Трансфертне ціноутворення

Размещено на http://www.allbest.ru

1. Опис проблемної ситуації в сфері міжнародної економічної діяльності

Офшори (офшорні зони) - зони мінімального або низького оподаткування (у ряді країн воно прямує до нуля). Це міжнародні фінансові центри, які здійснюють значні обсяги кредитування й фінансування у валютах інших країн (євровалютах). Для цих зон характерні:

· ліберальне валютно-кредитне законодавство, що захищає інтереси інвесторів, не накладаючи при цьому зайвих обмежень на фінансові інститути (низькі податки, незначне державне втручання);

· здійснення валютно-кредитних операцій в основному з іноземною для даної країни валютою;

Існує багато термінів для позначення місць, у яких здійснюється вигідна, з точки зору представників ділового світу, фінансово-підприємницька діяльність. У германомовних країнах їх називають податковими оазисами, у франкомовних податковим раєм, а в англомовних - загальноприйнятим терміном для визначення подібних територій виступає таке поняття, як податкова гавань (tax haven). Однак останнім часом загальне поширення одержало поняття «прибережний фінансовий центр» (offshore financial centre), що став синонімом поняттю «податкової гавані», чи, простіше кажучи, «офшорний центр». Можна розглядати офшорні центри як різновид чи як окремий випадок ширшого поняття «вільна економічна зона» (тому що в них загальна «родова» ознака: низькі податки чи їхня повна відсутність), однак відмінність полягає в тому, що вільні економічні зони орієнтовані на залучення якісного капіталу (як іноземного, так і національного), який створюватиме доходи всередині зони, тоді як мета офшорних центрів - залучення іноземного фінансового капіталу, який приносить доходи як власникам цього капіталу, так і організаторам офшорних центрів. Джерела цих доходів перебувають за межами офшорних центрів.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перелік офшорних зон» до них входять наступні: Британські залежні території, зокрема Острів Гернсі, Острів Джерсі, Острів Мен, Острів Олдерні, Бахрейн на Близькому Сході, Беліз в Центральній Америці, Андорра, Гібралтар і Монако в Європі, Ангілья, Антигуа і Барбуда, Аруба, Багамські острови, Барбадос, Бермудські острови, Британські Віргінські острови, Віргінські острови (США), Гренада, Кайманові острови, Монтсеррат, Нідерландські Антильські острови, Пуерто-Ріко, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Співдружність Домініки, Теркс і Кайкос у Карибському регіоні, Ліберія й Сейшельські острови в Африці, Вануату, Маршальські острови, Науру, Ніуе, острови Кука, Самоа в Тихоокеанському регіоні, а також Мальдівська Республіка, тобто 36 територій.

Офшорна компанія означає юридичну особу, бенефіціарні власники і ділова активність якої знаходяться за межами країни реєстрації, тобто це компанія, зареєстрована в офшорній зоні. В Україні склалася така ситуація, що усі національно стратегічні великі компанії, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, працюють через посередників, які зареєстровані в офшорних зонах і є офшорними компаніями. Це допомагає компаніям оптимізувати оподаткування, тобто уникнути повноцінного оподаткування. Як наслідок з країни виводять значні обсяги бюджетних коштів і капіталів.

Так за даними авторитетної міжнародної неурядової організації Tax Justice Network в офшорних зонах загалом акумулюється від 21 до 32 трлн. дол. США. Особливо яскраво виражений відтік капіталу в офшорні зони з країн, що розвиваються. На рисунку 1.1 наведені дані (у млрд. дол. США) про відтік капіталів з країн. Україна входить в 20 країн по відтоку капіталів в офшорні юрисдикції.

Рис. 1.1 Відтік капіталів з країн станом на 2012 рік

Джерело: за даними міжнародної неурядової організації Tax Justice Network

Станом на 2012 рік з України, як незалежної країни, було виведено 167 млрд. дол. США. Найчастіше капітали з України прямують в такі офшорні юрисдикції, як Кіпр, Швейцарія, Люксембург, Гонконг, Ліхтенштейн, Сінгапур та Карибські острови. Для того, щоб краще зрозуміти потоки капіталів в офшорні зони та з них, розглянемо структуру прямих іноземних інвестицій.

У 2012 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 6,013 млрд. дол. США прямих інвестицій. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр - 17275,1 млн. дол. США, Німеччина - 6317,0 млн. дол., Нідерланди - 5168,6 млн. дол., Російська Федерація - 3785,8 млн. дол., Австрія - 3401,4 млн. дол., Велика Британія - 2556,5 млн. дол., Віргінські Острови (Брит.) - 1884,9 млн. дол., Франція - 1765,3 млн. дол., Швеція - 1600,1 млн. дол. та Швейцарія - 1106,2 млн. дол. Дані по країнам наведені з початку інвестування, включаючи 2012 рік. Всього інвестицій з початку інвестування було внесено на суму 54,462 млрд. дол. США.

Джерело: складено автором за даними Державного комітету статистики

Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну в 2012 році склав 6,013 млрд. дол. США, з України в економіку країн світу становив 6,481 млрд. дол. США. 89,6% ПІІ було спрямовано в Кіпр. Стосовно Кіпру слід сказати, що якщо станом на 2009 році обсяг інвестицій з Кіпру в Україну складав 8,593 млрд. дол. США, то вже на 2012 р. - 17,275 млрд. дол. США, тобто за три роки обсяг наростаючим підсумком зріс в 2 рази. Однак, як ми бачимо, обсяг інвестицій в Україну повністю перекривається обсягом інвестицій з України, що свідчить про недостатність такого інвестування, а також про його неефективність, адже інвестиції повинні не лише здійснюватися, але ще й бути якісними.

2. Характеристика політичної проблеми

Визначимо на основі наявної проблемної ситуації в сфері міжнародної економічної діяльності політичну проблему. Політичною проблемою є відтік капіталу з України в офшорні зони.

Причини:

· політична нестабільність (відчуття незахищеності інвестицій, труднощі у плануванні та прогнозуванні)

· макроекономічна нестабільність

· конфіскаційний характер оподаткування

· ненадійне забезпечення прав власності

· більш привабливі інвестиційні умови чи об'єкти інвестування за кордоном

Негативні наслідки:

· втрата продуктивного потенціалу (оскільки інвестиції вкладені в об'єкти забезпечують їх модернізацію та створення нових виробничих потужностей, то відтік капіталу і нестача коштів в бюджеті створюють передумови для стагнації чи рецесії)

· втрата податкових платежів, бюджетних коштів (створення ситуації дефіциту державного бюджету)

· втрата контролю над грошовими агрегатами

Наслідки актуальні як для суспільства, так і для національної економіки, тобто вони є соціально-економічними.

3. Цілі економічної політики

Метою (генеральною ціллю) обраної економічної політики є стримування відтоку капіталу з України в офшорні зони та стимулювання його ефективного використання в межах національної економіки.

Специфічні цілі:

· створення державних органів або надання повноважень існуючим з питань визначення законності трансакційних операцій, контролю та перевірки

· створення необхідної законодавчої бази для регулювання та контролю зовнішньоекономічних операцій

· забезпечення здійснення якісних інвестицій в національну економіку

· створення сприятливого інвестиційного клімату

4. Опис можливих напрямів вирішення проблеми та ідентифікація альтернативних рішень

Для досягнення мети цього документа політики існує дві альтернативи.

Альтернатива І. Реалізація законопроекту з трансфертного ціноутворення.

Даний законопроект з трансфертного ціноутворення було розроблено спільно з PricewaterhouseCoopers. Прийнятий від 4 липня 2013 року Верховною Радою України Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» набрав чинності 1 вересня 2013 року.

Законом України «Про трансфертне ціноутворення» має бути посилено контроль за трансфертним ціноутворенням в Україні, зокрема під регулювання нових правил трансфертного ціноутворення потрапляють компанії, які здійснюють контрольовані операції - операції на суму від 50 млн. грн. за календарний рік - із наступними категоріями осіб:

· операції з пов'язаними особами-резидентами, які на початок звітного року:

- задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній звітний рік;

- застосовують спеціальні режими оподаткування;

- сплачують податок на прибуток підприємств та/або ПДВ за іншою ставкою, ніж базова;

- не є платниками податку на прибуток та/або ПДВ.

· операції з пов'язаними особами-нерезидентами;

· операції з непов'язаними особами, які зареєстровані або фактично сплачують податок на прибуток в юрисдикціях, де ставка цього податку на 5 чи більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні.

Положення Закону передбачають такі основні зміни в правилах трансфертного ціноутворення в Україні:

· визначено поняття «трансфертне ціноутворення»;

· уточнено перелік пов'язаних осіб;

· уточнено порядок застосування методів визначення звичайних цін;

· визначено перелік контрольованих операцій, і критерій мінімальної загальної суми проведених операцій з контрагентом в розмірі 50 млн. грн. за календарний рік;

· відмінено допустиме 20% відхилення від звичайних цін;

· будь-яке відхилення від інтервалу звичайних цін може бути скориговано податковими органами (виключення для деяких секторів економіки);

· введено обов'язок подачі звіту про контрольовані операції усіма платниками податків і подання  документації з трансфертного ціноутворення по запиту податкових органів;

· штрафні санкції: 5% загальної суми контрольованих операцій за неподання звіту про контрольовані операції - для всіх платників податків; 100 мінімальних заробітних плат за неподання документації по трансфертному ціноутворенні великими платниками податків;

· передбачено спеціальні податкові перевірки з питань трансфертного ціноутворення.

Альтернатива ІІ. Введення кримінальної відповідальності за ухилення від сплати штрафів за несплату податків від проведення зовнішньоекономічних операцій.

Переваги та недоліки альтернативних рішень:

До переваг Альтернативи І можна віднести наповнення державного бюджету шляхом детінізації зовнішньоекономічних операцій, створення додаткових ресурсів для модернізації промислових потужностей, а також для інвестування у виробництво товарів з високою доданою вартістю, створення сприятливого інвестиційного клімату.

До переваг Альтернативи ІІ можна віднести вищезазначені переваги.

До недоліків Альтернативи І належать збільшення прецедентів ухилення від сплати податків, пошук нових шляхів уникнення контролю з боку органів державного управління, недоотримання частини прибутку підприємствами, що зменшує їх інвестиційні можливості, підвищення невдоволення представників бізнес-середовища державною політикою, можливий супротив.

До недоліків Альтернативи ІІ можна віднести вищезазначені недоліки, а також збільшення позовів до суду, що з одного боку активізує роботу судової гілки влади, а з іншого - затягне процес вирішення питання.

Для оцінки обох альтернатив було визначено критерії, шкалу оцінки та вагу кожного критерію. Після того як було проставлено бали (графа «значення») за допомогою формули: сума = значення/шкала*вага, отримано суму по кожному критерію. Таблиця порівняння альтернативних рішень наведена нижче.

5. Порівняльна таблиця альтернативних рішень шляхом проведення мультикритеріального аналізу

Підсумувавши суми по критеріям можна побачити, що сума першої альтернативи дорівнює сумі другої альтернативи, однак доцільно обрати для реалізації політики першу альтернативу, оскільки вона є більш комплексною і дає можливість провести більше реформ, а також є певним компромісом між представниками реальної економіки та державного апарату.

Отже, для реалізації законопроекту про трансфертне ціноутворення необхідно компаніям, які здійснюють контрольовані операції - операції на суму від 50 млн. грн. за календарний рік - із наступними категоріями осіб:

· операції з пов'язаними особами-резидентами, які на початок звітного року:

- задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній звітний рік;

- застосовують спеціальні режими оподаткування;

- сплачують податок на прибуток підприємств та/або ПДВ за іншою ставкою, ніж базова;

- не є платниками податку на прибуток та/або ПДВ.

· операції з пов'язаними особами-нерезидентами;

· операції з непов'язаними особами, які зареєстровані або фактично сплачують податок на прибуток в юрисдикціях, де ставка цього податку на 5 чи більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні.

платникам податків повідомляти податкові органи про проведення контрольованих операцій до 1 травня року, наступного за звітним та надавати документацію по трансфертному ціноутворенні щодо контрольованих операцій по запиту податкових органів протягом 1 чи 2 місяців.

6. Оцінка ризиків досягнення цілей політики

Ризиками в ході досягнення цілей даної економічної політики можуть бути наступні: збільшення тінізації економіки, ухилення від сплати податків, встановлення підприємствами сфальсифікованих звичайних цін (цін товарів (робіт, послуг), визначених сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що такі звичайні ціни відповідають рівню ринкових цін), корупція, що призведе до неможливості суцільного втілення та реалізації даного законопроекту чи необ'єктивної вибіркової її реалізації.

7. Розробка критеріїв оцінювання результатів політики

З метою оцінювання ефективності впровадження запропонованої у цьому документі політики передбачається проведення моніторингу, який здійснюватиметься відповідно до індикаторів, що зазначені в таблиці цілей політики, яких планується досягти. Основні джерела інформації для здійснення моніторингу:

- відслідковування динаміки звичайних цін українських підприємств та підприємств, що діють на території України;

- статистичні дані щодо надходження до державного бюджету;

- систематичний аналіз змін до Податкового кодексу України та їх чинне виконання.

Для досягнення запланованих показників має здійснюватись поточний моніторинг та оцінювання ступеня виконання запланованих показників. У разі виявлення негативної тенденції щодо невиконання запланованих показників мають бути розроблені та впроваджені відповідні коригувальні та запобіжні дії для усунення причин, що привели до невиконання.

трансфертний ціноутворення офшорний капітал

Список використаних джерел

1. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/408-18

2. Інтерв'ю Голови Державної податкової служби України Олександра Клименко. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unian.ua/news/533232-golova-podatkovoji-ukrajina-vtrachae-cherez-ofshorni-shemi-blizko-100-mlrd-grn.html

3. Аналітика по відтоку капіталу в офшорні юрисдикції. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/documents/publication/wcms_214476.pdf

4. Державний комітет статистики. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

Размещено на Allbest.ru