Соціально-економічні проблеми розвитку промислового комплексу регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ

Спеціальність: Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

КОМЕЛІНА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

Київ, 2001 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність наукового обґрунтування нової, соціально орієнтованої моделі регіонального розвитку та її практичної реалізації зумовлена суперечливим і складним характером реформування господарства країни, поглибленням диспропорцій у рівні соціально-економічного розвитку регіонів, посиленням територіальної деінтегрованості України в цілому. Загострення соціально-економічних проблем посилюється екологічною небезпекою функціонування сучасного промислового виробництва, занепадом його науково-технічного розвитку, повільним становленням нових форм та методів організації виробництва. У той же час існуючі передумови розвитку промислового виробництва, відмінності в темпах і масштабах приватизації власності, застосування різних економічних регуляторів зумовлюють чітко виражену соціально-економічну специфічність усіх складових регіонального промислового комплексу.

Сучасні напрями й форми трансформації регіональних промислових комплексів істотно впливають на характеристики територіального ринку праці, рівень та структуру доходів і видатків населення, фінансове забезпечення регіону. При цьому погіршення структури промисловості, зростання ресурсо- та енерго-, місткості виробництва, розбалансування товарного ринку й ринку праці загострюють існуючі протиріччя, ускладнюють розширене відтворення в інтересах держави, регіону, людини. Отже, виходячи з цих обставин, можна стверджувати, що головне завдання полягає у дослідженні актуальних соціально-економічних проблем розвитку промислового комплексу регіону та пошуку ефективних шляхів їх розв'язання на основі формування активної регіональної соціально-економічної політики, яка дала б змогу реалізувати вимоги і цільові орієнтації сталого розвитку.

Теоретичні та прикладні аспекти багатопланової проблеми розвитку й управління промисловим комплексом досліджено у наукових працях багатьох учених-економістів і практиків. Ці дослідження ґрунтуються на різних концепціях розвитку продуктивних сил, їх результати відображено у наукових працях О.М. Алимова, О.І. Амоші, Е.Б. Алаєва, П.П. Борщевського, А.С. Гальчинського, В.М. Геєця, Б.М. Данилишина, С.І. Дорогунцова, М.І. Долішнього, Т.А. Заяць, С.М. Злупка, І.І. Лукінова, Е.М. Лібанової, А.С. Лисецького, В.М. Мамутова, В.В. Онікієнка, М.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, В.А. Поповкіна, О.М. Паламарчука, В.К. Симоненка, А.В. Степаненка, О.П. Сологуб, О.Г. Топчієва, І.Г. Ткачук, М.І. Фащевського, А.М. Федорищевої, В.С. Фатєєва, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченка та інших.

Досліджувана проблематика відображена також у працях, присвячених проблемам територіально-виробничих комплексів, зокрема А.М. Алампієва, І.Г. Александрова, О.М. Алимова, М.К. Бандмана, А.Г. Гранберга, Ф.Д. Заставного, С.І. Іщука, В.В. Кістанова, Т.М. Калашникової, В.Е. Коломойцева, М.М. Колосовського, А.Е. Пробста, Ю.Г. Саушкіна, А.І. Сухорукова, Я.Г. Фейгіна, А.Т. Хрущова, В.С. Яцкова, О.І. Шаблія.

Нагромаджений в економічній науці досвід дослідження складних систем різного ієрархічного рівня потребує його подальшого збагачення, а також адаптації до сучасних умов господарювання. Залишаються не повною мірою дослідженими й узагальненими такі проблеми, як оцінка можливостей нормалізації процесів обігу робочої сили в промисловому секторі регіонального ринку праці, пом'якшення негативних соціальних наслідків техногенного впливу промислового комплексу на навколишнє природне середовище, вдосконалення механізму управління соціально-економічними процесами, що істотно впливають на розвиток промислового комплексу в умовах його трансформації.

Головна ідея дисертаційної роботи полягає у тому, щоб на основі виявлених взаємозв'язків та суперечностей між відтворенням ресурсного, трудового і виробничого потенціалів, які сформовані у промисловому комплексі регіону, обґрунтувати перспективні напрями його соціально-економічного розвитку в контексті завдань державної регіональної економічної політики. Враховуючи зростання ролі промисловості в економічній системі держави, є всі підстави вважати, що цей напрям дослідження є актуальним та одержить подальший розвиток.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження безпосередньо пов'язані з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з темою 3.1.5.58 “Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу” (державний реєстраційний номер 0100U000089) та з планами науково-дослідних робіт, що виконує кафедра економічної теорії Полтавського державного технічного університету імені Юрія Кондратюка. Автором виявлено сучасні тенденції формування і розвитку промислового комплексу Полтавської області.

Виконані дисертантом аналітичні дослідження проведено в межах Комплексної програми розвитку економіки Полтавської області до 2010 р. "Полтавщина - 2010", а також “Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням регіональних пріоритетів розвитку Полтавської області на період до 2010 року”, підготовленої відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 р., №671-р. щодо реалізації "Основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки".

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування основних засад, напрямів, пріоритетів соціально-економічного розвитку промислового комплексу регіону на основі вдосконалення механізму його управління в контексті завдань державної регіональної економічної політики.

Відповідно до цієї мети в роботі поставлені і послідовно розв'язувалися такі задачі:

- поглибити методологію та розробити відповідні методичні засади дослідження й комплексної оцінки соціально-економічних основ функціонування промислового комплексу в регіональній господарській системі;

- оцінити природоресурсні і трудоресурсні передумови розвитку регіонального промислового комплексу з точки зору соціально-економічних потреб;

- проаналізувати процеси економічного руху робочої сили та забезпечення зайнятості в промисловому секторі регіонального ринку праці;

- виявити сучасні тенденції розвитку регіонального промислового комплексу й оцінити його основні соціально-економічні характеристики, визначити існуючі внутрішні резерви у цій сфері;

- виявити особливості інноваційних та інвестиційних процесів у промисловому комплексі, специфіку його техногенного впливу на навколишнє природне середовище й оцінити можливі соціальні наслідки;

- обґрунтувати соціально-економічні пріоритети розвитку промисловості регіону з визначенням оптимальних шляхів їх реалізації;

- розробити рекомендації прикладного характеру щодо поліпшення інвестиційного забезпечення промислового комплексу;

- обґрунтувати напрями вдосконалення сучасного механізму управління регіональним промисловим комплексом, які підвищують його соціально-економічну ефективність.

Об'єктом дослідження є промисловий комплекс Полтавської області в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є методологічні, методичні та прикладні соціально-економічні проблеми розвитку промислового комплексу регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення сучасної теорії функціонування економічних систем, концепції сталого розвитку, а також наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених із проблем макроекономіки, регіональної економіки, економіки промисловості, методичні й методологічні розробки з питань регіонального розвитку, законодавчі і нормативні акти України.

Використовувалися такі наукові методи: системно-структурний та порівняльний аналіз, індексний метод і метод статистичних групувань - для аналізу динаміки й оцінки характеру структурно-динамічних зрушень у промисловому комплексі Полтавської області на тлі загальних змін у промисловості Східного регіону та загальноукраїнських тенденцій, функціонального аналізу і графоаналітичний - для оцінки процесів руху робочої сили та забезпечення зайнятості в промисловому секторі регіонального ринку праці, визначення специфіки техногенного впливу промислового комплексу на навколишнє середовище й оцінки його соціальних наслідків, методи сценарного моделювання та прогнозування - для обґрунтування прогнозних розрахунків щодо змін у структурі промислового виробництва, кількості і складу робочих місць, потреби в інвестиціях.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методологічні і прикладні результати:

- Поглиблено методологію дослідження соціально-економічних основ розвитку промисловості в регіональній господарській системі на базі інтегрального підходу з обґрунтуванням відповідних методів, принципів, факторів, ієрархічних рівнів такого дослідження з метою виявлення суперечностей соціально-економічного характеру;

- Розроблено методичні засади соціально-економічної оцінки розвитку промислового комплексу регіону, яка базується на багатокритеріальному підході, й визначено систему критеріїв та показників такої оцінки, її алгоритм і сферу застосування;

- Здійснено соціально-економічну оцінку структурно-динамічних зрушень у промисловому комплексі Полтавської області в складі Східного регіону з урахуванням змін у функціональній, інституційній та територіальній структурах, що дало змогу виявити домінантні тенденції його сучасного функціонування, розкрити особливості інвестиційної й інноваційної діяльності у промисловості, оцінити соціальні наслідки її техногенного впливу на навколишнє середовище;

- Концептуально обґрунтовано систему соціально-економічних пріоритетів розвитку промислового комплексу регіону з відповідною їх класифікацією (за функціональною, структурною та інноваційно-інвестиційною ознаками, за напрямами регіональної політики й рівнями управління, за джерелами фінансування і терміном реалізації) та визначено шляхи їх реалізації з метою цілеспрямованого впливу на основні параметри промислового комплексу регіону;

- Визначено напрями активізації інвестиційної діяльності та поліпшення інвестиційного забезпечення промислового комплексу регіону, які зорієнтовані на формування потужних джерел фінансової підтримки пріоритетних галузей промисловості на основі змін у системі оподаткування, амортизаційній політиці й практиці залучення іноземних інвестицій;

- Поглиблено методологічні основи управління регіональним промисловим комплексом у контексті завдань державної регіональної економічної політики з визначенням цільових орієнтирів, пріоритетів, складових такого управління, спроможного позитивно вплинути на соціально-економічні параметри регіонального промислового комплексу;

- Розроблено конкретні напрями вдосконалення механізму управління соціально-економічними процесами, що впливають на розвиток регіонального промислового комплексу і передбачають істотні зміни у функціях органів територіального управління, бюджетно-фінансовій та податковій політиці, ціноутворенні.

Відмінність одержаних наукових результатів від існуючих наукових розробок полягає у комплексному розв'язанні нагальних соціально-економічних проблем сучасного розвитку регіонального промислового комплексу на основі формування відповідного механізму управління соціально-економічними процесами, що впливають на розвиток промисловості, у контексті завдань сучасної державної регіональної економічної політики. Достовірність і наукова обґрунтованість положень дисертаційного дослідження підтверджуються їх апробацією на наукових конференціях, публікацією у фахових виданнях та впровадженням основних результатів у господарську практику.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в дисертаційній роботі наукові результати створюють вагомі передумови для обґрунтування перспектив соціально-економічного розвитку промислового комплексу регіону. Вони є необхідним методологічним і методичним підґрунтям для розробки соціально-економічних прогнозів, проектів та програм розвитку регіонального промислового комплексу.

Під час розроблення довгострокової Комплексної програми розвитку економіки Полтавської області до 2010 року "Полтавщина - 2010" Полтавським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України були використані висновки і пропозиції стосовно доцільних напрямів активізації інноваційної діяльності на підприємствах промисловості області. Вони були впроваджені також у практику управління інноваційним процесом у промисловості Полтавської області (лист №12/10 - 267 від 02.12.1999 р.). Крім того, авторські розробки з проблем інвестиційного розвитку промислового комплексу були використані для обґрунтування методики оцінювання ефективності інноваційних позик промисловим підприємствам Полтавської області (лист №12/10 - 56 від 03.02.2000 р.).

Результати оцінки сучасних тенденцій соціально-економічного розвитку промислового комплексу регіону, специфіки його трудоресурсного і природоресурсного забезпечення, а також обґрунтовані у дисертації соціально-економічні пріоритети його перспективного розвитку були використані в "Програмі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року" (тема №1966/99), (лист №77-11-111 від 3.02.2000 р.). Результати дисертації використовуються при викладанні навчальних курсів "Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка", "Економіка природокористування", "Основи бізнесу", "Основи підприємницької діяльності” у Полтавському державному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (лист №71-11-844 від 1.06.2000 р.).

Особистий внесок здобувача. У дисертації викладено авторські розробки щодо методологічних та методичних засад соціально-економічної оцінки розвитку регіонального промислового комплексу, концептуального обґрунтування соціально-економічних пріоритетів перспективного розвитку промислового комплексу, прогнозної оцінки зрушень у структурі промислового виробництва і складі робочих місць, напрямів удосконалення механізму управління промисловим комплексом.

Наукові результати, викладені у дисертації, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися на 11 конференціях, що відбулися протягом 1996-2000 рр., зокрема на науково-практичних конференціях: "Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення" (23-25 квітня 1997 р. та 25-26 листопада 1999 р., м. Полтава), Всеукраїнській науковій конференції "Регіон у системі нових економічних і правових відносин" (8-10 жовтня 1997 р., м. Івано-Франківськ), Міжнародній науковій конференції "Ринкові реформи та економічний розвиток перехідних суспільств: приклад України" (20-21 листопада 1997 р., м. Київ), Міжнародній науково-практичній конференції "Україна на порозі XXІ століття: економіка, державність" (30-31 березня 2000 р., м. Вінниця), Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки” (19 та 20 вересня 2000 р., м. Київ), а також на щорічних наукових конференціях у Полтавському державному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (1996-2000 роки). Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць (у тому числі 8 у фахових виданнях) загальним обсягом 6,4 др. арк., з них особисто автору належить 5,9 др. арк. Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації - 262 сторінки, який включає 28 таблиць і 20 рисунків на 33 сторінках, список використаних джерел із 156 найменувань на 14 сторінках, 17 додатків на 17 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі дисертації “Теоретичні основи дослідження та передумови розвитку регіонального промислового комплексу” поглиблено методологію дослідження соціально-економічних основ розвитку промислового комплексу, розроблено методичні засади соціально-економічної оцінки зрушень у його розвитку, досліджено природоресурсні передумови як першооснову формування соціально-економічних параметрів промислового комплексу, виявлено особливості режиму відтворення населення і робочої сили у регіоні, що безпосередньо впливають на тенденції зайнятості та рух робочої сили у промисловому секторі регіонального ринку праці. Методологічна основа дослідження базувалася на сукупності таких вихідних положень: промисловість являє собою відкриту підсистему регіонального господарського комплексу й відіграє системно утворюючу роль завдяки активній участі у виробництві, розподілі, обміні, споживанні матеріальних благ та послуг, структурні параметри промисловості значною мірою визначають якість відтворювальних процесів у регіоні, існує досить високий ступінь синхронізації зрушень у режимах функціонування промислового комплексу, відтворенні продуктивних сил і розвитку соціально-економічних процесів регіону, динамічна рівновага регіональної господарської системи та її соціально-економічна усталеність забезпечується збалансованістю всіх її складових. Провідним методологічним підходом у розв'язанні соціально-економічних проблем розвитку промислового комплексу регіону вибрано інтегральний, використання якого дало змогу дослідити структурно-динамічні зрушення у промисловості, враховуючи весь комплекс природних, соціальних, економічних факторів, й оцінити доцільність фактичних пропорцій і взаємозв'язків, що склалися у промисловості останнім часом.

Виходячи з цього, дисертант дійшов висновку, що суспільно значимою метою розвитку промислового комплексу слід визнати досягнення його соціально-економічної усталеності. Вона являє собою стан динамічної рівноваги таких складових регіональної системи, як “природа - населення - господарство”, що залежать від зміни параметрів функціонування промисловості, цільових орієнтацій суспільства та узгодженості інтересів держави, регіону, людини.

Викладені у дисертаційній роботі методичні засади соціально-економічної оцінки розвитку промислового комплексу регіону ґрунтуються на багатокритеріальному підході. Це дало змогу повною мірою реалізувати вибрану методологічну схему дослідження та методичні принципи, які забезпечують: цілісність уявлення про можливі напрями й форми впливу промисловості на соціально-економічний розвиток регіону, єдність цілей і завдань соціально-економічної оцінки зрушень, що відбуваються у цій сфері з урахуванням фактору часу й наявних ресурсів, повноту та достовірність інформаційної бази даних відповідно до вибраного критеріального підходу, поетапність проведення економічного аналізу.

Автором обґрунтовано доцільність уведення у методику оцінки таких критеріїв, як соціальний, екологічний, економічний, соціально-економічний, еколого-економічний, соціально-екологічний. Відповідно до цього були запропоновані такі блоки показників:

1. Показники, що характеризують сучасний стан: ресурсів, залучених до промислового виробництва, техногенної небезпеки промислових підприємств, забруднення території, захворюваності й тривалості життя населення, ринку праці та зайнятості, рівня і структури доходів та видатків зайнятого населення, можливостей самореалізації особистості.

2. Показники динаміки: запасів ресурсів, що використовуються у промисловому виробництві, зміни у природному середовищі та умовах життєдіяльності населення, потоків робочої сили на регіональному ринку праці й структури зайнятості, доходів зайнятого населення і структури споживання.

3. Показники динамічної рівноваги (як головні індикатори розвитку): порушення - відновлення, забруднення - очищення, руйнації - відтворення.

4. Показники, що характеризують саму мету управління промисловим комплексом (порогові рівні впливу): дотримання національних та регіональних стандартів (якості природного середовища, соціальних стандартів життєдіяльності населення).

5. Показники, що відображають засоби реалізації мети: структура інвестицій, спрямованих на соціально-економічний розвиток, рівень ресурсомісткості промислового виробництва, створення нових і модернізація діючих робочих місць, рівень розвитку соціальної та екологічної інфраструктури.

6. Показники результату - найбільш важливий блок оцінювання, котрий характеризує як позитивні, так і негативні якісні зміни соціально-економічних параметрів життєдіяльності населення певної території під впливом промисловості.

Така багатоаспектна соціально-економічна оцінка функціонування промисловості регіону дає змогу визначити: по-перше, які елементи регіональної господарської системи зазнають найбільшого впливу під його дією, по-друге, як змінюється у часі цей вплив (коротко-, середньо-, довгостроковий), по-третє, які механізми у системі господарювання сприяли виникненню позитивних чи негативних наслідків, по-четверте, яка стратегія управління соціально-економічними процесами у промисловості є найбільш доцільною.

Наявну мінерально-сировинну базу промисловості Полтавської області можна оцінити як сприятливу для розвитку паливної промисловості, чорної металургії. Разом з тим, зростання частки цих галузей у структурі промисловості по суті спричиняє порушення процесів відтворення природних ресурсів, високу ресурсомісткість виробництва, небажані явища природокористування. Існуюча територіальна та функціональна структура водоспоживання і землекористування у регіоні є факторами, які зумовлюють зростання соціоекологічного ризику життєдіяльності населення.

Дослідженням виявлено, що специфічних рис набуває промисловий сектор регіонального ринку праці, де зосереджено понад 30% працівників регіону. Висока мобільність робочої сили у промисловості (із скороченням зайнятих за 1991-2000 рр. більше ніж на 42%) на тлі її вивільнення з усіх секторів господарювання та низьких темпів створення нових робочих місць зумовлена падінням обсягів промислового виробництва. Поширюються непродуктивні форми зайнятості й використання робочої сили (в 1999 р. у Полтавській області 33,4% працівників знаходилося у стані часткової зайнятості). Зростає рівень бідності серед зайнятих, що знижує соціальну значимість праці, якість і рівень життя працюючого населення.

Дисертантом доведено, що існуючі взаємозв'язки між режимом відтворення робочої сили, зайнятістю, тенденціями на ринку праці суперечать ідеям соціально орієнтованої моделі розвитку. Це гальмує процес оптимізації основних параметрів розвитку промисловості та ставить під сумнів можливості збереження рівноваги регіональної соціально-економічної системи в цілому.

У другому розділі “Соціально-економічна оцінка структурно-динамічних зрушень у промисловому комплексі Полтавської області та проблеми його розвитку” проаналізовано сучасні тенденції його розвитку, досліджено функціональні, інституційні, територіальні зрушення, які відбулися протягом 1991-1999 рр. і у 2000 р., виявлено особливості інвестиційної й інноваційної діяльності в промисловому комплексі регіону, оцінено техногенний вплив промисловості на навколишнє середовище та його соціальні наслідки.

Дослідженням установлено, що формування протиріч соціально-економічного характеру в промисловості Полтавської області протягом останнього десятиріччя є результатом таких домінантних тенденцій…

Зберігається істотна диференціація показників соціально-економічного розвитку галузей промисловості. Наведені у таблиці 1 показники відображають тенденції згортання обсягів виробництва в усіх галузях, при цьому значно посилилася роль видобувних галузей, зберігається невизначеність перспектив розвитку машинобудівного комплексу, відбувається скорочення питомої ваги соціально значимих галузей, знижується соціально-економічна ефективність функціонування промисловості в цілому, галузі промисловості є диференційованими за ступенем адаптації до нових умов господарювання.

Склалися не адекватні зрушенням у структурі промислового комплексу області і змінам в обсягах виробництва темпи формування виділених нами сегментів ринку праці (за професійно-кваліфікаційними, галузевими та територіальними ознаками). Внаслідок цього сформувалася певна галузева структура надлишкової робочої сили,, її загальні обсяги у 2000 р. становили 13,1% працюючих у промисловості регіону, або 15,6 тис. осіб.

Міжсекторні зрушення не детермінують появою ефективного власника з високою соціальною відповідальністю за результати господарювання, що поглиблює проблему негативного впливу виробництва на довкілля, якість життєдіяльності населення, водночас це свідчить про недосконалість нормативно-правової бази розвитку недержавного сектора господарювання та його низьку керованість (у Полтавській області у 2000 р. 81% промислової продукції було вироблено в цьому секторі господарства), у той же час дослідження показало, що масштаби поширення малого підприємництва, яке виконує важливі соціально-економічні функції, є недостатніми.

Низький рівень інвестиційного забезпечення промисловості області (обсяг капіталовкладень скоротився за 1991-1999 рр. у 2,3 рази), недосконала амортизаційна політика, специфіка міжгалузевого розподілу інвестицій (близько 78% інвестицій спрямовуються у газову промисловість) порушують цілісність та безперервність інноваційно-інвестиційних процесів. Це погіршує умови відтворення робочих місць, підвищує рівень екологічної небезпеки виробництва.

Специфіка структури промислового комплексу і його виробничо-технологічних процесів зумовлюють територіальну диференціацію техногенного навантаження (дисертантом проведено класифікаційне групування територій області за показником техногенного навантаження), а нагромадження виробничого потенціалу з наднормативними строками експлуатації при низькій ефективності діючого механізму природокористування посилює екологічну небезпеку підприємств (особливо газової, нафтовидобувної, нафтопереробної, залізорудної галузей).

Узагальнення результатів проведеного аналітичного дослідження дало змогу дійти висновку про втрату соціальних орієнтирів промислової політики, відсутність належного структурного вдосконалення виробництва, високу соціальну ціну здійснюваних перетворень. Виявлені диспропорції й протиріччя слугували необхідною аналітичною базою для обґрунтування шляхів розв'язання існуючих соціально-економічних проблем і перспектив розвитку промислового комплексу Полтавської області у складі Східного регіону України.

У третьому розділі “Основні напрями соціально-економічного розвитку промислового комплексу в контексті завдань державної регіональної економічної політики” визначено соціально-економічні пріоритети розвитку промислового комплексу Полтавської області та обґрунтовано конкретні напрями їх реалізації, обґрунтовано шляхи активізації інвестиційної діяльності і поліпшення інвестиційного забезпечення промислового комплексу з орієнтацією на внутрішні можливості й резерви регіону, запропоновано напрями вдосконалення управління соціально-економічним розвитком промислового комплексу регіону за умов реалізації ефективної державної регіональної економічної політики. У дисертації концептуально обґрунтовано систему соціально-економічних пріоритетів розвитку промислового комплексу з їх відповідною класифікацією (за функціональною, структурною та інноваційно-інвестиційною ознаками, за напрямами регіональної політики й рівнями управління, за джерелами фінансування і терміном реалізації). Ця система розглядається автором як основа цілеспрямованого регулювання соціально-економічного розвитку промислового комплексу регіону, дає змогу обрати оптимальний варіант поєднання пріоритетів та їх втілення у господарську практику.

Виходячи з викладеного вище, запропоновано нові соціально-економічні орієнтири регіональної промислової політики у Полтавській області, які передбачають відновлення і першочергове нарощування обсягів промислового виробництва у соціально значимих галузях, що створюють основу для збільшення місткості споживчого ринку за умови зростання платоспроможності населення. До інших важливих галузей промисловості було віднесено експортне орієнтовані галузі, що забезпечують збільшення фінансових надходжень у Державний, регіональний, місцевий бюджети (залізорудна, нафтогазовидобувна галузі), а також електроенергетика, машинобудування.

Дисертантом було модельовано два найбільш імовірні варіанти розвитку промислового комплексу Полтавської області: перший - ґрунтується на сучасній практиці використання регулюючих функцій держави та враховує ретроспективні тенденції його розвитку, другий варіант передбачає підвищення соціально-економічної результативності функціонування промислового комплексу регіону за умов проведення активної інвестиційної, інноваційної, структурної політики. Автором розраховано, що загальні обсяги промислового виробництва Полтавської області можуть стабілізуватися, починаючи з 2001 р. - за першим варіантом прогнозу та дещо збільшуватимуться (порівняно з попереднім роком) - за другим варіантом. За умов активного інвестування промислового виробництва можна очікувати економічного пожвавлення, а з 2005 р. - стабільного зростання промислового виробництва в регіоні. Причому за другим варіантом прогнозу у 2002-2005 рр. очікується збільшення обсягів промислового виробництва на 11,4%.

Установлено, що досягнення позитивних ефектів і раціональної структури промислового комплексу відповідно до обраних пріоритетів та вимог підвищення його соціально-економічної усталеності можливе лише за умов зростання інвестиційної активності суб'єктів господарювання. Скорочення обсягів банківського кредиту промисловим підприємствам та умови їх надання не приводять до піднесення економічної активності, не відіграють, на жаль, істотної ролі у розвитку промислового комплексу регіону кошти населення й іноземні інвестиції. Виходячи з цього, розроблено рекомендації прикладного характеру щодо інвестиційного забезпечення соціально-економічного розвитку промислового комплексу з урахуванням обмежених можливостей ринкового саморегулювання в умовах перехідної економіки. У дисертації запропоновано загальну схему регулювання соціально-економічного розвитку промислового комплексу, яка передбачає окремі зміни в організаційній структурі управління на рівні регіону, їх фінансове забезпечення, розмежування функцій та відповідальності між гілками влади. Запропоновано підхід до децентралізації управління, зорієнтований на зменшення масштабів галузевого і міжрегіонального перерозподілу фінансових коштів. До сфери повноважень місцевих органів самоврядування Полтавської області слід віднести: регулювання діяльності соціально значимих підприємств, які забезпечують ефективне використання місцевих ресурсів, а також тих, прибуток яких пов'язаний з рентою, що дає змогу використовувати рентоформуючі фактори, підприємства виробничої інфраструктури, котрі відіграють роль комплексно утворюючих у господарських системах, інші підприємства, що забезпечують продуктивну зайнятість населення. Удосконалення сучасного механізму управління промисловим комплексом з метою подолання стихійності соціально-економічних процесів розглядається в дисертації як процес приведення в режим активної взаємодії таких його складових, як бюджетна, інноваційно-інвестиційна, податкова та фінансово-кредитна. Визначені у межах кожної з них напрями регулювання і практичної дії, які мають бути реалізовані в умовах перехідного періоду, дають змогу сформувати механізм, адекватний сучасним потребам та реаліям регіонів України й держави в цілому. Зокрема, пропонуються: зміни у схемі розподілу бюджетних надходжень з метою підвищення рівня фінансової автономії регіонів та підвищення їх заінтересованості у результатах господарської діяльності, впровадження мінімальних соціальних стандартів, створення умов для формування бюджетів розвитку, фінансових планів соціально-економічного розвитку господарства, істотні зміни в інвестиційному механізмі за рахунок використання компенсаційних витрат інноваційного характеру, гнучкої системи оподаткування, впровадження певних податкових пільг для галузей промисловості, принципові зміни у підходах до формування податкової політики та визначення обсягів оподаткування з урахуванням обраних галузевих і територіальних пріоритетів розвитку. Запропоновані економічно доцільні методи регулювання соціально-економічного розвитку промислового комплексу ґрунтуються на підвищенні рівня самодостатності регіонів та розширенні можливостей їх впливу на діяльність суб'єктів господарювання, формуванні усталених фінансових джерел для соціально-економічних потреб регіону, створенні основ суто регіонального механізму розв'язання нагальних соціально-економічних проблем.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дають змогу сформулювати низку принципових положень, висновків та пропозицій (як теоретичної, так і практичної спрямованості) щодо напрямів, методів і механізмів розв'язання актуальних соціально-економічних проблем розвитку промислового комплексу регіону.

1. Промисловий комплекс у господарській системі Полтавської області та Східного регіону є системно утворюючим, він чинить істотний вплив на характер протікання процесів відтворення продуктивних сил, значною мірою визначає рівень економічного розвитку регіону в цілому. Забезпечення соціально-економічної усталеності промислового комплексу виступає вирішальним фактором досягнення збалансованості регіональної господарської системи загалом. Водночас здійснювані трансформаційні процеси поки що не привели до оптимального використання продуктивних сил регіону.

2. Методологія дослідження соціально-економічних основ розвитку промислового комплексу повинна ґрунтуватися на принципах системності, пропорційності, цілісності продуктивних сил регіону та його промислового комплексу як важливої складової, створювати основу для виявлення специфічності відтворювальних взаємозв'язків між основними структурними компонентами регіональної системи. Запропонована нами методологічна схема передбачає використання інтегрального підходу з метою дослідження структурно-динамічних зрушень у промисловому комплексі (враховуючи весь комплекс природних, соціальних, економічних факторів) й оцінки відповідності фактичних пропорцій і взаємозв'язків - існуючим можливостям території (її природоресурсному, демографічному, економічному потенціалові).

3. Методична схема оцінки зрушень у промисловому комплексі має орієнтуватися на виявлення шляхів досягнення його соціально-економічної усталеності. Виходячи з цього, алгоритм оцінки та сфера її застосування повинні враховувати всі екстернальні (соціально-економічні) ефекти розвитку промислового комплексу з метою їх мінімізації, а також соціально-економічну результативність міжгалузевих зрушень у промисловому комплексі.

4. Встановлено, що в промисловому комплексі Полтавської області сучасні відтворювальні процеси проходять на звуженій основі (знижується продуктивність, відбувається фізична деградація основного капіталу, депрофесіоналізація робочої сили, неефективним є використання ресурсного потенціалу, залученого до промислового виробництва). Це підтверджує необхідність відповідного коригування напрямів розвитку промислового комплексу регіону.

5. На основі проведеної аналітичної оцінки виявлено, що навіть у межах Полтавської області територіальна диференціація галузей промисловості за соціально-економічними показниками досить істотна, а негативні соціальні наслідки функціонування промислового виробництва мають стійку територіальну локалізацію (що підтверджує проведена класифікація територій Полтавської області за рівнем техногенного навантаження, дослідження специфіки територіальної структури промисловості, аналіз територіальної диференціації економічних показників).

6. Досягнення вагомих соціальних зрушень у промисловому виробництві, прискорення темпів упровадження нових технологій (у тому числі ресурсозберігаючих, маловідходних) потребує кардинальної зміни режиму його інвестиційного забезпечення, підвищення якості інноваційної продукції, прискореного розвитку інноваційного підприємництва, переорієнтації інвестиційно-інноваційної діяльності з короткострокової на середньо- та довгострокову перспективу з урахуванням цільових орієнтацій розвитку регіону (спираючись на державну підтримку цих процесів).

7. Установлено, що діючий нині порядок природокористування недостатньо враховує розподіл “екологічної відповідальності” між державою, регіоном і промисловими підприємствами (особливо видобувними, природомісткими виробництвами), а також рівень їх витрат на потреби охорони та відтворення навколишнього природного середовища. Це потребує зміни пропорцій розподілу коштів між регіональними й Державним бюджетом на користь регіонів.

8. Запропоновану систему пріоритетів слід вважати основою цілеспрямованого соціально-економічного розвитку промислового комплексу регіону. Стосовно Полтавської області вони передбачають нарощування обсягів виробництва у соціально значимих та експортно-орієнтованих галузях, що забезпечують фінансові надходження у Державний, регіональний, місцеві бюджети (залізорудна, нафтовидобувна промисловість), а також у електроенергетиці, машинобудуванні.

9. Розроблено рекомендації щодо створення нової ефективної системи управління, яка позитивно вплине на функціонування промисловості, а саме: запропоновано створення координаційної ради управління промисловим комплексом Східного регіону з визначенням її функцій, повноважень та фінансового забезпечення (включаючи джерела його формування), а також координаційної ради по управлінню промисловим комплексом області з відповідним фондом сприяння його розвитку.

10. Визначені у межах діючого організаційно-економічного механізму управління напрями вдосконалення його складових - бюджетної, інноваційно-інвестиційної, податкової, цінової та фінансово-кредитної - передбачають підвищення рівня самодостатності регіонів із метою розширення можливостей суб'єктів господарювання. Необхідними заходами є: збільшення частки податкових відрахувань до місцевих бюджетів у сукупності до 65-75% та їх закріплення впродовж 3-5 років, запровадження системи науково обґрунтованих соціальних стандартів бюджетного забезпечення регіонів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

промисловий державний економіка

1. Комеліна О.В. Інноваційна діяльність в Полтавській області: проблеми і шляхи вирішення // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАНУ. - 1999. - С. 46-54.

2. Комелина О.В. Особенности использования земельных ресурсов Полтавской области // Природокористування і охорона навколишнього середовища: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАНУ. - 1999. - С. 22-31.

3. Комеліна О.В. Регіональний ринок робочої сили і пріоритети промислової політики // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. - Вип. 9. - К.: РВПС України НАНУ. - 1999. - С. 79-88.

4. Комеліна О.В., Горскін Р.Л. Проблеми становлення і розвитку інноваційного підприємництва // Регіональні перспективи (наук. - практ. журнал). - 1999. - №2-3 (5-6). - С. 41-42. (Внесок автора - обґрунтовано напрями розвитку інноваційного підприємництва на прикладі Полтавської області, запропоновано шляхи активізації інноваційної діяльності у промисловості регіону).

5. Комеліна О.В. Соціально-економічні пріоритети розвитку промислового комплексу // Регіональні перспективи (наук. - практ. журнал). - 1999. - №4(7). - С. 39-41.

6. Комеліна О.В. Динаміка розвитку промислового комплексу регіону // Регіональні перспективи. - 2000. - №2-3 (9-10). - С. 274-277.

7. Комеліна О.В. Теоретико-методологічні підходи до розв'язання проблем соціально-економічного розвитку промислового комплексу регіону // Регіональні перспективи (наук. - практ. журнал). - 2000. - №4 (11). - С. 13-16.

8. Комеліна О.В. Проблеми інвестиційного забезпечення створення робочих місць // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. - Вип. 13. - К.: РВПС України НАНУ. - 2000. - С. 79-92.

9. Кривенко Л.В., Комелина О.В. Методологические проблемы формирования экологической стратегии регионов // Матеріали наук. - практ. конф. "Екологічні проблеми регіонів: суть і шляхи вирішення". - Полтава: ПКІ. - 1997. - С. 142-144. (Внесок автора - запропоновано підходи до розв'язання екологічних проблем на мікро- та макрорівнях, визначено особливості планування соціально-економічного розвитку регіонів та формування нової моделі еколого-економічного механізму управління).

10. Комелина О.В. Особенности функционирования хозяйственного комплекса в условиях экологического кризиса (на примере Полтавской области) // Матеріали наук. - практ. конф. "Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення". - Полтава: ПКІ. - 1997. - С. 77-79.

11. Комеліна О.В., Кривенко Л.В. Суперечливість інноваційної діяльності в умовах реформування економіки регіону (на прикладі Полтавської області) // Матеріали Всеукр. наук. - практ. конф. "Регіон в системі нових економічних і правових відносин". - Івано-Франківськ: Сіверсія. - 1998. - С. 157-161. (Внесок автора - охарактеризовано особливості інноваційного розвитку промислового комплексу Полтавської обл.).

12. Кривенко Л.В., Комеліна О.В. Факторний аналіз економічного зростання в Україні // Матеріали міжнар. наук. конф. "Ринкові реформи та економічний розвиток перехідних суспільств: приклад України". - Київ. - 1998. - С. 128-133. (Внесок автора - обґрунтовано напрями стратегії економічного зростання на основі використання внутрішніх факторів розвитку).

13. Комеліна О.В. Методологічні підходи до оцінювання екологічного стану регіону // Матеріали 2-й наук. - практ. конф. "Екологічні проблеми регіону: суть та шляхи вирішення". - Полтава: ПКІ. - 2000. - С. 15-17.

14. Голік Ю.С., Кривенко Л.В., Комеліна О.В. Аспекти розроблення екологічної програми Полтавської області // Матеріали 2-й наук. - практ. конф. "Екологічні проблеми регіону: суть та шляхи вирішення". - Полтава: ПКІ. - 1999. - С. 10-12.

15. Комеліна О.В. Реформування бюджетної системи - вирішальний фактор регіонального розвитку // Міжнар. наук. - практ. конф. "Україна на порозі XXI століття: економіка, державність". - Том І. - Вінниця: Арбат. - 2000.

16. Комеліна О.В. Принципи вдосконалення економічного механізму природокористування // Тези доповідей 48-ї наук. - практ. конф. студ. та викл. ПДТУ ім. Ю. Кондратюка. - Полтава: ПДТУ. - 1996. - Ч.ІІ. - С. 75.

17. Комеліна О.В. Взаємозв'язок формування багатоукладної економіки та підприємництва // Тези доповідей 50-ї наук. - практ. конф. студ. та викл. ПДТУ ім. Ю. Кондратюка. - Полтава: ПДТУ. - 1998. - С. 293.

Размещено на Allbest.ru