Енергетична безпека як визначальний чинник економічної незалежності України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 330.101.8

Енергетична безпека як визначальний чинник економічної незалежності України

Спеціальність 08.01.01 -- Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КСЬОНЗЕНКО ВАЛЕРІЙ ПЕТРОВИЧ

Київ -- 2001



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор ВРУБЛЕВСЬКИЙ Віталій Костянтинович, Київський національний економічний університет, професор кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України БІЛОРУС Олег Григорович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, завідувач відділом глобалістики та геополітики

кандидат економічних наук, професор ЛЕОНЕНКО Петро Михайлович, Київський національний університет Імені Тараса Шевченко, завідувач кафедри економічної теорії

Провідна установа: Одеський державний економічний університет Міністерства освіти І науки України, кафедра економічної теорії, м Одеса

Захист відбудеться “10” січня 2002р. о “14” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.03 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м Київ, проспект Перемоги, 54/1, аудиторія 317

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного економічного університету 03680, м Київ, проспект Перемоги, 54/1, аудиторія 201

Автореферат розісланий “10” грудня 2001 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Фукс А. Е.



АНОТАЦІЯ

Ксьонзенко В.П. Енергетична безпека як визначальний чинник економічної незалежності України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 -- Економічна теорія. -- Київський національний економічний університет, Київ, 2001.

У дисертації розглянуто політико-економічні аспекти участі України у використанні та транспортуванні нафти з Каспійського регіону як фактору забезпечення економічної безпеки країни.

В роботі визначено основні критерії економічної безпеки України в контексті стану її енергетичної незалежності, проаналізовано основні фактори, що впливають на розвиток подій, пов'язаних з перспективами освоєння, видобутку і транспортування “каспійської нафти”, в тому числі - вплив політичних та економічних факторів; проаналізовано сукупність варіантів транспортування нафти з прикаспійських країн до споживачів та досліджено політичні, економічні, технічні й інші переваги і недоліки кожного з маршрутів; визначено конкурентні позиції українського маршруту транспортування “каспійської нафти”; обгрунтовано значення реалізації проекту ЄАНТК для розвитку українського ПЕК. Визначено перелік потенційних союзників України в реалізації проекту, зокрема, розроблено рекомендації щодо напрямів її політичної активності.

Ключові слова: “каспійська нафта”, економічна безпека, енергетична безпека, нафтопроводи, ЄАНТК, транспортування нафти, економічний розвиток. економічний енергетичний нафта



АННОТАЦИЯ

Ксензенко В.П. Энергетическая безопасность как определяющий фактор независимости Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01. -- Экономическая теория. -- Киевский национальный экономический университет, Киев, 2001.

В диссертации рассмотрены политико-экономические аспекты участия Украины в использовании и транспортировке нефти из Каспийского региона как фактора обеспечения экономической безопасности страны.

В работе проанализированы основные угрозы экономической безопасности Украины, определены причины их возникновения и существования в энергетической сфере, определено их влияние на национальную безопасность страны. Раскрыты главные тенденции развития ситуации на мировом рынке нефти и определена роль, которую играет нефть в современной геоэкономике и геополитике; проанализированы перспективы формирования спроса и предложения на нефть. Определено, что с учетом величины запасов, экспортного потенциала, условий добычи, качества нефти, транспортных расходов Каспийский регион уже в ближайшем будущем станет важным фактором влияния на мировом и региональных нефтяных рынках.

Раскрыты причины, обусловливающие столкновение геополитических интересов отдельных стран в вопросах освоения ресурсов региона. Обоснована позиция, согласно которой наибольшими угрозами экономической безопасности Украины являются угрозы в энергетической сфере. Они настолько существенны, что представляют опасность для суверенитета и национальной безопасности страны. В связи с этим одним из главных приоритетов стратегии Украинского государства является решение проблем энергетической безопасности.

Главными угрозами в энергетической сфере Украины являются: недостаточная обеспеченность собственными энергоресурсами и обусловленная этим зависимость от импорта (Украина импортирует 53% энергоносителей); критическая зависимость от монопольного источника энергоресурсов (около 60% импорта поступает из России); общее кризисное состояние топливно-энергетического комплекса Украины, основными проблемами которого являются изношенность действующих мощностей, неплатежи за использованные топливно-энергетические ресурсы, значительный удельный вес бартерных расчетов, нерешенность правовых вопросов функционирования и реформирования комплекса на рыночной основе.

В работе анализируются существующие проекты маршрутов транспортирования “каспийской нефти” в восточном (через Афганистан и Пакистан до Китая), южном (через Иран) и западном (несколько вариантов) направлениях. Относительно западного варианта рассмотрены различные варианты маршрутов I-го и II-го радиусов, показаны их преимущества и недостатки. На этом фоне проведено исследование проектов транспортирования “каспийской нефти” в контексте национальных интересов Украины.

В реализации проекта ЕАНТК может быть заинтересован ряд европейских стран, что можно рассматривать как возможность Украине приблизиться к Европе. Аналогичным образом следует рассматривать возможности установления выгодного сотрудничества со странами Каспийского региона, развитие экономических связей в пределах ГУУАМ. Проект ЕАНТК жизненно необходим Украине. Для реализации проекта необходимо сотрудничество государственных органов с представителями украинского нефтяного бизнеса. Украине следует приложить усилия к привлечению иностранных инвесторов, достижению договоренностей по совместной реализации проекта со странами -- потенциальными партнерами в этом деле. Учитывая комплекс всех факторов участия Украины в проекте транспортирования “каспийской нефти”, сооружение нефтепровода Одесса--Броды и дальше в Европу экономически конкурентоспособно и выгодно с экономической и политической точек зрения как фактор уменьшения угроз в энергетической сфере.

Приоритетным направлением обеспечения энергетической безопасности Украины является диверсификация источников поступления нефти и газа, а участие Украины в проекте “каспийская нефть” может стать одним из важных факторов обеспечения национальной безопасности страны. Это позволит обеспечить большую надежность поставок; уменьшить зависимость от импорта из России; получить возможность выбора дешевых источников энергоресурсов; улучшить ситуацию в украинской нефтеперерабатывающей промышленности; интегрироваться в общеевропейский рынок нефти; обеспечить поставки нефти Каспия (а возможно и Персидского залива) в страны Восточной, Центральной, Северной и Западной Европы по кратчайшему маршруту; развить взаимовыгодное сотрудничество со странами ГУУАМ и другими странами региона; расширить сотрудничество с ведущими фирмами, которые занимаются добычей и транспортировкой нефти; обеспечить поступление дополнительных инвестиций в экономику страны.

Определено, что потенциальным союзником в реализации украинского варианта транспортировки “каспийской нефти” являются страны ГУУАМ, Польша, Казахстан, страны ЕС, США, Венгрия. Турция может быть заинтересована в украинском проекте в связи с возможным вариантом транспортировки через ее территорию нефти Персидского залива и Каспия по маршруту Джайхан - Самсун к украинским портам. Следует прорабатывать также возможность транспортировки через Турцию в Украину иракской нефти. Для реализации украинского проекта принципиальное значение имеет обеспечение транспортировки нефти Казахстана, согласование участия России в реализации данного маршрута.

Участие Украины в проекте “каспийская нефть” является важным фактором обеспечения энергетической безопасности и потребностей развития экономики страны.

Ключевые слова: “каспийская нефть”, экономическая безопасность, энергетическая безопасность, нефтепроводы, транспортировка нефти, экономическое развитие.



ANNOTATION

Energy security as a main factor of economical independence of Ukraine. -- Manuscript.

The thesis for the candidate's degree of economical sciences by speciality 08.01.01. -- The economical theory. -- Kyiv National Economic University, Kyiv, 2002.

The author of dissertation considers the political-economical aspects of Ukraine's participation in oil using and it's transportation from Caspian region as a factor of providing of the country's economical security.

The main criteria of economical security of Ukraine in the context of it's energy independence are investigated in this work. The main factors which influence the development of events connected with perspectives of development, mining and transportation of Caspian oil, including the influence of political and economical factors were analyzed by the author. Besides a different variants of oil transportation from Caspian countries to the customers were analyzed and political, economical, technical and other advantages and disadvantages of each rout were investigated. The competitive position of Ukrainian rout of Caspian oil transportation were defined and the significance of the project realization for the development of Ukrainian FEC was investigated. The list of potential allies of Ukraine in the project realization was determined and recommendations concerning Ukraine as political activities within the framework of the project realization were elaborated and the countries with which to develop political and economical contacts in order to realize this project were defined.

Key words: Caspian oil, economical security, energy security, oil pipeline, oil transportation, economical development.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для нових незалежних держав, до яких належить Україна, одним із найбільш пріоритетних завдань є створення надійної системи економічної безпеки з метою ефективного захисту національних інтересів. Науково обгрунтовані підходи до їх забезпечення сформульовано в “Концепції (основах державної політики) національної безпеки України”, схваленій Верховною Радою в січні 1997 року. В ній визначено стратегічні економічні інтереси, внутрішні і зовнішні загрози їх реалізації, основні механізми усунення цих загроз.

Як було підкреслено на Міжнародній конференції з питань розробки стратегії національної безпеки (жовтень 2000р.), збереження та зміцнення державного суверенітету не означає самоізоляції країни від міжнародного співтовариства, а навпаки -- створює сприятливі передумови для динамічного розвитку її відносин зі світом згідно із загальновизнаними нормами міжнародного права за власним розумінням своїх національних інтересів, на засадах взаємовигідного співробітництва і безпеки. Посилення зв'язків взаємозалежності як між політичними, економічними, суспільними суб'єктами країни, так і на міжнародній арені, істотно впливає на процес визначення та реалізації державою своїх національних інтересів, зокрема, подолання економічних загроз.

З числа загроз економічній безпеці України особливо виділяються загрози в енергетичній сфері, оскільки недостатня забезпеченість власними енергоресурсами є найбільш вразливим місцем економіки країни. Окремими видами палива Україна забезпечена на 20-30%, і тільки запасами вугілля - практично на 100%. Водночас вона має занадто енергомістку економіку, що збільшує залежність України від імпорту. Однак, поки не знайдено інші можливості задоволення енергетичних потреб України, від масштабного ввозу нафти і газу відмовитись неможливо.

Головною проблемою імпорту енергоносіїв є те, що переважна їх кількість надходить з однієї країни - Росії. За таких умов забезпечення потреб в енергоносіях переважно з одного джерела небезпечне внаслідок можливого застосування країною-постачальником політичних та економічних методів тиску. Отже, виходячи з міркувань національної безпеки, важливо диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів в Україну.

Все вищевикладене робить актуальним пошук альтернативних шляхів забезпечення енергетичної безпеки України. В цьому плані для України значний інтерес становлять нафтові ресурси Каспійського регіону. Участь України в реалізації проекту Євразійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК) за певних умов може стати визначальним чинником економічної незалежності. Саме тому цей напрям вимагає глибоких теоретичних та експертних досліджень.

Теоретико-методологічні засади економічної безпеки, актуальні питання енергетичної безпеки України, зокрема, проблеми економічного співробітництва з країнами Каспійського регіону вивчались і знайшли відображення в працях вітчизняних дослідників О.Алимова, О.Барановського, О.Бєлова, О.Беляєва, Л.Безчасного, О.Білоруса, І.Бінька, П.Бєлєнького, М.Воропая, В.Врублевського, А.Гальчинського, М.Гончара, О.Гончаренка, В.Геєця, І.Діяка, М.Долішнього, С.Дорогунцова, В.Ємченка, М.Єрмошенка, А.Єременка, Я.Жаліла, Р.Жангожи, В.Картавцева, В.Кравціва, К.Кривенка, М.Коваленка, П.Леоненка, І.Лукінова, Д.Лук'яненка, Є.Марчука, А.Москальця, В.Мунтіяна, Є.Панченка, Б.Парахонського, Г.Пастернака-Таранущенка, Ю.Пахомова, С.Пирожкова, О.Плотнікова, А.Покритана, А.Поручника, І.Пузанова, В.Савчука, В.Саприкіна, В.Сідака, С.Сіденко, С.Соколенка, А.Філіпенка, І.Шлемка, А.Чухна та інших.

У контексті вивчення зазначених питань мають значення праці таких зарубіжних економістів, політологів та політиків, як Зб.Бжезинський, Б.Грір, Ч.Волф, Г.Кіссінджер, Дж.Кемп, С.Клоссон, Дж.Сорос, Дж.Сакс, Дж.Шер, а також І.Аміров, А.Арбатов, А.Архіпов, І.Баграмян, Л.Богатирьов, В.Бушуєв, А.Гасанов, С.Глазьєв, Є.Єртисбаєв, Є.Кожокін, А.Конопляник, Б.Куандиков, О.Куклін, А.Лобжанідз, А.Федоров, Р.Чердобаєв, Р.Яновський та інших.

В Україні вивченням проблем економічної безпеки і, зокрема, перспектив Каспійського нафтогазового регіону, займаються фахівці Ради національної безпеки і оборони України, Національного інституту стратегічних досліджень, Національного інституту українсько-російських відносин, Інституту економіки, Інституту світової економіки і міжнародних відносин, Інституту економічного прогнозування НАНУ, Національної академії Служби безпеки України, Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного економічного університету та інших.

Проблеми участі України в реалізації міжнародного проекту “каспійська нафта”, прокладання через територію України трубопроводу, по якому б нафта Каспію могла транспортуватись до Європи, причини та фактори конкурентної боротьби між різними країнами за маршрути її транспортування, широко висвітлюються у вітчизняних ЗМІ та засобах масової інформації інших країн, наукових виданнях.

Разом з тим, залишаються недостатньо дослідженими чимало проблем, пов'язаних із визначенням позитивних факторів впливу та реалізації ЄАНТК для економічної безпеки Української держави, не здійснено комплексні дослідження всіх політико-економічних аспектів та наслідків участі в цьому проекті.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів Київського національного економічного університету за темою “Теоретичні проблеми становлення нової економічної системи в Україні” (реєстраційний номер №0198V00078210). Особисто автором підготовлено розділ “Теоретико-методологічні засади дослідження економічної безпеки Української держави”.

Мета та завдання дослідження. Головною метою дисертаційного дослідження є розробка політико-економічного обгрунтування проблем енергетичної безпеки як складової системи економічної безпеки України, зокрема, диверсифікації джерел енергопостачання, участі в транспортуванні та використанні нафти з регіону Каспійського моря.

Відповідно до зазначеної мети дисертантом були поставлені такі завдання:

проаналізувати причини виникнення та суть загроз в енергетичній сфері, з'ясувати їх вплив на економічну безпеку України, розглянути роль, яку відіграє нафта в її геополітичних та геоекономічних інтересах;

виявити ключові тенденції у розвитку ситуації на світовому ринку нафти, визначити теоретико-методологічні засади та основні фактори, що впливають на перспективи освоєння, видобутку і транспортування “каспійської нафти” в інтересах України;

проаналізувати сукупність варіантів транспортування “каспійської нафти”, дослідити політичні, економічні, технічні та інші переваги і недоліки кожного з маршрутів;

визначити стан конкуренції між зацікавленими державами та конкурентні позиції українського маршруту транспортування “каспійської нафти”;

визначити потенційних союзників України в реалізації проекту ЄАНТК, розробити рекомендації щодо напрямів політичної активності в рамках цього проекту, а також дослідити його значення для розвитку українського паливно-енергетичного комплексу.

Об'єктом дослідження є енергетична складова економічної безпеки, система економічних взаємовідносин, які виникають між країнами в результаті використання нафтових ресурсів регіону Каспійського моря, прокладання маршрутів транспортування через територію України.

Предметом дослідження є енергетична безпека як визначальний чинник економічної незалежності України та роль нафторесурсів Каспійського регіону в її забезпеченні.

Методи дослідження. Дисертаційна робота виконана на основі використання загальнофілософських методів наукового пізнання. В процесі виконання дисертаційного дослідження застосовувались принципи системного аналізу, економіко-математичний, історичний, статистичний методи.

В дисертації узагальнено теоретико-методологічні розробки вітчизняних і зарубіжних авторів з питань економічної безпеки, використано дані державних органів статистики, матеріали ООН і закордонні видання. Частина інформації отримана автором з мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації здійснено комплексне дослідження політико-економічних аспектів участі України в проекті освоєння, транспортування та використання нафти Каспійського регіону, визначена роль цього проекту в забезпеченні економічної безпеки країни як умови системної трансформації української економіки.

Отримані результати, що характеризують наукову новизну та особистий внесок автора, полягають у наступному:

досліджено загрози в енергетичній сфері України, сучасну ситуацію на світовому ринку нафти, зроблено прогнозні оцінки щодо її змін на найближчу перспективу;

визначено, що з урахуванням величини запасів, експортного потенціалу, умов видобутку, якості нафти, витрат на транспортування, Каспійський регіон вже в найближчому майбутньому стане важливим фактором впливу на світовому і регіональних ринках нафти, матиме суттєве значення для економічного розвитку України, зокрема, її нафтопереробної промисловості;

аргументовано теоретико-методологічні засади участі України в ЄАНТК, зменшення критичної залежності шляхом диверсифікації енергоджерел;

досліджено проекти різних маршрутів транспортування “каспійської нафти”, визначено ресурсні, політичні та економічні причини, що зумовлюють конкуренцію, обгрунтовано позицію України в умовах зіткнення інтересів зацікавлених держав;

визначено умови і країни, з якими Україні доцільно розвивати політичне та економічне співробітництво для реалізації вигідного маршруту транспортування “каспійської нафти” та забезпечення його ефективної експлуатації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані органами державного управління як наукова база для прийняття рішень в сфері розвитку паливно-енергетичного комплексу України, плануванні і здійсненні її зовнішньої політики, зокрема, співробітництва з державами Каспійського регіону.

Відповідні аналітичні матеріали, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження були використані Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України при розробці проекту Концепції та пропозицій до Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2001 рік та при науковому супроводженні “Енергетичної програми України” (довідка №А/857 від 23.09.2001р.). Провідна організація українського проекту ЄАНТК ВАТ “Укртранснафта” використала висновки дисертаційного дослідження для подальшої розробки економічної політики, зокрема, щодо зменшення критичної залежності України від імпорту енергоносіїв, диверсифікації джерел, визначення різних маршрутів транспортування “каспійської нафти” (довідка №04-280 від 30.09.2001р.).

Теоретичне значення роботи полягає в обгрунтуванні ролі енергетичного фактора в забезпеченні економічної безпеки України, в поглибленні теоретико-методологічних засад дослідження світового і регіональних ринків нафти, зокрема, комплексного дослідження проблеми “каспійської нафти”. Наукові розробки автора використовуються також в навчальному процесі в Київському національному економічному університеті при викладанні курсу політичної економії (довідка від 09.10.2001р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювалися на науково-практичних конференціях: V Міжнародному конгресі українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (м.Львів, 2000р.); міжнародній науково-практичній конференції “Оплата праці: проблеми теорії та практики” (м.Луцьк, 2000р.); XVII міжнародному симпозіумі з наукознавства та науково-технічного прогнозування (м.Київ, 2000р.); а також в доповідях на засіданні кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів КНЕУ.

Публікації результатів дослідження. Основні положення дисертації опубліковано в 6 наукових працях загальним обсягом 14,9 д.а., серед яких монографія (10,8 д.а.), розділи в колективній монографії (2,9 д.а.), статті в наукових фахових виданнях (1,2 д.а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 189 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі 29 таблиць (на 21 стор.) та 6 рисунків (на 4 стор.). Список використаних джерел налічує 230 найменувань.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, проаналізовано стан її наукової розробки, визначено мету, основні завдання, об'єкт та предмет дослідження; розкрито наукову новизну одержаних результатів; показано їх теоретичне та практичне значення.

В розділі 1 “Енергетична складова в системі економічної безпеки України” розглядаються теоретико-методологічні засади та критерії економічної безпеки України в контексті забезпечення її незалежності.

Визначено, що інтегрування до світової економіки є для України надзвичайно важливим завданням, без нього країна не має майбутнього як незалежна держава. Криза, в якій тривалий час знаходиться Україна, породила низку загроз, що перешкоджають інтеграції у світове господарство та розвитку країни. В зв'язку з цим постає питання щодо захисту національних інтересів України, забезпечення її національної безпеки. В зв'язку з розвитком України як незалежної держави і її активним включенням до системи світогосподарських зв'язків, зростає потреба удосконалення власної концепції економічної безпеки. Її можна визначити як такий стан економіки, що забезпечує захищеність найважливіших інтересів особи, держави і суспільства та підтримується загальнонаціональним комплексом заходів протидії економічним загрозам.

Для України загрози, що існують в енергетичній сфері, мають принципове значення, оскільки є найвразливішими для національної безпеки в цілому. Це поставило проблеми вирішення питань в сфері енергетичної безпеки до числа головних пріоритетів економічної політики держави. На чільному місці серед причин виникнення загроз в сфері енергетичної безпеки стоїть недостатня забезпеченість енергоресурсами. Власний видобуток нафти й газу в Україні дозволяє задовольнити менше 20% потреб країни.

Важливо врахувати й те, що в останні роки паливно-енергетичний комплекс України перебуває в кризовому стані. Вже вичерпали свій проектний ресурс більше половини обладнання вугільної промисловості, 30% газоперекачувальних агрегатів, понад 50% зносу має більше половини обладнання в нафтодобуванні, відповідно в нафтопереробці -- 80%, понад 50% магістральних нафтопроводів експлуатуються від 20 до 30 і більше років.

Головною проблемою є те, що близько 60% усього імпорту енергоносіїв надходить в Україну з Росії. За таких умов залежність енергетики і економіки країни від зовнішніх поставок є критичною. Тривалий час на користь України грав той фактор, що абсолютна більшість експорту російського газу та нафти до європейських країн йшла через її територію. Отже, обидві держави мали певні важелі впливу одна на одну. Однак, останніми роками Росія здійснює курс на реалізацію проектів будівництва нових експортних трубопроводів в обхід України. В зв'язку з цим загрози в сфері енергетичної безпеки посилюються.

Ситуація, що склалася в галузі енергопостачання країни, вимагає вдосконалення концепції державної політики в сфері енергетики, спрямованості її на запобігання подальшому поглибленню кризи й забезпечення енергетичної безпеки України. Важливим елементом такої політики є диверсифікація джерел та маршрутів постачання нафти, використання для реалізації цього нових трубопроводів. Участь України в транспортуванні і використанні “каспійської нафти” може стати вирішальним фактором розв'язання питань енергетичної незалежності країни, розвитку її ПЕК, вирішенню багатьох проблем економічного і політичного характеру.

У розділі 2 “Національні інтереси України і проблема “каспійської нафти” досліджується роль нафти в сучасній геоекономіці та геополітиці, аналізуються перспективи Каспійського нафтового регіону, спорудження та участь України в проекті ЄАНТК.

Нафта є головним видом енергоресурсів, що використовуються у світовому господарстві. В 1995 році на неї припадало 40% спожитих енергетичних ресурсів, а в 2020 (за прогнозами) припадатиме близько 38% (в перерахунку на умовне паливо). Отже, і в найближчому майбутньому нафта залишиться основним енергетичним ресурсом людства, не зважаючи на відносне зменшення її питомої ваги у загальному енергоспоживанні.

Значення нафти як стратегічного ресурсу розвитку світової економіки зумовлює її винятково важливу роль у світовій геоекономіці та геополітиці, як фактору, що значною мірою визначав хід світових подій у другій половині ХХ ст. Основним нафтоносним регіоном світу є країни Середнього Сходу (Перської затоки). Перша за запасами п'ятірка країн цієї групи (Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Іран, Абу-Дабі) володіє 63,7% світових ресурсів нафти.

Не зважаючи на активні роботи по розвідці нових родовищ нафти, в перспективі обсяги нафтових запасів світу скорочуватимуться внаслідок посилення експлуатації та невизначеності перспектив відкриття нових родовищ. Скорочення запасів нафти в довготривалій перспективі може стати фактором підвищення ціни на неї, тому слід чекати і загострення боротьби за право освоєння й експлуатації нових родовищ.

В структурі світового попиту на нафту сьогодні домінують розвинуті країни, на які припадає 57,1% його обсягу. На частку країн, що розвиваються, відповідно 35,2%, на групу країн з перехідною економікою - 7,7%. В найближчі 20 років в структурі світового попиту на нафту очікуються істотні зміни. В ній зросте частка азіатських країн, що розвиваються, країн Центральної і Південної Америки. Частка розвинених країн скоротиться до 50%. Збільшення попиту на нафту в країнах СНД очікується з 2005 року.

В світі зберігається тенденція до збільшення частки нафти, що реалізується в експортно-імпортних операціях на світовому ринку. В зв'язку з цим збільшується залежність країн-імпортерів. Щоб зменшити її, зазначені країни здійснюють диверсифікацію джерел постачання. В зв'язку з цим на світовому ринку нафти посилюється увага до кожного нового потенційного джерела. Цим, зокрема, пояснюється і посилена увага до “каспійської нафти”.

Після пікових злетів цін в 1973-1974 рр. та в 1979 р., підвищення ціни в 1991 р., світовий ринок нафти відзначається нестійкістю і дуже значним коливанням цін. Зокрема, період 1997-2002 рр. відзначається найбільшими амплітудами коливання цін за останні 30 років. Це говорить про те, що сучасний ринок нафти переживає новий етап розвитку, пошуку і встановлення відносної рівноваги між попитом та пропозицією. В найближчі роки головним чинником (окрім дії факторів фундаментального порядку), що визначатиме динаміку цін, буде протистояння між країнами експортерами та імпортерами нафти. Згідно з більшістю прогнозів, в період 2002-2020 рр. найвірогідніший сценарій, за яким ціни на нафту відзначатимуться амплітудою коливань в межах 15-28 доларів за барель. В разі виникнення форс-мажорних обставин ціни на нафту можуть різко зрости. Все це, зрозуміло, помітно впливає на економіку України та стан її енергетичної безпеки.

Різки стрибки коливання ціни на нафту (початок 70-х років) стали причиною активного впровадження на нафтовому ринку механізму управління ціновими ризиками, що був розроблений в ході еволюції ринку цінних паперів. Впровадження такого механізму дало змогу швидше відновлювати стабільність цін на ринку, зокрема, гасіння цінового сплеску в період ірако-кувейтської війни). З часом вірогідне посилення значення нафти як фактору впливу, зокрема, збільшення ролі політичних чинників у визначенні світових цін, реалізації великих нафтових проектів. “Каспійська нафта” та події, що пов'язані з її освоєнням, є підтвердженням цього, оскільки в даному разі має місце вплив багатьох факторів неекономічного порядку.

В розробці економічної політики України важливо врахувати, що каспійський регіон має вигідне, стратегічно важливе географічне положення та геополітичне значення. В зв'язку з цим він традиційно є зоною зіткнення інтересів провідних світових держав. Розвиток регіону ускладнюється великою кількістю внутрішніх конфліктів, що існують в прикаспійських та прилеглих до них країнах. Запаси нафти в регіоні є значними (за оцінками - до 200 млрд. барелів), але за їх величиною він значно поступається Перській затоці. Одним з факторів, що перешкоджає розвитку видобутку в регіоні, є невирішеність питання розподілу нафтових і газових ресурсів.

Основні запаси нафти Каспійського регіону знаходяться в межах Казахстану і Азербайджану. Враховуючи, що туркменський та російський сектори Каспію розвідані недостатньо, можна очікувати на приріст запасів і на цих територіях. В 2010р. обсяги видобутку нафти в регіоні як мінімум перевищать 100 млн.т на рік, відповідно зросте експортний потенціал. З урахуванням відносно невисокої собівартості видобутку і транспортування, “каспійська нафта” є потенційно конкурентноспроможною на світовому і регіональному ринках. Отже, ресурси нафти Каспійського регіону, їх ефективне використання мають велике значення для забезпечення енергетичної безпеки України.

У розділі 3 “Необхідність і можливості реалізації українського проекту транспортування “каспійської нафти” досліджуються інтереси України в умовах загострення конкурентного протистояння щодо родовищ і маршрутів транспортування каспійської нафти; детально вивчається проект Євразійського нафтотранспортного коридору та політико-економічне обгрунтування участі України у його створенні; аналізуються проблеми, що стоять на шляху ЄАНТК; обгрунтовуються дії України щодо реалізації її участі у транзиті та переробці каспійської нафти.

Зокрема, в дисертаційній роботі підкреслюється, що проблема нафти як енергоносія відображає в собі не лише систему економічних інтересів, а й безпосередньо торкається механізму реалізації цих інтересів, в якому істотну роль відіграє конкурентоспроможність господарських суб'єктів. Саме конкурентоспроможність є однією з найважливіших інтегральних характеристик, що використовуються для аналізу економічної ситуації в народному господарстві. Досягнення високої конкурентоспроможності товаровиробників повинно стати пріоритетом економічної політики країни, оскільки її успішне функціонування є необхідною умовою національної безпеки, включаючи оборонний та економічний аспекти, підвищення життєвого рівня населення країни, насичення внутрішнього ринку та забезпечення успішного інтегрування національної економіки в світовий економічний процес.

Заснування ГУУАМ свідчить про утворення нової геополітичної реальності, яка вже на сучасному етапі впливає на розвиток міжнародних відносин на пострадянському просторі та ще більшою мірою визначатиме майбутній характер побудови євразійської системи стабільності й безпеки. Широке коло спільних проблем як в економічній сфері, так і в галузі безпеки зумовлює взаємне тяжіння держав регіону. Консолідація зусиль країн, що входять в ГУУАМ, дозволить повніше реалізувати їхні власні національні інтереси, а також сприятиме подальшому розвитку рівноправних відносин.

З метою реалізації можливостей входження країн ГУУАМ у сучасний цивілізований простір та участі у міжнародному поділі праці, створення умов ефективного залучення країн регіону у глобальні економічні процеси та модернізації суспільно-економічних відносин, приєднання до сучасних цивілізаційних та демократичних процесів, доцільно ініціювати перетворення ГУУАМ на впливову міжнародну організацію з чітко визначеними цілями й функціями.

Зміцнення відносин держав-членів ГУУАМ дозволить вирішити, зокрема, таке завдання, як розвиток паливно-енергетичного і транспортного комплексів та суміжних виробництв держав-учасниць ГУУАМ безпосередньо пов'язаний з втіленням у життя розроблених проектних пропозицій. Ці проекти стосуються транспортування азербайджанської (у перспективі й казахстанської) нафти за маршрутом Баку--Супса--Одеса--Броди--Адамова Застава--Гданьськ, якому більшість країн регіону надає перевагу як найкориснішому та економічно найдоцільнішому.

Як показало дослідження, на вибір маршрутів транспортування нафти Каспію вирішальне значення сьогодні мають політичні чинники, що навіть переважають економічні, технічні та природні фактори. Маршрути транспортування каспійської нафти мають стратегічне значення в геополітичному суперництві не лише в межах прикаспійського регіону, а й у світових масштабах. Вони визначатимуть не лише напрями транспортування цього енергоресурсу, а й розклад політичних сил, розподіл сфер впливу в регіоні та навколо нього.

Сьогодні найвпливовішими країнами, що проводять на Каспії активну політику, є США та Росія, яка намагається зберегти рівень свого впливу і присутності в регіоні. Окрім того, свої інтереси і відповідні позиції окреслюють країни, що мають безпосередній вихід до Каспійського моря - Казахстан, Туркменістан, Іран та Азербайджан. Власні інтереси в регіоні мають також країни ЄС та Китай. Далі слід зазначити країни, через територію яких можуть пройти (з більшою чи меншою вірогідністю) ділянки нафтопроводів І-го радіусу (Грузія, Вірменія, Туреччина, Афганістан, Пакистан). Свої інтереси має й Узбекистан. За ними йдуть країни (серед них і Україна), що претендують на прокладання через свою територію нафтопроводів ІІ-го радіусу. Це - Румунія, Болгарія, Македонія, Албанія, Югославія, Хорватія, Словенія, Угорщина, Польща. Вибір маршрутів транспортування каспійської нафти зачіпає інтереси і багатьох інших країн. У відповідності з тим, як кожна з названих країн розуміє свої інтереси, вона формує власну позицію стосовно прокладання каспійських нафтопроводів.

В роботі аналізуються існуючі проекти маршрутів транспортування “каспійської нафти” в східному (через Афганістан та Пакистан до Китаю), південному (через Іран) та західному (декілька варіантів) напрямах. Щодо західного варіанту розглянуто різні варіанти маршрутів І-го та ІІ-го радіусів, показано їх переваги та недоліки. На цьому фоні здійснено аналіз різних проектів в транспортуванні “каспійської нафти” в контексті національних інтересів України.

Принциповим положенням є те, що в реалізації проекту ЄАНТК може бути зацікавлена значна кількість європейських країн, тобто його можна розглядати як засіб, що дає Україні шанс наблизитися до Європи. Аналогічним чином слід розглядати можливості щодо налагодження вигідного співробітництва з країнами каспійського регіону, розвиток економічних зв'язків в межах ГУУАМ. Проект ЄАНТК є життєво необхідним для України. В справі реалізації проекту мають бути прикладені спільні зусилля держави, представників українського нафтового бізнесу. Україна мусить докласти зусиль щодо залучення іноземних інвесторів, досягнення домовленостей у спільній реалізації проекту з країнами - потенційними партнерами в цій справі. З урахуванням комплексу економічних і політичних факторів участі України в проекті транспортування “каспійської нафти”, зокрема, спорудження нафтопроводу Одеса-Броди і далі в Європу є економічно конкурентоспроможним, вигідним з економічної і геополітичної точок зору як фактор зменшення загроз в енергетичній сфері та забезпечення економічної безпеки країни.



ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено комплексний аналіз, теоретичне узагальнення і нове бачення важливої політико-економічної проблеми і перспектив участі України у використанні і транспортуванні нафтових ресурсів Каспійського регіону. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість зробити низку висновків і пропозицій теоретико-методологічного та науково-практичного характеру, зокрема:

1. Найбільшими загрозами економічній безпеці України є загрози в енергетичній сфері, які є фактором реальної небезпеки для суверенітету країни. В зв'язку з цим одним з головних пріоритетів стратегії економічної безпеки є вирішення проблем енергетичної незалежності держави.

2. Головною проблемою в енергетичній сфері України є її недостатня забезпеченість власними енергоресурсами та зумовлена цим залежність країни від імпорту, зокрема, критична залежність від монопольного джерела енергоресурсів, а також загальний кризовий стан ПЕК України: зношеність діючих потужностей, хронічні неплатежі за використані паливно-енергетичні ресурси, значна частка бартерних розрахунків, невирішеність правових питань функціонування і реформування комплексу на ринкових засадах.

3. Нафта є і в найближчому майбутньому залишатиметься головним джерелом енергетичних ресурсів, що зумовлює її важливу роль у геоекономіці та геополітиці. В світі зберігається тенденція до збільшення частки нафти, що йде на експорт в загальному обсязі видобутої нафти. В зв'язку з цим на світовому ринку посилюється увага до кожного нового джерела поставок, що цілком стосується і “каспійської нафти”.

4. Пріоритетним напрямом забезпечення енергетичної безпеки України є диверсифікація джерел постачання нафти та газу, спорудження для реалізації цього нових трубопроводів. З цієї точки зору, Каспійський регіон має стратегічно важливе геополітичне значення і тому традиційно є зоною зіткнення інтересів провідних світових держав. Розвиток регіону ускладнюється великою кількістю внутрішніх конфліктів. Запаси нафти в Каспійському регіоні є досить значними і, за прогнозами, обсяги видобутку нафти будуть невпинно зростатимуть. Собівартість видобутку “каспійської нафти” менша, ніж в багатьох нафтовидобувних регіонах світу, що робить її потенційно конкурентоспроможною (з урахуванням транспортних витрат) на світовому та регіональних ринках.

5. На вибір маршрутів транспортування нафти Каспію впливає велика кількість економічних, технічних, природних факторів. Визначальна лінія протистояння в регіоні проходить між Росією та США. Крім того, в питаннях визначення маршрутів нафтопроводів стикаються інтереси багатьох країн, в тому числі й України. В міру наближення до побудови нафтопроводів з регіону Каспію, конкурентна боротьба навколо вибору їх маршруту посилюється.

6. Основою конкуренції маршрутів є те, що сумарна потужність проектів нафтопроводів І-го радіусу (безпосередньо з регіону Каспію) значно перевищує його прогнозний експортний потенціал. Загальний експортний потенціал проектів нафтопроводів ІІ-го радіусу (з портів Чорного моря) також в 1,6 рази перевищує сумарну потужність нафтопроводів І-го радіусу в цьому напрямі. З усіх напрямків транспортування нафти з Каспійського регіону пріоритетним вважається західний (його основними варіантами є маршрути: Баку-Новоросійськ; Баку-Супса; Баку-Джейхан). Перевага, що нині надається маршруту Баку-Джейхан, визначається не суто економічними, а здебільшого політичними факторами.

7. Українські інтереси щодо “каспійської нафти” пов'язані з участю у створенні ЄАНТК та спорудженням нафтопроводу Одеса - Броди з його продовженням до Плоцька і Гданська як визначальної ланки цього коридору. З проектів, конкуруючих з українським маршрутом, основними є нафтопроводи: Констанца - Трієст, Бургас - Влоре, Бургас - Олександропуліс. У боротьбі навколо маршрутів нафтопроводів інтереси України і Росії багато в чому входять у протиріччя. Зокрема, в другій половині 2001 року введено в дію нафтопровід Тенгіз - Новоросійськ (проектна потужність 67 млн. т), який споруджено Каспійським трубопровідним консорціумом (КТК), що не може не ускладнювати конкуренцію в перевезеннях нафти.

8. Участь в реалізації проекту ЄАНТК дозволить Україні диверсифікувати джерела свого нафтового імпорту та забезпечити більшу надійність поставок; зменшити залежність від імпорту з Росії; отримати можливість обирати дешеві джерела поставок енергоресурсів; поліпшити ситуацію в українській нафтопереробній промисловості; інтегруватися до загальноєвропейського ринку нафти; забезпечити поставки нафти з Каспію (а можливо -- і з Перської затоки) до країн Східної, Центральної, Північної і Західної Європи за найкоротшим маршрутом. Підключитися, в перспективі, до міжконтинентальних перевезень нафти, розвинути взаємовигідне співробітництво з країнами ГУУАМ та іншими країнами регіону; налагодити співробітництво з провідними фірмами, що займаються видобутком та транспортуванням нафти; забезпечити надходження додаткових інвестицій в економіку країни.

9. З-поміж потенційних союзників України в справі спорудження об'єктів ЄАНТК слід назвати прикаспійські країни (в т.ч. Азербайджан, Казахстан), Грузію, країни-члени ЄС, США, Угорщину, Польщу. Зокрема, реалізація проекту може стати додатковим стимулом до налагодження особливих відносин та стратегічного партнерства між Україною та Польщею. Важливе значення в справі створення цього транспортного коридору належить співробітництву в рамках ГУУАМ.

10. Хоча одним з основних конкурентів українського маршруту вважається проект Баку - Джейхан, Туреччина також може бути зацікавлена в українському проекті, зокрема, щодо можливостей транспортування нафти через її територію з Перської затоки та Каспійського моря за маршрутом Джейхан-Самсун з наступною її доставкою в Україну. Особливо слід відзначити необхідність розробки перспективного варіанту транспортування через територію Туреччини до України нафти з Іраку, що потребує активізації з українського боку зусиль на даному напрямі. Для реалізації українського проекту принципове значення має забезпечення транспортування українською ділянкою ЄАНТК нафти Казахстану. Водночас, успіх проекту значною мірою залежить від того, як країнам ГУУАМ вдасться зацікавити в його реалізації Росію та Казахстан.

11. На шляху підключення України до використання та транспортування “каспійської нафти”, зокрема реалізації проекту ЄАНТК, стоїть значна кількість економічних, політичних, технічних, фінансових та інших проблем, зокрема, проблема створення міжнародного консорціуму та залучення закордонних інвестицій.

Водночас результати дослідження показують, що проект є реальним, вигідним і потрібним для України. Нашій державі в співробітництві із зацікавленими країнами під силу вирішити названі проблеми і взяти участь в проекті “каспійська нафта”, забезпечивши за рахунок цього власну енергетичну безпеку, а отже, і потреби розвитку економіки.



ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Ксьонзенко Валерій. Україна і “каспійська нафта”: політико-економічний аспект. -- К.: Інформаційно-видавничий центр “Інтелект”, 2001. -- 191 с. (10,8 д.а.).

Україна: інтелект нації на межі століть// Кол. моногр. / Передмова Патона Б.Є. -- К.: Інформаційно-видавничий центр “Інтелект”, 2000. -- 516 с.

Ксьонзенко В.П. Велика гра (Україна і “каспійська нафта”: вибір “труби”) // Трибуна. -- 1999. -- № 7-8. -- С.22-24 (0,2 д.а.).

Статті в інших наукових виданнях:

Ксьонзенко В.П. Проблема транспортування “каспійської нафти” з погляду національних інтересів України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. -- 1999. -- № 4. -- С.135-143 (0,5 д.а.).

Ксьонзенко В.П. Про особливості оплати і мотивації праці на підприємствах з іноземними інвестиціями // Оплата праці: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць Волинського державного університету ім. Лесі Українки. -- Луцьк, 2000. -- С.383-385 (0,1 д.а.).

Врублевський В.К., Ксьонзенко В.П. Економічна безпека України та проблема “каспійської нафти” // Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку / Матеріали доповідей V-го Міжнародного конгресу українських економістів. -- Львів, 2000. -- С.49-51 (0,2 д.а., особисто Ксьонзенку В.П. належить 0,1 д.а., зокрема, обгрунтування доцільності диверсифікації енергоджерел).

Размещено на Allbest.ru