Організація управління матеріальними і товарними потоками

– логістичні послуги під час продажу товарів - передбачають наявність товарних запасів на складі, виконання замовлень (у т. ч. підбір асортименту, пакування, формування вантажних одиниць та інші операції), забезпечення надійності доставки, надання інформації про пересування вантажів;

– післяпродажні логістичні послуги - охоплюють гарантійне обслуговування, зобов'язання розглянути претензії покупців, проведення ремонтних робіт, підготовку ремонтного персоналу, постачання запасних частин, інфраструктуру сервісу, утилізацію старої продукції.

За сферою використання розрізняють також:

– сервіс споживацького попиту, який включає послуги, що надаються на всіх етапах, і визначають термін поставки, комплектність, якість, обсяг, готовність і частоту поставки, навантаження і розвантаження, безвідмовність та своєчасність, спосіб замовлення;

– виробничий сервіс, який передбачає надання послуг, спрямованих на ефективне використання продукції та виявлення її можливостей (доробка та модифікація, усунення помилок, випробування, монтаж і наладка, організація експлуатації, навчання персоналу);

– сервіс інформаційного обслуговування, який визначається обсягом та різноманітністю інформації, що надається потенційному споживачеві про продукцію фірми та її сервісне обслуговування (рекламна діяльність, каталоги та прейскуранти, технічна документація, правила гарантії, експлуатаційна документація);

– фінансово-кредитний сервіс, який полягає у наданні покупцеві різноманітних варіантів оплати товару (оплата за фактом, у розстрочку, варіантність системи знижок і пільг, можливість банківських, комерційних, товарних та інших форм кредиту).

Класифікація логістичних послуг здійснюється і за функціональними ознаками: транспортні, експедиційні, пакувальні та інші.

Етапи формування системи логістичного сервісу на підприємствах:

1 Сегментація споживчого ринку (поділ споживачів на групи залежно від виду логістичних послуг).

2 Визначення переліку найбільш значущих послуг шляхом проведення опитування клієнтів.

3 Ранжування послуг, що ввійшли до переліку за значенням.

4 Визначення стандартів послуг для окремих сегментів ринку.

5 Оцінка логістичних послуг за рівнем сервісу та витрат.

6 Встановлення зворотного зв'язку з клієнтами.

Закупівельна логістика - це управління матеріальними потоками у процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами, товарами.

Основна мета закупівельної логістики полягає у задоволенні потреб виробництва у матеріальних ресурсах з максимально можливою ефективністю.

Основними завданнями закупівельної логістики є такі [1]:

1) визначати необхідний обсяг, асортимент та раціональні режими постачання матеріальних ресурсів на підприємство, а також гранично допустимі ціни й інші витрати щодо закупівлі та постачанню продукції;

2) вибирати, виходячи з цього, найбільш прийнятних постачальників, узгоджувати з ними всі умови постачання та укладати угоди, що фіксують досягнуту домовленість;

3) дотримувати обґрунтовані терміни закупівлі ресурсів;

4) забезпечувати точне співвідношення між кількістю поставок та потребами в них;

5) організовувати ефективне постачання ресурсами робочих місць;

7) контролювати економічні параметри процесу постачання та шукати нові можливості зі зниження витрат, що пов'язані з рухом вхідних матеріальних потоків і використанням матеріальних ресурсів.

Реалізація поставленої мети та завдань закупівельної логістики досягається шляхом виконання ряду функцій:

1 Організація пошуку та закупівля необхідних матеріальних ресурсів відповідної якості й за мінімальними цінами

Успішне здійснення закупівель передбачає наявність вичерпної інформації про стан ринків. Результати досліджень повинні визначити структуру ринку, його організацію (балансування попиту та пропозиції). Інструментом дослідження ринку закупівлі товарів виробничого призначення є запити потенційних споживачів.

Існують оптові та регулярні закупівлі дрібними партіями, закупівлі в міру необхідності та інші комбінації перелічених методів.

Найбільш часто використовується закупівля товарної партії, тобто поставка великою партією за один раз (оптові закупівлі). Для неї характерні простота оформлення документів, гарантія поставки всієї партії, значні торговельні знижки. Однак така закупівля вимагає наявності великих складських приміщень та уповільнює обіг капіталу.

Ресурси, потреба в яких виникає непередбачено і які не вимагають тривалого зберігання, закуповуються, як правило, в терміни, наближені до строків їх реалізації. Ресурси разового і постійного споживання, що потрібні у певний момент, купуються на умовах договірного постачання, що обумовлюють точний час підвезення. Внаслідок такого способу постачання обсяг запасів ресурсів на підприємстві скорочується, а пов'язані з цим витрати зменшуються.

2 Аналіз закупівельної ціни

Аналіз цін враховує також і додаткові роботи та послуги (проведення консультацій, підготовку документації, пакування, мито, транспортування тощо).

3 Дослідження транспортних витрат

При цьому до уваги береться не тільки відстань перевезень, а й вид транспорту, швидкість доставки, партійність вантажів, спосіб їх пакування.

4 Організація руху матеріальних ресурсів з ринку закупівель до складів підприємства

Для ефективного функціонування заготівельної логістики необхідно скласти план закупівель, який забезпечував би узгодженість дій усіх відділів і відповідальних осіб підприємства щодо вирішення основних завдань закупівельної логістики.

Основні шляхи вибору постачальника

Вибір постачальника може здійснюватися шляхом конкурсних торгів чи письмових переговорів між постачальниками та споживачами. Досить поширеною формою пошуку потенційних постачальників є конкурсні торги (тендери). Вони проводяться у тому випадку, якщо передбачається налагоджування довгострокових зв'язків між постачальником і споживачем та вигідні для обох сторін угоди. Постачальник одержує чітке уявлення про умови роботи зі споживачем, споживач, у свою чергу, не тільки вирішує проблему одержання пропозиції, що відповідає його вимогам, а й обирає найкращого постачальника.

Організація конкурсних торгів є складною та багатоплановою роботою. Для цього треба провести відповідну рекламну кампанію, розробити тендерну документацію, прийняти пропозиції, оцінити їх тощо.

Переможцем конкурсних торгів визнається учасник, який представив найбільш вигідну тендерну пропозицію, що відповідає кваліфікаційним вимогам.

Інший варіант процедури одержання пропозиції від потенційних постачальників - письмові подання. Ініціативу може також узяти на себе споживач. Якщо ініціатором є постачальник, він розсилає потенційним покупцям своєї продукції пропозиції на постачання товару. Пропозиції, або оферти, можуть бути твердими і вільними.

Тверді оферти відсилаються тільки одному покупцеві із зазначенням терміну дії оферти, протягом якого продавець не може змінити свої умови. Неотримання відповіді упродовж цього часу рівноцінне відмові покупця від постачання і звільняє продавця від зробленої пропозиції. Якщо покупець приймає пропозицію, то він направляє продавцеві у межах терміну дії оферти підтвердження про прийняття пропозиції. Продавець може одержати і контрумови покупця. Якщо контрагенти не досягають згоди протягом терміну дії пропозиції, переговори продовжуються без урахування зобов'язань продавця, що були їм узяті за умов твердої оферти.

Вільна оферта не включає жодних зобов'язань продавця стосовно покупця. Вона може відсилатися необмеженій кількості потенційних споживачів. За умов вільної оферти ініціатором переговорів виступає покупець. Він розсилає потенційним постачальникам комерційний лист чи запит, головною метою якого є одержання пропозиції (оферти). Запит містить усі необхідні реквізити (найменування товару, якість, яка вимагається, умови та терміни поставки, платежу тощо), крім ціни, що обумовлюється у відповіді-пропозиції.

Основним критерієм для відбору пропозицій мають бути вища якість і мінімальна ціна. Іншими критеріями, що впливають на вибір постачальника, є його знаходження на тій чи іншій відстані від споживача, час виконання замовлень, наявність у постачальника резервних потужностей, його кредитоспроможність, фінансовий стан тощо.

Для прийняття рішення про вибір постачальника у відповідності з переліченими критеріями необхідно зібрати відповідну інформацію.

Відбираючи джерела інформації, якими можуть бути власні дослідження, консультації юридичних осіб (банків, фінансових інститутів, торговельних асоціацій, інформаційних агентств), слід керуватися такими правилами:

1) не можна обмежуватися одним джерелом інформації;

2) як мінімум одне з використовуваних джерел має бути незалежним, тобто незацікавленим у можливих наслідках використання наданої інформації.

У західної комерційній практиці вироблений ряд "правил" або рекомендацій, які не тільки істотно полегшують взаємини з постачальниками та клієнтами, а й усталюють стан виробництва, створюють умови для виживання в конкурентній боротьбі. Це є своєрідним кодексом, що характеризує етичні норми партнерства.

Він може бути сформульований так: в основі успішної підготовки й виробництва продукції за інших рівних умов, лежать гарні відносини між підприємцями, з однієї сторони, та кредиторами, постачальниками й клієнтами - з іншої.

Принципи, що покладені в основу кодексу партнерства [9]:

1 Вести себе з постачальниками так само, як із клієнтами фірми.

2 Не забувати демонструвати справами спільність інтересів.

3 Знайомити постачальників і клієнтів зі своїми завданнями й бути в курсі їхніх ділових операцій.

4 Проявляти готовність допомогти у випадку виникнення проблем у партнерів.

5 Дотримуватися взятих зобов'язань.

6 Ураховувати в діловій практиці інтереси партнерів.

7 Підтримувати стабільні контакти в діловому світі.

5.2 Механізм функціонування збутової логістики

Збутова діяльність - процес просування готової продукції на ринок та організація товарного обміну з метою одержання підприємницького прибутку.

Збутова логістика, або розподільча логістика - невід'ємна частина логістичної діяльності, що пов'язана з організацією ефективного розподілу готової продукції.

Вона охоплює весь ланцюжок системи розподілу: маркетинг, транспортування, складування тощо.

Основні функції збутової логістики можна поєднати у три групи:

1) функції планування;

2) функції організації;

3) функції контролю та регулювання.

Функції планування:

– розробка перспективних та оперативних планів продажів;

– аналіз та оцінка кон'юнктури ринку;

– формування асортиментного плану виробництва на замовлення покупців;

– вибір каналів розподілу та товароруху;

– планування рекламних кампаній і розроблення заходів зі стимулювання збуту;

– складання кошторисів витрат для цілей збуту та їх оптимізації.

Функції організації збуту:

– організація складського і тарного господарства для готової продукції;

– організація продажу і доставки продукції споживачам;

– організація допродажного і післяпродажного обслуговування споживачів;

– організація каналів товароруху і розподільчих мереж;

– організація рекламних кампаній та заходів зі стимулювання збуту;

– організація підготовки торговельного персоналу та управління діяльністю торговельних представництв;

– організація взаємодії всіх підрозділів підприємства для досягнення цілей збуту.

Функції контролю та регулювання:

– оцінка результатів збутової діяльності;

– контроль за виконанням планів збуту;

– оперативне регулювання збутовою діяльністю підприємства з урахуванням впливу зовнішніх та внутрішніх чинників;

– оцінка і стимулювання діяльності збутового апарату;

– статистичний, бухгалтерський та оперативний облік збутової діяльності.

Основними завданнями збутової логістики є наступні:

1) максимізація прибутку підприємства за більш повного задоволення попиту споживачів;

2) ефективне використання виробничого апарату підприємства за рахунок оптимального завантаження виробничих потужностей замовленнями споживачів;

3) раціональна поведінка на ринку з урахуванням його постійно змінної кон'юнктури.

Цілі, завдання та функції збутової логістики вимагають певних форм організації процесу збуту готової продукції.

Організація збутової логістики включає:

1) організацію процесу збуту готової продукції з урахуванням принципів та методів логістики;

2) організацію управління збутом як сукупністю логістичних операцій, логістичних ланцюгів і логістичних систем;

3) організацію взаємодії учасників збутової діяльності, тобто суб'єктів збутової логістики.

Збутова логістика як сукупність взаємопов'язаних логістичних операцій може описуватися у часових межах операційних систем.

Операційна система збутової (розподільчої) логістики складається з трьох підсистем [13]:

1) переробної підсистеми;

2) підсистеми забезпечення;

3) підсистеми планування і контролю.

Задоволення попиту споживачів є результатом взаємодії всіх перелічених підсистем (рис. 5.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5.1 - Операційна система збутової (розподільчої) логістики [13]

Переробна підсистема безпосередньо виконує збутову роботу, перетворюючи сигнали ринку про платоспроможний попит споживачів (вхід системи) на необхідні ринку товари та послуги (вихід системи). Збутовий перетворювач (транслятор попиту) виконує операції з асортиментного завантаження виробництва, кількісного та якісного приймання готової продукції, організації її зберігання і підготовки до споживання, просування товарів на ринок каналами розподілу і товароруху, допродажного і післяпродажного обслуговування споживачів.

Підсистема забезпечення створює матеріально-речові і фінансово-трудові умови для нормального функціонування переробної підсистеми. Вона містить: виробниче забезпечення збуту, включаючи виробництво товарів і послуг на замовлення споживачів, матеріально-технічне забезпечення збутової діяльності з урахуванням створення складів, транспортних, торговельних та інших комунікацій; фінансове забезпечення виробництва і реалізації продукції, зокрема фінансування рекламних кампаній; кадрове забезпечення збутових служб підприємств, включаючи професійне навчання торговельного персоналу.

Підсистема планування і контролю може бути класифікована як управлінська підсистема в кібернетичній моделі збутової логістики. Вона формує відповідні управлінські рішення (плани, завдання), одержує інформацію про реакцію на них від виконавців (зворотний зв'язок) і коригує поведінку учасників збутової діяльності відповідно до прийнятих цілей та завдань. Вироблення та ухвалення управлінського рішення у даній підсистемі здійснюються під активним впливом зовнішнього середовища (економічного, правового, політичного) і з урахуванням внутрішньої організації збутової діяльності підприємства (склад служби збуту, склад і розподіл функцій у підрозділах підприємства).

6. ІНФОРМАЦІЙНА ЛОГІСТИКА

6.1 Логістичні інформаційні системи

Логістична система на макро- і мікрорівні розгалужується на ряд структур, які можна представити у вигляді горизонтальних підсистем, що забезпечують організацію руху матеріального потоку: підприємство - посередницькі структури - споживач; закупівлі - виробництво - збут. У рамках цих підсистем перебувають структурні елементи функціонального характеру - складське господарство, транспорт, виробництво, послуги, інформація. Окремі структурні елементи об'єднуються за допомогою логістики в систему з єдиними цілями та завданнями. Потоки інформації і є тими зв'язувальними "нитками", на які нанизуються всі елементи логістичної системи.

Інформаційний потік - упорядкована множина повідомлень, що циркулюють у логістичній системі, між логістичною системою та зовнішнім середовищем, яка необхідна для управління потоковим процесом. Існує в різних формах (мовній, на паперових або магнітних носіях тощо).

Інформаційна логістика організовує потік інформації, що супроводжує матеріальний потік, і є тією важливою для підприємства ланкою, котра пов'язує постачання, виробництво і збут [11].

Треба відмітити, що елемент "інформація" при детальному розгляді сам розгортається в складну систему, що складається із окремих підсистем.

Інформаційна логістична система підприємства, як і будь-яка інша система, повинна мати деяку сукупність інтегральних якостей і складатися зі злагоджено зв'язаних елементів.

Інформаційні логістичні системи складаються із двох підсистем: функціональної і забезпечення.

Функціональна підсистема пов'язана з вирішенням функціональних завдань: управління запасами, планування, управління транспортом тощо.

Підсистема забезпечення, у свою чергу, містить у собі наступні елементи: технічне забезпечення, інформаційне забезпечення, математичне забезпечення.

Логістичні інформаційні системи повинні забезпечувати всебічну інтеграцію всіх елементів управління матеріальним потоком, їх оперативну і надійну взаємодію.

Логістичні інформаційні системи підрозділяють на три групи:

-планові;

-диспозитивні (або диспетчерські);

-виконавчі (або оперативні).

Ці групи різняться як своїми функціональними, так і підсистемами забезпечення. Їх функціональні підсистеми відрізняються складом поставлених завдань. Підсистеми забезпечення можуть відрізнятися всіма своїми елементами, тобто технічним, інформаційним і математичним забезпеченням.

Планові інформаційні системи. Ці системи створюються на адміністративному рівні управління і слугують для прийняття довгострокових рішень стратегічного характеру. Серед таких завдань можуть бути наступні:

-створення й оптимізація окремих ланок логістичного ланцюга;

-управління (загальне) запасами;

-планування матеріально-технічного забезпечення;

-управління резервами й інші завдання.

Диспозитивні інформаційні системи. Ці системи створюються на рівні управління окремим підрозділом (складом або цехом) і слугують для забезпечення налагодженої роботи логістичних систем. Тут можуть вирішуватися наступні завдання:

-детальне управління запасами (місцями складування),

-розпорядження транспортом;

-відбір вантажів по замовленнях та їх комплектування, облік вантажів, що відправляються, й інші завдання.

Виконавчі інформаційні системи. Створюються на рівні адміністративного або оперативного управління.

У планових інформаційних системах використовується, здебільшого, стандартне програмне забезпечення.

У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосовувати стандартний пакет програм нижча. Це викликано низкою причин, наприклад:

-виробничий процес на підприємствах складається історично й важко піддається істотним змінам при стандартизації;

-структура оброблюваних даних істотно різниться в різних користувачів.

У виконавчих інформаційних системах на оперативному рівні управління застосовують, як правило, індивідуальне програмне забезпечення.

Інформаційні логістичні системи повинні бути взаємно інтегрованими на основі вертикальної та горизонтальної інтеграції.

Вертикальна інтеграція - забезпечення зв'язків між плановою, диспозитивною та виконавчою системами.

Горизонтальна інтеграція - забезпечення зв'язків між окремими комплексами завдань у диспозитивній і виконавчій системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків.

Переваги інтегрованих інформаційних систем:

-зростає швидкість обміну інформацією;

-зменшується кількість помилок в обліку;

-зменшується обсяг проробленої "паперової роботи";

-сполучаються раніше розрізнені інформаційні блоки.

6.2 Інформаційна інфраструктура

Нові завдання, які постають перед організаторами та керівниками виробництва при втіленні у життя логістичних принципів, спонукають їх до створення інформаційної інфраструктури, що дає змогу збирати, обробляти і трансформувати інформацію виходячи з конкретних потреб. Успішний процес функціонування передбачає ідентифікацію і стандартизацію джерел інформації, її обробку та передавання.

Досягти цього можна шляхом створення комп'ютерної мережі виробництва.

Інформаційна система має бути інтегрованою та охоплювати всі процеси виробництва, розподілу та задоволення попиту споживачів. За результатами аналізу структури та географії матеріальних (товарних) та інформаційних потоків будується багаторівнева система, при цьому передбачаються альтернативні варіанти управління - децентралізоване, централізоване, комбіноване. На верхньому рівні управління розміщується центральна ЕОМ, що вирішує стратегічні завдання; на середньому рівні - АСУ підприємства (АСУТП). На нижньому рівні функціонують АСУ (або модулі АСУ) технологічними процесами виробництва (АСУТП), складськими комплексами, залізничними станціями та транспортними вузлами. У процесі функціонування такої системи інформаційні потоки супроводжують матеріальні. Обидва потоки мають бути оперативно керованими у реальному масштабі часу в режимі "on linе".

Інформаційне забезпечення логістики потребує і відповідного програмного забезпечення, за допомогою якого вся логістична система, починаючи з рівня субсистем і закінчуючи фірмою в цілому, працювала б як одне ціле.

При побудові логістичних інформаційних систем на базі ЕОМ необхідно дотримуватися таких принципів [3]:

1 Принцип використання апаратних і програмних модулів. Під апаратним модулем розуміють уніфікований функціональний вузол радіоелектронної апаратури, виконаний у вигляді самостійного виробу. Модулем програмного забезпечення можна вважати уніфікований, деякою мірою самостійний, програмний елемент, що виконує певну функцію у програмному забезпеченні.

Дотримання принципу використання програмних і апаратних модулів дозволяє: забезпечити сумісність обчислювальної техніки й програмного забезпечення на різних рівнях управління; підвищити ефективність функціонування логістичних інформаційних систем; знизити їх вартість; прискорити їх побудову.

2 Принцип поетапного створення і розвитку системи.

3 Принцип чіткого встановлення місць стику.

У місцях стику матеріальний та інформаційний потік переходить через межі правочинності і відповідальності окремих підрозділів підприємства або через межі самостійних організацій.

4 Принцип гнучкості системи з огляду на специфічні вимоги конкретного застосування.

5 Принцип прийнятності системи для користувача в діалозі "людина - машина".

Слід відмітити, що інформаційна інфраструктура, що формується на основі сучасних, швидкодіючих ЕОМ та відповідного програмного забезпечення, перетворює інформацію з допоміжного (обслуговуючого) фактору в самостійну продуктивну силу, яка здатна за короткий термін підвищити продуктивність праці та мінімізувати витрати виробництва.

7. ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Дайте визначення поняттю "матеріальний потік". Чому воно більш повно характеризує процес руху матеріально-речових елементів, ніж поняття "матеріальний ресурс"?

Охарактеризуйте процеси постачання, виробництва, збуту з точки зору руху матеріально-речових елементів.

Назвіть передумови формування концепції логістики.

Що таке логістика, які етапи розвитку логістики? Які функції логістики?

Дайте характеристику концепції логістики та її основним положенням.

Логістична система, елементи логістичної системи. Види логістичних систем.

В чому сутність системного підходу до організації матеріального потоку?

Як функціонує організаційно-економічний механізм управління матеріальними потоками на макро- та мікрорівнях?

Методологія, цілі, значення, стадії, завдання, рівні логістичного планування.

Як відбувається формування стратегії логістики підприємства?

Що таке транспорт загального та незагального користування? Предмет вивчення транспортної логістики.

Транспортне господарство. Склад, завдання та значення транспортного господарства.

Для яких цілей формується шахова відомість?

Складське господарство, склад складського господарства. Значення складського господарства.

Класифікація складів. Характеристика складів, об'єкти складського господарства. Методи розрахунку складських приміщень.

Що таке тара та упаковка?

Запас, функції запасів. Види виробничих запасів.

Етапи управління запасами, норма запасу. Методи нормування запасів.

Що таке формула Уїлсона?

Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення. Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

Переваги та недоліки основних систем управління запасами.

Комерційні зв'язки, логістичний сервіс, види логістичних послуг.

Цілі, завдання, функції закупівельної логістики.

Цілі, завдання, функції збутової логістики.

Яка роль інформації в постачальницькій та збутовій діяльності фірми?

Рівні управління інформаційними логістичними системами. Види логістичних інформаційних систем.

Назвіть основні принципи побудови логістичних інформаційних систем на основі ЕОМ.

8 ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1 Що таке логістика?

а) діяльність із перевезення вантажів;

б) діяльність із управління матеріальними та інформаційними потоками;

в) вид економічної діяльності;

г) усі відповіді правильні.

2 У чому виражається концепція логістики?

а) у системному управлінні матеріальними потоками;

б) у всебічному врахуванні логістичних витрат;

в) у реалізації функцій підприємництва;

г) правильні відповіді а) і б).

3 У чому полягає головна мета логістики?

а) у формуванні ефективного механізму управління матеріальними та інформаційними потоками;

б) у розробці ефективного механізму управління транспортом;

в) у розробці ефективного механізму управління запасами;

г) усі відповіді правильні.

4 Які чинники впливають на логістичну систему?

а) науково-технічний прогрес;

б) структурні зміни в транспорті;

в) ціни на паливо та інші матеріальні ресурси;

г) усі відповіді правильні.

5 З якими системами взаємодіє логістика?

а) маркетингом;

б) виробництвом;

в) системою ціноутворення;

г) усі відповіді правильні.

6 Який показник є основним для аналізу ефективності системи логістики?

а) граничні витрати;

б) загальні витрати;

в) постійні витрати;

г) змінні витрати.

6 Які існують основні канали розподілу продукції?

а) оптові посередники, збутові органи промислових компаній;

б) агенти, брокери та інші посередники;

в) усі відповіді правильні.

7 Як називається загальна кількість вантажів, що переміщають на підприємстві за певний період часу?

а) вантажопотік;

б) вантажообмін;

в) транспортопотік.

8 Які елементи включає матеріально-технічна база транспорту?

а) транспортні засоби;

б) шляхове господарство;

в) технічні пристрої та споруди;

г) усі відповіді правильні.

9 Як називається основний плановий документ, призначений для визначення показника вантажообігу підприємства?

а) транспортна відомість;

б) шахова відомість;

в) шашкова відомість.

10 З яких елементів складається час одного транспортного циклу?

а) часу руху з вантажем;

б) часу руху без вантажу;

в) часу на навантаження;

г) часу на розвантаження;

д) правильні всі відповіді.

11 Яка годинна продуктивність навантажувача, якщо час одного транспортного циклу - 360 сек, а вантажопідйомність - 4 т?

а) 40 т / годину; б) 42 т / годину; в) 45 т / годину.

12 Постачальник відвантажив 30 т вантажу, вантажопідйомність вагона дорівнює 60 т. В якій відповіді правильно вказаний коефіцієнт використання вантажопідйомності вагона?

а) 0,45;б) 0,62; в) 0,50.

13 Яку кількість транспортних циклів зробить автомобіль на маршруті, якщо обсяг поставок складає 20 т, вантажопідйомність автомобіля - 5 т, а коефіцієнт використання вантажопідйомності - 0,8?

а) 5;б) 4;в) 6.

14 У якій відповіді правильно вказаний коефіцієнт використання пробігу, якщо відомо, що пробіг з вантажем склав 50 км, а загальний пробіг - 100 км?

а) 0,25;б) 2,0;в) 0,50.

15 Яка годинна продуктивність автомобіля, якщо відомо, що коефіцієнт використання вантажопідйомності дорівнює 1,0, вантажопідйомність автомобіля - 5 т, а кількість зроблених автомобілем транспортних циклів - 6.

а) 20 т;б) 40 т;в) 30;г) 50 т.

16 Яке визначення маятникового маршруту правильне?

а) шлях проходження від пункту навантаження транспортного засобу до споживача вантажів повторюється неодноразово;

б) шлях проходження від пункту навантаження транспортного засобу до споживача вантажів;

в) шлях проходження від споживача вантажів до пункту навантаження транспортного засобу.

17 Яке визначення кільцевого маршруту правильне?

а) шлях проходження від пункту навантаження транспортного засобу до споживача вантажів;

б) маршрут проходження транспортного засобу за замкненим контуром;

в) маршрут руху транспортного засобу між двома пунктами.

18 Що таке склад?

а) будівлі та споруди для приймання, зберігання і підготовки матеріальних цінностей до виробничого споживання та безперебійного постачання ними споживачів;

б) будівлі та споруди для складування і зберігання вантажів;

в) будівлі і споруди для безперебійного постачання матеріальними цінностями споживачів;

г) усі відповіді правильні.

19 За якими ознаками класифікуються склади підприємств?

а) за призначенням, різновидом і характером вантажів, що там зберігаються;

б) за типом будівель, місцем розташування, масштабом дії складу;

в) за ступенем вогнестійкості;

г) усі відповіді правильні.

20 З яких видів площ складається загальна площа складу?

а) корисної;

б) приймально - відпускних площ;

в) службової і допоміжної площ;

г) площі колон, перегородок, сходових маршів;

д) правильні відповіді а), б), в);

е) правильні відповіді а), б), в), г).

21 У якій відповіді правильно вказана корисна площа складу? Величина встановленого запасу зберігання складає 240 т, навантаження на 1 кв. м площі - 0,6 т / кв. м.

а) 390 кв. м;б) 410 кв. м;в) 400 кв. м.

22 Яка загальна площа складу, якщо довжина стелажа дорівнює 2 м, ширина - 3 м, а їх кількість на складі - 4 од. Коефіцієнт використання загальної площі складу становить - 0,6?

а) 24; б) 14,4; в) 40; г) 26.

23 Загальний обсяг вантажу, що переробляється на складі, дорівнює 200 т за годину, коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу - 2,0, а продуктивність ваг дорівнює 100 т за годину. Яку кількість ваг необхідно мати на складі?

а) 2;б) 4;в) 5;г) 8.

24 Для чого слугують запаси в логістичній системі?

а) як буфер між транспортом, виробництвом і збутом;

б) для компенсації затримок, пов'язаних з рухом матеріальних ресурсів;

в) для виготовлення продукції;

г) правильні відповіді а), б);

д) правильні відповіді б), в).

25 Що є страховим запасом?

а) запас, що задовольняє потреби виробничого процесу в матеріальних ресурсах;

б) запас, що компенсує відхилення фактичного попиту на ресурси (продукцію) від прогнозованого;

в) запас, пов'язаний із просуванням матеріальних ресурсів;

г) усі відповіді правильні.

26 Яке визначення для системи з фіксованим розміром замовлення правильне?

а) замовлення щодо поповнення запасів є величиною постійною, а чергова поставка товару здійснюється при зменшенні запасів до критичного рівня (точка замовлення);

б) поповнення запасу здійснюється певними фіксованими партіями;

в) усі відповіді правильні.

27 Які регулюючі параметри має система з фіксованим розміром замовлення?

а) точка замовлення (фіксований рівень запасу);

б) розмір замовлення;

в) максимальний обсяг поставки;

г) правильні відповіді а) і б).

28 Який середній рівень запасу в системі з фіксованим розміром замовлення, якщо страховий запас дорівнює 200 од., а розмір замовлення - 100 од.?

а) 240 од.;б) 250 од.;в) 280 од.;г) 300 од.

29 У якій відповіді правильне визначення системи з фіксованою періодичністю замовлення?

а) замовлення на чергову поставку продукції повторюються через однакові проміжки часу;

б) замовлення проводяться при зменшенні запасів до критичної величини;

в) усі відповіді правильні.

30 Які регулюючі параметри має система з фіксованою періодичністю замовлення?

а) максимальний рівень поповнення запасів і тривалість періоду їх поповнення;

б) точка замовлення і розмір замовлення;

в) усі відповіді правильні.

31 Якої якості інформацію має забезпечити логістична інформаційна система?

а) інформація повинна відображати всі переваги та недоліки просування матеріалопотоку;

б) інформація повинна відображати витрати з просування продукції від постачальника до споживача;

в) усі відповіді правильні.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Бажин И.И. Логистика: Компакт-учебник. - Харьков: Консум, 2003.

2. Волгин В.В. Склад: организация и управление: Практическое пособие. - М.: Изд. - торг. центр "Маркетинг", 2002.

3. Гаджинский А.М. Основы логистики: Учеб. пособие. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 1996.

4. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 2000.

5. Залманова М.Е. Сбытовая логистика: Учеб. пособие по курсу "Логистика". - Саратов: Саратовский гос. техн. ун-т, 1993.

6. Кальченко А.Г. Логістика: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003.

7. Козловский В.А., Козловская Э.А., Савруков Н.Т. Логистический менеджмент. - СПб.: Политехника, 1999.

8. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Прогресс, 1990.

9. Крикавський Є.М. Логістика підприємства: Навч. посібник. - Львів: Львівська політехніка, 1996.

10. Крушельницька О.В. Управління матеріальними ресурсами: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2003.

11. Логистика: Учебник / Под. ред. Б.А. Аникина. - М.: ИНФРА-М, 2000.

12. Логістика // Маркетинг у прикладах і завданнях: Навч. посібник / За заг. ред. С.М. Ілляшенка. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2006.

13. Логістика // Маркетинг: бакалаврський курс: Навч. посібник / За заг. ред. С.М. Ілляшенка. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2004.

14. Мате Э., Тиксье Д. Материально-техническое обеспечение деятельности предприятия. - М.: А/О Изд. группа "Прогресс", 1993.

15. Неруш Ю.М. Коммерческая логистика: Учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.

16. Сергеев В.И. Менеджмент в бизнес - логистике. - М.: Филинъ, 1997.

17. Смехов А.А. Основы транспортной логистики. - М.: Транспорт, 1995.

18. Фатхутдинов Р.А. Организация производства: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2001.

19. Фирон Х., Линдерс М. Управление снабжением и запасами. Логистика / Пер. с англ. - СПб.: Полигон, 1999.

20. Харрісон Алан, Ван Хоук Ремко. Управління логістикою: Розробка стратегій логістичних операцій. - Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс, 2007.

Размещено на Allbest.ru