Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 332.12:502.58

РОЗВИТОК ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ВИРОБНИЦТВ

З УРАХУВАННЯМ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

(на прикладі Східного регіону)

Спеціальність: 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Кононенко Олена Юріївна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, ФЕДОРИЩЕВА АЛІНА МИКИТІВНА, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник відділу регіональних проблем відтворення.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор ШЕВЧУК ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ, Рада національної безпеки і оборони України, керівник Апарату, в.о. директора Українського інституту досліджень навколишнього середовища і ресурсів;

кандидат економічних наук, ВОЛОШИН СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, начальник управління аналізу та прогнозування надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ.

Захист відбудеться “16“ липня 2001 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “_14_” червня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Бандур С.І.



АНОТАЦІЯ

Кононенко О.Ю. Розвиток потенційно небезпечних виробництв з урахуванням виникнення надзвичайних ситуацій (на прикладі Східного регіону). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2001. техногенний ризик промисловий

Дисертація присвячена вирішенню наукових і прикладних проблем комплексного розвитку потенційно небезпечних виробництв з урахуванням виникнення надзвичайних ситуацій та розробці практичних рекомендацій щодо підвищення рівня техногенно-екологічної безпеки у регіоні. На основі використання імовірнісного і статистичного методів розроблено метод оцінки ризику виникнення надзвичайних ситуацій на промислових підприємствах; виявлено особливості розміщення потенційно небезпечних виробництв на основі чого проведено диференціацію адміністративних районів за рівнем техногенно-екологічної загрози; розроблено модель (схему) управління техногенно-екологічною безпекою у регіоні; визначено напрями економіко-правового регулювання функціонування потенційно небезпечних виробництв при зміні форм власності та реструктуризації; запропоновано новий підхід до вирішення проблеми залучення страхування до механізму формування і використання фінансових ресурсів, необхідних для реалізації заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

Ключові слова: потенційно небезпечне виробництво, надзвичайна ситуація техногенного характеру, техногенно-екологічна безпека, регіон, управління, ризик.



АННОТАЦИЯ

Кононенко Е.Ю. Развитие потенциально опасных производств с учетом возникновения чрезвычайных ситуаций (на примере Восточного региона). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена решению научных и прикладных проблем комплексного развития потенциально опасных производств с учетом возникновения чрезвычайных ситуаций и разработке практических рекомендаций по повышению существующего уровня техногенно-экологической безопасности в регионе.

Использованы вероятностный и статистический методы при оценке риска возникновения чрезвычайных ситуаций на промышленных предприятиях региона. При оценке риска для небольших по размеру и широко представленных в экономической системе объектов предлагается использование статистического метода; уникальных и таких, которые представляют повышенную опасность, - моделирования, а в тех случаях, когда существует недостаток информации или по другим причинам точность ожидаемых результатов невысокая - экспертных оценок.

Выявлены особенности размещения потенциально опасных производств в Восточном регионе Украины, на основании чего обоснованы предложения по оптимизации территориальной организации потенциально опасного производства. Выделены территории с повышенным уровнем риска возникновения чрезвычайных ситуаций и наиболее опасные в этом отношении объекты. Проведено дифференциацию административных районов по уровню техногенно-экологической опасности.

Проведено моделирование управления техногенно-экологической безопасностью на региональном уровне, которое призвано повысить эффективность управленческой деятельности в режимах: повседневной деятельности, повышенной готовности, деятельности в чрезвычайной ситуации. Модели разработаны на основе Единой государственной системы предупреждения и реагирования на чрезвычайные ситуации техногенного и природного характера с учетом возможных масштабов чрезвычайных ситуаций, которые могут иметь место на территории региона.

Разработаны предложения по усовершенствованию механизма внедрения страхования як одного из направлений формирования резервов для финансирования мероприятий по предупреждению и ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций. Представлены разработки расчетов тарифных ставок для этого вида страхования, произведен анализ емкости страхового поля в Восточном регионе, определен источник уплаты страховых платежей и приоритетные формы страхования.

Определены направления и механизмы экономико-правового регулирования функционирования потенциально опасных производств в критические моменты их функционирования: приватизации, банкротства и передачи в пользование (концессию). Государственная политика в этой сфере должна быть направлена на обеспечение поступления информации в достаточных объемах про существующие потенциальные опасности промышленных объектов, сохранение целостности потенциально опасных производств, в том числе их технической составляющей и систем управления безопасностью.

Ключевые слова: потенциально опасное производство, чрезвычайная ситуация, техногенно-экологическая безопасность, регион, управление, риск.



ANNOTATION

Kononenko O.U. - Manuscript. Development of potentially dangerous productions in view of origination of emergencies (on the example of East region).

Thesis for candidate's degree for by specialty 08.10.01 - The distribution of the productive forces and regional economics. - The Council on the problems of the productive forces in Ukraine of NAS of Ukraine, Kiev, 2001.

The thesis is dedicated to elaborate of the theoretical and methodological approaches to research of features of potentially dangerous productions and practical measures of their development at a regional level. It is offered a system of methods of an estimation of risk of origination of technological emergencies on industrial enterprises, which one is grounded on the miscellaneous approaches: statistical, probabilistic, expert. The features of distribution of potentially dangerous productions are determined on the basis of that zoning territory of Eastern region is conducted. Models of management of technology-ecological safety in region are designed. The mechanism of the application of insurance to regulation of hazardous economic activity is designed. The directions and mechanism of state regulation of operation of dangerous enterprises at change of ownership forms and re-structuring are determined.

Keywords: potentially dangerous productions, technological emergency, technology-ecological safety, region, management, risk.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з цілей розвитку промислового виробництва є підвищення якості життя населення. Але сучасний стан навколишнього середовища, високий рівень техногенного ризику в Україні все більше обмежують простір для розвитку суспільства як у часовому, так і в територіальному вимірах. Спостерігається стійка тенденція зростання кількості та масштабів надзвичайних ситуацій у всіх галузях економіки і, в першу чергу - у промисловості. Цьому процесу сприяє низка об'єктивно і суб'єктивно діючих факторів, зокрема високий рівень фізичного і морального зносу основних фондів, часта зміна форм власності промислових підприємств та недосконалість системи нормативних і законодавчих документів, які регламентують функціонування потенційно небезпечних виробництв (ПНВ).

Мінімізація техногенно-екологічних загроз розглядається як один з елементів концепції сталого розвитку. Цим питанням присвячені праці О.М.Алимова, В.А.Акімова, І.Я.Блехцина, В.Н.Буркова, Б.М.Данилишина, М.І.Долішнього, С.І.Дорогунцова, А.Н.Єлохіна, Д.Д.Зербіно, А.Ендерса, І.В.Зозулі, А.Б.Качинського, К.А.Козлова, С.М.Козьменка, Н.І.Коніщевої, В.Маршалла, Н.А.Махутова, В.С.Міщенка, М.М.Паламарчука, О.М.Паламарчука, В.І.Пампуро, А.В.Степаненка, А.М.Трофимова, А.М.Федорищевої, В.Я.Шевчука та інших науковців.

Сучасний стан промислового комплексу України та існуючі тенденції його розвитку вимагають пошуку нових підходів, розробки методів кількісної оцінки рівня техногенно-екологічної безпеки, обґрунтування комплексу правових, економічних, організаційних і науково-технічних заходів щодо запобігання виникненню та реагування на надзвичайні ситуації техногенного характеру. Таке багатоаспектне завдання необхідно вирішувати на основі широкого масиву даних, що характеризують особливості функціонування ПНВ в економіці регіонів. Східний регіон є старопромисловим, з високою часткою галузей важкої індустрії та складною територіальною структурою господарства. В ньому сконцентровано 14% вибухо- і пожежонебезпечних та 18% хімічнонебезпечних об'єктів країни, фіксується високий рівень забруднення навколишнього природного середовища. Саме тому він і був обраний для дисертаційного дослідження. Потенційно небезпечні виробництва розміщені у густонаселених районах, що зумовлює існування екологічної загрози техногенного характеру для більшої частини населення регіону, 44% якого проживає в зоні ймовірного хімічного забруднення, 56% - радіаційного, та 6% - в зоні ймовірного катастрофічного затоплення.

Таким чином, вирішення проблеми техногенно-екологічної безпеки регіону сприятиме забезпеченню сталого розвитку його економіки та підвищенню якості життя населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема в рамках науково-дослідних тем: 4.2.1.4.56. - “Наукове забезпечення регіонального регулювання техногенно-екологічної безпеки населення та стійкості економіки України при можливих техногенних аваріях, катастрофах та стихійних лихах” (номер держреєстрації 0199U000530); 3.1.5.61. - “Наукові засади управління техногенно-екологічною безпекою на основі комп'ютерного моделювання надзвичайних ситуацій антропогенного і природного походження в Україні та її регіонах” (номер держреєстрації 0199U000531); 3.1.5.63. - “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу” (номер держреєстрації 0100U000657). В їх межах автором були виконані дослідження стану техногенно-екологічної безпеки України та її регіонів, обґрунтовано заходи щодо мінімізації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС та проведено оцінку ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру в галузях промисловості України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методологічне обґрунтування основних засад комплексного розвитку потенційно небезпечних виробництв з урахуванням виникнення надзвичайних ситуацій та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення рівня техногенно-екологічної безпеки у регіоні. Досягнення мети вимагало постановки та вирішення наступних задач:

систематизувати методологічні підходи до оцінки ризику виникнення надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних виробництвах;

проаналізувати сучасну галузеву і територіальну структури промисловості Східного регіону для виявлення основних чинників, що можуть впливати на рівень техногенно-екологічної безпеки;

розглянути умови та фактори виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру в регіоні;

розробити пропозиції щодо удосконалення процесу управління техногенно-екологічною безпекою у регіоні;

обґрунтувати заходи щодо удосконалення територіальної організації потенційно небезпечних виробництв у регіоні;

удосконалити механізм залучення страхування у систему забезпечення техногенно-екологічної безпеки у регіоні;

проаналізувати систему нормативно-правових документів, які регулюють зміну форм власності, задля реалізації безпечного розвитку промислових підприємств.

Об'єктом дослідження є потенційно небезпечні виробництва як джерело виникнення надзвичайних ситуацій та невід'ємна складова частина промислового комплексу Східного регіону.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні проблеми забезпечення процесу комплексного розвитку потенційно небезпечних виробництв в умовах формування ринкових відносин в Україні.

Методи дослідження. Частота виникнення та масштаби наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру залежать від багатьох факторів, що вимагає застосування для їх оцінки та аналізу таких загальнонаукових методів як діалектичний, системно-структурного підходу, аналізу і синтезу, моделювання. При дослідженні територіальної і галузевої структур ПНВ та виявленні основних загроз, які вони створюють для населення і навколишнього середовища, були використані методи економіко-статистичного аналізу, картографічний, графічний, порівняння, групування, генералізації та інші. Оцінка ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру в регіоні проводилась на основі методів теорії імовірності і математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

· поглиблено теоретико-методологічні основи дослідження техногенно-екологічної безпеки, в тому числі:

- сформульовано принципи безаварійного функціонування потенційно небезпечних виробництв на основі виявлених особливостей виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру з позицій системного підходу, що дозволяє управляти їх розвитком із дотриманням вимог безпеки;

- запропоновано метод оцінки ризику виникнення надзвичайних ситуацій на промислових підприємствах регіону на основі використання теорії ймовірності та результатів обробки широкого масиву інформації про надзвичайні ситуації;

на основі вивчення особливостей територіальної організації потенційно небезпечних виробництв Східного регіону здійснено диференціацію адміністративних районів за рівнем техногенно-екологічної загрози, що стало підґрунтям для удосконалення розміщення потенційно небезпечних виробництв у регіоні;

розроблено модель (схему) управління техногенно-екологічною безпекою у регіоні, яка побудована на принципах Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру і на її основі обґрунтовано практичні рекомендації по оптимізації управлінського процесу на регіональному рівні;

запропоновано новий підхід до розрахунку ймовірності виникнення страхової події та оцінки місткості ринку страхових послуг для залучення страхування цивільної відповідальності потенційно небезпечних виробництв як економічного інструменту забезпечення техногенно-екологічної безпеки;

визначено і обґрунтовано основні напрямки удосконалення системи нормативно-правових документів, які регулюють розвиток потенційно небезпечних промислових підприємств при зміні форм власності.

Відмінність одержаних наукових результатів від існуючих наукових розробок полягає в тому, що проблема підвищення рівня техногенно-екологічної безпеки у регіоні розглядається у безпосередньому зв'язку з комплексним розвитком потенційно небезпечних виробництв у контексті завдань державної промислової політики України.

Практичне значення одержаних результатів. Результати обробки та аналізу статистичних даних про діяльність ПНВ і надзвичайні ситуації, які характерні для регіону, є основою для оцінки стану техногенно-екологічної безпеки території. Отримані висновки та рекомендації можуть бути використані при розробці нормативно-правових документів, державних і регіональних програм запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, програм соціально-економічного розвитку областей. Результати дисертаційного дослідження також можуть бути використані при викладанні лекційних курсів “Розміщення продуктивних сил” та “ Основи безпеки життєдіяльності”.

Одержані результати дисертаційного дослідження були використані:

- Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні наукових тем, науково-дослідних робіт та підготовці доповідних і аналітичних записок (довідка № 25/64-2-10 від 30.01.2001р.);

- Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи при підготовці аналітичної доповіді “Стан природно-техногенної безпеки України та основні напрямки підвищення її рівня” і проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про комплексні заходи, спрямовані на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, запобігання та оперативного реагування на них на період до 2005 року” (довідка № 777/19 від 28.05.2001р.);

- Українським інститутом досліджень навколишнього середовища і ресурсів при Раді національної безпеки і оборони України при виконанні наукової теми “Розробка і створення моделюючої системи для запобігання надзвичайним ситуаціям в зоні техногенно небезпечних об'єктів і придбання та впровадження центрального сховища інформації локальної обчислювальної мережі МНС України” (довідка № 03/10 від 03.01.2001р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком.

Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, в якій дисертантом особисто розроблено наукові положення, методичні підходи та практичні рекомендації щодо забезпечення комплексного розвитку потенційно небезпечних виробництв в Східному регіоні з урахуванням виникнення надзвичайних ситуацій в умовах формування ринкових відносин.

Апробація роботи. Основні положення і результати дисертаційної роботи обговорювались на семи конференціях, в тому числі на Міжнародній науково-практичній конференції “Екологія міст і рекреаційних зон” (м. Одеса, 25-25 червня 1998 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м. Київ, 17-18 травня 1999 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Екологічні проблеми регіону: суть та шляхи вирішення” (м. Полтава, 25-26 листопада 1999 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення” (м. Київ, 21-22 березня 2000 р.), V Міжнародному конгресі українських економістів “Україна у XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (м. Львів, 22-23 травня 2000 р.), Науковій конференції молодих вчених РВПС України НАН України “Актуальні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил України на сучасному етапі” (м. Київ, 14 грудня 2000 р.) та ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м. Київ, 15-16 травня 2001 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 13 особистих наукових праць загальним обсягом 4,2 друк. арк., з них 4 статті у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації складає 213 стор. тексту, який включає 23 таблиці та 10 рисунків на 19 стор., 4 додатки на 20 стор. Список використаних джерел нараховує 155 найменувань на 14 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження функціонування потенційно небезпечних виробництв” викладено теоретико-методологічні основи дослідження особливостей, закономірностей, тенденцій та принципів функціонування ПНВ. Виявлено особливості виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру з позицій системного підходу, на основі яких сформульовано принципи безаварійного функціонування ПНВ, розроблено метод оцінки ризику виникнення надзвичайних ситуацій на ПНВ регіону із застосуванням статистичного та імовірнісного методів.

Із впровадженням нових технологій та підвищенням темпів обміну сировиною, проміжною продукцією та інформацією між промисловими підприємствами, об'єктами інфраструктури та споживачами серед промислових підприємств збільшується частка таких, де використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або декілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує порогові маси. Вони створюють реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і тому є потенційно небезпечними виробництвами (ПНВ). Частка ПНВ у економічній системі регіону є показником сталості економіки і свідчить про рівень екологічної і економічної безпеки держави. Функціонування таких виробництв спричиняє зростання видаткової частини державного бюджету, що пов'язано з організацією наглядової і контрольної діяльності, матеріально-технічним і фінансовим забезпеченням функціонування державних аварійно-рятувальних служб, ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій тощо.

Виявлення особливостей функціонування ПНВ з позицій системного підходу потребувало використання понять: цикл існування підприємства - календарний строк, відведений для послідовного виконання робіт від вибору технологій виробництва до ліквідації підприємства; режим функціонування підприємства - стан, у якому певним чином протікають технологічні процеси, з точки зору виконання процедур, передбачених проектом. Послідовна зміна режимів являє собою сценарій функціонування підприємства на протязі циклу його існування. В залежності від послідовної зміни режимів визначається напрямок розвитку ПНВ за прийнятним чи неприйнятним сценаріями (рис. 1). Управління ПНВ із дотриманням певних принципів дозволить утримувати його в межах прийнятних сценаріїв. Управління по причинам відмови (сценарій: введення в експлуатацію - режим нормальної експлуатації - ліквідація підприємства) проводиться на ПНВ, де взагалі необхідно виключити надзвичайні ситуації, а по відмові (сценарій: введення в експлуатацію - режим нормальної експлуатації - режим передаварійної ситуації - усунення неполадок - режим нормальної експлуатації - ліквідація підприємства) - якщо наслідки надзвичайної ситуації не є масштабними і припустимі з точки зору екологічних нормативів і економічних можливостей.

Імовірність переходу ПНВ у режим аварії та розмір збитку при цьому характеризує така величина як ризик. Сукупність значень ризику для ПНВ регіону визначає його рівень на цій території. При обрахунку ризику виникнення надзвичайних ситуацій у регіоні, із використанням імовірнісного і статистичного методів, значення як імовірності виникнення події, так і величини збитків отримуються при обробці даних про масштаби наслідків, частоту і місце виникнення надзвичайних ситуацій, матеріальні збитки і людські втрати:

, ,

R - ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру у регіоні;

R_і - імовірність виникнення надзвичайної ситуації на ПНВ і-ої галузі;

Y_і - середня величина збитків при виникненні надзвичайної ситуації у і-ій галузі;

n - число галузей у досліджуваному регіоні;

к_і - кількість надзвичайних ситуацій, що виникли на підприємствах галузі і за період спостережень ?t;

Y_ij - величина збитків при виникненні надзвичайної ситуацій j на підприємствах галузі і за період спостережень ?t;

d_і - кількість ПНВ у галузі і.

Умовою застосування методу є наявність широкого поля статистичної інформації про надзвичайні ситуації на об'єктах, подібних до оцінюваного. Як правило, об'єкти, для яких можна розрахувати ризик з високим рівнем точності, є невеликими, але широко розповсюдженими в економіці. З метою підвищення точності розрахунків та у випадках обмеження доступу до статистичних даних можуть використовуватись моделювання та експертних оцінок. Імовірнісний передбачає використання імітаційних моделей, які будуються на основі кількісно вимірюваних даних про фактори, що впливають на виникнення надзвичайних ситуацій. При цьому обмежуються врахуванням тих з них, що, мають найбільший вплив. Експертний метод застосовується у випадках, коли точність обрахунків за допомогою статистичного та імовірнісного методів є дуже низькою. Серед прийомів методу зручним у даному випадку є попарне порівняння по якісній ознаці з кількісною оцінкою переваги. Розрахунки проводяться на основі матриці попарних порівнянь - матриці, елементами якої є виставлені експертом оцінки, що відображають ступінь переваги одного об'єкту над іншими. Результатом його застосування є кількісний показник відносної небезпеки ПНВ у регіоні.

У другому розділі “Територіальна організація потенційно небезпечного виробництва Східного регіону” визначено місце ПНВ в економіці Східного регіону, проаналізована їх галузева та територіальна структури; проведено диференціацію адміністративних районів за рівнем техногенно-екологічної загрози. Охарактеризовано існуюче техногенне навантаження на територію і населення з боку найбільш екологічно і потенційно небезпечних промислових підприємств регіону. Досліджено поширеність надзвичайних ситуацій техногенного характеру по території регіону у поєднанні з їх динамікою за останні роки.

Виявлено, що промисловий потенціал регіону є значним, незважаючи на останні кризові роки, а ПНВ розподілені серед базових галузей промисловості: так, кількість ПНВ на початок 2000р. склала 678 або 55,2% підприємств, виробничих об'єднань та комбінатів, що функціонували на той час у регіоні. Найбільша кількість ПНВ сконцентровано у харчовій (40,1%) та машинобудівній (31,3%) галузях, що в цілому відбиває галузеву структуру промисловості областей регіону.

Дослідження особливостей територіальної організації потенційно небезпечних виробництв Східного регіону та аналіз їх техніко-економічних характеристик дозволили виявити території, які мають підвищений рівень техногенно-екологічної загрози. На основі виявлених відмінностей здійснено диференціацію адміністративних районів за часткою населення, що проживає в зонах: імовірного хімічного забруднення, імовірних вибухів і пожеж та імовірного катастрофічного затоплення (рис. 2).

В результаті аналізу техніко-економічних показників потенційно небезпечних об'єктів регіону виявлено, що:

за рівнем хімічної небезпеки виділяється Харківська область, 38% населення якої проживає в зоні можливого хімічного забруднення; 9 адміністративних районів області мають І ступінь хімічної небезпеки;

за рівнем вибухо- і пожежонебезпеки виділяється Полтавська область, на території якої розміщено 48% вибухо- і пожежонебезпечних об'єктів та зберігається 99% легкозаймистих та 43% пожежонебезпечних речовин регіону;

найбільш небезпечними гідродинамічними об'єктами регіону є Кременчуцьке, Печенізьке та Краснооскольське водосховища, в зонах катастрофічного затоплення яких проживає близько 6% населення регіону.

Розподіл потенційно небезпечних об'єктів за рівнем ризику і видами джерел небезпеки (табл. 1) свідчить про високий рівень хімічної, вибухової, пожежної небезпеки та небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій на транспорті і об'єктах комунально-господарського комплексу.

Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру, які стались на території Східного регіону за період з початку 1996р. по середину 2000р. виявив, що надзвичайні ситуації мають прив'язку до потенційно небезпечних об'єктів регіону: для Полтавської області характерною є висока частка аварій на трубопроводах (75% від аварій на системах життєзабезпечення по області), що пов'язано з високою густотою трубопроводів на території області, а також зносом труб, несвоєчасним їх обслуговуванням, для Сумської області характерним є підвищена кількість вибухів і пожеж; для Харківської області, при порівняно низькому рівні аварійності, характерним є підвищений ризик виникнення пожеж і вибухів та низький - аварій на системах життєзабезпечення. Розрахунки показують що в середньому по регіону імовірність виникнення надзвичайної ситуації на 1 км трубопровідної мережі становить 1,3х10^-3 події в рік. Відмінності по областях: Полтавська - 1,0х10^-3; Сумська - 1,0х10^-3; Харківська - 3,0х10^-3.

У третьому розділі “Удосконалення регіональної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки” визначено можливості підвищення існуючого рівня техногенно-екологічної безпеки у Східному регіоні, шляхи оптимізації територіальної організації ПНВ та удосконалення організаційного, економічного і правового механізмів регулювання їх розвитку.

Оптимізація територіальної організації ПНВ у регіоні повинна мати подвійну мету: по-перше, проведення структурних перетворень у промисловому виробництві задля підвищення його прибутковості, по-друге, зменшення загального рівня ризику виникнення надзвичайних ситуацій на промислових об'єктах. Питання просторової організації потенційно небезпечних об'єктів повинно при цьому вирішуватись виходячи з: інтересів населення, що передбачає контроль за рівнем ризику у селітебних зонах та поблизу їх; інтересів підприємств, що передбачає врахування максимально можливої кількості факторів розміщення виробництва при виділенні приміщень чи місць для забудови; інтересів території, що передбачає досягнення максимального рівня комплексності розвитку регіону та збереження стійкості екосистем.

На найближчу перспективу зміни у територіальній організації стосуватимуться: виробничої інфраструктури, а саме - її оновлення; підвищення ефективності використання існуючих потужностей та будівництва нових підприємств зі значною часткою іноземного капіталу. У зв'язку з цим для підвищення рівня техногенно-екологічної безпеки у регіоні необхідно провести заходи: по оновленню фондів на системах життєзабезпечення, особливо - водопостачання, розміщенню потенційно небезпечних виробництв зі значною часткою іноземного капіталу відповідно до вимог, прийнятих в Україні.

Аналіз обсягів фінансування заходів з попередження виникнення і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій показав, що за умови збереження тенденції до зростання обсягів промислової продукції в найближчому майбутньому, основним джерелом фінансування цих заходів стануть кошти підприємств. Серед способів їх залучення найбільш ефективний - страхування цивільної відповідальності. Вирішення об'єктивних проблем розвитку цього виду страхування пов'язане з:

- розробкою методу обрахунку тарифної ставки; у роботі пропонується коефіцієнт відношення середньої виплати до середньої страхової суми на один договір встановити фіксованим, а імовірність страхової події визначати на основі даних про тарифні ставки страхування великих ризиків та розміри ставок зарубіжних страхових компаній. Таким чином, при розрахунку базової тарифної ставки враховуються галузева приналежність та ступінь небезпеки промислового підприємства, а при розрахунку ризикової надбавки - рівень зносу основних фондів, характеристики зон ураження, кількість порушень у роботі підприємства за останні роки та ін.;

- оцінкою місткості ринку страхових послуг, яка включає визначення переліку об'єктів для обов'язкового страхування та ранжування об'єктів за ступенем ризику. В результаті проведених оцінок складено перелік потенційно небезпечних об'єктів Східного регіону, що підлягають першочерговому обов'язковому страхуванню;

- вибором форми страхування, яка обирається у залежності від основної мети його проведення та особливостей страхового ринку. На даний момент необхідно розвивати всі форми, а через декілька років залишити для розвитку ті, що матимуть найкращі показники роботи: прибутковість, низький рівень аварійності об'єктів, які вони обслуговують.

Підвищенню ефективності заходів щодо попередження виникнення та реагування на надзвичайні ситуації сприяє планування дій у стандартних ситуаціях: режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності та надзвичайної ситуації. У дисертаційному дослідженні таке планування представлене у вигляді логічного моделювання управління техногенно-екологічною безпекою, яке проведене на принципах, визначених Положенням про Єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, що було затверджене Постановою КМ України № 1198 від 3 серпня 1998р. Мета і основні завдання, що реалізовуються органами управління у регіоні в рамках кожного режиму відображено на рис. 3.

Доведено необхідність здійснення економіко-правового регулювання небезпечної господарської діяльності у критичні моменти функціонування підприємств, коли може знизитись рівень їх безпеки. Такі трансформації відбуваються часто, оскільки супроводжують процеси реформування економіки України і пов'язані з процедурами: приватизації, передачі власності у тривале користування (концесію), банкрутства. Тому для збереження існуючого рівня безпеки на ПНВ необхідно:

посилення контролю за рівнем потенційної небезпеки ПНВ під час приватизації, надання у концесію та визнання неплатоспроможними, та проведення його на єдиних принципах для ПНВ різних форм власності;

забезпечення надходження інформації у необхідних обсягах про існуючі потенційні небезпеки промислових об'єктів з метою підвищення рівня відповідальності їх власників та залучення громадськості до прийняття рішень стосовно їх подальшого розвитку;

збереження цілісності ПНВ, в тому числі їх технічної складової та систем управління безпекою.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обґрунтуванні основних засад комплексного розвитку потенційно небезпечних виробництв з урахуванням виникнення надзвичайних ситуацій та розробці практичних рекомендацій щодо підвищення рівня техногенно-екологічної безпеки на регіональному рівні. Основні висновки, що випливають з проведеного дослідження такі:

1. Регіональний розподіл надзвичайних ситуацій техногенного характеру залежить від особливостей розміщення потенційно небезпечних об'єктів та рівня спеціалізації і концентрації промислового виробництва. Аналіз техніко-економічних показників ПНВ дозволяє виявити території з неприйнятним рівнем ризику, а показників економічної ефективності підприємств регіоні - напрями зниження його рівня. Із врахуванням виявлених закономірностей та потреб практики запобігання виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру перед економічною наукою постають такі завдання: оцінка техногенно-екологічної небезпеки територій України, районування територій України за рівнем ризику виникнення надзвичайних ситуацій, ранжування потенційно небезпечних об'єктів за рівнем небезпеки, аналіз економічного стану ПНВ та розробка на цій основі правових, організаційних та економічних механізмів зниження рівня техногенно-екологічної небезпеки.

2. Зниження ризику до прийнятного рівня є основним та найбільш витратним серед етапів управління техногенно-екологічною безпекою у регіоні. Застосування статистичного і імовірнісного методів та широкого масиву статистичних даних при обрахунку ризику виникнення надзвичайних ситуацій на ПНВ дало можливість оцінити рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру у регіоні розміщення ПНВ. Запропонований підхід, за умов наявності інформації про масштаби наслідків, частоту та локалізацію надзвичайних ситуацій, є простим і надійним способом не тільки виявлення найбільш небезпечних ПНВ, але і отримання кількісної характеристики рівня техногенно-екологічної безпеки у регіоні.

3. Встановлено, що в економіці Східного регіону ПНВ відіграють ключову роль - складають основу галузей, у яких зафіксовано найбільші обсяги виробництва по регіону: машинобудуванні (60% підприємств регіону є потенційно небезпечними), хімічній (53%), нафтопереробній (90%), харчовій (73%). Загальна кількість потенційно небезпечних виробництв в регіоні становить 55,2% від всіх підприємств, виробничих об'єднань та комбінатів.

4. Виявлено особливості розміщення потенційно небезпечних промислових виробництв в межах регіону, які полягають в:

урбаністичному характері розміщення - рівень потенційної небезпеки міст регіону знаходиться у прямій залежності від людності міст;

виділенні серед потенційно небезпечних виробництв, по-перше, великих промислових підприємств - машинобудівної і хімічної галузей для хімічно небезпечних виробництв та нафтопереробної для вибухо- і пожежонебезпечних, на яких зберігається основна частка небезпечних речовин і, по-друге, невеликих за розміром підприємств харчової, деревообробної, поліграфічної і ін. галузей, на яких зберігаються порівняно невеликі кількості небезпечних речовин, але які розміщуються у густонаселених районах;

розміщенні на території регіону потенційно небезпечних промислових підприємств (Сумське ВО “Хімпром”, Шосткінське ВО “Свема”, Шосткінський завод хімреактивів, Первомайське ВО “Хімпром”, Кременчуцький нафтопереробний завод та ін.), що мають найвищий рівень ризику в Україні і є джерелами хімічної, вибухопожежної, гідродинамічної небезпек одночасно.

5. Запропоновані основні напрямки удосконалення територіальної організації небезпечного виробництва у Східному регіоні для різних типів земельних ділянок: заповідних зон і територій з непорушеними екосистемами, міських поселень різних типів, вільних земельних ділянок. Розміщення промисловості з урахуванням вимог збереження техногенно-екологічної безпеки у регіоні на основі рекомендацій автора розглядається як один з аспектів структурних перетворень у господарському комплексі регіону, пов'язаних з трансформацією економічної системи.

6. Більш широке використання інструментів економічного механізму регулювання небезпечних видів діяльності сприяє вирішенню проблем, пов'язаних з фінансуванням заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації та стимулює потенційно небезпечні виробництва до здійснення цих заходів. Проаналізовано основні проблеми розвитку ринкової інфраструктури в Україні, в першу чергу страхування цивільної відповідальності, та запропоновано шляхи їх вирішення. Розроблено програму поетапного охоплення ПНВ страховими послугами на основі їх групування за рівнем небезпеки. Останнє також використано для удосконалення методики обрахунку страхових тарифних ставок. Визначено основні форми страхування та види промислових підприємств, що відповідають цим формам.

7. Удосконалення управління техногенно-екологічною безпекою на рівні регіону пов'язане з плануванням дій органів державної влади у режимах: повсякденної діяльності, підвищеної готовності, діяльності у надзвичайній ситуації, яке здійснюється на основі логічного моделювання. Моделі розроблені на основі Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру та призначені для планування роботи виконавчих органів влади. У кожному режимі модель має схему функціонування та вирішує низку завдань, покладених на неї Єдиною державною системою запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

8. Розроблені рекомендації по удосконаленню системи економіко-правового регулювання функціонування потенційно небезпечних виробництв, що стосуються критичних моментів їхнього функціонування: приватизації, банкрутства та надання у користування (концесію). Державна політика у цій сфері має бути спрямована на забезпечення надходження інформації про екологічні загрози промислових підприємств, збереження їх цілісності, в тому числі їх технічної складової та систем безпеки під час приватизації, передачі у концесію, банкрутстві.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кононенко О.Ю. Державне регулювання функціонування потенційно небезпечних виробництв // Економіка промисловості. - 2000. - № 4. - С. 104-110.

2. Омельчук О.Ю. (Кононенко О.Ю.) Особливості географічного розміщення потенційно небезпечних виробництв // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 2000. - С. 269-276.

3. Кононенко О.Ю. Методичні підходи до оцінки ризику виникнення надзвичайних ситуацій на підприємствах промисловості // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 2000. - С. 175-184.

4. Омельчук О.Ю. (Кононенко О.Ю.) Оцінка хімічної небезпеки Північно-Східного економічного району // Економіка природокористування і охорона довкілля: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України.- 2000. - С. 102-109.

5. Омельчук О.Ю. (Кононенко О.Ю.) Промисловий потенціал Київської області - джерело екологічних конфліктів // Природокористування і охорона навколишнього середовища: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 1998. - С. 247-256.

6. Омельчук О.Ю. (Кононенко О.Ю.) Порівняльний аналіз техногенної безпеки областей України // Економічна і соціальна географія: Зб. наук. пр. - К.: Знання. - 2000. - Вип. 49. - С. 152-158.

7. Кононенко О.Ю. Механізм регулювання техногенно-екологічної безпеки на рівні регіону // Вісник Київ. ун-ту. - 2000. - Сер. Геогр. - Вип. 46. - С. 43-46.

Тези доповідей:

8. Омельчук О.Ю. (Кононенко О.Ю.) Розвиток потенційно небезпечного виробництва у великому місті (на прикладі міста Харкова) // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Екологія міст та рекреаційних зон”. - Одеса: Астропринт. - 1998. - С. 91-94.

9. Омельчук О.Ю. (Кононенко О.Ю.) Розміщення потенційно небезпечних виробництв та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”. - К.: Знання. - 1999. - С. 30-31.

10. Омельчук О.Ю. (Кононенко О.Ю.) Вплив потенційно небезпечного виробництва на соціально-економічний розвиток регіону // Матеріали науково-практичної конференції “Екологічні проблеми регіону: суть та шляхи вирішення”. - Полтава: Центральна спілка споживчих товариств України. - 2000. - С. 69-71.

11. Омельчук О.Ю. (Кононенко О.Ю.) Потенційна небезпека підприємств по заготівлі та переробці сільськогосподарської продукції // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення”. - К.: Знання. - 2000. - С. 113-114.

12. Кононенко О.Ю. Страхування відповідальності як елемент забезпечення економічної безпеки держави // Матеріали допов ідей V Міжнародного конгресу українських економістів “Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку”. - Частина І. - Львів, Інститут регіональних досліджень. - 2000. - С. 92-94.

13. Кононенко О.Ю. Методологія попередження та оперативного реагування на надзвичайні ситуації техногенного характеру на регіональному рівні // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Техногенно-екологічна безпека регіонів як умова сталого розвитку України”. - К.: Знання. - 2000. - C. 24-25.

Размещено на Allbest.ru