Несприятливий вплив гіперінфляції на процес вiдтворення на макрорівні можна простежити також i через змiни у сфері державних фiнансiв. Виступаючи в значній мірі наслiдком несприятливого становища в цій сферi, iнфляцiя в Україні сама, у свою чергу, негативно вплинула на неї. Унаслiдок втрати грішми частини їх купівельної спроможності скоротились реальні бюджетнi надходження держави. Намагання їх відновити призвело до зміни національного законодавства в напрямі зростання податкового тиску на виробника, що, заважаючи йому нормально розвиватись, викликає його спротив, відхід у “тінь” та зменшення офіційно реєстрованого обсягу виробництва і відповідно сплачуваних податків, що ланцюгом зворотних зв'язків б'є по реальних доходах бюджету.

Інфляцiя, що супроводжується нерівномірним зростанням цiн на рiзноманiтнi товари, в умовах ринкової трансформації економічної системи вiдкрила можливостi для широкого зростання бартерного обмiну, “втечі від грошей”, доларизації економіки. Таким чином, вступив у дiю механiзм подальшого автономного розвитку інфляційних процесiв, закладений у природу самої iнфляцiї. У цих умовах сфера грошових вiдносин швидко звузилась, що значно зменшило потребу економіки в грошах і спричинило відповідне зменшення забезпеченості економіки країни національною грошовою масою. А це надало інфляційному процесу нової сили, вiн перетворився у відносно автономний i самопідтримуючийся процес.

Інфляцiя, яка початково була спричинена процесом трансформації економічної системи, у цих умовах сама стала одним з економiчних чинникiв, що об'єктивно сприяли зламу старої системи суспільних відносин та інституцій. Вона показала уряду його неспроможність і надалі утримувати та фінансувати великий державний сектор, що стимулювало прийняття рішення про перетворення державних підприємств на підприємства інших форм власності. Сприявши фактичному пограбуванню більшості населення, гіперінфляція в період ринкової трансформації економічної системи соціалізму об'єктивно забезпечила проведення первісного нагромадження капіталу. Заниження реальної вартості основних фондів державних підприємств, яке теж стало наслідком гіперінфляції, створило економiчнi передумови для надзвичайно прибуткового вкладання цього капіталу, що ще більше полегшило перебіг процесу приватизації та перехід до нової системи економiчних відносин.

Водночас гіперінфляція, що призвела до появи серйозних диспропорцій у суспільному відтворенні, порушивши його сталість та безперервність, спровокувавши поглиблення спаду виробництва, спричинивши зростання розшарування українського суспільства та збільшення злиденності переважної частини населення, посилила нестабільність суспільного розвитку та створила політичну загрозу для подальших економічних трансформацій. Саме це зумовило необхідність швидкого придушення інфляції, оскільки вона посилювала економічну та політичну нестабільність, створюючи загрозу повернення до старої економічної системи.

Розділ 7. “Антиінфляційна політика в період ринкової трансформації економічної системи”. У цьому розділі роботи аналізується антиінфляційна політика держави. При цьому дослідження ведеться у двох напрямах - вивчаються загальні засади антиінфляційної політики в перехідний період, а також критично аналізуються основні етапи антиінфляційної політики, що здійснювалася в Україні.

Концептуальний підхід до визначення загальних особливостей антиінфляційної економічної політики в перехідний період ґрунтується на тому, що в умовах ринкової трансформації економiчної системи, коли ринковi iнституції повнiстю ще не сформованi, коли пiдприємства державного сектора, як і раніше, мають відносно м'якi бюджетнi обмеження, а підприємства недержавного сектора отримують повну свободу в ціноутворенні, повнiстю подолати iнфляцiю неможливо. Цьому перешкоджає також i характер завдань, які стоять перед економiчною системою в перехiдний перiод. Через це антиінфляційна полiтика в цей період має бути націлена не стільки на припинення iнфляцiї взагалi, скільки на зведення її до прийнятного рiвня, який би надав iнфляцiї конструктивної спрямованості, зробив би її важелем стимулювання позитивних економiчних перетворень.

Антиінфляційною полiтикою, побудованою на превалюючому грошово-кредитному елементі за рецептами сучасного монетаризму, без запровадження заходів в інших сферах перехідної економіки iнфляцiю не подолати. Якщо антиінфляційні заходи будуть базуватись виключно на цьому елементі, то неминучим результатом цього стане невідворотна поява нової інфляційної хвилi, оскільки в перехідній економіці дiють потужнi фінансові, структурно-відтворювальні, зовнішнi та інші чинники інфляцiї, проти яких лише монетарна полiтика безсила.

Грошово-кредитний елемент антиінфляційної полiтики в перехiдний період може і має бути провідним лише на першому, початковому (і не дуже тривалому) етапі трансформації економічної системи. Він має переслідувати ціль первинної стабілізації грошової одиниці. Про те, що ця мета досягнута, буде свідчити зменшення темпу приросту цін до 40 % на рік. А потім на роль провідної ланки антиінфляційної політики мають бути залучені iншi елементи, які теж несуть на собi антиінфляційне навантаження.

Після первинної грошово-кредитної стабілізації з метою досягнення макроекономічної рівноваги та зменшення пікового зростання цін має бути залучений фінансовий елемент. Його використання передбачає необхідність здійснення фінансової реформи, зокрема розроблення та впровадження ефективної системи оподаткування, а також перегляд та визначення доцільності в бюджеті тих чи інших державних витрат при зменшенні їхнього загального рівня. Показником того, що завдання цього етапу реалізації антиінфляційної політики досить успішно виконані може служити наявність бездефіцитного чи, навіть, профіцитного державного бюджету.

До загальноекономічних заходів перехідного періоду, що мають антиінфляційну спрямованість можна віднести також: демонополізацію, приватизацію, скорочення податкiв на виробника, жорсткіший підхід до стандартів якості імпортованої продукції, певне зростання ставок імпортного мита при ліквідації пільг на його сплату та встановлення квот на ввезення готової продукції, а також весь комплекс заходiв з розвитку малого і середнього підприємництва, стимулювання технiчного прогресу, розвитку всіх видів ринку і насамперед ринку цiнних паперiв та ін.

Практику застосування антиінфляційної економічної політики в Україні можна поділити на кілька основних етапiв.

Перший етап охоплює перiод з середини 80-х років до кiнця 1991 р. i характеризується тим, що в цей час в Україні проводилась досить iнтенсивна антиінфляційна полiтика спрямована на гасiння інфляційних процесiв, зумовлених дiями союзного центру i Росiї. Її загальний напрям можна характеризувати як цінорегулювальний.

Другий етап тривав з грудня 1991 р. до березня 1993 р. Тут не можна говорити про те, що здiйснювалась взагалi будь-яка антиінфляційна полiтика. Економiчну полiтику цього перiоду швидше можна назвати проінфляційною. Держава спровокувала інтенсивне зростання грошової маси з метою підтримки національного виробництва і в першу чергу державного сектора економіки. Одночасно були зняті всі адміністративні обмеження на зростання цін. У цей період за активного державного сприяння найбільш iнтенсивно дiяли всi чинники інфляцiї.

Третiй етап: березень 1993 р. - листопад 1994 р. Це етап “пожежного гасіння” гiперiнфляцiї як адмiнiстративними, так і економічними засобами, характерними не стільки для ринкової, скільки для економiчної системи соціалізму. Стрижневу роль тут відігравав цінорегулювальний елемент.

Для четвертого етапу (листопад 1994 р. - жовтень 1996 р.) були характерними спроби добитися грошово-кредитної стабiлiзацiї та придушення iнфляцiї монетарними засобами з поступовим залученням фінансових механізмів і переходом до фінансової стабілізації.

П'ятий етап: жовтень 1996 р. - листопад 1997 р. Це період стримування інфляції за допомогою стимулюючих заходів політики доходів. Провідну роль тут відігравав грошово-кредитний елемент.

Шостий етап починається з листопада 1997 р. Для нього є характерною досить жорстка дефляційна політика де поряд з грошово-кредитними заходами придушення iнфляцiї вживаються і заходи для досягнення фінансової стабілізації.

Ураховуючи те, що iнфляцiя в Україні нині породжується не тільки зростанням грошової маси, а і прогресуючим технологiчним занепадом виробництва, зростанням матерiало-, праце- й енергомісткості продукцiї через падiння ефективностi виробництва та низький рiвень використання виробничих потужностей, а також нерівним становищем національних та іноземних виробників, монополiзмом деяких галузей виробництва, зростанням структурних диспропорцiй, то протидiяти цьому виключно шляхом обмеження сукупного попиту, через відносно жорстку монетарну та фінансову полiтику - малоефективно. Пiдприємства за таких умов віддають перевагу скороченню обсягів виробництва, не відмовляючись при цьому вiд пiдвищення цiн на свою продукцiю, намагаючись таким чином поповнити свої оборотні кошти.

А оскільки стабілізаційні заходи не спроможні цiлком ефективно спрацювати в таких умовах, то це потребує зміни напряму антиінфляційної політики та переходу до нового її етапу. Нова антиінфляційна політика має виходити з необхідності відновлення економічного зростання та мати як складові елементи стимулюючі заходи з підтримання виробництва. Стрижневим елементом нового етапу антиінфляційної політики має стати фінансовий елемент, а провідною проблемою - проблема оптимальних розмірів дефіциту, джерел його фінансування та напрямів використання.

Отже, для стримування інфляції та стимулювання економічного зростання слід забезпечити такий рівень бюджетного дефіциту, який відповідатиме величині інших основних макроекономічних показників: обсягу ВВП, рівню зайнятості та урівноваженості платіжного балансу. В економічній теорії на оптимальні розміри дефіциту державного бюджету склались досить різні погляди. Так, монетаристи пропонують позбутись дефіциту взагалі. Представники теорії “економіки пропозиції” радять мати дефіцит, що не перевищує 1-2 % ВВП, кейнсіанці - 3-4 %. А у Маастріхті умовою вступу в зону єдиної валюти прийнятий рівень дефіциту бюджету, що не перевищує 3 % ВВП. Отже, навіть ураховуючи ці розбіжності, можна визнати, що оптимальні розміри дефіциту бюджету перебувають в межах 3 %. Водночас для перехідної економіки економісти-практики з МВФ радять позбутись дефіциту бюджету взагалі чи утримувати його в межах до 1 % ВВП. Однак у перехідний період, коли ринкові механізми відновлення економічної рівноваги лише формуються, а інфляція (як нині в Україні) носить значною мірою витратний характер, зумовлений значним зменшенням ефективності виробництва через падіння його обсягів, такі обмеження дефіциту є наджорсткими. Саме тому тимчасове зростання дефіциту бюджету до 2-4 % ВВП є закономірним явищем, і лише при проведенні довгострокової антиінфляційної економічної політики в перехідний період (при відновленні економічного зростання) слід орієнтуватись на розміри дефіциту бюджету до 1 % ВВП.

Проте до проблеми зростання дефіциту державного бюджету необхідно підходити з точки зору стимулювання інвестиційної активності. А це потребує створення в межах загального державного бюджету окремого бюджету розвитку, величина якого має бути не меншою за величину дефіциту загального бюджету. Важливе значення має проблема не лише розмірів дефіциту бюджету, а й джерел його фінансування. У сучасних умовах, коли досягнуто позитивне зовнішньоторговельне сальдо, коли починає зростати рівень монетизації економіки, зменшуватись швидкість обертання грошей та падає рівень бартеризації економіки, доцільнішим стає емісійний шлях покриття дефіциту бюджету. За таких умов емісія не спричинятиме значної інфляції, а стане чинником стимулювання позитивних економічних зрушень.

Досить важливим джерелом для покриття дефіциту бюджету є також зовнішні запозичення. Проте при їх використанні слід спиратись не на короткострокові запозичення, як це робилось раніше, а на довгострокові - під цільові інвестиційні проекти. Використання ж внутрішніх заощаджень для фінансування дефіциту бюджету доцільно обмежити, оскільки це в сучасних умовах зумовлює зростання рівня відсоткової ставки та згортання недержавної інвестиційної активності.

Висновки

У дисертації наведено теоретичні узагальнення, на основі яких дано нове вирішення наукової задачі такого обмеження інфляції в період ринкової трансформації економічної системи України, яке б забезпечило формування сприятливого середовища для подолання кризи і виходу України на траєкторію сталого економічного зростання.

Головні наукові та практичні результати роботи є такими:

1. Інфляція - це не лише феномен сфери грошового обігу, це - системне утворення, пов'язане з впливом усієї економічної системи суспільства. Поява інфляції є результатом порушення загальної економічної рівноваги, яка характеризує стан суспільного відтворення в цілому. Порушення загальної економічної рівноваги, яке спричиняє інфляцію, обумовлене дією цілої низки різних чинників. Ці чинники характеризують вплив різних сфер економічних відносин і стають окремими елементами при дослідженні інфляції як системного утворення. При цьому грошово-кредитний елемент хоча і є провідним, стрижневим елементом у процесі виникнення інфляції, але він не є єдиним елементом, який визначає появу цього явища.

2. Аналіз впливу системи чинників інфляції проведений у роботі показав, що на різних етапах роль окремих чинників та їх вплив на загальний інфляційний процес весь час можуть змінюватись. І тому тільки комплексний підхід до розгляду всіх чинників інфляції може дати цілісне уявлення про природу інфляційних процесів. При цьому у випадку однакової спрямованості впливу різних чинників виникає ефект синергії, який полягає в тому, що величина інтегрального результуючого наслідку перевищує величину початкових впливів, що викликають цей наслідок.

3. Зростання інфляції є свідченням того, що економіка країни відійшла від рівноважного стану. За таких умов економічна система зазнає імпульсу до зміни. Проте характер змін визначається регулюючими діями з боку держави. Оскільки посилення інфляції зумовлює зменшення тієї частки суспільного продукту, яка дістається державі через знецінення її грошових доходів, то це змушує останню вдатись до певних дій. При цьому дії держави в такій ситуації можуть призвести як до зростання, так і до зменшення ступеня централізації економічної системи. В умовах, коли потреба держави в суспільних ресурсах не може бути зменшена, держава на зростання інфляції відповідає збільшенням рівня централізації економічної системи з відповідним обмеженням ринкових відносин. А в умовах, коли потреба держави в суспільних ресурсах реально може бути зменшена, інфляція сприяє зниженню рівня централізації економічної системи та розбудові ринкових відносин.

4. Результати дослідження інфляції в Україні дають підстави для висновку, що поява гіперінфляції тут зумовлена зміною самого типу економічної системи суспільства при непослідовності її реформування, різною швидкістю процесів зламу старої системи суспільних відносин і відповідних інституцій та побудовою нової системи відносин, що було результатом обраної моделі ринкової трансформації, з одного боку, та її непослідовного втілення - з іншого. Саме неадекватність запроваджуваних заходів стану економіки, швидка руйнація старої системи економічних відносин та інституцій при непослідовності створення нової і спричинили появу гіперінфляції.

5. Відкрита інфляцiя, яка початково була спричинена процесом трансформації економічної системи, в цих умовах сама стала одним з економiчних чинникiв, які об'єктивно сприяли зламу старої системи суспільних відносин та інституцій. Вона показала уряду його неспроможність і надалі утримувати та фінансувати великий державний сектор, що стимулювало прийняття рішення про перетворення державних підприємств на підприємства інших форм власності. Сприявши фактичному пограбуванню більшості населення, гіперінфляція в період ринкової трансформації економічної системи соціалізму об'єктивно забезпечила проведення первісного нагромадження капіталу. Заниження вартості основних фондів державних підприємств, яке теж стало наслідком гіперінфляції, створило економiчнi передумови для надзвичайно прибуткового вкладання цього капіталу, що ще більше полегшило протікання процесу приватизації та забезпечило перехід до нової системи суспільних відносин.

6. Історичний досвід, у тому числі й досвід України, засвідчує, що коли інфляція набуває тривалого характеру, а її розміри та інтенсивність переходять вiдомi межi, то відбувається рух усієї економiки по шляху внутрiшньої деградацiї. Такий рух перетворюється на джерело кризи тiєї економiчної системи, яка спричинила інфляцію. І якщо правлячі кола вчасно не починають гальмувати інфляційні процеси, то в такому разі можливі серйозні соціально-економічні та політичні наслідки на зразок зростання соціальної напруги, стихійних вибухів невдоволення, революцій тощо, що веде до зміни політичного керівництва країни та впливає на загальний напрям руху економічної системи.

7. Найважливішим завданням економічної політики на сучасному етапі є подолання глибокої економічної кризи. А це об'єктивно потребує більшої послідовності в трансформації економічної системи України. Лише на цій основі можливе відновлення економічного зростання. Без виконання останньої умови вирішити інші соціальні та економічні проблеми сучасної України, у тому числі й проблему інфляції неможливо. А тому антиінфляційна політика нині має бути спрямована не стільки на припинення iнфляцiї взагалi, скільки на зведення її до прийнятного рiвня, який не просто пом'якшив би її найбiльш згубнi наслiдки, а надав би iнфляцiї конструктивної спрямованості, зробив би її важелем стимулювання позитивних економiчних перетворень.

8. Реалізувати завдання відновлення економічного зростання лише грошово-кредитними засобами, запропонованими сучасним монетаризмом в умовах перехідної економіки майже неможливо. Це пояснюється тим, що теорія монетаризму спирається на тверду основу ринкової економіки, де діють конкурентні сили і як результат цього ефективно працює приватний сектор, де існують відповідні інституційні механізми. А в перехідній економіці, яка зазнає трансформації в ринковому напрямі, ці передумови лише формуються. Тут недержавний сектор економіки працює ще не завжди ефективно, рівень монополізації виробництва є надзвичайно високим, ще не повністю сформований інституційний механізм перетворення заощаджень на інвестиції. Саме через це важливими складовими антиінфляційної політики перехідного періоду можна вважати всі заходи, які сприяють появі цивілізованого конкурентного ринкового середовища, тобто, по суті, всі заходи з подальшої ринкової трансформації економічної системи.

9. У перехідний період, коли ринкові механізми відновлення економічної рівноваги лише формуються, а інфляція (як нині в Україні) носить значною мірою витратний характер, зумовлений значним зменшенням ефективності виробництва через падіння його обсягів, ліквідація дефіциту державного бюджету чи його обмеження на рівні до 1 % ВВП є наджорстким заходом. Дефіцит бюджету в умовах падіння виробництва носить не стільки активний, скільки пасивний характер. Він зумовлений не збільшенням витрат бюджету, а зменшенням надходжень. Його зростання у цьому разі виконує стабілізаційну функцію. Пасивний дефіцит не має значного інфляційного впливу на загальний рівень цін, але протидіє кризовому спаду виробництва, стимулюючи, головним чином, зростання пропозиції. Саме тому тепер тимчасове зростання дефіциту бюджету до 2-4 % є необхідним. Крім того, таке зростання дефіциту відповідає величинам інших основних макроекономічних показників України.

І лише при проведенні довгострокової антиінфляційної економічної політики в перехідний період слід орієнтуватись на розміри дефіциту бюджету в межах до 1 % ВВП. Проте це може бути здійснено й автоматично за умови відновлення економічного зростання та збільшення обсягів ВВП.

Але тут потрібно зробити одне зауваження. На сучасному етапі відновити економічне зростання без збільшення інвестиційної активності неможливо. Тому пропоноване розширення дефіциту державного бюджету має бути інвестиційно спрямованим. Без виконання цієї умови зростання дефіциту бюджету не є доцільним, оскільки воно лише звузить недержавну інвестиційну активність.

10. Для виходу економіки з кризи необхідно, по-перше, значно підвищити питому вагу інвестицій в економіку, по-друге, виділити державні інвестиції в окремий бюджет - бюджет розвитку. Така практика поділу бюджету на поточний та бюджет розвитку є загальноприйнятою у світі. Джерелами формування доходів бюджету розвитку можуть виступати в перехідних умовах як постійні доходи бюджету, так і державні запозичення на фінансовому ринку, в тому числі цільові - під конкретні проекти, доходи від приватизації та емісія. Використання керованої емісії на фінансування інвестиційних проектів не несе в собі таких негативних наслідків, як її спрямування на фінансування поточних витрат бюджету (звичайне "проїдання" коштів). Адже внаслідок зростання інвестицій повніше завантажуються існуючі та створюються нові виробничі потужності, що зменшує інфляційний сплеск унаслідок емісії. Інвестиції також дають можливість отримати реальні доходи підприємствам та їх працівникам, що в підсумку дасть змогу збільшити реальні доходи і бюджету. Саме цей напрям руху і є тим шляхом, який, надаючи поштовх економічному зростанню, допоможе вирішити і інфляційну проблему на тривалу перспективу.

Список публікацій за темою дисертації

Монографія

Мельник О.М. Інфляція: теорія і практика регулювання. К., Т-во “Знання”, КОО, 1999. 291 с. (15,37 др. арк.).

Статті у наукових фахових виданнях

Мельник О.М. Особливості переходу до ринкової економіки // Проблеми формування ринкової економіки / Міжвідомчий наук. збірник. К.: КІНГ, 1992. Вип. 1. С. 16-20 (0,5 др. арк.).

Мельник О.М., Плотніков О.В. Роздержавлення у процесі формування ринкової економіки // Питання політичної економії / Міжвідомчий наук. збірник. Київський держ. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К.: Либідь, 1992. № 221. С. 66-72, (0,5 др. арк.) (особисто здобувачу належить аналіз сутності, моделей та шляхів роздержавлення; обсяг авторської частини - 0,3 др. арк.).

Мельник О.М. Перехід до ринкового механізму технічного оновлення виробництва // Економіка України. 1992. № 4. С. 82-85, (0,5 др. арк.).

Мельник О.М. Формування конкурентних відносин у період переходу від адміністративної до ринкової економіки // Проблеми формування ринкової економіки / Міжвідомчий наук. збірник. К.: КІНГ, 1992. Вип. 2. С. 43-51, (0,5 др. арк.).

Мельник О.М. Монополія в економіці України: рівні, наслідки // Проблеми формування ринкової економіки / Міжвідомчий наук. збірник. К.: КДЕУ, 1994. Вип. 3. С. 88-99, (0,5 др. арк.).

Мельник О.М., Плотніков О.В. Макроекономічний аналіз структури зайнятості // Економіка України. 1993. № 4. С. 76-80, (0,6 др. арк.) (особисто здобувачу належить порівняльний аналіз головних тенденцій зміни структури зайнятості в Європі та в Україні; обсяг авторської частини - 0,3 др. арк.).

Мельник О.М. Монополія як фактор розвитку інфляційних тенденцій в Україні // Проблеми формування ринкової економіки / Міжвідомчий наук. збірник. К.: КДЕУ, 1996. Вип. 4. С. 72-79, (0,5 др. арк.).

Мельник О.М., Ніколенко В.М. Деякі характеристики монополізації у процесі формування ринку в Україні // Вісн. Київського ун-ту. Серія “Економіка”. К.: Київський ун-т, 1994. № 1. С. 50-62, (0,5 др. арк.), (особисто здобувачу належить аналіз проблеми ролі монополії в перехідних і ринкових умовах, рівнів монополізму в економіці України, впливу монополізації на темпи інфляції; обсяг авторської частини - 0,3 др. арк.).

Мельник О.М. Зміни економічного стану підприємств України під впливом інфляції // Фінанси України. 1997. № 7. С. 66-72, (0,5 др. арк.).

Мельник О.М. Соціальні наслідки інфляції в період трансформації економіки України // Україна: аспекти праці. 1998. № 1. С. 50-54, (0,6 др. арк.).

Мельник О.М. Особливості антиінфляційної політики в умовах необхідності відновлення економічного зростання в Україні / Зб. праць вчених. К.: Ін-т світової економіки і міжнародних відносин, 1998. Вип. № 19. С. 3-4, (0,1 др. арк.).

Мельник О.М. Вплив інфляції на економічне становище підприємств // Економіка України. 1997. № 11. С. 30-37, (0,6 др. арк.).

Мельник О.М. Етапи розвитку антиінфляційної політики в економічній системі України // Реструктуризація економіки та раціоналізація експортно-імпортної політики України / Зб. праць вчених. - К.: Ін-т світової економіки і міжнародних відносин, 1998. Вип. № 12. С. 21-24, (0,2 др. арк.).

Мельник О.М. Вплив інфляції на розвиток кредитних відносин в Україні // Банківська справа. 1998. № 1. С. 53-57, (0,5 др. арк.).

Мельник О.М. Особливості нового етапу в антиінфляційній політиці України // Фінанси України, 1998, № 9, С. 91-101, (0,6 др. арк.).

Мельник О.М. Фінансова криза та потреба відновлення економічного зростання в Україні // Фінанси України. 1999. № 5. С. 40-45, (0,5 др. арк.).

Мельник О.М. Відновлення економічного зростання та необхідність зміни антиінфляційної політики в Україні // Економіка України. 1999. № 9. С. 12-21, (0,6 др. арк.).

Мельник О.М. Політика “придушеної” інфляції та перспективи відновлення економічного зростання в перехідній економіці / Зб. праць вчених. К.: Ін-т світової економіки і міжнародних відносин, 1999. Вип. № 21. С. 3-5, (0,2 др. арк.).

Мельник О.М. Подолання фінансової кризи в перехідній економіці: загальносвітовий досвід та особливості України // Проблеми формування ринкової економіки / Міжвідомчий наук. збірник. К.: КНЕУ, 1999. Вип. 7. С. 13-19, (0,5 др. арк.).

Мельник О.М. Основні параметри грошово-кредитної політики та їх регулювання як засіб обмеження інфляції в Німеччині // Вісник НБУ. 2000. № 2. С. 12-15, (0,5 др. арк.).

Мельник О.М. Необхідність коригування політики валютних резервів України в умовах запровадження євро / Зб. наук. пр. К.: Ін-т світової економіки і міжнародних відносин, 2000. Вип. 25. С. 37-41, (0,3 др. арк.).

Мельник О.М. Антиінфляційна політика як фактор економічного зростання в Україні // Банківська справа. 2000. № 3. С. 11-16, (0,6 др. арк.).

Мельник О.М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики на прикладі України та держав Західної Європи // Фінанси України. 2000. № 7. С. 34-44, (0,6 др. арк.).

Мельник О.М., Кловська Ю.М. Інфляція як чинник гальмування отримання Україною іноземних інвестицій // Зб. наук. пр. К.: Ін-т світової економіки і міжнародних відносин, 2000. Вип. 26. С. 12-18, (0,4 др. арк.). (особисто здобувачу належить аналіз наслідків інфляції у зовнішньоекономічній сфері; обсяг авторської частини - 0,3 др. арк.).

Мельник О.М. Вплив інфляції на зміни у структурі ВВП України в перехідний період // Економіка: проблеми теорії та практики / Міжвузівський збірник наук. праць / Дніпропетровський держ. ун-т. Дніпропетровськ, 2000. Вип. 24 С. 39-48, (0,5 др. арк.).

Мельник О.М. Вплив зовнішніх чинників на розвиток інфляції в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики / Міжвузівський збірник наук. праць / Дніпропетровський держ. ун-т. Дніпропетровськ, 2000. Вип. 27 С. 27-37, (0,5 др. арк.).

Мельник О.М. Основні параметри грошово-кредитної політики в Україні // Економіка України. 2000. № 7. С. 25-31, (0,5 др. арк.).

Публікації в інших наукових виданнях

Мельник А.М. Панченко Н.Ф. Влияние перестройки хозяйственного механизма на социальные условия труда: Тезисы докладов на республиканской науч.-практ. конф. “Социальные проблемы труда”. Киев, 1989. С. 17-18, (0,1 др. арк.). (особисто здобувачу належить аналіз наслідків перебудови господарського механізму; обсяг авторської частини - 0,05 др. арк.).

Мельник А.М. Формирование противозатратной направленности механизма хозяйствования: Тезисы докладов на науч.-практ. конф. “Теория и практика перестройки хозяйственного механизма”Киев, КИНХ, 1990. Ч. 1. С. 102-103, (0,1 др. арк.).

Мельник А.М., Плотников А.В. Роль разгосударствления при переходе к рыночной экономике. Депоновано в УкрНДІНТІ 26.06.1991., № 903. Ук 91. Киев, КИНХ, 1991. 12 с. (0,5 др. арк.) // Анот. в ж. Депонированные научные работы. 1991. № 10 (240), б/о 596 (особисто здобувачу належить аналіз сутності, моделей та шляхів роздержавлення; обсяг авторської частини - 0,3 др. арк.).

Мельник А.М., Плотников А.В. Проблемы формирования рынка: Тезисы докладов на региональной науч.-практ. конф. “Социально-экономические проблемы перехода к рынку”. Ростов-на-Дону, 1991. Ч. 1. С. 101-103, (0,1 др. арк.). (особисто здобувачу належить аналіз причин переходу до ринкової економіки в Україні; обсяг авторської частини - 0,05 др. арк.).

Мельник А.М. Перспективы стабилизации регионального рынка Украины: Тезисы докладов на науч.-практ. конф. “Территориальные аспекты перехода к рыночной экономике”. Ростов-на-Дону, 1991. С. 87-89, (0,1 др. арк.).

Мельник А.М. Предпосылки перехода от административной к рыночной модели хозяйствования. Опубликовано в збірнику: “Украина на пути к рынку: пути и перспективы”. Депоновано в УкрНДІНТІ 24.06.1992., № 921. Ук 92. Киев, КИНХ, 1992. С. 2-21, (1 др. арк.) // Анот. в ж. ИНИОН РАН. 1992. № 116Р-92, 5.08.92.

Мельник А.М. Объективные предпосылки становления рыночной экономики. Опубликовано в збірнику: “Особенности становления рыночной экономики: пути и перспективы”. Депоновано в УкрНДІНТІ 16.07.1992., № 1091. Ук 92. Киев, КИНХ, 1992. С. 36-54, (1 др. арк.) // Анот. в ж. ИНИОН РАН. 1992. № 139Р-92, 26.08.92.

Мельник О.М., Мельник М.М. Деякі макроекономічні наслідки процесу монополізації в Україні. Депоновано в УкрНДІНТІ 29.04.1993., № 864. Ук 93. Киев, КИНХ, 1993. 20 с. (1 др. арк.) // Анот. в ж. Депонированные научные работы. 1993. № 8 (262), б/о 224, (особисто здобувачу належить аналіз впливу монополізації на рівень інфляції в Україні; обсяг авторської частини - 0,5 др. арк.).

Мельник А.М. Использование зарубежного опыта приватизации в процессе формирования рыночной экономики в Украине // Актуальные вопросы формирования рыночной экономики в Украине / Сборник научных трудов. Депоновано в УкрНДІНТІ 29.04.1993., № 865. Ук 93. Киев, КИНХ, 1993. С. 22-46, (1 др. арк.) // Анот. в ж. Депонированные научные работы. 1993. № 8 (262), б/о 228.

Мельник А.М., Дмитренко И.Л. Подходы к регулированию инфляции при переходе к смешаной экономике. Депоновано в УкрНДІНТІ 29.04.1993., № 863. Ук 93. Киев, КИНХ, 1993. 23 с., (1 др. арк.) // Анот. в ж. Депонированные научные работы. 1993. № 8 (262), б/о 223. (особисто здобувачу належить аналіз інфляції в економіці України; обсяг авторської частини - 0,6 др. арк.).

Мельник О.М. Шляхи переходу до системи змішаної економіки та ринкового господарства // Методологические проблемы обеспечения перехода от административно-распределительной системы в экономике к рыночной системе хозяйствования. Депоновано в УкрНДІНТІ 01.11.1993., № 2165. Ук 93. Киев, КИНХ, 1993. С. 99-129, (1 др. арк.) // Анот. в ж. Депонированные научные работы. 1994. № 2 (268), б/о 174.

Мельник О.М. Сучасний досвід регулювання параметрів грошової політики в Німеччині та можливості його використання з метою стримування інфляції в Україні // Экономические инновации / Сборник научных работ. Вып. 4. Международное и межрегиональное сотрудничество в Черноморском бассейне. Науч.-практ. конф. Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исслед. НАН Украины, 1999. С. 116-119, (0,2 др. арк.).

Мельник О.М. Антиінфляційна політика в умовах необхідності відновлення економічного зростання в Україні // Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні / Зб. наук. пр. Міжнародна наук.-практ. конф. Луцьк: Вежа, 1999. -. 95-98, (0,2 др. арк.).

Мельник А.М. Перспективы восстановления экономического роста в переходной экономике и политика “подавленной” инфляции // Економічний вісник національної гірничої академії України / Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” / Дніпропетровськ 21-22 трав. 1999 р. Т. 1. Дніпропетровськ, НГАУ, 1999. С. 102-104, (0,1 др. арк.).

Мельник О.М. Грошово-кредитна політика в Україні на тлі досвіду країн Західної Європи // Україна на порозі ХХI століття: економіка, державність / Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної наук.-практ. конф. / Вінниця 30-31 берез. 2000 р. Вінниця, 2000. Т. 1. С. 31-35, (0,2 др. арк.).

Мельник О.М. Інвестиційний процес в Україні та потреба зміни макроекономічної політики // Вісн. Дніпропетровського держ. фінансово-економічного ін-ту. Економічні науки / Матеріали першої міжвузівської наук.-практ. конф. “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах” / Дніпропетровськ, 17-18 лют. 2000 р. Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 2000. Т. 1. С. 22-24, (0,1 др. арк.).

Мельник О.М. Шляхи відновлення економічного зростання в перехідній економіці України // Теорії мікро-макроекономіки / Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу і аспірантів / За результатами науково-практичної конференції “Економіка України: стратегія відродження і трансформаційні перетворення” / Київ, 18-19 трав. 2000 р. Київ, Академія муніципального управління, 2000. Вип. 3. С. 121-125, (0,2 др. арк.).

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01. - Економічна теорія. - Київський національний економічний університет, Київ, 2001.

У дисертації доведено, що інфляція являє собою системне утворення, виникнення якого пов'язано з усією системою суспільних відносин, а не лише зі станом сфери грошового обігу. Інфляція в період ринкової трансформації економічної системи України має значні особливості, які зумовлені загальною нерівновагою, яка характерна для перехідної економіки. В таких умовах при однаковій спрямованості впливу різних чинників виникає ефект синергії, який полягає в тому, що величина інтегрального результуючого наслідку перевищує величину початкових впливів, що викликають цей наслідок.

Поява гіперінфляції в Україні зумовлена зміною типу економічної системи суспільства та непослідовністю здійснення економічних реформ. В той же час сама інфляція, яка початково була спричинена процесом трансформації економічної системи, в цих умовах стала одним з економiчних чинникiв, які об'єктивно сприяли зламу старої системи суспільних відносин та інституцій.

Антиінфляційна політика в таких умовах має визначатись з урахуванням усієї сукупності діючих чинників інфляції, при цьому наголос має робитись на найважливішому для цього періоду чиннику.

Ключові слова - інфляція; економічна система; ринкова трансформація економічної системи України; моделі трансформації; чинники, етапи та наслідки інфляції; антиінфляційна політика.

Аннотация

Мельник А.М. Инфляция в период рыночной трансформации экономической системы Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.01.01. - Экономическая теория. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2001.

В диссертации показано, что инфляция - это не только феномен сферы денежного обращения, это системное образование, возникновение которого связано с влиянием всей экономической системы общества. Появление инфляции является результатом нарушения общего экономического равновесия, которое характеризует состояние общественного воспроизводства в целом. Нарушение общего экономического равновесия, которое вызывает инфляцию, обусловлено воздействием целого ряда различных факторов. Эти факторы характеризуют воздействие различных сфер экономических отношений и становятся отдельными элементами при изучении инфляции как системного образования. При этом однонаправленность воздействия различных факторов вызывает появление эффекта синергии, вследствие чего величина суммарного результата превышает величину вызвавших этот результат начальных воздействий.

Повышение уровня инфляции является свидетельством того, что экономика страны отошла от равновесного состояния. В этих условиях экономическая система получает импульсы к изменению. Однако характер изменений определяется регулирующими действиями со стороны государства. Поскольку усиление инфляции ведет к уменьшению той части общественного продукта, которая присваивается государством, вследствие обесценивания его денежных доходов, то это заставляет государство предпринять определенные действия. При этом действия государства могут привести как к уменьшению, так и к увеличению степени централизации экономической системы. В условиях, когда потребность государства в общественных ресурсах не может быть уменьшена, государство на повышение инфляции отвечает повышением уровня централизации экономической системы и соответствующим ограничением рыночных отношений. В условиях, когда потребности государства в общественных ресурсах реально могут быть сокращены, то инфляция способствует снижению уровня централизации экономической системы и развитию рыночных отношений.

Результаты исследования инфляции в Украине дают основание говорить, что появление гиперинфляции здесь обусловлено сменой самого типа экономической системы общества при непоследовательности ее реформирования, разной скоростью процессов слома старой системы общественных отношений и соответствующих институтов и построением новой системы отношений, что явилось результатом выбора определенной модели рыночной трансформации, с одной стороны, и ее непоследовательной реализации - с другой. Именно неадекватность осуществляемых мер состоянию экономики, быстрое разрушение старой системы экономических отношений при непоследовательности в создании новой и определили появление гиперинфляции.

Открытая инфляция, которая первоначально была вызвана процессом трансформации экономической системы, в этих условиях сама стала одним из экономических факторов, объективно способствовавших изменению старой системы экономических отношений. С одной стороны инфляция содействовала разрушению старой системы общественных отношений, она объективно обеспечила проведение первоначального накопления капитала в негосударственном секторе и способствовала протеканию процесса приватизации. В то же время гиперинфляция вызвала усиление крайне разрушительных экономических процессов, что привело к повышению степени государственного вмешательства в экономику и затормозило проведение реформ.

Важнейшей задачей экономической политики на современном этапе является преодоление глубокого экономического кризиса. А это объективно требует большей последовательности в трансформации экономической системы Украины. Только на этом пути возможно восстановление экономического роста. Без этого разрешить все остальные социальные и экономические проблемы Украины невозможно. А потому антиинфляционная политика ныне должна быть подчинена задаче не столько ликвидации инфляции вообще, сколько сведению ее к такому уровню, который придал бы инфляции конструктивную направленность, сделал бы ее рычагом стимулирования позитивных экономических преобразований. В современных условиях это предполагает необходимость перехода к новому этапу в антиинфляционной политике. Основой этого этапа должна стать не полная ликвидация дефицита государственного бюджета, а такое его ограничение, которое будет отвечать основным макроэкономическим показателям Украины и даст толчок повышению инвестиционной активности.

Ключевые слова - инфляция, экономическая система, рыночная трансформация экономической системы Украины, модели трансформации, факторы и последствия инфляции, антиинфляционная политика.

Summary

Melnik A.M. Inflation during the period of market transformation the economic system of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for academic degree of the doctor of economics, speciality 08.01.01. - Economic theory. - Kyiv National University of Economics, Kyiv, 2001.

In the thesis is proved, that the inflation represents system's formation, which occurrence is connected with system of the all public relations, and not just with a relations of sphere of the money circulation. The inflation during the period of market transformation the economic system of Ukraine has essential features, which are determined of the general anbalance, that was characterised for transitive economy. Thus the one-orientation of influence of the various factors causes occurrence of sinergy effect, owing to what the size of total result exceeds size of the initial influences, which have caused this result.

The occurrence hyperinflation in Ukraine is caused by change of the type of economic system of a society and inconsistency of its reforming. At the same time inflation, which was originally caused by process of transformation of economic system, in these conditions became one of economic forces objectively promoting destruction of old system of the public relations and institutes.

The antiinflationary policy in such conditions should be determined in view of all factors of inflation, but the basic emphasis should be done on the most important factor for this period.

Key words - inflation; economic system; market transformation the economic system of Ukraine; models of transformation; factors, stages and consequences of inflation; antiinflationary policy.

Размещено на Allbest.ru