• 1. Статистичне вивчення споживання населення матеріальних благ і послуг
• 2. Статистика основних виробничих фондів
• Задача 1
• Задача 2
• Задача 3
• Задача 4
• Задача 5
• Список літератури

1. Статистичне вивчення споживання населення матеріальних благ і послуг

Головною складовою грошових витрат є споживчі витрати - витрати домогосподарств (населення) на придбання продовольчих і непродовольчих товарів та оплату послуг, незалежно від місця здійснення витрат (організований чи неорганізований ринок, у приватних осіб). Сюди ж включаються витрати на продукти та товари для домашніх улюбленців (собак, котів, пташок тощо).

У розгорнутому вигляді споживчі витрати містять такі статті:

статистичне споживчі грошові виробничі

Статистика вивчає розмір споживчих витрат і їх склад у цілому та в розрахунку на одне домогосподарство. Структура та співвідношення окремих складових споживчих витрат є показником матеріального добробуту населення та домогосподарств.

Переважання частки витрат на непродовольчі товари та оплату послуг є свідченням матеріального благополуччя. Розмір витрат є визначальним критерієм матеріального добробуту населення і домогосподарств, оскільки дає об'єктивнішу оцінку реальних доходів, у тому числі не декларованих.

Інформаційною базою є дані вибіркових обстежень умов життя, які враховують всі види витрат домогосподарств, за винятком тих, що пов'язані з підприємницькою та фермерською діяльністю, а також самозайнятістю.

Розмір сукупних витрат домогосподарств та їх складових: грошових витрат та вартості спожитих натуральних надходжень, пільг і субсидій (рис. 1).

Рис. 1 Структура сукупних витрат домогосподарств (населення)

Програма вибіркового обстеження умов життя домогосподарств передбачає спостереження за всіма видами витрат домогосподарств, крім пов'язаних із здійсненням ними підприємницької, фермерської та самостійної трудової діяльності.

Витрати - це сума платежів домогосподарств за товари та послуги, отримані у звітному періоді, сума коштів, направлених ними на купівлю акцій, сертифікатів, валюти, нерухомості, на будівництво, допомогу родичам і знайомим, на вклади до банківських установ, на податки (крім прибуткового) та інші внески. Для всебічного аналізу використання ресурсів домогосподарств вивчаються грошові витрати, які відповідають вищенаведеному визначенню, їх основна складова - споживчі витрати, а також обраховується зведений показник сукупних витрат.

Споживчі витрати - це грошові витрати домогосподарства на купівлю продуктів харчування, алкогольних та тютюнових виробів, непродовольчих товарів, а також -- на оплату особистих послуг. Включаються всі витрати домогосподарств на ці. цілі незалежно від місця їх здійснення (у торговельній мережі, зі складу підприємства, організації, на ринку чи у окремих громадян).

Грошові витрати включають споживчі витрати, витрати, пов'язані з веденням особистого підсобного господарства (купівля насіння, добрива, сільськогосподарського реманенту тощо ), грошову допомогу родичам та іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, на будівництво житла та господарських будівель, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банківських установ, аліменти, обов'язкові податки (крім прибуткового), збори та внески, а також -- інші грошові витрати, які не згадувалися раніше. Грошові витрати включають суми, фактично сплачені домогосподарством по відповідних статтях, і не враховують вартість натуральних надходжень, пільг та субсидій.

Сукупні витрати складаються з грошових витрат, а також - вартості спожитих домогосподарством і подарованих ним родичам та іншим особам продовольчих товарів, отриманих з особистого підсобного господарства, в порядку самозаготівель або подарованих, суми пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, суми пільг на оплату телефону та проїзду у міжміському транспорті. Сукупні витрати характеризують структуру використання домогосподарством сукупних ресурсів і відображають реальний поточний стан матеріального добробуту домогосподарства.

2. Статистика основних виробничих фондів

До невиробничих основних фондів, які використовуються для надання послуг, відносять фонди житлового та комунального господарства організацій, установ і закладів охорони здоров'я, освіти, науки, культури, мистецтва, фінансових, кредитних і страхових установ, органів управління і оборони, громадських об'єднань тощо, незалежно від зарахування їх на баланс виробничих чи невиробничих підприємств і організацій.

Класифікація основних фондів передбачає такі їх групи:

будівлі (включаючи житлові) та споруди;

передавальні пристрої, машини та обладнання;

транспортні засоби;

інструменти;

багаторічні насадження;

робоча і продуктивна худоба.

Основні фонди (виробничі та невиробничі) функціонуючи на протязі довготривалого часу поступово втрачають свою вартість через моральне і фізичне їх зношення. Тому їх вартісна оцінка проводиться за такими ознаками:

повною початковою вартістю;

повною відповідальною вартістю;

початковою вартістю за вирахуванням зносу;

відновлювальною вартістю за вирахуванням зносу.

Повна початкова вартість основних фондів - це фактична вартість на момент початку їх експлуатації, яка включає затрати на побудову та придбання основних фондів, транспортування та монтаж, а також затрати на розширення реконструкцію основних фондів. Показники повної початкової вартості основних фондів використовується як для нарахування суми амортизації, так і для їх обліку на балансах підприємства.

Повну відновлювальну вартість основних фондів обчислюють як вартість їх відтворення в новому вигляді в сучасних умовах. Ця вартість може бути більшою або меншою від повної початкової суми в залежності від того як змінюються ціни. Показники відновлювальної вартості основних фондів використовується для аналізу їх відтворення , а також є основною характеристикою основних фондів у системі національних рахунків.

Початкову вартість за вирахуванням зносу основних фондів (залишкову вартість) обчислюють вирахуванням з повної початкової вартості суми зносу основних фондів з додаванням до цієї різниці суми їх капітального ремонту а модернізації.

Відновлювальну вартість за вирахуванням зносу визначають відніманням з вартості переоцінених в діючих умовах фондів суми їх зносу. В умовах ринкової економіки, потрібно проводити періодичну їх переоцінку. За результатами переоцінки обчислюють індекси їх вартості.

Для забезпечення робіт з капітального ремонту та модернізації або повного відновлення основних фондів поводять амортизаційні відрахування. Сума амортизації враховується у собівартість продукції, так як амортизаційний фонд формується з відрахувань від її реалізації.

Нормативний показник річної амортизації основних фондів обчислюють за формулою:

А

N a =---------------------- . 100 ,

П

де N a - норма амортизації, %;

А - річна сума амортизації;

П - повна початкова вартість основних фондів.

Балансова вартість основних фондів - це їх сума врахована на балансі підприємства. Сюди включають суму відновлювальної вартості основних фондів на момент останньої переоцінки та повної початкової вартості, введення в дію основних фондів після цієї переоцінки.

На основі даних про балансову вартість основних фондів будують їх баланси за рік, де по окремих видах відображають:

наявність основних фондів на початок року;

надходження у звітному році - всього та у тому числі:

а) введено в дію нових основних фондів;

б) інші надходження.

3. вибуло у звітному році - всього, та у тому числі:

а) ліквідовано основних фондів;

б) інше вибуття;

наявність основних фондів на кінець року.

Якщо до балансу основних фондів за балансовою вартістю у частині вибувших фондів додати графу “Сума зносу основних фондів”, то за цими даними можна побудувати “Баланс основних фондів по вартості за вирахуванням зносу”. У цьому “Балансі” основні фонди станом на початок року відображують за відповідальністю вартості без врахування зносу (за даними переоцінки); введені в дію нові основні фонди - за їх повною початковою вартістю ; вартість куплених та проданих основних фондів - за їх ринковою ціною; одержані або переданні іншим підприємствам основні фонди - за їх залишковою вартістю; ліквідовані або списані основні фонди - за їх ліквідаційною вартістю.

Баланси основних фондів складають у базисних ( постійних) та середньорічних цінах.

Дані балансів основних фондів ( по балансовій вартості та по вартості за вирахуванням зносу) використовують для розрахунку показників, які характеризують стан та відтворення основних фондів. До них належать коефіцієнти зносу та придатності основних фондів, а також коефіцієнти введення, оновлення та вибуття основних фондів.

Коефіцієнт зносу основних фондів визначають як на початок так і на кінець року, відношенням суми зносу основних фондів до їх балансової вартості, відповідно на початок або кінець року. Аналогічно визначають і коефіцієнт придатності основних фондів, але тут у чисельнику дробу виступає вартість основних фондів за вирахуванням зносу, тобто придатних основних фондів.

Для розрахунку коефіцієнтів введення та оновлення основних фондів застосовують такі формули:

Н

К0 = -------------------100 ;

Нn

Коефіцієнт вибуття основних фондів обчислюється за формулою:

В

Кв = 100 ------------------

Н 1

де К0 - коефіцієнт введення основних фондів;

К0 - коефіцієнт оновлення основних фондів;

Кв - коефіцієнт вибуття основних фондів;

Н - вартість ведення в дію основних фондів за рік;

Н - вартість введених в дію нових основних фондів за рік;

В - вартість основних фондів вибувших на протязі року;

Показник фондовіддачі обчислюють відношенням обсягу виробленої продукції до середньорічної вартості основних фондів.

Оберненим показником фондовіддачі є фондомісткість.

Для визначення показників фондовіддачі та фондомісткості використовують на рівні підприємств і галузей дані про виробництво продукції або валової добавленої вартості, а на рівні економіки в цілому обсяг валового внутрішнього продукту.

Показники фондоозброєності обчислюють відношенням середньорічних даних про основні фонди та середньоспискової чисельності працівників за рік.

Задача 1

Чисельність населення населеного пункту становить 45 тис. чол.. Протягом року народилося 120чол. Померло 40чол., прибуло 50 чол., вибуло 12чол.

Визначити чисельність населення через 5 років, умовно приймаючи, що всі коефіцієнти динаміки чисельності населення залишаються незмінними.

Розв'язання:

Визначимо кількість населення на кінець року

Нк = К-ть на початок року + прибувші - вибувші

Нк = 45000+120-40+50-12 = 45118

Визначимо Приріст:

Приріст = (К-ть населення звітного року / базисний рік)*100%

Приріст = (45118 / 45000)*100% = 100,26

Приріст населення за рік становить 0,26%.

Приріст населення за 5 років = НП*(1+0,25)⁵= 45000*(1+0,26)⁵ =45588 чоловік.

Задача 2