Підприємництво: сутність, організаційні форми, проблеми розвитку в трансформаційних економіках

Основним суперечливим явищем у розвитку внутрішньої торгівлі є тінізація її обороту. В умовах стабільної частки тіньового сектора, що складає у нашій країні 50-60%, нелегалізована торгівля зберігає свої масштаби, а значна частка товарних і грошових потоків обертається у “тіні”.

Поняття “тіньовий сектор торгівлі” тлумачиться, як реалізація товарів і послуг на неформальних ринках, незареєстрованими суб'єктами і напівлегальними об'єктами торгівлі, а також приховані обсяги обороту товарів і послуг в організованому секторах торгівлі.

Доказом високого рівня тінізації товарообороту в Україні є також результати оцінки відповідно до балансового методу у розрізі стратегічно важливих груп товарів.

Таблиця 3.3 Рівень тінізації в Україні у розрізі окремих груп товарів відповідно до балансового методу, %

З метою протидії тінізації економіки України на загальнодержавному рівні мають бути розроблені заходи, що зокрема передбачають:

l спрощення дозвільних процедур щодо здійснення підприємницької діяльності;

l запровадження податкових стимулів до нагромадження та інвестування коштів в інноваційний сектор юридичними особами, які пропонується надавати за фактичними результатами діяльності;

l зменшення рівня оподаткування фізичних осіб на величину документально підтверджених коштів, витрачених на відтворення людського капіталу;

l запровадження “амністії” лише тих капіталів, що спрямовуються в інноваційну сферу та деякі інші суспільно значущі пріоритетні сектори;

l обов'язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів при купівлі товарів, вартість яких перевищує певну, заздалегідь визначену суму (у першу чергу це стосується об'єктів нерухомості, транспортних засобів та предметів розкоші);

l посилення співробітництва з міжнародними організаціями, що спеціалізуються на протидії нелегальному господарюванню, в напрямку обміну досвіду.

До головних проблем, які на сьогодні перешкоджають зміцненню економічної безпеки та структурним реформам у секторі підприємництва України, відноситься також наявність прямих та опосередкованих злочинних, кримінальних посягань, або так званого “рейдерства”.

Основними причинами, що зумовлюють поширення рейдерства в Україні є:

ь слабкість правової системи;

ь недосконалість судової влади;

ь корумпованість органів влади;

ь відсутність державних інститутів, які б ефективно захищали права власника;

ь низький рівень правової культури;

ь правовий нігілізм як суб'єктів господарювання, так і представників органів влади.

Важливою передумовою виходу їх ситуації, що склалася в Україні з рейдерством, є забезпечення максимальної прозорості та дієвості процесу боротьби з рейдерськими атаками. Тому необхідно розробити та негайно вживати низку першочергових заходів щодо подолання (мінімізації) цього негативного явища.

Забезпечення економічної безпеки підприємництва

Напрямами відповідної стратегії мають стати:

n удосконалення макроекономічних параметрів (покращення основних кількісних та якісних показників розвитку підприємництва, значне спрощення дозвільної системи та ліцензування, зниження рівня тінізаціїі монополізації економіки, усунення злочинних зазіхань та дискримінаційних дій по відношенню до суб'єктів підприємництва);

n зміцнення фінансової безпеки (сприяння суб'єктам підприємницької діяльності в доступі до фінансово-кредитних ресурсів, зниження рівня податкового навантаження, формування кредитно-гарантійних механізмів);

n розвиток експортного потенціалу; покращення інвестиційного середовища (посилення захисту інтересів інвесторів, стимулювання інвестицій в основний капітал);

n забезпечення науково-технологічної компоненти виробничо-господарської діяльності (модернізація техніко-технологічної бази, стимулювання інноваційної активності підприємств, удосконалення системи захисту права власності);

n зміцнення виробничої складової економічної безпеки (підвищення економічної ефективності виробництва (зокрема у реальному секторі економіки) та використання ресурсів, зниження ресурсо- та енергомісткості, створення системи рівного доступу підприємств до господарських ресурсів, держаних закупівель, державного та комунального майна).

Висновки

Розуміння сутності підприємництва зв'язано також з визначенням його ролі в економіці різних рівнів системи господарювання. Конкретно роль і значення підприємництва в економічному розвитку країни можна звести до такого.

u По-перше, підприємництво слугує важелем для зміни структури економіки. Для підприємців основний спонукальний мотив - можливість одержання прибутку. Вони майже завжди концентрують свої дії на розвитку перспективних напрямків господарської діяльності, віддача від яких може перевершити середні показники.

u По-друге, розвиток підприємництва створює «поживне середовище» для конкуренції. Забезпечуючи освоєння перспективних виробництв, підприємці сприяють швидшому оновленню техніко-технологічної бази і номенклатури продукції фірми. Вони стимулюють господарську активність, підтримуючи конкуренцію й існуючий ринок.

u По-третє, підприємництво можна вважати каталізатором економічного розвитку. Цей своєрідний прискорювач істотно впливає на структурну перебудову в економіці; збільшення обсягів виробництва і надання послуг; стимулювання інвестиційної діяльності; підвищення рівня попиту і пропозиції; прискорення темпів економічного розвитку національної економіки в цілому.

u По-четверте, підприємництво сприяє економії і раціональному використанню всіх ресурсів. Діяльність підприємця нерозривно зв'язана з господарським ризиком. Саме ця обставина є потужним стимулом економії ресурсів, вимагає від підприємця детального аналізу рентабельності проектів, відповідального ставлення до інвестицій, раціонального витрачання ресурсу, найму робочої сили.

u По-п'яте, підприємництво забезпечує сильнодіючі стимули до високоефективної праці. У більшості випадків особистості, які мають власний бізнес і завдяки цьому сильніші спонукальні мотиви, більше заінтересовані в якісній і продуктивній праці, ніж наймані працівники. Такий психологічний феномен вільної праці для одержання власного зиску забезпечує ще більший виграш для економіки в цілому.

Підприємництво виконує особливу функцію в економіці і народному господарстві, змістова сутність якої зводиться до оновлення економічної системи, створення інноваційного середовища, що спричиняє руйнацію традиційних структур і відкриття шляху до перетворень, зрештою стає тією силою, котра прискорює рух економіки по шляху ефективності, раціоналізації, бережливості і постійного оновлення.

Для активізації розвитку підприємництва в Україні та підвищення його ролі в суспільстві слід забезпечити реалізацію організаційно-правових, фінансово-економічних та соціально-психологічних завдань.

Завдання правового характеру: створення нових та удосконалення чинних нормативно-правових актів сприяння підприємницькій діяльності; приватному і малому бізнесу, забезпечення їхньої однозначності та стабільності, удосконалення організаційно-правового та податкового державного регулювання і контролю.

Організаційні: послідовне державне планування розвитку і підтримки підприємництва, у тому числі малого бізнесу, шляхом розроблення загальнодержавних і регіональних програм, створення єдиної системи реєстрації та легалізації суб'єктів підприємництва, спрощення і здешевлення порядку відкриття фірми, розширення мережі структур інформаційного, консалтингового, інноваційного спрямування.

Економічні: поліпшення загального стану економіки і зростання обсягів вітчизняного виробництва, підвищення надійності і стабільності національної грошової одиниці. Створення умов для суттєвого зростання платоспроможного попиту населення, подальше удосконалення механізмів прискорення роздержавлення власності та приватизації підприємств.

Фінансові: удосконалення системи фінансування, кредитування, страхування, реформа оподаткування, різноманітність форм фінансово-кредитної підтримки малого бізнесу.

Ресурсні: можливість формування капіталу для початківців, отримання матеріально-технічних ресурсів, виробничих площ і приміщень для офісів, доступність науково-технічного ті інформаційного потенціалу, використання природного багатства, розвиток ринку нерухомості та лізингу.

Соціальні: реалізація соціально-економічних програм, соціальне партнерство підприємництва з державними структурами та органами виконавчої влади, проведення спонсорської та благодійної діяльності, підвищення соціально-етичної відповідальності підприємця у суспільстві, пропагування культури бізнесу.

Література

1. Донець Л.І., Романенко Н.Г. Основи підприємства. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 320 с.

2. Виноградська А.М. Основи підприємства: Навчальний посібник. Друге видання, перероб. і допов. - К.: Кондор, 2008. - 544 с.

3. Донець Л.І., Романенко Н.Г. Основи підприємства: Навчальний посібник для студ.екон.ден. та заоч.форм навчання. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - 254 с.

4. Акіліна О.В., Пасічник В.Г. Основи підприємництва (навчально-методичний комплекс). Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 176 с.

5. Сайт державного комітету статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/

6. Общая экономика: Учебник для 10-11 кл.: Перевод с укр./И.Ф.Радионова и др. Под ред. И.Ф.Радионовой. - Каменец-Подольский:Абетка-НОВА, 2003. - 344 с.

7. Держкомпідприємництво “Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна доповідь”//Економіст. - 2009. - №5 -- с. 26-39.

Додаток А

Рушійні сили розвитку підприємництва

Додаток Б

Моделі та функції підприємництва

Додаток В

Суб'єкти підприємницької діяльності

Додаток Ґ

Об'єкти підприємницької діяльності

Додаток Д

Види господарських товариств, що займаються підприємницькою діяльністю

Додаток Г

Державне комерційне підприємство як суб'єкт підприємницької діяльності

Додаток Є

Роль малого підприємництва у суспільстві

Додаток Ж

Фінансові результати діяльності малих підприємств за регіонами за 2008 рік

Додаток Е

Оцінка видів підприємства за їх участю в підприємницької діяльності

Додаток З

Рейтинг ризиків ведення бізнесу в Україні та її регіонах у 2007 році (за даними Всесвітнього економічного форуму)

Размещено на Allbest.ru