Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.16:658.155

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ

08.06.01 - економіка підприємства і організація виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Великий Юрій Володимирович

Київ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, академік УААН, Терещенко Віктор Кирилович - Національний аграрний університет, завідувач кафедри аграрної соціології і розвитку села, декан економічного факультету

Офіційні опоненти - доктор економічних наук Азізов Сісак Павлович - Національний аграрний університет, професор кафедри організації агро бізнесу

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Щепієнко Павло Васильович - Інститут аграрної економіки УААН, заступник завідувача відділу форм господарювання

Провідна установа - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ регіональних проблем розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва, м.Київ

Захист відбудеться 20 грудня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “ 12 “ листопада 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балановська Т.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Формування ринкової економіки України передбачає запровадження нових суспільно-економічних відносин, які грунтуються на різних формах власності і господарювання. Ефективність їх функціонування залежить від конкретних умов виробництва, матеріально-технічної бази, організаційної структури, методів управління. Проте зміна економічних відносин у зв'язку із становленням ринкової економіки суттєво позначилися на виробничій та економічній діяльності сільськогосподарських підприємств. Найбільш вразливим виявилося тваринництво, зокрема молочне скотарство.

Молочне скотарство нині знаходиться на стадії глибокої кризи, яка супроводжується різким скороченням поголів'я, зменшенням обсягів виробництва продукції та зниженням її економічної ефективності. Значною мірою це зумовлено ресурсною незбалансованістю виробництва, погіршенням його технологічних параметрів, порушенням паритетних взаємовідносин між виробниками і переробниками молочної продукції.

Ключовою проблемою залишається відсутність належної кормової бази, нестача та низька якість кормів, що негативно позначається на показниках відтворення стада та його продуктивності.

Незважаючи на те, що в останні роки з цієї проблеми проведено ряд наукових досліджень, стан виробництва тваринницької продукції та його економічної ефективності продовжує знижуватись. Нині галузь потребує наукових розробок щодо удосконалення організації виробництва, обгрунтування раціональних шляхів підвищення ефективності продукції молочного скотарства стосовно до конкретних умов. Важливим при цьому є комплексне дослідження даних проблем, пов'язаних з організацією та технологічним процесом виробництва, переорієнтацією його на кінцеві результати, що і зумовлює актуальність названого дослідження.

У розробку проблеми удосконалення організації виробництва та його інтенсифікації, підвищення продуктивності праці, раціонального використання ресурсного потенціалу, досягнення високої ефективності виробництва тваринницької продукції зробили вчені-економісти С.П. Азізов, В.С. Дієсперов, Д.П. Доманчук, М.В. Калінчик, Л.І. Касьянов, Г.А. Котов, П.Т. Саблук, В.К. Терещенко, О.В. Шкільов, О.М. Шпичак, П.В. Щепієнко, В.В. Юрчишин та інші дослідники. Проте складність і багатогранність цієї проблеми зумовлюють необхідність проведення подальших досліджень у даній галузі. Актуальність проблеми розвитку молочного скотарства у приміській економічній зоні, що прилягає до обласного центру м. Миколаєва, в концептуальному плані зумовлена відсутністю науково-прикладних розробок для галузі регіону, перспективність якої при наявності місткості споживчого ринку не викликає сумніву.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження проблем молочного скотарства і опрацювання на основі наукового аналізу рекомендацій щодо організаційно-економічного забезпечення сталого й ефективного виробництва продукції молочного скотарства в ринкових умовах, наукове обгрунтування напрямів підвищення економічної ефективності діяльності виробників та переробників молока.

Для досягнення даної мети вирішувались наступні завдання:

розгляд суті категорії ефективності сільськогосподарського виробництва та особливостей визначення економічної ефективності виробництва молока;

аналіз сучасного стану та виявлення факторів, що впливають на економічну ефективність виробництва продукції молочного скотарства на підприємствах різних форм господарювання;

виявлення резервів і опрацювання пропозицій щодо підвищення ефективності виробництва молока;

визначення й обгрунтування шляхів удосконалення економічного механізму інтеграційних процесів при виробництві та переробці молока.

Об'єктом дослідження є економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення в ринкових умовах. Для поглибленого дослідження обрані сільськогосподарські підприємства, селянські (фермерські) та особисті підсобні господарства населення приміської економічної зони м. Миколаєва (Жовтневий та Новоодеський райони).

Предметом дослідження є система теоретичних та прикладних проблем організації ефективного виробництва продукції молочного скотарства в умовах становлення та розвитку ринкової економіки. Предмет дослідження розглядається відносно сучасного і перспективного розвитку молокопродуктового підкомплексу.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є положення економічної теорії, законодавчі та нормативні акти органів державної влади України, наукові розробки і публікації вітчизняних і зарубіжних учених-економістів. виробництво переробка молоко скотарство

Інформаційною базою при підготовці дисертації були бухгалтерська та статистична звітність підприємств системи АПК, літературні джерела та результати особистих спостережень автора. Поставлені в дисертаційній роботі завдання вирішувались за допомогою таких методів дослідження: монографічного, абстрактно-логічного, розрахунково-конструктивного,, економіко-статистичного, графічного, кореляційно-регресивного, індексного та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати, які відображають наукову новизну дослідження та виносяться на захист, полягають в наступному:

розроблено систему організаційно-економічних заходів забезпечення розвитку молочного тваринництва, зокрема у приміській зоні обласного центру м. Миколаєва;

обґрунтовано раціональні розміри молочних ферм;

запропоновано удосконалену методику виміру рівня механізації виробничих процесів у галузі молочного скотарства, що базується на врахуванні номінальної продуктивності засобів механізації;

обґрунтовано шляхи удосконалення економічних взаємовідносин підприємств з виробництва і переробки молока.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження у практику запропонованої системи організаційно-економічних заходів щодо розвитку молочного скотарства в ринкових умовах сприятиме збільшенню обсягів виробництва молочної продукції та підвищенню економічної ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств.

Рекомендації знайшли своє практичне застосування у сільгосппідприємствах “Ульянівка” і “Степовий”, а також у навчальному процесі на кафедрі політології та економічної теорії Миколаївського державного педагогічного університету при викладанні дисципліни “Мікроекономіка”.

Особистий внесок здобувача полягає в наступному: узагальнено науково-теоретичні основи організації та ефективного виробництва продукції молочного скотарства в умовах становлення ринкової економіки, проаналізовано сучасний стан виробництва продукції молочного скотарства та визначено його економічну ефективність; запропоновано напрями та опрацьовано систему заходів щодо підвищення ефективності функціонування галузі; обгрунтовано доцільність удосконалення економічного механізму інтеграційних процесів виробництва і переробки молока.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Миколаївської філії університету “Києво-Могилянська академія” (Миколаїв, 1998-2000 рр.). Повний зміст дисертації доповідався на розширеному засіданні кафедр аграрної соціології і розвитку села, економіки АПК, підприємств аграрного сервісу НАУ (протокол №9 від 21.03.2001 р.). Результати дослідження використовуються у господарствах приміської економічної зони м. Миколаєва, що засвідчують відповідні документи.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в 5 наукових статтях обсягом 1,5 друкованих аркуші.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 171 сторінках основного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 147 найменувань, містить 31 таблицю, 9 рисунків, 2 додатки.

Структура дисертаційної роботи.

Вступ

Розділ 1. Теоретичні та методологічні аспекти економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. 1.1.Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах ринку. 1.2.Критерії і показники економічної ефективності молочного скотарства.

Розділ 2. Економічна оцінка стану виробництва продукції скотарства у підприємствах різних форм власності і господарювання. 2.1.Економічні умови виробництва продукції молочного скотарства в досліджуваних підприємствах. 2.2.Аналіз стану виробництва молока. 2.3.Економічна ефективність виробництва молока та фактори її формування.

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності молочного скотарства в ринкових умовах господарювання. 3.1.Техніко-технологічні аспекти підвищення ефективності галузі. 3.2.Зміцнення кормової бази та поліпшення використання кормів. 3.3.Удосконалення організації праці у молочному скотарстві і підвищення його ефективності. 3.4.Встановлення взаємовигідних зв'язків між виробниками та переробниками молочної продукції.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі дисертації обгрунтовано актуальність теми в умовах формування ринкової економіки, сформульовано мету та завдання дослідження, показано новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні та методологічні аспекти економічної ефективності сільськогосподарського виробництва” критично проаналізовано підходи вчених-економістів до визначення сутності категорії “ефективність” та “економічна ефективність”, розглянуто критерії і показники економічної ефективності молочного скотарства при функціонуванні в ринковому середовищі.

Вивчення наукової літератури з даного питання показало, що деякі складові проблеми економічної ефективності виробництва залишаються дискусійними.

Найбільшого розповсюдження набула формула економічної ефективності, в якій чисельником є результат (ефект) виробництва, а знаменником - ресурси (затрати), використані для одержання даного результату. Різні автори пропонують в якості результату такий комплекс показників: валова, товарна і реалізована продукція, прибуток. В якості затрат можуть виступати основний капітал, затрати на оплату праці, амортизаційні відрахування, чисельність працюючих тощо.

Враховуючи природні особливості галузі сільського господарства можна стверджувати, що суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва полягає у збільшенні виходу сільськогосподарської продукції з кожного гектара сільськогосподарських угідь, яка повністю відповідає вимогам суспільства за своїми якостями, структурою, асортиментом, місцем використання при мінімальних затратах суспільної праці (або про мінімальних обсягах використаних для цієї мети виробничих ресурсів).

В теорії економічної ефективності головним є питання про категорії і визначення на його основі узагальнюючого (синтетичного) показника ефективності виробництва.

При визначенні ефективності молочного скотарства необхідно враховувати його специфічні особливості, які значною мірою впливають на кінцеві результати. Насамперед, необхідно враховувати, що молочне скотарство базується на використанні таких груп основних засобів виробництва: землі, виробничих приміщень, машин і механізмів, тварин.

В якості основних показників результату виробництва тут виступають надій молока, приплід, приріст живої маси, кількість поголів'я ремонтного або племінного молодняку тощо.

Названі показники відносяться до факторіальних і самі по собі не характеризують ефективність виробництва у молочному скотарстві. Тільки у співставленні з часовим критерієм (година, доба, тиждень, місяць, квартал, рік), з величиною використаних виробничих ресурсів можна визначити результативні показники ефективності виробництва - продуктивність тварин, виробництво валової, товарної продукції, чистого доходу в розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого в молочному скотарстві, або на одну голову худоби. В якості узагальнюючого показника економічної ефективності молочного скотарства пропонується використовувати прибуток у розрахунку на одну фуражну корову.

У другому розділі - “Економічна оцінка стану виробництва продукції скотарства у підприємствах різних форм власності і господарювання” - здійснено економіко-статистичний аналіз основних показників ефективності виробництва молока в господарюючих суб'єктах різних форм власності.

Аналіз виробництва молока у колективних господарствах приміської зони м. Миколаєва за 1991-1999 рр. показав, що за досліджуваний період скоротилося поголів'я корів і знизилися середньорічні надої молока від корови. Поголів'я корів у колективних господарствах з 1991 по 1999 р. скоротилося на 48,3%. Валове виробництво молока зменшилося у три рази. За той же період погіршилися усі показники розвитку молочного скотарства.

Низька продуктивність тваринницької галузі в досліджуваних районах, як і спад її виробництва пояснюється значними витратами на виробництво кормів і недостатньою їх кількістю. При досить високій собівартості молока корми займають найбільшу питому вагу у загальній структурі - 68,3%.

Собівартість 1 ц молока в абсолютній більшості колективних господарств приміської зони м. Миколаєва перевищує закупівельну ціну в 2-2,5 раза.

Підвищення собівартості молока протягом досліджуваного періоду зумовлено в першу чергу значним підвищенням цін на матеріально-технічні ресурси, які зросли у декілька тисяч разів. Водночас закупівельні ціни на молоко підвищилися приблизно у 600 разів. Значно вплинуло на собівартість молока зниження продуктивності корів.

Погіршення основних виробничо-економічних показників молочного скотарства пояснюється зниженням економічної ефективності виробництва молока. У досліджуваному періоді під впливом підвищення собівартості з'явилася тенденція до зниження рентабельності виробництва продукції молочного скотарства. Якщо у 1991-1995 рр. вона становила 10,8%, то у 1996-1999 рр. рівень збитковості дорівнював 29,7%. У 1999 р. у 90% колективних підприємств виробництво молока було збитковим. В цілому ж по приміських господарствах рентабельність виробництва молока забезпечується в основному за рахунок підвищення закупівельних цін на цю продукцію і високих цін реалізації на колгоспних ринках Миколаєва.

Якщо в господарствах громадського сектора знижуються поголів'я та продуктивність тварин, то зовсім інші тенденції спостерігаються у господарствах приватного сектора. У 1999 р. особисті підсобні господарства збільшили поголів'я корів порівняно з 1991 р. на 75,2%, надій молока у розрахунку на 1 корову зріс на 10,9%, обсяг валового виробництва молока збільшився майже у два рази.

Зниження основних економічних показників у колективних господарствах пов'язано насамперед з диспропорцією між поголів'ям корів і виробництвом кормів, кількістю та якістю вироблених кормів, між потребою у концентрованих кормах і фактичним їх виділенням на кормові цілі і т.д. Так, за період з 1991 по 1999 р. поголів'я корів зменшилося на половину, а виробництво кормів - на 41,7%. До того ж у приміських господарствах за 1996-1999 рр. коефіцієнт використання кормів, при нинішній їх структурі та якості, а також продуктивності корів дорівнював 1,147, або було перевитрачено кормів на 14,7%.

Порівняно низький рівень зоотехнічної та економічної оплати кормів у галузі пояснюється головним чином нестачею в них перетравного протеїну. Так, за оцінкою Миколаївської обласної агрохімічної лабораторії, зробленої на основі дослідження 15 приміських господарств, прийнята у них структура посівів кормових культур зумовлює дефіцит протеїну у розмірі 10-14% від його загальної потреби. За цими ж даними залежно від умов заготівлі і зберігання кормів втрачається від 18 до 23% заготовленого кормового білка. Мають місце також втрати кормів під час годівлі корів, які досягають, за нашими спостереженнями, до 15% кормового раціону. Частина кормів виділяється для підтримки підсобних господарств населення. В сукупності це вказує на необхідність удосконалення структури посівних площ і підвищення урожайності кормових культур, а також раціоналізації способів зберігання, кормоприготування і згодовування кормових ресурсів.

Значні резерви у молочному скотарстві криються в прискоренні темпів технічного переозброєння галузі і поліпшення експлуатації наявної на фермах техніки. В аналізованому періоді мало місце деяке підвищення питомої ваги нових машин та обладнання, однак цей процес відбувався недостатньо швидко.

Наприклад, кількість корів, які доять за допомогою доїльних апаратів типу “Тандем” і “Ялинка”, збільшилося за останні 9 років лише на 6,8%. Звертає увагу і той факт, що кількісний ріст застосування техніки на фермах забезпечує полегшення трудових процесів у тваринництві і не супроводжується відповідним скороченням їх чисельності. Зумовлено це в основному некомплексністю механізації виробничих процесів у галузі. Так, якщо роздавання об'ємних кормів на фермах механізовано, то концентровані корми, сіно, коренеплоди практично роздаються вручну. Негативно впливає на розвиток галузі також недостатня надійність техніки, дефіцит запасних частин, недоліки в організації праці тваринників і т.д. Як наслідок, коефіцієнт використання різних видів техніки на фермах дорівнює всього 0,5-0,7, а в окремих випадках - не перевищує 0,3.

Для оцінки взаємозв'язку між ефективністю виробництва і рівнем його механізації в галузі важливо правильно визначати останній. Застосовуваний з цією метою показник має досить обмежене використання, оскільки при досягненні стовідсоткового рівня механізації він не враховує процесу переоснащення галузі новою технікою. Тому за таких умов розрахунок цього показника по сукупності ферм, оснащених неоднотипним обладнанням, не дає можливості одержати співставні дані.

У дисертації запропонована удосконалена методика визначення рівня механізації у молочному скотарстві. Суть удосконалення зводиться до використання при відповідних розрахунках коефіцієнта нормативної продуктивності (Кн), який обчислюється як відношення номінальної продуктивності конкретного засобу механізації (Нк) до номінальної продуктивності найбільш продуктивної машини (Нв), яка використовується у галузі:

Нк

Кн = .

Нв

Рівень механізації виробництва у галузі за допомогою запропонованого коефіцієнта розраховують за формулою:

П₁К₁ + П₂К₂ + … + ПнКн

Рм = х 100,

По

де П₁К₁… Кн - число скотомісць, обладнаних відповідними засобами механізації;

К₁ К₂… Кн - коефіцієнти нормативної продуктивності для відповідних засобів механізації;

По - загальне число скотомісць на фермі.

Розрахований таким чином показник механізації виробництва відображає як кількісний, так і якісний бік цього процесу в молочному скотарстві. Про це свідчать дані табл. 1, а також результати проведеного автором кореляційного аналізу взаємозв'язку між продуктивністю праці і рівнем механізації виробництва в галузі. Так, варіація показників продуктивності праці в їх взаємозв'язку з рівнем механізації, розрахованим за пропонованою методикою, характеризується більшим діапазоном розмаху, чим відповідна варіація при розрахунку цього рівня за прийнятою методикою. Значення індексів кореляції дорівнювали відповідно 0,537 і 0,396, оскільки спостерігається більш високий ступінь тісного зв'язку між продуктивністю праці і рівнем механізації виробництва в галузі при розрахунку останнього за пропонованою методикою.

Збільшення затрат минулої праці, уречевленої частково у засобах механізації виробництва, зумовило у досліджуваному періоді скорочення питомих затрат живої праці у галузі і мало б супроводжуватися економією видатків по її оплаті. Проте, у 1996-1999 рр. спостерігалось збільшення витрат по фонду оплати праці як на виробництво всієї валової продукції молочного скотарства, так і в розрахунку на одиницю її обсягу.

Разом з тим, високі темпи зростання заробітної плати у галузі зумовили стан, при якому темпи зростання продуктивності праці у досліджуваному періоді були нижчими від темпів підвищення заробітної плати. Коефіцієнт співвідношення темпів росту вказаних показників за останні чотири роки становив відповідно 1,01; 1,03; 1,04 і 1,03.

Це пояснюється недоліками в організації праці тваринників. Так, через прогули, неявки на роботу з дозволу адміністрації, хвороби тваринників та інші причини в галузі щорічно втрачається від 5 до 7% робочого часу. Мають місце значні внутрішньозмінні втрати робочого часу, які досягають за спостереженнями автора 30% загальних трудових затрат. Приблизно половина з них, а по окремих категоріях виконавців майже 2/3 всіх втрат допускається через відсутність чіткої погодженості при виконанні тваринниками окремих трудових операцій у часі, недосконалість використовуваних у галузі форм розподілу і кооперації праці, недоліків в оснащенні робочих місць працівників ферм, порушення тваринниками трудової і технологічної дисципліни тощо.

Аналіз умов виробництва молока у досліджуваних господарствах та досягнутої у галузі продуктивності праці свідчить, що подальше прискорення темпів росту цього показника в молочному скотарстві пов'язано перш за все з інтенсифікацією кормовиробництва, технічним переоснащенням галузі і застосуванням на цій основі прогресивних технологій виробництва молока, раціоналізацією форм і методів організації праці, вирішенням ряду інших питань. Важливо в даному випадку досягти комплексного удосконалення всіх перерахованих елементів виробництва.

У третьому розділі - “Шляхи підвищення ефективності молочного скотарства в ринкових умовах господарювання” - автором обгрунтовані пропозиції щодо оптимізації рівня і типу годівлі корів, удосконалення структури посівів кормових культур у досліджуваних господарствах, черговості реконструкції тваринницьких ферм і запровадження в них прогресивних технологічних рішень та прийомів праці, росту кваліфікації тваринників і раціоналізації форм організації праці у галузі.

Дослідженнями підтверджено, що на сучасних молочних фермах і комплексах, які являють собою складні інженерно-біологічні системи, стрижневим питанням ефективної організації виробництва молока залишається створення міцної кормової бази, яка б за набором кормів і структурою раціонів відповідала фізіологічним особливостям молочної худоби. Важливо також, щоб корми мали ряд певних фізико-механічних властивостей, які б дозволяли максимально механізувати процеси їх вирощування, заготівлі і згодовування.

З урахуванням викладених положень, а також результатів економічної оцінки вирощування кормових культур і застосовуваних типів годівлі корів для господарств приміської економічної зони автором пропонується економічно вигідний концентратно-сінажно-коренеплодний тип годівлі корів. У передових господарствах приміської зони м. Миколаєва, що практикують цей тип годівлі, продуктивність корів і продуктивність праці у галузі в 1,4 раза вище, а витрати кормів на виробництво 1 ц молока і його собівартість відповідно на 8,3 і 12,4% нижче, ніж у середньому по економічній зоні.

Оптимальна структура річного раціону, який зорієнтований на даний тип годівлі корів, визначена у дисертаційній роботі стосовно до типового для досліджуваної сукупності господарств сільгосппідприємства “Авангард”. Оптимізаційні розрахунки проведені на ЕОМ по двох критеріях: на мінімум розміру кормової площі і мінімум вартості раціону. З урахуванням обмеженості земельних ресурсів всі подальші розрахунки були виконані з урахуванням результатів, одержаних у першому варіанті. Землемісткість виробництва кормів у цьому варіанті на 21,1% нижче, ніж у другому, при різниці у вартості раціонів всього на 6,2%.

Згідно з розрахунками співвідношення кормів у річному раціоні корів повинно бути таким: концентрати - 29-33%, грубі корми - 23-25%. У тому числі сіно - 15-20%, соковиті - до 20%, у тому числі кормові коренеплоди - 15-17%, зелені корми - до 25%. Витрати кормів на середньорічну корову передбачено у розмірі 42,8 ц кормових одиниць при середній забезпеченості кормової одиниці протеїном в 115,5 г. Завдяки цьому, а також збалансованості раціону за іншими необхідними компонентами продуктивність корів у господарстві становитиме не менше 4000 кг молока на рік, а витрати кормів на виробництво 1 ц молока знизяться від 1,48 до 1,07 ц кормових одиниць.

Проведені розрахунки дозволили визначити загальну потребу у кормових ресурсах для суспільного тваринництва і з урахуванням перспективної урожайності культур кормофуражної групи, уточнити структуру посівів останніх. Для цього був обгрунтований напрям подальшого поглиблення спеціалізації господарства на виробництво молока на основі концентрації поголів'я корів на фермах. Загальна їх кількість у господарстві збільшиться у 2010 р. до 1800 голів, а питома вага корів у стаді підвищиться до 75% порівняно з 56,8% на сучасний момент. У результаті щільність поголів'я у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь досягне 26 голів, що дозволить з урахуванням зростання продуктивності тварин збільшити валове виробництво молока у господарстві майже у два рази. Продуктивність праці у галузі зросте при цьому на 36,8%, а собівартість молока знизиться на 19,2%.

З урахуванням таких змін структура посівних площ у приміських господарствах може бути наступною: зернові - 41-49%, овочеві - 7-10%, культури кормової групи - до 50%. У структурі посівів кормових культур питома вага багаторічних трав повинна дорівнювати 50-56%, кормових коренеплодів - 14-16%, а однолітніх трав і кукурудзи на силос - відповідно 10-16% і 16-18%.

Запропонована структура кормофуражних культур враховує тенденції її змін у передових господарствах приміської зони і характерна для регіонів з розвинутим молочним скотарством.

Ефективність заходів щодо удосконалення кормовиробництва помітно зросте, якщо воно буде пов'язано із застосуванням потокової технології виробництва молока, заснованій на безприв'язно-боксовому і роздільно-груповому утриманні тварин (табл. 2).

Доїння корів при цьому економічно вигідно здійснювати у доїльних залах установками типу “Тандем” або “Ялинка” (табл. 3).

Значні резерви скорочення затрат праці на обслуговування корів криються в удосконаленні технологічних прийомів, а також методів організації праці тваринників. Їх реалізація передбачає насамперед перехід від трициклічного до двоциклічного режиму обслуговування корів. За спостереженнями автора, дворазове доїння, наприклад, знижує трудомісткість цієї операції на 21-27%, а також створює передумови для впровадження двозмінного режиму праці тваринників і вирішення ряду питань соціального характеру.

Помітне підвищення зайнятості різних категорій працівників ферм можливе шляхом чіткого узгодження операцій по догляду за тваринами у часі на основі встановлення трудового розпорядку дня і відповідних графіків. При їх складанні необхідно використовувати науково обгрунтовані нормативи.

Таблиця 2

Порівняльна ефективність різних варіантів технології виробництва молока в умовах прив'язного і безприв'язного способів утримання корів, у середньому за 1997-1999 рр

	У середньому по фермах за способами утримання	ІІІ варіант
Показники	прив'язним	безприв'язним	у % до
	І варіант технології	ІІ варіант технології	ІІІ варіант технології	І варіанту
Кількість ферм	3	3	1	7
Середнє поголів'я корів на фермах, гол.	498	506	486	х
Продуктивність корів, кг	1501	2038	1831	121,8
Затрати праці, люд.-год:
на середньорічну голову	197,0	174,4	112,0	56,0
на виробництво 1 ц молока	7,88	5,73	3,96	50,2
Навантаження корів, гол.:
на працівника ферми	10,7	11,9	18,3	171,0
на 1 доярку	19,5	29,1	39,1	200,2
Собівартість 1 ц молока, грн. (основні затрати)	51,20	48,31	63,42	117,9
у т.ч. заробітна плата	5,59	4,46	3,47	62,1
амортизація	2,50	3,46	10,48	419,2
Вартість кормів	33,18	30,14	42,94	129,2

Таблиця 3

Порівняльна ефективність використання доїльних установок різних типів у молочному скотарстві приміських районів

	Доїння корів:
Показники	у переносні відра	у молоко- провід	доїльними установками типу:
			“Тандем”	“Ялинка
Кількість апаратів, од.	2	3	6	8
Годинна продуктивність доярки, гол.	13	19	24	38
Затрати праці, люд.-год:
на середньорічну корову	208,0	176,4	132,8	108,1
на виробництво 1 ц молока	7,96	5,8	3,75	4,12
Навантаження корів:
на основного працівника ферми, гол.	9,9	11,6	16,1	18,9
на 1 доярку	19,7	28,9	39,9	67,8
Експлуатаційні витрати, грн./гол.	25,1	35,8	23,3	19,6

затрат робочого часу на виконання окремих трудових операцій, які розроблені з урахуванням доцільності перерозподілу робіт між доярками і скотарями, а також суміщення функціональних обов'язків серед механізаторів, слюсарів-наладників і деяких інших категорій виконавців. Запровадження вказаних заходів у сільгосппідприємство “Авангард” дозволило збільшити навантаження на 1 працівника ферми до 14,2 голів, або на 21,4%. Поліпшились умови праці і побуту тваринників, підвищилась привабливість роботи на фермах.

Проведені у процесі дослідження розрахунки показують, що реалізація комплексу заходів по забезпеченню сталої кормової бази, впровадження поточної технології виробництва молока, удосконалення організації праці тваринників і ріст їх кваліфікації дозволить підвищити до 2004 року продуктивність корів у досліджуваних господарствах до 3600 кг і знизити затрати праці на обслуговування середньорічної корови до 120-135 люд.-год. Продуктивність праці у галузі у цьому випадку підвищиться в 1,7-1,9 раза.

Світова практика свідчить, що найвищої ефективності виробники досягають, коли вони об'єднуються з переробниками і створюють єдиний молокопродуктовий підкомплекс, який включає галузі з виробництва, заготівлі, переробки і реалізації молока. Основним структурним підрозділом у такому підкомплексі виступають виробники сировини.

Висновки

1. Економічний стан сільськогосподарського підприємства, незалежно від форм власності і господарювання, визначається результатами його виробничо-економічної діяльності.

Ефективність сільськогосподарського виробництва насамперед проявляється в його спроможності задовольняти потреби населення у продовольчому харчуванні при мінімальних витратних ресурсах.

При вивченні економічної ефективності сільськогосподарських підприємств, галузей, виробництва окремих видів продукції необхідно використовувати систему економічних показників. Слід вибирати найбільш доцільні з них для конкретних випадків.

Показники економічної ефективності виробництва продукції повинні характеризувати ступінь його результативності і забезпечувати можливість здійснення порівняльної оцінки в динаміці або по конкретних підприємствах.

2. В умовах ринкової економіки конкурентоспроможними можуть бути лише ті підприємства, які досягли високого рівня ефективності виробництва продукції молочного скотарства.

При визначенні ефективності галузі молочного скотарства необхідно враховувати його специфічні особливості, які суттєво впливають на кінцеві результати.

У молочному скотарстві об'єктом основної частини затрат є біологічна тварина, що трансформує споживані корми у продукцію. В цьому полягає специфічна особливість галузі тваринництва. Продуктивність корів і їх відтворювальні функції великою мірою залежать від кількості та якості згодованих кормів, що пов'язано з підвищенням родючості землі. Молочне скотарство, у свою чергу, через органічні добрива впливає на підвищення економічної родючості землі. Чим краще розвинуте молочне скотарство, тим інтенсивніше ведеться сільськогосподарське виробництво.

3. Основними показниками результату виробництва у молочному скотарстві є приплід, приріст живої маси, надій молока, поголів'я вирощеного молодняка тощо. Співвідношенням часових критеріїв (година, доба, місяць, рік) з величиною використаних виробничих ресурсів забезпечує визначення показників ефективності виробництва -- продуктивності тварин, виробництва валової та товарної продукції, чистого прибутку у розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого у молочному скотарстві, або на голову худоби. Узагальнюючим показником економічної ефективності молочного скотарства може бути прибуток у розрахунку на одну фуражну корову.

4. При запровадженні ринкових засад господарювання у досліджуваних підприємствах спостерігалося помітне скорочення обсягів і зниження економічної ефективності виробництва продукції молочного скотарства. Внаслідок цього середньорічні обсяги виробництва молока у 1996-1999 рр. порівняно з 1991-1995 рр. зменшились у три рази, продуктивність корів знизилась на 40,9%, продуктивність праці -- на 24,3%.

Це призвело до значного підвищення собівартості молока, зниження фондовіддачі, погіршення ряду інших показників економічної ефективності виробництва молока.

5. В умовах наявного рівня забезпеченості поголів'я корів виробничими приміщеннями, розрахованих на прив'язне утримання тварин, основним напрямом переведення галузі на індустріальні методи господарювання є реконструкція існуючих будівель і споруд під безприв'язно-боксове і роздільно-групове утримання корів. На фермах, які реконструюються, економічно вигідним є дворазове доїння корів у доїльних залах апаратами типу “Тандем” або “Ялинка”. Пропонується запровадити позмінно-режимну годівлю корів з роздаванням кормів мобільними кормороздавачами та гноєвидаленням гною за допомогою бульдозерів.

6. Здійснення запропонованих заходів на практиці дозволить досліджуваним господарствам до 2004 року підвищити продуктивність корів до 3600 кг, а затрати праці на обслуговування середньорічної корови знизити до 120-135 люд.-год. Продуктивність праці у галузі підвищиться в 1,7-1,9 раза.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Великий Ю.В. Взаємовигідні відносини виробників та переробників - основа конкурентоспроможності продукції // Тваринництво України. 2000. № 3-4. С. 5-6.

Великий Ю.В. Організаційно-економічні проблеми розвитку кормовиробництва у господарствах Новоодеського району Миколаївської області // Науковий вісник Національного аграрного університету. 2001. №35. С. 316-320.

Великий Ю.В. Організаційно-економічні проблеми розвитку кормовиробництва у господарствах приміських районів м. Миколаєва // Збірник наукових праць “Національний університет “Києво-Могилянська Академія”. Миколаївська філія. 2001. С. 75-76.

Великий Ю.В. Економічна сутність особливостей конкурентних відносин у сільгоспвиробництві // Наукові праці Національного університету “Києво-Могилянська Академія”. Миколаївська філія. 1999. Т.ІІ. С. 87-90.

Великий Ю.В. Взаимовыгодные отношения производителей и переработчиков молока // Молочная промышленность. 1999. № 8. С. 12-14.

Анотація

Великий Ю.В. Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю08.06.01 - економіка підприємства і організація виробництва. -- Національний аграрний університет, Київ, 2001.

Дисертація присвячена проблемам пошуку шляхів підвищення економічної ефективності виробництва молока. У роботі розкрито сучасний стан та причини зниження обсягів виробництва молока, зниження його економічної ефективності у підприємствах різних форм власності і господарювання. Розроблені рекомендації і пропозиції щодо підвищення економічної ефективності господарювання за рахунок практичного вирішення комплексу організаційно-економічних проблем розвитку високоінтенсивного молочного скотарства в ринкових умовах господарювання.

Ключові слова; економічна ефективність, скотарство, ринок, аналіз, технологія, організація, інтеграція.

Аннотация

Великий Ю.В. Экономическая эффективность производства молока и пути ее повышения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика предприятия и организация производства. - Национальный аграрный университет, Киев, 2001.

Диссертация посвящена проблемам поиска путей повышения экономической эффективности производства молока. В ней раскрыто современное состояние и причины падения объемов производства молока, снижения его экономической эффективности на предприятиях разных форм хозяйствования. Разработаны рекомендации и предложения по повышению экономической эффективности хозяйствования.

Сущность научной новизны исследования состоит в постановке и практическом решении комплекса организационно-экономических проблем развития высокоинтенсивного молочного скотоводства в рыночных условиях хозяйствования.

В процессе исследования получены следующие научные результаты;

- обобщены научно-теоретические основы организации и эффективности производства продукции молочного скотоводства, проведено комплексное изучение проблемы относительно современных условий развития отраслей;

- проанализовано современное состояние и экономическая эффективность производства молока в пригородной экономической зоне г.Николаева, изучены причины критического состояния отраслей и предложены мероприятия по стабилизации производства молока, повышения эффективности функционирования сельскохозяйственных предприятий.

Обоснована необходимость изучения и внедрения в отечественную практику опыта стран с развитым молочным скотоводством, который состоит в нижеследующем:

- государство должно быть регулятором молочного хозяйства, рынка молока и молочных продуктов. При этом государственные органы должны выполнять такие функции:

- регулировать процесс ценообразования, чтобы обеспечивать равномерную прибыль всем участникам рыночных отношений;

- устанавливать объемы производства, необходимые для обеспечения рационального потребления населением регионов;

- стимулировать товаропроизводителей увеличивать или уменьшать производство некоторых видов молочных продуктов.

В Украине, как и во всем мире, будет проходить процесс концентрации производства и переработки молока. Поэтому, рынок молока и молочных продуктов необходимо организовать на кооперативной основе, с прогрессивным техническим устройством, большими финансовыми оборотами. Таким образом, Украина может обеспечить конкурентоспособность продукции на мировом рынке, вытеснить иностранных конкурентов.

Ключевые слова: экономическая эффективность, скотоводство, рынок, анализ, технология, организация, интеграция.

Annotation

Velykyy Yu. V. The economic of milk production and the ways of its raising. - Manuscript.

Thesis on competition of sciences on a speciality degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.06.01 - business and organization of production. - National agrarian university, Kyiv, 2001.

The contemporary state, the reasons of drop in amount and the reduction of economic efficiency in different forms of prorerty enterprises of milk production are revealed.

We suggest some recommendations about raising activity's economic efficiency at the course of practical decision of comlex of organizing and economic problems of high-intensive dairy cattle-breeding development in the market conditions of activity.

The key words: economic efficiency, cattle-breeding, market, analysis, technologe, organization, integration.

Размещено на Allbest.ru