Організаційно-економічні фактори підвищення ефективності функціонування промислових підприємств (на матеріалах підприємств харчової промисловості Закарпатської області)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Формування національної економічної системи, докорінна зміна економічних відносин обумовлюють необхідність вирішення ряду кардинальних проблем, головною серед яких є підвищення ефективності функціонування підприємства - центральної ланки економіки.

Трансформаційний спад, зумовлений демонтажем командно-адміністративної системи господарювання та відсутністю ефективних ринкових механізмів координації господарської діяльності, призвів до зниження ефективності роботи багатьох промислових підприємств, скорочення обсягів виробництва, нераціонального використання виробничих потужностей, згортання інвестиційної діяльності, трудового абсентеїзму. Низька ефективність макроекономічних важелів впливу на результати господарювання економічних суб'єктів порушила мотивацію підприємств до активної діяльності.

В Україні останнім часом активізувалися наукові дослідження питань ефективного функціонування підприємств та аналізу організаційно-економічних факторів, що впливають на результати фінансово-господарської діяльності. Теоретичні аспекти функціонування промислових підприємств в умовах адаптації їх діяльності до ринкового економічного середовища відображені в працях О.І. Амоші, П.Ю. Бєлєнького, В.М. Геєця, В.С. Герасимчука, М.А. Козоріз, І.І. Лукінова, М.Г. Чумаченка. Організаційно-економічні механізми регулювання діяльності підприємств різних форм власності розроблялися в працях Є.Є. Бойка, М.М. Бойка, М.І. Долішнього, В.П. Мікловди, В.І. Пили, С.М. Писаренко, Я.О. Побурка. Вплив соціальних факторів на результати господарювання, ефективне використання соціально-трудового потенціалу знайшли відображення в наукових публікаціях С.І. Банкура, С.М. Злупка, В.В. Онікієнко, М.І. Пітюлича, С.І. Пирожкова, У.Я. Садової, Л.К. Семів, М.В. Шаленко та ін.

Проте, незважаючи на значний науковий доробок, праці названих вчених та інші публікації і розробки не охоплюють всього спектру проблем діяльності підприємств у нових умовах господарювання. Особливо актуальними є питання розвитку теоретичних і методичних засад функціонування підприємств харчової промисловості, які є однією з основних ланок у продовольчому забезпеченні країни та її регіонів. Тому невипадково в стратегії економічної та соціальної політики України на 2000-2004 рр. наголошується на необхідності забезпечення пріоритетного розвитку харчової промисловості.

Ситуація значною мірою ускладнюється труднощами теоретико-методологічного характеру. Дедалі очевидним стає розуміння того, що перенесення на ґрунт українських реформ відомих у світовій економічній науці варіантів теорії фірми, яка пояснює процеси виникнення, функціонування і ліквідації підприємства, неможливе повною мірою. До того ж роль промислового підприємства в інституціональній структурі української економіки недооцінена як теоретиками, так і господарниками. Вона далеко не вичерпується функціями генератора товарно-грошових потоків і попитом на фактори виробництва та організаційно-економічні інновації. Підприємство в ринковій економіці забезпечує можливість соціальної реалізації кожного працівника. З цього стає очевидним, що сьогодні необхідні комплексні наукові дослідження, що враховували б не тільки економічну, а й соціальну природу підприємства.

Об'єктивна потреба в подальшому розвитку теоретичних і методологічних засад функціонування підприємств зумовлена також і тим, що кожна галузь економіки має свою специфіку організації виробництва, що ставить прикладне завдання, пов'язане з мобілізацією ендо- й екзогенних факторів економічного зростання суб'єктів господарювання.

Підвищена увага до наукового аналізу діяльності промислових підприємств у ринковому середовищі зумовлена також тим, що, починаючи з 1999 року, намітився новий етап українських економічних реформ. Його домінантною ознакою є поступовий рух економіки до фази пожвавлення економічної активності, призупинення трансформаційної кризи, що матеріалізувалося в реальному зростанні ВВП на 6% у 2000 році та прогнозних оцінках росту на 4% у 2001 році. Відмічене значною мірою є наслідком адаптування первинних економічних суб'єктів - підприємств - до умов ринкового функціонування, що підвищує науковий інтерес до їх аналізу.

Вирішення завдання підвищення ефективності роботи підприємств харчової промисловості вимагає глибокого аналізу впливу організаційно-економічних факторів на результати їх господарської діяльності. Лише на цій основі можливий пошук оптимальних шляхів підвищення ефективності господарювання. Тому розробка наукових аспектів і практичних рекомендацій розв'язання цієї проблеми є актуальним завданням, що й визначило вибір теми, мету і задачі дисертації, її теоретичну і методичну основу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад і методів обґрунтування впливу організаційних, економічних та соціальних факторів на підвищення ефективності функціонування промислових підприємств в умовах економічної трансформації.

Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішувались такі завдання:

дослідити діючу практику оцінки результатів господарювання та поглибити суть категорії “ефективність функціонування підприємства”;

здійснити ранжування факторів за ступенем їх впливу на ефективність роботи промислових підприємств;

обґрунтувати критерії та показники ефективності функціонування промислових підприємств в умовах трансформаційної економіки;

проаналізувати економічне становище підприємств харчової промисловості Закарпаття та вплив роздержавлення і приватизації на їх ефективність;

дослідити механізм впливу фінансового забезпечення на ефективність функціонування підприємств;

розглянути організаційно-економічні важелі підвищення ефективності діяльності харчопереробних підприємств;

обґрунтувати необхідність застосування на підприємствах функціонально-вартісного аналізу з метою оптимізації організаційних структур ;

розробити методику визначення комплексної оцінки ефективності функціонування підприємств;

обґрунтувати комплекс систематизованих методичних підходів до розробки стратегії функціонування підприємств харчової промисловості в нових умовах господарювання.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні та методичні аспекти впливу організаційних та економічних факторів на ефективність функціонування промислових підприємств.

Об'єктом дослідження є економічна діяльність підприємств харчової промисловості Закарпатської області та умови її інтенсифікації.

Методологія дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять сучасні теорії ринкової економіки, економіко-математичні та економіко-статистичні методи дослідження, системний підхід, аналіз конкретних господарських результатів, соціологічні дослідження та експертні оцінки.

На основі узагальнення сучасних теорій ринкової економіки було сформовано теоретичну та методологічну частину дисертації. Системний підхід у частині проведення функціонально-вартісного аналізу дозволив дослідити та вдосконалити організаційну структуру управління підприємством. Економіко-математичні та статистичні методи були використані при обґрунтуванні впливу структури джерел фінансування на рентабельність активів підприємств різних галузей харчової промисловості.

Інформаційною базою дослідження є роботи вітчизняних та зарубіжних учених і фахівців з проблем дослідження ефективності діяльності підприємств, закони і нормативні акти України, дані державної статистичної звітності щодо економічної діяльності підприємств харчової промисловості та результати власних досліджень і спостережень.

Наукова новизна результатів, одержаних особисто автором. Особистий науковий результат дисертаційного дослідження полягає в тому, що:

розширено категоріальний апарат, пов'язаний із визначенням сутності понять “ефективність виробництва”, “ефективність функціонування підприємства”, обґрунтовано критерії та рівні ефективності господарювання;

запропоновано класифікацію факторів за характером походження та способом їх впливу на фінансово-економічний і техніко-технологічний стан промислових підприємств;

обґрунтовано можливості управління організаційно-економічними факторами на мікрорівні з метою впливу на результати господарювання;

досліджено закономірності розвитку харчової промисловості, виявлено дію негативних детермінант, що спричинили спад обсягів виробництва та низьку ефективність роботи підприємств;

виявлено тенденції зміни прибутковості підприємств харчової промисловості, здійснено кореляційний аналіз впливу фінансового забезпечення на динаміку рівня прибутку і рентабельності виробництва;

обґрунтовано доцільність використання функціонально-вартісного аналізу для оптимізації організаційної структури управління підприємством, що дозволить усунути причини нераціональних рішень і забезпечити досягнення більш ефективних результатів;

розроблено рекомендації по підвищенню економічної ефективності підприємств переробної і харчової промисловості та заходи щодо стимулювання їх діяльності;

на основі системного підходу розроблено методику, яка дозволяє комплексно оцінити ефективність діяльності підприємств харчової промисловості з урахуванням інтересів різних груп користувачів інформації та визначити їх рейтинг по галузі.

1. Теоретичні основи функціонування промислових підприємств у нових умовах господарювання

Висвітлення сутності предмету досліджень. Тут розкрито соціально-економічну природу підприємства в умовах адаптації діяльності до умов ринкової економіки; здійснено класифікацію організаційно-економічних факторів залежно від ступеня їх впливу на результати господарювання; досліджено критерії та показники ефективності.

Підвищення ефективності функціонування первинної ланки економіки - підприємства - зумовлює необхідність проведення поглиблених досліджень, які відбуваються в діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності в умовах ринкової трансформації економіки України. Серед першочергових - проблема комплексної оцінки ефективності функціонування підприємницьких структур. Така постановка проблеми за своєю сутністю не є новою, однак зміна базисних відносин супроводжується глибокими змінами не тільки в структурі та організації виробництва, а й у підходах до оцінки їх діяльності.

В економічній літературі поняття “ефективність” є широко вживаним. Як правило, воно ототожнюється з ефективністю виробництва. Однак, як показує досвід, набутий в процесі економічних реформ, на практиці виникає потреба в розмежуванні понять “ефективність виробництва” та “ефективність функціонування підприємства”, оскільки ці категорії мають різне змістове навантаження. Якщо для визначення ефективності виробництва загальноприйнятим є використання таких показників, як фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність, матеріаломісткість та матеріаловіддача, продуктивність праці, трудомісткість і т.д., то оцінка ефективності діяльності промислового підприємства в ринковому економічному середовищі включає в себе, крім перерахованих показників, ще й оцінку суто ринкових індикаторів, зокрема рівня конкурентоспроможності підприємства, його інвестиційної привабливості, фінансової стійкості, платоспроможності, ділової активності, тобто показників, які характеризують якісні параметри діяльності.

З урахуванням всієї сукупності показників під поняттям “ефективність функціонування підприємства” розуміється його здатність раціонально вирішувати завдання формування необхідного обсягу матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та оптимального їх розподілу і використання з метою забезпечення стабільного розвитку та досягнення стратегічних цілей.

Багатоаспектна діяльність підприємств здійснюється під впливом сукупності факторів, які формують економічне середовище функціонування підприємницьких структур. Чисельність екзо- й ендогенних факторів зумовлює потребу в їх ранжуванні за ступенем і важливістю впливу на господарську діяльність суб'єктів господарювання. Запропонована в дисертаційному дослідженні класифікація факторів, які визначають фінансово-економічний та техніко-технологічний стан промислових підприємств, включає дві найбільш істотні групи: 1) фактори, об'єднані за характером їх походження; 2) фактори, об'єднані за способом впливу.

Запропонований підхід до структуризації факторів впливу на діяльність підприємств є вкрай важливим, оскільки фактори, віднесені до першої групи, показують місце формування кожного з них у структурі соціально-економічної ієрархії. Зокрема, макро і мезоекономічні в основному пов'язані з діяльністю галузей, регіонів, та ринків. На відміну від них, мікроекономічні визначають поведінку окремих суб'єктів господарювання. Другу групу становлять фактори за способом їх впливу на діяльність підприємств. В їх структурі основну роль відіграють внутрішні фактори, що включають економічні та організаційні чинники. В цій групі важливу роль посідають соціально-психологічні детермінанти, які “проникають” на підприємство через психологічні особливості найманих працівників, акціонерів, представників владних органів тощо. Окрему підсистему в цій групі становлять фактори, зумовлені горизонтальними зв'язками, які впливають на діяльність підприємств через партнерські відносини, договірну систему, взаємні поставки і т.д.

Запропонована структуризація факторів суттєво підвищує можливість управління ними. Так, наприклад, якщо поведінка підприємств залежить значною мірою від факторів макроекономічного характеру, то на рівні держави та органів державного управління повинні розроблятися заходи, спрямовані на створення сприятливого макроекономічного середовища за допомогою інструментів макроекономічного впливу. Якщо превалюють мікроекономічні фактори, які залежать від самого підприємства, то для підвищення ефективності його роботи необхідно розробити гнучку комбінацію стимулюючих заходів з урахуванням характеру впливу внутрішніх факторів на діяльність господарюючого суб'єкта.

У роботі дано обґрунтування критеріїв та запропоновано підходи до оцінки діяльності підприємницьких структур, визначено фактори, які обмежують повноту досягнення критеріїв на етапі реформування вітчизняної економіки. На основі теоретичних досліджень в дисертації виділено основні критерії ефективної діяльності господарюючих суб'єктів, за якими конкретне підприємство можна віднести до одного з чотирьох рівнів: 1 - Висока ефективність діяльності, 2 - Середня ефективність діяльності, 3 - Низька ефективність діяльності, 4 - Неефективна діяльність.

2. Аналіз чинників ефективності функціонування підприємств харчової промисловості Закарпатської області

Розглянуто галузеві особливості функціонування підприємств харчової промисловості у Закарпатті; проаналізовано вплив роздержавлення і приватизації на їх ефективність; досліджено механізм впливу фінансового забезпечення на ефективність роботи підприємств.

Харчова промисловість є однією з основних структуроформуючих ланок народного господарства, агропромислового і промислового комплексів України, її регіонів і областей.

Провідна роль харчової промисловості зумовлена тим, що вона вносить вирішальний вклад у створення матеріально-технічної бази всього виробництва, а також виробляє більшу частину матеріальних цінностей, безпосередньо призначених для задоволення потреб населення. Саме вона працює безпосередньо на споживчий ринок, забезпечує швидкий оборот капіталу і значні надходження до державного та місцевих бюджетів. Від рівня її розвитку залежить створення бази продовольства, розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків, поліпшення життєвого рівня населення, загальний стан економіки регіону.

Таблиця 1. Рівні ефективності діяльності підприємств

У дисертації проаналізовано вплив на ефективність діяльності підприємств харчової промисловості таких факторів, як належність до галузі, форма власності та ресурсне забезпечення.

Якщо галузь займає високу питому вагу у структурі промислового виробництва, є стійкою до економічного спаду, знаходиться на стадії зростання або розширення, характеризується високою питомою вагою зайнятих працівників у загальній кількості зайнятого населення (що показує її соціальну значимість), то вона є перспективною. А, отже, підприємства, які функціонують у галузі, мають широкі можливості для успішного розвитку.

Економічний аналіз стану харчової промисловості у Закарпатській області, проведений у дисертації, показав, що галузь втрачає свої лідируючі позиції. Про це свідчить зменшення питомої ваги її продукції у структурі промислового виробництва з 34,1 % у 1996 році до 25,6 % у 2000 році, падіння обсягів виробництва основних видів продукції, зменшення темпів вкладення у галузь іноземного капіталу. Так, якщо у 1997 році порівняно з 1996 роком капітал іноземних інвесторів збільшився на 4482 тис. грн., або на 108,1 %, то за 1998 рік тільки на 82,4 % по відношенню до попереднього року, а за 2000 рік взагалі тільки на 13,1 %. Ці тенденції відбиваються, перш за все, на ефективності діяльності великих і середніх підприємств галузі, наслідком чого є зростання у їх складі частки збиткових суб'єктів. Якщо у 1997 році серед підприємств основного кола питома вага збиткових підприємств становила 48,2 %, то на кінець 1999 року - 59,1 %.

Приватизація як фактор підвищення ефективності діяльності підприємств внаслідок зміни форми власності та застосування нових технологій і нових методів управління на сьогоднішній день не виконує свого головного призначення. Основними причинами цього є відсутність у багатьох підприємств стратегічного інвестора, здатного фінансово та організаційно здійснити реструктуризацію, не відпрацьованість механізму реальної післяприватизаційної підтримки підприємств та низька ефективність використовуваної моделі приватизації.

Фінансове забезпечення як чинник підвищення ефективності функціонування підприємства впливає на кінцеві результати його діяльності через структуру джерел фінансування, що встановлено в процесі кореляційного аналізу, виконаного на прикладі підприємств виноробної, масложирової і хлібопекарної галузей.

Для обгрунтування висновку щодо наявності зв'язку між структурою капіталу (х) і рентабельністю активів (у) був розрахований кофіцієнт кореляції (rxy) за формулою:

,

де n - кількість періодів, в яких здійснювалося вимірювання значень величин x i y.

Вважається, що при перевищенні у результаті розрахунків значення коефіцієнту кореляції 0,80 зв'язок між х і у можна описати як прямолінійний, тобто такий, який має вигляд .

У процесі аналізу було виявлено, що в одного з досліджуваних підприємств мав місце позитивний кореляційний зв'язок, у другого - негативний, а у третього - значення коефіцієнту свідчило про відсутність зв'язку. При цьому було встановлено, що наявність тісного зв'язку між рівнем рентабельності активів і співвідношенням позикового та власного капіталу у двох підприємств обумовлено невеликою тривалістю їх виробничого циклу та високою оборотністю коштів. Саме тому у третього підприємства (Ужгородського коньячного заводу), на якому тривалість виробничого циклу найдовша серед досліджуваних підприємств, спостерігався випадок слабкої негативної кореляції.

3. Вдосконалення організаційних форм та методичних засад оцінки ефективності функціонування підприємств харчової промисловості

Розглянуто організаційно-економічні важелі підвищення ефективності діяльності харчопереробних підприємств; обґрунтовано необхідність застосування на підприємствах функціонально-вартісного аналізу для оптимізації організаційних структур системи управління підприємством; розроблено методику визначення комплексної оцінки ефективності функціонування підприємств.

З метою нормалізації діяльності підприємств харчової промисловості в Україні та забезпечення успішного їх функціонування у дисертації обґрунтовується доцільність підвищення значення таких організаційно-економічних важелів, як: відновлення державного замовлення на основну продукцію сільського господарства; державна підтримка вітчизняного товаровиробника шляхом стимулювання експорту та обмеження імпорту товарів, для виробництва яких достатньо власних виробничих потужностей і сировинного забезпечення, а також внутрішніх чинників підвищення ефективності діяльності підприємств (активізацію маркетингових досліджень, зокрема бенчмаркінгу, реструктуризацію цінової політики, технічне переобладнання підприємств, заміна морально та фізично застарілого обладнання новим для виробництва високоякісних продуктів харчування, поліпшення їх упаковки, розфасовки та дизайну).

Для розширення сировинної бази підприємств харчової промисловості доцільно створювати агропромислові формування у структурі “виробництво- переробка-реалізація” шляхом передачі частини акцій переробних підприємств підприємствам по заготівлі сировини з тим, щоб виробники сировини були заінтересовані у результатах реалізації кінцевої продукції населенню.

Основою успішної діяльності підприємства є ефективна система управління. В умовах переходу до ринку, коли кардинально змінюються принципи координації виробничо-господарської діяльності, різко зростає динамізм усіх економічних процесів, стає очевидним, що застосовувані на вітчизняних підприємствах методи формування організаційних структур управління, які найчастіше економічно не обґрунтовані, себе не виправдовують, не враховують зростаючої динаміки зовнішнього та внутрішнього середовища, появи нових управлінських функцій. У зв'язку з цим виникає необхідність структуризації такої системи, оптимізації її складових та системної оптимізації.

Одним із підходів до формування оптимальної структури управління є використання функціонально-вартісного аналізу, в основі якого лежить системний аналіз функцій об'єкту та затрат на їх реалізацію. У результаті практичного застосування цього методу для оцінки роботи структурних підрозділів одного з підприємств харчової промисловості Закарпаття у дисертації запропонована модифікація організаційної структури цього підприємства з виділенням центрів відповідальності (центру виробництва, центру збуту і центру фінансів). Така структура дозволяє чітко визначити відповідальність керівника кожного підрозділу, підвищити ефективність оперативного управління і, крім того, зменшити часові і вартісні витрати, пов'язані з виконанням бізнес-процесів.

Агреговані висновки про результати діяльності підприємства дає можливість зробити комплексна оцінка ефективності його функціонування. У дисертації розроблена методика комплексної оцінки ефективності, яка базується на використанні показників фінансового стану і дає можливість врахувати інтереси різних груп осіб, пов'язаних із підприємством.

Процедура здійснення комплексної оцінки передбачає проведення поетапного синтезування одиничних показників фінансового стану з тим, щоб перейти до узагальнюючих, а далі - до комплексної. Для визначення узагальнюючої оцінки по кожній групі показників фінансового стану була використана формула середньозваженої:

,

де Qj - узагальнююча оцінка по j-ій групі показників фінансового стану; кij - значення і-го одиничного показника в j-й групі; ij - вагове значення і-го показника.

Вагові значення показників визначені експертним шляхом залежно від їх важливості та пріоритетності у кожній групі. Ці значення представлені у табл. 2.

Таблиця 2. Вагові значення парціальних показників фінансового стану, які використовуються для комплексної оцінки

Формула середньозваженої так само була використана для визначення комплексної оцінка ефективності функціонування підприємства:

,

де КО - комплексна оцінка ефективності функціонування підприємства; Qj - узагальнююча оцінка j-ї групи показників фінансового стану; j - вагове значення j-ї групи.

Оскільки для різних груп споживачів інформації (виробничих менеджерів, постачальників, акціонерів і т.д.) значимість фінансових показників неоднакова, то на основі експертної оцінки була розроблена також шкала коефіцієнтів значущості для різних груп користувачів інформації, яка наведена у табл. 3.

Таблиця 3. Шкала вагових значень показників фінансового стану для різних груп користувачів (j)

Результати розрахунків узагальнюючих та комплексної оцінок по кожній групі показників фінансового стану вибраних для аналізу підприємств виноробної, масло-жирової та хлібопекарної промисловостей дозволили визначити їх загальний рейтинг. Результати рейтингу показані у табл. 4.

Таблиця 4. Рейтинг підприємств за комплексними оцінками різних груп користувачів інформації у 2000 році

Практичне застосування комплексної методики дало можливість виявити вузькі місця в роботі, резерви та напрями зростання ефективності, тенденції розвитку досліджуваних підприємств, а також підтвердило її необхідність і перспективність застосування в процесі управління промисловими підприємствами. Запропонована методика має уніфікований характер, оскільки може використовуватися як в межах окремих підприємств, так і всередині галузі та між галузями промисловості.

Висновки

Результати виконаних у дисертаційній роботі досліджень дали змогу сформулювати такі основні висновки і пропозиції:

На сучасному етапі, в умовах формування ринкових відносин, особливої актуальності набуває проблема підвищення ефективності діяльності промислових підприємств -- первинної ланки економіки. Особливо це стосується підприємств харчової промисловості, успішна робота яких дозволить вирішити проблему продовольчого забезпечення, зростання обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, раціонального використання ресурсів, сталого розвитку національної економіки.

Дослідження економічної діяльності підприємств харчової промисловості показало, що ефективність їх роботи значною мірою визначається сукупністю факторів зовнішнього та внутрішнього порядку. У дисертаційному дослідженні запропонована класифікація факторів впливу на ефективність підприємств, яка передбачає поділ їх за характером походження та способом впливу і охоплює як організаційні, економічні, так і соціальні фактори. Запропонована структуризація факторів підвищує можливість управління ними відповідно до стратегічних цілей кожного підприємства.

Прикладний аспект ранжування факторів за характером їх походження та способом впливу на діяльність підприємств полягає в тому, що залежно від того, які фактори домінують, формується система управління виробництвом. Якщо домінують фактори макроекономічного характеру, то регуляторні механізми функціонально спрямовуються на створення сприятливого макроекономічного середовища. Переважання мікроекономічних факторів зумовлює необхідність використання гнучких стимулюючих інструментів, спрямованих на зміну поведінки господарських суб'єктів відповідно до реальної ситуації в економіці.

Аналіз і оцінка результатів діяльності підприємств харчової промисловості на основі процесів приватизації, створення нових приватних фірм, корпорацій дозволили виявити ряд факторів, які в існуючих умовах негативно впливають на їх роботу. До них відносяться :

допущені помилки і непослідовність державної промислової політики стосовно ролі і функцій підприємств в економічній системі суспільства;

спроба підмінити з боку державних владних органів управління ринкові важелі впливу на діяльність підприємств адміністративними інструментами, без врахування їх інтересів та виробничої мотивації;

невідпрацьованість правових засад формування цивілізованих відносин по вертикалі і горизонталі, а також між виробниками і споживачами, державою і суспільством.

У дисертації досліджено вплив на ефективність діяльності підприємств харчової промисловості таких факторів, як стан галузі, форма власності та фінансове забезпечення. При цьому на основі кореляційного аналізу було доведено існування тісного зв'язку між рівнем рентабельності активів і структурою капіталу у підприємств з невеликою тривалістю виробничого циклу та високою оборотністю коштів.

Проведене дослідження дало підстави зробити висновок про необхідність радикальних змін на макроекономічному рівні з метою створення умов для успішної діяльності промислових підприємств. Такими умовами для підприємств харчової промисловості повинні стати: відновлення державного замовлення на основну продукцію сільського господарства; державна підтримка вітчизняного товаровиробника, а також проведення ряду заходів на рівні регіональної політики (сприяння розвитку малих виробничих комплексів для первинної переробки сільгосппродукції у гірських районах Закарпатської області, залучення приватного сектора до формування сировинної бази переробних підприємств, надання довгострокових пільгових кредитів підприємствам на реконструкцію і освоєння нової техніки й технології).

На рівні підприємства необхідними умовами забезпечення успішної діяльності є активізація маркетингових досліджень, зокрема бенчмаркінгу, реструктуризація цінової політики, технічне переобладнання підприємств, впровадження інновацій, що сприятиме виробництву високоякісних продуктів харчування.

Як один з організаційних факторів підвищення ефективності функціонування підприємств обґрунтовано оптимізацію структури управління підприємством та доцільність використання для цього функціонально-вартісного аналізу (ФВА). Означене дозволить чітко визначити відповідальність керівника кожного підрозділу, підвищити ефективність оперативного управління і, крім того, зменшити часові і вартісні витрати, пов'язані з виконанням бізнес-процесів.

З метою вдосконалення методичних засад оцінки ефективності функціонування підприємств харчової промисловості запропоновано комплексну методику, яка базується на використанні показників фінансового стану і дає можливість врахувати інтереси різних груп осіб, які є користувачами інформації про діяльність підприємства.

промисловий економічний приватизація

Література

Носик Н.Н. Про можливість залучення у харчову промисловість іноземних інвестицій у формі лізингу // Сучасний стан, напрями відновлення та перспективи розвитку харчової і переробної промисловості Закарпаття: Матеріали регіональної науково-практичної конференції, 7 липня 1998 року. - Ужгород: Патент, 1998. - С.132-137.

Пойда-Носик Н.Н. Фінансовий механізм розвитку підприємництва в харчовій промисловості // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні аспекти розвитку підприємництва (Щорічник наукових праць). Випуск VII / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 1998. - С.408-417.

Пойда-Носик Н.Н. Економічна ефективність реструктуризації підприємств харчової промисловості // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Основи формування регіональної соціально-економічної політики (Щорічник наукових праць). Випуск VIIІ / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 1999. - С.440-443.

Лечига Й.Й., Носик Н.Н. Проблеми трактування фінансових ресурсів підприємств // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія “Економіка”. Випуск 2. - Ужгород, 1999. - С.250-264.

Размещено на Allbest.ru