Реформування та інвестування харчової та переробної промисловості України в період переходу до ринкової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

Реклізон Анатолій Анатолійович

УДК 330:658.09 (477.8)

Реформування та інвестування харчової та переробної промисловості України в період переходу до ринкової економіки

Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (м. Одеса).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мірошников Петро Семенович, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, ведучий науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мардаровський Фелікс Зосімович, Одеська державна академія харчових технологій Міністерства освіти та науки України, професор кафедри організації підприємств;

доктор економічних наук, професор Редькін Олександр Семенович, Одеський державний економічний університет Міністерства освіти та науки України, професор кафедри менеджменту.

Провідна організація: Хмельницький технологічний університет “Поділля” Міністерства освіти та науки України, кафедра економіки та менеджменту (м. Хмельницький).

Захист відбудеться 27.09.2001 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044,м.Одеса-44, Французький бульвар,29.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044,м.Одеса-44, Французький бульвар,29.

Автореферат розісланий 25.08.2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Тараканов М.Л.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У 60-ті роки продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО) ООН прийняла рішення, за яким благополуччя нації (держави) повинно оцінюватися не кількістю вироблюваних на душу населення енергії чи металу, а по рівню забезпечення населення продуктами харчування. Згідно з цим рішенням розвиток харчової та переробної промисловості набуває пріоритетного значення.

Посилену увагу розвитку цих галузей приділялося і в Україні. У 1990 р. тут виготовляли продукти харчування більш як дві тисячі підприємств, в тому числі в Одеській області, понад 200 підприємств.

У загальному обсязі продукції усіх галузей виробництва на їх долю припадало 18,6%. Рентабельність роботи підприємств була в межах 10-23%, не було жодного збиткового підприємства.

По деяким продовольчим товарам виробництво на душу населення досягало науково обґрунтованих норм, а по іншим наближалось до них. Деякі продукти харчування експортувались в інші країни і були конкурентоспроможні на світовому ринку.

Певне зниження темпів розвитку економіки у 80-ті роки спонукало Уряд України шукати шляхи підвищення темпів розвитку економіки. Виходячи з світового досвіду, було прийнято рішення про роздержавлення та приватизацію державних підприємств. Хоча до початку 1999 року роздержавлення і приватизація в основному закінчені, однак жодної бажаної поставленої Урядом мети не досягнуто. Навпаки, за роки реформування виробництво м'яса зменшилося у 5 разів, ковбасних виробів - у 4,5 рази, м'ясних напівфабрикатів - у 16 разів, масла тваринного - у 3,8 рази, молока і молочної продукції - у 10,3 рази, консервів - у 3,5 рази і т. д.

Все це призвело до того, що споживання основних продуктів харчування населенням України зменшилося відносно науково обґрунтованих норм до 30-40%.

Багато підприємств харчової та переробної промисловості або не працюють зовсім, або мають завантаження на 20-25%. За роки реформ виробничі фонди не відновлювалися і їх фізичний знос перевершує 50%, а моральний - 90%. В цих умовах вони не спроможні виробляти конкурентоспроможну продукцію не тільки на зовнішньому ринку, а й на внутрішньому, який на 30% заповнений харчовими товарами зарубіжних фірм.

Ситуація склалася такою, що мова повинна йти про шляхи відродження харчової та переробної промисловості в Україні.

З опублікованих робіт з цього питання найбільшу увагу заслуговують роботи академіків І.І. Лукінова, П.Т. Саблука, а також Ю. Білик, А. Богуцького, Ф.З. Мардаровського, І.Ю. Сіваченко, А. Югай і багатьох інших.

Загальним недоліком їх є відсутність комплексного дослідження. Вони або лише констатують стан, що склався у харчовій чи переробній промисловості, чи лише стан у господарствах, де виробляється сировина. На сьогодні, ми вважаємо, недостатньо обґрунтованих рекомендацій щодо шляхів відродження цих галузей економіки України.

Тому проведення комплексних досліджень, виявлення головних причин, що призвели до розвалу галузі, розробка практичних рекомендацій по відродженню і забезпеченню нормальної роботи підприємств харчової та переробної промисловості в умовах ринкової економіки є досить актуальною проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з планом держбюджетної теми ЕО-73 "Організаційно-економічний механізм управління підприємницькою діяльністю у регіоні", яка виконувалась в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (держреєстраційний №0198U001377). Автором розроблений організаційно-економічний механізм управління приватизованими підприємствами харчової та переробної промисловості.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в уточненні теоретичних та в розробці методичних положень, а також практичних рекомендацій з удосконалення механізму подальшого трансформування та розвитку підприємств харчової та переробної промисловості, системи їх інвестування з метою відродження.

Відповідно до поставленої у роботі мети вирішувались такі завдання:

проаналізувати техніко-економічний стан харчової та переробної промисловості України, визначити їх роль в забезпеченні населення України необхідними продовольчими товарами та місце в забезпеченні продовольчої безпеки держави;

проаналізувати результати проведення реформ, встановити хиби та недоліки в механізмі управління реформами, що призвели до фактичного розвалу економіки та зубожіння основної маси населення;

проаналізувати та встановити причини різкого спаду виробництва продовольчих товарів після проведення приватизації, та залежність економічних показників харчових та переробних підприємств від виробників продовольчої сировини;

встановити причини розриву економічних зв'язків харчової та переробної промисловості з виробниками, які поставляють сировину для переробних підприємств, та визначити шляхи подолання цього розриву;

розробити методичні рекомендації щодо порядку фінансової підтримки державою як підприємств харчової та переробної промисловості, так і виробників продовольчої сировини для її переробки;

розробити методичні рекомендації по значному здешевленню банківських кредитів, які в умовах ринкової економіки повинні стати основними інвесторами підприємств;

розробити рекомендації по створенню на базі банків, підприємств харчової та переробної промисловості, торговельних і інших організацій, асоціацій, фінансово-промислових груп, котрі повинні забезпечити більш гнучку і глибоку інтеграцію між підприємствами харчової та переробної промисловості та виробниками продовольчої сировини для переробки.

Об'єктом дослідження є методи реформування та відродження харчової промисловості, спрямовані на покращання інвестиційного забезпечення підприємств переробної галузі.

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм реформування та інвестування підприємств харчової та переробної промисловості як для їх відродження, так і подальшого розвитку.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження, проведеного в дисертаційній роботі, є сучасна теорія ринкової економіки.

При виконанні роботи автор користувався методами економічного та статистичного аналізу, методами системного підходу та факторного аналізу.

В процесі виконання роботи автор використовував методи порівняльного аналізу статистичних матеріалів по роботі підприємств харчової та переробної промисловості, які були покладені в основу для розробки шляхів підвищення ефективності роботи приватизованих підприємств; методи економічного аналізу, за допомогою яких були розроблені рекомендації по державній підтримці підприємств харчової та переробної промисловості.

В роботі використано Закони України, Укази Президента України, законодавчі акти Верховної Ради України та Постанови Кабінету Міністрів України, а також наукові розробки вітчизняних та закордонних вчених з питань, що зазначені в дослідженні. У дослідженні також використано матеріали органів статистичного управління України та Одеської області, а також річні звіти багатьох підприємств Роздільнянського району Одеської області по виробництву сировини для переробки.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

сформульовано та обґрунтовано теоретичні та методичні положення напрямків підвищення ефективності виробництва підприємств харчової промисловості;

надано оцінку місця та ролі харчової промисловості в забезпеченні харчової безпеки України;

вперше на основі систематизації аналітичного інформаційного матеріалу виявлені недоліки дійового механізму управління реформуванням відносно харчової та переробної промисловості;

вперше встановлена пряма залежність економічних показників роботи підприємств харчової та переробної промисловості від кількості, якості і цін на сировину, що постачається виробниками для переробки;

поглиблене поняття економічного механізму господарювання та визначені його складові елементи;

дано більш глибоке обґрунтування необхідності удосконалення економічного механізму посилення інтеграції між підприємствами харчової та переробної промисловості;

дістали подальшого розвитку обґрунтування ролі фінансово-промислових груп в інтеграційних процесах, розроблена структура управління ними;

вперше дано поглиблене обґрунтування необхідності державної підтримки харчових та переробних підприємств з урахуванням значного диспаритету цін;

обґрунтовано необхідність реформування фінансово-кредитної системи в Україні, зниження плати за кредити до рівня середньої рентабельності роботи підприємств;

доведено, що висока плата за кредити є головним, що стримує розвиток лізингу в Україні.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що ряд розроблених і отриманих результатів дослідження використовуються харчовими та переробними підприємствами в багатьох районах Одеської області та на підприємствах АПК “Одеса”, що підтверджено рядом документів.

Зокрема рекомендації з перерозподілу акцій перероблюючих підприємств між підприємствами-виробниками готової харчової продукції та виробниками харчової сировини запроваджено по Одеському консервному заводу дитячого харчування (акт використання результатів НДР №157 від 17.04.2000 р.). Рекомендації по удосконаленню процесу відтворення відкритих акціонерних товариств на базі державних харчових та переробних підприємств використано у ВАТ АПК “Одеса” (акт використання результатів НДР №17 від 29.03.2000 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, яка має особистий авторський підхід до розробки та обґрунтуванню організаційно-економічного механізму реформування та розвитку підприємств харчової та переробної промисловості. Автором запропоновано комплекс заходів щодо удосконалення механізму подальшого трансформування та розвитку підприємств галузі, системи інвестування їх відродження.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні та практичні рекомендації, що розроблені в дисертації, доповідались і одержали позитивну оцінку на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економічної теорії та практики в сучасних умовах”(м. Хмельницький, 23 квітня 1998). Назва доповіді - “Реформирование пищевой промышленности в рыночных условиях хозяйствования”; науково-практичній конференції “Экология, экономика, рынок” (Україна, Одеса, грудень 1999 р.); другій науково-практичній міжнародній конференції “Причорномор'я на порозі ХХІ століття: тенденції глобалізації і регіоналізації соціально-економічного розвитку” (Україна, Одеса, червень 2001 р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 6 робіт, у тому числі: два розділи в колективній монографії; 3 статті в фахових збірниках наукових праць, 2 - в наукових журналах. Загальний обсяг опублікованих робіт -3,5 др. арк., з яких особисто автору належить 2,8 др. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів і трьох додатків. Основний зміст роботи викладено на 162 сторінках машинописного тексту, включаючи 25 таблиць на 8 сторінках, 1 рисунок на 1 сторінці, список використаної літератури з 120 найменувань на 11 сторінках, 3 додатки на 8 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

харчовий промисловість виробництво

У вступі обґрунтована актуальність дослідження, показана наукова новизна, теоретична та практична значимість отриманих результатів.

Розділ 1. Роль харчової та переробної промисловості в забезпеченні продовольчої безпеки держави. У дослідженні доводиться, що напередодні реформування економіки харчова та переробна промисловість України не тільки забезпечували потреби населення в продовольчих товарах, наблизивши їх споживання по калорійності до науково обґрунтованих норм, але й була змога деяку частину експортувати в інші країни. Однак з техніко-економічного рівня харчова та переробна промисловість ще відставала від аналогічних підприємств розвинутих країн світу.

Уповільнення темпів розвитку економіки у 80-х роках примушувало державні владні структури з появою ряду ознак початкового кризового стану шукати шляхи виходу з нього.

З урахуванням світового досвіду було прийнято рішення про проведення економічної реформи. Таким чином, економічна реформа економіки України стала об'єктивною необхідністю.

Однак у процесі економічної реформи не тільки не були усунуті ті недоліки, які стримували темпи розвитку економіки, її ефективність, відсутність матеріального заохочення працюючих в підвищенні продуктивності праці, в кінцевих результатах роботи підприємства, а призвели до розвалу економіки, до знецінення обігових коштів підприємств та зубожіння населення, що різко знизило його купівельну спроможність.

Проведений нами аналіз дав можливість встановити, що виробництво та споживання продуктів харчування з кожним роком проведення реформ зменшувалося.

Так, порівняно з 1990 роком у 1998 році ВВП складав лише 41%, національний доход - 36%, обсяги промислового виробництва - 48%.

Обсяги виробництва харчових продуктів на душу населення зменшилися по Україні в цілому в 5 і більше разів, а споживання зменшилося у 2 і більше разів. Ми вважаємо, що в таких умовах зростала залежність України в продовольчих товарах від зарубіжних країн, що загрожувало її безпеці.

Падіння обсягів річного споживання основних продуктів харчування видно з табл. 1.

Таблиця 1 - Річне споживання продуктів харчування на душу населення в Україні, кг

Продукти	1990 р.	1992 р.	1994 р.	1996 р.	1998 р.	Раціон. норма
М'ясо та м'ясопродукти	67,8	53,4	43,5	38,9	37,1	80
Молоко та молокопродукти	363,7	264,5	256,3	243,5	230,2	380
Яйця, шт.	280	227	183	171	161	290
Риба та рибопродукти	18,5	7,3	3,5	3,6	4,3	20
Картопля	130,1	139,2	135,8	123,7	127,9	124
Овочі та бахчові	117,9	88,9	83,7	96,6	91,9	151
Олія	11,4	10,6	8,7	8,2	8,6	13
Цукор	49,2	45,4	33	31,6	32,6	38
Фрукти, ягоди, виноград	47,4	37,9	26,8	33,4	34,8	90

В дисертації доведено, що причиною такого спаду виробництва та його наслідків є не реформа сама по собі, як багато хто вважає, про що свідчить досвід реформування економіки в Угорщині, Чехії, Естонії, а помилки та хиби, що були допущені державною владою у механізмі управління реформою.

Нами доведено, що найзначнішими з них є лібералізація цін 1994 року, що знецінила, як заощадження населення, так і обігові кошти підприємств, без яких вони не змогли відновляти виробничий процес.

По-друге, це відмова від контролю за ростом цін, що призвела до порушення паритету цін, які на промислову продукцію збільшилися в 268 тис. разів, а на сировину для виробництва харчових товарів - в 5 раз менше - тобто в 60 тис. разів. І як наслідок цього машинобудування по виробництву техніки для харчових та переробних підприємств втратило ринок збуту своєї продукції.

По-третє, це безконтрольність уряду над політикою і роботою Національного банку України, особливо за його кредитною політикою. Встановлення ним облікової ставки по кредитам, яка перевищує рентабельність роботи як промислових підприємств, так і по виробництву сировини в декілька разів, а також безконтрольність за роботою комерційних банків призвели до того, що комерційні банки перетворилися на ростовщиків, які за рахунок обирання підприємств за роки реформ збільшили свій капітал у 2 тис. разів, а щорічні прибутки уже перевищили 1,3 млрд.грн.

По-четверте, замість передбачаємої інтеграції між харчовими підприємствами та виробниками сировини, внаслідок помилок, допущених в положенні про розподіл акцій підприємств, що приватизуються, виникла дезінтеграція, розрив економічних зв'язків між виробниками сировини та її переробниками.

Як наслідок, виробники сировини втратили постійних споживачів, а переробні та харчові підприємства - постійних постачальників сировини для переробки. Обидва виробники почали скорочувати виробництво, звинувачуючи в цьому один одного, стала складатися продовольча небезпека держави.

Розділ 2. Механізм реформування підприємств по виробництву сировини для переробки. Основна мета, яку ставив перед собою Уряд України, розробляючи програму та порядок реформування підприємств по виробництву сировини, це ліквідувати відрив виробника продукції від засобів виробництва. Зробити працюючих власниками засобів виробництва та продукції, що ними виробляється, тим самим підвищити матеріальну зацікавленість кожного працюючого в кінцевих результатах роботи колективу, збільшити виробництво сировини для завантаження потужностей харчової та переробної промисловості.

Як показали дослідження, ні роздержавлення, ні приватизація не змінили економічне положення виробників сировини.

Передбачалося, що при подальшому реформуванні будуть створені умови для появи ефективного власника, засобів виробництва і виробленої продукції. Але час минає, а ця задача залишається невирішеною.

Нами було зроблено аналіз і встановлено, що за роки реформування посівні площі зменшуються, врожайність знижується, обсяги виробництва продовольчої сировини для переробки на підприємствах харчової та переробної промисловості за роки проведення реформ зменшилися майже в два рази, зменшилося в 2 рази виробництво ВВП.

Поряд з цим, собівартість вироблюваної продукції зростає, причому в значній мірі за рахунок продуктивності праці, яка за роки реформування знизилась на 49,8%. Як було встановлено нами, активна частина основних виробничих фондів має фізичний знос за 50%, а 90% другої половини морально застаріло і не відповідає сучасним вимогам. Таке ж становище і в харчовій та переробній промисловості, де лише 8% обладнання діє в режимі автоматичних ліній.

В дисертації показано, що в Україні в порівнянні з США витрачається більше живої праці при виробництві зерна в 3,5 рази, кукурудзи на зерно - в 9,6, цукрових буряків - в 7, картоплі - в 15, молока - в 16,4, яловичини - в 18,1 рази.

Таке становище сталося внаслідок того, що в 1999 році порівняно з 1990 роком кількість тракторів у виробників сировини зменшилася на 27,2%, зернозбиральних комбайнів - на 25,9%, кукурудзозбиральних - на 37,6%, бурякозбиральних - на 19,9%.

Про технічний стан цієї техніки свідчить те, що в Одеській області за станом на 1.01.2001 несправних тракторів було 77%, кормозбиральних комбайнів - 70%, кукурудзозбиральних - 51%, бурякозбиральних - 55%, картоплезбиральних - 52%, а пристроїв для збирання соняшника - 71%.

Рівень механізації робіт за роки реформування знизився у рільництві на 8-22%, а в тваринництві - на 8-18%.

Відсутність обігових коштів у виробників сировини та значне підвищення цін обумовили різке зниження використання мінеральних добрив. Якщо у 1990 році на кожний гектар ораної землі вносилося по 141 кг мінеральних добрив, то у 1996 р. - лише по 21 кг/га.

Це в значній мірі обумовлює те, що в зарубіжних країнах на значно гірших землях збирається в 1,5-2 рази вищий урожай, ніж в Україні.

Все це призвело до того, що біля 90% підприємств за підсумками їх діяльності в 1998 р. виявилися збитковими. Абсолютна більшість вироблюваної сировини для переробних підприємств стала збитковою.

Безумовно, що без удосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком підприємств по виробництву продовольчої сировини, а це і державні дотації, послаблення з податками, посилення контролю за цінами на промислові товари, що використовуються підприємствами харчової та переробної промисловості, підвищити їх ефективність неможливо. Це і різке зменшення плати за наданими банками кредитами, збільшення терміну, на який банки дають короткотерміновий кредит з 2-2,5 місяців до 6-7 з врахуванням терміну обігу капіталу, це і прямі державні дотації по виробництву соціально-значимої продукції.

Розділ 3. Шляхи відродження і розвитку харчової та переробної промисловості в Україні в післяприватизаційний період. В дисертації показаний вплив складових елементів організаційно-економічного механізму як на процес реформування підприємств по виробництву продовольчої сировини для її переробки, так і на відродження і підвищення ефективності роботи підприємств харчової та переробної промисловості.

Для відродження роботи харчових та переробних підприємств потрібно, в першу чергу, створити матеріальну зацікавленість виробників сировини в обсягах, забезпечуючих повне завантаження підприємств, ліквідувати розрив між цінами на сировину і продукцією промислового виробництва (обладнання, добриво, гербіциди та інше).

В положенні про особливості приватизації в АПК, було передбачено створення сумісних з виробниками акціонерних товариств, шляхом передачі не менш половини акцій підприємств, що приватизуються, виробникам сировини та переробникам.

Але це рішення не було виконано органами державного управління, які часто давали вказівки про передачу певної кількості акцій виробникам сировини, які не мали ніякого відношення до тих харчових чи переробних підприємств, які приватизувалися. По-друге, там, де згідно з положенням акції були передані своїм постачальникам, ніякої інтеграції між виробниками сировини та її переробниками не сталося.

Бо власником цих акцій стало не підприємство в цілому, а окремі його члени, які одержали ці акції в обмін на свої приватизаційні майнові сертифікати. Цей недолік повинен бути усунутий шляхом додаткового випуску акцій підприємствами та передачі їх постачальникам сировини.

В дисертації даються обґрунтовані рекомендації щодо шляхів удосконалення механізму процесів інтеграції, шляхом створення асоціацій, тобто об'єднання всіх структур - виробників сировини, її переробників, організацій по збереженню сировини, транспортних організацій та торгівлі, яка реалізує вироблені продукти харчування.

В зарубіжних країнах, у тому числі і в Росії, широке розповсюдження одержують створені аграрні фінансово-промислові групи, в яких інтеграція між усіма підприємствами по виробництву сировини та її переробниками набуває більш глибокого рівня.

Окрім цього, в групу обов'язково входить фінансова група, частіше - це один із комерційних банків.

Якраз банк, найбільше (провідне) харчове чи переробне підприємство, провідне підприємство по виробництву сировини і повинні складати ядро цієї групи. У дисертації рекомендується схема організації таких груп та управління ними.

В усіх випадках створення таких груп, асоціацій, корпорацій пов'язано з наявністю капіталу.

Враховуючи, що окрім банків капіталом ніхто з виробників чи переробників не володіє, а комерційні банки віддають перевагу отриманню прибутків з плати за кредити, що і стримує всі ці процеси по поглибленню інтеграції, зменшенню податкового тиску, зменшенню вартості кредитів, збільшенню строків їх використання і повернення банку.

В дисертації доведено, що відродження харчової та переробної промисловості неможливе без їх технічного й технологічного переоснащення.

Для цього потрібні значні капітальні витрати. Для залучення інвесторів як вітчизняних, так і іноземних, важливе значення має економічне обґрунтування витрат на реалізацію проекту.



Рис. 1 - Організаційна структура аграрної фінансово-промислової групи

Воно зводиться до визначення терміну окупності витрат, який визначається відношенням загальної суми витрат до середньорічного приросту чистого прибутку, що буде отриманий за прогнозний час використання витрат:

де К - загальна сума витрат на реалізацію проекту;

? Пч - приріст чистого прибутку.

При цьому при визначенні суми прибутку вона повинна бути скоригована з урахуванням як коефіцієнту інфляції, так і ризику по формулі:

де ? Пф - скоригована сума приросту чистого прибутку;

? Пр - розрахункова сума чистого прибутку;

r - коефіцієнт ризику (або інфляції);

t - термін (рік), за яким робиться розрахунок.

За цією формулою розраховуються і втрати від інфляції. Замість коефіцієнту ризику “r” ставиться коефіцієнт інфляції.

При визначенні суми витрат вона повинна бути скорегована з урахуванням втрат від їх заморожування по формулі:

де Кт - загальна сума витрат з урахуванням втрат від їх заморожування;

Kn - розрахункова сума витрат в році “n”;

En - коефіцієнт приведення, величина якого дорівнює вартості позичкових грошей або рівню плати банків вкладникам грошей на зберігання, якщо витрати робляться за рахунок прибутку підприємства.



ВИСНОВКИ

Дослідження стану реформування харчової та переробної промисловості в умовах трансформації ринкових відносин в Україні, розробка та обґрунтування організаційно-економічного механізму управління приватизованих підприємств визначили мету, задачі та зміст даної дисертаційної роботи.

В дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі реформування харчової та переробної промисловості. Основна увага приділяється проблемам удосконалення організаційно-економічного механізму інвестування галузі та підвищення ефективності промислового виробництва.

Проведені в дисертаційній роботі дослідження дозволили зробити основні висновки.

Як показали дослідження, за роки реформування економіка України не тільки не примножила досягнення, які їй залишилися від Уряду Радянської України в розвитку харчової та переробної промисловості, але й розгубила їх.

Замість збільшення виробництва продовольчих товарів - їх зменшення в 5 разів, замість підвищення технічного рівня виробництва і на цій основі підвищення продуктивності праці, підвищення ефективності виробництва, маємо значний ріст долі фізично зношеної та морально застарілої техніки, зниження продуктивності праці в два рази, різке зниження ефективності роботи всіх підприємств, більшість яких стали збитковими. По суті, ці важливі для забезпечення продовольчої безпеки держави галузі як у технічному, так і в технологічному вигляді опинилися зруйнованими.

Для відродження харчової та переробної промисловості України в дисертації обґрунтована необхідність домогтися більш глибокої та гнучкої інтеграції між виробниками сировини та її переробниками. Одним з перших шляхів має стати додатковий випуск акцій підприємств і продаж їх на пільгових умовах підприємствам, які виробляють для переробних підприємств сировину. Акціонерами перероблюючих підприємств повинні стати не окремі працівники підприємства, а саме підприємство, його правління, котре отримує на свої акції дивіденди і повинно зараховувати їх у прибуток підприємства.

Для більш глибокої інтеграції між усіма, хто має відношення до виробництва сировини, її збереження, транспортування, переробки та реалізації, забезпечення цих процесів фінансами, в дисертації обґрунтовується необхідність створення нових організаційних структур - асоціацій, аграрних фінансово-промислових груп та інших об'єднань.

В дисертації доведено, що без технічного та технологічного оновлення як виробництва сировини, так і її переробки ніякого відродження не буде. Без державної підтримки цю задачу виробники самостійно вирішити не можуть. Тому, як це робиться в усіх розвинених країнах світу, в державному бюджеті треба передбачити гроші на дотації виробництва продукції, яка має соціальне значення. Для технічного переоснащення буде мати вирішальне значення зміна кредитної політики як НБ України, так і комерційних банків.

По-перше, плата за кредити не повинна бути вищою ніж рентабельність роботи підприємств. По-друге, враховуючи особливість обігу капіталу у виробників сировини, термін, на який даються короткострокові кредити, повинен бути підвищений з 2-2,5 місяців до 6-7 місяців.

Дослідження показали, що для залучення в якості інвесторів фізичних осіб, що мають у себе гроші, треба створити умови, щоб рівень дивідендів, що виплачують по своїм акціям підприємства, був вищим, ніж виплачують комерційні банки фізичним особам, що здають банкам свої гроші на зберігання.



ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Проблемы повышения эффективности и механизм стимулирования предпринимательской деятельности в сфере материального производства/ А.И. Бутенко, П.С. Мирошников, А.А. Реклизон, С.И.Карножицкая, А.А.Барабаш, Н.Л.Шлафман, И.Н.Сараева, М.Н.Стоянова, Н.И.Носова и др. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - 1997.- 196 с. - Рус. - Деп. в УкрИНТЭЭИ 10.07.1997 г., №489 IV - 97. (Особистий внесок здобувача - досліджені питання реформування підприємств харчової та переробної промисловості в риноких умовах, визначені шляхи поглиблення виробничих зв'язків між виробниками сировини та підприємствами, що її використовують - стор 26-32; досліджено суть лізингу в технічному переобладнанні підприємств, встановлені причини, що стримують його розвиток - стор.171-178).

2. Реклизон А.А. Проблемы инвестирования в развитии рыночных структур при переходе к рынку// Инвестирование экономики Украины в условиях рынка. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - 1998. - С. 107-110

3. Реклизон А.А. Основные пути реформирования пищевой промышленности в рыночных условиях хозяйствования//Проблеми економічної теорії та практики в сучасних умовах. - Хмельницький: Технологічний університет Поділля. - 1998. - С.94-95

4. Реклизон А.А. Реформирование хозяйственных структур в регионе в период перехода к рынку.// Экономические инновации. Выпуск 3. Совершенствование системы управления предпринимательством. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1998. - С. 96-101

5. Мирошников П.С., Реклинзон А.А. Проблемы возрождения пищевой и перерабатывающей промышленности Украины// Бизнес-Информ. - 1999, №7-8- С. 61-63 (Особистий внесок здобувача - досліджені фактори, що стримують економічний розвиток підприємств харчової та переробної промисловості).

6. Реклизон А.А. Роль пищевой промышленности в устойчивом развитии причерноморья. //Экономические инновации. Выпуск 5. Структурные и институциональные преобразования в переходной экономике - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1999 - С.180-184.



АНОТАЦІЯ

Реклізон А.А. Реформування та інвестування харчової та переробної промисловості України в період переходу до ринкової економіки - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 - Економіка промисловості. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2001.

В дисертації досліджуються теоретичні та практичні питання удосконалення методів подальшого реформування та інвестування відродження та розвитку підприємств харчової, переробної промисловості та по виробництву сировини для завантаження їх потужностей, спроможних виробляти кількість харчових продуктів, здатних забезпечити населення згідно науково-обгрунтованих норм.

Проведені дослідження стану харчової та переробної промисловості, як напередодні реформ, так і в післяреформовий період, показали, що якщо у 1990 році виробництво харчової продукції на душу населення з ряду продуктів вже відповідало нормам, а по деяким наближалось до них, то за період реформ воно зменшилось до 30-40%. Використання потужностей більшості підприємств зменшилось до 15-20%.

В дисертації обґрунтовуються причини фактичного розвалу цих галузей промисловості, від роботи яких залежить продовольча безпека України, доводиться необхідність змін в політиці держави та НБ України щодо кредитування та дотування підприємств, що виробляють соціально-важливу продовольчу продукцію.

Ключові слова: харчова промисловість, економічна криза, кредит, інвестиції, виробництво, рентабельність.



АННОТАЦИЯ

Реклизон А.А. Реформирование и инвестирование пищевой и перерабатывающей промышленности Украины в период перехода к рыночной экономике.- Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 - Экономика промышленности. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2001.

В диссертации исследованы и показаны роль пищевой и перерабатывающей промышленности Украины в обеспечении населения Украины в достаточном количестве, в соответствующем ассортименте и требуемого качества продуктами питания для гармоничного развития человека и обеспечения продовольственной безопасности Украины.

Исследования показали, что накануне реформ, т.е. в 1990 году по объемам производства Украина была близка к уровню научно обоснованных норм потребления.

Замедление темпов развития экономики в 80-х годах, в том числе и по производству пищевых продуктов, диктовало Украине, ставшей независимым государством, проведение экономических реформ. Однако, в процессе реформ не только не были устранены недостатки, сдерживающие развитие экономики, но привели к ее развалу, к резкому разрыву между объемами производства продуктов питания на душу населения и научно обоснованными нормами.

На основе исследования в диссертации показаны основные причины резкого падения производства пищевых продуктов - это либерализация цен и бесконтрольность со стороны правительства за их ростом, что привело к обесцениванию оборотных средств предприятий, образованию огромного диспаритета между ценами на производимое сельхозпроизводителями сырье и ценами на промышленную продукцию, это невозможность предприятий получать в коммерческих банках, из-за чрезмерно высокой оплаты, кредитов для пополнения оборотных средств и технического и технологического обновления производства, это чрезмерно высокие налоги, это разрыв производственно-экономических связей между производителями сырья и его переработчиками - пищевой и перерабатывающей промышленностью, это отказ государства от дотирования производства социально значимой продукции.

В диссертации на основе проведенного анализа доказано, что основной причиной падения как производства сырья для производства пищевой продукции и переработки этого сырья, так и производства пищевой продукции готовой для использования населением является высокая себестоимость ее производства, сделавшая цены на эту продукцию не соответствующими покупательской способности населения, неконкурентоспособной на внешних рынках. Главной причиной является физический и моральный износ фондов, определяющих низкий уровень производительности труда.

В диссертации разработаны рекомендации о источниках инвестирования повышения технического уровня производства, пути привлечения иностранных прямых инвестиций, а также главный упор сделан на использование собственных инвестиционных резервов. Главными инвесторами предприятий негосударственной формы собственности должны быть сами предприятия. Еще в начале осуществления реформы все предприятия были переведены на самофинансирование, т.е. определенная доля полученной чистой прибыли и сумма амортизации должны стать основными источниками финансирования.

В диссертации показано, что практически из-за непомерных и многочисленных налогов у предприятий не остается не только чистой, но и балансовой прибыли. На повышение себестоимости производимой продукции оказывает влияние отнесение на нее до 30% от всех затрат, которые не связанны с производством. В работе даны рекомендации как по послаблению налогового пресса, так и освобождению их от различного рода не связанных с производством затрат, относимых на себестоимость продукции.

Вторым важным источником инвестирования должны стать коммерческие банки. Для этого они должны снизить плату за кредиты.

Разработаны рекомендации о путях привлечения в качестве инвестиций денежных средств населения через продажу акций эффективно работающих предприятий.

В диссертации разработаны рекомендации о путях восстановления и углубления разрушенных за годы реформы производственных связей между производителями сырья для производства пищевой продукции и предприятиями пищевой и перерабатывающей промышленности путем создания ассоциаций, финансово-промышленных групп и др. Даются также обоснованные рекомендации по государственному дотированию производства социально значимой продукции.

Ключевые слова: пищевая промышленность, экономический кризис, кредит, инвестиции, производство, рентабельность,



ANNOTATION

A.A. Reklizon. Reforms and Investment in the Food and Processing Industries in Ukraine On Transition to Market Economy. Manuscript.

Dissertation in application for candidate of economics scientific degree, speciality: 08.07.01 - Economics of Industry, Odessa, Institute of Market Problems, 1 economics and Ecology Researches, NAS, Ukraine, 2001.

Theoretical and applied aspects of refining methods for further reforming and investing revival and development of food and processing industries in food raw products providing load for food production plants, making provision for consumer's demands according to scientifically motivated norms.

The research undertaken showed that food and processing industries already in 1990 provided production per capita levels for some products - in accordance with norms, and for some others - approaching to them. At the same time, during the reforms' period they were cut down up to 30-40% level. Production capacity usage for majority of plants lowered down to 15-20%.

In the thesis are grounded the causes of this collapse, which negatively influences food security of Ukraine, is grounded the inevitability of major changes in the policy of the state and National Bank of Ukraine concerning credit activities and dotations for plants producing socially important goods.

Key words: food industry, economics crisis, credit, investments, production, profitability

Размещено на Allbest.ru