осіб.

Чр =  =49,47

Списочна кількість робітників розраховую за формулою, осіб:

Чсп = (1.39)

Де: в - відсоток невиходів на роботу, за сукупністью всіх причин (8-10%).

Чсп = =52,63

2.6 Розрахунок суми відрахувань на соціальні заходи

Ця сума приймається в розмірі 37,76% від фонду оплати праці

Розрахунок суми відрахувань визначаю за формулою, тис. грн.:

Н = (1.40)

Н = = 6150,133

2.7 Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання

Розрізняють загальні витрати та витрати на одиницю продукції.

Загальні витрати - це витрати на весь обсяг продукції за певний період. Їхня сума залежить від тривалості періоду і кількості виготовленої продукції.

Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні за певний період.

Величина витрат на утримання та експлуатацію обладнання приймається за даними калькуляції підприємства в розмірі 1,7 грн. на 1 кг пряжі:

На весь обсяг виробництва вона складає, тис. грн.:

Воб = Вт*Зоб, (1.41)

де: Вт - виробіток пряжі за рік, тон;

Зоб - витрати за даними калькуляції підприємства на 1 кг пряжі, грн.

Воб = 6500*1,7 = 11050

2.8 Розрахунок загальновиробничих витрат

Величина загально - виробничих витрат приймається за даними калькуляції підприємства в розмірі 0,99грн. на 1кг пряжі.

На весь обсяг виробництва вона складає, тис. грн.:

Взаг = Вт*Ззаг, (1.42)

де: Вт - виробіток пряжи за рік в тонах;

Ззаг - витрати за даними калькуляції.

Взаг = 6500*0,99=6435

2.9 Розрахунок адміністративних витрат

Адміністративні витрати приймаються в розмірі 70% від суми загальногосподарських витрат і визначаю за формулою, тис. грн.:

А = (1.43)

А = 6435*70/100=4504,5

2.10 Розрахунок витрат на збут

Величина витрат на збут приймається за даними калькуляції підприємства в розмірі 8 % від виробничої собівартості пряжі.

На весь обсяг виробництва вона складає, тис. грн.:

Сзбут = (1.44)

Де: Свир - виробнича собівартість пряжі, тис. грн.;

%Сзбут - відсоток витрат на збут від виробничої собівартості.

Сзбут =

2.11 Калькуляція собівартості

Калькуляція - обчислення собівартості окремих виробів.

Витрати на 1 кг пряжі визначаю за формулою:

С_1м = (1.45)



Де: С_статті - витрати по кожній статті на весь випуск, тис. грн.;

В - виробіток пряжі за рік, тис.грн.

Визнаю витрати на 1 кг пряжі:

С_1м = =57,99

Питома вага за кожною статтею визначаю за формулою,%

С_% = (1.46)

Визначаю типому вагу за кожною статтею:

С_% = =85,62

Таблиця 2.6 - Калькуляція собівартості.

Статті витрат	На весь випуск, тис.грн.	На 1 кг пряжі, грн.	Питома вага, %
1	2	3	4
1.Сировина (за відрахуванням відходів)	376966,266	57,99	85,62
2.Обробка: -допоміжні матеріали на технологічні потреби	504	0,07	0,103
- заробітна плата (основна і додаткова) виробничих робітників	16287,43	2,5	3,692
- відрахування на соціальні заходи	6150,133	0,9	1,32
- утримання та експлуатація обладнання	11050	1,74	2,57
- паливо та вода на технологічні потреби	1625	0,25	0,37
- загальновиробничі витрати	6435	0,99	1,46
Разом обробка:	42051,56	-	-
3.Виробнича собівартість	419017,829	-	-
4.Адмінистративні витрати	4504,5	0,693	1,025
5.Витрати на збут	16760,7	2,6	3,84
6.Повна собівартість	440283,03	67,73	100



3.Розрахунок оптової ціни підприємства

Оптові ціни - це ціни на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання та закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію.

Оптова ціна на пряжу, що виробляє підприємство розраховую з урахуванням прийнятого рівня рентабельності продукції.

Оптова ціна на 1кг пряжі визначається за формулою, грн.

Ц1 = +Сод, (1.47)

де: Сод - повна собівартість 1 кг пряжі

Р - рентабельність продукції (10%).

Визначаю оптову ціну на 1 кг пряжі:

Ц1 = +67,13=73,84

Ціна за 1кг пряжі 2-го ґатунку визначається за формулою, грн.:

Ц2=Ц1 - (1.48)

Ц2 =78,276 - =72,37

Оптова ціна підприємства з урахуванням ПДВ визначається за формулою для 1 та 2 ґатунку, грн.:

Ц1пдв = Ц1+ (1.49)

Визначаю оптову ціну підприємства з урахуванням ПДВ для 1-го ґатунку:

Цпдв = 73,84+ =88,31

Визначаю оптову ціну підприємства з урахуванням ПДВ для 2-го ґатунку:

Цпдв =88,31+ =86,55



4. Розрахунок обсягу реалізації

Випуск пряжі за рік по кожному ґатунку визначається помноженням річного випуску пряжі в тонах на запланований відсоток 1 та 2 ґатунку. Плановий випуск продукції у відсотках 1 та 2 ґатунку приймається по даним підприємства. Розрахунок обсягу реалізації товарної продукції проведено таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Розрахунок обсягу реалізації товарної продукції.

Найменування продукції	Гатунок	Вироблено пряжі за рік, тон	Оптова ціна підприємства за 1кг пряжі, грн.	Обсяг реалізації(товарна продукція),тис.грн.
1	2	3	4	5
Пряжа	1 98	6370	73,84	470360,8
	2 2	130	72,37	9408,1
Разом:	100	6500		479768,9

Обсяг реалізації з урахуванням ПДВ.

1	2	3	4	5
Пряжа	1 98	6370	88,31	562524,7
	2 2	130	86,55	11251,5
Разом	100	6500		573776,2



5.Розрахунок прибутку, витрат на 1 гривню товарної продукції

Прибуток - це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства.

Величина прибутку підприємства визначається за формулою:

П = Ор_пдв - Пс - ПДВ, (1.50)

де: Пс - повна собівартість, тис. грн.

ПДВ - сума податку на додану вартість, тис. грн.

Ор_пдв - вартість товарної продукції з урахуванням ПДВ.

ПДВ = Ор_пдв - Ор (1.51)

ПДВ = 573776,2 -479768,9 = 94007,3

Визначаю прибуток підприємства:

П = 573776,2-440283,03-94007,3=39485,87

Витрати на 1грн. товарної продукції визначається за формулою, коп.:

З = *100 (1.52)

де: Тп - товарна продукція, тис. грн.

Визначаю витрати товарної продукції на 1 грн :

З = *100 = 91,76 коп.



6. Розрахунок техніко-економічних показників по праці

Продуктивність праці - це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одну одиницю часу.

Техніко-економічний аналіз передбачає комплекс вивчення діяльності підприємства і спрямований на вивчення техніки та технології виробництва.

Продуктивність праці в натуральному виразі показує, скільки кілометрів (кілограмів) пряжи приходиться на одного робітника за годину.

Продуктивність праці визначається за формулою, кг/год.:

Пт = (1.53)

Де: Олг - кількість відпрацьовано людино-годин за рік;

Вт - виробіток пряжі за рік, тон;

В - виробіток пряжі за рік, тис. км.

Визначаю продуктивність праці:

Пт = =5,31

Кількість відпрацьовано людино-годин за рік:

Олг = Чр*Д*Тзм , (1.54)

де: Чр - явочна кількість робітників в усіх змінах.

Олг = 610*251*8 = 1224880

Трудомісткість 1кг пряжі визначаю за формулою:

Тр = (1.55)

Тр = = 0,188

Питомі витрати робочої сили показують, скільки людей припадає на 1000 веретен і розраховується за формулою:

Пв = (1.56)

де: Вроб - кількість веретено-годин в роботі, тис.

Пв = = 3,925

Середньомісячна заробітна плата одного робітника визначається за формулою,грн.:

Зср=

Зср=



7. Техніко-економічні показники по прядильному виробництву

Отримані при виконанні курсової роботи техніко-економічні показники внесені до таблиці 6.1

Таблиця 6.1 - Техніко-економічні показники

Найменування показника	Одиниця вимірювання	Величина показника
1	2	3
Виробіток пряжі за рік	Тон	6500
Виробіток пряжі за рік	Тис.км.	296274,4
Кількість веретен в заправці	веретен	81120
Продуктивність праці	Кг/год	5,31
Простої обладнання	%	4,228
Продуктивність 1000 веретен за годину:	Км	947,33
	Кг	20,8
Собівартість 1кг пряжі	Грн.	67,73
Прибуток на 1кг пряжі	Грн.	6,07
Рентабельність продукції	%	10
Витрати на 1 грн. товарної продукції	Коп.	91,76



8. Безпека життєдіяльності

Безпека життєдіяльності

Проблема захисту людини від небезпеки постала водночас з появою на Землі людства. Протягом всієї історії цивілізації кожна окрема людина загалом дбала про власну безпеку та безпеку своїх близьких, так само як і в людство доводилося дбати про безпеку свого існування.

Первісна людина була тісно пов`язана з природою. Наші предки не просто поклонялися рослинам, звірам, птахам, сонцю, вітру, воді, тощо, а використовували свої знання про них для життя в єдності з природою, оскільки саме природні небезпеки становили головну загрозу.

Другою групою небезпек, які почали становити загрозу людині з часу її існування на нашій планеті, були дії інших людей. Війни збройні конфлікти, вбивства, викрадення, погрози, терористичні акти та інші акти насильства супроводжували і, нажаль, продовжують супроводжувати розвиток суспільства.

Третьою групою на Землі - з`явилася група небезпек, що походять від об`єктів, створених людьми, так званих антропогенних чинників. Ці небезпеки пов`язані з прагненням людини глибше пізнати себе і навколишній світ, створювати матеріальні блага, як не парадоксально з пошуком більшої безпеки.

38-ма сесія Генеральної Асамблеї ООН у 1983р. створила Міжнародну комісію з навколишнього середовища та розвитку, яка покликана аналізувати стан навколишнього середовища в контексті глобальних перспектив.

У 1992р. у Ріо-де-Женейро відбулася конференція ООН присвячена концепції безпечного сталого розвитку світового співтовариства. Конференція прийняла документ «Порядок денний ХХІ ст» та зробила висновок про необхідність глобального партнерства держав для досягнення стабільного соціального, економічного та екологічного розвитку суспільства.

Безпека життєдіяльності - це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на визначення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей. Наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров`я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умов побуту та виробництва,так і в умовах надзвичайних ситуаціях.



9.Екологічна економіка

Розвиток екологічної кризи поставив складні задачі перед промисловим виробництвом. Підприємство збирає з навколишнього середовища ресурси, переробляє їх в необхідне для суспільства продукт. В навколишнє середовище при цьому попадають продукти технологічної переробки - відходи виробництва. Оскільки виробнича діяльність викликає порушення природного середовища.

До важелів екологічного управління на підприємстві належать:

- зміна технології;

- застосування сучасних методів очистки;

- екологічне регулювання;

- адміністративне регулювання;

- освіта і виховання в галузі охорони (праці) природного середовища.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів,забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу. Зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього середовища в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь.

Висновок

Техніко-економічні показники, що розразовані в курсовій роботі з предмету «Економіка, оганізація та планування виробництва» є обгрунтованням розрахунків технологічної частини.

Розрахунки розраховуємо виходячи з кількості продуцкції, яка у виробничій програмі цеха, кількості машин і норми продуктивності обладнання.

У результаті цих розрахунків можна сказати,що підприємство, яке проектуеться, буде працювати ефективно і мати прибуток.

Одним з найважливіших показників, собівартість, розрахована за методом калькулювання витрат на них.

В комплексній статті на утримання експлуатації обладнання розрахована вартість двигунної енергії, амортизація обладнання, витрати на допоміжні матеріали для обладнання.

Адмінистративні і загально виробничі витрати розраховані виходячи з особливостей підприємства, що проектується.

Після розрахунку повної собівартості, враховуючи величину рентабельності продукції і цін у діючого підприємства одержуємо рентабельність і ціну на продукцію підприємства, що проектується. Ефективність роботи підприємства можливо оцінити також за допомогою показника продуктивності праці і який розрахований у курсовій роботі.

Собівартість продукції - це головний показник сировини, чим він нижче тим ефективніше працює підприємство.

Планується собівартість продукції знижувати за рахунок ретельного витрачання сировини, зменшення кількості відходів, закупівлі високоякісної сировини за оптимальними цінами безпосередньо у виробників. Потрібно підвищувати кваліфікацію робочих, впроваджувати раціональні прийоми та методи роботи, втілення у виробництво сучасного високопродуктивного обладнання, потокової ліній, пневмотранспортерів, чесальних та стрічкових машин, компенсаторів і інше.

Крім того планується знижувати витрати на електроенергію, освітлення приміщення, на приведення машин рухомою енергією за рахунок догляду за обладнання, його змащення і чищення.

Всі ці заходи дозволять знизити собівартість і відповідно підвищити прибуток підприємства. Чим вище прибуток тим ефективніше працює підприємство, так як це головна мета підприємства. Таким чином підприємство, яке проектується, в цілому життєздатне, спроможне виготовляти якісну продукцію, яка користується попитом у споживача, покращувати умови праці у робітників і забезпечувати їхній соціальний захист.



Література

1. Тарифно - кваліфікаційний довідник.

2.Закон України «Про оплату праці»

3.Господарський кодекс України.

4. «Економіка та організація виробництва» за редакцією В.Г. Гересимчука, вид. «Знання», Київ - 2007.

5.Типові норми обслуговування.

6.Господарський Кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003р. - К.: Істина, 2003.

7.Березін О.В., Березіна Л.М., Бутенко Н.В. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: Знання, 2009. - 390с.

8.Бондар Н.М. Економіка підприємства. -К: АСН, 2004. -400с.

9. Економіка підприємства / За заг. ред. д. е. н., проф. Петровича Й.М. - Львів: Новий світ, 2004. -680с.

10.Економіка підприємства: Підручник / За ред. А.В. Шегиди. - К.: Знання, 2006. -614с.

11.Економіка підприємства: Збірник задач і тестів: Навч. посібник для ВНЗ / Харків П.С. -К., 2008. -405с.

12.Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. проф. С.Ф. Покропивного. -Вид. друге, перерою та доп. -К.: КНЕУ, 2000. -528с.

13.Економіка підприємства: підручник / За заг. та наук. Ред.. Г.О. Швиданенко. -(вид, 4-те перероб. і доп.). -К.:КНЕУ, 2009. -816с.

14.Колот В.М., Щербина О.В. Підприємство: Навч.-метоод. посібник для сам ост. вив. дисц. -К.: КНЕУ, 2003. -160с.

15.Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства : Навч. посібник. К.: Знання, 2006. -580с.

16.Оробчук М.Г., Лисий І.В. Задачі з економіки підприємства та методика їх розв'язування: Навчальний посібник. -Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001.

17.Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посібник : -К: Вікар, 2001. -178с.

18.Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник. 2-е вид. -К: Каравела, 2005. -568с.

Размещено на Allbest.ru