Особливості становлення та розвитку підприємництва в умовах трансформаційної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н.КАРАЗІНА

УДК 330:334

ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ

ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

САМОЙЛОВА Ірина Анатоліївна

Харків - 2001



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті ім.В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Задорожний Григорій Васильович, Харківській національний університет ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Хохлов Микола Пантелеймонович, Харківській державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки, приватизації і права

кандидат економомічних наук, доцент Марченко Ольга Сергіївна, Національна юридична академія України ім. Я.Мудрого Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії

Провідна установа - Донецький національний університет, кафедра економічної теорії, Міністерство освіти і науки України, м. Донецьк

Захист відбудеться 18 січня 2002 р. о 15.15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд.5-67.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, Центральна наукова бібліотека.

Автореферат розісланий 17 грудня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.



АНОТАЦІЯ

Самойлова І. А. Особливості становлення та розвитку підприємництва в умовах трансформаційної економіки.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія.

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. - Харків, 2001.

Доведено, що головною відмінністю соціально-економічного відродження підприємництва в Україні виступає деформований характер підприємницького середовища, яке склалося до початку ринкових реформ та було ускладнено сучасними негативними явищами в економіці. На основі аналізу галузевої динаміки, зміни шляхів, форм, інтенсивності становлення сучасного підприємництва виявлена його специфіка в Україні.

Обгрунтовано, що пріоритетність розвитку приватного або державного підприємництва залежить від конкретних цілей та масштабів виробництва, які визначають ефективність тієї або іншої форми підприємницької діяльності. Зроблено висновок, що в умовах економічної системи, яка трансформується, Україні необхідний симбіоз приватного та державного підприємництва. Доведено необхідність посилення регулюючої ролі держави в становленні підприємництва в транзитивному суспільстві. Запропоновано рекомендації щодо використання історичного досвіду становлення та розвитку промислового підприємництва в Україні другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у сучасних умовах.

Ключові слова: підприємництво, підприємницьке середовище, малі промислові підприємства.



АННОТАЦИЯ

Cамойлова И.А. Особенности становления и развития предпринимательства в условиях трансформационной экономики.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория.

Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина. - Харьков, 2001. підприємництво трансформаційний економіка галузевий

Диссертация посвящена процессу становления и развития предпринимательства в условиях трансформационной экономики на примере Украины. Освещены проблемы предпринимательства: его экономическое содержание, условия возрождения и процесс становления; формы и особенности становления и развития частного предпринимательства. Рассмотрено государство как субъект предпринимательской деятельности, а также формы и тенденции государственного регулирования предпринимательской деятельности.

Доказано, что основным отличием социально-экономического возрождения предпринимательства в Украине выступает деформированный характер предпринимательской среды, сложившейся до начала рыночных реформ и осложняющейся современными негативными явлениями в экономике такими, как: непомерное налогообложение малого и среднего бизнеса, отсутствие стабильной системы его финансово-кредитной поддержки; разрастание теневого сектора, коррупция и пр.

На основе анализа отраслевой динамики, изменения путей, форм, интенсивности становления современного предпринимательства выявлена его специфика в Украине, которая сводится к следующему: деформированной отраслевой структуре предпринимательства, когда на начальной стадии своего развития находится промышленное предпринимательство; совмещению в рамках одной организационно-правовой формы нескольких видов деятельности, в частности стремление сконцентрировать все свои ресурсы на наиболее рентабельных и стратегически важных для выживаемости направлениях деятельности, а именно, на торговле и посредничестве; диверсификации деятельности и многопрофильному характеру предприятий; общему низкому техническому уровню и низкой технологической оснащенности в сочетании со значительным инновационным потенциалом; высокой степени адаптивности предпринимателей к сложным экономическим условиям.

В условиях недостаточного развития частного предпринимательства, значительного сужения его возможностей и внутренних функций, задача выхода из кризиса, содействия ограничению безработицы, инфляции и т.п. лежит на государственном предпринимательстве, которое исторически всегда заполняло нишу, оставшуюся вне внимания предпринимательства частного. Недостаточное внутреннее накопление капитала и слабость частного капитала в Украине должны привести к необходимости для государства брать на себя некоторые такие функции и задачи, которые в развитых капиталистических странах с большим накоплением берет на себя частный капитал. В результате, обосновано, что приоритетность развития частного или государственного предпринимательства зависит прежде всего от конкретных целей и масштабов производства, определяющих эффективность той или иной формы предпринимательской деятельности. Кроме того, в условиях трансформирующейся экономической системы Украины необходим симбиоз частного и государственного предпринимательства.

Доказана необходимость усиления регулирующей роли государства в становлении предпринимательства в транзитивном обществе. Она обоснована тем, что сложившаяся система государственного регулирования предпринимательства носит противоречивый и бессистемный характер, а частное предпринимательство развивается скорее вопреки, а не благодаря государственному регулированию. Построение эффективной системы государственной поддержки предпринимательства на начальном этапе развития рыночных отношений в Украине особенно необходимо в связи с необходимостью количественного и качественного роста предпринимательского сектора экономики (особенно малого).

Автором отмечено, что отечественный опыт становления и развития предпринимательства, его регулирования и стимулирования со стороны государства бесценен и уникален. Поэтому современная политика в области предпринимательства должна опираться, прежде всего, на него и на его основе вырабатывать свою стратегию, основанную на исторических особенностях и национальных традициях нашего государства. В этой связи, с целью развития культуры предпринимательской деятельности, внедрения хозяйственной этики и социальной ответственности предпринимателей разработаны рекомендации по использованию в современных условиях Украины исторического опыта становления и развития предпринимательства во второй половине ХІХ - начале ХХ вв.

Ключевые слова: предпринимательство, предпринимательская среда, малые промышленные предприятия.



SUMMARY

Irina A. Samoylova. Peculiarities of Emergence and Development of Enterprising in Conditions of Transforming Economy.

This dissertation (manuscript) is presented as claim for the candidate degree in economic, speciality 08.01.01 - economic theory.

Kharkov National University named after V.N.Karazin, Kharkov, 2001.

It is proven that the main feature of the socioeconomic revival of enterprising in Ukraine appears to be a deformed character of entrepreneur environment that has formed before the beginning of economic reforms. This is complicated by modern negative phenomena in economy. The specific features of modern enterprising in Ukraine have been revealed on the base of analysis of branch dynamics, change of ways, forms and intensity of its formation.

It is grounded that the priority of development of private or state enterprising depends on specific aims and scales of production that define effectiveness of specific form of entrepreneurs activity. A conclusion was made that in conditions of Ukrainian transitional economy a symbiosis of private and state enterprising is necessary. Necessity of regulative role of state in a transitive society has been proven. Recommendations on using of the historical experience of culture enterprise in Ukraine in the 2^nd half of XIX c - beginning of XX c in the modern conditions has been given.

Key words: enterprising, entrepreneur environment, small industrial enterprises



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах трансформації економічних відносин, які ускладнюються соціально-економічною кризою, важко зробити однозначний висновок щодо визначення найголовнішої проблеми при переході України до ринкових відносин. Однак, безперечно, важливою складовою частиною цього процесу виступає проведення радикальних реформ управління економікою, перебудова всього господарчого механізму та інші засоби, які спрямовані на форсоване відродження вітчизняного виробника.

Формування ефективного економічного механізму переходу до ринкових принципів господарювання передбачає розвинуте підприємництво, яке є одним з найважливіших стратегічних чинників сталого економічного розвитку та забезпечення добробуту населення. Підприємництво - найбільш прогресивна система ведення господарства незалежно від соціально-економічного устрою суспільства. Саме підприємці уособлюють таку верству суспільства, яка призвана нести головну відповідальність за стан та перспективи національної економіки, її стабільність та збалансованість, соціальне благополуччя у цілому. Розвиток промислового підприємництва здатний підвищити економічну та соціальну ефективність суспільного виробництва. Розробка та проведення на сучасному етапі відповідної економічної політики в сфері підприємництва дозволить відродити національну промисловість, дасть можливість Україні знайти власне місце у світовій господарській структурі.

Політика, яка проводиться в Україні відносно підприємництва, не опирається на історичний досвід, не бере до уваги минулих уроків господарювання. У різноманітності концепцій та програм проведення реформ в Україні на сучасному етапі розвитку підприємницької діяльності, її сприянню приділяється мало уваги, що зумовлено відсутністю комплексних досліджень підприємництва на макрорівні. У зв'язку з цим на перший план в економічних дослідженнях виходять практичні та теоретичні питання, найбільш актуальні в умовах трансформаційної економіки. До них належать: вивчення умов відродження підприємництва на сучасному етапі, виявлення специфічних рис його становлення та розвитку, розгляд основних тенденцій державного регулювання підприємницької діяльності. Все це передбачає глибоке осмислення вітчизняного історичного досвіду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження проводилися в рамках планових тем науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії і економічних методів управління Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна “Трансформаційна економіка: загальні тенденції і особливості прояву в Україні” (номер державної реєстрації: 0199U004422).

Предметом дослідження є підприємництво, а його об'єктом - економічна система України в період переходу до ринкових відносин.

Методологічна та теоретична основа дослідження. Методологічною основою дисертації є загальнонаукові методи економічного аналізу: спостереження і узагальнення, аналіз і синтез, єдність логічного і історичного підходів та ін.

Інформаційну і теоретико-фактологічну базу дослідження склали монографії і статті вітчизняних і зарубіжних вчених та практиків з проблем підприємництва в Україні, формування та функціонування ринкового механізму, регулюючого впливу держави на підприємницьку діяльність, а також законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України, Президента і уряду, міністерств і відомств, вітчизняні офіційні статистичні дані.

Основою досліджень є принципи об'єктивності та історизму, згідно з якими аналіз і оцінка різноманітних точок зору на проблеми, що поставлені, проводились з урахуванням конкретних історичних подій методом теоретичного осмислення сучасних економічних процесів.

Мета й завдання дослідження. Виходячи з актуальності проблеми, автор взяв за мету дослідження комплексний аналіз процесу становлення та розвитку підприємництва в перехідних економіках, зокрема в промисловому секторі України.

Досягнення мети передбачало вирішення ряду завдань:

1. Виявити особливості та соціально-економічні умови відродження промислового підприємництва в Україні.

2. Проаналізувати розвиток промислового підприємництва, розкрити переваги його організаційних форм у процесі економічного розвитку, а також виявити специфіку підприємництва в Україні.

3. Виділити основні сфери діяльності державного підприємництва та розкрити його співвідношення з приватним.

4. З'ясувати природу, характер та основні напрямки державного регулювання підприємницької діяльності в умовах перехідної економіки України.

5. Сформулювати практичні рекомендації щодо використання досвіду розвитку промислового підприємництва періоду капіталізму у сучасних умовах реформування економіки України.

Визначені таким чином мета та завдання дослідження зумовили його логіку і послідовність розгляду окремих проблем.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному.

1. Доведено, що головною специфікою соціально-економічного відродження підприємництва в Україні виступає деформований характер підприємницького середовища, яке склалося до початку ринкових реформ та ускладнилося сучасними негативними явищами в економіці, такими як: непомірне оподатковування малого та середнього бізнесу, відсутність стабільної системи його фінансово-кредитної підтримки, розростання тіньового сектора, корупція та ін.

2. На основі аналізу галузевої динаміки, зміни шляхів, форм, інтенсивності становлення сучасного підприємництва виявлені його особливості в Україні, які зводяться до деформованої галузевої структури підприємництва, поєднання в рамках однієї організаційно-правової форми декількох видів діяльності, діверсифікації діяльності та багатопрофільного характеру підприємств, загального низького технічного рівня та низької технологічної оснащеності поряд зі значним інноваційним потенціалом, високого ступеня адаптивності до складних економічних умов.

3. Обгрунтовано, що пріоритетність розвитку приватного або державного підприємництва залежить від конкретних цілей та масштабів виробництва, які визначають ефективність тієї або іншої форми підприємницької діяльності. Зроблено висновок, що в умовах економічної системи, яка трансформується, Україні необхідний симбіоз приватного та державного підприємництва.

4. Доведено необхідність посилення регулюючої ролі держави в становленні підприємництва в транзитивному суспільстві, яка обгрунтована тим, що існуюча система державного регулювання підприємництва носить суперечливий та безсистемний характер, а приватне підприємництво розвивається скоріш всупереч, ніж завдяки державному регулюванню.

5. З метою розвитку культури підприємницької діяльності, запровадження господарської етики та соціальної відповідальності підприємців розроблено рекомендації з використання в сучасних умовах України історичного досвіду становлення та розвитку промислового підприємництва у другій половині ХІХ - початку ХХ ст.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Отримані на базі проведеного аналізу висновки можуть бути використані:

- для подальших досліджень розвитку промислового підприємництва в Україні в умовах трансформаційної економіки;

- в навчальному процесі та проведенні ділових практикумів, а також під час розробки текстів лекцій з окремих тем курсу “Економічна теорія”;

- для підвищення рівня знань представників різних верств населення про процес становлення та розвитку підприємництва в Україні на сучасному етапі;

- для вироблення державної політики в сфері підприємництва;

- в дискусіях наукових та практичних працівників з питань вивчення розвитку підприємництва в Україні.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки проведенного дослідження доповідалися на трьох міжнародних наукових конференціях: “Інформаційна та культурологічна освіта на зламі тисячоліть” (Харків, вересень 1999 р.); “Проблеми теорії та практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки” (Харків, листопад 1999 р.); “Сучасні проблеми розвитку виробництва” (Харків, грудень 2000 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 статей в наукових фахових виданнях, загальним обсягом - 2,3 д.а. В матеріалах трьох міжнародних наукових конференцій надруковано тези доповідей.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації - 196 сторінок машинописного тексту, в тому числі основний обсяг (вступ, основна частина та висновки) має 176 сторінок. Дисертація містить 10 таблиць та 12 малюнків в основній частині. Перелік джерел включає 253 назви.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, показан зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами кафедри, визначено предмет і об'єкт дослідження, методологічну і теоретичну бази, мету і завдання дослідження, виділено наукову новизну отриманих результатів, розкрито їх практичне значення.

У першому розділі “Підприємництво: економічний зміст, умови відродження та процес становлення” виділено основні етапи розвитку наукової думки, яка стосується підприємництва, розкривається його сутність як господарського феномену та умови відродження в Україні на сучасному етапі. Доведено, що підприємницьке соціально-економічне середовище відродження підприємництва в Україні має деформований характер.

Погляди на підприємництво, а також підходи до оцінки його найважливіших функцій у ринковому економічному механізмі відрізняє різноманітність точок зору та теоретичних висновків. Теорія підприємництва відображує довгу еволюцію економічної думки, яка не є однорідною за своєю суттю. Звертаючись до становлення та розвитку підприємництва, дисертант перш за все розглянув його сутність, для чого спирався на величезний світовий досвід дослідження цього феномену.

Пріоритет економічної думки з проблем підприємництва належить західним економістам, серед яких М.Вебер, П.Дракер, Дж.М.Кейнс, Р.Кантільон, А.Сміт, Ф.Хайек, Й.Шумпетер та ін. Головну роль у науковій спадщині України складають праці таких відомих вчених: М.Бунге, К.Воблого, Е.Слуцького, О.Русова, В.Варзара, П.Фоміна, М.Туган-Барановського, М.Яворського та ін. Значне місце в їхніх наукових розробках займали проблеми розвитку промислового капіталізму, монополій, економічної політики держави.

У радянський період ні теоретики, ні практики не приділяли проблемам підприємництва значної уваги. Економічна думка вчених України та ближнього зарубіжжя з проблем підприємництва активізувалася в останні роки. Значний внесок в дослідження загальних проблем та окремих питань теорії підприємництва внесли такі українські і російські вчені, як О.Агєєв, О.Арсєєнко, Г.Білоус, О.Блінов, П.Буряк, А.Віноградська, С.Покропівний, В.Радаєв, В.Савченко, І.Сорока та ін. Взагалі ж сучасна вітчизняна економічна теорія поки що не приділяє належної уваги проблемам розвитку підприємництва.

В роботі зазначено, що підприємництво - це найбільш складний соціально-економічний феномен господарської системи, особлива рискова та інноваційна діяльність, яка здійснюється у певному ринковому середовищі та спрямована на задоволення потреб суспільства в товарах та послугах із метою отримання підприємницького доходу. Автор дотримується думки, що головним видом підприємницької діяльності виступає створення нових підприємств як найбільш адекватної форми підприємництва, в якій із максимальною повнотою виявляється його сутність.

В умовах трансформаційної економіки України найбільш актуальними виступають проблеми відродження приватного підприємництва. Цей процес має довгу і специфічну історію свого прояву. Вихідна позиція автора полягає в тому, що підприємництво як явище господарського життя завжди розвивається у певному соціально-економічному та історичному середовищі, яке багато в чому визначає його обсяги, напрямки, види, організаційні форми, темпи й ефективність. Автором розглянуто основні етапи цього процесу, серед яких особлива увага була приділена процесу становлення та розвитку підприємництва в умовах капіталізму, коли Україна знаходилась у складі Російської імперії. Об'єктивні закони товарного виробництва сприяли виникненню промислового підприємництва в Україні, де задовго до реформи 1861 р. склалися деякі соціально-економічні умови для розвитку підприємництва: становлення національного ринку та виникнення конкуренції; накопичення капіталу в державі; втягнення широких мас населення в сферу ринкових взаємовідносин та їх соціальне розшарування; формування вільнонайманої робочої сили; сприятливі природні умови, які обумовлювали спеціалізацію окремих районів України; розвиток виробничих сил та формування нових виробничих відносин в наслідок реформ 1861 р. Всі ці умови мали подвійну природу - ринкову та державну.

Розглядаючи вітчизняний досвід другої половини ХІХ - початку ХХ ст., автор зазначив, що цей період в Україні відзначено бурхливим розвитком промислового підприємництва. Підприємці відрізнялися самостійністью, спроможністью до господарського ризику, соціальною відповідальністю, високою культурою підприємницької діяльності. Крім того, спостерігався високий ступінь адаптивності й ефективності підприємницької діяльності при активному її стимулюванні з боку держави. В цей період зразками господарської поведінки стали новаторство, ефективність і культура, значна відповідальність особистості, її цивільна орієнтація. Більшість великих підприємців були вихідцями з купецтва першої гільдії або титульованимі особами. Підприємці з купецтва мали величезні капітали, добре розумілись у господарчій кон'юнктурі, знали ринок, відрізнялись організаційними здібностями й активністю. До другої группи належали дворяни, які були багаті та освічені. Величезне значення мало те, що практично всі вони мали зв'язки з урядовцями, що значно полегшувало вирішення богатьох проблем.

Сучасне вітчизняне підприємництво в більшості випадків характеризує відсутність елементарної господарської етики, економічна короткозорість, схильність до нелегітимних форм економічної поведінки. У сформованих соціально-економічних умовах відсутня всяка мотивація ефективного підприємництва. У зв'язку з цим, в сучасних умовах актуальними стають питання відродження ідеалів і зразків життя періоду другої половини ХIХ - початку ХХ ст.

В роботі зазначено, що підприємництво було дуже поширеним явищем у планово-розподільній економіці, проте воно мало специфічний прояв. Для сучасного етапу властиве дуже різке загострення всієї сукупності суперечливих тенденцій негативних рис цього періоду. Сучасне критичне становище українського підприємництва обумовлено спадщиною адміністративно-командної системи, а також інверсійним характером трансформаційного переходу, пов'язаного з перестановкою в послідовності економічних перетворень.

На думку дисертанта, головною відмінністю соціально-економічного відродження підприємництва в Україні виступає деформований характер підприємницького середовища, яке склалося до початку ринкових реформ та ускладнилося сучасними негативними явищами в економіці.

Відродження сучасного підприємництва відбувається в надзвичайних умовах корінних та одночасних суспільно-політичних та соціально-економічних перетворень. Протягом тривалого часу в Україні спостерігається процес одночасного формування суб'єктів ринкового господарювання та ринкових відносин без відповідних механізмів державного стимулювання підприємницької діяльності.

Перш за все слід виділити такі макроекономічні фактори, які найбільш завжають веденню бізнеса: податковий пресінг, нестача обігових коштів, замовлень, а також численні інспекції і перевірки та ін. Рейтинг податків, які створюють найбільші труднощі в роботі підприємств очолює ПДВ (62%); податок на прибуток - на другій позиції (36%); нарахування на фонд заробітної плати - на третьому місці (25%). Більшість підприємців найбільшою перешкодою розвитку своєї справи вважають податкову систему, але не стільки саму необхідність сплачувати, скільки практику стягнення зборів та платежів, а також “правила гри”, які постійно змінюються. Підприємці з недовірою відносяться до декларованих заяв уряду про поступову нормалізацію податкової політики і тому для пом'якшення податкового прессінгу змушені адаптуватися до існуючої практикі оподаткування.

Підсвідомо до податкової проблеми підприємці відносять численні перевірки та необхідність давати хабарі контролюючим їх чиновникам, що значно стримує підприємницьку активність у суспільстві. Україна займає перші позиції по ступеню корумпованості. З одного боку, корупція виступає одним з факторів, який стримує становлення ринкових відносин, в тому числі й підприємництва, з другого - вона є наслідком нестачі ресурсів: фінансових, матеріальних та ін.

Умови, які склалися в Україні, привели до того, що на даному етапі спостерігається процес поступового витіснення більшості товаровиробників із легального сектору економіки та зростання тіньового сектору. Чималу частку провини за тінізацію та криміналізацію малого бізнесу несе держава, яка не забезпечила ні правової бази, ні функціонування судово-правоохоронних органів в інтересах особистої безпеки підприємця та безпеки його бізнесу. Держава фактично створила такі умови, коли стала невигідною діяльність у сфері виробництва.

Однією з найважливіших проблем для розвитку приватного бізнесу є проблема його інвестування. В Україні відсутня розвинута система фінансово-кредитної підтримки приватних (особливо малих) підприємств. Причина полягає в недосконалості й обмеженості джерел формування стартового капіталу, необхідного для організації бізнесу. Фінансові інститути, які існують в Україні, не орієнтовані на інтереси малих промислових підприємств. Крім того, достатньо важливу роль у фінансуванні приватного бізнесу в Україні повинне грати іноземне інвестування, яке на сучасному етапі має нерівномірний характер свого розподілу по регіонам, що призводить до відповідного економічного розвитку у цілому, а також до його галузевої диференціації, зниження обсягів надходжень у виробничу сферу й, зокрема, у промисловість. Поряд із недостатнім іноземним інвестуванням в економіку України, спостерігається значний відтік вітчизняного капіталу, що призводить до дефіциту власних фінансових ресурсів, необхідних для здійснення підприємницької діяльності в нашій країні.

У цілому, зовнішнє середовище для промислового підприємництва стає все більш несприятливим. Непомірне оподаткування малого та середнього бізнесу, практика стягування зборів та платежів, велика кількість інспекцій та перевірок, відсутність реальних матеріальних стимулів та стабільної системи фінансово-кредитної підтримки, розростання тіньового сектора, корупція та інше виступають, з точки зору дисертанта, найбільш характерними умовами відродження підприємництва в сучасних умовах. В Україні сформовано таке економіко-правове середовище, яке призводить до значного ослаблення мотивації до легальної підприємницької діяльності. В цьому зв'язку для розвитку підприємництва держава повинна створювати сприятливі умови: політико-правові, економічні, організаційно-структурні, соціально-псіхологічні. Крім того, державна політика щодо стимулювання підприємницької діяльності повинна містити механізми, які послаблювали б кримінальний характер її розвитку.

У другому розділі “Приватне підприємництво та його розвиток в Україні” розглянуто основні форми приватного підприємництва, а також особливості його становлення та розвитку в нашій країні.

Дослідження показало, що в умовах трансформаційної економіки України однією з найбільш актуальних проблем виступає необхідність становлення та розвитку приватного підприємництва - одного з найважливіших стратегічних чинників стійкого економічного розвитку та досягнення нормального рівня життєзабезпечення населення. Виходячи із світового та вітчизняного досвіду, автор вважає, що формування та розвиток ринкових відносин передбачає вільне, рівноправне співіснування різноманітних, у тому числі організаційно-правових, форм підприємницької діяльності, проте в умовах нашої економіки найбільшу значимість має мале промислове підприємництво, яке ще не одержало належного розвитку в Україні.

Мале підприємництво є основою вільної ринкової економіки, а його розвиток - важлива умова стабілізації ситуації, яка склалася в Україні, та підвищення матеріального добробуту її громадян. Дисертант дотримуєтся думки, що сутність та відмінна риса малого підприємництва визначена досягненням ефекту особливого роду, в отриманні такого результату, який не можна досягти на основі інших форм організації виробництва або обміну. Саме в наслідок внутрішніх переваг, які засновані на потенційних можливостях ефективної ринкової самореалізації, мале підприємництво затверджується не стільки як кількісно, скільки як якісно визначений вид підприємницької діяльності. Крім того, в розділі розглянуто основні форми співробітництва малого та великого підприємництва, серед яких найбільш типовими є система франчайзінгу, лізингу, венчурного фінансування та ін.

Вітчизняне підприємництво відрізняє високий ступінь адаптовності до складних економічних умов. Як показав аналіз декількох хвиль розвитку підприємництва, цей сектор економіки має свій власний внутрішній потенціал розвитку, спроможність до виживання й адаптації в несприятливих обставинах. Приватний сектор виявив свою стійкість в складних умовах кризової економіки.

В роботі зазначено, що на 1 червня 2000 р. у недержавному секторі функціонувало 85,1% підприємств більшості галузей народного господарства, ними вироблено 74,2% продукції від загального обсягу промислового виробництва. Найбільшу частину займали акціонерні товариства: 57,9% по кількості та 78,9% по обсягу виробництва. Підприємства з колективною формою власності в сучасних умовах стають більш життєздатними за рахунок об'єднання капіталу декількох фундаторів, спільного ведення бізнесу, привабливих умов обмеженої відповідальності порівняно з підприємствами інших форм. Крім того, на сучасному етапі спостерігається деформована галузева структура підприємництва (особливо малого), яка охоплює переважно галузі торгівлі і громадського харчування (понад 50%), у той час як промислове підприємництво перебуває на початковій стадії свого розвитку (рис. 1). В цілому, проведені дослідження вказують на досить суперечливі тенденції розвитку промислового підприємництва в Україні.

Аналіз стану малого підприємництва, проведенний за данними офіційної статистики, свідчить про те, що протягом останього часу в Україні спостерігається абсолютне та відносне зростання як кількості малих промислових підприємств, так і обсягів виробництва, що на фоні загального спаду та кризового стану багатьох підприємств свідчить про значний його життєвий потенціал, бажання та можливість достатньо широких верств населення забезпечити власними силами свою економічну самостійність.



Рис. 1. Структура кількості малих підприємств в Україні за видами економічної діяльності, 1999 р.:

1 - торгівля та громадське харчування; 2 - промисловість; 3 - сільське господарство; 4 - транспорт; 5 - будівництво; 6 - побутове обслуговування; 7 - наука та наукове обслуговування; 8 - інші.

Але, на думку дисертанта, ця сфера підприємницької діяльності поки що не видіграє вагомої ролі в національній економіці на відміну від економічно розвинутих країн, та не розвивається достатньо енергійно для того, щоб забезпечити динамічне нарощування власного потенціалу поряд з поліпшенням економічного становища. В цілому, як важлива складова частина народного господарства, підприємництво ще не стало дійсним чинником його перебудови, не активізувало виробничої та інноваційної діяльності.

В умовах, що склалися, практично всі суб'єкти підприємницької діяльності схильні до діверсифікації та багатопрофільного характеру підприємств, що в значній мірі підвищує їхню стійкість на ринку. Суміщення в рамках однієї організаційно-правової форми декількох видів діяльності дає можливість у разі потреби оперативно переорієнтуватися на більш прибуткові. Більшість виробничих фірм на сучасному етапі або доповнюють основну діяльність комерційною, або припиняють виробництво. Практично всі малі підприємства, які зареєстровані як промислові, віддають перевагу торгівельно-посередницькій діяльності, яка приносить найбільший прибуток.

Більшість вітчизняних підприємств усіх форм власності характеризує загальний низький технічний рівень і низька технологічна оснащеність поряд зі значним інноваційним потенціалом. Ринкові перетворення суттєво не вплинули на процес впровадження інновацій на промислових підприємствах підприємницького типу. Інноваційна діяльність більшості підприємств, які здійснюють інновації, спрямована на розширення асортименту продукції. На сучасному етапі в умовах відсутності мотиваційного механізму спостерегається зниження інноваційної активності в сфері підприємництва, що негативно відбивається на ефективному функціонуванні більшості підприємницькіх структур та якості продукції. Серед основних причин, які стримують інноваційну діяльність слід виділити величезні витрати, відсутність фінансування, високі кредитні ставки, високий економічний ризик, труднощі з сировиною, недосконалість законодавчої бази з питаннь інноваційної діяльності та ін. В наслідок складного фінансового становища на промислових підприємствах скорочується робота по створенню та освоєнню наукоємкої конкурентоспроможної продукції.

У третьому розділі “Роль держави у розвитку підприємництва” досліджується держава як суб'єкт підприємницької діяльності та розглянуто основні форми та тенденції державного регулювання підприємницької діяльності в перехідній економіці України.

Однією з найважливіших форм прямого втручання держави в економіку є державне підприємництво. Дослідження показали, що держава традиційно виступала великим окремим суб'єктом підприємницької діяльності. З розгортанням ринкових відносин економічна діяльність держави змінювалася та адаптувалася до нових умов. Державне підприємництво - особливий вид господарської діяльності, який здійснюється у рамках державного сектору.

В умовах трансформаційної економіки України діяльність держави претерпіла істотні зміни: її рамки розширилися, структура ускладнилася, вона набула ринкового характеру. Різка зміна ролі державного підприємництва в економіці пояснюється недостатнім розвитком внутрішнього накопичення капіталу та слабкістю приватного підприємництва, необхідністю для держави брати на себе деякі функції та завдання, які у розвинутих капіталістичних країнах з великим накопиченням бере на себе приватний капітал. У сфері підприємницької діяльності держави значне місце повинна займати підтримка галузей, які переживають кризу; забезпечення розвитку капіталоємких і малорентабельних галузей народного господарства, які мають загальнодержавну та соціальну значимість; активізація економіки в цілому (націоналізація збиткових підприємств або тих галузей, прискорений розвиток яких необхідний для підвищення конкурентоздатності державного сектора). В цілому, розмір та частка державного підприємництва, ступінь охоплення ним сфер економіки специфічні для кожної країни та визначаються, перш за все, історично сформованими умовами; стадією її розвитку; соціально-економічною доцільністю; місцем у міжнародних зв'язках; конкурентоздатністю національної економіки; соціальними, економічними, культурними, науковими та іншими функціями держави.

В умовах ринкової економіки центр підприємницької діяльності держави переміщується до головної ланки всієї економіки - державного підприємства, статус якого на сучасному етапі значно змінений. Існування інституту державних підприємств у ринковому середовищі визначається як винятковими вимогами забезпечення суспільного розвитку, так і альтернативними формами використання капіталу з метою ефективного впливу на загальноекономічні процеси в країні. Саме тому, на наш погляд, одним із важливих моментів при розгляді державного підприємництва виступає різноманітність його організаційних форм.

Відповідно до частки державного капіталу в статутному фонді вся сукупність державних підприємства може бути розділена на: безпосередньо державні підприємства, які знаходяться під прямим контролем держави; акціонерні товариства з 100-відсотковою участю державного капіталу (“казенні”); змішані підприємства з контрольним пакетом акцій в руках держави, а також із “портфельною” участю держави в капіталі та ін. Серед них казенні навряд чи можуть претендувати на достатньо високу економічну ефективність. Діяльність таких підприємств не може приносити прибуток, але повинна забезпечувати задоволення потреб суспільства. Крім природних монополій, до числа таких підприємств можуть бути віднесені виробництва, продукція або технологія яких потрібні державі для її безпеки.

У цілому, дисертант поділяє думку багатьох економістів щодо неправомірності постановки питання про однозначну перевагу приватного або державного підприємництва. Автор прийшов до висновку, що пріоритетність розвитку цих форм підприємництва залежить, насамперед, від конкретних цілей та масштабів виробництва, які визначають ефективність тієї або іншої форми підприємницької діяльності. Україні в умовах економічної системи, яка трансформується, необхідний симбіоз приватного та державного підприємництва.

В розділі доведено, що однією з функцій держави є створення сприятливих умов для приватного підприємництва. Перехід до ринкового господарювання в Україні не тільки не виключає, але, навпаки, припускає активну участь держави у економічному житті. Ринкова трансформація економіки потребує радикальної модифікації здійснюваних державою в господарському житті функцій. Замість безпосередньої організації виробництва, мобілізації та централізації розподілу ресурсів на перший план виходять завдання створення інституціональних, економічних та соціальних передумов розвитку приватного підприємництва, формування конкурентного середовища, а також стимулів, які дозволяють активізувати його на стратегічно важливих напрямках розвитку. На сучасному етапі розвитку України ці питання набули особливої значимості.

В ході дослідження основних напрямків державного регулювання підприємницької діяльності, автором були виділені наступні його недоліки: протиріччя та неповнота чинних нормативно-правових актів; надмірна зарегульованість ряду економічних процесів та організаційних процедур; відсутність ефективної системи фінансування та кредитування; нестабільність та безсистемність податкового законодавства з переважанням у ньому фіскальних функцій та відсутністю функції стимулювання та ін. Сформована система державного регулювання підприємництва, на думку дисертанта, носить суперечливий та безсистемний характер. Саме тому на сучасному етапі найбільш актуальними стають питання посилення регулюючої та стимулюючої ролі держави в становленні підприємництва в транзитивному суспільстві, ефективної державної політики з метою створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного підприємництва.

Розвиток підприємництва повинен здійснюватися як наслідок проведення послідовної державної політики в цьому важливому секторі ринкової економіки. В сучасних умовах головним принципом державної підтримки підприємництва, на наш погляд, повинно стати поступове скорочення адміністративно-директивного регулювання приватного бізнесу та створення переважно економічних і правових умов нормального ведення ринкового господарства. Державна підтримка має бути виражена в формуванні економічних та правових умов, в стимулах для саморозвитку та конкурентоздатності підприємництва (особливо малого) з урахуванням галузевих, географічних, національних, історичних особливостей та традицій, вітчизняного та закордонного досвіду.

У висновках сформульовано основні результати дисертаційного дослідження процесу становлення та розвитку підприємництва, викладено конкретні пропозиції автора щодо стимулювання підприємницької діяльності в Україні.



ВИСНОВКИ

Вихідним пунктом дослідження проблем становлення та розвитку підприємництва в умовах трансформаційної економіки стало розуміння його, як необхідної умови ринкової економіки та складного соціально-економічного феномену господарської системи.

В ході дослідження зроблено висновок про те, що головною відмінністю соціально-економічного відродження підприємництва в Україні виступає відсутність сприятливого середовища для підприємницької діяльності. Сучасні негативні явища в економіці, такі як: непомірне оподатковування малого і середнього бізнесу, відсутність стабільної системи його фінансово-кредитної підтримки, розростання тіньового сектора, корупція та інші посилили прояви ряду негативних моментів, які були сформовані ще до початку ринкових реформ. Це дає підставу стверджувати, що в умовах трансформаційної економіки України склалося деформоване підприємницьке середовище. Сформована господарська система в цілому та соціально-економічні умови, зокрема, у свою чергу багато в чому обумовили масштабита та характер підприємницької діяльності на сучасному етапі.

Розглядати українське підприємництво можна лише як недостатньо розвинуте явище. На основі дослідження вдалося виявити основні тенденції становлення та розвитку підприємництва, його специфіку в умовах трансформаційної економіки України, які зводяться до: деформованої галузевої структури підприємництва, коли на початковій стадії свого розвитку знаходиться промислове підприємництво; суміщенню в рамках однієї організаційно-правової форми декількох видів діяльності, зокрема прагнення сконцентрувати усі свої ресурси на найбільш рентабельних та стратегічно важливих для фірми напрямках діяльності (на торгівлі та посередництві); диверсифікації діяльності та багатопрофільного характеру підприємств; загального низького технічного рівня та низької технологічної оснащенності поряд зі значним інноваційним потенціалом; високого ступеня адаптивності підприємців до складних економічних умов.

Ще один важливий висновок полягає в тому, що в умовах недостатнього розвитку приватного підприємництва, значного звуження його можливостей та внутрішніх функцій, прагнення виходу з кризи, сприяння обмеженню безробіття, інфляції значне місце в економіці повинно займати державне підприємництво, яке історично завжди заповнювало економічну нішу, яка залишалась поза увагою підприємництва приватного. Недостатнє внутрішнє накопичення та слабкість приватного капіталу в Україні повинні привести до необхідності для держави брати на себе такі функції та завдання, які у розвинутих капіталістичних країнах з великим накопиченням бере на себе приватне підприємництво. В результаті зроблено висновок, що пріоритетність розвитку приватного або державного підприємництва залежить від конкретних цілей та масштабів виробництва, які визначають ефективність тієї чи іншої форми підприємницької діяльності. Співіснування приватного та державного підприємництва є одним з найважливіших питань в умовах економічної системи, яка трансформується.

В ході дослідження доведена необхідність посилення регулюючої ролі держави в становленні підприємництва в транзитивному суспільстві. Побудова ефективної системи державної підтримки підприємництва на початковому етапі розвитку ринкових відносин в Україні особливо важлива в зв'язку з необхідністю кількісного та якісного росту підприємницького сектора економіки. Ця необхідність обгрунтована тим, що сформована система державного регулювання підприємництва носить суперечливий та безсистемний характер, який не стимулює розвиток приватного підприємництва. В наслідок цього, сьогодні найбільш актуальними проблемами виступають: розробка нових і удосконалення діючих законодавчо-нормативних документів з питань визначення чітких підходів до власності та форм її захисту; створення сприятливого податкового, інвестиційного, інноваційного та цінового режиму для суб'єктів малого підприємництва; упорядкування механізму державного регулювання та контролю підприємницької діяльності.

Аналіз історичного досвіду становлення та розвитку промислового підприємництва в Україні другої половини ХІХ - початку ХХ ст. дозволив прийти до висновку, що у відзначений період складовою частиною бурхливого розвитку капіталізму було кількісне та якісне зростання промислового підприємництва та посилення його економічної могутності. На сучасному етапі досвід культури підприємницької діяльності, господарської етики та соціальної відповідальності підприємців має стати одним із напрямків удосконалення підприємницької діяльності при активному його стимулюванні з боку держави.

Вітчизняний досвід становлення та розвитку підприємництва, його регулювання та стимулювання є найціннішим для нашої держави. Тому, сучасна політика щодо підприємництва повинна спиратися насамперед на нього та на його основі виробляти свою стратегію, засновану на історичних особливостях та національних традиціях нашої держави.

В цілому, слід виділити наступні найбільш істотні рекомендації, які випливають із проведеного дослідження.

1. Доцільно здійснитити подальшу децентралізацію та розширення прав регіонів та місцевого самоврядування в сфері державної підтримки приватного підприємництва. Державна підтримка підприємництва на регіональному рівні може містити в собі пряме фінансове субсидування, пільгове кредитування та селективне гарантування кредитів, надання пільг з місцевого оподатковування, часткове забезпечення підприємств дефіцитною сировиною та матеріалами, надання вигідних регіональних держзамовлень, спрощену реєстрацію та ліцензування діяльності, сприяння та координацію діяльності спілок і асоціацій підприємців.

2. Сприяти зміцненню позицій та розвитку малого підприємництва шляхом використання франчайзінгу, а також таких форм підтримки, як венчурне фінансування, створення лізингових фірм, виробничо-технологічних центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків.

3. Приділяти особливу увагу фінансово-кредитній підтримці приватного бізнесу шляхом створення розвинутої мережі фінансово-кредитних установ, страхових фірм, інвестиційних та страхових фондів; розробці та впровадженню системи стимулювання комерційних банків, які б надавали пільгові кредити малим підприємствам; сприянню розвитку регіональних фондів (відділень) для фінансової допомоги суб'єктам малого підприємництва.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

1. Самойлова И.А. Государственное предпринимательство в условиях трансформационной экономики Украины // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. - Вып.125. - Харьков: ХГПУ, 2000. - С. 156-167.

2. Самойлова І.А. Становлення підприємництва та його регулювання в умовах трансформаційної економіки України // Теорії мікро-макроекономіки: Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу і аспірантів. Академія муніципального управління. - Вип.5. - К., 2000. - С. 114-120.

3. Самойлова И.А. Государственная поддержка предпринимательства в Украине (конец ХІХ - начало ХХ вв.) // Вісник Харківського державного університету. - №436. - Харьков: ХДУ, 1999. - С. 14-19.

4. Самойлова И.А. Особенности зарождения промышленного предпринимательства в Украине (середина ХІХ в.) // Бизнес информ. - 1999. - №9-10. - С. 142-145.

5. Самойлова И.А. Возникновение предпринимательства в Украине (социально-экономические условия второй половины ХІХ в.) // Бизнес информ. - 1999. - №11-12. - С. 145-150.

6. Самойлова И.А. Развитие частного предпринимательства в Украине в эпоху промышленного капитализма // Бизнес информ. - 1999. - №13-14. - С. 148-151.

7. Самойлова И.А. Развитие частного предпринимательства в Украине в эпоху промышленного капитализма. (Окончание) // Бизнес информ. - 1999. - №15-16. - С. 163-165.

8. Самойлова И.А. Экономическое образование и вопрос о подготовке специалистов социо-культурной сферы // Інформаційна та культурологічна освіта на зламі тисячоліть: Матеріали міжнародної конференції до 70 річчя ХДАК. - Х.: ХДАК. - Ч.1, 1999. - С. 63-65.

9. Самойлова И.А. К вопросу о регулировании рыночных отношений в Украине (вторая половина XIX - начало XX вв.) // Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки: Матеріали міжнародної наукової конференції. - Х.: ХДАДТУ, 1999. - С. 38-39.

10. Самойлова И.А. Особенности становления и развития предпринимательства в условиях трансформационной экономики // Сучасні проблеми розвитку виробництва: Матеріали Четвертої науково-практичної конференції молодих економістів. - Харків: Модель Всесвіту, 2000. - С. 45-47.

Размещено на Allbest.ru