Удосконалення територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 332.132:338.49

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ

Спеціальність 08.10.01- розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Охріменко Алла Григорівна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України ДОРОГУНЦОВ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, голова Ради

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, академік НАН України ЧУМАЧЕНКО МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ, Президія НАН України, уповноважений у звязках із Кабінетом Міністрів України;

кандидат економічних наук, ст. наук. співроб. КОРЖУНОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, докторант.

Провідна установа:

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ

Захист відбудеться “23” квітня 2001 р. об “11” год. “00” хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60

Автореферат розісланий “20” березня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор С.І. Бандур

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

регіональний рекреаційний ресурс подільський

Актуальність теми. Одним із головних завдань ринкової трансформації економіки України є ефективне використання природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу регіонів. В звязку з цим особливо актуальним є питання забезпечення розвитку рекреаційної сфери як однієї із рентабельних та швидкоокупних. Зважаючи на це, аналіз та оцінка рекреаційного господарства Подільського регіону надзвичайно важлива.

Подільський регіон, що включає Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку області, характеризується невисоким рівнем промислового розвитку, порівняно сприятливою екологічною ситуацією і значним потенціалом рекреаційних ресурсів. Недостатнє врахування цих особливостей регіону в процесі розміщення, функціонування та розвитку продуктивних сил протягом тривалого часу призвело до накопичення складних соціально-економічних проблем. Сучасний розвиток Поділля має виходити з його особливостей та нових підходів до територіальної організації життєдіяльності населення, сприяти виведенню економіки регіону із кризового стану. Як свідчить світовий досвід, рекреаційне господарство, зокрема туризм, може суттєво впливати на соціально-економічний розвиток регіонів, а залучення інвестицій для забезпечення рекреаційного облаштуваня території - на приріст виробництва не лише в індустрії відпочинку і оздоровлення, але й інших галузях.

Донедавна питанням оптимізації розміщення закладів рекреаційного комплексу (РК), з урахуванням територіальних особливостей Подільського регіону, приділялася недостатня увага. Це призвело до недооцінки соціально-економічних можливостей регіону, відставання і занепаду матеріально-технічної бази рекреаційних установ, погіршення екологічного стану навколишнього середовища.

Питання теорії і методики територіальної організації господарства грунтовно досліджені у працях Е.Б.Алаєва, П.М.Алампієва, С.І.Дорогунцова, М.М.Колосовського, М.Д.Пістуна, В.А.Поповкіна, А.Ю.Пробста, Ю.Т.Саушкіна, С.Б.Хорєва, М.Г.Чумаченка та ін. Проблемам розвитку рекреаційного господарства і його територіальної організації присвячені роботи в різних галузях науки: географії, економіці, містобудуванні, соціології, медицині тощо. Серед дослідників потрібно виділити: В.І.Азара, М.В.Багрова, О.О.Бейдика, Ю.А.Вєдєніна, М.І.Долішнього, В.К.Євдокименка, О.В.Живицького, І.В.Зоріна, О.М.Ігнатенка, Е.А.Котлярова, В.С.Кравціва, М.П.Крачила, В.І.Куценко, О.О.Мазуркевича, В.І.Мацолу, М.С.Мироненка, В.Н.Новикова, М.С.Нудельмана, Т.Ф.Панченко, І.І.Пирожника, В.С.Преображенського, І.Д.Родичкіна, І.Т.Твердохлєбова та інших. Разом з тим, відносно рекреаційного господарства, ряд аспектів не повністю розроблено, а деякі положення вимагають уточнення. Так, не достатньо розкрита сутність рекреаційного утворення як господарського комплексу, питання визначення народногосподарської ефективності функціонування РК, не розроблена система управління даним комплексом. Багато питань виникає також щодо розвитку та функціонування РК в ринкових умовах. Cтосовно рекреаційного комплексу Подільського регіону існують лише окремі локальні спроби його дослідження.

Важливе суспільне значення рекреаційних утворень зумовлює необхідність наукового дослідження названих проблем розвитку рекреаційного комплексу Подільського регіону та ефективного використання його природно-ресурсної бази. Викладені вище міркування визначили актуальність і вибір теми даного дослідження.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо повязане з фундаментальними комплексними дослідженнями, що проводяться Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України, а саме з темами: “Cхема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (номер державної реєстрації 0100V000657), де в розділі “Рекреаційний комплекс” дисертантом здійснено аналіз сучасного стану розміщення і функціонування підприємств рекреаційного комплексу України та Подільського регіону; “Дослідження природно-ресурсного потенціалу і перспектив економічного та соціального розвитку України (регіональний розріз)” (номер державної реєстрації 0199V003691), де в розділі “Лісові ресурси” дисертантом розроблено пропозиції щодо рекреаційного використання лісових ресурсів в ринкових умовах.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка наукових засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону. Виходячи з цього, були поставлені та вирішувалися такі задачі:

- визначити сутність і фактори формування регіонального рекреаційного комплексу та розкрити особливості його територіальної організації;

- удосконалити методичні основи дослідження функціонування і територіальної організації рекреаційного комплексу;

- провести соціально-економічну оцінку потенціалу рекреаційних ресурсів Подільського регіону та особливостей їх розміщення;

- розробити схему рекреаційного районування території;

- розкрити особливості функціонування рекреаційного комплексу Подільського регіону в ринкових умовах, визначити шляхи та розробити пропозиції його оптимізації;

- визначити напрями удосконалення територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону.

Обєкт дослідження - рекреаційний комплекс, як невідємна складова продуктивних сил.

Предмет дослідження - територіальна організація продуктивних сил рекреаційного комплексу Подільського регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи стали наукові положення сучасної економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань раціонального природокористування і рекреаційного господарства, законодавчі та нормативні акти, якими врегульовані правовідносини в цій сфері. Для дослідження територіальної організації рекреаційного комплексу, закономірностей його розвитку і функціонування використовувалися методи функціонально-структурного аналізу та комплексної оцінки умов і факторів рекреаційного комплексоутворення. Вивчення потенціалу рекреаційного комплексу, його місткості, комфортності та економічної ефективності проводилося шляхом збору та аналізу статистичного матеріалу. При співставленні урівноважуючих показників (ресурси і їх споживання, грошові доходи і витрати, потреби та їх задоволення) було застосовано балансовий метод. Для наочного показу і ефективного аналізу територіального розміщення рекреаційних обєктів використовувався картографічний метод. При розробці схеми рекреаційного районування території використано метод групування, за допомогою методу порівняння оцінено ступінь комфортності, здійснено аналіз рекреаційних районів.

При виконанні дисертаційної роботи були використані матеріали Міністерства екології та природних ресурсів України, органів державної статистики України, Державного комітету з питань молодіжної політики, спорту та туризму України, Товариства охорони памяток історії і культури України, обласних державних адміністрацій.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні наукові результати дисертаційного дослідження, які відзначаються новизною, полягають у наступному:

поглиблено теоретико-методологічні основи дослідження територіальних рекреаційних утворень виходячи з нових підходів до вивчення територіальних міжгалузевих комплексів, які враховують сучасні економічні умови, що дозволило розробити та обґрунтувати напрями територіальної організації рекреаційного комплексу за умов структурних зрушень в економіці країни;

запропоновано авторське тлумачення сутності рекреаційного комплексу, особливостей його формування та функціонування, яке на відміну від існуючих, базується на поєднанні галузевого та територіального принципів комплексотворення і враховує вплив на нього ринкових чинників;

удосконалено методичні підходи до комплексної оцінки територіальних рекреаційних утворень, які на відміну від існуючих, дозволяють повніше визначити рекреаційний потенціал регіону, характеризувати розвиток та потенційні потреби населення регіону у закладах рекреації, а також більш обґрунтовано визначити систему заходів із підвищення ефективності його функціонування;

вперше розроблено схему рекреаційного районування Подільського регіону, яка спирається на новітні методи рекреаційного районування та дозволяє здійснити ідентифікацію районів за рівнем та перспективами розвитку рекреації;

визначено основні шляхи оптимізації розвитку рекреаційного комплексу Подільського регіону, які на відміну від попередніх, враховують найсучасніші світові та внутрідержавні тенденції розвитку рекреації, що дало можливість обґрунтувати шляхи вдосконалення механізму реалізації регіональної рекреаційної політики, оцінити можливості залучення до функціонування рекреаційного комплексу малого підприємництва, а також встановити необхідність запровадження нових видів рекреації та формування туристичного іміджу регіону;

виходячи із авторської моделі територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону, розроблено напрями її удосконалення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що запропоновані у дисертаційній роботі науково-методичні підходи до вивчення рекреаційного комплексу можуть застосовуватися при дослідженні РК інших регіонів. Розроблені автором конкретні положення щодо функціонування рекреаційного комплексу Подільського регіону можуть бути використані місцевими органами виконавчої влади при розробці програм регіонального розвитку Поділля.

Одержані в дисертаційній роботі наукові результати знайшли застосування в "Методичних рекомендаціях з розробки "Схеми (Прогнозу) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу" в розділі "Рекреаційний комплекс" (довідка РВПС України НАН України №25/568-4-8 від 24.10.2000).

Результати дисертаційного дослідження також доцільно використовувати у навчальних курсах “Розміщення продуктивних сил”, “Регіональна економіка”, “Економіка рекреаційного комплексу”.

Особистий внесок здобувача. Отримані результати щодо територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону, його розвитку і функціонування є авторською розробкою. В дисертації особисто автором обґрунтовано сутність РК, як складової частини народногосподарського комплексу та передумови його розвитку; запропоновано теоретико-методологічні і методичні підходи дослідження рекреаційного комплексу; проведено аналіз розвитку та функціонування РК Поділля, виконано економічну оцінку потенціалу рекреаційних ресурсів регіону; вперше розроблено схему рекреаційного районування регіону; виявлено основні напрями перспективного розвитку РК Поділля з урахуванням ринкових механізмів господарювання, визначено ефективність залучення до функціонування РК малого підприємництва, встановлено необхідність розвитку нових видів рекреації, реалізації рекреаційної політики; обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення територіальної організації РК. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Автору належать результати дослідження, сформульовані в дисертації.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях: “Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів”, м.Тернопіль, 17-18 квітня 1997 р.; “Город, регион, государство: проблемы распределения власти”, м.Словяногорськ, 20-23 травня 1997 р.; “Трансформаційні процеси в структурі економіки та соціальної сфери в Україні і країнах Центральної та Східної Європи”, м.Київ-Ірпіпь, 10-12 вересня 1997 р.; “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми”, м.Львів, 21-23 травня 1998 р.; “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”, м.Київ, 17-18 травня 1999 р..; “Проблеми регіональної економіки”, м.Севастополь, 6-10 вересня 1999р.; а також на всеукраїнських науково-практичних конференціях, “Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології”, м.Львів, 7-11 жовтня 1996 р.; “Туризм в Україні: економіка та культура”, м.Світязь, 9-10 вересня 1998 р.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць, з них 7 у фахових виданнях України (в т.ч. 6 індивідуальних наукових праць), загальним обсягом 4,6 друк. арк., із них автору належить - 3,6 друк. арк.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 200 сторінок компютерного тексту, у тому числі 13 рисунків та 24 таблиці, що займають 22 сторінки, список використаних джерел із 198 найменувань на 15 сторінках та 7 додатків на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Науково-організаційні основи регіонального розвитку рекреаційного комплексу” розгляються теоретико-методологічні засади територіальної організації регіонального рекреаційного комплексу. Регіональний рекреаційний комплекс є складовою частиною господарського комплексу регіону, що обєднує складну систему рекреаційних установ, підприємств інфраструктури та інших галузей, які мають тісні виробничі, економічні, інформаційні звязки, спільно використовують ресурси з метою задоволення різноманітних оздоровчих, пізнавальних, культурних та інших потреб населення. В дослідженні визначено, що територіальна організація РК представлена поєднанням рекреаційних ресурсів, рекреантів, закладів їх розміщення, місць розселення обслуговуючого персоналу, підприємств інфраструктури та інших закладів, які забезпечують умови для відпочинку і оздоровлення населення.

Передумовами розвитку регіонального рекреаційного комплексу в ринкових умовах є, по-перше, система первинних чинників - ресурси, потреби, економічні можливості регіону; по-друге, система вторинних передумов - екологічний стан, демографічна ситуація, особливості розселення, конюнктура ринку, науково-технічний прогрес тощо. Зважаючи на сучасні реалії, економічні можливості регіону мають особливе значення щодо розвитку та успішного функціонування рекреаційного комплексу, особливо це стосується можливості залучення інвестицій до рекреаційного процесу, формування цивілізованого ринку рекреаційних послуг, запровадження регіональної рекреаційної політики.

У межах регіонального РК можливе знаходження оптимальних варіантів забезпечення транспортом, інфраструктурою, продуктами харчування, кадрами на основі єдиної програми рекреаційного освоєння регіону. Крім того на регіональному рівні можна створити комплексні туристичні маршрути, які б найповніше представляли регіон, цілісність якого склалася економічно, географічно та історично.

Ефективне функціонування регіонального РК можливе за умов забезпечення оптимального співвідношення та розміщення рекреаційних ресурсів, рекреантів, матеріальної бази, обслуговуючого персоналу, безперебійної і ефективної роботи обєктів водо- і енергопостачання, транспортного обслуговування.

Важливим питанням є розгляд особливостей функціонування РК в ринковій економіці. На ринку стикається попит на рекреаційний продукт, що предявляється потенційним споживачем і пропозиція такого продукту. В РК попит визначає сукупну суспільну потребу у відповідних послугах, яка зумовлена платоспроможністю, а пропозиція представлена результатами господарської діяльності, що можуть бути запропоновані на ринку.

Дослідження рекреаційного комплексу складається із таких етапів: 1. Збір та аналіз інформації про ресурси; 2. Використання аналітичного інструментарію; 3. Аналіз рішень та вибір пріоритетного варіанту. Статистична інформація повинна включати: характеристику ресурсної бази, рекреантів та місць для їх розміщення, стану навколишнього середовища, потреби у рекреаційному обслуговуванні, відомості про правове регулювання рекреації, інформацію про можливі інвестиції тощо. Кількісний аналіз статистичної інформації дозволяє визначити потенційні прибутки та потенційні інвестиції. Вплив розвитку рекреації на місцеве населення та довкілля аналізується за допомогою таких індикаторів, як зайнятість, прибутки, надходження іноземної валюти. Крім кількісного аналізу, проводиться якісний аналіз ринку, організаційної структури рекреаційного комплексу, заходів щодо удосконалення кадрового забезпечення. Після аналітичної обробки інформації розробляються пріоритетні напрями розвитку рекреаційного комплексу.

Для економічної оцінки рекреаційних ресурсів використовувалася методика, яка визначає продуктивність рекреаційних ресурсів. Показниками продуктивності виступає кількість людей, яким можна надати санаторно-курортні, оздоровчі та туристичні послуги, виходячи із запасів природних рекреаційних ресурсів регіону за один рік. Методика оцінки рекреаційного потенціалу в натуральних показниках визначає потенціали родовищ рекреаційних ресурсів, зон туризму та відпочинку. Сума одержаних результатів дає потенціали субгалузей рекреації різних рангів та сукупний рекреаційний потенціал регіону.

У другому розділі “Структурний аналіз рекреаційного комплексу Подільського регіону” подано оцінку ресурсної бази та інфраструктурного забезпечення РК регіону, проведено аналіз стану його розвитку, розроблено схему рекреаційного районування регіону. За даними дослідження визначено, що Подільський регіон має значні можливості щодо створення потужного РК. В першу чергу це стосується природно-ресурсної бази та культурно-історичних ресурсів. Природні ландшафти для розвитку рекреації знаходяться майже на всій території та займають 765,9 тис.га (10,9% площі регіону). Особливе місце в рекреаційній привабливості належить лісовим та водним обєктам. Площа лісів регіону становить 805,5 тис.га, що складає 10,4% площі лісових масивів України. Загальна довжина річок - 27,1 тис км (13,% від загального показника по країні). Найбільшими та найбільш використовуваними з рекреаційними цілями є річки Дністер, Південний Буг, Збруч, Случ, Горинь та інші. Значна частина річок регіону має довжину до 10 км, що виключає їх використання для більшості водних заннять, але наявність яких підвищує рекреаційне значення території та служить невідємним елементом пейзажу. З рекреаційною метою в регіоні використовуються ставки, їх кількість (5893) та площа водної поверхні (40,4 тис.га) є однією із найбільших в Україні. Обєкти природно-заповідного фонду займають площу 419,5 тис.га (6,9% площі регіону). В складі природних ресурсів варто виділити мінеральні лікувальні води, які сприяють розвитку санаторно-курортної рекреації, що розвинута у Хмільнику, Сатанові, Гусятині, Немирові та інших населених пунктах. У межах регіону знаходиться 19 родовищ мінеральних вод, загальні експлуатаційні запаси яких становлять 5,09 тис.куб.м на добу, з них використовується всього 0,67 тис.куб.м. Надзвичайно великі перспективи має розвиток Збручанського родовища мінеральних вод типу “Нафтуся”, що за своїми запасами є найбільшим у світі. Дослідженями встановлено, що загальна потужність природно-ресурсного потенціалу регіону в розрахунку на один рік становить 20642,5 тис. осіб; у т.ч. санаторно-курортного лікування - 16226,7, короткострокової рекреації - 912, тривалої рекреації - 3503,8 тис.осіб. Але рекреаційні послуги в середньому за рік надаються всього 90,0 тис. організованих рекреантів, що становить 4,8% від загальної їх кількості в Україні і 42,8 тис. екскурсантів (відповідно 3,5%).

З початку 90-х років кількість рекреаційних закладів Подільського регіону щороку зменшується. Так, із 1993 року їх кількість зменшилась на 12 закладів, місткість на 5,0 тис. місць, а кількість відпочиваючих в три рази. Зараз в регіоні функціонує 71 рекреаційний заклад загальною місткістю 10,5 тис. місць. Серед закладів переважають санаторії (42 на 8,2 тис.місць) та санаторії-профілакторії (відповідно 22 і 1,3), один пансіонат з лікуванням, шість баз відпочинку. В регіоні функціонує лише два заклади короткострокового перебування на 0,3 тис. місць.

Головним завданням розвитку санаторної бази Поділля є реконструкція та підтримання в належному стані курорту “Хмільник”, розширення курортів “Сатанів” та “Гусятин”, а також перепрофілювання під санаторно-курортне лікування деяких турбаз, які розміщені в місцях із значними запасами мінеральних вод. Це дасть змогу без значних матеріальних і трудових затрат використовувати природні багатства, збільшити кількість відпочиваючих і розширити можливості пророзиції недорогого лікування і відпочинку. В звязку із відсутністю державного фінансування для реалізації цих заходів варто залучати інвестиції та кошти приватних організацій.

Аналіз співвідношення кількості рекреаційних закладів, їх місткості та кількості відпочиваючих до відповідних показників в Україні показав, що в середньому регіон має меншу кількість та місткість закладів, ніж відпочиваючих у них. Хоча в натуральних показниках ці цифри незначні та далекі від середньоукраїнських, але в загальному це позитивний факт, який свідчить про тяжіння до регіону відпочиваючих.

Щодо розміщення рекреаційних закладів на території регіону, то воно досить нерівномірне (рис.1.): в основному це одиничні, не повязані один з одним обєкти або групи підприємств, що мають певні спільні елементи - шляхи сполучення, системи обслуговування тощо. Це свідчить про те, що РК Подільського регіону знаходиться в стадії формування. Значна частина закладів розміщена в південно-західній та південно-східній частині регіону, окремо виділяється курорт Хмільник, але в більшості адміністративних районів вони відсутні. Для регіону важливим є досягнення відповідності між природно-ресурсною складовою рекреаційного комплексу та його матеріально-технічним забезпеченням, особливо актуальним є залучення інвестицій для будівництва і перепрофілювання рекреаційних закладів.

Важливе значення для розвитку рекреаційних закладів регіону має врахування потенційних потреб населення у відповідних закладах.

Таблиця 1

Розрахунок потенційних потреб населення Подільського регіону в рекреаційних закладах

Заклади	Потреби регіону, тис.місць	Потреби, що реалізується в регіоні
		всього, тис.місць	в %
Санаторії	14,1	8,2	55,8
Санаторії-профілакторії	8,9	1,3	14,6
Будинки відпочинку	27,3	0,0	0,0
Бази відпочинку	41,0	0,7	2,4
Дитячі табори	182,4	9,8	5,3

Розміщення, кількість та якість рекреаційних закладів Подільського регіону не відповідає сучасним вимогам і потребам. Цим зумовлена необхідність розробки нових підходів до розвитку мережі рекреаційних закладів і законодавчого забезпечення комплексного використання потенціалу рекреаційних ресурсів, резервування територій для відпочинку, санаторно-курортного лікування і туризму та створення їх кадастру.

В 1999 році в регіоні було надано послуги 128,8 тис. туристів і екскурсантів, що становить 4,3% від загальної їх кількості в Україні. Зазначимо, що за останній рік цей показник в по регіоні знизився на 31,0%. Найбільша кількість туристів і екскурсантів обслуговується у Вінницькій області - 66,0 тис. чол. (51,2%,), у Хмельницькій області - 42,9 (33,3%) та у Тернопільській - 19,8 (15,5%). Екскурсанти регіону становлять 33,2% від усіх туристів. Серед цілей відвідування на Поділлі у рекреантів переважають дозвілля та відпочинок (71,8%), на другому місці - ділові (7,3%), на третьому - санаторно-курортні цілі (6,0%).

За даними 1999 року Подільський регіон відвідало 3,3 тис. іноземних туристів (1,2% від загальної їх кількості в Україні). Потрібно зазначити, що за останні 3 роки кількість іноземних туристів по регіону зросла на 28,8%. Найбільше туристів прибуло із країн Європи - 1,1 тис. (45,2%) та Північної Америки - 0,8 (35,0%), із країн СНД 0,3 (10,8%), країн Азії - 0,2 тис. туристів (8,6%). Щодо країн, то на першому місці знаходяться громадяни США - 22,4%, далі ідуть Німеччини та Польщі - 13,7%, Канади - 10,8%, Росії - 6,6%, Ізраїлю - 5,0% та Великобританії - 4,3%. По регіону іноземні туристи розподілялися так: у Вінницькій області - 1,8 тис. туристів (53,0%), в Тернопільській - 0,5 (15,0%), Хмельницькій - 1,1 (32%).

В той же час, із Подільського регіону виїжджали за межі України 6,9 тис.чол., що становить 2,0% до загальноукраїнського показника. Найбільше туристів виїхало із Хмельницької області - 83,5%, це пов'язано із розміщенням в області одного із найбільших речових ринків України та розвитком в зв'язку з цим “шоп-турів”. Потрібно зазначити, що кількість громадян, які виїжджали за межі України з рекреаційними цілями в 1999 році у порівнянні із попередніми роками, значно скоротилась (у порівнянні із 1998 р. на 46,5%). У 1996 році показник в'їзду - виїзду становив 1 : 16, зараз - 1 : 2, а по країні він становить 1 : 3. Отже, в даному регіоні виїзд туристів переважає над в'їздом. А як свідчить світовий досвід, щоб туристична галузь була економічно ефективною, це співвідношення має бути 2 : 1 на користь в'їзду.

Особливістю регіону є переважання сільської системи розселення із великою кількістю малих міст, що мають значний історично-культурний потенціал для розвитку рекреаційної діяльності, тому в загальнодержавному рекреаційному комплексі регіон може спеціалізуватися на розвитку сільського, екологічного, оздоровчого та пізнавального туризму на базі багатої історико-культурної спадщини. Особливе місце повинна зайняти мережа історико-культурних територій.

Завданням рекреаційного районування Подільського регіону ставилося виділення сітки районів, визначення їх рекреаційного потенціалу; обгрунтування причин відмінностей між ними, прогнозування їх розвитку; ідентифікація районів, де рекреація зростає, де скорочується та які мають значний потенціал для перетворення у важливий елемент економічного розвитку; диференціація районів за рівнем розвитку рекреації. За результатами дослідження в регіоні виділено 13 рекреаційних районів: по 4 в Тернопільській та Хмельницькій областях і 5 у Вінницькій та 9 спеціалізованих рекреаційних зон (пізнавально-оздоровчого, лікувально-оздоровчого, оздоровчо-туристичного, лікувального напрямів). В дисертаційній роботі зроблено висновок, що найбільші перспективи щодо рекреаційного розвитку мають Кременецький, Тернопільський, Заліщицький, Придніпровсько-Збручанський, Хмільницький, Вінницький та Могилів-Подільський рекреаційні райони.

У третьому розділі “Основні напрями оптимізації розвитку рекреаційного комплексу Подільського регіону” пропонуються основні шляхи розвитку і удосконалення територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону.

Для поліпшення розвитку РК варто в першу чергу проводити ефективну рекреаційну політику як на державному, так і регіональному рівнях. Вона означає систему соціально-економічних, організаційно-правових, зовнішньоекономічних, культурних та інших заходів, методів, впливів, що проводяться президентом, парламентом, урядом, державними і приватними організаціями, асоціаціями з метою регулювання та координації рекреаційної галузі, формування умов для розвитку рекреації. Рекреаційна політика в регіоні повинна спрямовуватись на підвищення іміджу рекреаційної діяльності з метою всебічного її розвитку.

Важливим напрямом рекреаційної політики є сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, особливо в сфері туризму. В Подільському регіоні розвиток малого підприємництва може стимулюватися низькою зайнятістю населення, а також невисокою на даному етапі ефективністю функціонування потужних рекреаційних об'єднань. Крім того відродження народних промислів, ремісництва може проводитись лише малими підприємствами. Проте перешкодою в цьому є несприятливі фактори, серед яких можна виділити: невисоку підготовленість населення регіону до підприємництва, низьку якість інфраструктурного забезпечення, взагалі (шляхи сполучення, зв'язок, комунальне господарство та ін.), і рекреаційного, зокрема, відсутність інформаційної бази, нестачу кадрів туристичного профілю.

Беручи до уваги світові тенденції розвитку туризму (глобалізацію міжнародного туризму, перетворення туристичного ринку із ринку продавців у ринок покупців, значний розвиток екологічного туризму, соціодемографічні та політичні зміни (пізні шлюби, зменшення кількості дітей в сімях, зміни в стилі життя, створення Європейського союзу без внутрішніх кордонів)) та його особливості розвитку в нашій країні і Подільському регіоні зокрема, для ефективного функціонування РК Подільського регіону можна запропонувати такі напрями. Туристичний продукт регіону має бути спеціалізованим, націленим на нетривалий багаторазовий відпочинок людей протягом року, мати за мету надання можливості значній кількості людей бути залученими до туристичного процесу, в основі якого мають бути соціальні інтереси. Комплексне використання рекреаційного потенціалу регіону передбачає удосконалення традиційних видів туризму (пізнавального, санаторно-курортного, спортивного) та запровадження нових (релігійного, екологічного, сільського, мисливського, наукового, ділового).

За результатами дослідження розроблено авторську модель територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону. Вона будується на основі уявлень про найбільш ефективні форми такої організації з позицій задоволення рекреаційних потреб. В регіоні виділяються головні центри формування рекреаційних потреб - найбільші міста (Вінниця, Тернопіль, Хмельницький), їх звязують транспортні сполучення, навколо яких формуються зони короткострокового відпочинку. Зони тривалого відпочинку мають розміщуватися подалі від важливих транспортних магістралей, в районах із значним рекреаційно-ресурсним потенціалом. Важливе значення при розвитку туризму в регіоні надається функціонуванню Національного природного парку “Подільські Товтри”. Особливу роль в територіальній організації РК регіону відіграють точкові центри задоволення рекреаційних потреб - курорти, екскурсійні центри. Зважаючи на особливості даного регіону, значну роль тут можуть відігравати аграрно-рекреаційні зони, повязані із розвитком сільського, екологічного, наукового туризму. Особливе значення в регіоні повинно приділятися розвитку специфічних видів туризму: спелео-, археологічному, мисливському, деяким видам спортивного туризму, зокрема, дельтапланеризму, водному. Головним завданням удосконалення територіальної організації рекреаційного комплексу є збалансованість і якісне та повне задоволення потреб населення у рекреаційних послугах.

ВИСНОВКИ

1. Регіональний рекреаційний комплекс виступає функціонально і територіально цілісним утворенням з певним набором суспільних функцій, головною з яких є відновлення фізичних,психоемоційних сил людини, її здоровя та працездатності. Територіальна організація рекреаційного комплексу представлена поєднанням рекреантів, рекреаційних ресурсів, закладів, місць розселення обслуговуючого персоналу, підприємств інфраструктурного забезпечення. На регіональному рівні можливе створення оптимальної матеріально-технічної бази, системи підготовки кадрів, забезпечення продуктами харчування, сприятливого туристичного іміджу регіону, комплексних регіональних туристичних маршрутів.

Головними передумовами розвитку рекреаційного комплексу є система трьох складових: рекреаційні ресурси, рекреаційні потреби, економічні можливості регіону, на яку діють ряд інших факторів: особливості розселення, демографічна, екологічна ситуація, конюнктура ринку, розвиток науково-технічного прогресу, реклами, проведення різноманітних розважальних заходів.

У дисертації розроблено методичні підходи до комплексної оцінки потенціалу рекреаційних територіальних утворень на основі визначення продуктивності рекреаційних ресурсів. Згідно із даною методикою розраховано природний рекреаційний потенціал Подільського регіону. Зроблено висновок, що для збалансованості розвитку рекреаційного комплексу регіону важливим є проведення комплексного наукового дослідження рекреаційного потенціалу регіону і на його основі розробка Регіональної програми розвитку РК Подільського регіону;

За результатами дослідження визначено головні передумови розвитку рекреації в Подільському регіоні, а саме:

рекреаційні ресурси, в основному це сприятливі ландшафти, мінеральні лікувальні води, памятки історії, культури, архітектури;

зручне геополітичне і транспортне положення, оскільки через регіон проходять важливі автомобільні та залізничні шляхи державного і міжнародного значення;

історичний аспект, що проявляється в своєрідній етнографічній культурі: крім української, тут збереглася російська, польська, єврейська, вірменська культура, відбулося своєрідне змішування народів. Це забезпечує переваги при встановленні близьких відносин з відповідними країнами;

відносно сприятлива екологічна ситуація;

соціально-економічні особливості регіону, зокрема відносно низький рівень індустріалізації території, що може сприяти розширенню матеріально-технічної бази рекреації, а також проблема безробіття, яка може позитивно вирішуватися з розвитком РК;

наявність радонових мінеральних вод і збручанської типу “Нафтуся” для лікування радіаційних захворювань, що може сприяти розвитку санаторно-курортного комплексу для потерпілих від аварії на ЧАЕС;

потреби ринку щодо пропозиції туристичного продукту, який має нові особливості та якості.

Згідно з аналізом розвитку і розміщення рекреаційних закладів у Подільському регіоні зроблено висновок, що вони розміщені нерівномірно і не відповідають розвитку та розміщенню рекреаційних ресурсів. Тому актуальним в регіоні є залучення інвестицій для будівництва нових та перепрофілювання вже існуючих закладів під санаторно-курортні установи. Крім того важливим є розвиток маломісних готелів, автокемпінгів, туристичних стоянок.

Розроблена схема рекреаційного районування Подільського регіону, за якою в регіоні виділено 13 рекреаційних районів та 9 спеціалізованих зон (пізнавально-оздоровчі, лікувально-оздоровчі, лікувальні, оздоровчо-туристичні). Найбільші перспективи щодо розвитку рекреації мають Кременецький, Тернопільський, Заліщицький, Придністровсько-Збручанський, Хмільницький, Вінницький та Могилів-Подільський райони.

Основними завданнями ефективного розвитку РК Подільського регіону на найближчу перспективу є розробка ефективної регіональної рекреаційної політики, основним напрямом якої є формування рекреаційного комплексу, здатного задовольняти потреби населення регіону в санаторно-курортному лікуванні, туризмі та відпочинку, формування ринку конкурентоспроможних на міжнародному рівні рекреаційних послуг на основі ефективного використання наявних природних та культурно-історичних ресурсів із збереженням екологічної чистоти довкілля та забезпечення комплексного розвитку території. Важливим елементом рекреаційної політики є сприяння розвитку малого підприємництва як і в суто рекреаційній діяльності, так і у сферах повязаних з нею (переробна промисловість, громадське харчування, торгівля, готельне господарство, реклама, страхова діяльність тощо).

З метою ефективного використання рекреаційно-ресурсного потенціалу території регіону розроблено основні принципи створення туристичного іміджу регіону, які включають рекламні акції із популяризації регіону, зустрічі спеціалістів рекреаційної галузі із журналістами, виступи по радіо, телебаченню, безплатне розповсюдження брошур, слайдів, відеоматеріалів, участь у різних виставках, ярмарках. Важливим елементом оптимізації РК Поділля є розвиток нових видів туризму, наповнення рекреаційного продукту широким спектром різноманітних додаткових послуг, сприяння розвитку турів, що не потребують значних матеріальних затрат, сприяння розвитку соціального туризму, а на подальшу перспективу - запровадження елітних турів.

Для удосконалення територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону розроблено регіональну модель територіальної організації, в основі якої лежить поєднання ефективності задоволення рекреаційних потреб та раціонального використання рекреаційних ресурсів.

В дисертаційній роботі робиться висновок, що розвиток рекреаційного комплексу може дати відчутний імпульс господарському і соціальному розвитку адміністративних районів, малих та середніх міст, окремих сіл і селищ Подільського регіону. В звязку з цим сфера рекреаційних послуг може розглядатися як пріоритетний напрям в соціально-економічному розвитку Поділля.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кривець А.Г. (Охріменко А.Г.) Формування рекреаційно-туристичного комплексу як перспективний напрямок розвитку Поділля // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми: Зб. наук. пр. - Частина 3. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України.-1998.- С.39-42.

Кривець А.Г. (Охріменко А.Г.) Природні рекреаційні ресурси Поділля // Продуктивні сили і регіональна економіка України: Зб.наук.пр.- К.: РВПС України НАН України.-1999.-С.191-196.

Стеченко Д.М., Кривець А.Г. (Охріменко А.Г.) Організаційно-економічні проблеми розвитку малого підприємництва в туризмі // Туристично-краєзнавчі дослідження. - Випуск 1. - Луцьк: Ін.-т туризму ФПС України. - 1998. - С.95-99 (внесок автора - аналіз факторів та особливостей малого підприємництва в сфері туризму, 0,1др.арк.).

Стеченко Д.М., Охріменко А.Г. Особливості розвитку малого підприємництва в рекреаційно-туристичній сфері // Туристично-краєзнавчі дослідження. - Випуск 2.- К.: Ін.-т туризму ФПС України. - 1999.- С. 223-226 (внесок автора - обргунтуваня сутності і переваг розвитку малого підприємництва в сфері туризму, 0,1др.арк.).

Стеченко Д.М., Скоробогатько С.В., Охріменко А.Г. Особливості створення туристичної привабливості регіону // Туристично-краєзнавчі дослідження. - Випуск 2.- К.: Ін.-т туризму ФПС України. - 1999.- С. 58-70 (внесок автора - розробка системи факторів рекреаційної привабливості як основи формуваня туристичного іміджу, 0,1 др.арк.).

Охрименко А.Г. Политика развития туризма (Подольский регион) // Бизнес информ. - 1998. -№20. - С.42-44.

Охріменко А.Г. Передумови формування та розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу // Придніпровський науковий вісник. Сер. екон. - 1998. - №81 (1481).- С.59-63.

Охріменко А.Г. Особливості розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Подільського регіону // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1999.- №3.- С.128-130.

Охріменко А.Г. Регіональні проблеми розвитку РТК Подільського регіону // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. - Випуск 3.- Тернопіль: "Економічна думка".- 1999.- С. 99-102.

Іванух Р.А., Кривець А.Г. (Охріменко А.Г.) Рекреаційно-туристичний комплекс Поділля і проблеми його перспективного розвитку // Регіональна економіка.- 1997. - №4. - С.85-94 (внесок автора - аналіз сучасного стану розвитку і функціонування рекреаційно-туристичного комплексу Поділля, 0,5 др.арк.).

Охрименко А.Г. Проблемы региональной политики развития туризма // Вестник СевГТУ.-1999. - №21.- С.34-38.

Кривець А.Г. (Охріменко А.Г.) Розвиток рекреаційно-туристичної діяльності як пріоритетний напрямок переходу до ринкової економіки // Матер. междунар. науч.-практ. конф. “Город, регион, государство: проблемы распределения власти”. - Донецк, 1997.- С.201-202.

Кривець А.Г. (Охріменко А.Г.) Тенденції розвитку туризму в Україні в період переходу до ринкових відносин // Наук. доп. Міжн. наук.-практ. конф. “Трансформаційні процеси в господарстві регіонів Східної Європи”. - Ірпінь: Укр. фін.-економ. ін.-т. - 1997.- С.134-135.

Охріменко А.Г. Особливості територіальної організації рекреаційно-туристичного комплексу Подільського регіону // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”. - К.: Київ. ун.-т ім. Т.Шевченка. - 1999 . - С. 35-36.

АНОТАЦІЯ

Охріменко А.Г. Удосконалення територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено дослідженню територіальної організації регіонального рекреаційного комплексу (РК) Подільського регіону, до складу якого входять Вінницька, Тернопільська та Хмельницька області. Актуальність роботи визначається важливістю сфери рекреації як одного із пріоритетних напрямів розвитку даного регіону.

В роботі узагальнено теоретичні та практичні дослідження щодо розвитку та функціонування рекреаційного комплексу. Здійснено аналіз сучасного стану РК Подільського регіону, розміщення і використання рекреаційних ресурсів, інфраструктурного забезпечення. Пропонуються шляхи удосконалення розвитку цієї сфери господарства Поділля на основі проведення ефективної рекреаційної політики, запровадження нових видів рекреації, особливо туризму, розвитку малого підприємництва, створення сприятливого туристичного іміджу регіону.

Ключові слова: регіональний рекреаційний комплекс, рекреанти, рекреаційні ресурси, рекреаційна політика, туристичний імідж регіону, ринок рекреаційних послуг.

THE SUMMARY

Ochrimenko А.Н. Improvement territorial organization of complex of reсreation Podillya region. - Manuscript.

A thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.10.01 - accomodation of productive forces and regional economy. - Council for study of productive forces of Ukraine National Academi of Science of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to seen out research of territorial organization of regional reсreation complex (RС) of Podillya region, to storage of which enter Winnitsa, Ternopil and domain Khmelnitskiy. Work аctuality determines by sphere development importance reсreation as one of priority development directions of given region.

In work generalized theoretical and practical researches as for development and functioning reсreation of complex. Realizable analysis of contemporary development status РС of Podillya region, placing and utilization reсreation of resources, infrastuctural guaranteeing. Offer the development improvement ways of this of Podillya domains economy sphere on carruing base of effective reсreation policy, establishments of new tourism appearances and reсreation, development of small busuness undertakings, creation of favourable tourist region image.

Key words: regional reсreation complex, reсreator, reсreation resources, reсreation policy, tourist region image, market reсreation of services.

АННОТАЦИЯ

Охрименко А. Г. Усовершенствование территориальной организации рекреационного комплекса Подольского региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - размещение производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам территориальной организации регионального рекреационного комплекса (РК) Подольского региона. В работе обобщаются теоретические и методические аспекты изучения регионального рекреационного комплекса (РК) Подольского региона, в состав которого входят Винницкая, Тернопольская и Хмельницкая области. Особое внимание уделяется определению сути рекреационного комплекса, выделения его как части народнохозяйственного комплекса страны. Доведено, что рекреационный комплекс объединяет систему рекреационных учреждений, предприятий инфраструктуры, имеющих тесные производственные и экономические связи, совместно использующие рекреационные ресурсы с целью удовлетворения разнообразных оздоровительных, познавательных, культурных и других потребностей населения.

Территориальная организация рекреационного комплекса представлена объединением средств размещения рекреантов, рекреационных ресурсов, мест расселения обслуживающего персонала, предприятий инфраструктуры и других учреждений, обеспечивающих условия для отдыха населения.

В пределах регионального РК возможно решение оптимальных вариантов транспортного обеспечения, разработки новых туристических маршрутов, подготовки кадров, обеспечения продуктами питания, создания регионального туристического имиджа на основе единой программы рекреационного освоения региона.

В диссертации также рассматриваются предпосылки развития регионального рекреационного комплекса, среди которых выделяются рекреационные ресурсы, рекреационные потребности и экономические возможности региона.

В работе использована методика комплексной оценки потенциала рекреационных территориальных систем для определения экономической оценки потенциала рекреационных ресурсов Подольского региона.

Подольский регион имеет значительные возможности для развития мощного РК, в первую очередь природно-ресурсную базу и культурно-исторические ресурсы. В составе природных ресурсов выделяются минеральные лечебные воды, способствующие развитию санаторно-курортной рекреации, развитой в городах Хмельнике, Сатанове, Гусятине, Немирове. Природные ландшафты для оздоровительно-спортивной рекреации расположены практически по всей территории региона. Наличие значительного историческо-культурного потенциала способствует развитию экскурсионной и познавательной рекреации.

В регионе слабо развита материально-техническая база рекреации. Существует несоответствие между наличием предприятий отдыха, туризма, общественного питания, гостиниц и природно-рекреационной базой, а также культурно-историческими ресурсами.

По результатам исследования в регионе выделяется 13 рекреационних районов и 10 специализированных зон (познавательно- и лечебно-оздоровительные, лечебные, оздоровительно-туристические).

Предлагаются пути усовершенствования развития этой сферы хозяйства областей Подолья на основе эффективной рекреационной политики, внедрения новых видов рекреации, привлечения малого предпринимательства, создания туристического имиджа региона.

Разработаны основные направления совершенствования территориальной организации РК Подольского региона на основе теоретической модели, которая строится на основе представлений о наиболее эффективных ее формах с позиций удовлетворения рекреационных потребностей и рационального использования рекреационных ресурсов. В регионе выделены важнейшие ценры формирования рекреационных потребностей, зоны краткосрочной и длительной рекреации, аграрно-рекреационные зоны, одно- и многофункциональные туристические центры, зоны развития специфических видов туризма.

Основное внимание уделено функционированию РК в системе рыночних отношений. Рассматривается влияние государственной рекреационной политики как важнейшего рычага развития этой сферы хозяйства и эффективность развития малого предпринимательства в рекреационной отрасли. Рекомендуются для более широкого внедрения новые виды туризма (экологический, религиозный, научный, охотничий и др.).

Ключевые слова: региональний рекреационный комплекс, рекреанты, рекреационные ресурсы, рекреационная политика, туристический имидж региона, рынок рекреационных услуг.

Размещено на Allbest.ru