Форми управління попитом і пропозицією на ринку

В ринкових умовах важливішими елементами економіки є попит і пропозиція, а також ціна, яка виконує функцію їх урівноваження. Теоретичні основи формування сукупного попиту, сутність та фактори розвитку сукупної пропозиції, а також питання макроекономічної рівноваги та наслідки її порушення - головні проблеми сьогодення України, від якості вирішення яких залежать темпи і пропорції розвитку, становлення держави і заможність її населення.

Актуальність проблеми державного регулювання попиту зумовлена тим, що по мірі переходу економіки України до ринкових відносин виникали і загострювалися економічні і соціальні питання, які не могли бути вирішені автоматично за ринкових умов. З'явилася потреба у значних інвестиціях, малорентабельних чи майже нерентабельних з погляду приватного капіталу, але необхідних для продовження нормального відтворення в національному виробництві, іншими словами, попит на інвестиційні ресурси значно перевищував їх пропозицію. Відсутність рівноваги на ринку робочої сили спостерігається понад десятиліття, а саме і пропозиція робочої сили значно перевищує попит на неї. Всупереч даним офіційної статистики, щодо реальних доходів населення, які зростають досить динамічно, на жаль якісного забарвлення вони не набули. Як і раніше переважною мірою кошти населення витрачає на задоволення поточних потреб, тобто споживчий попит залишається на досить низькому рівні. Попит на кредитні ресурси залишається на високому рівні, проте банківська діяльність в основному зосереджена на короткостроковому кредитуванні, а розмір ставки за кредитами аж ніяк не сприяє задоволенню цього попиту. За таких умов з'явилася необхідність створення відповідних механізмів державного впливу на економічні процеси з метою встановлення економічної рівноваги в зазначених сферах.

Особливої значимості ці процеси набувають на макроекономічному рівні, де держава повинна регулювати створення в країні сприятливих умов для функціонування усіх суб'єктів ринку. Тому дослідження теоретичних і практичних проблем державного регулювання в Україні попиту і пропозиції є своєчасною і важливою проблемою сьогодення.

Складність і неоднозначність категорій попиту і пропозиції та їх взаємозв'язків, великий кластер чинників, що впливають на їх формування та рівновагу, зміна характеру цього впливу на різних етапах економічного розвитку, відмінні погляди різних економістів на можливості і методи макроекономічного регулювання попиту і пропозиції обумовили необхідність узагальнення великого теоретичного надбання у цій сфері з метою обґрунтування можливостей використання його положень в економічній практиці сучасної України.

3.2 Аналіз впливу функціонування імпортних товарів на ринку

Період економічного зростання позначився в Україні динамічними темпами збільшення обсягів товарного імпорту, які істотно перевищують темпи зростання ВВП та промислового виробництва. Особливо разючий розрив спостерігався у 2005 р., коли темпи приросту ВВП знизилися до 2,4%, промислового виробництва -- до 3,1%, тоді як імпорт зріс на 24,6%. Зважаючи на одночасне сповільнення динаміки експорту -- до 5,0% на рік, в Україні виник дефіцит зовнішньої торгівлі в обсязі 1,85 млрд дол. США (тут і далі статистичні дані подано за даними Держкомстату, якщо не зазначено інше). Це спонукає звернути особливу увагу як на чинники утримання високих темпів зростання імпорту, так і на інструменти та механізми економічної політики, яка б дозволила стримати це зростання та удосконалити структуру імпорту, орієнтуючись на стратегічні пріоритети та завдання соціально-економічного розвитку України. Однією із складових цього процесу, як засвідчує світова практика, є реалізація політики імпортозаміщення. Під останньою серед дослідників прийнято розуміти «стратегію економічного розвитку, що передбачає зростання внутрішньої промисловості, часто за допомогою імпортного протекціонізму, використовуючи тарифні та нетарифні обмеження» або «політику стимулювання внутрішнього виробництва товарів, які в іншому разі імпортуватимуться». Політику імпортозаміщення називають також «імпортозамінною індустріалізацією», зважаючи на те, що заміна імпортованих товарів на вітчизняні у більшості випадків передбачає розвиток виробництв чи навіть галузей, які вироблятимуть аналоги імпортних товарів . При цьому деякі з дослідників пропонують розрізняти імпортозаміщення (іmportsubstitution) -- заміну імпорту товарами, які вже виробляються всередині країни, та імпортозаміну (іmportreplacement) -- заміну імпорту товарами, які країна може виробляти для власних потреб. Темп зростання імпорту в Україну в 2005 р. становив 24,6%, що ненабагато менше показника 2004 р. (26,0%). За винятком енергетичної складової імпорту (вугілля, нафта, газ та електроенергія) імпорт зріс на 35,3%. Відношення імпорту до ВВП у 2005 р. становило близько 44%. На жаль, макроекономічна ситуація, що склалася в Україні, не дає підстав для оцінки різкого погіршення сальдо зовнішньої торгівлі, яке відбулося у 2005 році, як конструктивного процесу. У липні 2005 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України», яким передбачено зменшення пільгових ставок ввізного мита та встановлення повних ставок на рівні пільгових, а також заміну комбінованих ставок на адвалерні на товари 1-23 груп згідно з УКТ ЗЕД (крім вина та спирту, тютюну), а також звільнення від сплати ввізного мита операцій з ввезення на митну територію України металів. Принципово важливим інструментом удосконалення умов конкуренції має стати інтенсифікація інформаційного, методичного та ідеологічного забезпечення діяльності національних виробників шляхом: вивчення та поширення інформації щодо кон'юнктури внутрішніх ринків, пропозиції на ньому товарів національного виробництва, обміну позитивним та негативним досвідом маркетингових і організаційних стратегій, пропагування переваг використання товарів національного виробництва тощо. Проте наведене не виключає потреби й можливості застосування безпосередніх заходів із захисту внутрішніх ринків від надмірного імпорту, передбачених нормами СОТ. Серед таких засобів:

· право застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів у разі доведення недотримання правил СОТ торговельним партнером;

· загальні винятки з правил про торгівлю товарами (щодо товарів, які несуть загрозу здоров'ю, суспільній моралі, є національними скарбами, захищені правом інтелектуальної власності, щодо золота й срібла тощо);

· перелік субсидій (у природоохоронній, науково-дослідній сферах та для регіонального вирівнювання), що не дають підстави для вжиття компенсаційних заходів, а також субсидій сільгоспвиробникам, надання яких дозволено;

· винятки з угоди про загальне скасування кількісних обмежень (обмеження експорту для усунення критичного дефіциту та імпорту для усунення надлишку пропозиції);

· надзвичайні дії щодо імпорту окремих товарів, якщо це завдає чи може завдати серйозної шкоди вітчизняним виробникам;

· винятки з міркувань безпеки;

· винятки з вимог щодо гармонізації технічних регламентів та стандартів з міжнародними нормативами для врахування вимог національної безпеки, національних технічних та природних особливостей, захисту життя, здоров'я людей, довкілля тощо;

· винятки з режиму найбільшого сприяння в рамках митних союзів, зон вільної торгівлі та прикордонної торгівлі;

Збереження суттєвої орієнтації виробників на зовнішні ринки, що сприяло закріпленню імпортерів на окремих товарних ринках. За підсумками 2005 р. половину (50,8 % без урахування давальницьких операцій) виручки від реалізації продукції, отриманої підприємствами обробної промисловості, було одержано від продажу продукції на зовнішніх ринках (55,1 % за підсумками 2004 р.). Три найбільш експорто орієнтованих галузі промисловості (металургія та обробка металу, хімічна промисловість, машинобудування) формують майже 65 % усього товарного експорту України у 2005 р. та 37 % усієї виручки від реалізації продукції промисловості. Натомість, практично повністю орієнтованими на внутрішній ринок є підприємства у таких галузях як виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (у 2005 р. частка експорту у виручці від реалізації склала лише 5,6 %); видобування енергетичних матеріалів (8,2 %); виробництво інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів) (9,3 %); харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів (10,9 %). Подальша експлуатація експортного потенціалу промисловими підприємствами та слабка конкуренція на внутрішніх товарних ринках обумовили зростання обсягів товарної пропозиції, що формувалась імпортерами. Зокрема, у 2005 р. в цілому по обробній промисловості імпортна складова товарної пропозиції склала 52,6 % (проти 50,4 % у 2004 р.). Зросла роль імпорту на ринках продукції харчових продуктів (приріст з 10,9 % до 12,1 %), легкої промисловості (з 78,6 % до 81,5 %), виробництві коксу та нафтопродуктів (з 21,7 % до 22,7 %). Понад 65 % реалізованої на внутрішньому ринку продукції машинобудування має імпортне походження.

ВИСНОВКИ

В курсовій роботі розкрито суть та економічна природа попиту і пропозиції. В ній розглядаються одні з головних економічних понять, такі як «попит» і «пропозиція». Їх взаємодія та функціонування на ринку.

Робота складається з трьох розділів. В першому увагу звернено на попит. Його природу, закон, попит індивідуального споживача, ринковий попит та їх відображення в реальному житті. Також розглядається функціонування кривої попиту та закону граничної спадної корисності. Зображено чинники, що впливають на зміни попиту (детермінанти попиту) та відзначається як саме вони на нього впливають. Важливим питанням, є вплив ціни на попит, тобто його еластичність, яке теж розглянуто в першому розділі.

Як відомо, попит не може функціонувати без пропозиції, тому в другому розділі розкрито зміст поняття «пропозиція» та її функціонування на ринку. В цьому ж розділі увагу також звернено на зміст та принцип функціонування кривої пропозиції та закону пропозиції. Розкрито вплив на пропозицію цінових та нецінових чинників, тобто її еластичність та детермінанти. В розділі три, попит і пропозиція аналізуються разом, для подальшого розуміння їх функціонування, співвідношення на ринку та відношення до них, як споживачів, так і виробників. Тобто, в розділі три, розглянуто взаємодію попиту і пропозиції на ринку, ринкову рівновагу та рівноважну ціну. Розкрито зміст понять «надлишок» та «дефіцит», причину їх виникнення та шляхи усунення. Також аналізується вплив зміни попиту на пропозицію, вплив зміни пропозиції на попит і вплив їх взаємних змін на ринкову рівновагу, ціну та кількість продукції. Тобто, в даній роботі, дано повну картину функціонування попиту, пропозиції на ринку та їх взаємодії.Відзначено, що важливими елементами ринку є попит і пропозиція, а також ціна, що виконує функцію урівноваження попиту та пропозиції. Розглянуто теоретичні засади формування сукупного попиту, суть і фактори розвитку сукупної пропозиції, а також питання макроекономічної рівноваги та наслідки її порушення.

У контексті попиту та пропозиції розглянуто систему національного рахівництва як регулювальної системи на макрорівні. Показано роль балансів у ринковій економіці як головних важелів регулювання даних елементів ринку на макрорівні у цілому в економіці й окремих видах продукції та послуг. Окреслено головні напрями використання категорій "попит" і "пропозиція" в економіці України за умов системної трансформації. Розглянуто проблеми аналізу та прогнозування сукупного попиту та сукупної пропозиції, наведені фактори.

Рушійна сила попиту стала особливо помітною зі становленням сучасного постіндустріального інформаційного суспільства. Швидкий розвиток фундаментальної науки і принципово нові технологічні рішення викликають до життя нові потреби як у самому виробництві, так і в сфері споживання. Разом з помітним зростанням реальних доходів населення ці фактори створюють передумови для поглиблення суспільного поділу праці, підвищення її продуктивності і розщирення пропозиції нових товарів та послуг на ринку.

Ринкові попит і пропозиція формуються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів безпосередньо на ринку товарів, послуг, цінних паперів, робочої сили тощо. Вони визначають відповідність платоспроможної потреби в окремих видах товарів, їхній наявності в обігу на ринку.

Ринкове співвідношення попиту і пропозиції є об'єктивною точкою для регулюючої роботи ринку, дії закону вартості, свідомої управлінської діяльності господарюючих суб'єктів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНХ ДЖЕРЕЛ

1. Горошко М.Ф., Кулішов В.В. Мікроекономіка: Навчальний посібник -- К.: Ельга, 2003

2. Мочерний С.В., Довбенко М. В. Економічна теорія: Підручник -- К.: Видавничий центр «Академія», 2004

3. Стеблій Г.Я. Мікроекономіка: Навчальний посібник -- К.: «Фірма «Інкос», 2007

4. О.Я. Базілінська «Макроекономіка»: навчальний посібник, К.: Центр навчальної літератури, 2005.-442с.

5. Кравцов О.С., В.М.Бережний В.М.Онегіна. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навчальний посібник-Х.:Факт,2003,-199с

6. Горбачу Василь Макроекономічні методи.-К.: «Альтерпрес», 1999.- 263с

7. Будаговська С. Підручник у 2-х ч.: Мікроекономіка і макроекономіка. - К., 2001. - 518 с.

8. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 1998. - 544 с.

9. Задоя А. О., Петруня Ю.. Основи економічної теорії: Підруник. - К.: Знання, 1998. - 368 с.

10. Кемпбелл Р., Макконнелл, Стенлі Л., Брю, С. Аналітична економія. Принципи, проблеми і політика. Мікроекономіка. - Львів: Просвіта, 1999. - 896 с.

11. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: Принципы, проблемы, политика: В 2 т. - М.: Республика, 1992. - 684 с.

12. Андриянов В.П., Щегрова Ф.В. Основы экономической теории: Учеб. Пособие для средних профессиональных учебных заведений/Под ред. проф. Н.В. Сумцовой. - М.: Юнити-Дана, 2004. - 335 с.

13. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебник - 3-е изд., перераб. И доп. - М.: ЮРАЙТ-ИЗДАТ, 2005. - 399 с.

14. Иохин В.Я. Экономическая теория: Учебник - М.: Экономистъ, 2005. - 861 с.

15. Козырев В.М. Основы современной экономики: Учебник - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 544 с.

16. Куликов Л.М. Основы экономической теории: Учеб. пособие - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 400 с.

17. Курс экономики: Учебник/Под ред. Райзберга Б.А. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Инфра-М, 2006. - 627 с.

18. Райзберг Б.А. Основы экономики: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 408 с.

19. Экономика: Учебник/Архипов А.И. и др. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ТК Велби, изд-во «Проспект», 2007. - 840 с.

20. Экономика: Учебник/Под ред. А.С. Буланова - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Экономистъ, 2006. - 831 с.

21. Экономическая теория (политэкономия): Учебник/Под общ. ред. акад. В.И. Видяпина, акад. Г.П. Журавлевой. - 4-е изд. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 640 с.

22. Экономическая теория: Учебн. пособие/Под ред. А.Г. Грязновой и В.М. Соколтянского - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: КНОРУС, 2005. - 464 с.

23. Экономическая теория: Учебник для вузов/Под ред. проф. И.П. Николаевой. - М.: Юнити-Дана, 2004. - 510 с.

24. Экономическая теория: Учебник/Под ред. В.Д. Камаева, Е.Н. Лобачевой - М.: Юрайт-Издат, 2006. - 557 с.

Размещено на Allbest.ru