Безробіття як складне соціально-економічне явище

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

1. Форми безробіття

2. Причини виникнення безробіття за К. Марксом

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Безробіття -- це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи й заробітку.

Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) -- особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), що одночасно задовольняють трьом умовам:

· не мали роботи (прибуткового заняття);

· активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню;

· готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці. Згаданий феномен також спостерігається у сільських регіонах, де працездатне населення займається обробкою (власної) землі, що не охоплюється статистикою як діяльність господарювання.

1.Форми безробіття

Існує досить багато форм безробіття, але найважливішими з них є три: фрикційне, структурне і циклічне, -- саме ці 3 форми важливі для визначення природного рівня безробіття. Кожна з форм безробіття має свої причини. Тому визначення форм пов'язують з причинами, що їх породжують, тривалістю та типом безробіття.

Фрикційне безробіття виникає у зв'язку з тим, що встановлення рівноваги між кількістю та якістю найманих працівників, з одного боку, і кількістю та якістю робочих місць -- з іншого, потребує певного часу.

Ця форма, таким чином, пов'язана з пошуком та очікуванням роботи, що відповідає певній кваліфікації, уподобанням і рівню винагороди.

Фрикційні безробітні вже мають кваліфікацію, навички, досвід, які можна продати на ринку праці. Якщо людина хоче змінити місце роботи (територіально), змінити кваліфікацію чи перейти на аналогічну роботу з вищою заробітною платою, вона вирішує цю проблему добровільно. Тому фрикційне безробіття, як правило, добровільне і короткострокове.

Структурне безробіття зумовлене змінами у структурі попиту на працюючих у зв'язку зі змінами структури економіки. Ця форма безробіття виникає у зв'язку з тим, що певні професії "старіють" і потреба в них значно зменшується або й зовсім зникає. Разом з тим виникають галузі та види виробництв, які потребують нових навичок, кваліфікацій, знань, професій. Далеко не завжди колишній шахтар може стати кваліфікованим перукарем, продавцем чи програмістом. Це означає, що структурне безробіття є переважно вимушеним і значно тривалішим, ніж фрикційне.

Фрикційне та структурне безробіття становлять природне безробіття.

Природним вважають таке безробіття, за якого:

- спостерігається повна зайнятість, тобто така зайнятість, за якої зберігається конкуренція на ринку праці та забезпечується ефективне використання найманої праці;

--досягається потенційний обсяг національного виробництва (спостерігається за повного та раціонального використай* ня всіх видів ресурсів);

- немає інфляції.

Повна зайнятість -- це зайнятість за природного рівня безробіття, величина якого становить 5-6 %.

Віднесення фрикційного безробіття до природного не викликає сумніву, оскільки воно є вільно обраним (добровільним), а економічна свобода -- основа ринкової поведінки суб'єктів. Щодо структурного безробіття, яке є вимушеним, дехто з учених не визнає його природним. І все ж вагомим аргументом на користь зарахування структурного безробіття до природного е те, що зміна структури виробництва зумовлюється зміною суспільних потреб, що, безумовно, відповідає природі економічної людини.

Циклічне безробіття -- це відхилення фактичного безробіття від природного в той чи інший бік. У період рецесії відбувається падіння обсягів національного виробництва нижче потенційного рівня, фактичне безробіття перевищує природний рівень. У період буму, коли має місце інфляційне зростання економіки, фактичний обсяг ВВП перевищує потенційний рівень, а фактичний рівень безробіття буде нижчим від природного рівня.

Існують й інші форми безробіття, які не чинять визначального впливу на економіку, але знати про які важливо, оскільки вони зачіпають інтереси певних груп працездатних.

Сезонне безробіття -- вимушена форма безробіття, зумовлена специфічними умовами виробництва в певних галузях (сільське господарство (рослинницькі галузі), цукроваріння, лісництво, риболовецькі галузі тощо). Часто в період міжсезоння люди вдаються до самозайнятості або виїздять на роботу в регіони, оскільки недостатньо працезабезпечені. Ця форма безробіття тяжіє до фрикційного, хоча має також власну специфіку.

Технологічне безробіття -- вимушена форма безробіття, пов'язана з вивільненням працівників у зв'язку з запровадженням нової високопродуктивної техніки та технології. Ця форма безробіття тяжіє до структурного. безробіття фрикційний структурний циклічний

Молодіжне безробіття стосується молоді, яка вперше виходить на ринок праці й не може отримати роботу. Ринок виявляється байдужим до пропозиції праці з боку молодих людей, оскільки вони ще не мають досвіду, а подекуди й належної кваліфікації, але потребують, згідно з законодавством, пільгових умов (нешкідливе виробництво, неповний робочий день, більша відпустка тощо).

Окрім розглянутих форм, важливо також виділити два типи безробіття: відкрите і приховане.

Відкрите безробіття -- така ситуація на ринку праці, за якої індивід визнає, що він позбавлений роботи, та офіційно реєструється у службі зайнятості.

Приховане безробіття пов'язане з наявністю людей, які припинили пошук роботи, втративши надію її знайти.

Отже, ми розглянули зміст, види, форми і типи безробіття. Тепер розглянемо проблему кількісного вимірювання безробіття.

Рівень безробіття визначається за формулою

де І/ -- рівень безробіття; ^ -- чисельність безробітних; Д -- чисельність робочої сили (економічно активного населення).

Якщо Я позначати як (Ь + Г), де Ь - чисельність зайнятих, то формула (1) матиме вигляд:

Крім того, рівень безробіття можна визначити як відношення частки тих, хто щомісяця втрачає роботу, до суми часток тих, хто щомісяця втрачає роботу, та тих, хто щомісяця її знаходить, тобто:

Наслідки впливу безробіття на економіку

Вплив безробіття на економіку не варто оцінювати тільки як негативний. Безробіття виконує конструктивні та деструктивні функції (рис. 16.4).

Рис. 16.4. Конструктивний та деструктивний вплив безробіття на економіку

Вплив безробіття на обсяг річного національного виробництва дослідив американський учений Артур Оукен (Окунь). Він виявив математично зв'язок між перевищенням фактичного рівня безробіття над природним і втратами ВВП:

де р -- коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіття; (І -- фактичний рівень безробіття; ІГ -- природний рівень безробіття; У* -- потенційний обсяг ВВП; У --- фактичний обсяг ВВП.

Із сказаного вище можемо зробити висновок, що економіка, яка працює в умовах природного рівня безробіття, зазнає переважно конструктивного впливу, а рівень безробіття, що перевищує природний, чинить переважно згубний вплив на економіку.

Ми розглянули циклічність та безробіття як форми прояву макроекономічної нестабільності. Інфляція також є могутнім дестабілізуючим чинником. Зміст і наслідки інфляції висвітлені в гл. 7.

2. Причини виникнення безробіття за К. Марксом

Досить ретельно досліджував безробіття К. Маркс у "Капіталі" (друга половина 19 століття). Карл Маркс вважав, що безробіття виникає через те, що:

1. Виробництво розвивається повільніше, ніж зростає чисельність здатних до праці громадян, і частина населення країни виявляється як би зайвої.

2. Нова машини заміняють людей у виробництві й ті виявляються непотрібними.

3. Змінюється структура попиту і виробництва і тому останнє скорочується в традиційних, найбільш трудомістких галузях.

Маркс допускав і інші причини, зокрема, циклічність розвитку ринкового господарства, що робить її постійним супутником розвитку ринкового господарства.

При цьому Маркс вважав, що хазяї підприємств навіть свідомо підтримують безробіття, тому що позбавлені можливості працювати люди утворюють промислову резервну армію, якою може розташовувати капітал і яка так само абсолютно належить йому, як якби він виростив її за свій власний рахунок.

Сенс для капіталістів -- господарів підприємств в існуванні "промислової резервної армії", на думку Маркса, полягає в тому, що це дозволяє їм легше розбудовувати структуру виробництва при змінах попиту на ринку. Якщо попит вимагає розширення виробництва, то для залучення працівників не потрібно підвищувати заробітну плату -- безробітні будуть готові працювати на будь-яких умовах. І, нарешті, загроза безробіття, за Марксом, зручна наймачам в боротьбі з вимогами профспілок.

Століття, що минув після смерті Маркса, приніс багато нового в розуміння безробіття. Хоча деякі з факторів були помічені в "Капіталі" вірно, але сьогодні економічна наука вбачає коріння безробіття, насамперед у структурних змінах.

Ці зміни в мінливому економіці XX ст. пов'язані з тим, що технічний прогрес весь час породжує нові товари, технології і навіть цілі галузі (так, на наших очах народилися потужні галузі з виробництва персональних комп'ютерів, лазерних дисків і волоконної оптики). Це сильно змінює структуру попиту на робочу силу, тобто ту кількість робочих місць, яке є на ринку праці людям з певною спеціальністю і рівнем кваліфікації.

З-за цього люди з непотрібними більше в колишньому кількості професіями виявляються не при справах і поповнюють ряди безробітних.

Висновок

Виходячи з вищевикладеного, мабуть, що проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і, не вирішивши його неможливо налагодити ефективну діяльність економіки. Особливо гостро проблема безробіття коштує зараз перед Україною, що не дивно, тому що стан економіки України зараз обтяжуюче. Величезний економічний спад, розваливши промисловість, не міг не торкнути ринок праці.

Донедавна Уряд України не звертав належної уваги на дану проблему, що викликало досить справедливі побоювання. Але положення частково змінилося з прийняттям деяких законів і положень, у яких натиск робиться на удосконалювання ринкових механізмів регулювання зайнятості.

Список використаної літератури

1. Закон України „Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 року N 803-XII.//В редакції Закону N 662-IV від 03.04.2003.

2. Безробіття в умовах трансформації економіки України: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / С.І. Ходакевич; Київ. нац. екон. ун-т. -- К., 2001. -- 21 с. -- укp.

3. Демографічна ситуація - http://www.mlsp.gov.ua/pages.asp?id=221

4. Державне регулювання зайнятості населення в умовах реформування економіки: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Т.А. Приходченко; Донец. держ. ун-т. -- Донецьк, 1998. -- 16 с. -- укp.

Размещено на Allbest.ru