Аналіз розвитку економіки Центрального регіону України

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

Розділ 1. Значення Причорноморського регіону у розвитку економіки країни та умови його розвитку

1.1 Роль Центрального регіону у розвитку економіки України

1.2 Передумови формування та розвитку господарського комплексу Центрального регіону

1.2.1 Природні передумови розвитку регіону

1.2.2 Соціально-економічні передумови розвитку регіону

Розділ 2. Аналіз розвитку економіки Центрального регіону України

2.1 Характеристика особливостей розвитку промисловості регіону

2.2 Оцінка розвитку сільського господарства регіону

2.3 Особливості розвитку обласних міст Черкас і Кіровоград

Розділ 3. Перспективні напрямки розвитку Центрального регіону

3.1 Основні аспекти гальмування економіко-соціального розвитку регіону

3.2 Напрямки удосконалення галузевої структури господарського комплексу регіону

Висновок

Перелік використаних джерел

причорноморський господарський сільський господарство



Вступ

Центральний економічний район охоплює територію Кіровоградської та Черкаської областей.

Вигідність економіко-географічного положення району полягає в його центральності, рівновіддаленості від столиці та морських портів, близькості до агропромислового Поділля та індустріального Придніпров'я.

Разом з тим, характерною ознакою регіону довгий час була периферійність території. Черкащина традиційно тяжіє до Києва, а Кіровоградська область історично розвивалась як складова Придніпров'я. Обидві області, будучи віддаленими від центрів тяжіння, постійно виконували роль периферії, природного і людського ресурсу для розвитку центру. Виділення цих сусідніх областей в окремий економічних район повинно сприяти активізації їх розвитку, формуванню конкретної регіональної політики на подолання депресивності регіону. Актуальність теми полягає в огляданні особливостей економіки Центрального регіону, його значення та перспективні напрямки у розвитку економіки України.

Метою роботи є вивчення характеристики й особливостей розвитку Центрального регіону України та формування аналітичних висновків щодо подальшого його розвитку.

Завданням даної курсової роботи вивчити:

- формування та розвиток господарського комплекса;

- природні та соціально-економічні передумови розвитку регіона;

- особливості і аналіз розвитку промисловості регіону;

- характеристики та особливість сільського господарства регіона;

- аспекти гальмування економіко-соціального розвитку;

- удосконалення галузевої структури господарського

комплексу регіону.



Розділ 1. Значення Центрального регіону у розвитку економіки країни та умови його розвитку

1.1 Роль Центрального регіону у розвитку економіки України

Центральний економічний район займає, відповідно до назви, центральне географічне положення в межах України і є єдиним районом, котрий займає повністю внутрішнє положення в державі. Складається з двох адміністративних областей - Кіровоградської та Черкаської. Площа району - 45.5 тис. кмІ (7,5% площі держави), населення - 2530,5 тис. осіб (5,2% населення України). За територіально-адміністративним устроєм в межах району налічується 41 район, 28 міст, 41 смт та 1843 сільських населених пунктів. В загальнодержавному поділі праці район виділяється на виробництві продукції сільськогосподарського машинобудування, електротехнічного, енергетичного, приладобудування, харчової промисловості, видобутку графіту, уранових руд, будівельної індустрії, хімічної промисловості.

Район розташований в центральній частині України. Східною межею виступає р. Дніпро та Північно-Східний економічний район. На півночі район межує з Київським, на заході - з Подільським, на півдні - з Причорноморським та Придніпровським соціально-економічними районами. Практично це є єдиний район України, який немає виходу в будь-якій формі до державного кордону України.

Саме центральність розташування району є основною позитивною рисою його економіко-географічного положення - регіон розташовується практично на однаковій відстані від усіх економічних районів, хоч визначальну роль на його розвиток мають столичний регіон разом з Києвом та Придніпровський соціально-економічний район.Серед негативних сторін економіко-географічного положення виділяється відсутність можливості прямого виходу до державного кордону та опосередкованість виходу до морського узбережжя.

1.2 Передумови формування та розвитку господарського комплекса Центрального регіону

1.2.1 Природні передумови розвитку регіону

Рельєф території в основному височинний і хвилястий. Осадовий чохол потужністю від 150м залягає на денудованій поверхні фундаменту. На всій території в його будові беруть участь кайнозойські, лише на крайньому північному-заході - мезозойські відклади. Палеогенова система представлена пісками, бурим вугіллям, глинами, мергелями, неогенова - піщано-глинистими відкладами. Повсюдно поширені неоген-нижньоантропогенові червонобурі відклади. Антропогенові відклади на плато представлені лісами, в річкових долинах - давнім і сучасним алювієм.

Центральний економічний район розташований в межах недостатньо вологої, теплої та посушливої дуже теплої агро кліматичної зони. В цілому клімат території сприятливий для розвитку сільського господарства, зокрема для вирощування зернових - озимої пшениці, кукурудзи, з технічних - цукрових буряків, соняшнику.

Район характеризується одним з найкращих в Україні ґрунтовим покривом. В лісостеповій частині Кіровоградської області переважають чорноземи середньо- і малогумусні чорноземи опідзолені. Для степової частини характерні чорноземи середньо- і малогумусні. В Черкаській області переважають лісові, лучні ґрунти, а також типові малогумусні чорноземи. У долинах річок поширені чорноземно-лучні та лучно-болотні ґрунти. Еродованість земель становить 48%.

Загалом у ґрунтовому покриві району до 80% території зайнято родючими чорноземами, що є найпродуктивнішими для сільськогосподарських рослин. Цей чинник є одним із вирішальних у визначенні спеціалізації району.

Водними ресурсами район забезпечений недостатньо. По його території протікають річки Дніпро та Південний Буг з притоками. Тут також є Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське водосховища. На території Українського кристалічного щита є родовища лікувальних родонових та інших мінеральних вод (Умань, Новоукраїнка, Знам'янка). Район багатий на корисні копалини. Це пов'язано в значній мірі з розташуванням території в межах Українського кристалічного щита та особливостей геологічної будови. Розвідано понад 30 родовищ бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну. Значні промислові запаси мають і розробляють родовища біля м. Олександрії та Ватутіно. Активно розробляють також Тарнавське, Козацьке родовища. Але через незначну енергетичну цінність родовища розробляються лише для забезпечення власних, місцевих потреб. Горючих сланців, найбільше в Україні (Барвисте) в долині р. Ірдинь видобувають торф.

Район має велике значення для розвитку атомної енергетики країни у зв'язку з наявним тут покладами уранових руд (Кіровогорадська область, м. Смоліне). У східній частині району зосереджені поклади залізистих кварцитів, у Побужжі - хромітів та нікелевих руд. Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища (Клинці, Юріївське та ін.) - основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі. За даними геологів існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, міді, хрому, вольфраму та рідкісних металів.

В районі розвідані значні запаси нерудних корисних копалин.

В районі поширені палигорськитові глини - універсальна мінеральна сировина.



1.2.2 Соціально-економічні передумови розвитку регіону

Район характеризується досить складною демографічною ситуацією (природний приріст населення майже -9 на 1000 осіб). Середня густота населення у Центральному економічному районі становить понад 61 особа на км кв. Вона набагато нижча від середньої в Україні. У Черкаській області щільність населення -- 70 осіб на км кв, у Кіровоградській -- одна з найменших в Україні (48 осіб на км кв). Якщо взяти останні десять років, то ми побачимо, що чісеность населення постійно знижується. У 2004 році чисельність населення становила 2458,7 тис.осіб., а по розрахункам на січень 2014 це число знизилося до 2247,6. Зниження чисельності населення можна побачити в таблиці 1.2.2.

Таблиця 1.2.2 Чисельність населення на 1 січня 2014 року та середня чисельність за 2004- 2013 рік ( тис. чол.)

	1.01.2014	2013	2012	2011	2010	2009	2008	2007	2006	2005	2004
Україна	45426,2	45489,6	45593,3	45706,1	45870,7	46053,3	46258,2	46509,4	46787,8	47119,7	47470,7
Центральний регіон	2247,6	2256,1	2271,9	2287,5	2304,5	2322,1	2343,3	2368,2	2394,8	2426,6	2458,7
Кіровоградська обл.	987,6	991,7	998,8	1006,2	1013,9	1022,4	1033,4	1046,4	1060,1	1076,3	1092,9
Черкаська обл.	1260	1264,4	1273,1	1281,3	1290,3	1299,7	1309,9	1321,8	1334,7	1350,3	1365,8

Вперше мінусові показники в народжуваності в були зафіксовані в районі ще в 1991р. Основні причини загальновід 58,5 осіб/кмІ . Традиційно нижчою є густота сільського населення - 24,7% (на Кіровоградщині - 18,6%). До найгустозаселеніших відносяться Христинівський, Звенигородський, Городищенський райони, де густота становить 83 особи/кмІ . Найменш заселеною є центральна частина району - 35 осіб/кмІ .

Рівень урбанізації в обох областях менший від середнього в Україні, становлячи понад 62% у Кіровоградській та 55% -- у Черкаській.

Частка населення працездатного віку, порівняно із середніми даними для України, тут дещо занижена. Найбільший дефіцит трудових ресурсів сформувався на Кіровоградчині.

В районі 64,7% працездатного населення зайняте в економіці, що набагато вище від пересічно українського показника. Основна частина трудових ресурсів зайнята в галузях матеріального виробництва (75%), з них 45% - у промисловості, 12% - у сільському господарстві, 14% - у будівництві, 13% - у транспорті та зв'язку. Рівень безробіття становить 11%.

В національному складі переважують українці - 84,1%. Проживають також росіяни (9,1%), євреї (1,1%), , молдавани (1%), поляки, серби та ін. національності.



Розділ 2. Аналіз розвитку економіки Центрального регіону України

2.1 Характеристика особливостей розвитку промисловості регіону

Центральний економічний район характеризується своєрідною компонентно-функціональною структурою, яка сформувалась на основі власних природних ресурсів та вигідного економіко-географічного положення. Вони стали передумовою для розвитку хімічної індустрії, легкої, харчової галузей, машинобудування, чорної та кольорової металургії, будівельної індустрії. . У структурі валового випуску продукції на сільське господарство припадає 32.5%, промисловість -- 23.8%, транспорт і зв'язок -- 9.3%, будівництво -- 5.9%, торгівля -- 3.7%, інші галузі виробництва -- 1.9% та невиробничу сферу -- 22.8%. Обсяг і структура реалізованої промислової продукції Центрального регіону за останні чотири роки, можливо побачити у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.1 Обсяг і структура реалізованої промислової продукції Центрального регіону з 2010 по 2013роки

	2010		2011		2012		2013
	млн.грн.	%підсум	млн.грн	%підсум	млн.грн	%підсум	млн.грн	%підсум
Україна	717076,7	100	917035,5	100	806550,6	100	1065108	100
Кіровоградська	5602,9	0,8	7308,1	0,8	7689,1	0,9	9814,8	0,9
Черкаська	13303,1	1,8	20117,5	2,2	18171,3	2,2	23784,6	2,2

Ключова роль в господарстві району відводиться харчовій промисловості, спеціалізацію якої визначає сільськогосподарське виробництво, яке постачає сировину для випуску значного асортименту товарів. В 2010р. на неї припадало 37% виробництва валової продукції району і зайнято до 40% промислового-виробничого персоналу регіону. З її підгалузей чи не найголовнішим є цукрова підгалузь.

Легкапромисловість району дала в 2009р. 3,3% ВВП району. Основними підприємствами цієї галузі є Черкаський шовковий комбінат, Черкаська текстильна і Стеблівська прядильно-ткацька фабрика, швейні фабрики в Черкасах (ВАТ “Азас”, фірма “Ковіс”, МП “Україна”), Шполі, Корсунь-Шевченківському, Смілі, Золотоноші, Умані (“Роксолана”), Гайвороні (“МП “Гайтекс”), Кіровограді, Олександрії, Жашкові, Чигирині. Взуттєва промисловість представлена в Черкасах, Кіровограді Умані. Трикотажні вироби виготовляють в Черкасах. До 18% виробленої продукції в районі припадає на машинобудівний комплекс. Основні підгалузі - сільськогосподарське, транспортне машинобудування та верстатобудування, виробництво технологічного устаткування для харчової і комбікормової промисловості.

Чорна металургія представлена Криворізьким гірничо-збагачувальним комбінатом (м. Долинська), потужністю 26,0 млн т сирої залізної руди, біля 11 млн т рудних концентратів і 10,0 млн т окатишів на рік. Діє також ливарний завод в Кіровограді.

Кольорова металургія представлена такими підприємствами: ВАТ “Чисті метали” і Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів, які випускають радіоактивні і важкі метали, вольфрамовий дріт, литво з кольорового металу.

Галуззю спеціалізації є хімічна промисловість в районі. Хімічна галузь - це чотири підприємства (ВАТ “Азот” та “Хімволокно”, м. Черкаси, завод “Промінь”, м. Світловодськ, завод “Прогрес”, м. Кіровоград), продукція яких широко відома в Україні та за її межами: мінеральні добрива, хімічні волокна, лакофарбові матеріали, хімічні реактиви, розчинники , засоби для догляду за автомобілем , плівки полімерні, лікарські засоби.

Паливна промисловість. Область забезпечує 100% державних обсягів видобутку бурого вугілля. Родовища бурого вугілля відносяться до Дніпровського буро-вугільного басейну. Родовища знаходяться в Олександрії, Балаховці, Петровому, Михайлівці, Байдурівці. Середнє річне видобування бурого вугілля брикетів на Дмитрівській і Байдаківській фабриках - близько 3,5 млн тонн.

Таблиця 2.1.2 Структура обсягів реалізованої промислової продукції за видами діяльності у регіоні

	всього	Добувна промисловість	з добувноі промисловості	переробна
			1*	2**	промисловість
Україна
2010	100	7,9	4,2	3,7	73,9
2011	100	9,3	4,6	4,7	72,9
2012	100	8,3	4,5	3,8	69,4
2013	100	10	4,9	5,1	68,6
Кіровоградська
2010	100	6,2	0,1	6,1	76,9
2011	100	6	0	6	78
2012	100	3,6	0	3,6	79,1
2013	100	3,1	0	3,1	81,7
Черкаська
2010	100	1,9	0	1,9	87,9
2011	100	1,2	0	1,2	89,8
2012	100	0,9	0	0,9	86,8
2013	100	1	0	1	87,2

1* Добування паливно- енергетичних корисних копалин;

2** Добування корисних копалин, крім паливно- енергетичних.

На території області знаходяться невеликі родовища торфу, що розташовані в заболочених плавнях річок Мала Вись та Велика Вись, в долинах річок близько Новомиргорода, біля Онуфріївки.

Основою гідроенергетики є Канівська, Красноухівська, Новоархангельська, Гайворонська, Стеблівська, Корсунь-Шевченківська, Ватутінська ГЕС. Великими ТЕС є Кіровоградська, Олександрійська, Черкаська, Ватутінська, які працюють переважно на місцевому бурому вугіллі. Проводиться будівництво потужньої Канівської гідроакумулюючої станції. Промисловість будівельних матеріалів має широке представництво в районі. В Кіровоградській області каолін видобувається на родовищах вогнетривких глин, що розташовані поблизу с. Катеринівки. З облицювальних каменів використовуються граніти, серед яких виділяються три основних різновиди: - сировина рівномірнозерниста та порфіровидні граніти (Гайворонське, Кіровоградське, Аджамське, Суботинське родовища); -- рожеві та рожево-сіріпорфіровидні граніти (Андріївське, Адабашське, Бобринецьке родовища); -- червоні порфіровидні та трахітоїдні граніти (Горіхівське, Капустянське родовища).

Асфальтобетонні підприємства розташовані в Черкасах, Кіровограді. Залізобетонні конструкції випускають в Знам'янці.

2.2 Оцінка розвитку сільського господарства регіону

Виходячи з фізико-географічних умов розташування, район є значним сільськогосподарським районом України. В структурі виробленої продукції 33% припадає на продукцію сільського господарства. На одного жителя району виробляється валової продукції сільського господарства в 1,5 рази більше, ніж у середньому в Україні. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого становить 71 %, тваринництва - 29 %. Площа орних земель в районі становить 2683 тис. га. Ступінь розораності в районі є одним з найвищих в Україні і становить 76% в північній, лісостеповій частині району і понад 70% - в південній, степовій.

Таблиця 2.2.1 Середні ціни реалізації сільськогосподарської продукції за регіонами у січні 2014 року (сільськогосподарські підприємства (крім малих); грн. за т)

	Зернові та зернобобові культури	Худоба та птиця (у живій вазі)	Молоко та молочні продукти	Яйця, за тис.шт.
Україна	1206,9	12237,5	3844,6	592,1
Кіровоградська	1225,1	13602,3	3744,7	769,2
Черкаська	1288,5	12092,9	3784,0	535,8

Таблиця 2.2.2 Середні ціни реалізації сільськогосподарської продукції за 2013 рік (сільськогосподарські підприємства (крім малих); грн. за т)

	Зернові та зернобобові культури	Худоба та птиця (у живій вазі)	Молоко та молочні продукти	Яйця, за тис.шт.
Україна	1299,8	12901,3	3364,0	656,7
Кіровоградська	1218,5	13945,8	3122,4	686,6
Черкаська	1280,7	12198,3	3425,9	623,0

В 2013р. в регіоні налічувалось 2707 фермерських господарств, яким належало 353,2 тис.га сільськогосподарських угідь (12,5% від фермерських землеволодінь в Україні). Допоміжними галузями у тваринництві є бджільництво, ставкове рибальство, кролівництво та звірівництво (вирощування норок, чорно-бурих лисиць). Загалом в межах Центрального соціально-економічного району виділяють три типи агропромислових комплексів: - лісостеповий АПК з м'ясо- і молокопромисловим, бурякоцукровий і зерно продуктовий з виробництвом плодоовочевої продукції; - степовий АПК з м'ясо- і молоко промисловим, зерно- і олійнопродуктовим та плодоовочеконсервним підкомплексами; - приміський овоче-молочно-м'ясопродуктовий АПК.

У тваринництві переважають скотарство та свинарство. Розвинене також птахівництво, незначною мірою - вівчарство. Птахофабрики розміщені у містах Ульяновка, Добровеличківка, Бобринець, Петрове.

2.3 Особливості розвитку обласних міст Черкасов і Кіровоград

Функціонально-територіальна структура району базується на основі великих населених пунктів. Черкаси (295 тис.осіб) - обласний і районний центр. Спеціалізацію сучасного промислового комплексу міста визначають хімічна, легка, машинобудівна і металообробна галузі. Традиційно розвиненою для Черкас є харчова промисловість.

Місто славиться потужними хімічними підприємствами: ВО “Азот”, завод хімічних реактивів та побутової хімії “Аврора”, черкаське ВО “Хімволокно”. Серед підприємств легкої промисловості провідне місце займає шовковий комбінат.

За обсягом виробництва валової продукції хімічна промисловість займає перше місце. Вона представлена виробництвом мінеральних добрив, штучного волокна, хімічних реактивів, фарб. Великими підприємствами цієї галузі є ВАТ “Азот”, Черкаське виробниче об'єднання “Хімволокно”, завод хімічних реактивів та побутової хімії “Аврора”. Після тривалого спаду на ВАТ “Аврора” розпочалось нарощування виробництва. Було закуплено сучасне обладнання, що забезпечує якість продукції на рівні найкращих європейських зразків.

Черкаське ВАТ “Азот” створено на базі Черкаського хімічного комбінату, будівництво якого розпочалось в 1962р. Ускладі об'єднання три виробничих комплекси з виробництва аміаку, мінеральних добрив, карбаміду, аміачної селітри та аміачної води. Загалом виробляється продукція 44 найменувань.

Черкаське виробниче об'єднання “Хімволокно” спеціалізується на виробництві хімічних волокон: віскоза, текстильна нитка, целюлозна плівка, сульфат натрію тощо. В цілому для підприємств хімічної промисловості притаманний низький рівень наукомістких технологій і виробництв, застаріле устаткування та висока залежність від імпортної сировини. Характерною для галузі в цілому є незахищеність від іноземної конкуренції. Для вирішення проблеми екологізації підприємств хімічної промисловості, розташованих в місті слід вирішувати проблему екологізації виробництва, зниження рівня спрацьованості фондів, впровадження досконалих технологій, оснащення підприємств ефективним очисними спорудами.

Машинобудування та металообробка міста характеризуються прогресивнішою структурою технологічного способу виробництва, і мають сталу тенденцію до зменшення своєї питомої ваги в економіці міста. Серед основних підприємств слід виділити завод спеціалізованого технологічного устаткування “Фотоприлад”, завод телефонної апаратури, НВО “Ротор”. На базі місцевої сировини працює промисловість будівельних матеріалів. Вона представлена такими підприємствами : ВАТ “Черкасзалізобетон”, домобудівний комбінат, завод стінових матеріалів, асфальтобетонний завод, завод керамзитового гравію.

Деревообробна промисловість в Черкасах представлена ВАТ “Черкасмеблі”.

Серед підприємств легкої промисловості вирізняється Черкаський шовковий комбінат; у місті працюють також трикотажна, швейна, валяльно-повстяна фабрики, завод гігроскопічної вати.

Черкаський шовковий комбінат є провідним підприємством текстильної промисловості, яка діє з 1965р. основна продукція комбінату - шовкові тканини, випуск яких проводиться на верстатах вітчизняного виробництва. Важливу роль відіграє також харчова промисловість. Галузь представлена такими підприємствами: Черкаський консервний завод, цукрорафінадним, молочним, м'ясним заводами, пивоварним, хлібним комбінатами, макаронною та тютюновою фабриками.

Найстарішим підприємством галузі є Черкаський консервний комбінат, що діє з 30-х рр. ХХ ст., і спеціалізується на виробництві овочевих, томатних, м'ясних консерв (55 найменувань продукції).

У цілому харчова промисловість міста задовольняє власні потреби, але необхідним залишається підвищення якості продукції шляхом впровадження нових технологій. Структурні зрушення в усіх галузях промисловості міста мають бути спрямовані на посилений розвиток харчової та легкої промисловості, а також машинобудівних галузей, докорінну реконструкцію, технічне переоснащення і створення нових потужностей для переробки сільськогосподарської сировини, переозброєння підприємств хімічної промисловості , розв'язання економічних та екологічних проблем.

За роки незалежності України в місті сформувався новий сектор економіки - середній та малий бізнес, який в певній мірі дозволяє забезпечити додаткові робочі місця та зняти соціальну напруженість. Частка таких підприємств зросла до 22% (2000р.). серед найкрупніших проектів, які вже реалізовано слід назвати Черкаську тютюнову фабрику, яке сьогодні входить в трійку найпотужніших в місті. За схожою схемою було запущено Черкаський завод шампанських вин.

Кіровоград - обласний центр. Населення - 253 тис. осіб. Провідна галузь промисловості міста - машинобудування і металообробка. Підприємства галузі випускаютьсілськогосподарські машини, друкарські машини “Ятрань”. У Кіровограді працюють заводт “Гідросила”, Радо виробів, Ливарний тощо. Розвинута харчова промисловість (м'ясо-, хлібо-, птахокомбінати, олійноекстраційний завод). Серед підприємств легкої промисловості виділяються швейна, взуттєва, панчішна фабрики.

Олександрія (97 тис.осіб) - центр буровугільної промисловості країни. Тут знаходяться кар'єри видобування бурого вугілля. Брикетна фабрика, ТЕЦ. До хімічної промисловості належить виробництво гірського воску. Машинобудування і металообробка представлена заводами підйомно-транспортного устаткування (випускає електричні мостові крани).



Розділ 3. Перспективні напрямки розвитку Центрального регіону

3.1 Основні аспекти гальмування економіко-соціального розвитку регіону

В цілому рівень розвитку регіону недостатній. Характерно, що саме цей район “розтягується” між двома більш економічно потужними соціально-економічними районами - Придніпровським та Столичним, що безумовно, негативно позначається на господарському розвитку району.

Основні напрямки політики обласних, районних адміністрацій, виконкомів міських рад визначаються соціально-економічною ситуацією, що склалася у Кіровоградській та Черкаській областях, що входять до складу Центрального соціально-економічного району.

На сьогодні розвиток населених пунктів цих областей характеризується значними розбіжностями в рівнях їх соціально-економічного розвитку. Спостерігається концентрація населення і виробництва у великих містах, уповільнений розвиток більшості середніх та малих міст, селищ і сіл. Це привело до погіршення демографічної ситуації, стану зайнятості, зниження якості життя населення, певною мірою зумовило занепад сільської місцевості, посилило процес депопуляції населення, чисельність якого, починаючи з 1991 року, постійно скорочується.

Погіршується стан житлово-комунального господарства, санітарно-гігієнічна та епідеміологічна ситуація, особливо у великих містах.

Значна частина інженерних мереж і комунікацій перебуває в незадовільному стані. Ситуація ускладнюється ще й тим, що всі види планово-запобіжного ремонту через відсутність коштів виконуються несвоєчасно і в недостатньому обсязі.

Розвиток населених пунктів стримується також певними негативними тенденціями розвитку економіки регіону. Зокрема, протягом 2000р. допущено спад обсягів виробництва продукції на підприємствах харчової, паливної промисловості, промисловості будівельних матеріалів у Драбівському, Корсунь-Шевченківському, Лисянському, Тальнівському, Смілянському районах Черкащини.

Не в повному обсязі вирішено соціальні проблеми. Це стосується, перш за все, погашення заборгованості з виплати заробітної плати та поліпшення ситуації на ринку праці. Складною залишається ситуація і на фіксованому ринку праці. Протягом цього року в центрах зайнятості перебувало на обліку 86,3 тис. незайнятих громадян, що на 13,4 % більше, ніж за цей період минулого року. Збільшення чисельності безробітних відбулося у всіх районах та містах області, за винятком Христинівського, Жашківського і Черкаського районів.

Спостерігається знижений попит населення на товари. У 2000 році на одного жителя області через усі канали обертання реалізовано споживчих товарі на 732 грн., за умови, що вартість набору життєво необхідних продуктів харчування на одного жителя в місяць становить близько 150 грн. Визначальний вплив на розвиток економіки регіону у найближчі роки буде мати обсяг залучених інвестицій. Вони забезпечать можливість збільшити купівельну спроможність населення за допомогою створення нових та відновлення роботи діючих підприємств, збільшення обсягів виробництва конкурентноспроможної продукції, розширення її внутрішніх і зовнішніх ринків збуту.

Втілення стратегічних напрямків регіональної політики, її заходів щодо вирішення проблем розвитку Центрального соціально-економічного району, його населених пунктів пропонується за допомогою інвестиційної програми підприємництва в регіоні.

З екологічних проблем найважливішими є захист земельних угідь, рекультивація земель у гірничовидбувній галузі, раціональне використання води, зменшення забруднення у місцях зосередження особливо шкідливих підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної прмисовості.

У регіоні склався підвищений рівень забруднення радіонуклідами у районах Канева, Лисянки, Звенигородки. Екологічно небезпечним є також район видобутку уранових руд (Смолине) через відставання вітчизняних технологій видобутку порівняно із світовими. Важливою є проблема забруднення води малих річок, повітря у великих промислових центрах.

Урайоні швидкими темпами розвивається ерозія земель. На придолинних і прибалкових ділянках межиріч розвиваються лінійний розмив і площинний змив, інтенсивність яких зростає із заходу на схід, особливо у прилеглій до Дніпра смузі (тут еродованість ґрунтів перевищує 50%). Ерозія часто поєднується з обвалами та зсувами. У береговій зоні водосховищ і ставків розвивається інтенсивна абразія. На вододільних плато та лесових терасах Лівобережжя поширена суфозія. Заплави річок місцями заболочені, тут також спостерігається засолення ґрунтів. З метою захисту ґрунтів у 1990 р. на 198,6 тис. га було створено яружно-балкові насадження та лісонасадження уздовж річок, ставків, водойм, затерасовано понад 1 тис. га схилів. Діють 125 очисних споруд добовою потужністю 481 тис.мі. Збудовано 58 протиерозійних ставків, 397 км водорегулюючих валів.

3.2 Напрямки удосконалення галузевої структури господарського комплексу Центрального регіону

Нині, оцінюючи стан і розвиток економічних процесів у державі, ми повинні визначити головні напрями розвитку господарського комплексу як регіону, так і в цілому України.

У першу чергу, необхідно здійснити структурну перебудову народногосподарського комплексну, спрямувавши його на максимально можливе технологічне оновлення всіх галузей економіки з безумовним визначенням галузевих пріоритетів.

Пріоритетними галузями економічного розвитку повинні бути конкурентоспроможні, які виготовляють продукцію, товари і послуги як для внутрішнього, так і зовнішнього ринку. В Центральному економічному регіоні такими є: машинобудування (приладобудування), у тому числі виробництво оптичних і оптико-механічних приладів, радіовимірювальних систем, авіаційна та мікробіологічна промисловість. Продукція цих галузей спрямована на задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку.

У хімічній і нафтохімічній промисловості, які є галузями регіональної спеціалізації, необхідно оптимально використовувати наявні потужності, здійснювати реконструкцію і технічне переозброєння всіх основних виробничих ланок.

Агропромисловий комплекс необхідно спрямувати на збалансування основних блоків комплексу; сільськогосподарського виробництва, розвитку харчової промисловості та виробничої інфраструктури, що дасть можливість оптимально наблизити попит і споживання їх продукції, підвищити її якість та конкурентоспроможність на ринку.

Для Центрального економічного регіону важливим є розвиток індустрії туризму з центром у Києві, який багатий на історичні та культурні пам'ятки, що сприяють зростанню обсягу надання туристичних послуг та збільшенню грошових надходжень до місцевого та державного бюджетів.

Регіон має найбільший науково-технічний потенціал, удосконалюючи його структуру та розширюючи масштаби своєї діяльності, він може активно впливати і здійснювати наукові розробки та дослідження в регіонах держави таза її межами, впроваджуючи найновіші досягнення в конкретне виробництво.

У Центральному економічному регіоні треба і надалі вести прискорений розвиток соціальної сфери, суттєво покращувати життєвий рівень населення (збільшувати рівень реальних доходів, підвищу вати охорону здоров'я населення).



Висновки

В загальнодержавному поділі праці Центральний економічний район виділяється на виробництві продукції сільськогосподарського машинобудування, електротехнічного, енергетичного, приладобудування, харчової промисловості, видобутку графіту, уранових руд, будівельної індустрії, хімічної промисловості. Саме центральність розташування району є основною позитивною рисою його економіко-географічного положення.

Кліматичні умови регіону сприятливі для розвитку сільського господарства. Район характеризується одним з найкращих в Україні ґрунтовим покривом. Цей чинник є одним із вирішальних у визначенні спеціалізації району. В структурі виробленої продукції 33% припадає на продукцію сільського господарства. У тваринництві переважають скотарство та свинарство. Розвинене також птахівництво, незначною мірою - вівчарство.

Район багатий на корисні копалини, має велике значення для розвитку атомної енергетики країни у зв'язку з наявним тут покладами уранових руд. Тут також розташоване одне з найбільших у світі родовищ графіту.

Центральний економічний район характеризується своєрідною компонентно-функціональною структурою, яка сформувалась на основі власних природних ресурсів та вигідного економіко-географічного положення. Ключова роль в господарстві району відводиться харчовій промисловості. хоча добре розвинуті такі галузі, як легка промисловість, машинобудівний комплекс - сільськогосподарське, транспортне машинобудування та верстатобудування, виробництво технологічного устаткування для харчової і комбікормової промисловості. Галуззю спеціалізації є хімічна промисловість в районі, так само, як промисловість будівельних матеріалів. Центральність розташування території обумовлює розвиток транспортної системи району.

Регіон має добрі економічні зв'язки з областями України, країнами СНД та далекого зарубіжжя. Вивозить сільгоспмашини, устаткування для харчової промисловості, верстати, помпи, друкарські машини "Ятрань", телевізори і радіоапаратуру, азотні добрива, чистий графіт, чисті метали, граніт, меблі, торфобуровугільні брикети, гірський віск, цукор, олію, м'ясо, масло. Ввозить ліс, міндобрива, метал, машини, нафту, бавовну та іншу промислову продукцію.

Добрі передумови промислового розвитку мають Канів, Черкаси, Золотоноша, Чигирин, Світловодськ, Кіровоград, Олександрія, Гайворон, Сміла, Корсунь-Шевченківський, Тальне та інші поселення. Є всі умови для розвитку харчової промисловості.

До екологічних проблем слід віднести підвищений рівень забруднення радіонуклідами районів Канева, Лисянки, Звенигородки; забруднення води малих річок у межах Українського кристалічного щита, підвищені темпи ерозії чорноземних фунтів, забруднення атмосфери міст Черкас і Кіровограда.



Перелік використаних джерел

1. Антонік В.П. Розміщення продуктивних сил / В.П. Антонік, В.А. Ковальчук, В.Д. Кононенко, Е.К. Бабець.- К.: ВД „Професіонал”, 2006.- 224 с.

2. Дорогунцов С. І. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки / С.І. Дорогунцов, Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко. - К.: Стефед-2, 2001.-144 с.

3. Дорогунцов С.І. Розміщення продуктивних сил України: [Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни] / С.І. Дорогунцов. - К.: КНЕУ, 2000. - 364 с.

4. Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил. Теорія, методи, практика / С. І. Іщук. -- К.: Вища школа, 2002. -- 216 с.

5. Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: [Навчальний посібник] / Д.В. Клиновий, Т.В. Пепа. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 728с.

6. Розміщення продуктивних сил України: [Підручник] / [Г.П. Баб'як,

7. В.Я. Брич, М.П. Дусановська]; За ред. Є. П. Качана. -- К.: Вища школа,

8. 1999.-- 376 с.

9. Розміщення продуктивних сил України: [Підручник] / [За ред. Є.П. Качана]. - К.: ВД „Юридична книга”, 2004. - 552 с.

10. Статистична інформація [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України; ред. О. Г. Осауленко. - Офіц. веб-сайт. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

11. Хвесик М. А. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: [Навчальний посібник] / М. А. Хвесик, Л. М. Горбач, П. П. Пастушенко. -- К.: Кондор, 2005. -- 344 с.

12. Чернюк Л. Г. Економіка регіонів України: [Навчальний посібник] / Л.Г. Чернюк. -- К.: ЦНЛ, 2004. -- 488 с.

Размещено на Allbest.ru