в) Здійснити перерозподіл страхових внесків між роботодавцем та найманим працівником;

г) Запровадити зниження ставки єдиного соціального внеску для роботодавців, що збільшують кількість найманих працівників без зниження рівня заробітних плат, з обмеженням терміну запровадження такого заходу. Це дасть можливість зняти навантаження з фонду зайнятості.

Такі заходи дадуть можливість зняти надмірне навантаження на фонд оплати праці та будуть запобігати нелегальній видачі роботодавцями заробітної плати, стимулюватимуть збереження та розширення робочих місць. Введення єдиного соціального внеску має також спростити адміністрування та витрати всіх соціальних фондів, які на сьогодні існують.

Вдосконалення рентної політики спрямоване на:

а) Перерахунок ставок рентних платежів залежно від рівня рентабельності видобутку корисних копали та інших природних ресурсів.

б) Запровадження підвищених ставок рентних платежів на корисні копалини та продукти їх первинної переробки, що експортуються за межі митної території України у разі, якщо вони використовуються для виробництва всередині країни і має місце їх нестача.

Вже давно назріла необхідність введення справедливих рентних платежів за видобуток корисних копалин. Крім того, критичні види копалин, мають у першу чергу направлятися на потреби власного виробництва.

Підвищення ставок акцизного збору до максимально можливого економічно обґрунтованого рівня. Ставки акцизного збору не встановлюються на товари першої необхідності, а тому їх збільшення дозволить частково компенсувати втрати бюджету від запровадження антикризових заходів. Крім того, підвищення акцизних ставок на тютюнові вироби та алкогольні напої в довгостроковій перспективі знизить їх вживання серед населення (особливо молоді).

Необхідно активізувати боротьбу з незаконним обігом товарів та контрафактною продукцією. Знищуючи ринок контрафактних товарів, вивільняємо нішу для товарів власного виробництва реального сектору економіки.

Здійснити удосконалення оподаткування фінансового сектора:

а) ввести дві ставки оподаткування з розподілом податкового обліку на операції зі споживчого кредитування (на товари вітчизняного виробництва), іпотечного кредитування, кредитування реального сектора економіки (знижена ставка) та окремо інші банківські операції (базова ставка);

б) запровадити оподаткування лізингових операцій за прогресивною шкалою в залежності від ставок лізингу, причому до суми ставки враховувати всі додаткові платежі, що має здійснювати лізингоотримувач за умовами лізингової угоди;

в) оподатковувати страхову діяльність за загальними правилами оподаткування із запровадженням річного перехідного періоду. посиленням роботи митних органів, направлених на боротьбу з контрабандою.

Підхід до формування грошово-кредитної політики має бути синтезований, що поєднує монетаристський та кейнсіанський підходи, та передбачати спрямованість грошово-кредитної політики на забезпечення найсприятливіших монетарних умов для досягнення заздалегідь визначених державою соціально-економічних цілей. Такий підхід має ґрунтуватись на активному застосуванні монетарних заходів в економічній політиці, зокрема фіскальної та грошово-кредитної, з метою пом'якшення проходження економікою різких підйомів і спадів при проходженні фаз ділового циклу [30, с. 101].

1. Звуження сфери застосування монетаристського підходу і застосування синтезованого підходу, що поєднує монетаристський та кейнсіанський підхід.

2. Спрямованість взаємопов`язаних цілій та заходів грошово-кредитної політики на забезпечення найсприятливіших монетарних умов з метою досягнення заздалегідь визначених державою соціально-економічних цілей.

3. Забезпечення взаємозалежності та постійного узгодження стратегічних, проміжних і тактичних цілей грошово-кредитної політики:

- стратегічні цілі (економічне зростання, стабільність цін, рівень інфляції, стабільність фінансових ринків і валютного курсу тощо)

- складові державної економічної політики, що формується державними органами;

- проміжні цілі (встановлені показники грошової маси, валютний курс, рівень ринкових відсоткових ставок і фінансових ризиків та ін.) перебувають у компетенції центрального банку та мають забезпечувати досягнення стратегічних цілей;

- тактичні (оперативні) цілі мають впливати на тактичні змінні (їхню стабілізацію, зростання або зниження) для впливу на динаміку економічної кон`юнктури в бік її пожвавлення чи стримування.

4. Перехід до монетарної політики інфляційного таргетування, що має на стратегічну мету забезпечення цінової та фінансової стабільності, створює умови для стійкого соціально-економічного розвитку й запобігання фінансових шоків у країні

5. Поширення застосування ринкових інструментів грошово-кредитної політики (операції на відкритому ринку, регулювання облікової ставки, зміна норм обов`язкових резервів, валютні інтервенції, депозитні операції центрального банку) по мірі створення відповідного ринкового середовища

6. Забезпечення взаємодії грошово-кредитної політики з фіскально-бюджетною політикою.

Основне завдання, що має бути вирішено, поряд з поліпшенням стану валютного ринку і підвищенням впливу процентної політики НБУ на попит і пропозицію грошей та ринкові відсоткові ставки, - поетапний перехід в середньостроковій перспективі від монетарної політики таргетування грошової маси до монетарної політики таргетування інфляції в залежності від створення в країні відповідних макроекономічних та інституційних умов.

Необхідною умовою для цього, крім інших, має бути узгодженість грошово-кредитної і фіскальної політики, спільною ціллю яких має бути забезпечення цінової стабільності та у межах яких НБУ підтримуватиме загальноекономічну політику уряду.

Необхідність забезпечення взаємодії грошово-кредитної політики з фіскально-бюджетною політикою пов`язане з тим, що в механізмах їх реалізації використовують абсолютно різні підходи щодо впливу на грошову масу. Грошово-кредитна політика ґрунтується здебільшого на зміні обсягів параметрів грошової маси, що відповідним чином впливає на мотивацію господарюючих суб'єктів. Головною ознакою фіскально-бюджетної політики є те, що обсяги пропозиції грошей не змінюються, а лише перерозподіляються за напрямами, які забезпечують збільшення ефективного попиту.

На першому (перехідному) етапі має бути запроваджений «спрощений» режим таргетування інфляції і створені відповідні передумови через узгодження фінансового законодавства, лібералізацію та поліпшення функціонування валютного ринку, удосконалення процентної політики НБУ.

На першому етапі мають бути реалізовані такі основні заходи:

- прийняття сумісного з урядом рішення щодо переходу до політики монетарного таргетування, законодавчо-нормативних актів щодо координації грошово-кредитної та бюджетно-фіскальної політики;

- розробка бюджетної стратегії на середньостроковий період, побудова бюджетної моделі спільно з органами влади;

- скасування валютних обмежень, крім тих, що стосуються безпеки держави;

- впровадження режиму керованого валютного курсу з обмеженим застосуванням валютних інтервенцій;

- регулювання відтоку та притоку короткострокового капіталу на валютному ринку через: введення безпроцентних обов'язкових резервних вимог на окремі групи іноземного капіталу; встановлення та постійний перегляд мінімального строку перебування в Україні позик та інвестицій з-за кордону відповідно напрямкам руху капіталу; удосконалення механізму випуску та обігу за кордоном боргових зобов'язань банків та інших фінансових установ;

- поліпшення функціонування валютного ринку, що має передбачати: удосконалення правил, дотримання принципів і процедур на ринку; створення та поліпшення механізмів хеджування валютних ризиків; удосконалення механізмів моніторингу, протидії спекуляціям, упередження валютних ризиків та недопущення формування дисбалансів; застосування інструментів фінансової політики з метою спрямування гривневих потоків у реальний сектор економіки;

- відновлення регулярного перегляду облікової ставки та інформування суспільства про її значення.

У результаті впровадження заходів на першому етапі мають бути досягнуті такі результати: зменшення ролі валютних інтервенцій НБУ як монетарного інструменту, більша гнучкість валютного курсу; підтримання значення базової інфляції в межах заздалегідь визначеного «коридору» без суттєвого відхилення від значення індексу споживчих цін; посилення впливу процентної політики НБУ на регулювання монетарних і економічних процесів у країні; зниження рівня доларизації економіки; зниження процентних ставок за кредитами в національній валюті, розвиток ринку державних цінних паперів і фондового ринку в цілому.

На другому етапі має бути здійснений перехід до повного таргетування інфляції та створене підґрунтя для забезпечення цінової стабільності та сталого соціально-економічного розвитку в довгостроковій перспективі за рахунок реалізації таких заходів:

- скасування системи ліцензування операцій щодо здійснення прямих інвестицій за кордон для усіх нефінансових корпорацій;

- скасування системи ліцензування для приватних інвесторів, які здійснюють управління портфелем цінних паперів через спеціалізовані фінансові інститути;

- впровадження довгострокових операційних ліцензій для спеціалізованих фінансових інститутів, які здійснюють портфельні інвестиції у цінні папери нерезидентів (не нижче «А»);

- впровадження механізму реалізації цінних паперів нерезидентів резидентам через купівлю депозитарних розписок.

Результатами реалізації заходів на другому етапі мають стати: подальший розвиток ринку державних цінних паперів і фондового ринку; застосування операції на відкритому ринку як основного інструмента регулювання ліквідності банківської системи; регулювання НБУ поточної ліквідності банків за допомогою доступних інструментів - депозитних сертифікатів, кредитів рефінансування через тендери, кредитів «овернайт»; прозорість та ефективність впливу процентної політики НБУ на ринкові процентні ставки; зниження вартості кредитних ресурсів; зростання обсягів іноземних інвестицій; перехід до режиму вільного плавання валютного курсу, що мінімізуватиме присутність НБУ на внутрішньому валютному ринку; прогнозована бюджетна політика та стабільний рівень цін.

Висновки

На основі проведеного дослідження в курсовій роботі можна зробити наступні висновки.

Фіскальна політика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат шляхом впливу на стан господарської кон'юнктури, перерозподілу національного доходу, нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм/

Фіскальну політику реалізує уряд як механізм суспільства загалом. Тому в певних межах урядові рішення щодо видатків та оподаткування можуть змінюватися, щоб впливати на рівноважний реальний ВВП в інтересах загального добробуту. За допомогою фіскальної політики уряд може змінювати структуру національної економіки, зменшити циклічне коливання, досягати повної зайнятості, сприяти економічному зростанню, впорядковувати державні фінанси, боротися з інфляцією.

Монетарна політика - політика держави, через яку уповноважена державою інституція контролює обсяг пропозиції грошей з метою встановлення цінової стабільності, сприяння економічному зростанню, дотриманню рівня безробіття населення на низькому рівні

Координація грошово-кредитної та фіскальної політики, на нашу думку, повинна полягати у виробленні та реалізації їх таким чином, щоб вони не суперечили одна одній і разом сприяли досягненню загальних цілей економічної політики, якими, зазвичай, є стійке економічне зростання та низький рівень безробіття при довгостроковій ціновій стабільності та зовнішній стійкості. Іншими словами, грошово-кредитна і фіскальна політика є скоординованою тоді, коли їх цілі є спільними або не суперечливими, а дії узгодженими або принаймні не заважають досягненню цілей іншої політики.

У сфері фіскальної політики необхідно передусім провести кардинальну реформу податкової системи: зменшити податковий тиск і кількість податків з урахуванням досвіду передових країн світу. Ефективне проведення адміністративної і судової реформи, а також подолання корупції в Україні без ефективної реформи податкової системи неможливе. Зниження податкового тиску спричинить позитивні зрушення в надходженнях до бюджету, виведення економіки з тіні, подолання корупції у сфері виробництва, зайнятості, цін, зміцнення національної валюти гривні. Фіскальна політика повинна здійснюватись в напрямі відрегулювання зведеного бюджету України, якомога швидшого подолання його дефіциту, оскільки хронічний дефіцит бюджету спричиняє витіснення приватних інвестицій.

У сфері монетарної політики передусім варто не тільки підтримувати стабільність грошової одиниці України, але й вживати заходів на її зміцнення, оскільки політика керованого плавання курсу спричинила ослаблення національної валюти.

Уряду і Національному банку України доцільно провадити політику спрямовану на розвиток внутрішнього ринку, тобто розвиток внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту. З цією метою, необхідно здійснювати заходи щодо підвищення рівня заробітної плати до європейських стандартів. Заробітна плата в Україні повинна зростати темпами швидшими, ніж зростання ВВП. Усунення інфляції попиту доцільно здійснювати, впроваджуючи заходи, спрямовані на скорочення державних видатків та остаточного подолання хронічного дефіциту державного бюджету. З метою протидії інфляції витрат необхідно втілювати в життя систему державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, які, окрім іншого, мають схильність підвищувати ціни на свою продукцію і послуги та занижувати ціну робочої сили - заробітну плату.

Важливою складовою політики Уряду і Національного банку повинні стати заходи, спрямовані на подолання дефіциту балансу поточних операцій. З допомогою фіскальних та монетарних важелів потрібно здійснювати структурну перебудову економіки в напрямі відродження і розвитку галузей економіки, діяльність яких забезпечуватиме потреби вітчизняних споживачів з метою витіснення імпорту; сприяти розвитку інноваційно-інвестиційних підприємств і галузей економіки; забезпечити розвиток малого і середнього бізнесу.

Список використаних джерел

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР), - 1996 рік, - № 30.

2. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 року № 2542-ІІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2001. - № 37-38. - С. 189.

3. Податковий кодекс України. - К. : ДП "ІВЦ ДПА України", 2010. - 336 с.

4. Про Національний банк України : Закон України від 20.05.1999 № 679-ХІV // Відомості Верховної Ради. - 1999 р. - № 29. - ст.. 238.

5. Амбрик Л. П. Психологічні аспекти ставлення до фіску / Л. П. Амбрик // Управління розвитком. - 2010. - №4. - С.9-10.

6. Амоша О. До питання про оцінку рівня податків в Україні / О. Амоша, В. Вишневський // Економіка України. - 2002. - № 8. - С.11-19.

7. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: вступ до фінансової науки / Ш. Бланкарт; Пер. з нім С. І. Терещенко та О. О. Терещенко; Передмова та наук. ред. В. М. Федосова. - К. : Либідь, 2000. - 654 с.

8. Блискавка Т. Зарубіжний досвід фіскального регулювання інноваційного процесу в економічно розвинутих країнах : Збірник наукових праць дослідження міжнародної економіки / Т. Блискавка. - № 1 (66). - 2011р.

9. Вдосконалення координації грошово-кредитної та фіскальної політики: Інформаційно-аналітичні матеріали / За редакцією В. І. Міщенка, О. І. Кірєєва і М. М. Шаповалової. - К. : Центр наукових досліджень НБУ, 2005. - С. 12-86.

10. Вовк Т. Податкові аспекти права СОТ та acquis ЄС. Орієнтири податкової реформи в Україні / Т. Вовк, О. Водянніков, І. Коноваленко. - Харків : Консум, 2004. - 106 с.

11. Воронова Л К. Фінансове право України / Л. К. Воронова. - К. : Юрінком Інтер, 2010. - 320 с.

12. Галин Б. Оптимізація фіскальної політики держави: Аналіз макроекономічних наслідків. Актуальні питання теорії та практики економічного аналізу / Б. Галин // Економічний аналіз. - 2008. - №2. - С.88-94.

13. Гейць В. М. Новий курс: реформи в Україні. 2010-2015. Національна доповідь / В. М. Гейць; за заг. ред. В.М. Гейця [та ін.]. - К. : НВУ НБУВ, 2010. - 232 с.

14. Гетманцев Д. О. Банківське право України / Д. О. Гетманцев, Н. Г. Шукліна. - К. : ПУЛ, 2007. - 344 с.

15. Иванов В. Коммерциализация результатов научно-технической деятельности: европейский опит, возможные уроки для России / В. Иванов, С. Клесова, О. Лукша, П. Сушков. - М. : ЦИПРАН РАН, 2006. - С.119.

16. Луніна І. О. Шляхи мінімізації впливу фінансової кризи на бюджет України / І. О. Луніна, В. В. Баліцька, О. В. Короткевич, Н. Б. Фролова // Фінанси України.- 2008. - № 12. - С. 25.

17. Кривоус В. Державна підтримка інновацій у постіндустріальних країнах / В. Кривоус. - Вісник ТДЕУ. - 2006. - №2.

18. Кротюк В. Л. Національний банк - центр банківської системи України: організаційно-правовий аналіз / В. Л. Кротюк. - К. : Ін Юре, 2005. - 248 с.

19. Крупей О. М. Фіскальна консолідація як складова боргової політики України / О. М. Крупей // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту Науковий журнал. - 2011. - №3.

20. Кушнірчук Ю. М. Оптимізація рівня фіскального навантаження з метою економічного убезпечення держави / Ю. М. Кушнірчук, К. А. Львівська // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. ? Вип. 20.11.

21. Лагутін В. Д. Бюджетна та монетарна політика: координація в трансформаційній економіці : монографія / В. Д. Лагутін. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2007. - 248 с.

22. Лагутін В. Д. Стратегічні цілі координації бюджетної та монетарної політики в Україні / В. Д.Лагутін // Фінанси України. - 2011. - № 10. - С. 3-14.

23. Макконнел К. Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. / К. Р. Макконнел, С. Л. Брю. - 11-е изд. - К. : Хагар-Демос, 1993. - 785 с.

24. Маршалок Т. Я. Фіскальні та регулюючі ефекти справляння податків та податкових платежів в Україні / Т. Я. Маршалок, І. Л. Федун // Сталий розвиток економіки. - 2011. - №6. - С.283-292.

25. Мельник В. М. Фіскальна політика держави в умовах фінансової кризи / В. М. Мельник // Фінанси України. - 2008. - № 11. - С. 11-17.

26. Мельник П. В. Податкова політика України: стан, проблеми та перспективи : моногр. / П. В. Мельник, З. С. Тарантул. - К. : Знання України, 2008. - С. 675.

27. Мельник М. В. Податкове стимулювання науково-технічної та інноваційної діяльності / М. В. Мельник // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми економіки та управління». - 2008. - № 628. - С. 219.

28. Мельник П. Деякі суперечності в розвитку податкової системи та шляхи їх подолання / П. Мельник // Економіка України. - 2001. - № 7. - С 16-21.

29. Мищенко С. В. Новые тенденции в монетарной политике и регулировании финансовых систем / С. В.Мищенко // Финансы и кредит. - 2010. - № 40 (424). - С. 23-29.

30. Монетарний трансмісійний механізм в Україні: Науково-аналітичні матеріали. Вип. 9 / В. І. Міщенко, О. І. Петрик, А. В. Сомик, Р. С. Лисенко та ін. - К. : Національний банк України, Центр наукових досліджень, 2008. - 144 с.

31. Панчишин С. М. Макроекономіка : навч. Посібник / С. М. Панчишин. - К. : Либідь, 2001. - 614 с.

32. Папаіка О. О. Центральний банк і грошово-кредитна політика : навч.посіб. для студ. вищ. закл./ О. О. Папаіка, Т. Д. Косова. - Донецьк : ДонНУЕТ, 2009. - 340 с.

33. Пекарский С. Э. Взаимодействие фискальной и монетарной политики в экспортоориентированной экономике / С. Э.Пекарский, М. А. Атаманчук, С. А. Мерзляков. - М. : ГУ ВШЭ, - 2007. - 80 c.

34. Олейнікова Л. Г. Удосконалення фіскальної політики України в умовах антикризової програми / Л. Г. Олейнікова // Вісник Запорізького національного університету. - №3(7), - 2010. - С.138-144.

35. Свердан М. М. Бюджетно-податкові проблеми України / М. М. Свердан // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. - Випуск № 1. - К. : Видавництво КІБІТ. - 2004. - С. 19-20.

36. Скоропад І. С. Фіскальна політика як спосіб наповнення державного бюджету / І. С. Скоропад, О. В. Герасимчук // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - 2011. - №714. - С. 529-533.

37. Соколовська А. М. Податкова система держави: теорія і практика становлення / А. М. Соколовська. - К. : Знання Пресс, - 2004. - 454 с.

38. Соломенко С. М. Бюджет повної зайнятості та фіскальна політика / С. М. Соломенко // Фінанси України. - 2008. - № 4. - С. 3 - 12.

39. Стігліц Дж. Е. Економіка державного сектора: Пер. з англ.: А. Олійник, Р. Сільський / Дж. Е. Стігліц. - К. : Основи, 1998. - 854 с.

40. Стельмах В. С. Грошово-кредитна політика в Україні / В. С. Стельмах, А. О. Єпіфанов, Н. І. Гребеник, В. І. Міщенко. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2003. - 421с.

41. Стоєв В. Л. Реформування фіскальної політики регіонів на сучасному етапі в Україні / В. Л. Стоєв // Вісник Запорізького національного університету. - №2(6), - 2010. - С. 231-240.

42. Швабій К. І. Оподаткування доходів населення: проблеми науки та практики : моногр. / К. І. Швабій. - Ірпінь : НУ ДПС України, - 2009. - С. 180.

43. Юхименко П. В. Монетарна політика і структурні реформи в економіці України / П. В. Юхименко; За ред. Юхименко П. В. - К. : Центр наукових досліджень Національного банку України, - УБС НБУ. - 2004. - 143 с.

44. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посібн. / Р. В. Яковенко. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Кіровоград : Вид-во «КОД», 2010. - 548 с.

45. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.minfin.gov.ua.

46. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.

47. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : <http://www.bank.gov.ua.

48. Leitemo K. A. Game between the Fiscal and the Monetary Authorities under Inflation Targeting / K. Leitemo // European Journal of Political Economy. - 2004. - № 20. - Р. 709-724.

Размещено на Allbest.ru