Ефективне управління містом в умовах соціально орієнтованих ринкових реформ

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ МІСТОМ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО ОРІЄНТОВАНИХ РИНКОВИХ РЕФОРМ

Спеціальність: Регіональне управління економікою

Єгоров Олександр Миколайович

Донецьк, 2001 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Міста завжди були осередком і двигуном цивілізаційного розвитку світу. Є прямий зв'язок між рівнями урбанізації й економічного розвитку різних країн. Тому не дивна та увага, що приділяється містам в аналізах, дослідженнях, описах.

Прогрес визначається не тільки кількістю міст і їхньою роллю, але і тим, як міста розпоряджаються своїми ресурсами, що ці ресурси собою представляють, як ними керують.

У кожного міста є своє обличчя, кожне з них має свої особливості в умовах життєдіяльності, особливі форми самоврядування. Але з безлічі особливостей вимальовуються закономірності, виявлення яких і є метою наукового дослідження. Ряд цих закономірностей уже досліджено, результати опубліковано, а деякі ще чекають своїх дослідників.

Так, загальносистемні підходи, що застосовуються або прямо, або побічно до дослідження міста, розкриті в роботах Дж. Форрестера, Дж. Ван Гіга, П. Анохіна, О. Колесникова, В. Тюхтіна, проблеми бюджету і бюджетних відносин досліджені О. Барським, М. Васильєвим, О. Ілларіоновим, М. Пабатом, В. Рибаком, взаємини міста, регіону і держави - В. Лексіним, К. Павлюком, М. Прокопенко, С. Слухаєм, В. Фінагіним і багатьма іншими, фінансово-економічні й організаційні інструменти проаналізовані в роботах Б. Адамова, М. Дороша, І. Луніної, С. Нікітіна, Є. Глазової, Ю. Петрова, В. Януковича й ін. Досвід місцевого самоврядування в різних країнах представлений у працях Ю. Бєляєва, О. Богачова, Д. Веснера, О. Володіна, О. Демківа, Б. Зайделя, М. Чумаченко й ін. Можна сказати, що проблема міст - одна з найбільш шанованих у суспільствознавчих науках. Однак умови їхньої життєдіяльності швидко міняються, особливо під час соціально-економічних реформ. Стало очевидним, що на шляху тільки бюджетних відносин проблему міст не вирішити. Фінансові труднощі спонукують орієнтувати дослідження на пошук нетрадиційних сталих ресурсів розвитку. Такий пошук, у свою чергу, націлює увагу на системні дослідження міста і його системні “точки зростання”.

Актуальність виконаної дисертаційної роботи обумовлена необхідністю розвитку самозабезпечення й ефективного самоврядування міст, при яких знижується утриманський підхід до державного бюджету і підвищується відповідальність міста як повноправного учасника ринкових відносин.

Зв'язок роботи з науковими планами і темами. Дисертаційна робота виконана згідно до плану науково-дослідних робіт Донецької державної академії управління з теми: “Ринкове реформування управління економікою України: регіональний аспект” (№ державної реєстрації 0100U003069), розділ “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу влади”.

Мета дослідження - розробка підприємницької моделі управління містом, що врівноважує права і відповідальність місцевого самоврядування і узгоджує ресурси і споживання, доходи і витрати міста. Для досягнення заявленої мети були поставлені такі задачі:

- досліджувати місто як системний об'єкт управління, його склад, структуру і функціонування в умовах трансформаційної діяльності;

- адаптувати методологію управління у великих системах до практики управління містом;

- побудувати системно-динамічну модель міста як об'єкта управління з урахуванням її інформаційних і аналітичних можливостей;

- виявити критерії ефективності управління містом як соціально-економічною системою й оцінити вплив зовнішніх чинників і внутрішніх характеристик;

- визначити інформаційні можливості й обмеження управління містом;

- обґрунтувати методи ефективного управління великим промисловим містом в умовах фінансово-економічної нестабільності перехідного періоду.

Предмет дисертаційного дослідження - управління складними соціально-економічними системами. Об'єктом дослідження було обране велике промислове місто. Методологічною і теоретичною основою дисертаційного дослідження стали опубліковані результати досліджень вітчизняних і закордонних вчених по теорії систем управління, бюджетним відносинам, ринку і підприємництву, взаєминам міста з державою, що дозволили обґрунтувати склад і структуру міста, функції управління ним і можливості ефективного використання його внутрісистемних ресурсів. Вивчення й аналіз законодавства, нормативно-правових актів визначили обмеження і стан невизначеності міського самоврядування. Великий масив інформації, представлений органами державної статистики і проаналізований у дисертації, дозволив виявити можливості ефективного управління в умовах трансформаційних криз і невизначеності. У вирішенні задач дослідження застосовувалися методи системного підходу, побудови й аналізу рядів динаміки, рангової кореляції, моделювання, якісних (змістовних) і кількісних узагальнень. Чимале значення мав особистий практичний досвід роботи в міській раді з формування бюджету міста і захисту його інтересів перед обласними і державними органами влади, налагодженню відносин з підприємницькими структурами та з реалізації соціальної політики.

Наукова новизна результатів роботи - розробка концепції ефективного системного управління містом і її практичного застосування.

Вона розкривається в основних результатах дослідження:

- обґрунтовано системну концепцію управління містом, що включає в себе уявлення щодо складу, структури й організації “міста-підприємця” як такого територіального утворення, що поєднує місцеві економічні, соціальні і політичні ресурси в єдиний пов'язаний організаційний комплекс, що містить у собі мотиви і ресурси розвитку;

- адаптовано методологію управління у великих системах до управління окремими компонентами великого промислового міста на основі урахування зворотного зв'язку, чим стимулюється мотивація і підвищення ефективності використання місцевих фінансових, матеріальних і трудових ресурсів;

- виявлено суперечливість ефективності управління окремими компонентами міста і можливості її подолання на основі реалізації принципу субсидіарності, що дозволяє врівноважити права і відповідальність державних і місцевих органів влади, сприяє мобілізації індивідуальної і колективної відповідальності, узгодженню стимулювання і зацікавленості;

- запропоновано контрактну форму передачі бізнесу функцій міського обслуговування, що створює необхідну для зростання ефективності ринкову конкуренцію і знижує навантаження на бюджет місцевого самоврядування, і “матрицю вибору фінансових інструментів”, що дає можливість вибору адекватних поєднань доходів і витрат місцевого самоврядування;

- розроблено інформаційну системну модель міста, аналітичні можливості якої дозволяють узгоджувати витрати і доходи місцевого бюджету, виявляти ті “точки”, вплив на які забезпечує сталість міського обслуговування, стимулює його розвиток і перехід частини “тіньової” економіки в легальний режим функціонування;

- доведено, що ефективним принципом управління містом є об'єднання можливостей місцевих органів влади з організаційно-економічним потенціалом приватного капіталу (“приватно-суспільне партнерство”) й аргументовано методи його реалізації на основі управління доходами і витратами міста.

Практична цінність результатів дослідження полягає у побудові системно-динамічної моделі міста і управлінні ним на основі принципів субсидіарності у відносинах з державою і приватно-суспільного партнерства у відносинах з підприємницькими структурами. Це дозволило розробити і запропонувати ефективні форми управління різними компонентами міста, змістом яких є узгодження стимулів і зацікавленості, прав і відповідальності органів управління і суб'єктів життєзабезпечення. Пропозиції автора з підвищення ефективності управління міста при орієнтації на місцеві ресурси апробовані статистичним аналізом.

Апробація і впровадження результатів дослідження.

Основні положення дисертації були представлені й обговорювалися на I і II Міжнародних науково-практичних конференціях “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень” (м. Слов'янськ, м. Донецьк, 5-7 жовтня 2000 р.), регіональній науково-практичній конференції “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область-2010)” (м. Донецьк, 28-30 вересня 1999 р.), міжнародній конференції з проблем шахтарських міст “Роль вугілля в третім тисячоріччі” (м. Донецьк, 16-17 липня 2001 р.), організованою Асоціацією шахтарських міст Європи, ИЕПІ НАН України і ДонДАУ, щорічних підсумкових наукових конференціях ДонДАУ.

Основні результати дослідження використані при розробці стратегії розвитку в Програмі “Донецька область-2010” і формуванні місцевого бюджету на 2000, 2001 рр.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються у викладанні курсу “Муніципальний менеджмент” у Донецькій державній академії управління, у роботі з аспірантами і здобувачами.

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї і розробки, здійснені в рамках дисертаційного дослідження і представлені в даній роботі, зокрема ті, що характеризують наукову новизну і практичну значимість, належать автору. До них відносяться:

- ідея субсидіарності і приватно-суспільного партнерства в системному управлінні містом, коли воно стає містом-підприємцем і орієнтується на власні внутрішні ресурси розвитку;

- розробки з ефективного управління різними компонентами міста;

- пропозиції по удосконалюванню управління розвитком міста на основі взаємної зацікавленості в цьому процесі громадян, влади і бізнесу.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано у відкритому друці 7 самостійних робіт загальним обсягом 10,4 д. а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 160 сторінках тексту. У дисертації 25 таблиць, 20 рисунків, 5 додатків і список використаної літератури з 183 найменувань.

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У дисертаційній роботі викладено результати дослідження управлінських можливостей розвитку великого промислового міста як складної, соціально-економічної системи, що динамічно змінюється і прагне до розширення функціональних і ресурсних можливостей самоврядування. Основний зміст роботи це вирішення задач, поставлених перед дослідженням.

Розділ 1. Системний підхід до управління містом. У розділі обґрунтовано необхідність і можливості адаптації системної методології до управління сучасними містами.

Змістовно нова соціально-економічна роль міста розкривається в понятті “місто-підприємець”, що відповідає посиленню і розвитку властивих йому функцій стимулювання економічного зростання. Це поняття відбиває новий підхід до розуміння економічної організації міст: увага переключається з проблеми обмеженості ресурсів на проблему недостатності мотивів. Доведено, що зміст і структура мотивів не менш важливі, ніж обсяг ресурсів, який є у розпорядженні міста. Поняттям “місто-підприємець” описується взаємна зацікавленість міста і бізнесу, узгодження їх прав, обов'язків та відповідальності.

Нова якість сучасного міста потребує виявлення можливостей використання методології системного підходу до його структурування і побудови адекватного управління ним. Були визначені склад - компоненти й елементи системи “місто”, структура - внутрішні і зовнішні зв'язки компонентів і елементів і їхня упорядкованість (сполучення), функції окремих компонентів і системи в цілому. З аналізу і систематизації матеріалів про динаміку стану міст Донецької області видно, що місто це складна система з багатоконтурними (дублюючими) нелінійними прямими і зворотними зв'язками, врахувати які при адміністративному варіанті управління неможливо, і потрібен розвиток мотивованих форм і методів управління підприємницького типу. Мотивація перетворить місто в систему цілеспрямованого поводження, тобто таку, котра здатна до самозбереження і розвитку за допомогою самоорганізації і самоврядування на основі переробки інформації.

Системна методологія дослідження об'єкта управління і кібернетичних правил побудови адекватних об'єктам систем управління ними дозволили в результаті дослідження розробити обґрунтовані пропозиції з організації управління такими компонентами міста, як пасажирський транспорт, охорона здоров'я, реалізація програми допомоги працівникам вугільної промисловості. На основі кібернетичної моделі управління складними системами практичним застосуванням функціонального підходу та управління було обрано розподіл функцій між учасниками процесу управління окремими компонентами з урахуванням зворотного зв'язку (результат - витрати).

Застосування системного підходу і загальних положень кібернетики до управління окремими сферами міського життя показало, що завжди є внутрішні резерви організації, що можуть додати їй більше мотивованого динамізму, доцільності й ефективності використання ресурсів без зовнішніх вливань, а тільки за рахунок упорядкування управління, переведення його з адміністративних на підприємницькі рейки, які поєднують мету, інтереси і стимули в кожнім циклі управління.

Розділ 2. Методологія оцінки ефективності функціонування міста. Ефективність управління повинна мати свою оцінку. У дослідженні того, якою вона повинна бути, розглянуто аналітичні можливості системно-динамічної моделі міста, склад і суперечливість критеріїв ефективності соціально-економічних систем і їхня обумовленість співвідношенням зовнішніх і внутрішніх чинників. Дослідження показало, що класичні динамічні моделі системи “місто”, розроблені і з успіхом застосовуються в управлінні сталим соціально-економічним середовищем, стають необхідною методологічною передумовою, але не можуть бути практично використані в період трансформації соціально-економічних систем, коли нестабільне не тільки фінансово-економічне середовище, але і правила і нормативи формування доходів міського бюджету. Пошук шляхів подолання нестійкості було здійснено за допомогою імітаційної моделі розвитку міста. Оскільки основна мета дослідження - вивчення функціонування міста з позицій реалізації інтересів, насамперед громадян, остільки його модель представлена в “стиснутому” (скороченому) варіанті: результуючим підсумком є вплив на населення і відображення цього впливу у таких показниках, які наділені кумулятивною (накопичувальною) властивістю: чисельність населення, природні ресурси, інвестиції, забруднення навколишнього середовища.

На основі системно-динамічної моделі міста були проаналізовані якісні і кількісні взаємозв'язки перемінних (компонент) усередині системи і встановлено їхній характер. У результаті дослідження зроблено принциповий висновок, відповідно до якого стверджується: ефективність інвестиційної політики пов'язана найбільше зі збільшенням кінцевого попиту, а не з обсягами накопичення капіталу. Тому застосовувані державою засоби мотивації технічного переоснащення підприємств (пільги, субсидії), насамперед сировинного сектора, не позначаються позитивно на якості життя населення. Проведений аналіз по містах Донецької області виявив невідповідність між капіталовкладеннями у виробничу сферу на одного громадянина, середньою зарплатою і рівнем безробіття.

Реальні невідповідності динаміки основних компонентів міста вимагають переходу до мотивованого системного управління внутрішніми джерелами розвитку і раціонального використання надходжень, коли одне й інше об'єднані в єдину схему фінансового управління. Для оцінки ефективності управління містом застосовано методи оцінювання ефективності функціонування складних систем. Виходячи з загального розуміння ефективності як співвідношення позитивного ефекту і витрачених на його досягнення коштів для цілей управління.

Аналіз великого масиву статистичних даних показав труднощі виділення критеріїв оцінки ефективності управління містом тільки по внутрішніх параметрах, тому що є великий вплив зовнішнього середовища (макроекономіка, законодавство, прямий вплив уряду, регіональної влади). Крім того, не будь-який розвиток виробництва (позитивний результат) можна розглядати як благо для міста. Інформаційне результати аналізу представлені в табл. взаємовідносин у фінансовому управлінні містом:

У результаті аналізу протиріч локальних критеріїв ефективності була виділена субсидіарність як системний критерій ефективності управління містом. Відповідно до нього функції, які міське співтовариство в змозі здійснювати зі своєї ініціативи і за рахунок власних коштів, не підлягають передачі на більш високий рівень до того моменту, поки їхня реалізація не переростає в систематичне місництво. Субсидіарність розглядається як заохочення (мотивація) діяльності, а не конкуренції за кошти державного бюджету. У дисертації представлено виявлені та систематизовані характеристики субсидіарності. Другим системним критерієм ефективності управління містом було виділено взаємодію управління з підприємництвом, оскільки задоволення суспільних нестатків городян на основі контрактів з бізнесом скорочує навантаження на міський бюджет, підсилює ринкову складову урахування потреб і їхнього обслуговування, підвищує керованість використання ресурсів. У дисертації розглянуто достоїнства контрактації й умови її функціонально ефективної реалізації.

Однією з актуальних проблем становлення і розвитку міського самоврядування є відповідність зовнішніх і внутрішніх системних характеристик функціонування міста. Дослідження показало, що при розподілі повноважень досягнення відповідності у відносинах “держава-регіон-місто” забезпечується відповідністю ресурсів задачам (функціям), а у відносинах із суб'єктами економіки, що діють усередині міста - приватно-суспільним партнерством. Розроблено пропозиції по забезпеченню збалансованості бюджетів, що рекомендують відказ від нормативного закріплення за Верховною Радою права фактично визначати для місцевих бюджетів ліміти запозичення, розширенню прав місцевого самоврядування в операціях з комунальною власністю (концесії), капіталізації плати за землю (участь землею в статутному фонді комерційних підприємств і організацій). Основна ідея пропозицій - розширення економічної зони міського самоврядування і його відповідальності перед населенням за рівень надання суспільних благ.

У такий спосіб доведена суперечлива полікритеріальність оцінки ефективності управління міською системою, подолання якої з метою її розвитку досягається відповідністю ресурсів, що розподіляються, і розв'язуваних задач (функцій), закріплених за місцевим самоврядуванням. У протилежному випадку оцінка, а отже, і мотивація спотворюються.

Системне упорядкування функцій і ресурсів управління міст вимагає такого ж упорядкування в інформації і методах управління.

Розділ 3. Управління містом в умовах невизначеності: вибір методів управління. Перехід від теоретичного усвідомлення міста як системи до практичної діяльності по управлінню ним можливий лише на основі адекватної соціально-економічної інформації. Сьогодні інформаційні потоки, формуючись на рівні первинних одиниць обліку - підприємств і організацій - минають міста, випливаючи на більш високі рівні. Тому для інформаційного відображення системної сутності міста і з метою вибору ефективних варіантів управління його доходами і витратами здійснено відбір показників, які у реальних умовах статистичної звітності дають необхідну повноту його характеристик. Умови, яких при цьому дотримувалися, були зведені до того, щоб показники розроблялися на рівні міста вже сьогодні, давали можливість відслідковувати явища в динаміці, були порівнянними і відповідали вимогам динамічної моделі системи “місто”. В результаті до інформаційної моделі включено такі блоки: демографічні характеристики, виробничий потенціал, зайнятість населення, грошові доходи населення, споживання матеріальних благ і послуг, розвиток соціальної інфраструктури, техногенне навантаження, бюджетне забезпечення. Кожний з них містить свій набір показників.

Дослідження системної взаємодії соціально-економічних компонентів міста, здійснене по містах Донецької області на основі великого масиву статистичної інформації методами порівняльного аналізу рядів динаміки і рангової кореляції, показало, що в сучасних умовах невизначеності безумовний для країн, що стало розвиваються, зв'язок “ефективна економіка - високе бюджетне забезпечення - сприятливі соціальні умови” у містах України не виявляється з необхідною очевидністю. Більш того, якщо враховувати техногенне навантаження, якість життя населення міста виявляється в зворотній залежності від ефективності його господарських зусиль. Загальний висновок проведеного аналізу полягає в тому, що управлінські зусилля повинні бути спрямовані не тільки на підвищення ефективності використання економічного потенціалу, але і на забезпечення його відповідності цілям соціальної політики, повернення здорової частини економіки з “тіні” у легальну сферу. У цьому напрямку був здійснений відбір методів управління доходами і витратами міста. Традиційно й обґрунтовано вважається, що основним механізмом управління містом є бюджетна політика. Однак з урахуванням невизначеності він виявляється недостатнім і неєдиним. На основі дослідження виявлено, що за допомогою бюджету задовольняється менш четвертої частини всього комплексу потреб міського населення. З урахуванням цього запропоновано такі методи управління доходами:

- активізація стягнення непогашеної заборгованості, яке використовується в підприємницькому секторі (використання векселів у господарському обороті і сфері бюджетних відносин);

- максимальне залучення в процес економічного розвитку місцевого інвестиційного й інтелектуального капіталу, залучення недержавного сектора в розвиток місцевої економіки на основі приватно-суспільного партнерства.

Виділено види колективних послуг, управління якими може бути делеговано містом приватному бізнесу. Як методи контролю запропоновані комерційне бюджетування, операційний і управлінський аудит.

Таким чином, проведене дослідження виявило необхідність урахування в управлінській діяльності підприємницької природи функціонування складної міської системи і, отже, зацікавленого й ефективного використання і розвитку підприємницького потенціалу міста.

ВИСНОВКИ

1. Зростання ролі міст привело до політико-економічної й адміністративної децентралізації і зміни природи управління містом - переходу від вертикального адміністрування до економічного обслуговування населення. Міста усе більше перетворюються в “міста-підприємці” - такі територіальні утворення, що здатні в процесі управління ними об'єднати місцеві соціальні, політичні й економічні ресурси в єдиний пов'язаний організаційний комплекс, що містить у собі мотиви і ресурси розвитку. Автономізація об'єкта і управління ним є ефективною в тому випадку, якщо врівноважує права, ресурси і відповідальність розвитку.

2. Використання системного підходу і положень кібернетики в управлінні містом перетворює упорядкування (організацію) відносин у місті в могутній ресурс життєзабезпечення і розвитку, ефективність якого вище ефективності зовнішніх надходжень. Побудова системи управління на основі урахування зворотного зв'язку забезпечує дієвість мотивації діяльності і підвищення ефективності використання місцевих ресурсів розвитку.

3. Відносини між містом і державою пропонується будувати на принципі субсидіарності, що врівноважує розподіл прав (функцій), ресурсів і відповідальності. Показано, що субсидіарність дозволяє знайти такий баланс між рівнем життя громадян і економічним розвитком, що не руйнує стимулювання і зацікавленість, оскільки враховує положення справ у кожній територіальній громаді і можливості кожної з них.

4. Найбільш ефективною є така політика управління містом, що орієнтується на мобілізацію індивідуальної і колективної відповідальності, тобто на підприємницькі принципи забезпечення життєдіяльності, крім тих випадків, коли це неможливо.

5. Досліджена контрактна форма передачі бізнесу функцій міського обслуговування підвищує результативність бюджетних витрат зниженням навантаження на нього і створює конкуренцію між потенційними контрагентами місцевих органів влади. Обмеження на взаємодію бюджету і бізнесу накладаються необхідністю забезпечення мінімальних стандартів обслуговування громадян, установлених законом.

6. Подолання невизначеності у взаєминах місцевого самоврядування з державою, областю, бізнесом можливо тільки при законодавчих стійкості власних доходів міста і правовій розмаїтості їхніх джерел.

7. Як форми ефективної взаємодії міських органів влади і підприємництва запропоновані контрактація, концесія і “промислові мережі”.

8. Ефективне управління містом припускає розробку адекватної йому інформаційної моделі. В дисертації вона складається з таких блоків: демографічні характеристики, виробничий потенціал, грошові доходи населення, споживання матеріальних благ і послуг, розвиненість соціальної інфраструктури, техногенне навантаження, бюджетне забезпечення.

9. Використання методу рангових кореляцій відносно оцінки економічних відносин у місті дозволило встановити напрямки ефективного використання наявних і потенційних ресурсів для цілей розвитку, задіявши мотиваційний механізм приватно-суспільного партнерства.

економічний управління ринковий

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Егоров А.Н. Город как социально-экономический объект управления. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. - 133 с.

2. Егоров А.Н. Системный подход к отбору и анализу эффективности финансовых инструментов города // Економіка промисловості. - 1999. - № 2(4). - С. 112-127.

3. Єгоров О. Концептуальні основи системного підходу до економіки міста // Торгівля і ринок України: Тем. зб. наук. праць з проблем торгівлі і громадського харчування: Вип. 8. - Донецьк: ДонДУЕТ. - 1999. - Т.1. - С. 41-46.

4. Егоров А.Н. Экономические инструменты управления городом // Економіка промисловості. - 2000. - № 3(9). - С. 124-130.

5. Егоров А.Н. Политика управления доходами города как основа планирования развития // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2000. - Ч.3: Економічні науки. - № 4. - С. 164-167.

6. Егоров А.Н. Системные методы управления финансами города // Рыночное реформирование управления экономикой: Сб. науч. тр., сер. "Экономика": Вып. 1. - Донецк: АОЗТ "Изд-во "Донеччина". - 2000. - Т.I. - С. 3-12.

7. Егоров А.Н. Формирование местного бюджета: проблема трансфертов и займов / Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года: Материалы региональной научно-практической конференции. 28-30 сентября 1999 г. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток. - 2000. - С. 49-54.

Размещено на Allbest.ru