Оцінка економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції промислового призначення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості

Оцінка економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції промислового призначення

Кальцев Володимир Федорович

Одеса - 2001

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Одним із найважливіших чинників економічної кризи в Україні є неконкурентоспроможність вітчизняної продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках, яка обумовлена в першу чергу низькою якістю продукції. Основними причинами незадовільної якості продукції українських підприємств є моральна і фізична зношеність основних виробничих фондів, застаріла технологія виробництва, низька мотивація праці й недотримання технологічної і виробничої дисципліни, важкий фінансово-економічний стан підприємств і відсутність коштів на відновлення виробничого апарату, несприятливий інвестиційний клімат, недосконале податкове і митне законодавство.

Сама проблема підвищення якості продукції промислового призначення характеризується багатоваріантністю як можливих напрямків підвищення якості і досяжних рівнів підвищення якості продукції кожного виду, так і альтернативністю виробничо-технічних і організаційно-економічних заходів, що забезпечують досягнення планованого рівня якості. У таких умовах підвищення якості продукції потребує від підприємств значних капітальних вкладень і визначає особливу актуальність точних оцінок економічної ефективності заходів щодо підвищення якості продукції і вибору найбільш кращого з множини альтернативних варіантів.

У сучасній економічній науці співіснують два підходи до оцінки ефективності підвищення якості продукції. Один з них розвивався в умовах командно-адміністративної системи господарювання і ґрунтувався на тезі про можливість централізованого управління процесами підвищення якості продукції і пріоритеті народногосподарських інтересів. У рамках другого підходу, характерного для економічно розвинутих країн із ринковою економікою, віддається перевага інтересам окремих суб'єктів господарювання і ринковим механізмам стимулювання підвищення якості продукції. Еволюція економічної думки йде в напрямку раціонального сполучення народногосподарського і мікроекономічного підходів до аналізованої проблеми.

У рамках обох підходів недостатньо дослідженою залишається проблема вибору оптимального рівня якості продукції й практично не вивченим є питання оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції як комплексної характеристики ринкової кон'юнктури, виробничо-технічних можливостей підприємств і економічних умов реалізації заходів щодо підвищення якості продукції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася у відповідності з планом науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України у рамках держбюджетній науково-дослідній роботі "Теоретичні основи формування конкурентноспроможної економіки регіону на перехідному етапі" (номер державної реєстрації 0101U000711). Автором подано аналіз проблеми ефективності підвищення якості продукції в ринкових умовах як фактора підвищення конкурентоспроможності економіки, методологічні принципи та методичний підхід до оцінки ефективності заходів щодо підвищення якості продукції.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка методичного інструментарію оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції промислового призначення і вибору найбільш перспективного з альтернативних напрямків.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені й вирішені такі задачі:

обґрунтування необхідності оцінки економічних меж підвищення якості продукції як попереднього етапу при розробці заходів щодо підвищення якості продукції й оцінки їхньої економічної ефективності; обґрунтування пріоритетності мікроекономічного підходу і концепції інвестиційного планування для аналізу цих заходів в умовах переходу до ринкових механізмів господарювання;

розробка методики сегментації ринку промислової продукції за ознаками якості продукції й економічними характеристиками стану ринку;

розробка методики оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості промислової продукції;

розробка методики оцінки і вибору перспективних напрямків підвищення якості продукції з числа альтернативних;

апробація запропонованих методик на прикладі аналізу проблеми підвищення якості окремих видів продукції абразивної промисловості.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є методичний інструментарій оцінки економічної ефективності підвищення якості продукції виробничого призначення. Предметом дослідження є методичні аспекти економічного обґрунтування меж і вибору пріоритетних напрямків підвищення якості продукції

Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження використовувалися методи кластерного аналізу для сегментації ринку за ознаками якості продукції; методи статистичних випробувань та комп'ютерного аналізу інвестиційних проектів при формуванні економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції; методи кваліметрії для порівняльного аналізу меж підвищення якості, що відповідають альтернативним заходам; методи економіко-статистичного аналізу під час аналізу стану абразивної промисловості у рамках проблеми підвищення якості абразивного інструмента.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в розвитку теоретичних положень і методичних підходів до оцінки економічної ефективності заходів щодо підвищення якості продукції виробничого призначення.

Новими науковими результатами дисертаційної роботи є:

обґрунтування в умовах економіки перехідного періоду пріоритетності мікроекономічного підходу до проблеми оцінки економічної ефективності підвищення якості продукції, орієнтованого на врахування стану ринку продукції, можливостей, економічних інтересів виробника і споживача більш якісної продукції;

постановка й обґрунтування задачі оцінки економічних меж підвищення якості продукції як попереднього етапу рішення загальної проблеми підвищення якості продукції, що раніш не досліджувалася;

розгляд задачі оцінки ефективності підвищення якості продукції як задачі аналізу вигідності інвестиційних проектів (що забезпечують вихід на відповідні сегменти ринку цієї продукції), що суттєво змінює характер та спрощує рішення означеної задачі;

розширення системи понять і категорій економіки якості за рахунок введення нових понять (економічних меж, карти ефективності заходів щодо підвищення якості продукції та деяких інших), що забезпечує можливість постановки й рішення задачі виявлення й оцінки економічних меж підвищення якості продукції;

багатомірний алгоритм сегментації ринку продукції й визначення позиції підприємств за показниками якості продукції й економічними характеристиками стану ринку;

метод оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції, заснований на використанні методів оцінки вигідності інвестиційних проектів і статистичних випробувань виробничих і техніко-економічних умов їхньої реалізації, що розроблено уперше;

система показників і методика порівняльного аналізу економічних меж підвищення якості продукції альтернативних напрямків (заданих картами ефективності) та вибору найпривабливішого, що не мають аналогів.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність отриманих результатів полягає в розробці простого в практичному використанні й ефективного методичного інструментарію оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції і вибору з числа альтернативних найбільш перспективного. Застосування зазначених методик на передпроектній стадії інвестиційного планування заходів щодо підвищення якості продукції дозволяє істотно знизити вимоги до інформаційного забезпечення розрахунків і суб'єктивність одержуваних оцінок; оцінювати реальні умови ринку, існуючі виробничі й технологічні можливості з позицій економічних перспектив підвищення якості продукції; формувати завдання на інвестиційне проектування, дотримання умов яких гарантує економічну ефективність реалізації відповідних заходів.

Методичні положення оцінки економічних меж підвищення якості продукції й порівняльного аналізу альтернативних напрямків знаходять практичне використання в промисловості абразивних матеріалів і інструмента в діяльності ВАТ "Златоустовський абразивний завод" (м. Златоуст, Росія, акт № 92 від 7.06.01) і ТОВ "Шліф" (м. Мінськ, Бєларусь, довідка № 67 від 25.04.01).

Особистий внесок здобувача. Дисертація і наукові публікації, в яких викладені основні положення роботи, є самостійно виконаними науковими працями, що відбивають теоретичні погляди автора й отримані ним наукові та прикладні результати в області удосконалення методичних підходів до аналізу економічної ефективності заходів щодо підвищення якості продукції промислового призначення в загальному і абразивного інструмента зокрема.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і одержали позитивну оцінку на наукових семінарах Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, науково-практичних конференціях: VIII міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть" (м. Київ, 2001), Другій міжнародній науково-практичній конференції "Економічні проблеми виробництва і споживання екологічно чистої продукції" (м. Суми, 2001), IV міжнародній науково-практичній конференції "Наука й освіта 2001" (м. Дніпропетровськ, 2001).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковані в 7 друкарських роботах загальним обсягом 2,4 авторського аркуша, у тому числі 4 наукові статті в фахових виданнях. Всі публікації є особистими.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 181 сторінці і складається з вступу, трьох розділів і висновків. Містить 19 таблиць, 19 рисунків, один з яких розміщується на окремій сторінці, а також додаток на 9 сторінках. Список використаних джерел включає 138 найменувань на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми, зазначені цілі й задачі, об'єкт і предмет дослідження, його методологія і використані методи, дана оцінка наукової новизни основних положень роботи й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі роботи "Проблема ефективності підвищення якості продукції промислового призначення" проведено аналіз основних напрямків і аспектів проблеми підвищення якості продукції, існуючих методологічних принципів і методичних підходів до оцінки економічної ефективності заходів щодо підвищення якості продукції й обґрунтування оптимального рівня якості. Визначено місце і роль задачі оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції, обґрунтована необхідність розвитку методичного інструментарію її рішення.

Еволюція теоретичних уявлень про якість продукції йде в напрямку розуміння того, що якість продукції - це ступінь задоволення всієї сукупності суспільних потреб у цієї продукції, пов'язаних із кожним етапом її життєвого циклу, починаючи від стадії зародження ідеї продукту й закінчуючи стадією його утилізації. З урахуванням цього підвищення якості продукції розглядається як зміна властивостей продукції, що забезпечує збільшення ступеня задоволення відповідних потреб.

Проблема підвищення якості продукції є багатоваріантною і має оптимізаційний характер. Її окремим випадком є проблема обґрунтування оптимального рівня підвищення якості. Такий характер даної проблеми обумовлений: (а) множинністю властивостей, що визначають якість продукції, і їхньою взаємозалежністю; (б) різним сприйняттям тих самих властивостей виробу різноманітними споживачами; (в) спроможністю одного і того ж продукту задовольняти різноманітні потреби споживача; (г) проявом наслідків підвищення якості в різноманітних сферах діяльності й у різноманітних суб'єктів економіки; (д) впливом на якість продукції численних чинників, вплив на які, в свою чергу, формує якість продукції опосередковано й також являє собою діяльність по підвищенню якості.

Необхідність зіставлення негативних і позитивних наслідків зміни якості продукції висуває в розряд базових проблеми визначення системи показників якості, кількісного виміру рівня якості й рівня зміни якості, виявлення і виміру всіляких прямих і непрямих наслідків підвищення якості продукції, зведення отриманих оцінок у єдиний інтегральний економічний показник.

У вітчизняній економічній науці донедавна домінували народногосподарський принцип і народногосподарський підхід до оцінки економічної ефективності господарських заходів, що засновані на тезі про можливість планування народного господарства з єдиного центру й можливості досягнення глобального (народногосподарського) оптимуму економічного розвитку. На другий план при цьому відходили економічні інтереси виробників і споживачів продукції підвищеної якості й практична здійсненність планованих заходів.

Сучасна економічна теорія якості не дає вичерпного рішення ряду ключових питань, необхідних для економічної оцінки ефективності підвищення якості продукції в рамках традиційних підходів. Зокрема, є принципові методологічні й методичні складності на шляху: (1) кількісного виміру різнорідних показників якості продукції; (2) порівняння рівнів якості різноманітних об'єктів за багатьма ознаками (проблема побудови узагальнених показників якості); (3) виявлення, кількісного й економічного виміру всіх наслідків здійснення заходів щодо підвищення якості продукції; (4) інформаційного забезпечення складних і трудомістких розрахунків (включаючи прогнозні), проведення яких передбачає більшість існуючих методик.

Наявність таких труднощів ставить під сумнів обґрунтованість і точність одержуваних економічних оцінок, а також саму можливість одержання достовірних оцінок у рамках традиційної методології.

Істотним методологічним недоліком відомих підходів є також припущення про те, що альтернативні заходи щодо підвищення якості продукції та їхні виробничо-економічні характеристики відомі на момент проведення оцінки ефективності таких заходів. Саме це припущення теоретично дозволяє розкрити всю гаму можливих наслідків підвищення якості продукції, зробити економічну оцінку кожного з них і на підставі цього одержати комплексну оцінку всієї їхньої сукупності в цілому.

Практично невирішеним у теоретичному і методичному планах залишається проблема вибору оптимального рівня якості виробу, що тільки і повинний служити цільовим при розробці заходів щодо підвищення якості продукції. Розглянуті в дисертації підходи свідчать про те, що на запропонованих шляхах важко розраховувати на одержання прийнятних рішень, оскільки існуючі методики, як і методики оцінки економічної ефективності господарських заходів, базуються на ідеології прямого врахування всіх наслідків і можливості їхньої кількісної оцінки.

У ринкових умовах господарювання підвищення якості продукції здійснюється тільки тоді, коли воно економічно вигідно виробнику, що, у свою чергу, можливо тільки при наявності платоспроможного попиту на таку продукцію. Незадоволений попит на продукцію підвищеної якості безпосередньо свідчить про економічну зацікавленість споживача даної продукції в її придбанні й використанні. Отже, економічне обґрунтування доцільності підвищення якості продукції повинно базуватися насамперед на оцінці стану ринку, можливості і доцільності для виробника випуску продукції, затребуваної ринком.

Саме на такому базисі будується сучасна теорія інвестиційного планування, що володіє великим арсеналом методичних засобів оцінки ефективності інвестиційних проектів із позицій інвестора - суб'єкта економіки, безпосередньо зацікавленого в економічному результаті планованих заходів. Використання ідеології і методів інвестиційного аналізу здатне збагатити методичний інструментарій оцінки ефективності заходів щодо підвищення якості продукції.

В умовах невизначеності можливих наслідків підвищення якості продукції, невизначеності їхніх економічних оцінок і невизначеності самих заходів щодо підвищення якості продукції на першому етапі рішення проблеми підвищення якості продукції необхідна оцінка економічного потенціалу альтернативних напрямків (по суті, потенціалу різноманітних сегментів ринку продукції визначеного виду) і його зіставлення з можливостями (потенціалом) виробника.

В економічній літературі питання оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції практично не розглядаються. У той же час знання таких меж повинно бути основою для вибору найбільш перспективних напрямків підвищення якості продукції і формування техніко-економічних вимог для розроблювальних заходів, що гарантують ефективність заходів щодо досягнення планованої якості продукції.

В другому розділі "Методичні положення оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції" розглянуті базові поняття економіки якості, включаючи поняття економічних меж підвищення якості продукції; уточнені з урахуванням переходу до ринкових механізмів господарювання економічний зміст цих понять і методологія оцінки ефективності відповідних заходів; розроблені методики оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції і порівняльного аналізу перспективності альтернативних напрямків підвищення якості.

Якість продукції визначається як деяка міра, що характеризує ступінь задоволення визначених потреб споживача даною продукцією в порівнянні з аналогічною. Оцінка якості продукції являє собою складну проблему внаслідок того, що економічно спостерігати можна тільки результат оцінки якості продукції, а сама якість виявляється у факті вибору споживачем визначеного продукту серед множини аналогічних. В основі такого вибору лежать відомі й значимі для споживача властивості продукції. Ці обставини обґрунтовують: допустимість розгляду в ролі показників, що визначають якість продукції, вартісних показників; обмеженість застосування комплексних показників якості й доцільність використання методик багатомірного аналізу, що не потребують побудови інтегральних показників.

Суть проблеми підвищення якості продукції полягає в досягненні найбільшої відповідності між структурою виробництва продукції і структурою суспільних потреб, що в умовах ринкової економіки відповідає завданню більш повного задоволення поточного (або майбутнього) платоспроможного попиту. При цьому умова вигідності підвищення якості продукції для виробника є необхідною для практичного здійснення заходів щодо підвищення якості продукції. Тому проблему ефективності підвищення якості продукції пропонується розглядати на рівні виробника як класичну проблему оцінки ефективності господарських заходів, спрямованих на забезпечення освоєння (за рахунок підвищення якості продукції) нових для підприємств сегментів ринку.

У загальному випадку рішення проблеми підвищення якості вимагає:

визначення потенційних цілей;

розробку множини альтернативних виробничо-технічних і організаційно-економічних заходів досягнення кожної з визначених цілей;

проведення порівняльного аналізу альтернативних інвестиційних проектів і вибір із їхнього числа найкращого.

Таким чином, вибір найкращої цілі може бути коректно здійснений тільки після розгляду всіх можливих варіантів досягнення кожної із потенційних цілей. Проте розробка й оцінка ефективності інвестиційних проектів у промисловості потребує проведення дорогих проектно-конструкторських, технологічних, маркетингових і економіко-аналітичних робіт. Проробка ж декількох альтернативних проектів являє собою реалізацію методу проб і помилок і не гарантує позитивний кінцевий результат.

Вирішення цього протиріччя пропонується таким шляхом.

Вигідність будь-яких інвестиційних проектів визначається на основі виробничої і фінансової програм інвестиційного проекту. Проте на передпроектній стадії невизначеними є не тільки терміни реалізації проекту, обсяги необхідних капітальних вкладень, тимчасова структура фінансових потоків, що обслуговують процеси придбання устаткування, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, освоєння і виробництво вдосконаленої продукції, але і самий інвестиційний проект.

У той же час апріорі можна оцінити можливий приріст надходжень від переходу в інший сегмент ринку, обумовлений зміною обсягів продажу (рівнем попиту) і цін на продукцію більш високої якості; власні кошти, відволікання яких із виробництва для цілей реалізації проекту можливо як одноразово, так і систематично (щомісяця, щорічно); можливості підприємств по залученню позикових коштів, що багато в чому визначаються наявними в них активами.

У припущенні, що всілякий інвестиційний проект повинний забезпечувати "нормативну" рентабельність виробництва поліпшеної продукції, і спираючись на прогнозну динаміку надходжень коштів від реалізації поліпшеної продукції на кожному з привабливих сегментів ринку, з'являється можливість оцінки (обмеження) "зверху" рівня поточних витрат підприємств. Задаючи, крім цього, і "нормативний" (бажаний) рівень окупності капітальних і експлуатаційних витрат, можна обмежити "зверху" рівень припустимих капітальних вкладень і позикових коштів на поточне виробниче споживання.

У такій ситуації природною є постановка задачі оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції як задачі виявлення діапазону значень невизначених характеристик майбутніх заходів щодо підвищення якості продукції й умов їхньої реалізації.

З урахуванням вищевикладеного запропонована така структура методики оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції.

Сегментація ринку продукції за показниками її якості, платоспроможного попиту і рівня цін, норми прибутку і т.п.

Визначення позиції аналізованих підприємств на ринку продукції в рамках отриманої класифікації.

Оцінка інвестиційних можливостей підприємств на основі аналізу ефективності їх діяльності і капіталу.

Визначення організаційно, економічно і технічно можливих варіантів зміни позиції підприємств на ринку продукції за рахунок підвищення її якості (вибір потенційних цілей).

Оцінка рамкових (граничних) економічних характеристик інвестиційних проектів, що припускають можливість ефективної реалізації заходів щодо підвищення якості продукції і виходу на цільові сегменти ринку продукції.

Порівняльна оцінка перспективних напрямків підвищення якості продукції і вибір найбільш кращих.

У дисертації запропонований багатомірний алгоритм класифікації (сегментації) стану ринку, що передбачає: вибір системи показників (вектора) стану ринку, наявність статистики станів ринку (множини спостережень); нормування значень показників; групування множини нормованих спостережень у заздалегідь невідоме число класів за критерієм зваженого квадрата відстаней між векторами спостережень в евклідовому просторі з урахуванням значимості показників і спеціальних критеріїв "якості" угруповання.

Визначення позиції галузі (підприємства) на ринку продукції при такому підході відбувається автоматично. Перехід на сегменти ринку, що відрізняються більш високою якістю продукції і більш кращими економічними характеристиками, розглядається як потенційна ціль (цілі), а якість поданої на них продукції - як цільова.

Структура методики оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції не залежить від використаного методу аналізу інвестиційних проектів і у випадку застосування методу визначення вартості капіталу має такий вид.

Вартість капіталу гіпотетичного інвестиційного проекту розраховується згідно формулі

(1)

де t - індекс моменту часу планового періоду; T - тривалість періоду реалізації проекту; A^c_o, A^з_o - власні і позикові кошти, використані в якості капітальних вкладень; A_o - витрати на придбання устаткування, будівельно-монтажні й пусконалагоджувальні роботи та інші витрати, що можна кваліфікувати як капітальні вкладення; e_н - "нормативний" рівень рентабельності виробництва поліпшеної продукції; p_t - ціна реалізації продукції; x_t - обсяги виробництва (і збуту) продукції; c_t - умовно-постійні витрати; - ставка відсотка по "кредиту" (ставка залучення позикових коштів); q = (1+i), i - розрахункова (середньоринкова) процентна ставка; D_T - виручка від ліквідації інвестиційного об'єкта.

Як економічно обґрунтовані межі реалізації довільного інвестиційного проекту в аналізованому випадку виступають заздалегідь невідомі розміри обсягів необхідних власних і позикових коштів, термін реалізації інвестиційного проекту і рентабельність виробництва, при яких інвестиційний проект залишається абсолютно вигідним.

Апріорі можна стверджувати, що в загальному випадку існує не один, а деяка множина наборів значень зазначених показників, тобто діапазон значень цих показників. Оскільки значення "граничних" показників є взаємозалежними, то зміна всякого з них призводить до закономірної зміни інших. У цьому плані про економічно обґрунтовані межі підвищення якості продукції можна говорити як про множину одиничних економічно обґрунтованих умов, породжуваних функціональним зв'язком, що задається формулою (1). Така множина являє собою діаграму (карту) ефективності інвестиційних заходів.

Для побудови карт ефективності інвестиційних заходів запропоновано використовувати методи "зондування" діапазону можливих значень "граничних" показників з оцінкою вигідності інвестиційних заходів (по тому або іншому методу) при кожному досліджуваному сполученні значень зазначених показників.

Аналіз усіх можливих комбінацій припустимих умов ефективності заходів щодо підвищення якості продукції, що відповідають різноманітним напрямкам, дозволяє встановити такі їх принципово важливі для прийняття рішення особливості. По-перше, це розміри (обсяг) області ефективних умов. По-друге, це розташування даної області в просторі оцінних показників. І, по-третє, це конфігурація області.

У роботі обґрунтовується, що найбільш кращими є такі межі підвищення якості продукції, що одночасно: (а) мають великі розміри (обсяг у геометричному змісті); (б) розташовані в підпросторі більш кращих значень кожного оцінного показника; (в) мають форму, більш близьку до кулі або куба. Для оцінки перспективності і вибору найбільш раціонального напрямку підвищення якості продукції запропонована система часткових і інтегрального показників.

Показник розміру області припустимих умов () визначається як відношення числа припустимих умов реалізації гіпотетичних інвестиційних заходів до числа досліджуваних умов.

Показник положення (r) області q - це евклідова відстань центру ваги даної області від початку координат:

де e_ij - значення i-го показника в j-ому наборі досліджуваних наборів умов; l - загальне число досліджуваних умов;

Показник конфігурації (с) області s визначається як

і має сенс середньоарифметичного відхилення точок області зондування від її геометричного центру на одиницю об'єму, де в якості характеристики обсягу виступає кількість досліджуваних точок.

Інтегральний показник (л) визначається як середньозважена величина часткових показників, що враховує значимість (вагу) кожного з зазначених чинників для особи, що приймає рішення.

У третьому розділі дисертації "Економічні межі підвищення якості продукції абразивної промисловості" досліджувані стан і тенденції в промисловості абразивних матеріалів і інструмента України й інших країн СНД, показана актуальність підвищення якості вітчизняної продукції абразивної галузі; виявлені можливі напрямки підвищення якості абразивного інструмента на прикладі відрізних кругів на бакелітовій низці й шліфувальної шкурки; проведена оцінка економічно обґрунтованих меж підвищення їхньої якості для кожного з можливих напрямків і визначено найбільш краще з них.

Продукція підприємств абразивної промисловості підрозділяється на три основні групи: абразивні шліфувальні матеріали, абразивний інструмент і шліфувальні шкурки. Продукція галузі знаходить широке застосування в металургії, машинобудуванні, суднобудуванні, інструментальній, електротехнічній та електронній промисловості, деревообробці і багатьох інших галузях.

Біля 70 % вироблених у СНД абразивних матеріалів (електрокорунд, карбід кремнію, карбід бора, нітрит бора) експортується в країни ЄЕС, США, Японію і Південну Корею. Абразивний інструмент на гнучкій і жорсткій основі виробництва підприємств країн СНД споживається як правило усередині СНД, що в значній мірі пояснюється якістю продукції вітчизняних підприємств і не цілком конкурентними цінами.

Рис. 1. Динаміка виробництва продукції абразивної промисловості Росії.

Багато в чому в силу вищевикладеного динаміка виробництва і попиту на продукцію абразивної промисловості визначається активністю в машинобудівному комплексі. Після розпаду СРСР із початку 90-х років спостерігалося навальне падіння обсягів виробництва. Лише з пожвавленням економіки наприкінці 1998 і початку 1999 року у Росії і, частково, в Україні відзначається зростання виробництва на підприємствах абразивної промисловості (рис. 1).

На ринку України переважає продукція вітчизняних підприємств і підприємств Росії. В останні роки відзначається істотна активізація закордонних компаній на українському ринку. Про це свідчать, зокрема, дані, що характеризують імпорт в Україну абразивних кругів з агломерованих абразивів на бакелітовій низці.

У 1999 р. за оцінками експертів імпорт в Україну неармованого інструменту майже в 10 разів перевищував експорт. При цьому вартість 1 тн такого імпортованого інструменту в середньому була майже в 7 разів вище вартості аналогічного експортованого інструменту. Приблизно така ж картина спостерігалася і з армованими кругами, причому експорт такої продукції з України практично був відсутнім.

Порівняльний аналіз характеристик сировини і технології виробництва відрізних кругів на підприємствах СНД і провідних закордонних фірм, виконаний у дисертації, дозволив виявити основні напрямки підвищення якісних характеристик абразивного інструменту. У той же час здійсненню заходів щодо підвищення якості продукції вітчизняних підприємств перешкоджає виробничо-технічний і фінансово-економічний стан підприємств галузі.

В даний час підприємства абразивної промисловості відчувають ті ж труднощі, що і підприємства інших галузей промисловості і народного господарства в цілому. Це важкий фінансовий стан, дефіцит оборотних коштів і інвестиційних ресурсів; низький рівень використання виробничих потужностей; зношеність основних виробничих фондів у галузі, вік яких в основній масі досягає 40-50 років; використання застарілої технології виробництва 50-х - 60-х років.

Таблиця 1. Перелік показників ринку відрізних кругів

Показник	Од. Вим.
Зовнішній діаметр	мм
Висота	мм
Нерівномірність по висоті	мм
Опуклість площини круга	мм
Коефіцієнт шліфування	-
Стійкість	кількість різань
Ціна	долл.
Виробник (регіон, держава)	-
Споживач (регіон, держава)	-
Попит	тн/рік
Рентабельність	%

У дослідженні вітчизняний ринок армованого абразивного інструмента (відрізних кругів на бакелітовій низці) характеризувався таким набором показників (див. табл. 1). Для ринку шкурки іншими були тільки ознаки якості. При цьому враховувалися наявність і структура даних лабораторних випробувань якості відрізних кругів й шліфувальної шкурки; географія виробників продукції, поданої на українському ринку (країни СНД і ЄЕС); ідентичність продукції розвинутих країн за показниками якості, що відповідають міжнародним стандартам.

Як спостереження використані дані лабораторних випробувань відрізних кругів виробництва ряду підприємств України, Бєларусі, Росії й Італії (як типового представника західноєвропейських виробників); шліфувальної шкурки підприємств України, Росії і Голландії; середньоринкові ціни на продукцію цих підприємств, експертні оцінки попиту на армовані круги й шліфувальні шкурки і рентабельності їхнього виробництва у виробників.

Кластерний аналіз ринку відрізних кругів дозволив виявити чотири сегмента: перший характеризується типовою для країн СНД якістю продукції і середньогалузевою рентабельністю (більшість підприємств країн СНД); другий відрізняється від першого більш високою рентабельністю виробництва, обумовленою чинниками, не пов'язаними з якістю продукції (окремі підприємства СНД); третій сегмент характеризується високим (за основними показниками) якістю вітчизняної продукції (спеціалізовані підприємства країн СНД) при інших типових умовах; четвертий сегмент відповідає продукції західноєвропейських країн більш високої якості (за більшістю показників) і з більш високою рентабельністю продажів. З урахуванням цього, третій і четвертий сегменти, а також якість поданої на них продукції є цільовими. Ринок шліфувальної шкурки підрозділявся на три сегмента, що відповідають за рівнем якості продукції в порядку зростання продукції України, Росії, Західної Європи (Голландії).

Оцінка економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції для цільових сегментів проводилася з використанням вихідних даних, поданих у табл. 2.

Таблиця 2. Вихідні значення умов у задачі обґрунтування меж підвищення якості абразивного інструмента

Показник	Од. Вим.	Допустимі значення
		3-й сегмент	4-й сегмент
Власні кошти	долл.	0 - 300 000	0 - 300 000
Позикові кошти	долл.	0 - 500 000	0 - 500 000
Обсяг виробництва	тн/год	200	500
Ціна	долл. /тн	11200	12000
Середньоринкова ставка відсотка	%	20	20
Кредитна ставка	%	15 - 25	15 - 25
Співвідношення граничних витрат і виручки	%	50 - 100	50 - 100
Термін реалізації ІП	рік	1 - 3	1 - 5

Уявлення про виявлені межі економічно обґрунтованого підвищення якості відрізних кругів дають проекції карт ефективності для цільових сегментів у підпросторі показників рентабельності, власних і позикових коштів, котрі зображені на рис. 2 і 3. На приведених діаграмах точки, розташовані всередині відповідних областей, відповідають умовам, при яких інвестиційні заходи щодо підвищення якості продукції є ефективними. У випадку, коли характеристики заходів виходять за межі зазначених областей, такі заходи є неефективними.

З приведених карт ефективності також випливає очевидна взаємозумовленість значень показників, що формують області економічно обґрунтованих умов реалізації заходів щодо підвищення якості продукції, а також перевага таких умов для четвертого сегмента ринку відрізних кругів у порівнянні з третім. У загальному ж випадку такий висновок не очевидний.

Аналогічні результати були отримані і для можливих напрямків підвищення якості шліфувальної шкурки.

Аналіз отриманих областей економічно обґрунтованих умов підвищення якості абразивної продукції на основі карт ефективності, а також результати порівняльного аналізу зазначених областей (див. табл. 3) свідчать про економічну доцільність у першу чергу підвищення якості відрізних кругів до рівня продукції провідних західноєвропейських виробників (4-й сегмент ринку).

Таблиця 3. Показники перспективності альтернативних напрямків підвищення якості продукції *

Показник	н	r	с	л
Коефіцієнт значущості (б)	0,3	0,5	0,2
Сегмент 3 (круги)	0,5548/0,61	1,1596/0,96	725,93/0,22	0,71
Сегмент 4 (круги)	0,8863/0,98	1,2118/0,99	3242,85/1,00	0,99
Сегмент 2 (шкурка)	0,8210/0,91	1,2018/0,99	1079,79/0,33	0,83
Сегмент 3 (шкурка)	0,9029/1,00	1,2169/1,00	1217,95/0,38	0,88

(*) - у чисельнику абсолютне, у знаменнику - нормоване значення відповідного показника.

Цей напрямок забезпечує беззбитковість інвестиційних заходів у достатньо широкому діапазоні умов (значення показника н); діапазон ефективних умов розташований у зоні сприятливих значень оцінних показників (значення показника r); конфігурація області цих умов ближче за формою до кулі (значення показника с), що у цілому свідчить про те, що умови реалізації заходів щодо підвищення якості продукції в даному напрямку по всіх розглянутих показниках приблизно однакові за ступенем обтяжливості й в сукупності найкращі.

якість продукція ринок інвестиційний

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені постановка і рішення нової наукової задачі, що виявляється в обгрунтуванні необхідності на першому етапі рішення проблеми підвищення якості продукції виробничого призначення оцінки економічно обгрунтованих меж підвищення якості продукції й розробці методичних положень проведення такої оцінки.

На основі проведених досліджень у дисертації отримані такі основні результати і висновки.

У системі основних напрямків і аспектів проблеми підвищення якості продукції виробничого призначення, що розвиваються сучасною економічною наукою, питання оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції є маловивченими.

Поширені у вітчизняній економічній науці методологія і методики оцінки оптимального рівня якості продукції й економічної ефективності підвищення якості продукції, що базуються на принципах народногосподарського підходу, централізованого управління економікою і народногосподарського оптимуму, безпосереднього врахування й економічної оцінки всіх прямих і непрямих наслідків від підвищення якості продукції, не відповідають ринковим умовам господарювання, а також характеру й складності аналізованої проблеми.

Переважний у закордонній економічній теорії і практиці мікроекономічний підхід до оцінки ефективності господарських заходів, що оформився як самостійний напрямок у рамках інвестиційного планування, пропонує розгляд проблеми підвищення якості продукції через призму особливостей ринку цієї продукції і можливостей виробника (інвестора) в освоєнні ринку більш якісної продукції.

Обидва напрямки спираються на тезу про існування відомого числа альтернативних заходів щодо підвищення якості продукції, визначеності виробничих і фінансово-економічних характеристик таких заходів. Наступні процедури аналізу націлені на оцінку вигідності альтернативних варіантів і вибір найбільш ефективного. Таким чином, етап розробки заходів щодо підвищення якості продукції здійснюється до оцінки не тільки їхньої економічної ефективності, але й практичної здійсненності.

У роботі обґрунтована необхідність як першого етапу оцінки економічної ефективності підвищення якості продукції етапу виявлення економічно обґрунтованих меж підвищення якості як взаємообумовленої сукупності характеристик якості продукції, стану ринку і виробника, можливих інвестиційних заходів і умов їх здійснення, при яких можлива економічна ефективність заходів щодо підвищення якості продукції.

В основу рішення цієї задачі покладені мікроекономічний підхід, принципи пріоритету ринкових механізмів стимулювання підвищення якості продукції й економічних інтересів виробника, інтерпретація задачі підвищення якості продукції як задачі виходу на найбільш привабливі сегменти ринку продукції визначеного виду, ідеологія і методики аналізу ефективності інвестицій.

Обґрунтована доцільність і розроблена багатомірна методика оцінки економічно обґрунтованих меж підвищення якості продукції, що включає в себе багатомірний алгоритм класифікації (сегментації) ринку продукції визначеного виду за ознаками якості продукції й економічними характеристиками ринку. Сегменти ринку, що характеризуються більш високими значеннями показників якості продукції і рівня прибутковості, розглядаються як перспективні, а показники якості поданої на них продукції - як цільові.

Для кожного цільового сегмента ринку задача оцінки економічної ефективності заходів, спрямованих на досягнення відповідної якості продукції, розглядається як задача аналізу вигідності таких заходів. На підставі відомих характеристик цільового сегмента ринку й інвестиційних можливостей виробника продукції визначається перелік невизначених параметрів інвестиційних заходів і умов їх реалізації. Сукупність значень таких параметрів, при яких виконується умова вигідності проектів, утворюють економічно обґрунтовані межі підвищення якості продукції в рамках аналізованого напрямку.

У дисертації запропонована методика оцінки економічних меж підвищення якості продукції, що заснована на зондуванні області всіляких умов реалізації гіпотетичних інвестиційних проектів за допомогою відомих методів аналізу вигідності інвестиційних проектів. Структура й розміри таких областей, відображені в картах ефективності заходів щодо підвищення якості продукції, дозволяють судити про перспективність альтернативних напрямків підвищення якості продукції.

Для зіставлення граничних умов підвищення якості продукції в різноманітних напрямках запропонована система часткових і інтегрального показників і методика їх розрахунку, за допомогою яких оцінюються розміри області припустимих умов, їхня конфігурація, середній рівень значень найважливіших економічних характеристик і, у результаті, економічна привабливість альтернативних напрямків підвищення якості продукції.

Аналіз стану промисловості абразивних матеріалів і інструменту в Україні і країнах СНД дозволяє констатувати наявність проблеми якості продукції галузі й тенденції до її витиснення з внутрішнього ринку закордонними виробниками. Підвищення якості абразивного інструменту можливо тільки на шляху істотного відновлення основних виробничих фондів, переходу на передові технології виробництва, підвищення кваліфікації виробничого персоналу й суворого дотримання виробничої і технологічної дисципліни. Реалізація відповідних заходів потребує значних капітальних вкладень, дефіцит яких гостро відчувається на українських підприємствах.

Апробація методик на прикладі проблеми підвищення якості окремих видів абразивного інструменту продемонструвала можливість рішення досліджуваної задачі за допомогою запропонованих методик і практичну ефективність їх застосування, обумовлену простотою проведених розрахунків, застосовуваних обчислювальних засобів і пакетів прикладних програм, прийнятним рівнем вимог до кваліфікації користувачів, достатньо низкою трудомісткістю аналітичних робіт.

Оцінка економічних меж підвищення якості абразивного інструменту (на прикладі відрізних кругів на бакелітовій низці та шліфувальної шкурки) і порівняльний аналіз можливих напрямків підвищення їхньої якості дозволив виявити існуючі альтернативи, оцінити умови економічної ефективності можливих інвестиційних заходів щодо підвищення якості абразивного інструмента, дати кількісну порівняльну оцінку перспективності альтернативних напрямків і виявити найбільш кращий.

ПУБЛІКАЦІЇ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Кальцев В.Ф. К вопросу об оценке экономически обоснованных пределов повышения качества промышленной продукции // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємництва та організація виробництва. - Суми, Вид-во СумДУ, 2000. - Вип. 3. - С. 169 -174.

Кальцев В.Ф. Методика выбора перспективных направлений повышения качества продукции, заданных множествами эффективности // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - Вип. 67. - С. 88 - 97.

Кальцев В.Ф. Методические аспекты экономического обоснования пределов повышения качества продукции // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. - Вип. 41. - С. 53 - 66.

Кальцев В.Ф. Оценка границ эффективности мероприятий по повышению качества промышленной продукции // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. - Одеса: ОДМУ, 2001. - Вип. 8. - С. 161-178.

Кальцев В.Ф. Проблема оценки экономической целесообразности инвестиций в качество продукции // Вісник Сумського державного аграрного університету. Науково-методичний журнал. Серія "Економіка та менеджмент", 2001. - Вип. 2. - С. 213 - 215.

Кальцев В.Ф. Принятие решений о направлениях и уровне повышения качества промышленной продукции на основе карт эффективности инвестиционных мероприятий // Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть. Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції. 24-26 травня 2001 р. - Київ: Політехніка, 2001.- С. 109 - 110.

Размещено на Allbest.ru